Європа виходить із зими з найнижчими за кілька років рівнями запасів природного газу. Попри це, біржові ціни не сигналізують про дефіцит і не стимулюють закачування ресурсу. Такий дисбаланс між фізичною реальністю та ринковими очікуваннями створює серйозні ризики для енергетичної безпеки континенту напередодні наступного опалювального сезону.

Газові сховища Європи: цифри, що насторожують

Підземні газосховища стали ключовим елементом енергетичної стратегії Європи після різкого скорочення трубопровідного постачання з росії на тлі повномасштабної агресії проти України. Однак поточна динаміка запасів викликає занепокоєння.

• 44% від загальної місткості – рівень заповненості газосховищ станом на 26 січня за даними платформи AGSI.
• Це найнижчий показник для цього періоду з 2022 року, коли він становив 40%.
• Середній показник за останні 10 років – 58%, що значно вище за поточний рівень.
• За збереження нинішніх темпів відбору запаси можуть знизитися до 30% або менше до кінця березня.

Якщо Європа завершить зиму з рівнем запасів близько 30%, для відновлення їх до 83% – саме з таким рівнем регіон увійшов у поточний опалювальний сезон – знадобиться близько 60 млрд кубометрів газу.

Водночас не весь імпортований газ спрямовується до сховищ: значна його частина використовується для покриття поточного попиту. Це означає, що загальні обсяги закупівель у найближчі місяці будуть ще більшими.

Зріджений природний газ як головна опора

Ключовим інструментом балансування ринку знову стає зріджений природний газ (LNG).

• У 2025 році імпорт LNG до Європи зріс на 30% і перевищив 175 млрд кубометрів – історичний максимум.
• ЄС погодився повністю відмовитися від трубопровідного газу та LNG з росії до кінця 2027 року, завершивши майже 50-річну залежність.
• За оцінкою Міжнародного енергетичного агентства, це скоротить російське постачання на 33 млрд кубометрів у 2025–2028 роках, або близько 12% від загального імпорту газу Європи у 2025 році.
• Очікується, що імпорт LNG у 2026 році досягне нового рекорду – 185 млрд кубометрів.

Глобальна пропозиція LNG зростає: у 2026 році виробництво може збільшитися на 7% – найшвидші темпи з 2019 року – завдяки новим експортним терміналам у США, Канаді та Мексиці. У період 2025–2030 років нові потужності, переважно в Північній Америці та Катарі, можуть додати до 300 млрд кубометрів на рік, що на 50% більше за нинішній рівень.

Що вводить в оману

Попри фізичний дефіцит, ринок демонструє суперечливі цінові сигнали.

• Літні ф’ючерси на хабі TTF торгуються дорожче за зимові, що створює так звану беквордацію.
• У нормальних умовах зимові ціни мають бути вищими, щоб компенсувати витрати на закачування та зберігання газу.
• Поточна структура цін позбавляє трейдерів економічного стимулу наповнювати сховища.

Причини такої ситуації залишаються неочевидними. Частина учасників ринку може розраховувати на втручання урядів, зокрема Німеччини, для досягнення законодавчо встановленої мети ЄС – 90% заповненості сховищ до 1 грудня. Однак такі кроки наразі виглядають малоймовірними.

Інша гіпотеза полягає в тому, що трейдери очікують зниження ролі сховищ на тлі зростання глобальної пропозиції LNG. Проте така логіка є хибною: навіть за високої доступності LNG Європа може зіткнутися з дефіцитом у пікові зимові періоди, якщо увійде в сезон із низькими запасами.

Додатковим чинником є спекулятивна активність. За словами засновника Energy Flux Себа Кеннеді, минулого тижня 444 інвестиційні фонди утримували позиції на TTF, тоді як середній показник у 2022 році становив 185 фондів. Така активність здатна спотворювати ринкові сигнали та посилювати волатильність.

Поточний розрив між літніми та зимовими цінами може бути наслідком зростання спекулятивної участі, що спотворює сигнали ринку та підсилює волатильність – Себ Кеннеді, засновник Energy Flux

Ризики перед новим опалювальним сезоном

Минулого року подібний ціновий дисбаланс уже ускладнював закачування газу, доки ринок не скоригувався ближче до літа. Нині часу ще достатньо для виправлення ситуації, однак зволікання може дорого коштувати.

Європа ризикує увійти в наступний опалювальний сезон без належного запасу міцності, якщо ринкова структура й надалі стримуватиме поповнення газосховищ. За умов геополітичної нестабільності та триваючої війни росії проти України такий ризик виглядає особливо небезпечним.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Reuters

У найближчі роки світовий газовий ринок очікує масштабне зростання потужностей зрідженого природного газу (LNG), що може змінити баланс сил у сфері енергетичних постачань.

Глобальний поштовх до інфраструктури LNG

• Інвестиції в нові LNG-об’єкти зростають на фоні підготовки масштабних проєктів у США, Катарі, Канаді та інших країнах.
• Попри окремі затримки та перевищення бюджету в поточному будівництві, період з 2026 до 2028 року стане одним із найдинамічніших за темпами запуску нових LNG-потужностей.
• У США вже будується 130 млрд кубометрів нової експортної потужності на рік, що дозволить майже подвоїти обсяг експорту LNG цієї країни.
• Гнучкість у виборі напрямків постачання, яку забезпечують нові американські потужності, сприятиме підвищенню стійкості та диверсифікації світових газових ринків.

«Період між 2026 і 2028 роками, ймовірно, стане одним із найпотужніших за темпами щорічного зростання потужностей LNG за всю історію», – йдеться в матеріалі.

Джерело: Terminal
За матеріалами:

• Reuters
• S&P Global

Додаткові джерела інформації:

• US Energy Information Administration (EIA)
• Qatargas

Україна та оператори ГТС п’яти країн узгодили впровадження спільного продукту бронювання потужностей для імпорту газу з Греції через Трансбалканський маршрут. Це рішення спрямоване на диверсифікацію постачання та посилення енергетичної безпеки регіону напередодні опалювального сезону.

Новий механізм бронювання та знижені тарифи

Оператори газотранспортних систем України, Болгарії, Греції, Молдови та Румунії запропонували спільний продукт бронювання потужностей, який дозволяє бронювати весь маршрут одним пакетом за єдиним тарифом. Цей механізм, відомий як Route 1, передбачає знижку до 25% від стандартних тарифів і планується до впровадження з червня по вересень 2025 року.

• Єдиний тариф для всього маршруту від Греції до України.
• Знижка до 25% від стандартних тарифів.
• Планове впровадження з червня по вересень 2025 року.
• Бронювання через платформу Regional Booking Platform (RBP) щомісяця.

Підготовка до опалювального сезону та збільшення запасів

З 17 квітня по 24 травня 2025 року Україна закачала до підземних сховищ понад 1,06 млрд кубометрів газу, що перевищує показники аналогічного періоду минулого року. Це стало можливим завдяки збільшенню імпорту з Угорщини, Польщі та відновленню постачання зі Словаччини.

• Загальний обсяг закачаного газу: понад 1,06 млрд кубометрів.
• Основні джерела імпорту: Угорщина, Польща, Словаччина.
• Поточний рівень імпорту: понад 20 млн кубометрів на добу.

Цитата міністра енергетики України

«Відмовившись від російських енергоносіїв, Україна, як і наші партнери в ЄС, активно працює над пошуком альтернативних маршрутів постачання газу. Використання Трансбалканського маршруту має важливе значення у цьому контексті. Газотранспортна система України, як і наші підземні газові сховища, що є складовою цього маршруту, відіграватимуть важливу роль у посиленні енергетичної безпеки всього регіону. Тож ми сподіваємось на позитивні рішення усіх країн-учасниць щодо використання Трансбалканського маршруту для наших спільних стратегічних цілей», — зазначив міністр енергетики України Герман Галущенко.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Міненерго України, ICIS, NV, UBN, ExPro

Нафтогаз подав скаргу до Європейської комісії на антиконкурентні дії російського Газпрому на європейському газовому ринку.

Про це повідомив виконавчий директор Групи Нафтогаз Юрій Вітренко на своїй сторінці у Facebook.

«Щойно ми відкрили новий фронт у протистоянні з Газпромом — подали скаргу до Європейської комісії на антиконкурентні дії Газпрому», — повідомив Вітренко.

За його словами, у скарзі детально проаналізовано, як російський монополіст зловживає своїм домінуючим становищем на ринку та обмежує конкуренцію.

«У цій скарзі ми детально аналізуємо, як завдяки Північному потоку — 2, блокуванню віртуального реверса, контролю над компаніями на європейському ринку газу, Газпром зловживає своїм домінуючим становищем та обмежує конкуренцію. Ми також обґрунтовуємо наші права подати цю скаргу (хоча ми і не компанія з Європейського Союзу) і, що важливо, пропонуємо конкретні механізми вирішення зазначених у скарзі проблем», — пояснив Вітренко.

Він наголосив, що скарга до Єврокомісії була підготовлена разом із провідними європейськими експертами та юристами.

На думку Вітренка, якщо антиконкурентні дії Газпрому вдасться зупинити, «ми збережемо для України доходи від транзиту газу. Нагадаю, відсутність транзиту газу означатиме втрату 4 відсотків ВВП і економічний спад вже у 2020 році».

Також посадовець висловив переконання, що Україні вдасться здешевити імпортований газ.

«Це буде можливим завдяки тому, що потужності української ГТС для транзиту газу зможуть використовувати європейські покупці газу у Газпрому, які будуть його отримувати на східному кордоні України, а також незалежні від Газпрому компанії, які видобувають газ в РФ або купують його в Середній Азії», — пояснив Вітренко.

Інші подробиці щодо скарги Нафтогазу до Єврокомісії посадовець пообіцяв повідомити згодом.

Читайте  в «Терміналі», наглядова рада ПАТ «Укрнафта» обрала своїм головою виконавчого директора НАК «Нафтогаз України» Юрія Вітренка.

Кабинет министров Украины повторно обязал энергокомпании и более 150 промышленных предприятий закупать газ зимой исключительно у «Нефтегаз Украины».

Такое решение было закреплено соответствующим постановлением №647, которое Кабинет министров принял 26 ноября на своем последнем заседании и обнародовал на правительственном сайте в пятницу.

Так, согласно постановлению количество промышленных предприятий, которые обязаны покупать газ этой зимой исключительно у НАК «Нефтегаз Украины» увеличилось вдвое — с 74 до 152.

В частности, к предыдущему  списку компаний добавились азотные предприятия, которым в конце сентября правительство запретило покупать газ украинской добычи или из украинских газовых хранилищ, хотя на практике это постановление не работало.

Также, в обновленном перечне остались 16 энергогенерирующих и теплогенерирующих предприятий, однако были исключены из списка ОАО «Донцемент», ПАО «Николаевцемент», ПАО «Энергия» (Обухов, Киевская обл.), ООО «Комплекс «Агромарс» (Гавриловка, Киевская обл.).

Отметим, приняв новое постановление, Кабмин отменил свои предыдущие постановления №596 и №599 от 7 и 12 ноября, которые были обжалованы в суде частными газодобытчиками.