Московський НПЗ Gazprom Neft зупинив переробку сирої нафти після пожеж на двох основних установках унаслідок атаки 20 вересня. Їхня сукупна потужність становить 40,2 тис. тонн на добу. У 2024 році завод виробив 3,2 млн тонн дизельного пального, а відновлення пошкоджених установок, за оцінкою джерел Reuters, може тривати кілька тижнів.

Зупинилися обидві установки первинної переробки

Московський нафтопереробний завод припинив переробку нафти після пожеж, що виникли на двох основних установках унаслідок атаки безпілотників 20 вересня. Reuters 21 вересня повідомило про зупинку з посиланням на три галузеві джерела.

Установка АВТ-6 має потужність 21,4 тис. тонн на добу й забезпечує 53% первинної потужності підприємства. Комплекс EURO+ розрахований на 18,8 тис. тонн на добу та забезпечує решту 47%. За оцінкою джерел Reuters, ремонт може тривати кілька тижнів. Gazprom Neft на момент публікації не надала агентству коментаря.

Завод виробляв 3,2 млн тонн дизпалива на рік

У 2024 році Московський НПЗ переробив 11,6 млн тонн сирої нафти, або приблизно 230 тис. барелів на добу. Підприємство випустило 3,2 млн тонн дизельного пального, 2,9 млн тонн бензину та 1,3 млн тонн бітуму.

Із 21 вересня продукція Московського НПЗ не пропонувалася для продажу на Санкт-Петербурзькій міжнародній товарно-сировинній біржі. Це підтверджує випадіння продукції заводу з цього каналу продажу, однак Reuters не наводить окремої оцінки фактичного скорочення випуску дизпалива після зупинки.

Річний обсяг виробництва заводу не можна прирівнювати до втраченої пропозиції: фактичний ефект залежатиме від тривалості ремонту та темпів відновлення технологічних установок.

Зупинка посилює вже наявні обмеження російської пропозиції

Новий збій відбувається в умовах, коли росія вже обмежила вивезення дизельного пального для стабілізації внутрішнього ринку. «Термінал» раніше повідомляв про продовження заборони експорту дизпалива до 30 вересня.

Перед цим експорт російських нафтопродуктів у липні скоротився до 4,7 млн тонн, що стало найнижчим показником за весь період спостережень CREA. Зупинка великого НПЗ додає виробничий ризик до вже обмеженого експортного балансу.

Джерела: Reuters.

Московський НПЗ Gazprom Neft припинив переробку нафти після пожеж на двох основних установках первинної переробки внаслідок атаки 20 вересня. Сукупна потужність установок становить 40,2 тис. тонн на добу, а ремонт, за даними галузевих джерел, може тривати кілька тижнів. У 2024 році підприємство виробило 3,2 млн тонн дизельного пального.

Зупинилися обидві основні установки первинної переробки

Московський нафтопереробний завод, який належить Gazprom Neft, зупинив переробку сирої нафти після атаки безпілотників 20 вересня. Reuters 21 вересня повідомило з посиланням на три галузеві джерела, що пожежі виникли на обох основних установках первинної переробки.

Установка АВТ-6 має потужність 21,4 тис. тонн на добу і забезпечує 53% первинної переробки підприємства. Комплекс EURO+ розрахований ще на 18,8 тис. тонн на добу, або 47%. Таким чином, повідомлення стосується всієї заявленої первинної потужності заводу — 40,2 тис. тонн на добу.

За оцінкою джерел Reuters, відновлення пошкодженого обладнання може тривати кілька тижнів. Gazprom Neft на момент публікації не надала агентству коментаря.

Завод виробляв 3,2 млн тонн дизпалива на рік

У 2024 році Московський НПЗ переробив 11,6 млн тонн сирої нафти, або близько 230 тис. барелів на добу. Випуск дизельного пального становив 3,2 млн тонн, бензину — 2,9 млн тонн, бітуму — 1,3 млн тонн.

Із 21 вересня пальне Московського НПЗ не пропонувалося для продажу на Санкт-Петербурзькій міжнародній товарно-сировинній біржі. Це є окремим підтвердженим індикатором тимчасового випадіння продукції заводу з внутрішнього біржового каналу, хоча Reuters не наводить оцінки фактичного скорочення виробництва дизпалива в тоннах.

Зупинка відбувається після аналогічних проблем на інших великих підприємствах. «Термінал» 18 вересня повідомляв, що Ярославський НПЗ припинив переробку після пошкодження установок сумарною потужністю 31,4 тис. тонн на добу. Раніше було встановлено, що три з шести найбільших російських виробників дизпалива суттєво скоротили або зупинили випуск.

Ринковий наслідок залежить від тривалості ремонту

Річний випуск Московського НПЗ не можна прирівнювати до обсягу, втраченого після атаки. Фактичний вплив залежатиме від тривалості зупинки, темпів ремонту та можливості відновити окремі технологічні блоки раніше за інші.

Водночас кількатижневий ремонт додає нове обмеження до російської системи нафтопереробки в період, коли зовнішня пропозиція дизельного пального вже скоротилася. «Термінал» повідомляв, що серпневий експорт російських нафтопродуктів залишався на 50% нижчим за рівень серпня 2025 року.

Джерела: Reuters.

Офіс контролю за іноземними активами США (OFAC) запровадив санкції проти сербської компанії NIS, що належить російській Gazprom Neft, після восьми відтермінувань. Це рішення може суттєво вплинути на енергетичну безпеку Сербії та конкурентне середовище на балканському ринку нафти.

Енергетичний вузол Балкан: геополітика та економіка санкцій

• Дата запровадження санкцій: жовтень 2025 року після восьми відстрочок.
• Причина: російська власність і «вторинний ризик» фінансування війни росії проти України.
• Ключовий суб’єкт: NIS — єдиний нафтопереробник Сербії, що забезпечує понад 80% пального країни.
• Основний власник: російська Gazprom Neft володіє 44,9% акцій, держава Сербія — 29,9%, решта — дрібні акціонери.

Ланцюг впливу санкцій OFAC на енергетичний ринок Балкан

• Санкції США → зупинка спеціальної ліцензії NIS → операційні труднощі у переробці нафти
• Газпром → втрата контролю через перенесення акцій → спроби уникнути санкцій
• Сербія → залежність від російського газу → вимушений баланс між Заходом і росією
• Хорватія → пропозиція викупу NIS → потенційне посилення впливу на регіональний ринок
• Ринок пального → можливе зростання цін і дефіцит пального у Сербії та сусідніх країнах

Операційні виклики NIS

• Компанія підтвердила, що спеціальну ліцензію від Міністерства фінансів США не було подовжено після восьми відстрочок.
• Попри це, NIS заявила про достатні запаси сирої нафти та безперебійне постачання пального.
• Фінансовий сектор Сербії отримав розпорядження припинити всі операції з NIS, щоб уникнути статусу банку, який співпрацює із санкційним суб’єктом.

«Ми більше не маємо про що говорити з американцями. США нав’язали свою волю, а Європа її підтримає», — заявив президент Сербії Александр Вучич.

Реакція сусідів: економічна можливість для Хорватії

• Хорватський міністр економіки Анте Сушняр 9 жовтня заявив, що країна готова придбати NIS, якщо Сербія розглядатиме продаж як вихід із кризи.
• Хорватська компанія Jadranski Naftovod має 40-річну історію співпраці з NIS і зацікавлена у спільних енергетичних рішеннях.

«Це полегшить становище як для нас, так і для Сербії», — Анте Сушняр, міністр економіки Хорватії.

Регіональні наслідки: розширення санкційного ефекту

• Постачання нафти до Сербії та експорт пального можуть скоротитися, що призведе до зростання цін на бензин у регіоні.
• Вплив відчують також Боснія і Герцеговина, Румунія, Болгарія та Хорватія, де діють підрозділи NIS.
• Порушення ланцюгів постачання може переформатувати ринок нафти на Балканах — з ослабленням російського впливу та посиленням ролі ЄС.

Висновок

• Короткостроковий ефект: дестабілізація внутрішнього енергоринку Сербії, зростання цін, обмеження фінансування російських енергетичних компаній.
• Середньостроковий ефект: можливість реструктуризації енергетичного сектору Сербії та залучення західних інвесторів.
• Довгостроковий ефект: зміна балансу сил на Балканах — послаблення енергетичного впливу росії, потенційне наближення Сербії до стандартів ЄС.

Санкції США проти NIS стали каталізатором зміни енергетичної архітектури регіону, вивівши на поверхню суперечність між залежністю Сербії від російських енергоносіїв та її стратегічним прагненням до європейської інтеграції.

Джерело: Terminal
За матеріалами: oilprice.com

Инвестиции российских компаний в освоение нефтегазовых месторождений в Иране предварительно оцениваются в $50 млрд.

Об этом сообщил помощник президента РФ Юрий Ушаков, передает АНГИ.

«Наиболее перспективная сфера кооперации — энергетика. Ведущие российские нефтегазовые компании — Газпром, «Газпром нефть», Роснефть, ЛУКОЙЛ, Зарубежнефть, Татнефть — ведут планомерную деятельность по освоению месторождений в Иране. Предполагаемая сумма инвестиций — более $50 млрд», — цитируют Юрия Ушакова «Вести. Экономика».

Глава Минэнерго России Александр Новак является сопредседателем российско-иранской межправительственной комиссии, очередное заседание которой прошло в марте в Москве. В итоге в марте Зарубежнефть, Dana Energy и Национальная иранская нефтяная компания (NIOC) подписали договор о разработке двух месторождений в Иране — «Абан» и «Западный Пейдар». Зарубежнефть стала первой российской компанией, заключивший подобный договор с момента разработки нового нефтяного контракта (Iran Petroleum Contract, IPC) в Иране.

Ожидается, что такие контракты будут заключены и с другими российскими компаниями.

Ранее «Газпром нефть», Зарубежнефть, Татнефть предоставили иранской NIOC свои предложения по разработке месторождений в стране. В частности, Татнефть представила предложения по разработке месторождений Дехлоран и Шадеган, «Газпром нефть « — Чешмех-Хош, Шангуле и Азар. NIOC должна была рассмотреть эти предложения и принять решение, будут ли вести разработку российские компании и необходимо ли им будет для этого заключать консорциумы с другими компаниями.

Российская компания «Газпром нефть» хочет создать собственный резервный фонд.

Об этом пишет газета «Ведомости» со ссылкой на федерального чиновника, сообщает Прайм.

Собеседник издания отметил, что «Газпром нефть» подтолкнуло к такому решению обновление бюджетного правила в стране. Теперь в России все дополнительные доходы от повышения мировой цены барреля нефти выше $40 направляются в резервы.

Создавая и утверждая свой бизнес-план на ближайшие три года компания исходила из прогнозов министерства экономического развития РФ. Газета отмечает также, что все доходы от продажи нефти при цене выше $43,8 за бочку компания будет направлять в «фонд бюджетного правила». Эти деньги могут быть использованы для финансирования инвестпрограммы, на выплаты кредиторам и дивиденды акционерам, сообщил представитель «Газпром нефти».

Собеседник не уточнил, сколько именно средств компания «Газпром нефть» планирует направить в новый фонд и насколько он должен быть заполнен.

Белорусские НПЗ скоро почувствуют результаты «налогового маневра» в России.

Об этом сообщает Хартыя’97.

Право продавать нефтепродукты Мозырского НПЗ по одному из крупнейших контрактов, заключенных в Беларуси в последние годы, получил государственный трейдер Белорусская нефтяная компания (БНК).

По новому контракту, который будет действовать пять лет (до 31 января 2021 года), Белорусская нефтяная компания по 100-процентной предоплате закупит мозырские нефтепродукты на «ориентировочную» сумму 7,5 млрд долларов. БНК будет работать по комиссии, которая составляет 0,14% рубля за тонну от реализованных ею мазута и бензина.

Соответствующее решение акционеры Мозырского НПЗ, 42, 581% акциями которого через компанию «Славнефть» владеют «Газпром нефть» и «Роснефть», приняли в декабре прошлого года в связи с истечением действия предыдущего договора. Он был подписан в декабре 2014 года и истек 31 января 2018 года, сообщается на Едином портале финансового рынка.

На Едином портале финансового рынка размещена также информация о заключенной сделке по купле-продаже нефтепродуктов между «Нафтаном» и Белорусской нефтяной компанией. В декабре 2017 года акционеры «Нафтана» одобрили контракт с нею на сумму 1,5 млрд евро.

Подписание заводами новых долгосрочных контрактов на сбыт своей продукции проходит при неблагоприятных прогнозах для белорусских нефтепереработчиков. Намеченная на 2018 год реализация налоговых реформ в России может существенно повысить стоимость нефти для белорусских НПЗ и уменьшить доходность нефтепереработки.

Об этом, в частности, в апреле прошлого года на топливной конференции в Минске говорил заместитель генерального директора по обеспечению сырьем и реализации нефтепродуктов Мозырского НПЗ Владимир Сизов.

«Если в России будет реализован сценарий c обнулением экспортной пошлины, то цена на нефть для Беларуси может вырасти на 80 долларов, — сообщил Владимир Сизов. — В условиях крайне неблагоприятной конъюнктуры нефтяного рынка, связанной с опережающим падением цен на нефтепродукты по сравнению с ценами на нефть, «налоговый маневр» негативно отразился на финансовом состоянии НПЗ».

Как было заявлено в ходе доклада представителя Мозырского НПЗ, маржа нефтепереработки за 5 последних лет уже снизилась со 124 до 50 долларов на тонну, а в случае обнуления таможенных пошлин этот показатель может составить 17 долларов.

Ранее Терминал сообщал, Беларусь повышает экспортные пошлины на нефть и нефтепродукты.

Еще ранее сообщалось, Беларусь с февраля повышает тарифы на транспортировку нефти по своей территории.

Читайте также — Мозырский НПЗ подвел итоги 2017 года.

ПАО «Укрнефть» обратилась к НАК «Нефтегаз Украины» с просьбой о выкупе 162,2 тыс. тонн нефти и 700 тонн газоконденсата, которые не удалось реализовать на основных и дополнительных биржевых торгах №228 и 228Д из-за отсутствия спроса.

Как сообщает Интерфакс-Украина, соответствующее предложение изложено в письме «Укрнефти» от 2 ноября, текстом которого располагает агентство.

«Принимая во внимание ограниченные возможности по хранению в резервуарных парках ПАО «Укрнефть» указанных выше объемов нефти и газового конденсата, просим в кратчайшие сроки рассмотреть и подписать договора купли-продажи», — говорится в документе.

Особенностью аукционов №228 и 228Д по продаже нефти и газоконденсата «Укрнефти» (из ресурса мая, июля, октября-ноября) было формирование стартовой цены исходя из стоимости импортируемой в страну нефти («Укртатнафта» за 15 дней импортировала более 50 тыс. тонн нефти Azeri Light) – ранее стартовая цена формировалась исходя из котировок Platts (так как импорт в страну был ниже установленного постановлением КМУ предела в 50 тыс. тонн).

По данным экспертов рынка, из-за другого алгоритма формирования стартовой цены, она оказалась на 2 тыс. грн выше.

Согласно законодательству, если «Укрнефть» в течение основного и дополнительного аукционов не может реализовать свою продукцию – компания обязана продать ее «Нефтегазу» по стартовой цене.

Стартовая цена нефти на торгах №228Д была установлена на уровне 14 тыс. 641,43 грн/тонна, конденсата — 15 тыс. 595,43 грн/тонна (все – с НДС).

Как сообщалось, продажа украинских нефти и газоконденсата через биржевой аукцион является обязательной в случае, если контрольный пакет добытчика принадлежит государству или он работает на условиях совместной деятельности с госкомпанией.

НАК «Нефтегаз Украины» принадлежит 50%+1 акция «Укрнефти», бывшим акционерам ПриватБанка (Киев) – порядка 42% акций.

Ранее Терминал сообщил, «Укртранснефть» продала 20 тыс. тонн нефти из хранимых на Кременчугском НПЗ объемов.

Федеральная антимонопольная служба России возбудила административные дела против НК «Роснефть», ОАО «Газпром нефть» и дочернего предприятия «Газпрома» «Газпром газэнергосеть».

Как сообщает ТАСС, дела были возбуждены в связи с отсутствием регистрации внебиржевых сделок.

Согласно материалам ведомства, компании не осуществляли информирование касаемо внебиржевых сделок по продаже нефтепродуктов на Санкт-Петербургскую международную товарно-сырьевую биржу в период с 1 по 31 января текущего года.

Таким образом, они проигнорировали то, что предприятия, которые добывают 1 млн тонн нефти и производят 100 тыс. тонн нефтепродуктов, обязательно должны осуществлять регистрацию своих внебиржевых сделок и предоставлять информацию об этом на биржевые площадки.

Россия, использующая энергетику в качестве инструмента своей геополитики, переиграла сама себя.

Все перспективные энергетические партнеры Москвы и на Западе, и на Востоке неожиданно для Кремля жестко заявили о защите своих интересов в совместных проектах, поставив под угрозу срыва большую часть новых энергетических инициатив РФ. Резкое ухудшение газового партнерства с ЕС, провал переговоров с Турцией по поводу «Турецкого потока», отказ Китая от масштабных инвестиций в российскую газодобычу и транспортировку вместе с жесткой позицией Украины по покупке и транзиту российского газа в ЕС, а также близость момента выхода на мировые рынки углеводорода Ирана ставит под угрозу российскую энергетическую политику в кратко- и среднесрочной перспективах.

Переоценка собственных возможностей, включая энергетическую сферу, сыграла злую шутку с Россией. После оформления реальной международной изоляции РФ и введения против нее санкций отношения Москвы даже с самыми лояльными партнерами серьезно осложнились. Проблемы усугубились сразу по ряду направлений.

Одним из наиболее болезненных для «Газпрома» проектов стал «Турецкий поток», который должен заменить несостоявшийся «Южный поток». В сфере реализации данного проекта «дочка Газпрома» компания South Stream Transport недавно сообщила о разрыве контракта с итальянской компанией Saipem на предмет строительства первой линии «Турецкого потока». И это притом, что судно итальянской компании уже находится у российских берегов с полной готовностью к началу прокладки газопровода в Черном море. Основная причина разрыва – нерешенность множества проблем в рамках проекта «Турецкий поток», что весьма близко к истине.

В частности, известно, что переговоры о подписании межправительственного соглашения между РФ и Турцией затянулись. «Газпром» и турецкая BOTAS не вышли на взаимоприемлемую цену на российский газ, и турецкая компания по этому поводу теперь готовит иск против «Газпрома» в международный арбитраж. Переговорный процесс между сторонами до подачи заявки в арбитраж затянется как минимум до осени 2015 г.

«Кует железо, пока горячо» и Китай. Используя слабость нынешней российской власти, Пекин получает все больше уступок от Москвы. Например, недавно в Санкт-Петербурге российская «Газпром нефть» подписала соглашение с китайской «CEFC China Energy» о совместной разработке месторождений запасом 1,9 млрд барр. нефти в Восточной Сибири. Акцент сделан на том, что месторождения находятся очень близко к уже существующему нефтепроводу «Восточная Сибирь – Тихий океан» и запланированному газопроводу «Сила Сибири». Несколько лет ранее Россия не соглашалась на допуск китайских коммерческих компаний к разработке собственных нефтегазовых месторождений в этом районе.

Подробнее материал читайте в журнале «Терминал» №28 (770) от 13 июля 2015 года

Проекты компании, в том числе добыча на арктическом шельфе, могут выдержать цену на нефть в $40-$50 за баррель.

Об этом заявил Глава «Газпром нефти» Александр Дюков, сообщает  «Forbes».

Пот словам, А. Дюкова, проекты «Газпром нефти» устойчивы к цене на нефть и вполне могут выдержать цену и $50, и $40.

«Дальнейшее снижение цен на сырье снизит инвестиции в добычу у всех глобальных компаний, что может вызвать значительный рост цен на углеводороды», — отметил  А. Дюков.

Напомним, за последние несколько месяцев мировые котировки нефти упали практически в два раза. Так, 24 декабря марка WTI с февральской поставкой на электронных торгах Нью-Йоркской товарной биржи торговалась к закрытию по $55,84 за баррель. Контракты на нефть марки Brent с поставкой в феврале упали к закрытию лондонской биржи ICE Futures Europe до $60,24 за баррель.