Європейський Союз увійшов у лютий 2026 року з найнижчими за кілька років запасами газу. Водночас різко зросла ймовірність масштабного військового зіткнення на Близькому Сході. Поєднання цих факторів формує системний ризик для енергетичної безпеки, який є добре видимим, але тривалий час ігнорувався.

Енергетична вразливість, яку всі бачать

У геополітичному аналізі ризиків термін «Gray Rhino» («сірий носоріг») означає високоймовірну подію з масштабними наслідками, яка є очевидною, але з різних причин не отримує належної уваги з боку політиків та ринків.

На відміну від «чорного лебедя» — непередбачуваної події, «сірий носоріг» буквально мчить назустріч. Його видно, чути і є час зреагувати. Але реакції немає.

Критично низькі запаси газу в ЄС

Станом на 9 лютого 2026 року середній рівень заповненості підземних газових сховищ Європейського Союзу становить близько 36%.

• Це найнижчий показник для цієї пори року з зими 2021–2022 років.
• Саме тоді Європа ще значною мірою залежала від трубопровідного газу з росії.
• Низький рівень запасів означає обмежений запас міцності перед завершенням опалювального сезону та наповненням сховищ улітку.

Небезпечний збіг у часі

Особливу загрозу становить те, що рекордно низькі запаси газу збігаються у часі з безпрецедентним зростанням ризику військової ескалації між США та Іраном.

Попри початок дипломатичних переговорів 6 лютого в Омані, військова активність Сполучених Штатів у регіоні свідчить про підготовку до силового сценарію.

Військова мобілізація США навколо Ірану

За наявною інформацією, масштаб і структура американської присутності мають чітко виражений оборонно-наступальний характер:

• Авіаносна ударна група USS Abraham Lincoln, перекинута з Південно-Китайського моря, діє у Північній частині Аравійського моря.
• У зоні відповідальності CENTCOM перебуває понад десяток військових кораблів США.
• Супутникові знімки фіксують розміщення десятків літаків:
  • ударної авіації;
  • розвідки, спостереження та рекогностування (ISR);
  • засобів радіоелектронної боротьби;
  • пошуково-рятувальних підрозділів.
• Це може свідчити про підготовку операцій у зоні захищеного повітряного простору.

Сигнал, який важко ігнорувати

Найбільш показовим елементом є перекидання систем протиракетної оборони:

• Повідомляється про передислокацію батарей THAAD до Йорданії, Кувейту, Бахрейну, Саудівської Аравії та Катару.
• Системи Patriot підтверджено розміщені на авіабазі Аль-Удейд у Катарі.
• Армія США має лише вісім діючих батарей THAAD, що робить їх використання надзвичайно вибірковим.

«Переміщення Patriot і THAAD є дуже дорогим. Імовірність того, що їх застосують, суттєво зростає», — Сет Джонс, Центр стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS).

Чому це критично для енергетики Європи

Будь-яка масштабна ескалація навколо Ірану:

• підвищує ризик перебоїв у глобальних ланцюгах енергопостачання;
• може вплинути на морську логістику та страхування;
• посилює ціновий тиск на газ і нафту саме тоді, коли Європа має мінімальний запас маневру.

Таким чином, ситуація повністю відповідає логіці «сірого носорога»: загроза очевидна, наслідки потенційно масштабні, але превентивні рішення залишаються обмеженими.

Джерело: Terminal

За матеріалами: ICIS

Світові ціни на нафту після чотириденного зростання перейшли до корекції. Ринок відреагував на відновлення експорту з Венесуели та зростання запасів у США, попри посилення геополітичних ризиків через протести в Ірані. Баланс між додатковою пропозицією та політичними загрозами формує нову фазу нестійкої рівноваги.

Глобальний нафтовий ринок між пропозицією та ризиками

Після кількох днів зростання котирування нафти знизилися, що свідчить про охолодження ринку на тлі нових сигналів щодо постачання.

• Brent подешевшала на 20 центів або 0,3% – до 65,27 долара за барель
• WTI втратила 23 центи або 0,4% і торгувалася на рівні 60,92 долара за барель.

Ключовим фактором стало відновлення експорту нафти з Венесуели після фактичного згортання обмежень, запроваджених у межах ембарго США. Це сигналізує про появу додаткових обсягів на ринку.

Венесуела: повернення обсягів і сигнал для ОПЕК

Член ОПЕК Венесуела почала скасовувати скорочення видобутку та відновлювати експортні постачання.

• Два супертанкери залишили венесуельські води з приблизно 1,8 млн барелів кожен.
• Йдеться про можливий старт реалізації угоди на 50 млн барелів між Каракасом і Вашингтоном.

Ці дії відбуваються на тлі політичних змін навколо венесуельського керівництва та прагнення США активізувати поставки нафти на світовий ринок.

США: зростання запасів як фактор тиску на ціни

Додатковий тиск на котирування створили дані щодо запасів у США, найбільшого споживача нафти у світі.

• Запаси сирої нафти зросли на 5,23 млн барелів за тиждень, що завершився 9 січня.
• Запаси бензину збільшилися на 8,23 млн барелів.
• Запаси дистилятів зросли на 4,34 млн барелів.

Ці дані Американського інституту нафти свідчать про послаблення балансу попиту і пропозиції, що обмежує потенціал зростання цін у короткостроковій перспективі.

Іран: геополітичний ризик і премія в ціні

Водночас ситуація в Ірані, четвертому за величиною виробнику нафти в ОПЕК, залишається джерелом напруженості.

Протести в Ірані можуть посилити світовий баланс нафти через короткострокові втрати постачання, але передусім через зростання геополітичної премії в ціні — аналітики Citi

• Аналітики Citi підвищили прогноз для Brent на три місяці до 70 доларів за барель.
• Поки що протести не поширилися на основні нафтовидобувні регіони, що обмежує фактичний вплив на постачання.

Таким чином, ринок закладає в ціну переважно політичні та логістичні ризики, а не прямі втрати видобутку. Загалом ситуація демонструє, що навіть за зростання фізичних обсягів постачання світовий нафтовий ринок залишається надзвичайно чутливим до політичних сигналів.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

У 2026 році штучний інтелект став одним із ключових факторів ризику для бізнесу в усьому світі. Згідно з новим звітом Allianz Risk Barometer, AI здійснив найстрімкіший стрибок у рейтингу загроз, тоді як кіберризики п’ятий рік поспіль утримують перше місце. Геополітична нестабільність, війни та регуляторні зміни посилюють тиск на ланцюги постачання, енергетичні ринки та критичну інфраструктуру.

Глобальні ризики 2026: логіка взаємопов’язаних загроз

Allianz визначає ризики 2026 року як взаємопов’язані та висококомплексні, де цифровізація, геополітика та економічна невизначеність підсилюють одна одну.

• Кіберінциденти залишаються головною загрозою п’ятий рік поспіль
• Штучний інтелект здійснив найбільший стрибок у рейтингу
• Переривання бізнесу через збої постачання знижується в рейтингу, але залишається критичним

Штучний інтелект: від можливостей до системних ризиків

У 2026 році AI посів 2 місце серед глобальних ризиків, отримавши 32% відповідей респондентів. У 2025 році він був лише на 10 позиції, що робить його найбільшим «стрибуном» року.

• №2 у рейтингах Америки, Азійсько-Тихоокеанського регіону, Африки та Близького Сходу
• №3 у Європі
• Увійшов до топ-3 ризиків для великих, середніх і малих компаній

Компанії дедалі частіше бачать у AI не лише стратегічну можливість, а й складне джерело операційних, юридичних та репутаційних ризиків, оскільки впровадження випереджає управління, регулювання та готовність персоналу

Людовік Субран, головний економіст Allianz

Особливо вразливими залишаються малі компанії, які:

• більше залежать від сторонніх цифрових постачальників
• мають обмежені ресурси для кіберзахисту
• менш здатні поглинати наслідки успішних атак

Водночас майже 50% респондентів вважають, що AI приносить більше користі, ніж ризиків, тоді як 20% дотримуються протилежної думки.

Кіберризики: цифрова залежність як вразливість

Кіберінциденти посіли 1 місце з рекордним показником 42% відповідей, що на 10 відсоткових пунктів більше, ніж торік. Це найвищий рівень за всю історію спостережень.

• №1 ризик у всіх регіонах світу
• Зростаюча залежність від третіх сторін
• AI розширює поверхню атак і підсилює загрози

Інвестиції великих компаній у кіберстійкість дають результат, але ризики еволюціонують, а залежність від сторонніх постачальників і AI лише зростає

Майкл Брух, глобальний керівник напряму ризик-консалтингу Allianz Commercial

Переривання бізнесу та геополітика

Ризик переривання бізнесу, включно з розривами ланцюгів постачання, опустився на 3 місце – вперше за 15 років. Водночас 29% респондентів усе ще вважають його ключовою загрозою.

У 2025 році:

• торговельні обмеження потроїлися
• під вплив потрапили товари на 2,7 трлн доларів США
• це майже 20% світового імпорту

Лише 3% опитаних вважають свої ланцюги постачання «дуже стійкими».

Інші ризики топ-10

• Зміни законодавства та регулювання – 4 місце
• Природні катастрофи – 5 місце, застраховані збитки понад 100 млрд доларів США шостий рік поспіль
• Кліматичні зміни – 6 місце
• Політичні ризики та насильство – 7 місце, найвищий показник за всю історію
• Макроекономічні чинники – 8 місце
• Пожежі та вибухи – 9 місце
• Ринкові зміни – 10 місце, з побоюваннями щодо «бульбашки AI»

Висновки

• Ринок нафти й нафтопродуктів: зростає значення диверсифікації постачання, стійкої логістики та сценаріїв на випадок блокади або масованих ударів
• Критична інфраструктура: цифровізація підвищує ефективність, але робить об’єкти більш вразливими до кіберударів; ключовими стають інвестиції у захист і резервування
• Ціноутворення: кіберризики та геополітична нестабільність впливають на структуру витрат, страхування ризиків і маржу в енергетичному секторі

Глобальний висновок Allianz однозначний: у 2026 році бізнес і енергетика дедалі більше залежать від поєднання цифрової стійкості, геополітичної адаптації та здатності управляти новими технологічними ризиками.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Allianz Risk Barometer 2026

Світові ціни на нафту відійшли від мінімумів за чотири з половиною роки на тлі посилення геополітичної напруги. Заяви США щодо можливого жорсткішого тиску на росію у контексті переговорів про мир в Україні, а також оголошення блокади венесуельських нафтових потоків підвищили ризикову складову ринку. Водночас очікування профіциту постачання стримують масштаб зростання котирувань.

Реакція ринку

У середу, 17 грудня, ф’ючерси на американську нафту зросли після різкого падіння напередодні.

• West Texas Intermediate подорожчала на 1,2% і закрилася трохи нижче $56 за барель.
• Зростання відбулося з рівнів, що були найнижчими за 4,5 року.
• Торгова активність залишалася помірною через наближення свят у Північній Америці та завершення року.

Сигнали з Вашингтона: росія та Венесуела

Поштовхом для відновлення цін стали заяви американської адміністрації про готовність до жорсткіших кроків у сфері енергетичної безпеки.

• США розглядають удари по так званому тіньовому флоту росії та трейдерах, які сприяють експорту нафти.
• Ці заходи розглядаються у разі, якщо владімір путін відхилить запропоновану угоду щодо України.
• Президент США заявив про блокаду венесуельських нафтових потоків, назвавши військову присутність у регіоні найбільшою в історії Південної Америки.
• За даними медіа, військово-морські сили Венесуели супроводжували кілька суден з нафтопродуктами.

Обмежений ефект через масштаб пропозиції

Попри зростання геополітичних ризиків, ринок загалом стримано оцінює потенційний вплив цих подій на баланс постачання.

• Видобуток нафти у Венесуелі зріс порівняно з мінімумами 2020 року.
• Водночас венесуельська нафта становить менше 1% світової пропозиції.
• Основна частина експорту спрямовується до Китаю.
• Оцінюваний ринком ризик скорочення пропозиції — близько 500 тис. барелів на добу.

«Реакція була стриманою, оскільки ринок оцінює вплив приблизно у 500 тисяч барелів на добу — цього недостатньо, щоб змінити наратив надлишкової пропозиції», — Ребекка Бабін, старша трейдерка з енергетики CIBC Private Wealth Group.

Профіцит постачання як базовий сценарій

Структурні фактори залишаються визначальними для середньострокової динаміки цін.

• Нафта рухається до річного падіння цін, оскільки постачання випереджає попит цього і наступного року.
• Ключовий чинник — швидке повернення на ринок законсервованих обсягів OPEC+.
• Додатковий тиск створює зростання видобутку іншими виробниками.
• Міжнародне енергетичне агентство прогнозує найбільший профіцит з часів пандемії.

Сигнали слабкості та позиціонування трейдерів

Ознаки надлишкової пропозиції проявляються у різних регіонах.

• Слабкість ринку фіксується від США та Канади до Близького Сходу.
• Звіт уряду США показав зростання запасів нафтопродуктів і незначне скорочення запасів сирої нафти.
• Трендові товарні радники залишаються на 100% у коротких позиціях за Brent і WTI.

Висновки для ринку

Можливі зміни на ринку нафти й нафтопродуктів

• Геополітичні ризики посилюють увагу до диверсифікації джерел постачання.
• Очікуваний профіцит знижує ефект навіть від жорстких санкційних сценаріїв.

Критична інфраструктура та ризики

• Блокада венесуельського експорту демонструє вразливість морських маршрутів постачання.
• Зростає значення військово-політичних факторів для стабільності енергетичних потоків.

Ціноутворення

• Надлишок постачання обмежує зростання цін навіть за умов ескалації.
• Ринок закладає структурний тиск на маржу виробників і трейдерів.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Bloomberg

Світові ціни на нафту 3 грудня 2025 року помірно зросли: Brent піднялася до $62,67 за барель, WTI — до $58,95, попри зростання запасів у США та відсутність прориву на п’ятигодинних мирних перемовинах у москві між представниками США та росії. Поєднання геополітичної напруги, санкційного тиску на російський нафтосектор і статистики надлишкової пропозиції формує нервову, але контрольовану динаміку ринку.

Мирні переговори без результату й статистика запасів: як це змінює картину нафтового ринку

Структура подій

• Геополітичний вузол: війна в Україні та провальні переговори
  • 5-годинна зустріч у москві між президентом росії володимиром путіним та провідними посланцями президента США Дональда Трампа завершилася без компромісу щодо завершення війни в Україні.
  • Відсутність угоди означає:
    • збереження чинних санкцій проти російського нафтосектору;
    • відкладення будь-якого рішення щодо полегшення обмежень для Rosneft і Lukoil, що продовжує блокувати частину пропозиції російської нафти на ринку.
  • За словами російського уряду, компромісу досягти не вдалося, а європейські країни, за оцінкою путіна, нібито гальмують спроби США завершити війну, пропонуючи варіанти, які є «абсолютно неприйнятними» для москви.
• Котирування Brent і WTI: цифри й динаміка
  • Brent:
    • закриття: $62,67 за барель;
    • денна зміна: +$0,22, або +0,4 %;
    • напередодні обидва бенчмарки втратили понад 1 %.
  • WTI:
    • закриття: $58,95 за барель;
    • денна зміна: +$0,31, або +0,5 %.
  • Логічний висновок: ринок нафти реагує на сукупність факторів:
    • геополітичний ризик (затягування війни й санкцій);
    • фундаментальні дані про запаси (ознаки надлишкової пропозиції);
    • очікування трейдерів щодо подальшої траєкторії попиту та пропозиції.
• Запаси у США як індикатор надлишку пропозиції
  • За даними Управління енергетичної інформації США (EIA) за тиждень, що завершився 28 листопада:
    • Комерційні запаси сирої нафти:
      • фактична зміна: +574 тис. барелів;
      • очікування аналітиків: -821 тис. барелів (прогнозоване скорочення);
      • факт проти очікувань: замість зниження запаси зросли, що вказує на слабший попит чи стійко високий рівень видобутку.
    • Запаси бензину:
      • фактична зміна: +4,52 млн барелів;
      • консенсус-прогноз: +1,5 млн барелів;
      • понад утричі вищий приріст, ніж очікувалося, що посилює сигнал надлишкової пропозиції на ринку моторного пального.
    • Запаси дистилятів (дизель, мазут, опалювальна нафта):
      • фактична зміна: +2,1 млн барелів;
      • очікування: +0,7 млн барелів;
      • приріст у 3 рази більший за прогнозований, що вказує на достатню пропозицію пального в опалювальний сезон.
  • Технічний збій:
    • публікацію даних EIA було затримано через технічні проблеми;
    • затримка статистики на такому чутливому ринку лише підсилює нервовість трейдерів.
  • Логічне узагальнення: сукупне зростання запасів сирої нафти, бензину й дистилятів:
    • підживлює страхи надлишкової пропозиції;
    • обмежує потенціал зростання цін, попри геополітичну напругу.

Геополітичні ризики: війна, санкції та атаки на інфраструктуру

• Оцінка ринку: нервова торгівля на фоні «великих геополітичних питань»
  • Старший віцепрезидент із торгівлі BOK Financial Денніс Кісслер описує ситуацію так:
    

    «Загальна глобальна пропозиція все ще залишається доволі значною. Ринок сам себе корегує, оскільки українсько-російська мирна угода буде відкладена», — зазначив Денніс Кісслер, старший віцепрезидент із торгівлі BOK Financial.

    «Ринок усе ще перебуває у стані дуже нервової торгівлі, тому що ми маємо справу з великими геополітичними питаннями», — додав він.

  • Висновок: поєднання надлишкової пропозиції і геополітичних шоків підтримує ціновий баланс, але створює підвищену волатильність.
• Роль Європи в дипломатичній конфігурації
  • путін звинувачує європейські держави у тому, що вони:
    • нібито заважають зусиллям США покласти край війні;
    • вносять пропозиції, які він називає «абсолютно неприйнятними» для москви.
  • Імплікація для ринку: без зміни позиції ключових європейських гравців санкційний тиск і далі залишатиметься стійким чинником, що обмежує частину російського експорту.
• Атаки України на нафтотермінали та танкери
  • Останні удари України по об’єктах експорту нафти на чорноморському узбережжі росії підсвітили вразливість:
    • портової інфраструктури;
    • транспортних коридорів для російської нафти.
  • Україна також уразила два санкціоновані танкери, що брали участь у транспортуванні російської нафти в Чорному морі.
  • Реакція росії: путін заявив, що росія вживатиме заходів проти танкерів тих країн, які допомагають Україні.
  • Логічний наслідок: ризик поширення конфлікту на судноплавство в Чорному морі:
    • підсилює премію за ризик у цінах на нафту;
    • створює невизначеність для страхування й фрахту танкерів;
    • може стимулювати частину учасників ринку шукати альтернативні маршрути або контрагентів.

Можливі наслідки для європейського ринку нафти й нафтопродуктів

• Диверсифікація джерел та логістична стійкість
  • Описана ситуація поєднує:
    • збереження санкцій проти ключових російських компаній (Rosneft, Lukoil);
    • ризики атак на транспортну інфраструктуру в Чорному морі;
    • заяви про можливі заходи проти танкерів країн, що підтримують Україну.
  • Логічний висновок для Європи: за таких умов європейським імпортерам нафти й нафтопродуктів доводиться:
    • підтримувати високий рівень диверсифікації джерел постачання, аби мінімізувати шок від потенційних збоїв у Чорному морі;
    • оцінювати стійкість логістичних ланцюгів, зокрема альтернативні морські маршрути та хаби поза зоною прямого ризику.
  • З огляду на описані ризики, будь-яка ескалація в Чорному морі може змусити частину європейських гравців збільшити попит на альтернативні сорти нафти, що дотискатиме існуючі маршрути постачання.
• Стратегічні запаси й сценарії на випадок блокади
  • Хоча в наданому матеріалі прямо не згадуються європейські стратегічні запаси, сама по собі комбінація:
    • санкційної невизначеності;
    • напружених мирних переговорів;
    • атак на інфраструктуру й танкери

    логічно підштовхує уряди та компанії до моделювання сценаріїв:

    • часткової або повної блокади чорноморських маршрутів;
    • масованих ударів по експортній інфраструктурі.
  • Імовірні акценти сценарного планування (на основі наведених подій):
    • перегляд мінімально необхідного рівня запасів нафтопродуктів і сирої нафти в регіоні;
    • підготовка альтернативних каналів постачання у випадку тимчасової недоступності російського експорту з Чорного моря.

Ціноутворення на ринку: баланс між надлишком пропозиції та ризиковою премією

• Структура ціни
  • Навіть при відсутності прориву на переговорах ціни Brent і WTI зростають лише на 0,4–0,5 %, що свідчить про:
    • значний стримувальний вплив статистики запасів у США;
    • обмежений простір для ралі на одних лише геополітичних новинах.
  • Надлишок запасів (574 тис. барелів нафти проти очікуваного зниження, 4,52 млн барелів бензину, 2,1 млн барелів дистилятів) формує:
    • тиснення на маржу переробки у сегменті бензину та дизеля;
    • очікування, що ринок потребуватиме більш явних сигналів скорочення видобутку або зростання попиту для розвороту тренду.
• Податкова й регуляторна складова
  • У наданому матеріалі податкова політика прямо не розглядається, але:
    • санкційні обмеження щодо російських компаній де-факто виступають квазіфіскальним фактором, який змінює структуру пропозиції й торгові потоки;
    • будь-яке їх пом’якшення (у разі успішних переговорів) могло б:
      • зменшити геополітичну премію в ціні;
      • розширити конкуренцію між постачальниками.
  • Нинішній статус-кво (переговори без прориву) означає:
    • збереження існуючої структури ринку, де санкції залишаються ключовим елементом ціноутворення;
    • підтримку нервової, але контрольованої волатильності на тлі даних про надлишкову пропозицію.

Захист критичної енергетичної інфраструктури

• Військова складова
  • Атаки України на:
    • нафтові експортні об’єкти на чорноморському узбережжі росії;
    • два танкери під санкціями, що перевозили російську нафту,

    демонструють:

    • високий рівень вразливості морської логістики енергоринку до військових дій;
    • перехід конфлікту в довготривалу фазу силового тиску на інфраструктуру.
  • Заяви росії про заходи проти танкерів країн, що підтримують Україну, створюють:
    • додаткову невизначеність для флотів, страхових компаній і трейдерів;
    • ризик появи «сірих» зон судноплавства, де операції ускладнюються санкціями та контрзаходами.
• Економічний вимір захисту інфраструктури
  • Хоча конкретні інвестиційні плани та механізми страхування в тексті не деталізуються, наявні факти:
    • удари по терміналах;
    • атаки на санкціоновані танкери;
    • публічні погрози вжити заходів проти кораблів інших країн,

    формують базу для неминучого посилення уваги до:

    • страхових премій для рейсів у Чорному морі;
    • інвестицій у захист портів і маршрутів;
    • регуляторних стимулів до розосередження критичної інфраструктури та транспортних вузлів.

Висновки

• Ринок нафти опинився між двома силами:
  • Надлишок пропозиції, зафіксований у суттєвому зростанні запасів сирої нафти, бензину й дистилятів у США, обмежує зростання котирувань.
  • Геополітичні ризики, пов’язані з провальними мирними переговорами, санкціями і атаками на інфраструктуру, не дають цінам опуститися значно нижче.
• Європейський контекст:
  • заяви про «абсолютно неприйнятні» пропозиції європейських держав і ризики для чорноморської логістики підштовхують до необхідності:
    • подальшої диверсифікації джерел постачання;
    • посилення сценарного планування на випадок тривалих або повторних збоїв у регіоні.
• Стан ринку залишається «нервовим», але не панічним: незначне зростання цін на тлі надлишкових запасів демонструє, що учасники поки що закладають у котирування продовження статус-кво — без мирного прориву, але й без негайної ескалації до масштабних перебоїв постачання.

Джерела

• Джерело: Terminal
• За матеріалами: Reuters

Геополітика залишається головним драйвером цін, а Європа залежить від стабільності Brent та альтернативних маршрутів постачання. Аналіз прогнозу глобальних цін на нафту (2025–2026) з акцентом на вплив геополітики та європейський ринок. Ормузька протока — це артерія європейської енергетики: через неї транспортується 20% світової нафти. Будь-які загрози закриття протоки (як стрибок до $80/барель у червні) безпосередньо вдарять по енергобезпеці ЄС, яка вже під тиском через війну Росії в Україні.

Зростання виробництва LPG поза межами OPEC, приріст попиту в Азії, очікуване накопичення глобальних запасів, ризики тарифних конфліктів і геополітичної напруги.

Прогнози та драйвери ринку LPG у 2025 році

Світовий ринок скрапленого нафтового газу (LPG) у 2025 році демонструє суперечливі тенденції: збільшення виробництва поза межами країн OPEC супроводжується повільнішим, порівняно з до-пандемічними показниками, зростанням попиту.

• Виробництво рідких вуглеводнів зросте на 1,2 млн барелів на добу. Левову частку цього зростання забезпечать США, Канада та Бразилія.
• Світовий попит на LPG збільшиться на 1 млн барелів на добу, при цьому найбільший приріст очікується в Китаї та Індії — на 0,2–0,3 млн барелів щоденно.
• Темпи приросту попиту залишаються нижчими за до-пандемічні, що знижує стимул для подальшого зростання цін.

Ризики та очікування

• Глобальні запаси LPG продовжують накопичуватися, створюючи надлишок ресурсу на ринку, що стримує цінові тренди.
• До ключових ризиків на 2025 рік належать:
  • геополітична нестабільність, включно з війнами та конфліктами, які зачіпають логістику;
  • торговельні обмеження й тарифні війни, особливо між провідними економіками світу.

Очікуване зростання виробництва LPG у країнах, не залучених до угод OPEC, дозволяє ринку частково компенсувати коливання попиту. Але реальна цінова динаміка буде визначатися обсягами запасів та зовнішньополітичними ризиками.

Джерело: НТЦ Псіхєя
За матеріалами: Oilprice Міненерго України IEA

Ринок нафти перебуває в стані напруженого очікування через можливе повернення іранської нафти на світовий ринок та ескалацію торговельної війни між США та Китаєм. Ці фактори створюють додатковий тиск на ціни та інвесторів, які вже стикаються з нестабільністю через тарифну політику США та можливі рецесійні ризики.​

Ринок нафти готується до чергового зовнішнього шоку, оскільки торговельна війна президента США Дональда Трампа з Китаєм продовжує загострюватися, а переговори про потенційну ядерну угоду з Іраном загрожують вивести на ринок нові обсяги нафти.​

• Початок торговельних переговорів між США та країнами Азійсько-Тихоокеанського регіону ознаменувався явним інтересом до проєктів з експорту СПГ зі США, тоді як такі країни, як Південна Корея та Японія, залишилися відносно стриманими щодо сирої нафти.​

• Президент Тайваню Лай Цін-де оголосив, що Тайбей прагнутиме збільшити частку імпорту СПГ зі США з поточних 10% до 33%, можливо, припинивши деякі довгострокові постачання з Австралії та Катару.​

• Південна Корея також розглядає можливість збільшення імпорту СПГ зі США на 20-25%, що наразі становить 12% її потреб у зрідженому газі, прагнучи зменшити контрактні зобов’язання перед Катаром, які прив’язані до Brent, а не до JKM або Henry Hub.​

• Китай рухається в протилежному напрямку, повністю припинивши імпорт СПГ зі США в березні та підписавши три довгострокові угоди з ОАЕ на постачання зрідженого газу протягом наступних 10 років, шукаючи додаткові довгострокові варіанти в регіоні.​

Рухи на ринку:

• Американський інвестор Джеймс Кемерон запропонував $5 мільярдів за купівлю казахстанського гірничодобувного гіганта Eurasian Resources Group, 40% якого належить уряду Казахстану, оскільки компанія має намір розширити діяльність у сфері рідкоземельних елементів.​

• Британська енергетична компанія BP стала єдиною іноземною нафтовою компанією, яка подала заявку на участь у дев’ятому раунді тендерів Індії OALP-IX, отримавши найпривабливіший блок GS-OSHP разом з індійськими партнерами Reliance та ONGC.​

• Американський нафтовий гігант Chevron, за повідомленнями, розглядає можливість продажу деяких своїх активів у верхньому сегменті в Анголі, потенційно виходячи з блоку 14K, який наразі виробляє близько 42 000 барелів на добу в Анголі та Конго.​

• Друга за величиною нафтова компанія Аргентини, Vista Energy, придбала 50% частку Petronas у сланцевому родовищі La Amarga Chica в басейні Вака-Муерта за $1,5 мільярда.​

Нафтовидобувні компанії готуються до чергового зовнішнього шоку на ринку нафти, оскільки ф’ючерси на Brent зазнали певних втрат через падіння фондових ринків у понеділок і залишаються під тиском через перспективу потенційної ядерної угоди між США та Іраном. Наразі ціна на ICE Brent у межах $66-67 за барель здається тимчасовим рівнем перед наступними значними подіями.​

Рим приймає високорівневі ядерні переговори. Переговорники зі США та Ірану зустрілися в столиці Італії, Римі, протягом вихідних, щоб продовжити переговори, розпочаті тиждень тому в Омані щодо ядерної програми Тегерана, обидві сторони високо оцінили прогрес, досягнутий за останній тиждень.​

США прагнуть відновити велич Перської затоки. Оскільки Бюро управління океанічною енергією США нещодавно збільшило оцінку невикористаних резервів Перської затоки до 5,77 мільярда барелів, адміністрація Трампа запустила новий п’ятирічний план оренди морських нафтових і газових родовищ, який може включати блоки в Арктиці.

Джерело: НТЦ Псіхєя: mailto:oil@ukroil.com.ua
За матеріалами: oilprice.com

У 2025 році авіаційна галузь стикається з ключовими викликами у декарбонізації, зокрема через необхідність представлення оновлених державних планів дій Міжнародній організації цивільної авіації (ICAO). Серед основних ризиків – доступність та вартість сталого авіаційного палива (SAF), узгодженість політик між регіонами, ефективність схем торгівлі викидами та геополітичні фактори. Водночас зростають інвестиції в нові технології, такі як SAF, водень та електричні літаки. Успіх декарбонізації залежатиме від спільної роботи урядів, бізнесу та фінансових інститутів.

Авіаційний сектор перебуває на критичному етапі у 2025 році, оскільки оновлені державні плани дій щодо декарбонізації мають бути представлені Міжнародній організації цивільної авіації (ICAO). Учасники галузі все більше прагнуть поєднувати заходи з декарбонізації з відновленням зростання після COVID-19. Проте низка викликів ускладнює прогрес у сфері сталого розвитку. Дії урядів та бізнесу цього року є вирішальними для досягнення міжнародних цілей та забезпечення того, щоб жоден регіон не залишився поза увагою під час переходу до авіації з нульовими викидами.

Ключові ризики та можливості для декарбонізації авіації у 2025 році.

Серед основних викликів – доступність та вартість сталого авіаційного палива (SAF), узгодженість політик між регіонами, ефективність схем торгівлі викидами та геополітичні фактори.

Ризики, специфічні для авіації:
1. Доступність та вартість SAF: Найбільші виклики для декарбонізації авіації у 2025 році пов’язані з доступністю та вартістю SAF. Авіакомпанії потребують довгострокових угод щодо закупівлі SAF, але механізми зменшення ризиків є необхідними через технологічні та політичні бар’єри.
2. Узгодженість політик SAF: Різні підходи до підтримки SAF у різних регіонах ускладнюють інвестування. У 2024 році Азіатсько-Тихоокеанський регіон став ключовим ринком, де Китай, Бразилія, Чилі, Оман та Саудівська Аравія впроваджують нові програми.
3. Реалізація CORSIA: Ефективне впровадження схеми компенсації та зменшення викидів ICAO (CORSIA) є важливим для стандартизації зусиль з декарбонізації.
4. Відстежуваність критеріїв сталого розвитку: Зростаюча залежність авіації від SAF вимагає покращення прозорості та досліджень у сфері сировини для виробництва палива.
5. Ефективність схем ціноутворення на вуглець: Авіакомпаніям доведеться працювати з різними регіональними схемами торгівлі викидами, що ускладнює дотримання вимог.

Широкі ризики:
1. Геополітика: Вийти з Паризької угоди США у 2025 році та зростаючий протекціонізм створюють додаткові виклики для авіації.
2. Інвестиційна привабливість: Авіація не є пріоритетним сектором для інвестицій, попри потребу у значному капіталі для декарбонізації.
3. Економічна нестабільність: Зростання витрат на працю та ланцюги постачання впливають на прибутковість галузі.
4. Зміни уряду: Вибори у багатьох країнах можуть призвести до змін у пріоритетах політики, що вплине на декарбонізацію авіації.
5. Конкуруючі пріоритети: Зростання пасажиропотоку та прибутковості може відвернути увагу від цілей декарбонізації.
Для досягнення цілей декарбонізації до 2050 року необхідні спільні зусилля урядів, бізнесу та фінансових інститутів. Покращення політичної узгодженості, інвестування в нові технології та подолання геополітичних викликів є ключовими кроками на цьому шляху.

Джерело: «НТЦ Псіхєя»

За матеріалами Ініціатива «Аеропорти майбутнього» (Airports of Tomorrow) Всесвітнього економічного форуму.