<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; Греция</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/greciya/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Wed, 22 Apr 2026 07:55:48 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Греція обмежує маржу на пальне, щоб стримати ціновий стрибок на тлі нафтової турбулентності</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/12/greciya-obmezhuye-marzhu-na-palne-shhob-strimati-cinovij-stribok-na-tli-naftovo%d1%97-turbulentnosti/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/12/greciya-obmezhuye-marzhu-na-palne-shhob-strimati-cinovij-stribok-na-tli-naftovo%d1%97-turbulentnosti/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 12 Mar 2026 07:06:27 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[consumer prices]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[energy market]]></category>
		<category><![CDATA[fuel prices]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[Greece]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[profit margin cap]]></category>
		<category><![CDATA[Греция]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[обмеження маржі]]></category>
		<category><![CDATA[ціни для споживачів]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на пальне]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153720</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30199-Греция.jpg" alt="Греція обмежує маржу на пальне, щоб стримати ціновий стрибок на тлі нафтової турбулентності"/><br />Греція негайно запроваджує обмеження прибутковості в сегменті пального та товарів першої потреби, щоб стримати подорожчання на тлі нестабільності на Близькому Сході. Заходи діятимуть до 30 червня. У центрі рішення &#8212; жорстка фіксація граничної маржі в ланцюгу «нафтопереробка &#8212; оптова торгівля &#8212; АЗС», що має зменшити ризики спекулятивного розгону котирувань нафтопродуктів для кінцевих споживачів. Рішення влади [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30199-Греция.jpg" alt="Греція обмежує маржу на пальне, щоб стримати ціновий стрибок на тлі нафтової турбулентності"/><br /><p>Греція негайно запроваджує обмеження прибутковості в сегменті пального та товарів першої потреби, щоб стримати подорожчання на тлі нестабільності на Близькому Сході. Заходи діятимуть до 30 червня. У центрі рішення &#8212; жорстка фіксація граничної маржі в ланцюгу «нафтопереробка &#8212; оптова торгівля &#8212; АЗС», що має зменшити ризики спекулятивного розгону котирувань нафтопродуктів для кінцевих споживачів.</p>
<p><strong>Рішення влади прямо спрямоване на стримування цін на нафтопродукти.</strong> Грецький уряд оголосив про обмеження маржі на пальне, аби не допустити нового цінового сплеску після недавнього зростання нафтових котирувань.</p>
<ul>
<li>Заходи <strong>набирають чинності негайно</strong>.</li>
<li>Термін дії &#8212; <strong>до 30 червня</strong>.</li>
<li>Премєр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс заявив, що уряд окремо конкретизує параметри <em>обмеження прибуткових марж у пальному та товарах супермаркетів</em>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Ми надсилаємо сигнал, що ця економічна турбулентність не повинна призвести до спекулятивних явищ, які загострять уже наявну проблему. &#8212; Кіріакос Міцотакіс</p></blockquote>
<p><strong>Ключовий антикризовий механізм &#8212; ліміт маржі на кожному етапі продажу пального.</strong> Це прямий адміністративний захід для стабілізації роздрібних цін на бензин і дизель.</p>
<ul>
<li>Компаніям, що торгують нафтопродуктами та постачають їх на АЗС, <strong>заборонено додавати понад 5 євроцентів на літрі</strong> до ціни бензину й дизелю порівняно з ціною постачання з нафтопереробних заводів.</li>
<li>Роздрібним станціям <strong>заборонено додавати понад 12 євроцентів на літрі</strong> до ціни продажу пального споживачам.</li>
</ul>
<p><strong>Висновок:</strong> уряд намагається не допустити перенесення зовнішнього нафтового шоку в роздрібні ціни в повному обсязі. <strong>Обгрунтування:</strong> у матеріалі прямо зазначено, що обмеження вводяться, щоб <em>тримати ціни під контролем</em> і <em>запобігти подальшим стрибкам</em>.</p>
<p><strong>Підставою для втручання стало вже зафіксоване подорожчання дизелю.</strong> Йдеться не про превентивний крок без цифр, а про реакцію на конкретну цінову динаміку.</p>
<ul>
<li>Середня ціна дизелю в Греції <strong>зросла більш ніж на 17%</strong> з <strong>27 лютого</strong>, за офіційними даними.</li>
<li>Світові ціни на нафту останніми днями <strong>різко підскочили</strong>, а потім знизилися, але <em>залишилися вищими за рівні, що були до початку війни</em>.</li>
</ul>
<p><strong>Висновок:</strong> влада діє у відповідь на вже реалізований імпортований ціновий тиск. <strong>Обгрунтування:</strong> зростання середньої ціни дизелю більш ніж на 17% за короткий період свідчить, що ринок нафтопродуктів уже відреагував на глобальний нафтовий стрес.</p>
<p><strong>Логіка рішення побудована на обмеженні спекулятивної складової в ціні пального.</strong> Уряд не заявляє про зниження світових нафтових котирувань, але намагається стримати внутрішнє накручування маржі.</p>
<ul>
<li>Обмеження встановлено одночасно для <strong>оптової ланки</strong> і для <strong>роздрібної ланки</strong>.</li>
<li>Таким чином, регулювання охоплює весь канал доведення пального до споживача.</li>
<li>Паралельно Греція обмежує валову маржу на продовольство та ключові побутові товари на рівнях <strong>2025 року</strong>, демонструючи ширший курс на антиінфляційне стримування.</li>
</ul>
<p><strong>Висновок:</strong> урядова модель спрямована не лише на стабілізацію котирувань нафтопродуктів, а й на <strong>зменшення цінового тиску для кінцевих споживачів</strong>. <strong>Обгрунтування:</strong> ліміт у 5 євроцентів на літрі для оптового сегмента і 12 євроцентів на літрі для АЗС прямо обмежує можливість подальшого розширення маржі в роздрібній ціні.</p>
<p><strong>Політичний сигнал Афін полягає в тому, що ринок пального має працювати в умовах кризи без спекулятивного перегріву.</strong></p>
<ul>
<li>Уряд прямо повязує нові заходи з <em>турбулентністю на Близькому Сході</em>.</li>
<li>Мета &#8212; не допустити, щоб зовнішня нестабільність автоматично трансформувалася в нову хвилю зростання цін усередині країни.</li>
</ul>
<p><strong>Висновок</strong></p>
<p><strong>Греція робить ставку на короткострокове адміністративне стримування цін на пальне як інструмент захисту споживача. Заходи вводяться негайно, мають визначений строк дії до 30 червня і жорстко фіксують межі прибутковості саме там, де формується кінцева ціна бензину та дизелю.</strong></p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2026-03-11/iea-confirms-huge-release-of-emergency-oil-stockpiles" target="_blank">Bloomberg</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30199-Греция.jpg" alt="Греція обмежує маржу на пальне, щоб стримати ціновий стрибок на тлі нафтової турбулентності"/><br /><p>Греція негайно запроваджує обмеження прибутковості в сегменті пального та товарів першої потреби, щоб стримати подорожчання на тлі нестабільності на Близькому Сході. Заходи діятимуть до 30 червня. У центрі рішення &#8212; жорстка фіксація граничної маржі в ланцюгу «нафтопереробка &#8212; оптова торгівля &#8212; АЗС», що має зменшити ризики спекулятивного розгону котирувань нафтопродуктів для кінцевих споживачів.</p>
<p><strong>Рішення влади прямо спрямоване на стримування цін на нафтопродукти.</strong> Грецький уряд оголосив про обмеження маржі на пальне, аби не допустити нового цінового сплеску після недавнього зростання нафтових котирувань.</p>
<ul>
<li>Заходи <strong>набирають чинності негайно</strong>.</li>
<li>Термін дії &#8212; <strong>до 30 червня</strong>.</li>
<li>Премєр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс заявив, що уряд окремо конкретизує параметри <em>обмеження прибуткових марж у пальному та товарах супермаркетів</em>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Ми надсилаємо сигнал, що ця економічна турбулентність не повинна призвести до спекулятивних явищ, які загострять уже наявну проблему. &#8212; Кіріакос Міцотакіс</p></blockquote>
<p><strong>Ключовий антикризовий механізм &#8212; ліміт маржі на кожному етапі продажу пального.</strong> Це прямий адміністративний захід для стабілізації роздрібних цін на бензин і дизель.</p>
<ul>
<li>Компаніям, що торгують нафтопродуктами та постачають їх на АЗС, <strong>заборонено додавати понад 5 євроцентів на літрі</strong> до ціни бензину й дизелю порівняно з ціною постачання з нафтопереробних заводів.</li>
<li>Роздрібним станціям <strong>заборонено додавати понад 12 євроцентів на літрі</strong> до ціни продажу пального споживачам.</li>
</ul>
<p><strong>Висновок:</strong> уряд намагається не допустити перенесення зовнішнього нафтового шоку в роздрібні ціни в повному обсязі. <strong>Обгрунтування:</strong> у матеріалі прямо зазначено, що обмеження вводяться, щоб <em>тримати ціни під контролем</em> і <em>запобігти подальшим стрибкам</em>.</p>
<p><strong>Підставою для втручання стало вже зафіксоване подорожчання дизелю.</strong> Йдеться не про превентивний крок без цифр, а про реакцію на конкретну цінову динаміку.</p>
<ul>
<li>Середня ціна дизелю в Греції <strong>зросла більш ніж на 17%</strong> з <strong>27 лютого</strong>, за офіційними даними.</li>
<li>Світові ціни на нафту останніми днями <strong>різко підскочили</strong>, а потім знизилися, але <em>залишилися вищими за рівні, що були до початку війни</em>.</li>
</ul>
<p><strong>Висновок:</strong> влада діє у відповідь на вже реалізований імпортований ціновий тиск. <strong>Обгрунтування:</strong> зростання середньої ціни дизелю більш ніж на 17% за короткий період свідчить, що ринок нафтопродуктів уже відреагував на глобальний нафтовий стрес.</p>
<p><strong>Логіка рішення побудована на обмеженні спекулятивної складової в ціні пального.</strong> Уряд не заявляє про зниження світових нафтових котирувань, але намагається стримати внутрішнє накручування маржі.</p>
<ul>
<li>Обмеження встановлено одночасно для <strong>оптової ланки</strong> і для <strong>роздрібної ланки</strong>.</li>
<li>Таким чином, регулювання охоплює весь канал доведення пального до споживача.</li>
<li>Паралельно Греція обмежує валову маржу на продовольство та ключові побутові товари на рівнях <strong>2025 року</strong>, демонструючи ширший курс на антиінфляційне стримування.</li>
</ul>
<p><strong>Висновок:</strong> урядова модель спрямована не лише на стабілізацію котирувань нафтопродуктів, а й на <strong>зменшення цінового тиску для кінцевих споживачів</strong>. <strong>Обгрунтування:</strong> ліміт у 5 євроцентів на літрі для оптового сегмента і 12 євроцентів на літрі для АЗС прямо обмежує можливість подальшого розширення маржі в роздрібній ціні.</p>
<p><strong>Політичний сигнал Афін полягає в тому, що ринок пального має працювати в умовах кризи без спекулятивного перегріву.</strong></p>
<ul>
<li>Уряд прямо повязує нові заходи з <em>турбулентністю на Близькому Сході</em>.</li>
<li>Мета &#8212; не допустити, щоб зовнішня нестабільність автоматично трансформувалася в нову хвилю зростання цін усередині країни.</li>
</ul>
<p><strong>Висновок</strong></p>
<p><strong>Греція робить ставку на короткострокове адміністративне стримування цін на пальне як інструмент захисту споживача. Заходи вводяться негайно, мають визначений строк дії до 30 червня і жорстко фіксують межі прибутковості саме там, де формується кінцева ціна бензину та дизелю.</strong></p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2026-03-11/iea-confirms-huge-release-of-emergency-oil-stockpiles" target="_blank">Bloomberg</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/12/greciya-obmezhuye-marzhu-na-palne-shhob-strimati-cinovij-stribok-na-tli-naftovo%d1%97-turbulentnosti/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Греція готується до втручання у паливний ринок у разі зростання Brent до 100 доларів за барель</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/10/greciya-gotuyetsya-do-vtruchannya-u-palivnij-rinok-u-razi-zrostannya-brent-do-100-dolariv-za-barel/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/10/greciya-gotuyetsya-do-vtruchannya-u-palivnij-rinok-u-razi-zrostannya-brent-do-100-dolariv-za-barel/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 10 Mar 2026 07:14:11 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Корупція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[Brent crude]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[energy policy]]></category>
		<category><![CDATA[fuel prices]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East conflict]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[Греция]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична політика]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на пальне]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153703</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30187-Греция.jpg" alt="Греція готується до втручання у паливний ринок у разі зростання Brent до 100 доларів за барель"/><br />Загострення конфлікту на Близькому Сході вже призвело до зростання цін на дизель і бензин у Греції. Уряд країни визначив критичний рівень для втручання на паливному ринку: якщо ціна нафти марки Brent перевищить 100 доларів за барель, можуть бути запроваджені спеціальні заходи для захисту споживачів та стабілізації ринку нафтопродуктів. Геополітичний фактор зростання цін на нафту Ескалація [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30187-Греция.jpg" alt="Греція готується до втручання у паливний ринок у разі зростання Brent до 100 доларів за барель"/><br /><p>Загострення конфлікту на Близькому Сході вже призвело до зростання цін на дизель і бензин у Греції. Уряд країни визначив критичний рівень для втручання на паливному ринку: якщо ціна нафти марки Brent перевищить 100 доларів за барель, можуть бути запроваджені спеціальні заходи для захисту споживачів та стабілізації ринку нафтопродуктів.</p>
<p><strong>Геополітичний фактор зростання цін на нафту</strong></p>
<ul>
<li>Ескалація конфлікту на Близькому Сході почала <strong>підвищувати ціни на нафту і нафтопродукти</strong> на світових ринках.</li>
<li>На початку тижня <strong>Brent торгувалася на рівні 93.04 долара за барель</strong>, наближаючись до рівня, який уряд Греції визначив як критичний для втручання.</li>
<li>Грецька влада вважає, що країна <strong>не може залишатися осторонь глобальних енергетичних потрясінь</strong>, оскільки ціни на нафту безпосередньо впливають на вартість пального для споживачів.</li>
</ul>
<p><strong>Встановлення порогу для державного втручання</strong></p>
<ul>
<li>Міністр енергетики Греції Ставрос Папаставру заявив, що <strong>уряд визначив поріг у 100 доларів за барель Brent</strong> для запуску антикризових заходів.</li>
<li>Якщо ціна перевищить цей рівень, <strong>будуть активовані механізми підтримки ринку та домогосподарств</strong>.</li>
<li>Кінцеве рішення щодо масштабів підтримки ухвалюватиме <strong>премєрміністр Кіріакос Міцотакіс</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Греція не може залишатися осторонь розвитку подій на Близькому Сході, коли йдеться про енергетичні витрати. Ми визначили чіткий поріг у 100 доларів за барель Brent для дій уряду. Ставрос Папаставру</p></blockquote>
<p><strong>Можливі інструменти стабілізації паливного ринку</strong></p>
<ul>
<li>Серед заходів, які обговорюються, є <strong>обмеження маржі прибутку у торгівлі пальним</strong>.</li>
<li>Греція може <strong>винести питання стабілізації енергетичного ринку на рівень Європейського Союзу</strong> під час саміту ЄС.</li>
<li>Після консультацій із нафтопереробними заводами уряд заявив, що <strong>стратегічні запаси нафти перевищують 90 днів</strong>.</li>
<li>Нафтопереробні підприємства також можуть <strong>зменшити експорт нафтопродуктів</strong>, щоб посилити внутрішнє постачання.</li>
<li>Значна частина експорту грецьких НПЗ <em>не привязана до довгострокових контрактів</em>, що створює можливості для оперативного перерозподілу пального на внутрішній ринок.</li>
</ul>
<p><strong>Динаміка цін на дизель і бензин</strong></p>
<ul>
<li>Найбільше зростання зафіксовано на ринку дизелю.</li>
<li>Середня ціна дизельного пального зросла <strong>з 1.565 євро за літр 27 лютого до 1.743 євро за літр 6 березня</strong>.</li>
<li>Зростання становило <strong>0.178 євро за літр</strong>.</li>
<li>Середня ціна бензину за цей період піднялася <strong>з 1.751 євро до 1.82 євро за літр</strong>.</li>
<li>Зростання бензину становило <strong>0.069 євро за літр</strong>.</li>
<li>Через швидше подорожчання дизелю <strong>різниця між цінами дизелю і бензину скорочується</strong>.</li>
</ul>
<p><strong>Висновки </strong></p>
<ul>
<li>Якщо Brent наблизиться до <strong>100 доларів за барель</strong>, Греція може застосувати <strong>адміністративне втручання у ринок пального</strong>.</li>
<li>Зростання цін на дизель демонструє <strong>високу чутливість ринку нафтопродуктів до геополітичних конфліктів</strong>.</li>
<li>Наявність запасів понад <strong>90 днів</strong> і можливість скорочення експорту з НПЗ створюють <strong>інструменти захисту внутрішнього ринку</strong>.</li>
<li>Водночас подальше загострення конфлікту на Близькому Сході може <strong>прискорити зростання цін на нафтопродукти в Європі</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://greekreporter.com/2026/03/08/greece-prepares-fuel-measures-oil-price-rise/" target="_blank">greekreporter.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30187-Греция.jpg" alt="Греція готується до втручання у паливний ринок у разі зростання Brent до 100 доларів за барель"/><br /><p>Загострення конфлікту на Близькому Сході вже призвело до зростання цін на дизель і бензин у Греції. Уряд країни визначив критичний рівень для втручання на паливному ринку: якщо ціна нафти марки Brent перевищить 100 доларів за барель, можуть бути запроваджені спеціальні заходи для захисту споживачів та стабілізації ринку нафтопродуктів.</p>
<p><strong>Геополітичний фактор зростання цін на нафту</strong></p>
<ul>
<li>Ескалація конфлікту на Близькому Сході почала <strong>підвищувати ціни на нафту і нафтопродукти</strong> на світових ринках.</li>
<li>На початку тижня <strong>Brent торгувалася на рівні 93.04 долара за барель</strong>, наближаючись до рівня, який уряд Греції визначив як критичний для втручання.</li>
<li>Грецька влада вважає, що країна <strong>не може залишатися осторонь глобальних енергетичних потрясінь</strong>, оскільки ціни на нафту безпосередньо впливають на вартість пального для споживачів.</li>
</ul>
<p><strong>Встановлення порогу для державного втручання</strong></p>
<ul>
<li>Міністр енергетики Греції Ставрос Папаставру заявив, що <strong>уряд визначив поріг у 100 доларів за барель Brent</strong> для запуску антикризових заходів.</li>
<li>Якщо ціна перевищить цей рівень, <strong>будуть активовані механізми підтримки ринку та домогосподарств</strong>.</li>
<li>Кінцеве рішення щодо масштабів підтримки ухвалюватиме <strong>премєрміністр Кіріакос Міцотакіс</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Греція не може залишатися осторонь розвитку подій на Близькому Сході, коли йдеться про енергетичні витрати. Ми визначили чіткий поріг у 100 доларів за барель Brent для дій уряду. Ставрос Папаставру</p></blockquote>
<p><strong>Можливі інструменти стабілізації паливного ринку</strong></p>
<ul>
<li>Серед заходів, які обговорюються, є <strong>обмеження маржі прибутку у торгівлі пальним</strong>.</li>
<li>Греція може <strong>винести питання стабілізації енергетичного ринку на рівень Європейського Союзу</strong> під час саміту ЄС.</li>
<li>Після консультацій із нафтопереробними заводами уряд заявив, що <strong>стратегічні запаси нафти перевищують 90 днів</strong>.</li>
<li>Нафтопереробні підприємства також можуть <strong>зменшити експорт нафтопродуктів</strong>, щоб посилити внутрішнє постачання.</li>
<li>Значна частина експорту грецьких НПЗ <em>не привязана до довгострокових контрактів</em>, що створює можливості для оперативного перерозподілу пального на внутрішній ринок.</li>
</ul>
<p><strong>Динаміка цін на дизель і бензин</strong></p>
<ul>
<li>Найбільше зростання зафіксовано на ринку дизелю.</li>
<li>Середня ціна дизельного пального зросла <strong>з 1.565 євро за літр 27 лютого до 1.743 євро за літр 6 березня</strong>.</li>
<li>Зростання становило <strong>0.178 євро за літр</strong>.</li>
<li>Середня ціна бензину за цей період піднялася <strong>з 1.751 євро до 1.82 євро за літр</strong>.</li>
<li>Зростання бензину становило <strong>0.069 євро за літр</strong>.</li>
<li>Через швидше подорожчання дизелю <strong>різниця між цінами дизелю і бензину скорочується</strong>.</li>
</ul>
<p><strong>Висновки </strong></p>
<ul>
<li>Якщо Brent наблизиться до <strong>100 доларів за барель</strong>, Греція може застосувати <strong>адміністративне втручання у ринок пального</strong>.</li>
<li>Зростання цін на дизель демонструє <strong>високу чутливість ринку нафтопродуктів до геополітичних конфліктів</strong>.</li>
<li>Наявність запасів понад <strong>90 днів</strong> і можливість скорочення експорту з НПЗ створюють <strong>інструменти захисту внутрішнього ринку</strong>.</li>
<li>Водночас подальше загострення конфлікту на Близькому Сході може <strong>прискорити зростання цін на нафтопродукти в Європі</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://greekreporter.com/2026/03/08/greece-prepares-fuel-measures-oil-price-rise/" target="_blank">greekreporter.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/10/greciya-gotuyetsya-do-vtruchannya-u-palivnij-rinok-u-razi-zrostannya-brent-do-100-dolariv-za-barel/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Греція та Мальта гальмують нові нафтові санкції ЄС проти росії</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/11/greciya-ta-malta-galmuyut-novi-naftovi-sankci%d1%97-yes-proti-rosi%d1%97/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/11/greciya-ta-malta-galmuyut-novi-naftovi-sankci%d1%97-yes-proti-rosi%d1%97/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 11 Feb 2026 10:24:42 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[energy sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[EU sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[Greece Malta]]></category>
		<category><![CDATA[maritime services]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil shipping]]></category>
		<category><![CDATA[Russia oil]]></category>
		<category><![CDATA[Греция]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичні санкції]]></category>
		<category><![CDATA[Мальта]]></category>
		<category><![CDATA[морські послуги]]></category>
		<category><![CDATA[російська нафта]]></category>
		<category><![CDATA[санкції ЄС]]></category>
		<category><![CDATA[судноплавство]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153592</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30117-Санкции.jpg" alt="Греція та Мальта гальмують нові нафтові санкції ЄС проти росії"/><br />Європейський Союз готує одну з найжорсткіших змін у санкційній політиці щодо російської нафти — повну заборону сервісів для її транспортування. Проте Греція та Мальта висловили застереження, побоюючись удару по європейському судноплавству та зростання енергетичних цін. Дискусія навколо 20-го пакета санкцій показує, наскільки складним є баланс між тиском на москва та захистом власної економіки. Санкції проти [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30117-Санкции.jpg" alt="Греція та Мальта гальмують нові нафтові санкції ЄС проти росії"/><br /><p>Європейський Союз готує одну з найжорсткіших змін у санкційній політиці щодо російської нафти — повну заборону сервісів для її транспортування. Проте Греція та Мальта висловили застереження, побоюючись удару по європейському судноплавству та зростання енергетичних цін. Дискусія навколо 20-го пакета санкцій показує, наскільки складним є баланс між тиском на москва та захистом власної економіки.</p>
<h3>Санкції проти нафти: що саме пропонує Єврокомісія</h3>
<p>Європейська комісія запропонувала замінити чинну <em>цінову стелю</em> на російську нафту на <strong>заборону ключових послуг</strong>, без яких фізичне постачання нафти морем стає неможливим.</p>
<ul>
<li><strong>Страхування танкерів</strong>, без якого судна не можуть заходити в більшість портів</li>
<li><strong>Транспортні та брокерські послуги</strong>, включно з фрахтом</li>
<li><strong>Сервіси з технічного та юридичного супроводу</strong> морських перевезень</li>
</ul>
<p>Мета — перекрити росії доступ до доходів від експорту нафти, адже попередній механізм цінової стелі, запроваджений наприкінці 2022 року країнами G7, <em>не забезпечив суттєвого скорочення нафтових надходжень</em>.</p>
<h4>Чому виник опір</h4>
<p>Під час засідання послів ЄС Греція та Мальта заявили про низку ризиків:</p>
<ul>
<li><strong>Удар по європейському судноплавству</strong>, адже обидві країни є ключовими морськими хабами ЄС</li>
<li><strong>Зростання цін на енергоносії</strong> в Європі через обмеження логістики</li>
<li><strong>Невизначеність щодо санкцій проти іноземних портів</strong>, які приймають російську нафту</li>
<li><strong>Посилений контроль за продажем суден</strong>, щоб вони не потрапляли до флоту москва</li>
</ul>
<p>Мальта офіційно заявила про участь у технічних дискусіях, наголошуючи на необхідності <em>реалістичної та виконуваної моделі санкцій</em>. Греція публічних коментарів не надала.</p>
<h3>20-й пакет санкцій ЄС</h3>
<p>Запропонована заборона є центральним елементом <strong>20-го пакета санкцій ЄС</strong>, спрямованого проти росії за повномасштабну агресію проти України, яка триває вже п’ятий рік.</p>
<ul>
<li><strong>Експортні обмеження</strong> на суму понад €360 млн — гума, хімічна продукція</li>
<li><strong>Імпортні заборони</strong> більш ніж на €500 млн — зокрема окремі метали</li>
<li><strong>Квоти на імпорт аміаку</strong></li>
<li><strong>Санкції проти криптооператорів</strong> та банків у Центральній Азії й Лаосі</li>
</ul>
<p>Окремо ЄС уперше планує застосувати <em>антиобхідний інструмент</em>, який може обмежити експорт верстатів і радіообладнання до Киргизстану. Водночас Німеччина застерігає, що це може зашкодити двостороннім відносинам і пропонує альтернативу — <em>квоти на рівні довоєнної торгівлі</em>.</p>
<h4>Роль Китаю</h4>
<p>Євросоюз також розглядає можливість зняття санкцій із двох китайських банків — Heihe Rural Commercial Bank та Heilongjiang Suifenhe Rural Commercial Bank — після отримання зобов’язань від Пекіна щодо обмеження підтримки російської війни.</p>
<p>Водночас у самому пакеті залишаються санкції проти китайських компаній, які, за даними ЄС, <strong>постачають критичні компоненти для російської військової машини</strong>.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2026-02-10/greece-and-malta-hesitate-over-eu-s-russia-oil-services-ban" target="_blank">Bloomberg</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30117-Санкции.jpg" alt="Греція та Мальта гальмують нові нафтові санкції ЄС проти росії"/><br /><p>Європейський Союз готує одну з найжорсткіших змін у санкційній політиці щодо російської нафти — повну заборону сервісів для її транспортування. Проте Греція та Мальта висловили застереження, побоюючись удару по європейському судноплавству та зростання енергетичних цін. Дискусія навколо 20-го пакета санкцій показує, наскільки складним є баланс між тиском на москва та захистом власної економіки.</p>
<h3>Санкції проти нафти: що саме пропонує Єврокомісія</h3>
<p>Європейська комісія запропонувала замінити чинну <em>цінову стелю</em> на російську нафту на <strong>заборону ключових послуг</strong>, без яких фізичне постачання нафти морем стає неможливим.</p>
<ul>
<li><strong>Страхування танкерів</strong>, без якого судна не можуть заходити в більшість портів</li>
<li><strong>Транспортні та брокерські послуги</strong>, включно з фрахтом</li>
<li><strong>Сервіси з технічного та юридичного супроводу</strong> морських перевезень</li>
</ul>
<p>Мета — перекрити росії доступ до доходів від експорту нафти, адже попередній механізм цінової стелі, запроваджений наприкінці 2022 року країнами G7, <em>не забезпечив суттєвого скорочення нафтових надходжень</em>.</p>
<h4>Чому виник опір</h4>
<p>Під час засідання послів ЄС Греція та Мальта заявили про низку ризиків:</p>
<ul>
<li><strong>Удар по європейському судноплавству</strong>, адже обидві країни є ключовими морськими хабами ЄС</li>
<li><strong>Зростання цін на енергоносії</strong> в Європі через обмеження логістики</li>
<li><strong>Невизначеність щодо санкцій проти іноземних портів</strong>, які приймають російську нафту</li>
<li><strong>Посилений контроль за продажем суден</strong>, щоб вони не потрапляли до флоту москва</li>
</ul>
<p>Мальта офіційно заявила про участь у технічних дискусіях, наголошуючи на необхідності <em>реалістичної та виконуваної моделі санкцій</em>. Греція публічних коментарів не надала.</p>
<h3>20-й пакет санкцій ЄС</h3>
<p>Запропонована заборона є центральним елементом <strong>20-го пакета санкцій ЄС</strong>, спрямованого проти росії за повномасштабну агресію проти України, яка триває вже п’ятий рік.</p>
<ul>
<li><strong>Експортні обмеження</strong> на суму понад €360 млн — гума, хімічна продукція</li>
<li><strong>Імпортні заборони</strong> більш ніж на €500 млн — зокрема окремі метали</li>
<li><strong>Квоти на імпорт аміаку</strong></li>
<li><strong>Санкції проти криптооператорів</strong> та банків у Центральній Азії й Лаосі</li>
</ul>
<p>Окремо ЄС уперше планує застосувати <em>антиобхідний інструмент</em>, який може обмежити експорт верстатів і радіообладнання до Киргизстану. Водночас Німеччина застерігає, що це може зашкодити двостороннім відносинам і пропонує альтернативу — <em>квоти на рівні довоєнної торгівлі</em>.</p>
<h4>Роль Китаю</h4>
<p>Євросоюз також розглядає можливість зняття санкцій із двох китайських банків — Heihe Rural Commercial Bank та Heilongjiang Suifenhe Rural Commercial Bank — після отримання зобов’язань від Пекіна щодо обмеження підтримки російської війни.</p>
<p>Водночас у самому пакеті залишаються санкції проти китайських компаній, які, за даними ЄС, <strong>постачають критичні компоненти для російської військової машини</strong>.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2026-02-10/greece-and-malta-hesitate-over-eu-s-russia-oil-services-ban" target="_blank">Bloomberg</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/11/greciya-ta-malta-galmuyut-novi-naftovi-sankci%d1%97-yes-proti-rosi%d1%97/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Греція відкрила першу станцію заправки воднем</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/12/greciya-vidkrila-pershu-stanciyu-zapravki-vodnem/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/12/greciya-vidkrila-pershu-stanciyu-zapravki-vodnem/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 12 Jun 2025 07:02:34 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Відновлювана енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Водень]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Технології]]></category>
		<category><![CDATA[Greece]]></category>
		<category><![CDATA[green hydrogen]]></category>
		<category><![CDATA[ydrogen]]></category>
		<category><![CDATA[гідроген]]></category>
		<category><![CDATA[Греция]]></category>
		<category><![CDATA[зелений водень]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152126</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29251-водород.jpg" alt="Греція відкрила першу станцію заправки воднем"/><br />&#160; Греція відкрила першу станцію заправки воднем — H₂ наразі імпортується з Австрії, але місцеве виробництво стартує у 2026 році. Потужність та майбутній розвиток Starter phase 30 MW — перша черга проєкту біля Коринфського нафтопереробного заводу, яку планують запустити наступного року, згодом — до 50 MW Станція для легкових і важких транспортних засобів, інвестиція — €3 млн, 50 % [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29251-водород.jpg" alt="Греція відкрила першу станцію заправки воднем"/><br /><p>&nbsp;</p>
<p>Греція відкрила першу станцію заправки воднем — H₂ наразі імпортується з Австрії, але місцеве виробництво стартує у 2026 році.</p>
<h3>Потужність та майбутній розвиток</h3>
<ul>
<li><em>Starter phase 30 MW</em> — перша черга проєкту біля Коринфського нафтопереробного заводу, яку планують запустити наступного року, згодом — до 50 MW</li>
<li>Станція для легкових і важких транспортних засобів, інвестиція — €3 млн, 50 % фінансування – коштом EU Connecting Europe Facility</li>
<li><strong>Імпорт H₂ з Австрії (Wien Energie через Coral Gas)</strong>, задля забезпечення потреб до старту місцевого виробництва у 2026 році</li>
<li>ТРІЄRES програма EU сприяє поширенню використання водню в транспорті: муніципалітет Лутракі та транспорт Агори Афін (OSY) планують закупівлю водневих автобусів</li>
<li>Паралельно готується будівництво двох нових станцій — в Акраті та Тріасіо, з підтвердженим фінансуванням</li>
<li><strong>Metacon AB уклала контракт</strong> на додатковий 20 MW для завершення 50 MW електролізера в Коринфі:contentReference[oaicite:3]{index=3}</li>
<li>Європейська комісія виділила €111,7 млн на підтримку &#171;зеленого водню&#187; від Motor Oil Hellas:contentReference[oaicite:</li>
<li>Проєкт TRIERES передбачає створення &#171;водневої долини&#187; — мережі заправок, транспортної та промислової інфраструктури водню:</li>
</ul>
<blockquote><p>“A milestone for green mobility in Greece … this event marks a strategic leap towards decarbonised transport and clean fuel infrastructure in Southeastern Europe.”, — зазначив генеральний директор Hydrogen Europe Jorgo Chatzimarkakis:contentReference[oaicite:6]{index=6}</p></blockquote>
<h3><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити щотижневий звіт по ринку у форматі PDF</a></h3>
<div style="height: 20px;"><em>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></em></div>
<p>За матеріалами:<br />
<a href="https://www.hydrogeninsight.com/transport/greece-s-first-hydrogen-refuelling-station-opens-with-h2-imported-from-austria/">Hydrogen Insight</a>,<br />
<a href="https://www.petrolplaza.com/news/41599">PetrolPlaza</a>,<br />
<a href="https://energynews.pro/en/metacon-finalises-50-mw-hydrogen-contract-with-motor-oil-in-greece/">EnergyNews.pro</a>,<br />
<a href="https://hydrogeneurope.eu/eu-approves-e111-7m-greek-state-aid-for-motor-oil-hellas-to-boost-renewable-hydrogen-production/">HydrogenEurope</a>,<br />
<a href="https://trieres-h2.eu/partners/">TRIERES project</a></p>
<p>Додаткові джерела інформації:<br />
<a href="https://www.fuelcellsworks.com/2025/06/11/fuel-cells/avin-by-motor-oil-lights-path-in-greece-with-country-s-first-commercial-hydrogen-station/">FuelCellsWorks</a>,<br />
<a href="https://www.qcintel.com/hydrogen/article/greece-launches-first-commercial-hydrogen-refuelling-station-42691.html">QC Intel</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29251-водород.jpg" alt="Греція відкрила першу станцію заправки воднем"/><br /><p>&nbsp;</p>
<p>Греція відкрила першу станцію заправки воднем — H₂ наразі імпортується з Австрії, але місцеве виробництво стартує у 2026 році.</p>
<h3>Потужність та майбутній розвиток</h3>
<ul>
<li><em>Starter phase 30 MW</em> — перша черга проєкту біля Коринфського нафтопереробного заводу, яку планують запустити наступного року, згодом — до 50 MW</li>
<li>Станція для легкових і важких транспортних засобів, інвестиція — €3 млн, 50 % фінансування – коштом EU Connecting Europe Facility</li>
<li><strong>Імпорт H₂ з Австрії (Wien Energie через Coral Gas)</strong>, задля забезпечення потреб до старту місцевого виробництва у 2026 році</li>
<li>ТРІЄRES програма EU сприяє поширенню використання водню в транспорті: муніципалітет Лутракі та транспорт Агори Афін (OSY) планують закупівлю водневих автобусів</li>
<li>Паралельно готується будівництво двох нових станцій — в Акраті та Тріасіо, з підтвердженим фінансуванням</li>
<li><strong>Metacon AB уклала контракт</strong> на додатковий 20 MW для завершення 50 MW електролізера в Коринфі:contentReference[oaicite:3]{index=3}</li>
<li>Європейська комісія виділила €111,7 млн на підтримку &#171;зеленого водню&#187; від Motor Oil Hellas:contentReference[oaicite:</li>
<li>Проєкт TRIERES передбачає створення &#171;водневої долини&#187; — мережі заправок, транспортної та промислової інфраструктури водню:</li>
</ul>
<blockquote><p>“A milestone for green mobility in Greece … this event marks a strategic leap towards decarbonised transport and clean fuel infrastructure in Southeastern Europe.”, — зазначив генеральний директор Hydrogen Europe Jorgo Chatzimarkakis:contentReference[oaicite:6]{index=6}</p></blockquote>
<h3><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити щотижневий звіт по ринку у форматі PDF</a></h3>
<div style="height: 20px;"><em>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></em></div>
<p>За матеріалами:<br />
<a href="https://www.hydrogeninsight.com/transport/greece-s-first-hydrogen-refuelling-station-opens-with-h2-imported-from-austria/">Hydrogen Insight</a>,<br />
<a href="https://www.petrolplaza.com/news/41599">PetrolPlaza</a>,<br />
<a href="https://energynews.pro/en/metacon-finalises-50-mw-hydrogen-contract-with-motor-oil-in-greece/">EnergyNews.pro</a>,<br />
<a href="https://hydrogeneurope.eu/eu-approves-e111-7m-greek-state-aid-for-motor-oil-hellas-to-boost-renewable-hydrogen-production/">HydrogenEurope</a>,<br />
<a href="https://trieres-h2.eu/partners/">TRIERES project</a></p>
<p>Додаткові джерела інформації:<br />
<a href="https://www.fuelcellsworks.com/2025/06/11/fuel-cells/avin-by-motor-oil-lights-path-in-greece-with-country-s-first-commercial-hydrogen-station/">FuelCellsWorks</a>,<br />
<a href="https://www.qcintel.com/hydrogen/article/greece-launches-first-commercial-hydrogen-refuelling-station-42691.html">QC Intel</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/12/greciya-vidkrila-pershu-stanciyu-zapravki-vodnem/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Греция и США поддержали проекты региональных газопроводов</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2020/06/30/greciya-i-ssha-podderzhali-proekty-regionalnyx-gazoprovodov/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2020/06/30/greciya-i-ssha-podderzhali-proekty-regionalnyx-gazoprovodov/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 30 Jun 2020 07:30:19 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Греция]]></category>
		<category><![CDATA[договор]]></category>
		<category><![CDATA[сотрудничество]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=136075</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/21522-oil-pumps.jpg" alt="Греция и США поддержали проекты региональных газопроводов"/><br />Страны договорились работать над диверсификацией поставок энергоносителей в Юго-Восточной Европе.]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/21522-oil-pumps.jpg" alt="Греция и США поддержали проекты региональных газопроводов"/><br /><p>Страны договорились работать над диверсификацией поставок энергоносителей в Юго-Восточной Европе.<span id="more-136075"></span></p>
<p>Об <a href="http://www.angi.ru/news/2881795-%D0%93%D1%80%D0%B5%D1%86%D0%B8%D1%8F-%D0%B8-%D0%A1%D0%A8%D0%90-%D0%B7%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D1%83%D1%82%D1%81%D1%8F-%D0%B4%D0%B8%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%84%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%86%D0%B8%D0%B5%D0%B9-%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BA-%D1%83%D0%B3%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2-%D0%B2-%D0%AE%D0%B3%D0%BE-%D0%92%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B9-%D0%95%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5/">этом пишет</a> АНГИ.</p>
<p>Глава делегации США, помощник госсекретаря США по вопросам использования энергетических ресурсов Фрэнсис Фэннон, заместитель министра энергетики Марк Менезес, заместитель министра иностранных дел Греции по вопросам экономической дипломатии Константинос Франгояннис и заместитель министра охраны окружающей среды и энергетики Герасимос Томас подтвердили приверженность Греции и Соединенных Штатов совместной работе в целях поддержки диверсификации источников энергии в Юго-Восточной Европе, сотрудничеству с региональными партнерами в Восточном Средиземноморье с целью разработки энергетических ресурсов и продвижения региональной энергетической безопасности. Рабочая группа по энергетике опирается на неуклонно растущее двустороннее сотрудничество в продолжение встреч в рамках стратегического диалога между США и Грецией в декабре 2018 года и октябре 2019 года.</p>
<p>Делегации США и Греции обсудили текущие события в Восточном Средиземноморье, включая поддержку США всеобъемлющего сотрудничества, которое сближает различные заинтересованные стороны в данном регионе. В этом контексте обе стороны заявили о своей решительной поддержке Восточносредиземноморского газового форума.</p>
<p>Делегации подчеркнули необходимость того, чтобы все государства Восточного Средиземноморья вели свою деятельность в соответствии с международным правом, включая международное морское право, как это закреплено в Конвенции ООН, и развивали добрососедские отношения в интересах региональной стабильности и безопасности, создавая тем самым благоприятные условия для диверсификации источников энергоносителей и маршрутов их поставки.</p>
<p>Группа также обсудила потенциальные инвестиции частного сектора США в греческий энергетический сектор, возможности на рынке нефти и расширение сотрудничества в области возобновляемых источников энергии. Это было подчеркнуто новыми возможностями для инвестиций в США, созданными Американской корпорацией по финансированию международного развития.</p>
<p>Обе стороны приветствовали участие компании ExxonMobil в сотрудничестве с Total и Hellenic Petroleum в двух морских районах, которые были предоставлены для поиска и эксплуатации углеводородов к западу и юго-западу от острова Крит, и надеются на установление новых партнерских отношений в этой области. Стороны также обсудили инвестиционные возможности США в области возобновляемых источников энергии в свете недавно ратифицированного греческого закона &#171;О модернизации экологического законодательства&#187;.</p>
<p>Ранее &#171;Терминал&#187; <a href="%20http://oilreview.kiev.ua/2020/01/02/greciya-izrail-i-kipr-podpishut-soglashenie-po-gazoprovodu-eastmed/">писал</a>, Межгосударственное соглашение по газопроводу EastMed будет подписано в четверг в Афинах. Документ подпишут министры энергетики Греции Костис Хадзитакис, Израиля Юваль Штайниц и Кипра Георгиос Лаккотрипис в присутствии премьера Греции Кириакоса Мицотакиса, премьера Израиля Биньямина Нетаньяху и президента Кипра Никоса Анастасиадиса. Процедура заключения соглашения будет завершена, когда его подпишет Италия, но эта дата пока не определена.<span id="ctrlcopy"></span></p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/21522-oil-pumps.jpg" alt="Греция и США поддержали проекты региональных газопроводов"/><br /><p>Страны договорились работать над диверсификацией поставок энергоносителей в Юго-Восточной Европе.<span id="more-136075"></span></p>
<p>Об <a href="http://www.angi.ru/news/2881795-%D0%93%D1%80%D0%B5%D1%86%D0%B8%D1%8F-%D0%B8-%D0%A1%D0%A8%D0%90-%D0%B7%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D1%83%D1%82%D1%81%D1%8F-%D0%B4%D0%B8%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%84%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%86%D0%B8%D0%B5%D0%B9-%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BA-%D1%83%D0%B3%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2-%D0%B2-%D0%AE%D0%B3%D0%BE-%D0%92%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B9-%D0%95%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5/">этом пишет</a> АНГИ.</p>
<p>Глава делегации США, помощник госсекретаря США по вопросам использования энергетических ресурсов Фрэнсис Фэннон, заместитель министра энергетики Марк Менезес, заместитель министра иностранных дел Греции по вопросам экономической дипломатии Константинос Франгояннис и заместитель министра охраны окружающей среды и энергетики Герасимос Томас подтвердили приверженность Греции и Соединенных Штатов совместной работе в целях поддержки диверсификации источников энергии в Юго-Восточной Европе, сотрудничеству с региональными партнерами в Восточном Средиземноморье с целью разработки энергетических ресурсов и продвижения региональной энергетической безопасности. Рабочая группа по энергетике опирается на неуклонно растущее двустороннее сотрудничество в продолжение встреч в рамках стратегического диалога между США и Грецией в декабре 2018 года и октябре 2019 года.</p>
<p>Делегации США и Греции обсудили текущие события в Восточном Средиземноморье, включая поддержку США всеобъемлющего сотрудничества, которое сближает различные заинтересованные стороны в данном регионе. В этом контексте обе стороны заявили о своей решительной поддержке Восточносредиземноморского газового форума.</p>
<p>Делегации подчеркнули необходимость того, чтобы все государства Восточного Средиземноморья вели свою деятельность в соответствии с международным правом, включая международное морское право, как это закреплено в Конвенции ООН, и развивали добрососедские отношения в интересах региональной стабильности и безопасности, создавая тем самым благоприятные условия для диверсификации источников энергоносителей и маршрутов их поставки.</p>
<p>Группа также обсудила потенциальные инвестиции частного сектора США в греческий энергетический сектор, возможности на рынке нефти и расширение сотрудничества в области возобновляемых источников энергии. Это было подчеркнуто новыми возможностями для инвестиций в США, созданными Американской корпорацией по финансированию международного развития.</p>
<p>Обе стороны приветствовали участие компании ExxonMobil в сотрудничестве с Total и Hellenic Petroleum в двух морских районах, которые были предоставлены для поиска и эксплуатации углеводородов к западу и юго-западу от острова Крит, и надеются на установление новых партнерских отношений в этой области. Стороны также обсудили инвестиционные возможности США в области возобновляемых источников энергии в свете недавно ратифицированного греческого закона &#171;О модернизации экологического законодательства&#187;.</p>
<p>Ранее &#171;Терминал&#187; <a href="%20http://oilreview.kiev.ua/2020/01/02/greciya-izrail-i-kipr-podpishut-soglashenie-po-gazoprovodu-eastmed/">писал</a>, Межгосударственное соглашение по газопроводу EastMed будет подписано в четверг в Афинах. Документ подпишут министры энергетики Греции Костис Хадзитакис, Израиля Юваль Штайниц и Кипра Георгиос Лаккотрипис в присутствии премьера Греции Кириакоса Мицотакиса, премьера Израиля Биньямина Нетаньяху и президента Кипра Никоса Анастасиадиса. Процедура заключения соглашения будет завершена, когда его подпишет Италия, но эта дата пока не определена.<span id="ctrlcopy"></span></p>
<p>&nbsp;</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2020/06/30/greciya-i-ssha-podderzhali-proekty-regionalnyx-gazoprovodov/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Греция, Израиль и Кипр подпишут соглашение по газопроводу EastMed</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2020/01/02/greciya-izrail-i-kipr-podpishut-soglashenie-po-gazoprovodu-eastmed/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2020/01/02/greciya-izrail-i-kipr-podpishut-soglashenie-po-gazoprovodu-eastmed/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 02 Jan 2020 11:34:37 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Метан]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[EastMed]]></category>
		<category><![CDATA[газопровод]]></category>
		<category><![CDATA[Греция]]></category>
		<category><![CDATA[Израиль]]></category>
		<category><![CDATA[Кипр]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=132556</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/20035-EastMed.jpg" alt="Греция, Израиль и Кипр подпишут соглашение по газопроводу EastMed"/><br />Межгосударственное соглашение по газопроводу EastMed будет подписано в четверг в Афинах. Документ подпишут министры энергетики Греции Костис Хадзитакис, Израиля Юваль Штайниц и Кипра Георгиос Лаккотрипис в присутствии премьера Греции Кириакоса Мицотакиса, премьера Израиля Биньямина Нетаньяху и президента Кипра Никоса Анастасиадиса. Процедура заключения соглашения будет завершена, когда его подпишет Италия, но эта дата пока не определена.]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/20035-EastMed.jpg" alt="Греция, Израиль и Кипр подпишут соглашение по газопроводу EastMed"/><br /><p>Межгосударственное соглашение по газопроводу EastMed будет подписано в четверг в Афинах. Документ подпишут министры энергетики Греции Костис Хадзитакис, Израиля Юваль Штайниц и Кипра Георгиос Лаккотрипис в присутствии премьера Греции Кириакоса Мицотакиса, премьера Израиля Биньямина Нетаньяху и президента Кипра Никоса Анастасиадиса. Процедура заключения соглашения будет завершена, когда его подпишет Италия, но эта дата пока не определена.<span id="more-132556"></span></p>
<p>Об этом <a href="https://1prime.ru/energy/20200102/830760477.html">сообщает</a> Прайм.</p>
<p>Глава МИД Греции Никос Дендиас заявлял, что итальянская сторона не подписывает соглашение сразу же из-за &#171;некоторых проблем&#187; окружающей среды на юге Италии, однако &#171;очень скоро&#187; Италия также подпишет соглашение. Возможно, что на церемонии в Афинах будет присутствовать и представитель Италии.</p>
<p>Проект разрабатывался давно, но подписание соглашения было ускорено по предложению Нетаньяху на фоне обострившихся разногласий с Турцией по разграничению морских зон, в частности, исключительной экономической зоны Греции и Кипра.</p>
<p>Восточно-Средиземноморский газопровод East Med предназначен для поставки газа из месторождения Восточного Средиземноморья в континентальную Европу. Газопровод имеет целью &#171;повысить безопасность поставок газа в Европу за счет диверсификации маршрутов&#187;, &#171;разработку местных ресурсов&#187;, содействие развитию Южного Средиземноморского газового хаба&#187;.</p>
<p>EastMed свяжет Грецию, Кипр и Израиль с югом Европы, его протяженность составит 1,9 тысячи километров, инвестиции в его строительство оцениваются в 6 миллиардов евро. Проектная мощность составляет 10 миллиардов кубометров газа ежегодно. Помимо этого, дополнительно 1 миллиард кубометров обеспечит внутреннее потребление на Кипре.</p>
<p>Газопровод пройдет через израильское месторождение Левиафан и кипрское &#171;Афродита&#187;.</p>
<p>Подводная часть газопровода составляет 1300 километров. В частности, 200 километров подводной части газопровода пройдет от месторождений в Восточном Средиземноморье до Кипра, 700 километров свяжут Кипр и Крит, 400 километров – участок от Крита до Пелопонесса.</p>
<p>Ранее &#171;Терминал&#187; <a href=" http://oilreview.kiev.ua/2018/03/27/turciya-mozhet-najti-alternativnyx-gazovyx-impotrerov/">писал</a>, Турция может найти несколько источников импорта газа в среднесрочной перспективе. Не известно, продолжит ли поступать топливо из Ирана, курдского района Ирака или из Израиля, но помимо России, газ из Туркменистана — наиболее надежный вариант в долгосрочной перспективе, ввиду недавних шагов ЕС по продвижению Транскаспийского трубопровода, — говорится в сообщении.</p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/20035-EastMed.jpg" alt="Греция, Израиль и Кипр подпишут соглашение по газопроводу EastMed"/><br /><p>Межгосударственное соглашение по газопроводу EastMed будет подписано в четверг в Афинах. Документ подпишут министры энергетики Греции Костис Хадзитакис, Израиля Юваль Штайниц и Кипра Георгиос Лаккотрипис в присутствии премьера Греции Кириакоса Мицотакиса, премьера Израиля Биньямина Нетаньяху и президента Кипра Никоса Анастасиадиса. Процедура заключения соглашения будет завершена, когда его подпишет Италия, но эта дата пока не определена.<span id="more-132556"></span></p>
<p>Об этом <a href="https://1prime.ru/energy/20200102/830760477.html">сообщает</a> Прайм.</p>
<p>Глава МИД Греции Никос Дендиас заявлял, что итальянская сторона не подписывает соглашение сразу же из-за &#171;некоторых проблем&#187; окружающей среды на юге Италии, однако &#171;очень скоро&#187; Италия также подпишет соглашение. Возможно, что на церемонии в Афинах будет присутствовать и представитель Италии.</p>
<p>Проект разрабатывался давно, но подписание соглашения было ускорено по предложению Нетаньяху на фоне обострившихся разногласий с Турцией по разграничению морских зон, в частности, исключительной экономической зоны Греции и Кипра.</p>
<p>Восточно-Средиземноморский газопровод East Med предназначен для поставки газа из месторождения Восточного Средиземноморья в континентальную Европу. Газопровод имеет целью &#171;повысить безопасность поставок газа в Европу за счет диверсификации маршрутов&#187;, &#171;разработку местных ресурсов&#187;, содействие развитию Южного Средиземноморского газового хаба&#187;.</p>
<p>EastMed свяжет Грецию, Кипр и Израиль с югом Европы, его протяженность составит 1,9 тысячи километров, инвестиции в его строительство оцениваются в 6 миллиардов евро. Проектная мощность составляет 10 миллиардов кубометров газа ежегодно. Помимо этого, дополнительно 1 миллиард кубометров обеспечит внутреннее потребление на Кипре.</p>
<p>Газопровод пройдет через израильское месторождение Левиафан и кипрское &#171;Афродита&#187;.</p>
<p>Подводная часть газопровода составляет 1300 километров. В частности, 200 километров подводной части газопровода пройдет от месторождений в Восточном Средиземноморье до Кипра, 700 километров свяжут Кипр и Крит, 400 километров – участок от Крита до Пелопонесса.</p>
<p>Ранее &#171;Терминал&#187; <a href=" http://oilreview.kiev.ua/2018/03/27/turciya-mozhet-najti-alternativnyx-gazovyx-impotrerov/">писал</a>, Турция может найти несколько источников импорта газа в среднесрочной перспективе. Не известно, продолжит ли поступать топливо из Ирана, курдского района Ирака или из Израиля, но помимо России, газ из Туркменистана — наиболее надежный вариант в долгосрочной перспективе, ввиду недавних шагов ЕС по продвижению Транскаспийского трубопровода, — говорится в сообщении.</p>
<p>&nbsp;</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2020/01/02/greciya-izrail-i-kipr-podpishut-soglashenie-po-gazoprovodu-eastmed/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Турция продолжит разведку нефти и газа на спорной территории Кипра</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2019/08/28/turciya-prodolzhit-razvedku-nefti-i-gaza-na-spornoj-territorii-kipra/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2019/08/28/turciya-prodolzhit-razvedku-nefti-i-gaza-na-spornoj-territorii-kipra/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 28 Aug 2019 11:49:52 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Метан]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[восточное Средиземноморье]]></category>
		<category><![CDATA[Греция]]></category>
		<category><![CDATA[Кипр]]></category>
		<category><![CDATA[разведка нефти и газа]]></category>
		<category><![CDATA[Средиземноморье]]></category>
		<category><![CDATA[Турция]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=129441</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/18735-нефть_шельф.jpg" alt="Турция продолжит разведку нефти и газа на спорной территории Кипра"/><br />Турция продолжит разведку нефти и газа в Восточном Средиземноморье на спорной территории Кипра. ]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/18735-нефть_шельф.jpg" alt="Турция продолжит разведку нефти и газа на спорной территории Кипра"/><br /><p>Турция продолжит разведку нефти и газа в Восточном Средиземноморье на спорной территории Кипра. <span id="more-129441"></span></p>
<p>Об этом заявил президент Турции Реджеп Тайип Эрдоган, <a href="http://www.angi.ru/news/2874156-%D0%A2%D1%83%D1%80%D1%86%D0%B8%D1%8F-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D0%B6%D0%B8%D1%82-%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%BA%D1%83-%D0%BD%D0%B5%D1%84%D1%82%D0%B8-%D0%B8-%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%B0-%D0%BD%D0%B0-%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B9-%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B8-%D0%9A%D0%B8%D0%BF%D1%80%D0%B0/">пишет</a> АНГИ.</p>
<p>&#171;Без участия Турции не будет реализован ни один проект. Мы станем защищать права турок-киприотов&#187;, ─ сказал он.</p>
<p>Турция признает правительство турок-киприотов, у нее нет дипломатических отношений с международно признанным правительством Кипра, членом ЕС. Она утверждает, что часть офшорной зоны Кипра находится в юрисдикции киприотов-турок или Турции, и имеет право на часть потенциальных нефтегазовых ресурсов этого района. Турция не готова признать соглашения, которые Кипр подписал с другими странами Средиземноморья в отношении исключительных морских зон, сообщает Vestifinance.</p>
<p>В прошлом месяце обострилась напряженность в отношениях между Турцией и Грецией в отношении прав на бурение на Кипре. Это произошло после того, как недавно избранное правительство Греции заявило, что Турция нарушила безопасность Восточного Средиземноморья, проводя буровые работы у берегов Кипра.</p>
<p>&#171;Терминал&#187; <a href="%20http://oilreview.kiev.ua/2019/05/10/es-ozhidaet-ot-turcii-soblyudeniya-prav-kipra-v-svyazi-s-rabotami-po-bureniyu-na-shelfe/">писал</a>, ЕС ожидает от Турции уважения прав Кипра, будет внимательно следить за ситуацией с бурением на кипрском шельфе.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/18735-нефть_шельф.jpg" alt="Турция продолжит разведку нефти и газа на спорной территории Кипра"/><br /><p>Турция продолжит разведку нефти и газа в Восточном Средиземноморье на спорной территории Кипра. <span id="more-129441"></span></p>
<p>Об этом заявил президент Турции Реджеп Тайип Эрдоган, <a href="http://www.angi.ru/news/2874156-%D0%A2%D1%83%D1%80%D1%86%D0%B8%D1%8F-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D0%B6%D0%B8%D1%82-%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%BA%D1%83-%D0%BD%D0%B5%D1%84%D1%82%D0%B8-%D0%B8-%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%B0-%D0%BD%D0%B0-%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B9-%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B8-%D0%9A%D0%B8%D0%BF%D1%80%D0%B0/">пишет</a> АНГИ.</p>
<p>&#171;Без участия Турции не будет реализован ни один проект. Мы станем защищать права турок-киприотов&#187;, ─ сказал он.</p>
<p>Турция признает правительство турок-киприотов, у нее нет дипломатических отношений с международно признанным правительством Кипра, членом ЕС. Она утверждает, что часть офшорной зоны Кипра находится в юрисдикции киприотов-турок или Турции, и имеет право на часть потенциальных нефтегазовых ресурсов этого района. Турция не готова признать соглашения, которые Кипр подписал с другими странами Средиземноморья в отношении исключительных морских зон, сообщает Vestifinance.</p>
<p>В прошлом месяце обострилась напряженность в отношениях между Турцией и Грецией в отношении прав на бурение на Кипре. Это произошло после того, как недавно избранное правительство Греции заявило, что Турция нарушила безопасность Восточного Средиземноморья, проводя буровые работы у берегов Кипра.</p>
<p>&#171;Терминал&#187; <a href="%20http://oilreview.kiev.ua/2019/05/10/es-ozhidaet-ot-turcii-soblyudeniya-prav-kipra-v-svyazi-s-rabotami-po-bureniyu-na-shelfe/">писал</a>, ЕС ожидает от Турции уважения прав Кипра, будет внимательно следить за ситуацией с бурением на кипрском шельфе.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2019/08/28/turciya-prodolzhit-razvedku-nefti-i-gaza-na-spornoj-territorii-kipra/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Греция, Кипр, Израиль и США подтвердили интерес к сотрудничеству в сфере энергетики</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2019/08/08/greciya-kipr-izrail-i-ssha-podtverdili-interes-k-sotrudnichestvu-v-sfere-energetiki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2019/08/08/greciya-kipr-izrail-i-ssha-podtverdili-interes-k-sotrudnichestvu-v-sfere-energetiki/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 08 Aug 2019 07:31:14 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Греция]]></category>
		<category><![CDATA[заявление]]></category>
		<category><![CDATA[Израиль]]></category>
		<category><![CDATA[Кипр]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=128875</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/18503-энергетика.jpg" alt="Греция, Кипр, Израиль и США подтвердили интерес к сотрудничеству в сфере энергетики"/><br />Греция, Кипр, Израиль и США по итогам министерской встречи по энергетике подписали совместное заявление, в котором определили основные направления сотрудничества.]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/18503-энергетика.jpg" alt="Греция, Кипр, Израиль и США подтвердили интерес к сотрудничеству в сфере энергетики"/><br /><p>Греция, Кипр, Израиль и США по итогам министерской встречи по энергетике подписали совместное заявление, в котором определили основные направления сотрудничества.<span id="more-128875"></span></p>
<p>Министерская конференция проходила по формуле &#171;3 плюс 1&#8243;, <a href="https://1prime.ru/energy/20190807/830223972.html">пишет</a> Прайм.</p>
<p>&#171;Министры энергетики Греческой Республики Костас Хадзидакис, Кипра Георгиос Лаккотрипис, Израиля Юваль Штайниц и помощник госсекретаря США по вопросам использования энергетических ресурсов Фрэнсис Фэннон встретились сегодня в Афинах, чтобы обсудить возможности сотрудничества в области энергетики и подтвердить их общую приверженность делу содействия миру, стабильности, безопасности и процветания в регионе Восточного Средиземноморья&#187;, — говорится в документе, распространённом греческим минэнергетики в среду.</p>
<p>Фэннон подчеркнул растущую и ощутимую поддержку правительства США в создании структурированного четырёхстороннего механизма сотрудничества, который сосредоточен на вопросах энергетики.</p>
<p>&#171;Министры и США определили несколько важных областей, представляющих общий интерес, включая, в частности, инфраструктурные проекты, возобновляемые источники энергии и хранение энергии, обеспечение готовности к чрезвычайным ситуациям, защиту окружающей среды и кибербезопасность, и в то же время договорились о создании Рабочей группы высокого уровня (HLWG), которая определит конкретные энергетические проекты и предложит пути содействия их реализации. Министры договорились работать над подписанием соглашения о совместном механизме аварийной готовности и реагирования на случаи чрезвычайных ситуаций при морской деятельности в сфере нефти и газа. HLWG будет регулярно сообщать о прогрессе в этом министрам энергетики&#187;, — говорится в заявлении.</p>
<p>Министры и Соединенные Штаты договорились поддержать энергетическую независимость своих стран и создание энергетического коридора Восточного Средиземноморья, способствуя тем самым энергетической безопасности Евросоюза путем активного содействия диверсификации источников и маршрутов импорта (энергоресурсов), отмечается в совместном заявлении.</p>
<p>&#171;Министры и США вновь заявили о своей полной поддержке и солидарности с Республикой Кипр в том, что касается разведки и разработки ее ресурсов в ее исключительной экономической зоне, и выражают свою обеспокоенность недавними провокационными шагами, предпринимаемыми в Восточном Средиземноморье. США также подтвердили свою позицию, согласно которой нефтегазовые ресурсы острова должны быть справедливо распределены между обеими общинами в рамках общего урегулирования&#187;, — говорится в документе.</p>
<p>Министры заявили о своей решительной поддержке прав суверенных государств с тем, чтобы не ставить под угрозу мир и стабильность в Восточном Средиземноморье и Эгейском море.</p>
<p>Министры энергетики Греции, Кипра и Израиля подтвердили поддержку своих стран в реализации газопровода Восточного Средиземноморья (EastMed Gas Pipeline), проекта, имеющего большое значение для энергетической безопасности Евросоюза, который также устанавливает стратегическую связь между Европой и Израилем.</p>
<p>&#171;Министры напомнили, что соответствующее межправительственное соглашение было подписано Грецией, Кипром, Израилем и Италией в декабре 2018 года и было одобрено Европейской комиссией в феврале 2019 года, и оно должно быть подписано в кратчайшие возможные сроки всеми заинтересованными сторонами&#187;, — говорится в заявлении.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/18503-энергетика.jpg" alt="Греция, Кипр, Израиль и США подтвердили интерес к сотрудничеству в сфере энергетики"/><br /><p>Греция, Кипр, Израиль и США по итогам министерской встречи по энергетике подписали совместное заявление, в котором определили основные направления сотрудничества.<span id="more-128875"></span></p>
<p>Министерская конференция проходила по формуле &#171;3 плюс 1&#8243;, <a href="https://1prime.ru/energy/20190807/830223972.html">пишет</a> Прайм.</p>
<p>&#171;Министры энергетики Греческой Республики Костас Хадзидакис, Кипра Георгиос Лаккотрипис, Израиля Юваль Штайниц и помощник госсекретаря США по вопросам использования энергетических ресурсов Фрэнсис Фэннон встретились сегодня в Афинах, чтобы обсудить возможности сотрудничества в области энергетики и подтвердить их общую приверженность делу содействия миру, стабильности, безопасности и процветания в регионе Восточного Средиземноморья&#187;, — говорится в документе, распространённом греческим минэнергетики в среду.</p>
<p>Фэннон подчеркнул растущую и ощутимую поддержку правительства США в создании структурированного четырёхстороннего механизма сотрудничества, который сосредоточен на вопросах энергетики.</p>
<p>&#171;Министры и США определили несколько важных областей, представляющих общий интерес, включая, в частности, инфраструктурные проекты, возобновляемые источники энергии и хранение энергии, обеспечение готовности к чрезвычайным ситуациям, защиту окружающей среды и кибербезопасность, и в то же время договорились о создании Рабочей группы высокого уровня (HLWG), которая определит конкретные энергетические проекты и предложит пути содействия их реализации. Министры договорились работать над подписанием соглашения о совместном механизме аварийной готовности и реагирования на случаи чрезвычайных ситуаций при морской деятельности в сфере нефти и газа. HLWG будет регулярно сообщать о прогрессе в этом министрам энергетики&#187;, — говорится в заявлении.</p>
<p>Министры и Соединенные Штаты договорились поддержать энергетическую независимость своих стран и создание энергетического коридора Восточного Средиземноморья, способствуя тем самым энергетической безопасности Евросоюза путем активного содействия диверсификации источников и маршрутов импорта (энергоресурсов), отмечается в совместном заявлении.</p>
<p>&#171;Министры и США вновь заявили о своей полной поддержке и солидарности с Республикой Кипр в том, что касается разведки и разработки ее ресурсов в ее исключительной экономической зоне, и выражают свою обеспокоенность недавними провокационными шагами, предпринимаемыми в Восточном Средиземноморье. США также подтвердили свою позицию, согласно которой нефтегазовые ресурсы острова должны быть справедливо распределены между обеими общинами в рамках общего урегулирования&#187;, — говорится в документе.</p>
<p>Министры заявили о своей решительной поддержке прав суверенных государств с тем, чтобы не ставить под угрозу мир и стабильность в Восточном Средиземноморье и Эгейском море.</p>
<p>Министры энергетики Греции, Кипра и Израиля подтвердили поддержку своих стран в реализации газопровода Восточного Средиземноморья (EastMed Gas Pipeline), проекта, имеющего большое значение для энергетической безопасности Евросоюза, который также устанавливает стратегическую связь между Европой и Израилем.</p>
<p>&#171;Министры напомнили, что соответствующее межправительственное соглашение было подписано Грецией, Кипром, Израилем и Италией в декабре 2018 года и было одобрено Европейской комиссией в феврале 2019 года, и оно должно быть подписано в кратчайшие возможные сроки всеми заинтересованными сторонами&#187;, — говорится в заявлении.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2019/08/08/greciya-kipr-izrail-i-ssha-podtverdili-interes-k-sotrudnichestvu-v-sfere-energetiki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Азербайджанский газ из &#171;Шах Дениз&#187; достиг пределов Европы</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2019/06/18/azerbajdzhanskij-gaz-iz-shax-deniz-dostig-predelov-evropy/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2019/06/18/azerbajdzhanskij-gaz-iz-shax-deniz-dostig-predelov-evropy/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 18 Jun 2019 07:43:34 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Метан]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[TANAP]]></category>
		<category><![CDATA[газ]]></category>
		<category><![CDATA[Греция]]></category>
		<category><![CDATA[месторождение]]></category>
		<category><![CDATA[Шах-Дениз]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=127695</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/18029-газопровод.jpg" alt="Азербайджанский газ из &#171;Шах Дениз&#187; достиг пределов Европы"/><br />Газ из азербайджанского месторождения "Шах Дениз" 15 июня достиг пределов Греции. ]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/18029-газопровод.jpg" alt="Азербайджанский газ из &#171;Шах Дениз&#187; достиг пределов Европы"/><br /><p>Газ из азербайджанского месторождения &#171;Шах Дениз&#187; 15 июня достиг пределов Греции. <span id="more-127695"></span></p>
<p>Об этом сообщает УНН со ссылкой на страницу <a href="https://www.facebook.com/SOCARofficial/posts/1851884414913210" target="_blank">Socar</a> в Facebook.</p>
<p>“Газ с „Шах-Дениз“, который 23 января 2018 года поступил через грузино-турецкую границу в TANAP  15 июня 2019 года, был доставлен к европейской границе”, — говорится в сообщении.</p>
<p>Напомним, коммерческие поставки азербайджанского газа по Транс-Адриатического газопровода (TAP) в Европу начнутся во второй половине 2020 года.</p>
<p>&#171;Терминал&#187;  <a href="http://oilreview.kiev.ua/2019/06/03/tanap-postavit-3-mlrd-kubometrov-gaza-v-evropu-do-konca-goda/">писал</a>, до конца года, по Трансанатолийскому газопроводу (TANAP), который берет начало от грузино-турецкой границы и до западных границ Турции с Грецией, будет транспортировано до трех миллиардов кубометров газа с месторождения «Шах Дениз».<span id="ctrlcopy"></span></p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/18029-газопровод.jpg" alt="Азербайджанский газ из &#171;Шах Дениз&#187; достиг пределов Европы"/><br /><p>Газ из азербайджанского месторождения &#171;Шах Дениз&#187; 15 июня достиг пределов Греции. <span id="more-127695"></span></p>
<p>Об этом сообщает УНН со ссылкой на страницу <a href="https://www.facebook.com/SOCARofficial/posts/1851884414913210" target="_blank">Socar</a> в Facebook.</p>
<p>“Газ с „Шах-Дениз“, который 23 января 2018 года поступил через грузино-турецкую границу в TANAP  15 июня 2019 года, был доставлен к европейской границе”, — говорится в сообщении.</p>
<p>Напомним, коммерческие поставки азербайджанского газа по Транс-Адриатического газопровода (TAP) в Европу начнутся во второй половине 2020 года.</p>
<p>&#171;Терминал&#187;  <a href="http://oilreview.kiev.ua/2019/06/03/tanap-postavit-3-mlrd-kubometrov-gaza-v-evropu-do-konca-goda/">писал</a>, до конца года, по Трансанатолийскому газопроводу (TANAP), который берет начало от грузино-турецкой границы и до западных границ Турции с Грецией, будет транспортировано до трех миллиардов кубометров газа с месторождения «Шах Дениз».<span id="ctrlcopy"></span></p>
<p>&nbsp;</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2019/06/18/azerbajdzhanskij-gaz-iz-shax-deniz-dostig-predelov-evropy/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Інвестори з Греції готові вкласти до 1,2 млн євро в нафтогазові ділянки</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2019/06/12/investori-z-greci%d1%97-gotovi-vklasti-do-12-mln-yevro-v-naftogazovi-dilyanki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2019/06/12/investori-z-greci%d1%97-gotovi-vklasti-do-12-mln-yevro-v-naftogazovi-dilyanki/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 12 Jun 2019 13:41:48 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Греция]]></category>
		<category><![CDATA[Державна служба геології та надр]]></category>
		<category><![CDATA[поклади вуглеводнів]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=127593</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/17987-газ_добыча.jpg" alt="Інвестори з Греції готові вкласти до 1,2 млн євро в нафтогазові ділянки"/><br />Грецька організація відвідала Службу для доступу до фізичної data-room для ознайомлення з первинною та вторинною геоінформацією 5-ти ділянок з покладами вуглеводнів.]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/17987-газ_добыча.jpg" alt="Інвестори з Греції готові вкласти до 1,2 млн євро в нафтогазові ділянки"/><br /><p>Грецька організація відвідала Службу для доступу до фізичної data-room для ознайомлення з первинною та вторинною геоінформацією 5-ти ділянок з покладами вуглеводнів.<br />
<span id="more-127593"></span></p>
<p>Про це<a href="http://www.geo.gov.ua/investori-z-greci%d1%97-gotovi-vklasti-do-12-mln-yevro-v-naftogazovi-dilyanki/"> повідомляє</a> Державна служба геології та надр України.</p>
<p>Торги по зацікавленими лотам від<span class="text_exposed_show">будуться через тиждень – 18 червня і наразі грецька сторона активно вивчає матеріали для того, щоб прийняти рішення для участі в аукціоні».</span></p>
<p>Участь іноземних компаній в онлайн торгах на будь-яку корисну копалину в Україні поки що є не висока. Але Служба буде й надалі виконувати якісно свою роботу, задля приходу нових інвесторів для зростання економічного добробуту країни.</p>
<p>В ході зустрічі Президент та Голова ради директорiв Тереза Фокiанi зауважила, що зміни в сфері надрокористування України є відчутними й для іноземних інвесторів.</p>
<p>«Ми уважно спостерігаємо за змінами в сфері надкористування в Україні, в свій час Греція теж провела багато реформ в цій галузі. Наша компанія має намір взяти участь в найближчому аукціоні. І незважаючи на те, що ми невелика компанія нас цікавлять п’ять нафтогазових ділянок загальною вартістю більше 1 млн євро. Сподіваюсь, що це тільки початок і ми будемо активними учасниками українського енергетичного ринку», – заявила під час зустрічі Президент Flow Energy&amp;Environmental Operations S.A. Тереза Фокiанi.</p>
<p>Як повідомлялося, 18 червня Державна служба геології та надр України проведе через систему ProZorro.Продажі черговий електронний аукціон, на який виставлено 9 ділянок з покладами вуглеводнів загальною початковою вартістю до 100 млн грн.</p>
<p>Дані арен розміщені в трьох областях загальною площею близько 2 тис кв. км., а термін використання спеціальних дозволів становить 20 років.</p>
<p>Нагадаємо, 6 березня Державна служба геології та надр України провела перші онлайн-аукціони з продажу ліцензії на розвідку та видобування нафти й газу на майданчику «ProZorro.Продажі”.</p>
<p>Раніше Кабінет Міністрів України затвердив Постанову «Про реалізацію експериментального проекту із запровадження проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами шляхом електронних торгів».</p>
<p>Згідно з документом, проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами здійснюється виключно відповідно до Тимчасового порядку, затвердженого вищезазначеною постановою.</p>
<p>За час дії Постанови Держгеонадра продали 16-ть спеціальних дозволів на користування надрами шляхом електронних торгів на 380 млн грн.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/17987-газ_добыча.jpg" alt="Інвестори з Греції готові вкласти до 1,2 млн євро в нафтогазові ділянки"/><br /><p>Грецька організація відвідала Службу для доступу до фізичної data-room для ознайомлення з первинною та вторинною геоінформацією 5-ти ділянок з покладами вуглеводнів.<br />
<span id="more-127593"></span></p>
<p>Про це<a href="http://www.geo.gov.ua/investori-z-greci%d1%97-gotovi-vklasti-do-12-mln-yevro-v-naftogazovi-dilyanki/"> повідомляє</a> Державна служба геології та надр України.</p>
<p>Торги по зацікавленими лотам від<span class="text_exposed_show">будуться через тиждень – 18 червня і наразі грецька сторона активно вивчає матеріали для того, щоб прийняти рішення для участі в аукціоні».</span></p>
<p>Участь іноземних компаній в онлайн торгах на будь-яку корисну копалину в Україні поки що є не висока. Але Служба буде й надалі виконувати якісно свою роботу, задля приходу нових інвесторів для зростання економічного добробуту країни.</p>
<p>В ході зустрічі Президент та Голова ради директорiв Тереза Фокiанi зауважила, що зміни в сфері надрокористування України є відчутними й для іноземних інвесторів.</p>
<p>«Ми уважно спостерігаємо за змінами в сфері надкористування в Україні, в свій час Греція теж провела багато реформ в цій галузі. Наша компанія має намір взяти участь в найближчому аукціоні. І незважаючи на те, що ми невелика компанія нас цікавлять п’ять нафтогазових ділянок загальною вартістю більше 1 млн євро. Сподіваюсь, що це тільки початок і ми будемо активними учасниками українського енергетичного ринку», – заявила під час зустрічі Президент Flow Energy&amp;Environmental Operations S.A. Тереза Фокiанi.</p>
<p>Як повідомлялося, 18 червня Державна служба геології та надр України проведе через систему ProZorro.Продажі черговий електронний аукціон, на який виставлено 9 ділянок з покладами вуглеводнів загальною початковою вартістю до 100 млн грн.</p>
<p>Дані арен розміщені в трьох областях загальною площею близько 2 тис кв. км., а термін використання спеціальних дозволів становить 20 років.</p>
<p>Нагадаємо, 6 березня Державна служба геології та надр України провела перші онлайн-аукціони з продажу ліцензії на розвідку та видобування нафти й газу на майданчику «ProZorro.Продажі”.</p>
<p>Раніше Кабінет Міністрів України затвердив Постанову «Про реалізацію експериментального проекту із запровадження проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами шляхом електронних торгів».</p>
<p>Згідно з документом, проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами здійснюється виключно відповідно до Тимчасового порядку, затвердженого вищезазначеною постановою.</p>
<p>За час дії Постанови Держгеонадра продали 16-ть спеціальних дозволів на користування надрами шляхом електронних торгів на 380 млн грн.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2019/06/12/investori-z-greci%d1%97-gotovi-vklasti-do-12-mln-yevro-v-naftogazovi-dilyanki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/greciya/feed/ ) in 1.21793 seconds, on Apr 22nd, 2026 at 2:03 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Apr 22nd, 2026 at 3:03 pm UTC -->