<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; Греция</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/greciya/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Tue, 07 Jul 2026 08:38:41 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Chevron і ExxonMobil посилюють інтерес до Східного Середземномор’я</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/05/chevron-i-exxonmobil-posilyuyut-interes-do-sxidnogo-seredzemnomorya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/05/chevron-i-exxonmobil-posilyuyut-interes-do-sxidnogo-seredzemnomorya/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 05 Jun 2026 07:01:07 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Chevron]]></category>
		<category><![CDATA[Eastern Mediterranean]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[ExxonMobil]]></category>
		<category><![CDATA[gas exploration]]></category>
		<category><![CDATA[Greece]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East conflict]]></category>
		<category><![CDATA[близькосхідний конфлікт]]></category>
		<category><![CDATA[газовидобуток]]></category>
		<category><![CDATA[Греция]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[Східне Середземномор’я]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154026</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30402-Нефтяная_вышка_стилизовано.jpg" alt="Chevron і ExxonMobil посилюють інтерес до Східного Середземномор’я"/><br />Східне Середземномор’я стає новим напрямом для великих енергетичних компаній на тлі вразливості глобальної енергосистеми. За оцінкою Melius Research, Chevron і ExxonMobil одночасно нарощують присутність у регіоні, а Греція розглядається як один із наступних рубежів для Chevron. Chevron і ExxonMobil посилюють інтерес до Східного Середземномор’я Аналітики Melius Research Джеймс Вест і Санскріті Редді зазначають, що Chevron [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30402-Нефтяная_вышка_стилизовано.jpg" alt="Chevron і ExxonMobil посилюють інтерес до Східного Середземномор’я"/><br /><p><strong>Східне Середземномор’я стає новим напрямом для великих енергетичних компаній на тлі вразливості глобальної енергосистеми.</strong> За оцінкою Melius Research, Chevron і ExxonMobil одночасно нарощують присутність у регіоні, а Греція розглядається як один із наступних рубежів для Chevron.</p>
<h3>Chevron і ExxonMobil посилюють інтерес до Східного Середземномор’я</h3>
<p>Аналітики Melius Research Джеймс Вест і Санскріті Редді зазначають, що Chevron тихо й послідовно розширює свою присутність у Східному Середземномор’ї. Греція, де компанія нещодавно здійснила придбання та отримала права, визначається як наступний напрям розвитку.</p>
<blockquote><p>«Оскільки конфлікт на Близькому Сході продовжує демонструвати крихкість сучасної глобальної енергосистеми, знижена за ризиками база активів Chevron у Східному Середземномор’ї та її потенціал на новому рубежі є диференційованими й дедалі ціннішими», — Джеймс Вест і Санскріті Редді, Melius Research.</p></blockquote>
<p>За даними зведення Dow Jones, Chevron не єдина компанія, яка дивиться на регіон. ExxonMobil також розширює свою присутність у Східному Середземномор’ї. Одночасний інтерес двох найбільших міжнародних енергетичних компаній вказує, що регіон сприймається не як короткострокова можливість, а як стратегічний напрям.</p>
<blockquote><p>«Вхід двох супермажорів у цей район приблизно в один і той самий час свідчить, що цим компаніям подобається те, що вони бачать, і ми очікуємо, що інші підуть за ними», — Джеймс Вест і Санскріті Редді, Melius Research.</p></blockquote>
<p>Для європейського енергетичного ринку це має практичне значення. Посилення активності у Східному Середземномор’ї може збільшити увагу до альтернативних джерел газу та нафти, які не залежать безпосередньо від найбільш напружених логістичних вузлів Перської затоки. На тлі ризиків навколо Ормузької протоки інтерес до регіону стає частиною ширшої тенденції: енергетичні компанії шукають активи, маршрути й джерела постачання з нижчим геополітичним ризиком.</p>
<ul>
<li><strong>Chevron</strong> розширює присутність у Східному Середземномор’ї.</li>
<li><strong>Греція</strong> названа наступним напрямом після придбання та отримання прав.</li>
<li><strong>ExxonMobil</strong> також нарощує присутність у регіоні.</li>
<li>Конфлікт на Близькому Сході підсилює попит на активи з нижчим ризиком для глобальної енергосистеми.</li>
</ul>
<p>Головний висновок для ринку полягає в тому, що географія майбутнього постачання енергоносіїв поступово змінюється. Якщо раніше Східне Середземномор’я сприймалося як один із перспективних регіонів, то тепер воно дедалі більше виглядає як елемент енергетичного страхування для Європи та міжнародних компаній.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www-stg.morningstar.com/news/dow-jones/202606045612/commodities-trader-trafigura-warns-of-tipping-point-in-energy-markets-commodities-roundup" target="_blank">Dow Jones</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30402-Нефтяная_вышка_стилизовано.jpg" alt="Chevron і ExxonMobil посилюють інтерес до Східного Середземномор’я"/><br /><p><strong>Східне Середземномор’я стає новим напрямом для великих енергетичних компаній на тлі вразливості глобальної енергосистеми.</strong> За оцінкою Melius Research, Chevron і ExxonMobil одночасно нарощують присутність у регіоні, а Греція розглядається як один із наступних рубежів для Chevron.</p>
<h3>Chevron і ExxonMobil посилюють інтерес до Східного Середземномор’я</h3>
<p>Аналітики Melius Research Джеймс Вест і Санскріті Редді зазначають, що Chevron тихо й послідовно розширює свою присутність у Східному Середземномор’ї. Греція, де компанія нещодавно здійснила придбання та отримала права, визначається як наступний напрям розвитку.</p>
<blockquote><p>«Оскільки конфлікт на Близькому Сході продовжує демонструвати крихкість сучасної глобальної енергосистеми, знижена за ризиками база активів Chevron у Східному Середземномор’ї та її потенціал на новому рубежі є диференційованими й дедалі ціннішими», — Джеймс Вест і Санскріті Редді, Melius Research.</p></blockquote>
<p>За даними зведення Dow Jones, Chevron не єдина компанія, яка дивиться на регіон. ExxonMobil також розширює свою присутність у Східному Середземномор’ї. Одночасний інтерес двох найбільших міжнародних енергетичних компаній вказує, що регіон сприймається не як короткострокова можливість, а як стратегічний напрям.</p>
<blockquote><p>«Вхід двох супермажорів у цей район приблизно в один і той самий час свідчить, що цим компаніям подобається те, що вони бачать, і ми очікуємо, що інші підуть за ними», — Джеймс Вест і Санскріті Редді, Melius Research.</p></blockquote>
<p>Для європейського енергетичного ринку це має практичне значення. Посилення активності у Східному Середземномор’ї може збільшити увагу до альтернативних джерел газу та нафти, які не залежать безпосередньо від найбільш напружених логістичних вузлів Перської затоки. На тлі ризиків навколо Ормузької протоки інтерес до регіону стає частиною ширшої тенденції: енергетичні компанії шукають активи, маршрути й джерела постачання з нижчим геополітичним ризиком.</p>
<ul>
<li><strong>Chevron</strong> розширює присутність у Східному Середземномор’ї.</li>
<li><strong>Греція</strong> названа наступним напрямом після придбання та отримання прав.</li>
<li><strong>ExxonMobil</strong> також нарощує присутність у регіоні.</li>
<li>Конфлікт на Близькому Сході підсилює попит на активи з нижчим ризиком для глобальної енергосистеми.</li>
</ul>
<p>Головний висновок для ринку полягає в тому, що географія майбутнього постачання енергоносіїв поступово змінюється. Якщо раніше Східне Середземномор’я сприймалося як один із перспективних регіонів, то тепер воно дедалі більше виглядає як елемент енергетичного страхування для Європи та міжнародних компаній.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www-stg.morningstar.com/news/dow-jones/202606045612/commodities-trader-trafigura-warns-of-tipping-point-in-energy-markets-commodities-roundup" target="_blank">Dow Jones</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/05/chevron-i-exxonmobil-posilyuyut-interes-do-sxidnogo-seredzemnomorya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Греція обмежує маржу на пальне, щоб стримати ціновий стрибок на тлі нафтової турбулентності</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/12/greciya-obmezhuye-marzhu-na-palne-shhob-strimati-cinovij-stribok-na-tli-naftovo%d1%97-turbulentnosti/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/12/greciya-obmezhuye-marzhu-na-palne-shhob-strimati-cinovij-stribok-na-tli-naftovo%d1%97-turbulentnosti/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 12 Mar 2026 07:06:27 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[consumer prices]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[energy market]]></category>
		<category><![CDATA[fuel prices]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[Greece]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[profit margin cap]]></category>
		<category><![CDATA[Греция]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[обмеження маржі]]></category>
		<category><![CDATA[ціни для споживачів]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на пальне]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153720</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30199-Греция.jpg" alt="Греція обмежує маржу на пальне, щоб стримати ціновий стрибок на тлі нафтової турбулентності"/><br />Греція негайно запроваджує обмеження прибутковості в сегменті пального та товарів першої потреби, щоб стримати подорожчання на тлі нестабільності на Близькому Сході. Заходи діятимуть до 30 червня. У центрі рішення &#8212; жорстка фіксація граничної маржі в ланцюгу «нафтопереробка &#8212; оптова торгівля &#8212; АЗС», що має зменшити ризики спекулятивного розгону котирувань нафтопродуктів для кінцевих споживачів. Рішення влади [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30199-Греция.jpg" alt="Греція обмежує маржу на пальне, щоб стримати ціновий стрибок на тлі нафтової турбулентності"/><br /><p>Греція негайно запроваджує обмеження прибутковості в сегменті пального та товарів першої потреби, щоб стримати подорожчання на тлі нестабільності на Близькому Сході. Заходи діятимуть до 30 червня. У центрі рішення &#8212; жорстка фіксація граничної маржі в ланцюгу «нафтопереробка &#8212; оптова торгівля &#8212; АЗС», що має зменшити ризики спекулятивного розгону котирувань нафтопродуктів для кінцевих споживачів.</p>
<p><strong>Рішення влади прямо спрямоване на стримування цін на нафтопродукти.</strong> Грецький уряд оголосив про обмеження маржі на пальне, аби не допустити нового цінового сплеску після недавнього зростання нафтових котирувань.</p>
<ul>
<li>Заходи <strong>набирають чинності негайно</strong>.</li>
<li>Термін дії &#8212; <strong>до 30 червня</strong>.</li>
<li>Премєр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс заявив, що уряд окремо конкретизує параметри <em>обмеження прибуткових марж у пальному та товарах супермаркетів</em>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Ми надсилаємо сигнал, що ця економічна турбулентність не повинна призвести до спекулятивних явищ, які загострять уже наявну проблему. &#8212; Кіріакос Міцотакіс</p></blockquote>
<p><strong>Ключовий антикризовий механізм &#8212; ліміт маржі на кожному етапі продажу пального.</strong> Це прямий адміністративний захід для стабілізації роздрібних цін на бензин і дизель.</p>
<ul>
<li>Компаніям, що торгують нафтопродуктами та постачають їх на АЗС, <strong>заборонено додавати понад 5 євроцентів на літрі</strong> до ціни бензину й дизелю порівняно з ціною постачання з нафтопереробних заводів.</li>
<li>Роздрібним станціям <strong>заборонено додавати понад 12 євроцентів на літрі</strong> до ціни продажу пального споживачам.</li>
</ul>
<p><strong>Висновок:</strong> уряд намагається не допустити перенесення зовнішнього нафтового шоку в роздрібні ціни в повному обсязі. <strong>Обгрунтування:</strong> у матеріалі прямо зазначено, що обмеження вводяться, щоб <em>тримати ціни під контролем</em> і <em>запобігти подальшим стрибкам</em>.</p>
<p><strong>Підставою для втручання стало вже зафіксоване подорожчання дизелю.</strong> Йдеться не про превентивний крок без цифр, а про реакцію на конкретну цінову динаміку.</p>
<ul>
<li>Середня ціна дизелю в Греції <strong>зросла більш ніж на 17%</strong> з <strong>27 лютого</strong>, за офіційними даними.</li>
<li>Світові ціни на нафту останніми днями <strong>різко підскочили</strong>, а потім знизилися, але <em>залишилися вищими за рівні, що були до початку війни</em>.</li>
</ul>
<p><strong>Висновок:</strong> влада діє у відповідь на вже реалізований імпортований ціновий тиск. <strong>Обгрунтування:</strong> зростання середньої ціни дизелю більш ніж на 17% за короткий період свідчить, що ринок нафтопродуктів уже відреагував на глобальний нафтовий стрес.</p>
<p><strong>Логіка рішення побудована на обмеженні спекулятивної складової в ціні пального.</strong> Уряд не заявляє про зниження світових нафтових котирувань, але намагається стримати внутрішнє накручування маржі.</p>
<ul>
<li>Обмеження встановлено одночасно для <strong>оптової ланки</strong> і для <strong>роздрібної ланки</strong>.</li>
<li>Таким чином, регулювання охоплює весь канал доведення пального до споживача.</li>
<li>Паралельно Греція обмежує валову маржу на продовольство та ключові побутові товари на рівнях <strong>2025 року</strong>, демонструючи ширший курс на антиінфляційне стримування.</li>
</ul>
<p><strong>Висновок:</strong> урядова модель спрямована не лише на стабілізацію котирувань нафтопродуктів, а й на <strong>зменшення цінового тиску для кінцевих споживачів</strong>. <strong>Обгрунтування:</strong> ліміт у 5 євроцентів на літрі для оптового сегмента і 12 євроцентів на літрі для АЗС прямо обмежує можливість подальшого розширення маржі в роздрібній ціні.</p>
<p><strong>Політичний сигнал Афін полягає в тому, що ринок пального має працювати в умовах кризи без спекулятивного перегріву.</strong></p>
<ul>
<li>Уряд прямо повязує нові заходи з <em>турбулентністю на Близькому Сході</em>.</li>
<li>Мета &#8212; не допустити, щоб зовнішня нестабільність автоматично трансформувалася в нову хвилю зростання цін усередині країни.</li>
</ul>
<p><strong>Висновок</strong></p>
<p><strong>Греція робить ставку на короткострокове адміністративне стримування цін на пальне як інструмент захисту споживача. Заходи вводяться негайно, мають визначений строк дії до 30 червня і жорстко фіксують межі прибутковості саме там, де формується кінцева ціна бензину та дизелю.</strong></p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2026-03-11/iea-confirms-huge-release-of-emergency-oil-stockpiles" target="_blank">Bloomberg</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30199-Греция.jpg" alt="Греція обмежує маржу на пальне, щоб стримати ціновий стрибок на тлі нафтової турбулентності"/><br /><p>Греція негайно запроваджує обмеження прибутковості в сегменті пального та товарів першої потреби, щоб стримати подорожчання на тлі нестабільності на Близькому Сході. Заходи діятимуть до 30 червня. У центрі рішення &#8212; жорстка фіксація граничної маржі в ланцюгу «нафтопереробка &#8212; оптова торгівля &#8212; АЗС», що має зменшити ризики спекулятивного розгону котирувань нафтопродуктів для кінцевих споживачів.</p>
<p><strong>Рішення влади прямо спрямоване на стримування цін на нафтопродукти.</strong> Грецький уряд оголосив про обмеження маржі на пальне, аби не допустити нового цінового сплеску після недавнього зростання нафтових котирувань.</p>
<ul>
<li>Заходи <strong>набирають чинності негайно</strong>.</li>
<li>Термін дії &#8212; <strong>до 30 червня</strong>.</li>
<li>Премєр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс заявив, що уряд окремо конкретизує параметри <em>обмеження прибуткових марж у пальному та товарах супермаркетів</em>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Ми надсилаємо сигнал, що ця економічна турбулентність не повинна призвести до спекулятивних явищ, які загострять уже наявну проблему. &#8212; Кіріакос Міцотакіс</p></blockquote>
<p><strong>Ключовий антикризовий механізм &#8212; ліміт маржі на кожному етапі продажу пального.</strong> Це прямий адміністративний захід для стабілізації роздрібних цін на бензин і дизель.</p>
<ul>
<li>Компаніям, що торгують нафтопродуктами та постачають їх на АЗС, <strong>заборонено додавати понад 5 євроцентів на літрі</strong> до ціни бензину й дизелю порівняно з ціною постачання з нафтопереробних заводів.</li>
<li>Роздрібним станціям <strong>заборонено додавати понад 12 євроцентів на літрі</strong> до ціни продажу пального споживачам.</li>
</ul>
<p><strong>Висновок:</strong> уряд намагається не допустити перенесення зовнішнього нафтового шоку в роздрібні ціни в повному обсязі. <strong>Обгрунтування:</strong> у матеріалі прямо зазначено, що обмеження вводяться, щоб <em>тримати ціни під контролем</em> і <em>запобігти подальшим стрибкам</em>.</p>
<p><strong>Підставою для втручання стало вже зафіксоване подорожчання дизелю.</strong> Йдеться не про превентивний крок без цифр, а про реакцію на конкретну цінову динаміку.</p>
<ul>
<li>Середня ціна дизелю в Греції <strong>зросла більш ніж на 17%</strong> з <strong>27 лютого</strong>, за офіційними даними.</li>
<li>Світові ціни на нафту останніми днями <strong>різко підскочили</strong>, а потім знизилися, але <em>залишилися вищими за рівні, що були до початку війни</em>.</li>
</ul>
<p><strong>Висновок:</strong> влада діє у відповідь на вже реалізований імпортований ціновий тиск. <strong>Обгрунтування:</strong> зростання середньої ціни дизелю більш ніж на 17% за короткий період свідчить, що ринок нафтопродуктів уже відреагував на глобальний нафтовий стрес.</p>
<p><strong>Логіка рішення побудована на обмеженні спекулятивної складової в ціні пального.</strong> Уряд не заявляє про зниження світових нафтових котирувань, але намагається стримати внутрішнє накручування маржі.</p>
<ul>
<li>Обмеження встановлено одночасно для <strong>оптової ланки</strong> і для <strong>роздрібної ланки</strong>.</li>
<li>Таким чином, регулювання охоплює весь канал доведення пального до споживача.</li>
<li>Паралельно Греція обмежує валову маржу на продовольство та ключові побутові товари на рівнях <strong>2025 року</strong>, демонструючи ширший курс на антиінфляційне стримування.</li>
</ul>
<p><strong>Висновок:</strong> урядова модель спрямована не лише на стабілізацію котирувань нафтопродуктів, а й на <strong>зменшення цінового тиску для кінцевих споживачів</strong>. <strong>Обгрунтування:</strong> ліміт у 5 євроцентів на літрі для оптового сегмента і 12 євроцентів на літрі для АЗС прямо обмежує можливість подальшого розширення маржі в роздрібній ціні.</p>
<p><strong>Політичний сигнал Афін полягає в тому, що ринок пального має працювати в умовах кризи без спекулятивного перегріву.</strong></p>
<ul>
<li>Уряд прямо повязує нові заходи з <em>турбулентністю на Близькому Сході</em>.</li>
<li>Мета &#8212; не допустити, щоб зовнішня нестабільність автоматично трансформувалася в нову хвилю зростання цін усередині країни.</li>
</ul>
<p><strong>Висновок</strong></p>
<p><strong>Греція робить ставку на короткострокове адміністративне стримування цін на пальне як інструмент захисту споживача. Заходи вводяться негайно, мають визначений строк дії до 30 червня і жорстко фіксують межі прибутковості саме там, де формується кінцева ціна бензину та дизелю.</strong></p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2026-03-11/iea-confirms-huge-release-of-emergency-oil-stockpiles" target="_blank">Bloomberg</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/12/greciya-obmezhuye-marzhu-na-palne-shhob-strimati-cinovij-stribok-na-tli-naftovo%d1%97-turbulentnosti/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Греція готується до втручання у паливний ринок у разі зростання Brent до 100 доларів за барель</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/10/greciya-gotuyetsya-do-vtruchannya-u-palivnij-rinok-u-razi-zrostannya-brent-do-100-dolariv-za-barel/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/10/greciya-gotuyetsya-do-vtruchannya-u-palivnij-rinok-u-razi-zrostannya-brent-do-100-dolariv-za-barel/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 10 Mar 2026 07:14:11 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Корупція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[Brent crude]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[energy policy]]></category>
		<category><![CDATA[fuel prices]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East conflict]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[Греция]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична політика]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на пальне]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153703</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30187-Греция.jpg" alt="Греція готується до втручання у паливний ринок у разі зростання Brent до 100 доларів за барель"/><br />Загострення конфлікту на Близькому Сході вже призвело до зростання цін на дизель і бензин у Греції. Уряд країни визначив критичний рівень для втручання на паливному ринку: якщо ціна нафти марки Brent перевищить 100 доларів за барель, можуть бути запроваджені спеціальні заходи для захисту споживачів та стабілізації ринку нафтопродуктів. Геополітичний фактор зростання цін на нафту Ескалація [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30187-Греция.jpg" alt="Греція готується до втручання у паливний ринок у разі зростання Brent до 100 доларів за барель"/><br /><p>Загострення конфлікту на Близькому Сході вже призвело до зростання цін на дизель і бензин у Греції. Уряд країни визначив критичний рівень для втручання на паливному ринку: якщо ціна нафти марки Brent перевищить 100 доларів за барель, можуть бути запроваджені спеціальні заходи для захисту споживачів та стабілізації ринку нафтопродуктів.</p>
<p><strong>Геополітичний фактор зростання цін на нафту</strong></p>
<ul>
<li>Ескалація конфлікту на Близькому Сході почала <strong>підвищувати ціни на нафту і нафтопродукти</strong> на світових ринках.</li>
<li>На початку тижня <strong>Brent торгувалася на рівні 93.04 долара за барель</strong>, наближаючись до рівня, який уряд Греції визначив як критичний для втручання.</li>
<li>Грецька влада вважає, що країна <strong>не може залишатися осторонь глобальних енергетичних потрясінь</strong>, оскільки ціни на нафту безпосередньо впливають на вартість пального для споживачів.</li>
</ul>
<p><strong>Встановлення порогу для державного втручання</strong></p>
<ul>
<li>Міністр енергетики Греції Ставрос Папаставру заявив, що <strong>уряд визначив поріг у 100 доларів за барель Brent</strong> для запуску антикризових заходів.</li>
<li>Якщо ціна перевищить цей рівень, <strong>будуть активовані механізми підтримки ринку та домогосподарств</strong>.</li>
<li>Кінцеве рішення щодо масштабів підтримки ухвалюватиме <strong>премєрміністр Кіріакос Міцотакіс</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Греція не може залишатися осторонь розвитку подій на Близькому Сході, коли йдеться про енергетичні витрати. Ми визначили чіткий поріг у 100 доларів за барель Brent для дій уряду. Ставрос Папаставру</p></blockquote>
<p><strong>Можливі інструменти стабілізації паливного ринку</strong></p>
<ul>
<li>Серед заходів, які обговорюються, є <strong>обмеження маржі прибутку у торгівлі пальним</strong>.</li>
<li>Греція може <strong>винести питання стабілізації енергетичного ринку на рівень Європейського Союзу</strong> під час саміту ЄС.</li>
<li>Після консультацій із нафтопереробними заводами уряд заявив, що <strong>стратегічні запаси нафти перевищують 90 днів</strong>.</li>
<li>Нафтопереробні підприємства також можуть <strong>зменшити експорт нафтопродуктів</strong>, щоб посилити внутрішнє постачання.</li>
<li>Значна частина експорту грецьких НПЗ <em>не привязана до довгострокових контрактів</em>, що створює можливості для оперативного перерозподілу пального на внутрішній ринок.</li>
</ul>
<p><strong>Динаміка цін на дизель і бензин</strong></p>
<ul>
<li>Найбільше зростання зафіксовано на ринку дизелю.</li>
<li>Середня ціна дизельного пального зросла <strong>з 1.565 євро за літр 27 лютого до 1.743 євро за літр 6 березня</strong>.</li>
<li>Зростання становило <strong>0.178 євро за літр</strong>.</li>
<li>Середня ціна бензину за цей період піднялася <strong>з 1.751 євро до 1.82 євро за літр</strong>.</li>
<li>Зростання бензину становило <strong>0.069 євро за літр</strong>.</li>
<li>Через швидше подорожчання дизелю <strong>різниця між цінами дизелю і бензину скорочується</strong>.</li>
</ul>
<p><strong>Висновки </strong></p>
<ul>
<li>Якщо Brent наблизиться до <strong>100 доларів за барель</strong>, Греція може застосувати <strong>адміністративне втручання у ринок пального</strong>.</li>
<li>Зростання цін на дизель демонструє <strong>високу чутливість ринку нафтопродуктів до геополітичних конфліктів</strong>.</li>
<li>Наявність запасів понад <strong>90 днів</strong> і можливість скорочення експорту з НПЗ створюють <strong>інструменти захисту внутрішнього ринку</strong>.</li>
<li>Водночас подальше загострення конфлікту на Близькому Сході може <strong>прискорити зростання цін на нафтопродукти в Європі</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://greekreporter.com/2026/03/08/greece-prepares-fuel-measures-oil-price-rise/" target="_blank">greekreporter.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30187-Греция.jpg" alt="Греція готується до втручання у паливний ринок у разі зростання Brent до 100 доларів за барель"/><br /><p>Загострення конфлікту на Близькому Сході вже призвело до зростання цін на дизель і бензин у Греції. Уряд країни визначив критичний рівень для втручання на паливному ринку: якщо ціна нафти марки Brent перевищить 100 доларів за барель, можуть бути запроваджені спеціальні заходи для захисту споживачів та стабілізації ринку нафтопродуктів.</p>
<p><strong>Геополітичний фактор зростання цін на нафту</strong></p>
<ul>
<li>Ескалація конфлікту на Близькому Сході почала <strong>підвищувати ціни на нафту і нафтопродукти</strong> на світових ринках.</li>
<li>На початку тижня <strong>Brent торгувалася на рівні 93.04 долара за барель</strong>, наближаючись до рівня, який уряд Греції визначив як критичний для втручання.</li>
<li>Грецька влада вважає, що країна <strong>не може залишатися осторонь глобальних енергетичних потрясінь</strong>, оскільки ціни на нафту безпосередньо впливають на вартість пального для споживачів.</li>
</ul>
<p><strong>Встановлення порогу для державного втручання</strong></p>
<ul>
<li>Міністр енергетики Греції Ставрос Папаставру заявив, що <strong>уряд визначив поріг у 100 доларів за барель Brent</strong> для запуску антикризових заходів.</li>
<li>Якщо ціна перевищить цей рівень, <strong>будуть активовані механізми підтримки ринку та домогосподарств</strong>.</li>
<li>Кінцеве рішення щодо масштабів підтримки ухвалюватиме <strong>премєрміністр Кіріакос Міцотакіс</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Греція не може залишатися осторонь розвитку подій на Близькому Сході, коли йдеться про енергетичні витрати. Ми визначили чіткий поріг у 100 доларів за барель Brent для дій уряду. Ставрос Папаставру</p></blockquote>
<p><strong>Можливі інструменти стабілізації паливного ринку</strong></p>
<ul>
<li>Серед заходів, які обговорюються, є <strong>обмеження маржі прибутку у торгівлі пальним</strong>.</li>
<li>Греція може <strong>винести питання стабілізації енергетичного ринку на рівень Європейського Союзу</strong> під час саміту ЄС.</li>
<li>Після консультацій із нафтопереробними заводами уряд заявив, що <strong>стратегічні запаси нафти перевищують 90 днів</strong>.</li>
<li>Нафтопереробні підприємства також можуть <strong>зменшити експорт нафтопродуктів</strong>, щоб посилити внутрішнє постачання.</li>
<li>Значна частина експорту грецьких НПЗ <em>не привязана до довгострокових контрактів</em>, що створює можливості для оперативного перерозподілу пального на внутрішній ринок.</li>
</ul>
<p><strong>Динаміка цін на дизель і бензин</strong></p>
<ul>
<li>Найбільше зростання зафіксовано на ринку дизелю.</li>
<li>Середня ціна дизельного пального зросла <strong>з 1.565 євро за літр 27 лютого до 1.743 євро за літр 6 березня</strong>.</li>
<li>Зростання становило <strong>0.178 євро за літр</strong>.</li>
<li>Середня ціна бензину за цей період піднялася <strong>з 1.751 євро до 1.82 євро за літр</strong>.</li>
<li>Зростання бензину становило <strong>0.069 євро за літр</strong>.</li>
<li>Через швидше подорожчання дизелю <strong>різниця між цінами дизелю і бензину скорочується</strong>.</li>
</ul>
<p><strong>Висновки </strong></p>
<ul>
<li>Якщо Brent наблизиться до <strong>100 доларів за барель</strong>, Греція може застосувати <strong>адміністративне втручання у ринок пального</strong>.</li>
<li>Зростання цін на дизель демонструє <strong>високу чутливість ринку нафтопродуктів до геополітичних конфліктів</strong>.</li>
<li>Наявність запасів понад <strong>90 днів</strong> і можливість скорочення експорту з НПЗ створюють <strong>інструменти захисту внутрішнього ринку</strong>.</li>
<li>Водночас подальше загострення конфлікту на Близькому Сході може <strong>прискорити зростання цін на нафтопродукти в Європі</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://greekreporter.com/2026/03/08/greece-prepares-fuel-measures-oil-price-rise/" target="_blank">greekreporter.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/10/greciya-gotuyetsya-do-vtruchannya-u-palivnij-rinok-u-razi-zrostannya-brent-do-100-dolariv-za-barel/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Греція та Мальта гальмують нові нафтові санкції ЄС проти росії</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/11/greciya-ta-malta-galmuyut-novi-naftovi-sankci%d1%97-yes-proti-rosi%d1%97/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/11/greciya-ta-malta-galmuyut-novi-naftovi-sankci%d1%97-yes-proti-rosi%d1%97/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 11 Feb 2026 10:24:42 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[energy sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[EU sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[Greece Malta]]></category>
		<category><![CDATA[maritime services]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil shipping]]></category>
		<category><![CDATA[Russia oil]]></category>
		<category><![CDATA[Греция]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичні санкції]]></category>
		<category><![CDATA[Мальта]]></category>
		<category><![CDATA[морські послуги]]></category>
		<category><![CDATA[російська нафта]]></category>
		<category><![CDATA[санкції ЄС]]></category>
		<category><![CDATA[судноплавство]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153592</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30117-Санкции.jpg" alt="Греція та Мальта гальмують нові нафтові санкції ЄС проти росії"/><br />Європейський Союз готує одну з найжорсткіших змін у санкційній політиці щодо російської нафти — повну заборону сервісів для її транспортування. Проте Греція та Мальта висловили застереження, побоюючись удару по європейському судноплавству та зростання енергетичних цін. Дискусія навколо 20-го пакета санкцій показує, наскільки складним є баланс між тиском на москва та захистом власної економіки. Санкції проти [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30117-Санкции.jpg" alt="Греція та Мальта гальмують нові нафтові санкції ЄС проти росії"/><br /><p>Європейський Союз готує одну з найжорсткіших змін у санкційній політиці щодо російської нафти — повну заборону сервісів для її транспортування. Проте Греція та Мальта висловили застереження, побоюючись удару по європейському судноплавству та зростання енергетичних цін. Дискусія навколо 20-го пакета санкцій показує, наскільки складним є баланс між тиском на москва та захистом власної економіки.</p>
<h3>Санкції проти нафти: що саме пропонує Єврокомісія</h3>
<p>Європейська комісія запропонувала замінити чинну <em>цінову стелю</em> на російську нафту на <strong>заборону ключових послуг</strong>, без яких фізичне постачання нафти морем стає неможливим.</p>
<ul>
<li><strong>Страхування танкерів</strong>, без якого судна не можуть заходити в більшість портів</li>
<li><strong>Транспортні та брокерські послуги</strong>, включно з фрахтом</li>
<li><strong>Сервіси з технічного та юридичного супроводу</strong> морських перевезень</li>
</ul>
<p>Мета — перекрити росії доступ до доходів від експорту нафти, адже попередній механізм цінової стелі, запроваджений наприкінці 2022 року країнами G7, <em>не забезпечив суттєвого скорочення нафтових надходжень</em>.</p>
<h4>Чому виник опір</h4>
<p>Під час засідання послів ЄС Греція та Мальта заявили про низку ризиків:</p>
<ul>
<li><strong>Удар по європейському судноплавству</strong>, адже обидві країни є ключовими морськими хабами ЄС</li>
<li><strong>Зростання цін на енергоносії</strong> в Європі через обмеження логістики</li>
<li><strong>Невизначеність щодо санкцій проти іноземних портів</strong>, які приймають російську нафту</li>
<li><strong>Посилений контроль за продажем суден</strong>, щоб вони не потрапляли до флоту москва</li>
</ul>
<p>Мальта офіційно заявила про участь у технічних дискусіях, наголошуючи на необхідності <em>реалістичної та виконуваної моделі санкцій</em>. Греція публічних коментарів не надала.</p>
<h3>20-й пакет санкцій ЄС</h3>
<p>Запропонована заборона є центральним елементом <strong>20-го пакета санкцій ЄС</strong>, спрямованого проти росії за повномасштабну агресію проти України, яка триває вже п’ятий рік.</p>
<ul>
<li><strong>Експортні обмеження</strong> на суму понад €360 млн — гума, хімічна продукція</li>
<li><strong>Імпортні заборони</strong> більш ніж на €500 млн — зокрема окремі метали</li>
<li><strong>Квоти на імпорт аміаку</strong></li>
<li><strong>Санкції проти криптооператорів</strong> та банків у Центральній Азії й Лаосі</li>
</ul>
<p>Окремо ЄС уперше планує застосувати <em>антиобхідний інструмент</em>, який може обмежити експорт верстатів і радіообладнання до Киргизстану. Водночас Німеччина застерігає, що це може зашкодити двостороннім відносинам і пропонує альтернативу — <em>квоти на рівні довоєнної торгівлі</em>.</p>
<h4>Роль Китаю</h4>
<p>Євросоюз також розглядає можливість зняття санкцій із двох китайських банків — Heihe Rural Commercial Bank та Heilongjiang Suifenhe Rural Commercial Bank — після отримання зобов’язань від Пекіна щодо обмеження підтримки російської війни.</p>
<p>Водночас у самому пакеті залишаються санкції проти китайських компаній, які, за даними ЄС, <strong>постачають критичні компоненти для російської військової машини</strong>.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2026-02-10/greece-and-malta-hesitate-over-eu-s-russia-oil-services-ban" target="_blank">Bloomberg</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30117-Санкции.jpg" alt="Греція та Мальта гальмують нові нафтові санкції ЄС проти росії"/><br /><p>Європейський Союз готує одну з найжорсткіших змін у санкційній політиці щодо російської нафти — повну заборону сервісів для її транспортування. Проте Греція та Мальта висловили застереження, побоюючись удару по європейському судноплавству та зростання енергетичних цін. Дискусія навколо 20-го пакета санкцій показує, наскільки складним є баланс між тиском на москва та захистом власної економіки.</p>
<h3>Санкції проти нафти: що саме пропонує Єврокомісія</h3>
<p>Європейська комісія запропонувала замінити чинну <em>цінову стелю</em> на російську нафту на <strong>заборону ключових послуг</strong>, без яких фізичне постачання нафти морем стає неможливим.</p>
<ul>
<li><strong>Страхування танкерів</strong>, без якого судна не можуть заходити в більшість портів</li>
<li><strong>Транспортні та брокерські послуги</strong>, включно з фрахтом</li>
<li><strong>Сервіси з технічного та юридичного супроводу</strong> морських перевезень</li>
</ul>
<p>Мета — перекрити росії доступ до доходів від експорту нафти, адже попередній механізм цінової стелі, запроваджений наприкінці 2022 року країнами G7, <em>не забезпечив суттєвого скорочення нафтових надходжень</em>.</p>
<h4>Чому виник опір</h4>
<p>Під час засідання послів ЄС Греція та Мальта заявили про низку ризиків:</p>
<ul>
<li><strong>Удар по європейському судноплавству</strong>, адже обидві країни є ключовими морськими хабами ЄС</li>
<li><strong>Зростання цін на енергоносії</strong> в Європі через обмеження логістики</li>
<li><strong>Невизначеність щодо санкцій проти іноземних портів</strong>, які приймають російську нафту</li>
<li><strong>Посилений контроль за продажем суден</strong>, щоб вони не потрапляли до флоту москва</li>
</ul>
<p>Мальта офіційно заявила про участь у технічних дискусіях, наголошуючи на необхідності <em>реалістичної та виконуваної моделі санкцій</em>. Греція публічних коментарів не надала.</p>
<h3>20-й пакет санкцій ЄС</h3>
<p>Запропонована заборона є центральним елементом <strong>20-го пакета санкцій ЄС</strong>, спрямованого проти росії за повномасштабну агресію проти України, яка триває вже п’ятий рік.</p>
<ul>
<li><strong>Експортні обмеження</strong> на суму понад €360 млн — гума, хімічна продукція</li>
<li><strong>Імпортні заборони</strong> більш ніж на €500 млн — зокрема окремі метали</li>
<li><strong>Квоти на імпорт аміаку</strong></li>
<li><strong>Санкції проти криптооператорів</strong> та банків у Центральній Азії й Лаосі</li>
</ul>
<p>Окремо ЄС уперше планує застосувати <em>антиобхідний інструмент</em>, який може обмежити експорт верстатів і радіообладнання до Киргизстану. Водночас Німеччина застерігає, що це може зашкодити двостороннім відносинам і пропонує альтернативу — <em>квоти на рівні довоєнної торгівлі</em>.</p>
<h4>Роль Китаю</h4>
<p>Євросоюз також розглядає можливість зняття санкцій із двох китайських банків — Heihe Rural Commercial Bank та Heilongjiang Suifenhe Rural Commercial Bank — після отримання зобов’язань від Пекіна щодо обмеження підтримки російської війни.</p>
<p>Водночас у самому пакеті залишаються санкції проти китайських компаній, які, за даними ЄС, <strong>постачають критичні компоненти для російської військової машини</strong>.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2026-02-10/greece-and-malta-hesitate-over-eu-s-russia-oil-services-ban" target="_blank">Bloomberg</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/11/greciya-ta-malta-galmuyut-novi-naftovi-sankci%d1%97-yes-proti-rosi%d1%97/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Греція відкрила першу станцію заправки воднем</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/12/greciya-vidkrila-pershu-stanciyu-zapravki-vodnem/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/12/greciya-vidkrila-pershu-stanciyu-zapravki-vodnem/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 12 Jun 2025 07:02:34 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Відновлювана енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Водень]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Технології]]></category>
		<category><![CDATA[Greece]]></category>
		<category><![CDATA[green hydrogen]]></category>
		<category><![CDATA[ydrogen]]></category>
		<category><![CDATA[гідроген]]></category>
		<category><![CDATA[Греция]]></category>
		<category><![CDATA[зелений водень]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152126</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29251-водород.jpg" alt="Греція відкрила першу станцію заправки воднем"/><br />&#160; Греція відкрила першу станцію заправки воднем — H₂ наразі імпортується з Австрії, але місцеве виробництво стартує у 2026 році. Потужність та майбутній розвиток Starter phase 30 MW — перша черга проєкту біля Коринфського нафтопереробного заводу, яку планують запустити наступного року, згодом — до 50 MW Станція для легкових і важких транспортних засобів, інвестиція — €3 млн, 50 % [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29251-водород.jpg" alt="Греція відкрила першу станцію заправки воднем"/><br /><p>&nbsp;</p>
<p>Греція відкрила першу станцію заправки воднем — H₂ наразі імпортується з Австрії, але місцеве виробництво стартує у 2026 році.</p>
<h3>Потужність та майбутній розвиток</h3>
<ul>
<li><em>Starter phase 30 MW</em> — перша черга проєкту біля Коринфського нафтопереробного заводу, яку планують запустити наступного року, згодом — до 50 MW</li>
<li>Станція для легкових і важких транспортних засобів, інвестиція — €3 млн, 50 % фінансування – коштом EU Connecting Europe Facility</li>
<li><strong>Імпорт H₂ з Австрії (Wien Energie через Coral Gas)</strong>, задля забезпечення потреб до старту місцевого виробництва у 2026 році</li>
<li>ТРІЄRES програма EU сприяє поширенню використання водню в транспорті: муніципалітет Лутракі та транспорт Агори Афін (OSY) планують закупівлю водневих автобусів</li>
<li>Паралельно готується будівництво двох нових станцій — в Акраті та Тріасіо, з підтвердженим фінансуванням</li>
<li><strong>Metacon AB уклала контракт</strong> на додатковий 20 MW для завершення 50 MW електролізера в Коринфі:contentReference[oaicite:3]{index=3}</li>
<li>Європейська комісія виділила €111,7 млн на підтримку &#171;зеленого водню&#187; від Motor Oil Hellas:contentReference[oaicite:</li>
<li>Проєкт TRIERES передбачає створення &#171;водневої долини&#187; — мережі заправок, транспортної та промислової інфраструктури водню:</li>
</ul>
<blockquote><p>“A milestone for green mobility in Greece … this event marks a strategic leap towards decarbonised transport and clean fuel infrastructure in Southeastern Europe.”, — зазначив генеральний директор Hydrogen Europe Jorgo Chatzimarkakis:contentReference[oaicite:6]{index=6}</p></blockquote>
<h3><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити щотижневий звіт по ринку у форматі PDF</a></h3>
<div style="height: 20px;"><em>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></em></div>
<p>За матеріалами:<br />
<a href="https://www.hydrogeninsight.com/transport/greece-s-first-hydrogen-refuelling-station-opens-with-h2-imported-from-austria/">Hydrogen Insight</a>,<br />
<a href="https://www.petrolplaza.com/news/41599">PetrolPlaza</a>,<br />
<a href="https://energynews.pro/en/metacon-finalises-50-mw-hydrogen-contract-with-motor-oil-in-greece/">EnergyNews.pro</a>,<br />
<a href="https://hydrogeneurope.eu/eu-approves-e111-7m-greek-state-aid-for-motor-oil-hellas-to-boost-renewable-hydrogen-production/">HydrogenEurope</a>,<br />
<a href="https://trieres-h2.eu/partners/">TRIERES project</a></p>
<p>Додаткові джерела інформації:<br />
<a href="https://www.fuelcellsworks.com/2025/06/11/fuel-cells/avin-by-motor-oil-lights-path-in-greece-with-country-s-first-commercial-hydrogen-station/">FuelCellsWorks</a>,<br />
<a href="https://www.qcintel.com/hydrogen/article/greece-launches-first-commercial-hydrogen-refuelling-station-42691.html">QC Intel</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29251-водород.jpg" alt="Греція відкрила першу станцію заправки воднем"/><br /><p>&nbsp;</p>
<p>Греція відкрила першу станцію заправки воднем — H₂ наразі імпортується з Австрії, але місцеве виробництво стартує у 2026 році.</p>
<h3>Потужність та майбутній розвиток</h3>
<ul>
<li><em>Starter phase 30 MW</em> — перша черга проєкту біля Коринфського нафтопереробного заводу, яку планують запустити наступного року, згодом — до 50 MW</li>
<li>Станція для легкових і важких транспортних засобів, інвестиція — €3 млн, 50 % фінансування – коштом EU Connecting Europe Facility</li>
<li><strong>Імпорт H₂ з Австрії (Wien Energie через Coral Gas)</strong>, задля забезпечення потреб до старту місцевого виробництва у 2026 році</li>
<li>ТРІЄRES програма EU сприяє поширенню використання водню в транспорті: муніципалітет Лутракі та транспорт Агори Афін (OSY) планують закупівлю водневих автобусів</li>
<li>Паралельно готується будівництво двох нових станцій — в Акраті та Тріасіо, з підтвердженим фінансуванням</li>
<li><strong>Metacon AB уклала контракт</strong> на додатковий 20 MW для завершення 50 MW електролізера в Коринфі:contentReference[oaicite:3]{index=3}</li>
<li>Європейська комісія виділила €111,7 млн на підтримку &#171;зеленого водню&#187; від Motor Oil Hellas:contentReference[oaicite:</li>
<li>Проєкт TRIERES передбачає створення &#171;водневої долини&#187; — мережі заправок, транспортної та промислової інфраструктури водню:</li>
</ul>
<blockquote><p>“A milestone for green mobility in Greece … this event marks a strategic leap towards decarbonised transport and clean fuel infrastructure in Southeastern Europe.”, — зазначив генеральний директор Hydrogen Europe Jorgo Chatzimarkakis:contentReference[oaicite:6]{index=6}</p></blockquote>
<h3><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити щотижневий звіт по ринку у форматі PDF</a></h3>
<div style="height: 20px;"><em>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></em></div>
<p>За матеріалами:<br />
<a href="https://www.hydrogeninsight.com/transport/greece-s-first-hydrogen-refuelling-station-opens-with-h2-imported-from-austria/">Hydrogen Insight</a>,<br />
<a href="https://www.petrolplaza.com/news/41599">PetrolPlaza</a>,<br />
<a href="https://energynews.pro/en/metacon-finalises-50-mw-hydrogen-contract-with-motor-oil-in-greece/">EnergyNews.pro</a>,<br />
<a href="https://hydrogeneurope.eu/eu-approves-e111-7m-greek-state-aid-for-motor-oil-hellas-to-boost-renewable-hydrogen-production/">HydrogenEurope</a>,<br />
<a href="https://trieres-h2.eu/partners/">TRIERES project</a></p>
<p>Додаткові джерела інформації:<br />
<a href="https://www.fuelcellsworks.com/2025/06/11/fuel-cells/avin-by-motor-oil-lights-path-in-greece-with-country-s-first-commercial-hydrogen-station/">FuelCellsWorks</a>,<br />
<a href="https://www.qcintel.com/hydrogen/article/greece-launches-first-commercial-hydrogen-refuelling-station-42691.html">QC Intel</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/12/greciya-vidkrila-pershu-stanciyu-zapravki-vodnem/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Греция и США поддержали проекты региональных газопроводов</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2020/06/30/greciya-i-ssha-podderzhali-proekty-regionalnyx-gazoprovodov/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2020/06/30/greciya-i-ssha-podderzhali-proekty-regionalnyx-gazoprovodov/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 30 Jun 2020 07:30:19 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Греция]]></category>
		<category><![CDATA[договор]]></category>
		<category><![CDATA[сотрудничество]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=136075</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/21522-oil-pumps.jpg" alt="Греция и США поддержали проекты региональных газопроводов"/><br />Страны договорились работать над диверсификацией поставок энергоносителей в Юго-Восточной Европе.]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/21522-oil-pumps.jpg" alt="Греция и США поддержали проекты региональных газопроводов"/><br /><p>Страны договорились работать над диверсификацией поставок энергоносителей в Юго-Восточной Европе.<span id="more-136075"></span></p>
<p>Об <a href="http://www.angi.ru/news/2881795-%D0%93%D1%80%D0%B5%D1%86%D0%B8%D1%8F-%D0%B8-%D0%A1%D0%A8%D0%90-%D0%B7%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D1%83%D1%82%D1%81%D1%8F-%D0%B4%D0%B8%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%84%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%86%D0%B8%D0%B5%D0%B9-%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BA-%D1%83%D0%B3%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2-%D0%B2-%D0%AE%D0%B3%D0%BE-%D0%92%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B9-%D0%95%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5/">этом пишет</a> АНГИ.</p>
<p>Глава делегации США, помощник госсекретаря США по вопросам использования энергетических ресурсов Фрэнсис Фэннон, заместитель министра энергетики Марк Менезес, заместитель министра иностранных дел Греции по вопросам экономической дипломатии Константинос Франгояннис и заместитель министра охраны окружающей среды и энергетики Герасимос Томас подтвердили приверженность Греции и Соединенных Штатов совместной работе в целях поддержки диверсификации источников энергии в Юго-Восточной Европе, сотрудничеству с региональными партнерами в Восточном Средиземноморье с целью разработки энергетических ресурсов и продвижения региональной энергетической безопасности. Рабочая группа по энергетике опирается на неуклонно растущее двустороннее сотрудничество в продолжение встреч в рамках стратегического диалога между США и Грецией в декабре 2018 года и октябре 2019 года.</p>
<p>Делегации США и Греции обсудили текущие события в Восточном Средиземноморье, включая поддержку США всеобъемлющего сотрудничества, которое сближает различные заинтересованные стороны в данном регионе. В этом контексте обе стороны заявили о своей решительной поддержке Восточносредиземноморского газового форума.</p>
<p>Делегации подчеркнули необходимость того, чтобы все государства Восточного Средиземноморья вели свою деятельность в соответствии с международным правом, включая международное морское право, как это закреплено в Конвенции ООН, и развивали добрососедские отношения в интересах региональной стабильности и безопасности, создавая тем самым благоприятные условия для диверсификации источников энергоносителей и маршрутов их поставки.</p>
<p>Группа также обсудила потенциальные инвестиции частного сектора США в греческий энергетический сектор, возможности на рынке нефти и расширение сотрудничества в области возобновляемых источников энергии. Это было подчеркнуто новыми возможностями для инвестиций в США, созданными Американской корпорацией по финансированию международного развития.</p>
<p>Обе стороны приветствовали участие компании ExxonMobil в сотрудничестве с Total и Hellenic Petroleum в двух морских районах, которые были предоставлены для поиска и эксплуатации углеводородов к западу и юго-западу от острова Крит, и надеются на установление новых партнерских отношений в этой области. Стороны также обсудили инвестиционные возможности США в области возобновляемых источников энергии в свете недавно ратифицированного греческого закона &#171;О модернизации экологического законодательства&#187;.</p>
<p>Ранее &#171;Терминал&#187; <a href="%20http://oilreview.kiev.ua/2020/01/02/greciya-izrail-i-kipr-podpishut-soglashenie-po-gazoprovodu-eastmed/">писал</a>, Межгосударственное соглашение по газопроводу EastMed будет подписано в четверг в Афинах. Документ подпишут министры энергетики Греции Костис Хадзитакис, Израиля Юваль Штайниц и Кипра Георгиос Лаккотрипис в присутствии премьера Греции Кириакоса Мицотакиса, премьера Израиля Биньямина Нетаньяху и президента Кипра Никоса Анастасиадиса. Процедура заключения соглашения будет завершена, когда его подпишет Италия, но эта дата пока не определена.<span id="ctrlcopy"></span></p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/21522-oil-pumps.jpg" alt="Греция и США поддержали проекты региональных газопроводов"/><br /><p>Страны договорились работать над диверсификацией поставок энергоносителей в Юго-Восточной Европе.<span id="more-136075"></span></p>
<p>Об <a href="http://www.angi.ru/news/2881795-%D0%93%D1%80%D0%B5%D1%86%D0%B8%D1%8F-%D0%B8-%D0%A1%D0%A8%D0%90-%D0%B7%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D1%83%D1%82%D1%81%D1%8F-%D0%B4%D0%B8%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%84%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%86%D0%B8%D0%B5%D0%B9-%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BA-%D1%83%D0%B3%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2-%D0%B2-%D0%AE%D0%B3%D0%BE-%D0%92%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B9-%D0%95%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5/">этом пишет</a> АНГИ.</p>
<p>Глава делегации США, помощник госсекретаря США по вопросам использования энергетических ресурсов Фрэнсис Фэннон, заместитель министра энергетики Марк Менезес, заместитель министра иностранных дел Греции по вопросам экономической дипломатии Константинос Франгояннис и заместитель министра охраны окружающей среды и энергетики Герасимос Томас подтвердили приверженность Греции и Соединенных Штатов совместной работе в целях поддержки диверсификации источников энергии в Юго-Восточной Европе, сотрудничеству с региональными партнерами в Восточном Средиземноморье с целью разработки энергетических ресурсов и продвижения региональной энергетической безопасности. Рабочая группа по энергетике опирается на неуклонно растущее двустороннее сотрудничество в продолжение встреч в рамках стратегического диалога между США и Грецией в декабре 2018 года и октябре 2019 года.</p>
<p>Делегации США и Греции обсудили текущие события в Восточном Средиземноморье, включая поддержку США всеобъемлющего сотрудничества, которое сближает различные заинтересованные стороны в данном регионе. В этом контексте обе стороны заявили о своей решительной поддержке Восточносредиземноморского газового форума.</p>
<p>Делегации подчеркнули необходимость того, чтобы все государства Восточного Средиземноморья вели свою деятельность в соответствии с международным правом, включая международное морское право, как это закреплено в Конвенции ООН, и развивали добрососедские отношения в интересах региональной стабильности и безопасности, создавая тем самым благоприятные условия для диверсификации источников энергоносителей и маршрутов их поставки.</p>
<p>Группа также обсудила потенциальные инвестиции частного сектора США в греческий энергетический сектор, возможности на рынке нефти и расширение сотрудничества в области возобновляемых источников энергии. Это было подчеркнуто новыми возможностями для инвестиций в США, созданными Американской корпорацией по финансированию международного развития.</p>
<p>Обе стороны приветствовали участие компании ExxonMobil в сотрудничестве с Total и Hellenic Petroleum в двух морских районах, которые были предоставлены для поиска и эксплуатации углеводородов к западу и юго-западу от острова Крит, и надеются на установление новых партнерских отношений в этой области. Стороны также обсудили инвестиционные возможности США в области возобновляемых источников энергии в свете недавно ратифицированного греческого закона &#171;О модернизации экологического законодательства&#187;.</p>
<p>Ранее &#171;Терминал&#187; <a href="%20http://oilreview.kiev.ua/2020/01/02/greciya-izrail-i-kipr-podpishut-soglashenie-po-gazoprovodu-eastmed/">писал</a>, Межгосударственное соглашение по газопроводу EastMed будет подписано в четверг в Афинах. Документ подпишут министры энергетики Греции Костис Хадзитакис, Израиля Юваль Штайниц и Кипра Георгиос Лаккотрипис в присутствии премьера Греции Кириакоса Мицотакиса, премьера Израиля Биньямина Нетаньяху и президента Кипра Никоса Анастасиадиса. Процедура заключения соглашения будет завершена, когда его подпишет Италия, но эта дата пока не определена.<span id="ctrlcopy"></span></p>
<p>&nbsp;</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2020/06/30/greciya-i-ssha-podderzhali-proekty-regionalnyx-gazoprovodov/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Греция, Израиль и Кипр подпишут соглашение по газопроводу EastMed</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2020/01/02/greciya-izrail-i-kipr-podpishut-soglashenie-po-gazoprovodu-eastmed/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2020/01/02/greciya-izrail-i-kipr-podpishut-soglashenie-po-gazoprovodu-eastmed/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 02 Jan 2020 11:34:37 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Метан]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[EastMed]]></category>
		<category><![CDATA[газопровод]]></category>
		<category><![CDATA[Греция]]></category>
		<category><![CDATA[Израиль]]></category>
		<category><![CDATA[Кипр]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=132556</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/20035-EastMed.jpg" alt="Греция, Израиль и Кипр подпишут соглашение по газопроводу EastMed"/><br />Межгосударственное соглашение по газопроводу EastMed будет подписано в четверг в Афинах. Документ подпишут министры энергетики Греции Костис Хадзитакис, Израиля Юваль Штайниц и Кипра Георгиос Лаккотрипис в присутствии премьера Греции Кириакоса Мицотакиса, премьера Израиля Биньямина Нетаньяху и президента Кипра Никоса Анастасиадиса. Процедура заключения соглашения будет завершена, когда его подпишет Италия, но эта дата пока не определена.]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/20035-EastMed.jpg" alt="Греция, Израиль и Кипр подпишут соглашение по газопроводу EastMed"/><br /><p>Межгосударственное соглашение по газопроводу EastMed будет подписано в четверг в Афинах. Документ подпишут министры энергетики Греции Костис Хадзитакис, Израиля Юваль Штайниц и Кипра Георгиос Лаккотрипис в присутствии премьера Греции Кириакоса Мицотакиса, премьера Израиля Биньямина Нетаньяху и президента Кипра Никоса Анастасиадиса. Процедура заключения соглашения будет завершена, когда его подпишет Италия, но эта дата пока не определена.<span id="more-132556"></span></p>
<p>Об этом <a href="https://1prime.ru/energy/20200102/830760477.html">сообщает</a> Прайм.</p>
<p>Глава МИД Греции Никос Дендиас заявлял, что итальянская сторона не подписывает соглашение сразу же из-за &#171;некоторых проблем&#187; окружающей среды на юге Италии, однако &#171;очень скоро&#187; Италия также подпишет соглашение. Возможно, что на церемонии в Афинах будет присутствовать и представитель Италии.</p>
<p>Проект разрабатывался давно, но подписание соглашения было ускорено по предложению Нетаньяху на фоне обострившихся разногласий с Турцией по разграничению морских зон, в частности, исключительной экономической зоны Греции и Кипра.</p>
<p>Восточно-Средиземноморский газопровод East Med предназначен для поставки газа из месторождения Восточного Средиземноморья в континентальную Европу. Газопровод имеет целью &#171;повысить безопасность поставок газа в Европу за счет диверсификации маршрутов&#187;, &#171;разработку местных ресурсов&#187;, содействие развитию Южного Средиземноморского газового хаба&#187;.</p>
<p>EastMed свяжет Грецию, Кипр и Израиль с югом Европы, его протяженность составит 1,9 тысячи километров, инвестиции в его строительство оцениваются в 6 миллиардов евро. Проектная мощность составляет 10 миллиардов кубометров газа ежегодно. Помимо этого, дополнительно 1 миллиард кубометров обеспечит внутреннее потребление на Кипре.</p>
<p>Газопровод пройдет через израильское месторождение Левиафан и кипрское &#171;Афродита&#187;.</p>
<p>Подводная часть газопровода составляет 1300 километров. В частности, 200 километров подводной части газопровода пройдет от месторождений в Восточном Средиземноморье до Кипра, 700 километров свяжут Кипр и Крит, 400 километров – участок от Крита до Пелопонесса.</p>
<p>Ранее &#171;Терминал&#187; <a href=" http://oilreview.kiev.ua/2018/03/27/turciya-mozhet-najti-alternativnyx-gazovyx-impotrerov/">писал</a>, Турция может найти несколько источников импорта газа в среднесрочной перспективе. Не известно, продолжит ли поступать топливо из Ирана, курдского района Ирака или из Израиля, но помимо России, газ из Туркменистана — наиболее надежный вариант в долгосрочной перспективе, ввиду недавних шагов ЕС по продвижению Транскаспийского трубопровода, — говорится в сообщении.</p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/20035-EastMed.jpg" alt="Греция, Израиль и Кипр подпишут соглашение по газопроводу EastMed"/><br /><p>Межгосударственное соглашение по газопроводу EastMed будет подписано в четверг в Афинах. Документ подпишут министры энергетики Греции Костис Хадзитакис, Израиля Юваль Штайниц и Кипра Георгиос Лаккотрипис в присутствии премьера Греции Кириакоса Мицотакиса, премьера Израиля Биньямина Нетаньяху и президента Кипра Никоса Анастасиадиса. Процедура заключения соглашения будет завершена, когда его подпишет Италия, но эта дата пока не определена.<span id="more-132556"></span></p>
<p>Об этом <a href="https://1prime.ru/energy/20200102/830760477.html">сообщает</a> Прайм.</p>
<p>Глава МИД Греции Никос Дендиас заявлял, что итальянская сторона не подписывает соглашение сразу же из-за &#171;некоторых проблем&#187; окружающей среды на юге Италии, однако &#171;очень скоро&#187; Италия также подпишет соглашение. Возможно, что на церемонии в Афинах будет присутствовать и представитель Италии.</p>
<p>Проект разрабатывался давно, но подписание соглашения было ускорено по предложению Нетаньяху на фоне обострившихся разногласий с Турцией по разграничению морских зон, в частности, исключительной экономической зоны Греции и Кипра.</p>
<p>Восточно-Средиземноморский газопровод East Med предназначен для поставки газа из месторождения Восточного Средиземноморья в континентальную Европу. Газопровод имеет целью &#171;повысить безопасность поставок газа в Европу за счет диверсификации маршрутов&#187;, &#171;разработку местных ресурсов&#187;, содействие развитию Южного Средиземноморского газового хаба&#187;.</p>
<p>EastMed свяжет Грецию, Кипр и Израиль с югом Европы, его протяженность составит 1,9 тысячи километров, инвестиции в его строительство оцениваются в 6 миллиардов евро. Проектная мощность составляет 10 миллиардов кубометров газа ежегодно. Помимо этого, дополнительно 1 миллиард кубометров обеспечит внутреннее потребление на Кипре.</p>
<p>Газопровод пройдет через израильское месторождение Левиафан и кипрское &#171;Афродита&#187;.</p>
<p>Подводная часть газопровода составляет 1300 километров. В частности, 200 километров подводной части газопровода пройдет от месторождений в Восточном Средиземноморье до Кипра, 700 километров свяжут Кипр и Крит, 400 километров – участок от Крита до Пелопонесса.</p>
<p>Ранее &#171;Терминал&#187; <a href=" http://oilreview.kiev.ua/2018/03/27/turciya-mozhet-najti-alternativnyx-gazovyx-impotrerov/">писал</a>, Турция может найти несколько источников импорта газа в среднесрочной перспективе. Не известно, продолжит ли поступать топливо из Ирана, курдского района Ирака или из Израиля, но помимо России, газ из Туркменистана — наиболее надежный вариант в долгосрочной перспективе, ввиду недавних шагов ЕС по продвижению Транскаспийского трубопровода, — говорится в сообщении.</p>
<p>&nbsp;</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2020/01/02/greciya-izrail-i-kipr-podpishut-soglashenie-po-gazoprovodu-eastmed/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Турция продолжит разведку нефти и газа на спорной территории Кипра</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2019/08/28/turciya-prodolzhit-razvedku-nefti-i-gaza-na-spornoj-territorii-kipra/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2019/08/28/turciya-prodolzhit-razvedku-nefti-i-gaza-na-spornoj-territorii-kipra/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 28 Aug 2019 11:49:52 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Метан]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[восточное Средиземноморье]]></category>
		<category><![CDATA[Греция]]></category>
		<category><![CDATA[Кипр]]></category>
		<category><![CDATA[разведка нефти и газа]]></category>
		<category><![CDATA[Средиземноморье]]></category>
		<category><![CDATA[Турция]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=129441</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/18735-нефть_шельф.jpg" alt="Турция продолжит разведку нефти и газа на спорной территории Кипра"/><br />Турция продолжит разведку нефти и газа в Восточном Средиземноморье на спорной территории Кипра. ]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/18735-нефть_шельф.jpg" alt="Турция продолжит разведку нефти и газа на спорной территории Кипра"/><br /><p>Турция продолжит разведку нефти и газа в Восточном Средиземноморье на спорной территории Кипра. <span id="more-129441"></span></p>
<p>Об этом заявил президент Турции Реджеп Тайип Эрдоган, <a href="http://www.angi.ru/news/2874156-%D0%A2%D1%83%D1%80%D1%86%D0%B8%D1%8F-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D0%B6%D0%B8%D1%82-%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%BA%D1%83-%D0%BD%D0%B5%D1%84%D1%82%D0%B8-%D0%B8-%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%B0-%D0%BD%D0%B0-%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B9-%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B8-%D0%9A%D0%B8%D0%BF%D1%80%D0%B0/">пишет</a> АНГИ.</p>
<p>&#171;Без участия Турции не будет реализован ни один проект. Мы станем защищать права турок-киприотов&#187;, ─ сказал он.</p>
<p>Турция признает правительство турок-киприотов, у нее нет дипломатических отношений с международно признанным правительством Кипра, членом ЕС. Она утверждает, что часть офшорной зоны Кипра находится в юрисдикции киприотов-турок или Турции, и имеет право на часть потенциальных нефтегазовых ресурсов этого района. Турция не готова признать соглашения, которые Кипр подписал с другими странами Средиземноморья в отношении исключительных морских зон, сообщает Vestifinance.</p>
<p>В прошлом месяце обострилась напряженность в отношениях между Турцией и Грецией в отношении прав на бурение на Кипре. Это произошло после того, как недавно избранное правительство Греции заявило, что Турция нарушила безопасность Восточного Средиземноморья, проводя буровые работы у берегов Кипра.</p>
<p>&#171;Терминал&#187; <a href="%20http://oilreview.kiev.ua/2019/05/10/es-ozhidaet-ot-turcii-soblyudeniya-prav-kipra-v-svyazi-s-rabotami-po-bureniyu-na-shelfe/">писал</a>, ЕС ожидает от Турции уважения прав Кипра, будет внимательно следить за ситуацией с бурением на кипрском шельфе.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/18735-нефть_шельф.jpg" alt="Турция продолжит разведку нефти и газа на спорной территории Кипра"/><br /><p>Турция продолжит разведку нефти и газа в Восточном Средиземноморье на спорной территории Кипра. <span id="more-129441"></span></p>
<p>Об этом заявил президент Турции Реджеп Тайип Эрдоган, <a href="http://www.angi.ru/news/2874156-%D0%A2%D1%83%D1%80%D1%86%D0%B8%D1%8F-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D0%B6%D0%B8%D1%82-%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%BA%D1%83-%D0%BD%D0%B5%D1%84%D1%82%D0%B8-%D0%B8-%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%B0-%D0%BD%D0%B0-%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B9-%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B8-%D0%9A%D0%B8%D0%BF%D1%80%D0%B0/">пишет</a> АНГИ.</p>
<p>&#171;Без участия Турции не будет реализован ни один проект. Мы станем защищать права турок-киприотов&#187;, ─ сказал он.</p>
<p>Турция признает правительство турок-киприотов, у нее нет дипломатических отношений с международно признанным правительством Кипра, членом ЕС. Она утверждает, что часть офшорной зоны Кипра находится в юрисдикции киприотов-турок или Турции, и имеет право на часть потенциальных нефтегазовых ресурсов этого района. Турция не готова признать соглашения, которые Кипр подписал с другими странами Средиземноморья в отношении исключительных морских зон, сообщает Vestifinance.</p>
<p>В прошлом месяце обострилась напряженность в отношениях между Турцией и Грецией в отношении прав на бурение на Кипре. Это произошло после того, как недавно избранное правительство Греции заявило, что Турция нарушила безопасность Восточного Средиземноморья, проводя буровые работы у берегов Кипра.</p>
<p>&#171;Терминал&#187; <a href="%20http://oilreview.kiev.ua/2019/05/10/es-ozhidaet-ot-turcii-soblyudeniya-prav-kipra-v-svyazi-s-rabotami-po-bureniyu-na-shelfe/">писал</a>, ЕС ожидает от Турции уважения прав Кипра, будет внимательно следить за ситуацией с бурением на кипрском шельфе.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2019/08/28/turciya-prodolzhit-razvedku-nefti-i-gaza-na-spornoj-territorii-kipra/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Греция, Кипр, Израиль и США подтвердили интерес к сотрудничеству в сфере энергетики</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2019/08/08/greciya-kipr-izrail-i-ssha-podtverdili-interes-k-sotrudnichestvu-v-sfere-energetiki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2019/08/08/greciya-kipr-izrail-i-ssha-podtverdili-interes-k-sotrudnichestvu-v-sfere-energetiki/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 08 Aug 2019 07:31:14 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Греция]]></category>
		<category><![CDATA[заявление]]></category>
		<category><![CDATA[Израиль]]></category>
		<category><![CDATA[Кипр]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=128875</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/18503-энергетика.jpg" alt="Греция, Кипр, Израиль и США подтвердили интерес к сотрудничеству в сфере энергетики"/><br />Греция, Кипр, Израиль и США по итогам министерской встречи по энергетике подписали совместное заявление, в котором определили основные направления сотрудничества.]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/18503-энергетика.jpg" alt="Греция, Кипр, Израиль и США подтвердили интерес к сотрудничеству в сфере энергетики"/><br /><p>Греция, Кипр, Израиль и США по итогам министерской встречи по энергетике подписали совместное заявление, в котором определили основные направления сотрудничества.<span id="more-128875"></span></p>
<p>Министерская конференция проходила по формуле &#171;3 плюс 1&#8243;, <a href="https://1prime.ru/energy/20190807/830223972.html">пишет</a> Прайм.</p>
<p>&#171;Министры энергетики Греческой Республики Костас Хадзидакис, Кипра Георгиос Лаккотрипис, Израиля Юваль Штайниц и помощник госсекретаря США по вопросам использования энергетических ресурсов Фрэнсис Фэннон встретились сегодня в Афинах, чтобы обсудить возможности сотрудничества в области энергетики и подтвердить их общую приверженность делу содействия миру, стабильности, безопасности и процветания в регионе Восточного Средиземноморья&#187;, — говорится в документе, распространённом греческим минэнергетики в среду.</p>
<p>Фэннон подчеркнул растущую и ощутимую поддержку правительства США в создании структурированного четырёхстороннего механизма сотрудничества, который сосредоточен на вопросах энергетики.</p>
<p>&#171;Министры и США определили несколько важных областей, представляющих общий интерес, включая, в частности, инфраструктурные проекты, возобновляемые источники энергии и хранение энергии, обеспечение готовности к чрезвычайным ситуациям, защиту окружающей среды и кибербезопасность, и в то же время договорились о создании Рабочей группы высокого уровня (HLWG), которая определит конкретные энергетические проекты и предложит пути содействия их реализации. Министры договорились работать над подписанием соглашения о совместном механизме аварийной готовности и реагирования на случаи чрезвычайных ситуаций при морской деятельности в сфере нефти и газа. HLWG будет регулярно сообщать о прогрессе в этом министрам энергетики&#187;, — говорится в заявлении.</p>
<p>Министры и Соединенные Штаты договорились поддержать энергетическую независимость своих стран и создание энергетического коридора Восточного Средиземноморья, способствуя тем самым энергетической безопасности Евросоюза путем активного содействия диверсификации источников и маршрутов импорта (энергоресурсов), отмечается в совместном заявлении.</p>
<p>&#171;Министры и США вновь заявили о своей полной поддержке и солидарности с Республикой Кипр в том, что касается разведки и разработки ее ресурсов в ее исключительной экономической зоне, и выражают свою обеспокоенность недавними провокационными шагами, предпринимаемыми в Восточном Средиземноморье. США также подтвердили свою позицию, согласно которой нефтегазовые ресурсы острова должны быть справедливо распределены между обеими общинами в рамках общего урегулирования&#187;, — говорится в документе.</p>
<p>Министры заявили о своей решительной поддержке прав суверенных государств с тем, чтобы не ставить под угрозу мир и стабильность в Восточном Средиземноморье и Эгейском море.</p>
<p>Министры энергетики Греции, Кипра и Израиля подтвердили поддержку своих стран в реализации газопровода Восточного Средиземноморья (EastMed Gas Pipeline), проекта, имеющего большое значение для энергетической безопасности Евросоюза, который также устанавливает стратегическую связь между Европой и Израилем.</p>
<p>&#171;Министры напомнили, что соответствующее межправительственное соглашение было подписано Грецией, Кипром, Израилем и Италией в декабре 2018 года и было одобрено Европейской комиссией в феврале 2019 года, и оно должно быть подписано в кратчайшие возможные сроки всеми заинтересованными сторонами&#187;, — говорится в заявлении.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/18503-энергетика.jpg" alt="Греция, Кипр, Израиль и США подтвердили интерес к сотрудничеству в сфере энергетики"/><br /><p>Греция, Кипр, Израиль и США по итогам министерской встречи по энергетике подписали совместное заявление, в котором определили основные направления сотрудничества.<span id="more-128875"></span></p>
<p>Министерская конференция проходила по формуле &#171;3 плюс 1&#8243;, <a href="https://1prime.ru/energy/20190807/830223972.html">пишет</a> Прайм.</p>
<p>&#171;Министры энергетики Греческой Республики Костас Хадзидакис, Кипра Георгиос Лаккотрипис, Израиля Юваль Штайниц и помощник госсекретаря США по вопросам использования энергетических ресурсов Фрэнсис Фэннон встретились сегодня в Афинах, чтобы обсудить возможности сотрудничества в области энергетики и подтвердить их общую приверженность делу содействия миру, стабильности, безопасности и процветания в регионе Восточного Средиземноморья&#187;, — говорится в документе, распространённом греческим минэнергетики в среду.</p>
<p>Фэннон подчеркнул растущую и ощутимую поддержку правительства США в создании структурированного четырёхстороннего механизма сотрудничества, который сосредоточен на вопросах энергетики.</p>
<p>&#171;Министры и США определили несколько важных областей, представляющих общий интерес, включая, в частности, инфраструктурные проекты, возобновляемые источники энергии и хранение энергии, обеспечение готовности к чрезвычайным ситуациям, защиту окружающей среды и кибербезопасность, и в то же время договорились о создании Рабочей группы высокого уровня (HLWG), которая определит конкретные энергетические проекты и предложит пути содействия их реализации. Министры договорились работать над подписанием соглашения о совместном механизме аварийной готовности и реагирования на случаи чрезвычайных ситуаций при морской деятельности в сфере нефти и газа. HLWG будет регулярно сообщать о прогрессе в этом министрам энергетики&#187;, — говорится в заявлении.</p>
<p>Министры и Соединенные Штаты договорились поддержать энергетическую независимость своих стран и создание энергетического коридора Восточного Средиземноморья, способствуя тем самым энергетической безопасности Евросоюза путем активного содействия диверсификации источников и маршрутов импорта (энергоресурсов), отмечается в совместном заявлении.</p>
<p>&#171;Министры и США вновь заявили о своей полной поддержке и солидарности с Республикой Кипр в том, что касается разведки и разработки ее ресурсов в ее исключительной экономической зоне, и выражают свою обеспокоенность недавними провокационными шагами, предпринимаемыми в Восточном Средиземноморье. США также подтвердили свою позицию, согласно которой нефтегазовые ресурсы острова должны быть справедливо распределены между обеими общинами в рамках общего урегулирования&#187;, — говорится в документе.</p>
<p>Министры заявили о своей решительной поддержке прав суверенных государств с тем, чтобы не ставить под угрозу мир и стабильность в Восточном Средиземноморье и Эгейском море.</p>
<p>Министры энергетики Греции, Кипра и Израиля подтвердили поддержку своих стран в реализации газопровода Восточного Средиземноморья (EastMed Gas Pipeline), проекта, имеющего большое значение для энергетической безопасности Евросоюза, который также устанавливает стратегическую связь между Европой и Израилем.</p>
<p>&#171;Министры напомнили, что соответствующее межправительственное соглашение было подписано Грецией, Кипром, Израилем и Италией в декабре 2018 года и было одобрено Европейской комиссией в феврале 2019 года, и оно должно быть подписано в кратчайшие возможные сроки всеми заинтересованными сторонами&#187;, — говорится в заявлении.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2019/08/08/greciya-kipr-izrail-i-ssha-podtverdili-interes-k-sotrudnichestvu-v-sfere-energetiki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Азербайджанский газ из &#171;Шах Дениз&#187; достиг пределов Европы</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2019/06/18/azerbajdzhanskij-gaz-iz-shax-deniz-dostig-predelov-evropy/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2019/06/18/azerbajdzhanskij-gaz-iz-shax-deniz-dostig-predelov-evropy/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 18 Jun 2019 07:43:34 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Метан]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[TANAP]]></category>
		<category><![CDATA[газ]]></category>
		<category><![CDATA[Греция]]></category>
		<category><![CDATA[месторождение]]></category>
		<category><![CDATA[Шах-Дениз]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=127695</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/18029-газопровод.jpg" alt="Азербайджанский газ из &#171;Шах Дениз&#187; достиг пределов Европы"/><br />Газ из азербайджанского месторождения "Шах Дениз" 15 июня достиг пределов Греции. ]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/18029-газопровод.jpg" alt="Азербайджанский газ из &#171;Шах Дениз&#187; достиг пределов Европы"/><br /><p>Газ из азербайджанского месторождения &#171;Шах Дениз&#187; 15 июня достиг пределов Греции. <span id="more-127695"></span></p>
<p>Об этом сообщает УНН со ссылкой на страницу <a href="https://www.facebook.com/SOCARofficial/posts/1851884414913210" target="_blank">Socar</a> в Facebook.</p>
<p>“Газ с „Шах-Дениз“, который 23 января 2018 года поступил через грузино-турецкую границу в TANAP  15 июня 2019 года, был доставлен к европейской границе”, — говорится в сообщении.</p>
<p>Напомним, коммерческие поставки азербайджанского газа по Транс-Адриатического газопровода (TAP) в Европу начнутся во второй половине 2020 года.</p>
<p>&#171;Терминал&#187;  <a href="http://oilreview.kiev.ua/2019/06/03/tanap-postavit-3-mlrd-kubometrov-gaza-v-evropu-do-konca-goda/">писал</a>, до конца года, по Трансанатолийскому газопроводу (TANAP), который берет начало от грузино-турецкой границы и до западных границ Турции с Грецией, будет транспортировано до трех миллиардов кубометров газа с месторождения «Шах Дениз».<span id="ctrlcopy"></span></p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/18029-газопровод.jpg" alt="Азербайджанский газ из &#171;Шах Дениз&#187; достиг пределов Европы"/><br /><p>Газ из азербайджанского месторождения &#171;Шах Дениз&#187; 15 июня достиг пределов Греции. <span id="more-127695"></span></p>
<p>Об этом сообщает УНН со ссылкой на страницу <a href="https://www.facebook.com/SOCARofficial/posts/1851884414913210" target="_blank">Socar</a> в Facebook.</p>
<p>“Газ с „Шах-Дениз“, который 23 января 2018 года поступил через грузино-турецкую границу в TANAP  15 июня 2019 года, был доставлен к европейской границе”, — говорится в сообщении.</p>
<p>Напомним, коммерческие поставки азербайджанского газа по Транс-Адриатического газопровода (TAP) в Европу начнутся во второй половине 2020 года.</p>
<p>&#171;Терминал&#187;  <a href="http://oilreview.kiev.ua/2019/06/03/tanap-postavit-3-mlrd-kubometrov-gaza-v-evropu-do-konca-goda/">писал</a>, до конца года, по Трансанатолийскому газопроводу (TANAP), который берет начало от грузино-турецкой границы и до западных границ Турции с Грецией, будет транспортировано до трех миллиардов кубометров газа с месторождения «Шах Дениз».<span id="ctrlcopy"></span></p>
<p>&nbsp;</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2019/06/18/azerbajdzhanskij-gaz-iz-shax-deniz-dostig-predelov-evropy/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/greciya/feed/ ) in 0.33927 seconds, on Jul 7th, 2026 at 10:38 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Jul 7th, 2026 at 11:38 pm UTC -->