Греція негайно запроваджує обмеження прибутковості в сегменті пального та товарів першої потреби, щоб стримати подорожчання на тлі нестабільності на Близькому Сході. Заходи діятимуть до 30 червня. У центрі рішення — жорстка фіксація граничної маржі в ланцюгу «нафтопереробка — оптова торгівля — АЗС», що має зменшити ризики спекулятивного розгону котирувань нафтопродуктів для кінцевих споживачів.

Рішення влади прямо спрямоване на стримування цін на нафтопродукти. Грецький уряд оголосив про обмеження маржі на пальне, аби не допустити нового цінового сплеску після недавнього зростання нафтових котирувань.

• Заходи набирають чинності негайно.
• Термін дії — до 30 червня.
• Премєр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс заявив, що уряд окремо конкретизує параметри обмеження прибуткових марж у пальному та товарах супермаркетів.

Ми надсилаємо сигнал, що ця економічна турбулентність не повинна призвести до спекулятивних явищ, які загострять уже наявну проблему. — Кіріакос Міцотакіс

Ключовий антикризовий механізм — ліміт маржі на кожному етапі продажу пального. Це прямий адміністративний захід для стабілізації роздрібних цін на бензин і дизель.

• Компаніям, що торгують нафтопродуктами та постачають їх на АЗС, заборонено додавати понад 5 євроцентів на літрі до ціни бензину й дизелю порівняно з ціною постачання з нафтопереробних заводів.
• Роздрібним станціям заборонено додавати понад 12 євроцентів на літрі до ціни продажу пального споживачам.

Висновок: уряд намагається не допустити перенесення зовнішнього нафтового шоку в роздрібні ціни в повному обсязі. Обгрунтування: у матеріалі прямо зазначено, що обмеження вводяться, щоб тримати ціни під контролем і запобігти подальшим стрибкам.

Підставою для втручання стало вже зафіксоване подорожчання дизелю. Йдеться не про превентивний крок без цифр, а про реакцію на конкретну цінову динаміку.

• Середня ціна дизелю в Греції зросла більш ніж на 17% з 27 лютого, за офіційними даними.
• Світові ціни на нафту останніми днями різко підскочили, а потім знизилися, але залишилися вищими за рівні, що були до початку війни.

Висновок: влада діє у відповідь на вже реалізований імпортований ціновий тиск. Обгрунтування: зростання середньої ціни дизелю більш ніж на 17% за короткий період свідчить, що ринок нафтопродуктів уже відреагував на глобальний нафтовий стрес.

Логіка рішення побудована на обмеженні спекулятивної складової в ціні пального. Уряд не заявляє про зниження світових нафтових котирувань, але намагається стримати внутрішнє накручування маржі.

• Обмеження встановлено одночасно для оптової ланки і для роздрібної ланки.
• Таким чином, регулювання охоплює весь канал доведення пального до споживача.
• Паралельно Греція обмежує валову маржу на продовольство та ключові побутові товари на рівнях 2025 року, демонструючи ширший курс на антиінфляційне стримування.

Висновок: урядова модель спрямована не лише на стабілізацію котирувань нафтопродуктів, а й на зменшення цінового тиску для кінцевих споживачів. Обгрунтування: ліміт у 5 євроцентів на літрі для оптового сегмента і 12 євроцентів на літрі для АЗС прямо обмежує можливість подальшого розширення маржі в роздрібній ціні.

Політичний сигнал Афін полягає в тому, що ринок пального має працювати в умовах кризи без спекулятивного перегріву.

• Уряд прямо повязує нові заходи з турбулентністю на Близькому Сході.
• Мета — не допустити, щоб зовнішня нестабільність автоматично трансформувалася в нову хвилю зростання цін усередині країни.

Висновок

Греція робить ставку на короткострокове адміністративне стримування цін на пальне як інструмент захисту споживача. Заходи вводяться негайно, мають визначений строк дії до 30 червня і жорстко фіксують межі прибутковості саме там, де формується кінцева ціна бензину та дизелю.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Bloomberg

Греція відкрила першу станцію заправки воднем — H₂ наразі імпортується з Австрії, але місцеве виробництво стартує у 2026 році.

Потужність та майбутній розвиток

• Starter phase 30 MW — перша черга проєкту біля Коринфського нафтопереробного заводу, яку планують запустити наступного року, згодом — до 50 MW
• Станція для легкових і важких транспортних засобів, інвестиція — €3 млн, 50 % фінансування – коштом EU Connecting Europe Facility
• Імпорт H₂ з Австрії (Wien Energie через Coral Gas), задля забезпечення потреб до старту місцевого виробництва у 2026 році
• ТРІЄRES програма EU сприяє поширенню використання водню в транспорті: муніципалітет Лутракі та транспорт Агори Афін (OSY) планують закупівлю водневих автобусів
• Паралельно готується будівництво двох нових станцій — в Акраті та Тріасіо, з підтвердженим фінансуванням
• Metacon AB уклала контракт на додатковий 20 MW для завершення 50 MW електролізера в Коринфі:contentReference[oaicite:3]{index=3}
• Європейська комісія виділила €111,7 млн на підтримку «зеленого водню» від Motor Oil Hellas:contentReference[oaicite:
• Проєкт TRIERES передбачає створення «водневої долини» — мережі заправок, транспортної та промислової інфраструктури водню:

“A milestone for green mobility in Greece … this event marks a strategic leap towards decarbonised transport and clean fuel infrastructure in Southeastern Europe.”, — зазначив генеральний директор Hydrogen Europe Jorgo Chatzimarkakis:contentReference[oaicite:6]{index=6}

Замовити щотижневий звіт по ринку у форматі PDF

За матеріалами:
Hydrogen Insight,
PetrolPlaza,
EnergyNews.pro,
HydrogenEurope,
TRIERES project

Додаткові джерела інформації:
FuelCellsWorks,
QC Intel

The Greek government has warned it may have to exit the euro zone and return to its old currency, the drachma, if it fails to finalize the details of its second international bailout.

Greece’s coalition government has a tough start to the year as it seeks to clinch a rescue deal with its international lenders at the EU, the IMF and bankers in return for painful austerity measures.

Government spokesman Pantelis Kapsis said Tuesday that negotiations in the next three or four months with international debt monitors will «determine everything», including whether Greece escapes a disastrous bankruptcy.

Greece is being kept afloat by an initial 110 billion euro ($142 billion) bailout fund agreed after investors, shocked by the country’s huge budget deficit, demanded sky-high interest rates to continue buying Greek bonds.

An additional international rescue package was agreed last October, after it became clear that the first instalment would not be enough. Greece, which has the highest debt burden relative to the size of its economy in the whole of the 17-nation euro zone, must persuade its creditors to take a

That deal has yet to be finalized.

Race against the clock

«The loan agreement must be signed, otherwise we are outside the markets, out of the euro and things will become much worse,» Kapsis told Greek television. Until now, Athens and its EU partners have repeatedly ruled out a euro exit.

Kapsis also said more austerity measures, possibly including new taxes, may need to be implemented. The economic recovery plan has already brought the Greek people tax hikes and pay cuts.

EU, IMF and ECB inspectors are expected in Athens mid-January to flesh out the new bailout plan.

Time is of the essence, as Greece has to repay a multi-billion euro bond at the end of March. Without new money from the euro zone and the IMF, Athens won’t be able to make that payment.

Source: DW-World

The parliament of tiny Slovakia stalled the expansion of a bailout fund to rescue the euro zone from its debt crisis on Tuesday, but international lenders said they were likely to grant a loan to Greece next month, buying time for a broader response. European Central Bank chief Jean-Claude Trichet said the debt crisis had become systemic and must be tackled decisively.

Slovakia is the only country in the 17-member currency zone that has yet to approve giving new powers to the European Financial Stability Fund. The expansion was agreed by euro zone leaders in July but must be ratified by each country.

The EFSF is Europe’s main weapon to respond to a debt crisis that threatens the European common currency, the region’s banks and potentially the global financial system.

The government of Slovak Prime Minister Iveta Radicova fell on Tuesday after a small party in her ruling coalition refused to back the plans. The outgoing government still expects to be able to enact the measure as a caretaker administration by the end of this week with support from an opposition party.

«There is an assumption that the EFSF, one way or the other, will be approved by the end of the week,» Finance Minister Ivan Miklos told parliament ahead of the vote.

The failure in the Slovak parliament underlines the difficulty of forging a united response to the worsening debt crisis in a currency zone where all 17 member states must act in concert, and voters are increasingly angry at the growing costs.

Leaders are struggling to find a response that would protect euro zone banks if Greece defaults on its debts.

For now, Athens needs an immediate infusion of cash within weeks just to meet state payrolls. A loan programme has been held up while the European Union and IMF assess whether Greece is doing enough to get its finances in order.

After a weeks-long review of Greece’s finances, inspectors from the European Union, IMF and European Central Bank, known as the troika, said an 8 billion euro loan tranche should be paid in early November. It still requires approval by euro zone finance ministers and the IMF.

Source Reuters