Криза на Близькому Сході вже впливає не лише на поточні ціни, а й на очікування ринку на 2026-2027 роки. Через блокування видобутку, ризики для експорту з Перської затоки та затримки з відновленням потужностей ринок закладає у ціни тривалі дефіцитні сценарії.

Ціновий сигнал ринку

• Brent відкотився до 110 доларів за барель після сигналу США, що режим припинення вогню ще діє.
• Водночас у матеріалі зазначено, що фізичний дефіцит може знову підштовхнути Brent до 120 доларів за барель вже протягом тижня.
• Грудневі контракти 2026 року торгуються на рівні 91 долар за барель для Brent і 85 доларів за барель для WTI.
• Це суттєво вище за початкові очікування ринку на рівні 55-60 доларів за барель.

Близький Схід і Ормузька протока

• У регіоні зупинено близько 11 млн барелів на добу видобутку.
• Більшість виробників уже досягли межі зберігання нафти, а накопичені запаси потребуватимуть щонайменше 2-3 місяців для розчищення.
• У Перській затоці залишаються заблокованими близько 2 тис. суден.
• Президент США Дональд Трамп заявив про намір звільнити частину цих суден як гуманітарний крок для танкерів країн, не залучених до війни США та Ірану.

Ризики

• Скорочення видобутку та блокування логістики формують ризик фізичного дефіциту, а не лише біржової волатильності.
• Країни на кшталт Іраку та Кувейту, за оцінкою матеріалу, навряд чи повернуться до довоєнних потужностей у 2026 році.
• За оцінкою Wood Mackenzie, Іраку знадобиться щонайменше 9 місяців для відновлення через обмеження родовищ.
• Для споживачів пального це означає ризик тривалішого тиску на ціни, адже дефіцит сирої нафти поступово переходить у ризики для ринку нафтопродуктів.

ОПЕК+ і виробнича політика

• Ключові сім учасників ОПЕК+ на чолі із Саудівською Аравією та росією погодили збільшення видобутку на 188 тис. барелів на добу у червні 2026 року.
• Це нижче за підвищення на 206 тис. барелів на добу, оголошені на квітень і травень.
• У матеріалі це пов’язано з виходом Об’єднаних Арабських Еміратів з ОПЕК та ОПЕК+ 1 травня.

Корпоративні маркери ринку

• BP розглядає продаж частини або всіх операцій у британському секторі Північного моря з потенційною вартістю до 3 млрд доларів.
• Petrobras домовилася викупити частки партнерів Shell, ONGC і Brava Energia в Argonauta, отримавши 100% контроль над родовищем Jubarte із запасами 0,7 млрд барелів.
• Pemex повідомила про квартальний збиток 2,6 млрд доларів у першому кварталі 2026 року, попри збільшення переробки до 1,14 млн барелів на добу.
• Chevron прагне перенаправити нафту з двох відновлених офшорних платформ на НПЗ El Segundo потужністю 285 тис. барелів на добу.

Геополітичне розширення ризиків

• США оголосили широкі санкції проти енергетичного та металургійного секторів Куби.
• Китай запровадив блокувальні заходи у відповідь на санкційне включення приватного переробника Hengli Petrochemical і чотирьох менших переробників із Шаньдуна.
• Японська Taiyo Oil має отримати вантаж російської нафти із проєкту Sakhalin-2. Це перше таке постачання з червня 2025 року і лише друге від моменту запровадження санкцій наприкінці 2022 року.
• Суперечка між Гаяною і Венесуелою навколо регіону Ессекібо знову загострюється, оскільки регіон у матеріалі описано як імовірне геологічне продовження важких нафтових басейнів Венесуели.

Висновки

• Ринок закладає тривалу кризу, оскільки ціни контрактів на 2026 рік уже значно перевищують попередні очікування.
• Головний ризик для пального полягає в переході від логістичної кризи до фізичного дефіциту нафти.
• Стратегічні резерви можуть тимчасово пом’якшити шок, але, за словами керівника Chevron Майка Вірта, дефіцит постачання спочатку проявиться в Азії, а потім пошириться на Європу.

Дефіцит постачання нафти незабаром почне проявлятися у світі, оскільки національні стратегічні резерви поступово виснажуються, спершу в Азії, а потім у Європі. — Майк Вірт, CEO Chevron

Джерело: Terminal

За матеріалами: oilprice.com

Світовий нафтовий ринок опинився в ситуації, коли резервні потужності OPEC залишаються формально на папері, але фактично заблоковані через закриту Ормузьку протоку. За даними матеріалу, США взяли на себе роль головного джерела доступного бареля: за тиждень експорт сирої нафти й нафтопродуктів сягнув 12,9 млн барелів на добу, а з американської системи запасів вибуло близько 26 млн барелів за 7 днів.

Головний зсув на ринку

• США експортували 12,9 млн барелів на добу сирої нафти й нафтопродуктів за тиждень, що завершився 17 квітня 2026 року.
• Це названо найвищим показником в історії EIA.
• Експорт сирої нафти окремо зріс до рекордних 6,4 млн барелів на добу.
• США вперше з часів Другої світової війни майже перейшли у статус чистого експортера сирої нафти на тижневій основі.

Чому резерв OPEC став недоступним

• Протягом 60 років нафтові трейдери спиралися на резервні потужності Саудівської Аравії.
• Станом на кінець 2025 року IEA оцінювала ефективні резервні потужності OPEC+ у понад 3 млн барелів на добу.
• Близько двох третин цих потужностей припадало на Саудівську Аравію, решта переважно на ОАЕ та Ірак.
• Після закриття Ормузької протоки танкерний трафік скоротився приблизно з 20 млн барелів на добу у лютому до менш ніж 4 млн барелів на добу на початку квітня.
• Висновок: резервні барелі існують формально, але ринок не може швидко отримати до них доступ.
• Закрита протока перетворила фізичну логістику на ключовий обмежувач світового постачання.

США закривають дефіцит не лише видобутком, а й запасами

• За тиждень, що завершився 24 квітня, комерційні запаси сирої нафти у США впали на 6,2 млн барелів.
• Запаси бензину скоротилися на 6,1 млн барелів.
• Стратегічний нафтовий резерв США додатково відпустив 7,1 млн барелів.
• Сукупно з американської системи за 7 днів вибуло приблизно 26 млн барелів.
• Ще раніше, за тиждень, що завершився 10 квітня, загальні нафтові запаси вже знизилися на 13,1 млн барелів.

Х’юстон не виробляє значно більше нафти тиждень до тижня. Він відвантажує нафту, яку вже мав, і дедалі більше нафту, витягнуту з того, що раніше було аварійним буфером. Це різні речі. — Giacomo Prandelli

Маршрути барелів і конкуренція за постачання

• Експорт нафтопродуктів зі США різко зріс до Європи.
• Сира нафта зі США прямує до Азії, щоб замістити відсутні іранські та близькосхідні потоки.
• Латинська Америка продовжує отримувати барелі, але її частка зменшується, оскільки Європа й Азія перебивають її попит на граничне постачання.
• Висновок: покупці пального входять у жорсткішу конкуренцію за доступний ресурс, а перевагу отримують ті ринки, які можуть платити більше.

Китайський сигнал для нафтового ринку

• У 2025 році Китай використовував дешеві російські барелі для прискореного накопичення запасів.
• Темп накопичення оцінено приблизно у 1 млн барелів на добу.
• Китайські запаси сирої нафти наблизилися до 1,3 млрд барелів.
• Берегові запаси за минулий рік зросли приблизно на 100 млн барелів.
• У березні імпорт сирої нафти Китаєм знизився на 2,5% рік до року, попри стійку роботу НПЗ і внутрішній попит.
• Висновок: Китай тимчасово не підсилює спотовий попит, а використовує накопичені запаси.
• За оцінкою CEO Mercuria, такий розпродаж може тривати лише кілька тижнів, доки запаси не наблизяться до операційного рівня.

Що це означає для країн споживачів пального

• Коли резервні потужності заблоковані, а США покривають дефіцит через власні запаси, ринок пального стає менш захищеним від нових перебоїв.
• Скорочення запасів сирої нафти, бензину та стратегічного резерву показує, що нинішній баланс підтримується не лише поточним виробництвом, а й витрачанням буфера.
• Висновок: для споживачів це означає вищу вразливість до цінових стрибків, якщо експортне навантаження на США збережеться, а доступ до близькосхідних барелів не відновиться.
• Другого рубежу оборони для ринку немає.

Ключовий ризик найближчих місяців

• Буфер може вичерпатися до вересня.
• Якщо Китай знову повернеться на ринок як покупець, нечутливий до ціни, глобальний баланс може швидко змінитися на мільйони барелів на добу.
• Висновок: ринок входить у фазу, де стратегічне значення мають не лише обсяги видобутку, а й доступність маршрутів, швидкість відбору запасів та поведінка великих покупців.

Джерело: Terminal

За матеріалами: themerchantsnews

Північно-західна Європа отримала найдешевший пропан із часу початку війни між США та Іраном 28 лютого. Попри закриту Ормузьку протоку, ринок тиснуть одразу два чинники: слабший сезонний попит і достатня пропозиція, насамперед зі США. Це вже знизило котирування великих партій у регіоні ARA до $650 за тонну, а ринок не виключає подальшого зниження.

Що сталося на європейському ринку пропану

Ціни на пропан у Північно-Західній Європі знизилися до найнижчого рівня від початку війни США та Ірану. Йдеться про ринок LPG — зрідженого нафтового газу, до якого належать, зокрема, пропан і бутан.

• 15 квітня котирування великих партій пропану в регіоні ARA — Амстердам, Роттердам, Антверпен, одному з головних торговельних хабів Європи — становило $650 за тонну.
• Це на $323,75 за тонну менше, ніж післявоєнний пік у $973,75 за тонну, зафіксований 19 березня.
• Водночас поточна оцінка все ще на $85,75 за тонну вища, ніж до початку конфлікту.

Отже, ринок уже відіграв значну частину воєнної премії, яка виникла після загострення на Близькому Сході.

Чому ціни падають

Головна причина — фізичної пропозиції на ринку більше, ніж поточного попиту. У Європі та Азійсько-Тихоокеанському регіоні продавці активніше виставляють спотові партії, ніж покупці готові їх забирати.

• Норвезька державна Equinor 16 квітня пропонувала партію ToT23 з відвантаженням на початку травня.
• Ціна пропозиції відповідала премії близько $109 за тонну до травневого паперового ринку.
• Покупців на таких умовах не знайшлося: регіональні гравці були готові платити помітно меншу премію, а частина індикацій узагалі вказувала на очікування знижок.

Це важливий сигнал: навіть на тлі геополітичного ризику покупці не готові переплачувати, якщо бачать достатню альтернативну пропозицію.

Сезонний чинник працює проти цін

Додатковий тиск створює сезонність. Європа увійшла у весняний період, коли тепліша погода зменшує споживання пропану для опалення.

• Попит на опалення слабшає, а отже ринок втрачає один із ключових драйверів підтримки цін.
• За таких умов навіть стабільні обсяги імпорту вже виглядають достатніми, а надлишкові — тиснуть на котирування ще сильніше.

Чому закрита Ормузька протока поки не втримала ціни

На перший погляд ситуація виглядає парадоксально: війна на Близькому Сході, Ормузька протока залишається закритою, а ціни все одно падають. Пояснення в тому, що Європа продовжує отримувати значні обсяги LPG зі США.

• За даними Kpler, у березні надходження американського LPG до Європи становили 508 тис. тонн.
• Це приблизно відповідає середньомісячному рівню 2024 року, ще до того, як у 2025 році європейський ринок був значно насичений американським продуктом.
• При цьому війна на Близькому Сході вивела з ринку близько 30% світової морської пропозиції LPG.

Інакше кажучи, випадання великого близькосхідного ресурсу саме по собі не спричинило нового дефіциту в Європі, бо його частково компенсує американський напрямок.

Паперовий ринок уже вказує на подальше послаблення

Слабкість фізичного ринку підсилює й фінансовий сегмент торгівлі.

• Паперовий контракт cif ARA на травень 16 квітня торгувався приблизно на $5 за тонну нижче, ніж на закритті попереднього дня.
• Оскільки останнім часом на фізичному ринку майже не було спроб активно піднімати ставки на купівлю, зниження паперових котирувань швидко переходить у спотовий індикатор.

cif ARA означає ціну з урахуванням вартості товару, страхування і фрахту до хабу Амстердам—Роттердам—Антверпен. Саме тому цей індикатор є одним із базових орієнтирів для європейського ринку.

Що відбувається в Азії і чому це важливо для Європи

Азійсько-Тихоокеанський ринок зараз теж не підтримує ціни. Там, як і в Європі, пропозицій більше, ніж реального інтересу до швидких закупівель.

• Своп-контракт Argus Far East Index (AFEI) на травень у середу закрився на тижневому мінімумі.
• На початку 16 квітня він знизився ще приблизно на $20 за тонну.
• До кінця дня ринок міг вийти вже на місячний мінімум.

Покупці в Азії не поспішають бронювати термінові спотові обсяги, оскільки отримують суперечливі сигнали щодо можливого відкриття Ормузької протоки. Через це частина гравців обирає тактику очікування.

• Різниця між травневими та липневими цінами сформувала круту беквордацію у $180 за тонну.
• Беквордація означає, що ближні постачання коштують дорожче, ніж віддалені за часом.
• Для тих, хто може почекати, це створює стимул відкласти закупівлю і потенційно отримати знижку майже $200 за тонну від поточних рівнів.

Для Європи це означає одне: якщо Азія купує менш активно, більше американського LPG залишається доступним саме європейським покупцям. А це ще один аргумент на користь подальшого зниження цін.

Який висновок для ринку

Поточний баланс дедалі більше працює на користь покупців.

• Попит слабшає через завершення опалювального сезону.
• Пропозиція залишається достатньою, попри геополітичні ризики.
• Азія не витягує на себе надлишкові обсяги, тому Європа отримує додатковий ресурс.
• Паперовий і фізичний ринки рухаються вниз одночасно, що пришвидшує корекцію.

Саме тому навіть за відсутності розв’язання конфлікту і за збереження блокування Ормузької протоки світовий баланс LPG зараз виглядає більш комфортним для покупців, ніж кілька тижнів тому.

Що це може означати для ринку

• Диверсифікація джерел постачання уже фактично працює: Європа зберігає доступ до американського LPG навіть тоді, коли близькосхідний напрямок частково випав через війну і закриту Ормузьку протоку.
• Логістична стійкість у цьому сегменті виявилася вищою, ніж можна було очікувати на старті конфлікту: випадання близько 30% світової морської пропозиції не призвело до нового стрибка цін у Європі.
• Для учасників ринку це означає, що альтернативні морські потоки зі США можуть частково компенсувати шоки на Близькому Сході, принаймні на ринку LPG.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Argus Media

Як криза в Ормузькій протоці змінює енергетичний перехід у судноплавстві

Новий фактор: ризик фізичної недоступності палива

Ескалація конфлікту та перебої у постачанні через Ормузьку протоку вперше поставили під сумнів базове припущення ринку — доступність традиційного суднового палива. Йдеться не лише про ціни, а й про ризик того, що паливо може бути недоступним через внутрішні пріоритети країн-виробників.

• Раніше: інвестиції в альтернативні палива базувалися на екологічному регулюванні
• Тепер: ключовим фактором стає енергетична безпека
• Фактично змінюється вся логіка переходу до «чистого» судноплавства

Ціновий шок: ринок реагує миттєво

У короткостроковій перспективі ринок продемонстрував різку, але нерівномірну реакцію:

• Ціни на VLSFO (*very low sulfur fuel oil — мазут із дуже низьким вмістом сірки*) та LSMGO (low-sulfur marine gas oil — малосірчисте суднове дизельне паливо) різко зросли
• Причина — переоцінка ризиків постачання, а не фактичний дефіцит
• За прогнозом Rystad Energy, LSMGO перевищить $1200 за тонну у квітні–травні 2026 року
• Нормалізація очікується лише до середини 2027 року

Висновок: навіть без зміни структури попиту, сам факт нестабільності постачання вже підриває довіру до традиційного бункерного палива.

Регуляторна невизначеність посилює ефект

Криза співпала з періодом нестабільності в міжнародному регулюванні:

• Очікується засідання MEPC (*Marine Environment Protection Committee — Комітет із захисту морського середовища*) у жовтні 2026 року
• США, Японія та великі нафтовидобувні країни виступають за послаблення або зміну Net-Zero Framework
• Найгірший сценарій — розмиті правила, які не дають чітких цінових сигналів для інвесторів

У такій ситуації енергетична безпека стає не доповненням, а альтернативою регуляторним стимулам.

Хто виграє: порівняння альтернативних палив

Криза по-різному впливає на різні типи альтернативних палив:

• Біодизель: зростає конкуренція за сировину з авіаційним сектором (SAF — sustainable aviation fuel)
• Біо-СПГ (bio-LNG): привабливий для окремих операторів, але має обмежене застосування та слабку інфраструктуру
• Біометанол: зміцнює позиції завдяки масштабам Китаю, але обмежений пропозицією
• Е-метанол: має технологічні переваги, але значно дорожчий у виробництві
• Етанол: підходить для маршрутів поза ЄС, але застосовується лише в окремих сегментах флоту
• Аміак: відстає через потребу в одночасних інвестиціях у політику та інфраструктуру

Ключовий висновок: універсального рішення немає — вибір палива залежить від типу судна, маршруту та бізнес-моделі.

Історичний урок: кризи змінюють структуру ринку

Попередні енергетичні шоки не обмежувалися короткостроковими стрибками цін — вони призводили до довготривалих змін.

• Поточна криза, ймовірно, матиме структурний вплив
• Вперше альтернативні технології вже доступні у комерційному масштабі
• Криза створює політичний мандат та фінансові стимули для прискорення інвестицій

Що це означає для судновласників

Енергетична безпека стає ключовим елементом операційної стратегії:

• Планування рейсів тепер враховує ризики постачання
• Вибір палива залежить не лише від ціни та екології, а й від доступності
• Диверсифікація джерел стає конкурентною перевагою

Компанії, які першими забезпечать гнучкість у постачанні палива, отримають стратегічну перевагу в умовах нової волатильності.

Висновки для ринку нафти та інфраструктури

• Диверсифікація постачання: зростає значення альтернативних маршрутів і палив
• Логістична стійкість: ринок переходить від оптимізації вартості до управління ризиками
• Ціноутворення: у структурі ціни зростає частка премії за ризик постачання
• Інфраструктура: очікується прискорення інвестицій у нові види палива та їх «постачання»

Джерело: Terminal
За матеріалами: OilPrice

Ринок пального отримав перепочинок, але не позбувся головного ризику

Падіння котирувань після новин про двотижневе перемир’я між США та Іраном виглядає різким, але логічним. До цього ринок закладав у ціни сценарій подальшої ескалації, оскільки наближався дедлайн 20:00 за східним часом США, після якого Вашингтон мав розпочати бомбардування іранських енергетичних і цивільних об’єктів. Коли з’явився сигнал про паузу в бойових діях, трейдери почали швидко виводити з цін воєнну премію.

Як саме відреагували нафтові котирування

• Ф’ючерси на Nymex light sweet crude спершу впали на 17% пізно у вівторок після новин про двотижневе перемир’я.
• У подальшій реакції ринку падіння сягнуло вже майже 20%.
• Травневий контракт Nymex WTI знизився на 21,90 дол./бар. — до внутрішньоденного мінімуму 91,05 дол./бар., а згодом частково відіграв втрати до 96,43 дол./бар.
• В іншій точці торгової динаміки той самий контракт знижувався на 18,64 дол./бар. — до 94,31 дол./бар. після попереднього закриття на рівні 112,95 дол./бар., що було на 54 центи вище за попередню сесію.
• Фронт-місячний червневий контракт Ice Brent подешевшав на 16% — до мінімуму 91,70 дол./бар., після чого піднявся до 95,42 дол./бар. станом на 11:00 за сінгапурським часом, або 03:00 GMT.

Ці цифри показують, наскільки глибоко геополітичний фактор був вбудований у ринок. Фактично одна політична домовленість менш ніж за добу прибрала з котирувань десятки доларів на барелі. Це і є індикатор кризи: ціна починає залежати не лише від фізичного балансу попиту й пропозиції, а й від очікувань щодо доступності маршрутів постачання.

Нафтопродукти відреагували не менш різко

• Травневий контракт RBOB, який є біржовим орієнтиром для бензинової компоненти, впав на 32,96 цента за галон США, або на 10%, до 2,9756 дол./галон.
• Травневий контракт на ultra-low sulphur diesel, тобто дизельне пальне з ультранизьким умістом сірки, знизився на 70,43 цента за галон США, або на 15,73%, до 3,7731 дол./галон.

Для паливного ринку це особливо важливо, тому що дизель і бензин реагують не просто як похідні від сирої нафти. Вони відображають очікування щодо реального ресурсного забезпечення транспортного, промислового й споживчого секторів. Настільки глибоке зниження в дизелі означає, що ринок до цього серйозно побоювався перебоїв із постачанням середніх дистилятів.

Що стало головним запобіжником для ринку

• США та Іран заявили, що готові зупинити бойові дії на два тижні, щоб фіналізувати мирну угоду.
• Президент США Дональд Трамп заявив, що відкладе заплановану масштабну атаку на два тижні, якщо Іран погодиться забезпечити вільний транзит через Ормузьку протоку.

Саме тут проходить межа між тимчасовим полегшенням і справжньою стабілізацією. Для ринку нафти вирішальне значення має не сам факт паузи у війні, а те, чи буде гарантований безперешкодний рух через Ормузьку протоку. Якщо транзит прозорий, зрозумілий і передбачуваний, ринок починає прибирати премію за ризик. Якщо ж статус проходу залишається спірним, ціна перестає бути чистим індикатором фізичного балансу й знову стає заручницею політичних трактувань.

Баланс прозорості ринку й ресурсного забезпечення в період кризи

Нинішня ситуація показала дуже чіткий причинно-наслідковий зв’язок: що більше визначеності щодо режиму постачання, то нижчий рівень паніки на ринку. І навпаки, коли сторони оголошують про перемир’я, але по-різному описують статус навігації через ключову протоку, ринок не отримує повного заспокоєння.

• Прозорість ринку в таких умовах означає насамперед ясність щодо правил транзиту, а не лише загальні політичні заяви.
• Ресурсне забезпечення залежить від того, чи вірять учасники ринку, що фізичні потоки нафти й нафтопродуктів справді не будуть заблоковані.
• Двотижневе перемир’я стало для ринку антикризовим сигналом, але його ефект обмежений, якщо не усунуто невизначеність щодо проходу через Ормузьку протоку.
• Різке зниження цін на WTI, Brent, бензин і дизель після оголошення перемир’я підтвердило, що ринок сьогодні торгує насамперед доступ до логістики, а вже потім — саму нафту.

У цьому і полягає головний висновок для паливного сектору. В кризовий період баланс між прозорістю та ресурсним забезпеченням підтримується не деклараціями про деескалацію, а зрозумілими й перевірюваними умовами постачання. Коли ринок бачить, що потоки через критичний маршрут можуть відновитися без обмежень, спекулятивний і страховий компонент у ціні зменшується. Коли ж формулювання сторін розходяться, зниження котирувань може виявитися лише короткою паузою.

Чому розбіжність у заявах не дає ринку повного спокою

Попри домовленість про двотижневу паузу, публічні заяви сторін розходяться саме в найчутливішому питанні — статусі навігації через Ормузьку протоку. Американська позиція прив’язує відтермінування ударів до умов вільного проходу. Іранська сторона, зі свого боку, описує мирну пропозицію як таку, що закріплює триваючий іранський контроль над Ормузькою протокою.

«continued Iranian control over the strait of Hormuz» — за повідомленням іранського агентства Tasnim

Для ринку це не риторична різниця, а різниця у вартості бареля. Вільний транзит означає одну траєкторію цін. Контроль, який може трактуватися як інструмент обмеження або тиску, означає зовсім іншу. Саме тому нинішнє падіння котирувань виглядає як реакція на шанс на стабілізацію, а не як остаточне зняття кризи.

Що це означає для ринку пального

• Паливний ринок отримав короткий сигнал на зниження цінового тиску, бо впала воєнна премія в нафті.
• Водночас цей ефект лишається умовним, оскільки фундаментальний ризик для постачання через Ормузьку протоку не зник, а лише перейшов у площину політичних формулювань.
• Найважливішим фактором найближчих тижнів буде не сам факт перемир’я, а ступінь підтвердженої свободи навігації через протоку.
• Якщо ринок отримає чіткий сигнал про безперебійний транзит, падіння котирувань може закріпитися. Якщо ж невизначеність залишиться, нафта й нафтопродукти знову можуть швидко повернути частину втрат.

Отже, теперішнє здешевлення нафти, бензину й дизеля є не просто реакцією на політичну новину, а тестом на те, чи здатен ринок повірити в реальне відновлення логістичної безпеки. Для паливного сектору це ключовий момент: криза послаблюється лише тоді, коли прозорість правил постачання починає працювати так само сильно, як і сама дипломатія.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Argus Media, Argus Media

Зростання напруженості між Іраном та Ізраїлем у червні 2025 року стало тригером масштабної волатильності на глобальних ринках нафти, газу та добрив. Події засвідчили залежність світової енергетики від стабільності Близького Сходу, а також чутливість до можливих загроз транзитним маршрутам, зокрема через Ормузьку протоку.

Близький Схід як стратегічний центр енергоресурсів

• 30 % світового видобутку нафти і 18 % — природного газу
• 25 % світового експорту СПГ та понад 30 % експорту сечовини

Регіон залишається ключовим постачальником енергоресурсів для Азії та Європи, при цьому всі обсяги експорту СПГ з Катару та ОАЕ проходять через Ормузьку протоку.

Реакція ринку на ескалацію

• Brent зріс на 18 % до $79/бар. з 10 по 20 червня
• TTF – +20 %, до $14/MBtu
• JKM (азіатський СПГ) – +до $14.8/MBtu
• Ціни на сечовину в регіоні – +30 %, до $510/т

24 червня, після оголошення перемир’я, ціни на нафту й газ обвалилися на ≈10 %, добрива – на 14 %.

Ризик зупинки Ормузької протоки

«Основний чинник зростання цін — побоювання блокування Ормузької протоки — ключового вузла для 20 % світової торгівлі СПГ.»

Тимчасово обговорювалося її закриття, проте рішення не було ухвалене.

Перебої в постачанні: ізраїльський і іранський фактор

• Ізраїль зупинив видобуток газу на родовищах Левіафан і Каріш (13–25 червня)
• Експорт газу в Єгипет і Йорданію — припинено
• Це спричинило зупинку виробництва добрив в регіоні
• В Ірані пошкоджено платформу South Pars Phase 14 (втрата ~12 млн м³/день)

Логістика LNG: зростання транзиту, попри ризики

• Протока залишалась відкритою, LNG-трафік зріс на 9 % р/р
• Однак до 25 % суден фіксували GPS-збої в Перській затоці
• Катар інструктував СПГ-танкери чекати поза протокою до моменту завантаження

Вразливість азійських країн до ризику Ормуза

• 85 % всього СПГ, що виходить через Ормуз — на азійські ринки
• Китай та Індія — 45 % всього СПГ з Ормуза
• У 2025 році: 28 % імпорту СПГ в Азію та 10 % у Європу – саме через Ормуз
• Пакистан, Індія, Бангладеш, Тайвань – найвразливіші: понад 25 % газу – з Катару та ОАЕ
• У Бангладеш, Пакистані, Тайвані газова генерація – до 45 % виробництва електроенергії

Потенційний шок для глобального газового ринку

Закриття Ормузу може призвести до втрати 330 млн м³/день СПГ — більше, ніж усі трубопровідні постачання з Норвегії до Європи.

Це спровокує глобальну конкуренцію за спотові обсяги та ще сильнішу волатильність на ринку.

Замовити тижневий звіт по ринку

Оперативна інформація по ринках пального

Джерело: Terminal

За матеріалами: IEA

Глобальний ринок нафти: прогноз цін з огляду на зростання геополітичної напруги

Аналітики очікують підвищення середньої ціни нафти Brent у другій половині 2025 року попри накопичення глобальних запасів, враховуючи посилення ризикової премії через конфлікт навколо ядерної програми Ірану та загрозу закриття Ормузької протоки.

Перегляд прогнозу через ескалацію конфлікту

У червні геополітична напруга різко зросла через конфлікт навколо ядерної програми Ірану, що змусило аналітиків підняти прогноз середньої ціни нафти Brent у другій половині 2025 року до $66 за барель — майже на $5 більше, ніж у попередньому прогнозі. Хоча глобальні запаси нафти продовжують зростати й надалі тиснуть на ціни, ризик значних порушень постачання змусив ринки закласти додаткову премію.

Динаміка цін і вплив Ормузької протоки

Протягом червня ціна Brent вперше за п’ять місяців зросла — у середньому до $71/барель, досягши піку в $80/барель 19 червня після повідомлень про можливе закриття Ормузької протоки, через яку транспортується близько 20% світового споживання нафтопродуктів. Згодом, із деескалацією конфлікту, ціни знову опустилися нижче $70/барель.

• 12 червня — $71/барель
• 19 червня (пік) — $80/барель
• 25 червня — $68/барель

Водночас, попри відсутність суттєвих перебоїв у постачанні після бомбардувань ключових ядерних об’єктів Ірану та оголошеного припинення вогню, зберігається значна невизначеність щодо ризику ескалації.

Волатильність як індикатор ринкових очікувань

Імпліцитна волатильність, яка відображає очікування ринку щодо діапазону змін цін на ф’ючерси на нафту, різко зросла під час конфлікту:

• Середня в червні до початку ударів Ізраїлю — 33%
• Максимум 17 червня — 68% (найвищий рівень з березня 2022 року)
• 25 червня — знизилася до 35%

Це підкреслює високий рівень невизначеності на ринку, пов’язаний як із ризиками для Ормузької протоки, так і з загальною геополітичною ситуацією.

Запаси нафти та довгостроковий прогноз

Попри підвищену ризикову премію, аналітики очікують значного зростання глобальних запасів нафти, що створюватиме тиск на ціни у 2026 році:

• У першій половині 2025 року глобальні запаси зросли на 1.2 млн барелів на добу
• Очікуване середнє зростання у 2H25 — 0.9 млн б/д
• Прогноз на 2026 рік — у середньому 1.1 млн б/д приросту запасів

За оновленим прогнозом, середня ціна Brent складе $69/барель у 2025 році (на $3 більше порівняно з минулим прогнозом) та знизиться до $58/барель у 2026 році через накопичення запасів.

Геополітичні ризики та фактори невизначеності

Оцінка цін супроводжується низкою ризиків, які можуть призвести до збоїв у постачанні:

• Можливий зрив припинення вогню між Ізраїлем та Іраном
• Ескалація війни рф проти України
• Невизначеність щодо торговельних переговорів між США та партнерами
• Рішення OPEC+ і дотримання квот на видобуток

Висновок: Поточна підвищена ризикова премія може підтримувати ціни на нафту в короткостроковій перспективі, однак фундаментальний прогноз вказує на їхнє зниження у 2026 році через накопичення світових запасів.

Джерело: Terminal
За матеріалами: U.S. Energy Information Administration (Short-Term Energy Outlook)

Замовити тижневий звіт по ринку

Оперативна інформація по ринках пального

Фрахтові ставки для супертанкерів (VLCC), що перевозять нафту з Перської затоки до Азії, стрімко знизилися через послаблення напруженості поблизу Ормузької протоки та стабілізацію судноплавних маршрутів.

Ринок фрахту реагує на геополітичне заспокоєння

У другій половині червня судновласники з обережністю ставились до бронювання VLCC, побоюючись можливої блокади Іраном Ормузької протоки. Проте після ослаблення військової напруги й повернення судноплавства до нормального режиму ситуація на ринку змінилася:

• Ставки фрахту на маршруті Перська затока — Китай знизились до $63 000/день, тоді як два тижні тому сягали майже $100 000/день.
• Повернення суден на стандартні маршрути за даними AIS свідчить про відновлення нормального руху поблизу Оману та Ормузу.
• Премії за військові ризики частково знижені, хоча страхові компанії ще не скасували їх повністю.

Водночас Ормузька протока, яка є критичним маршрутом для приблизно п’ятої частини глобального нафтового постачання, залишається чутливим до загроз. Нових інцидентів з кінця минулого тижня не зафіксовано.

Короткострокові перспективи: падіння ставок може продовжитись

Поки що учасники ринку очікують подальшого зниження ставок, якщо геополітична ситуація залишатиметься стабільною, а кількість доступних танкерів продовжить зростати. Це позитивно відобразиться на котируваннях бензинів й дизельного пального на європейських базисах постачання.

«Ринок поступово відкочується від пікових ставок, викликаних конфліктом між Іраном, Ізраїлем і США», – повідомив один із брокерів.

Замовити тижневий звіт по ринку

Джерело: Terminal.
За матеріалами: OilPrice.com
Додаткові джерела інформації:
gCaptain,
MarineTraffic (AIS дані),
Reuters Energy

Попри ракетні удари Ірану по базах США в Катарі, ціни на нафту впали більш ніж на 7 %. Ринок вважає атаку радше символічною, ніж реальною загрозою для постачання. Протока Гормуз, через яку транспортується чверть світової нафти, залишається відкритою.

Причини зниження цін

• Обмежена відповідь Ірану: ракетна атака по базах США в Катарі не призвела до підтверджених ушкоджень або втрат для енергетичної інфраструктури.
• Протока Гормуз залишається відкритою: попри політичні заяви, постачання нафти, зокрема з острова Харг, триває без перешкод.
• Ринкова реакція: трейдери розцінили іранський обстріл як перформативну дію, що не потребує перегляду поточних цінових очікувань.
• Порівняння з 2022 роком: на відміну від повномасштабного вторгнення рф в Україну, яке спричинило стрімке зростання нафти на понад 17 %, нинішній конфлікт має обмежений ринковий ефект.

Наслідки для енергетичного ринку

• Цінова волатильність зберігається: Brent після короткого зростання до $79 за барель опустився до $75, а WTI — нижче $70.
• Зростання вартості логістики: підвищення ставок на страхування танкерів і фрахт додало тиску на транспортування, але не вплинуло на обсяги постачання.
• Прагнення Ірану зберегти експорт: дії Тегерана демонструють націленість на уникнення шкоди власним нафтогрошовим потокам.

Ризики залишаються

• Географічне значення Гормузу: щодня через протоку транспортується близько 21 млн барелів — це понад 20 % світового споживання рідких нафтопродуктів.
• Можливість ескалації: ринок може швидко відреагувати стрибком цін у разі тривалого або повного блокування транзиту.

«Протока Гормуз залишається відкритою, і нафта продовжує надходити, включно з Харг Айленду», — йдеться у повідомленні Bloomberg.

Джерело: Terminal
За матеріалами:

AP
Reuters
Business Insider

Додаткові джерела інформації:

Forbes
FXStreet

Замовити тижневий звіт по ринку

Уряд Японії анонсував превентивні заходи для обмеження зростання цін на бензин на тлі збройної напруги в регіоні Близького Сходу. Починаючи з 26 червня, середня роздрібна ціна по країні не перевищуватиме приблизно 175 єн за літр.

Позиція уряду

• Прем’єр-міністр Японії Шіґеру Ішіба заявив, що уряд не допустить зростання середньої роздрібної ціни на бензин понад 175 єн (близько $1,20) за літр.
• З 26 червня в дію вступають обмежувальні механізми, які мають запобігти різким стрибкам цін.
• Ці заходи є відповіддю на ризики перебоїв постачання нафти з Близького Сходу.
• У рамках діючої програми вже надано субсидію у 10 єн за літр для зменшення впливу зростання вартості енергоносіїв.

Енергетична вразливість Японії

• Японія входить до G7, але понад 90% нафти імпортує з Близького Сходу.
• Тому країна особливо чутлива до коливань цін на нафту на тлі геополітичної нестабільності.

Оцінки аналітиків

• На думку аналітиків RBC Capital Markets, у разі ударів по нафтогазовій інфраструктурі регіону постачання з Близького Сходу може бути зірване.
• Найбільший ризик для ринку — потенційне закриття Ормузької протоки, через яку проходить значна частина світового експорту нафти.
• За даними EIA, минулого року 69% усіх обсягів нафти через Ормуз було доставлено до Китаю, Індії, Японії та Південної Кореї.

Ми не можемо допустити ситуації, коли внутрішній ринок буде змушений платити надвисоку ціну через зовнішній конфлікт. — Шіґеру Ішіба, прем’єр-міністр Японії

Джерело: Terminal
За матеріалами: oilprice.com

Додаткові джерела інформації: reuters.com, eia.gov

Замовити  звіт по ринку