Китай у лютому 2026 року довів імпорт російської нафти до рекордних понад 2 млн барелів на добу, фактично компенсувавши скорочення закупівель з боку Індії. Причина — суттєві знижки на російські сорти після санкцій США та політичного тиску на Нью-Делі. Дисконт на Urals сягнув 9–11 доларів за барель до еталонного ICE Brent.

Як змінилася географія «постачання» російської нафти

Динаміка імпорту Китаю

За даними танкерного моніторингу, зібраними Bloomberg, у лютому середній обсяг постачання російської нафти до портів Китаю становить 2,09 млн барелів на добу.

• Грудень: 1,39 млн барелів на добу
• Січень: 1,72 млн барелів на добу
• Лютий: 2,09 млн барелів на добу

Таким чином, лише за два місяці приріст перевищив 700 тис. барелів на добу, що означає зростання більш ніж на 50% порівняно з груднем.

Відступ Індії зі спотового ринку

Паралельно на ринку відбувається протилежна тенденція: Індія поступово відмовляється від спотових закупівель російської нафти.

За інформацією аналітичних компаній Vortexa та Kpler, на яку посилається Reuters, імпорт Китаю з росії у лютому може становити 2,07–2,08 млн барелів на добу. Це стане новим історичним максимумом і суттєво перевищить січневий показник у 1,7 млн барелів на добу.

Для росії це означає, що збільшення китайських закупівель повністю перекриває втрату значної частки індійського ринку.

Санкції США та ціновий фактор

Причини знижок

Ключовим фактором перерозподілу потоків стали санкції США проти російських виробників Роснефть та Лукойл, а також політичний тиск з боку Білого дому на Індію з вимогою скоротити або повністю припинити імпорт російської нафти.

Після досягнення торговельної угоди між США та Індією, яка передбачає зниження американських тарифів на індійські товари в обмін на скорочення закупівель російської нафти, дисконти ще більше розширилися.

Скільки втрачає росія на барелі

Флагманський сорт Urals, який раніше активно постачався до Індії, тепер спрямовується до Китаю зі знижкою 9–11 доларів за барель відносно еталонного сорту ICE Brent для січневих та лютневих поставок.

Такий дисконт є одним із найбільших за останні роки. Фактично росія змушена конкурувати ціною, щоб утримати експортні обсяги під санкційним тиском.

Що це означає для глобального ринку

Концентрація ризиків

• російський експорт дедалі більше концентрується на одному великому покупцеві — Китаї;
• Індія зменшує залежність від російської сировини;
• цінова конкуренція посилюється через політичні рішення, а не лише ринкові чинники.

Рекордні понад 2 млн барелів на добу — це стратегічний сигнал: енергетичні потоки дедалі більше визначаються геополітикою, а не класичними комерційними міркуваннями.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Oilprice.com

Китай у лютому 2026 року може встановити історичний рекорд імпорту нафти з росії — понад 2 млн барелів на добу. Це відбувається на тлі згортання спотових закупівель Індією під тиском США та суттєвого розширення цінових знижок на російські сорти. Найбільшу активність демонструють незалежні китайські нафтопереробники, які скуповують сировину зі знижкою до 11 доларів за барель відносно еталонного Brent.

Рекордні обсяги і цінові знижки: як змінився баланс на азійському ринку

Новий максимум постачання до Китаю

За даними аналітичних компаній Vortexa та Kpler, на які посилається Reuters, у лютому Китай імпортує 2,07–2,08 млн барелів на добу російської нафти. Для порівняння:

• у січні 2026 року обсяг становив близько 1,7 млн барелів на добу;
• очікуваний показник лютого перевищує січневий приблизно на 370–380 тис. барелів щодня;
• це стане найвищим місячним рівнем за всю історію постачання.

Фактично йдеться про різке переформатування потоків російської нафти в Азії: те, що раніше значною мірою йшло до Індії, тепер концентрується в Китаї.

Санкції США та цінова перевага для Китаю

Суттєвим чинником зростання стали нові санкції США проти російських виробників, зокрема «Роснефти» та «Лукойлу», а також політичний тиск Вашингтона на Індію з вимогою скоротити або повністю зупинити імпорт російської нафти.

Унаслідок цього:

• знижки на російські сорти досягли найширшого рівня за останні роки;
• флагманський сорт Urals для поставок у січні–лютому до Китаю торгується зі знижкою 9–11 доларів за барель до еталонного індексу ICE Brent;
• після торговельної угоди між США та Індією знижки ще більше розширилися.

ICE Brent — це біржовий орієнтир світових цін на нафту, від якого зазвичай відштовхуються при формуванні контрактної вартості інших сортів. Знижка в 9–11 доларів означає суттєву економію для переробників.

Індія відступає, китайські «teapots» наступають

Індія, прагнучи зберегти сприятливі торговельні умови зі США, скорочує спотові закупівлі російської нафти, а державні нафтопереробні компанії призупиняють активність щодо російських барелів.

Натомість китайські переробники активно заповнюють нішу. Особливо це стосується незалежних НПЗ у провінції Шаньдун — так званих «teapots» (у перекладі — «чайники»):

• вони традиційно працюють із дисконтом і гнучкими контрактами;
• не уникають санкційних постачань, зокрема з Ірану, росії чи Венесуели;
• максимально використовують різницю між ціною закупівлі та ціною реалізації нафтопродуктів.

Водночас продажі венесуельської нафти нині контролюються США та здійснюються через міжнародних трейдерів Vitol і Trafigura, що звузило знижки на венесуельські сорти відносно Brent. На цьому тлі російська нафта стала більш привабливою за ціною.

Що це означає для глобального ринку

• Перерозподіл потоків: Індія зменшує частку російської нафти, Китай її нарощує.
• Поглиблення дисконту: російська нафта дедалі більше продається зі значною знижкою, що впливає на глобальну систему ціноутворення.
• Посилення ролі незалежних НПЗ Китаю: саме вони стають ключовими бенефіціарами санкційного перекроювання ринку.

Таким чином, санкційна політика США фактично призвела не до зникнення російської нафти з ринку, а до її концентрації в окремих юрисдикціях із високою толерантністю до ризиків.

Джерело: Terminal

За матеріалами: OilPrice

OECD Europe у квітні 2025 року зіткнулася зі значним річним скороченням імпорту нафти та продуктів, попри локальне місячне зростання постачання з США.

Динаміка імпорту та експорту сирої нафти

• Середній обсяг імпорту сирої нафти в квітні становив 7,8 млн барелів на добу, що на 316 тис. барелів на добу (приблизно -4%) менше, ніж у березні, та на 1,1 млн барелів на добу (майже -13%) менше, ніж у квітні 2024 року.
• Серед зовнішніх постачальників лідирували:
  • США — майже 1,5 млн барелів на добу (зростання з 1,4 млн барелів у березні);
  • Лівія та Казахстан — приблизно 1,0 млн барелів на добу кожен.
• Експорт сирої нафти з регіону зріс до 181 тис. барелів на добу з 140 тис. у березні, але значно нижчий за 397 тис. у квітні 2024 року.
• Найбільшим зовнішнім напрямком експорту залишався Китай — 131 тис. барелів на добу (проти 64 тис. у березні).
• Чистий імпорт сирої нафти у квітні склав 7,57 млн барелів на добу проти 7,93 млн у березні та 8,5 млн у квітні 2024 року.

Ринок нафтопродуктів

• Імпорт нафтопродуктів зріс на 51 тис. барелів на добу (приблизно +2%) до 2,5 млн барелів на добу. Приріст забезпечили вищі обсяги етана та моторних палив, які частково компенсувалися падінням постачання мазуту та LPG.
• Порівняно з квітнем 2024 року імпорт нафтопродуктів знизився на 742 тис. барелів на добу (-23%).
• Експорт нафтопродуктів у квітні склав 2,1 млн барелів на добу, що на 163 тис. більше (+8%) ніж у березні, головно завдяки зростанню експорту бензину, попри падіння відвантажень мазуту.
• У річному вимірі експорт зменшився на 117 тис. барелів на добу (-5%).

Чистий імпорт нафтопродуктів та загальна торгівля

• Чистий імпорт нафтопродуктів у квітні становив 413 тис. барелів на добу проти 525 тис. у березні та 1,0 млн у квітні 2024 року.
• Сукупний чистий імпорт сирої нафти та продуктів — трохи менше 8,0 млн барелів на добу, що на 0,47 млн менше, ніж у березні, та на 1,5 млн менше, ніж рік тому.

Висновки

• Зростання експорту бензину свідчить про сезонний фактор попиту за межами регіону, але загальний баланс залишається негативним через скорочення ключових сегментів імпорту.
• Китай зберігає позицію головного зовнішнього покупця сирої нафти з регіону, подвоївши обсяги у місячному вимірі.
• Низький чистий імпорт продуктів і суттєве річне падіння постачання вказують на триваючі структурні зміни в енергетичному балансі регіону.

Джерело: Terminal
За матеріалами: OPEC Monthly Oil Market Report – August 2025

У липні 2025 року, згідно із звітом OPEC, маржа нафтопереробки в Атлантичному басейні зросла порівняно з попереднім місяцем завдяки сильним показникам crack spread середніх дистилятів. Усі ключові продукти на US Gulf Coast показали зростання, тоді як дефіцит дизеля та низький імпорт мазуту створили додатковий тиск на маржі. У Роттердамі маржі середніх дистилятів перевищили інші ключові продукти (крім HSFO), що відображає більш жорсткий ринок дизеля. У Сінгапурі маржі знизилися порівняно з попереднім місяцем через високі обсяги експорту з Китаю, що вплинули на верхній і нижній сегменти переробки.

Світовий обсяг переробки у липні досяг рекордних 83,6 млн бар./добу, що на 884 тис. бар./добу більше м/м і на 2,0 млн бар./добу більше р/р.

Танкерний ринок

• Ставки на «брудні» танкери знизилися м/м на всіх маршрутах через зменшення геополітичної напруги.
• VLCC: середнє падіння на 14% м/м; Middle East–East –20%, Middle East–West –6%.
• Suezmax: зниження приблизно на 5% в Атлантичному басейні.
• Aframax: Middle East–East –1% м/м; Середземномор’я –2%.
• Clean tankers: Середземномор’я +5% м/м; East of Suez –11% м/м.

Торгівля сирою нафтою та нафтопродуктами

• США: імпорт сирої нафти — 6,1 млн бар./добу (рівень попереднього місяця, сезонно вищий); експорт — 3,3 млн бар./добу (мінімум з березня 2022 року), зниження через менші потоки до Європи та Африки, особливо Нігерії.
• Імпорт продуктів у США — 1,6 млн бар./добу (мінімум за 8 місяців); експорт продуктів –3% м/м, 6,7 млн бар./добу.
• ОЕСР Європа (червень): імпорт сирої нафти — сезонне зниження; імпорт продуктів –10% м/м, експорт зріс завдяки бензину та дизелю.
• Японія (червень): імпорт сирої нафти <2,0 млн бар./добу (вперше з червня 2021 року); імпорт продуктів — 722 тис. бар./добу (мінімум за 21 місяць); експорт продуктів — 405 тис. бар./добу.
• Китай (червень): імпорт сирої нафти — 12,2 млн бар./добу (максимум за 22 місяці); імпорт продуктів знизився через падіння імпорту LPG; експорт продуктів зріс за рахунок мазуту.
• Індія (червень): імпорт сирої нафти трохи менший за 5,0 млн бар./добу (мінімум за 5 місяців); імпорт продуктів — 1,3 млн бар./добу (+16% LPG); експорт продуктів — трохи менше 1,4 млн бар./добу (–3% м/м).

Комерційні запаси

• ОЕСР (червень): 2 789 млн бар. (–3,2 млн бар. м/м), на 57,9 млн бар. менше р/р, на 91,7 млн бар. нижче середнього за останні 5 років і на 158,6 млн бар. менше середнього 2015–2019 рр.
• Запаси сирої нафти: 1 348 млн бар. (–9,6 млн бар. м/м), на 12,2 млн бар. менше р/р, на 47,3 млн бар. нижче середнього за 5 років і на 117,4 млн бар. менше середнього 2015–2019 рр.
• Запаси продуктів: 1 441 млн бар. (+6,3 млн бар. м/м), на 45,7 млн бар. менше р/р, на 44,4 млн бар. нижче середнього за 5 років і на 41,2 млн бар. менше середнього 2015–2019 рр.
• Дні покриття попиту: 60,2 (–0,1 дня м/м), на 1,4 дня менше р/р, на 3,9 дня менше середнього за 5 років, на 1,6 дня менше середнього 2015–2019 рр.

Баланс попиту й пропозиції

• Попит на нафту DoC у 2025 році: 42,5 млн бар./добу, що на 0,4 млн бар./добу більше, ніж оцінка 2024 року.
• Прогноз попиту на 2026 рік: 43,1 млн бар./добу, що на 0,2 млн бар./добу вище попередньої оцінки та на 0,6 млн бар./добу більше, ніж прогноз на 2025 рік.

Джерело: Terminal 

За матеріалами: OPEC

Повернення Дональда Трампа до Білого дому ознаменувалося безпрецедентним посиленням санкцій проти іранських трейдерів, посередників і інфраструктури, що змінило логістику постачання іранської нафти та стратегічні рішення Китаю на ринку енергоресурсів.

Геополітична карта подій

Санкційна ескалація та вплив на Іран

• Понад 400 танкерів внесено до «чорного списку» США, а також 50 осіб та 20 компаній, пов’язаних з Іраном.
• Обсяги іранської нафти у плавучому зберіганні зросли з 9 млн барелів у середині січня до 33,4 млн барелів на початку серпня 2025 року – максимум з 2020 року.
• Основна частина цих танкерів перебуває у територіальних водах Сінгапуру та Малайзії – ключових хабах операцій ship-to-ship (STS).

Китайський імпорт іранської нафти: зростання ризиків

• У січні–березні 2025 року імпорт Ірану до Китаю становив у середньому 1,5 млн барелів на добу, з піком у березні 2,0 млн барелів/добу.
• У червні імпорт знизився до 1,5 млн барелів/добу, а в липні – до 1,1 млн барелів/добу, попри рекордні обсяги нафти у плавучому зберіганні поблизу Малайзії.
• Причина – побоювання щодо посилення контролю США, а не проблеми з пропозицією.

Санкціоновані нафтопереробники Китаю

Логістичні та геополітичні аспекти

• Розміщення плавучого зберігання у Південно-Східній Азії скорочує маршрут до китайських портів до 7–8 днів проти 20 днів з острова Харк.
• Малайзія змушена балансувати між економічними інтересами з Китаєм і тиском США, попри проведення затримань танкерів у 2023–2024 роках.

Зміна стратегії Китаю

• У липні імпорт російської нафти ESPO до Китаю зріс до понад 900 000 барелів/добу, що на 30% більше, ніж у березні.
• Іранська нафта продовжує дешевшати: знижка на Iranian Light зросла з 0,80 дол./барель до 3,50–4,00 дол./барель з березня по липень 2025 року.
• Сильні знижки можуть знову заохотити дрібні китайські НПЗ до купівлі, попри санкційні ризики.

Ризики та перспективи

• 27 серпня 2025 року запроваджується 25% тариф на імпорт російської нафти для індійських НПЗ.
• Переговори США та Китаю про «перемир’я» у сфері торгівлі мають завершитися 12 серпня 2025 року, однак ризик розширення санкцій на Китай зберігається.
• Водночас поєднання санкційного тиску та привабливих знижок створює дилему для Китаю між економічною вигодою та політичними ризиками.

Висновок: Іранська нафта, попри репутаційні ризики, може стати більш привабливою для китайських покупців у разі подальшої ескалації санкційного тиску та загострення ситуації на ринку російської нафти.

Джерело: Terminal 
За матеріалами: Oilprice.com (адаптовано)

Китайські нафтопереробники у вересні 2025 року планують скоротити імпорт саудівської нафти до 1,43 млн барелів на добу (близько 43 млн барелів за місяць) проти 1,65 млн барелів на добу у серпні. Це свідчить про зміну напрямів світової торгівлі нафтою: попри скорочення закупівель Індією, російська Urals отримує більше шансів закріпитися на китайському ринку.

Зміщення нафтових потоків у Азії: скорочення саудівських постачань та посилення ролі російської Urals у Кита

Переформатування азійських нафтових потоків

• Саудівська Аравія зменшує вересневі постачання нафти до Китаю до рівня, нижчого від дворічного максимуму серпня.
• Причиною стало друге поспіль підвищення цін для Азії, що зменшило конкурентоспроможність саудівської нафти порівняно з іншими сортами.
• Китайські переробники, маючи достатні запаси, збільшують інтерес до російської Urals, яка зараз пропонується зі знижками.
• Додаткові тарифи США на імпорт російської нафти Індією зменшують її привабливість для індійських покупців і сприяють переорієнтації потоків до Китаю.

Конкуренція між сортами та геополітичні чинники

«Urals залишається найбільш конкурентним сортом порівняно з аналогічними близькосхідними нафтами» — Energy Aspects

• Китай уже є найбільшим покупцем російської нафти, головно сорту ESPO (Eastern Siberia–Pacific Ocean) з порту Козьміно.
• Urals постачалася переважно до Індії через вищі витрати на транспортування та довші маршрути до Китаю.
• Підвищення тарифів США на Індію може радикально змінити цю схему, сприяючи переорієнтації постачань.

Висновки та наслідки

• Зниження саудівських постачань Китаю у вересні 2025 року відкриває вікно можливостей для нарощування експорту російської Urals.
• Агресивніша цінова політика росії може посилити її позиції на китайському ринку за рахунок Саудівської Аравії.
• Геополітичні фактори — насамперед американські тарифи на Індію — стають ключовим драйвером перерозподілу нафтових потоків в Азії.

Джерело: Terminal (адаптовано)
За матеріалами: Oilprice.com

Замовити звіт по ринку

Адміністрація президента США Дональда Трампа оголосила про подвоєння тарифів на імпорт з Індії до 50% у відповідь на продовження закупівель російської нафти Нью-Делі. Крок, який може коштувати Індії майже 1% ВВП у 2025 році, є сигналом рішучості Вашингтона координувати санкційну політику з ЄС для ослаблення російської економіки та стримування її геополітичних амбіцій.

Індія, Китай та Туреччина — найбільші покупці російської нафти

Причини

• Індія, Китай та Туреччина залишаються найбільшими покупцями російської нафти навіть через три роки після початку повномасштабної війни рф проти України.
• У липні 2025 року Індія отримувала 1,6 млн барелів/день з росії, Китай — 1 млн барелів/день, Туреччина — 500 тис. барелів/день.
• У 2024 році: Китай — 2,2 млн барелів/день, Індія — 1,76 млн барелів/день, Туреччина — 0,3 млн барелів/день.
• За словами Трампа, Індія перепродає значну частину нафти на відкритому ринку з великим прибутком.

«Вони не зважають на те, скільки людей в Україні гине від російської воєнної машини… Через це я суттєво підвищу тариф, який Індія платить США», — Дональд Трамп, президент США.

Дії

• Подвоєння тарифів з 25% до 50% оголошене трохи раніше крайнього терміну 8 серпня 2025 року, який Трамп поставив росії для мирної угоди з Україною.
• Нове мито набуде чинності 27 серпня 2025 року.
• США попередили Китай про можливі тарифи до 500% на країни, що купують санкційні російські енергоресурси.
• Законопроєкт «Sanctioning Russia Act of 2025» має 84 співспонсори в Сенаті США та підтримку Палати представників.

Наслідки

• США — головний ринок збуту Індії: 18% її експорту та 2,2% ВВП.
• Експортери заявляють, що навіть 25% тариф робив продукцію неконкурентоспроможною, а 50% може знизити ВВП на 1% у 2025 році.
• Санкційний сигнал Європі: якщо США готові діяти проти Індії, вони здатні вдарити й по інших країнах, що послаблюють санкційний тиск на росію.
• План ЄС — повністю відмовитися від імпорту російських нафти та газу до грудня 2027 року.

Геостратегічний контекст

• Індія для США — ключовий партнер в Азійсько-Тихоокеанському регіоні як противага Китаю.
• Вашингтон розглядає Індію як опору стратегії стримування Китаю та альтернативу його ініціативі «Пояс і шлях».
• За прогнозами МЕА, Індія забезпечить 25% зростання світового попиту на енергію за 20 років та стане третім споживачем енергії у світі до 2030 року.

Прогноз

• Підвищення тарифів з високою ймовірністю призведе до зниження індійського експорту до США та уповільнення темпів економічного зростання.
• Європейські країни можуть посилити санкційний тиск, аби уникнути подібних торговельних заходів з боку США.
• Ймовірне подальше зростання напруженості у відносинах США з Китаєм та Індією, особливо у сфері енергетичної безпеки.
• Глобальний ринок нафти може відреагувати підвищеною волатильністю цін через ризики перенаправлення потоків російської нафти та зменшення доступності певних обсягів для окремих ринків.

Джерело: Terminal (адаптовано)

За матеріалами: Oilprice.com

Зростання імпорту сирої нафти Китаєм у березні-квітні пояснюється накопиченням запасів, а не зростанням попиту. На це вплинули низькі ціни та ризики постачання через санкції США.

Стратегія попередження: китайські нафтопереробники поспішають із закупівлями

• У квітні імпорт сирої нафти Китаєм зріс на 7,5% у річному вимірі і досяг 11,69 млн барелів на добу.
• У березні імпорт перевищив 12 млн барелів на добу, що стало найвищим показником з серпня 2023 року.
• Основна причина – не зростання споживання, а створення стратегічних запасів на тлі побоювань щодо обмежень постачання з боку іранських і російських постачальників.

Аналітика та оцінки обсягів накопичень

• Офіційні дані Китаю щодо імпорту, видобутку та переробки нафти дозволили аналітикам Reuters оцінити, що у березні Китай накопичував до 1,74 млн барелів щодоби.
• У квітні середній темп зростання запасів становив понад 1,1 млн барелів на добу, згідно з даними компанії Vortexa.
• Коефіцієнт заповнення резервуарів становив лише 62% у квітні, що дає можливість продовжувати поповнення запасів у майбутньому.

Чинники впливу: ціни, санкції, сезонний ремонт

• Зниження цін на нафту у попередні місяці сприяє активнішій закупівлі.
• Побоювання щодо жорсткіших санкцій з боку США змусили китайських нафтопереробників посилити бронювання постачань з моря та поповнити наземні резервуари.
• Сезонне технічне обслуговування нафтопереробних заводів також дозволяє перенаправити частину потоку на зберігання.

“Невизначеність і зниження цін на нафту стимулюють агресивне накопичення запасів з боку китайських гігантів, тоді як імпорт нафти з країн під санкціями тримається поблизу рекордних рівнів,” — написала Емма Лі, старша аналітикиня ринку Vortexa.

Джерело: НТЦ Псіхєя
За матеріалами: OilPrice, Reuters, Інших джерел

Група американських сенаторів підготувала і представила Конгресу законопроект про введення заборони на імпорт Сполученими Штатами російської нафти, повідомила прес-служба республіканця Роджера Маршалла, ініціатора документа.

Передає Інтерфакс.

Маршалл, а також сенатор Джеррі Моран і конгресмен Том Коул у зв’язку з подіями навколо України в листі Байдену вказали: «Ми повинні прагнути покласти край конфлікту до того, як він загостриться ще більше, прийшов час ввести ембарго на експорт російських енергоносіїв».

Для того, щоб «пом’якшити будь-які цінові потрясіння, викликані ембарго на експорт російських енергоносіїв, ми закликаємо вас переглянути енергетичну політику, яка призвела до скорочення внутрішнього виробництва нафти і природного газу», написали законодавці.

Вони вважають, що США повинні використовувати свої багаті природні ресурси і відносини з союзниками-виробниками енергії «в якості важеля впливу на (…) російський режим».

Читайте у Терміналі: Канада стала першою країною Заходу, яка відмовилася від закупівлі російської нафти.

Україна в січні-травні 2021 року скоротила імпорт нафти і нафтової сировини на 29,8% (на 186,28 тисячі тонн) в порівнянні з аналогічним періодом 2020 року – до 438,87 тисячі тонн.

Про це йдеться в даних Державної митної служби, пише Економічна правда.

За п’ять місяців імпортовано сировини на 174,49 млн, що на 22,7% менше, ніж в січні-травні 2020 року (225,69 млн доларів).

Україна імпортувала сировину з двох країн – Азербайджану (на 174,24 млн доларів) і Лівії (на 0,25 млн доларів).

Крім того, Україна за звітний період експортувала 89,96 тис тонн нафти в Румунію на 27,13 млн доларів. Цей обсяг експортував міжнародний трейдер Trafigura.

Ресурс був придбаний в «Укртранснафти», яка своєю чергою придбала його навесні 2020 року на спаді цін для подальшого перепродажу.

У січні-травні 2020 року Україна не здійснювала експорт нафти.

Раніше «Термінал» писав, Україна в січні-лютому 2021 року збільшила імпорт нафти і нафтової сировини (за кодом ТНЗЕД 2709) в 1,9 рази (на 104,529 тис.тонн) порівняно з аналогічним періодом 2020 року – до 217,873 тис. тонн.