<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; імпорт пального</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/import-palnogo/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Tue, 14 Jul 2026 07:20:38 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Таджикистан заявив про 60 днів паливних резервів і шукає додаткові маршрути постачання</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/10/154331/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/10/154331/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 10 Jul 2026 19:44:08 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Central Asia]]></category>
		<category><![CDATA[diesel export ban]]></category>
		<category><![CDATA[fuel imports]]></category>
		<category><![CDATA[fuel reserves]]></category>
		<category><![CDATA[supply diversification]]></category>
		<category><![CDATA[диверсифікація постачання]]></category>
		<category><![CDATA[заборона експорту дизелю]]></category>
		<category><![CDATA[імпорт пального]]></category>
		<category><![CDATA[паливні резерви]]></category>
		<category><![CDATA[Центральна Азія]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154331</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30620-НПЗ_без_света.jpg" alt="Таджикистан заявив про 60 днів паливних резервів і шукає додаткові маршрути постачання"/><br />Reuters 10 липня повідомило, що Таджикистан має близько 60 днів паливних резервів і веде переговори з іншими країнами щодо майбутнього постачання на тлі дефіциту пального в росії. Повідомлення демонструє, як російська паливна криза впливає на залежні від імпорту ринки. Країни, залежні від російського пального, переходять до пошуку альтернативних джерел постачання через дефіцит і експортні обмеження [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30620-НПЗ_без_света.jpg" alt="Таджикистан заявив про 60 днів паливних резервів і шукає додаткові маршрути постачання"/><br /><p>Reuters 10 липня повідомило, що Таджикистан має близько 60 днів паливних резервів і веде переговори з іншими країнами щодо майбутнього постачання на тлі дефіциту пального в росії. Повідомлення демонструє, як російська паливна криза впливає на залежні від імпорту ринки.</p>
<h3>Країни, залежні від російського пального, переходять до пошуку альтернативних джерел постачання через дефіцит і експортні обмеження в росії.</h3>
<p>Reuters із посиланням на фінансований США місцевий мовник RFE/RL повідомило, що міністр енергетики Таджикистану Далер Джума заявив про наявність резервів приблизно на 60 днів. Таджикистан, населення якого становить близько 11 млн осіб, має кордон із Китаєм та Афганістаном і значною мірою залежить від росії у постачанні пального.</p>
<p>За словами міністра, країна працює з Казахстаном, Туркменістаном, Іраком, Іраном і Білоруссю для забезпечення потреб у пальному. Reuters зазначило, що москва цього місяця заборонила експорт дизельного пального на тлі значного падіння виробництва через українську кампанію ударів дронами.</p>
<p>Видання також повідомило, що ціни на пальне в Центральній Азії зросли в останні тижні, оскільки удари спричинили гостре напруження в російському постачанні та дефіцит на території росії. Киргизстан, за даними Reuters, досяг домовленостей із Білоруссю та Китаєм щодо постачання пального на тлі російського дефіциту.</p>
<blockquote><p>Далер Джума заявив: “Експорт окремих видів нафтопродуктів із росії до Таджикистану триває. Водночас певні труднощі зберігаються”.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/tajikistan-says-it-has-60-days-fuel-reserve-amid-russian-supply-crunch-2026-07-10/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30620-НПЗ_без_света.jpg" alt="Таджикистан заявив про 60 днів паливних резервів і шукає додаткові маршрути постачання"/><br /><p>Reuters 10 липня повідомило, що Таджикистан має близько 60 днів паливних резервів і веде переговори з іншими країнами щодо майбутнього постачання на тлі дефіциту пального в росії. Повідомлення демонструє, як російська паливна криза впливає на залежні від імпорту ринки.</p>
<h3>Країни, залежні від російського пального, переходять до пошуку альтернативних джерел постачання через дефіцит і експортні обмеження в росії.</h3>
<p>Reuters із посиланням на фінансований США місцевий мовник RFE/RL повідомило, що міністр енергетики Таджикистану Далер Джума заявив про наявність резервів приблизно на 60 днів. Таджикистан, населення якого становить близько 11 млн осіб, має кордон із Китаєм та Афганістаном і значною мірою залежить від росії у постачанні пального.</p>
<p>За словами міністра, країна працює з Казахстаном, Туркменістаном, Іраком, Іраном і Білоруссю для забезпечення потреб у пальному. Reuters зазначило, що москва цього місяця заборонила експорт дизельного пального на тлі значного падіння виробництва через українську кампанію ударів дронами.</p>
<p>Видання також повідомило, що ціни на пальне в Центральній Азії зросли в останні тижні, оскільки удари спричинили гостре напруження в російському постачанні та дефіцит на території росії. Киргизстан, за даними Reuters, досяг домовленостей із Білоруссю та Китаєм щодо постачання пального на тлі російського дефіциту.</p>
<blockquote><p>Далер Джума заявив: “Експорт окремих видів нафтопродуктів із росії до Таджикистану триває. Водночас певні труднощі зберігаються”.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/tajikistan-says-it-has-60-days-fuel-reserve-amid-russian-supply-crunch-2026-07-10/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/10/154331/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>росія змінила податкові правила для імпорту пального та нижчих стандартів бензину</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/25/rosiya-zminila-podatkovi-pravila-dlya-importu-palnogo-ta-nizhchix-standartiv-benzinu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/25/rosiya-zminila-podatkovi-pravila-dlya-importu-palnogo-ta-nizhchix-standartiv-benzinu/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 25 Jun 2026 06:50:04 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[diesel market]]></category>
		<category><![CDATA[fuel imports]]></category>
		<category><![CDATA[fuel tax]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline blending]]></category>
		<category><![CDATA[змішування бензину]]></category>
		<category><![CDATA[імпорт пального]]></category>
		<category><![CDATA[паливні податки]]></category>
		<category><![CDATA[ринок дизельного пального]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154137</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30495-пистолет_азс_Крим.jpg" alt="росія змінила податкові правила для імпорту пального та нижчих стандартів бензину"/><br />Парламент росії 24 червня схвалив зміни до Податкового кодексу для реагування на дефіцит пального після ударів по НПЗ. Reuters повідомило, що нові правила передбачають субсидії на імпорт пального, прив’язані до індійських цін і вартості доставки, а також дозвіл використовувати нижчі якісні специфікації під час змішування бензину. Податкові та технічні послаблення стали спробою збільшити пропозицію моторного [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30495-пистолет_азс_Крим.jpg" alt="росія змінила податкові правила для імпорту пального та нижчих стандартів бензину"/><br /><p>Парламент росії 24 червня схвалив зміни до Податкового кодексу для реагування на дефіцит пального після ударів по НПЗ. Reuters повідомило, що нові правила передбачають субсидії на імпорт пального, прив’язані до індійських цін і вартості доставки, а також дозвіл використовувати нижчі якісні специфікації під час змішування бензину.</p>
<h3>Податкові та технічні послаблення стали спробою збільшити пропозицію моторного пального на внутрішньому ринку росії</h3>
<p>Reuters повідомило 24 червня, що російський парламент схвалив зміни до Податкового кодексу, спрямовані на пом’якшення дефіциту пального, спричиненого ударами українських дронів по НПЗ. Одна з ключових норм передбачає субсидування імпорту пального з прив’язкою до індійських цін і витрат на доставку.</p>
<p>Інша зміна дозволяє використовувати пальне нижчої якості під час змішування прямогонного бензину з іншими компонентами. Мета таких рішень — збільшити доступну пропозицію бензину та дизельного пального на внутрішньому ринку. Reuters також зазначило, що росія вже заборонила експорт бензину та авіапального і розглядала заборону експорту дизелю.</p>
<p>За даними агентства, виробництво бензину в росії минулого тижня становило близько 90 тис. тонн на добу, що приблизно на 25% менше за середньодобовий рівень червня 2025 року. Дані LSEG і джерела на ринку також свідчать, що морський експорт нафтопродуктів у першій половині червня був приблизно на 15% нижчим, ніж у першій половині травня, через позапланові ремонти після повторних ударів дронів.</p>
<blockquote><p>Заступник міністра фінансів росії Олексій Сазанов заявив, що закон «спрямований на стабілізацію ситуації на внутрішньому ринку та збільшення пропозиції моторного пального».</p></blockquote>
<p>Для ринку це показник глибини проблеми з балансом пального: великий експортер нафтопродуктів змушений створювати податковий механізм для імпорту та послаблювати технічні вимоги до виробництва.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/" target="_blank">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/russias-parliament-approves-tax-changes-address-fuel-shortages-2026-06-24/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30495-пистолет_азс_Крим.jpg" alt="росія змінила податкові правила для імпорту пального та нижчих стандартів бензину"/><br /><p>Парламент росії 24 червня схвалив зміни до Податкового кодексу для реагування на дефіцит пального після ударів по НПЗ. Reuters повідомило, що нові правила передбачають субсидії на імпорт пального, прив’язані до індійських цін і вартості доставки, а також дозвіл використовувати нижчі якісні специфікації під час змішування бензину.</p>
<h3>Податкові та технічні послаблення стали спробою збільшити пропозицію моторного пального на внутрішньому ринку росії</h3>
<p>Reuters повідомило 24 червня, що російський парламент схвалив зміни до Податкового кодексу, спрямовані на пом’якшення дефіциту пального, спричиненого ударами українських дронів по НПЗ. Одна з ключових норм передбачає субсидування імпорту пального з прив’язкою до індійських цін і витрат на доставку.</p>
<p>Інша зміна дозволяє використовувати пальне нижчої якості під час змішування прямогонного бензину з іншими компонентами. Мета таких рішень — збільшити доступну пропозицію бензину та дизельного пального на внутрішньому ринку. Reuters також зазначило, що росія вже заборонила експорт бензину та авіапального і розглядала заборону експорту дизелю.</p>
<p>За даними агентства, виробництво бензину в росії минулого тижня становило близько 90 тис. тонн на добу, що приблизно на 25% менше за середньодобовий рівень червня 2025 року. Дані LSEG і джерела на ринку також свідчать, що морський експорт нафтопродуктів у першій половині червня був приблизно на 15% нижчим, ніж у першій половині травня, через позапланові ремонти після повторних ударів дронів.</p>
<blockquote><p>Заступник міністра фінансів росії Олексій Сазанов заявив, що закон «спрямований на стабілізацію ситуації на внутрішньому ринку та збільшення пропозиції моторного пального».</p></blockquote>
<p>Для ринку це показник глибини проблеми з балансом пального: великий експортер нафтопродуктів змушений створювати податковий механізм для імпорту та послаблювати технічні вимоги до виробництва.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/" target="_blank">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/russias-parliament-approves-tax-changes-address-fuel-shortages-2026-06-24/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/25/rosiya-zminila-podatkovi-pravila-dlya-importu-palnogo-ta-nizhchix-standartiv-benzinu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Надлишок пічного пального тисне на ціни в Німеччині</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/16/nadlishok-pichnogo-palnogo-tisne-na-cini-v-nimechchini/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/16/nadlishok-pichnogo-palnogo-tisne-na-cini-v-nimechchini/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 16 Jun 2026 06:06:53 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[fuel imports]]></category>
		<category><![CDATA[German fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[heating oil]]></category>
		<category><![CDATA[oil products]]></category>
		<category><![CDATA[refinery output]]></category>
		<category><![CDATA[випуск НПЗ]]></category>
		<category><![CDATA[імпорт пального]]></category>
		<category><![CDATA[пічне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[ринок Німеччини]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154059</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30429-Цена_падение.png" alt="Надлишок пічного пального тисне на ціни в Німеччині"/><br />Argus Media повідомило 15 червня, що ринок пічного пального в Німеччині залишався надлишковим протягом попереднього тижня. Слабкий попит і високий випуск нафтопереробних заводів тиснули на ціни, а внутрішній продукт витісняв частину імпорту. Німецький сегмент пічного пального демонструє локальний надлишок пропозиції, який послаблює ціни попри ширший вплив глобального нафтового ринку. За повідомленням Argus Media, ключовими чинниками [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30429-Цена_падение.png" alt="Надлишок пічного пального тисне на ціни в Німеччині"/><br /><p>Argus Media повідомило 15 червня, що ринок пічного пального в Німеччині залишався надлишковим протягом попереднього тижня. Слабкий попит і високий випуск нафтопереробних заводів тиснули на ціни, а внутрішній продукт витісняв частину імпорту.</p>
<h3>Німецький сегмент пічного пального демонструє локальний надлишок пропозиції, який послаблює ціни попри ширший вплив глобального нафтового ринку.</h3>
<p>За повідомленням Argus Media, ключовими чинниками для німецького ринку стали слабкий попит і високий рівень переробки на НПЗ. Це створило умови, за яких внутрішнє постачання могло частково заміщати імпортні обсяги.</p>
<p>Джерело зазначило, що на ринку посилюється відокремлення локальної динаміки від глобальної. Для європейського ринку нафтопродуктів це має значення як приклад ситуації, коли ціна окремого продукту формується не лише через котирування нафти, а й через локальний баланс попиту, випуску НПЗ та імпортної потреби.</p>
<p>Така інформація важлива як сигнал щодо можливої зміни потоків у Європі: коли великий споживчий ринок має надлишок продукту, це може зменшувати попит на імпортні партії та змінювати комерційні умови для постачальників.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/en/news-and-insights/latest-market-news/2839572-weak-heating-oil-demand-weighs-on-german-prices">Argus Media</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30429-Цена_падение.png" alt="Надлишок пічного пального тисне на ціни в Німеччині"/><br /><p>Argus Media повідомило 15 червня, що ринок пічного пального в Німеччині залишався надлишковим протягом попереднього тижня. Слабкий попит і високий випуск нафтопереробних заводів тиснули на ціни, а внутрішній продукт витісняв частину імпорту.</p>
<h3>Німецький сегмент пічного пального демонструє локальний надлишок пропозиції, який послаблює ціни попри ширший вплив глобального нафтового ринку.</h3>
<p>За повідомленням Argus Media, ключовими чинниками для німецького ринку стали слабкий попит і високий рівень переробки на НПЗ. Це створило умови, за яких внутрішнє постачання могло частково заміщати імпортні обсяги.</p>
<p>Джерело зазначило, що на ринку посилюється відокремлення локальної динаміки від глобальної. Для європейського ринку нафтопродуктів це має значення як приклад ситуації, коли ціна окремого продукту формується не лише через котирування нафти, а й через локальний баланс попиту, випуску НПЗ та імпортної потреби.</p>
<p>Така інформація важлива як сигнал щодо можливої зміни потоків у Європі: коли великий споживчий ринок має надлишок продукту, це може зменшувати попит на імпортні партії та змінювати комерційні умови для постачальників.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/en/news-and-insights/latest-market-news/2839572-weak-heating-oil-demand-weighs-on-german-prices">Argus Media</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/16/nadlishok-pichnogo-palnogo-tisne-na-cini-v-nimechchini/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Світ входить у фазу дизельного шоку: найбільші імпортери пального змушені скорочувати закупівлі через війну навколо Ірану</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/26/svit-vxodit-u-fazu-dizelnogo-shoku-najbilshi-importeri-palnogo-zmusheni-skorochuvati-zakupivli-cherez-vijnu-navkolo-iranu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/26/svit-vxodit-u-fazu-dizelnogo-shoku-najbilshi-importeri-palnogo-zmusheni-skorochuvati-zakupivli-cherez-vijnu-navkolo-iranu/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 26 May 2026 06:03:13 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[diesel market]]></category>
		<category><![CDATA[diesel prices]]></category>
		<category><![CDATA[energy inflation]]></category>
		<category><![CDATA[fuel imports]]></category>
		<category><![CDATA[Gasoil]]></category>
		<category><![CDATA[Iran war]]></category>
		<category><![CDATA[logistics]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[oil products]]></category>
		<category><![CDATA[Refining]]></category>
		<category><![CDATA[імпорт пального]]></category>
		<category><![CDATA[логистика]]></category>
		<category><![CDATA[нафтопереробка]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[ринок дизеля]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на дизель]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154005</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30386-Цены_рост.jpg" alt="Світ входить у фазу дизельного шоку: найбільші імпортери пального змушені скорочувати закупівлі через війну навколо Ірану"/><br />Світовий ринок нафти дедалі більше концентрується не навколо самої сирої нафти, а навколо дефіциту й подорожчання готових нафтопродуктів. Найгостріше це проявляється на ринку дизельного пального, яке після початку війни США та Ізраїлю проти Ірану стало одним із головних джерел інфляційного та логістичного тиску для економік-імпортерів. У багатьох торговельних хабах ціни на дизель зросли значно швидше, [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30386-Цены_рост.jpg" alt="Світ входить у фазу дизельного шоку: найбільші імпортери пального змушені скорочувати закупівлі через війну навколо Ірану"/><br /><p>Світовий ринок нафти дедалі більше концентрується не навколо самої сирої нафти, а навколо дефіциту й подорожчання готових нафтопродуктів. Найгостріше це проявляється на ринку дизельного пального, яке після початку війни США та Ізраїлю проти Ірану стало одним із головних джерел інфляційного та логістичного тиску для економік-імпортерів. У багатьох торговельних хабах ціни на дизель зросли значно швидше, ніж котирування сирої нафти, а окремі країни вже були змушені скорочувати імпорт через різке подорожчання ресурсу. Водночас глобальна економіка залишається критично залежною від дизеля, який фактично не має повноцінної заміни в транспорті, агросекторі, промисловості й енергетиці.</p>
<h3>Дизель став головною точкою тиску на світову економіку</h3>
<p>Після початку війни навколо Ірану найбільшу увагу ринку привертало стрімке зростання цін на нафту. Однак реальний удар по економіках припав саме на ринок нафтопродуктів, передусім дизельного пального. Причина полягає в тому, що економіки працюють не на сирій нафті, а на продуктах її переробки — дизелі, бензині, авіапальному, мазуті й нафті для хімічної промисловості.</p>
<p>Саме дизель виявився найбільш критичним елементом цієї системи. Він використовується у вантажних перевезеннях, залізничному транспорті, сільському господарстві, гірничодобувній галузі, будівництві та резервній генерації електроенергії.</p>
<ul>
<li><strong>Ціни на дизель у багатьох регіонах світу зросли більш ніж на 50%</strong> після початку конфлікту навколо Ірану.</li>
<li>У більшості ключових торговельних хабів дизель дорожчав швидше, ніж сира нафта.</li>
<li>Паралельно різко зросли ціни на авіапальне, бензин, нафту, мазут і газойль.</li>
<li>Основною причиною ринку стало скорочення судноплавства через <strong>Ормузьку протоку</strong>, яка є одним із головних маршрутів світового енергетичного постачання.</li>
</ul>
<p>Ринок фактично зіткнувся з ситуацією, коли дефіцит перероблених продуктів став небезпечнішим за нестачу самої нафти. Для багатьох країн це створює подвійний удар: дорожчає як сировина, так і готове паливо, без якого неможливо підтримувати роботу економіки.</p>
<h4>Найвразливішими стали країни без власної переробки</h4>
<p>Найсильніше від дизельного шоку страждають країни, які мають недостатню власну нафтопереробку й залежать від імпорту готових нафтопродуктів.</p>
<p>Reuters прямо вказує, що держави-імпортери опинилися фактично в пастці: навіть за високих цін вони змушені купувати дизель, оскільки повноцінної альтернативи йому зараз немає.</p>
<ul>
<li><strong>Австралія</strong> уже четвертий рік поспіль залишається найбільшим імпортером дизеля у світі.</li>
<li>У 2025 році країна імпортувала близько <strong>25 млн тонн дизеля</strong>.</li>
<li>Середній місячний імпорт становив приблизно <strong>2,10 млн тонн</strong>.</li>
<li>У 2026 році імпорт зріс до <strong>2,19 млн тонн на місяць</strong>.</li>
<li>У березні 2026 року Австралія збільшила закупівлі до <strong>2,52 млн тонн</strong> — максимального рівня за останні 18 місяців.</li>
<li>Причиною став панічний попит після загострення ситуації навколо Ірану.</li>
</ul>
<p>Особливість Австралії полягає в тому, що країна закрила частину застарілих нафтопереробних заводів і стала критично залежною від імпорту. Водночас її економіка є надзвичайно дизелеємною через великі обсяги аграрного виробництва, видобутку корисних копалин, вантажних перевезень і резервної генерації.</p>
<p>Це означає, що навіть різке подорожчання дизеля не дозволяє країні швидко скоротити споживання.</p>
<h4>Туреччина скорочує імпорт, але не може відмовитися від дизеля</h4>
<p>Другою найбільшою країною-імпортером дизеля є Туреччина. Однак на відміну від Австралії вона вже почала знижувати закупівлі через різке подорожчання пального.</p>
<ul>
<li>У 2026 році Туреччина скоротила імпорт дизеля приблизно на <strong>24%</strong> порівняно з попереднім роком.</li>
<li>Попри це країна продовжує відчувати сильний інфляційний тиск.</li>
<li><strong>S&amp;P Global</strong> прогнозує середню інфляцію в Туреччині на рівні майже <strong>29%</strong> у 2026 році.</li>
<li>Головною причиною називається висока залежність економіки від імпорту енергетичних продуктів.</li>
</ul>
<p>Водночас скорочення імпорту створює іншу проблему — зниження запасів пального. Для Туреччини це особливо ризиковано, оскільки основою логістичної системи країни є саме автомобільні перевезення, які працюють на дизелі. Тому навіть за високих цін Туреччина буде змушена продовжувати імпорт, підтримуючи світовий попит і утримуючи міжнародні котирування дизеля на високому рівні.</p>
<h4>Світові імпортери вже почали економити паливо</h4>
<p>Дані компанії <strong>Kpler</strong> свідчать, що високі ціни вже змушують найбільших покупців знижувати обсяги закупівель.</p>
<ul>
<li>10 із 15 найбільших імпортерів дизеля у світі скоротили закупівлі у 2026 році.</li>
<li><strong>Бразилія, Франція, Єгипет, Велика Британія та ПАР</strong> також знизили імпорт порівняно з 2025 роком.</li>
<li>Сумарний імпорт цих п’яти країн у січні-квітні 2026 року становив <strong>17,3 млн тонн</strong>.</li>
<li>За аналогічний період 2025 року показник перевищував <strong>21 млн тонн</strong>.</li>
<li>Скорочення становило близько <strong>3,6 млн тонн</strong>.</li>
</ul>
<p>Саме це тимчасове зниження попиту допомогло стримати ще сильніше зростання цін у період найбільшого дефіциту.</p>
<p>Однак Reuters наголошує: така економія навряд чи буде довгостроковою. Дизель залишається базовим енергетичним ресурсом для реального сектору економіки, тому після стабілізації цін країни можуть швидко повернутися до активних закупівель.</p>
<h4>Ормузька протока стала головним фактором нестабільності</h4>
<p>Ключовою причиною глобального дизельного шоку ринок називає порушення логістики через Ормузьку протоку.</p>
<ul>
<li>Через цей маршрут проходить значна частина світового експорту нафти й нафтопродуктів.</li>
<li>Скорочення судноплавства після початку конфлікту навколо Ірану обмежило постачання готового пального.</li>
<li>Найсильніше постраждав ринок авіапального й дизеля.</li>
<li>Ціни на дизель у головних торговельних хабах досягли багаторічних максимумів.</li>
</ul>
<p>Ринок фактично переходить у режим, коли вартість логістики й фізична доступність продукту стають важливішими за саму нафту. Це означає, що навіть у разі стабілізації котирувань Brent дефіцит дизеля може зберігатися значно довше.</p>
<p>Фактично ринок переходить у фазу, де головним індикатором стабільності стає не Brent, а здатність країн забезпечувати безперебійне постачання дизеля. Саме тому найбільші імпортери залишаються найуразливішими: вони не можуть швидко замінити ресурс, але змушені оплачувати його подорожчання, щоб уникнути сповільнення економіки.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами:<a href="https://www.reuters.com/commentary/reuters-open-interest/spare-thought-worlds-biggest-diesel-importers-2026-05-20/" target="_blank"> Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30386-Цены_рост.jpg" alt="Світ входить у фазу дизельного шоку: найбільші імпортери пального змушені скорочувати закупівлі через війну навколо Ірану"/><br /><p>Світовий ринок нафти дедалі більше концентрується не навколо самої сирої нафти, а навколо дефіциту й подорожчання готових нафтопродуктів. Найгостріше це проявляється на ринку дизельного пального, яке після початку війни США та Ізраїлю проти Ірану стало одним із головних джерел інфляційного та логістичного тиску для економік-імпортерів. У багатьох торговельних хабах ціни на дизель зросли значно швидше, ніж котирування сирої нафти, а окремі країни вже були змушені скорочувати імпорт через різке подорожчання ресурсу. Водночас глобальна економіка залишається критично залежною від дизеля, який фактично не має повноцінної заміни в транспорті, агросекторі, промисловості й енергетиці.</p>
<h3>Дизель став головною точкою тиску на світову економіку</h3>
<p>Після початку війни навколо Ірану найбільшу увагу ринку привертало стрімке зростання цін на нафту. Однак реальний удар по економіках припав саме на ринок нафтопродуктів, передусім дизельного пального. Причина полягає в тому, що економіки працюють не на сирій нафті, а на продуктах її переробки — дизелі, бензині, авіапальному, мазуті й нафті для хімічної промисловості.</p>
<p>Саме дизель виявився найбільш критичним елементом цієї системи. Він використовується у вантажних перевезеннях, залізничному транспорті, сільському господарстві, гірничодобувній галузі, будівництві та резервній генерації електроенергії.</p>
<ul>
<li><strong>Ціни на дизель у багатьох регіонах світу зросли більш ніж на 50%</strong> після початку конфлікту навколо Ірану.</li>
<li>У більшості ключових торговельних хабів дизель дорожчав швидше, ніж сира нафта.</li>
<li>Паралельно різко зросли ціни на авіапальне, бензин, нафту, мазут і газойль.</li>
<li>Основною причиною ринку стало скорочення судноплавства через <strong>Ормузьку протоку</strong>, яка є одним із головних маршрутів світового енергетичного постачання.</li>
</ul>
<p>Ринок фактично зіткнувся з ситуацією, коли дефіцит перероблених продуктів став небезпечнішим за нестачу самої нафти. Для багатьох країн це створює подвійний удар: дорожчає як сировина, так і готове паливо, без якого неможливо підтримувати роботу економіки.</p>
<h4>Найвразливішими стали країни без власної переробки</h4>
<p>Найсильніше від дизельного шоку страждають країни, які мають недостатню власну нафтопереробку й залежать від імпорту готових нафтопродуктів.</p>
<p>Reuters прямо вказує, що держави-імпортери опинилися фактично в пастці: навіть за високих цін вони змушені купувати дизель, оскільки повноцінної альтернативи йому зараз немає.</p>
<ul>
<li><strong>Австралія</strong> уже четвертий рік поспіль залишається найбільшим імпортером дизеля у світі.</li>
<li>У 2025 році країна імпортувала близько <strong>25 млн тонн дизеля</strong>.</li>
<li>Середній місячний імпорт становив приблизно <strong>2,10 млн тонн</strong>.</li>
<li>У 2026 році імпорт зріс до <strong>2,19 млн тонн на місяць</strong>.</li>
<li>У березні 2026 року Австралія збільшила закупівлі до <strong>2,52 млн тонн</strong> — максимального рівня за останні 18 місяців.</li>
<li>Причиною став панічний попит після загострення ситуації навколо Ірану.</li>
</ul>
<p>Особливість Австралії полягає в тому, що країна закрила частину застарілих нафтопереробних заводів і стала критично залежною від імпорту. Водночас її економіка є надзвичайно дизелеємною через великі обсяги аграрного виробництва, видобутку корисних копалин, вантажних перевезень і резервної генерації.</p>
<p>Це означає, що навіть різке подорожчання дизеля не дозволяє країні швидко скоротити споживання.</p>
<h4>Туреччина скорочує імпорт, але не може відмовитися від дизеля</h4>
<p>Другою найбільшою країною-імпортером дизеля є Туреччина. Однак на відміну від Австралії вона вже почала знижувати закупівлі через різке подорожчання пального.</p>
<ul>
<li>У 2026 році Туреччина скоротила імпорт дизеля приблизно на <strong>24%</strong> порівняно з попереднім роком.</li>
<li>Попри це країна продовжує відчувати сильний інфляційний тиск.</li>
<li><strong>S&amp;P Global</strong> прогнозує середню інфляцію в Туреччині на рівні майже <strong>29%</strong> у 2026 році.</li>
<li>Головною причиною називається висока залежність економіки від імпорту енергетичних продуктів.</li>
</ul>
<p>Водночас скорочення імпорту створює іншу проблему — зниження запасів пального. Для Туреччини це особливо ризиковано, оскільки основою логістичної системи країни є саме автомобільні перевезення, які працюють на дизелі. Тому навіть за високих цін Туреччина буде змушена продовжувати імпорт, підтримуючи світовий попит і утримуючи міжнародні котирування дизеля на високому рівні.</p>
<h4>Світові імпортери вже почали економити паливо</h4>
<p>Дані компанії <strong>Kpler</strong> свідчать, що високі ціни вже змушують найбільших покупців знижувати обсяги закупівель.</p>
<ul>
<li>10 із 15 найбільших імпортерів дизеля у світі скоротили закупівлі у 2026 році.</li>
<li><strong>Бразилія, Франція, Єгипет, Велика Британія та ПАР</strong> також знизили імпорт порівняно з 2025 роком.</li>
<li>Сумарний імпорт цих п’яти країн у січні-квітні 2026 року становив <strong>17,3 млн тонн</strong>.</li>
<li>За аналогічний період 2025 року показник перевищував <strong>21 млн тонн</strong>.</li>
<li>Скорочення становило близько <strong>3,6 млн тонн</strong>.</li>
</ul>
<p>Саме це тимчасове зниження попиту допомогло стримати ще сильніше зростання цін у період найбільшого дефіциту.</p>
<p>Однак Reuters наголошує: така економія навряд чи буде довгостроковою. Дизель залишається базовим енергетичним ресурсом для реального сектору економіки, тому після стабілізації цін країни можуть швидко повернутися до активних закупівель.</p>
<h4>Ормузька протока стала головним фактором нестабільності</h4>
<p>Ключовою причиною глобального дизельного шоку ринок називає порушення логістики через Ормузьку протоку.</p>
<ul>
<li>Через цей маршрут проходить значна частина світового експорту нафти й нафтопродуктів.</li>
<li>Скорочення судноплавства після початку конфлікту навколо Ірану обмежило постачання готового пального.</li>
<li>Найсильніше постраждав ринок авіапального й дизеля.</li>
<li>Ціни на дизель у головних торговельних хабах досягли багаторічних максимумів.</li>
</ul>
<p>Ринок фактично переходить у режим, коли вартість логістики й фізична доступність продукту стають важливішими за саму нафту. Це означає, що навіть у разі стабілізації котирувань Brent дефіцит дизеля може зберігатися значно довше.</p>
<p>Фактично ринок переходить у фазу, де головним індикатором стабільності стає не Brent, а здатність країн забезпечувати безперебійне постачання дизеля. Саме тому найбільші імпортери залишаються найуразливішими: вони не можуть швидко замінити ресурс, але змушені оплачувати його подорожчання, щоб уникнути сповільнення економіки.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами:<a href="https://www.reuters.com/commentary/reuters-open-interest/spare-thought-worlds-biggest-diesel-importers-2026-05-20/" target="_blank"> Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/26/svit-vxodit-u-fazu-dizelnogo-shoku-najbilshi-importeri-palnogo-zmusheni-skorochuvati-zakupivli-cherez-vijnu-navkolo-iranu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Російська нафта для Індії: дешеве постачання на хиткому плато</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/15/rosijska-nafta-dlya-indi%d1%97-desheve-postachannya-na-xitkomu-plato/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/15/rosijska-nafta-dlya-indi%d1%97-desheve-postachannya-na-xitkomu-plato/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 15 Jul 2025 10:07:57 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[імпорт пального]]></category>
		<category><![CDATA[російська нафта]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152753</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29592-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Російська нафта для Індії: дешеве постачання на хиткому плато"/><br />Вартість фрахту на перевезення російської нафти Urals з балтійських портів до Індії в липні знову знизилася до $5.0–$5.3 млн за рейс Aframax (порівняно з $5.5–$5.7 млн у червні), оскільки з’явилося більше доступних танкерів. Та експерти попереджають: цей період дешевших постачань може швидко завершитися через новий пакет санкцій ЄС і можливі політичні сигнали зі США. Вплив [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29592-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Російська нафта для Індії: дешеве постачання на хиткому плато"/><br /><p>Вартість фрахту на перевезення російської нафти Urals з балтійських портів до Індії в липні знову знизилася до $5.0–$5.3 млн за рейс Aframax (порівняно з $5.5–$5.7 млн у червні), оскільки з’явилося більше доступних танкерів. Та експерти попереджають: цей період дешевших постачань може швидко завершитися через новий пакет санкцій ЄС і можливі політичні сигнали зі США.</p>
<h3>Вплив на ринок пального України</h3>
<p>Зниження вартості фрахту російської нафти є тимчасовим фактором стабілізації глобальних постачань, але для України це не несе добрих новин надовго:</p>
<ul>
<li><strong>Ціни на нафту Urals залишаються нижче обмеження у $60 за барель</strong>, що дозволяє використовувати західні танкери та страховиків для перевезень.</li>
<li>Щоразу, коли ціна падає під межу, фрахт дешевшає – у квітні середня вартість рейсу падала до $6 млн.</li>
<li><em>Однак ЄС завершує роботу над 18-м пакетом санкцій</em>, який може знизити цінову стелю до $45. Це різко скоротить доступність танкерів під західними прапорами і знову підніме фрахт.</li>
<li>Такі коливання цін і доступності фрахту піднімають ризики зростання цін на світовому ринку нафти, що безпосередньо вплине на вартість імпортованого пального в Україні.</li>
</ul>
<p>Водночас Індія, головний покупець російської морської нафти, вже відчуває тиск – дисконт Urals до Brent звузився до $1.70–$2 за барель, найменший з початку війни. Індійські НПЗ стикаються з проблемами із закупівлею партій на серпень через ремонтні роботи в росії та довгострокові контракти (як у «Роснефти» з Reliance). Частина покупців звертається до альтернатив, як-от Murban з ОАЕ чи WTI зі США.</p>
<p>Ціни фрахту все ще перевищують досанкційний рівень $4.7–$4.9 млн, що підкреслює: навіть за умов дотримання обмеження Росією, колишній ланцюг знижок вже не працює повноцінно. З огляду на політичний тиск і заморожені настрої ринку, це відносне затишшя може виявитися останнім перед поверненням цінової турбулентності.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Russias-Cheap-Oil-Ride-to-India-Hits-a-Fragile-Plateau.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29592-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Російська нафта для Індії: дешеве постачання на хиткому плато"/><br /><p>Вартість фрахту на перевезення російської нафти Urals з балтійських портів до Індії в липні знову знизилася до $5.0–$5.3 млн за рейс Aframax (порівняно з $5.5–$5.7 млн у червні), оскільки з’явилося більше доступних танкерів. Та експерти попереджають: цей період дешевших постачань може швидко завершитися через новий пакет санкцій ЄС і можливі політичні сигнали зі США.</p>
<h3>Вплив на ринок пального України</h3>
<p>Зниження вартості фрахту російської нафти є тимчасовим фактором стабілізації глобальних постачань, але для України це не несе добрих новин надовго:</p>
<ul>
<li><strong>Ціни на нафту Urals залишаються нижче обмеження у $60 за барель</strong>, що дозволяє використовувати західні танкери та страховиків для перевезень.</li>
<li>Щоразу, коли ціна падає під межу, фрахт дешевшає – у квітні середня вартість рейсу падала до $6 млн.</li>
<li><em>Однак ЄС завершує роботу над 18-м пакетом санкцій</em>, який може знизити цінову стелю до $45. Це різко скоротить доступність танкерів під західними прапорами і знову підніме фрахт.</li>
<li>Такі коливання цін і доступності фрахту піднімають ризики зростання цін на світовому ринку нафти, що безпосередньо вплине на вартість імпортованого пального в Україні.</li>
</ul>
<p>Водночас Індія, головний покупець російської морської нафти, вже відчуває тиск – дисконт Urals до Brent звузився до $1.70–$2 за барель, найменший з початку війни. Індійські НПЗ стикаються з проблемами із закупівлею партій на серпень через ремонтні роботи в росії та довгострокові контракти (як у «Роснефти» з Reliance). Частина покупців звертається до альтернатив, як-от Murban з ОАЕ чи WTI зі США.</p>
<p>Ціни фрахту все ще перевищують досанкційний рівень $4.7–$4.9 млн, що підкреслює: навіть за умов дотримання обмеження Росією, колишній ланцюг знижок вже не працює повноцінно. З огляду на політичний тиск і заморожені настрої ринку, це відносне затишшя може виявитися останнім перед поверненням цінової турбулентності.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Russias-Cheap-Oil-Ride-to-India-Hits-a-Fragile-Plateau.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/15/rosijska-nafta-dlya-indi%d1%97-desheve-postachannya-na-xitkomu-plato/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/import-palnogo/feed/ ) in 1.27120 seconds, on Jul 14th, 2026 at 11:26 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Jul 14th, 2026 at 12:26 pm UTC -->