Індія у вересні експортувала близько 620 тис. барелів дизельного пального на добу — найбільше за рік. До Європи спрямували приблизно 280 тис. барелів на добу, майже на 80% більше, ніж у серпні. Високі дизельні крек-спреди стимулювали індійські НПЗ максимально нарощувати виробництво й експорт.

Майже половина індійського дизпалива пішла до Європи

Експорт дизельного пального з Індії у вересні 2026 року досяг приблизно 620 тис. барелів на добу, найвищого рівня за останні 12 місяців. За даними Kpler, які 8 жовтня навело The Economic Times, близько 280 тис. барелів на добу було спрямовано до Європи — майже 45% загального індійського експорту дизпалива.

Європейські відвантаження збільшилися майже на 80% порівняно із серпнем. Це суттєве оновлення тенденції, яку «Термінал» фіксував місяцем раніше: у серпні Індія забезпечувала близько 60% дизельного потоку до Європи через Баб-ель-Мандеб.

Маржа понад $60 за барель стимулювала максимізацію випуску дизпалива

Керівник напряму нафтопереробки Kpler Нікхіл Дубей повідомив, що у вересні сінгапурський дизельний крек-спред до нафти Dubai перевищував $60 за барель. Такий рівень створював сильний економічний стимул для НПЗ збільшувати вихід середніх дистилятів і спрямовувати ресурс на найдорожчі зовнішні ринки.

Збільшення індійського постачання відбулося саме тоді, коли вересневий імпорт дизпалива до Європи скоротився до рекордно низького для цього місяця рівня. Отже, зростання індійських відвантажень не означало усунення дефіциту: воно частково компенсувало скорочення інших джерел постачання.

У вересні Індія не відвантажувала дизпальне до росії після появи таких потоків у попередні три місяці. Це додатково вивільнило ресурс для інших напрямків, серед яких європейський ринок забезпечував одні з найпривабливіших цінових умов.

Джерела: The Economic Times.

Із 16 липня Індія підвищила податок на експорт дизельного пального з 8,5 до 15,5 рупії за літр. Одночасно мито на авіаційне пальне зросло до 14,5 рупії, а ставка для бензину зменшилася до 2,5 рупії за літр. Рішення підвищує витрати експортерів дизпального, однак фактична зміна обсягів постачання ще не підтверджена.

Податкове навантаження на дизель зросло майже вдвічі

Нові ставки набули чинності 16 липня в межах чергового перегляду індійського податку на надприбутки від експорту нафтопродуктів. Уряд відреагував на подорожчання нафти та підвищення доходності продажу дизельного й авіаційного пального на зовнішніх ринках.

За наведеним Reuters валютним курсом нове мито на дизель відповідає приблизно 0,161 долара за літр. Порівняно з попередньою ставкою податкове навантаження збільшилося на 7 рупій за літр.

Як мито може змінити експортну пропозицію

Експортний податок безпосередньо зменшує чистий дохід індійського виробника від продажу пального за кордон. За незмінної міжнародної ціни частина партій може стати менш привабливою для експорту порівняно з реалізацією на внутрішньому ринку.

Водночас підвищення ставки не означає автоматичного припинення індійських постачань. Остаточне рішення НПЗ залежатиме від експортної ціни, вартості фрахту, маржі переробки та можливостей продажу всередині країни.

Для європейського ринку це ще один чинник, який може впливати на конкуренцію за альтернативні партії дизпального. Роль доступності фізичного ресурсу в ціноутворенні розглянуто в матеріалі про перехід паливного ринку до режиму керованого постачання, а залежність європейських цін від джерел і маршрутів — у порівнянні паливних витрат у Європі.

Джерела: The Times of India, Reuters.

TotalEnergies, маржа переробки, нафтопереробка, дизельне пальне, Brent, європейський ринок | TotalEnergies, refining margins, downstream earnings, European fuel market

TotalEnergies очікує різкого зростання доходів переробки через вищу паливну маржу

Головні тези: TotalEnergies прогнозує різке збільшення доходів нафтопереробного та збутового підрозділу за підсумками другого кварталу порівняно з першим. Компанія пов’язує це з вищою маржею переробки та сильними результатами нафтової торгівлі. Середня ціна Brent у квітні–червні становила близько 97 доларів за барель, що на 45% перевищує торішній рівень.

Висока маржа компенсує частину виробничих втрат

Французька TotalEnergies 16 липня повідомила, що очікує поліпшення результатів майже всіх напрямів діяльності, крім торгівлі скрапленим природним газом. У downstream-сегменті, який охоплює переробку, торгівлю та збут нафтопродуктів, прибуток має різко зрости порівняно з першим кварталом.

Компанія не оприлюднила окремого прогнозу маржі саме для дизельного пального. Проте її оцінка підтверджує загальну ситуацію на ринку, де обмежена пропозиція готових нафтопродуктів дозволила НПЗ отримувати більший розрив між ціною пального та вартістю сировини.

У другому кварталі Brent коштувала в середньому близько 97 доларів за барель проти 67 доларів за барель роком раніше. Зростання становило 45%.

Видобуток відновлюється, але експортні обмеження зберігаються

TotalEnergies очікує, що видобуток вуглеводнів у другому кварталі наблизиться до 2,4 млн барелів нафтового еквівалента на добу. Оцінений вплив війни з Іраном на виробництво зменшено з 360 тис. до 210 тис. барелів нафтового еквівалента на добу.

Водночас частину додатково видобутої сировини на Близькому Сході компанія не могла експортувати через порушення руху в Ормузькій протоці. Це розмежовує два складники ринку: фізична наявність нафти не гарантує її своєчасної доставки на НПЗ, а наявність сировини не гарантує достатнього випуску дизпального.

Зростання доходів переробників узгоджується з переходом ринку до моделі, в якій ціну визначають не лише котирування нафти, а й доступність переробки та надійність постачання. Вплив геополітичних ризиків на вартість європейського пального розглянуто також у матеріалі про паливні витрати Європи під час війни.

Повні результати TotalEnergies за другий квартал мають бути оприлюднені 23 липня.

Джерела: Reuters, Reuters.

дизельні ф’ючерси, запаси дизпального, США, європейський газойль, експорт пального, росія | diesel futures, US inventories, European gasoil, fuel exports

Ф’ючерси на дизель у США зросли на 20% на тлі скорочення запасів

Головні тези: Американські ф’ючерси на дизельне пальне подорожчали приблизно на 20% від початку попереднього тижня. Запаси дистилятів у США наблизилися до найнижчих рівнів із початку 2000-х років, тоді як експортна заборона росії та порушення постачання через Ормузьку протоку посилили глобальний дефіцит. Для Європи це означає жорсткішу конкуренцію за американські партії дизпального.

Американський ринок втрачає запас міцності

Станом на 16 липня ціни ф’ючерсів на дизель у США зросли приблизно на п’яту частину від початку попереднього тижня. Підвищення відбулося на тлі подальшого скорочення внутрішніх запасів і відновлення напруження навколо Ормузької протоки.

Запаси вже перебувають поблизу мінімальних рівнів із початку 2000-х років. За таких умов навіть обмежене додаткове скорочення пропозиції або збільшення експорту може спричинити непропорційно сильну реакцію цін.

Додатковий тиск створила заборона росії на експорт дизпального. У перші десять днів липня російські відвантаження дизеля та газойлю становили 234 тис. барелів на добу проти 400 тис. барелів на добу в червні та середніх 817 тис. барелів на добу у 2025 році.

Європа конкурує за ті самі партії зі США

Після порушення близькосхідних потоків США стали одним із головних альтернативних постачальників дизпального до Європейського Союзу та Великої Британії. Але за американський ресурс одночасно конкурують Бразилія, Туреччина та інші традиційні покупці російського пального.

Кожна партія, перенаправлена зі США до Латинської Америки або Середземномор’я, зменшує потенційний обсяг постачання до Північно-Західної Європи. Це відбувається за умов, коли запаси дизпального в США та регіоні Амстердам–Роттердам–Антверпен уже нижчі за типовий для сезону діапазон.

Раніше премія європейського низькосірчистого газойлю до Brent досягла рекордних 60,77 долара за барель. Такий розрив показує, що на ринку дорожчає передусім готове пальне, а не лише нафтова сировина.

Залежність Європи від обмеженої кількості альтернативних постачальників посилює ризики, описані в матеріалі про напруження на європейському ринку дизеля. Механізм відриву ціни готового пального від динаміки нафти пояснено в аналізі про роль фізичної доступності та дисципліни постачання.

Джерела: The Wall Street Journal, Reuters.

Індійські НПЗ планують збільшити внутрішнє виробництво скрапленого нафтового газу приблизно на 4 тис. тонн на добу, або більш ніж на 10%, із поточного рівня 37–38 тис. тонн на добу. Рішення ухвалюється на тлі нових ризиків для судноплавства через Ормузьку протоку, яка до війни забезпечувала близько 90% індійського імпорту LPG. У серпні імпорт країни був на 25% нижчим, ніж роком раніше, тоді як внутрішнє споживання LPG скоротилося на 17%.

Виробництво планують підняти вище 40 тис. тонн на добу

Індійські нафтопереробники готуються додатково збільшити виробництво LPG приблизно на 4 тис. тонн на добу, щоб компенсувати дефіцит імпортного ресурсу та зменшити залежність від нестабільних морських постачань через Перську затоку. Поточний випуск оцінюється у 37–38 тис. тонн на добу, тому заплановане збільшення перевищує 10%.

Учасники ринку зазначають, що поточні запаси залишаються достатніми, однак маршрут через Ормузьку протоку більше не розглядається як надійний. Постачання через нього тривають лише частково, а нові атаки США та Ірану на судна знову підвищили ризик триваліших перебоїв.

До початку війни через Ормуз проходило близько 90% індійського імпорту LPG. Нині фактичні поставки цим напрямком становлять лише частину довоєнного рівня.

Імпорт у серпні скоротився на 25% рік до року

За даними Vortexa, наведеними The Economic Times, у серпні Індія імпортувала 1,45 млн тонн LPG. Це був найбільший місячний обсяг від початку нинішньої кризи, але він залишався на 25% нижчим, ніж у серпні 2025 року.

Глобальна морська пропозиція LPG також ще не відновилася до довоєнного рівня. Старший аналітик нафтового ринку Vortexa Рохіт Ратход оцінює серпневий морський експорт приблизно на 0,6 млн тонн нижче за показник лютого 2026 року та на 1,25 млн тонн нижче, ніж роком раніше.

Таким чином, індійський ринок компенсує нестачу не лише зміною географії імпорту, а й збільшенням власного виробництва та скороченням споживання.

Попит на LPG в Індії впав на 17%

Внутрішнє споживання LPG у серпні було на 17% нижчим, ніж роком раніше. Скорочення зафіксовано серед домогосподарств, комерційних споживачів і промисловості. Найбільше зменшився промисловий попит: у липні споживання наливного LPG у цьому сегменті впало приблизно на 80%.

Частина споживачів перейшла на трубопровідний природний газ, дизельне пальне або деревні пелети. Водночас учасники ринку пов’язують частину падіння з фізичними обмеженнями пропозиції та руйнуванням попиту через високу вартість ресурсу.

Саме скорочення споживання разом із нарощуванням внутрішнього випуску дозволило Індії пройти період різкого падіння морського імпорту без пропорційного дефіциту на внутрішньому ринку.

Індія вже піднімала виробництво до 54 тис. тонн на добу

Після початку війни індійські НПЗ швидко збільшили виробництво LPG із приблизно 36 тис. тонн на добу до пікових 54 тис. тонн на добу у травні. Для цього частину сировини було перерозподілено з інших виробничих напрямків, зокрема нафтохімії.

Після появи дефіциту пластмас та іншої продукції виробництво LPG довелося знизити. У червні середній випуск становив близько 50 тис. тонн на добу, а в липні виробництво скоротилося на 19% порівняно з червнем — до 1,2 млн тонн за місяць.

Нове рішення про додаткові 4 тис. тонн на добу означає повторний перехід до моделі, в якій безпека забезпечення LPG отримує більший пріоритет порівняно з максимізацією випуску інших продуктів НПЗ.

Виробнича модель доповнює диверсифікацію імпорту

Ще у серпні індійська влада встановила максимальний цільовий випуск LPG на рівні 63,81 тис. тонн на добу, щоб одночасно забезпечувати поточне споживання та створювати резервний запас.

Паралельно країна суттєво змінила структуру зовнішніх закупівель. У серпні США забезпечили понад 73% індійського імпорту LPG, тоді як традиційні постачання з Перської затоки залишалися різко обмеженими.

Зростання індійського попиту на американський ресурс має значення й для європейського ринку. США одночасно є одним із ключових постачальників LPG до Європи, тому конкуренція між Атлантичним та Азійським напрямками впливає на доступність вантажів і фрахт. Напередодні вартість перевезення LPG зі США до Азії перевищила $300 за тонну, а вересневі потоки оцінювалися приблизно у 3,6 млн тонн.

Джерело: The Economic Times.

Переорієнтація азійських покупців на американський LPG після скорочення постачання з Перської затоки різко збільшила транспортні витрати. Ставки VLGC на напрямку Houston–Asia у серпні перевищили $300 за тонну, тоді як американський пропан Mont Belvieu коштував близько $0,68 за галон, або приблизно $360 за тонну. Після близько 4,8 млн тонн американського LPG, спрямованого до Азії у липні, потік оцінюється у 4,2 млн тонн у серпні та 3,6 млн тонн у вересні.

Дешевший американський ресурс частково втрачає перевагу через логістику

9 вересня ETEnergyWorld із посиланням на Equirus Energy Weekly Report повідомило про подальшу перебудову азійського LPG-ринку після порушення традиційних потоків із Перської затоки. Американський ресурс залишається конкурентним за товарною ціною: Mont Belvieu у серпні оцінювався приблизно у $0,68 за галон, або близько $360 за тонну, що нижче за контрактні ціни Saudi Aramco.

Однак довше транспортне плече різко збільшило вартість доставки. Ставки VLGC на маршруті Houston–Asia перевищували $200 за тонну вже в середині квітня, а в серпні піднялися вище $300 за тонну через посилення східного попиту та обмежену доступність суден.

Таким чином, цінова перевага американського пропану на базисі виробника не переноситься безпосередньо у вартість LPG для азійського імпортера. До товарної ціни додається транспортна складова, яка в окремі періоди наближається за масштабом до самої вартості ресурсу на американському хабі.

Американські потоки до Азії почали скорочуватися

За даними, наведеними Equirus, постачання LPG зі США до Азії становило близько 4,8 млн тонн у липні та знизилося приблизно до 4,2 млн тонн у серпні. На вересень оцінюється подальше скорочення до 3,6 млн тонн.

Зниження від липневого рівня до вересневої оцінки становить близько чверті. При цьому попит на американський ресурс залишається підвищеним, а логістичними обмеженнями виступають не лише доступність VLGC, а й пропускна здатність ключових маршрутів.

Додатковий тиск створює Панамський канал. «Термінал» повідомляв, що кількість добових проходів каналу скорочена до 34 і має знизитися до 32 із 15 вересня. Обмеження змушують частину VLGC довше чекати, купувати дорогі пріоритетні слоти або використовувати довші маршрути.

Індія стала одним із головних драйверів зміни потоків

До порушення роботи Ормузької протоки понад 90% індійського імпорту LPG надходило із Західної Азії. За даними Equirus, частка США зросла з 8% у лютому до 65–70% на початку серпня.

Постачання з ОАЕ у серпні скоротилося приблизно до 0,14 млн тонн, із Катару — до близько 0,06 млн тонн. Саудівська Аравія не постачала LPG до Індії у липні та серпні. Одночасно Індія почала активніше залучати ресурс з Алжиру, обсяг якого у серпні оцінювався приблизно у 0,11 млн тонн.

Раніше «Термінал» повідомляв, що США забезпечили понад 73% імпорту LPG Індії у серпні. Поточні дані додають до цієї картини логістичний вимір: доступність американського LPG сама по собі не гарантує дешевої поставки, якщо фрахт VLGC перевищує $300 за тонну.

Для європейського ринку цей механізм має пряме значення через конкуренцію за американський пропан і суднову місткість. США постачають LPG як до Азії, так і в Атлантичний басейн, тому довше зайнятий VLGC-флот та дорожчі маршрути можуть підтримувати транспортну премію навіть за достатнього фізичного ресурсу на американському ринку.

Джерела: ETEnergyWorld.

Індія у серпні отримала зі США близько 0,62 млн тонн LPG, а американський ресурс забезпечив понад 73% її імпорту скрапленого нафтового газу. Постачання з традиційних країн Перської затоки залишаються різко скороченими: ОАЕ поставили близько 140 тис. тонн, Катар — близько 60 тис. тонн, а вантажів із Саудівської Аравії у липні та серпні не було. Перебудова одного з найбільших світових імпортних ринків збільшує роль США в глобальному балансі пропану й бутану.

Американський LPG заміщує ресурс із Перської затоки

25 серпня дані Kpler підтвердили подальшу переорієнтацію індійського ринку LPG на Сполучені Штати. У серпні Індія отримала зі США близько 0,62 млн тонн скрапленого нафтового газу. У липні американські відвантаження становили близько 0,89 млн тонн.

У липні США забезпечили понад 73% індійського імпорту LPG. Серпневі дані також свідчать про домінування американського ресурсу в структурі постачання на тлі різкого скорочення традиційних потоків із Перської затоки.

Липневий американський обсяг майже дорівнював найбільшому місячному постачанню LPG з ОАЕ до Індії — 0,891 млн тонн, зафіксованому в жовтні 2025 року. Це показує масштаб структурної зміни: напрямок, який раніше був додатковим, фактично став основним джерелом імпортного LPG.

ОАЕ та Катар різко скоротили присутність на індійському ринку

У серпні постачання LPG з ОАЕ становило близько 140 тис. тонн, а з Катару — приблизно 60 тис. тонн. Саудівська Аравія, за даними Kpler, не поставляла LPG до Індії ані в липні, ані в серпні.

До нинішніх перебоїв структура була протилежною. Індія традиційно залежала від виробників Перської затоки, а близькосхідний LPG надходив переважно через Ормузьку протоку. Обмеження цього маршруту змусило імпортерів збільшити транспортне плече й переорієнтувати закупівлі на Атлантичний басейн.

Зміна вже була помітною на початку серпня. «Термінал» повідомляв, що у липні США стали найбільшим постачальником LPG до Індії, забезпечивши 73% імпорту. Тоді загальний індійський імпорт становив близько 1,23 млн тонн.

Індія закріплює диверсифікацію постачання

Переорієнтація не обмежується короткостроковими спотовими закупівлями. Індійські державні компанії планують у 2027 році отримувати зі США до чверті загального імпорту LPG. Одночасно Indian Oil домовляється з алжирською Sonatrach про регулярні постачання 45–55 тис. тонн LPG на місяць.

«Термінал» раніше зазначав, що алжирський контракт може забезпечити Indian Oil приблизно 540–660 тис. тонн LPG на рік, якщо щомісячний графік діятиме протягом усього 2027 року.

Для міжнародного ринку ця перебудова означає збільшення конкуренції за американський пропан. США одночасно забезпечують азійські та атлантичні напрямки, зокрема європейський ринок. При цьому американські запаси пропану та пропілену досягли рекордних 107,013 млн барелів, тому поточним обмеженням дедалі більше стає не фізична наявність ресурсу, а можливості експортних терміналів і морської логістики.

Джерела: PTI / ThePrint, The Economic Times.

Маврикій та Індія підписали міжурядові домовленості про довгострокове постачання нафтопродуктів. Контракт з Indian Oil охоплює бензин, дизельне й авіаційне пальне. Обсяги, ціни та інші комерційні умови сторони не розкрили.

Імпортозалежна острівна держава закріплює альтернативний канал постачання готового пального

Угоди було підписано під час візиту міністра нафти Індії Хардіпа Пурі до Маврикію. До пакета документів увійшли міжурядовий меморандум про співпрацю у сфері нафти й газу та договір купівлі-продажу з державною компанією Indian Oil.

Контракт передбачає постачання бензину, дизельного пального й авіаційного пального. Уряд Маврикію назвав домовленість довгостроковою, але не оприлюднив обсяги, строки окремих партій, формулу ціни та фінансові умови.

Економіка Маврикію значною мірою залежить від імпортованих енергоресурсів і зазнала негативного впливу війни з Іраном. Порушення близькосхідних потоків та обмеження руху через Ормузьку протоку посилили потребу імпортерів у довгострокових контрактах із постачальниками з інших регіонів.

Хардіп Пурі заявив, що Маврикій став першою країною за межами Південної Азії, яка уклала угоду такого типу з індійською державною нафтовою компанією. Домовленість розширює географію експорту Indian Oil і формує для Маврикію окремий гарантований канал закупівлі моторного пального.

Reuters не наводить даних про те, чи замінить індійський ресурс чинних постачальників повністю або частково. Відсутність оприлюднених обсягів також не дає змоги визначити частку контракту в загальному паливному балансі країни.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Indian Oil Corp завершує угоду із Sonatrach про постачання алжирського LPG у 2027 році: щомісяця компанія планує отримувати один VLGC із 45–55 тис. тонн суміші пропану й бутану. За рік такий контракт відповідає приблизно 540–660 тис. тонн ресурсу. Індія розширює географію закупівель після перебоїв із постачанням через Ормузьку протоку, одночасно збільшуючи закупівлі у США.

Алжир повертається до довгострокового портфеля Indian Oil

Indian Oil Corp, найбільша нафтопереробна компанія Індії, завершує домовленість із алжирською Sonatrach про імпорт скрапленого нафтового газу у 2027 році. За інформацією трьох торговельних джерел Reuters, IOC планує щомісяця забирати один великий газовоз VLGC із 45–55 тис. тонн LPG — суміші пропану й бутану.

Постачання здійснюватиметься на умовах FOB, тобто Indian Oil братиме на себе організацію та вартість морського транспортування від порту завантаження. Якщо щомісячний графік збережеться протягом усього року, контракт забезпечуватиме приблизно 540–660 тис. тонн LPG на рік.

Indian Oil раніше вже мала довгострокову угоду із Sonatrach, однак згодом переорієнтувала закупівлі на Близький Схід. Після порушення традиційних потоків через Ормузьку протоку компанія повертається до алжирського напрямку. Індія відновила імпорт LPG з Алжиру у червні 2026 року, а в серпні, за попередніми даними LSEG, очікує отримати близько 110 тис. тонн алжирського ресурсу.

Ціна Sonatrach конкурує із Saudi Aramco

Один зі співрозмовників Reuters зазначив, що ціна алжирського LPG нижча за Saudi Aramco Contract Price — контрактний індикатор Saudi Aramco, який є одним із ключових орієнтирів для ціноутворення пропану та бутану в міжнародній торгівлі.

Для Indian Oil це створює ще один канал постачання, не прив’язаний до експорту через Ормузьку протоку. Після воєнних перебоїв саме географічна концентрація імпорту стала для Індії головним ризиком: у 2025 році країна отримувала приблизно 90% своїх 21,85 млн тонн імпортного LPG із Близького Сходу.

«Термінал» раніше повідомляв, що Індія встановила для НПЗ добовий орієнтир виробництва LPG після перебоїв через Ормуз. Одночасно країна суттєво змінила структуру зовнішніх закупівель: у липні США забезпечили 73% індійського імпорту LPG.

Індія будує триконтурну модель постачання LPG

Алжирська угода є частиною ширшої диверсифікації. Indian Oil, Hindustan Petroleum і Bharat Petroleum готуються закуповувати більше американського LPG, а Індія планує отримувати зі США до чверті свого імпорту у 2027 році. Державні компанії мають провести спільний тендер на американський ресурс.

Зростання ролі США вже змінює логістику. Через значно довший маршрут порівняно з Перською затокою фрахт стає суттєвою частиною вартості американського LPG для азійського покупця. Indian Oil тому окремо шукає можливість придбати 50% частки у VLGC місткістю 80–93,5 тис. куб. м, щоб частково контролювати транспортні витрати.

Фактично формується триконтурна модель забезпечення: частина ресурсу надходитиме з традиційних близькосхідних джерел, частина — зі США, ще один регулярний напрямок створює Алжир. Це зменшує залежність Індії від одного морського коридору, але одночасно збільшує її присутність на Атлантичному ринку LPG.

Для Європи цей процес має прямий ринковий канал. Алжир є традиційним постачальником LPG до Середземномор’я, а США стали одним із ключових джерел пропану для Північно-Західної Європи. Збільшення індійського попиту на обох напрямках означає додаткову конкуренцію за вантажі, які можуть бути спрямовані на європейський ринок. Раніше «Термінал» зазначав, що обмеження Ормузької протоки вже посилило глобальну залежність від американського пропану.

Джерела: Reuters: угода Indian Oil і Sonatrach, Reuters: плани Індії щодо імпорту LPG зі США, Reuters: плани Indian Oil щодо VLGC.

Індійський і марокканський бензин, доставлений танкерами до росії, третій тиждень не розвантажують у Мурманську. За даними «Інфотек», нафтові компанії та регулятори не погодили ціну, за якою пальне має потрапити на внутрішній ринок.

Імпорт мав пом’якшити дефіцит, але сам став ціновою проблемою

За інформацією трьох джерел «Інфотек» у галузі, постачальники через складну логістику просять до 150 тис. рублів за тонну бензину. Регулятори, натомість, наполягають на продажі за внутрішньоросійськими біржовими цінами.

Один зі співрозмовників у трейдерських колах повідомив, що йому пропонували купити індійський АІ-92 спочатку за 130 тис. рублів за тонну, а потім за 110 тис. рублів за тонну. Цю цифру підтвердив інший трейдер.

Для порівняння, біржова ціна АІ-92 за підсумками торгів 13 серпня становила 77,62 тис. рублів за тонну за територіальним індексом європейської частини країни. Водночас показники можуть відрізнятися залежно від базису та виробника.

Розрив між біржею та вторинним ринком сягає десятків тисяч рублів

У нинішніх умовах різниця між біржовою ціною та вартістю на вторинному ринку моторних палив сягає 20-40 тис. рублів за тонну. Окремі угоди на вторинному ринку доходили до 140 тис. рублів за тонну.

росія почала морське постачання бензину з Індії після того, як удари українських безпілотників по НПЗ спричинили дефіцит пального в низці регіонів. Тоді ж Держдума схвалила субсидії на імпорт пального, прив’язані до вартості індійського постачання.

Перша партія обсягом 42 тис. тонн, вироблена індійською Nayara Energy, 49,13% якої належить «Роснефти», прибула до росії 5 серпня. Співрозмовники «Інфотек» уточнили, що, крім неї, до країни вже завезли бензин кілька інших великих нафтових компаній, але без розкриття обсягів.

Біржові інструменти для Мурманська є, але торги не стартували

З 29 липня Петербурзька біржа запровадила нові інструменти для торгів АІ-92 з базисом постачання «станція Кола» у Мурманській області. Проте торги з цього майданчика так і не почалися: за словами джерела в трейдерських колах, «стакани стоять порожніми».

Інший співрозмовник повідомив, що в Козьміно кілька тижнів тому вже розвантажили танкер із пальним із Сінгапуру.

Імпортна економіка без компенсацій виглядає збитковою

За розрахунком трейдера для «Інфотек», при котируванні FOB Med $1110 за тонну з урахуванням премії за російський напрямок у $20, фрахту $80 і портового перевалювання $20 вартість постачання до росії сягає $1210 за тонну. За курсу 84,07 рубля за долар це близько 101,7 тис. рублів без урахування податків.

Після акцизу 18 411 рублів за тонну та ПДВ 22% підсумкова ціна зростає приблизно до 146,6 тис. рублів за тонну.

«Інфотек» констатує, що без демпфувального механізму, який компенсує нафтовикам різницю між експортною альтернативою та внутрішньою ціною, таке постачання означало б для імпортера прямий збиток.

У липні ФАС затвердила порядок розрахунку вартості бензину на індійському ринку для цього демпфера. У червні вартість імпортної альтернативи АІ-92 становила 112,6 тис. рублів за тонну. Ця величина, розрахована агентством Argus із середньої ціни в Індії, фрахту, страхування воєнних ризиків і перевалювання, має лягти в основу компенсації.

Середні ціни можуть не відображати вартість конкретної партії

«Інфотек» зазначає, що в умовах енергетичної кризи ціни на нафтопродукти протягом місяця коливаються в широкому діапазоні. Через це середні показники не завжди відображають вартість конкретної партії пального.

Це може істотно впливати на розмір податкового вирахування для компанії-імпортера, оскільки саме від розрахункової вартості імпортної альтернативи залежить компенсаційна логіка демпфера.

Джерело: Terminal. За матеріалами: «Інфотек»

Індія встановила для державних і приватних виробників максимальний добовий цільовий випуск LPG на рівні 63 810 тонн, щоб забезпечити внутрішній ринок і формувати буферні запаси після перебоїв із постачанням через Близький Схід. Окремий норматив для орієнтованого на внутрішній ринок НПЗ Reliance Industries становить 18 тис. тонн на добу. Компанії також зобов’язані підтримувати достатні потужності для зберігання LPG і його перевезення залізницею та автоцистернами.

63 810 тонн на добу стають новим виробничим орієнтиром

Індійський уряд установив максимальну добову ціль виробництва скрапленого нафтового газу на рівні 63 810 тонн для державних і приватних нафтопереробних компаній. Reuters оприлюднив подробиці рішення 16 серпня, посилаючись на урядове розпорядження від 13 серпня. Мета — підтримувати внутрішнє забезпечення LPG та накопичувати резерв після порушення імпортних потоків через війну на Близькому Сході.

Новий показник вищий за рівень внутрішнього виробництва, зафіксований під час попередньої фази кризи. У липні «Термінал» повідомляв про збільшення випуску LPG в Індії з 34 до 54 тис. тонн на добу. Порівняно з цим рівнем новий цільовий показник становить ще на 9 810 тонн на добу більше.

Reliance має виробляти 18 тис. тонн LPG на добу

Уряд установив індивідуальні завдання для виробників. Орієнтований на внутрішній ринок НПЗ Reliance Industries має забезпечувати 18 тис. тонн LPG на добу. Державні Oil and Natural Gas Corporation, Oil India та газова компанія GAIL разом повинні забезпечувати 10% загальнонаціональної виробничої цілі.

Модель передбачає не лише збільшення фізичного випуску. Компанії повинні мати достатню інфраструктуру для зберігання та транспортування встановлених обсягів LPG — власними засобами або із залученням залізниці та автомобільних газовозів. Таким чином, виробничий норматив доповнено вимогою щодо фактичної можливості доставити ресурс споживачеві.

Цільові показники не є разовими: федеральний уряд планує переглядати їх двічі на рік — у січні та липні — з урахуванням нового виробництва та додаткового випуску на чинних НПЗ. Це переводить частину антикризових заходів із режиму оперативного реагування в постійну систему планування виробництва та логістичної готовності.

Ормуз змусив Індію змінити модель забезпечення LPG

До порушення постачання Індія отримувала приблизно 90% імпортного LPG із Близького Сходу. Після початку війни в березні та блокування Ормузької протоки ця концентрація перетворилася на головний ресурсний ризик для внутрішнього ринку.

Реакція Індії вже включала збільшення власного виробництва, диверсифікацію імпорту та активніше залучення американського LPG. Наприкінці липня державні Indian Oil, Bharat Petroleum і Hindustan Petroleum планували забезпечити зі США до 25% імпорту LPG у 2027 році. У 2025 році Індія імпортувала 21,85 млн тонн LPG, близько 90% якого надходило з Близького Сходу.

Для світового ринку це створює два протилежні механізми. Диверсифікація імпорту Індії збільшує її присутність на американському напрямку, тоді як підвищення внутрішнього виробництва зменшує залежність від зовнішнього ресурсу. Наскільки новий норматив фактично змінить імпорт, урядове рішення поки не визначає, тому робити висновок про конкретне скорочення індійських закупівель передчасно.

Для Європи цей баланс має значення через спільну залежність від американського експортного ресурсу. Європейський ринок у 2026 році також збільшив роль LPG зі США після припинення російських постачань, тоді як перебої в Ормузькій протоці посилили конкуренцію за американський пропан. Новий індійський норматив сам по собі ще не підтверджує зміни європейських цін або фізичних потоків, але зменшення імпортної залежності Індії надалі може впливати на цю конкуренцію лише в разі фактичного скорочення її зовнішніх закупівель.

Джерела: Reuters: нові цільові показники виробництва LPG в Індії, Reuters: плани Індії щодо імпорту LPG зі США.

росія почала завозити бензин з Індії на тлі серйозного локального дефіциту, спричиненого українськими ударами по нафтопереробних заводах. За даними Kpler, це перший випадок імпорту росією моторного пального з цієї південноазійської країни.

Перший вантаж прибув 5 серпня, нові партії можуть бути в дорозі

Перший вантаж бензину з Індії росія отримала 5 серпня. За даними Kpler, додаткові партії також можуть прямувати до російських імпортних каналів.

Джерелом пального стала індійська Nayara Energy Ltd., яку підтримує Rosneft PJSC, найбільший російський виробник нафти. Паливо переміщується через ланцюг танкерів, пов’язаних із росією, із перевалкою біля Єгипту.

«Поява індійських барелів є особливо показовою», — заявив Суміт Рітолія, провідний аналітик Kpler.

За його словами, ці вантажі доповнюють поточний імпорт із білорусі та інших сусідніх ринків і підкреслюють «серйозність нинішнього внутрішнього дисбалансу бензину, а також те, наскільки нижчі обсяги перероблення змінюють традиційні торговельні потоки росії щодо нафтопродуктів».

Українські удари скоротили перероблення

Глобальний енергетичний ринок одночасно реагує на два великі конфлікти: Україна продовжує удари по російських НПЗ, а США та Іран зберігають протистояння на Близькому Сході. Ці порушення посилили напруження на ринках пального.

москва, яка традиційно була експортером пального, заборонила експорт бензину й дизельного пального, щоб пріоритетно забезпечити внутрішніх споживачів.

Після хвилі атак EA Analytics оцінила, що в липні обсяги перероблення сирої нафти в росії становили 3,6 млн барелів на добу — приблизно на третину нижче за сезонну норму. Після цього Україна посилила удари, уразивши п’ять переробних підприємств минулого тижня і щонайменше ще два цього тижня.

Міністерство енергетики росії, Міністерство нафти Індії та комунікаційна команда Nayara не відповіли на запити Bloomberg щодо коментарів.

Маршрут проходив через Vadinar і Damietta

Для першої партії російський продуктовий танкер Cyclone, раніше Agni, 18 червня завантажив у Vadinar на західному узбережжі Індії 42 тис. тонн бензину. За даними відстеження суден, зібраними Bloomberg, 6 липня паливо було передано на танкер Garnet під прапором Оману в порту Damietta біля середземноморського узбережжя Єгипту. На початку серпня це судно дійшло до росії.

Nayara після санкцій Європейського Союзу в липні минулого року покладається на танкери так званого тіньового флоту та перевалочні операції для отримання сирої нафти й експорту пального. Її НПЗ у Vadinar має потужність 400 тис. барелів на добу і потребує розширення експортного ринку після того, як ключовий покупець Hindustan Petroleum Corp. почав виробляти більше власного пального в регіоні.

Kpler фіксує нову схему постачання

Ще один продуктовий танкер Varg 6 липня завантажив у Vadinar майже 40 тис. тонн бензину і, за оцінкою Kpler, імовірно здійснив перевалку судно-судно в Damietta наприкінці липня. Така перевалка, або STS, зазвичай використовується, щоб окремі судна могли скорочувати час рейсу.

Судно-отримувач не підтверджене, однак Kpler назвала можливим варіантом Beast. Це судно перебувало в Damietta і 30-31 липня зафіксувало збільшення осадки. Beast вказувало марокканський Tangier як пункт призначення, але пройшло далі цього порту і зараз іде на північ Атлантичним океаном із вантажем на борту.

Танкер Photon під прапором Камеруну також вийшов із Vadinar 13 липня, а 28-29 липня передав бензиновий вантаж у Damietta російському танкеру Talisman.

Усі ці судна, крім Garnet, були класифіковані в російському реєстрі. Усі вони перебувають під санкціями ЄС, а Garnet і Talisman також потрапили під санкції США.

«Кінцевий пункт призначення Talisman і Beast залишається непідтвердженим, але нова торгова модель свідчить, що хаб STS у Damietta продовжує сприяти переміщенню бензину індійського походження до російських імпортних каналів», — зазначила Kpler у звіті.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Bloomberg