<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; Indonesia</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/indonesia/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Wed, 22 Apr 2026 07:55:48 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Індонезія готує запровадження одного дня віддаленої роботи на тиждень для держслужбовців через зростання цін на нафту</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/23/indoneziya-gotuye-zaprovadzhennya-odnogo-dnya-viddaleno%d1%97-roboti-na-tizhden-dlya-derzhsluzhbovciv-cherez-zrostannya-cin-na-naftu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/23/indoneziya-gotuye-zaprovadzhennya-odnogo-dnya-viddaleno%d1%97-roboti-na-tizhden-dlya-derzhsluzhbovciv-cherez-zrostannya-cin-na-naftu/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 23 Mar 2026 09:32:03 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy policy]]></category>
		<category><![CDATA[fuel subsidies]]></category>
		<category><![CDATA[Indonesia]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East conflict]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична політика]]></category>
		<category><![CDATA[ИНдонезия]]></category>
		<category><![CDATA[субсидії на паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153749</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30221-Индонезияі.png" alt="Індонезія готує запровадження одного дня віддаленої роботи на тиждень для держслужбовців через зростання цін на нафту"/><br />Індонезія планує заощадити до 80 трлн рупій (близько $4,7 млрд), щоб пом’якшити економічні наслідки загострення конфлікту на Близькому Сході. Уряд також розглядає заходи зі скорочення споживання пального, включно з переходом на віддалену роботу для частини держсектору. Як Індонезія реагує на нафтовий шок Паливна політика: субсидії залишаються Попри фінансовий тиск, уряд не планує змінювати ключові соціальні [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30221-Индонезияі.png" alt="Індонезія готує запровадження одного дня віддаленої роботи на тиждень для держслужбовців через зростання цін на нафту"/><br /><p>Індонезія планує заощадити до <strong>80 трлн рупій (близько $4,7 млрд)</strong>, щоб пом’якшити економічні наслідки загострення конфлікту на Близькому Сході. Уряд також розглядає заходи зі скорочення споживання пального, включно з переходом на віддалену роботу для частини держсектору.</p>
<h3>Як Індонезія реагує на нафтовий шок</h3>
<h4>Паливна політика: субсидії залишаються</h4>
<p>Попри фінансовий тиск, уряд не планує змінювати ключові соціальні програми:</p>
<ul>
<li><strong>субсидії на паливо покривають 30–40% вартості для споживачів</strong>;</li>
<li>вони становлять близько <strong>15% державного бюджету</strong>;</li>
<li>програма безкоштовного харчування на <strong>$19,7 млрд у 2026 році</strong> також залишається без змін.</li>
</ul>
<p>Ці витрати є частиною стратегії президента Прабово Субіанто щодо прискорення економічного зростання з <strong>5,1% до 8% до 2029 року</strong>.</p>
<h4>Енергозбереження: нові підходи</h4>
<p>Серед практичних заходів, які розглядає уряд:</p>
<ul>
<li>запровадження <strong>одного дня віддаленої роботи на тиждень</strong> для держслужбовців;</li>
<li>скорочення загального споживання пального;</li>
<li>подальше стимулювання енергоефективності в державному секторі.</li>
</ul>
<blockquote><p>&#171;Ми докладаємо всіх зусиль, щоб скоротити витрати через зменшення споживання енергії та розвиток відновлюваних джерел&#187;, — заявив президент Прабово Субіанто</p></blockquote>
<h4>Стійкість ринку: без паніки серед споживачів</h4>
<p>Попри глобальне зростання цін на нафту, Індонезія наразі уникає кризових явищ:</p>
<ul>
<li>відсутні <strong>масові черги на АЗС</strong>;</li>
<li>ринок пального залишається <strong>відносно стабільним</strong>;</li>
<li>уряд має резерви для подальших заходів економії.</li>
</ul>
<p>Президент підкреслив, що існує ще багато інструментів для оптимізації витрат без радикальних кроків.</p>
<h4>Подальші кроки уряду</h4>
<p>Очікується, що найближчим часом влада:</p>
<ul>
<li>затвердить політику віддаленої роботи;</li>
<li>оприлюднить деталі економії бюджету;</li>
<li>продовжить балансувати між соціальними витратами та макроекономічною стабільністю.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.channelnewsasia.com/asia/indonesia-us-47-billion-savings-brace-middle-east-war-fuel-6011121">Channel News Asia</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30221-Индонезияі.png" alt="Індонезія готує запровадження одного дня віддаленої роботи на тиждень для держслужбовців через зростання цін на нафту"/><br /><p>Індонезія планує заощадити до <strong>80 трлн рупій (близько $4,7 млрд)</strong>, щоб пом’якшити економічні наслідки загострення конфлікту на Близькому Сході. Уряд також розглядає заходи зі скорочення споживання пального, включно з переходом на віддалену роботу для частини держсектору.</p>
<h3>Як Індонезія реагує на нафтовий шок</h3>
<h4>Паливна політика: субсидії залишаються</h4>
<p>Попри фінансовий тиск, уряд не планує змінювати ключові соціальні програми:</p>
<ul>
<li><strong>субсидії на паливо покривають 30–40% вартості для споживачів</strong>;</li>
<li>вони становлять близько <strong>15% державного бюджету</strong>;</li>
<li>програма безкоштовного харчування на <strong>$19,7 млрд у 2026 році</strong> також залишається без змін.</li>
</ul>
<p>Ці витрати є частиною стратегії президента Прабово Субіанто щодо прискорення економічного зростання з <strong>5,1% до 8% до 2029 року</strong>.</p>
<h4>Енергозбереження: нові підходи</h4>
<p>Серед практичних заходів, які розглядає уряд:</p>
<ul>
<li>запровадження <strong>одного дня віддаленої роботи на тиждень</strong> для держслужбовців;</li>
<li>скорочення загального споживання пального;</li>
<li>подальше стимулювання енергоефективності в державному секторі.</li>
</ul>
<blockquote><p>&#171;Ми докладаємо всіх зусиль, щоб скоротити витрати через зменшення споживання енергії та розвиток відновлюваних джерел&#187;, — заявив президент Прабово Субіанто</p></blockquote>
<h4>Стійкість ринку: без паніки серед споживачів</h4>
<p>Попри глобальне зростання цін на нафту, Індонезія наразі уникає кризових явищ:</p>
<ul>
<li>відсутні <strong>масові черги на АЗС</strong>;</li>
<li>ринок пального залишається <strong>відносно стабільним</strong>;</li>
<li>уряд має резерви для подальших заходів економії.</li>
</ul>
<p>Президент підкреслив, що існує ще багато інструментів для оптимізації витрат без радикальних кроків.</p>
<h4>Подальші кроки уряду</h4>
<p>Очікується, що найближчим часом влада:</p>
<ul>
<li>затвердить політику віддаленої роботи;</li>
<li>оприлюднить деталі економії бюджету;</li>
<li>продовжить балансувати між соціальними витратами та макроекономічною стабільністю.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.channelnewsasia.com/asia/indonesia-us-47-billion-savings-brace-middle-east-war-fuel-6011121">Channel News Asia</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/23/indoneziya-gotuye-zaprovadzhennya-odnogo-dnya-viddaleno%d1%97-roboti-na-tizhden-dlya-derzhsluzhbovciv-cherez-zrostannya-cin-na-naftu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Індонезія може відновити план B50 через стрибок світових цін на нафту</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/09/indoneziya-mozhe-vidnoviti-plan-b50-cherez-stribok-svitovix-cin-na-naftu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/09/indoneziya-mozhe-vidnoviti-plan-b50-cherez-stribok-svitovix-cin-na-naftu/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 09 Mar 2026 20:21:14 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Біодизель]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[biodiesel]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil market]]></category>
		<category><![CDATA[energy policy]]></category>
		<category><![CDATA[Indonesia]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[palm oil]]></category>
		<category><![CDATA[биодизель]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична політика]]></category>
		<category><![CDATA[ИНдонезия]]></category>
		<category><![CDATA[Індонезія може відновити план B50 через стрибок світових цін на нафту]]></category>
		<category><![CDATA[пальмова олія]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153699</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30183-Индонезияі.png" alt="Індонезія може відновити план B50 через стрибок світових цін на нафту"/><br />Індонезія розглядає можливість повернення до обов’язкового використання біодизелю B50 на тлі різкого зростання світових цін на нафту, які перевищили 100 доларів за барель через конфлікт на Близькому Сході. Попри те, що на початку року влада відмовилася від цього плану через технічні та фінансові проблеми, тепер уряд знову аналізує можливість запуску суміші, що містить 50 відсотків [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30183-Индонезияі.png" alt="Індонезія може відновити план B50 через стрибок світових цін на нафту"/><br /><p>Індонезія розглядає можливість повернення до обов’язкового використання біодизелю B50 на тлі різкого зростання світових цін на нафту, які перевищили 100 доларів за барель через конфлікт на Близькому Сході. Попри те, що на початку року влада відмовилася від цього плану через технічні та фінансові проблеми, тепер уряд знову аналізує можливість запуску суміші, що містить 50 відсотків біодизелю з пальмової олії. Рішення може вплинути не лише на внутрішній енергетичний баланс Індонезії, а й на глобальний ринок нафти та нафтопродуктів.</p>
<ul>
<li><strong>Фактор різкого подорожчання нафти</strong>
<ul>
<li>Світові ціни на нафту <strong>перевищили 100 доларів за барель</strong> на тлі конфлікту на Близькому Сході.</li>
<li>Зростання цін створює <strong>економічний стимул для активнішого використання біопального</strong>.</li>
<li>Як наслідок, уряд Індонезії почав переглядати свою політику щодо біодизелю.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<ul>
<li><strong>Потенційне повернення до стандарту B50</strong>
<ul>
<li>Стандарт B50 передбачає <strong>суміш 50 відсотків біодизелю з пальмової олії та 50 відсотків звичайного дизелю</strong>.</li>
<li>Індонезія наразі застосовує <strong>суміш B40</strong>, після того як у січні відмовилася від запуску B50.</li>
<li>Причинами відмови стали <em>технічні та фінансові труднощі</em>.</li>
<li>Тепер уряд розглядає можливість <strong>впровадження B50 у другій половині року або навіть раніше</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<ul>
<li><strong>Позиція уряду та енергетичної влади</strong>
<ul>
<li>Заступник міністра енергетики Юліот Танджунг повідомив, що остаточного рішення поки немає.</li>
<li>Влада відстежує <strong>рух цін на енергоресурси в режимі реального часу</strong>.</li>
<li>Політику біодизелю визначає спеціальний керівний комітет за участю кількох міністерств під керівництвом міністра економіки Айрлангги Хартарто.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<blockquote><p>B50 може бути запроваджено у другому півріччі або навіть раніше. Але наразі рішення керівного комітету про використання B40 до кінця 2026 року залишається чинним. — Юліот Танджунг, заступник міністра енергетики Індонезії</p></blockquote>
<ul>
<li><strong>Вплив на глобальні енергетичні ринки</strong>
<ul>
<li>Індонезія є <strong>найбільшим виробником пальмової олії у світі</strong>.</li>
<li>Зростання внутрішнього використання біодизелю <strong>скорочує обсяги експорту пальмової олії</strong>.</li>
<li>Через це політика біодизелю країни <strong>безпосередньо впливає на світові ціни на пальмову олію</strong>.</li>
<li>Очікування збільшення виробництва біодизелю вже спричинило <strong>зростання цін на пальмову олію</strong>, оскільки дорожча нафта підвищує попит на біопаливо.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<ul>
<li><strong>Бюджетні та соціально-економічні аспекти</strong>
<ul>
<li>Уряд заявив про готовність <strong>збільшити фінансування субсидій на пальне</strong>.</li>
<li>Мета — <strong>пом’якшити вплив зростання світових цін на нафту на внутрішній ринок</strong>.</li>
<li>Паралельно влада розглядає прискорення програм біопального, зокрема <em>розширення використання біоетанолу в бензині</em>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<ul>
<li><strong>Логічні висновки для ринку нафти та нафтопродуктів</strong>
<ul>
<li>Якщо B50 буде запроваджено, <strong>частина попиту на традиційний дизель може бути заміщена біодизелем</strong>.</li>
<li>Це створює <strong>структурний зв’язок між цінами на нафту та попитом на біопаливо</strong>.</li>
<li>Високі ціни на нафту можуть <strong>прискорити енергетичну трансформацію в країнах із великим виробництвом біосировини</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/sustainability/climate-energy/indonesia-may-revive-b50-biodiesel-mix-plan-oil-prices-soar-2026-03-09/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30183-Индонезияі.png" alt="Індонезія може відновити план B50 через стрибок світових цін на нафту"/><br /><p>Індонезія розглядає можливість повернення до обов’язкового використання біодизелю B50 на тлі різкого зростання світових цін на нафту, які перевищили 100 доларів за барель через конфлікт на Близькому Сході. Попри те, що на початку року влада відмовилася від цього плану через технічні та фінансові проблеми, тепер уряд знову аналізує можливість запуску суміші, що містить 50 відсотків біодизелю з пальмової олії. Рішення може вплинути не лише на внутрішній енергетичний баланс Індонезії, а й на глобальний ринок нафти та нафтопродуктів.</p>
<ul>
<li><strong>Фактор різкого подорожчання нафти</strong>
<ul>
<li>Світові ціни на нафту <strong>перевищили 100 доларів за барель</strong> на тлі конфлікту на Близькому Сході.</li>
<li>Зростання цін створює <strong>економічний стимул для активнішого використання біопального</strong>.</li>
<li>Як наслідок, уряд Індонезії почав переглядати свою політику щодо біодизелю.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<ul>
<li><strong>Потенційне повернення до стандарту B50</strong>
<ul>
<li>Стандарт B50 передбачає <strong>суміш 50 відсотків біодизелю з пальмової олії та 50 відсотків звичайного дизелю</strong>.</li>
<li>Індонезія наразі застосовує <strong>суміш B40</strong>, після того як у січні відмовилася від запуску B50.</li>
<li>Причинами відмови стали <em>технічні та фінансові труднощі</em>.</li>
<li>Тепер уряд розглядає можливість <strong>впровадження B50 у другій половині року або навіть раніше</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<ul>
<li><strong>Позиція уряду та енергетичної влади</strong>
<ul>
<li>Заступник міністра енергетики Юліот Танджунг повідомив, що остаточного рішення поки немає.</li>
<li>Влада відстежує <strong>рух цін на енергоресурси в режимі реального часу</strong>.</li>
<li>Політику біодизелю визначає спеціальний керівний комітет за участю кількох міністерств під керівництвом міністра економіки Айрлангги Хартарто.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<blockquote><p>B50 може бути запроваджено у другому півріччі або навіть раніше. Але наразі рішення керівного комітету про використання B40 до кінця 2026 року залишається чинним. — Юліот Танджунг, заступник міністра енергетики Індонезії</p></blockquote>
<ul>
<li><strong>Вплив на глобальні енергетичні ринки</strong>
<ul>
<li>Індонезія є <strong>найбільшим виробником пальмової олії у світі</strong>.</li>
<li>Зростання внутрішнього використання біодизелю <strong>скорочує обсяги експорту пальмової олії</strong>.</li>
<li>Через це політика біодизелю країни <strong>безпосередньо впливає на світові ціни на пальмову олію</strong>.</li>
<li>Очікування збільшення виробництва біодизелю вже спричинило <strong>зростання цін на пальмову олію</strong>, оскільки дорожча нафта підвищує попит на біопаливо.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<ul>
<li><strong>Бюджетні та соціально-економічні аспекти</strong>
<ul>
<li>Уряд заявив про готовність <strong>збільшити фінансування субсидій на пальне</strong>.</li>
<li>Мета — <strong>пом’якшити вплив зростання світових цін на нафту на внутрішній ринок</strong>.</li>
<li>Паралельно влада розглядає прискорення програм біопального, зокрема <em>розширення використання біоетанолу в бензині</em>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<ul>
<li><strong>Логічні висновки для ринку нафти та нафтопродуктів</strong>
<ul>
<li>Якщо B50 буде запроваджено, <strong>частина попиту на традиційний дизель може бути заміщена біодизелем</strong>.</li>
<li>Це створює <strong>структурний зв’язок між цінами на нафту та попитом на біопаливо</strong>.</li>
<li>Високі ціни на нафту можуть <strong>прискорити енергетичну трансформацію в країнах із великим виробництвом біосировини</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/sustainability/climate-energy/indonesia-may-revive-b50-biodiesel-mix-plan-oil-prices-soar-2026-03-09/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/09/indoneziya-mozhe-vidnoviti-plan-b50-cherez-stribok-svitovix-cin-na-naftu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Вугільна галузь росії на межі: санкції, спад імпорту Китаю та конкуренція з Індонезією штовхають експорт у збитки</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/06/vugilna-galuz-rosi%d1%97-na-mezhi-sankci%d1%97-spad-importu-kitayu-ta-konkurenciya-z-indoneziyeyu-shtovxayut-eksport-u-zbitki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/06/vugilna-galuz-rosi%d1%97-na-mezhi-sankci%d1%97-spad-importu-kitayu-ta-konkurenciya-z-indoneziyeyu-shtovxayut-eksport-u-zbitki/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 06 Nov 2025 06:49:24 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Вугілля]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[China]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[Exports]]></category>
		<category><![CDATA[imports]]></category>
		<category><![CDATA[Indonesia]]></category>
		<category><![CDATA[margins]]></category>
		<category><![CDATA[Russia]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[аналітика]]></category>
		<category><![CDATA[вугілля]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[импорт]]></category>
		<category><![CDATA[ИНдонезия]]></category>
		<category><![CDATA[Китай]]></category>
		<category><![CDATA[маржа]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[экспорт]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153341</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29962-уголь.jpg" alt="Вугільна галузь росії на межі: санкції, спад імпорту Китаю та конкуренція з Індонезією штовхають експорт у збитки"/><br />Російська вугільна індустрія опинилася у системній кризі через поєднання західних санкцій, зниження попиту Китаю на імпортне вугілля та посилення конкуренції з Індонезією на азійських ринках. За даними Kpler, виробники стоять перед вибором між низькими цінами з негативною маржею та скороченням видобутку, що однаково болісно для галузі. Екзистенційна криза вугільної галузі росії Контекст і ключові драйвери [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29962-уголь.jpg" alt="Вугільна галузь росії на межі: санкції, спад імпорту Китаю та конкуренція з Індонезією штовхають експорт у збитки"/><br /><p>Російська вугільна індустрія опинилася у системній кризі через поєднання західних санкцій, зниження попиту Китаю на імпортне вугілля та посилення конкуренції з Індонезією на азійських ринках. За даними Kpler, виробники стоять перед вибором між <strong>низькими цінами з негативною маржею</strong> та <strong>скороченням видобутку</strong>, що однаково болісно для галузі.</p>
<h2>Екзистенційна криза вугільної галузі росії</h2>
<h3>Контекст і ключові драйвери</h3>
<ul>
<li><strong>Санкції Заходу</strong> після заборони в ЄС та інших країнах у 2022 році змістили фокус експорту на Китай, Індію та Туреччину.</li>
<li><strong>Китай</strong>: очікується спад імпорту вугілля у 2025 році <em>(порівняно з попередніми роками)</em> через рекордний внутрішній видобуток.</li>
<li><strong>Конкуренція з Індонезією</strong>: логістична перевага Індонезії до китайського ринку тисне на ціну російського вугілля через дорожче постачання з Далекого Сходу рф.</li>
<li><strong>Коливання імпорту Китаю</strong>: тимчасове відновлення у вересні <em>(спекотні хвилі + падіння внутрішнього видобутку)</em>, але загальний тренд — нижче рівня 2024 року, коли Пекін нарощував закупівлі на тлі падіння світових цін.</li>
</ul>
<h3>Вузли ризику</h3>
<ul>
<li><strong>Прибутковість експорту рф → залежність від імпортного попиту Китаю</strong>, який обмежено зростає.</li>
<li><strong>Логістика</strong> (відстань/тарифи портів Далекого Сходу рф) ↔ <strong>цінова конкурентоспроможність</strong> щодо Індонезії.</li>
<li><strong>Насиченість ринку</strong> → <em>надлишок пропозиції</em> у Китаї → <strong>скорочення імпорту та зростання експорту Китаю в окремі місяці</strong>.</li>
</ul>
<h3>Сценарії для виробників рф</h3>
<ul>
<li><strong>Сценарій А: зберігати високий видобуток</strong> — приймати <em>низькі або негативні маржі</em> для утримання обсягів і частки на азійських ринках.</li>
<li><strong>Сценарій Б: скоротити обсяги</strong> — підтримати ціни, але ризикувати втратою ринка та валютної виручки.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Російські виробники стикаються зі структурним викликом незалежно від санкцій» — Фират Ергене, Senior Insight Analyst — Dry Bulk, Kpler</p></blockquote>
<blockquote><p>«Вони можуть або підтримувати високий випуск на низькій чи негативній маржі, або скоротити обсяги, щоб підтримати ціни. Жоден із варіантів не є привабливим», — Фират Ергене, Kpler</p></blockquote>
<h3>Ринки Китаю та Індії: що обмежує «порятунок» для рф</h3>
<ul>
<li><strong>Китай</strong> — головний покупець російського вугілля, але <em>не демонструє</em> стійкого зростання імпортного попиту.</li>
<li><strong>Індія</strong> — разом із Китаєм може <strong>зменшувати залежність від імпорту</strong>, коли ціни стають невигідними, що посилює ризики для довгострокового експорту рф.</li>
</ul>
<h3>Хронологія та кількісні орієнтири</h3>
<ul>
<li><strong>2022</strong>: заборона імпорту вугілля з рф у ЄС та низці західних країн після повномасштабного вторгнення в Україну.</li>
<li><strong>2023–2024</strong>: бум постачання вугілля до Китаю на тлі падіння міжнародних цін.</li>
<li><strong>2025</strong>: очікуване зниження імпорту Китаю порівняно з попередніми роками; у вересні — короткочасний відскок закупівель через погодний та виробничий фактор.</li>
</ul>
<h3>Складові проблеми</h3>
<ul>
<li><strong>Структурна проблема</strong>: навіть без урахування санкцій, <em>високі логістичні витрати</em> і <em>змінний попит</em> у Китаї/Індії роблять модель експорту рф <strong>малорентабельною</strong>.</li>
<li><strong>Обмежена «подушка» попиту</strong>: повернення до буму 2023–2024 років <em>малоймовірне</em> — тому стійкого підвищення імпорту Китаю очікувати не варто.</li>
<li><strong>Пастка вибору</strong>: між <em>обсягом</em> і <em>ціною</em> — обидва варіанти загрожують доходам галузі у найближчій перспективі.</li>
</ul>
<h3>Висновок</h3>
<p><strong>Ймовірність тривалої стагнації експорту російського вугілля висока</strong>: ані Китай, ані Індія не забезпечують стабільного приросту імпортного попиту, тоді як логістична перевага Індонезії і надлишок пропозиції в Азії зберігаються. За таких умов конкурентна стратегія рф у вугіллі зводиться до вибору «меншого зла» між <em>збитковими обсягами</em> та <em>скороченням видобутку</em>.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Russias-Coal-Industry-Faces-Existential-Crisis.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29962-уголь.jpg" alt="Вугільна галузь росії на межі: санкції, спад імпорту Китаю та конкуренція з Індонезією штовхають експорт у збитки"/><br /><p>Російська вугільна індустрія опинилася у системній кризі через поєднання західних санкцій, зниження попиту Китаю на імпортне вугілля та посилення конкуренції з Індонезією на азійських ринках. За даними Kpler, виробники стоять перед вибором між <strong>низькими цінами з негативною маржею</strong> та <strong>скороченням видобутку</strong>, що однаково болісно для галузі.</p>
<h2>Екзистенційна криза вугільної галузі росії</h2>
<h3>Контекст і ключові драйвери</h3>
<ul>
<li><strong>Санкції Заходу</strong> після заборони в ЄС та інших країнах у 2022 році змістили фокус експорту на Китай, Індію та Туреччину.</li>
<li><strong>Китай</strong>: очікується спад імпорту вугілля у 2025 році <em>(порівняно з попередніми роками)</em> через рекордний внутрішній видобуток.</li>
<li><strong>Конкуренція з Індонезією</strong>: логістична перевага Індонезії до китайського ринку тисне на ціну російського вугілля через дорожче постачання з Далекого Сходу рф.</li>
<li><strong>Коливання імпорту Китаю</strong>: тимчасове відновлення у вересні <em>(спекотні хвилі + падіння внутрішнього видобутку)</em>, але загальний тренд — нижче рівня 2024 року, коли Пекін нарощував закупівлі на тлі падіння світових цін.</li>
</ul>
<h3>Вузли ризику</h3>
<ul>
<li><strong>Прибутковість експорту рф → залежність від імпортного попиту Китаю</strong>, який обмежено зростає.</li>
<li><strong>Логістика</strong> (відстань/тарифи портів Далекого Сходу рф) ↔ <strong>цінова конкурентоспроможність</strong> щодо Індонезії.</li>
<li><strong>Насиченість ринку</strong> → <em>надлишок пропозиції</em> у Китаї → <strong>скорочення імпорту та зростання експорту Китаю в окремі місяці</strong>.</li>
</ul>
<h3>Сценарії для виробників рф</h3>
<ul>
<li><strong>Сценарій А: зберігати високий видобуток</strong> — приймати <em>низькі або негативні маржі</em> для утримання обсягів і частки на азійських ринках.</li>
<li><strong>Сценарій Б: скоротити обсяги</strong> — підтримати ціни, але ризикувати втратою ринка та валютної виручки.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Російські виробники стикаються зі структурним викликом незалежно від санкцій» — Фират Ергене, Senior Insight Analyst — Dry Bulk, Kpler</p></blockquote>
<blockquote><p>«Вони можуть або підтримувати високий випуск на низькій чи негативній маржі, або скоротити обсяги, щоб підтримати ціни. Жоден із варіантів не є привабливим», — Фират Ергене, Kpler</p></blockquote>
<h3>Ринки Китаю та Індії: що обмежує «порятунок» для рф</h3>
<ul>
<li><strong>Китай</strong> — головний покупець російського вугілля, але <em>не демонструє</em> стійкого зростання імпортного попиту.</li>
<li><strong>Індія</strong> — разом із Китаєм може <strong>зменшувати залежність від імпорту</strong>, коли ціни стають невигідними, що посилює ризики для довгострокового експорту рф.</li>
</ul>
<h3>Хронологія та кількісні орієнтири</h3>
<ul>
<li><strong>2022</strong>: заборона імпорту вугілля з рф у ЄС та низці західних країн після повномасштабного вторгнення в Україну.</li>
<li><strong>2023–2024</strong>: бум постачання вугілля до Китаю на тлі падіння міжнародних цін.</li>
<li><strong>2025</strong>: очікуване зниження імпорту Китаю порівняно з попередніми роками; у вересні — короткочасний відскок закупівель через погодний та виробничий фактор.</li>
</ul>
<h3>Складові проблеми</h3>
<ul>
<li><strong>Структурна проблема</strong>: навіть без урахування санкцій, <em>високі логістичні витрати</em> і <em>змінний попит</em> у Китаї/Індії роблять модель експорту рф <strong>малорентабельною</strong>.</li>
<li><strong>Обмежена «подушка» попиту</strong>: повернення до буму 2023–2024 років <em>малоймовірне</em> — тому стійкого підвищення імпорту Китаю очікувати не варто.</li>
<li><strong>Пастка вибору</strong>: між <em>обсягом</em> і <em>ціною</em> — обидва варіанти загрожують доходам галузі у найближчій перспективі.</li>
</ul>
<h3>Висновок</h3>
<p><strong>Ймовірність тривалої стагнації експорту російського вугілля висока</strong>: ані Китай, ані Індія не забезпечують стабільного приросту імпортного попиту, тоді як логістична перевага Індонезії і надлишок пропозиції в Азії зберігаються. За таких умов конкурентна стратегія рф у вугіллі зводиться до вибору «меншого зла» між <em>збитковими обсягами</em> та <em>скороченням видобутку</em>.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Russias-Coal-Industry-Faces-Existential-Crisis.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/06/vugilna-galuz-rosi%d1%97-na-mezhi-sankci%d1%97-spad-importu-kitayu-ta-konkurenciya-z-indoneziyeyu-shtovxayut-eksport-u-zbitki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Індонезійський нафтовий скандал: мільярдні втрати через змови, відкати й безтендерні угоди</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/12/indonezijskij-naftovij-skandal-milyardni-vtrati-cherez-zmovi-vidkati-j-beztenderni-ugodi/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/12/indonezijskij-naftovij-skandal-milyardni-vtrati-cherez-zmovi-vidkati-j-beztenderni-ugodi/#comments</comments>
		<pubDate>Sat, 12 Jul 2025 06:05:51 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Корупція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[corruption]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[fuel]]></category>
		<category><![CDATA[Indonesia]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[Pertamina]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[ИНдонезия]]></category>
		<category><![CDATA[корупція]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[паливо]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152714</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29563-Доллары.jpg" alt="Індонезійський нафтовий скандал: мільярдні втрати через змови, відкати й безтендерні угоди"/><br />Індонезійська прокуратура оприлюднила шокуючий перелік з дев’яти нових підозрюваних у корупції на державній енергетичній компанії PT Pertamina, включно з сумнозвісним бізнесменом Мухаммадом Різа Чалідом, відомим як «Хрещений батько бензину». Розслідування викриває багаторічну схему маніпуляцій із імпортом, експортом та орендою терміналів, що призвела до величезних втрат для державного бюджету. PT Pertamina – найбільша енергетична компанія Індонезії з [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29563-Доллары.jpg" alt="Індонезійський нафтовий скандал: мільярдні втрати через змови, відкати й безтендерні угоди"/><br /><p>Індонезійська прокуратура оприлюднила шокуючий перелік з дев’яти нових підозрюваних у корупції на державній енергетичній компанії PT Pertamina, включно з сумнозвісним бізнесменом Мухаммадом Різа Чалідом, відомим як «<strong>Хрещений батько бензину</strong>». Розслідування викриває багаторічну схему маніпуляцій із імпортом, експортом та орендою терміналів, що призвела до величезних втрат для державного бюджету.</p>
<p style="padding-left: 45px;"><em>PT Pertamina – найбільша енергетична компанія Індонезії з вертикально інтегрованою стратегією: від exploration до роздрібного продажу й digital-сервісів. Активно розвиває зелений перехід, що включає гео- та біоенергетику, LNG-проєкти й інфраструктурні інвестиції.</em></p>
<h3>Прокурори заявляють про <strong>багаторівневу корупцію</strong>, яка вражає всю енергетичну галузь Індонезії й може змусити уряд посилити контроль і прозорість у сфері закупівель:</h3>
<h3>Маніпуляції з експортом та імпортом нафти</h3>
<ul>
<li><strong>Фіктивна торгівля</strong>: продавали внутрішню нафту закордон за низькими цінами, а потім імпортували її назад за завищеними ставками – держбюджет втратив мільярди rupiah.</li>
<li><em>Імпорт через посередників</em>: закупівлі через брокерів за накрученими цінами призвели до втрат близько Rp 2.7 трлн за рік.</li>
</ul>
<h3>Завищені тарифи на фрахт і оренду терміналів</h3>
<ul>
<li>Фрахт: транспортні компанії отримували ставки завищені на 13–15 %, при цьому частина відкатів йшла «бенефіціарам» на кшталт Muhammad Kerry Riza (RSA).</li>
<li>Оренда терміналів і суден без тендеру: приватні структури, пов’язані з Chalid, укладали угоди з PT Orbit Terminal Merak і Tangki Merak без конкурентних торгів за завищеними ставками.</li>
</ul>
<h3>Завищені компенсації та субсидії</h3>
<ul>
<li>Субсидоване пальне (Pertalite): компенсації виробникам пального штучно завищувалися, що призводило до втрат понад Rp 126 трлн на рік.</li>
</ul>
<h3>Зловживання з якістю та ціною пального</h3>
<ul>
<li>Змішування: додавали високоякісний Pertamax у дешевий Pertalite і продавали за ціною дорожчого продукту. Прибуток розподіляли між рядовими й керівниками.</li>
</ul>
<h3>Безтендерні закупівлі та фаворитизм</h3>
<ul>
<li>Прямі призначення контрактів: ключові контракти на зберігання, перевезення й постачання віддавалися партнерам без відкритих торгів, без участі сертифікованих постачальників.</li>
<li><strong>Фаворитизм Trafigura і Trafigura Asia Trading</strong>: угоди укладалися напряму з підозрілими оплатами та відкатами.</li>
</ul>
<h3>Зговір між державними і приватними структурами</h3>
<ul>
<li>Виконавці та орендарі: змови між Pertamina (HN, AS, HW), Trafigura (MH), Mahameru (IP) і Chalid (MRC) дозволяли обходити процедури тендеру та реалізовувати схеми з відкатами й надприбутками.</li>
</ul>
<h3>Колосальні втрати для бюджету</h3>
<p><strong>Оцінка лише за 2023 рік – Rp 193.7 трлн (приблизно $12 млрд).</strong></p>
<ul>
<li>Експорт: ~ Rp 35 трлн</li>
<li>Компенсації: ~ Rp 126 трлн</li>
<li>Субсидії: ~ Rp 21 трлн</li>
<li>Імпорт через брокерів: ~ Rp 2.7 трлн</li>
</ul>
<p>За 5 років загальні втрати оцінюються до Rp 968.5 трлн (~$58.9 млрд).</p>
<h3>Міжнародний вимір та участь Сингапуру</h3>
<ul>
<li>Вилучення активів за кордоном: слідчі викликали свідків із торгових фірм у Сингапурі.</li>
<li>Запити про співпрацю отримав Singapore CPIB – важливий крок для документування змов і фінансових потоків.</li>
</ul>
<p>«Слідча група зібрала достатньо доказів для висунення дев’яти нових підозр», — повідомив директор Управління спеціальних злочинів Генпрокуратури Абдул Кохар увечері 10 липня 2025 року.</p>
<p><strong>Всі ці схеми – від маніпуляцій з експортом та імпортом до змов на фрахті й субсидіях – утворюють системну корупцію з відкатами на всіх етапах постачання пального. Офіційно поки що не видано ордерів на арешт, але прокуратура планує накласти арешт на активи та провести фінансовий аудит для підрахунку збитків, які можуть сягати трильйонів рупій.</strong></p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами:</p>
<p><a href="https://indonesiabusinesspost.com/4718/financial-crimes/gasoline-godfather-among-nine-new-suspects-in-pertamina-oil-trading-graft" target="_blank">Indonesiabusinesspost</a><br />
<a href="https://kompas.id/" target="_blank">Kompas.id</a>,<br />
<a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Pertamina" target="_blank">Wikipedia</a>,<br />
<a href="https://www.thejakartapost.com/" target="_blank">The Jakarta Post</a>,<br />
<a href="https://www.intellinews.com/" target="_blank">Intellinews</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29563-Доллары.jpg" alt="Індонезійський нафтовий скандал: мільярдні втрати через змови, відкати й безтендерні угоди"/><br /><p>Індонезійська прокуратура оприлюднила шокуючий перелік з дев’яти нових підозрюваних у корупції на державній енергетичній компанії PT Pertamina, включно з сумнозвісним бізнесменом Мухаммадом Різа Чалідом, відомим як «<strong>Хрещений батько бензину</strong>». Розслідування викриває багаторічну схему маніпуляцій із імпортом, експортом та орендою терміналів, що призвела до величезних втрат для державного бюджету.</p>
<p style="padding-left: 45px;"><em>PT Pertamina – найбільша енергетична компанія Індонезії з вертикально інтегрованою стратегією: від exploration до роздрібного продажу й digital-сервісів. Активно розвиває зелений перехід, що включає гео- та біоенергетику, LNG-проєкти й інфраструктурні інвестиції.</em></p>
<h3>Прокурори заявляють про <strong>багаторівневу корупцію</strong>, яка вражає всю енергетичну галузь Індонезії й може змусити уряд посилити контроль і прозорість у сфері закупівель:</h3>
<h3>Маніпуляції з експортом та імпортом нафти</h3>
<ul>
<li><strong>Фіктивна торгівля</strong>: продавали внутрішню нафту закордон за низькими цінами, а потім імпортували її назад за завищеними ставками – держбюджет втратив мільярди rupiah.</li>
<li><em>Імпорт через посередників</em>: закупівлі через брокерів за накрученими цінами призвели до втрат близько Rp 2.7 трлн за рік.</li>
</ul>
<h3>Завищені тарифи на фрахт і оренду терміналів</h3>
<ul>
<li>Фрахт: транспортні компанії отримували ставки завищені на 13–15 %, при цьому частина відкатів йшла «бенефіціарам» на кшталт Muhammad Kerry Riza (RSA).</li>
<li>Оренда терміналів і суден без тендеру: приватні структури, пов’язані з Chalid, укладали угоди з PT Orbit Terminal Merak і Tangki Merak без конкурентних торгів за завищеними ставками.</li>
</ul>
<h3>Завищені компенсації та субсидії</h3>
<ul>
<li>Субсидоване пальне (Pertalite): компенсації виробникам пального штучно завищувалися, що призводило до втрат понад Rp 126 трлн на рік.</li>
</ul>
<h3>Зловживання з якістю та ціною пального</h3>
<ul>
<li>Змішування: додавали високоякісний Pertamax у дешевий Pertalite і продавали за ціною дорожчого продукту. Прибуток розподіляли між рядовими й керівниками.</li>
</ul>
<h3>Безтендерні закупівлі та фаворитизм</h3>
<ul>
<li>Прямі призначення контрактів: ключові контракти на зберігання, перевезення й постачання віддавалися партнерам без відкритих торгів, без участі сертифікованих постачальників.</li>
<li><strong>Фаворитизм Trafigura і Trafigura Asia Trading</strong>: угоди укладалися напряму з підозрілими оплатами та відкатами.</li>
</ul>
<h3>Зговір між державними і приватними структурами</h3>
<ul>
<li>Виконавці та орендарі: змови між Pertamina (HN, AS, HW), Trafigura (MH), Mahameru (IP) і Chalid (MRC) дозволяли обходити процедури тендеру та реалізовувати схеми з відкатами й надприбутками.</li>
</ul>
<h3>Колосальні втрати для бюджету</h3>
<p><strong>Оцінка лише за 2023 рік – Rp 193.7 трлн (приблизно $12 млрд).</strong></p>
<ul>
<li>Експорт: ~ Rp 35 трлн</li>
<li>Компенсації: ~ Rp 126 трлн</li>
<li>Субсидії: ~ Rp 21 трлн</li>
<li>Імпорт через брокерів: ~ Rp 2.7 трлн</li>
</ul>
<p>За 5 років загальні втрати оцінюються до Rp 968.5 трлн (~$58.9 млрд).</p>
<h3>Міжнародний вимір та участь Сингапуру</h3>
<ul>
<li>Вилучення активів за кордоном: слідчі викликали свідків із торгових фірм у Сингапурі.</li>
<li>Запити про співпрацю отримав Singapore CPIB – важливий крок для документування змов і фінансових потоків.</li>
</ul>
<p>«Слідча група зібрала достатньо доказів для висунення дев’яти нових підозр», — повідомив директор Управління спеціальних злочинів Генпрокуратури Абдул Кохар увечері 10 липня 2025 року.</p>
<p><strong>Всі ці схеми – від маніпуляцій з експортом та імпортом до змов на фрахті й субсидіях – утворюють системну корупцію з відкатами на всіх етапах постачання пального. Офіційно поки що не видано ордерів на арешт, але прокуратура планує накласти арешт на активи та провести фінансовий аудит для підрахунку збитків, які можуть сягати трильйонів рупій.</strong></p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами:</p>
<p><a href="https://indonesiabusinesspost.com/4718/financial-crimes/gasoline-godfather-among-nine-new-suspects-in-pertamina-oil-trading-graft" target="_blank">Indonesiabusinesspost</a><br />
<a href="https://kompas.id/" target="_blank">Kompas.id</a>,<br />
<a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Pertamina" target="_blank">Wikipedia</a>,<br />
<a href="https://www.thejakartapost.com/" target="_blank">The Jakarta Post</a>,<br />
<a href="https://www.intellinews.com/" target="_blank">Intellinews</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/12/indonezijskij-naftovij-skandal-milyardni-vtrati-cherez-zmovi-vidkati-j-beztenderni-ugodi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Азія-Тихоокеанський видобуток: падіння в Австралії, ріст у Катарі та Індонезії</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/21/aziya-tixookeanskij-vidobutok-padinnya-v-avstrali%d1%97-rist-u-katari-ta-indonezi%d1%97/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/21/aziya-tixookeanskij-vidobutok-padinnya-v-avstrali%d1%97-rist-u-katari-ta-indonezi%d1%97/#comments</comments>
		<pubDate>Sat, 21 Jun 2025 08:26:47 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[Газовий конденсат]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Australia]]></category>
		<category><![CDATA[India]]></category>
		<category><![CDATA[Indonesia]]></category>
		<category><![CDATA[Qatar]]></category>
		<category><![CDATA[upstream]]></category>
		<category><![CDATA[Австралия]]></category>
		<category><![CDATA[газовий конденсат]]></category>
		<category><![CDATA[Индия]]></category>
		<category><![CDATA[ИНдонезия]]></category>
		<category><![CDATA[Катар]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовидобуток]]></category>
		<category><![CDATA[світовий ринок]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152350</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29342-Нефтяная_вышка_стилизовано_1.png" alt="Азія-Тихоокеанський видобуток: падіння в Австралії, ріст у Катарі та Індонезії"/><br />Зміни фіскального середовища та нові інвестиції підтримують стабільність нафтовидобутку в регіоні Австралія, Індонезія, Індія та Катар Австралія: Прогнозується, що видобуток нафти в Австралії знизиться з 370 тис. барелів на добу (тис. б/д) до 300 тис. б/д у 2030 році. Основним чинником падіння стане вичерпання ресурсів у басейні Карнарвон. Найперспективнішим новим джерелом вважався проєкт Dorado від компанії Santos з [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29342-Нефтяная_вышка_стилизовано_1.png" alt="Азія-Тихоокеанський видобуток: падіння в Австралії, ріст у Катарі та Індонезії"/><br /><p>Зміни фіскального середовища та нові інвестиції підтримують стабільність нафтовидобутку в регіоні</p>
<p><strong>Австралія, Індонезія, Індія та Катар</strong></p>
<p><strong>Австралія:</strong> Прогнозується, що видобуток нафти в Австралії знизиться з 370 тис. барелів на добу (тис. б/д) до 300 тис. б/д у 2030 році. Основним чинником падіння стане вичерпання ресурсів у басейні Карнарвон. Найперспективнішим новим джерелом вважався проєкт Dorado від компанії Santos з потенціалом 80 тис. б/д, однак його реалізацію відкладено до завершення повторної оцінки ресурсів басейну Bedout.</p>
<p><em>Статистичні дані по Ізраїлю у звіті IEA надані відповідними ізраїльськими органами. Їх використання в матеріалах ОЕСР не впливає на міжнародно-правовий статус Голанських висот, Східного Єрусалима та ізраїльських поселень на Західному березі.</em></p>
<p><strong>Індонезія:</strong> Поточний рівень видобутку нафти становить 590 тис. б/д і до кінця десятиліття очікується його зростання до 620 тис. б/д. Це стало можливим завдяки реформам фіскального режиму, які підвищили частку доходу виробників до 75–95% (раніше були випадки з нульовою винагородою). Також пришвидшено процес буріння розвідувальних свердловин і оптимізовано програми збільшення нафтовіддачі (EOR). Нові інвестиції від Petronas, Eni та PetroChina відкривають додатковий потенціал зростання видобутку в середньостроковій перспективі.</p>
<p><strong>Індія:</strong> Країна також оновила фіскальні умови в рамках десятої ліцензійної кампанії Open Acreage Licensing Policy (OALP X). Нові умови гарантують більшу передбачуваність і стабільність для інвесторів. Було скасовано податок на надприбутки та введено стимули для раннього початку видобутку. До нормативної бази додано легку щільну нафту та сланцевий газ.</p>
<p>Нові партнерства між індійськими держкомпаніями та західними гравцями підтримують позитивний настрій на ринку. Зокрема, Oil India Ltd підписала угоди з Petrobras та TotalEnergies, а ONGC (Oil and Natural Gas Corporation Ltd) уклала контракт із дочірньою компанією BP на надання технічних послуг. Незважаючи на це, очікується незначне скорочення видобутку – на 30 тис. б/д до 670 тис. б/д до 2030 року.</p>
<p><strong>Катар:</strong> У 2024 році країна збільшила видобуток на 40 тис. б/д – до 1,8 млн б/д. До 2030 року очікується зростання ще на 610 тис. б/д, головним чином завдяки виробництву конденсату з нових шести LNG-терміналів: чотирьох у проєкті North Field East (NFE) та двох у North Field South (NFS). Вони додадуть на ринок 370 тис. б/д конденсату та супутні обсяги NGL. Перші два термінали NFE планують ввести в експлуатацію у середині 2026 року.</p>
<p>Очікується також незначне зростання видобутку сирої нафти з 620 до 650 тис. б/д завдяки модернізації проєкту Al Shaheen, яким опікується North Oil Company – спільне підприємство TotalEnergies та QatarEnergy.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p><strong>Джерело: <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua" target="_blank">Terminal</a></strong></p>
<p><strong>За матеріалами: <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://www.iea.org/" target="_blank">IEA</a> </strong></p>
<h3><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29342-Нефтяная_вышка_стилизовано_1.png" alt="Азія-Тихоокеанський видобуток: падіння в Австралії, ріст у Катарі та Індонезії"/><br /><p>Зміни фіскального середовища та нові інвестиції підтримують стабільність нафтовидобутку в регіоні</p>
<p><strong>Австралія, Індонезія, Індія та Катар</strong></p>
<p><strong>Австралія:</strong> Прогнозується, що видобуток нафти в Австралії знизиться з 370 тис. барелів на добу (тис. б/д) до 300 тис. б/д у 2030 році. Основним чинником падіння стане вичерпання ресурсів у басейні Карнарвон. Найперспективнішим новим джерелом вважався проєкт Dorado від компанії Santos з потенціалом 80 тис. б/д, однак його реалізацію відкладено до завершення повторної оцінки ресурсів басейну Bedout.</p>
<p><em>Статистичні дані по Ізраїлю у звіті IEA надані відповідними ізраїльськими органами. Їх використання в матеріалах ОЕСР не впливає на міжнародно-правовий статус Голанських висот, Східного Єрусалима та ізраїльських поселень на Західному березі.</em></p>
<p><strong>Індонезія:</strong> Поточний рівень видобутку нафти становить 590 тис. б/д і до кінця десятиліття очікується його зростання до 620 тис. б/д. Це стало можливим завдяки реформам фіскального режиму, які підвищили частку доходу виробників до 75–95% (раніше були випадки з нульовою винагородою). Також пришвидшено процес буріння розвідувальних свердловин і оптимізовано програми збільшення нафтовіддачі (EOR). Нові інвестиції від Petronas, Eni та PetroChina відкривають додатковий потенціал зростання видобутку в середньостроковій перспективі.</p>
<p><strong>Індія:</strong> Країна також оновила фіскальні умови в рамках десятої ліцензійної кампанії Open Acreage Licensing Policy (OALP X). Нові умови гарантують більшу передбачуваність і стабільність для інвесторів. Було скасовано податок на надприбутки та введено стимули для раннього початку видобутку. До нормативної бази додано легку щільну нафту та сланцевий газ.</p>
<p>Нові партнерства між індійськими держкомпаніями та західними гравцями підтримують позитивний настрій на ринку. Зокрема, Oil India Ltd підписала угоди з Petrobras та TotalEnergies, а ONGC (Oil and Natural Gas Corporation Ltd) уклала контракт із дочірньою компанією BP на надання технічних послуг. Незважаючи на це, очікується незначне скорочення видобутку – на 30 тис. б/д до 670 тис. б/д до 2030 року.</p>
<p><strong>Катар:</strong> У 2024 році країна збільшила видобуток на 40 тис. б/д – до 1,8 млн б/д. До 2030 року очікується зростання ще на 610 тис. б/д, головним чином завдяки виробництву конденсату з нових шести LNG-терміналів: чотирьох у проєкті North Field East (NFE) та двох у North Field South (NFS). Вони додадуть на ринок 370 тис. б/д конденсату та супутні обсяги NGL. Перші два термінали NFE планують ввести в експлуатацію у середині 2026 року.</p>
<p>Очікується також незначне зростання видобутку сирої нафти з 620 до 650 тис. б/д завдяки модернізації проєкту Al Shaheen, яким опікується North Oil Company – спільне підприємство TotalEnergies та QatarEnergy.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p><strong>Джерело: <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua" target="_blank">Terminal</a></strong></p>
<p><strong>За матеріалами: <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://www.iea.org/" target="_blank">IEA</a> </strong></p>
<h3><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/21/aziya-tixookeanskij-vidobutok-padinnya-v-avstrali%d1%97-rist-u-katari-ta-indonezi%d1%97/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Франція активізує енергетичну співпрацю з Єгиптом та Індонезією, водночас стикається з викликами у власній енергетичній політиці</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/13/franciya-aktivizuye-energetichnu-spivpracyu-z-yegiptom-ta-indoneziyeyu-vodnochas-stikayetsya-z-viklikami-u-vlasnij-energetichnij-politici/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/13/franciya-aktivizuye-energetichnu-spivpracyu-z-yegiptom-ta-indoneziyeyu-vodnochas-stikayetsya-z-viklikami-u-vlasnij-energetichnij-politici/#comments</comments>
		<pubDate>Sun, 13 Apr 2025 05:51:21 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[АЕС]]></category>
		<category><![CDATA[Відновлювана енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[ВІтер]]></category>
		<category><![CDATA[Водень]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Екологія]]></category>
		<category><![CDATA[Електрична енергія]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Метан]]></category>
		<category><![CDATA[накопичувачі енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Сонячна енергія]]></category>
		<category><![CDATA[Egypt]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[EU]]></category>
		<category><![CDATA[France]]></category>
		<category><![CDATA[gas tariffs]]></category>
		<category><![CDATA[hydrogen]]></category>
		<category><![CDATA[Indonesia]]></category>
		<category><![CDATA[investment енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[nuclear]]></category>
		<category><![CDATA[renewable energy]]></category>
		<category><![CDATA[wind power]]></category>
		<category><![CDATA[YES]]></category>
		<category><![CDATA[атомна енергія]]></category>
		<category><![CDATA[відновлювана енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[вітрова енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[водень]]></category>
		<category><![CDATA[Єгипет]]></category>
		<category><![CDATA[ИНдонезия]]></category>
		<category><![CDATA[Інвестиції]]></category>
		<category><![CDATA[тарифи на газ]]></category>
		<category><![CDATA[Франция]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=149404</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28920-Енергетика.png" alt="Франція активізує енергетичну співпрацю з Єгиптом та Індонезією, водночас стикається з викликами у власній енергетичній політиці"/><br />Президент Франції Еммануель Макрон підписав ключові угоди з Єгиптом щодо будівництва станції очищення стічних вод, залізничної лінії та проєкту зеленої водневої електростанції. Франція також зацікавлена в інвестуванні в Індонезію, особливо в транспортні, продовольчі та енергетичні проєкти. Водночас внутрішня енергетична політика Франції стикається з викликами: судові рішення проти вітрових електростанцій, зміни тарифів на газ, падіння цін [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28920-Енергетика.png" alt="Франція активізує енергетичну співпрацю з Єгиптом та Індонезією, водночас стикається з викликами у власній енергетичній політиці"/><br /><p><strong>Президент Франції Еммануель Макрон підписав ключові угоди з Єгиптом щодо будівництва станції очищення стічних вод, залізничної лінії та проєкту зеленої водневої електростанції. Франція також зацікавлена в інвестуванні в Індонезію, особливо в транспортні, продовольчі та енергетичні проєкти. </strong></p>
<p>Водночас внутрішня енергетична політика Франції стикається з викликами: судові рішення проти вітрових електростанцій, зміни тарифів на газ, падіння цін на електроенергію до негативних значень та скасування великого вітрового проєкту.</p>
<h3><strong>Офіційний візит Макрона до Єгипту: ключові енергетичні проєкти</strong></h3>
<p>Під час офіційного візиту Президента Франції Еммануеля Макрона до Єгипту сторони обговорили покращення економічної та енергетичної співпраці. Найважливішими результатами стали:</p>
<ul>
<li>Підписання угоди про будівництво третьої черги найбільшої в Африці станції очищення стічних вод <strong>Аль-Габал Аль-Асфар</strong>.</li>
<li>Угода про спорудження нової залізничної лінії <strong>Ель-Робейкі – 10-й Рамадан-Бельбіс</strong>.</li>
<li>Спільний проєкт інтегрованої електростанції з виробництва зеленого водню біля <strong>Рас-Шукейр</strong>, що включає розробку, фінансування, будівництво та експлуатацію.</li>
</ul>
<h3><strong>Франція інвестує в Індонезію: транспорт, продовольство та ШІ</strong></h3>
<p>Міністр торгівлі Франції <strong>Лоран Сен-Мартен</strong> заявив про зацікавленість у спільних проєктах з Індонезією, зокрема в транспортній, продовольчій, енергетичній галузях та штучному інтелекті. Водночас він попередив, що тарифна війна між ЄС та США може бути шкідливою для всіх. Очікується, що Макрон відвідає Індонезію в травні.</p>
<h3><strong>Судова перемога екологів: призупинено вітрову електростанцію</strong></h3>
<p>Адміністративний суд у <strong>Монтпельє</strong> призупинив роботу вітрової електростанції в департаменті <strong>Еро</strong> через загибель рідкісних птахів, зокрема орлів. Це перший у Франції випадок кримінального провадження проти оператора ВДЕ (у проєкті бере участь <strong>EDF Renouvelables</strong>).</p>
<h3><strong>Геотермальні літієві проєкти отримали статус стратегічних</strong></h3>
<p>Проєкти з видобутку літію з геотермальних джерел у Німеччині (<strong>Vulcan Energy</strong>) та Франції (<strong>Eramet і Électricité de Strasbourg</strong>) визнані стратегічно важливими згідно з <strong>Законом ЄС про критичну сировину</strong>.</p>
<h3><strong>Атомна енергетика: просування в Угорщині та Франції</strong></h3>
<ul>
<li>У <strong>Санкт-Петербурзі</strong> розпочато виробництво корпусу реактора для другого блоку АЕС <strong>«Пакш»</strong> (Угорщина).</li>
<li>У <strong>Бельфорі</strong> (Франція) стартувало виробництво турбінних компонентів для першого блоку.</li>
<li>Французька компанія <strong>NAAREA</strong> розробляє <strong>40-МВт реактор</strong>, який перероблятиме ядерні відходи в енергію для промисловості.</li>
</ul>
<h3><strong>Енергетичні тарифи та ціни: зміни у Франції</strong></h3>
<ul>
<li><strong>CRE</strong> (енергетичний регулятор Франції) підвищив тариф на транспортування газу (<strong>TTS</strong>) до <strong>331,44 євро/МВт-год/день/рік</strong> (або <strong>0,91 євро/МВт-год</strong>) з <strong>1 квітня 2025</strong>.</li>
<li>Ціни на електроенергію впали до <strong>-115 євро/МВт-год</strong> через надлишок потужності (ВДЕ та АЕС).</li>
</ul>
<h3><strong>Скасування великого вітрового проєкту</strong></h3>
<p>Адміністративний суд <strong>Нансі</strong> анулював проєкт <strong>Mont des Quatre Faux</strong> (226 МВт, понад 60 турбін) через скарги мешканців на «візуальну насиченість».</p>
<h3><strong>Інновації в енергетиці</strong></h3>
<ul>
<li><strong>Octopus Energy</strong> запустила систему домашніх сонячних акумуляторів, яка може заощадити до <strong>1900 євро</strong> на рахунках. За даними Octupus Energy, обладнання лише 600 000 будинків забезпечить гнучкість мережі, еквівалентну шести ядерним реакторам.</li>
<li><strong>Eviden</strong> отримала контракт на <strong>50 млн євро</strong> для створення національної фабрики ШІ в Сербії.</li>
</ul>
<h3><strong>Завершення громадських консультацій з енергетичної стратегії</strong></h3>
<p>Закінчився етап обговорення <strong>Національної стратегії низьковуглецевого розвитку (SNBC)</strong> та <strong>Третьої програми багаторічного планування енергетики (PPE 3) на 2025-2035 роки</strong>.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://mailto:oil@ukroil.com.ua/" target="_blank" rel="noreferrer">НТЦ Псіхєя</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.facebook.com/vladyslavonufrei" target="_blank">vladyslavonufrei</a></p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28920-Енергетика.png" alt="Франція активізує енергетичну співпрацю з Єгиптом та Індонезією, водночас стикається з викликами у власній енергетичній політиці"/><br /><p><strong>Президент Франції Еммануель Макрон підписав ключові угоди з Єгиптом щодо будівництва станції очищення стічних вод, залізничної лінії та проєкту зеленої водневої електростанції. Франція також зацікавлена в інвестуванні в Індонезію, особливо в транспортні, продовольчі та енергетичні проєкти. </strong></p>
<p>Водночас внутрішня енергетична політика Франції стикається з викликами: судові рішення проти вітрових електростанцій, зміни тарифів на газ, падіння цін на електроенергію до негативних значень та скасування великого вітрового проєкту.</p>
<h3><strong>Офіційний візит Макрона до Єгипту: ключові енергетичні проєкти</strong></h3>
<p>Під час офіційного візиту Президента Франції Еммануеля Макрона до Єгипту сторони обговорили покращення економічної та енергетичної співпраці. Найважливішими результатами стали:</p>
<ul>
<li>Підписання угоди про будівництво третьої черги найбільшої в Африці станції очищення стічних вод <strong>Аль-Габал Аль-Асфар</strong>.</li>
<li>Угода про спорудження нової залізничної лінії <strong>Ель-Робейкі – 10-й Рамадан-Бельбіс</strong>.</li>
<li>Спільний проєкт інтегрованої електростанції з виробництва зеленого водню біля <strong>Рас-Шукейр</strong>, що включає розробку, фінансування, будівництво та експлуатацію.</li>
</ul>
<h3><strong>Франція інвестує в Індонезію: транспорт, продовольство та ШІ</strong></h3>
<p>Міністр торгівлі Франції <strong>Лоран Сен-Мартен</strong> заявив про зацікавленість у спільних проєктах з Індонезією, зокрема в транспортній, продовольчій, енергетичній галузях та штучному інтелекті. Водночас він попередив, що тарифна війна між ЄС та США може бути шкідливою для всіх. Очікується, що Макрон відвідає Індонезію в травні.</p>
<h3><strong>Судова перемога екологів: призупинено вітрову електростанцію</strong></h3>
<p>Адміністративний суд у <strong>Монтпельє</strong> призупинив роботу вітрової електростанції в департаменті <strong>Еро</strong> через загибель рідкісних птахів, зокрема орлів. Це перший у Франції випадок кримінального провадження проти оператора ВДЕ (у проєкті бере участь <strong>EDF Renouvelables</strong>).</p>
<h3><strong>Геотермальні літієві проєкти отримали статус стратегічних</strong></h3>
<p>Проєкти з видобутку літію з геотермальних джерел у Німеччині (<strong>Vulcan Energy</strong>) та Франції (<strong>Eramet і Électricité de Strasbourg</strong>) визнані стратегічно важливими згідно з <strong>Законом ЄС про критичну сировину</strong>.</p>
<h3><strong>Атомна енергетика: просування в Угорщині та Франції</strong></h3>
<ul>
<li>У <strong>Санкт-Петербурзі</strong> розпочато виробництво корпусу реактора для другого блоку АЕС <strong>«Пакш»</strong> (Угорщина).</li>
<li>У <strong>Бельфорі</strong> (Франція) стартувало виробництво турбінних компонентів для першого блоку.</li>
<li>Французька компанія <strong>NAAREA</strong> розробляє <strong>40-МВт реактор</strong>, який перероблятиме ядерні відходи в енергію для промисловості.</li>
</ul>
<h3><strong>Енергетичні тарифи та ціни: зміни у Франції</strong></h3>
<ul>
<li><strong>CRE</strong> (енергетичний регулятор Франції) підвищив тариф на транспортування газу (<strong>TTS</strong>) до <strong>331,44 євро/МВт-год/день/рік</strong> (або <strong>0,91 євро/МВт-год</strong>) з <strong>1 квітня 2025</strong>.</li>
<li>Ціни на електроенергію впали до <strong>-115 євро/МВт-год</strong> через надлишок потужності (ВДЕ та АЕС).</li>
</ul>
<h3><strong>Скасування великого вітрового проєкту</strong></h3>
<p>Адміністративний суд <strong>Нансі</strong> анулював проєкт <strong>Mont des Quatre Faux</strong> (226 МВт, понад 60 турбін) через скарги мешканців на «візуальну насиченість».</p>
<h3><strong>Інновації в енергетиці</strong></h3>
<ul>
<li><strong>Octopus Energy</strong> запустила систему домашніх сонячних акумуляторів, яка може заощадити до <strong>1900 євро</strong> на рахунках. За даними Octupus Energy, обладнання лише 600 000 будинків забезпечить гнучкість мережі, еквівалентну шести ядерним реакторам.</li>
<li><strong>Eviden</strong> отримала контракт на <strong>50 млн євро</strong> для створення національної фабрики ШІ в Сербії.</li>
</ul>
<h3><strong>Завершення громадських консультацій з енергетичної стратегії</strong></h3>
<p>Закінчився етап обговорення <strong>Національної стратегії низьковуглецевого розвитку (SNBC)</strong> та <strong>Третьої програми багаторічного планування енергетики (PPE 3) на 2025-2035 роки</strong>.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://mailto:oil@ukroil.com.ua/" target="_blank" rel="noreferrer">НТЦ Псіхєя</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.facebook.com/vladyslavonufrei" target="_blank">vladyslavonufrei</a></p>
<p>&nbsp;</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/13/franciya-aktivizuye-energetichnu-spivpracyu-z-yegiptom-ta-indoneziyeyu-vodnochas-stikayetsya-z-viklikami-u-vlasnij-energetichnij-politici/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/indonesia/feed/ ) in 0.28039 seconds, on Apr 23rd, 2026 at 1:46 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Apr 23rd, 2026 at 2:46 pm UTC -->