У березні інфляція у Великій Британії різко прискорилася до 3,3% після 3,0% у лютому. Головним чинником стали ціни на моторне пальне, які зросли на 4,9% після падіння на 4,6% місяцем раніше. Причина тиску на ринок — подорожчання енергоносіїв на тлі війни США та Ізраїлю з Іраном і ризиків для постачання з Близького Сходу.

Ціновий удар по ринку пального

• Індекс споживчих цін CPI у Великій Британії зріс на 3,3% у річному вимірі до березня.
• У лютому цей показник становив 3,0%, тобто інфляційний тиск посилився на 0,3 відсоткового пункту.
• Моторне пальне стало найважливішим чинником зростання: у березні ціни піднялися на 4,9%.
• Для порівняння: у лютому ціни на моторне пальне знижувалися на 4,6%.

Чому це важливо для нафтового ринку

• Березневе зростання цін на моторне пальне стало найвищим із січня 2023 року, за даними Office for National Statistics.
• Це показує, що ринок нафтопродуктів швидко реагує на геополітичні ризики, особливо коли вони пов’язані з Близьким Сходом.
• Війна США та Ізраїлю з Іраном, яка почалася 28 лютого, продовжує впливати на ринки сирої нафти та хімічної сировини.
• Головне обґрунтування ризику — занепокоєння щодо перебоїв постачання, оскільки Ормузька протока залишається фактично закритою.

Порівняння з Європою

• Березнева інфляція у Великій Британії становила 3,3%.
• Це вище, ніж у ЄС — 2,8%, Німеччині — 2,8% та Франції — 2,0%.
• Востаннє інфляція у Великій Британії була нижчою за загальний показник ЄС у грудні 2024 року.

Динаміка CPI за останні шість місяців

• Жовтень: 3,6%
• Листопад: 3,2%
• Грудень: 3,4%
• Січень: 3,0%
• Лютий: 3,0%
• Березень: 3,3%

Монетарна складова

• Ціль Банку Англії щодо інфляції — близько 2%, але не вище цього рівня.
• На останньому засіданні з монетарної політики у березні центробанк залишив процентну ставку на рівні 3,75%.
• Висновок: березневе прискорення інфляції посилює розрив між фактичним показником 3,3% і цільовим орієнтиром Банку Англії.

Висновки для ринку нафти й нафтопродуктів

• Перший висновок: моторне пальне стало ключовим каналом передачі геополітичної напруги в споживчу інфляцію. Саме ціни на пальне були названі найважливішим чинником зростання CPI.
• Другий висновок: ризики для сирої нафти та нафтопродуктів залишаються підвищеними. Війна США та Ізраїлю з Іраном триває, а Ормузька протока залишається фактично закритою.
• Третій висновок: британська інфляція виглядає чутливішою до енергетичного шоку, ніж у ключових європейських економіках. Показник Великої Британії 3,3% перевищує рівні ЄС, Німеччини та Франції.

Джерело: Terminal

За матеріалами: ICIS

Європейський центральний банк (ЄЦБ) заявив про готовність швидко реагувати на зростання цін на енергоносії, спричинене війною на Близькому Сході. Попри те, що регулятор ще оцінює масштаби шоку, вже зараз існує ризик суттєвого прискорення інфляції та уповільнення економіки єврозони.

ЄЦБ між енергетичним шоком та ризиком нової інфляційної хвилі

Ситуація: зростання цін на енергію та нові інфляційні ризики

• ЄЦБ фіксує різке зростання цін на нафту та газ, спричинене війною з Іраном
• Очікується, що інфляція у 2026 році складе 2,6%, але за негативного сценарію може зрости до 6,3%
• Попри те, що ситуація відрізняється від кризи 2022 року, існують “причини для пильності”
• Активність приватного сектору в єврозоні вже сповільнилася до мінімуму з травня минулого року

“Ми не будемо діяти без достатньої інформації… але і не будемо паралізовані нерішучістю: наша відданість інфляції на рівні 2% є безумовною” — Крістін Лагард

Три сценарії реагування ЄЦБ

• Короткостроковий шок:
  регулятор утримується від втручання, оскільки запізніла реакція може нашкодити економіці
• Помірне перевищення інфляції:
  можливе обмежене коригування політики, особливо якщо причина — перебої у «постачанні» енергоносіїв
• Стійке та значне зростання інфляції:
  необхідна жорстка та тривала реакція, щоб уникнути “розкручування” інфляції

Монетарна політика: курс на гнучкість

• ЄЦБ дотримується принципу data-dependent — рішення ухвалюються на основі нових даних
• Ключові рішення можуть прийматися вже на найближчих засіданнях — квітень, червень
• Можливе підвищення процентних ставок, якщо інфляційні ризики посиляться
• Регулятор не визначає наперед довгострокову траєкторію ставок — рішення ухвалюються покроково

“Для прийняття поточного рішення не потрібно знати всю майбутню траєкторію ставок” — Філіп Лейн

Фактор невизначеності: енергетична інфраструктура під ударом

• Атаки на енергетичну інфраструктуру в регіоні Перської затоки знижують шанси на швидку стабілізацію цін
• Існує ризик швидшої передачі зростання витрат у ціни для споживачів, ніж у 2022 році
• Компанії та працівники можуть активніше реагувати на інфляцію, закладаючи її у ціни та зарплати

“Ймовірність швидкої нормалізації зменшується” — Крістін Лагард

Оцінка ризиків: що визначатиме подальші дії

• Ключовим фактором є тривалість і масштаб енергетичного шоку
• Важливо, чи призведе він до довгострокового зростання загального рівня цін
• ЄЦБ підкреслює необхідність вчасно виявити момент, коли шок починає поширюватися на всю економіку

“Найважливіше — не початковий стрибок цін, а його довгострокові наслідки” — Оллі Рен

Економічні наслідки для Європи

• Зростання вартості енергоносіїв може загальмувати економічне зростання
• Є ризик повторення сценарію 2022 року, коли інфляція досягла двозначних показників
• Водночас наразі ЄЦБ стартує з нижчого рівня інфляції та нейтральної монетарної політики

Джерело: Terminal
За матеріалами: Bloomberg

Нижня палата Конгресу Філіппін надала президентові Фердинанду Маркосу-молодшому право тимчасово знижувати або скасовувати акцизи на пальне, якщо дорогий імпорт нафти почне ще сильніше тиснути на внутрішні ціни. Ключова мета рішення — стабілізувати котирування нафтопродуктів усередині країни і послабити інфляційний тиск на кінцевих споживачів в економіці, що тримається на споживанні. Механізм прив’язаний до чітких цінових і надзвичайних тригерів: якщо середня ціна Dubai crude досягне або перевищить 80 доларів за барель упродовж одного місяця, влада зможе оперативно втрутитися в податкову складову ціни пального.

• Перший рівень відповіді влади — податкова корекція. Нижня палата схвалила норму, яка дозволяє президентові тимчасово зменшувати або повністю зупиняти стягнення акцизів з нафтопродуктів. Саме цей інструмент у тексті поданий як прямий спосіб пом’якшення цінового шоку для внутрішнього ринку.
• Термін дії антикризового механізму обмежений. Зменшення або зупинка акцизів можуть застосовуватися до шести місяців, а сукупний період призупинення не може перевищувати одного календарного року. Це означає, що йдеться не про постійну податкову зміну, а про тимчасовий інструмент стабілізації.
• Є чіткий ціновий орієнтир для втручання. Президент може скористатися цим правом, якщо середня ціна нафти Dubai crude за базою Mean of Platts Singapore сягає або перевищує 80 доларів за барель протягом одного місяця. Висновок із тексту очевидний: влада намагається прив’язати податкову реакцію не до політичних оцінок, а до конкретного ринкового індикатора.
• Другий тригер — надзвичайна ситуація або лихо. Якщо президент оголосить надзвичайний стан чи стихійне лихо, що спричинить надзвичайне зростання внутрішніх цін на пальне, податковий інструмент також може бути задіяний. Це розширює рамку застосування заходу з ринкової до антикризової соціально-економічної.
• Механізм ще не завершений законодавчо. Попри схвалення нижньою палатою, рішення потребує затвердження Сенатом, а голосування заплановане на вівторок. Отже, стабілізаційний інструмент уже політично пріоритетний, але ще не є чинним законом.
• Терміновість підтверджена на рівні президента. У тексті прямо зазначено, що Маркос визнав захід невідкладним. Це свідчить, що влада розглядає податкове пом’якшення не як технічну норму, а як швидку відповідь на ризик прискорення інфляції.
• Головне обґрунтування заходу — захист економіки споживання. Reuters пише, що високі ціни на нафту й нафтопродукти загрожують розкручуванням інфляції в економіці, орієнтованій на споживання. Звідси випливає логіка рішення: зменшення акцизу має послабити тиск на роздрібну ціну пального, а через це — знизити ризики ширшого цінового розгону.

Нижня палата Конгресу Філіппін надала президентові Фердинанду Маркосу-молодшому повноваження тимчасово призупиняти або знижувати акцизи на пальне, щоб стабілізувати різке зростання цін на нафтопродукти, яке загрожує прискоренням інфляції. — Reuters

• Другий блок стабілізації — робота з фізичним ресурсом, а не лише з податками. Міністерка енергетики Філіппін Шерон Гарін заявила, що країна звернулася до росії щодо можливого імпорту нафти. Обсяги та строки не названі, однак сам крок показує: Маніла шукає додаткові джерела постачання, аби зменшити тиск близькосхідного конфлікту на внутрішній ринок.
• Це важливо для цін на нафтопродукти з погляду логіки ринку. Якщо уряд одночасно зменшує податкову складову і намагається розширити джерела постачання нафти, то діє відразу по двох каналах: через фіскальне пом’якшення та через спробу убезпечити ресурсну базу для переробки й торгівлі пальним.
• Третій елемент стабілізації — збереження чинних зовнішніх контрактів. Шерон Гарін також заявила, що китайська заборона на експорт пального стосується лише нових контрактів, а чинні домовленості Філіппін із китайськими постачальниками залишаються в силі.
• Звідси випливає ще один висновок для ринку. Збереження чинних угод із китайськими постачальниками означає, що влада намагається не допустити раптового розриву поточних каналів постачання. Для кінцевих споживачів це важливо, бо стабільність контрактів знижує ризик дефіциту, а отже — і ризик додаткового стрибка цін.
• Філіппіни діють у ширшому регіональному тренді. У тексті зазначено, що уряди країн Південно-Східної Азії вже почали запроваджувати заходи для пом’якшення економічного удару від розширення конфлікту на Близькому Сході.
• Ці заходи мають три спільні цілі.
  • збереження енергії;
  • стабілізація внутрішніх ринків;
  • захист вразливих секторів, зокрема туризму.
• Отже, податкове рішення Філіппін — не ізольований крок. Воно вписується в регіональну модель реагування, де держави намагаються обмежити перенесення високих нафтових котирувань у роздрібні ціни пального і в ширшу інфляцію.

• Головний висновок із матеріалу: Філіппіни формують комбінований антикризовий підхід до ринку нафти й нафтопродуктів.
  • Фіскальний інструмент: тимчасове зниження або скасування акцизів.
  • Сировинний інструмент: пошук можливого імпорту нафти з росії.
  • Контрактний інструмент: утримання чинних домовленостей із китайськими постачальниками.
• Обґрунтування цього висновку: уряд реагує на ризик інфляції, на зростання нафтових котирувань, на геополітичне загострення на Близькому Сході та на потребу стабілізувати внутрішній ринок пального.
• Практичний сенс для кінцевого споживача: якщо закон набуде чинності, то держава отримає право оперативно зменшувати податковий тиск на пальне, а паралельні кроки з утримання або розширення імпортних каналів мають знизити ризик подальшого подорожчання нафтопродуктів.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

Зростання цін на нафту на тлі напруженості на Близькому Сході може посилити інфляцію у Великій Британії найближчими місяцями. Уряд країни разом із міністрами фінансів G7 закликає до швидкої деескалації конфлікту та забезпечення безпечного проходу суден через Ормузьку протоку. Попри готовність використати стратегічні нафтові резерви, країни поки утримуються від цього кроку, намагаючись стабілізувати ринок політичними та регуляторними заходами.

Геополітичні фактори зростання цін на нафту

• Напруженість на Близькому Сході спричинила нещодавній стрибок цін на нафту, що безпосередньо впливає на економіку Великої Британії.
• Міністр фінансів Великої Британії Рейчел Рівз закликала США, Ізраїль та Іран до негайної деескалації конфлікту.
• Через Ормузьку протоку проходить близько однієї п’ятої світової торгівлі нафтою, тому будь-які перебої створюють ризики для глобальних постачань.

• «Цей конфлікт впливає на всіх нас. Економічний вплив ситуації на Близькому Сході залежатиме від її масштабу та тривалості. Ймовірно, у найближчі місяці він створить підвищувальний тиск на інфляцію». — Рейчел Рівз

Позиція G7 щодо стабілізації нафтового ринку

• Міністри фінансів країн G7 після консультацій з Міжнародним енергетичним агентством погодилися поки не використовувати стратегічні нафтові резерви.
• Рішення спрямоване на запобігання різким коливанням ринку та оцінку подальшого розвитку конфлікту.
• Водночас уряди заявили про готовність використати резерви, якщо ситуація на ринку різко погіршиться.

Безпека нафтових перевезень як фактор стабілізації

• Велика Британія заявила про підтримку безпеки судноплавства в Ормузькій протоці.
• Через цей маршрут проходить приблизно 20 відсотків світової торгівлі нафтою, тому стабільність судноплавства є ключовою умовою для стримування цін.
• Міністерство оборони країни фінансує оборонні операції у регіоні з використанням резервного фонду державної скарбниці, хоча точні суми не розкриваються.

Політика уряду щодо впливу цін на кінцевих споживачів

• Уряд наголошує на необхідності контролю за ціноутворенням у приватному секторі, щоб запобігти зростанню вартості пального для споживачів.

• «Я не терпітиму, щоб будь-яка компанія використовувала нинішню кризу для отримання надприбутків за рахунок споживачів». — Рейчел Рівз

• Кабінет міністрів також заявляє про роботу з регуляторами для забезпечення дотримання правил ціноутворення.
• Серед пріоритетів уряду — зменшення витрат на енергетичні субсидії у рахунках за енергію.

Енергетична політика та внутрішні дискусії

• Уряд захищає рішення не дозволяти нові буріння у Північному морі, попри критику з боку опозиції.
• Опозиція також критикує податкову політику та відмову скасувати паливний збір у розмірі 5 пенсів.
• Цей податок може зрости пізніше цього року після кількох продовжень його заморожування, які почалися після повномасштабного вторгнення росії в Україну.

Висновки

• Головний фактор ризику для нафтового ринку — нестабільність на Близькому Сході, що впливає на транспортний коридор, через який проходить близько 20 відсотків світової торгівлі нафтою.
• Поки що країни G7 роблять ставку на політичну деескалацію та безпеку постачання як інструмент стабілізації цін, відкладаючи використання стратегічних резервів.
• Контроль за цінами та прибутками компаній розглядається урядом як спосіб стримати передачу зростання нафтових котирувань у роздрібні ціни на нафтопродукти.
• У разі поглиблення конфлікту тиск на інфляцію та ціни на пальне може посилитися, що підтверджує пряму залежність економіки від глобального нафтового ринку.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Oilprice

Ескалація війни на Близькому Сході вже підштовхнула ціни на нафту більш ніж на 10%. У Європейському центральному банку (ЄЦБ) попереджають: якщо конфлікт затягнеться і призведе до стійкого скорочення «постачання» енергоносіїв із регіону, інфляція в єврозоні може суттєво зрости, а економічне зростання — сповільнитися. Водночас наразі показник інфляції залишається нижчим за цільовий рівень у 2%.

Енергетичний шок як каталізатор інфляції

Головний економіст в інтерв’ю, опублікованому 3 березня, окреслив ризики для економіки єврозони на тлі війни США та Ізраїлю проти Ірану.

• У понеділок конфлікт розширився: Ізраїль атакував Ліван, Іран продовжив удари по країнах Перської затоки.
• Ринок відреагував миттєво — ціни на нафту зросли більш ніж на 10%.
• Війна не демонструє ознак швидкого завершення.

«Зростання цін на енергоносії чинить підвищувальний тиск на інфляцію, особливо в короткостроковій перспективі, і такий конфлікт є негативним для економічної активності», — заявив Філіп Лейн в інтерв’ю Financial Times.

За його словами, масштаб впливу залежатиме від двох факторів:

• широти конфлікту — чи буде він локалізований, чи охопить ключові енергетичні маршрути;
• тривалості протистояння — короткий сплеск чи довготривале порушення «постачання».

Що показують моделювання ЄЦБ

Раніше проведений у ЄЦБ аналіз чутливості продемонстрував: у разі стійкого скорочення «постачання» енергоносіїв із регіону можливі:

• суттєвий стрибок енергетичної інфляції;
• різке падіння обсягів виробництва в єврозоні.

Окремий аналіз ЄЦБ, підготовлений у грудні, свідчить:

• постійний шок такого масштабу може підвищити інфляцію на 0,5 відсоткового пункту;
• та водночас знизити економічне зростання на 0,1 відсоткового пункту.

Для розуміння масштабу: нині інфляція в єврозоні становить 1,7%, що нижче за цільовий показник ЄЦБ у 2%. Це означає, що навіть певне прискорення інфляції може не спричинити негайної реакції регулятора.

Чому ЄЦБ може не поспішати з рішеннями

Монетарна політика діє з довгими лагами — тобто ефект від зміни ставок проявляється через кілька кварталів. Крім того, ЄЦБ традиційно:

• ігнорує короткострокову волатильність, спричинену енергоносіями;
• фокусується на середньострокових інфляційних очікуваннях;
• оцінює ризик так званих «других раундів» — коли подорожчання енергії переходить у ширше зростання цін через зарплати та витрати бізнесу.

Наразі довгострокові інфляційні очікування, за ринковими індикаторами, залишаються майже незмінними. Інвестори також очікують, що депозитна ставка ЄЦБ на рівні 2% не змінюватиметься протягом року.

Що це означає для енергетичного ринку Європи

Поточна ситуація демонструє класичний ланцюг реакцій:

• військова ескалація в регіоні Перської затоки;
• ризики для морських маршрутів і нафтової інфраструктури;
• миттєвий стрибок цін на нафту;
• прискорення інфляції через енергетичний компонент;
• тиск на споживання та промислове виробництво.

Якщо конфлікт триватиме, ключовим чинником стане не лише ціна на нафту, а й фізична безперервність «постачання». Саме дефіцит, а не лише ціновий сплеск, формує найглибші макроекономічні наслідки.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Reuters

Річна інфляція в Канаді у січні знизилася до 2,3%, що нижче як грудневого показника 2,4%, так і очікувань аналітиків. Головний фактор — різке падіння цін на бензин на 16,7% у річному вимірі. Водночас продукти харчування та одяг дорожчають, а базова інфляція поступово стабілізується. Це дає підстави центральному банку утримувати паузу в зміні облікової ставки на рівні 2,25%.

Що відбувається з інфляцією та паливними цінами в Канаді

Загальна динаміка інфляції

За даними Statistics Canada, оприлюдненими в Reuters, індекс споживчих цін (CPI) у січні зріс на 2,3% у річному вимірі. Це:

• менше за грудневі 2,4%;
• нижче прогнозу аналітиків, які очікували 2,4%;
• на місячній основі — без змін.

Індекс споживчих цін (CPI) — це ключовий показник інфляції, який відображає зміну вартості кошика товарів і послуг для домогосподарств.

Бензин як ключовий фактор

Найбільший внесок у сповільнення інфляції зробило пальне:

• ціни на бензин знизилися на 16,7% у січні;
• у грудні падіння становило 13,8%;
• саме бензиновий індекс став головним чинником гальмування загальної інфляції.

Однак без урахування бензину інфляція була б значно вищою — 3% у річному вимірі, що відповідає грудневому показнику.

Продукти, алкоголь і одяг: протилежний тренд

Попри дешевше пальне, інші категорії демонструють суттєве зростання:

• Продукти харчування подорожчали на 7,3%, насамперед через зростання цін у ресторанах;
• Категорія алкогольних напоїв зросла на 4,8%;
• Ціни на одяг також зросли через ефект порівняльної бази.

Статистики пояснюють це так званим базовим ефектом: торік у цей період діяли податкові пільги на продаж, які тимчасово знижували ціни. Тепер порівняння з «дешевою» базою створює видимість більшого зростання.

Базова інфляція та позиція центрального банку

Економісти традиційно орієнтуються на базову інфляцію — показник без урахування продуктів харчування та енергії, оскільки ці категорії є найбільш волатильними.

• Без урахування їжі та енергії CPI зріс на 2,4% (у грудні — 2,5%);
• Індекс CPI-median знизився з 2,6% до 2,5%;
• CPI-trim — з 2,7% до 2,4%.

Витрати на житло, які мають найбільшу вагу в інфляційному кошику, зросли на 1,7%, що також свідчить про поступове сповільнення тиску.

Bank of Canada вважає, що інфляція стабілізувалася поблизу середини цільового діапазону. Це дозволило регулятору зберегти паузу в зміні ставки на рівні 2,25%.

Зараз очевидно, що Керівна рада має повністю зосередитися на підтримці економіки — Ройс Мендес, керівний директор та голова макростратегії Desjardins Group.

Після публікації даних канадський долар знизився на 0,2% до 1,3668 канадського долара за долар США. Дохідність дворічних держоблігацій впала на 3,9 базисного пункту до 2,439%.

Очікування ринку

• Грошові ринки закладають ймовірність зниження ставки вже до липня;
• Частина економістів прогнозує відсутність зниження ставки цього року через стабільність інфляції в межах цілі.

Що це означає для енергетичного сектору

Падіння цін на бензин на 16,7% стало вирішальним чинником сповільнення інфляції. Це демонструє, що енергетичний компонент залишається ключовим драйвером макроекономічної динаміки.

• Ціни на пальне безпосередньо впливають на транспортні витрати та логістику;
• Зниження вартості бензину стримує загальний інфляційний тиск;
• Енергоринок залишається одним із головних стабілізаторів економіки.

Висновок

Канадська економіка входить у фазу контрольованої стабілізації. Попри зростання цін на продукти та алкоголь, саме енергетичний сектор забезпечив уповільнення інфляції до 2,3%. Подальша динаміка паливного ринку визначатиме монетарні рішення та інвестиційні очікування.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

Українська дронова кампанія вивела з ладу до 17% нафтопереробних потужностей росії, що спричинило дефіцит і стрибок цін на пальне. Рекордні оборонні видатки — 41% бюджету-2025 — розігріли ринок праці, підштовхнули інфляцію до ≈10% і змусили Центробанк підвищувати ставки. ВВП у I кварталі 2025 року впав на 0,6% кв./кв., а урядові прогнози зростання знижено до 1,5%. Ризики: стагнація або рецесія, податкові підвищення та погіршення добробуту споживачів — із наслідками для конкуренції та світових ринків нафти.

Причинно-наслідкові зв’язки російської паливно-економічної кризи

1) Центральний вузол

• Шок пропозиції пального + перегрів військових видатків → інфляція ~10%, підвищення ставок, уповільнення економіки, зниження купівельної спроможності.

2) Факти

• Дрони України вивели з ладу до 17% НПЗ росії.
• Оборонні та силові видатки: 41% усіх видатків бюджету 2025 року — найвище з часів «холодної війни».
• Інфляція: близько 10%; Центробанк підвищує ставки для стримування.
• ВВП I кв. 2025: -0,6% кв./кв.; перше скорочення з 2022 року (тоді економіка падала на 1,4% р/р).
• Орієнтир зростання від уряду: 1,5% (заява міністерства фінансів).
• Бюджетний дефіцит у 2025 році на траєкторії до 5 трлн рублів (еквівалент $62 млрд).
• Споживчий вимір (москва): бензин за кілька тижнів зріс на 30%+ — з 45 до 60 руб./л; чистий денний дохід водія таксі впав до ~75% від колишнього рівня.

3) Як це транслюється на конкуренцію та ринки нафти

3.1. Гілка «Внутрішня пропозиція пального в росії»

• Втрата 17% переробки → падіння внутрішньої пропозиції → дефіцит і зростання цін.
• Наслідок для конкуренції всередині рф: перевага НПЗ/постачальників, що зберегли потужності; посилення ринкової сили локальних трейдерів у регіонах із дефіцитом.
• Ринкова логіка: дорожче пальне підвищує витрати логістики й агросектору → розширює інфляційний імпульс поза енергетикою.

3.2. Гілка «Зовнішні балансувальні потоки»

• Менше внутрішньої переробки → потенційне зростання імпорту/перенаправлення постачання сирої нафти та нафтопродуктів у/з третіх країн.
• Вплив на світову конкуренцію: регіональні премії/дисконти на дизель/бензин можуть розширитися; трейдери з альтернативними маршрутами отримують тимчасову перевагу.

3.3. Гілка «Макрофінанси та ціноутворення»

• 41% бюджету на оборону → перетік ресурсів у військовий сектор → вузькі місця у цивільній переробці, логістиці та інвестиціях.
• Підвищені ставки → дорожче кредитування НПЗ/видобутку/торгівлі → обмеження модернізацій та оборотного капіталу.
• Для ринку нафти: вища собівартість і ризик-премії → зменшення цінової агресивності експорту з рф у короткому періоді.

3.4. Гілка «Очікування та ризики»

• Озвучено ризики стагнації/рецесії; окремі посадовці говорять про «швидше, ніж очікували» охолодження зростання.
• Імовірні податкові підвищення (зокрема ПДВ) → перекладання витрат на споживача → +10–15% до цін понад поточну інфляцію.
• Структурний висновок: слабший внутрішній попит + дорожче фінансування → зниження інвестицій у нафтопереробку та логістику, що довше утримуватиме дефіцити.

4) Цінові та соціальні ефекти

• Споживачі: падіння реальних доходів (приклад із м. москва: пальне +30%+; дохід водія таксі −25%).
• Ринок праці: військові контракти конкурують із цивільними роботодавцями, деформуючи зарплатні очікування.
• Політична економія: дефіцити та інфляція тестують підтримку війни; влада прагне «м’якої посадки» без втрати соціальної лояльності.

5) Прямі цитати

«Криза триває, вона розвивається, вона зростає, вона посилюється… і стає неможливо її повністю приховати». — Ігор Ліпсіць, російський економіст

«Це очікуване уповільнення зростання. Наразі воно дуже схоже на м’яку посадку, а не на гостру кризу». — Лаура Соланко, Інститут економік, що розвиваються, Банку Фінляндії

«Отже, далі буде стагнація — фактично нуль або 1% зростання — а потім настане рецесія». — Богдан Бакалейко, колишній російський журналіст та економічний коментатор

«Я впевнений, що зрештою нам вдасться… підтримати необхідні темпи зростання, зберігаючи інфляцію мінімальною». — володимир путін

«Це найхижіший податок… ціни злетять щонайменше на 10–15% понад те». — Владислав Жуковський, незалежний економіст (про можливе підвищення ПДВ)

6) Аналітичні висновки для ринку нафти

• Короткостроково: внутрішній дефіцит пального в рф підтримує високі регіональні ціни на нафтопродукти, розширює спреди між хабами та створює можливості арбітражу для постачальників із доступом до альтернативних маршрутів постачання.
• Середньостроково: поєднання високих ставок, можливих податкових підвищень і пріоритету військових видатків стримує інвестиції у переробку та логістику, що зберігатиме структурну напругу пропозиції.
• Конкуренція: виграють виробники/трейдери поза рф із гнучкими ланцюгами постачання; усередині рф посилюється ринкова влада тих НПЗ, що залишилися в строю.

7) Хронологія подій та заяв

• Вересень 15, 2025, 9:00 AM CDT: публікація матеріалу зі зведеннями щодо 17% втрачених потужностей НПЗ, інфляції ~10% та падіння ВВП на 0,6% кв./кв.
• Офіційні коментарі: фінмін знижує прогноз зростання до 1,5%; мінекономіки попереджає про «швидше, ніж очікували» охолодження; сбербанк говорить про можливу «стагнацію»; кремль декларує контроль над інфляцією.

Джерело: Terminal

За матеріалами: oilprice.com

На хвилі акцій до Дня Незалежності у період 21–22 серпня ціни на бензин А-95 на українських АЗС тимчасово знизилися приблизно на 2 грн/л, але вже 25–26 серпня повернулися на попередній рівень. Експерти вказують: це наслідок маркетингових знижок до свята, а не новий тренд. Базовий сценарій на вересень—стабільність без різких стрибків; потенціал здешевлення оцінюється до ~2 грн/л, але його можуть «поглинути» персональні акції або зовнішні чинники (премії експортерів, курс гривні, світові котирування нафти).

Чинники й сценарії вересневого ціноутворення

1) Що насправді сталося у серпні

• Подія: 21–22 серпня — тимчасове зниження цін близько на 2 грн/л; 25–26 серпня — повернення на попередній рівень.
• Причина: акційні знижки до 34-ї річниці Незалежності; окремі великі мережі робили знижки до 5 грн/л (спеціальні пропозиції).
• Логічний висновок: коливання мали маркетингову природу, а не ринковий тренд.
• Обґрунтування: аналогічні акції проводяться й на «звичайні» вихідні; отже, знижка—тимчасова, «стела» не змінюється системно.

«Це була така піар-кампанія провідних мереж. І щойно свято минуло, вони одразу підняли ціни — не бажаючи втрачати прибутки». — Володимир Омельченко

«У четвер та п’ятницю… у низці мереж АЗС відбулося зниження вартості пального в межах спеціальних пропозицій, приурочених до 34-ї річниці Незалежності». — консалтингова компанія «НафтоРинок»

2) Базовий сценарій на вересень

• Прогноз: злету цін не очікується.
• Аргументи: пік споживання через жнива вже враховано; об’єктивних причин для підвищення нема.
• Ризики: лише глобальні шоки (військові катастрофи у нафтодобувних регіонах) можуть радикально змінити картину.
• Логічний висновок: за відсутності форс-мажорів ціни залишаться близькими до поточних.

«Жодних причин для підвищення цін нема… Ми сьогодні перебуваємо на піку споживання… Різкого здорожчання не очікується». — Леонід Косянчук

3) Чи можливе здешевлення у вересні

• Потенціал: зниження приблизно на ~2 грн/л на «стелах» (на тлі знижень 4–5 грн/л у вихідні та зниження гуртових цін).
• Обмеження №1: мережі можуть уникати переписування «стел» і гратися персональним маркетингом.
• Обмеження №2: європейські експортери здатні підвищити премії, щойно роздріб почне знижувати ціни.
• Логічний висновок: «флор» цін формується зовнішніми постачальниками та маркетинговою політикою мереж.

«…З цін на стелах зможуть зняти десь 2 грн… Але мережі можуть нескінченно довго проводити цю “вихідну” акцію». — Олександр Сіренко

«Щойно ми почнемо знижувати ціни — вони нам підвищать премії… Оскільки вони розуміють, що нині нам більше ніде взяти пальне». — Леонід Косянчук

4) Ключові макрофактори, що з’єднують Україну зі світовим нафтовим ринком

• Світова нафта та нафтопродукти: Україна імпортує близько 80% нафтопродуктів.
  • Еластичність: якщо нафта дешевшає на ~10%, роздрібні ціни можуть знизитися на ~3–4%.
  • Логічний висновок: вплив світових котирувань на «пістолеті» частковий, бо додаються логістика, премії, конкуренція.
• Курс гривні: очікування на вересень — 41,4–42,2 грн за дол., при офіційному курсі 41,32 грн станом на 1 вересня.
  • Логічний висновок: девальвація може «з’їсти» вигоду від дешевшої нафти.

«Ми практично повністю залежимо від світових цін… Якщо нафта знижуватиметься, то виникнуть підстави для зниження… Але якщо нафта впаде на 10%, на АЗС це дасть лише 3–4%». — Володимир Омельченко

5) Горизонт 2026 року: податкова траєкторія

• Акцизи на бензин: з 1 січня — підвищення з 271,7 до 300,8 євро/1000 л.
• Акцизи на дизпальне: з 1 січня — підвищення з 215,7 до 253,8 євро/1000 л.
• Очікування НБУ: прискорення темпів зростання цін на пальне.
• Уточнення: вплив акцизу може бути нейтралізований, якщо світова нафта впаде; проте за зростання нафти — ціни зростуть.
• Логічний висновок: податкова складова зсуває рівновагу вгору; чистий ефект визначить баланс нафта/курс/конкуренція.

«Податкова складова надзвичайно важлива. А реальним платником будь-яких податків чи зборів є кінцевий споживач». — Леонід Косянчук

6) Структура ринку: конкуренція й ціни

• Конфігурація: умови диктують 5–7 великих мереж; дискаунтери «утискаються».
• Наслідок: можливість маніпулювання цінами, утримання високого рівня.
• Втрачена вигода: за реальної конкуренції ціни могли б бути на 3–4 грн/л нижчі.
• Регуляція: виправлення ситуації — поле роботи для Антимонопольного комітету.
• Логічний висновок: ринкова концентрація обмежує швидкість та глибину здешевлення навіть за сприятливих зовнішніх умов.

«Нині умови на ринку диктують 5–7 великих мереж… Якби була реальна конкуренція і прозорість, ціни були б на 3–4 грн нижчі». — Володимир Омельченко

7) Сценарії

• Стабільність (база): ціни близькі до поточних у вересні.
  • Умова: відсутність глобальних шоків.
• М’яке здешевлення (~2 грн/л): через дешевший гурт і «вихідні» знижки.
  • Ризики реалізації: маркетинг замість зміни «стел», премії експортерів, курс.
• Підвищення (низька ймовірність у вересні): великі зовнішні шоки нафтодобувних регіонів, різка девальвація.
• Середній термін (2026): акциз +29,1 євро/1000 л → висхідний тиск на роздріб; масштаб залежить від нафти та курсу.

Джерело: Terminal

За матеріалами: OBOZ.UA

Світовий ВВП у 2025 році прогнозується на рівні 3,0% (перегляд угору), у 2026 році — 3,1% (без змін). Підтримка зростання забезпечується easing інфляції, стабільною зайнятістю та споживанням, а також контрзаходами фіскальної й монетарної політики, попри невизначеність у торгівлі США з ключовими партнерами.

Зростання світової економіки у 2025–2026 утримується завдяки політиці підтримки та стійкому споживанню, попри тарифні ризики.

Світова економіка та торгівля у 2025–2026

Джерело: Terminal
За матеріалами: OPEC

Зростання вартості електроенергії в США ставить під сумнів обіцянки президента Дональда Трампа щодо дешевої енергії та низької інфляції. Попри падіння цін на нафту й бензин, витрати домогосподарств на енергоносії стрімко зростають, формуючи серйозну політичну та економічну проблему.

Ціни на електроенергію зростають швидше за інфляцію

Американці часто стежать за цінами на бензин, які безпосередньо впливають на споживчі настрої. Проте вартість електроенергії залишається менш помітною, хоча домогосподарства витрачають на неї більше, ніж на бензин. Вартість енергії для домогосподарств у США, включно з електрикою та іншими видами палива (мазут, пропан, природний газ), зросла на 7.1% за рік — це найбільший річний стрибок із 2023 року.

• Ціни на електроенергію в червні піднялися на 5.8%, що стало найбільшим зростанням із травня минулого року.
• Загальна інфляція в червні становила лише 2.7%.
• Отже, витрати на енергію зростають більш ніж удвічі швидше за інфляцію.

Причини стійкого подорожчання

Енергетичні ціни часто коливаються через геополітичні шоки, погоду чи зміни у попиті та пропозиції. Проте нинішнє зростання витрат на енергію — не випадковість. За прогнозом EIA, ціни на нафту й бензин падатимуть у 2025–2026 роках, однак роздрібні тарифи на електроенергію зростатимуть приблизно на 4% щороку, особливо в дорогих регіонах — на північному сході та Тихоокеанському узбережжі.

Протягом 15 років витрати на енергію для будинків у середньому зростали повільніше за загальний рівень інфляції — особливо якщо не враховувати стрибок після вторгнення рф в Україну у 2022 році.

Природний газ, що виробляється внаслідок фрекінгового буму, довго стримував тарифи. Він забезпечує 40% електрогенерації в США. Але обсяги експорту газу за 10 років зросли у п’ять разів, тоді як внутрішнє виробництво збільшилося лише на 46%. Це підштовхнуло внутрішні ціни вгору.

• Ціни на природний газ на 30% вищі, ніж під час першої каденції Трампа.
• Прогноз EIA — ще +6% цього року і +19% наступного.

Рекордне споживання та фактори попиту

Від 2010-х до початку 2020-х споживання електроенергії у США було стабільним завдяки ефективності. Проте в 2024 році споживання досягло рекордів і продовжує зростати.

• Зростаюче навантаження з боку дата-центрів для штучного інтелекту.
• Попит із боку комерційного та промислового секторів.
• Поширення електромобілів підвищує попит на електроенергію у домогосподарствах.

Обмеження інфраструктури та політичні парадокси

Одна з підписних ідей Трампа — «бурити більше», аби забезпечити США дешевим викопним паливом. Але це не вирішує проблему високих витрат на електрику:

• Нафта не є головним паливом для обігріву будинків чи виробництва електроенергії.
• Буріння виробляє більше газу як побічний продукт, але компанії не зацікавлені знижувати ціни настільки, щоб втрачати прибуток.
• Трамп не може наказати приватним виробникам бурити більше, як це роблять монархії Близького Сходу.

Інфраструктурні проблеми та тарифи

Американська енергетична мережа застаріла. У багатьох регіонах відсутні належні лінії електропередач чи трубопроводи для доставки дешевого газу чи сонячної енергії. Тарифна політика Трампа на метали підвищує вартість обладнання для масштабних інфраструктурних проєктів.

Регулятори обмежують підняття тарифів для споживачів, але змушені дозволяти витрати на модернізацію. Зокрема, будівництво сховищ для зберігання відновлюваної енергії, яка втрачається без негайного використання.

• Ці витрати часто передають споживачам через рахунки у вигляді «доставки» чи «трансмісії».
• Регулятори не контролюють ринкові ціни на паливо і часто дозволяють компенсувати їхнє зростання у тарифах.

Американці можуть не помічати підвищення вартості електроенергії так явно, як стрибок цін на бензин, але у підсумку ці витрати суттєво впливають на їхні бюджети. Попри обіцянки дешевої енергії, адміністрація Трампа стикається з системною проблемою зростання вартості електрики, що може стати серйозним політичним викликом на майбутнє.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Yahoo Finance

Замовити звіт по ринку

Оперативна інформація по ринках пального