Європейський центральний банк (ЄЦБ) заявив про готовність швидко реагувати на зростання цін на енергоносії, спричинене війною на Близькому Сході. Попри те, що регулятор ще оцінює масштаби шоку, вже зараз існує ризик суттєвого прискорення інфляції та уповільнення економіки єврозони.

ЄЦБ між енергетичним шоком та ризиком нової інфляційної хвилі

Ситуація: зростання цін на енергію та нові інфляційні ризики

• ЄЦБ фіксує різке зростання цін на нафту та газ, спричинене війною з Іраном
• Очікується, що інфляція у 2026 році складе 2,6%, але за негативного сценарію може зрости до 6,3%
• Попри те, що ситуація відрізняється від кризи 2022 року, існують “причини для пильності”
• Активність приватного сектору в єврозоні вже сповільнилася до мінімуму з травня минулого року

“Ми не будемо діяти без достатньої інформації… але і не будемо паралізовані нерішучістю: наша відданість інфляції на рівні 2% є безумовною” — Крістін Лагард

Три сценарії реагування ЄЦБ

• Короткостроковий шок:
  регулятор утримується від втручання, оскільки запізніла реакція може нашкодити економіці
• Помірне перевищення інфляції:
  можливе обмежене коригування політики, особливо якщо причина — перебої у «постачанні» енергоносіїв
• Стійке та значне зростання інфляції:
  необхідна жорстка та тривала реакція, щоб уникнути “розкручування” інфляції

Монетарна політика: курс на гнучкість

• ЄЦБ дотримується принципу data-dependent — рішення ухвалюються на основі нових даних
• Ключові рішення можуть прийматися вже на найближчих засіданнях — квітень, червень
• Можливе підвищення процентних ставок, якщо інфляційні ризики посиляться
• Регулятор не визначає наперед довгострокову траєкторію ставок — рішення ухвалюються покроково

“Для прийняття поточного рішення не потрібно знати всю майбутню траєкторію ставок” — Філіп Лейн

Фактор невизначеності: енергетична інфраструктура під ударом

• Атаки на енергетичну інфраструктуру в регіоні Перської затоки знижують шанси на швидку стабілізацію цін
• Існує ризик швидшої передачі зростання витрат у ціни для споживачів, ніж у 2022 році
• Компанії та працівники можуть активніше реагувати на інфляцію, закладаючи її у ціни та зарплати

“Ймовірність швидкої нормалізації зменшується” — Крістін Лагард

Оцінка ризиків: що визначатиме подальші дії

• Ключовим фактором є тривалість і масштаб енергетичного шоку
• Важливо, чи призведе він до довгострокового зростання загального рівня цін
• ЄЦБ підкреслює необхідність вчасно виявити момент, коли шок починає поширюватися на всю економіку

“Найважливіше — не початковий стрибок цін, а його довгострокові наслідки” — Оллі Рен

Економічні наслідки для Європи

• Зростання вартості енергоносіїв може загальмувати економічне зростання
• Є ризик повторення сценарію 2022 року, коли інфляція досягла двозначних показників
• Водночас наразі ЄЦБ стартує з нижчого рівня інфляції та нейтральної монетарної політики

Джерело: Terminal
За матеріалами: Bloomberg

Пекін уперше так прямо закликав сторони війни з Іраном гарантувати безпечний прохід танкерів через Ормузьку протоку. Після бомбардувань з боку США та Ізраїлю й ударів Ірану танкерний трафік фактично зупинився, щонайменше чотири комерційні судна пошкоджені. Для Китаю, який є найбільшим у світі імпортером нафти й газу, ризики безпрецедентні: майже половина його нафтового імпорту в грудні проходила через протоку, а Катар забезпечує 30% китайського імпорту скрапленого природного газу (СПГ).

Ормузький вузол: що сталося і чому це критично для енергетики

Ормузька протока — вузький морський коридор між Перською затокою та Оманською затокою, через який проходять ключові «постачання» нафти й газу з регіону. Після початку бомбардувальної кампанії США та Ізраїлю проти Ірану наприкінці тижня та ударів Ірану у відповідь танкерний рух через протоку фактично припинився.

• Щонайменше 4 комерційні судна зазнали пошкоджень.
• Катар — виробник близько 20% світового СПГ.
• На тлі атаки іранського дрона Катар зупинив виробництво на Ras Laffan — найбільшому у світі експортному СПГ-комплексі. Це перша повна зупинка за майже 30 років роботи.

На ринку нафти котирування зросли на +2,53%  — 83,48  долара за барель (03:35 am CDT 04/03/2026). Це сигнал про очікування дефіциту або принаймні перебоїв у «постачаннях».

Позиція Китаю: публічний заклик і кулуарний тиск

Китай — найбільший у світі імпортер нафти й газу. Попри наявність значних резервів, країна є однією з найбільш вразливих до збоїв у Перській затоці.

• Майже 50% імпорту сирої нафти Китаю в грудні проходило через Ормузьку протоку.
• Катар забезпечує 30% китайського імпорту СПГ.
• Більшість іранської нафти купує саме Китай.

«Китай закликає всі сторони негайно припинити військові операції, уникати ескалації напруженості та забезпечити безпеку судноплавства в Ормузькій протоці», — заявила речниця МЗС КНР Мао Нін під час брифінгу в Пекіні.

За даними керівників державних газових компаній, Пекін також чинить тиск на Тегеран, щоб уникнути атак на танкери з нафтою та СПГ і не допустити ударів по експортній інфраструктурі, зокрема в Катарі. Іранським посадовцям окремо вказали на необхідність не порушувати експорт із Катару, який є критично важливим для китайського балансу газу.

Економічні та геополітичні наслідки

За оцінками Bloomberg Economics, вплив війни з Іраном на економіку Китаю наразі виглядає керованим. Можливий ефект — помірне прискорення інфляції через подорожчання нафти. Водночас геополітичні втрати можуть бути довшими та глибшими.

• Ризик тривалих перебоїв у «постачаннях» енергоносіїв.
• Зростання страхових премій для судноплавства через протоку.
• Переоцінка маршрутів і диверсифікація логістики.

Показово, що раніше офіційні заяви Пекіна щодо Ірану були загальними. Нинішній заклик — найпряміший сигнал від головного економічного партнера Ісламської Республіки про необхідність збереження транзиту через протоку.

Глобальний енергетичний баланс: що далі

Ормузька протока — ключова артерія для світової енергетики. Блокування або тривале скорочення трафіку означатиме:

• тиск на світові ціни на нафту й СПГ;
• перерозподіл потоків на користь альтернативних маршрутів;
• посилення ролі стратегічних резервів у країнах-імпортерах.

Для Китаю, який імпортує значні обсяги нафти та газу саме з регіону Перської затоки, стабільність Ормузької протоки — питання не лише економіки, а й довгострокової енергетичної безпеки.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Bloomberg

Ціни на пальне різко зросли по обидва боки Атлантики після загострення війни на Близькому Сході. У США середня вартість галона бензину додала 11 центів лише за одну ніч і сягнула 3,11 долара. У Європі дизель подорожчав на 27% із п’ятниці — приблизно на 62 центи за галон. Головна причина — блокування постачання нафти й газу в районі Перської затоки та ризики для глобальної логістики.

Як війна впливає на ціни: логіка ланцюга постачання

Ескалація на Близькому Сході паралізувала частину морських маршрутів у Перській затоці — ключовому вузлі світових енергетичних потоків. Ринки відреагували миттєво: нафтові котирування зростають другий день поспіль, а роздрібні ціни на пальне — слідом.

США: стрибок за одну ніч

• +11 центів за галон бензину за ніч.
• Середня ціна — 3,11 долара за галон (дані Американської автомобільної асоціації, AAA).
• Додатковий чинник — перехід на літні сорти бензину, які дорожчі через спеціальні домішки для зменшення випаровування в спеку.
• Традиційне сезонне зростання попиту влітку також підштовхує ціни вгору.

Речниця AAA Айкса Діас пояснила, що літні суміші бензину коштують більше саме через склад і сезонний попит. Водночас ціни на сиру нафту різко зросли на тлі воєнних ризиків, що автоматично відбивається на вартості пального.

Європа: дизель під найбільшим тиском

• +27% до ціни дизеля з п’ятниці.
• Зростання — приблизно 62 центи за галон.
• Найгостріший ефект — у країнах, залежних від імпорту.

«Зараз найгірша ситуація зосереджена в Європі, тому що Європа є чистим імпортером», — зазначила старша віцепрезидентка з товарних ринків Rystad Energy Сьюзен Белл.

За її словами, дизель подорожчав суттєво через обмеженість постачання. Європейський ринок традиційно більш чутливий до перебоїв, адже значна частина ресурсу надходить іззовні. Якщо війна затягнеться, тиск на ціни може лише посилитися.

Що означає 27% зростання для споживача

Для пересічного водія цифра 27% може здаватися абстрактною, однак у грошовому вимірі це +62 центи за галон лише за кілька днів. Для логістичних компаній і промисловості, де дизель — основне паливо, це означає:

• зростання витрат на перевезення;
• тиск на ціни товарів;
• посилення інфляційних ризиків.

У США інфляційний ефект також можливий, адже пальне є базовим компонентом транспортної складової в ціні більшості товарів.

Чого очікувати далі

Подальша динаміка залежить від тривалості війни та відновлення морських «постачання» в Перській затоці. Якщо конфлікт затягнеться:

• ціни на нафту можуть зберігати висхідний тренд;
• Європа залишатиметься під найбільшим тиском через імпортозалежність;
• у США подорожчання може посилитися в міру наближення літнього піку попиту.

Фактично ринок уже закладає у вартість пального премію за геополітичний ризик — додаткову надбавку через невизначеність і загрозу перебоїв.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Associated Press