Японія може вдатися до нетипового кроку — втручання в ринок нафтових ф’ючерсів — щоб стабілізувати курс національної валюти. Причиною є різке подорожчання енергоносіїв через війну на Близькому Сході, що посилює інфляцію та тиск на єну. Водночас ефективність такого підходу залишається під питанням, а ризики можуть перевищити потенційні вигоди.

Як нафтовий ринок впливає на курс єни

Японія критично залежить від імпорту енергоресурсів, що робить її економіку чутливою до коливань світових цін на нафту.

Ключові фактори впливу

• Майже 100% споживання нафти покривається за рахунок імпорту
• Понад 90% постачання надходить із Близького Сходу
• Зростання цін на нафту підвищує витрати на паливо, електроенергію та продовольство
• Збільшення імпорту означає більший попит на долари, що послаблює єну

Після загострення конфлікту навколо Ірану курс єни суттєво знизився, наблизившись до ¥160 за долар, що є критичним рівнем для валютних інтервенцій.

Для стримування негативного ефекту уряд вже почав використовувати стратегічні резерви, оголосивши про вивільнення 80 млн барелів нафти.

Механізм можливого втручання

Уряд Японії розглядає можливість впливу на нафтовий ринок через фінансові інструменти, а не фізичні обсяги.

Потенційна модель дій

• Продаж нафтових ф’ючерсів (короткі позиції) для зниження цін
• Поступове закриття позицій для мінімізації ринкового впливу
• Розподіл операцій по різних термінах контрактів для уникнення концентрації
• Виконання угод через великі фінансові установи

Міністерство фінансів Японії вже проводить консультації з банками, які мають досвід торгівлі нафтовими деривативами.

Такий підхід базується на тому, що «паперовий» ринок нафти (ф’ючерси та деривативи) значно перевищує фізичні обсяги, що потенційно дозволяє впливати на ціни без прямого втручання у постачання.

Масштаби та обмеження

• Ймовірний обсяг інтервенцій буде значно меншим, ніж валютні операції
• Для порівняння: у 2024 році Японія витратила ¥5,9 трлн ($37 млрд) на підтримку єни
• Ефект від втручання в нафтовий ринок є експериментальним і непередбачуваним

Водночас навіть самі заяви про можливе втручання можуть впливати на ринок через зміну очікувань трейдерів.

Міжнародний досвід

Інші країни рідко використовують нафтові ринки для макроекономічного впливу.

• Мексика застосовує хеджування для захисту доходів бюджету, а не для впливу на ціни
• Petronas (Малайзія) використовує опціони для стабілізації доходів
• США розглядали подібний інструмент, але офіційно відмовилися від нього

Таким чином, японська ініціатива може стати унікальним кейсом прямого впливу на енергетичний ринок з валютною метою.

Ризики та обмеження

• Висока волатильність ринку через геополітичні конфлікти
• Ризик значних фінансових втрат у разі подальшого зростання цін
• Обмежений вплив на валютний курс
• Потенційна втрата довіри до уряду у разі невдачі

«Ймовірність втручання у ф’ючерси на нафту є надзвичайно низькою, принаймні у короткостроковій перспективі» — Джунья Танасе, стратег JPMorgan

Висновки

Можливі зміни на ринку нафти й нафтопродуктів

• Посилення ролі фінансових інструментів у регулюванні ринку
• Зростання значення стратегічних резервів як швидкого інструменту стабілізації
• Підвищення уваги до географічної диверсифікації постачання, враховуючи залежність Японії від Близького Сходу

Захист критичної інфраструктури

• Акцент на економічних механізмах стабілізації замість прямого фізичного захисту
• Залучення фінансових інститутів як елементу системної стійкості
• Зростання ролі держави у координації ринкових очікувань

Зміни у ціноутворенні

• Посилення впливу спекулятивних операцій на ціни
• Залежність вартості енергоносіїв від валютного курсу та фінансових ринків
• Формування ціни не лише через баланс попиту і пропозиції, а й через фінансові інструменти

Джерело: Terminal
За матеріалами: Bloomberg

Японія розпочала вивільнення нафти з аварійних резервів на тлі енергетичної кризи, спричиненої фактичним закриттям Ормузької протоки Іраном у відповідь на удари США та Ізраїлю. Ключовий акцент ринку зараз зосереджений на двох кроках стабілізації: односторонньому вивільненні 80 млн барелів з боку Токіо та координованому вивільненні рекордних 400 млн барелів під егідою МЕА. Саме ці дії мають пом’якшити дефіцит пропозиції та стримати тиск на ціни на нафту і, відповідно, на вартість нафтопродуктів для кінцевих споживачів. Водночас ринок поки не вважає ризик знятим: Brent тримався на рівні $104,85 за барель станом на 05:45 GMT 16 березня, що більш ніж на 40% вище за рівень початку війни 28 лютого.

Нафтовий шок і відповідь держав

• Пусковим чинником кризи стало фактичне припинення судноплавства через Ормузьку протоку.
• Через цю артерію зазвичай проходить близько однієї п’ятої світового постачання нафти.
• Висновок: ринок реагує не лише на сам факт війни, а передусім на ризик затяжного порушення фізичного постачання через критичний маршрут.
• Обґрунтування: аналітики прямо вказують, що ціни, ймовірно, зростатимуть доти, доки транспортування через протоку залишається фактично зупиненим.

Що робить Японія для стабілізації котирувань

• Уряд Японії офіційно запустив вивільнення нафти з аварійних резервів, про що 16 березня повідомлено в урядовому віснику.
• Прем’єр-міністерка Санае Такаїчі ще минулого тижня оголосила про намір в односторонньому порядку вивільнити 80 млн барелів із запасів через занепокоєння щодо постачання.
• Висновок: Токіо робить ставку на швидке збільшення доступної пропозиції на ринку, щоб послабити панічну премію в котируваннях.
• Обґрунтування: сам крок напряму пов’язаний із побоюваннями щодо перебоїв постачання через погрози Ірану судноплавству в Ормузькій протоці.

Міжнародний механізм пом’якшення цінового тиску

• МЕА заявило про координоване вивільнення рекордних 400 млн барелів.
• Мета цього кроку, за текстом матеріалу, — пом’якшити удар по ринку від дедалі ширших наслідків війни США та Ізраїлю з Іраном.
• Висновок: головний інструмент зниження цінового тиску для кінцевих споживачів нафтопродуктів у наявному матеріалі — це саме масштабне розкриття стратегічних резервів.
• Обґрунтування: інших конкретних заходів прямого впливу на ціну в тексті не наведено, тоді як резерви прямо подані як засіб амортизації ринку.

Чому ціни все одно залишаються високими

• Попри оголошення МЕА, протягом минулого тижня ціни на нафту неодноразово перевищували $100 за барель.
• У неділю Brent зростав ще на 3%, а в понеділок лише трохи відійшов від піків.
• Станом на 05:45 GMT Brent становив $104,85 за барель.
• Від початку війни 28 лютого ціна зросла більш ніж на 40%.
• Висновок: самих заяв про вивільнення резервів наразі недостатньо для повної нормалізації ринку.
• Обґрунтування: трейдери оцінюють ризик не короткочасного шоку, а тривалого порушення постачання через Ормузьку протоку.

Що це означає для цін на нафтопродукти

• Для кінцевих споживачів ключовим фактором здешевлення нафтопродуктів є стримування нафтових котирувань через додаткову пропозицію із резервів.
• Висновок: чим швидше й масштабніше ринок отримає фізичні обсяги з резервів, тим сильнішим буде ефект послаблення цінового тиску на нафтопродукти.
• Обґрунтування: 80 млн барелів Японії та 400 млн барелів МЕА мають допомогти пом’якшити ринок, тоді як збереження блокади протоки, навпаки, підтримує подорожчання.

Чому Японія діє особливо швидко

• Японія є одним із найбільших імпортерів нафти у світі.
• Країна залежить від імпортного викопного палива приблизно на 80% своїх енергетичних потреб.
• Висновок: для Токіо стабілізація нафтового ринку — це не лише зовнішньополітичне питання, а безпосередній елемент внутрішньої енергетичної безпеки та цінової стійкості.
• Обґрунтування: висока залежність від імпорту означає підвищену чутливість до стрибків Brent і ризиків морського постачання.

Воєнний супровід як відсутній інструмент

• Токіо заявив у понеділок, що не планує відправляти свій флот до протоки, попри заклик президента США Дональда Трампа допомогти розблокувати водний шлях.
• Висновок: Японія наразі обирає економічний, а не військово-морський спосіб реакції на кризу.
• Обґрунтування: фактичний набір дій зводиться до розкриття резервів, тоді як силовий варіант свідомо не використовується.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Al Jazeera

Нова прем’єр-міністерка Японії Санае Такаїчі робить ставку на швидший перезапуск ядерних реакторів, щоб скоротити імпортну залежність та вписатися у плани декарбонізації. Курс передбачає збільшення частки атомної генерації до 20% електропостачання до 2040 року (нині <10%) після 14 перезапущених із 33 реакторів і ще 11 у процесі погодження. Паралельно уряд охолоджує підтримку великих сонячних проєктів (за участі обладнання з Китаю) та переважно відмовляється від офшорної вітроенергетики після рішення Mitsubishi припинити 3 проєкти. Призначення Рьосеї Акадзави міністром економіки, торгівлі та промисловості сигналізує готовність Токіо обговорювати розширення закупівель енергоносіїв у США, але без конкретних зобов’язань щодо $44 млрд проєкту Alaska LNG.

Ядерний прискорювач Японії та нафтогазові ринки

Контекст і цифри

• <10% — поточна частка атомної генерації в електропостачанні Японії; ціль — 20% до 2040 року.
• 30% — частка атомної енергії до аварії на «Фукусімі» у 2011 році.
• 14/33 — кількість перезапущених реакторів від загальної кількості; ще 11 — у процесі погодження на перезапуск.
• 3 — офшорні вітропроєкти, від яких відмовився Mitsubishi.
• $44 млрд — вартість Alaska LNG, щодо якого наразі немає зобов’язань.

Політичні кроки уряду

• Прискорення перезапусків АЕС «настільки швидко, наскільки це безпечно» — центральний інструмент зниження імпортної залежності.
• Перегляд пріоритетів ВДЕ: зменшення підтримки великих сонячних проєктів із китаєзалежним обладнанням; переважна відмова від офшорної вітроенергетики.
• Сигнал США: призначення Рьосеї Акадзави (перемовник у недавній торговельній угоді зі США) міністром із енергетичним портфелем та готовність до переговорів щодо збільшення закупівель американської енергії.

Можливий вплив на ринки нафти й нафтопродуктів

• Зниження структурного попиту на нафту в електрогенерації у середньо- та довгостроковій перспективі, якщо атомна частка зросте з <10% до 20% до 2040 року. Логіка: більше безвуглецевої базової генерації — менше потреби у нафтопродуктах як у резервній/піковій генерації та менше імпортної енергоємності загалом.
• Менша волатильність імпортного рахунку: прискорені перезапуски зменшують чутливість до зовнішніх шоків і сезонних коливань, що опосередковано тисне на премії до цін на нафтопродукти для Японії.
• Сигнал для нафтотрейдингу АТР: якщо вектор на АЕС буде послідовним, трейдери можуть перепозиціонувати спотові та термінові потоки у бік ринків із стійкішим попитом, зменшуючи арбітражні потоки в Японію.
• Американський фактор: потенційне розширення закупівель енергоносіїв у США підвищує роль довгих ланцюгів постачання з Північної Америки; без зобов’язань щодо Alaska LNG на $44 млрд короткостроковий ефект для нафти обмежений.
• Відмова від частини ВДЕ-проєктів (офшорний вітер, великі сонячні) може тимчасово підтримати попит на традиційні енергоносії, але фокус на АЕС компенсує цю підтримку в середньостроковому горизонті.

Причинно-наслідкові зв’язки

• Політика уряду
  • Прискорення перезапусків АЕС → зростання базової генерації → менше імпортної залежності → помірніший попит на нафту/нафтопродукти для енергосектору.
  • Менше підтримки великих сонячних проєктів і офшорного вітру → короткострокова підтримка викопного попиту ↔ середньострокове зниження через АЕС.
  • Сигнал США (Акадзава) → переговори щодо збільшення закупівель енергії зі США → потенційна перебудова торгових маршрутів; без зобов’язань по Alaska LNG.
• Ключові числа
  • <10% → 20% атомної генерації до 2040 року.
  • 14/33 реакторів уже в роботі; 11 у погодженні.
  • $44 млрд — Alaska LNG (без зобов’язань).
• Ефекти для ринків
  • Структурний: поступове зменшення нафтозалежності електропостачання.
  • Ціновий: потенційне звуження премій і волатильності для Японії в нафтопродуктах.
  • Торгівля: корекція спотових/термінових потоків у АТР; зміна географії постачання з акцентом на США.

Ризики та невизначеності

• Регуляторні й безпекові процедури можуть сповільнити «швидкий» перезапуск, що відсуне ефект на ринок нафти.
• Технічні та ланцюгові обмеження у ВДЕ та постачанні обладнання (сонце/вітер) здатні змінити профіль попиту в короткому періоді.
• Без зобов’язань щодо Alaska LNG невизначеність щодо масштабів майбутніх закупівель газу/рідких палив зі США зберігається.

Джерело: Terminal

За матеріалами: oilprice.com

Міністр економіки, торгівлі та промисловості Йодзі Муто заявив, що рішення Японії щодо імпорту енергоносіїв базуватимуться на національних інтересах. Попри тиск адміністрації Трампа з вимогою зупинити закупівлі російської нафти й газу, Токіо зберігає прагматичну лінію: символічно знизивши «стелю» ціни на сиру нафту росії з $60 до $47,60 у вересні, країна фактично має виняток із механізму «стелі» та підкреслює критичну роль ЗПГ «Сахалін-2», що забезпечує 3% виробництва електроенергії Японії.

Це рішення має прямі наслідки для ринків нафти й нафтопродуктів: підтримує базовий попит, знижує імовірність дефіциту в Азії, але утримує геополітичну премію ризику у цінах.

Японська енергополітика

Парламентські партії Японії, включно з владною коаліцією та опозицією, досягли принципової згоди щодо скасування тимчасової надбавки до податку на бензин. Законодавча ініціатива має бути розглянута вже восени 2025 року на позачерговій сесії парламенту. Цей крок потенційно послабить фіскальний тиск на споживачів та вплине на внутрішній попит на нафтопродукти.

Наслідки рішення Японії для паливного ринку

• Політична консолідація щодо податкової реформи:
  • Домовленість досягнута між шісткою парламентських партій: правляча Ліберально-демократична партія (ЛДП), її партнер Komeito, а також головні опозиційні сили — Конституційно-демократична партія Японії, Nippon Ishin no Kai, Демократична партія народу та Комуністична партія Японії.
  • Формування спільного форуму для обговорення технічних деталей вже на окремій позачерговій сесії парламенту, яка стартує у п’ятницю.
• Податкові зміни як фактор впливу на внутрішній ринок:
  • Скасування тимчасової надбавки до податку на бензин очікується «якнайшвидше» — орієнтовно до кінця 2025 року.
  • Це може призвести до зниження роздрібної ціни на бензин, що вплине на споживчу активність і обсяг внутрішнього споживання пального.
  • Ймовірне переорієнтування фіскальної політики — пошук альтернативних джерел надходжень після втрати частини податкових зборів.
• Тимчасовий вплив на ціни та імпорт:
  • Очікування скасування податку може призвести до періоду відтермінованого попиту — трейдери та великі споживачі можуть утримуватись від закупівель до моменту зниження цін.
  • Для міжнародного ринку це означає потенційне підвищення конкуренції за японський попит з боку постачальників у IV кварталі 2025 року.

«Ми сподіваємося обговорити та ухвалити законодавство щодо скасування додаткового податку вже на позачерговій сесії парламенту, яка, ймовірно, відбудеться восени» — Тецуші Сакмото, керівник парламентських справ ЛДП

Заява японських політиків про скасування надбавки до податку на бензин демонструє готовність до фіскального послаблення на тлі високих цін на енергоносії. Якщо рішення буде реалізовано до кінця 2025 року, це створить додаткову змінну у глобальному попиті на бензин, особливо у регіональному вимірі для постачальників із Південно-Східної Азії та Близького Сходу.

Джерело: Terminal

За матеріалами: nippon.com

Замовити звіт по ринку

Уряд Японії анонсував амбітний план переходу на екологічніші бензинові суміші, що передбачає поступове запровадження E10 до 2030 року та E20 до 2040-го. Новий план деталізує юридичні, технічні й комерційні стратегії, необхідні для реалізації цих цілей.

Дорожня карта впровадження біопального

Міністерство економіки, торгівлі та промисловості Японії (METI) 10 червня 2025 року презентувало план дій, спрямований на запровадження бензинових сумішей з підвищеним вмістом етанолу — E10 та E20. Цей план був поданий у звіті USDA Foreign Agricultural Service’s Global Agricultural Information Network (GAIN).

• У листопаді 2024 року уряд Японії оголосив намір запровадити E10 до 2030 року та E20 до 2040 року.
• Для підготовки до переходу планується обмежене впровадження E10 у 2028 році у вигляді бета-тесту поблизу нафтопереробних заводів.
• Бета-тест дозволить зосередитися на локальних викликах, щоб ефективно подолати бар’єри для масштабного впровадження по всій країні.

Водночас METI запропонувало переглянути базові показники викидів парникових газів (GHG) для бензину. На сьогодні цільове скорочення викидів для транспортного біопального становить 55% порівняно з бензином, однак після завершення нового оцінювання життєвого циклу (LCA) планується збільшити його до 60%.

Оновлені параметри викидів

10 червня METI повідомило про зміну значення викидів GHG для бензину з 88.74 гCO2екв/МДж до 90.17 гCO2екв/МДж через збільшення викидів, пов’язаних із обов’язковою десульфуризацією нафти.

Перед офіційним підвищенням цільового показника до 60% буде відкрито публічне обговорення.

METI також планує додати до нормативної бази стандартні показники GHG для етанолу з бразильської кукурудзи, тайського цукру та тайського маніоку. Ці значення доповнять уже існуючі для етанолу з бразильської цукрової тростини та американської кукурудзи. Очікується, що їх інтегрують у політику Японії до весни 2026 року.

Джерело: Terminal

За матеріалами: USDA Foreign Agricultural Service

Замовити тижневий звіт по ринку

Оперативна інформація по ринках пального

Міністерство економіки, торгівлі та промисловості Японії (Meti) планує створити робочу групу для просування використання сталого авіаційного пального (SAF), зосередившись на подоланні цінового розриву між витратами на виробництво та фінансовими можливостями авіакомпаній.

Ціновий виклик для SAF у Японії

Висока ціна SAF залишається основною проблемою. Попри державну підтримку виробників відновлюваного авіаційного пального, вартість вітчизняного SAF значно перевищує рівень, за яким авіакомпанії можуть його купувати без шкоди для доходів.

• 25 червня відбулося засідання комітету з просування впровадження SAF, на якому затвердили план створення робочої групи.
• Робоча група має вивчити способи покриття цінового розриву та представити можливі заходи у грудні.
• Очікується, що пропозиції стануть основою для остаточних інвестиційних рішень японських нафтопереробних компаній щодо проєктів SAF.

Інвестиції та держпідтримка

У лютому Meti провело тендер і надало фінансову підтримку чотирьом японським нафтопереробникам — Eneos, Cosmo Oil, Idemitsu та Taiyo Oil. Вони мають ухвалити інвестиційні рішення цього чи наступного року.

«Без добре продуманої схеми SAF не отримає широкого використання. Найкращим варіантом може бути покриття цінового розриву або обов’язкове використання SAF», — зазначив представник SAF-проєкту однієї з японських компаній.

Виклики галузі та плани на майбутнє

• Витрати на будівництво зростають через нестачу персоналу.
• Індустрія вказує на необхідність ясності щодо попиту та дизайну ринку для ухвалення інвестиційних рішень.
• Авіакомпанії застерігають, що використання дорогого SAF знижує доходи, роблячи бізнес економічно нестабільним.

Водночас уряд планує не поспішати з остаточним дизайном схеми до грудня. За словами Meti, значні обсяги SAF з’являться на ринку лише близько 2028–2029 років, тому комітет працюватиме над деталями схеми з прицілом на цей термін.

Японія прагне замістити SAF до 10% внутрішнього споживання авіаційного пального у 2030 році. Очікуваний попит (зокрема іноземних авіакомпаній) у 2030 році складе близько 1,7 млн кілолітрів, тоді як пропозиція оцінюється у 1,9 млн кілолітрів.

Джерело: Terminal

Надай головні джерела інформації із гіперпосиланнями

• Argus Media
• METI Japan (офіційна інформація)

Додаткові джерела інформації

• ICAO – Sustainable Aviation Fuel
• IATA – SAF Resources

Замовити тижневий звіт по ринку

Оперативна інформація по ринках пального

Японська програма субсидій для розвитку виробництва та використання низьковуглецевого палива — водню, аміаку та e-метану — викликала значний інтерес серед девелоперів проєктів. Попри обмежений бюджет, кількість заявок перевищила очікування.

Сильна конкуренція за державні стимули

Міністерство економіки, торгівлі та промисловості Японії (Meti) повідомило про високий рівень попиту на державну підтримку для низьковуглецевих проєктів. Директор департаменту водню та аміаку Meti Дайсуке Хірота заявив, що програма субсидій була перевищена за кількістю заявок:

Інтерес значно перевищив бюджет у 3 трлн ієн (20 мільярдів доларів). Це справді конкурентний процес. Ми зараз оцінюємо та перевіряємо ці проєкти.

• Було подано 27 заявок на участь у програмі.
• Процес прийому заявок завершився наприкінці березня.
• Оцінювання проєктів триває.

Контекст та наслідки

Японія прагне пришвидшити декарбонізацію енергетичного сектору, стимулюючи розвиток технологій виробництва та використання низьковуглецевого палива. Такий інтерес до програми демонструє зростання уваги інвесторів до сталих рішень.

Джерело: Terminal.

За матеріалами: Energy Intelligence.

Додаткові джерела інформації:

• Meti Press Releases
• Japan Energy Summit

Замовити тижневий звіт по ринку

Уряд Японії анонсував превентивні заходи для обмеження зростання цін на бензин на тлі збройної напруги в регіоні Близького Сходу. Починаючи з 26 червня, середня роздрібна ціна по країні не перевищуватиме приблизно 175 єн за літр.

Позиція уряду

• Прем’єр-міністр Японії Шіґеру Ішіба заявив, що уряд не допустить зростання середньої роздрібної ціни на бензин понад 175 єн (близько $1,20) за літр.
• З 26 червня в дію вступають обмежувальні механізми, які мають запобігти різким стрибкам цін.
• Ці заходи є відповіддю на ризики перебоїв постачання нафти з Близького Сходу.
• У рамках діючої програми вже надано субсидію у 10 єн за літр для зменшення впливу зростання вартості енергоносіїв.

Енергетична вразливість Японії

• Японія входить до G7, але понад 90% нафти імпортує з Близького Сходу.
• Тому країна особливо чутлива до коливань цін на нафту на тлі геополітичної нестабільності.

Оцінки аналітиків

• На думку аналітиків RBC Capital Markets, у разі ударів по нафтогазовій інфраструктурі регіону постачання з Близького Сходу може бути зірване.
• Найбільший ризик для ринку — потенційне закриття Ормузької протоки, через яку проходить значна частина світового експорту нафти.
• За даними EIA, минулого року 69% усіх обсягів нафти через Ормуз було доставлено до Китаю, Індії, Японії та Південної Кореї.

Ми не можемо допустити ситуації, коли внутрішній ринок буде змушений платити надвисоку ціну через зовнішній конфлікт. — Шіґеру Ішіба, прем’єр-міністр Японії

Джерело: Terminal
За матеріалами: oilprice.com

Додаткові джерела інформації: reuters.com, eia.gov

Замовити  звіт по ринку

Продажі гібридів зменшують споживання бензину в Японії, навіть попри зростання ВВП — ключовий приклад для старіючих економік із розвиненим громадським транспортом.

Попит на бензин

Попит на бензин у Японії протягом кількох років стабільно знижується і у 2024 році був майже на 15% нижчим за рівень до пандемії. Такий темп скорочення суттєво перевищує темпи зростання ВВП країни, який зріс лише на 0,6%. При цьому зафіксовано також значне зниження пробігу автомобілів — на 9% у порівнянні з 2017–2019 роками. Проте ще швидше впали обсяги постачання бензину, що пояснюється помітним покращенням паливної ефективності автопарку завдяки масовим продажам гібридних авто.

У 2024 році частка гібридних автомобілів у загальних продажах легковиків в Японії сягнула 61%, причому домінують саме не підключувані гібриди. Це найвищий показник серед розвинених економік. Такий перехід забезпечує щорічне покращення ефективності використання пального на рівні близько 1%, що відповідає показникам інших країн ОЕСР, але Японія стартувала з вищого рівня ефективності. Водночас продажі електромобілів (EV) залишаються нижчими, ніж у більшості розвинених ринків, тому саме гібриди є головним чинником скорочення попиту на бензин.

Демографічний фактор Японії

Загальне зменшення обсягів поїздок пов’язане із поступовим скороченням населення працездатного віку. Цей демографічний фактор обмежує мобільність і, ймовірно, стане поширеною тенденцією серед розвинених і країн із середнім рівнем доходів. Водночас дистанційна робота в Японії має менший вплив на мобільність, ніж в інших багатих країнах. Високий рівень урбанізації та розвинена система громадського транспорту також пом’якшують зв’язок між економічним зростанням і кількістю поїздок.

Інші країни

У результаті поєднання меншої мобільності та щорічного покращення паливної ефективності на 1%, середнє річне зниження використання бензину в Японії в останні роки становить приблизно 2%. Відносна стабільність японського ВВП робить цю динаміку ще помітнішою. Однак подібні тренди фіксуються і в інших країнах. Наприклад, у США, найбільшому ринку бензину у світі, обсяги постачання у 2024 році залишались нижчими за рівень 2019 року, попри зростання ВВП, мобільності та зайнятості. Хоча ефективність автопарку в ОЕСР також зростає на 1% щороку, основну роль у цьому відіграють посилення стандартів для авто з ДВЗ та масове поширення електромобілів, у той час як поширеність дистанційної роботи уповільнює мобільність порівняно з іншими економічними показниками.

Примітка: ICE = двигун внутрішнього згоряння.

Джерело: Terminal

За матеріалами: IEA

Замовити тижневий звіт по ринку