Пекін уперше так прямо закликав сторони війни з Іраном гарантувати безпечний прохід танкерів через Ормузьку протоку. Після бомбардувань з боку США та Ізраїлю й ударів Ірану танкерний трафік фактично зупинився, щонайменше чотири комерційні судна пошкоджені. Для Китаю, який є найбільшим у світі імпортером нафти й газу, ризики безпрецедентні: майже половина його нафтового імпорту в грудні проходила через протоку, а Катар забезпечує 30% китайського імпорту скрапленого природного газу (СПГ).

Ормузький вузол: що сталося і чому це критично для енергетики

Ормузька протока — вузький морський коридор між Перською затокою та Оманською затокою, через який проходять ключові «постачання» нафти й газу з регіону. Після початку бомбардувальної кампанії США та Ізраїлю проти Ірану наприкінці тижня та ударів Ірану у відповідь танкерний рух через протоку фактично припинився.

• Щонайменше 4 комерційні судна зазнали пошкоджень.
• Катар — виробник близько 20% світового СПГ.
• На тлі атаки іранського дрона Катар зупинив виробництво на Ras Laffan — найбільшому у світі експортному СПГ-комплексі. Це перша повна зупинка за майже 30 років роботи.

На ринку нафти котирування зросли на +2,53%  — 83,48  долара за барель (03:35 am CDT 04/03/2026). Це сигнал про очікування дефіциту або принаймні перебоїв у «постачаннях».

Позиція Китаю: публічний заклик і кулуарний тиск

Китай — найбільший у світі імпортер нафти й газу. Попри наявність значних резервів, країна є однією з найбільш вразливих до збоїв у Перській затоці.

• Майже 50% імпорту сирої нафти Китаю в грудні проходило через Ормузьку протоку.
• Катар забезпечує 30% китайського імпорту СПГ.
• Більшість іранської нафти купує саме Китай.

«Китай закликає всі сторони негайно припинити військові операції, уникати ескалації напруженості та забезпечити безпеку судноплавства в Ормузькій протоці», — заявила речниця МЗС КНР Мао Нін під час брифінгу в Пекіні.

За даними керівників державних газових компаній, Пекін також чинить тиск на Тегеран, щоб уникнути атак на танкери з нафтою та СПГ і не допустити ударів по експортній інфраструктурі, зокрема в Катарі. Іранським посадовцям окремо вказали на необхідність не порушувати експорт із Катару, який є критично важливим для китайського балансу газу.

Економічні та геополітичні наслідки

За оцінками Bloomberg Economics, вплив війни з Іраном на економіку Китаю наразі виглядає керованим. Можливий ефект — помірне прискорення інфляції через подорожчання нафти. Водночас геополітичні втрати можуть бути довшими та глибшими.

• Ризик тривалих перебоїв у «постачаннях» енергоносіїв.
• Зростання страхових премій для судноплавства через протоку.
• Переоцінка маршрутів і диверсифікація логістики.

Показово, що раніше офіційні заяви Пекіна щодо Ірану були загальними. Нинішній заклик — найпряміший сигнал від головного економічного партнера Ісламської Республіки про необхідність збереження транзиту через протоку.

Глобальний енергетичний баланс: що далі

Ормузька протока — ключова артерія для світової енергетики. Блокування або тривале скорочення трафіку означатиме:

• тиск на світові ціни на нафту й СПГ;
• перерозподіл потоків на користь альтернативних маршрутів;
• посилення ролі стратегічних резервів у країнах-імпортерах.

Для Китаю, який імпортує значні обсяги нафти та газу саме з регіону Перської затоки, стабільність Ормузької протоки — питання не лише економіки, а й довгострокової енергетичної безпеки.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Bloomberg

Фондові ринки країн Перської затоки 25 грудня демонстрували стриману динаміку на тлі зниження цін на нафту та сезонно низької торговельної активності. Інвестори оцінюють ризики для нафтових постачань з боку венесуели та росії, Водночас зважаючи на перспективи економічного зростання США.

Нафта і біржі Перської затоки: фінансова залежність у дії

Основним чинником слабкої динаміки ринків регіону стала нафта — ключове джерело доходів для економік Перської затоки.

• Ціни на нафту у середу завершили торги з незначним зниженням.
• Ринок рухається до найглибшого річного падіння з 2020 року.
• Інвестори враховують сповільнення економічного зростання США та ризики перебоїв у постачаннях з венесуели й росії.
• Низькі ціни на нафту безпосередньо впливають на бюджетні баланси країн, залежних від експорту вуглеводнів.

Динаміка ключових ринків регіону

Торги проходили за умов знижених обсягів через відсутність іноземних інвесторів у період різдвяних свят.

• Саудівська Аравія: індекс TASI зріс на 0,1%, завдяки підйому акцій ACWA Power на 1,4%.
• Saudi Aramco: котирування залишилися без змін.
• Дубай: головний індекс знизився на 0,2%, акції Emaar Properties втратили 0,7%.
• Абу-Дабі: індекс просів на 0,1%.
• Катар: індекс QSI зменшився на 0,3%, акції Qatar Islamic Bank впали на 0,5%.

Фінансові й ринкові висновки

• Ринки нафти й нафтопродуктів: поточна цінова слабкість підкреслює вразливість економік Затоки до коливань глобального попиту та геополітичних ризиків. Диверсифікація джерел доходів залишається стратегічною необхідністю.
• Логістична й фіскальна стійкість: перебої в експорті з окремих країн можуть підтримати ціни, однак наразі цього недостатньо для компенсації слабкого попиту.
• Ціноутворення: зниження котирувань обмежує маржу нафтових компаній і тисне на бюджетні доходи, що може посилити конкуренцію між виробниками.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters — Major Gulf markets subdued on soft oil prices

Індія планує збільшити імпорт зрідженого нафтового газу (LPG) зі США та скоротити номінації з Близького Сходу, прагнучи посилити шанси на торговельну угоду зі Сполученими Штатами. На тлі дискусій у Вашингтоні та заяв про можливе зниження імпорту російської нафти, кроки Нью-Делі можуть перерозподілити потоки LPG і нафти, впливаючи на ціни та маржі на ключових напрямках.

Що відбувається

• План: Індія має намір наростити закупівлі LPG зі США та зменшити закупівлі з Близького Сходу (за даними Reuters).
• Попередження постачальникам: Державні НПЗ Індії поінформували Саудівську Аравію, Кувейт, ОАЕ та Катар про потенційно нижчі номінації.
• Довгострокові контракти: Індія традиційно має довгострокові угоди на LPG із Саудівською Аравією; тепер вперше шукає довгострокові постачання зі США (тендери, за документами Bloomberg).
• Торговельний контекст: США у серпні запровадили 50% тариф (подвоєння з 25%) на індійські товари через триваючий імпорт Індією сирої нафти з росії.
• Політичні сигнали: Президент США Дональд Трамп заявив, що Індія погодилася скоротити імпорт російської нафти; за його словами, Прем’єр-міністр Нарендра Моді запевнив, що індійські НПЗ припинять закупівлі «у короткий термін».
• Поточна структура імпорту: Російська нафта становить близько третини постачань сирої нафти в Індію за останні три роки активного нарощення закупівель.
• Офіційна позиція Індії: Нью-Делі офіційно не підтвердив і не спростував можливе скорочення чи зупинку імпорту російської нафти.

За словами Президента США Дональда Трампа, Індія погодилася скоротити імпорт російської сирої нафти; Прем’єр-міністр Нарендра Моді запевнив, що індійські НПЗ припинять закупівлі «у короткий термін».

«Індія є значним імпортером нафти та газу. Нашим незмінним пріоритетом було захистити інтереси індійського споживача у волатильному енергетичному середовищі. Наші імпортні політики повністю керуються цією метою», — речник МЗС Рандхір Джайсвал.

Причинно-наслідкові зв’язки та вплив на ринки

1) Торговельний стимул → зсув постачань LPG

• Причина: прагнення поліпшити шанси на торговельну угоду зі США.
• Дія: перехід до довгострокових постачань LPG зі США; зменшення номінацій для країн Перської затоки.
• Наслідок для LPG:
  • Зростання попиту на американський LPG з боку Індії → потенційне звуження вільних обсягів у США.
  • Тиск на премії/фрахт у маршруті США–Індія через більші партії (логістичний ефект у межах наданого матеріалу не кількісно оцінений, але випливає з перерозподілу потоків).
  • Послаблення позицій постачальників з Близького Сходу у частині обсягів на індійському ринку.

2) Тариф 50% США → переговорний важіль

• Факт: тариф підвищено до 50% (з 25%) у серпні.
• Імовірний механізм: збільшення закупівель американських енергоносіїв (LPG) як сигнал для перегляду тарифів.
• Вплив на ринки:
  • Підтримка попиту на LPG США → потенційна підтримка цін/премій на американський LPG.
  • Перерозподіл індійського попиту може знизити ціновий тиск на LPG з Близького Сходу (через менші номінації), але чіткі цифри у матеріалі не надані.

3) Сигнали щодо російської нафти → можливий переток попиту

• Вихідні дані: російська нафта — ~1/3 імпорту Індії; офіційного підтвердження скорочення немає.
• Якщо скорочення відбудеться (умовний сценарій, випливає із заяви Президента США):
  • Зменшення попиту Індії на російську нафту → потенційна переорієнтація потоків російської нафти на інші ринки.
  • Підвищення ролі альтернативних джерел для індійських НПЗ (зокрема США) у балансі сирої нафти.
• Якщо скорочення не відбудеться:
  • Збереження структури імпорту з домішками змін у LPG (зсув у бік США).

4) Вплив на нафтопродукти в Індії

• Побутове паливо (LPG) — довгострокові контракти зі США можуть:
  • підвищити енергобезпеку за рахунок диверсифікації;
  • змінити структуру цін на внутрішньому ринку залежно від умов фрахту та премій (конкретні цифри відсутні в матеріалі).
• Сира нафта — будь-які зрушення щодо російських барелів (які дають ~1/3 імпорту) здатні перекроїти маржі НПЗ та схемати постачання, однак офіційних рішень у тексті не зафіксовано.

Висновки

• Зміна вектору для LPG: перехід до США зменшує залежність від Перської затоки й підсилює переговорні позиції Індії у торгівлі зі США.
• Тарифний важіль: збільшення закупівель енергоносіїв у США може використовуватися Індією як обґрунтування для перегляду 50% тарифу.
• Невизначеність щодо російської нафти: попри заяви зі США, офіційної згоди Індії немає — отже, вплив на світовий баланс сирої нафти наразі умовний і залежить від подальших кроків.

Хронологія

• Початок жовтня 2025 р.: тендери індійських держкомпаній на довгостроковий LPG зі США (за документами, переглянутими Bloomberg).
• Серпень 2025 р.: США піднімають тариф до 50% (подвоєння з 25%).
• 16 жовтня 2025 р.: заява Президента США; тривають перемовини Індії та США у Вашингтоні.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Oilprice.com

Попри заяви Брюсселя про швидку відмову від російського газу, ЄС залишається найбільшим покупцем як американського, так і російського СПГ. У 2024–2025 роках обсяги постачання зросли, що демонструє суперечність між політичними деклараціями й економічними інтересами.

Баланс між політикою та ціною: дилема енергетичної безпеки ЄС

Ключові виклики:

• Рекордні імпорти російського СПГ у 2024 році попри санкції та обіцянки ЄС.
• У І півріччі 2025 року вартість імпорту СПГ із росії зросла до 4,4 млрд євро (приблизно $5,16 млрд), тоді як у 2024 році показник складав 3,47 млрд євро (близько $4,1 млрд).
• Загальні імпорти СПГ у ЄС зросли на 25%, досягнувши історичного максимуму.
• Структура постачання: 55% з США, 14% з росії.
• ЄС отримав 51% російського експорту СПГ у І півріччі 2025 року, випередивши Китай.
• Попри падіння обсягів трубопровідного газу після 2022 року, ЄС залишився найбільшим іноземним покупцем.

Політичні позиції:

• Секретар енергетики США Кріс Райт заявив: ЄС міг би замінити російський газ на американський СПГ упродовж шести місяців, але ціни залишаються ключовою проблемою.
• Єврокомісар Дан Йоргенсен підтвердив ціль: повна відмова від російського імпорту енергоносіїв до січня 2028 року.
• Пріоритети ЄС: стабільність цін, безпека постачання, розвиток відновлюваних джерел, санкції проти «тіньового флоту».

Конкурентні фактори:

• США реалізують стратегію «енергетичного домінування» — прагнуть замінити росію на ринку.
• Катар, великий постачальник СПГ, погрожує відмовитися від європейського ринку через директиву ЄС з корпоративної сталості та ризик штрафів до 5% глобального обороту.
• Альтернативи обмежені: США пропонують великі обсяги, але за вищою ціною; Катар — ризикує піти з ринку; росія зберігає дешевший варіант.

Логічні висновки:

• ЄС водночас найбільший покупець американського та російського СПГ, що створює вразливість від подвійної залежності.
• Санкційна політика не зупинила імпорти: економіка диктує умови швидше за політичні рішення.
• Прискорена відмова від російських енергоресурсів без альтернатив загрожує ціновими шоками та ризиком промислового занепаду.
• До 2028 року ЄС опинився між прагненням незалежності та необхідністю утримувати доступні ціни.

«ЄС має балансувати санкції зі стабільністю цін і безпекою постачання, адже поспішне відключення може спровокувати різкі ринкові потрясіння», — Дан Йоргенсен, єврокомісар з енергетики

Джерело: Terminal
За матеріалами: Oilprice.com

Позов до міністерства юстиції США через відмову надати юридичний меморандум про правомірність прийняття Дональдом Трампом розкішного літака за $400 млн загострює увагу до потенційного конфлікту інтересів і впливу на зовнішню політику США. Ситуація ілюструє небезпеку неформальних контактів політичної еліти з іноземними урядами — зокрема країнами, які мають стратегічну роль на енергетичних ринках.

Деталі подарунка

• Фінансова вартість подарунка: $400 млн — вартість Boeing 747-8, подарованого урядом Катару.
• Юридичний статус: У травні 2025 року генеральна прокурорка США Пем Бонді підписала меморандум, який визнав прийняття літака «юридично допустимим». Документ досі не оприлюднено.
• Затрати для платників податків: Очікувана вартість переобладнання літака в аналог Air Force One перевищить $1 млрд, при цьому завершення робіт прогнозується після завершення президентського терміну Трампа.
• Політичні ризики:
  • Республіканський сенатор Тед Круз застеріг про ризики шпигунства та спостереження.
  • Колишня послиня в ООН Ніккі Гейлі: «Отримання іноземних подарунків — це завжди загроза для нацбезпеки».
  • Конгресмен Річі Торрес охарактеризував ситуацію як «летючу схему збагачення», що порушує Конституцію.
• Ймовірний конфлікт інтересів:
  • Пем Бонді раніше працювала лобісткою в компанії, що представляла Катар.
  • Літак був переданий одразу після завершення угоди між Trump Organization та Катаром про будівництво курорту біля Дохи.
• Проблема прозорості:
  • Попри надання статусу прискореного розгляду, запит відповідно до FOIA не виконано понад два місяці.
  • Мін’юст США попередив, що виконання запиту займе понад 600 днів.

Висновки

• Прийняття подарунка стратегічного значення від Катару може вплинути на зовнішню політику США, особливо в енергетичних переговорах на Близькому Сході.
• Небажання Мін’юсту оприлюднити меморандум ставить під сумнів легітимність рішень у сфері держуправління й підвищує ризик політичної нестабільності.
• Катар як ключовий гравець на нафтовому ринку отримує непрямий політичний вплив у США шляхом подарунків, що викликає занепокоєння щодо збереження балансу інтересів.

Джерело: Terminal

За матеріалами: The Guardian

Замовити звіт по ринку

Зміни фіскального середовища та нові інвестиції підтримують стабільність нафтовидобутку в регіоні

Австралія, Індонезія, Індія та Катар

Австралія: Прогнозується, що видобуток нафти в Австралії знизиться з 370 тис. барелів на добу (тис. б/д) до 300 тис. б/д у 2030 році. Основним чинником падіння стане вичерпання ресурсів у басейні Карнарвон. Найперспективнішим новим джерелом вважався проєкт Dorado від компанії Santos з потенціалом 80 тис. б/д, однак його реалізацію відкладено до завершення повторної оцінки ресурсів басейну Bedout.

Статистичні дані по Ізраїлю у звіті IEA надані відповідними ізраїльськими органами. Їх використання в матеріалах ОЕСР не впливає на міжнародно-правовий статус Голанських висот, Східного Єрусалима та ізраїльських поселень на Західному березі.

Індонезія: Поточний рівень видобутку нафти становить 590 тис. б/д і до кінця десятиліття очікується його зростання до 620 тис. б/д. Це стало можливим завдяки реформам фіскального режиму, які підвищили частку доходу виробників до 75–95% (раніше були випадки з нульовою винагородою). Також пришвидшено процес буріння розвідувальних свердловин і оптимізовано програми збільшення нафтовіддачі (EOR). Нові інвестиції від Petronas, Eni та PetroChina відкривають додатковий потенціал зростання видобутку в середньостроковій перспективі.

Індія: Країна також оновила фіскальні умови в рамках десятої ліцензійної кампанії Open Acreage Licensing Policy (OALP X). Нові умови гарантують більшу передбачуваність і стабільність для інвесторів. Було скасовано податок на надприбутки та введено стимули для раннього початку видобутку. До нормативної бази додано легку щільну нафту та сланцевий газ.

Нові партнерства між індійськими держкомпаніями та західними гравцями підтримують позитивний настрій на ринку. Зокрема, Oil India Ltd підписала угоди з Petrobras та TotalEnergies, а ONGC (Oil and Natural Gas Corporation Ltd) уклала контракт із дочірньою компанією BP на надання технічних послуг. Незважаючи на це, очікується незначне скорочення видобутку – на 30 тис. б/д до 670 тис. б/д до 2030 року.

Катар: У 2024 році країна збільшила видобуток на 40 тис. б/д – до 1,8 млн б/д. До 2030 року очікується зростання ще на 610 тис. б/д, головним чином завдяки виробництву конденсату з нових шести LNG-терміналів: чотирьох у проєкті North Field East (NFE) та двох у North Field South (NFS). Вони додадуть на ринок 370 тис. б/д конденсату та супутні обсяги NGL. Перші два термінали NFE планують ввести в експлуатацію у середині 2026 року.

Очікується також незначне зростання видобутку сирої нафти з 620 до 650 тис. б/д завдяки модернізації проєкту Al Shaheen, яким опікується North Oil Company – спільне підприємство TotalEnergies та QatarEnergy.

Джерело: Terminal

За матеріалами: IEA 

Замовити тижневий звіт по ринку

Попри затримки та зростання вартості будівництва, LNG-проєкти забезпечать рекордне розширення постачання у 2026–2028 роках

Нова хвиля інвестицій у СПГ: глобальна картина

Світова індустрія СПГ (зрідженого природного газу, LNG) переживає період надзвичайно високої інвестиційної активності. За останнє десятиліття в інфраструктуру СПГ інвестовано понад 250 млрд дол. США у проєкти скраплення газу і ще 115 млрд дол. США у термінали регазифікації.

• Очікується, що до 2030 року запрацює близько 270 млрд куб. м нових потужностей з виробництва СПГ на рік, що становить понад 50% зростання від поточного світового обсягу.
• Найпотужніше розширення відбудеться у 2026–2028 роках, попри те що чимало проєктів у 2023–2025 роках зіткнулися з затримками.

Роль США: глобальний лідер і приклад впевненості інвесторів

США залишаються найбільшим експортером СПГ у світі з чинними потужностями на рівні 130 млрд куб. м на рік. У будівництві перебувають ще 120 млрд куб. м нових потужностей.

• У квітні 2025 року компанія Woodside затвердила інвестиції у 17,5 млрд дол. США у проєкт Louisiana LNG — перший FID у США з середини 2023 року.
• Ціни на сталь та алюміній, що складають близько 25% капітальних витрат, ускладнюють EPC-контракти для нових проєктів.
• Невизначеність тарифів та ринку впливає на десятки інших проєктів, які очікують остаточного інвестиційного рішення (FID).

Канада, Катар, Близький Схід: зростаюча конкуренція за частку ринку

Канада активно розвиває свою LNG-інфраструктуру:

• У 2024 році затверджено проєкт Cedar LNG вартістю 4 млрд дол. США.
• У 2025 році запрацює LNG Canada із загальним бюджетом 30 млрд дол..
• Проєкт Woodfibre LNG, що був погоджений у 2022 році, планується до запуску в 2027 році.

Катар зберігає провідні позиції у світі:

• Із 2021 року країна схвалила два масштабні проєкти з додатковими 65 млрд куб. м на рік до наявних 105 млрд куб. м.
• Інвестиції в ці розширення складають приблизно 37 млрд дол. США.
• У розробці — ще один проєкт: North Field West.

Країни Перської затоки не відстають:

• ОАЕ затвердили проєкт Ruwais вартістю 5,5 млрд дол. США.
• Оман реалізує проєкт Marsa за 1,6 млрд дол.

Затримки та ризики: санкції, форс-мажори, зміна правил гри

• Французька компанія TotalEnergies розглядає перезапуск у середині 2025 року проєкту Mozambique LNG на 20 млрд дол. США, що перебував у режимі форс-мажору.
• Арктик СПГ-2 у рф (вартість 21 млрд дол. США) залишається під санкціями, його запуск — під питанням.

Що означає нова хвиля інвестицій у LNG

Різке зростання інвестицій у LNG вважається індикатором віри в довготривале зростання попиту на газ, особливо в країнах, що розвиваються. Попри чутливість до ціни, аналітики очікують, що нові обсяги, які вийдуть на ринок у 2026–2030 роках, знайдуть свого споживача.

• Час між інвестицією та запуском СПГ-проєкту становить 4–6 років, тому рішення FID 2024–2025 років визначатимуть ситуацію у 2029–2030 роках.
• Фінансування нових проєктів часто забезпечується великими гравцями LNG-ринку, які використовують власні баланси замість довготривалих зобов’язань покупців.

Нові проєкти LNG стають можливими лише тоді, коли хтось готовий взяти на себе ризики попиту й геополітичної нестабільності

Джерело: Terminal
За матеріалами:

• IEA Gas Market Report Q2 2025
• Woodside Energy
• TotalEnergies

Додаткові джерела інформації:

• LNG World News
• Reuters Energy

У найближчі роки світовий газовий ринок очікує масштабне зростання потужностей зрідженого природного газу (LNG), що може змінити баланс сил у сфері енергетичних постачань.

Глобальний поштовх до інфраструктури LNG

• Інвестиції в нові LNG-об’єкти зростають на фоні підготовки масштабних проєктів у США, Катарі, Канаді та інших країнах.
• Попри окремі затримки та перевищення бюджету в поточному будівництві, період з 2026 до 2028 року стане одним із найдинамічніших за темпами запуску нових LNG-потужностей.
• У США вже будується 130 млрд кубометрів нової експортної потужності на рік, що дозволить майже подвоїти обсяг експорту LNG цієї країни.
• Гнучкість у виборі напрямків постачання, яку забезпечують нові американські потужності, сприятиме підвищенню стійкості та диверсифікації світових газових ринків.

«Період між 2026 і 2028 роками, ймовірно, стане одним із найпотужніших за темпами щорічного зростання потужностей LNG за всю історію», – йдеться в матеріалі.

Джерело: Terminal
За матеріалами:

• Reuters
• S&P Global

Додаткові джерела інформації:

• US Energy Information Administration (EIA)
• Qatargas

Міністр енергетики США Кріс Райт заявив, що країна здатна повністю зупинити експорт іранської нафти, посиливши тиск на Тегеран через його ядерну програму. Водночас США координують дії з союзниками у Перській затоці та готуються до переговорів щодо угоди з Іраном.

Сполучені Штати можуть повністю припинити експорт іранської нафти, якщо посилять тиск на Тегеран, щоб гарантувати, що він не отримає ядерну зброю. Про це заявив міністр енергетики США Кріс Райт у інтерв’ю Reuters під час візиту до Абу-Дабі (ОАЕ).

Союзники США у Перській затоці, зокрема ОАЕ та Саудівська Аравія, стурбовані перспективою появи ядерної зброї в Ірану та підтримують позицію Вашингтона щодо недопущення цього, зазначив Райт.

Цей візит до Близького Сходу є першим офіційним закордонним туром міністра з моменту призначення. Під час переговорів із представниками Саудівської Аравії, ОАЕ та Катару він обговорюватиме забезпечення стабільного глобального постачання нафти з країн, які не підпадають під санкції США.

Відновлюючи політику «максимального тиску» на Іран, колишній президент США Дональд Трамп доручив держсекретарю «у тісній координації з міністерством фінансів та іншими відповідними органами вжити рішучих заходів для зведення експорту іранської нафти до нуля, включно з постачанням сирої нафти до Китаю».

Після посилення санкцій проти іранської нафтової торгівлі адміністрація Трампа ініціювала переговори з Тегераном щодо його ядерної програми.

У суботу в Омані мають відбутися переговори між США та Іраном високого рівня. Посередником виступить міністр закордонних справ Оману Сайїд Бадр Альбусаїді.

Старший радник Аятолили Хаменеї Алі Шамхані заявив у соцмережі X, що міністр закордонних справ Ірану вирушає до Оману з повноваженнями на непрямі переговори з США.

«Тегеран прагне реальної та справедливої угоди – без медіашоу та риторики. Ключові пропозиції готові. Якщо Вашингтон виявить рішучість, шлях до угоди буде відкритий», – написав Шамхані.

Джерело: НТЦ Псіхєя
За матеріалами: oilprice.com

«Ми дійсно працюємо над прямим контрактами з Катаром. Це непроста історія, але ми дійсно над цим працюємо», — сказав Немчинов.

За його словами, «блакитне паливо» з Катару буде постачатися через польські LNG-термінали. Заступник міністра зауважив, що для цього ще треба збільшити пропускну спроможність для транспортування газу з Польщі.

Раніше Термінал писав, Україна розвиватиме ринок LNG спільно з Катаром.