Китай у січні–червні 2026 року імпортував зі США 5,77 млн тонн пропану, тоді як постачання американського бутану зросло більш ніж удвічі порівняно з минулим роком. Основним напрямом використання LPG стала китайська нафтохімічна промисловість. Збереження великих потоків до Азії означає, що американська пропозиція розподіляється між кількома великими ринками.

Пропан і бутан стали сировиною для китайських підприємств

Обсяг постачання американського пропану до Китаю у першій половині 2026 року становив 5,77 млн тонн, свідчать дані Kpler, наведені Reuters 29 липня. Імпорт бутану зі США за той самий період збільшився більш ніж удвічі порівняно із січнем–червнем 2025 року.

Пропан і бутан у цьому торговельному потоці використовуються переважно не як побутове або автомобільне пальне, а як сировина для китайської нафтохімії. Пропан застосовують на установках дегідрування для виробництва пропілену, а також разом із бутаном можуть використовувати у гнучких парових крекінгах.

Reuters пов’язує зростання потоків із конкурентною перевагою американських природних газових рідин. Розвинений видобуток сланцевого газу забезпечує США великі обсяги пропану та бутану, тоді як Китай має значні потужності для їх подальшої переробки.

Перебої на Близькому Сході підвищують привабливість ресурсу зі США

Суперництво між США та Китаєм не призвело до припинення торгівлі LPG. Навпаки, перебої з близькосхідними енергетичними потоками збільшують зацікавленість китайських покупців у стабільніших американських постачаннях.

Такий напрям руху вантажів має значення і для європейського балансу. S&P Global раніше зазначало, що Європа залишалася добре забезпеченою пропаном завдяки рекордним американським відвантаженням. Водночас великі закупівлі Китаю та розширення планів Індії створюють конкуренцію за ті самі експортні потужності, газовози та американський ресурс.

Це не означає автоматичного дефіциту LPG у Європі. Фактичний наслідок залежить від обсягів виробництва у США, завантаження експортних терміналів, ставок фрахту та економічної привабливості маршрутів до Європи й Азії.

Європа зберігає залежність від американського пропану

Переорієнтація ЄС після відмови від російського LPG уже збільшила роль американського ресурсу. «Термінал» аналізував, як постачання зі США замінює російські обсяги на європейському ринку.

Після нового скорочення руху через Ормузьку протоку ця залежність додатково посилилася. Тому показник у 5,77 млн тонн характеризує не лише двосторонню торгівлю США й Китаю, а й масштаб азійського попиту, з яким конкурують європейські імпортери.

Джерела: Reuters: експорт американського пропану й бутану до Китаю, S&P Global: відмінності між європейським та азійським ринками LPG.

Після різкого скорочення переробки та експорту пального Китай демонструє перші ознаки повернення на зовнішній ринок нафтопродуктів. Kpler відстежує липневі постачання легких і середніх дистилятів на рівні 787 тис. барелів на добу проти 393 тис. барелів на добу у червні. Зростання китайського експорту може частково збільшити доступність пального в Азії та послабити конкуренцію за альтернативні вантажі, але подальша політика Пекіна залишається невизначеною.

Висока маржа створює стимул повернути більше пального на експорт

20 липня Reuters повідомив про можливий перелом у китайській політиці щодо експорту нафтопродуктів. Пекін раніше неофіційно обмежив зовнішні постачання, щоб захистити внутрішній ринок після різкого погіршення логістики через Ормузьку протоку.

За даними Kpler, у червні Китай експортував 393 тис. барелів на добу легких і середніх дистилятів. У липні аналітична компанія відстежує вже близько 787 тис. барелів на добу, тобто приблизно удвічі більше.

Економічний стимул для збільшення переробки та експорту різко посилився. 17 липня газойль, який є базовим продуктом для виробництва дизельного пального, коштував $143,03 за барель. Його премія до Brent становила $54,93 за барель проти $18,94 напередодні початку війни з Іраном 27 лютого.

Китай скоротив переробку до мінімуму з пандемії

Потенційне відновлення експорту відбувається після глибокого скорочення китайської нафтопереробки. У червні імпорт сирої нафти впав до 7,12 млн барелів на добу — найнижчого рівня з жовтня 2016 року та на 41,3% нижче показника червня 2025 року.

Обсяг переробки скоротився до 12,47 млн барелів на добу, що стало найнижчим показником із березня 2020 року. Одним із чинників такого падіння були саме обмеження на експорт готового пального.

Для європейського дизельного ринку збільшення китайських постачань важливе опосередковано. Додатковий продукт в Азії може зменшити потребу регіональних покупців у вантажах з інших напрямків у момент, коли запаси газойлю в ARA перебувають на багаторічному мінімумі. Водночас нове загострення навколо Ормузької протоки зберігає ризик того, що Китай знову віддасть перевагу внутрішній енергетичній безпеці перед експортом.

Ситуація підтверджує попередній висновок «Термінала», що дешевша нафта не обов’язково означає дешевше дизпальне: доступність готового продукту дедалі більше визначають завантаження НПЗ, експортні обмеження та логістика.

Джерела: Reuters.

Китай у червні скоротив імпорт нафти до 7,12 млн барелів на добу — мінімуму з жовтня 2016 року. Переробка впала до 12,47 млн барелів на добу, найнижчого рівня з березня 2020 року. Для європейського ринку бензинів це важливо через можливий вплив китайського експорту на глобальний баланс нафтопродуктів.

Зміна китайської політики експорту пального може частково вплинути на світову напругу в нафтопродуктах

За офіційними даними, наведені Reuters, китайський імпорт нафти у червні становив 7,12 млн барелів на добу, що на 41,3% менше, ніж за аналогічний місяць попереднього року. Переробка нафти впала до 12,47 млн барелів на добу, на 17,7% менше, ніж у 2025 році, і стала найнижчою з періоду пандемії COVID-19 у березні 2020 року.

Reuters пояснює, що Китай обмежував експорт нафтопродуктів неофіційно, щоб захистити внутрішній ринок під час кризи навколо Ормузької протоки. У червні Китай експортував 393 тис. барелів на добу легких і середніх дистилятів, за даними Kpler. Це трохи менше, ніж близько 400 тис. барелів на добу у травні, але вище 54-місячного мінімуму 338 тис. барелів на добу у квітні.

Китай також, за оцінкою Reuters, сприяв напруженості на ринку нафтопродуктів через скорочення експорту з квітня. Водночас високі маржі можуть стимулювати китайські НПЗ збільшити переробку й експорт. Kpler відстежує 787 тис. барелів на добу постачання легких і середніх дистилятів на липень.

Ключовий ціновий сигнал — газойль. 17 липня він завершив торги на рівні $143,03 за барель, із премією $54,93 до Brent. Це майже утричі вище за премію $18,94, що була 27 лютого, напередодні атаки США та Ізраїлю на Іран.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Китай із 18 липня підвищить внутрішні роздрібні ціни на бензин і дизель. Державний плановий орган пояснив рішення коливаннями світових цін на нафту після загострення конфлікту між США та Іраном. Для ринку це приклад прямого перенесення дорожчої нафти у регульовані ціни на моторне пальне.

Китайський регулятор підвищив цінові стелі для бензину й дизеля після зростання глобальних нафтових котирувань

Національна комісія з розвитку і реформ Китаю повідомила 17 липня, що з суботи, 18 липня, підвищує внутрішні роздрібні ціни на бензин і дизель. Reuters зазначило, що рішення ухвалене після того, як ескалація конфлікту між США та Іраном підняла світові ціни на нафту.

За даними Reuters, цінові стелі для роздрібного бензину зростуть на 300 юанів, або $44,28, за метричну тонну. Для дизельного пального підвищення становитиме 290 юанів за метричну тонну. Регулятор послався на висхідні коливання глобальних цін на сиру нафту.

Китайський механізм перегляду цін передбачає оцінку офіційних цінових обмежень для роздрібного бензину й дизеля кожні 10 робочих днів. Reuters нагадало, що 3 липня Китай знизив ціни після двох попередніх скорочень у червні. Нове рішення стало розворотом цього тренду через подорожчання нафти в липні.

Агентство зазначило, що ціни на нафту різко зросли цього місяця після того, як США та Іран активізували атаки в районі Перської затоки. Для ринку моторного пального це означає, що навіть у країнах із регульованими роздрібними цінами цінові стелі можуть швидко реагувати на зміну вартості нафти, якщо базові котирування зростають через геополітичні ризики.

Reuters у матеріалі також навело валютний орієнтир: $1 дорівнює 6,7750 юаня. Цей курс використано в повідомленні для перерахунку підвищення цінової стелі бензину в доларовому еквіваленті.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Reuters повідомило, що імпорт нафти до Китаю під час війни з Іраном різко знизився: з п’ятирічного середнього рівня 11,5 млн барелів на добу до близько 8 млн барелів на добу. Це стримувало світові ціни на нафту, але подальший баланс залежить від запасів, електрифікації транспорту та політики експорту пального.

Китайський фактор тимчасово послабив тиск на нафту, але не гарантує стабілізації ринку бензинів

Reuters 17 липня 2026 року проаналізувало різке падіння імпорту нафти до Китаю під час війни з Іраном. За оцінками агентства, імпорт знизився з п’ятирічного середнього рівня 11,5 млн барелів на добу до приблизно 8 млн барелів на добу.

Таке скорочення, за матеріалом Reuters, допомогло стримати глобальні ціни на нафту і зробило частину вантажів доступною для інших покупців. Але агентство підкреслює, що майбутня траєкторія залежить від непрозорих даних щодо китайських запасів, внутрішнього попиту та політики експорту нафтопродуктів.

Reuters зазначає, що у червні 62% нових продажів автомобілів у Китаї припали на електричні та гібридні автомобілі. У матеріалі також ідеться про електрифікацію вантажних перевезень, слабшу економіку та менший попит на дизель і нафтохімічну сировину.

Водночас агентство наголошує на ролі експорту пального. Якщо зовнішні продажі поглинатимуть надлишкові обсяги пального та нафтохімії, нафтопереробним заводам може знадобитися більше імпортної нафти. Китай жорстко управляє постачанням пального через систему експортних квот.

Для європейського ринку бензинів це має значення через зв’язок між китайським попитом на нафту, глобальною ціною сировини та конкуренцією за нафтопродукти. Якщо Китай скорочує імпорт, тиск на сировину слабшає. Якщо ж НПЗ збільшують переробку під експорт, конкуренція на ринку пального може знову посилитися.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Argus Media 16 липня повідомило, що парк транспортних засобів на нових джерелах енергії у Китаї досяг 48,97 млн одиниць наприкінці червня. Швидке зростання електрифікації транспорту стало чинником, що змінює довгостроковий попит на моторне пальне.

Найбільший автомобільний ринок світу прискорює електрифікацію на тлі високих цін на нафту

За даними Міністерства громадської безпеки Китаю, які наводить Argus Media, парк транспортних засобів на нових джерелах енергії у країні досяг 48,97 млн одиниць на кінець червня. Це становило 13,2% загального парку транспортних засобів. Частка зросла на 2,9 процентного пункта за рік.

Батарейні електромобілі становили 68,8% парку NEV, або 33,68 млн одиниць. До NEV у китайській статистиці належать батарейні електромобілі, plug-in hybrid і транспорт на паливних елементах. У першому півріччі 2026 року Китай зареєстрував 5,2 млн нових NEV, що становило 49,4% усіх нових реєстрацій транспортних засобів. Цей показник був на 4,5 процентного пункта вищим, ніж роком раніше.

Argus зазначає, що швидкий розвиток інтелектуалізації автомобілів, розширення зарядної інфраструктури та вищі ціни на нафту внаслідок близькосхідного конфлікту прискорили перехід до електромобілів. Видання також вказує, що Хайнань окреслив плани заборонити продаж нових автомобілів із двигунами внутрішнього згоряння до 2030 року, що посилило очікування структурного зниження споживання бензину.

Для ринку нафти і нафтопродуктів ця новина важлива як сигнал про зміну попиту з боку транспортного сектору. Китай залишається одним із ключових центрів глобального споживання енергоносіїв, тому темпи електрифікації його автопарку впливають на оцінки майбутнього попиту на моторне пальне і переробку нафти.

Для дизельного сегмента прямий ефект у матеріалі не деталізується. Водночас загальна електрифікація транспорту належить до ширших заходів зі зменшення залежності економік від нафти та нафтопродуктів.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Argus Media.

Головні тези: Китай послабив неформальні обмеження на експорт нафтопродуктів і може відправити за кордон понад 400 тис. тонн бензину в липні. Сукупний експорт бензину, дизельного та авіаційного пального прогнозується на рівні близько 3 млн тонн. Водночас китайські НПЗ у червні працювали з найнижчим завантаженням за десять років, тому відновлення експорту залежить від зростання переробки.

Липневий план передбачає понад 400 тис. тонн бензину

Китайські нафтопереробники готуються збільшити експорт бензину після послаблення обмежень, запроваджених на початку війни з Іраном для захисту внутрішнього ринку. За оцінками торговельних джерел Reuters, липневі відвантаження бензину можуть перевищити 400 тис. тонн.

Попередній план передбачав експорт менш як 40 тис. тонн бензину. Отже, можливий обсяг збільшується більш ніж у десять разів, хоча остаточний графік відвантажень залежить від доступних квот, завантаження НПЗ і судноплавства.

Сукупний експорт бензину, дизельного та авіаційного пального може досягти 3 млн тонн, або майже 800 тис. барелів на добу. Поточна оцінка Kpler становить 585 тис. барелів на добу, але вона може зрости після врахування додаткових партій.

Низьке завантаження НПЗ стримує пропозицію

У червні завантаження китайських установок первинної переробки знизилося до 57,72%. Це на 3,28 відсоткового пункту менше, ніж у травні, та на 13,09 відсоткового пункту нижче за показник червня 2025 року. Рівень став найнижчим приблизно за десять років.

Причинами були слабкий внутрішній попит і обмеження експорту готових нафтопродуктів. Імпорт нафти скоротився на 41,3% порівняно з червнем 2025 року, до 29,27 млн тонн, або 7,12 млн барелів на добу.

Експорт нафтопродуктів у першому півріччі становив 23,59 млн тонн, що на 13,2% менше, ніж роком раніше. У червні Китай експортував 4,36 млн тонн нафтопродуктів.

Додаткові партії не усувають глобального дефіциту

Китайські постачання здатні збільшити доступність бензину та інших транспортних палив в Азії, але поки не повертають ринок до довоєнного стану. Експорт легких і середніх дистилятів зріс із 350 тис. барелів на добу у квітні до 423 тис. барелів на добу у червні, залишаючись значно нижчим за середні 719 тис. барелів на добу протягом трьох місяців перед початком війни.

У червні імпорт легких і середніх дистилятів до Азії знизився до 5,19 млн барелів на добу — мінімуму в даних Kpler із 2017 року. Це на 32% менше за середній рівень трьох довоєнних місяців.

Збільшення китайського експорту розширює глобальну пропозицію, але його ефект обмежують низькі запаси, перебої в роботі НПЗ і нове загострення навколо Ормузької протоки. IEA також фіксувало відставання відновлення готового пального від потоків сирої нафти, що підтримує ціни бензину та маржу переробки.

Джерела: Reuters: роль Китаю на ринку готового пального, Reuters: імпорт нафти й завантаження НПЗ Китаю, Reuters: липневий план експорту бензину.

Експорт дизельного пального, авіаційного пального та бензину з Китаю у липні може зрости до 3 млн тонн, або майже 800 тис. барелів на добу. Проте фактичні відвантаження поки що залишаються нижчими, а скорочення постачання з Близького Сходу та росії підтримує високі ціни на газойль.

Китай послабив обмеження на експорт нафтопродуктів

Китайські торговельні джерела очікують, що у липні країна може експортувати до 3 млн тонн дизельного пального, авіаційного пального та бензину. Такий обсяг відповідає майже 800 тис. барелів на добу. Водночас поточна оцінка Kpler становить близько 585 тис. барелів на добу, хоча показник може зрости після врахування нових вантажів.

Пекін частково послабив неофіційні обмеження, запроваджені після початку війни з Іраном, і дозволив щонайменше одному приватному НПЗ відновити експорт разом із державними компаніями. У квітні китайські відвантаження легких і середніх дистилятів впали до 350 тис. барелів на добу — найнижчого рівня майже за п’ять років. У травні вони зросли до 411 тис., а у червні — до 423 тис. барелів на добу, залишаючись значно нижчими за довоєнні 719 тис. барелів на добу.

Низьке завантаження НПЗ обмежує можливості Китаю

У червні Китай імпортував 29,27 млн тонн сирої нафти, або 7,12 млн барелів на добу. Це найнижчий показник із жовтня 2016 року та на 41,3% менше, ніж роком раніше. Завантаження установок первинної переробки знизилося до 57,72% — мінімуму приблизно за десять років. Експорт усіх нафтопродуктів у першому півріччі становив 23,59 млн тонн, скоротившись на 13,2% порівняно з відповідним періодом 2025 року.

Отже, дозвіл на додаткові відвантаження ще не означає, що китайські НПЗ швидко наростять випуск. Для цього потрібне підвищення завантаження переробних потужностей та стабільний доступ до сировини.

Газойль залишається значно дорожчим, ніж до війни

Імпорт легких і середніх дистилятів до Азії у червні впав до 5,19 млн барелів на добу — найнижчого рівня у статистиці Kpler із 2017 року. Це на 32% менше за середні 6,85 млн барелів на добу протягом трьох місяців до початку війни з Іраном. Додатковий тиск створила заборона росії на експорт дизпального після пошкодження НПЗ українськими ударами.

Сінгапурський газойль, що є базовим продуктом для виробництва дизельного пального, коштував $137,72 за барель проти $109,35 23 червня та $91,42 27 лютого. Таким чином, ціна зросла на 51% від рівня напередодні війни, тоді як Brent за цей період подорожчала на 14,9%. Це показує, що дефіцит переробних потужностей і готового пального впливає на дизель сильніше, ніж зміна вартості сирої нафти.

Ринковий контекст доповнюють матеріали «Термінала» про те, як запаси та альтернативні маршрути пом’якшували шок постачання, а також про зростання вартості фрахту в Перській затоці.

Джерела: Reuters: China blunted Iran war oil shock, but can it do the same for fuels?, Reuters: China’s June oil imports hit near 10-year low amid Iran war.

Reuters 14 липня звернуло увагу на зміну ролі Китаю у світовому балансі пального. Скорочення китайського імпорту сирої нафти допомогло стримати нафтовий шок, але на ринку нафтопродуктів тиск зберігається через обмеження постачання, російську заборону експорту дизельного пального та низькі запаси.

Проблема змістилася з сирої нафти на готові продукти, насамперед дизельне пальне та газойль

За даними Kpler, на які посилається Reuters, морський імпорт сирої нафти до Китаю в червні впав до 5,96 млн барелів на добу — найнижчого рівня за понад десятиліття. Це значно менше за середні 10,66 млн барелів на добу за три місяці до удару США та Ізраїлю по Ірану 28 лютого.

Водночас Reuters зазначає, що головний тиск залишився в сегменті нафтопродуктів. Імпорт легких і середніх дистилятів до Азії в червні впав до 5,19 млн барелів на добу — найнижчого рівня в даних Kpler із 2017 року. Це на 32% нижче за середні 6,85 млн барелів на добу за три місяці до початку конфлікту.

Китайські експортні обмеження після початку війни також зменшили доступність продуктів. Експорт легких і середніх дистилятів із Китаю у квітні впав до 350 тис. барелів на добу, у травні зріс до 411 тис. барелів на добу, у червні — до 423 тис. барелів на добу. Це все ще нижче за середні 719 тис. барелів на добу за три місяці до конфлікту.

За даними торговельних джерел Reuters у Китаї, експорт дизельного пального, авіапального та бензину в липні може зрости до 3 млн тонн, або трохи менше ніж 800 тис. барелів на добу. Kpler на момент публікації оцінював липневий експорт нафтопродуктів із Китаю в 585 тис. барелів на добу.

Ціновий сигнал залишається жорстким. Singapore gasoil, який є базовим продуктом для дизельного пального, востаннє торгувався по $137,72 за барель. Це на 51% вище за $91,42 за барель 27 лютого, за день до початку конфлікту. Для порівняння, Brent на закритті понеділка становила $83,30 за барель, що на 14,9% вище за рівень 27 лютого.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.