Конфлікт між Ізраїлем та Іраном знову актуалізував значення Близького Сходу як стратегічного центру глобального нафтового й енергетичного балансу. Цей регіон виробляє 30% світової нафти та володіє ключовим маршрутом — Ормузькою протокою, через яку транспортується левова частка нафти й ЗПГ. Військова ескалація у червні 2025 року спричинила стрибок котирувань Brent на 18%, але ринок швидко відреагував на оголошене 24 червня перемир’я — котирування обвалилися майже на 10%.

Енергетичні наслідки конфлікту Ізраїль–Іран

1. Стратегічне значення Близького Сходу

• 30% світового видобутку нафти припадає на країни регіону.
• Ормузька протока залишається головним вузлом глобального транспортування нафти, зокрема для експорту з Катару та ОАЕ.
• Значення протоки зросте до кінця десятиліття завдяки проєктам з розширення North Field у Катарі і запуску заводу Ruwais LNG в ОАЕ.

2. Цінова турбулентність на нафтовому ринку

• Ф’ючерси Brent зросли на 18% між 10 і 20 червня — до $79/барель, максимального за майже 5 місяців рівня.
• 24 червня, після оголошення перемир’я, ціни на нафту впали на 10%.
• Причиною зростання були страхи щодо можливого закриття Ормузької протоки, що поставило б під загрозу глобальні постачання.

3. Фактичні перебої у виробництві

• Ізраїль зупинив видобуток природного газу на родовищах Leviathan і Karish між 13–25 червня, що призвело до обмежень у виробництві добрив.
• В Ірані було пошкоджено платформу на South Pars Phase 14, що знизило видобуток на 12 млн м³/добу. Видобуток відновлено після перемир’я 24 червня.
• Іран тимчасово зупинив виробництво аміаку й сечовини з міркувань безпеки.

4. Ормузька протока залишалась відкритою

• Хоча ціни реагували на ризик, фактичний транзит нафти через протоку не переривався.
• Навпаки, у червні експорт ЗПГ із протоки зріс на 9% у річному вимірі.
• Однак фіксувались збої GPS у Перській затоці — до 25% суден мали проблеми з сигналом у розпал напруги.
• QatarEnergy наказала своїм танкерам чекати за межами протоки до моменту завантаження — для мінімізації ризиків.

5. Політична напруга навколо закриття Ормузької протоки

• Після ударів США по ядерних об’єктах Ірану парламент Ірану проголосував за закриття протоки.
• Остаточне рішення мало прийняти Вища рада національної безпеки, але цього не сталося — 24 червня сторони досягли перемир’я.

6. Висновки щодо впливу на нафтові ринки

• Висока чутливість нафтового ринку до подій у Перській затоці зберігається.
• Ціни на нафту реагують на політичні сигнали навіть за відсутності реального скорочення постачань.
• Глобальні ланцюги постачання вразливі до ризиків з боку Ормузької протоки — і це формує премію за ризик у ф’ючерсах.

Джерело: Terminal

За матеріалами: IEA

Замовити звіт по ринку

Зростання напруженості між Іраном та Ізраїлем у червні 2025 року стало тригером масштабної волатильності на глобальних ринках нафти, газу та добрив. Події засвідчили залежність світової енергетики від стабільності Близького Сходу, а також чутливість до можливих загроз транзитним маршрутам, зокрема через Ормузьку протоку.

Близький Схід як стратегічний центр енергоресурсів

• 30 % світового видобутку нафти і 18 % — природного газу
• 25 % світового експорту СПГ та понад 30 % експорту сечовини

Регіон залишається ключовим постачальником енергоресурсів для Азії та Європи, при цьому всі обсяги експорту СПГ з Катару та ОАЕ проходять через Ормузьку протоку.

Реакція ринку на ескалацію

• Brent зріс на 18 % до $79/бар. з 10 по 20 червня
• TTF – +20 %, до $14/MBtu
• JKM (азіатський СПГ) – +до $14.8/MBtu
• Ціни на сечовину в регіоні – +30 %, до $510/т

24 червня, після оголошення перемир’я, ціни на нафту й газ обвалилися на ≈10 %, добрива – на 14 %.

Ризик зупинки Ормузької протоки

«Основний чинник зростання цін — побоювання блокування Ормузької протоки — ключового вузла для 20 % світової торгівлі СПГ.»

Тимчасово обговорювалося її закриття, проте рішення не було ухвалене.

Перебої в постачанні: ізраїльський і іранський фактор

• Ізраїль зупинив видобуток газу на родовищах Левіафан і Каріш (13–25 червня)
• Експорт газу в Єгипет і Йорданію — припинено
• Це спричинило зупинку виробництва добрив в регіоні
• В Ірані пошкоджено платформу South Pars Phase 14 (втрата ~12 млн м³/день)

Логістика LNG: зростання транзиту, попри ризики

• Протока залишалась відкритою, LNG-трафік зріс на 9 % р/р
• Однак до 25 % суден фіксували GPS-збої в Перській затоці
• Катар інструктував СПГ-танкери чекати поза протокою до моменту завантаження

Вразливість азійських країн до ризику Ормуза

• 85 % всього СПГ, що виходить через Ормуз — на азійські ринки
• Китай та Індія — 45 % всього СПГ з Ормуза
• У 2025 році: 28 % імпорту СПГ в Азію та 10 % у Європу – саме через Ормуз
• Пакистан, Індія, Бангладеш, Тайвань – найвразливіші: понад 25 % газу – з Катару та ОАЕ
• У Бангладеш, Пакистані, Тайвані газова генерація – до 45 % виробництва електроенергії

Потенційний шок для глобального газового ринку

Закриття Ормузу може призвести до втрати 330 млн м³/день СПГ — більше, ніж усі трубопровідні постачання з Норвегії до Європи.

Це спровокує глобальну конкуренцію за спотові обсяги та ще сильнішу волатильність на ринку.

Замовити тижневий звіт по ринку

Оперативна інформація по ринках пального

Джерело: Terminal

За матеріалами: IEA

На тлі загострення протистояння між Іраном і Ізраїлем ключова інфраструктура з видобутку та експорту нафти й газу поки лишається поза зоною ударів. Проте атаки на об’єкти переробки та зберігання пального підвищують ризик дефіциту пального всередині країни.

Загроза для нафтопереробної інфраструктури

• Ізраїльські удари наразі не зачепили великі нафтопереробні заводи, проте вже вразили два газопереробні підприємства на півдні Ірану та два сховища нафтопродуктів поблизу Тегерану.
• 15 червня Іран завдав удару у відповідь по ізраїльському НПЗ у Хайфі потужністю 197 тис. бар./добу. Після часткової зупинки 17 червня завод повністю припинив роботу.
• Іран має близько 2,4 млн бар./добу потужностей із переробки сирої нафти та конденсату, зокрема 630 тис. бар./добу — в Абадані, 220 тис. бар./добу — у Тегерані, 360 тис. бар./добу — у Бандар-Аббасі.

Внутрішній дисбаланс і ризики для експорту

• Швидке зростання внутрішнього споживання в Ірані призвело до дефіциту деяких видів пального. Зокрема, виробництво бензину сягає 660 тис. бар./добу, тоді як споживання — 780 тис. бар./добу.
• Нестача дизелю загострюється через субсидування й контрабанду до сусідніх країн. Експорт дизелю впав із 102 тис. бар./добу у 2024 році до 42 тис. бар./добу цього року.
• Експорт нафтопродуктів зменшується: відвантаження нафти скоротилося на 12%, а пального — із 264 тис. бар./добу у 2024 році до 252 тис. бар./добу у січні-травні 2025 року.

Наслідки для Ізраїлю та регіону

• НПЗ Хайфи постачав дизель і пальне на внутрішній ринок Ізраїлю, а також експортував близько 12 тис. бар./добу дизелю та 13 тис. бар./добу пального до сусідніх країн.
• Тривала зупинка Хайфського заводу може змусити Ізраїль перейти до імпорту пального, що ускладнить логістику в Середземноморському регіоні.

«Попри те, що основна експортна інфраструктура поки не постраждала, удари по об’єктах переробки наближають ризик паливного колапсу всередині Ірану», — зазначають аналітики FGE.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Argus Media

Замовити тижневий звіт по ринку

Попри ескалацію на Близькому Сході та серію ракетних обстрілів, експорт нафти з Ірану залишається стабільним, досягаючи рекордних рівнів за останні роки.

Постачання нафти з Ірану зберігає темпи

• У травні 2025 року Іран експортував 1,8 мільйона барелів нафти на добу, що є найвищим показником за останні кілька років.
• Ракетні удари по інфраструктурі не призвели до скорочення обсягів відвантаження.
• У червні темпи експорту залишаються стабільними, незважаючи на ризики загострення конфлікту в регіоні.

Іранська нафтова промисловість демонструє стійкість навіть за умов безпрецедентного військового тиску.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

Додаткові джерела інформації: S&P Global

Замовити щотижневий звіт по ринку у форматі PDF

«`

Попри відсутність серйозного впливу на постачання, ринок закладає у вартість ризики безпеки. У вівторок ціни на нафту зросли більш ніж на 4% на тлі триваючого збройного протистояння між Іраном та Ізраїлем, попри те, що ключова нафтогазова інфраструктура поки що не зазнала серйозних ушкоджень. Про це повідомляє Reuters.

Ціна зростає через ризики

Фʼючерси на нафту марки Brent завершили торги на рівні $76,45 за барель, що на $3,22 або 4,4% вище. Американська нафта WTI зросла до $74,84 за барель, прибавивши $3,07 або 4,28%.

Хоча серйозних порушень у постачанні не зафіксовано, Іран частково зупинив видобуток газу на родовищі South Pars, яке ділить із Катаром, після того як ізраїльський удар спричинив пожежу на обʼєкті. Також Ізраїль завдав удару по нафтобазі Шахран в Ірані.

Філ Флінн, старший аналітик Price Futures Group, заявив, що ескалація ударів між сторонами повернула на ринок геополітичні ризики на тлі вже напруженого балансу попиту та пропозиції. «Це не одноразовий інцидент. Це більше схоже на ситуацію між росією та Україною,» — зазначив він.

Ніхто не зацікавлений у блокуванні Ормуза

Зіткнення двох нафтових танкерів поблизу Ормузької протоки — на тлі зростання електронних завад у регіоні — підкреслило ризик припинення руху на цьому стратегічно важливому маршруті.

Водночас, на думку аналітика Saxo Bank Оле Гансена, ймовірність такого розвитку подій є низькою: «Іран втратив би прибутки, а США прагнуть знизити ціни на нафту та інфляцію — ніхто не зацікавлений у блокуванні Ормуза.»

Як зазначив партнер Again Capital Джон Кілдафф, ринок оцінює ризикову надбавку до ціни на рівні понад $10 за барель: «Невизначеність змушує інвесторів замислитись, як діятиме іранське керівництво у разі втрати контролю над ситуацією.»

Пропозиції нафти

Попри геополітичні ризики, пропозиція нафти наразі залишається достатньою. У своєму червневому звіті Міжнародне енергетичне агентство знизило прогноз попиту на нафту на 20 тис. барелів на добу та водночас підвищило оцінку пропозиції на 200 тис. барелів на добу — до 1,8 млн барелів щодня.

Також увага інвесторів зосереджена на очікуваних рішеннях центральних банків щодо облікових ставок. У вівторок відбудеться засідання Федерального комітету США з відкритих ринків.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

Замовити тижневий звіт по ринку

]]>

Попри відсутність серйозного впливу на постачання, ринок закладає у вартість ризики безпеки. У вівторок ціни на нафту зросли більш ніж на 4% на тлі триваючого збройного протистояння між Іраном та Ізраїлем, попри те, що ключова нафтогазова інфраструктура поки що не зазнала серйозних ушкоджень. Про це повідомляє Reuters.

Ціна зростає через ризики

Фʼючерси на нафту марки Brent завершили торги на рівні $76,45 за барель, що на $3,22 або 4,4% вище. Американська нафта WTI зросла до $74,84 за барель, прибавивши $3,07 або 4,28%.

Хоча серйозних порушень у постачанні не зафіксовано, Іран частково зупинив видобуток газу на родовищі South Pars, яке ділить із Катаром, після того як ізраїльський удар спричинив пожежу на обʼєкті. Також Ізраїль завдав удару по нафтобазі Шахран в Ірані.

Філ Флінн, старший аналітик Price Futures Group, заявив, що ескалація ударів між сторонами повернула на ринок геополітичні ризики на тлі вже напруженого балансу попиту та пропозиції. «Це не одноразовий інцидент. Це більше схоже на ситуацію між росією та Україною,» — зазначив він.

Ніхто не зацікавлений у блокуванні Ормуза

Зіткнення двох нафтових танкерів поблизу Ормузької протоки — на тлі зростання електронних завад у регіоні — підкреслило ризик припинення руху на цьому стратегічно важливому маршруті.

Водночас, на думку аналітика Saxo Bank Оле Гансена, ймовірність такого розвитку подій є низькою: «Іран втратив би прибутки, а США прагнуть знизити ціни на нафту та інфляцію — ніхто не зацікавлений у блокуванні Ормуза.»

Як зазначив партнер Again Capital Джон Кілдафф, ринок оцінює ризикову надбавку до ціни на рівні понад $10 за барель: «Невизначеність змушує інвесторів замислитись, як діятиме іранське керівництво у разі втрати контролю над ситуацією.»

Пропозиції нафти

Попри геополітичні ризики, пропозиція нафти наразі залишається достатньою. У своєму червневому звіті Міжнародне енергетичне агентство знизило прогноз попиту на нафту на 20 тис. барелів на добу та водночас підвищило оцінку пропозиції на 200 тис. барелів на добу — до 1,8 млн барелів щодня.

Також увага інвесторів зосереджена на очікуваних рішеннях центральних банків щодо облікових ставок. У вівторок відбудеться засідання Федерального комітету США з відкритих ринків.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

Замовити тижневий звіт по ринку

]]> https://oilreview.kiev.ua/2025/06/18/cini-na-naftu-zrosli-bilsh-nizh-na-4-cherez-eskalaciyu-konfliktu-mizh-iranom-ta-izra%d1%97lem/feed/ 0 https://oilreview.kiev.ua/2025/06/17/izra%d1%97l-atakuye-energetichni-obyekti-iranu-chi-nablizhayetsya-globalna-energetichna-kriza/ https://oilreview.kiev.ua/2025/06/17/izra%d1%97l-atakuye-energetichni-obyekti-iranu-chi-nablizhayetsya-globalna-energetichna-kriza/#comments Tue, 17 Jun 2025 05:16:52 +0000 https://oilreview.kiev.ua/?p=152254 Конфлікт на Близькому Сході виходить на новий рівень: вплив нафти і газу знову стає центром геополітики.

Основне

• Ізраїль завдав ударів по газопереробному комплексу South Pars і газовому об’єкту Fajr Jam, а також по щонайменше трьом нафтосховищам у районі Тегерана
• Такі удари вивели з ладу до 60 % потужностей Phase 14 на South Pars (~20 млн м³/добу) та ~10 % національного газового виробництва Ірану
• Світові ціни нафти відреагували стрибком приблизно на $10 – $11 за барель до ~$74, потім трохи знизились
• Головний фактор невизначеності – загроза Ірану перекрити протоку Хормуз, що несе до 20 % світового експорту нафти та СПГ

Последствия атак на енергетику

• Паливна криза й інфляційний тиск. У США подорожчання бензину на 20 ¢/галон вже в межах кількох днів; у Британії – до 5 p/літр газу і дизеля
• Ринки СПГ на межі перегріву. Пошкодження South Pars загрожує спровокувати заяви про force majeure від Катару, що зруйнує постачання СПГ до Європи й Азії
• Збільшення вартості страхування суден через ризики атаки в фактоpах Хормузу й Bab el‑Mandeb; можливе перенаправлення танкерів навколо мису Доброї Надії
• Геополітична ескалація. Якщо Іран активує проксі у Ємені, Сирії, Іраку чи Лівані або перетне межу активними ударами по Kharg Island чи South Pars, ціна на Brent може підскочити до $100–150 за барель

Можливі сценарії

• Сценарій дипломатичного розрядження: Іран закликає арабських посередників домовитися про перемир’я; заява про деескалацію вже викликала падіння цін нафти на >$2 за барель
• Ескалація до економічної війни: нові цілі–об’єкти енергетики, навіть Kharg Island чи СПГ–потужності, матимуть глибокий вплив на глобальне енергопостачання
• Морський аспект: шахтовання проток або напади на комерційні танкери – це не лише пряма загроза енергопотокам, але й страхи учасників ринку та зростання премії ризиків

Прогнози ринку

• На випадок закриття Хормузу Brent теоретично може досягти $120–150/барель; короткостроково ринок може утриматися біля $80 при помірній ескалації
• СПГ–постачання до Європи, Японії, Індії стануть найбільш вразливими, з ризиком зростання тарифів на доставку і альтернативного імпорту
• Міжнародні резерви — запаси, прокачка, стратегічні резерви — можуть заповнити розрив, але на заспокоєння ринку потрібен час

Висновки

• Поки що обмежена ескалація зберігає глобальні ціни нафта і газ на «контрольованих» рівнях — але найслабкіша ланка разом із стратегічними ходами сторін може обернути це у сплеск кризи
• Ключовий чинник – Хормуз. Якщо Іран закриє протоку або Ізраїль атакує ключові експортні об’єкти, наслідки розтягнуться на всі енергетичні контракти, країни та альянси
• Наступні дні можуть стати вирішальними — чи зможуть дипломатичні учасники зупинити ескалацію, або світ ввійде у нову фазу енергетичної війни і нестабільності

Джерело: Terminal

За матеріалами:
Washington Post,
Financial Times,
Reuters,
The Guardian,
Wikipedia: Strait of Hormuz

Замовити щотижневий звіт по ринку у форматі PDF

Ціни на нафту підскочили до найвищих рівнів за останні чотири місяці на тлі масштабної атаки Ізраїлю на ядерну інфраструктуру Ірану. Подальша ескалація може суттєво змінити глобальну логістику постачання.

Військове загострення та реакція ринку

• Ізраїль завдав ударів по десятках об’єктів в Ірані, включаючи ядерні та військові цілі. Повідомляється про загибель командувача Корпусу вартових Ісламської революції Хосейна Саламі та двох генералів.
• Іран у відповідь випустив понад 100 дронів по Ізраїлю, більшість з яких були перехоплені.
• Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу заявив, що операція «Зростаючий лев» триватиме «стільки, скільки буде потрібно» для усунення загрози.
• Аятола Хаменеї пообіцяв «суворе покарання» Ізраїлю.

Ціни на нафту та очікування ринку

• WTI зросла до $77/барель, а Brent торгувалася біля $74,2/барель — обидва показники є максимумами з лютого.
• Трейдери враховують ризики ескалації та потенційні наслідки для Ормузької протоки, через яку проходить близько 15 млн барелів нафти на добу.
• IEA заявило про готовність задіяти стратегічні резерви у разі необхідності, але ОПЕК вважає ці заяви передчасними і такими, що викликають паніку.
• Аналітики припускають, що ціни можуть різко перевищити $100/барель у разі блокування транзиту або значної втрати експорту з Ірану.

«Ринок відреагував стримано, оскільки масштаби відповіді Ірану залишаються обмеженими. Але у разі ескалації, зокрема блокування Ормузької протоки, можливе стрімке зростання до понад $100/барель»

Глобальні наслідки та прогнози

• Потенційні санкції ЄС проти рф можуть посилити нестачу на ринку.
• Угода між США та Китаєм щодо торгівлі підтримала настрої щодо зростання попиту на енергоносії.
• IEA та ОПЕК зайняли протилежні позиції щодо необхідності втручання в ринок запасами.

Джерело: Terminal
За матеріалами:

• Investor’s Business Daily – Oil Stocks Jump
• The Wall Street Journal
• Axios

Додаткові джерела інформації:

• Reuters – Energy Markets
• Bloomberg Energy
• S&P Global

США отримали розвіддані про можливу атаку Ізраїлю на Іран.  Це загрожує провалом ядерної угоди між Вашингтоном і Тегераном.  Ціни на нафту Brent та WTI зросли понад $2 за барель.  Ризик ескалації на Близькому Сході зростає

Загроза удару по Ірану розігріває нафтові котирування

На тлі нових розвідувальних даних США щодо можливого ізраїльського удару по ядерних об’єктах Ірану, світові ціни на нафту демонструють різке зростання.

• На момент публікації ціни на Brent сягнули $66,37 за барель, а WTI — $62,56.
• Згідно з даними CNN, уряд Ізраїлю розглядає можливість завдання удару по ядерних об’єктах Ірану, що може стати відвертим порушенням курсу Дональда Трампа.
• У Вашингтоні поки що немає єдиної позиції щодо ймовірності реалізації цього сценарію.
• Будь-який удар поставить під загрозу ядерну угоду США–Іран та може спровокувати регіональний конфлікт.

Водночас нафта ігнорує негативні новини:

• Американський інститут нафти (API) зафіксував зростання запасів нафти на 2,5 млн барелів, що зазвичай тисне на ціни.
• Казахстан, попри квоти ОПЕК+, збільшив видобуток на 2%, чим посилив напруження в лавах картелю.

«Ймовірність ізраїльського удару по іранському ядерному об’єкту суттєво зросла останніми місяцями», — повідомив анонімний представник США в коментарі CNN. — «І перспектива угоди між США та Іраном, яка не передбачає повного вивезення урану з Ірану, лише посилює цю загрозу».

Нестабільність Близького Сходу повертає геополітичну премію на ринок

Потенційний конфлікт на лінії Ізраїль–Іран знову фокусує увагу трейдерів на геополітичних ризиках.
• Ці події можуть порушити логістику постачання нафти з Перської затоки
• Будь-яка ескалація загрожує дестабілізацією світового енергоринку

Джерело: Terminal
За матеріалами: oilprice.com

Следующими целями гибридной войны Путина против Запада и своих соседей могут стать Азербайджан и Казахстан, как государства-экспортеры нефти и газа, все более выходящие из орбиты влияния России. Военная дестабилизация обстановки в Азербайджане через расконсервирование конфликта с Арменией и Казахстане с запуском сценария защиты «русского мира» в северных нефтеносных регионах страны может также повлиять на повышение цен на «черное золото», что сейчас крайне необходимо Кремлю.

Россия, энергетические, политические, военные, технологические и другие позиции которой все более ухудшаются в новом раунде мирового противостояния, запущенного Владимиром Путиным, крайне нуждается в новых геополитических «картах для торга» с Западом и, возможно, с Китаем. Для создания этих карт ныне усилиями определенных структур происходит раскачка внутренней дестабилизации в Казахстане, а также совершена первая попытка перезапуска армяно-азербайджанского конфликта. Далее процесс может набирать большей динамики, но меньшей контролируемости.

Путинская Россия расширяет поле для своих геополитических маневров, где одной из целей станет подталкивание нефтяных цен к дальнейшему росту. Получив осложнение ситуации в Сирии и других ближневосточных странах, но не имея инструмента для резкой дестабилизации обстановки в районе Персидского залива, Кремль может сделать свой следующий геополитический ход на постсоветском пространстве. Кроме традиционного обострения ситуации в Украине, РФ попробует расширить зону военных конфликтов на Кавказ, в частности Азербайджан, Грузию, Армению и Казахстан.

Какие преимущества может получить Россия в энергетическом плане, дестабилизировав Азербайджан? Для ответа на этот вопрос следует принять во внимание ситуацию в энергетической сфере этой страны. На март 2016 г. добыча «черного золота» в Азербайджане составила 0,84 млн барр. в сутки со средним прогнозом ОПЕК на текущий год – 0,82 млн барр. в сутки. Такой объем не является критичным для влияния на мировые цены на нефть, но в сумме с сокращениями объемов экспорта других стран (например, Ливии, Нигерии, Кувейта, Ирака и в случае дестабилизации – Казахстана) составляет 3…4 млн барр. в сутки, что вполне может толкнуть цены вверх на $5-$10/барр. и более. При этом нефтяные запасы страны ныне оцениваются в $7 млн барр. с перспективой добычи на следующие 60 лет.

Кроме значительных запасов, следует учесть, что из Азербайджана в Турцию идут важные трубопроводы, имеющие большое значение для европейских и американских транснациональных корпораций. Речь идет о газопроводе «Баку–Тбилиси–Эрзерум» (который в прошлом году уже несколько раз был взорван) и нефтепроводу «Баку–Тбилиси–Джейхан» (основная экспортная труба для азербайджанской нефти, также подвергавшаяся террористическим атакам). По свидетельству азербайджанских экспертов, взрывы на трубопроводах осуществили курдские террористы при непосредственном курировании со стороны России (о чем упоминалось в предыдущих публикациях в «Терминале»).

Блокирование работы указанных трубопроводов на территории Азербайджана или же на территории Грузии (демонстрационные захваты участков трубопровода «Баку–Супса» российскими войсками с территории Южной Осетии уже имели место в прошлом году) могут ощутимо дестабилизировать не только энергетическую систему Кавказа, но и некоторым образом повлиять на глобальные нефтяные процессы.

Одной из самых весомых для России причин для возможной дестабилизации Азербайджана является ускоренное осуществление проекта «Южного газового коридора», предусматривающего начало экспорта каспийского газа в страны Европейского Союза. После кризиса в турецко-российских отношениях президент Турции Реджеп Тайип Эрдоган пообещал ускорить реализацию проекта газопровода TAP/TANAP (основная часть «Южного газового коридора») к 2019 г. Это значит, что через два-три года ситуация у «Газпрома» ухудшится еще значительнее. А к этому времени Путину нужен будет дополнительный финансовый ресурс для удержания постепенно выскальзывающей власти. По­этому допускать реализацию TAP/TANAP означает не только полную потерю Турции в качестве потребителя российского газа, но и резкое повышение шансов реализации Транскас­пийского газопровода с подключением к газовому экспорту в Европу в лице Туркменистана.

Полный текст статьи Вы можете найти в №26 журнала «Терминал» от 27 июня 2016 года.

Активное участие российских войск в сирийском конфликте поможет Путину сохранить имидж и выйти из конфликта на востоке Украины.

Такое мнение выразил российский эксперт Георгий Кунадзе.

«Разумеется, активное вовлечение в боевые действия в Сирии позволяет России без большого ущерба для своей репутации фактически «слить» восточную Украину», — считает он.

Однако, по мнению эксперта, главным мотивом участие путинской команды в сирийской войне является поддержка режима Башара Асада.

«Думаю, присутствуют два мотива. Главный, несомненно, спасение режима Асада. С точки зрения России, многие экстремистские группировки, имеющиеся в рядах сирийской оппозиции, мало чем отличаются от формирований «Исламского государства». Соответственно, авиаудары Россия наносит по тем и другим. Кроме того, Россия постоянно подчеркивает, что ее военный контингент находится в Сирии по просьбе законного правительства этой страны. В лучше случае, если Россия сумеет переломить ситуацию, например, вынудив «Исламское государство» перейти к обороне, это объективно повысит шансы Асада сохранить свою легитимность хотя бы на части территории Сирии. В худшем случае, если российские авиаудары не дадут ощутимых результатов, тот, кто начнет наступление на позиции Асада, будет вынужден атаковать и российские военные базы в Латакии и Тартусе. Не всякий на это решится. В итоге, уход Асада, на чем настаивает Запад, будет, вероятно, как минимум, отсрочен», — говорит Г. Кунадзе.

Детальнее об этом читайте в статье Романа Рукомеды «Сирия берет мир в заложники».