Експорт сирої нафти та конденсату з Перської затоки у першій половині липня повертався до довоєнних рівнів — 12–13,6 млн барелів на добу. Водночас відновлення не виглядає стійким через нове сповільнення руху через Ормузьку протоку.

Коротке відновлення експорту не зняло ризику для сировинної бази виробництва бензинів

За даними, наведеними OilPrice.com, потоки нафти й конденсату із Саудівської Аравії, ОАЕ, Іраку, Ірану та Кувейту зросли на 16% проти червня за перші два тижні липня. Kpler оцінив середній показник у 12 млн барелів на добу, тоді як Vortexa — у 13,6 млн барелів на добу.

Матеріал зазначає, що за оцінкою Kpler найбільше місячне зростання експорту показали Іран, Ірак і Саудівська Аравія. Vortexa, зі свого боку, оцінює Ірак як країну з найбільшим місячним приростом. Це свідчить про коротке поліпшення сировинного балансу у першій половині липня.

Однак OilPrice.com підкреслює, що відновлення навряд чи збережеться, оскільки рух через Ормузьку протоку знову різко сповільнюється на тлі поновлення бойових дій між США та Іраном. Для ринку бензинів це має значення через сировинну базу НПЗ: навіть якщо фізичні обсяги нафти тимчасово зросли, нестабільність маршруту не дає ринку стійкого сигналу про нормалізацію.

Для європейських імпортерів нафтопродуктів така ситуація означає збереження ризикової премії в ланцюгу від сирої нафти до бензинів, особливо якщо переробка в Азії та на Близькому Сході залишається обмеженою.

Джерело: Terminal. За матеріалами: OilPrice.com.

Експорт сирої нафти й конденсату з Перської затоки у першій половині липня відновився до 12–13,6 млн барелів на добу і фактично повернувся до довоєнного рівня. За перші два тижні місяця потоки зросли на 16% порівняно з червнем. Однак відновлення може виявитися короткочасним: через нову ескалацію між США та Іраном кількість танкерних проходів через Ормузьку протоку вже різко скорочується. На тлі загострення Brent знову перевищила $90 за барель, тоді як WTI торгувалася на рівні $84,25 за барель.

Експорт нафти з Перської затоки відновився до довоєнного рівня, але нова ескалація знову перекриває Ормуз

Нафтовий експорт із Перської затоки в першій половині липня продемонстрував різке відновлення після попередніх перебоїв. За даними Kpler і Vortexa, потоки сирої нафти та конденсату досягли рівнів, близьких до довоєнних.

• Kpler оцінила середній обсяг експорту приблизно у 12 млн барелів на добу;
• Vortexa надала вищу оцінку — близько 13,6 млн барелів на добу;
• за перші два тижні липня потоки з Саудівської Аравії, ОАЕ, Іраку, Ірану та Кувейту зросли на 16% порівняно з червнем.

За оцінкою Kpler, найбільше місячне зростання експорту продемонстрували Іран, Ірак і Саудівська Аравія. Дані Vortexa дещо відрізняються: за її оцінкою, лідером відновлення став Ірак.

Відновлення виявилося нестійким

Повернення експорту до довоєнних показників може виявитися лише коротким епізодом. Аналітичні компанії вже зафіксували різке скорочення кількості танкерів, що проходять через Ормузьку протоку.

Причиною стала нова ескалація бойових дій між США та Іраном. Рух через одну з ключових транспортних артерій світового нафтового ринку знову сповільнюється до мінімальних рівнів.

«Ми спостерігаємо уповільнення активності, а це означає, що країнам доведеться скорочувати видобуток, що зменшить обсяг сирої нафти, який буде відвантажуватися», — заявив аналітик Kpler Йоганнес Раубалл.

Таким чином, проблема Ормузької протоки знову виходить за межі суто транспортного ризику. Якщо експортні маршрути не дозволяють стабільно вивозити нафту, країни-виробники можуть бути змушені скорочувати видобуток. У такому разі логістичний шок безпосередньо трансформується у скорочення фізичного постачання на світовий ринок.

Танкерні перевезення знову опинилися під загрозою

Ситуація у протоці залишається нестабільною. Повідомлялося, що після іранських ударів по суднах один із танкерів, імовірно, зупинився безпосередньо у водному шляху.

Водночас судноплавство через Ормузьку протоку опинилося під впливом одночасних дій Ірану та США. Згідно з наведеним у матеріалі описом ситуації, США зосереджуються на іранських та пов’язаних з Іраном суднах, тоді як Іран атакує кораблі країн-союзників США.

Це створює ризик так званої подвійної блокади, за якої можливості безпечного проходження танкерів можуть обмежуватися діями обох сторін конфлікту.

«Найближчі дні та тижні дадуть чіткіше уявлення про сталий рівень експорту нафти з регіону в умовах поновлення подвійних блокад», — заявив аналітик Barclays Амарпріт Сінгх.

Ринок отримав коротке вікно для відновлення постачання

Дані за першу половину липня показують, наскільки швидко експорт із Перської затоки може відновлюватися за умови покращення судноплавства через Ормуз. Водночас нове падіння кількості танкерних проходів демонструє нестійкість такого відновлення.

• 12–13,6 млн барелів на добу — оцінений діапазон експорту сирої нафти й конденсату в першій половині липня;
• 16% — зростання потоків за перші два тижні липня порівняно з червнем;
• Саудівська Аравія, ОАЕ, Ірак, Іран і Кувейт забезпечили відновлення регіонального експорту;
• нова ескалація вже призвела до різкого скорочення танкерних проходів через Ормузьку протоку;
• подальше уповільнення експорту може змусити виробників зменшувати видобуток.

Отже, головним питанням для світового нафтового ринку стає не потенційна експортна спроможність країн Перської затоки, а можливість стабільно й безпечно вивозити видобуту нафту через Ормузьку протоку. Липневе відновлення показало, що регіон здатний швидко нарощувати експорт після послаблення обмежень. Нова ескалація так само швидко розвернула цю тенденцію.

Brent повернулася вище $90 за барель

Ринок уже відреагував на нове загострення. Ескалація бойових дій повернула ціну Brent вище психологічно важливої позначки $90 за барель. На момент підготовки вихідного матеріалу американська WTI торгувалася на рівні $84,25 за барель.

• Brent — понад $90 за барель;
• WTI — $84,25 за барель;
• ключовим фактором ризику залишається фактична інтенсивність руху танкерів через Ормуз;
• тривалі перебої можуть скоротити не лише експорт, а й безпосередньо видобуток у країнах регіону.

Таким чином, перша половина липня продемонструвала можливість швидкого повернення нафтового експорту Перської затоки до довоєнних рівнів, але водночас підтвердила його критичну залежність від безпеки Ормузької протоки. Якщо нове скорочення танкерного руху виявиться тривалим, ринок знову може зіткнутися не лише з логістичними перебоями, а й зі зменшенням фізичних обсягів нафти, доступних для світових споживачів.

Джерело: Terminal. За матеріалами: OilPrice.com.

Саудівська Аравія цього місяця має відправити до Європи більше авіаційного пального через свій порт Янбу на Червоному морі, ніж раніше постачала через Ормузьку протоку. За даними Kpler, імпорт авіапального до Європейського Союзу та Великої Британії з Янбу в перший тиждень місяця сягнув 118 тис. барелів на добу, а Vortexa оцінює цей показник у 140 тис. барелів на добу.

Європа переорієнтовує логістику авіапального на Червоне море, США та Нігерію

Порт Янбу став ключовим маршрутом для саудівського авіапального

Investing.com повідомляє, що постачання авіаційного пального з Саудівської Аравії до Європи різко зросло. За даними Kpler, обсяг у 118 тис. барелів на добу в перший тиждень цього місяця став найвищим показником із серпня 2025 року. Барелі на добу — це стандартна одиниця виміру потоків нафти й нафтопродуктів, яка показує середньодобовий обсяг постачання.

Оцінка Vortexa ще вища — 140 тис. барелів на добу. Обидва показники вказують на посилення ролі порту Янбу на Червоному морі як маршруту постачання авіапального до Європейського Союзу та Великої Британії.

• 118 тис. барелів на добу — оцінка Kpler для імпорту авіапального з Янбу до ЄС і Великої Британії в перший тиждень місяця;
• 140 тис. барелів на добу — оцінка Vortexa;
• 77 тис. барелів на добу — попередній місячний пік, зафіксований у січні за даними Kpler;
• серпень 2025 року — попередній період, після якого поточний рівень постачання з Янбу є найвищим.

Європа збільшує закупівлі у США та Нігерії

Європа також наростила закупівлі авіаційного пального зі США та Нігерії. У травні ці постачання в середньому становили близько 200 тис. барелів на добу.

Такий перерозподіл джерел постачання відбувається на тлі попередження International Energy Agency про те, що Європа може зіткнутися з дефіцитом авіаційного пального вже цього місяця. International Energy Agency — це Міжнародне енергетичне агентство, яке аналізує стан енергетичних ринків і ризики для постачання.

Авіакомпанії менше занепокоєні літніми обмеженнями

Європейські авіакомпанії висловили менше занепокоєння щодо можливих обмежень постачання влітку. У вхідному матеріалі не наведено оцінок авіакомпаній у цифрах і не зазначено окремих компаній, які надали такі коментарі.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Investing.com.

Тривале блокування Ормузької протоки вже вилучило з ринку сотні мільйонів барелів нафти, а сукупні втрати постачання з Близького Сходу можуть сягнути 1 млрд барелів до кінця травня. Якщо протока не відкриється найближчим часом, ризик для ринку може перейти від класичного дефіциту сирої нафти до повноцінної кризи нафтопереробки та кінцевого споживання пального.

Світовий ринок нафти наближається до сценарію дефіциту через блокування Ормузької протоки

Блокування Ормузької протоки змінює баланс ринку

Світовий ринок нафти стрімко входить у фазу жорсткого дефіциту. Те, що ще три місяці тому виглядало малоймовірним, тепер стає дедалі реалістичнішим сценарієм: глобальна нестача сирої нафти формується щодня, доки Ормузька протока залишається майже повністю заблокованою.

Аналітики вже не виходять із припущення про швидке завершення війни між США, Ізраїлем та Іраном. Натомість у розрахунках дедалі частіше враховується тривалий період серйозних перебоїв енергетичних потоків.

• Kpler оцінила сукупну втрату постачання нафти на Близькому Сході з 28 лютого до 8 травня у 782 млн барелів.
• За оцінкою Kpler, до кінця травня втрати можуть зрости до 1 млрд барелів.
• У добовому вимірі Саудівська Аравія втрачає понад 3 млн барелів на добу.
• Видобуток Іраку нижчий на 2,88 млн барелів на добу.
• Іран втратив 1,69 млн барелів на добу.
• Кувейт зазнав скорочення на 1,75 млн барелів на добу.

Такі масштаби випадіння постачання означають, що ринок уже працює не в режимі короткострокового цінового шоку, а в режимі фізичного обмеження доступних барелів. Це принципово інша ситуація: ціна може зростати не лише через очікування трейдерів, а через реальну нестачу ресурсу для НПЗ і кінцевих споживачів.

МЕА очікує падіння пропозиції за стійкого попиту

До початку війни високі світові запаси нафти були одним із головних аргументів на користь прогнозів про надлишок на ринку. За оцінками, профіцит міг перевищити попит майже на 4 млн барелів на добу. Тепер ситуація змінилася: Міжнародне енергетичне агентство попереджає, що у 2026 році попит на нафту перевищить пропозицію.

• У своєму останньому місячному звіті МЕА очікує падіння глобальної пропозиції нафти приблизно на 3,9 млн барелів на добу протягом поточного року.
• Водночас фактичні втрати постачання з Близького Сходу, за оцінкою МЕА, вже становлять 10,5 млн барелів на добу.
• Попит, за оцінкою агентства, скоротиться лише на 420 тис. барелів на добу.

Це співвідношення є ключовим для розуміння загрози. Навіть якщо частина споживання буде знижена, попит залишається відносно стійким. Нафта та нафтопродукти потрібні транспорту, промисловості, авіації, аграрному сектору та арміям. Тому зниження пропозиції у мільйонах барелів на добу не може бути швидко компенсоване помірним падінням споживання.

«Ви можете зменшувати споживання лише до певної межі, і коли запаси вичерпаються, вони справді вичерпаються. У певний момент ринок зіткнеться з цим, і ціни різко підуть угору», — заявила Еллен Волд, старша наукова співробітниця Global Energy Center при Atlantic Council, у коментарі Wall Street Journal.

Стратегічні та комерційні запаси вже не виглядають надійним буфером

У нормальних умовах відповіддю на випадіння значної частини видобутку є використання запасів. Але нинішня криза показує обмеженість цього механізму. Запаси можуть виглядати великими на папері, однак не весь обсяг є фізично доступним для швидкого вилучення та постачання на ринок.

Головний виконавчий директор Aramco Амін Нассер раніше попередив, що глобальні наземні запаси пального скорочуються рекордними темпами. За його словами, саме ці запаси є «єдиним буфером, доступним сьогодні», але вони вже «суттєво виснажені».

Окрема проблема полягає в тому, що трейдери можуть переоцінювати реальну доступність нафти у сховищах. Частина запасів фактично заблокована в технологічній інфраструктурі.

«Решта заблокована в заповненні трубопроводів, мінімальних рівнях резервуарів та інших щоденних операційних обмеженнях», — зазначив головний виконавчий директор Aramco Амін Нассер.

• За словами Аміна Нассера, у Європі та США зі сховищ можна максимально вилучати близько 2 млн барелів на добу.
• Kpler оцінює сукупне скорочення наземних запасів із кінця березня у 60 млн барелів.
• Після цього, за оцінкою компанії, у сховищах ще залишається 3 млрд барелів, однак доступною є лише частина цього обсягу.

Це означає, що формальний обсяг запасів не дорівнює реальній здатності ринку швидко замінити втрачений близькосхідний ресурс. Чим довше триватиме війна та блокування Ормузької протоки, тим тоншим ставатиме запас міцності світової нафтової системи.

JP Morgan попереджає про перехід до паливної кризи

Попередження про наближення критичної межі лунають не лише від енергетичних компаній. Аналітики JP Morgan вважають, що вже наступного місяця комерційні запаси нафти у розвиненому світі можуть наблизитися до операційно стресових рівнів. Це означає, що втрата постачання стане набагато менш керованою, ніж зараз.

«Наш висновок полягає в тому, що так чи інакше протока відкриється у червні», — заявила Наташа Канева з JP Morgan, пояснюючи, що завершення війни є єдиним способом уникнути сценарію дефіциту.

Якщо цього не станеться, за оцінкою JP Morgan, наступна фаза шоку може виглядати вже не як традиційний стрибок цін на сиру нафту, а як криза нафтопереробки та кінцевого споживання пального.

«Наступна фаза цього шоку може бути менш схожою на традиційний сплеск цін на сиру нафту і більше нагадувати кризу нафтопереробки та пального для кінцевих споживачів», — зазначила Наташа Канева, керівниця глобальної стратегії JP Morgan на сировинних ринках.

Ключовою умовою для заспокоєння ринків JP Morgan називає не чутки й не часткові сигнали, а лише чітке, достовірне оголошення, ратифіковане та підтверджене обома сторонами.

Ринок переходить від паніки до управління дефіцитом

Певним стабілізувальним фактором стало те, що трейдери почали звикати до нової ситуації. За даними Wall Street Journal, вилучення запасів допомогло пом’якшити удар від перебоїв постачання, а початкова паніка поступово змінюється режимом управління дефіцитом.

Однак управління дефіцитом не означає повернення до нормального ринку. Воно означає, що фізичні барелі розподілятимуться обережніше, а ціни залишатимуться під тиском через скорочення доступного ресурсу.

«Нагальна, миттєва гонитва за фізичними партіями зійшла нанівець. Однак ми досить швидко скорочуємо ці запаси, і в результаті ціни мають зрости як прямий наслідок цього», — заявив Хамад Хуссейн, економіст із сировинних ринків Capital Economics, у коментарі Wall Street Journal.

Для світового ринку це означає, що головний ризик уже не обмежується нафтовими котируваннями. Якщо Ормузька протока не відкриється найближчим часом, удар може перейти на НПЗ, логістику нафтопродуктів і кінцеві ціни пального. Саме тому нинішня криза небезпечна не лише для нафтовидобувних країн чи трейдерів, а й для споживачів у всьому світі.

Джерело: Terminal

За матеріалами: OilPrice.com