У травні 2021 року ДП «НАЕК «Енергоатом» спрямувало до компетентних органів Російської Федерації повідомлення про виникнення спору – відповідно до частини 1 статті 9 Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Російської Федерації № 1302 від 1999 року про заохочення та взаємний захист інвестицій.

Повідомляє Енергоатом.

Ще 17 грудня 2020 року за ініціативи Германа Галущенка, тоді віцепрезидента Компанії, а нині – міністра енергетики України, між ДП «НАЕК «Енергоатом» та відомою міжнародною юридичною компанією Shearman & Sterling LLP було укладено договір про надання послуг щодо підготовки й направлення повідомлення про спір від імені Компанії до Російської Федерації. Ця юридична компанія раніше вже брала участь в аналогічних справах проти РФ та має унікальний досвід у вирішенні складних інвестиційних арбітражних спорів.

Згідно з процедурою, після отримання повідомлення російською стороною, сторони матимуть шість місяців для врегулювання спірного питання у позасудовому порядку. У випадку, якщо сторони не дійдуть згоди, цей спір може бути передано на розгляд до суду (арбітражу).

Читайте у Терміналі: Енергоатом покращив фінансовий результат діяльності завдяки новой стратегії продажів електроенергії.

У Нафтогазі очікують, що міжнародний арбітраж щодо активів, які компанія втратила внаслідок анексії Криму Росією, винесе фінальне рішення у 2020 році попри пандемію коронавірусу. Про це повідомила радниця голови правління компанії Олена Зеркаль під час брифінгу 18 червня.

Передає Hromadske.

«Цей арбітраж перебуває вже на фінальних етапах розгляду. Я вважаю, що навіть попри пандемію COVID та бажання російської сторони відтягнути дату ухвалення рішення, ми можемо очікувати на отримання фінального рішення арбітражу до кінця року», — повідомила Зеркаль.

Мова йде про активи Нафтогазу, які компанія втратила у 2014 році внаслідок анексії Криму. Перш за все, мова йде про вишки, які видобували вуглеводні на шельфі Чорного моря. Загальну суму збитків від анексії Криму Нафтогаз оцінює у 8 мільярдів доларів.

У березні 2019 року Нафтогаз повідомив, що Гаазький арбітраж може підраховувати суму збитків та суму компенсації, яку Росія має виплатити за анексію Криму Нафтогазу в межах виграної компанією справи, до 1,5 років.

Раніше «Термінал» писав, що Нафтогаз назвав вартість судів з Газпромом.

Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» і шість компаній групи очікують в травні слухання щодо розміру компенсації збитків у рамках арбітражного процесу проти Росії щодо захоплення активів компанії у Криму.

Про це повідомляє прес-служба «Нафтогазу» у Facebook.

«Нафтогаз» та шість компаній групи вимагають від РФ компенсації збитків завданих незаконною експропріацією кримських активів. Розмір збитків плюс відсотки оцінюємо приблизно у 8 млрд долл. Усні слухання з питань розміру компенсації відбудуться в травні 2020 року у Гаазі», — йдеться у повідомленні.

За інформацією прес-служби, остаточне рішення щодо суми компенсації очікується до середини 2021 року.

Читайте також в «Терміналі», якщо російській стороні не вдасться завершити будівництво проектів на кшталт газогону “Північний потік-2”, вона може продовжити угоду на транзит газу через Україну до Європи ще на 10-20 років. У іншому випадку, росіяни будуть намагатися обійти українську транзитну систему.

Поданий НАК “Нафтогаз” позов проти Росії про відшкодування активів у Криму розглядають у декілька етапів, в останньому з яких арбітраж визначає суму компенсації. У Нафтогазі розповіли про зміну стратегії Росії та деталі розгляду справи.

Про це йде на сторінці Facebook компанії.

“Нафтогаз у жовтні 2016 року звернувся з позовом проти Росії про стягнення збитків до арбітражного трибуналу в Гаазі відповідно до двосторонньої угоди про взаємний захист інвестицій між Україною та Росією”, — йдеться у повідомленні.

Так, Нафтогаз вимагає від Росії відшкодування за вкрадені активи в Криму.

“Арбітраж розглядає справи у кілька етапів. Перший — це розгляд юрисдикції суду та встановлення відповідальності Росії. На другому, заключному, етапі арбітраж визначає суму компенсації. У лютому 2019 року трибунал ухвалив рішення на користь Нафтогазу, і постановив, що Росія є відповідальною за незаконне захоплення активів Нафтогазу в Криму та інші порушення двосторонньої угоди”, — йдеться у повідомленні.

Також повідомляється, що зараз йде робота, пов’язана з визначенням фіктивності кредиторської заборгованості.

“Щодо незаконно створених судів в Севастополі та в Криму, вони ніяким чином не вливають на дії українського легітимного Чорноморнафтогазу і нехай собі бавляться з цими судами”, — повідомили у компанії.

Також зазначається, що Росія змінила свою стратегію і подала заяву про те, що буде брати участь у цьому інвестиційному арбітражі.

“У грудні минулого року РФ подала в цей арбітраж своє бачення компенсації збитків. І власне зараз Нафтогаз разом з міжнародними експертами остаточно підраховує ці збитки. Ми отримали суму близько 8 млрд дол. (включно з відсотками), яку Нафтогаз буде подавати в лютому”, — йдеться у повідомленні.

Окрім того, Нафтогаз повідомив, що Росія в своїх стратегічних документах писала, що Криму потрібно 5 млрд куб м газу на рік, щоб забезпечити півострів і газом, і електроенергією.

“За останній рік вони видобули трохи більше 1,5 млрд куб.м, і фейковий Чорноморнатогаз каже про це як про досягнення, тому що зупинили падіння видобування, яке спостерігалось з 2014 року. Це сумнівне досягнення, оскільки до окупації за планами Чорноморнафтогазу у 2020 році мало бути видобуто в рази більше. Родовища, які розміщені на шельфі Чорного моря, мають всі можливості, щоб забезпечити саме такий видобуток”, — додали у Нафтогазі.

НЕК «Укренерго» повідомила Російську Федерацію про передачу до арбітражного суду вимог в спорі щодо незаконного захоплення своїх інфраструктурних об’єктів на території Криму.

Про це повідомляється на сайті НЕК.

Укренерго вимагає компенсації за порушення Росією Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Російської Федерації про заохочення та взаємний захист інвестицій від 1998 року. Також до вимог входить компенсація шкоди від незаконної експропріації інвестицій Укренерго в Криму та порушення зобов’язання гарантувати повний та безумовний правовий захист.

Вимоги Укренерго виникли після захоплення Росією активів, майна та бізнесу компанії в результаті незаконної окупації та спроби анексії Криму у 2014 році.

Раніше, в квітні 2018 року, найвищим посадовим особам РФ було вручено офіційні письмові повідомлення НЕК «Укренерго» про інвестиційний спір в рамках двосторонньої угоди про взаємний захист інвестицій між Росією та Україною. Їх метою було проведення консультацій та переговорів з представниками Росії для вирішення спору шляхом переговорів. Але російська сторона не надала відповіді.

У зв’язку з цим 27 серпня 2019 року Укренерго передало спір на вирішення до арбітражного суду (ad hoc) відповідно до Арбітражного регламенту Комісії ООН з права міжнародної торгівлі від 15 грудня 1976 року (ЮНСІТРАЛ). Наступним кроком стане формування складу арбітражного трибуналу для розгляду цього спору.

Інтереси НЕК «Укренерго» у спорі з Росією представляє міжнародна юридична фірма LALIVE із штаб-квартирою у Швейцарії. LALIVE має великий міжнародний досвід у галузях гірничої промисловості та енергетики, й зокрема успішний досвід підтримки позовів українських компаній до Росії у зв’язку з експропріацією активів.

Читайте також в «Терміналі», суд при постійній палаті Третейського суду в Гаазі підтвердив, що Росія винна у втраті кримських активів «Нафтогазу України», повідомив на початку березня голова компанії Андрій Коболєв. За його словами, українській стороні вдалося довести, що юрисдикція цього трибуналу щодо захисту інвестицій поширюється на Крим.

Суд при постійній палаті Третейського суду в Гаазі підтвердив, що Росія винна у втраті кримських активів «Нафтогазу України», повідомив на початку березня голова компанії Андрій Коболєв. За його словами, українській стороні вдалося довести, що юрисдикція цього трибуналу щодо захисту інвестицій поширюється на Крим.

До того ж, «Нафтогаз» переконав суд, що держава Росія винна у втраті Україною активів, тобто дочірньої компанії «Чорноморнафтогаз», і має виплатити компенсацію. Голова української компанії «Чорноморнафтогаз» Світлана Нєжнова уточнює, що збиток мають визначити під час окремого розгляду.

‒ Ще 2017 року арбітраж цю справу розділив на дві частини. У першій розглядалися відповідальність Росії та юрисдикція цього суду, а в другій частині суд перейде до підрахунку збитків. Тобто нинішнє рішення говорить про те, що юрисдикція трибуналу обґрунтована, що зобов’язання Росії перед українськими інвесторами в Криму підтверджені. Так само як і те, що Росія незаконно експропріювала активи «Нафтогазу» в Криму. Далі піде підрахунок збитків. Сума може бути як більшою, так і меншою за 5 мільярдів доларів, оскільки арбітри зараз визначать графік слухань щодо збитків. Цей розгляд може тривати півтора-два роки. Експерти «Нафтогазу» зробили попередній розрахунок, але суд залучить міжнародні консалтингові компанії, які будуть безпосередньо оцінювати втрачене майно.

Світлана Нєжнова зазначає, що дві бурові установки, захоплені Росією в Чорному морі 2014 року, не внесені до бухгалтерської звітності «Чорноморнафтогазу», а свідоцтво про право власності на них було отримане у другій половині 2014 року.

‒ До того ж, станом на 1 березня з моменту анексії Росією видобуто в Криму близько 9 мільярдів кубічних метрів газу. Це також вирішуватимуть експерти, за якою ціною рахувати видобутий газ. Наскільки я розумію, він використовується для забезпечення жителів Криму. Росія продовжує його видобувати, хоча темпи падають, і всі ці збитки будуть оцінені. Є рухоме майно, є флот «Чорноморнафтогазу», а є збитки, які «Нафтогаз» несе кожен день. Зараз наша компанія, зареєстрована на материковій Україні, займається розробкою родовища «Стрілецького» в Херсонській області. Воно єдине, до якого сьогодні є доступ після окупації Криму. На мій погляд, сьогоднішня копітка робота в міжнародних судах призведе до прекрасних результатів для України.

Юрист-міжнародник, екс-представник президента України в Автономній Республіці Крим Борис Бабін підкреслює, що юрисдикція Третейського суду в Гаазі поширюється на розгляд подібних справ, усупереч твердженням російського Мін’юсту.