<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; ЛЭП</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/lep/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Fri, 15 May 2026 06:53:57 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Укренерго ремонтувало минулого року ЛЕП на 59 днів менше, завдяки ремонту під напругою</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2021/02/23/ukrenergo-remontuvalo-minulogo-roku-lep-na-59-dniv-menshe-zavdyaki-remontu-pid-naprugoyu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2021/02/23/ukrenergo-remontuvalo-minulogo-roku-lep-na-59-dniv-menshe-zavdyaki-remontu-pid-naprugoyu/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 23 Feb 2021 09:54:42 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[ЛЭП]]></category>
		<category><![CDATA[робота під напругою]]></category>
		<category><![CDATA[Укрэнерго]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=139298</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/23006-електроенергія.jpg" alt="Укренерго ремонтувало минулого року ЛЕП на 59 днів менше, завдяки ремонту під напругою"/><br />У 2020 році на лініях електропередачі 330 та 750 кВ під робочою напругою, без вимкнення ліній, було замінено 390 елементів на трьох магістральних ЛЕП. Завдяки цьому за рік планові вимкнення ліній для проведення ремонтних робіт було скорочено на 59 днів.]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/23006-електроенергія.jpg" alt="Укренерго ремонтувало минулого року ЛЕП на 59 днів менше, завдяки ремонту під напругою"/><br /><p>У 2020 році на лініях електропередачі 330 та 750 кВ під робочою напругою, без вимкнення ліній, було замінено 390 елементів на трьох магістральних ЛЕП. Завдяки цьому за рік планові вимкнення ліній для проведення ремонтних робіт було скорочено на 59 днів.<span id="more-139298"></span></p>
<p>Про <a href="https://ua.energy/zagalni-novyny/u-2020-rotsi-planovi-vymknennya-lep-dlya-remontu-skorotylys-na-59-dniv-zavdyaky-tehnologiyi-remontu-pid-naprugoyu/">це написала</a> пресслужба оператора.</p>
<p>Зокрема, вперше без відключення напруги були проведені роботи на ПЛ 750 кВ – замінено 4 ізолятори в підтримувальній ізолювальній підвісці на ПЛ 750 кВ Вінницька 750 – Західноукраїнська. Також протягом року проводились роботи під напругою на ПЛ 330 кВ Дністровська ГЕС – Кам’янець-Подільська (заміна 356 дистанційних розпірок) та на ПЛ 330 кВ Вінницька 330 – Бар (встановлення 30 вітрових зв’язків).</p>
<p>«У контексті підвищення вимог до надійності роботи мережі, якості послуг з передачі електроенергії в ринкових умовах, а також подальшої інтеграції енергосистеми до ENTSO-E, роботи під напругою стають все більш затребуваними. Така технологія дозволяє не обмежувати видачу потужності генерації при необхідності проведення ремонту на лінії, у тому числі термінового. Крім цього, ремонтуючи ЛЕП під напругою, ми зменшуємо кількість планових вимкнень протягом року, забезпечуємо надійність живлення споживачів, а також знижуємо втрати в електромережі», – зазначив Олексій Брехт, директор з експлуатації та розвитку мережі «Укренерго».</p>
<p><img class="aligncenter wp-image-139299" src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2021/02/23.jpg" alt="23" width="592" height="838" /><br />
<a href="http://oilreview.kiev.ua/2021/02/19/deputati-v-pershomu-chitanni-pogodili-sertifikaciyu-ukrenergo-za-modellyu-iso/"> Читайте в &#171;Терміналі&#187; ще,</a> Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт №3364-1-д щодо сертифікації оператора системи передачі «Укренерго» за моделлю ISO (Independent System Operator).<span id="ctrlcopy"><br />
</span></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/23006-електроенергія.jpg" alt="Укренерго ремонтувало минулого року ЛЕП на 59 днів менше, завдяки ремонту під напругою"/><br /><p>У 2020 році на лініях електропередачі 330 та 750 кВ під робочою напругою, без вимкнення ліній, було замінено 390 елементів на трьох магістральних ЛЕП. Завдяки цьому за рік планові вимкнення ліній для проведення ремонтних робіт було скорочено на 59 днів.<span id="more-139298"></span></p>
<p>Про <a href="https://ua.energy/zagalni-novyny/u-2020-rotsi-planovi-vymknennya-lep-dlya-remontu-skorotylys-na-59-dniv-zavdyaky-tehnologiyi-remontu-pid-naprugoyu/">це написала</a> пресслужба оператора.</p>
<p>Зокрема, вперше без відключення напруги були проведені роботи на ПЛ 750 кВ – замінено 4 ізолятори в підтримувальній ізолювальній підвісці на ПЛ 750 кВ Вінницька 750 – Західноукраїнська. Також протягом року проводились роботи під напругою на ПЛ 330 кВ Дністровська ГЕС – Кам’янець-Подільська (заміна 356 дистанційних розпірок) та на ПЛ 330 кВ Вінницька 330 – Бар (встановлення 30 вітрових зв’язків).</p>
<p>«У контексті підвищення вимог до надійності роботи мережі, якості послуг з передачі електроенергії в ринкових умовах, а також подальшої інтеграції енергосистеми до ENTSO-E, роботи під напругою стають все більш затребуваними. Така технологія дозволяє не обмежувати видачу потужності генерації при необхідності проведення ремонту на лінії, у тому числі термінового. Крім цього, ремонтуючи ЛЕП під напругою, ми зменшуємо кількість планових вимкнень протягом року, забезпечуємо надійність живлення споживачів, а також знижуємо втрати в електромережі», – зазначив Олексій Брехт, директор з експлуатації та розвитку мережі «Укренерго».</p>
<p><img class="aligncenter wp-image-139299" src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2021/02/23.jpg" alt="23" width="592" height="838" /><br />
<a href="http://oilreview.kiev.ua/2021/02/19/deputati-v-pershomu-chitanni-pogodili-sertifikaciyu-ukrenergo-za-modellyu-iso/"> Читайте в &#171;Терміналі&#187; ще,</a> Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт №3364-1-д щодо сертифікації оператора системи передачі «Укренерго» за моделлю ISO (Independent System Operator).<span id="ctrlcopy"><br />
</span></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2021/02/23/ukrenergo-remontuvalo-minulogo-roku-lep-na-59-dniv-menshe-zavdyaki-remontu-pid-naprugoyu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Укренерго будує лінію електроепередачі Західноукраїнська – Богородчани</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2020/12/31/ukrenergo-buduye-liniyu-elektroeperedachi-zaxidnoukra%d1%97nska-bogorodchani/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2020/12/31/ukrenergo-buduye-liniyu-elektroeperedachi-zaxidnoukra%d1%97nska-bogorodchani/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 31 Dec 2020 08:08:29 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Західноукраїнська - Богородчани]]></category>
		<category><![CDATA[ЛЭП]]></category>
		<category><![CDATA[Укрэнерго]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=138599</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/22685-леп.jpg" alt="Укренерго будує лінію електроепередачі Західноукраїнська – Богородчани"/><br />Національна енергетична компанія Укренерго розпочала реконструкцію повітряної лінії електроепередач (ЛЕП) 330 кВ Західноукраїнська – Богородчани. ]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/22685-леп.jpg" alt="Укренерго будує лінію електроепередачі Західноукраїнська – Богородчани"/><br /><div class="newsHeading">Національна енергетична компанія Укренерго розпочала реконструкцію повітряної лінії електроепередач (ЛЕП) 330 кВ Західноукраїнська – Богородчани.</div>
<p><span id="more-138599"></span></p>
<div>
<p>Про <a href="https://ua.energy/zagalni-novyny/ukrenergo-buduye-povitryanu-liniyu-elektroeperedachi-330-kv-zahidnoukrayinska-bogorodchany/">це повідомила пресслужба</a> компанії.</p>
<p>Реконструкція включає модернізацію ділянки Богородчани – Бурштинська ТЕС (60 км), побудованої ще у 1990 році, та будівництва нової 43-кілометрової лінії електропередач від ПС 750 кВ «Західноукраїнська» до опори №18 зі сторони Бурштинської ТЕС (43 км).</p>
<p>Фінансування проекту здійснюється за рахунок доходу, отриманого від розподілу пропускної спроможності міждержавних мереж, та за рахунок прибутку НЕК «Укренерго». Завершення будівництва ЛЕП Західноукраїнська – Богородчани заплановано у 2021 році.</p>
<p>Нова лінія дасть можливість зберегти рівень поставок електроенергії в країни Європи за рахунок можливого переведення електропостачання споживачів Опорнянського енерговузла (споживачі Галицького, Тисменицького та Калуського районів Івано-Франківської області та частково м. Івано-Франківськ) з «острова Бурштинської ТЕС» до об’єднаної енергосистеми України, що передбачено планом розвитку системи передачі.</p>
<p>Також, нова ЛЕП підвищить надійність функціонування мережі та електропостачання споживачів Івано-Франківської області та збільшить загальну пропускну здатність електромереж західного регіону. Введення нової повітряної лінії Богородчани – Бурштинська також покращить пропускну здатність перетину Захід – Вінниця на 100 МВт (до 4 200 МВт).</p>
<p>Крім цього, лінія електропередач &#171;Західноукраїнська&#187; – Богородчани забезпечить роботу Дністровської ГАЕС в насосному та генераторному режимах трьома гідроагрегатами в нормальній схемі, а з урахуванням будівництва ЛЕП 330 кВ Дністровська ГАЕС – Вінницька 750 – чотирма гідроагрегатами. Для енергосистеми це – додаткові регулюючі потужності ГАЕС: 421 МВт в насосному та 324 МВт у генераторному режимах.</p>
<p>Наразі розпочато перший етап реконструкції: замінено 65 з 205 опор та 8,9 км з 60 км проводу на існуючій ділянці лінії Богородчани – Бурштинська ТЕС, на якій буде також замінено ізоляційні підвіси, провід, грозозахисний трос, а також виконуватиметься монтування оптично-волоконної лінії зв’язку.</p>
<p><a href="http://oilreview.kiev.ua/2020/12/11/ukrenergo-spozhivannya-elektroenergi%d1%97-v-promislovosti-povernulosya-na-dokrizovij-riven/">Читайте в &#171;Терміналі&#187; ще,</a> споживання електроенергії в ОЕС України (нетто, без врахування втрат в мережах) у листопаді 2020 року було лише на 0,4% меншим від листопада 2019-го з різницею всього у 45,9 млн кВт∙год при сумарному обсязі у майже 10,187 млрд кВт∙год.<span id="ctrlcopy"><br />
</span></p>
</div>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/22685-леп.jpg" alt="Укренерго будує лінію електроепередачі Західноукраїнська – Богородчани"/><br /><div class="newsHeading">Національна енергетична компанія Укренерго розпочала реконструкцію повітряної лінії електроепередач (ЛЕП) 330 кВ Західноукраїнська – Богородчани.</div>
<p><span id="more-138599"></span></p>
<div>
<p>Про <a href="https://ua.energy/zagalni-novyny/ukrenergo-buduye-povitryanu-liniyu-elektroeperedachi-330-kv-zahidnoukrayinska-bogorodchany/">це повідомила пресслужба</a> компанії.</p>
<p>Реконструкція включає модернізацію ділянки Богородчани – Бурштинська ТЕС (60 км), побудованої ще у 1990 році, та будівництва нової 43-кілометрової лінії електропередач від ПС 750 кВ «Західноукраїнська» до опори №18 зі сторони Бурштинської ТЕС (43 км).</p>
<p>Фінансування проекту здійснюється за рахунок доходу, отриманого від розподілу пропускної спроможності міждержавних мереж, та за рахунок прибутку НЕК «Укренерго». Завершення будівництва ЛЕП Західноукраїнська – Богородчани заплановано у 2021 році.</p>
<p>Нова лінія дасть можливість зберегти рівень поставок електроенергії в країни Європи за рахунок можливого переведення електропостачання споживачів Опорнянського енерговузла (споживачі Галицького, Тисменицького та Калуського районів Івано-Франківської області та частково м. Івано-Франківськ) з «острова Бурштинської ТЕС» до об’єднаної енергосистеми України, що передбачено планом розвитку системи передачі.</p>
<p>Також, нова ЛЕП підвищить надійність функціонування мережі та електропостачання споживачів Івано-Франківської області та збільшить загальну пропускну здатність електромереж західного регіону. Введення нової повітряної лінії Богородчани – Бурштинська також покращить пропускну здатність перетину Захід – Вінниця на 100 МВт (до 4 200 МВт).</p>
<p>Крім цього, лінія електропередач &#171;Західноукраїнська&#187; – Богородчани забезпечить роботу Дністровської ГАЕС в насосному та генераторному режимах трьома гідроагрегатами в нормальній схемі, а з урахуванням будівництва ЛЕП 330 кВ Дністровська ГАЕС – Вінницька 750 – чотирма гідроагрегатами. Для енергосистеми це – додаткові регулюючі потужності ГАЕС: 421 МВт в насосному та 324 МВт у генераторному режимах.</p>
<p>Наразі розпочато перший етап реконструкції: замінено 65 з 205 опор та 8,9 км з 60 км проводу на існуючій ділянці лінії Богородчани – Бурштинська ТЕС, на якій буде також замінено ізоляційні підвіси, провід, грозозахисний трос, а також виконуватиметься монтування оптично-волоконної лінії зв’язку.</p>
<p><a href="http://oilreview.kiev.ua/2020/12/11/ukrenergo-spozhivannya-elektroenergi%d1%97-v-promislovosti-povernulosya-na-dokrizovij-riven/">Читайте в &#171;Терміналі&#187; ще,</a> споживання електроенергії в ОЕС України (нетто, без врахування втрат в мережах) у листопаді 2020 року було лише на 0,4% меншим від листопада 2019-го з різницею всього у 45,9 млн кВт∙год при сумарному обсязі у майже 10,187 млрд кВт∙год.<span id="ctrlcopy"><br />
</span></p>
</div>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2020/12/31/ukrenergo-buduye-liniyu-elektroeperedachi-zaxidnoukra%d1%97nska-bogorodchani/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Укренерго модернізує 12 підстанцій за рахунок кредних коштів ЄБРР</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2019/03/11/ukrenergo-modernizuye-12-pidstancij-za-raxunok-krednix-koshtiv-yebrr/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2019/03/11/ukrenergo-modernizuye-12-pidstancij-za-raxunok-krednix-koshtiv-yebrr/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 11 Mar 2019 15:47:39 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[АЕС-Київська]]></category>
		<category><![CDATA[ЄБРР]]></category>
		<category><![CDATA[Запорізька АЕС-Каховська]]></category>
		<category><![CDATA[ЛЭП]]></category>
		<category><![CDATA[Укрэнерго]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=125080</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/16940-энергосистема.jpg" alt="Укренерго модернізує 12 підстанцій за рахунок кредних коштів ЄБРР"/><br />Європейський банк реконструкції та розвитку (далі – ЄБРР) спільно з Міністерством фінансів України переглянули портфель проектів Банку у державному секторі України. Розглядався також статус реалізації інвестиційних проектів Укренерго, що фінансуються за участю ЄБРР.]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/16940-энергосистема.jpg" alt="Укренерго модернізує 12 підстанцій за рахунок кредних коштів ЄБРР"/><br /><p>Європейський банк реконструкції та розвитку (далі – ЄБРР) спільно з Міністерством фінансів України переглянули портфель проектів Банку у державному секторі України. Розглядався також статус реалізації інвестиційних проектів Укренерго, що фінансуються за участю ЄБРР.<span id="more-125080"></span></p>
<p>Про це <a href="https://ua.energy/osnovni-podiyi/ukrenergo-modernizuye-12-pidstantsij-za-rahunok-krednyh-koshtiv-yebrr/">повідомляє</a> прес-служба &#171;Укренерго&#187;.</p>
<p>Зокрема, йшлося про проекти будівництва повітряної лінії 750 кВ Рівненська АЕС-Київська та ЛЕП 750 кВ Запорізька АЕС-Каховська на загальну суму 310 млн. євро.</p>
<p>Будівництво двох системоутворюючих ліній 750 кВ передбачене Енергетичною стратегією України та планом розвитку енергосистеми і спрямоване для забезпечення видачі потужностей атомних електростанцій та підвищення безпеки та надійності енергопостачання.</p>
<p>Наразі більшість робіт за проектами завершено: за проектом «ПЛ 750 кВ Рівненська АЕС-Київська» введено в експлуатацію 475 км ПЛ 750 кВ та встановлено другий автотрансформатор на ПС «750 кВ «Київська», за проектом «ПЛ 750 кВ Запорізька АЕС-Каховська» побудовано ПС 750 кВ «Каховська», споруджено майже 45 км заходів ПЛ 330 кВ та виконано 86% робіт з будівництва лінії 750 кВ ЗАЕС – Каховська.</p>
<p>Водночас, Укренерго ініціювало розширення співпраці з ЄБРР, зокрема започаткування нового інвестиційного проекту «Модернізація мережі електропередачі «Укренерго» вартістю 149 млн. євро.</p>
<p>Проект передбачає заміну трансформаторного обладнання та реконструкцію 12 підстанцій 750-330 кВ з впровадженням автоматизованих систем керування технологічними процесами.</p>
<p>Водночас, особливу увагу ЄБРР звернув на проблеми затримки погодження платежів на суму майже 1,8 млн. євро з боку Міненерговугілля, а також вирішення питання щодо погодження проектної документації за проектом будівництва ПЛ 750 кВ Запорізька АЕС-Каховська.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/16940-энергосистема.jpg" alt="Укренерго модернізує 12 підстанцій за рахунок кредних коштів ЄБРР"/><br /><p>Європейський банк реконструкції та розвитку (далі – ЄБРР) спільно з Міністерством фінансів України переглянули портфель проектів Банку у державному секторі України. Розглядався також статус реалізації інвестиційних проектів Укренерго, що фінансуються за участю ЄБРР.<span id="more-125080"></span></p>
<p>Про це <a href="https://ua.energy/osnovni-podiyi/ukrenergo-modernizuye-12-pidstantsij-za-rahunok-krednyh-koshtiv-yebrr/">повідомляє</a> прес-служба &#171;Укренерго&#187;.</p>
<p>Зокрема, йшлося про проекти будівництва повітряної лінії 750 кВ Рівненська АЕС-Київська та ЛЕП 750 кВ Запорізька АЕС-Каховська на загальну суму 310 млн. євро.</p>
<p>Будівництво двох системоутворюючих ліній 750 кВ передбачене Енергетичною стратегією України та планом розвитку енергосистеми і спрямоване для забезпечення видачі потужностей атомних електростанцій та підвищення безпеки та надійності енергопостачання.</p>
<p>Наразі більшість робіт за проектами завершено: за проектом «ПЛ 750 кВ Рівненська АЕС-Київська» введено в експлуатацію 475 км ПЛ 750 кВ та встановлено другий автотрансформатор на ПС «750 кВ «Київська», за проектом «ПЛ 750 кВ Запорізька АЕС-Каховська» побудовано ПС 750 кВ «Каховська», споруджено майже 45 км заходів ПЛ 330 кВ та виконано 86% робіт з будівництва лінії 750 кВ ЗАЕС – Каховська.</p>
<p>Водночас, Укренерго ініціювало розширення співпраці з ЄБРР, зокрема започаткування нового інвестиційного проекту «Модернізація мережі електропередачі «Укренерго» вартістю 149 млн. євро.</p>
<p>Проект передбачає заміну трансформаторного обладнання та реконструкцію 12 підстанцій 750-330 кВ з впровадженням автоматизованих систем керування технологічними процесами.</p>
<p>Водночас, особливу увагу ЄБРР звернув на проблеми затримки погодження платежів на суму майже 1,8 млн. євро з боку Міненерговугілля, а також вирішення питання щодо погодження проектної документації за проектом будівництва ПЛ 750 кВ Запорізька АЕС-Каховська.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2019/03/11/ukrenergo-modernizuye-12-pidstancij-za-raxunok-krednix-koshtiv-yebrr/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Энергосообщество одобрило статус &#171;проектов взаимного интереса&#187; для 3 украинских проектов</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2018/12/03/energosoobshhestvo-odobrilo-status-proektov-vzaimnogo-interesa-dlya-3-ukrainskix-proektov/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2018/12/03/energosoobshhestvo-odobrilo-status-proektov-vzaimnogo-interesa-dlya-3-ukrainskix-proektov/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 03 Dec 2018 13:52:33 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Полина Опухла]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Energy Community]]></category>
		<category><![CDATA[ЛЭП]]></category>
		<category><![CDATA[электроэнергия]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=122592</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/15884-энергия.jpg" alt="Энергосообщество одобрило статус &#171;проектов взаимного интереса&#187; для 3 украинских проектов"/><br />Совет министров Энергетического сообщества (Energy Community) одобрил перечень "проектов взаимного интереса" (Projects of mutual interest, PMI), состоящий из 13 программ, в том числе трех проектов, инициированных Украиной.]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/15884-энергия.jpg" alt="Энергосообщество одобрило статус &#171;проектов взаимного интереса&#187; для 3 украинских проектов"/><br /><p>Совет министров Энергетического сообщества (Energy Community) одобрил перечень &#171;проектов взаимного интереса&#187; (Projects of mutual interest, PMI), состоящий из 13 программ, в том числе трех проектов, инициированных Украиной.<span id="more-122592"></span></p>
<p>Об <a href="https://elektrovesti.net/63666_energosoobshchestvo-odobrilo-status-proektov-vzaimnogo-interesa-dlya-3-ukrainskikh-proektov">этом пишут</a> &#171;ЭлектроВести&#187;.</p>
<p>В перечень &#171;проектов взаимного интереса&#187; вошли два проекта по электроэнергии. В частности, речь идет о реконструкции высоковольтной ЛЭП &#8212; 400 кВ &#171;Мукачево &#8212; Велке Капушаны&#187; (Словакия), а также о восстановлении высоковольтной линии Южно-Украинская АЭС &#8212; Исакча (Румыния). Кроме того, в качестве проекта взаимного интереса также утвержден проект по строительству газового интерконнектора между Украиной и Польшей.</p>
<p>Статус PMI также предоставлен газовым интерконнекторам между Сербией и Румынией, Сербией и Хорватией, Румынией и Молдовой, а также южной ветке нефтепровода &#171;Дружба&#187; и ряду других проектов.</p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/15884-энергия.jpg" alt="Энергосообщество одобрило статус &#171;проектов взаимного интереса&#187; для 3 украинских проектов"/><br /><p>Совет министров Энергетического сообщества (Energy Community) одобрил перечень &#171;проектов взаимного интереса&#187; (Projects of mutual interest, PMI), состоящий из 13 программ, в том числе трех проектов, инициированных Украиной.<span id="more-122592"></span></p>
<p>Об <a href="https://elektrovesti.net/63666_energosoobshchestvo-odobrilo-status-proektov-vzaimnogo-interesa-dlya-3-ukrainskikh-proektov">этом пишут</a> &#171;ЭлектроВести&#187;.</p>
<p>В перечень &#171;проектов взаимного интереса&#187; вошли два проекта по электроэнергии. В частности, речь идет о реконструкции высоковольтной ЛЭП &#8212; 400 кВ &#171;Мукачево &#8212; Велке Капушаны&#187; (Словакия), а также о восстановлении высоковольтной линии Южно-Украинская АЭС &#8212; Исакча (Румыния). Кроме того, в качестве проекта взаимного интереса также утвержден проект по строительству газового интерконнектора между Украиной и Польшей.</p>
<p>Статус PMI также предоставлен газовым интерконнекторам между Сербией и Румынией, Сербией и Хорватией, Румынией и Молдовой, а также южной ветке нефтепровода &#171;Дружба&#187; и ряду других проектов.</p>
<p>&nbsp;</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2018/12/03/energosoobshhestvo-odobrilo-status-proektov-vzaimnogo-interesa-dlya-3-ukrainskix-proektov/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>&#171;Укрэнерго&#187; и словацкий SEPS согласовали вопрос строительства новой ЛЭП</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2018/10/05/ukrenergo-i-slovackij-seps-soglasovali-vopros-stroitelstva-novoj-lep/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2018/10/05/ukrenergo-i-slovackij-seps-soglasovali-vopros-stroitelstva-novoj-lep/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 05 Oct 2018 10:48:22 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[SEPS]]></category>
		<category><![CDATA[Вельке Капушаны]]></category>
		<category><![CDATA[ЛЭП]]></category>
		<category><![CDATA[Мукачево]]></category>
		<category><![CDATA[Словакия]]></category>
		<category><![CDATA[Украина-Словакия]]></category>
		<category><![CDATA[Укрэнерго]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=121146</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/15272-электросети_2.jpg" alt="&#171;Укрэнерго&#187; и словацкий SEPS согласовали вопрос строительства новой ЛЭП"/><br />НЭК "Укрэнерго" и оператор системы передачи электроэнергии SEPS (Словакия) 2 октября согласовали строительство новой линии электропередач (ЛЭП) в качестве оптимального технического решения по наращиванию пропускной способности сечения "Украина-Словакия".]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/15272-электросети_2.jpg" alt="&#171;Укрэнерго&#187; и словацкий SEPS согласовали вопрос строительства новой ЛЭП"/><br /><p>НЭК &#171;Укрэнерго&#187; и оператор системы передачи электроэнергии SEPS (Словакия) 2 октября согласовали строительство новой линии электропередач (ЛЭП) в качестве оптимального технического решения по наращиванию пропускной способности сечения &#171;Украина-Словакия&#187;.<span id="more-121146"></span></p>
<p>Об <a href="https://ua.energy/osnovni-podiyi/ukrenergo-uzgodylo-zi-slovatskym-osp-seps-tehnichni-rishennya-v-chastyni-rekonstruktsiyi-pl-400-kv-mukacheve-velke-kapushany/">этом сообщила пресс-служба</a> &#171;Укрэнерго&#187;.</p>
<p>&#171;Согласно договоренностям, будет построена новая воздушная линия (ВЛ) 400 кВ, которая соединит существующие подстанции (ПС) 400 кВ &#171;Мукачево&#187; и &#171;Вельке Капушаны&#187; в одноцепном варианте с возможностью дальнейшей модернизации ее до двуцепной в случае увеличения объема межгосударственных перетоков&#187;, &#8212; отмечают в компании.</p>
<p>По данным пресс-службы, в рамках проекта также планируется провести реконструкцию открытого распределительного устройства 400 кВ на ПС &#171;Мукачево&#187;. &#171;В ближайшие 3-4 года на ПС 400 кВ &#171;Мукачево&#187; предусматривается замена существующего автотрансформатора (АТ-3) 400/220 кВ (1964 года установки), а также обустройство комплектного распределительного устройства с элегазовой изоляцией (КРУЭ) 400 кВ&#187;, &#8212; добавляют в &#171;Укрэнерго&#187;.</p>
<p>Учитывая состояние существующей ВЛ 400 кВ &#171;Мукачево-Вельке Капушаны&#187;, которая работает с 1963 года, ее модернизация признана нецелесообразной. Линия проработает до запуска новой ВЛ.</p>
<p>В НЭК напомнили, что данный проект является кандидатом в &#171;проекты взаимного интереса&#187; (PMI), перечень которых будет утвержден Советом министров Энергетического сообщества осенью 2018 года.</p>
<p><a href="http://oilreview.kiev.ua/2018/10/04/ukrenergo-ozhidaet-pervoe-zasedanie-nablyudatelnogo-soveta-uzhe-v-oktyabre/">Ранее &#171;Терминал&#187; писал</a>, НЭК «Укрэнерго» ожидает первое заседание утвержденного Кабинетом министров в начале месяца состава наблюдательного совета предприятия до конца октября 2018 года, после завершения формальных процедур его назначения профильным министерством.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/15272-электросети_2.jpg" alt="&#171;Укрэнерго&#187; и словацкий SEPS согласовали вопрос строительства новой ЛЭП"/><br /><p>НЭК &#171;Укрэнерго&#187; и оператор системы передачи электроэнергии SEPS (Словакия) 2 октября согласовали строительство новой линии электропередач (ЛЭП) в качестве оптимального технического решения по наращиванию пропускной способности сечения &#171;Украина-Словакия&#187;.<span id="more-121146"></span></p>
<p>Об <a href="https://ua.energy/osnovni-podiyi/ukrenergo-uzgodylo-zi-slovatskym-osp-seps-tehnichni-rishennya-v-chastyni-rekonstruktsiyi-pl-400-kv-mukacheve-velke-kapushany/">этом сообщила пресс-служба</a> &#171;Укрэнерго&#187;.</p>
<p>&#171;Согласно договоренностям, будет построена новая воздушная линия (ВЛ) 400 кВ, которая соединит существующие подстанции (ПС) 400 кВ &#171;Мукачево&#187; и &#171;Вельке Капушаны&#187; в одноцепном варианте с возможностью дальнейшей модернизации ее до двуцепной в случае увеличения объема межгосударственных перетоков&#187;, &#8212; отмечают в компании.</p>
<p>По данным пресс-службы, в рамках проекта также планируется провести реконструкцию открытого распределительного устройства 400 кВ на ПС &#171;Мукачево&#187;. &#171;В ближайшие 3-4 года на ПС 400 кВ &#171;Мукачево&#187; предусматривается замена существующего автотрансформатора (АТ-3) 400/220 кВ (1964 года установки), а также обустройство комплектного распределительного устройства с элегазовой изоляцией (КРУЭ) 400 кВ&#187;, &#8212; добавляют в &#171;Укрэнерго&#187;.</p>
<p>Учитывая состояние существующей ВЛ 400 кВ &#171;Мукачево-Вельке Капушаны&#187;, которая работает с 1963 года, ее модернизация признана нецелесообразной. Линия проработает до запуска новой ВЛ.</p>
<p>В НЭК напомнили, что данный проект является кандидатом в &#171;проекты взаимного интереса&#187; (PMI), перечень которых будет утвержден Советом министров Энергетического сообщества осенью 2018 года.</p>
<p><a href="http://oilreview.kiev.ua/2018/10/04/ukrenergo-ozhidaet-pervoe-zasedanie-nablyudatelnogo-soveta-uzhe-v-oktyabre/">Ранее &#171;Терминал&#187; писал</a>, НЭК «Укрэнерго» ожидает первое заседание утвержденного Кабинетом министров в начале месяца состава наблюдательного совета предприятия до конца октября 2018 года, после завершения формальных процедур его назначения профильным министерством.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2018/10/05/ukrenergo-i-slovackij-seps-soglasovali-vopros-stroitelstva-novoj-lep/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Инвестиции в ЛЭП почти в пять раз меньше, чем необходимо &#8212; Минэнергоугля</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2018/04/24/investicii-v-lep-pochti-v-pyat-raz-menshe-chem-neobxodimo-minenergouglya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2018/04/24/investicii-v-lep-pochti-v-pyat-raz-menshe-chem-neobxodimo-minenergouglya/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 24 Apr 2018 11:07:08 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Читайте ще]]></category>
		<category><![CDATA[ЛЭП]]></category>
		<category><![CDATA[Минэнергоугля]]></category>
		<category><![CDATA[модернизация]]></category>
		<category><![CDATA[О. Буславец]]></category>
		<category><![CDATA[ОЭС]]></category>
		<category><![CDATA[электроэнергия]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=116907</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/13454-elektroen_1.jpg" alt="Инвестиции в ЛЭП почти в пять раз меньше, чем необходимо &#8212; Минэнергоугля"/><br />Инвестиции в модернизацию линий электропередач в 4,6 раза меньше годовую потребность.]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/13454-elektroen_1.jpg" alt="Инвестиции в ЛЭП почти в пять раз меньше, чем необходимо &#8212; Минэнергоугля"/><br /><p>Инвестиции в модернизацию линий электропередач в 4,6 раза меньше годовую потребность.<span id="more-116907"></span></p>
<p>Об этом на круглом столе в Киеве сказала директор департамента электроэнергетического комплекса Минэнергоугля Ольга Буславец, передает УНН.</p>
<p>«На сегодня капитальному ремонту подлежат 50% линий электропередач напряжением 450 кВ, а также в неудовлетворительном состоянии находятся 48% трансформаторных подстанций. Эти факторы негативно влияют на качество поставки электрической энергии потребителям. Сети нужно модернизировать. За последние пять лет (2013-2017 годы) инвестиции в распределительные сети составили: 19 млрд по плану и 14 млрд фактически. При этом инвестиции должны составлять 14 млрд в год, а сейчас они составляют менее 3 млрд в год (то есть в 4,6 раза меньше потребности &#8212; ред.)», &#8212; отметила О.Буславец.</p>
<p>Как уточнила она, в целом в Минэнергоугля поддерживают стимулирующее тарифообразования, но надо сделать этот механизм более прозрачным, чтобы он не вызывал нареканий со стороны экспертов и потребителей.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/13454-elektroen_1.jpg" alt="Инвестиции в ЛЭП почти в пять раз меньше, чем необходимо &#8212; Минэнергоугля"/><br /><p>Инвестиции в модернизацию линий электропередач в 4,6 раза меньше годовую потребность.<span id="more-116907"></span></p>
<p>Об этом на круглом столе в Киеве сказала директор департамента электроэнергетического комплекса Минэнергоугля Ольга Буславец, передает УНН.</p>
<p>«На сегодня капитальному ремонту подлежат 50% линий электропередач напряжением 450 кВ, а также в неудовлетворительном состоянии находятся 48% трансформаторных подстанций. Эти факторы негативно влияют на качество поставки электрической энергии потребителям. Сети нужно модернизировать. За последние пять лет (2013-2017 годы) инвестиции в распределительные сети составили: 19 млрд по плану и 14 млрд фактически. При этом инвестиции должны составлять 14 млрд в год, а сейчас они составляют менее 3 млрд в год (то есть в 4,6 раза меньше потребности &#8212; ред.)», &#8212; отметила О.Буславец.</p>
<p>Как уточнила она, в целом в Минэнергоугля поддерживают стимулирующее тарифообразования, но надо сделать этот механизм более прозрачным, чтобы он не вызывал нареканий со стороны экспертов и потребителей.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2018/04/24/investicii-v-lep-pochti-v-pyat-raz-menshe-chem-neobxodimo-minenergouglya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>«Одессаоблэнерго» реконструирует подстанцию в Овидиополе и ЛЭП за 89 млн грн для присоединения ветряной электростанции</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2018/04/24/odessaoblenergo-rekonstruiruet-podstanciyu-v-ovidiopole-i-lep-za-89-mln-grn-dlya-prisoedineniya-vetryanoj-elektrostancii/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2018/04/24/odessaoblenergo-rekonstruiruet-podstanciyu-v-ovidiopole-i-lep-za-89-mln-grn-dlya-prisoedineniya-vetryanoj-elektrostancii/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 24 Apr 2018 09:09:54 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Енергія майбутнього]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Читайте ще]]></category>
		<category><![CDATA[Guris]]></category>
		<category><![CDATA[ветрогенерация]]></category>
		<category><![CDATA[ВИЭ]]></category>
		<category><![CDATA[ВЭС]]></category>
		<category><![CDATA[ЛЭП]]></category>
		<category><![CDATA[Одессаоблэнерго]]></category>
		<category><![CDATA[Одесская область]]></category>
		<category><![CDATA[ПС "Овидиополь"]]></category>
		<category><![CDATA[СЕ Груп]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=116895</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/13447-5144803.jpg" alt="«Одессаоблэнерго» реконструирует подстанцию в Овидиополе и ЛЭП за 89 млн грн для присоединения ветряной электростанции"/><br />ПАО «Одессаоблэнерго» подписало договор с ООО «СЕ Груп» стоимостью 89 млн грн на реконструкцию подстанции (ПС) 110/35/10 кВ «Овидиополь» и участка линии электропередач (ЛЭП) 110 кВ «Овидиополь-Канал» для присоединения ветряной электростанции (ВЭС) турецкой компании Guris.]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/13447-5144803.jpg" alt="«Одессаоблэнерго» реконструирует подстанцию в Овидиополе и ЛЭП за 89 млн грн для присоединения ветряной электростанции"/><br /><p>ПАО «Одессаоблэнерго» подписало договор с ООО «СЕ Груп» стоимостью 89 млн грн на реконструкцию подстанции (ПС) 110/35/10 кВ «Овидиополь» и участка линии электропередач (ЛЭП) 110 кВ «Овидиополь-Канал» для присоединения ветряной электростанции (ВЭС) турецкой компании Guris.<span id="more-116895"></span></p>
<p>Как <a href="https://interfax.com.ua/news/economic/501034.html" target="_blank">передает</a> Интерфакс-Украина, об этом сообщается в системе ProZorro.</p>
<p>По информации на сайте Guris, проект строительства ВЭС установленной мощностью 30 МВт (первая очередь) в Одесской области зарегистрирован на ООО «Овид Винд», проектируется также вторая очередь мощностью 51 МВт.</p>
<p>Контракт между «Одессаоблэнерго» и «СЕ Груп» предполагает проведение реконструкции ПС и ЛЭП, необходимой для присоединения первой очереди ВЭС, до 1 октября 2018 года.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/13447-5144803.jpg" alt="«Одессаоблэнерго» реконструирует подстанцию в Овидиополе и ЛЭП за 89 млн грн для присоединения ветряной электростанции"/><br /><p>ПАО «Одессаоблэнерго» подписало договор с ООО «СЕ Груп» стоимостью 89 млн грн на реконструкцию подстанции (ПС) 110/35/10 кВ «Овидиополь» и участка линии электропередач (ЛЭП) 110 кВ «Овидиополь-Канал» для присоединения ветряной электростанции (ВЭС) турецкой компании Guris.<span id="more-116895"></span></p>
<p>Как <a href="https://interfax.com.ua/news/economic/501034.html" target="_blank">передает</a> Интерфакс-Украина, об этом сообщается в системе ProZorro.</p>
<p>По информации на сайте Guris, проект строительства ВЭС установленной мощностью 30 МВт (первая очередь) в Одесской области зарегистрирован на ООО «Овид Винд», проектируется также вторая очередь мощностью 51 МВт.</p>
<p>Контракт между «Одессаоблэнерго» и «СЕ Груп» предполагает проведение реконструкции ПС и ЛЭП, необходимой для присоединения первой очереди ВЭС, до 1 октября 2018 года.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2018/04/24/odessaoblenergo-rekonstruiruet-podstanciyu-v-ovidiopole-i-lep-za-89-mln-grn-dlya-prisoedineniya-vetryanoj-elektrostancii/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Литва в рамках выхода из энергокольца БРЭЛЛ в 2020г демонтирует самую мощную ЛЭП в Беларусь</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2018/04/12/litva-v-ramkax-vyxoda-iz-energokolca-brell-v-2020g-demontiruet-samuyu-moshhnuyu-lep-v-belarus/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2018/04/12/litva-v-ramkax-vyxoda-iz-energokolca-brell-v-2020g-demontiruet-samuyu-moshhnuyu-lep-v-belarus/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 12 Apr 2018 10:51:12 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Читайте ще]]></category>
		<category><![CDATA[BRELL]]></category>
		<category><![CDATA[ENTSO-E]]></category>
		<category><![CDATA[Беларусь]]></category>
		<category><![CDATA[БелАЭС]]></category>
		<category><![CDATA[Ж. Вайчюнас]]></category>
		<category><![CDATA[Литва]]></category>
		<category><![CDATA[ЛЭП]]></category>
		<category><![CDATA[новости Украины]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=116522</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/13216-044ad39d807d1a.jpg" alt="Литва в рамках выхода из энергокольца БРЭЛЛ в 2020г демонтирует самую мощную ЛЭП в Беларусь"/><br />Литва в рамках проекта отсоединения от энергокольца БРЭЛЛ в 2020 году планирует демонтировать ЛЭП 750 кВ в направлении Беларуси.]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/13216-044ad39d807d1a.jpg" alt="Литва в рамках выхода из энергокольца БРЭЛЛ в 2020г демонтирует самую мощную ЛЭП в Беларусь"/><br /><p>Литва в рамках проекта отсоединения от энергокольца БРЭЛЛ в 2020 году планирует демонтировать ЛЭП 750 кВ в направлении Беларуси.<span id="more-116522"></span></p>
<p>Об этом сообщил BNS литовский министр энергетики Жигимантас Вайчюнас, <a href="https://interfax.com.ua/news/economic/498406.html" target="_blank">передает</a> Интерфакс-Украина.</p>
<p>Всего Литву и Беларусь связывают 5 ЛЭП. Линия 750 кВ &#8212; самая мощная из них.</p>
<p>По словам министра, после демонтажа этой ЛЭП в 2020 году оставшиеся 4 ЛЭП (две напряжением по 330 кВ и две &#8212; по 110 кВ) будут эксплуатироваться до тех пор, пока Литва будет находиться в общей синхронной зоне с Россией и Беларусью. После синхронизации энергосетей Литвы с Европой не будет ни технического, ни коммерческого перетока электроэнергии.</p>
<p>Общая стоимость проекта, предполагающего демонтаж ЛЭП и реконструкцию двух подстанций в северо-восточной части Литвы, составит почти 30 млн евро. Реализацией проекта займется литовская электропередающая компания Litgrid в рамках подготовки к синхронизации электросетей прибалтийских стран с сетями континентальной Европы. Это один из важнейших проектов в плане подготовки к синхронизации.</p>
<p>В связи с планируемым демонтажом ЛЭП Литва выполнит свое решение о недопуске электроэнергии с Белорусской АЭС (БелАЭС), строительство которой, по мнению Литвы, ведется с нарушениями требований безопасности, отметил министр.</p>
<p>«Мы последовательно проводим в жизнь эти меры, по которым у нас есть соглашение на национальном уровне и по которым мы работаем на региональном уровне, что электроэнергии с таких небезопасных атомных станций не может быть на рынке ЕС. Здесь несколько шагов &#8212; техническое действие, мы продолжаем работу на уровне ЕС по поводу равных условий конкуренции, для производителей из стран, не входящих в ЕС, и производителей из стран &#8212; членов ЕС должны быть одинаковые стандарты, чтобы у таких проектов не было правовых возможностей попасть на рынок ЕС. Пока этого у нас нет, пока идет это правотворчество, без сомнения, нам следует предпринимать такие промежуточные шаги», &#8212; сказал министр энергетики.</p>
<p>Литва еще в начале 2016 года обратилась к Латвии, Эстонии, Польше и Финляндии с предложением договориться о недопуске на рынок ЕС электроэнергии с БелАЭС, однако эту инициативу пока поддержала только Польша.</p>
<p>Кабинет министров Литвы в сентябре прошлого года одобрил план блокирования импорта электроэнергии с БелАЭС, чтобы осложнить ее строительство. Литва намерена ограничивать пропускные мощности для электроэнергии с Белоруссией и ввести плату за передачу этой электроэнергии. Также предлагается запретить Круонисской гидроаккумулирующей электростанции предоставлять услуги Беларуси.</p>
<p>Белорусская АЭС возводится по российскому проекту «ВВЭР-1200». Она будет состоять из двух энергоблоков мощностью 1200 МВт каждый. Пуск первого энергоблока запланирован на 2019 год, второго &#8212; на 2020 год. Генподрядчиком строительства АЭС является «Атомстройэкспорт» (структура «Росатома»).</p>
<p>Белоруссия настаивает на том, что строящаяся станция отвечает всем требованиям безопасности.</p>
<p>В настоящее время энергосистемы России, Беларусь и балтийских государств объединены в энергокольцо БРЭЛЛ (Беларусь-Россия-Эстония-Литва-Латвия).</p>
<p>Ранее в европейскую зону синхронизации переместились Польша, Венгрия/</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/13216-044ad39d807d1a.jpg" alt="Литва в рамках выхода из энергокольца БРЭЛЛ в 2020г демонтирует самую мощную ЛЭП в Беларусь"/><br /><p>Литва в рамках проекта отсоединения от энергокольца БРЭЛЛ в 2020 году планирует демонтировать ЛЭП 750 кВ в направлении Беларуси.<span id="more-116522"></span></p>
<p>Об этом сообщил BNS литовский министр энергетики Жигимантас Вайчюнас, <a href="https://interfax.com.ua/news/economic/498406.html" target="_blank">передает</a> Интерфакс-Украина.</p>
<p>Всего Литву и Беларусь связывают 5 ЛЭП. Линия 750 кВ &#8212; самая мощная из них.</p>
<p>По словам министра, после демонтажа этой ЛЭП в 2020 году оставшиеся 4 ЛЭП (две напряжением по 330 кВ и две &#8212; по 110 кВ) будут эксплуатироваться до тех пор, пока Литва будет находиться в общей синхронной зоне с Россией и Беларусью. После синхронизации энергосетей Литвы с Европой не будет ни технического, ни коммерческого перетока электроэнергии.</p>
<p>Общая стоимость проекта, предполагающего демонтаж ЛЭП и реконструкцию двух подстанций в северо-восточной части Литвы, составит почти 30 млн евро. Реализацией проекта займется литовская электропередающая компания Litgrid в рамках подготовки к синхронизации электросетей прибалтийских стран с сетями континентальной Европы. Это один из важнейших проектов в плане подготовки к синхронизации.</p>
<p>В связи с планируемым демонтажом ЛЭП Литва выполнит свое решение о недопуске электроэнергии с Белорусской АЭС (БелАЭС), строительство которой, по мнению Литвы, ведется с нарушениями требований безопасности, отметил министр.</p>
<p>«Мы последовательно проводим в жизнь эти меры, по которым у нас есть соглашение на национальном уровне и по которым мы работаем на региональном уровне, что электроэнергии с таких небезопасных атомных станций не может быть на рынке ЕС. Здесь несколько шагов &#8212; техническое действие, мы продолжаем работу на уровне ЕС по поводу равных условий конкуренции, для производителей из стран, не входящих в ЕС, и производителей из стран &#8212; членов ЕС должны быть одинаковые стандарты, чтобы у таких проектов не было правовых возможностей попасть на рынок ЕС. Пока этого у нас нет, пока идет это правотворчество, без сомнения, нам следует предпринимать такие промежуточные шаги», &#8212; сказал министр энергетики.</p>
<p>Литва еще в начале 2016 года обратилась к Латвии, Эстонии, Польше и Финляндии с предложением договориться о недопуске на рынок ЕС электроэнергии с БелАЭС, однако эту инициативу пока поддержала только Польша.</p>
<p>Кабинет министров Литвы в сентябре прошлого года одобрил план блокирования импорта электроэнергии с БелАЭС, чтобы осложнить ее строительство. Литва намерена ограничивать пропускные мощности для электроэнергии с Белоруссией и ввести плату за передачу этой электроэнергии. Также предлагается запретить Круонисской гидроаккумулирующей электростанции предоставлять услуги Беларуси.</p>
<p>Белорусская АЭС возводится по российскому проекту «ВВЭР-1200». Она будет состоять из двух энергоблоков мощностью 1200 МВт каждый. Пуск первого энергоблока запланирован на 2019 год, второго &#8212; на 2020 год. Генподрядчиком строительства АЭС является «Атомстройэкспорт» (структура «Росатома»).</p>
<p>Белоруссия настаивает на том, что строящаяся станция отвечает всем требованиям безопасности.</p>
<p>В настоящее время энергосистемы России, Беларусь и балтийских государств объединены в энергокольцо БРЭЛЛ (Беларусь-Россия-Эстония-Литва-Латвия).</p>
<p>Ранее в европейскую зону синхронизации переместились Польша, Венгрия/</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2018/04/12/litva-v-ramkax-vyxoda-iz-energokolca-brell-v-2020g-demontiruet-samuyu-moshhnuyu-lep-v-belarus/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Литва готова заплатить 29 млн евро за реконструкцию двух ПС для синхронизации с Европой</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2018/02/09/litva-gotova-zaplatit-29-mln-evro-za-rekonstrukciyu-dvux-ps-dlya-sinxronizacii-s-evropoj/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2018/02/09/litva-gotova-zaplatit-29-mln-evro-za-rekonstrukciyu-dvux-ps-dlya-sinxronizacii-s-evropoj/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 09 Feb 2018 12:40:37 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Читайте ще]]></category>
		<category><![CDATA[Kauno tiltai]]></category>
		<category><![CDATA[Litgrid]]></category>
		<category><![CDATA[АББ]]></category>
		<category><![CDATA[Евросоюз]]></category>
		<category><![CDATA[Игналина]]></category>
		<category><![CDATA[Литва]]></category>
		<category><![CDATA[ЛЭП]]></category>
		<category><![CDATA[Утена]]></category>
		<category><![CDATA[электроэнергия]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=115056</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/12308-18-eodji02025_150627-567911c5ae58c.jpg" alt="Литва готова заплатить 29 млн евро за реконструкцию двух ПС для синхронизации с Европой"/><br />Литовский системный оператор по передаче электроэнергии Litgrid выбрал шведско-швейцарский концерн ABB и литовскую строительную компанию Kauno tiltai в качестве подрядчиков проекта реконструкции трансформаторных подстанций «Игналина» и «Утена» для синхронизации линий электропередачи Литвы и континентальной Европы.]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/12308-18-eodji02025_150627-567911c5ae58c.jpg" alt="Литва готова заплатить 29 млн евро за реконструкцию двух ПС для синхронизации с Европой"/><br /><p>Литовский системный оператор по передаче электроэнергии Litgrid выбрал шведско-швейцарский концерн ABB и литовскую строительную компанию Kauno tiltai в качестве подрядчиков проекта реконструкции трансформаторных подстанций «Игналина» и «Утена» для синхронизации линий электропередачи Литвы и континентальной Европы.<span id="more-115056"></span></p>
<p>Как <a href="http://interfax.com.ua/news/economic/483862.html" target="_blank">передает</a> Интерфакс-Украина, договор с подрядчиками на сумму 28,943 млн евро акционеры Litgrid планируют одобрить на собрании 26 февраля, &#8212; сообщила компания в информсистеме Вильнюсской фондовой биржи.</p>
<p>Решение акционеров Litgrid вступит в силу, если сделку с точки зрения нацбезопасности одобрит специальная правительственная комиссия и кабмин. В мае прошлого года литовское правительство признало этот проект экономически важным.</p>
<p>К 2021 году планируется перемонтировать один из самых больших трансформаторов с Игналинской станции на ПС «Утена» мощностью 330 кВ, тем самым повысив надежность передачи электроэнергии в регионе. Кроме того, будут отделены три интегрированные линии, две из которых соединяются с ЛЭП Латвии и Белоруссии. Каждой смычкой можно будет управлять автономно.</p>
<p>В декабре прошлого года Еврокомиссия и министры энергетики Латвии, Литвы, Польши и Эстонии договорились, что окончательное политическое соглашение о синхронизации ЛЭП с Европой будет подписано в июне 2018 года.</p>
<p>ПС «Игналина» и «Утена» расположены на севере Литвы.</p>
<p>Litgrid входит в структуру Минэнерго, контролирует работу национальной энергосистемы, управляет электропотоками, реализует проекты интеграции энергосистемы Литвы с европейской инфраструктурой.</p>
<p>Kauno tiltai &#8212; крупнейшая строительная компания транспортной инфраструктуры в странах Балтии.</p>
<p>ABB основан в 1988 году слиянием шведской ASEA и швейцарской Brown, Boveri &amp; Cie, специализируется в области электротехники, энергетического машиностроения и информационных технологий.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/12308-18-eodji02025_150627-567911c5ae58c.jpg" alt="Литва готова заплатить 29 млн евро за реконструкцию двух ПС для синхронизации с Европой"/><br /><p>Литовский системный оператор по передаче электроэнергии Litgrid выбрал шведско-швейцарский концерн ABB и литовскую строительную компанию Kauno tiltai в качестве подрядчиков проекта реконструкции трансформаторных подстанций «Игналина» и «Утена» для синхронизации линий электропередачи Литвы и континентальной Европы.<span id="more-115056"></span></p>
<p>Как <a href="http://interfax.com.ua/news/economic/483862.html" target="_blank">передает</a> Интерфакс-Украина, договор с подрядчиками на сумму 28,943 млн евро акционеры Litgrid планируют одобрить на собрании 26 февраля, &#8212; сообщила компания в информсистеме Вильнюсской фондовой биржи.</p>
<p>Решение акционеров Litgrid вступит в силу, если сделку с точки зрения нацбезопасности одобрит специальная правительственная комиссия и кабмин. В мае прошлого года литовское правительство признало этот проект экономически важным.</p>
<p>К 2021 году планируется перемонтировать один из самых больших трансформаторов с Игналинской станции на ПС «Утена» мощностью 330 кВ, тем самым повысив надежность передачи электроэнергии в регионе. Кроме того, будут отделены три интегрированные линии, две из которых соединяются с ЛЭП Латвии и Белоруссии. Каждой смычкой можно будет управлять автономно.</p>
<p>В декабре прошлого года Еврокомиссия и министры энергетики Латвии, Литвы, Польши и Эстонии договорились, что окончательное политическое соглашение о синхронизации ЛЭП с Европой будет подписано в июне 2018 года.</p>
<p>ПС «Игналина» и «Утена» расположены на севере Литвы.</p>
<p>Litgrid входит в структуру Минэнерго, контролирует работу национальной энергосистемы, управляет электропотоками, реализует проекты интеграции энергосистемы Литвы с европейской инфраструктурой.</p>
<p>Kauno tiltai &#8212; крупнейшая строительная компания транспортной инфраструктуры в странах Балтии.</p>
<p>ABB основан в 1988 году слиянием шведской ASEA и швейцарской Brown, Boveri &amp; Cie, специализируется в области электротехники, энергетического машиностроения и информационных технологий.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2018/02/09/litva-gotova-zaplatit-29-mln-evro-za-rekonstrukciyu-dvux-ps-dlya-sinxronizacii-s-evropoj/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Укрэнерго модернизирует одну из мощнейших экспортирующих ЛЭП</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2018/02/08/ukrenergo-modernizirovat-odnu-iz-moshhnejshix-eksportiruyushhix-lep/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2018/02/08/ukrenergo-modernizirovat-odnu-iz-moshhnejshix-eksportiruyushhix-lep/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 08 Feb 2018 10:58:19 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Читайте ще]]></category>
		<category><![CDATA[ENTSO-E]]></category>
		<category><![CDATA[MAVIR]]></category>
		<category><![CDATA[А. Брехт]]></category>
		<category><![CDATA[Венгрия]]></category>
		<category><![CDATA[Западноукраинская - Альбертирша]]></category>
		<category><![CDATA[ЛЭП]]></category>
		<category><![CDATA[модернизация]]></category>
		<category><![CDATA[новости Украины]]></category>
		<category><![CDATA[ОЭС]]></category>
		<category><![CDATA[Укрэнерго]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=115004</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/12277-Image_429.jpg" alt="Укрэнерго модернизирует одну из мощнейших экспортирующих ЛЭП"/><br />Укрэнерго и венгерский оператор системы передачи MAVIR подписали Меморандум о модернизации межгосударственной ВЛ 750 кВ Западноукраинская - Альбертирша.]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/12277-Image_429.jpg" alt="Укрэнерго модернизирует одну из мощнейших экспортирующих ЛЭП"/><br /><p>Укрэнерго и венгерский оператор системы передачи MAVIR подписали Меморандум о модернизации межгосударственной ВЛ 750 кВ Западноукраинская &#8212; Альбертирша.<span id="more-115004"></span></p>
<p>Об этом <a href="https://ua.energy/media/pres-tsentr/pres-relizy/ukrenergo-modernizuvatyme-odnu-z-najpotuzhnishyh-eksportnyh-lep/" target="_blank">сообщает</a> пресс-служба «Укрэнерго».</p>
<p>Стороны договорились до 1 апреля разработать и финализировать общий план действий для реализации проекта, в частности, определить технические решения для реконструкции.</p>
<p>Компания MAVIR для надежного энергоснабжения региона Кишварда намерен до конца 2019 построить новую подстанцию ​​750/400 кВ Саболчбака (Бака), на которую будет заведена межгосударственная воздушная линия 750 кВ Западноукраинская &#8212; Альбертирша.</p>
<p>Для этого Укрэнерго проведет дополнительную транспозиции (изменение взаиморасположения проводов отдельных фаз линии для минимизации отклонений напряжения по фазам ВЛ 750 кВ от номинальной) проводов, а также организует оптико-волоконный канал связи на смежных воздушных линиях 220-400 кВ, идущих в Венгрию.</p>
<p>Осуществить переконфигурацию линии запланировано до конца 2019 года.</p>
<p>Для Укрэнерго модернизация межгосударственной ВЛ 750 кВ Западноукраинская &#8212; Альбертирша &#8212; это усиление надежности существующих связей между ОЭС Украины и энергосистемой континентальной Европы, крайне важно при будущей синхронной работе энергосистемы Украины с ENTSO-E.</p>
<p>«Это одна из самых мощных межгосударственных линий электропередачи, пропускная способность которой ограничивается сегодня только генерирующей способностью« Бурштынского острова». При параллельной работе с ENTSO-E обмен электроэнергией значительно возрастет и будет зависеть только от излишков электроэнергии, которые будут в ОЭС Украины. Линия 750 кВ Захидноукраинська- Альбертирша &#8212; станет мощной технологической артерией для межгосударственных перетоков и торговли электроэнергией со странами ЕС», &#8212; прокомментировал событие заместитель директора &#8212; операционный директор ГП« НЭК «Укрэнерго» Алексей Брехт.</p>
<p>Венгрия сейчас является одним из ключевых импортеров украинской электроэнергии с ежегодным средним объемом около 3 млрд кВт ∙ ч.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/12277-Image_429.jpg" alt="Укрэнерго модернизирует одну из мощнейших экспортирующих ЛЭП"/><br /><p>Укрэнерго и венгерский оператор системы передачи MAVIR подписали Меморандум о модернизации межгосударственной ВЛ 750 кВ Западноукраинская &#8212; Альбертирша.<span id="more-115004"></span></p>
<p>Об этом <a href="https://ua.energy/media/pres-tsentr/pres-relizy/ukrenergo-modernizuvatyme-odnu-z-najpotuzhnishyh-eksportnyh-lep/" target="_blank">сообщает</a> пресс-служба «Укрэнерго».</p>
<p>Стороны договорились до 1 апреля разработать и финализировать общий план действий для реализации проекта, в частности, определить технические решения для реконструкции.</p>
<p>Компания MAVIR для надежного энергоснабжения региона Кишварда намерен до конца 2019 построить новую подстанцию ​​750/400 кВ Саболчбака (Бака), на которую будет заведена межгосударственная воздушная линия 750 кВ Западноукраинская &#8212; Альбертирша.</p>
<p>Для этого Укрэнерго проведет дополнительную транспозиции (изменение взаиморасположения проводов отдельных фаз линии для минимизации отклонений напряжения по фазам ВЛ 750 кВ от номинальной) проводов, а также организует оптико-волоконный канал связи на смежных воздушных линиях 220-400 кВ, идущих в Венгрию.</p>
<p>Осуществить переконфигурацию линии запланировано до конца 2019 года.</p>
<p>Для Укрэнерго модернизация межгосударственной ВЛ 750 кВ Западноукраинская &#8212; Альбертирша &#8212; это усиление надежности существующих связей между ОЭС Украины и энергосистемой континентальной Европы, крайне важно при будущей синхронной работе энергосистемы Украины с ENTSO-E.</p>
<p>«Это одна из самых мощных межгосударственных линий электропередачи, пропускная способность которой ограничивается сегодня только генерирующей способностью« Бурштынского острова». При параллельной работе с ENTSO-E обмен электроэнергией значительно возрастет и будет зависеть только от излишков электроэнергии, которые будут в ОЭС Украины. Линия 750 кВ Захидноукраинська- Альбертирша &#8212; станет мощной технологической артерией для межгосударственных перетоков и торговли электроэнергией со странами ЕС», &#8212; прокомментировал событие заместитель директора &#8212; операционный директор ГП« НЭК «Укрэнерго» Алексей Брехт.</p>
<p>Венгрия сейчас является одним из ключевых импортеров украинской электроэнергии с ежегодным средним объемом около 3 млрд кВт ∙ ч.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2018/02/08/ukrenergo-modernizirovat-odnu-iz-moshhnejshix-eksportiruyushhix-lep/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/lep/feed/ ) in 0.25144 seconds, on May 15th, 2026 at 5:56 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on May 15th, 2026 at 6:56 pm UTC -->