<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; LNG</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/lng/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Mon, 17 Aug 2026 08:16:29 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>ЄЦБ пояснив, чому нафтовий і газовий шок через Іран поки слабший за очікування</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/28/yecb-poyasniv-chomu-naftovij-i-gazovij-shok-cherez-iran-poki-slabshij-za-ochikuvannya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/28/yecb-poyasniv-chomu-naftovij-i-gazovij-shok-cherez-iran-poki-slabshij-za-ochikuvannya/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 28 Jul 2026 10:31:59 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[ECB Blog]]></category>
		<category><![CDATA[energy shock]]></category>
		<category><![CDATA[gas prices]]></category>
		<category><![CDATA[Iran war]]></category>
		<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[війна в Ірані]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний шок]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[ринок енергоносіїв]]></category>
		<category><![CDATA[СПГ]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на газ]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154625</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30801-Нефть.jpg" alt="ЄЦБ пояснив, чому нафтовий і газовий шок через Іран поки слабший за очікування"/><br />Попри значно більші перебої у глобальному постачанні нафти й газу під час війни в Ірані, реакція цін виявилася стриманішою, ніж могли б передбачати історичні залежності. У блозі Європейського центрального банку це пояснюють сильнішими ринковими буферами, нижчим попитом, вищими запасами та слабшою конкуренцією за вантажі скрапленого природного газу. Більший шок не дав пропорційно більшого стрибка цін [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30801-Нефть.jpg" alt="ЄЦБ пояснив, чому нафтовий і газовий шок через Іран поки слабший за очікування"/><br /><p>Попри значно більші перебої у глобальному постачанні нафти й газу під час війни в Ірані, реакція цін виявилася стриманішою, ніж могли б передбачати історичні залежності. У блозі Європейського центрального банку це пояснюють сильнішими ринковими буферами, нижчим попитом, вищими запасами та слабшою конкуренцією за вантажі скрапленого природного газу.</p>
<h3>Більший шок не дав пропорційно більшого стрибка цін</h3>
<p>У блозі ЄЦБ від 27 липня 2026 року Леа Демут, Ана-Сімона Ману та Артур Сталла-Бурдільйон порівняли два енергетичні шоки: вторгнення росії в Україну у 2022 році та війну в Ірані у 2026 році.</p>
<p>За наведеними даними, військові удари між США, Ізраїлем та Іраном наприкінці лютого 2026 року призвели до закриття Ормузької протоки. Це перервало транзит близько <strong>20 млн барелів на добу</strong>, або приблизно <strong>однієї п’ятої світового постачання нафти</strong>.</p>
<p>З урахуванням часткового перенаправлення потоків через трубопровідні мережі Саудівської Аравії та ОАЕ середня втрата постачання оцінена приблизно у <strong>14 млн барелів на добу</strong>, тобто <strong>14% світового постачання нафти</strong>. Для порівняння, війна в Україні скоротила нафтове постачання приблизно на <strong>1 млн барелів на добу</strong>, або <strong>1% світового видобутку</strong>.</p>
<h4>Нафта подорожчала менше, ніж передбачав масштаб перебоїв</h4>
<p>Автори зазначають, що за історичними стандартами перебій такого масштабу міг би підштовхнути ціни на нафту вгору до <strong>105%</strong>. Однак на початку червня ціни становили близько <strong>94 доларів США за барель</strong>, що лише на <strong>29%</strong> вище доконфліктного рівня, після відкату від пікового зростання більш ніж на <strong>50%</strong>.</p>
<p>Після вторгнення росії в Україну нафтові ціни на піку зросли приблизно на <strong>30%</strong>, хоча масштаб фізичного шоку тоді був значно меншим. Це зростання також було короткочасним, а до серпня 2022 року ціни стабілізувалися на нижчих рівнях.</p>
<p>Ринок ф’ючерсів на нафту, тобто контрактів на постачання у майбутньому, також показав стриманішу реакцію порівняно з масштабом шоку. Підвищення було зосереджене переважно у короткострокових контрактах. Це вказує, що у 2026 році інвестори надавали більшої ваги негайній доступності нафти, ніж у 2022 році.</p>
<h4>Чому нафтовий ринок витримав удар</h4>
<p>ЄЦБ виділяє кілька чинників, які пом’якшили реакцію цін:</p>
<ul>
<li>нафтовий ринок увійшов у конфлікт із профіцитом постачання близько <strong>2,5 млн барелів на добу</strong>, тоді як перед війною в Україні дефіцит становив близько <strong>1 млн барелів на добу</strong>;</li>
<li>запаси були вищими, ніж у 2022 році, зокрема в країнах ОЕСР і Китаї;</li>
<li>китайські запаси, за оцінкою, зросли з <strong>92 днів імпортного покриття у 2023 році</strong> до близько <strong>115 днів на початку 2026 року</strong>;</li>
<li>Міжнародне енергетичне агентство знизило прогноз світового попиту на нафту на другий квартал 2026 року на <strong>3 млн барелів на добу</strong> порівняно із січневим прогнозом;</li>
<li>IEA наразі прогнозує річне скорочення попиту приблизно на <strong>2%</strong>;</li>
<li>координоване вивільнення стратегічних запасів нафти IEA становило <strong>400 млн барелів</strong>, що суттєво більше за <strong>182 млн барелів</strong> у 2022 році.</li>
</ul>
<h4>Газовий ринок: схожий масштаб шоку, слабша реакція цін</h4>
<p>На газовому ринку обидва конфлікти дали втрати постачання приблизно на рівні <strong>9%</strong> сукупного попиту Азії та Європи. Але характер шоку був різним. Війна в Ірані вдарила по глобальному ринку LNG, тобто скрапленого природного газу. Через Ормузьку протоку проходить <strong>20% світового постачання LNG</strong>, або близько <strong>110 млрд куб. м на рік</strong>.</p>
<p>Натомість війна в Україні переважно вдарила по трубопровідному газу, а її ефект був найбільш концентрованим у Європі: російський експорт до регіону у 2022 році скоротився на <strong>126 млрд куб. м</strong>.</p>
<p>На початку червня ціни на європейському газовому хабі Title Transfer Facility, або <strong>TTF</strong>, зросли на <strong>53%</strong> — до <strong>49 євро за мегават-годину</strong>. Водночас оцінки на основі історичних даних вказували на можливе зростання приблизно на <strong>81%</strong>, що близько до <strong>79%</strong> підвищення під час війни в Україні.</p>
<p>Ф’ючерси на газ також відреагували слабше. Однорічні та дворічні контракти під час війни в Ірані зросли на <strong>12%</strong> і <strong>2%</strong> відповідно. Під час війни в Україні аналогічні контракти підвищилися на <strong>38%</strong> і <strong>74%</strong>.</p>
<h4>Менша конкуренція за LNG стримала ціни</h4>
<p>На початку 2026 року ціни TTF перебували в діапазоні <strong>28–40 євро за мегават-годину</strong>. Перед вторгненням росії в Україну в лютому 2022 року вони вже становили <strong>80–90 євро за мегават-годину</strong>, а європейський ринок значною мірою залежав від російського трубопровідного газу.</p>
<p>ЄЦБ також вказує на слабшу конкуренцію з Азією за LNG у 2026 році. У 2022 році Європа агресивно конкурувала за вантажі, зокрема на тлі слабкої гідро- та атомної генерації. У березні 2026 року спред між азійським LNG-бенчмарком JKM і європейським TTF став позитивним, створюючи стимули перенаправляти вантажі до Азії. Але його менший масштаб свідчив про менш агресивні закупівлі з боку Азії.</p>
<h4>Порівняння двох криз показує: сам розмір перебоїв у постачанні не визначає автоматично масштаб цінової реакції. Важливими є початковий стан ринку, запаси, гнучкість попиту та очікування щодо тривалості конфлікту.</h4>
<p>Очікування швидкого завершення конфлікту, сильніші докризові умови на нафтовому й газовому ринках та більша гнучкість азійського попиту поки стримували вплив на енергетичні ціни. Водночас ситуація в Ормузькій протоці й на глобальних енергетичних ринках залишається волатильною, особливо після нового зростання цін, спричиненого відновленням ударів між США та Іраном у липні.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. <a href="https://www.ecb.europa.eu/press/blog/date/2026/html/ecb.blog20260727~1212bdb8f9.en.html" target="_blank">ECB</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30801-Нефть.jpg" alt="ЄЦБ пояснив, чому нафтовий і газовий шок через Іран поки слабший за очікування"/><br /><p>Попри значно більші перебої у глобальному постачанні нафти й газу під час війни в Ірані, реакція цін виявилася стриманішою, ніж могли б передбачати історичні залежності. У блозі Європейського центрального банку це пояснюють сильнішими ринковими буферами, нижчим попитом, вищими запасами та слабшою конкуренцією за вантажі скрапленого природного газу.</p>
<h3>Більший шок не дав пропорційно більшого стрибка цін</h3>
<p>У блозі ЄЦБ від 27 липня 2026 року Леа Демут, Ана-Сімона Ману та Артур Сталла-Бурдільйон порівняли два енергетичні шоки: вторгнення росії в Україну у 2022 році та війну в Ірані у 2026 році.</p>
<p>За наведеними даними, військові удари між США, Ізраїлем та Іраном наприкінці лютого 2026 року призвели до закриття Ормузької протоки. Це перервало транзит близько <strong>20 млн барелів на добу</strong>, або приблизно <strong>однієї п’ятої світового постачання нафти</strong>.</p>
<p>З урахуванням часткового перенаправлення потоків через трубопровідні мережі Саудівської Аравії та ОАЕ середня втрата постачання оцінена приблизно у <strong>14 млн барелів на добу</strong>, тобто <strong>14% світового постачання нафти</strong>. Для порівняння, війна в Україні скоротила нафтове постачання приблизно на <strong>1 млн барелів на добу</strong>, або <strong>1% світового видобутку</strong>.</p>
<h4>Нафта подорожчала менше, ніж передбачав масштаб перебоїв</h4>
<p>Автори зазначають, що за історичними стандартами перебій такого масштабу міг би підштовхнути ціни на нафту вгору до <strong>105%</strong>. Однак на початку червня ціни становили близько <strong>94 доларів США за барель</strong>, що лише на <strong>29%</strong> вище доконфліктного рівня, після відкату від пікового зростання більш ніж на <strong>50%</strong>.</p>
<p>Після вторгнення росії в Україну нафтові ціни на піку зросли приблизно на <strong>30%</strong>, хоча масштаб фізичного шоку тоді був значно меншим. Це зростання також було короткочасним, а до серпня 2022 року ціни стабілізувалися на нижчих рівнях.</p>
<p>Ринок ф’ючерсів на нафту, тобто контрактів на постачання у майбутньому, також показав стриманішу реакцію порівняно з масштабом шоку. Підвищення було зосереджене переважно у короткострокових контрактах. Це вказує, що у 2026 році інвестори надавали більшої ваги негайній доступності нафти, ніж у 2022 році.</p>
<h4>Чому нафтовий ринок витримав удар</h4>
<p>ЄЦБ виділяє кілька чинників, які пом’якшили реакцію цін:</p>
<ul>
<li>нафтовий ринок увійшов у конфлікт із профіцитом постачання близько <strong>2,5 млн барелів на добу</strong>, тоді як перед війною в Україні дефіцит становив близько <strong>1 млн барелів на добу</strong>;</li>
<li>запаси були вищими, ніж у 2022 році, зокрема в країнах ОЕСР і Китаї;</li>
<li>китайські запаси, за оцінкою, зросли з <strong>92 днів імпортного покриття у 2023 році</strong> до близько <strong>115 днів на початку 2026 року</strong>;</li>
<li>Міжнародне енергетичне агентство знизило прогноз світового попиту на нафту на другий квартал 2026 року на <strong>3 млн барелів на добу</strong> порівняно із січневим прогнозом;</li>
<li>IEA наразі прогнозує річне скорочення попиту приблизно на <strong>2%</strong>;</li>
<li>координоване вивільнення стратегічних запасів нафти IEA становило <strong>400 млн барелів</strong>, що суттєво більше за <strong>182 млн барелів</strong> у 2022 році.</li>
</ul>
<h4>Газовий ринок: схожий масштаб шоку, слабша реакція цін</h4>
<p>На газовому ринку обидва конфлікти дали втрати постачання приблизно на рівні <strong>9%</strong> сукупного попиту Азії та Європи. Але характер шоку був різним. Війна в Ірані вдарила по глобальному ринку LNG, тобто скрапленого природного газу. Через Ормузьку протоку проходить <strong>20% світового постачання LNG</strong>, або близько <strong>110 млрд куб. м на рік</strong>.</p>
<p>Натомість війна в Україні переважно вдарила по трубопровідному газу, а її ефект був найбільш концентрованим у Європі: російський експорт до регіону у 2022 році скоротився на <strong>126 млрд куб. м</strong>.</p>
<p>На початку червня ціни на європейському газовому хабі Title Transfer Facility, або <strong>TTF</strong>, зросли на <strong>53%</strong> — до <strong>49 євро за мегават-годину</strong>. Водночас оцінки на основі історичних даних вказували на можливе зростання приблизно на <strong>81%</strong>, що близько до <strong>79%</strong> підвищення під час війни в Україні.</p>
<p>Ф’ючерси на газ також відреагували слабше. Однорічні та дворічні контракти під час війни в Ірані зросли на <strong>12%</strong> і <strong>2%</strong> відповідно. Під час війни в Україні аналогічні контракти підвищилися на <strong>38%</strong> і <strong>74%</strong>.</p>
<h4>Менша конкуренція за LNG стримала ціни</h4>
<p>На початку 2026 року ціни TTF перебували в діапазоні <strong>28–40 євро за мегават-годину</strong>. Перед вторгненням росії в Україну в лютому 2022 року вони вже становили <strong>80–90 євро за мегават-годину</strong>, а європейський ринок значною мірою залежав від російського трубопровідного газу.</p>
<p>ЄЦБ також вказує на слабшу конкуренцію з Азією за LNG у 2026 році. У 2022 році Європа агресивно конкурувала за вантажі, зокрема на тлі слабкої гідро- та атомної генерації. У березні 2026 року спред між азійським LNG-бенчмарком JKM і європейським TTF став позитивним, створюючи стимули перенаправляти вантажі до Азії. Але його менший масштаб свідчив про менш агресивні закупівлі з боку Азії.</p>
<h4>Порівняння двох криз показує: сам розмір перебоїв у постачанні не визначає автоматично масштаб цінової реакції. Важливими є початковий стан ринку, запаси, гнучкість попиту та очікування щодо тривалості конфлікту.</h4>
<p>Очікування швидкого завершення конфлікту, сильніші докризові умови на нафтовому й газовому ринках та більша гнучкість азійського попиту поки стримували вплив на енергетичні ціни. Водночас ситуація в Ормузькій протоці й на глобальних енергетичних ринках залишається волатильною, особливо після нового зростання цін, спричиненого відновленням ударів між США та Іраном у липні.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. <a href="https://www.ecb.europa.eu/press/blog/date/2026/html/ecb.blog20260727~1212bdb8f9.en.html" target="_blank">ECB</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/28/yecb-poyasniv-chomu-naftovij-i-gazovij-shok-cherez-iran-poki-slabshij-za-ochikuvannya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Алжир збільшить постачання природного газу до Німеччини з 2027 року: Sonatrach і VNG розширюють енергетичне партнерство</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/23/alzhir-zbilshit-postachannya-prirodnogo-gazu-do-nimechchini-z-2027-roku-sonatrach-i-vng-rozshiryuyut-energetichne-partnerstvo/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/23/alzhir-zbilshit-postachannya-prirodnogo-gazu-do-nimechchini-z-2027-roku-sonatrach-i-vng-rozshiryuyut-energetichne-partnerstvo/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 23 Jul 2026 11:23:13 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Метан]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Algeria]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[gas supply]]></category>
		<category><![CDATA[Germany]]></category>
		<category><![CDATA[hydrogen]]></category>
		<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[natural gas]]></category>
		<category><![CDATA[Sonatrach]]></category>
		<category><![CDATA[Transmed]]></category>
		<category><![CDATA[VNG]]></category>
		<category><![CDATA[Алжир]]></category>
		<category><![CDATA[водень]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[Німеччина]]></category>
		<category><![CDATA[постачання газу]]></category>
		<category><![CDATA[природній газ]]></category>
		<category><![CDATA[СПГ]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154539</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30748-Германия.png" alt="Алжир збільшить постачання природного газу до Німеччини з 2027 року: Sonatrach і VNG розширюють енергетичне партнерство"/><br />Алжирська державна компанія Sonatrach та німецький енергетичний концерн VNG уклали новий контракт, який передбачає збільшення постачання природного газу до Німеччини з 1 січня 2027 року. Угода розширює співпрацю, що розпочалася у 2024 році після переорієнтації Німеччини на альтернативні джерела імпорту газу. Водночас сторони не розкрили додаткові обсяги постачання, термін дії контракту та його вартість. Алжир [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30748-Германия.png" alt="Алжир збільшить постачання природного газу до Німеччини з 2027 року: Sonatrach і VNG розширюють енергетичне партнерство"/><br /><p><strong>Алжирська державна компанія Sonatrach та німецький енергетичний концерн VNG уклали новий контракт, який передбачає збільшення постачання природного газу до Німеччини з 1 січня 2027 року.</strong> Угода розширює співпрацю, що розпочалася у 2024 році після переорієнтації Німеччини на альтернативні джерела імпорту газу. Водночас сторони не розкрили додаткові обсяги постачання, термін дії контракту та його вартість.</p>
<h3>Алжир зміцнює позиції одного з ключових постачальників природного газу для Німеччини</h3>
<h4>Що передбачає новий контракт</h4>
<p>Нову угоду Sonatrach та VNG підписали 17 липня 2026 року під час офіційного візиту президента Алжиру Абдельмаджида Теббуна до Німеччини. Про підписання повідомило державне агентство Algérie Presse Service (APS).</p>
<ul>
<li><strong>Збільшення постачання природного газу</strong> до Німеччини розпочнеться <strong>з 1 січня 2027 року.</strong></li>
<li>Сторони <strong>не оприлюднили</strong> додаткові обсяги газу, тривалість контракту та його фінансову вартість.</li>
<li>Контракт стосується <strong>трубопровідних постачань</strong>, які доповнять вже започатковані поставки скрапленого природного газу (СПГ).</li>
</ul>
<h4>Як формувалося партнерство</h4>
<p>Співпраця між Sonatrach і VNG активно розвивається з 2024 року.</p>
<ul>
<li>У <strong>лютому 2024 року</strong> VNG стала першою німецькою компанією, яка почала закуповувати алжирський газ трубопроводом.</li>
<li>Газ надходить через магістральний газопровід <strong>Transmed</strong>, який з&#8217;єднує алжирське родовище <em>Hassi R&#8217;Mel</em> з Італією через Туніс та Сицилійську протоку.</li>
<li>Надалі ресурс транспортується мережею італійського оператора <strong>Snam</strong>, після чого прямує газопроводами <strong>TAG (Trans Austria Gasleitung)</strong> або <strong>Transitgas</strong> до німецьких газових мереж, зокрема <strong>Gascade</strong> та <strong>ONTRAS</strong>.</li>
</ul>
<p><em>Transmed</em> має номінальну пропускну здатність <strong>33,5 млрд кубометрів газу на рік</strong>.</p>
<h4>Перші постачання СПГ відкрили ще один маршрут</h4>
<p>За два тижні до укладення нового контракту, <strong>2 липня 2026 року</strong>, Sonatrach здійснила перше в історії постачання <strong>скрапленого природного газу (СПГ)</strong> до Німеччини.</p>
<ul>
<li><strong>СПГ</strong> — це природний газ, охолоджений до рідкого стану для морського транспортування танкерами.</li>
<li>Новий трубопровідний контракт фактично відкриває <strong>другий канал постачання</strong> алжирського газу на німецький ринок.</li>
</ul>
<h4>Чому це важливо для Німеччини</h4>
<p>Німеччина залишається найбільшим споживачем природного газу в Європі.</p>
<ul>
<li>За перші <strong>чотири місяці 2026 року</strong> країна імпортувала трубопроводами близько <strong>11,5 млрд кубометрів</strong> газу.</li>
<li>Це становить приблизно <strong>чверть усіх європейських трубопровідних поставок природного газу.</strong></li>
<li>VNG до 2022 року була одним із найбільших покупців російського газу, однак після припинення його постачання компанія почала активно диверсифікувати джерела закупівель.</li>
</ul>
<h4>Співпраця виходить за межі природного газу</h4>
<p>Sonatrach і VNG одночасно розвивають проєкти у сфері виробництва та транспортування <strong>«зеленого» водню</strong>.</p>
<ul>
<li>Компанії беруть участь у проєкті <strong>Algeria to Europe Hydrogen Alliance (ALTEH2A)</strong>.</li>
<li>Також вони працюють у межах ініціативи <strong>SoutH2 Corridor</strong>, яка передбачає виробництво водню в Алжирі та його експорт до європейських країн.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ця угода стала результатом тривалого шляху довіри та співпраці між Sonatrach і VNG», — заявив міністр вуглеводнів Алжиру Мохамед Аркаб. За його словами, контракт підтверджує статус Алжиру як надійного постачальника енергоресурсів.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.aps.dz/">Algérie Presse Service (APS</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30748-Германия.png" alt="Алжир збільшить постачання природного газу до Німеччини з 2027 року: Sonatrach і VNG розширюють енергетичне партнерство"/><br /><p><strong>Алжирська державна компанія Sonatrach та німецький енергетичний концерн VNG уклали новий контракт, який передбачає збільшення постачання природного газу до Німеччини з 1 січня 2027 року.</strong> Угода розширює співпрацю, що розпочалася у 2024 році після переорієнтації Німеччини на альтернативні джерела імпорту газу. Водночас сторони не розкрили додаткові обсяги постачання, термін дії контракту та його вартість.</p>
<h3>Алжир зміцнює позиції одного з ключових постачальників природного газу для Німеччини</h3>
<h4>Що передбачає новий контракт</h4>
<p>Нову угоду Sonatrach та VNG підписали 17 липня 2026 року під час офіційного візиту президента Алжиру Абдельмаджида Теббуна до Німеччини. Про підписання повідомило державне агентство Algérie Presse Service (APS).</p>
<ul>
<li><strong>Збільшення постачання природного газу</strong> до Німеччини розпочнеться <strong>з 1 січня 2027 року.</strong></li>
<li>Сторони <strong>не оприлюднили</strong> додаткові обсяги газу, тривалість контракту та його фінансову вартість.</li>
<li>Контракт стосується <strong>трубопровідних постачань</strong>, які доповнять вже започатковані поставки скрапленого природного газу (СПГ).</li>
</ul>
<h4>Як формувалося партнерство</h4>
<p>Співпраця між Sonatrach і VNG активно розвивається з 2024 року.</p>
<ul>
<li>У <strong>лютому 2024 року</strong> VNG стала першою німецькою компанією, яка почала закуповувати алжирський газ трубопроводом.</li>
<li>Газ надходить через магістральний газопровід <strong>Transmed</strong>, який з&#8217;єднує алжирське родовище <em>Hassi R&#8217;Mel</em> з Італією через Туніс та Сицилійську протоку.</li>
<li>Надалі ресурс транспортується мережею італійського оператора <strong>Snam</strong>, після чого прямує газопроводами <strong>TAG (Trans Austria Gasleitung)</strong> або <strong>Transitgas</strong> до німецьких газових мереж, зокрема <strong>Gascade</strong> та <strong>ONTRAS</strong>.</li>
</ul>
<p><em>Transmed</em> має номінальну пропускну здатність <strong>33,5 млрд кубометрів газу на рік</strong>.</p>
<h4>Перші постачання СПГ відкрили ще один маршрут</h4>
<p>За два тижні до укладення нового контракту, <strong>2 липня 2026 року</strong>, Sonatrach здійснила перше в історії постачання <strong>скрапленого природного газу (СПГ)</strong> до Німеччини.</p>
<ul>
<li><strong>СПГ</strong> — це природний газ, охолоджений до рідкого стану для морського транспортування танкерами.</li>
<li>Новий трубопровідний контракт фактично відкриває <strong>другий канал постачання</strong> алжирського газу на німецький ринок.</li>
</ul>
<h4>Чому це важливо для Німеччини</h4>
<p>Німеччина залишається найбільшим споживачем природного газу в Європі.</p>
<ul>
<li>За перші <strong>чотири місяці 2026 року</strong> країна імпортувала трубопроводами близько <strong>11,5 млрд кубометрів</strong> газу.</li>
<li>Це становить приблизно <strong>чверть усіх європейських трубопровідних поставок природного газу.</strong></li>
<li>VNG до 2022 року була одним із найбільших покупців російського газу, однак після припинення його постачання компанія почала активно диверсифікувати джерела закупівель.</li>
</ul>
<h4>Співпраця виходить за межі природного газу</h4>
<p>Sonatrach і VNG одночасно розвивають проєкти у сфері виробництва та транспортування <strong>«зеленого» водню</strong>.</p>
<ul>
<li>Компанії беруть участь у проєкті <strong>Algeria to Europe Hydrogen Alliance (ALTEH2A)</strong>.</li>
<li>Також вони працюють у межах ініціативи <strong>SoutH2 Corridor</strong>, яка передбачає виробництво водню в Алжирі та його експорт до європейських країн.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ця угода стала результатом тривалого шляху довіри та співпраці між Sonatrach і VNG», — заявив міністр вуглеводнів Алжиру Мохамед Аркаб. За його словами, контракт підтверджує статус Алжиру як надійного постачальника енергоресурсів.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.aps.dz/">Algérie Presse Service (APS</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/23/alzhir-zbilshit-postachannya-prirodnogo-gazu-do-nimechchini-z-2027-roku-sonatrach-i-vng-rozshiryuyut-energetichne-partnerstvo/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Чотири танкери з нафтою та газом розвернулися біля Ормузької протоки після атак на судна</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/08/chotiri-tankeri-z-naftoyu-ta-gazom-rozvernulisya-bilya-ormuzko%d1%97-protoki-pislya-atak-na-sudna/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/08/chotiri-tankeri-z-naftoyu-ta-gazom-rozvernulisya-bilya-ormuzko%d1%97-protoki-pislya-atak-na-sudna/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 08 Jul 2026 13:06:24 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[crude tankers]]></category>
		<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[shipping routes]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[морські перевезення]]></category>
		<category><![CDATA[нафтові танкери]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[СПГ]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154289</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30593-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Чотири танкери з нафтою та газом розвернулися біля Ормузької протоки після атак на судна"/><br />Reuters повідомило 8 липня, що щонайменше чотири танкери з нафтою або газом відмовилися від спроби пройти Ормузьку протоку. Серед них — три порожні катарські СПГ-танкери, які прямували до Ras Laffan для завантаження, та індійський VLCC Lila Vadinar з 2 млн барелів кувейтської нафти. Нові ризики для судноплавства в Ормузькій протоці можуть ускладнити рух енергетичних вантажів [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30593-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Чотири танкери з нафтою та газом розвернулися біля Ормузької протоки після атак на судна"/><br /><p>Reuters повідомило 8 липня, що щонайменше чотири танкери з нафтою або газом відмовилися від спроби пройти Ормузьку протоку. Серед них — три порожні катарські СПГ-танкери, які прямували до Ras Laffan для завантаження, та індійський VLCC Lila Vadinar з 2 млн барелів кувейтської нафти.</p>
<h3>Нові ризики для судноплавства в Ормузькій протоці можуть ускладнити рух енергетичних вантажів</h3>
<p>За даними Reuters, танкери Al Ghariya, Duhail і Al Ruwais, контрольовані QatarEnergy, змінили курс пізно ввечері 7 липня. Вони були порожніми та прямували до катарського термінала Ras Laffan для завантаження скрапленого природного газу. Індійський VLCC Lila Vadinar, який наприкінці попереднього тижня завантажив 2 млн барелів кувейтської нафти, 8 липня розвернувся біля узбережжя Оману.</p>
<p>Reuters зазначає, що зміна маршрутів відбулася після пошкодження катарського СПГ-танкера та саудівського нафтового танкера поблизу протоки. Після цього морські органи підвищили рівень загрози до «severe», тобто тяжкого або серйозного рівня ризику.</p>
<p>З початку конфлікту наприкінці лютого через Ормузьку протоку вийшли щонайменше 16 вантажів СПГ з Ras Laffan і 10 вантажів з термінала ADNOC Das Island. Reuters порівнює це з типовим середнім місячним обсягом близько 7 млн метричних тонн, який зазвичай відвантажували з обох хабів.</p>
<p>На початку липня черга баластних суден, що чекали на Ras Laffan, перевищувала 10 суден. За даними Vortexa, понад 50 баластних суден, контрольованих QatarEnergy або ADNOC, перебували в районі Перської затоки, Індії та Малаккської протоки, а частина з них вимкнула транспондери більш ніж на 10 днів.</p>
<p>Того ж дня з протоки вийшли три танкери, які раніше залишалися заблокованими: Mercury Hope з 2 млн барелів еміратської нафти, Tenjun з 2 млн барелів катарської нафти та Pertamina Pride з 2 млн барелів саудівської нафти. За повідомленням Reuters, транспондер Pertamina Pride був вимкнений.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/world/middle-east/four-oil-gas-tankers-turn-back-hormuz-strait-after-vessel-attacks-2026-07-08/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30593-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Чотири танкери з нафтою та газом розвернулися біля Ормузької протоки після атак на судна"/><br /><p>Reuters повідомило 8 липня, що щонайменше чотири танкери з нафтою або газом відмовилися від спроби пройти Ормузьку протоку. Серед них — три порожні катарські СПГ-танкери, які прямували до Ras Laffan для завантаження, та індійський VLCC Lila Vadinar з 2 млн барелів кувейтської нафти.</p>
<h3>Нові ризики для судноплавства в Ормузькій протоці можуть ускладнити рух енергетичних вантажів</h3>
<p>За даними Reuters, танкери Al Ghariya, Duhail і Al Ruwais, контрольовані QatarEnergy, змінили курс пізно ввечері 7 липня. Вони були порожніми та прямували до катарського термінала Ras Laffan для завантаження скрапленого природного газу. Індійський VLCC Lila Vadinar, який наприкінці попереднього тижня завантажив 2 млн барелів кувейтської нафти, 8 липня розвернувся біля узбережжя Оману.</p>
<p>Reuters зазначає, що зміна маршрутів відбулася після пошкодження катарського СПГ-танкера та саудівського нафтового танкера поблизу протоки. Після цього морські органи підвищили рівень загрози до «severe», тобто тяжкого або серйозного рівня ризику.</p>
<p>З початку конфлікту наприкінці лютого через Ормузьку протоку вийшли щонайменше 16 вантажів СПГ з Ras Laffan і 10 вантажів з термінала ADNOC Das Island. Reuters порівнює це з типовим середнім місячним обсягом близько 7 млн метричних тонн, який зазвичай відвантажували з обох хабів.</p>
<p>На початку липня черга баластних суден, що чекали на Ras Laffan, перевищувала 10 суден. За даними Vortexa, понад 50 баластних суден, контрольованих QatarEnergy або ADNOC, перебували в районі Перської затоки, Індії та Малаккської протоки, а частина з них вимкнула транспондери більш ніж на 10 днів.</p>
<p>Того ж дня з протоки вийшли три танкери, які раніше залишалися заблокованими: Mercury Hope з 2 млн барелів еміратської нафти, Tenjun з 2 млн барелів катарської нафти та Pertamina Pride з 2 млн барелів саудівської нафти. За повідомленням Reuters, транспондер Pertamina Pride був вимкнений.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/world/middle-east/four-oil-gas-tankers-turn-back-hormuz-strait-after-vessel-attacks-2026-07-08/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/08/chotiri-tankeri-z-naftoyu-ta-gazom-rozvernulisya-bilya-ormuzko%d1%97-protoki-pislya-atak-na-sudna/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Атаки біля Ормузької протоки повернули ризикову премію в енергетичні ціни</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/08/154281/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/08/154281/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 08 Jul 2026 07:45:58 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Метан]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[gas market]]></category>
		<category><![CDATA[Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[power prices]]></category>
		<category><![CDATA[газовій рінок]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[Ормуз]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на електроенергію]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154281</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30587-Нефть.jpg" alt="Атаки біля Ормузької протоки повернули ризикову премію в енергетичні ціни"/><br />7 липня Reuters повідомило, що ціни на нафту зросли більш ніж на 2% після повідомлень про атаки на судна біля Ормузької протоки. Для ринку електроенергії ключовим є не лише рух нафти, а й ризик для LNG-логістики: за даними джерел Reuters, були пошкоджені катарський LNG-танкер і саудівський нафтовий танкер. Станом на 11:34 за східним часом США [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30587-Нефть.jpg" alt="Атаки біля Ормузької протоки повернули ризикову премію в енергетичні ціни"/><br /><p>7 липня Reuters повідомило, що ціни на нафту зросли більш ніж на 2% після повідомлень про атаки на судна біля Ормузької протоки. Для ринку електроенергії ключовим є не лише рух нафти, а й ризик для LNG-логістики: за даними джерел Reuters, були пошкоджені катарський LNG-танкер і саудівський нафтовий танкер.</p>
<p>Станом на 11:34 за східним часом США Brent зріс на $1,86, або 2,58%, до $73,85/бар., а WTI — на $1,73, або 2,52%, до $70,28/бар. Аналітик Saxo Bank Оле Гансен заявив Reuters, що головною темою ранку стало повідомлення про судно, по якому стріляли в Ормузькій протоці, і саме це повернуло геополітичну ризикову премію в ціни.</p>
<p>У матеріалі зазначено, що Qatar поклав на Тегеран повну юридичну відповідальність за атаку та її наслідки. Ормузький фактор важливий для газового ринку, оскільки будь-яка загроза LNG-постачанню може впливати на очікування щодо TTF і вартості газової генерації в Європі.</p>
<h4>Що це означає для ринку</h4>
<p>Для електроенергетики ризик Ормузу проявляється через паливний канал: LNG — TTF — газова генерація — вечірні ціни на електроенергію. Якщо газова генерація є маржинальною, зростання паливної премії може швидко перейти у короткострокові та форвардні ціни на електроенергію.</p>
<h4>Ризики</h4>
<p>Ключовий ризик — швидка переоцінка газової та електроенергетичної премії без зміни фізичного попиту. Для українських учасників ринку це фактор, який може впливати на спреди з Угорщиною, Румунією, Словаччиною та Польщею через загальноєвропейську вартість маржинальної генерації.</p>
<blockquote><p>«Головна тема цього ранку — судно, по якому стріляли в Ормузькій протоці. Це повертає геополітичну ризикову премію в ціну», — заявив аналітик Saxo Bank Оле Гансен.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/" target="_blank">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-prices-gain-focus-shifts-supply-recovery-demand-2026-07-07/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30587-Нефть.jpg" alt="Атаки біля Ормузької протоки повернули ризикову премію в енергетичні ціни"/><br /><p>7 липня Reuters повідомило, що ціни на нафту зросли більш ніж на 2% після повідомлень про атаки на судна біля Ормузької протоки. Для ринку електроенергії ключовим є не лише рух нафти, а й ризик для LNG-логістики: за даними джерел Reuters, були пошкоджені катарський LNG-танкер і саудівський нафтовий танкер.</p>
<p>Станом на 11:34 за східним часом США Brent зріс на $1,86, або 2,58%, до $73,85/бар., а WTI — на $1,73, або 2,52%, до $70,28/бар. Аналітик Saxo Bank Оле Гансен заявив Reuters, що головною темою ранку стало повідомлення про судно, по якому стріляли в Ормузькій протоці, і саме це повернуло геополітичну ризикову премію в ціни.</p>
<p>У матеріалі зазначено, що Qatar поклав на Тегеран повну юридичну відповідальність за атаку та її наслідки. Ормузький фактор важливий для газового ринку, оскільки будь-яка загроза LNG-постачанню може впливати на очікування щодо TTF і вартості газової генерації в Європі.</p>
<h4>Що це означає для ринку</h4>
<p>Для електроенергетики ризик Ормузу проявляється через паливний канал: LNG — TTF — газова генерація — вечірні ціни на електроенергію. Якщо газова генерація є маржинальною, зростання паливної премії може швидко перейти у короткострокові та форвардні ціни на електроенергію.</p>
<h4>Ризики</h4>
<p>Ключовий ризик — швидка переоцінка газової та електроенергетичної премії без зміни фізичного попиту. Для українських учасників ринку це фактор, який може впливати на спреди з Угорщиною, Румунією, Словаччиною та Польщею через загальноєвропейську вартість маржинальної генерації.</p>
<blockquote><p>«Головна тема цього ранку — судно, по якому стріляли в Ормузькій протоці. Це повертає геополітичну ризикову премію в ціну», — заявив аналітик Saxo Bank Оле Гансен.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/" target="_blank">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-prices-gain-focus-shifts-supply-recovery-demand-2026-07-07/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/08/154281/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Shell зафіксувала вищу ціну TTF у другому кварталі та сильніший результат газового трейдингу</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/08/shell-zafiksuvala-vishhu-cinu-ttf-u-drugomu-kvartali-ta-silnishij-rezultat-gazovogo-trejdingu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/08/shell-zafiksuvala-vishhu-cinu-ttf-u-drugomu-kvartali-ta-silnishij-rezultat-gazovogo-trejdingu/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 08 Jul 2026 06:44:01 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Електрична енергія]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Метан]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[gas market]]></category>
		<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[marginal generation]]></category>
		<category><![CDATA[power prices]]></category>
		<category><![CDATA[TTF]]></category>
		<category><![CDATA[газовій рінок]]></category>
		<category><![CDATA[маржинальна генерація]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на електроенергію]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154280</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30586-Доллары.jpg" alt="Shell зафіксувала вищу ціну TTF у другому кварталі та сильніший результат газового трейдингу"/><br />7 липня Reuters повідомило, що Shell підвищила прогноз видобутку у сегменті integrated gas за другий квартал і очікує суттєво сильніший результат газового трейдингу порівняно з попереднім кварталом. Для ринку електроенергії цей сигнал важливий через вартість газу як палива для маржинальної генерації в Європі. Shell очікує видобуток integrated gas на рівні 610–650 тис. барелів нафтового еквівалента [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30586-Доллары.jpg" alt="Shell зафіксувала вищу ціну TTF у другому кварталі та сильніший результат газового трейдингу"/><br /><p>7 липня Reuters повідомило, що Shell підвищила прогноз видобутку у сегменті integrated gas за другий квартал і очікує суттєво сильніший результат газового трейдингу порівняно з попереднім кварталом. Для ринку електроенергії цей сигнал важливий через вартість газу як палива для маржинальної генерації в Європі.</p>
<p>Shell очікує видобуток integrated gas на рівні 610–650 тис. барелів нафтового еквівалента на добу проти попереднього прогнозу 580–640 тис. барелів. Прогноз обсягів зрідження LNG підвищено до 7,4–7,8 млн т проти попередніх 6,8–7,4 млн т. У першому кварталі Shell виробила 7,9 млн т LNG.</p>
<p>Reuters також навів ціновий фон: у другому кварталі Brent у середньому коштував близько $97/бар., тоді як нідерландський газовий контракт TTF front-month у середньому становив близько €46/МВт·год. Це вище за приблизно €40/МВт·год у попередньому кварталі та €36/МВт·год роком раніше.</p>
<h4>Що це означає для ринку</h4>
<p>Для електроенергетичного арбітражу важлива не корпоративна звітність Shell сама по собі, а підтверджений ціновий фон на газовому ринку. Вищий TTF збільшує чутливість європейських цін на електроенергію до газової генерації, особливо у вечірні години, коли сонячна генерація знижується, а система потребує гнучких потужностей.</p>
<h4>Ризики</h4>
<p>Основний ризик — волатильність газу через геополітичні події та перебої з LNG. Для українського імпортно-експортного арбітражу це означає, що спреди з країнами Центральної Європи можуть швидко змінюватися навіть без локальної зміни попиту в Україні.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/" target="_blank">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/shell-raises-guidance-slightly-q2-integrated-gas-production-2026-07-07/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30586-Доллары.jpg" alt="Shell зафіксувала вищу ціну TTF у другому кварталі та сильніший результат газового трейдингу"/><br /><p>7 липня Reuters повідомило, що Shell підвищила прогноз видобутку у сегменті integrated gas за другий квартал і очікує суттєво сильніший результат газового трейдингу порівняно з попереднім кварталом. Для ринку електроенергії цей сигнал важливий через вартість газу як палива для маржинальної генерації в Європі.</p>
<p>Shell очікує видобуток integrated gas на рівні 610–650 тис. барелів нафтового еквівалента на добу проти попереднього прогнозу 580–640 тис. барелів. Прогноз обсягів зрідження LNG підвищено до 7,4–7,8 млн т проти попередніх 6,8–7,4 млн т. У першому кварталі Shell виробила 7,9 млн т LNG.</p>
<p>Reuters також навів ціновий фон: у другому кварталі Brent у середньому коштував близько $97/бар., тоді як нідерландський газовий контракт TTF front-month у середньому становив близько €46/МВт·год. Це вище за приблизно €40/МВт·год у попередньому кварталі та €36/МВт·год роком раніше.</p>
<h4>Що це означає для ринку</h4>
<p>Для електроенергетичного арбітражу важлива не корпоративна звітність Shell сама по собі, а підтверджений ціновий фон на газовому ринку. Вищий TTF збільшує чутливість європейських цін на електроенергію до газової генерації, особливо у вечірні години, коли сонячна генерація знижується, а система потребує гнучких потужностей.</p>
<h4>Ризики</h4>
<p>Основний ризик — волатильність газу через геополітичні події та перебої з LNG. Для українського імпортно-експортного арбітражу це означає, що спреди з країнами Центральної Європи можуть швидко змінюватися навіть без локальної зміни попиту в Україні.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/" target="_blank">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/shell-raises-guidance-slightly-q2-integrated-gas-production-2026-07-07/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/08/shell-zafiksuvala-vishhu-cinu-ttf-u-drugomu-kvartali-ta-silnishij-rezultat-gazovogo-trejdingu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Shell: збій в Ормузі може залишити світову торгівлю LNG у 2026 році без зростання</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/01/shell-zbij-v-ormuzi-mozhe-zalishiti-svitovu-torgivlyu-lng-u-2026-roci-bez-zrostannya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/01/shell-zbij-v-ormuzi-mozhe-zalishiti-svitovu-torgivlyu-lng-u-2026-roci-bez-zrostannya/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 01 Jul 2026 06:59:22 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[European energy security]]></category>
		<category><![CDATA[gas logistics]]></category>
		<category><![CDATA[Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[газова логістика]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична безпека Європи]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154225</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30551-lng.png" alt="Shell: збій в Ормузі може залишити світову торгівлю LNG у 2026 році без зростання"/><br />Shell заявила, що перебої судноплавства через Ормузьку протоку можуть залишити світову торгівлю LNG у 2026 році на рівні попереднього року, якщо потоки нормалізуються протягом наступних трьох місяців. Компанія водночас очікує зростання попиту на LNG приблизно на 65% до 2050 року. Короткострокова стагнація торгівлі LNG пов’язана з Ормузом, але довгостроковий попит Shell оцінює майже у 700 [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30551-lng.png" alt="Shell: збій в Ормузі може залишити світову торгівлю LNG у 2026 році без зростання"/><br /><p>Shell заявила, що перебої судноплавства через Ормузьку протоку можуть залишити світову торгівлю LNG у 2026 році на рівні попереднього року, якщо потоки нормалізуються протягом наступних трьох місяців. Компанія водночас очікує зростання попиту на LNG приблизно на 65% до 2050 року.</p>
<h3>Короткострокова стагнація торгівлі LNG пов’язана з Ормузом, але довгостроковий попит Shell оцінює майже у 700 млн т на рік</h3>
<p>Reuters повідомило 30 червня, що, за оцінкою Shell, з початку конфлікту через перебої в Ормузькій протоці було зупинено близько п’ятої частини щомісячного глобального постачання LNG. У 2025 році світова торгівля LNG досягла 422 млн тонн, і Shell раніше очікувала її зростання у 2026 році.</p>
<p>Президент Shell з інтегрованого газу Седерік Кремерс заявив, що якщо постачання нормалізується в наступні три місяці, торгівля LNG у 2026 році може залишитися без зростання. За його словами, нові потужності зі зрідження у Північній Америці, ефективніша робота наявних заводів і повільніший імпорт в Азії допомогли частково компенсувати скорочення близькосхідського постачання.</p>
<blockquote><p>«Конфлікт створив шок для всієї системи, і перебої поширилися на всі сегменти економіки, але галузь LNG довела свою стійкість і здатність адаптуватися до мінливих ринкових умов», — сказав президент Shell з інтегрованого газу Седерік Кремерс.</p></blockquote>
<p>За даними Kpler, наведеними Reuters, імпорт LNG в Азію у першому півріччі 2026 року знизився майже на 4% у річному вимірі — до 127,70 млн тонн. Спотова ціна LNG в Азії на піку перевищувала $20 за млн БТЕ, а останнє значення становило $15,35 за млн БТЕ, що Reuters назвав близьким до чотиримісячного мінімуму.</p>
<p>Shell очікує, що до 2050 року попит на LNG зросте приблизно на 65% і майже досягне 700 млн тонн на рік. Основними чинниками компанія назвала Азію та центри обробки даних. До 2030 року Shell прогнозує введення 180 млн тонн на рік нового постачання LNG. Компанія також зазначила, що LNG залишається важливим для енергетичної безпеки Європи й балансування нестабільної генерації з відновлюваних джерел.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/shell-expects-65-rise-global-lng-demand-by-2050-2026-06-30/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30551-lng.png" alt="Shell: збій в Ормузі може залишити світову торгівлю LNG у 2026 році без зростання"/><br /><p>Shell заявила, що перебої судноплавства через Ормузьку протоку можуть залишити світову торгівлю LNG у 2026 році на рівні попереднього року, якщо потоки нормалізуються протягом наступних трьох місяців. Компанія водночас очікує зростання попиту на LNG приблизно на 65% до 2050 року.</p>
<h3>Короткострокова стагнація торгівлі LNG пов’язана з Ормузом, але довгостроковий попит Shell оцінює майже у 700 млн т на рік</h3>
<p>Reuters повідомило 30 червня, що, за оцінкою Shell, з початку конфлікту через перебої в Ормузькій протоці було зупинено близько п’ятої частини щомісячного глобального постачання LNG. У 2025 році світова торгівля LNG досягла 422 млн тонн, і Shell раніше очікувала її зростання у 2026 році.</p>
<p>Президент Shell з інтегрованого газу Седерік Кремерс заявив, що якщо постачання нормалізується в наступні три місяці, торгівля LNG у 2026 році може залишитися без зростання. За його словами, нові потужності зі зрідження у Північній Америці, ефективніша робота наявних заводів і повільніший імпорт в Азії допомогли частково компенсувати скорочення близькосхідського постачання.</p>
<blockquote><p>«Конфлікт створив шок для всієї системи, і перебої поширилися на всі сегменти економіки, але галузь LNG довела свою стійкість і здатність адаптуватися до мінливих ринкових умов», — сказав президент Shell з інтегрованого газу Седерік Кремерс.</p></blockquote>
<p>За даними Kpler, наведеними Reuters, імпорт LNG в Азію у першому півріччі 2026 року знизився майже на 4% у річному вимірі — до 127,70 млн тонн. Спотова ціна LNG в Азії на піку перевищувала $20 за млн БТЕ, а останнє значення становило $15,35 за млн БТЕ, що Reuters назвав близьким до чотиримісячного мінімуму.</p>
<p>Shell очікує, що до 2050 року попит на LNG зросте приблизно на 65% і майже досягне 700 млн тонн на рік. Основними чинниками компанія назвала Азію та центри обробки даних. До 2030 року Shell прогнозує введення 180 млн тонн на рік нового постачання LNG. Компанія також зазначила, що LNG залишається важливим для енергетичної безпеки Європи й балансування нестабільної генерації з відновлюваних джерел.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/shell-expects-65-rise-global-lng-demand-by-2050-2026-06-30/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/01/shell-zbij-v-ormuzi-mozhe-zalishiti-svitovu-torgivlyu-lng-u-2026-roci-bez-zrostannya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Баланс електроенергетики України</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/30/balans-elektroenergetiki-ukra%d1%97ni/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/30/balans-elektroenergetiki-ukra%d1%97ni/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 30 Jun 2026 07:00:19 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Електрична енергія]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[BESS]]></category>
		<category><![CDATA[electricity market]]></category>
		<category><![CDATA[gas storage]]></category>
		<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[power prices]]></category>
		<category><![CDATA[power system balance]]></category>
		<category><![CDATA[баланс енергосистеми]]></category>
		<category><![CDATA[накопичувачі енергії]]></category>
		<category><![CDATA[ПСГ]]></category>
		<category><![CDATA[Ринок електроенергії]]></category>
		<category><![CDATA[СПГ]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на електроенергію]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154205</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30536-солнечные_панелиl.jpg" alt="Баланс електроенергетики України"/><br />В енергосистемі України працюють 7 із 9 енергоблоків АЕС, розташованих на неокупованих територіях. Два енергоблоки перебувають у плановому ремонті. Виробництво електроенергії ГЕС залишається низьким через зниження рівня води у водосховищах Дніпра та Дністра. ТЕС і ТЕЦ також працюють на низькому сезонному рівні через ремонтну кампанію та відновлювальні роботи після пошкоджень. Виробництво електроенергії з ВДЕ перебуває [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30536-солнечные_панелиl.jpg" alt="Баланс електроенергетики України"/><br /><p>В енергосистемі України працюють 7 із 9 енергоблоків АЕС, розташованих на неокупованих територіях. Два енергоблоки перебувають у плановому ремонті.</p>
<p>Виробництво електроенергії ГЕС залишається низьким через зниження рівня води у водосховищах Дніпра та Дністра. ТЕС і ТЕЦ також працюють на низькому сезонному рівні через ремонтну кампанію та відновлювальні роботи після пошкоджень.</p>
<p>Виробництво електроенергії з ВДЕ перебуває на високому сезонному рівні, зокрема завдяки сонячним електростанціям. Водночас в окремі години відбувається обмеження СЕС, оскільки енергосистема не може спожити весь обсяг такої електроенергії. Відповідно до закону, виробники, яких обмежили диспетчери «Укренерго», отримують фінансову компенсацію за недовироблену електроенергію.</p>
<p>Джерело: <a href="https://www.facebook.com/share/p/14fjXmSEmM2/">Facebook</a></p>
<h4></h4>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30536-солнечные_панелиl.jpg" alt="Баланс електроенергетики України"/><br /><p>В енергосистемі України працюють 7 із 9 енергоблоків АЕС, розташованих на неокупованих територіях. Два енергоблоки перебувають у плановому ремонті.</p>
<p>Виробництво електроенергії ГЕС залишається низьким через зниження рівня води у водосховищах Дніпра та Дністра. ТЕС і ТЕЦ також працюють на низькому сезонному рівні через ремонтну кампанію та відновлювальні роботи після пошкоджень.</p>
<p>Виробництво електроенергії з ВДЕ перебуває на високому сезонному рівні, зокрема завдяки сонячним електростанціям. Водночас в окремі години відбувається обмеження СЕС, оскільки енергосистема не може спожити весь обсяг такої електроенергії. Відповідно до закону, виробники, яких обмежили диспетчери «Укренерго», отримують фінансову компенсацію за недовироблену електроенергію.</p>
<p>Джерело: <a href="https://www.facebook.com/share/p/14fjXmSEmM2/">Facebook</a></p>
<h4></h4>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/30/balans-elektroenergetiki-ukra%d1%97ni/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Танкерний рух через Ормузьку протоку відновлюється, але залишається нижчим за докризовий рівень</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/23/tankernij-rux-cherez-ormuzku-protoku-vidnovlyuyetsya-ale-zalishayetsya-nizhchim-za-dokrizovij-riven/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/23/tankernij-rux-cherez-ormuzku-protoku-vidnovlyuyetsya-ale-zalishayetsya-nizhchim-za-dokrizovij-riven/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 23 Jun 2026 05:18:31 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[crude supply]]></category>
		<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[oil logistics]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[tanker traffic]]></category>
		<category><![CDATA[логістика нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[постачання нафти]]></category>
		<category><![CDATA[скраплений природний газ]]></category>
		<category><![CDATA[танкерні перевезення]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154113</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30473-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Танкерний рух через Ормузьку протоку відновлюється, але залишається нижчим за докризовий рівень"/><br />Reuters повідомило 22 червня, що нафтові та LNG-танкери знову проходили через Ормузьку протоку після різкого уповільнення руху. Водночас добова кількість транзитів, за оцінкою Clarksons, ще не повернулася до рівня 125 проходів, який фіксувався до бойових дій з Іраном. Відновлення транзиту через Ормуз знижує логістичний тиск, але нормалізація потоків ще не завершена Через Ормузьку протоку 22 [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30473-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Танкерний рух через Ормузьку протоку відновлюється, але залишається нижчим за докризовий рівень"/><br /><p>Reuters повідомило 22 червня, що нафтові та LNG-танкери знову проходили через Ормузьку протоку після різкого уповільнення руху. Водночас добова кількість транзитів, за оцінкою Clarksons, ще не повернулася до рівня 125 проходів, який фіксувався до бойових дій з Іраном.</p>
<h3>Відновлення транзиту через Ормуз знижує логістичний тиск, але нормалізація потоків ще не завершена</h3>
<p>Через Ормузьку протоку 22 червня проходили нафтові й газові танкери, а рух суден почав поступово відновлюватися після заяви Ірану про закриття протоки на вихідних. За даними Reuters, чотири катарські LNG-танкери без вантажу прямували до Перської затоки.</p>
<p>У нафтовому сегменті два супертанкери, здатні перевозити до 4 млн барелів сирої нафти, зайшли в затоку, один із них прямував до Басри. Ще два менші танкери із сукупним вантажем майже 2 млн барелів нафти вийшли у напрямку Оманської затоки.</p>
<p>За інформацією командування ВМС США в регіоні, у суботу через протоку пройшли 55 торговельних суден із понад 17 млн барелів нафти. Серед суден, що виходили з протоки, були три VLCC із нафтою з ОАЕ, Кувейту та Іраку, а також три танкери з нафтопродуктами.</p>
<blockquote><p>«Хоча добові транзити залишаються нижчими за 125 проходів до бойових дій з Іраном, тенденція є позитивною», — повідомив судновий брокер Clarksons.</p></blockquote>
<p>Reuters також навело дані Національної іранської нафтової компанії: з минулого понеділка через протоку пройшло понад 25 млн барелів іранської нафти.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/world/middle-east/shipping-slows-after-iran-says-it-has-again-shut-strait-hormuz-2026-06-21/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30473-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Танкерний рух через Ормузьку протоку відновлюється, але залишається нижчим за докризовий рівень"/><br /><p>Reuters повідомило 22 червня, що нафтові та LNG-танкери знову проходили через Ормузьку протоку після різкого уповільнення руху. Водночас добова кількість транзитів, за оцінкою Clarksons, ще не повернулася до рівня 125 проходів, який фіксувався до бойових дій з Іраном.</p>
<h3>Відновлення транзиту через Ормуз знижує логістичний тиск, але нормалізація потоків ще не завершена</h3>
<p>Через Ормузьку протоку 22 червня проходили нафтові й газові танкери, а рух суден почав поступово відновлюватися після заяви Ірану про закриття протоки на вихідних. За даними Reuters, чотири катарські LNG-танкери без вантажу прямували до Перської затоки.</p>
<p>У нафтовому сегменті два супертанкери, здатні перевозити до 4 млн барелів сирої нафти, зайшли в затоку, один із них прямував до Басри. Ще два менші танкери із сукупним вантажем майже 2 млн барелів нафти вийшли у напрямку Оманської затоки.</p>
<p>За інформацією командування ВМС США в регіоні, у суботу через протоку пройшли 55 торговельних суден із понад 17 млн барелів нафти. Серед суден, що виходили з протоки, були три VLCC із нафтою з ОАЕ, Кувейту та Іраку, а також три танкери з нафтопродуктами.</p>
<blockquote><p>«Хоча добові транзити залишаються нижчими за 125 проходів до бойових дій з Іраном, тенденція є позитивною», — повідомив судновий брокер Clarksons.</p></blockquote>
<p>Reuters також навело дані Національної іранської нафтової компанії: з минулого понеділка через протоку пройшло понад 25 млн барелів іранської нафти.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/world/middle-east/shipping-slows-after-iran-says-it-has-again-shut-strait-hormuz-2026-06-21/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/23/tankernij-rux-cherez-ormuzku-protoku-vidnovlyuyetsya-ale-zalishayetsya-nizhchim-za-dokrizovij-riven/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Енергетичний шок через Ормузьку протоку сповільнить економіку ЄС і підніме інфляцію до 3,1% у 2026 році</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/22/energetichnij-shok-cherez-ormuzku-protoku-spovilnit-ekonomiku-yes-i-pidnime-inflyaciyu-do-31-u-2026-roci/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/22/energetichnij-shok-cherez-ormuzku-protoku-spovilnit-ekonomiku-yes-i-pidnime-inflyaciyu-do-31-u-2026-roci/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 22 May 2026 08:05:55 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[diesel margins]]></category>
		<category><![CDATA[energy shock]]></category>
		<category><![CDATA[EU economy]]></category>
		<category><![CDATA[GDP forecast]]></category>
		<category><![CDATA[inflation]]></category>
		<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[економіка ЄС]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний шок]]></category>
		<category><![CDATA[Инфляция]]></category>
		<category><![CDATA[маржа дизельного пального]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[прогноз ВВП]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153998</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30382-Доллары.jpg" alt="Енергетичний шок через Ормузьку протоку сповільнить економіку ЄС і підніме інфляцію до 3,1% у 2026 році"/><br />У весняному економічному прогнозі 2026 року зазначено, що конфлікт на Близькому Сході різко змінив макроекономічну картину для Європейського Союзу. Віртуальне закриття Ормузької протоки скоротило морські потоки нафти приблизно на 15%, а LNG — зрідженого природного газу — на 20%. На цьому тлі зростання ВВП ЄС у 2026 році прогнозується на рівні 1,1%, тоді як інфляція [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30382-Доллары.jpg" alt="Енергетичний шок через Ормузьку протоку сповільнить економіку ЄС і підніме інфляцію до 3,1% у 2026 році"/><br /><p>У весняному економічному прогнозі 2026 року зазначено, що конфлікт на Близькому Сході різко змінив макроекономічну картину для Європейського Союзу. Віртуальне закриття Ормузької протоки скоротило морські потоки нафти приблизно на 15%, а LNG — зрідженого природного газу — на 20%. На цьому тлі зростання ВВП ЄС у 2026 році прогнозується на рівні 1,1%, тоді як інфляція має піднятися до 3,1%.</p>
<h3>Нафта, газ і нафтопродукти стали головним каналом тиску на економіку ЄС</h3>
<p>До початку конфлікту глобальна економіка набирала обертів, а економіка ЄС також зміцнювалася на тлі послаблення інфляційного тиску. Однак конфлікт у Близькому Сході спричинив один із найбільших глобальних перебоїв енергетичного постачання в новітній історії — менш ніж через п’ять років після енергетичного шоку, викликаного агресивною війною росії проти України.</p>
<p>У прогнозі наголошується, що удар припав не лише по нафті та LNG, а й по регіональній переробці. Пошкодження енергетичної інфраструктури, зокрема потужностей НПЗ, зробило перебої експорту нафтопродуктів особливо відчутними. Це важливо для ринку пального, оскільки регіон Перської затоки є великим центром переробки, а можливості переорієнтації експорту пального альтернативними маршрутами обмежені.</p>
<ul>
<li>між 27 лютого, напередодні атак США та Ізраїлю по Ірану, і 29 квітня, датою відсікання технічних припущень прогнозу, ціни на газ зросли на 50%;</li>
<li>ціни на сиру нафту за цей самий період підвищилися на 65%;</li>
<li>маржа переробки ключових продуктів, зокрема дизельного пального та авіаційного гасу, досягла історично високих рівнів.</li>
</ul>
<h4>Прогноз для ВВП та інфляції погіршено</h4>
<p>Після зростання на 1,5% у 2025 році ВВП ЄС у 2026 році, за прогнозом, сповільниться до 1,1%. Це на 0,3 процентного пункту нижче, ніж очікувалося в осінньому прогнозі 2025 року. У 2027 році зростання має частково відновитися до 1,4%.</p>
<p>Для єврозони прогноз ще слабший: після 1,4% у 2025 році зростання ВВП у 2026 році очікується на рівні 0,9%, а у 2027 році — 1,2%.</p>
<ul>
<li>інфляція в ЄС: 2,5% у 2025 році, 3,1% у 2026 році та 2,4% у 2027 році;</li>
<li>інфляція в єврозоні: 2,1% у 2025 році, 3,0% у 2026 році та 2,3% у 2027 році;</li>
<li>дефіцит бюджету ЄС: 3,1% ВВП у 2025 році, 3,5% у 2026 році та 3,6% у 2027 році;</li>
<li>дефіцит бюджету єврозони: 2,9% ВВП у 2025 році, 3,3% у 2026 році та 3,5% у 2027 році;</li>
<li>безробіття в ЄС прогнозується на рівні 6,0% у 2025, 2026 і 2027 роках;</li>
<li>безробіття в єврозоні: 6,3% у 2025 році та 6,4% у 2026–2027 роках.</li>
</ul>
<h4>Енергетична інфляція в ЄС може перевищити 11%</h4>
<p>У прогнозі зазначено, що дані за березень і квітень 2026 року вже вказують на сильний стрибок цін на енергоносії. Енергетична інфляція в ЄС, за оцінкою, досягне піку вище 11% у другому кварталі 2026 року та залишатиметься вище 10% до кінця року. На початку 2027 року вона має знизитися, а з другого кварталу перейти в негативну зону.</p>
<p>Ціновий тиск поступово поширюватиметься виробничими ланцюгами. Першими мають постраждати сільське господарство, дистрибуція та транспортні послуги. Інфляція на необроблені продукти харчування, за прогнозом, швидко зросте, перш ніж послабитися у 2027 році.</p>
<p>У Центральній та Східній Європі інфляція, як очікується, залишатиметься вищою через більшу частку енергоносіїв у споживчих кошиках і динамічніше зростання номінальних зарплат.</p>
<h4>Монетарна політика та інвестиції: дорожчі гроші стримують бізнес</h4>
<p>У відповідь на вищу інфляцію Європейський центральний банк і більшість інших центральних банків ЄС, за прогнозом, посилять монетарну політику або щонайменше відкладуть раніше очікуване пом’якшення. Довгострокові процентні ставки вже зросли, а премії за ризик розширилися, що відображено у вищих спредах за окремими державними облігаціями.</p>
<p>Вищі витрати на фінансування та слабші прибутки обмежують можливості компаній інвестувати. Валові інвестиції в основний капітал тепер очікуються на рівні зростання 2,2% у 2026 році та 2,0% у 2027 році після 2,8% у 2025 році. Це нижче за осінній прогноз 2025 року на 0,5 процентного пункту в обидва роки.</p>
<h4>Споживання, торгівля та бюджетний тиск</h4>
<p>Прогноз вказує, що перегляд інфляції вгору знижує зростання реального наявного доходу домогосподарств на 1,4 процентного пункту протягом прогнозного горизонту. Приватне споживання у 2026 році має сповільнитися до 1,1%, а у 2027 році зрости до 1,3%. Це нижче за осінній прогноз на 0,4 та 0,2 процентного пункту відповідно.</p>
<p>Експорт ЄС, за прогнозом, зросте лише на 0,9% у 2026 році, а у 2027 році прискориться до 2,1%. Імпорт у 2026 році переглянуто до 1,7%. У результаті торгівля, як очікується, відніме близько 0,4 процентного пункту від внутрішнього зростання цього року.</p>
<p>Сальдо поточного рахунку ЄС, за прогнозом, знизиться з 2,4% ВВП у 2025 році до 1,7% у 2026 році та 1,6% у 2027 році. Сукупний дефіцит сектору загального державного управління ЄС має зрости з 3,1% ВВП у 2025 році до 3,6% у 2027 році. Борг ЄС до ВВП, за оцінкою, підніметься з 82,8% наприкінці 2025 року до 85,3% наприкінці 2027 року.</p>
<h4>Ризики зосереджені навколо Близького Сходу та енергоринків</h4>
<p>Базовий сценарій прогнозу спирається на ф’ючерсні ціни енергоносіїв, які вказують на відносно швидку, хоча й часткову нормалізацію постачання. Очікується, що ціни на нафту й газ досягнуть піку в поточному кварталі та до кінця 2027 року знизяться до рівня приблизно на 20% вище довоєнного.</p>
<p>Водночас у менш сприятливому сценарії триваліший і сильніший перебій енергопостачання призведе до вищих цін на енергоресурси, сильнішого удару по глобальному зростанню та економічних настроях, а також може звести нанівець очікуване відновлення реального ВВП у 2027 році.</p>
<p>Окремо в прогнозі вказано на критичну роль регіону Перської затоки у виробництві та постачанні нафтопродуктів, важливих для транспорту й опалення. Перебої у постачанні гелію та добрив також можуть спричинити вторинні ефекти у глобальних виробничих ланцюгах, зокрема у стратегічно важливій напівпровідниковій галузі, та тиснути на доступність продовольства.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://economy-finance.ec.europa.eu/economic-forecast-and-surveys/economic-forecasts/spring-2026-economic-forecast-slowdown-growth-energy-shock-drives-inflation_en" target="_blank">Spring 2026 Economic Forecast.</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30382-Доллары.jpg" alt="Енергетичний шок через Ормузьку протоку сповільнить економіку ЄС і підніме інфляцію до 3,1% у 2026 році"/><br /><p>У весняному економічному прогнозі 2026 року зазначено, що конфлікт на Близькому Сході різко змінив макроекономічну картину для Європейського Союзу. Віртуальне закриття Ормузької протоки скоротило морські потоки нафти приблизно на 15%, а LNG — зрідженого природного газу — на 20%. На цьому тлі зростання ВВП ЄС у 2026 році прогнозується на рівні 1,1%, тоді як інфляція має піднятися до 3,1%.</p>
<h3>Нафта, газ і нафтопродукти стали головним каналом тиску на економіку ЄС</h3>
<p>До початку конфлікту глобальна економіка набирала обертів, а економіка ЄС також зміцнювалася на тлі послаблення інфляційного тиску. Однак конфлікт у Близькому Сході спричинив один із найбільших глобальних перебоїв енергетичного постачання в новітній історії — менш ніж через п’ять років після енергетичного шоку, викликаного агресивною війною росії проти України.</p>
<p>У прогнозі наголошується, що удар припав не лише по нафті та LNG, а й по регіональній переробці. Пошкодження енергетичної інфраструктури, зокрема потужностей НПЗ, зробило перебої експорту нафтопродуктів особливо відчутними. Це важливо для ринку пального, оскільки регіон Перської затоки є великим центром переробки, а можливості переорієнтації експорту пального альтернативними маршрутами обмежені.</p>
<ul>
<li>між 27 лютого, напередодні атак США та Ізраїлю по Ірану, і 29 квітня, датою відсікання технічних припущень прогнозу, ціни на газ зросли на 50%;</li>
<li>ціни на сиру нафту за цей самий період підвищилися на 65%;</li>
<li>маржа переробки ключових продуктів, зокрема дизельного пального та авіаційного гасу, досягла історично високих рівнів.</li>
</ul>
<h4>Прогноз для ВВП та інфляції погіршено</h4>
<p>Після зростання на 1,5% у 2025 році ВВП ЄС у 2026 році, за прогнозом, сповільниться до 1,1%. Це на 0,3 процентного пункту нижче, ніж очікувалося в осінньому прогнозі 2025 року. У 2027 році зростання має частково відновитися до 1,4%.</p>
<p>Для єврозони прогноз ще слабший: після 1,4% у 2025 році зростання ВВП у 2026 році очікується на рівні 0,9%, а у 2027 році — 1,2%.</p>
<ul>
<li>інфляція в ЄС: 2,5% у 2025 році, 3,1% у 2026 році та 2,4% у 2027 році;</li>
<li>інфляція в єврозоні: 2,1% у 2025 році, 3,0% у 2026 році та 2,3% у 2027 році;</li>
<li>дефіцит бюджету ЄС: 3,1% ВВП у 2025 році, 3,5% у 2026 році та 3,6% у 2027 році;</li>
<li>дефіцит бюджету єврозони: 2,9% ВВП у 2025 році, 3,3% у 2026 році та 3,5% у 2027 році;</li>
<li>безробіття в ЄС прогнозується на рівні 6,0% у 2025, 2026 і 2027 роках;</li>
<li>безробіття в єврозоні: 6,3% у 2025 році та 6,4% у 2026–2027 роках.</li>
</ul>
<h4>Енергетична інфляція в ЄС може перевищити 11%</h4>
<p>У прогнозі зазначено, що дані за березень і квітень 2026 року вже вказують на сильний стрибок цін на енергоносії. Енергетична інфляція в ЄС, за оцінкою, досягне піку вище 11% у другому кварталі 2026 року та залишатиметься вище 10% до кінця року. На початку 2027 року вона має знизитися, а з другого кварталу перейти в негативну зону.</p>
<p>Ціновий тиск поступово поширюватиметься виробничими ланцюгами. Першими мають постраждати сільське господарство, дистрибуція та транспортні послуги. Інфляція на необроблені продукти харчування, за прогнозом, швидко зросте, перш ніж послабитися у 2027 році.</p>
<p>У Центральній та Східній Європі інфляція, як очікується, залишатиметься вищою через більшу частку енергоносіїв у споживчих кошиках і динамічніше зростання номінальних зарплат.</p>
<h4>Монетарна політика та інвестиції: дорожчі гроші стримують бізнес</h4>
<p>У відповідь на вищу інфляцію Європейський центральний банк і більшість інших центральних банків ЄС, за прогнозом, посилять монетарну політику або щонайменше відкладуть раніше очікуване пом’якшення. Довгострокові процентні ставки вже зросли, а премії за ризик розширилися, що відображено у вищих спредах за окремими державними облігаціями.</p>
<p>Вищі витрати на фінансування та слабші прибутки обмежують можливості компаній інвестувати. Валові інвестиції в основний капітал тепер очікуються на рівні зростання 2,2% у 2026 році та 2,0% у 2027 році після 2,8% у 2025 році. Це нижче за осінній прогноз 2025 року на 0,5 процентного пункту в обидва роки.</p>
<h4>Споживання, торгівля та бюджетний тиск</h4>
<p>Прогноз вказує, що перегляд інфляції вгору знижує зростання реального наявного доходу домогосподарств на 1,4 процентного пункту протягом прогнозного горизонту. Приватне споживання у 2026 році має сповільнитися до 1,1%, а у 2027 році зрости до 1,3%. Це нижче за осінній прогноз на 0,4 та 0,2 процентного пункту відповідно.</p>
<p>Експорт ЄС, за прогнозом, зросте лише на 0,9% у 2026 році, а у 2027 році прискориться до 2,1%. Імпорт у 2026 році переглянуто до 1,7%. У результаті торгівля, як очікується, відніме близько 0,4 процентного пункту від внутрішнього зростання цього року.</p>
<p>Сальдо поточного рахунку ЄС, за прогнозом, знизиться з 2,4% ВВП у 2025 році до 1,7% у 2026 році та 1,6% у 2027 році. Сукупний дефіцит сектору загального державного управління ЄС має зрости з 3,1% ВВП у 2025 році до 3,6% у 2027 році. Борг ЄС до ВВП, за оцінкою, підніметься з 82,8% наприкінці 2025 року до 85,3% наприкінці 2027 року.</p>
<h4>Ризики зосереджені навколо Близького Сходу та енергоринків</h4>
<p>Базовий сценарій прогнозу спирається на ф’ючерсні ціни енергоносіїв, які вказують на відносно швидку, хоча й часткову нормалізацію постачання. Очікується, що ціни на нафту й газ досягнуть піку в поточному кварталі та до кінця 2027 року знизяться до рівня приблизно на 20% вище довоєнного.</p>
<p>Водночас у менш сприятливому сценарії триваліший і сильніший перебій енергопостачання призведе до вищих цін на енергоресурси, сильнішого удару по глобальному зростанню та економічних настроях, а також може звести нанівець очікуване відновлення реального ВВП у 2027 році.</p>
<p>Окремо в прогнозі вказано на критичну роль регіону Перської затоки у виробництві та постачанні нафтопродуктів, важливих для транспорту й опалення. Перебої у постачанні гелію та добрив також можуть спричинити вторинні ефекти у глобальних виробничих ланцюгах, зокрема у стратегічно важливій напівпровідниковій галузі, та тиснути на доступність продовольства.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://economy-finance.ec.europa.eu/economic-forecast-and-surveys/economic-forecasts/spring-2026-economic-forecast-slowdown-growth-energy-shock-drives-inflation_en" target="_blank">Spring 2026 Economic Forecast.</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/22/energetichnij-shok-cherez-ormuzku-protoku-spovilnit-ekonomiku-yes-i-pidnime-inflyaciyu-do-31-u-2026-roci/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Рекордне вилучення нафти зі стратегічного резерву США штовхає американську сировину на світовий ринок</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/20/rekordne-viluchennya-nafti-zi-strategichnogo-rezervu-ssha-shtovxaye-amerikansku-sirovinu-na-svitovij-rinok/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/20/rekordne-viluchennya-nafti-zi-strategichnogo-rezervu-ssha-shtovxaye-amerikansku-sirovinu-na-svitovij-rinok/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 20 May 2026 05:55:09 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[crude exports]]></category>
		<category><![CDATA[energy markets]]></category>
		<category><![CDATA[ICE Brent]]></category>
		<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions waiver]]></category>
		<category><![CDATA[експорт нафти]]></category>
		<category><![CDATA[запаси нафти]]></category>
		<category><![CDATA[СПР]]></category>
		<category><![CDATA[стратегічний нафтовий резерв]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153985</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30376-Нефть_США.jpg" alt="Рекордне вилучення нафти зі стратегічного резерву США штовхає американську сировину на світовий ринок"/><br />Світовий нафтовий ринок увійшов у тиждень із одразу кількома сильними сигналами: рекордне вилучення нафти зі Стратегічного нафтового резерву США, можливе історичне зростання американського експорту понад 5,5 млн барелів на добу у травні, попередження МЕА про швидке скорочення комерційних запасів у країнах ОЕСР та утримання ICE Brent близько $110 за барель. SPR став одним із ключових [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30376-Нефть_США.jpg" alt="Рекордне вилучення нафти зі стратегічного резерву США штовхає американську сировину на світовий ринок"/><br /><p>Світовий нафтовий ринок увійшов у тиждень із одразу кількома сильними сигналами: рекордне вилучення нафти зі Стратегічного нафтового резерву США, можливе історичне зростання американського експорту понад 5,5 млн барелів на добу у травні, попередження МЕА про швидке скорочення комерційних запасів у країнах ОЕСР та утримання ICE Brent близько $110 за барель.</p>
<h3>SPR став одним із ключових джерел додаткової нафти для ринку</h3>
<p>Минулого тижня зі Стратегічного нафтового резерву США, або SPR, було вилучено рекордні 9,9 млн барелів. Це знизило загальні запаси на майданчиках SPR до 374 млн барелів — найнижчого рівня з липня 2024 року.</p>
<p>Темп вилучення також став історичним максимумом: на ринок було спрямовано понад 1,4 млн барелів на добу стратегічних запасів. У матеріалі зазначається, що це вище середнього темпу адміністрації Байдена на рівні 1 млн барелів на добу.</p>
<ul>
<li><strong>Близько 60%</strong> вивільнених обсягів SPR потрапляє на внутрішній ринок переробки США.</li>
<li><strong>Решта обсягів</strong> експортується за кордон.</li>
<li><strong>Європейські покупці</strong> особливо активно купують окремі сорти, зокрема Bryan Mound Sour.</li>
<li><strong>Експорт нафти США у травні</strong> може вперше в історії перевищити 5,5 млн барелів на добу.</li>
</ul>
<p>Водночас у матеріалі окремо наголошується на ризику для інфраструктури SPR. Прискорене вилучення нафти зі Стратегічного нафтового резерву може пошкодити соляні каверни, у яких зберігаються барелі, зробивши їх вразливими до соляних обвалів і деформації порожнин.</p>
<h3>Ціни на нафту стримують політичні сигнали та санкційне послаблення</h3>
<p>У вівторок, 19 травня 2026 року, напруга навколо можливого відновлення бойових дій між США та Іраном дещо знизилася після заяви президента США Трампа про те, що його адміністрація «відкладе» заплановану військову атаку.</p>
<p>Додатковим чинником стримування цін стало продовження на 30 днів санкційного послаблення для покупців російської нафти та нафтопродуктів. За умовами цього рішення, «вразливі країни» можуть без ризику купувати російську нафту й нафтопродукти, якщо вантажі були завантажені на судна до 17 червня. На цьому тлі ICE Brent тримався біля позначки <strong>$110 за барель</strong>.</p>
<h3>МЕА попереджає про швидке скорочення комерційних запасів</h3>
<p>Виконавчий директор Міжнародного енергетичного агентства Фатіх Біроль заявив, що комерційні запаси нафти в країнах ОЕСР скорочуються дуже швидко. ОЕСР — це Організація економічного співробітництва та розвитку, до якої входять розвинені економіки. Відбувається найбільше в історії МЕА спільне вивільнення стратегічних резервів загальним обсягом <strong>400 млн барелів</strong>.</p>
<h3>Китай знижує переробку, а Іран накопичує танкери біля Kharg Island</h3>
<p>На китайському ринку тиск іде з боку слабкої маржі переробки. Національне бюро статистики Китаю повідомило, що у квітні обсяг переробки сирої нафти в країні знизився до <strong>13,3 млн барелів на добу</strong>. Це найнижчий місячний показник із серпня 2022 року. Причиною названо перехід маржі переробки в негативну зону на тлі заборони експорту нафтопродуктів.</p>
<p>За даними Bloomberg, біля головного іранського нафтового термінала Kharg Island стоять на якорі близько <strong>23 танкерів</strong>, контрольованих Іраном. Це найбільша кількість від початку блокади Аравійського моря США. Така концентрація суден свідчить, що сховища заповнюються.</p>
<h3>LNG-проєкти та інвестиційні рішення залишаються важливою частиною енергетичного тижня</h3>
<p>Окремий блок подій стосується LNG — зрідженого природного газу. Великі проєкти, які можуть вплинути на майбутню структуру постачання енергоносіїв.</p>
<ul>
<li><strong>ConocoPhillips</strong> підписала 30-річну угоду про постачання природного газу для запланованого проєкту Alaska LNG вартістю $40 млрд із девелопером Glenfarne. Це наближає можливе остаточне інвестиційне рішення щодо заводу потужністю 20 млн тонн на рік.</li>
<li><strong>LNG Canada Phase 2</strong> потужністю 14 млн тонн на рік планує вийти на остаточне інвестиційне рішення до кінця 2026 року. У проєкті беруть участь Shell, Petronas, Mitsubishi, PetroChina та Kogas.</li>
<li><strong>Caturus</strong>, спільне підприємство Kimmeridge, Mubadala та Canada Pension Plan, ухвалило остаточне інвестиційне рішення щодо проєкту Commonwealth LNG потужністю 9,5 млн тонн на рік після залучення $9,75 млрд проєктного фінансування. Старт виробництва заплановано до кінця 2030 року.</li>
</ul>
<p>FID, або остаточне інвестиційне рішення, означає момент, коли учасники проєкту переходять від підготовки до повноцінної реалізації з фінансуванням, будівництвом і виробничими зобов’язаннями.</p>
<h3>Податки, паливні протести та обмеження експорту посилюють ризики для ринків</h3>
<p>Венесуела опублікувала новий проєкт нафтового закону. Він дозволить Каракасу встановлювати ставки роялті та податків для приватних і іноземних інвесторів окремо для кожного проєкту. Максимальна ставка роялті обмежується <strong>30%</strong>, а інтегрований податок на вуглеводні — <strong>15%</strong>.</p>
<p>У Кенії економіка зазнала серйозних збоїв через протести й зіткнення з поліцією у великих містах на тлі зростання цін на пальне. У матеріалі зазначається, що попередні міжурядові постачання з Близького Сходу були заблоковані через конфлікт США та Ірану.</p>
<h3>Інші ринкові сигнали: від Аляски до Нігерії та Австралії</h3>
<ul>
<li><strong>Santos</strong> оголосила про першу нафту з першої фази проєкту Pikka на Алясці. Видобуток має зрости до плато <strong>80 тис. барелів на добу</strong> у третьому кварталі цього року.</li>
<li><strong>Dangote oil refinery</strong> подала позов проти уряду Нігерії до Високого суду країни, заявивши, що Міністерство нафтових ресурсів порушило закон, видавши ліцензії на імпорт бензину на II квартал 2026 року, хоча власний випуск НПЗ має бути достатнім для внутрішнього попиту.</li>
<li><strong>Прем’єр-міністр Австралії Ентоні Албанізі</strong> повідомив, що уряд забезпечив три вантажі авіапального з Китаю. Усі вони мають прибути в червні, попри чинну заборону Пекіна на експорт нафтопродуктів. Імпорт авіапального залишається підвищеним на рівні <strong>140 тис. барелів на добу</strong>.</li>
<li><strong>Petrobras</strong> розглядає інвестиції в глибоководні активи Мексики, включно зі зрілими районами та новими напрямами. Делегація Pemex має прибути до Бразилії у червні.</li>
</ul>
<p>Таким чином, головна картина тижня складається з кількох одночасних процесів: США активно виводять стратегічні запаси на світовий ринок, комерційні запаси в країнах ОЕСР швидко скорочуються, Китай зменшує переробку, а геополітичні та санкційні рішення продовжують стримувати або змінювати рух нафтових потоків.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30376-Нефть_США.jpg" alt="Рекордне вилучення нафти зі стратегічного резерву США штовхає американську сировину на світовий ринок"/><br /><p>Світовий нафтовий ринок увійшов у тиждень із одразу кількома сильними сигналами: рекордне вилучення нафти зі Стратегічного нафтового резерву США, можливе історичне зростання американського експорту понад 5,5 млн барелів на добу у травні, попередження МЕА про швидке скорочення комерційних запасів у країнах ОЕСР та утримання ICE Brent близько $110 за барель.</p>
<h3>SPR став одним із ключових джерел додаткової нафти для ринку</h3>
<p>Минулого тижня зі Стратегічного нафтового резерву США, або SPR, було вилучено рекордні 9,9 млн барелів. Це знизило загальні запаси на майданчиках SPR до 374 млн барелів — найнижчого рівня з липня 2024 року.</p>
<p>Темп вилучення також став історичним максимумом: на ринок було спрямовано понад 1,4 млн барелів на добу стратегічних запасів. У матеріалі зазначається, що це вище середнього темпу адміністрації Байдена на рівні 1 млн барелів на добу.</p>
<ul>
<li><strong>Близько 60%</strong> вивільнених обсягів SPR потрапляє на внутрішній ринок переробки США.</li>
<li><strong>Решта обсягів</strong> експортується за кордон.</li>
<li><strong>Європейські покупці</strong> особливо активно купують окремі сорти, зокрема Bryan Mound Sour.</li>
<li><strong>Експорт нафти США у травні</strong> може вперше в історії перевищити 5,5 млн барелів на добу.</li>
</ul>
<p>Водночас у матеріалі окремо наголошується на ризику для інфраструктури SPR. Прискорене вилучення нафти зі Стратегічного нафтового резерву може пошкодити соляні каверни, у яких зберігаються барелі, зробивши їх вразливими до соляних обвалів і деформації порожнин.</p>
<h3>Ціни на нафту стримують політичні сигнали та санкційне послаблення</h3>
<p>У вівторок, 19 травня 2026 року, напруга навколо можливого відновлення бойових дій між США та Іраном дещо знизилася після заяви президента США Трампа про те, що його адміністрація «відкладе» заплановану військову атаку.</p>
<p>Додатковим чинником стримування цін стало продовження на 30 днів санкційного послаблення для покупців російської нафти та нафтопродуктів. За умовами цього рішення, «вразливі країни» можуть без ризику купувати російську нафту й нафтопродукти, якщо вантажі були завантажені на судна до 17 червня. На цьому тлі ICE Brent тримався біля позначки <strong>$110 за барель</strong>.</p>
<h3>МЕА попереджає про швидке скорочення комерційних запасів</h3>
<p>Виконавчий директор Міжнародного енергетичного агентства Фатіх Біроль заявив, що комерційні запаси нафти в країнах ОЕСР скорочуються дуже швидко. ОЕСР — це Організація економічного співробітництва та розвитку, до якої входять розвинені економіки. Відбувається найбільше в історії МЕА спільне вивільнення стратегічних резервів загальним обсягом <strong>400 млн барелів</strong>.</p>
<h3>Китай знижує переробку, а Іран накопичує танкери біля Kharg Island</h3>
<p>На китайському ринку тиск іде з боку слабкої маржі переробки. Національне бюро статистики Китаю повідомило, що у квітні обсяг переробки сирої нафти в країні знизився до <strong>13,3 млн барелів на добу</strong>. Це найнижчий місячний показник із серпня 2022 року. Причиною названо перехід маржі переробки в негативну зону на тлі заборони експорту нафтопродуктів.</p>
<p>За даними Bloomberg, біля головного іранського нафтового термінала Kharg Island стоять на якорі близько <strong>23 танкерів</strong>, контрольованих Іраном. Це найбільша кількість від початку блокади Аравійського моря США. Така концентрація суден свідчить, що сховища заповнюються.</p>
<h3>LNG-проєкти та інвестиційні рішення залишаються важливою частиною енергетичного тижня</h3>
<p>Окремий блок подій стосується LNG — зрідженого природного газу. Великі проєкти, які можуть вплинути на майбутню структуру постачання енергоносіїв.</p>
<ul>
<li><strong>ConocoPhillips</strong> підписала 30-річну угоду про постачання природного газу для запланованого проєкту Alaska LNG вартістю $40 млрд із девелопером Glenfarne. Це наближає можливе остаточне інвестиційне рішення щодо заводу потужністю 20 млн тонн на рік.</li>
<li><strong>LNG Canada Phase 2</strong> потужністю 14 млн тонн на рік планує вийти на остаточне інвестиційне рішення до кінця 2026 року. У проєкті беруть участь Shell, Petronas, Mitsubishi, PetroChina та Kogas.</li>
<li><strong>Caturus</strong>, спільне підприємство Kimmeridge, Mubadala та Canada Pension Plan, ухвалило остаточне інвестиційне рішення щодо проєкту Commonwealth LNG потужністю 9,5 млн тонн на рік після залучення $9,75 млрд проєктного фінансування. Старт виробництва заплановано до кінця 2030 року.</li>
</ul>
<p>FID, або остаточне інвестиційне рішення, означає момент, коли учасники проєкту переходять від підготовки до повноцінної реалізації з фінансуванням, будівництвом і виробничими зобов’язаннями.</p>
<h3>Податки, паливні протести та обмеження експорту посилюють ризики для ринків</h3>
<p>Венесуела опублікувала новий проєкт нафтового закону. Він дозволить Каракасу встановлювати ставки роялті та податків для приватних і іноземних інвесторів окремо для кожного проєкту. Максимальна ставка роялті обмежується <strong>30%</strong>, а інтегрований податок на вуглеводні — <strong>15%</strong>.</p>
<p>У Кенії економіка зазнала серйозних збоїв через протести й зіткнення з поліцією у великих містах на тлі зростання цін на пальне. У матеріалі зазначається, що попередні міжурядові постачання з Близького Сходу були заблоковані через конфлікт США та Ірану.</p>
<h3>Інші ринкові сигнали: від Аляски до Нігерії та Австралії</h3>
<ul>
<li><strong>Santos</strong> оголосила про першу нафту з першої фази проєкту Pikka на Алясці. Видобуток має зрости до плато <strong>80 тис. барелів на добу</strong> у третьому кварталі цього року.</li>
<li><strong>Dangote oil refinery</strong> подала позов проти уряду Нігерії до Високого суду країни, заявивши, що Міністерство нафтових ресурсів порушило закон, видавши ліцензії на імпорт бензину на II квартал 2026 року, хоча власний випуск НПЗ має бути достатнім для внутрішнього попиту.</li>
<li><strong>Прем’єр-міністр Австралії Ентоні Албанізі</strong> повідомив, що уряд забезпечив три вантажі авіапального з Китаю. Усі вони мають прибути в червні, попри чинну заборону Пекіна на експорт нафтопродуктів. Імпорт авіапального залишається підвищеним на рівні <strong>140 тис. барелів на добу</strong>.</li>
<li><strong>Petrobras</strong> розглядає інвестиції в глибоководні активи Мексики, включно зі зрілими районами та новими напрямами. Делегація Pemex має прибути до Бразилії у червні.</li>
</ul>
<p>Таким чином, головна картина тижня складається з кількох одночасних процесів: США активно виводять стратегічні запаси на світовий ринок, комерційні запаси в країнах ОЕСР швидко скорочуються, Китай зменшує переробку, а геополітичні та санкційні рішення продовжують стримувати або змінювати рух нафтових потоків.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/20/rekordne-viluchennya-nafti-zi-strategichnogo-rezervu-ssha-shtovxaye-amerikansku-sirovinu-na-svitovij-rinok/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/lng/feed/ ) in 1.85658 seconds, on Aug 17th, 2026 at 9:22 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Aug 17th, 2026 at 10:22 am UTC -->