Порожній танкер для нафтопродуктів під прапором Мальти та під управлінням грецької компанії зупинився на якорі в Ормузькій протоці біля Оману. Судновласники та оператори стали обережніше планувати проходження протоки після повторної ескалації бойових дій.

Логістичний ризик переходить із сирої нафти на готові нафтопродукти

За даними OilPrice.com, йдеться саме про танкер для нафтопродуктів. Це важлива деталь для ринку бензинів, оскільки ризик у Ормузькій протоці стосується не тільки великих танкерів із сирою нафтою, а й суден, які перевозять готове пальне або компоненти для подальшої переробки та змішування.

Матеріал зазначає, що власники та оператори суден стають дедалі обережнішими щодо проходження Ормузької протоки в обох напрямках. Причиною названо повторну ескалацію бойових дій. Для ринку це означає, що навіть без повного закриття маршруту виникає ризик затримок, простоїв, підвищення вартості фрахту та страхування.

Для Європи та України такий сигнал має ринкове значення через глобальну конкуренцію за доступні обсяги пального. Якщо частина потоків із Близького Сходу сповільнюється або стає дорожчою, імпортерам у Європі доводиться більше покладатися на альтернативні джерела та маршрути. Це може посилювати логістичну премію у ціні бензинів, якщо такий тиск фіксується в котируваннях і контрактах.

OilPrice.com не повідомив про конкретний обсяг вантажу на зупиненому судні, оскільки воно було порожнім. Тому ключовий факт цієї новини — не втрата фізичного обсягу, а зміна поведінки перевізників у критичній протоці.

Джерело: Terminal. За матеріалами: OilPrice.com.

Єменський рух хуситів заявив про негайне запровадження морської блокади Саудівської Аравії. Reuters зазначив, що повне закриття Баб-ель-Мандебської протоки могло б зупинити саудівський нафтовий експорт до Азії та скоротити світове постачання нафти на 7%. Для ринку бензинів це означає додатковий ризик для сировини, фрахту та страхових витрат.

Новий ризик у Червоному морі розширює географію енергетичної кризи за межі Перської затоки

За повідомленням Reuters, хусити заявили, що оголошують «морське ембарго проти саудівського ворога» з негайним набранням чинності. Вони пояснили рішення відповіддю на, як вони стверджують, «несправедливу та гнітючу облогу» Ємену з боку Саудівської Аравії. Саудівська Аравія на момент публікації Reuters не надала негайної відповіді.

Ключовий ринковий ризик пов’язаний із Баб-ель-Мандебською протокою — південним входом до Червоного моря. Reuters зазначив, що її повне закриття зупинило б саудівський нафтовий експорт до Азії та могло б скоротити глобальне постачання нафти на 7%. Водночас війна з Іраном уже знизила світові нафтові потоки на 10%.

Для європейського ринку нафтопродуктів ця подія важлива через вплив на маршрути між Близьким Сходом, Азією та Європою. Якщо перевізники закладатимуть вищі ризикові премії або уникатимуть окремих маршрутів, це може впливати на вартість доставки нафти та компонентів для виробництва бензинів. Такий вплив прямо випливає з оцінки Reuters щодо ризику для глобальної енергетичної торгівлі.

«Навіть якщо судна не будуть атаковані, саме оголошення, ймовірно, порушить судноплавство і створить невизначеність для саудівських портів. Критичним питанням залишається те, чи перейдуть хусити від погроз до прямих дій», — сказав Мохаммед Альбаша, єменський аналітик і засновник вашингтонської Basha Report.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Brent і WTI знизилися після різкого ранкового зростання, оскільки ринок одночасно враховував ризики нової ескалації на Близькому Сході та повідомлення про можливе відновлення переговорів між США й Іраном. Brent опускався до $87,93 за барель після піку $91,42, а WTI — до $82,12 після $85,39.

Ринок нафти залишається чутливим до логістики Ормузу та ризиків для експорту з регіону

За даними Reuters, ціни на нафту в понеділок, 20 липня, спочатку досягли найвищих рівнів більш ніж за місяць через занепокоєння щодо перевезень через Ормузьку протоку, але потім знизилися на тлі повідомлення про посередницьку пропозицію Ірану щодо 10-денного припинення вогню для пошуку шляхів відновлення проміжної угоди зі США.

Brent знижувався на 19 центів, або приблизно на 0,2%, до $87,93 за барель після ранкового зростання до $91,42 — найвищого рівня з 11 червня. WTI втрачав 38 центів, або 0,5%, до $82,12 після підйому до $85,39 — найвищого рівня з 12 червня.

Reuters зазначає, що напруження посилилося після дев’ятої поспіль ночі ударів США по Ірану, тоді як Кувейт і Бахрейн повідомили про нові іранські удари. Додатковим фактором стала заява єменських хуситів про морську блокаду Саудівської Аравії, що розширює ризики для енергетичних потоків за межі Перської затоки.

Окремий логістичний сигнал — падіння кількості переходів через Ормузьку протоку. За даними LSEG, у неділю через протоку пройшли чотири судна проти восьми днем раніше. Водночас із п’ятниці до протоки увійшли щонайменше три танкери з нафтопродуктами та один дуже великий нафтовий танкер для завантаження.

«Оголошення хуситів про заборону експорту нафти з району Червоного моря буде уважно відстежуватися трейдерами. Якщо цей прохід буде заблокований або залишиться заблокованим, глобальні постачання нафти можуть дуже швидко скоротитися», — заявив Dennis Kissler, старший віцепрезидент з торгівлі BOK Financial.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Ірак і Сирія підписали у Вашингтоні меморандум про взаєморозуміння щодо реабілітації та реконструкції іраксько-сирійського нафтопроводу. Проєкт має відновити ключовий експортний маршрут від іракських нафтових родовищ до середземноморського узбережжя Сирії.

Альтернативні маршрути експорту нафти зростають у значенні на тлі ризиків для морських проток

За даними Anadolu, документ підписали під час засідання Американо-іракської ділової ради. Від іракської сторони меморандум підписав Бассем Абдул Карім Наср, голова Basra Oil Company. Від сирійської сторони документ підписав Юсеф Каблаві, CEO Syrian Petroleum Company. На підписанні також був присутній міністр енергетики США Кріс Райт.

Джерело зазначає, що проєкт спрямований на відновлення важливого експортного коридору з іракських нафтових родовищ до узбережжя Середземного моря. Такий маршрут має логістичне значення, оскільки він пов’язаний із можливістю транспортування сирої нафти до середземноморських ринків без повної залежності від окремих морських вузьких місць.

Державний департамент США, за повідомленням Anadolu, привітав угоду й описав її як інфраструктурний проєкт двостороннього та регіонального стратегічного значення. У джерелі не наведено технічних параметрів реконструкції, термінів запуску або прогнозних обсягів прокачування, тому ці показники не уточнюються.

Державний департамент США, за повідомленням Anadolu, назвав угоду «пріоритетним інфраструктурним проєктом двостороннього та регіонального стратегічного значення».

Джерело: Terminal. За матеріалами: Anadolu.

Європейський Союз і Рада співробітництва арабських держав Перської затоки відкинули як «незаконні» претензії будь-якої держави на суверенітет або контроль над Ормузькою протокою. У спільній заяві сторони також виступили проти запровадження дозволів або зборів за міжнародне судноплавство через цей стратегічний маршрут.

Питання плати за прохід протокою стало частиною ширшого ризику для морської логістики нафти й нафтопродуктів

Anadolu повідомляє, що заява ЄС і Ради співробітництва арабських держав Перської затоки прозвучала після Форуму високого рівня з регіональної безпеки та співпраці у Брюсселі. У документі сторони заявили, що жодна двостороння домовленість, порозуміння або меморандум між державами не може незаконно регулювати або обмежувати право проходу через міжнародну протоку.

Для ринку нафти й дизельного пального значення цієї заяви полягає в тому, що вона стосується не лише військової безпеки, а й економічних умов судноплавства. Дозволи, збори або претензії на контроль над проходом можуть змінювати витрати морської логістики, страхування та маршрути руху сировини й нафтопродуктів. У джерелі прямо зазначено, що право проходу гарантоване всім державам міжнародним правом і не може залежати від контролю або дозволу будь-якої окремої держави.

У тому самому ранковому зведенні Anadolu повідомило про нову хвилю ударів США по Ірану. Центральне командування США заявило, що удари мали «додатково послабити здатність Ірану загрожувати комерційному судноплавству в Ормузькій протоці» та покарати сили Корпусу вартових ісламської революції за атаки на американських військових у Йорданії.

Отже, за даними джерела, 19 липня на перший план вийшли одразу два компоненти логістичного ризику: фізична безпека судноплавства та правовий режим проходу через протоку. Обидва чинники мають значення для ринку нафти й нафтопродуктів, оскільки Ормузька протока залишається одним із ключових маршрутів глобальної морської енергетичної торгівлі.

Заява ЄС і Ради співробітництва арабських держав Перської затоки: «Жодна двостороння домовленість, порозуміння або меморандум між державами не може незаконно регулювати або обмежувати право проходу через міжнародну протоку».

Джерело: Terminal. За матеріалами: Anadolu.

Нафта вже подорожчала, але трейдери очікують доказів глибшого дефіциту

За даними Qatar Tribune, глобальний бенчмарк Brent у п’ятницю торгувався близько 85 доларів за барель і рухався до тижневого зростання приблизно на 11%. Американська WTI перебувала поблизу 80 доларів за барель. Ціни на нафту наблизилися до найвищих рівнів приблизно за місяць після поновлення військових обмінів між Вашингтоном і Тегераном, які порушили регіональні ланцюги постачання та обмежили рух танкерів через Ормузьку протоку.

Попри високі геополітичні ризики, Brent не зміг впевнено вийти за пік тижня 87,55 долара за барель. Джерело зазначає, що ринок зберігав відносно стриману реакцію навіть після повідомлень, що в четвер через протоку не пройшов жоден нафтовий танкер в обох напрямках. За оцінкою Кріса Вестона, керівника досліджень Pepperstone, така поведінка свідчить, що інвестори ще залишають простір для дипломатії.

Ормузька протока залишається головним фокусом енергетичних ринків, оскільки через цей вузький маршрут проходить близько 20% світової сирої нафти та нафтопродуктів. Видимий рух танкерів істотно сповільнився, хоча частина вантажів, за даними матеріалу, продовжує рухатися через перевалку ship-to-ship поблизу Оману.

Qatar Tribune також повідомляє, що занепокоєння безпекою судноплавства посилилося після атак Ірану на судна з нафтою ОАЕ. У відповідь ОАЕ, за даними джерела, продали від 8 млн до 10 млн барелів офшорної сирої нафти азійським переробникам для завантаження поза Ормузькою протокою, щоб зменшити залежність від потенційно проблемного маршруту.

Для паливного ринку ключовою є оцінка джерела, що вплив конфлікту поширюється за межі сирої нафти. Прибутковість американських НПЗ піднялася до рекордних рівнів через стиснення постачання дизельного пального й бензину, а паливні ринки Європи також демонструють ознаки зростання напруження. Додатковий тиск створює скорочення російського експорту пального після українських ударів по НПЗ і обмежень експорту дизельного пального з боку москви.

Кріс Вестон, керівник досліджень Pepperstone: «Питання зараз у тому, який додатковий каталізатор потрібен, щоб проштовхнути Brent вище максимумів вівторка і до 90 доларів, коли так багато негативних новин уже враховано в цінах».

Джерело: Terminal. За матеріалами: Qatar Tribune.

Безпекова ситуація в Ормузькій протоці погіршилася до «найгіршого сценарію» для комерційного судноплавства. У матеріалі, який посилається на CNBC, Lloyd’s List Intelligence та дані Міжнародної морської організації, зазначено: з 6 липня було атаковано щонайменше дев’ять суден, а екіпажі дедалі частіше відмовляються проходити через один із ключових нафтових маршрутів світу.

Страх екіпажів стає самостійним логістичним фактором на ринку нафти й нафтопродуктів

За даними Moneycontrol, повторні атаки Ірану змусили операторів танкерів і екіпажі переглядати рішення про проходження через Ормузьку протоку. Джерело зазначає, що цей маршрут є одним із найбільш завантажених нафтових коридорів світу, а його порушення безпосередньо впливає на логістику сирої нафти й нафтопродуктів.

У матеріалі наведено дані Міжнародної морської організації, за якими з 6 липня було атаковано щонайменше дев’ять суден. За оцінкою Дімітріса Маніатіса, CEO морської ризикової консалтингової компанії Marisks, рух суден через стратегічний маршрут різко сповільнився, оскільки екіпажі дедалі менше готові працювати в умовах ризику, навіть якщо їм пропонують фінансові стимули.

Moneycontrol також повідомляє, що атаки призвели до жертв, а США відновили морську блокаду. Джерело формулює головний ринковий наслідок як зниження транзиту через протоку та посилення занепокоєння екіпажів і судновласників. Для ринку дизельного пального це важливо через зв’язок між безпекою танкерних маршрутів, вартістю фрахту, страховими витратами та доступністю сировини і готових нафтопродуктів.

На відміну від короткострокового цінового стрибка, логістичний ризик у такій ситуації формується не лише котируваннями Brent або WTI. Якщо екіпажі не готові виходити в рейси, ринок стикається з фізичним обмеженням руху вантажів. Саме цей чинник у джерелі подано як одну з причин, чому судноплавство через протоку перейшло в режим підвищеної невизначеності.

Дімітріс Маніатіс, CEO Marisks: «Ми бачимо скорочення транзитів через Ормузьку протоку, а екіпажі зараз занепокоєні ще більше, ніж раніше. Ніхто не готовий рухатися».

Джерело: Terminal. За матеріалами: Moneycontrol.

Зберігається ризик для європейської енергетичної логістики через низький рівень води на Рейні та Дунаї. Обмеження завантаження барж здатні підвищувати витрати транспортування пального від портів до промислових споживачів.

Європейський ринок отримує додатковий логістичний ризик не лише з моря, а й на внутрішніх водних шляхах

У колонці Reuters Open Interest зазначено, що увага трейдерів прикута до Перської затоки, але ближчий ризик для Європи формується на внутрішніх річкових маршрутах. Рівень води на вимірювальних пунктах Кельн і Кауб на Рейні, а також біля Будапешта на Дунаї, опускався до рівнів, які зазвичай спостерігаються у великі посушливі роки.

Рейн є найважливішим внутрішнім комерційним водним шляхом Європи. Німецька промисловість використовує його для перевезення близько 200 млн тонн вантажів на рік, зокрема пального та сировини. Через порти Роттердам, Антверпен і Амстердам імпортоване пальне далі рухається до НПЗ, електростанцій, хімічних підприємств і промислових споживачів.

Коли рівень води падає, баржі змушені скорочувати завантаження. У матеріалі зазначено, що на окремих напрямках і типах суден зменшення вантажу може сягати 80%. Це означає, що для перевезення кожної тонни дизельного пального, бензину, біопального, хімічної продукції або вугілля потрібно більше суден, більше часу і вищі фрахтові витрати.

Після втрати частини російського трубопровідного газу Європа перебудувала енергетичну безпеку навколо морського СПГ, нафтопродуктів та альтернативних видів пального. Але порт є лише першою точкою маршруту. Якщо річкова логістика слабшає, вантажі доводиться переводити на залізницю або автотранспорт, які часто є дорожчими та перевантаженими.

Для дизельного ринку це означає, що навіть за наявності ресурсу в портах кінцева ціна може залежати від внутрішньої доставки. Логістична премія — додаткові витрати на доставку — у таких умовах стає окремим чинником ціноутворення.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters Open Interest.

Argus Media 14 липня повідомила, що понад 200 неіранських суден координували транзит Ормузькою протокою з іранською Persian Gulf Strait Authority протягом трьох тижнів після меморандуму між Тегераном і Вашингтоном. Серед заявників 41% становили нафтові танкери.

Контроль транзиту через Ормузьку протоку став окремим логістичним ризиком для нафти й нафтопродуктів

За даними Argus, Persian Gulf Strait Authority була створена в межах спроби Ірану посилити контроль над судноплавством у районі Ормузької протоки після початку війни між США, Ізраїлем та Іраном наприкінці лютого. Іран вимагав від суден, які планували пройти протокою, попередньо подавати заявку на дозвіл. У багатьох випадках це також передбачало сплату збору.

Збір було скасовано на 60 днів у межах меморандуму, підписаного 18 червня. Документ мав створити основу для відкриття протоки для комерційного судноплавства, припинення бойових дій і початку переговорів щодо остаточної мирної угоди. Однак суперечності щодо контролю та адміністрування протоки знову загострилися минулого тижня, коли Іран і США відновили удари.

Argus наводить структуру заявок: 41% суден, які зверталися по дозволи, були нафтовими танкерами, 27% — балкерами, 18% — контейнеровозами, 2% — LNG-танкерами. 53% суден прямували на схід, щоб вийти з Перської затоки, 47% — на захід, щоб увійти до затоки.

Серед суден, які прямували на схід, 21% мали пункт призначення в Китаї, 20% — в Індії, 29% — в інших країнах Азійсько-Тихоокеанського регіону. Ще 22% прямували до ширшого близькосхідного регіону, включно з портами Оману, саудівськими портами Червоного моря та портом Фуджейра в ОАЕ. За даними PGSA, 79% суден, які координували транзит, також оформили страхове покриття через адміністрацію.

Для ринку дизельного пального і нафтопродуктів ця інформація важлива через те, що регуляторний контроль над вузьким морським проходом фактично стає частиною логістичної премії: судновласники, трейдери та переробники мають враховувати не лише фрахт, а й дозвільний режим, страхування та ризик повторного закриття маршруту.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Argus Media.

Нафта 14 липня подорожчала приблизно на 2% після того, як США знову запровадили морську блокаду Ірану. Brent закріпилася на рівні $84,73 за барель, WTI — $79,34 за барель. Для ринку бензинів це означає посилення цінового тиску через дорожчу сировину та вищі маржі переробки.

Головний ризик для ринку — поєднання дорожчої нафти, слабких запасів і високих марж переробки

Reuters повідомило, що 14 липня Brent зросла на $1,43, або на 1,7%, до $84,73 за барель, а WTI — на $1,20, або на 1,5%, до $79,34 за барель. Для Brent це було друге поспіль закриття на найвищому рівні з 12 червня, для WTI — з 15 червня.

Ключовим фактором стала Ормузька протока, через яку до війни з Іраном проходило близько 20% світового постачання нафти. За даними Reuters, президент США Дональд Трамп відмовився від ідеї 20% плати за охорону проходу через протоку й заявив, що шукатиме інвестиційні угоди з державами Перської затоки.

Ринок також очікував даних щодо запасів у США. Аналітики оцінювали можливе скорочення комерційних запасів нафти на 2,7 млн барелів за тиждень, що завершився 10 липня. Якщо оцінка підтвердиться, це буде 13-те зниження запасів за 14 тижнів.

Окремий ціновий сигнал дала переробка. Reuters зазначило, що ф’ючерси на дизель у США з початку липня зросли приблизно на 21%, тоді як американська нафта — приблизно на 14%. Це підняло 3-2-1 crack spread і дизельні crack spreads, тобто індикатори прибутковості переробки, до рекордних рівнів за даними LSEG.

Аналітики Ritterbusch and Associates зазначили, що «відновлення атак між США та Іраном прискорюється цього тижня».

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.