Президент США 10 серпня продовжив на 90 днів дію винятку із закону Jones Act, який дозволяє іноземним суднам перевозити нафту та інші товари між американськими портами. Рішення ухвалено на тлі порушення глобальних потоків сирої нафти та зростання витрат на пальне через війну з Іраном. Водночас умови винятку стали жорсткішими.

Вашингтон зберігає додаткову гнучкість морської логістики як інструмент протидії транспортним вузьким місцям і зростанню цін на пальне

Jones Act вимагає, щоб вантажі між портами США перевозилися суднами, побудованими у США, які належать американським компаніям та мають американські екіпажі. Тимчасове послаблення дає змогу використовувати іноземні судна для внутрішніх перевезень.

Попередній виняток мав завершитися 16 серпня. Reuters зазначає, що його продовження стало найдовшим призупиненням дії відповідних обмежень за більш ніж столітню історію закону.

Водночас Білий дім звузив дію механізму: замість загальних винятків кожен рейс іноземного судна між американськими портами має проходити окремий розгляд. Адміністрація заявляє, що використання іноземного флоту збільшує гнучкість перевезень і допомагає усувати логістичні обмеження.

«Дані свідчать, що виняток суттєво збільшив внутрішні постачання бензину, дизпального й авіаційного пального», — заявила речниця Білого дому Taylor Rogers.

За повідомленням Reuters, одним із завдань рішення є стримування подальшого зростання вартості бензину шляхом збільшення доступної морської транспортної потужності.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Баржові перевезення Рейном 10 серпня практично зупинилися, порушуючи постачання нафтопродуктів до західної Німеччини. За даними Argus, рівень води у ключовій точці Кауб опустився до рекордних 17 см і може знизитися до 4 см до 14 серпня. Доступність автомобільного пального в західних регіонах Німеччини вже скоротилася.

Низька вода різко зменшила вантажопідйомність барж, подовжила маршрути та змушує трейдерів перебудовувати постачання пального

Федеральна адміністрація водних шляхів і судноплавства Німеччини очікує падіння рівня води в Каубі до 4 см 14 серпня, що може зробити цю ділянку практично непрохідною. У Кельні рівень води 10 серпня становив трохи менше 60 см, тоді як більшості річкових суден потрібно близько 1 м для доступу до низки місцевих терміналів. До середини місяця показник у Кельні може впасти до 40 см.

За словами німецького судновласника, коли рівень у Каубі становив 23 см, судно максимальною вантажопідйомністю 1 200 т могло перевозити лише 180 т. Перехід із хаба Амстердам—Роттердам—Антверпен до Карлсруе тепер займає п’ять днів замість двох. Спеціалізовані баржі з меншою осадкою можуть перевозити максимум близько 700 т.

Влада Північного Рейну-Вестфалії, Рейнланд-Пфальцу, Нижньої Саксонії та Саарланду тимчасово скасувала обмеження на рух вантажівок у неділі та святкові дні. Водночас Argus підраховує, що для заміни однієї повністю завантаженої баржі з 2 400 т дизельного пального потрібно майже 89 автоцистерн місткістю 32 куб. м кожна.

Трейдери повідомляють про скорочення доступності нафтопродуктів у західній Німеччині, особливо моторного пального. Частина покупців перенаправляє закупівлі з рейнських нафтобаз на НПЗ Miro у Карлсруе потужністю 310 тис. барелів на добу. Додаткове обмеження виникло на півдні країни після витоку на установці гідрокрекінгу НПЗ Bayernoil Vohburg-Neustadt потужністю 207 тис. барелів на добу: 7 серпня два місцеві постачальники прибрали обсяги зі спотового ринку приблизно на тиждень.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Argus Media.

Баржовий рух Рейном 10 серпня майже зупинився через рекордно низький рівень води, повідомило Argus. Доступність дорожнього пального на заході Німеччини вже скоротилася, а частина терміналів Нижнього Рейну може стати недоступною. Для заміни однієї повністю завантаженої баржі з 2 400 т дизельного пального потрібно майже 89 автоцистерн.

Рівень води біля Кауба може впасти до 4 см, що практично заблокує ключову ділянку Рейну для барж

Матеріал Argus оприлюднено 10 серпня 2026 року. На ключовій ділянці біля Кауба рівень води у вихідні знизився до нового рекордного мінімуму — 17 см. Федеральна адміністрація водних шляхів і судноплавства очікує падіння показника до 4 см до 14 серпня, після чого проходження цієї ділянки стане практично неможливим.

Низька вода вже різко обмежила вантажопідйомність суден. За даними німецького судновласника, баржа максимальною місткістю 1 200 т може перевозити лише 180 т. Рейс із хабу Амстердам—Роттердам—Антверпен до Карлсруе тепер триває п’ять днів замість двох. Спеціалізовані судна з меншою осадкою можуть перевозити до 700 т.

У Кельні рівень води становив трохи менше 60 см, тоді як більшості суден внутрішнього флоту потрібно близько 1 м для доступу до терміналів Cologne Molenkopf, Cologne-Niehl, Godorf і Wesseling. До середини серпня показник може впасти до 40 см. Термінали в Neuss, Duisburg і Bendorf також можуть стати недоступними протягом тижня, що завершується 14 серпня.

Влада Північного Рейну-Вестфалії, Рейнланд-Пфальцу, Нижньої Саксонії та Саару тимчасово скасувала обмеження на рух вантажівок у неділі та святкові дні. Водночас Argus зазначає, що автопарк паливних трейдерів уже використовується інтенсивніше за звичайний рівень через довші маршрути.

Трейдери, які зазвичай завантажуються на рейнських нафтобазах, переорієнтовуються на НПЗ Miro у Карлсруе потужністю 310 тис. барелів на добу. Ситуацію ускладнює зниження пропозиції на півдні Німеччини після витоку на установці гідрокрекінгу НПЗ Bayernoil Vohburg-Neustadt потужністю 207 тис. барелів на добу. Два місцеві постачальники 7 серпня зняли обсяги зі спотового ринку, а обмеження, за інформацією Argus, можуть тривати близько тижня.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Argus Media.

Пряме сполучення НПЗ із танкерами має скоротити логістичні витрати й залежність від зовнішніх портових потужностей

Профільне видання Splash247 6 серпня 2026 року повідомило про введення ORLEN у роботу морського перевантажувального термінала на річці Мартва-Вісла біля Гданського НПЗ.

Проєктна потужність об’єкта становить 1,8–2 млн тонн продукції на рік. Упродовж першого року ORLEN очікує близько 100 заходів суден і перевалювання приблизно 500 тис. тонн вантажів.

Термінал має причал завдовжки 380 метрів із двома місцями для одночасного обслуговування суден дедвейтом до 10 тис. тонн. Кожне місце обладнане чотирма автоматизованими двонапрямними рукавами з продуктивністю до 500 куб. м на годину.

На експорт відвантажуватимуть базові оливи, малосірчисте суднове пальне та ксилол. Імпорт охоплюватиме FAME, метиловий ефір відпрацьованої харчової олії, етанол, а також компоненти бензину MTBE й ETBE.

ORLEN очікує зменшення навантаження на залізничну інфраструктуру НПЗ і залежності від сторонніх терміналів Гданська та Гдині.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Splash247.

Європейський бензин помітно подешевшав, імпортний паритет пішов униз, а українські АЗС продовжили утримувати високі ціни. Результат — різке розширення спредів у преміальних мережах і дискаунтерів. Простір для зниження А-95 вже сформувався, хоча внутрішній гурт і зовнішні ризики стримують швидку реакцію стел.

Нафтовий стрибок не став стійким трендом

Останній тиждень показав, наскільки нестабільним залишається світовий ринок. 29 липня Brent підскочила на 7,91% — до $90,74 за барель — після нового загострення на Близькому Сході.

Однак закріпитися на цьому рівні нафта не змогла. До 3 серпня Brent відступила до $83,76, а 4 серпня поточні котирування на час написання пулікації знизилися до  $80,72 за барель.

Отже, геополітичний стрибок поки не переріс у стійкий рух угору. Проте новий денний відскок підтвердив: ризик швидкого повернення нафтової премії залишається високим.

Для вартості імпортного бензину важливішим є безпосередній європейський індикатор. За сім днів котирування А-95 знизилися на $93,25 за тонну. Розрахунковий імпортний паритет в Україні скоротився на 3,82 грн/л — до 66,13 грн/л.

Зовнішня ціна знизилася, роздріб — ні

Українські АЗС не повторили рух європейського ринку. Навпаки, за тиждень середня ціна А-95 у преміальному сегменті зросла на 0,38 грн/л, а серед дискаунтерів — на 0,81 грн/л.

Через це спред між роздрібною ціною та імпортним паритетом різко розширився. У преміальних мережах він досяг 18,54 грн/л, у дискаунтерів — 14,72 грн/л.

Преміальний сегмент зберігає більший абсолютний ціновий запас. Водночас саме у дискаунтерів спред зростав швидше, як реакція на зростання гуртових цін: за сім днів він збільшився на 4,63 грн/л проти 4,20 грн/л у преміальних мереж.

Чому стели ще не пішли вниз

Відповідь частково дає саме внутрішній гуртовий ринок. Станом на 3 серпня середня гуртова ціна А-95 становила 81,78 грн/л, а середня роздрібна ціна у відповідному загальноукраїнському ряді — 81,27 грн/л.

Тобто внутрішній роздрібно-гуртовий спред залишався від’ємним. Це свідчить, що український гурт іще не повністю відіграв зниження зовнішньої вартості ресурсу.

Тут немає суперечності. Внутрішній гурт відображає поточну кон’юнктуру, вартість партій, які могли закуповуватися під час попереднього подорожчання, ризики логістики й подальшого здорожчання закупівлі у Європі. Імпортний паритет показує ціну заміщення ресурсу за новішими європейськими котируваннями.

Саме тому реакція роздробу не є миттєвою. Проте в міру оновлення запасів й зменшення геополітичних ризиків дешевша імпортна альтернатива посилюватиме тиск і на гурт, і на стели.

Ризик нового зовнішнього шоку залишається проте є й позитивні новини

Понижувальний сигнал зараз сильний, але ринок не став безпечним.

Ескалація на Близькому Сході вже показала, що нафтові котирування здатні різко повернутися вгору протягом однієї торгової сесії. Окремим ризиком залишаються можливі проблеми із судноплавством у районі Ормузької протоки.

Європейський ринок одночасно стикається з логістичними обмеженнями. Низький рівень Рейну ускладнив баржове постачання нафтопродуктів із хаба Амстердам — Роттердам — Антверпен до внутрішніх регіонів Німеччини та вже спричинив локальні цінові розриви.

В Україні до ринкових факторів додається фізичний ризик: російські атаки продовжують пошкоджувати паливну інфраструктуру. Це може створювати локальні перебої, хоча жодних підтверджень загальнонаціонального дефіциту бензину немає.

Простір для зниження є — тепер ринок має його реалізувати

Європейські котирування та імпортний паритет уже дали чіткий сигнал до зниження А-95. Український роздріб поки його не відіграв, тому спреди преміальних мереж і дискаунтерів залишаються значно вищими за середні рівні останнього місяця.

Найбільший абсолютний запас для корекції має преміальний сегмент. У дискаунтерів він менший, але також достатній для зміни цінової політики після послаблення тиску внутрішнього гурту. Проте, аналіз поведінки компаній на ринку свідчить, що саме дискаунтери першими реагують на позитивні зміни зовнішньої кон’юнктури

Базовий сценарій для бензину А-95 — завершення фази зростання, стабілізація та перехід до поступового зниження цін. Простір для цього вже існує. Він збережеться лише за умови, що відскок зовнішніх котирувань не переросте у стійкий розворот нафтового та європейського ринків угору.

Рівень води поблизу Кауба, ключового вузького місця на Рейні, опустився нижче 0,3 м. За таких умов більшість барж не може проходити цією ділянкою. Постачання нафтопродуктів із хаба Амстердам — Роттердам — Антверпен до Верхнього Рейну та Майну скоротилося, що посилило дефіцит моторного пального у внутрішніх районах Німеччини.

Обмеження баржової логістики спричинило одночасний дефіцит на заході Німеччини та накопичення продукції поблизу Карлсруе

За даними Argus, низький рівень Рейну обмежив доставлення нафтопродуктів із регіону Амстердам — Роттердам — Антверпен до внутрішніх нафтобаз уздовж Верхнього Рейну та Майну. Частина нафтобаз фактично втратила доступ до звичайних баржових маршрутів.

Особливо напруженою стала ситуація з моторним пальним. Німеччина зазвичай є нетто-експортером бензину, однак обмеження на Рейні ускладнили перевезення компонентів, необхідних для його виробництва. Це посилило тиск на доступність готового бензину у внутрішніх регіонах.

Одночасно виник регіональний ціновий розрив. Постачальники в західній Німеччині підвищували ціни через обмежену пропозицію. Натомість поблизу нафтопереробного заводу консорціуму Miro в Карлсруе потужністю 310 тис. барелів на добу продавці знижували ціни, щоб реалізувати продукцію, яку неможливо було вивезти традиційними маршрутами до Швейцарії або до хаба ARA.

Слабкий попит на опалювальне пальне частково стримував вплив логістичних обмежень. Обсяг його торгів у липні був майже на 40% нижчим, ніж у червні. Середній рівень заповнення приватних резервуарів для опалювального пального 30 липня становив 46,8%, що на 2,3 відсоткового пункта більше за історичний мінімум, зафіксований 17 травня.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Argus Media.

На кінець липня український ринок дизельного пального опинився в незвичній ситуації: середній гуртовий індикатор перевищив середню ціну на АЗС. Це свідчить про різке цінове напруження, але не доводить фізичної нестачі ресурсу на ринку.

Гуртова ціна перевищила роздрібну, а Brent уже знижувався

Станом на 31 липня середній гуртовий індикатор дизпалива сягнув 96,43 грн/л, тоді як середня роздрібна ціна на АЗС становила 91,72 грн/л. Різниця між ними знизилася до мінус 4,72 грн/л.

Водночас розрахунковий імпортний паритет — орієнтовна вартість ввезеного пального з урахуванням європейських котирувань, валютного курсу, податків і нормативної логістики — становив 84,51 грн/л. Отже, внутрішній гурт перевищував цей орієнтир на 11,92 грн/л.

Висока ціна і фізична відсутність пального — різні явища. Українське законодавство не використовує окремого нормативного терміна «паливна криза». Найближче юридичне поняття — «кризова ситуація на ринку нафти та нафтопродуктів», визначене Законом України від 21 листопада 2023 року №3484-IX «Про мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів». У матеріалі наголошується: загальнонаціонального дефіциту дизпалива в Україні наразі не підтверджено.

Гурт зростав більш ніж удвічі швидше за роздріб

У липні середня роздрібна ціна дизпалива зросла з 75,64 до 91,72 грн/л — на 16,08 грн/л, або на 21,26%. Гурт за той самий період піднявся з 64,49 до 96,43 грн/л — на 31,94 грн/л, або на 49,53%.

Розрив між стелою АЗС і гуртом змінився з плюс 11,15 грн/л 1 липня до мінус 4,72 грн/л 31 липня. Лише за останню добу місяця гурт подорожчав на 2,99 грн/л, або на 3,2%, тоді як середня роздрібна ціна зросла на 1,31 грн/л, або на 1,45%.

Це не означає, що кожна АЗС 31 липня купувала пальне по 96,43 грн/л і продавала його зі збитком. Роздрібні мережі могли реалізовувати ресурс, придбаний раніше, або працювати за довгостроковими контрактами. Водночас незалежні оператори без достатнього запасу, які змушені терміново купувати невеликі партії, опинилися в складнішому становищі.

На 31 липня дизель у дискаунтерів коштував у середньому 90,30 грн/л, у преміальних мереж — 93,04 грн/л. Обидва показники були нижчими за середній гурт у 96,43 грн/л. Найбільша різниця — 6,13 грн/л — виникла саме у дискаунтерів.

Україна купує дизель, а не барелі Brent

Ключова помилка в поясненні цін полягає у прямій прив’язці дизпалива до котирувань сирої нафти. Україна імпортує переважно готовий продукт, ціна якого залежить не лише від Brent, а й від завантаження НПЗ, запасів дизпалива, попиту на європейських хабах, комерційних премій, фрахту, страхування, доступності партій і стану логістики.

З 24 до 31 липня Brent знизилася з $97,48 до $90,12 за барель — на $7,36, або на 7,55%. Проте середній український гурт дизпалива за той самий період зріс із 91,78 до 96,43 грн/л — на 4,66 грн/л, або на 5,08%.

Таке розходження не означає, що нафта перестала впливати на дизель. Воно показує, що в короткостроковому періоді сильнішими стали інші чинники: обмежені можливості перероблення на НПЗ, сезонний попит, нестача доступного готового продукту, високі європейські котирування, логістичні витрати та премії за термінове постачання.

Зовнішній ринок і логістика підсилювали тиск

Наприкінці липня проблема полягала не лише у вартості сирої нафти, а й у скороченні світового перероблення. У другому кварталі його обсяг оцінювався приблизно у 78 млн барелів на добу — на 5 млн барелів менше, ніж роком раніше.

Країни Перської затоки у червні експортували близько 4 млн барелів на добу сирої нафти, але лише близько 1 млн барелів на добу готових нафтопродуктів. Маржа НПЗ у Північно-Західній Європі наближалася до сезонного рекорду у $30 за барель, а європейська маржа дизпалива — до $65 за барель.

Додатковим чинником стало скорочення російського експорту готового дизпалива. У червні морські постачання російського ДП і газойлю зменшилися на 39% порівняно з травнем — приблизно до 1,8 млн тонн, а в річному вимірі — на 46%. Із 1 до 8 липня експорт становив 214 тис. барелів на добу проти 793 тис. барелів на добу в середньому за липень 2025 року.

Логістика також дорожчала. На Рейні в районі Кауба баржі протягом тижня до 17 липня могли використовувати лише п’яту частину звичайної вантажомісткості. У Червоному морі п’ять танкерів змінили маршрути через ризики для судноплавства; обхід міг додати близько 10 тис. морських миль і 34 дні плавання.

Диверсифікація захищає від дефіциту, але не від високої ціни

У першому півріччі 2026 року Україна збільшила імпорт дизпалива на 12% — до понад 3 млн тонн. Із Польщі надійшло 1,3 млн тонн, із Румунії — 518 тис. тонн, із Греції — 473 тис. тонн, із Литви — 336 тис. тонн, з Азербайджану через Кулеві — 58 тис. тонн.

Розширення географії постачання є ознакою фізичної стійкості ринку. Однак диверсифікація не гарантує низької ціни: альтернативна партія може йти довшим маршрутом, мати інший базис відвантаження, дорожче страхування або вищу комерційну премію.

Удари по АЗС, нафтобазах і бензовозах можуть спричиняти локальні перебої, збільшувати транспортне плече, витрати на захист, відновлення і страхування. Але локальна проблема доступу до пального в окремій громаді не є доказом загальнонаціонального дефіциту ресурсу.

Що може стати ознакою стабілізації

Для стабілізації одного зниження Brent недостатньо. Спочатку мають стійко знизитися європейські котирування готового дизпалива, а вже потім це повинно позначитися на вартості нових партій, українському гуртовому індикаторі та цінах на АЗС.

Першою ознакою стабілізації стане припинення зростання гурту та скорочення його розриву з імпортним паритетом. Підставою говорити про здешевлення буде не окремий день падіння Brent, а одночасне й стійке зниження європейських котирувань дизпалива, фрахтових і страхових витрат, імпортного паритету та внутрішнього гурту.

Станом на 31 липня український гуртовий ринок поки не підтверджував такого сценарію: середня ціна залишалася на максимумі 96,43 грн/л. Ринок дорогий, напружений і вразливий до зовнішніх подій, але він продовжує працювати.

Джерело: Terminal. За матеріалами: НТЦ Псіхєя

Менша кількість вантажів на ринку LPG знизила фрахтові індикатори на ключових маршрутах з американського напрямку.

Балтійська біржа у тижневому огляді морських ринків повідомила, що ринок LPG був спокійнішим: фіксувалося менше угод і менше нових вантажів. На цьому тлі фрахтові ставки на атлантичних маршрутах знизилися, а ринкові настрої послабилися. Для європейського ринку LPG важливим є те, що зниження торкнулося маршруту Houston–Flushing, який у звіті використано як один із балтійських індикаторів перевезень LPG.

Ставки на маршруті Houston–Flushing знизилися

За даними звіту, ставка BLPG2 Houston–Flushing за тиждень знизилася на $4,00 і становила $161,00. Еквівалент доходності рейсу TCE на цьому напрямі скоротився на $4 818 — до $186 798 на добу. Baltic Exchange пояснила це обмеженою активністю протягом тижня, що поступово тиснуло на ставки.

Для європейського ринку цей індикатор важливий як показник вартості морської логістики LPG на атлантичному напрямі. У доставленій ціні імпортного ресурсу фрахт є окремою складовою витрат, тому зміна ставок безпосередньо впливає на оцінку логістичних премій у торговельних формулах і короткострокових закупівлях.

Houston–Chiba просів сильніше серед атлантичних оцінок

Ще помітнішим було зниження на маршруті BLPG3 Houston–Chiba: ставка впала на $26,00 — до $269,00, а TCE зменшився на $19 857 — до $156 417 на добу. У звіті зазначено, що цей маршрут показав більший спад серед двох атлантичних оцінок через нижчий попит на вантажі та спокійніші ринкові умови.

На маршруті BLPG1 Ras Tanura–Chiba ставка становила $213,00, а TCE закрився на рівні $202 464 на добу. Усі показники в огляді наведено у доларах США. TCE, або time charter equivalent, використовується у фрахтовому ринку як денний еквівалент доходності рейсу і дає змогу порівнювати зміну кон’юнктури між різними маршрутами.

Звіт не вказує на дефіцит LPG або різке зростання вартості доставки. Навпаки, у ньому зафіксовано зниження ставок унаслідок спокійнішої активності та меншої кількості свіжих вантажів. Водночас Baltic Exchange не подає прогнозу щодо подальшого руху ставок і не пов’язує наведені зміни з конкретними рішеннями урядів або виробників.

Джерело: Terminal. За матеріалами: The Business Times / Baltic Exchange.

Низький рівень води на Рейні порушив баржеву логістику нафтопродуктів і LPG. За даними Argus, ставки фрахту для нафтових барж на Рейні сягнули рекордного рівня через майже непрохідну ділянку біля Кауба. Euronews із посиланням на Argus повідомило, що зменшення судноплавних глибин обмежує доставку нафти, нафти хімічної сировини та LPG з портів Північного моря до внутрішніх заводів.

Проблема на Рейні посилила логістичні ризики для постачання LPG і нафтопродуктів у внутрішні регіони Європи

Фрахтові ставки для барж із нафтопродуктами на Рейні досягли історичного максимуму. Причиною стало мілководдя, яке зробило вузьке місце біля Кауба майже непрохідним. На початку тижня рівень води біля Кауба опустився нижче критичних 30 см. Через це більшість внутрішніх суден не могла проходити ділянку, а доступними залишалися лише окремі спеціалізовані судна з малою осадкою.

За даними Argus, обмежені рейси стали економічно невигідними для частини перевезень. Верхній Рейн і Майн фактично втратили нормальний зв’язок із торговим хабом Amsterdam-Rotterdam-Antwerp, який є ключовим для європейської торгівлі нафтопродуктами. Окремо зазначено, що Швейцарія значною мірою залежить від імпорту нафтопродуктів з ARA через Рейн.

«На практиці Верхній Рейн і Майн тепер фактично відрізані від торгового хабу Амстердам–Роттердам–Антверпен», — йдеться в матеріалі Euronews із посиланням на Argus.

Ризики для LPG і промислової сировини

Euronews повідомило, що зменшення судноплавних глибин обмежує доставку нафти, нафти хімічної сировини та LPG із портів Північного моря до внутрішніх заводів. Для ринку LPG це означає не ціновий факт сам по собі, а логістичне обмеження: ресурс може залишатися доступним у портах, але його доставка до внутрішніх споживачів ускладнюється через пропускну здатність річкового транспорту.

Є ризик поширення проблем на Нижній Рейн. Завантаження може опинитися під загрозою на початку тижня, що завершується 7 серпня. Для Дуйсбурга прогнозувався історично низький рівень води до кінця тижня, що могло зробити завантаження суден неможливим і потенційно порушити прямий маршрут від ARA до НПЗ Gelsenkirchen потужністю 251 тис. барелів на добу.

Для європейського ринку нафтопродуктів ця подія має значення через залежність частини внутрішніх постачань від річкових маршрутів. Коли пропускна здатність Рейну знижується, зростає роль альтернативної логістики, а фрахтова складова стає одним із чинників напруження в ціноутворенні.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Argus Media, Euronews.

29 липня 2026 року Reuters повідомило, що єменські хусити розглядають можливість стягнення зборів із комерційних суден, які проходять південною частиною Червоного моря через Баб-ель-Мандеб. За джерелами агентства, це питання обговорювалося після оголошення морської блокади Саудівської Аравії 20 липня.

Головна теза: потенційні збори та ризик закриття Баб-ель-Мандебу можуть збільшити витрати й час доставки енергоресурсів

За інформацією Reuters, хусити розглядають збори для більшості трафіку через вузький коридор Баб-ель-Мандеб, який з’єднує південну частину Червоного моря з Аденською затокою. Джерела агентства не назвали строків можливого запровадження такого механізму.

Reuters зазначило, що китайські судна можуть бути звільнені від таких зборів. Китай, за даними агентства, провів прямі переговори з хуситами, щоб забезпечити рух своїх танкерів південною частиною Червоного моря без атак. Китай є найбільшим покупцем саудівської нафти.

Агентство також навело ключову логістичну різницю: шлях через Баб-ель-Мандеб до Азії в середньому займає 16 днів, тоді як переорієнтація через північну частину Червоного моря, Суецький канал і далі навколо Південної Африки — 50 днів. Для ринку пального це означає ризик збільшення часу рейсу, фрахтових витрат і логістичних премій.

Афра аль-Зуба, представниця міжнародно визнаного уряду Ємену: «Хусити намагатимуться отримати доступ до Червоного моря і стягувати плату із суден».

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.