<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; margins</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/margins/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Mon, 18 May 2026 09:06:23 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Франція заявила про повернення паливних марж до докризового рівня</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/07/franciya-zayavila-pro-povernennya-palivnix-marzh-do-dokrizovogo-rivnya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/07/franciya-zayavila-pro-povernennya-palivnix-marzh-do-dokrizovogo-rivnya/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 07 May 2026 06:44:59 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[France]]></category>
		<category><![CDATA[fuel]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[margins]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[маржа]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[пальне]]></category>
		<category><![CDATA[Франция]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153933</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30337-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Франція заявила про повернення паливних марж до докризового рівня"/><br />Паливний ринок Франції після короткого цінового стрибка стабілізувався: за даними Мінфіну, валові маржі ритейлерів повернулися до рівнів, що були до війни з Іраном. Водночас уряд залишає за собою можливість втручання, зокрема через обмеження цін або податок на надприбутки, щоб зменшити тиск на споживачів. Держава посилила контроль над паливним ринком Міністерство фінансів Франції повідомило, що паливні [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30337-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Франція заявила про повернення паливних марж до докризового рівня"/><br /><p>Паливний ринок Франції після короткого цінового стрибка стабілізувався: за даними Мінфіну, валові маржі ритейлерів повернулися до рівнів, що були до війни з Іраном. Водночас уряд залишає за собою можливість втручання, зокрема через обмеження цін або податок на надприбутки, щоб зменшити тиск на споживачів.</p>
<h3>Держава посилила контроль над паливним ринком</h3>
<ul>
<li>Міністерство фінансів Франції повідомило, що паливні ритейлери знову отримують <strong>такі самі валові маржі, як до війни з Іраном</strong>.</li>
<li>Це сталося після <strong>короткочасного стрибка цін</strong>, спричиненого рекордно високими цінами через закриття Ормузької протоки.</li>
<li>У квітні уряд заявив, що розглядає можливість <strong>фіксації цін на АЗС</strong>, щоб не допустити надприбутків дистриб’юторів.</li>
</ul>
<h3>Дизель показав найгострішу реакцію</h3>
<ul>
<li>Маржа на газойль, який використовується у дизельних двигунах, зросла з <strong>0,28 євро за літр</strong> до війни майже до <strong>0,40 євро за літр</strong> у перший тиждень березня.</li>
<li>Після піку маржа знову знизилася до довоєнного рівня.</li>
<li>Для ринку нафтопродуктів це означає, що <strong>дизель залишився найчутливішим сегментом</strong> до геополітичного шоку та урядових сигналів.</li>
</ul>
<h3>Бензин реагував м’якше</h3>
<ul>
<li>Маржа на бензин зросла з <strong>0,30 євро за літр</strong> до війни приблизно до <strong>0,33 євро за літр</strong> у той самий період.</li>
<li>Порівняно з дизельним сегментом, зростання було менш різким.</li>
<li>Це вказує на <strong>нерівномірний вплив кризи</strong> на різні види моторного пального.</li>
</ul>
<h3>Споживачі відповіли скороченням попиту</h3>
<ul>
<li>У квітні споживання моторного пального у Франції знизилося на <strong>11%</strong>.</li>
<li>Уряд пояснив це <strong>ціновим скороченням попиту</strong>: громадяни почали менше їздити після подорожчання пального.</li>
<li>Для споживачів це означає, що навіть короткий стрибок цін швидко змінює поведінку на ринку.</li>
</ul>
<h3>Політичний сигнал вплинув на ринок</h3>
<ul>
<li>У Мінфіні заявили, що стабілізація марж збіглася з моментом, коли уряд публічно почав обговорювати можливий декрет про їх обмеження.</li>
</ul>
<blockquote><p>Ми дуже чітко бачимо, що в перші дні війни був стрибок прибуткових марж, але пік і подальша стабілізація марж до довоєнних рівнів збігаються з тим моментом, коли уряд почав публічно обговорювати можливість декрету про обмеження марж. Це показує, що галузь отримала сигнал. — посадовець Міністерства фінансів Франції</p></blockquote>
<ul>
<li>Прем’єр-міністр Франції заявив, що <strong>жоден варіант не знято з розгляду</strong>, зокрема податок на надприбутки.</li>
<li>Міністерство також повідомило, що й надалі <strong>пильно стежитиме за цінами та маржами</strong> у діалозі з учасниками галузі.</li>
</ul>
<h3>Висновки для нафтового й паливного ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Ринок дизелю виявився найбільш вразливим:</strong> маржа зросла майже на <strong>0,12 євро за літр</strong>, тоді як бензин додав близько <strong>0,03 євро за літр</strong>.</li>
<li><strong>Урядовий тиск став стримувальним чинником:</strong> повернення марж до довоєнного рівня збіглося з публічним обговоренням обмеження марж.</li>
<li><strong>Споживачі швидко скоригували поведінку:</strong> падіння споживання на <strong>11%</strong> у квітні показує, що високі ціни напряму б’ють по мобільності громадян.</li>
<li><strong>Регуляторний ризик для паливного бізнесу зберігається:</strong> уряд не уточнив, чи планує запроваджувати декрет про обмеження цін, але варіанти втручання залишаються на столі.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/french-government-says-margins-fuel-sales-have-returned-pre-crisis-levels-2026-05-06/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30337-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Франція заявила про повернення паливних марж до докризового рівня"/><br /><p>Паливний ринок Франції після короткого цінового стрибка стабілізувався: за даними Мінфіну, валові маржі ритейлерів повернулися до рівнів, що були до війни з Іраном. Водночас уряд залишає за собою можливість втручання, зокрема через обмеження цін або податок на надприбутки, щоб зменшити тиск на споживачів.</p>
<h3>Держава посилила контроль над паливним ринком</h3>
<ul>
<li>Міністерство фінансів Франції повідомило, що паливні ритейлери знову отримують <strong>такі самі валові маржі, як до війни з Іраном</strong>.</li>
<li>Це сталося після <strong>короткочасного стрибка цін</strong>, спричиненого рекордно високими цінами через закриття Ормузької протоки.</li>
<li>У квітні уряд заявив, що розглядає можливість <strong>фіксації цін на АЗС</strong>, щоб не допустити надприбутків дистриб’юторів.</li>
</ul>
<h3>Дизель показав найгострішу реакцію</h3>
<ul>
<li>Маржа на газойль, який використовується у дизельних двигунах, зросла з <strong>0,28 євро за літр</strong> до війни майже до <strong>0,40 євро за літр</strong> у перший тиждень березня.</li>
<li>Після піку маржа знову знизилася до довоєнного рівня.</li>
<li>Для ринку нафтопродуктів це означає, що <strong>дизель залишився найчутливішим сегментом</strong> до геополітичного шоку та урядових сигналів.</li>
</ul>
<h3>Бензин реагував м’якше</h3>
<ul>
<li>Маржа на бензин зросла з <strong>0,30 євро за літр</strong> до війни приблизно до <strong>0,33 євро за літр</strong> у той самий період.</li>
<li>Порівняно з дизельним сегментом, зростання було менш різким.</li>
<li>Це вказує на <strong>нерівномірний вплив кризи</strong> на різні види моторного пального.</li>
</ul>
<h3>Споживачі відповіли скороченням попиту</h3>
<ul>
<li>У квітні споживання моторного пального у Франції знизилося на <strong>11%</strong>.</li>
<li>Уряд пояснив це <strong>ціновим скороченням попиту</strong>: громадяни почали менше їздити після подорожчання пального.</li>
<li>Для споживачів це означає, що навіть короткий стрибок цін швидко змінює поведінку на ринку.</li>
</ul>
<h3>Політичний сигнал вплинув на ринок</h3>
<ul>
<li>У Мінфіні заявили, що стабілізація марж збіглася з моментом, коли уряд публічно почав обговорювати можливий декрет про їх обмеження.</li>
</ul>
<blockquote><p>Ми дуже чітко бачимо, що в перші дні війни був стрибок прибуткових марж, але пік і подальша стабілізація марж до довоєнних рівнів збігаються з тим моментом, коли уряд почав публічно обговорювати можливість декрету про обмеження марж. Це показує, що галузь отримала сигнал. — посадовець Міністерства фінансів Франції</p></blockquote>
<ul>
<li>Прем’єр-міністр Франції заявив, що <strong>жоден варіант не знято з розгляду</strong>, зокрема податок на надприбутки.</li>
<li>Міністерство також повідомило, що й надалі <strong>пильно стежитиме за цінами та маржами</strong> у діалозі з учасниками галузі.</li>
</ul>
<h3>Висновки для нафтового й паливного ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Ринок дизелю виявився найбільш вразливим:</strong> маржа зросла майже на <strong>0,12 євро за літр</strong>, тоді як бензин додав близько <strong>0,03 євро за літр</strong>.</li>
<li><strong>Урядовий тиск став стримувальним чинником:</strong> повернення марж до довоєнного рівня збіглося з публічним обговоренням обмеження марж.</li>
<li><strong>Споживачі швидко скоригували поведінку:</strong> падіння споживання на <strong>11%</strong> у квітні показує, що високі ціни напряму б’ють по мобільності громадян.</li>
<li><strong>Регуляторний ризик для паливного бізнесу зберігається:</strong> уряд не уточнив, чи планує запроваджувати декрет про обмеження цін, але варіанти втручання залишаються на столі.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/french-government-says-margins-fuel-sales-have-returned-pre-crisis-levels-2026-05-06/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/07/franciya-zayavila-pro-povernennya-palivnix-marzh-do-dokrizovogo-rivnya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Австрія знижує податки на пальне та обмежує маржу через стрибок цін на нафту</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/19/avstriya-znizhuye-podatki-na-palne-ta-obmezhuye-marzhu-cherez-stribok-cin-na-naftu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/19/avstriya-znizhuye-podatki-na-palne-ta-obmezhuye-marzhu-cherez-stribok-cin-na-naftu/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 19 Mar 2026 15:25:50 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Austria]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[fuel prices]]></category>
		<category><![CDATA[Iran conflict]]></category>
		<category><![CDATA[margins]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[taxes]]></category>
		<category><![CDATA[Австрия]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[податки]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на пальне]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153736</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30210-Австрия_флаг.jpg" alt="Австрія знижує податки на пальне та обмежує маржу через стрибок цін на нафту"/><br />Австрійський уряд оголосив про тимчасове зниження податків на бензин і дизель та запровадження обмежень на маржу продавців пального. Причина — різке зростання світових цін на нафту на тлі воєнного загострення навколо Ірану та перебоїв у ключовому транспортному коридорі — Ормузькій протоці. Антикризові заходи на тлі глобального шоку Австрія реагує на стрімке подорожчання нафти, викликане військовими [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30210-Австрия_флаг.jpg" alt="Австрія знижує податки на пальне та обмежує маржу через стрибок цін на нафту"/><br /><p>Австрійський уряд оголосив про тимчасове зниження податків на бензин і дизель та запровадження обмежень на маржу продавців пального. Причина — різке зростання світових цін на нафту на тлі воєнного загострення навколо Ірану та перебоїв у ключовому транспортному коридорі — Ормузькій протоці.</p>
<h3>Антикризові заходи на тлі глобального шоку</h3>
<p>Австрія реагує на стрімке подорожчання нафти, викликане військовими діями США та Ізраїлю проти Ірану та відповідними кроками Тегерана. Особливо критичним фактором стали перебої у <em>Ормузькій протоці</em>, через яку проходить близько <strong>20% світових потоків нафти</strong>.</p>
<ul>
<li><strong>Зростання цін на нафту</strong> — прямий наслідок військової ескалації</li>
<li><strong>Порушення логістики</strong> — ризики для глобального «постачання»</li>
<li><strong>Реакція урядів</strong> — використання стратегічних резервів і втручання у ринок</li>
</ul>
<blockquote><p>&#171;Мета зрозуміла: ми хочемо стримати інфляцію, стабілізувати ціни на пальне та забезпечити конкурентоспроможність&#187;, — заявив канцлер Австрії Крістіан Штокер</p></blockquote>
<h4>Зниження податків: як це працюватиме</h4>
<p>Уряд вирішив частково повернути споживачам додаткові бюджетні надходження, отримані через зростання цін на пальне.</p>
<ul>
<li>Зниження податку на пальне: <strong>на 5 євроцентів за літр</strong></li>
<li>Очікуване загальне здешевлення: <strong>близько 10 євроцентів за літр</strong></li>
<li>Термін дії: <strong>до кінця 2026 року</strong></li>
<li>Запуск: після схвалення парламентом — орієнтовно з <strong>1 квітня</strong></li>
</ul>
<p><em>Фактично йдеться про часткову компенсацію споживачам зростання цін через фіскальні механізми.</em></p>
<h4>Обмеження маржі: контроль над ринком</h4>
<p>Додатково уряд планує обмежити прибутковість компаній по всьому ланцюгу «постачання» пального.</p>
<ul>
<li>Обмеження застосовуватиметься, якщо маржа перевищить <strong>докризовий рівень на 50%</strong></li>
<li>Механізм реалізації поки що уточнюється</li>
<li>Охоплення: <strong>весь ланцюг — від імпорту до роздрібного продажу</strong></li>
</ul>
<p><em>Це свідчить про готовність уряду до прямого втручання у ціноутворення в умовах надзвичайної ситуації.</em></p>
<h4>Чому це важливо: економічні мотиви</h4>
<ul>
<li><strong>Інфляційний тиск</strong> — зростання цін на пальне швидко передається на інші товари</li>
<li><strong>Конкурентоспроможність</strong> — високі енерговитрати б’ють по бізнесу</li>
<li><strong>Соціальна стабільність</strong> — зниження навантаження на домогосподарства</li>
</ul>
<p>Уряд прямо визнає, що такі заходи є винятковими, але виправданими через масштаб кризи.</p>
<h3>Ціноутворення та державна політика</h3>
<ul>
<li><strong>Податкові інструменти</strong> можуть швидко впливати на кінцеву ціну</li>
<li><strong>Контроль маржі</strong> — крайній, але можливий інструмент стабілізації</li>
<li><strong>Роль держави зростає</strong> у кризових умовах</li>
</ul>
<p><em>Досвід Австрії демонструє: у періоди глобальних шоків навіть ринкові економіки переходять до активного державного регулювання.</em></p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/austria-cut-fuel-tax-cap-margins-iran-war-lifts-oil-prices-2026-03-18/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30210-Австрия_флаг.jpg" alt="Австрія знижує податки на пальне та обмежує маржу через стрибок цін на нафту"/><br /><p>Австрійський уряд оголосив про тимчасове зниження податків на бензин і дизель та запровадження обмежень на маржу продавців пального. Причина — різке зростання світових цін на нафту на тлі воєнного загострення навколо Ірану та перебоїв у ключовому транспортному коридорі — Ормузькій протоці.</p>
<h3>Антикризові заходи на тлі глобального шоку</h3>
<p>Австрія реагує на стрімке подорожчання нафти, викликане військовими діями США та Ізраїлю проти Ірану та відповідними кроками Тегерана. Особливо критичним фактором стали перебої у <em>Ормузькій протоці</em>, через яку проходить близько <strong>20% світових потоків нафти</strong>.</p>
<ul>
<li><strong>Зростання цін на нафту</strong> — прямий наслідок військової ескалації</li>
<li><strong>Порушення логістики</strong> — ризики для глобального «постачання»</li>
<li><strong>Реакція урядів</strong> — використання стратегічних резервів і втручання у ринок</li>
</ul>
<blockquote><p>&#171;Мета зрозуміла: ми хочемо стримати інфляцію, стабілізувати ціни на пальне та забезпечити конкурентоспроможність&#187;, — заявив канцлер Австрії Крістіан Штокер</p></blockquote>
<h4>Зниження податків: як це працюватиме</h4>
<p>Уряд вирішив частково повернути споживачам додаткові бюджетні надходження, отримані через зростання цін на пальне.</p>
<ul>
<li>Зниження податку на пальне: <strong>на 5 євроцентів за літр</strong></li>
<li>Очікуване загальне здешевлення: <strong>близько 10 євроцентів за літр</strong></li>
<li>Термін дії: <strong>до кінця 2026 року</strong></li>
<li>Запуск: після схвалення парламентом — орієнтовно з <strong>1 квітня</strong></li>
</ul>
<p><em>Фактично йдеться про часткову компенсацію споживачам зростання цін через фіскальні механізми.</em></p>
<h4>Обмеження маржі: контроль над ринком</h4>
<p>Додатково уряд планує обмежити прибутковість компаній по всьому ланцюгу «постачання» пального.</p>
<ul>
<li>Обмеження застосовуватиметься, якщо маржа перевищить <strong>докризовий рівень на 50%</strong></li>
<li>Механізм реалізації поки що уточнюється</li>
<li>Охоплення: <strong>весь ланцюг — від імпорту до роздрібного продажу</strong></li>
</ul>
<p><em>Це свідчить про готовність уряду до прямого втручання у ціноутворення в умовах надзвичайної ситуації.</em></p>
<h4>Чому це важливо: економічні мотиви</h4>
<ul>
<li><strong>Інфляційний тиск</strong> — зростання цін на пальне швидко передається на інші товари</li>
<li><strong>Конкурентоспроможність</strong> — високі енерговитрати б’ють по бізнесу</li>
<li><strong>Соціальна стабільність</strong> — зниження навантаження на домогосподарства</li>
</ul>
<p>Уряд прямо визнає, що такі заходи є винятковими, але виправданими через масштаб кризи.</p>
<h3>Ціноутворення та державна політика</h3>
<ul>
<li><strong>Податкові інструменти</strong> можуть швидко впливати на кінцеву ціну</li>
<li><strong>Контроль маржі</strong> — крайній, але можливий інструмент стабілізації</li>
<li><strong>Роль держави зростає</strong> у кризових умовах</li>
</ul>
<p><em>Досвід Австрії демонструє: у періоди глобальних шоків навіть ринкові економіки переходять до активного державного регулювання.</em></p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/austria-cut-fuel-tax-cap-margins-iran-war-lifts-oil-prices-2026-03-18/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/19/avstriya-znizhuye-podatki-na-palne-ta-obmezhuye-marzhu-cherez-stribok-cin-na-naftu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Європейська бензинова маржа до Brent сягнула півторарічного максимуму</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/12/yevropejska-benzinova-marzha-do-brent-syagnula-pivtorarichnogo-maksimumu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/12/yevropejska-benzinova-marzha-do-brent-syagnula-pivtorarichnogo-maksimumu/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 12 Nov 2025 06:55:10 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[backwardation]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[Eurobob]]></category>
		<category><![CDATA[Europe]]></category>
		<category><![CDATA[Exports]]></category>
		<category><![CDATA[Gunvor]]></category>
		<category><![CDATA[imports]]></category>
		<category><![CDATA[Litasco]]></category>
		<category><![CDATA[margins]]></category>
		<category><![CDATA[Refining]]></category>
		<category><![CDATA[tags: gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[баржі]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[Європа]]></category>
		<category><![CDATA[импорт]]></category>
		<category><![CDATA[Лукойл]]></category>
		<category><![CDATA[маржа]]></category>
		<category><![CDATA[переробка]]></category>
		<category><![CDATA[экспорт]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153349</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29966-Бензовоз_300.png" alt="Європейська бензинова маржа до Brent сягнула півторарічного максимуму"/><br />Маржа для бензину non-oxy у Європі піднялась до $22,11/бар. на закритті у понеділок, перевищивши сезонні піки літніх періодів 2024–2025 років і ставши найвищою з 7 травня 2024 року. Середня маржа барж non-oxy у жовтні становила $18,59/бар. — найвищий показник для періоду з 2022 року, коли світовий попит почав відновлюватися після пандемії Covid-19. Причинизростання маржі бензину [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29966-Бензовоз_300.png" alt="Європейська бензинова маржа до Brent сягнула півторарічного максимуму"/><br /><p>Маржа для бензину non-oxy у Європі піднялась до <strong>$22,11/бар.</strong> на закритті у понеділок, перевищивши сезонні піки літніх періодів 2024–2025 років і ставши найвищою з <strong>7 травня 2024 року</strong>. Середня маржа барж non-oxy у жовтні становила <strong>$18,59/бар.</strong> — найвищий показник для періоду з 2022 року, коли світовий попит почав відновлюватися після пандемії Covid-19.</p>
<h2>Причинизростання маржі бензину в Європі</h2>
<section>
<h3>Драйвери підвищення</h3>
<ul>
<li><strong>Невизначеність щодо Litasco (Лукойл)</strong>: блокування <em>США</em> спроби Gunvor придбати активи створило сумніви стосовно майбутнього європейських нафтопереробних і збутових активів Litasco, що <strong>підтримало бензинові креки</strong>.</li>
<li><strong>Ремонт на НПЗ у Європі</strong> та <strong>дефіцит пропозиції «на зараз»</strong>: трейдери відзначають затримки навантаження бензинових барж із <em>кінця вересня — початку жовтня</em>, що обмежує надходження у сховища.</li>
<li><strong>Переорієнтація на виробництво дизеля</strong>: на тлі <em>вищих марж дистилятів</em> та скорочення російських відвантажень дизеля глобальний пул дизеля звузився, тож нафтопереробники <strong>переключилися на дизель</strong>, зменшивши вихід бензину.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Баланс постачання</h3>
<ul>
<li><strong>Експорт Європи зменшується</strong>: відвантаження з <em>ЄС, Великої Британії та Норвегії</em> у перші 10 днів листопада становили <strong>736 тис. бар./добу</strong> — <strong>найнижчий денний показник</strong> для цього періоду за всю історію спостережень; для 1–10 жовтня — <strong>844 тис. бар./добу</strong> (<em>дані Kpler</em>).</li>
<li><strong>Імпорт до Європи зростає</strong>: донині у листопаді ввезено <strong>104 тис. бар./добу</strong> бензину — <strong>найвищий рівень</strong> для періоду з серпня 2024 року, щоб пом’якшити гострий дефіцит «поточної» пропозиції.</li>
<li><strong>Ф’ючерсна структура</strong>: на понеділок між свопом Eurobob oxy «баланс листопада» та фронт-місяцем груднем зафіксована <strong>беквордація $45/т</strong>, що відображає напруженість «тут-і-зараз».</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Зовнішній попит</h3>
<ul>
<li><strong>Ослаблення інтересу покупців у Західній Африці</strong>: <em>Нігерія</em> — <strong>НПЗ Dangote 650 тис. бар./добу</strong> — <strong>знизив ціни пропозиції на бензин у п’ятницю</strong>, імовірно закривши арбітражне «вікно» з Європи на <em>другий за величиною експортний ринок</em> Європи. Це може <strong>тиснути на премії</strong> неокиснених барж.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Що кажуть паперові індикатори</h3>
<ul>
<li><strong>Ринок очікує зниження</strong>: за індикаціями деривативів, <em>Eurobob oxy</em> має <strong>зменшити креки місяць-до-місяця до січня</strong>.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Структурний дефіцит «на зараз»</strong>: поєднання ремонтів НПЗ, затримок барж і переорієнтації на дизель <em>(менший вихід бензину)</em> формує <strong>дефіцит пропозиції</strong>, що матеріалізується у <strong>$22,11/бар.</strong> маржі та <strong>$45/т</strong> беквордації.</li>
<li><strong>Роль геополітики активів</strong>: невизначеність щодо Litasco після блокування угоди Gunvor <strong>зменшує передбачуваність постачання</strong> продуктів і підтримує креки попри сезонний спад попиту.</li>
<li><strong>Арбітраж до Нігерії слабшає</strong>: зниження цін від Dangote зменшує можливості експорту з Європи до Західної Африки, що <em>локально</em> може послаблювати баржові премії, але <strong>не нівелює</strong> дефіцит усередині Європи, підкріплений ремонтами та імпортом у <strong>104 тис. бар./добу</strong>.</li>
<li><strong>Короткостроковий пік vs. середньострокова корекція</strong>: паперові індикатори сигналізують <strong>ймовірне зниження</strong> креків до січня, однак <em>доти</em> напружений фізичний ринок зберігатиме <strong>підвищені спреди</strong>.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Кількісні показники (узагальнення)</h3>
<ul>
<li><strong>$22,11/бар.</strong> — премія non-oxy барж до ICE Brent на закритті понеділка.</li>
<li><strong>$18,59/бар.</strong> — середня жовтнева маржа non-oxy (найвища з 2022 року).</li>
<li><strong>736 тис. бар./добу</strong> — експортні відвантаження 1–10 листопада (рекордно низько для періоду) проти <strong>844 тис. бар./добу</strong> 1–10 жовтня.</li>
<li><strong>104 тис. бар./добу</strong> — імпорт бензину до Європи від початку листопада (найвище з серпня 2024-го).</li>
<li><strong>$45/т</strong> — беквордація між Eurobob oxy «баланс листопада» і фронт-місяцем груднем.</li>
<li><strong>650 тис. бар./добу</strong> — проєктна потужність НПЗ Dangote (Нігерія).</li>
</ul>
</section>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/ja/news-and-insights/latest-market-news/2752275-european-gasoline-cracks-hit-18-month-high">Argus Media</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29966-Бензовоз_300.png" alt="Європейська бензинова маржа до Brent сягнула півторарічного максимуму"/><br /><p>Маржа для бензину non-oxy у Європі піднялась до <strong>$22,11/бар.</strong> на закритті у понеділок, перевищивши сезонні піки літніх періодів 2024–2025 років і ставши найвищою з <strong>7 травня 2024 року</strong>. Середня маржа барж non-oxy у жовтні становила <strong>$18,59/бар.</strong> — найвищий показник для періоду з 2022 року, коли світовий попит почав відновлюватися після пандемії Covid-19.</p>
<h2>Причинизростання маржі бензину в Європі</h2>
<section>
<h3>Драйвери підвищення</h3>
<ul>
<li><strong>Невизначеність щодо Litasco (Лукойл)</strong>: блокування <em>США</em> спроби Gunvor придбати активи створило сумніви стосовно майбутнього європейських нафтопереробних і збутових активів Litasco, що <strong>підтримало бензинові креки</strong>.</li>
<li><strong>Ремонт на НПЗ у Європі</strong> та <strong>дефіцит пропозиції «на зараз»</strong>: трейдери відзначають затримки навантаження бензинових барж із <em>кінця вересня — початку жовтня</em>, що обмежує надходження у сховища.</li>
<li><strong>Переорієнтація на виробництво дизеля</strong>: на тлі <em>вищих марж дистилятів</em> та скорочення російських відвантажень дизеля глобальний пул дизеля звузився, тож нафтопереробники <strong>переключилися на дизель</strong>, зменшивши вихід бензину.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Баланс постачання</h3>
<ul>
<li><strong>Експорт Європи зменшується</strong>: відвантаження з <em>ЄС, Великої Британії та Норвегії</em> у перші 10 днів листопада становили <strong>736 тис. бар./добу</strong> — <strong>найнижчий денний показник</strong> для цього періоду за всю історію спостережень; для 1–10 жовтня — <strong>844 тис. бар./добу</strong> (<em>дані Kpler</em>).</li>
<li><strong>Імпорт до Європи зростає</strong>: донині у листопаді ввезено <strong>104 тис. бар./добу</strong> бензину — <strong>найвищий рівень</strong> для періоду з серпня 2024 року, щоб пом’якшити гострий дефіцит «поточної» пропозиції.</li>
<li><strong>Ф’ючерсна структура</strong>: на понеділок між свопом Eurobob oxy «баланс листопада» та фронт-місяцем груднем зафіксована <strong>беквордація $45/т</strong>, що відображає напруженість «тут-і-зараз».</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Зовнішній попит</h3>
<ul>
<li><strong>Ослаблення інтересу покупців у Західній Африці</strong>: <em>Нігерія</em> — <strong>НПЗ Dangote 650 тис. бар./добу</strong> — <strong>знизив ціни пропозиції на бензин у п’ятницю</strong>, імовірно закривши арбітражне «вікно» з Європи на <em>другий за величиною експортний ринок</em> Європи. Це може <strong>тиснути на премії</strong> неокиснених барж.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Що кажуть паперові індикатори</h3>
<ul>
<li><strong>Ринок очікує зниження</strong>: за індикаціями деривативів, <em>Eurobob oxy</em> має <strong>зменшити креки місяць-до-місяця до січня</strong>.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Структурний дефіцит «на зараз»</strong>: поєднання ремонтів НПЗ, затримок барж і переорієнтації на дизель <em>(менший вихід бензину)</em> формує <strong>дефіцит пропозиції</strong>, що матеріалізується у <strong>$22,11/бар.</strong> маржі та <strong>$45/т</strong> беквордації.</li>
<li><strong>Роль геополітики активів</strong>: невизначеність щодо Litasco після блокування угоди Gunvor <strong>зменшує передбачуваність постачання</strong> продуктів і підтримує креки попри сезонний спад попиту.</li>
<li><strong>Арбітраж до Нігерії слабшає</strong>: зниження цін від Dangote зменшує можливості експорту з Європи до Західної Африки, що <em>локально</em> може послаблювати баржові премії, але <strong>не нівелює</strong> дефіцит усередині Європи, підкріплений ремонтами та імпортом у <strong>104 тис. бар./добу</strong>.</li>
<li><strong>Короткостроковий пік vs. середньострокова корекція</strong>: паперові індикатори сигналізують <strong>ймовірне зниження</strong> креків до січня, однак <em>доти</em> напружений фізичний ринок зберігатиме <strong>підвищені спреди</strong>.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Кількісні показники (узагальнення)</h3>
<ul>
<li><strong>$22,11/бар.</strong> — премія non-oxy барж до ICE Brent на закритті понеділка.</li>
<li><strong>$18,59/бар.</strong> — середня жовтнева маржа non-oxy (найвища з 2022 року).</li>
<li><strong>736 тис. бар./добу</strong> — експортні відвантаження 1–10 листопада (рекордно низько для періоду) проти <strong>844 тис. бар./добу</strong> 1–10 жовтня.</li>
<li><strong>104 тис. бар./добу</strong> — імпорт бензину до Європи від початку листопада (найвище з серпня 2024-го).</li>
<li><strong>$45/т</strong> — беквордація між Eurobob oxy «баланс листопада» і фронт-місяцем груднем.</li>
<li><strong>650 тис. бар./добу</strong> — проєктна потужність НПЗ Dangote (Нігерія).</li>
</ul>
</section>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/ja/news-and-insights/latest-market-news/2752275-european-gasoline-cracks-hit-18-month-high">Argus Media</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/12/yevropejska-benzinova-marzha-do-brent-syagnula-pivtorarichnogo-maksimumu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Вугільна галузь росії на межі: санкції, спад імпорту Китаю та конкуренція з Індонезією штовхають експорт у збитки</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/06/vugilna-galuz-rosi%d1%97-na-mezhi-sankci%d1%97-spad-importu-kitayu-ta-konkurenciya-z-indoneziyeyu-shtovxayut-eksport-u-zbitki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/06/vugilna-galuz-rosi%d1%97-na-mezhi-sankci%d1%97-spad-importu-kitayu-ta-konkurenciya-z-indoneziyeyu-shtovxayut-eksport-u-zbitki/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 06 Nov 2025 06:49:24 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Вугілля]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[China]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[Exports]]></category>
		<category><![CDATA[imports]]></category>
		<category><![CDATA[Indonesia]]></category>
		<category><![CDATA[margins]]></category>
		<category><![CDATA[Russia]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[аналітика]]></category>
		<category><![CDATA[вугілля]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[импорт]]></category>
		<category><![CDATA[ИНдонезия]]></category>
		<category><![CDATA[Китай]]></category>
		<category><![CDATA[маржа]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[экспорт]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153341</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29962-уголь.jpg" alt="Вугільна галузь росії на межі: санкції, спад імпорту Китаю та конкуренція з Індонезією штовхають експорт у збитки"/><br />Російська вугільна індустрія опинилася у системній кризі через поєднання західних санкцій, зниження попиту Китаю на імпортне вугілля та посилення конкуренції з Індонезією на азійських ринках. За даними Kpler, виробники стоять перед вибором між низькими цінами з негативною маржею та скороченням видобутку, що однаково болісно для галузі. Екзистенційна криза вугільної галузі росії Контекст і ключові драйвери [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29962-уголь.jpg" alt="Вугільна галузь росії на межі: санкції, спад імпорту Китаю та конкуренція з Індонезією штовхають експорт у збитки"/><br /><p>Російська вугільна індустрія опинилася у системній кризі через поєднання західних санкцій, зниження попиту Китаю на імпортне вугілля та посилення конкуренції з Індонезією на азійських ринках. За даними Kpler, виробники стоять перед вибором між <strong>низькими цінами з негативною маржею</strong> та <strong>скороченням видобутку</strong>, що однаково болісно для галузі.</p>
<h2>Екзистенційна криза вугільної галузі росії</h2>
<h3>Контекст і ключові драйвери</h3>
<ul>
<li><strong>Санкції Заходу</strong> після заборони в ЄС та інших країнах у 2022 році змістили фокус експорту на Китай, Індію та Туреччину.</li>
<li><strong>Китай</strong>: очікується спад імпорту вугілля у 2025 році <em>(порівняно з попередніми роками)</em> через рекордний внутрішній видобуток.</li>
<li><strong>Конкуренція з Індонезією</strong>: логістична перевага Індонезії до китайського ринку тисне на ціну російського вугілля через дорожче постачання з Далекого Сходу рф.</li>
<li><strong>Коливання імпорту Китаю</strong>: тимчасове відновлення у вересні <em>(спекотні хвилі + падіння внутрішнього видобутку)</em>, але загальний тренд — нижче рівня 2024 року, коли Пекін нарощував закупівлі на тлі падіння світових цін.</li>
</ul>
<h3>Вузли ризику</h3>
<ul>
<li><strong>Прибутковість експорту рф → залежність від імпортного попиту Китаю</strong>, який обмежено зростає.</li>
<li><strong>Логістика</strong> (відстань/тарифи портів Далекого Сходу рф) ↔ <strong>цінова конкурентоспроможність</strong> щодо Індонезії.</li>
<li><strong>Насиченість ринку</strong> → <em>надлишок пропозиції</em> у Китаї → <strong>скорочення імпорту та зростання експорту Китаю в окремі місяці</strong>.</li>
</ul>
<h3>Сценарії для виробників рф</h3>
<ul>
<li><strong>Сценарій А: зберігати високий видобуток</strong> — приймати <em>низькі або негативні маржі</em> для утримання обсягів і частки на азійських ринках.</li>
<li><strong>Сценарій Б: скоротити обсяги</strong> — підтримати ціни, але ризикувати втратою ринка та валютної виручки.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Російські виробники стикаються зі структурним викликом незалежно від санкцій» — Фират Ергене, Senior Insight Analyst — Dry Bulk, Kpler</p></blockquote>
<blockquote><p>«Вони можуть або підтримувати високий випуск на низькій чи негативній маржі, або скоротити обсяги, щоб підтримати ціни. Жоден із варіантів не є привабливим», — Фират Ергене, Kpler</p></blockquote>
<h3>Ринки Китаю та Індії: що обмежує «порятунок» для рф</h3>
<ul>
<li><strong>Китай</strong> — головний покупець російського вугілля, але <em>не демонструє</em> стійкого зростання імпортного попиту.</li>
<li><strong>Індія</strong> — разом із Китаєм може <strong>зменшувати залежність від імпорту</strong>, коли ціни стають невигідними, що посилює ризики для довгострокового експорту рф.</li>
</ul>
<h3>Хронологія та кількісні орієнтири</h3>
<ul>
<li><strong>2022</strong>: заборона імпорту вугілля з рф у ЄС та низці західних країн після повномасштабного вторгнення в Україну.</li>
<li><strong>2023–2024</strong>: бум постачання вугілля до Китаю на тлі падіння міжнародних цін.</li>
<li><strong>2025</strong>: очікуване зниження імпорту Китаю порівняно з попередніми роками; у вересні — короткочасний відскок закупівель через погодний та виробничий фактор.</li>
</ul>
<h3>Складові проблеми</h3>
<ul>
<li><strong>Структурна проблема</strong>: навіть без урахування санкцій, <em>високі логістичні витрати</em> і <em>змінний попит</em> у Китаї/Індії роблять модель експорту рф <strong>малорентабельною</strong>.</li>
<li><strong>Обмежена «подушка» попиту</strong>: повернення до буму 2023–2024 років <em>малоймовірне</em> — тому стійкого підвищення імпорту Китаю очікувати не варто.</li>
<li><strong>Пастка вибору</strong>: між <em>обсягом</em> і <em>ціною</em> — обидва варіанти загрожують доходам галузі у найближчій перспективі.</li>
</ul>
<h3>Висновок</h3>
<p><strong>Ймовірність тривалої стагнації експорту російського вугілля висока</strong>: ані Китай, ані Індія не забезпечують стабільного приросту імпортного попиту, тоді як логістична перевага Індонезії і надлишок пропозиції в Азії зберігаються. За таких умов конкурентна стратегія рф у вугіллі зводиться до вибору «меншого зла» між <em>збитковими обсягами</em> та <em>скороченням видобутку</em>.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Russias-Coal-Industry-Faces-Existential-Crisis.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29962-уголь.jpg" alt="Вугільна галузь росії на межі: санкції, спад імпорту Китаю та конкуренція з Індонезією штовхають експорт у збитки"/><br /><p>Російська вугільна індустрія опинилася у системній кризі через поєднання західних санкцій, зниження попиту Китаю на імпортне вугілля та посилення конкуренції з Індонезією на азійських ринках. За даними Kpler, виробники стоять перед вибором між <strong>низькими цінами з негативною маржею</strong> та <strong>скороченням видобутку</strong>, що однаково болісно для галузі.</p>
<h2>Екзистенційна криза вугільної галузі росії</h2>
<h3>Контекст і ключові драйвери</h3>
<ul>
<li><strong>Санкції Заходу</strong> після заборони в ЄС та інших країнах у 2022 році змістили фокус експорту на Китай, Індію та Туреччину.</li>
<li><strong>Китай</strong>: очікується спад імпорту вугілля у 2025 році <em>(порівняно з попередніми роками)</em> через рекордний внутрішній видобуток.</li>
<li><strong>Конкуренція з Індонезією</strong>: логістична перевага Індонезії до китайського ринку тисне на ціну російського вугілля через дорожче постачання з Далекого Сходу рф.</li>
<li><strong>Коливання імпорту Китаю</strong>: тимчасове відновлення у вересні <em>(спекотні хвилі + падіння внутрішнього видобутку)</em>, але загальний тренд — нижче рівня 2024 року, коли Пекін нарощував закупівлі на тлі падіння світових цін.</li>
</ul>
<h3>Вузли ризику</h3>
<ul>
<li><strong>Прибутковість експорту рф → залежність від імпортного попиту Китаю</strong>, який обмежено зростає.</li>
<li><strong>Логістика</strong> (відстань/тарифи портів Далекого Сходу рф) ↔ <strong>цінова конкурентоспроможність</strong> щодо Індонезії.</li>
<li><strong>Насиченість ринку</strong> → <em>надлишок пропозиції</em> у Китаї → <strong>скорочення імпорту та зростання експорту Китаю в окремі місяці</strong>.</li>
</ul>
<h3>Сценарії для виробників рф</h3>
<ul>
<li><strong>Сценарій А: зберігати високий видобуток</strong> — приймати <em>низькі або негативні маржі</em> для утримання обсягів і частки на азійських ринках.</li>
<li><strong>Сценарій Б: скоротити обсяги</strong> — підтримати ціни, але ризикувати втратою ринка та валютної виручки.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Російські виробники стикаються зі структурним викликом незалежно від санкцій» — Фират Ергене, Senior Insight Analyst — Dry Bulk, Kpler</p></blockquote>
<blockquote><p>«Вони можуть або підтримувати високий випуск на низькій чи негативній маржі, або скоротити обсяги, щоб підтримати ціни. Жоден із варіантів не є привабливим», — Фират Ергене, Kpler</p></blockquote>
<h3>Ринки Китаю та Індії: що обмежує «порятунок» для рф</h3>
<ul>
<li><strong>Китай</strong> — головний покупець російського вугілля, але <em>не демонструє</em> стійкого зростання імпортного попиту.</li>
<li><strong>Індія</strong> — разом із Китаєм може <strong>зменшувати залежність від імпорту</strong>, коли ціни стають невигідними, що посилює ризики для довгострокового експорту рф.</li>
</ul>
<h3>Хронологія та кількісні орієнтири</h3>
<ul>
<li><strong>2022</strong>: заборона імпорту вугілля з рф у ЄС та низці західних країн після повномасштабного вторгнення в Україну.</li>
<li><strong>2023–2024</strong>: бум постачання вугілля до Китаю на тлі падіння міжнародних цін.</li>
<li><strong>2025</strong>: очікуване зниження імпорту Китаю порівняно з попередніми роками; у вересні — короткочасний відскок закупівель через погодний та виробничий фактор.</li>
</ul>
<h3>Складові проблеми</h3>
<ul>
<li><strong>Структурна проблема</strong>: навіть без урахування санкцій, <em>високі логістичні витрати</em> і <em>змінний попит</em> у Китаї/Індії роблять модель експорту рф <strong>малорентабельною</strong>.</li>
<li><strong>Обмежена «подушка» попиту</strong>: повернення до буму 2023–2024 років <em>малоймовірне</em> — тому стійкого підвищення імпорту Китаю очікувати не варто.</li>
<li><strong>Пастка вибору</strong>: між <em>обсягом</em> і <em>ціною</em> — обидва варіанти загрожують доходам галузі у найближчій перспективі.</li>
</ul>
<h3>Висновок</h3>
<p><strong>Ймовірність тривалої стагнації експорту російського вугілля висока</strong>: ані Китай, ані Індія не забезпечують стабільного приросту імпортного попиту, тоді як логістична перевага Індонезії і надлишок пропозиції в Азії зберігаються. За таких умов конкурентна стратегія рф у вугіллі зводиться до вибору «меншого зла» між <em>збитковими обсягами</em> та <em>скороченням видобутку</em>.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Russias-Coal-Industry-Faces-Existential-Crisis.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/06/vugilna-galuz-rosi%d1%97-na-mezhi-sankci%d1%97-spad-importu-kitayu-ta-konkurenciya-z-indoneziyeyu-shtovxayut-eksport-u-zbitki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Європейський ринок бензину: парадокси маржі попри слабкі фундаментальні фактори</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/20/yevropejskij-rinok-benzinu-paradoksi-marzhi-popri-slabki-fundamentalni-faktori/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/20/yevropejskij-rinok-benzinu-paradoksi-marzhi-popri-slabki-fundamentalni-faktori/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 20 Aug 2025 05:16:33 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Europe]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[margins]]></category>
		<category><![CDATA[Європа]]></category>
		<category><![CDATA[маржа]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153137</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29851-Цена_падение.png" alt="Європейський ринок бензину: парадокси маржі попри слабкі фундаментальні фактори"/><br />Європейський ринок бензину: парадокси маржі попри слабкі фундаментальні фактори Маржа на європейському ринку бензину у серпні утримується на високому рівні, попри падіння експорту до історичних мінімумів та зниження попиту з боку ключових імпортерів. Цей феномен суперечить фундаментальним показникам і викликає здивування учасників ринку. Динаміка маржі та котирувань Премії non-oxy barge до ICE Brent у першій [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29851-Цена_падение.png" alt="Європейський ринок бензину: парадокси маржі попри слабкі фундаментальні фактори"/><br /><p>Європейський ринок бензину: парадокси маржі попри слабкі фундаментальні фактори</p>
<p>Маржа на європейському ринку бензину у серпні утримується на високому рівні, попри падіння експорту до історичних мінімумів та зниження попиту з боку ключових імпортерів. Цей феномен суперечить фундаментальним показникам і викликає здивування учасників ринку.</p>
<h3>Динаміка маржі та котирувань</h3>
<ul>
<li><strong>Премії non-oxy barge</strong> до ICE Brent у першій половині серпня становили <strong>15,50 $/бар.</strong>, що на <strong>4,7%</strong> вище за торішні <em>(14,81 $/бар.)</em>.</li>
<li>Вартість барж впала на <strong>7 $/т</strong> до <strong>692,25 $/т</strong> між 1–15 серпня.</li>
<li>Brent знизився ще сильніше — на <strong>3,60 $/бар.</strong> до <strong>66,10 $/бар.</strong>, що призвело до розширення crack-spread.</li>
</ul>
<h3>Фактори, що впливають на ринок</h3>
<ul>
<li>Торік постачальники мали доступ до західноафриканського ринку, але запуск НПЗ Dangote на <strong>650 тис. бар./день</strong> зруйнував цю модель.</li>
<li><strong>Експорт бензину з ЄС, Британії та Норвегії</strong> у першій половині серпня становив <strong>1,56 млн т</strong> — це на третину менше, ніж рік тому, і найнижчий показник з 2017 року.</li>
<li><strong>Нігерійський імпорт</strong> обвалився: <strong>163 тис. т</strong> проти <strong>915 тис. т</strong> у 2024 році.</li>
<li><strong>США</strong> знизили імпорт європейського бензину до <strong>520 тис. т</strong> проти <strong>1,21 млн т</strong> роком раніше.</li>
</ul>
<h3>Роль НПЗ Dangote</h3>
<ul>
<li>Частина ринку очікувала підтримку crack-spread через ремонт установки RFCC (285 тис. бар./день), але місцеві джерела заперечили збої.</li>
<li>Dangote продавав бензин по <strong>820 найра/л</strong>, знизивши ціну з <strong>860 найра/л</strong> на 1 серпня.</li>
<li>Представники компанії наголосили на готовності поставляти до <strong>40 млн л/день</strong> упродовж 90 днів.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Я втратив дар мови», — прокоментував трейдер для Argus, висловивши розгубленість, яку поділяли інші учасники ринку.</p></blockquote>
<h3>Азійський фактор</h3>
<ul>
<li>Схід від Суеца демонструє стійкіший попит: попит на блендінг у Азії зростає.</li>
<li>Крек спреди на бензин 92R у Сінгапурі зросли до <strong>10,02 $/бар.</strong> на початку серпня проти <strong>6,27 $/бар.</strong> торік.</li>
</ul>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li>Зростання crack-spread у Європі відбулося попри падіння експорту та обмеження зовнішнього попиту.</li>
<li>Основний тиск на ринок створює переорієнтація Нігерії на власне виробництво та скорочення американського імпорту.</li>
<li>Стійкіший попит в Азії може стати компенсаторним фактором для глобального ринку.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/">Argus</a></p>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29851-Цена_падение.png" alt="Європейський ринок бензину: парадокси маржі попри слабкі фундаментальні фактори"/><br /><p>Європейський ринок бензину: парадокси маржі попри слабкі фундаментальні фактори</p>
<p>Маржа на європейському ринку бензину у серпні утримується на високому рівні, попри падіння експорту до історичних мінімумів та зниження попиту з боку ключових імпортерів. Цей феномен суперечить фундаментальним показникам і викликає здивування учасників ринку.</p>
<h3>Динаміка маржі та котирувань</h3>
<ul>
<li><strong>Премії non-oxy barge</strong> до ICE Brent у першій половині серпня становили <strong>15,50 $/бар.</strong>, що на <strong>4,7%</strong> вище за торішні <em>(14,81 $/бар.)</em>.</li>
<li>Вартість барж впала на <strong>7 $/т</strong> до <strong>692,25 $/т</strong> між 1–15 серпня.</li>
<li>Brent знизився ще сильніше — на <strong>3,60 $/бар.</strong> до <strong>66,10 $/бар.</strong>, що призвело до розширення crack-spread.</li>
</ul>
<h3>Фактори, що впливають на ринок</h3>
<ul>
<li>Торік постачальники мали доступ до західноафриканського ринку, але запуск НПЗ Dangote на <strong>650 тис. бар./день</strong> зруйнував цю модель.</li>
<li><strong>Експорт бензину з ЄС, Британії та Норвегії</strong> у першій половині серпня становив <strong>1,56 млн т</strong> — це на третину менше, ніж рік тому, і найнижчий показник з 2017 року.</li>
<li><strong>Нігерійський імпорт</strong> обвалився: <strong>163 тис. т</strong> проти <strong>915 тис. т</strong> у 2024 році.</li>
<li><strong>США</strong> знизили імпорт європейського бензину до <strong>520 тис. т</strong> проти <strong>1,21 млн т</strong> роком раніше.</li>
</ul>
<h3>Роль НПЗ Dangote</h3>
<ul>
<li>Частина ринку очікувала підтримку crack-spread через ремонт установки RFCC (285 тис. бар./день), але місцеві джерела заперечили збої.</li>
<li>Dangote продавав бензин по <strong>820 найра/л</strong>, знизивши ціну з <strong>860 найра/л</strong> на 1 серпня.</li>
<li>Представники компанії наголосили на готовності поставляти до <strong>40 млн л/день</strong> упродовж 90 днів.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Я втратив дар мови», — прокоментував трейдер для Argus, висловивши розгубленість, яку поділяли інші учасники ринку.</p></blockquote>
<h3>Азійський фактор</h3>
<ul>
<li>Схід від Суеца демонструє стійкіший попит: попит на блендінг у Азії зростає.</li>
<li>Крек спреди на бензин 92R у Сінгапурі зросли до <strong>10,02 $/бар.</strong> на початку серпня проти <strong>6,27 $/бар.</strong> торік.</li>
</ul>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li>Зростання crack-spread у Європі відбулося попри падіння експорту та обмеження зовнішнього попиту.</li>
<li>Основний тиск на ринок створює переорієнтація Нігерії на власне виробництво та скорочення американського імпорту.</li>
<li>Стійкіший попит в Азії може стати компенсаторним фактором для глобального ринку.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/">Argus</a></p>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/20/yevropejskij-rinok-benzinu-paradoksi-marzhi-popri-slabki-fundamentalni-faktori/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Світові маржі на дистиляти коливаються на тлі зниження запасів і зменшення напруги на Близькому Сході</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/28/svitovi-marzhi-na-distilyati-kolivayutsya-na-tli-znizhennya-zapasiv-i-zmenshennya-naprugi-na-blizkomu-sxodi/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/28/svitovi-marzhi-na-distilyati-kolivayutsya-na-tli-znizhennya-zapasiv-i-zmenshennya-naprugi-na-blizkomu-sxodi/#comments</comments>
		<pubDate>Sat, 28 Jun 2025 07:14:55 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[distillates]]></category>
		<category><![CDATA[Exports]]></category>
		<category><![CDATA[jet fuel]]></category>
		<category><![CDATA[margins]]></category>
		<category><![CDATA[middle distillates]]></category>
		<category><![CDATA[refinery]]></category>
		<category><![CDATA[авіапальне]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[дистиляти]]></category>
		<category><![CDATA[запаси]]></category>
		<category><![CDATA[маржа]]></category>
		<category><![CDATA[переробка]]></category>
		<category><![CDATA[экспорт]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152503</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29438-Доллары.jpg" alt="Світові маржі на дистиляти коливаються на тлі зниження запасів і зменшення напруги на Близькому Сході"/><br />Цього тижня глобальні ринки дистилятного пального пережили корекцію маржі через послаблення побоювань щодо постачання після зменшення напруги на Близькому Сході, хоча падіння запасів з обох боків Атлантики наприкінці тижня надало підтримку цінам. Динаміка ринку дистилятів у Європі та США Попри зниження цін на початку тижня через повідомлення про припинення вогню між Ізраїлем та Іраном, останні [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29438-Доллары.jpg" alt="Світові маржі на дистиляти коливаються на тлі зниження запасів і зменшення напруги на Близькому Сході"/><br /><p>Цього тижня глобальні ринки дистилятного пального пережили корекцію маржі через послаблення побоювань щодо постачання після зменшення напруги на Близькому Сході, хоча падіння запасів з обох боків Атлантики наприкінці тижня надало підтримку цінам.</p>
<h3>Динаміка ринку дистилятів у Європі та США</h3>
<p>Попри зниження цін на початку тижня через повідомлення про припинення вогню між Ізраїлем та Іраном, останні дані Energy Information Administration (EIA) показали скорочення запасів дистилятного пального у США на 4 мільйони барелів — найбільше за п&#8217;ять місяців. Запаси становили 105.33 мільйона барелів станом на 20 червня — близько найнижчих рівнів за два десятиліття.</p>
<ul>
<li>Northwest European ULSD подешевшав на $6.08/барель відносно ICE Brent протягом тижня, з премією $27.14/барель до North Sea marker у Лондоні.</li>
<li>Фізичні премії знизилися з 16-місячних максимумів до $25.24/барель у вівторок.</li>
<li>Фронт-місячний HOGO спред досяг найширшого рівня з грудня 2023 року — $0.169/галон.</li>
</ul>
<blockquote><p>&#171;HOGO тримається вперто високим не тільки через RVO, але й через дуже низькі загальні запаси у США&#187;, — зазначив Джеймс Ноел-Бесвік із Sparta Commodities, додавши, що інвестори не можуть розраховувати на короткострокову корекцію з огляду на мінімальні запаси у PADD 1.</p></blockquote>
<p>Водночас експорт із US Gulf Coast до Європи за даними Kpler має подвоїтися у червні до 360,000 барелів на добу — максимуму за 10 місяців. Фрахтові ставки почали знижуватися, але цього не вистачило для значного відновлення арбітражного вікна.</p>
<h3>Скорочення запасів у Європі</h3>
<ul>
<li>Запаси газойлю в хабі Amsterdam-Rotterdam-Antwerp знизилися до найнижчого рівня за п&#8217;ять місяців — 1.85 мільйона тонн, що на 10% менше за тиждень і на 16% менше за рік.</li>
<li>Брокери з посиланням на Insights Global зазначають, що ця динаміка може посилити європейський середньодистилятний комплекс.</li>
</ul>
<h3>Азійський ринок</h3>
<p>У Східній частині Suez маржі також зазнали тиску через глобальні тренди, проте тут відбулося більш різке відновлення на тлі активного використання резервів для задоволення стійкого попиту.</p>
<ul>
<li>Фізичний crack spread для 10ppm gasoil впав на $1.26/барель за тиждень до $20.93/барель у Сінгапурі.</li>
<li>За даними Enterprise Singapore, запаси середніх дистилятів зменшилися на 860,000 барелів (8%) за тиждень до 10.4 мільйона барелів.</li>
<li>Індійський експорт зростає на фоні сезону мусонів, а арбітражні можливості на ринку Східної частини Suez уважно відстежуються через поточну напруженість у постачанні.</li>
</ul>
<h3>Авіаційне пальне</h3>
<p>Маржі на авіапальне повторювали загальні рухи середньодистилятного комплексу по обидва боки від Suez, із помітною силою попиту на східному напрямку.</p>
<ul>
<li>У Північно-Західній Європі маржі впали на $6.91/барель за тиждень до $23.82/барель.</li>
<li>FOB Singapore cracks знизилися скромніше — на $0.60/барель до $18.40/барель.</li>
<li>Східно-західний спред для авіапального звузився на $21.03/барель за тиждень до -$43.69/метричну тонну.</li>
</ul>
<p>Європейський попит залишається під тиском через нижчу за доковідні рівні активність польотів (за даними Eurocontrol другий тиждень поспіль). При цьому запаси авіапального в ARA-хабі скоротилися на 39,000 тонн до 870,000 тонн (на 5% менше рік до року).</p>
<h3>Джерело</h3>
<p><a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a></p>
<h3>За матеріалами</h3>
<p><a href="https://www.qcintel.com/" target="_blank">Quantum Commodity Intelligence</a></p>
<h3>Додаткові джерела інформації</h3>
<ul>
<li><a href="https://www.eia.gov/petroleum/" target="_blank">US EIA Petroleum Data</a></li>
<li><a href="https://www.insights-global.com/" target="_blank">Insights Global</a></li>
<li><a href="https://www.kpler.com/" target="_blank">Kpler Vessel Tracking</a></li>
<li><a href="https://www.enterprise.sg/" target="_blank">Enterprise Singapore</a></li>
<li><a href="https://www.eurocontrol.int/" target="_blank">Eurocontrol</a></li>
</ul>
<h2><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h2>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29438-Доллары.jpg" alt="Світові маржі на дистиляти коливаються на тлі зниження запасів і зменшення напруги на Близькому Сході"/><br /><p>Цього тижня глобальні ринки дистилятного пального пережили корекцію маржі через послаблення побоювань щодо постачання після зменшення напруги на Близькому Сході, хоча падіння запасів з обох боків Атлантики наприкінці тижня надало підтримку цінам.</p>
<h3>Динаміка ринку дистилятів у Європі та США</h3>
<p>Попри зниження цін на початку тижня через повідомлення про припинення вогню між Ізраїлем та Іраном, останні дані Energy Information Administration (EIA) показали скорочення запасів дистилятного пального у США на 4 мільйони барелів — найбільше за п&#8217;ять місяців. Запаси становили 105.33 мільйона барелів станом на 20 червня — близько найнижчих рівнів за два десятиліття.</p>
<ul>
<li>Northwest European ULSD подешевшав на $6.08/барель відносно ICE Brent протягом тижня, з премією $27.14/барель до North Sea marker у Лондоні.</li>
<li>Фізичні премії знизилися з 16-місячних максимумів до $25.24/барель у вівторок.</li>
<li>Фронт-місячний HOGO спред досяг найширшого рівня з грудня 2023 року — $0.169/галон.</li>
</ul>
<blockquote><p>&#171;HOGO тримається вперто високим не тільки через RVO, але й через дуже низькі загальні запаси у США&#187;, — зазначив Джеймс Ноел-Бесвік із Sparta Commodities, додавши, що інвестори не можуть розраховувати на короткострокову корекцію з огляду на мінімальні запаси у PADD 1.</p></blockquote>
<p>Водночас експорт із US Gulf Coast до Європи за даними Kpler має подвоїтися у червні до 360,000 барелів на добу — максимуму за 10 місяців. Фрахтові ставки почали знижуватися, але цього не вистачило для значного відновлення арбітражного вікна.</p>
<h3>Скорочення запасів у Європі</h3>
<ul>
<li>Запаси газойлю в хабі Amsterdam-Rotterdam-Antwerp знизилися до найнижчого рівня за п&#8217;ять місяців — 1.85 мільйона тонн, що на 10% менше за тиждень і на 16% менше за рік.</li>
<li>Брокери з посиланням на Insights Global зазначають, що ця динаміка може посилити європейський середньодистилятний комплекс.</li>
</ul>
<h3>Азійський ринок</h3>
<p>У Східній частині Suez маржі також зазнали тиску через глобальні тренди, проте тут відбулося більш різке відновлення на тлі активного використання резервів для задоволення стійкого попиту.</p>
<ul>
<li>Фізичний crack spread для 10ppm gasoil впав на $1.26/барель за тиждень до $20.93/барель у Сінгапурі.</li>
<li>За даними Enterprise Singapore, запаси середніх дистилятів зменшилися на 860,000 барелів (8%) за тиждень до 10.4 мільйона барелів.</li>
<li>Індійський експорт зростає на фоні сезону мусонів, а арбітражні можливості на ринку Східної частини Suez уважно відстежуються через поточну напруженість у постачанні.</li>
</ul>
<h3>Авіаційне пальне</h3>
<p>Маржі на авіапальне повторювали загальні рухи середньодистилятного комплексу по обидва боки від Suez, із помітною силою попиту на східному напрямку.</p>
<ul>
<li>У Північно-Західній Європі маржі впали на $6.91/барель за тиждень до $23.82/барель.</li>
<li>FOB Singapore cracks знизилися скромніше — на $0.60/барель до $18.40/барель.</li>
<li>Східно-західний спред для авіапального звузився на $21.03/барель за тиждень до -$43.69/метричну тонну.</li>
</ul>
<p>Європейський попит залишається під тиском через нижчу за доковідні рівні активність польотів (за даними Eurocontrol другий тиждень поспіль). При цьому запаси авіапального в ARA-хабі скоротилися на 39,000 тонн до 870,000 тонн (на 5% менше рік до року).</p>
<h3>Джерело</h3>
<p><a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a></p>
<h3>За матеріалами</h3>
<p><a href="https://www.qcintel.com/" target="_blank">Quantum Commodity Intelligence</a></p>
<h3>Додаткові джерела інформації</h3>
<ul>
<li><a href="https://www.eia.gov/petroleum/" target="_blank">US EIA Petroleum Data</a></li>
<li><a href="https://www.insights-global.com/" target="_blank">Insights Global</a></li>
<li><a href="https://www.kpler.com/" target="_blank">Kpler Vessel Tracking</a></li>
<li><a href="https://www.enterprise.sg/" target="_blank">Enterprise Singapore</a></li>
<li><a href="https://www.eurocontrol.int/" target="_blank">Eurocontrol</a></li>
</ul>
<h2><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h2>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/28/svitovi-marzhi-na-distilyati-kolivayutsya-na-tli-znizhennya-zapasiv-i-zmenshennya-naprugi-na-blizkomu-sxodi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Як нафтопереробникам адаптуватися до майбутніх викликів?</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/20/yak-naftopererobnikam-adaptuvatisya-do-majbutnix-viklikiv/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/20/yak-naftopererobnikam-adaptuvatisya-do-majbutnix-viklikiv/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 20 Jun 2025 09:11:59 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Екологія]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Нафтохімія]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[China]]></category>
		<category><![CDATA[global capacity]]></category>
		<category><![CDATA[India]]></category>
		<category><![CDATA[investment]]></category>
		<category><![CDATA[margins]]></category>
		<category><![CDATA[OECD]]></category>
		<category><![CDATA[refinery future]]></category>
		<category><![CDATA[Refining]]></category>
		<category><![CDATA[Индия]]></category>
		<category><![CDATA[Китай]]></category>
		<category><![CDATA[майбутнє пального]]></category>
		<category><![CDATA[маржа]]></category>
		<category><![CDATA[нафтопереробка]]></category>
		<category><![CDATA[нафтопереробні заводи]]></category>
		<category><![CDATA[переробка]]></category>
		<category><![CDATA[стратегия]]></category>
		<category><![CDATA[ТАР]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152367</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29356-НПЗ_Китай.png" alt="Як нафтопереробникам адаптуватися до майбутніх викликів?"/><br />Попри стрімке зростання потужностей у Китаї, Індії та на Близькому Сході, нафтопереробна галузь в країнах ОЕСР стикається з жорсткими економічними, екологічними та технологічними викликами. Майбутнє НПЗ визначатиметься здатністю адаптуватися до нових реалій попиту, витрат і регуляторних вимог. Довгострокові рушії зростання змінюються. З 2006 року глобальні потужності атмосферної перегонки нафти (CDU) зросли на 13,5 млн барелів [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29356-НПЗ_Китай.png" alt="Як нафтопереробникам адаптуватися до майбутніх викликів?"/><br /><p>Попри стрімке зростання потужностей у Китаї, Індії та на Близькому Сході, нафтопереробна галузь в країнах ОЕСР стикається з жорсткими економічними, екологічними та технологічними викликами. Майбутнє НПЗ визначатиметься здатністю адаптуватися до нових реалій попиту, витрат і регуляторних вимог.</p>
<h3>Довгострокові рушії зростання змінюються.</h3>
<p>З 2006 року глобальні потужності атмосферної перегонки нафти (CDU) зросли на 13,5 млн барелів на добу (мб/д), головним чином за рахунок Китаю (+8,4 мб/д), Близького Сходу (+4,6 мб/д) та Індії (+2,7 мб/д). У той час як у країнах ОЕСР відбулося скорочення на 5,4 мб/д. Така регіональна різниця демонструє поділ між країнами ОЕСР та рештою світу, де ринки, маржі й макроекономічні стимули суттєво відрізняються. Ці диспропорції лише посиляться до 2030 року: в ОЕСР очікується скорочення потужностей на 730 тис. барелів/день, тоді як у світі — зростання на 3,3 мб/д, зокрема у Китаї (+870 тис. б/д) та Індії (+960 тис. б/д).</p>
<p>Проте попит на бензин (без урахування біопального) досягає піку вже цього року. В ОЕСР він почав знижуватись ще в попередньому десятилітті — передусім через падіння споживання в Азійсько-Тихоокеанському регіоні та Америці з 2016–2017 років. У Європі ОЕСР попит стабілізується до 2027 року, а потім почне знижуватися. У Китаї попит на бензин після пікових значень у постковідний період також іде вниз. Аналогічна ситуація і з дизелем: споживання в усіх трьох регіонах ОЕСР та в Китаї, які разом формують понад 50% світового попиту, скорочується. Натомість попит на авіапальне продовжить зростати до кінця десятиліття.</p>
<h3>Ключові фактори для нафтопереробки</h3>
<p>В умовах змін попиту ключовими факторами для нафтопереробки стануть: витрати на енергію, доступність сировини, посилення екологічних стандартів, регуляторні вимоги, поширення альтернативної мобільності та енергетичний мікс у транспорті й генерації електроенергії.</p>
<p>У короткостроковій перспективі, щоб витримати конкуренцію в умовах надлишкових потужностей, НПЗ мають постійно переглядати інвестиційні стратегії для збереження прибутковості. Хоча існує багато способів адаптації, не всі з них економічно виправдані — усе залежить від регіону та ринку.</p>
<p>Одним з важливих елементів середньострокової стратегії є планові ремонти та зупинки (TAR), які відбуваються кожні 4–6 років. Вони необхідні для продовження терміну експлуатації НПЗ і плануються заздалегідь. Під час TAR керівництво фокусується на критичних напрямках: ремонт, адаптація під нові специфікації пального, модернізація та оновлення блоків.</p>
<p>Для роботи НПЗ потрібен дозвіл держави, тому частина інвестицій спрямовується на екологічну безпеку та зменшення викидів. Зокрема, в ЄС заводи мають відповідати Директиві Севезо-3 (щодо високоризикованих промислових об&#8217;єктів) та іншому екологічному законодавству. Один TAR обходиться мінімум у 50 млн доларів США, але частіше сягає кількох сотень мільйонів. Визначити, чи вдасться повернути ці інвестиції до наступної зупинки — справжній виклик для бюджетування.</p>
<p><strong>Джерело: <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua" target="_blank">Terminal</a></strong><br />
<strong>За матеріалами: <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://www.iea.org/" target="_blank">IEA</a> </strong></p>
<h3><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29356-НПЗ_Китай.png" alt="Як нафтопереробникам адаптуватися до майбутніх викликів?"/><br /><p>Попри стрімке зростання потужностей у Китаї, Індії та на Близькому Сході, нафтопереробна галузь в країнах ОЕСР стикається з жорсткими економічними, екологічними та технологічними викликами. Майбутнє НПЗ визначатиметься здатністю адаптуватися до нових реалій попиту, витрат і регуляторних вимог.</p>
<h3>Довгострокові рушії зростання змінюються.</h3>
<p>З 2006 року глобальні потужності атмосферної перегонки нафти (CDU) зросли на 13,5 млн барелів на добу (мб/д), головним чином за рахунок Китаю (+8,4 мб/д), Близького Сходу (+4,6 мб/д) та Індії (+2,7 мб/д). У той час як у країнах ОЕСР відбулося скорочення на 5,4 мб/д. Така регіональна різниця демонструє поділ між країнами ОЕСР та рештою світу, де ринки, маржі й макроекономічні стимули суттєво відрізняються. Ці диспропорції лише посиляться до 2030 року: в ОЕСР очікується скорочення потужностей на 730 тис. барелів/день, тоді як у світі — зростання на 3,3 мб/д, зокрема у Китаї (+870 тис. б/д) та Індії (+960 тис. б/д).</p>
<p>Проте попит на бензин (без урахування біопального) досягає піку вже цього року. В ОЕСР він почав знижуватись ще в попередньому десятилітті — передусім через падіння споживання в Азійсько-Тихоокеанському регіоні та Америці з 2016–2017 років. У Європі ОЕСР попит стабілізується до 2027 року, а потім почне знижуватися. У Китаї попит на бензин після пікових значень у постковідний період також іде вниз. Аналогічна ситуація і з дизелем: споживання в усіх трьох регіонах ОЕСР та в Китаї, які разом формують понад 50% світового попиту, скорочується. Натомість попит на авіапальне продовжить зростати до кінця десятиліття.</p>
<h3>Ключові фактори для нафтопереробки</h3>
<p>В умовах змін попиту ключовими факторами для нафтопереробки стануть: витрати на енергію, доступність сировини, посилення екологічних стандартів, регуляторні вимоги, поширення альтернативної мобільності та енергетичний мікс у транспорті й генерації електроенергії.</p>
<p>У короткостроковій перспективі, щоб витримати конкуренцію в умовах надлишкових потужностей, НПЗ мають постійно переглядати інвестиційні стратегії для збереження прибутковості. Хоча існує багато способів адаптації, не всі з них економічно виправдані — усе залежить від регіону та ринку.</p>
<p>Одним з важливих елементів середньострокової стратегії є планові ремонти та зупинки (TAR), які відбуваються кожні 4–6 років. Вони необхідні для продовження терміну експлуатації НПЗ і плануються заздалегідь. Під час TAR керівництво фокусується на критичних напрямках: ремонт, адаптація під нові специфікації пального, модернізація та оновлення блоків.</p>
<p>Для роботи НПЗ потрібен дозвіл держави, тому частина інвестицій спрямовується на екологічну безпеку та зменшення викидів. Зокрема, в ЄС заводи мають відповідати Директиві Севезо-3 (щодо високоризикованих промислових об&#8217;єктів) та іншому екологічному законодавству. Один TAR обходиться мінімум у 50 млн доларів США, але частіше сягає кількох сотень мільйонів. Визначити, чи вдасться повернути ці інвестиції до наступної зупинки — справжній виклик для бюджетування.</p>
<p><strong>Джерело: <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua" target="_blank">Terminal</a></strong><br />
<strong>За матеріалами: <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://www.iea.org/" target="_blank">IEA</a> </strong></p>
<h3><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<p>&nbsp;</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/20/yak-naftopererobnikam-adaptuvatisya-do-majbutnix-viklikiv/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/margins/feed/ ) in 0.27738 seconds, on May 18th, 2026 at 9:16 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on May 18th, 2026 at 10:16 pm UTC -->