<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; maritime logistics</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/maritime-logistics/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Thu, 30 Jul 2026 08:54:31 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title></title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/15/154408/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/15/154408/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 15 Jul 2026 07:05:05 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[ADNOC]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[maritime logistics]]></category>
		<category><![CDATA[oil tankers]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[морська логістика]]></category>
		<category><![CDATA[нафтові танкери]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[постачання нафти | Strait of Hormuz]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154408</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30664-Танкер.jpg" alt=""/><br />Удари по двох танкерах показали вразливість системи захисту нафтових перевезень через Ормуз Головні тези: Два великі танкери, що належать компаніям з ОАЕ, зазнали значних пошкоджень під час проходження Ормузької протоки. Пожежі на суднах вдалося локалізувати, однак загинув один член екіпажу, ще щонайменше вісім людей були поранені. Інцидент стався попри міжнародну операцію, яка за два місяці [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30664-Танкер.jpg" alt=""/><br /><p><strong>Удари по двох танкерах показали вразливість системи захисту нафтових перевезень через Ормуз</strong></p>
<p><strong>Головні тези:</strong> Два великі танкери, що належать компаніям з ОАЕ, зазнали значних пошкоджень під час проходження Ормузької протоки. Пожежі на суднах вдалося локалізувати, однак загинув один член екіпажу, ще щонайменше вісім людей були поранені. Інцидент стався попри міжнародну операцію, яка за два місяці забезпечила проходження понад 800 суден і транспортування більш як 400 млн барелів нафти.</p>
<h3>Два великі танкери пошкоджено в одному транспортному коридорі</h3>
<p>Танкери Mombasa B та Al Bahyah були уражені під час проходження Ормузької протоки в оманських територіальних водах. Судноплавний підрозділ ADNOC підтвердив значні пошкодження обох великих нафтових танкерів.</p>
<p>На борту виникли пожежі, які екіпажам та аварійним службам вдалося взяти під контроль. Один індійський моряк загинув, вісім членів екіпажів були поранені, четверо з них — серйозно. З іншого танкера евакуювали 18 людей, ще троє на момент повідомлення вважалися зниклими.</p>
<p>Окремо британська служба UK Maritime Trade Operations повідомила про ураження ще одного танкера невідомим снарядом за 40 морських миль на північний схід від оманського порту Калхат. Reuters не змогло підтвердити, чи йшлося про один із двох уже названих танкерів.</p>
<h3>Супровід суден не усунув ризик фізичного ураження</h3>
<p>ADNOC була одним із найактивніших учасників операції з підтримання експорту нафти з Перської затоки. Вона включала проведення суден через протоку та перевантаження нафти з судна на судно за межами найбільш небезпечної ділянки.</p>
<p>За даними Центрального командування США, протягом попередніх двох місяців було забезпечено проходження понад 800 суден і транспортування більш як 400 млн барелів нафти. Ці обсяги підтверджують, що система підтримувала значну частину експорту, але не могла гарантувати безпеку кожного рейсу.</p>
<p>До початку війни через Ормузьку протоку щодня проходило близько п’ятої частини світових потоків нафти й газу. Сукупна вартість цих постачань перевищувала $1,2 млрд на добу.</p>
<h3>Безперервність постачання залежить від кількох резервних механізмів</h3>
<p>Події 14 липня показали, що захист морської енергетичної інфраструктури не може спиратися лише на військову присутність у протоці. Стійкість потребує одночасного використання альтернативних маршрутів, резервних портів, перевантаження за межами небезпечної зони, страхового покриття та можливості швидко евакуювати екіпаж.</p>
<p>Раніше «Термінал» повідомляв, що <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/07/10/iea-dizel-i-benzin-zalishayutsya-napruzhenimi-popri-vidnovlennya-potokiv-siro%D1%97-nafti-cherez-ormuzku-protoku/">експорт нафтопродуктів і LPG із Перської затоки залишався нижчим за половину довоєнного рівня</a>, хоча потоки сирої нафти відновилися майже до трьох чвертей лютневих обсягів. Нові удари по танкерах підвищили ризик повторного скорочення перевезень та ускладнили відновлення постачання готового пального. :contentReference[oaicite:2]{index=2}</p>
<p><strong>Джерела:</strong> <a href="https://www.reuters.com/world/middle-east/uae-says-two-tankers-hit-by-iranian-cruise-missiles-strait-hormuz-one-crew-2026-07-13/">Reuters: удари по танкерах</a>, <a href="https://www.reuters.com/world/middle-east/iran-says-it-struck-us-air-base-jordan-us-military-ends-five-hours-attacks-2026-07-14/">Reuters: ситуація в Ормузькій протоці</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30664-Танкер.jpg" alt=""/><br /><p><strong>Удари по двох танкерах показали вразливість системи захисту нафтових перевезень через Ормуз</strong></p>
<p><strong>Головні тези:</strong> Два великі танкери, що належать компаніям з ОАЕ, зазнали значних пошкоджень під час проходження Ормузької протоки. Пожежі на суднах вдалося локалізувати, однак загинув один член екіпажу, ще щонайменше вісім людей були поранені. Інцидент стався попри міжнародну операцію, яка за два місяці забезпечила проходження понад 800 суден і транспортування більш як 400 млн барелів нафти.</p>
<h3>Два великі танкери пошкоджено в одному транспортному коридорі</h3>
<p>Танкери Mombasa B та Al Bahyah були уражені під час проходження Ормузької протоки в оманських територіальних водах. Судноплавний підрозділ ADNOC підтвердив значні пошкодження обох великих нафтових танкерів.</p>
<p>На борту виникли пожежі, які екіпажам та аварійним службам вдалося взяти під контроль. Один індійський моряк загинув, вісім членів екіпажів були поранені, четверо з них — серйозно. З іншого танкера евакуювали 18 людей, ще троє на момент повідомлення вважалися зниклими.</p>
<p>Окремо британська служба UK Maritime Trade Operations повідомила про ураження ще одного танкера невідомим снарядом за 40 морських миль на північний схід від оманського порту Калхат. Reuters не змогло підтвердити, чи йшлося про один із двох уже названих танкерів.</p>
<h3>Супровід суден не усунув ризик фізичного ураження</h3>
<p>ADNOC була одним із найактивніших учасників операції з підтримання експорту нафти з Перської затоки. Вона включала проведення суден через протоку та перевантаження нафти з судна на судно за межами найбільш небезпечної ділянки.</p>
<p>За даними Центрального командування США, протягом попередніх двох місяців було забезпечено проходження понад 800 суден і транспортування більш як 400 млн барелів нафти. Ці обсяги підтверджують, що система підтримувала значну частину експорту, але не могла гарантувати безпеку кожного рейсу.</p>
<p>До початку війни через Ормузьку протоку щодня проходило близько п’ятої частини світових потоків нафти й газу. Сукупна вартість цих постачань перевищувала $1,2 млрд на добу.</p>
<h3>Безперервність постачання залежить від кількох резервних механізмів</h3>
<p>Події 14 липня показали, що захист морської енергетичної інфраструктури не може спиратися лише на військову присутність у протоці. Стійкість потребує одночасного використання альтернативних маршрутів, резервних портів, перевантаження за межами небезпечної зони, страхового покриття та можливості швидко евакуювати екіпаж.</p>
<p>Раніше «Термінал» повідомляв, що <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/07/10/iea-dizel-i-benzin-zalishayutsya-napruzhenimi-popri-vidnovlennya-potokiv-siro%D1%97-nafti-cherez-ormuzku-protoku/">експорт нафтопродуктів і LPG із Перської затоки залишався нижчим за половину довоєнного рівня</a>, хоча потоки сирої нафти відновилися майже до трьох чвертей лютневих обсягів. Нові удари по танкерах підвищили ризик повторного скорочення перевезень та ускладнили відновлення постачання готового пального. :contentReference[oaicite:2]{index=2}</p>
<p><strong>Джерела:</strong> <a href="https://www.reuters.com/world/middle-east/uae-says-two-tankers-hit-by-iranian-cruise-missiles-strait-hormuz-one-crew-2026-07-13/">Reuters: удари по танкерах</a>, <a href="https://www.reuters.com/world/middle-east/iran-says-it-struck-us-air-base-jordan-us-military-ends-five-hours-attacks-2026-07-14/">Reuters: ситуація в Ормузькій протоці</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/15/154408/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Танкери продовжують заходити до Венесуели попри блокаду США</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/31/tankeri-prodovzhuyut-zaxoditi-do-venesueli-popri-blokadu-ssha/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/31/tankeri-prodovzhuyut-zaxoditi-do-venesueli-popri-blokadu-ssha/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 31 Dec 2025 13:58:08 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[maritime logistics]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[oil tankers]]></category>
		<category><![CDATA[US sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[Venezuela oil]]></category>
		<category><![CDATA[Венесуэла]]></category>
		<category><![CDATA[морська логістика]]></category>
		<category><![CDATA[нафтові танкери]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[санкції США]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153489</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30043-Венесуэла.png" alt="Танкери продовжують заходити до Венесуели попри блокаду США"/><br />Попри оголошену Сполученими Штатами блокаду венесуельських нафтових постачань, танкерні перевезення до країни тривають. Дані морського моніторингу свідчать, що частина суден продовжує прибувати до венесуельських портів або прямувати до узбережжя країни, тоді як державна компанія PDVSA активізує використання плавучих сховищ і альтернативних схем розрахунків. Фактичний стан постачання нафти За останні дні щонайменше два нафтові танкери прибули [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30043-Венесуэла.png" alt="Танкери продовжують заходити до Венесуели попри блокаду США"/><br /><p>Попри оголошену Сполученими Штатами блокаду венесуельських нафтових постачань, танкерні перевезення до країни тривають. Дані морського моніторингу свідчать, що частина суден продовжує прибувати до венесуельських портів або прямувати до узбережжя країни, тоді як державна компанія PDVSA активізує використання плавучих сховищ і альтернативних схем розрахунків.</p>
<h3>Фактичний стан постачання нафти</h3>
<p>За останні дні щонайменше <strong>два нафтові танкери</strong> прибули до Венесуели, ще <strong>два судна</strong>, що не перебувають під санкціями, наближаються до її узбережжя. Це відбувається на тлі різкого скорочення експорту після заяви президента США про блокаду всіх суден, що заходять у венесуельські води.</p>
<ul>
<li>експорт нафти з Венесуели у грудні скоротився <strong>приблизно удвічі</strong> порівняно з листопадом;</li>
<li>США <strong>конфіскували два повністю завантажені танкери</strong> з венесуельською нафтою;</li>
<li>більшість судновласників змінили маршрути або зупинили рейси через ризики санкцій.</li>
</ul>
<h3>Схеми обходу санкцій і роль Китаю</h3>
<p>Частина судновласників продовжує працювати з Венесуелою, використовуючи схеми, сформовані ще після запровадження енергетичних санкцій у <strong>2019 році</strong>. Венесуела розраховується нафтою за товари й послуги, зокрема за <em>обслуговування боргу перед Китаєм</em>.</p>
<ul>
<li>нафта транспортується на суднах під санкціями або через посередників;</li>
<li>частина вантажів призначена для <strong>китайських портів</strong>;</li>
<li>невідомо, чи звертатиметься Китай по спеціальні дозволи США для отримання цих обсягів.</li>
</ul>
<p>Державна компанія <strong>PDVSA</strong> не надала коментарів, Водночас міністерство нафти Венесуели заявило, що експорт нафти триватиме.</p>
<h3>Операційні обмеження та кіберінцидент</h3>
<p>Ситуацію ускладнив <strong>кібератакa</strong>, яка цього місяця змусила PDVSA зупинити централізовану адміністративну систему. Це призвело до:</p>
<ul>
<li>сповільнення відвантаження нафти в портах;</li>
<li>переорієнтації на <strong>зберігання нафти та пального безпосередньо на суднах</strong>;</li>
<li>накопичення значних запасів у портах.</li>
</ul>
<p>За даними спостережень, поблизу порту <strong>Хосе</strong> одночасно перебували майже <strong>два десятки танкерів</strong>, які очікували на вікна завантаження або подальші інструкції.</p>
<h3>Накопичення запасів і логістичні ризики</h3>
<p>Обсяг нафти, що залишалася на танкерах без відправлення, зріс:</p>
<ul>
<li>з <strong>11 млн барелів</strong> у середині грудня;</li>
<li>до <strong>приблизно 16 млн барелів</strong> наприкінці періоду спостереження.</li>
</ul>
<p>Це свідчить про зростання логістичних ризиків і обмеження пропускної здатності портової інфраструктури в умовах санкційного тиску.</p>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Ринок нафти</strong>: санкції не зупиняють постачання повністю, але знижують експорт і підвищують транзакційні витрати, стимулюючи непрозорі схеми та використання посередників.</li>
<li><strong>Логістична стійкість</strong>: накопичення до <strong>16 млн барелів</strong> на танкерах підвищує ризики аварій і страхових витрат, водночас демонструє залежність від морських маршрутів.</li>
<li><strong>Критична інфраструктура</strong>: кібератака на PDVSA підкреслила вразливість адміністративних і портових систем та необхідність інвестицій у захист і резервні механізми управління.</li>
<li><strong>Ціноутворення</strong>: зростання ризиків і обмеження доступу до флоту формують додаткову премію в ціні венесуельської нафти через знижки та витрати на обходи санкцій.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30043-Венесуэла.png" alt="Танкери продовжують заходити до Венесуели попри блокаду США"/><br /><p>Попри оголошену Сполученими Штатами блокаду венесуельських нафтових постачань, танкерні перевезення до країни тривають. Дані морського моніторингу свідчать, що частина суден продовжує прибувати до венесуельських портів або прямувати до узбережжя країни, тоді як державна компанія PDVSA активізує використання плавучих сховищ і альтернативних схем розрахунків.</p>
<h3>Фактичний стан постачання нафти</h3>
<p>За останні дні щонайменше <strong>два нафтові танкери</strong> прибули до Венесуели, ще <strong>два судна</strong>, що не перебувають під санкціями, наближаються до її узбережжя. Це відбувається на тлі різкого скорочення експорту після заяви президента США про блокаду всіх суден, що заходять у венесуельські води.</p>
<ul>
<li>експорт нафти з Венесуели у грудні скоротився <strong>приблизно удвічі</strong> порівняно з листопадом;</li>
<li>США <strong>конфіскували два повністю завантажені танкери</strong> з венесуельською нафтою;</li>
<li>більшість судновласників змінили маршрути або зупинили рейси через ризики санкцій.</li>
</ul>
<h3>Схеми обходу санкцій і роль Китаю</h3>
<p>Частина судновласників продовжує працювати з Венесуелою, використовуючи схеми, сформовані ще після запровадження енергетичних санкцій у <strong>2019 році</strong>. Венесуела розраховується нафтою за товари й послуги, зокрема за <em>обслуговування боргу перед Китаєм</em>.</p>
<ul>
<li>нафта транспортується на суднах під санкціями або через посередників;</li>
<li>частина вантажів призначена для <strong>китайських портів</strong>;</li>
<li>невідомо, чи звертатиметься Китай по спеціальні дозволи США для отримання цих обсягів.</li>
</ul>
<p>Державна компанія <strong>PDVSA</strong> не надала коментарів, Водночас міністерство нафти Венесуели заявило, що експорт нафти триватиме.</p>
<h3>Операційні обмеження та кіберінцидент</h3>
<p>Ситуацію ускладнив <strong>кібератакa</strong>, яка цього місяця змусила PDVSA зупинити централізовану адміністративну систему. Це призвело до:</p>
<ul>
<li>сповільнення відвантаження нафти в портах;</li>
<li>переорієнтації на <strong>зберігання нафти та пального безпосередньо на суднах</strong>;</li>
<li>накопичення значних запасів у портах.</li>
</ul>
<p>За даними спостережень, поблизу порту <strong>Хосе</strong> одночасно перебували майже <strong>два десятки танкерів</strong>, які очікували на вікна завантаження або подальші інструкції.</p>
<h3>Накопичення запасів і логістичні ризики</h3>
<p>Обсяг нафти, що залишалася на танкерах без відправлення, зріс:</p>
<ul>
<li>з <strong>11 млн барелів</strong> у середині грудня;</li>
<li>до <strong>приблизно 16 млн барелів</strong> наприкінці періоду спостереження.</li>
</ul>
<p>Це свідчить про зростання логістичних ризиків і обмеження пропускної здатності портової інфраструктури в умовах санкційного тиску.</p>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Ринок нафти</strong>: санкції не зупиняють постачання повністю, але знижують експорт і підвищують транзакційні витрати, стимулюючи непрозорі схеми та використання посередників.</li>
<li><strong>Логістична стійкість</strong>: накопичення до <strong>16 млн барелів</strong> на танкерах підвищує ризики аварій і страхових витрат, водночас демонструє залежність від морських маршрутів.</li>
<li><strong>Критична інфраструктура</strong>: кібератака на PDVSA підкреслила вразливість адміністративних і портових систем та необхідність інвестицій у захист і резервні механізми управління.</li>
<li><strong>Ціноутворення</strong>: зростання ризиків і обмеження доступу до флоту формують додаткову премію в ціні венесуельської нафти через знижки та витрати на обходи санкцій.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/31/tankeri-prodovzhuyut-zaxoditi-do-venesueli-popri-blokadu-ssha/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/maritime-logistics/feed/ ) in 0.22212 seconds, on Jul 30th, 2026 at 7:12 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Jul 30th, 2026 at 8:12 pm UTC -->