<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; maritime logistics</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/maritime-logistics/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Fri, 13 Nov 2026 12:03:39 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Рух товарних суден через Ормузьку протоку скоротився до 17 за вихідні, серед вантажів був LPG</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/22/rux-tovarnix-suden-cherez-ormuzku-protoku-skorotivsya-do-17-za-vixidni-sered-vantazhiv-buv-lpg/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/22/rux-tovarnix-suden-cherez-ormuzku-protoku-skorotivsya-do-17-za-vixidni-sered-vantazhiv-buv-lpg/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 22 Sep 2026 05:38:34 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[fuel logistics]]></category>
		<category><![CDATA[liquefied petroleum gas]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[LPG shipping]]></category>
		<category><![CDATA[maritime logistics]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[логістика пального]]></category>
		<category><![CDATA[морські перевезення LPG]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[скраплений нафтовий газ]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155354</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31291-Танкер.jpg" alt="Рух товарних суден через Ормузьку протоку скоротився до 17 за вихідні, серед вантажів був LPG"/><br />Через Ормузьку протоку за вихідні пройшли 17 товарних суден проти 37 тижнем раніше, свідчать дані судноплавства, наведені Reuters 21 вересня. У суботу з Перської затоки вийшли вісім суден із нафтою, нафтопродуктами, LNG, LPG, добривами та аграрними вантажами. Рух залишається суттєво нижчим за довоєнний рівень. Постачання LPG через Ормузьку протоку триває на тлі різкого скорочення видимого [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31291-Танкер.jpg" alt="Рух товарних суден через Ормузьку протоку скоротився до 17 за вихідні, серед вантажів був LPG"/><br /><p>Через Ормузьку протоку за вихідні пройшли 17 товарних суден проти 37 тижнем раніше, свідчать дані судноплавства, наведені Reuters 21 вересня. У суботу з Перської затоки вийшли вісім суден із нафтою, нафтопродуктами, LNG, LPG, добривами та аграрними вантажами. Рух залишається суттєво нижчим за довоєнний рівень.</p>
<h3>Постачання LPG через Ормузьку протоку триває на тлі різкого скорочення видимого комерційного судноплавства</h3>
<p>Reuters повідомив 21 вересня 2026 року, що загалом 17 товарних суден пройшли Ормузьку протоку протягом вихідних. Тижнем раніше таких переходів було 37. Агентство посилається на дані судноплавства та інформацію аналітичної компанії Kpler.</p>
<p>До початку війни 28 лютого через протоку зазвичай проходило близько 125 великих комерційних суден на добу, включно з танкерами, газовозами, балкерами та контейнеровозами. Reuters зазначає, що видимий суднопотік через маршрут, яким до війни проходила п&#8217;ята частина світових потоків нафти та скрапленого природного газу, скоротився до мінімальних рівнів. Водночас частина суден проходить протоку з вимкненими транспондерами, тому фактичний обсяг руху може бути більшим за видимий у системах відстеження.</p>
<h4>LPG залишається серед вантажів, які проходять Ормуз</h4>
<p>У суботу з Перської затоки вийшли вісім суден, серед яких був супертанкер. Вони перевозили сиру нафту, сільськогосподарські товари, нафтопродукти, скраплений природний газ, скраплений нафтовий газ LPG та добрива. Одночасно до затоки увійшли дуже великий газовоз і дуже великий нафтовий танкер.</p>
<p>У неділю протоку залишили п&#8217;ять суден, ще два невеликі нафтові танкери зайшли до Перської затоки, свідчили попередні дані Kpler станом на 07:06 GMT. Серед суден, які вийшли, були дуже великий нафтовий танкер Pinios, два танкери з нафтопродуктами та два порожні судна для перевезення навалювальних вантажів і газу.</p>
<p>Танкер Pinios у понеділок перевантажував 2 млн барелів іракської нафти Basrah біля Фуджейри в Об&#8217;єднаних Арабських Еміратах на інший VLCC — New Constant, який, за даними Kpler і LSEG, мав вирушити до Китаю.</p>
<h4>Альтернативні маршрути також перебувають під тиском</h4>
<p>Reuters повідомляє, що атаки хуситів на саудівський нафтопровід East-West, який використовувався як альтернативний маршрут під час війни, спонукали Saudi Aramco збільшити експорт через Ормузьку протоку у вересні та наступному місяці.</p>
<p>За тиждень, що розпочався 13 вересня, через Ормуз вийшли 22 танкери, переважно VLCC, із 42 млн барелів сирої нафти. На Саудівську Аравію та Ірак припало по 43% цього обсягу.</p>
<p>Рух через Баб-ель-Мандебську протоку на півдні Червоного моря також зменшився: за вихідні її перетнуло 51 судно проти 57 тижнем раніше. Серед 33 суден, що виходили з протоки, був танкер класу Aframax приблизно з 700 тис. барелів саудівської нафти. Видимих завантажень нафти із саудівського порту Янбу Reuters не фіксував із 16 вересня.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/world/middle-east/vessels-trickle-through-strait-hormuz-mideast-tension-persists-2026-09-21/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31291-Танкер.jpg" alt="Рух товарних суден через Ормузьку протоку скоротився до 17 за вихідні, серед вантажів був LPG"/><br /><p>Через Ормузьку протоку за вихідні пройшли 17 товарних суден проти 37 тижнем раніше, свідчать дані судноплавства, наведені Reuters 21 вересня. У суботу з Перської затоки вийшли вісім суден із нафтою, нафтопродуктами, LNG, LPG, добривами та аграрними вантажами. Рух залишається суттєво нижчим за довоєнний рівень.</p>
<h3>Постачання LPG через Ормузьку протоку триває на тлі різкого скорочення видимого комерційного судноплавства</h3>
<p>Reuters повідомив 21 вересня 2026 року, що загалом 17 товарних суден пройшли Ормузьку протоку протягом вихідних. Тижнем раніше таких переходів було 37. Агентство посилається на дані судноплавства та інформацію аналітичної компанії Kpler.</p>
<p>До початку війни 28 лютого через протоку зазвичай проходило близько 125 великих комерційних суден на добу, включно з танкерами, газовозами, балкерами та контейнеровозами. Reuters зазначає, що видимий суднопотік через маршрут, яким до війни проходила п&#8217;ята частина світових потоків нафти та скрапленого природного газу, скоротився до мінімальних рівнів. Водночас частина суден проходить протоку з вимкненими транспондерами, тому фактичний обсяг руху може бути більшим за видимий у системах відстеження.</p>
<h4>LPG залишається серед вантажів, які проходять Ормуз</h4>
<p>У суботу з Перської затоки вийшли вісім суден, серед яких був супертанкер. Вони перевозили сиру нафту, сільськогосподарські товари, нафтопродукти, скраплений природний газ, скраплений нафтовий газ LPG та добрива. Одночасно до затоки увійшли дуже великий газовоз і дуже великий нафтовий танкер.</p>
<p>У неділю протоку залишили п&#8217;ять суден, ще два невеликі нафтові танкери зайшли до Перської затоки, свідчили попередні дані Kpler станом на 07:06 GMT. Серед суден, які вийшли, були дуже великий нафтовий танкер Pinios, два танкери з нафтопродуктами та два порожні судна для перевезення навалювальних вантажів і газу.</p>
<p>Танкер Pinios у понеділок перевантажував 2 млн барелів іракської нафти Basrah біля Фуджейри в Об&#8217;єднаних Арабських Еміратах на інший VLCC — New Constant, який, за даними Kpler і LSEG, мав вирушити до Китаю.</p>
<h4>Альтернативні маршрути також перебувають під тиском</h4>
<p>Reuters повідомляє, що атаки хуситів на саудівський нафтопровід East-West, який використовувався як альтернативний маршрут під час війни, спонукали Saudi Aramco збільшити експорт через Ормузьку протоку у вересні та наступному місяці.</p>
<p>За тиждень, що розпочався 13 вересня, через Ормуз вийшли 22 танкери, переважно VLCC, із 42 млн барелів сирої нафти. На Саудівську Аравію та Ірак припало по 43% цього обсягу.</p>
<p>Рух через Баб-ель-Мандебську протоку на півдні Червоного моря також зменшився: за вихідні її перетнуло 51 судно проти 57 тижнем раніше. Серед 33 суден, що виходили з протоки, був танкер класу Aframax приблизно з 700 тис. барелів саудівської нафти. Видимих завантажень нафти із саудівського порту Янбу Reuters не фіксував із 16 вересня.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/world/middle-east/vessels-trickle-through-strait-hormuz-mideast-tension-persists-2026-09-21/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/22/rux-tovarnix-suden-cherez-ormuzku-protoku-skorotivsya-do-17-za-vixidni-sered-vantazhiv-buv-lpg/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Експорт нафти з Перської затоки у липні залишився на 40% нижчим за довоєнний рівень</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/07/eksport-nafti-z-persko%d1%97-zatoki-u-lipni-zalishivsya-na-40-nizhchim-za-dovoyennij-riven/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/07/eksport-nafti-z-persko%d1%97-zatoki-u-lipni-zalishivsya-na-40-nizhchim-za-dovoyennij-riven/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 07 Sep 2026 09:07:51 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[maritime logistics]]></category>
		<category><![CDATA[oil exports]]></category>
		<category><![CDATA[Red Sea]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[експорт нафти]]></category>
		<category><![CDATA[морська логістика]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[Червоне море]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155207</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31172-Нефть.jpg" alt="Експорт нафти з Перської затоки у липні залишився на 40% нижчим за довоєнний рівень"/><br />Експорт сирої нафти й конденсату з країн Перської затоки у липні становив у середньому 10,7 млн барелів на добу, лише на 2% більше, ніж у червні, але приблизно на 40% нижче довоєнного рівня. Основний ризик для ринку — збереження обмежень у ключових морських маршрутах через Ормузьку протоку та Баб-ель-Мандеб. Стабільний липневий експорт із Перської затоки [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31172-Нефть.jpg" alt="Експорт нафти з Перської затоки у липні залишився на 40% нижчим за довоєнний рівень"/><br /><p>Експорт сирої нафти й конденсату з країн Перської затоки у липні становив у середньому 10,7 млн барелів на добу, лише на 2% більше, ніж у червні, але приблизно на 40% нижче довоєнного рівня. Основний ризик для ринку — збереження обмежень у ключових морських маршрутах через Ормузьку протоку та Баб-ель-Мандеб.</p>
<h3>Стабільний липневий експорт із Перської затоки не означає нормалізації ринку, бо ключові морські потоки залишаються обмеженими.</h3>
<p>За даними Kpler, на які посилається Reuters, експорт нафти й конденсату із Саудівської Аравії, ОАЕ, Іраку, Кувейту та Ірану у липні зріс на 2% порівняно з червнем і становив у середньому 10,7 млн барелів на добу. У першій половині липня обсяги сягали 12–13 млн барелів на добу, однак у другій половині місяця потоки сповільнилися через посилення бойових дій.</p>
<p>Reuters зазначає, що така динаміка частково знизила побоювання щодо глибшого зриву постачання, але не зняла ризиків для ринку. Танкерний рух через Ормузьку протоку і Баб-ель-Мандеб залишався значно нижчим за рівні, які спостерігалися до початку війни США та Ізраїлю проти Ірану наприкінці лютого.</p>
<p>Найбільшим компенсатором у липні став Ірак: дев’ять додаткових завантажень надвеликих танкерів підняли його експорт. Кувейт також збільшив видобуток до 1,971 млн барелів на добу проти приблизно 1,65 млн барелів на добу у червні. Водночас Саудівська Аравія та ОАЕ скоротили експорт.</p>
<p>Окремий логістичний ризик зберігається у Червоному морі. За даними Energy Aspects, які наводить Reuters, завантаження у саудівському порту Янбу після 20 липня впали до 3 млн барелів на добу проти 3,8 млн барелів на добу у квітні–червні. Частина танкерів вимикала автоматичну систему ідентифікації або переорієнтовувалася на Суецький канал та трубопровід SUMED, щоб уникати Баб-ель-Мандеб.</p>
<p>Для ринку нафтопродуктів це важливо через залежність цін бензину від вартості нафти, доступності морської логістики та швидкості відновлення потоків із Близького Сходу. Reuters також передає заяву глави Saudi Aramco Аміна Нассера, що з початку війни світ втратив понад 2,6 млрд барелів нафти, а відновлення запасів потребувало б близько 18 місяців навіть за негайного відкриття Ормузької протоки.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/gulf-oil-exports-steady-july-still-40-below-pre-war-mark-2026-08-05/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31172-Нефть.jpg" alt="Експорт нафти з Перської затоки у липні залишився на 40% нижчим за довоєнний рівень"/><br /><p>Експорт сирої нафти й конденсату з країн Перської затоки у липні становив у середньому 10,7 млн барелів на добу, лише на 2% більше, ніж у червні, але приблизно на 40% нижче довоєнного рівня. Основний ризик для ринку — збереження обмежень у ключових морських маршрутах через Ормузьку протоку та Баб-ель-Мандеб.</p>
<h3>Стабільний липневий експорт із Перської затоки не означає нормалізації ринку, бо ключові морські потоки залишаються обмеженими.</h3>
<p>За даними Kpler, на які посилається Reuters, експорт нафти й конденсату із Саудівської Аравії, ОАЕ, Іраку, Кувейту та Ірану у липні зріс на 2% порівняно з червнем і становив у середньому 10,7 млн барелів на добу. У першій половині липня обсяги сягали 12–13 млн барелів на добу, однак у другій половині місяця потоки сповільнилися через посилення бойових дій.</p>
<p>Reuters зазначає, що така динаміка частково знизила побоювання щодо глибшого зриву постачання, але не зняла ризиків для ринку. Танкерний рух через Ормузьку протоку і Баб-ель-Мандеб залишався значно нижчим за рівні, які спостерігалися до початку війни США та Ізраїлю проти Ірану наприкінці лютого.</p>
<p>Найбільшим компенсатором у липні став Ірак: дев’ять додаткових завантажень надвеликих танкерів підняли його експорт. Кувейт також збільшив видобуток до 1,971 млн барелів на добу проти приблизно 1,65 млн барелів на добу у червні. Водночас Саудівська Аравія та ОАЕ скоротили експорт.</p>
<p>Окремий логістичний ризик зберігається у Червоному морі. За даними Energy Aspects, які наводить Reuters, завантаження у саудівському порту Янбу після 20 липня впали до 3 млн барелів на добу проти 3,8 млн барелів на добу у квітні–червні. Частина танкерів вимикала автоматичну систему ідентифікації або переорієнтовувалася на Суецький канал та трубопровід SUMED, щоб уникати Баб-ель-Мандеб.</p>
<p>Для ринку нафтопродуктів це важливо через залежність цін бензину від вартості нафти, доступності морської логістики та швидкості відновлення потоків із Близького Сходу. Reuters також передає заяву глави Saudi Aramco Аміна Нассера, що з початку війни світ втратив понад 2,6 млрд барелів нафти, а відновлення запасів потребувало б близько 18 місяців навіть за негайного відкриття Ормузької протоки.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/gulf-oil-exports-steady-july-still-40-below-pre-war-mark-2026-08-05/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/07/eksport-nafti-z-persko%d1%97-zatoki-u-lipni-zalishivsya-na-40-nizhchim-za-dovoyennij-riven/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title></title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/15/154408/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/15/154408/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 15 Jul 2026 07:05:05 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[ADNOC]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[maritime logistics]]></category>
		<category><![CDATA[oil tankers]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[морська логістика]]></category>
		<category><![CDATA[нафтові танкери]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[постачання нафти | Strait of Hormuz]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154408</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30664-Танкер.jpg" alt=""/><br />Удари по двох танкерах показали вразливість системи захисту нафтових перевезень через Ормуз Головні тези: Два великі танкери, що належать компаніям з ОАЕ, зазнали значних пошкоджень під час проходження Ормузької протоки. Пожежі на суднах вдалося локалізувати, однак загинув один член екіпажу, ще щонайменше вісім людей були поранені. Інцидент стався попри міжнародну операцію, яка за два місяці [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30664-Танкер.jpg" alt=""/><br /><p><strong>Удари по двох танкерах показали вразливість системи захисту нафтових перевезень через Ормуз</strong></p>
<p><strong>Головні тези:</strong> Два великі танкери, що належать компаніям з ОАЕ, зазнали значних пошкоджень під час проходження Ормузької протоки. Пожежі на суднах вдалося локалізувати, однак загинув один член екіпажу, ще щонайменше вісім людей були поранені. Інцидент стався попри міжнародну операцію, яка за два місяці забезпечила проходження понад 800 суден і транспортування більш як 400 млн барелів нафти.</p>
<h3>Два великі танкери пошкоджено в одному транспортному коридорі</h3>
<p>Танкери Mombasa B та Al Bahyah були уражені під час проходження Ормузької протоки в оманських територіальних водах. Судноплавний підрозділ ADNOC підтвердив значні пошкодження обох великих нафтових танкерів.</p>
<p>На борту виникли пожежі, які екіпажам та аварійним службам вдалося взяти під контроль. Один індійський моряк загинув, вісім членів екіпажів були поранені, четверо з них — серйозно. З іншого танкера евакуювали 18 людей, ще троє на момент повідомлення вважалися зниклими.</p>
<p>Окремо британська служба UK Maritime Trade Operations повідомила про ураження ще одного танкера невідомим снарядом за 40 морських миль на північний схід від оманського порту Калхат. Reuters не змогло підтвердити, чи йшлося про один із двох уже названих танкерів.</p>
<h3>Супровід суден не усунув ризик фізичного ураження</h3>
<p>ADNOC була одним із найактивніших учасників операції з підтримання експорту нафти з Перської затоки. Вона включала проведення суден через протоку та перевантаження нафти з судна на судно за межами найбільш небезпечної ділянки.</p>
<p>За даними Центрального командування США, протягом попередніх двох місяців було забезпечено проходження понад 800 суден і транспортування більш як 400 млн барелів нафти. Ці обсяги підтверджують, що система підтримувала значну частину експорту, але не могла гарантувати безпеку кожного рейсу.</p>
<p>До початку війни через Ормузьку протоку щодня проходило близько п’ятої частини світових потоків нафти й газу. Сукупна вартість цих постачань перевищувала $1,2 млрд на добу.</p>
<h3>Безперервність постачання залежить від кількох резервних механізмів</h3>
<p>Події 14 липня показали, що захист морської енергетичної інфраструктури не може спиратися лише на військову присутність у протоці. Стійкість потребує одночасного використання альтернативних маршрутів, резервних портів, перевантаження за межами небезпечної зони, страхового покриття та можливості швидко евакуювати екіпаж.</p>
<p>Раніше «Термінал» повідомляв, що <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/07/10/iea-dizel-i-benzin-zalishayutsya-napruzhenimi-popri-vidnovlennya-potokiv-siro%D1%97-nafti-cherez-ormuzku-protoku/">експорт нафтопродуктів і LPG із Перської затоки залишався нижчим за половину довоєнного рівня</a>, хоча потоки сирої нафти відновилися майже до трьох чвертей лютневих обсягів. Нові удари по танкерах підвищили ризик повторного скорочення перевезень та ускладнили відновлення постачання готового пального. :contentReference[oaicite:2]{index=2}</p>
<p><strong>Джерела:</strong> <a href="https://www.reuters.com/world/middle-east/uae-says-two-tankers-hit-by-iranian-cruise-missiles-strait-hormuz-one-crew-2026-07-13/">Reuters: удари по танкерах</a>, <a href="https://www.reuters.com/world/middle-east/iran-says-it-struck-us-air-base-jordan-us-military-ends-five-hours-attacks-2026-07-14/">Reuters: ситуація в Ормузькій протоці</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30664-Танкер.jpg" alt=""/><br /><p><strong>Удари по двох танкерах показали вразливість системи захисту нафтових перевезень через Ормуз</strong></p>
<p><strong>Головні тези:</strong> Два великі танкери, що належать компаніям з ОАЕ, зазнали значних пошкоджень під час проходження Ормузької протоки. Пожежі на суднах вдалося локалізувати, однак загинув один член екіпажу, ще щонайменше вісім людей були поранені. Інцидент стався попри міжнародну операцію, яка за два місяці забезпечила проходження понад 800 суден і транспортування більш як 400 млн барелів нафти.</p>
<h3>Два великі танкери пошкоджено в одному транспортному коридорі</h3>
<p>Танкери Mombasa B та Al Bahyah були уражені під час проходження Ормузької протоки в оманських територіальних водах. Судноплавний підрозділ ADNOC підтвердив значні пошкодження обох великих нафтових танкерів.</p>
<p>На борту виникли пожежі, які екіпажам та аварійним службам вдалося взяти під контроль. Один індійський моряк загинув, вісім членів екіпажів були поранені, четверо з них — серйозно. З іншого танкера евакуювали 18 людей, ще троє на момент повідомлення вважалися зниклими.</p>
<p>Окремо британська служба UK Maritime Trade Operations повідомила про ураження ще одного танкера невідомим снарядом за 40 морських миль на північний схід від оманського порту Калхат. Reuters не змогло підтвердити, чи йшлося про один із двох уже названих танкерів.</p>
<h3>Супровід суден не усунув ризик фізичного ураження</h3>
<p>ADNOC була одним із найактивніших учасників операції з підтримання експорту нафти з Перської затоки. Вона включала проведення суден через протоку та перевантаження нафти з судна на судно за межами найбільш небезпечної ділянки.</p>
<p>За даними Центрального командування США, протягом попередніх двох місяців було забезпечено проходження понад 800 суден і транспортування більш як 400 млн барелів нафти. Ці обсяги підтверджують, що система підтримувала значну частину експорту, але не могла гарантувати безпеку кожного рейсу.</p>
<p>До початку війни через Ормузьку протоку щодня проходило близько п’ятої частини світових потоків нафти й газу. Сукупна вартість цих постачань перевищувала $1,2 млрд на добу.</p>
<h3>Безперервність постачання залежить від кількох резервних механізмів</h3>
<p>Події 14 липня показали, що захист морської енергетичної інфраструктури не може спиратися лише на військову присутність у протоці. Стійкість потребує одночасного використання альтернативних маршрутів, резервних портів, перевантаження за межами небезпечної зони, страхового покриття та можливості швидко евакуювати екіпаж.</p>
<p>Раніше «Термінал» повідомляв, що <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/07/10/iea-dizel-i-benzin-zalishayutsya-napruzhenimi-popri-vidnovlennya-potokiv-siro%D1%97-nafti-cherez-ormuzku-protoku/">експорт нафтопродуктів і LPG із Перської затоки залишався нижчим за половину довоєнного рівня</a>, хоча потоки сирої нафти відновилися майже до трьох чвертей лютневих обсягів. Нові удари по танкерах підвищили ризик повторного скорочення перевезень та ускладнили відновлення постачання готового пального. :contentReference[oaicite:2]{index=2}</p>
<p><strong>Джерела:</strong> <a href="https://www.reuters.com/world/middle-east/uae-says-two-tankers-hit-by-iranian-cruise-missiles-strait-hormuz-one-crew-2026-07-13/">Reuters: удари по танкерах</a>, <a href="https://www.reuters.com/world/middle-east/iran-says-it-struck-us-air-base-jordan-us-military-ends-five-hours-attacks-2026-07-14/">Reuters: ситуація в Ормузькій протоці</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/15/154408/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Танкери продовжують заходити до Венесуели попри блокаду США</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/31/tankeri-prodovzhuyut-zaxoditi-do-venesueli-popri-blokadu-ssha/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/31/tankeri-prodovzhuyut-zaxoditi-do-venesueli-popri-blokadu-ssha/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 31 Dec 2025 13:58:08 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[maritime logistics]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[oil tankers]]></category>
		<category><![CDATA[US sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[Venezuela oil]]></category>
		<category><![CDATA[Венесуэла]]></category>
		<category><![CDATA[морська логістика]]></category>
		<category><![CDATA[нафтові танкери]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[санкції США]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153489</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30043-Венесуэла.png" alt="Танкери продовжують заходити до Венесуели попри блокаду США"/><br />Попри оголошену Сполученими Штатами блокаду венесуельських нафтових постачань, танкерні перевезення до країни тривають. Дані морського моніторингу свідчать, що частина суден продовжує прибувати до венесуельських портів або прямувати до узбережжя країни, тоді як державна компанія PDVSA активізує використання плавучих сховищ і альтернативних схем розрахунків. Фактичний стан постачання нафти За останні дні щонайменше два нафтові танкери прибули [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30043-Венесуэла.png" alt="Танкери продовжують заходити до Венесуели попри блокаду США"/><br /><p>Попри оголошену Сполученими Штатами блокаду венесуельських нафтових постачань, танкерні перевезення до країни тривають. Дані морського моніторингу свідчать, що частина суден продовжує прибувати до венесуельських портів або прямувати до узбережжя країни, тоді як державна компанія PDVSA активізує використання плавучих сховищ і альтернативних схем розрахунків.</p>
<h3>Фактичний стан постачання нафти</h3>
<p>За останні дні щонайменше <strong>два нафтові танкери</strong> прибули до Венесуели, ще <strong>два судна</strong>, що не перебувають під санкціями, наближаються до її узбережжя. Це відбувається на тлі різкого скорочення експорту після заяви президента США про блокаду всіх суден, що заходять у венесуельські води.</p>
<ul>
<li>експорт нафти з Венесуели у грудні скоротився <strong>приблизно удвічі</strong> порівняно з листопадом;</li>
<li>США <strong>конфіскували два повністю завантажені танкери</strong> з венесуельською нафтою;</li>
<li>більшість судновласників змінили маршрути або зупинили рейси через ризики санкцій.</li>
</ul>
<h3>Схеми обходу санкцій і роль Китаю</h3>
<p>Частина судновласників продовжує працювати з Венесуелою, використовуючи схеми, сформовані ще після запровадження енергетичних санкцій у <strong>2019 році</strong>. Венесуела розраховується нафтою за товари й послуги, зокрема за <em>обслуговування боргу перед Китаєм</em>.</p>
<ul>
<li>нафта транспортується на суднах під санкціями або через посередників;</li>
<li>частина вантажів призначена для <strong>китайських портів</strong>;</li>
<li>невідомо, чи звертатиметься Китай по спеціальні дозволи США для отримання цих обсягів.</li>
</ul>
<p>Державна компанія <strong>PDVSA</strong> не надала коментарів, Водночас міністерство нафти Венесуели заявило, що експорт нафти триватиме.</p>
<h3>Операційні обмеження та кіберінцидент</h3>
<p>Ситуацію ускладнив <strong>кібератакa</strong>, яка цього місяця змусила PDVSA зупинити централізовану адміністративну систему. Це призвело до:</p>
<ul>
<li>сповільнення відвантаження нафти в портах;</li>
<li>переорієнтації на <strong>зберігання нафти та пального безпосередньо на суднах</strong>;</li>
<li>накопичення значних запасів у портах.</li>
</ul>
<p>За даними спостережень, поблизу порту <strong>Хосе</strong> одночасно перебували майже <strong>два десятки танкерів</strong>, які очікували на вікна завантаження або подальші інструкції.</p>
<h3>Накопичення запасів і логістичні ризики</h3>
<p>Обсяг нафти, що залишалася на танкерах без відправлення, зріс:</p>
<ul>
<li>з <strong>11 млн барелів</strong> у середині грудня;</li>
<li>до <strong>приблизно 16 млн барелів</strong> наприкінці періоду спостереження.</li>
</ul>
<p>Це свідчить про зростання логістичних ризиків і обмеження пропускної здатності портової інфраструктури в умовах санкційного тиску.</p>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Ринок нафти</strong>: санкції не зупиняють постачання повністю, але знижують експорт і підвищують транзакційні витрати, стимулюючи непрозорі схеми та використання посередників.</li>
<li><strong>Логістична стійкість</strong>: накопичення до <strong>16 млн барелів</strong> на танкерах підвищує ризики аварій і страхових витрат, водночас демонструє залежність від морських маршрутів.</li>
<li><strong>Критична інфраструктура</strong>: кібератака на PDVSA підкреслила вразливість адміністративних і портових систем та необхідність інвестицій у захист і резервні механізми управління.</li>
<li><strong>Ціноутворення</strong>: зростання ризиків і обмеження доступу до флоту формують додаткову премію в ціні венесуельської нафти через знижки та витрати на обходи санкцій.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30043-Венесуэла.png" alt="Танкери продовжують заходити до Венесуели попри блокаду США"/><br /><p>Попри оголошену Сполученими Штатами блокаду венесуельських нафтових постачань, танкерні перевезення до країни тривають. Дані морського моніторингу свідчать, що частина суден продовжує прибувати до венесуельських портів або прямувати до узбережжя країни, тоді як державна компанія PDVSA активізує використання плавучих сховищ і альтернативних схем розрахунків.</p>
<h3>Фактичний стан постачання нафти</h3>
<p>За останні дні щонайменше <strong>два нафтові танкери</strong> прибули до Венесуели, ще <strong>два судна</strong>, що не перебувають під санкціями, наближаються до її узбережжя. Це відбувається на тлі різкого скорочення експорту після заяви президента США про блокаду всіх суден, що заходять у венесуельські води.</p>
<ul>
<li>експорт нафти з Венесуели у грудні скоротився <strong>приблизно удвічі</strong> порівняно з листопадом;</li>
<li>США <strong>конфіскували два повністю завантажені танкери</strong> з венесуельською нафтою;</li>
<li>більшість судновласників змінили маршрути або зупинили рейси через ризики санкцій.</li>
</ul>
<h3>Схеми обходу санкцій і роль Китаю</h3>
<p>Частина судновласників продовжує працювати з Венесуелою, використовуючи схеми, сформовані ще після запровадження енергетичних санкцій у <strong>2019 році</strong>. Венесуела розраховується нафтою за товари й послуги, зокрема за <em>обслуговування боргу перед Китаєм</em>.</p>
<ul>
<li>нафта транспортується на суднах під санкціями або через посередників;</li>
<li>частина вантажів призначена для <strong>китайських портів</strong>;</li>
<li>невідомо, чи звертатиметься Китай по спеціальні дозволи США для отримання цих обсягів.</li>
</ul>
<p>Державна компанія <strong>PDVSA</strong> не надала коментарів, Водночас міністерство нафти Венесуели заявило, що експорт нафти триватиме.</p>
<h3>Операційні обмеження та кіберінцидент</h3>
<p>Ситуацію ускладнив <strong>кібератакa</strong>, яка цього місяця змусила PDVSA зупинити централізовану адміністративну систему. Це призвело до:</p>
<ul>
<li>сповільнення відвантаження нафти в портах;</li>
<li>переорієнтації на <strong>зберігання нафти та пального безпосередньо на суднах</strong>;</li>
<li>накопичення значних запасів у портах.</li>
</ul>
<p>За даними спостережень, поблизу порту <strong>Хосе</strong> одночасно перебували майже <strong>два десятки танкерів</strong>, які очікували на вікна завантаження або подальші інструкції.</p>
<h3>Накопичення запасів і логістичні ризики</h3>
<p>Обсяг нафти, що залишалася на танкерах без відправлення, зріс:</p>
<ul>
<li>з <strong>11 млн барелів</strong> у середині грудня;</li>
<li>до <strong>приблизно 16 млн барелів</strong> наприкінці періоду спостереження.</li>
</ul>
<p>Це свідчить про зростання логістичних ризиків і обмеження пропускної здатності портової інфраструктури в умовах санкційного тиску.</p>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Ринок нафти</strong>: санкції не зупиняють постачання повністю, але знижують експорт і підвищують транзакційні витрати, стимулюючи непрозорі схеми та використання посередників.</li>
<li><strong>Логістична стійкість</strong>: накопичення до <strong>16 млн барелів</strong> на танкерах підвищує ризики аварій і страхових витрат, водночас демонструє залежність від морських маршрутів.</li>
<li><strong>Критична інфраструктура</strong>: кібератака на PDVSA підкреслила вразливість адміністративних і портових систем та необхідність інвестицій у захист і резервні механізми управління.</li>
<li><strong>Ціноутворення</strong>: зростання ризиків і обмеження доступу до флоту формують додаткову премію в ціні венесуельської нафти через знижки та витрати на обходи санкцій.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/31/tankeri-prodovzhuyut-zaxoditi-do-venesueli-popri-blokadu-ssha/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/maritime-logistics/feed/ ) in 0.38525 seconds, on Nov 15th, 2026 at 7:17 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Nov 15th, 2026 at 8:17 pm UTC -->