<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; maritime security</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/maritime-security/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Fri, 20 Nov 2026 11:00:24 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Контейнеровоз GFS Pride затонув після підриву на міні в Ормузькій протоці</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/15/kontejnerovoz-gfs-pride-zatonuv-pislya-pidrivu-na-mini-v-ormuzkij-protoci/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/15/kontejnerovoz-gfs-pride-zatonuv-pislya-pidrivu-na-mini-v-ormuzkij-protoci/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 15 Oct 2026 09:22:55 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[maritime security]]></category>
		<category><![CDATA[oil shipping]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[tanker logistics]]></category>
		<category><![CDATA[безпека судноплавства]]></category>
		<category><![CDATA[морські перевезення нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[танкерна логістика]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155624</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31509-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Контейнеровоз GFS Pride затонув після підриву на міні в Ормузькій протоці"/><br />Контейнеровоз GFS Pride затонув в Ормузькій протоці після підриву на міні, повідомили іранські військово-морські сили. Це друге судно, що затонуло в цьому районі протягом двох днів. Ескалація відбулася після відновлення вересневих нафтових потоків через протоку до 10,9 млн барелів на добу. Нові інциденти загрожують відновленню постачання з Перської затоки Argus Media 14 жовтня повідомило про [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31509-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Контейнеровоз GFS Pride затонув після підриву на міні в Ормузькій протоці"/><br /><p>Контейнеровоз GFS Pride затонув в Ормузькій протоці після підриву на міні, повідомили іранські військово-морські сили. Це друге судно, що затонуло в цьому районі протягом двох днів. Ескалація відбулася після відновлення вересневих нафтових потоків через протоку до 10,9 млн барелів на добу.</p>
<h3>Нові інциденти загрожують відновленню постачання з Перської затоки</h3>
<p>Argus Media 14 жовтня повідомило про загибель контейнеровоза в Ормузькій протоці після зіткнення з морською міною. Інформацію про міну поширили Військово-морські сили Корпусу вартових Ісламської революції через іранське державне агентство Irna.</p>
<p>Пакистанська навігаційна служба Navarea IX раніше ідентифікувала судно як GFS Pride. За її інформацією, контейнеровоз потрапив в інцидент у водах Оману.</p>
<p>GFS Pride став другим судном, яке затонуло в цьому районі протягом двох днів. Перед цим затонув суховантаж Cape Dao, що дрейфував після ураження 23 вересня.</p>
<p>Кількість атак на комерційне судноплавство в Ормузькій протоці зросла протягом останніх днів. Лише 11 жовтня атак зазнали шість суден.</p>
<p>Інциденти відбуваються після значного відновлення нафтових потоків через протоку. За даними МЕА, у вересні експорт із Перської затоки через Ормуз збільшився на 3,7 млн барелів на добу — до 10,9 млн барелів на добу.</p>
<p>Збільшенню потоків сприяли операції з перевантаження нафти з борту на борт в Оманській затоці. Загальний експорт нафти з країн Перської затоки у вересні зріс до 13,9 млн барелів на добу, або приблизно 75% довоєнного рівня.</p>
<p>Затоплення суден та серія атак створюють ризик для подальшого відновлення перевезень, оскільки безпека проходу через протоку безпосередньо впливає на доступність флоту, страхування та вартість доставки нафти й нафтопродуктів.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/en/news-and-insights/latest-market-news/2890518-container-ship-sinks-in-strait-of-hormuz-update">Argus Media</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31509-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Контейнеровоз GFS Pride затонув після підриву на міні в Ормузькій протоці"/><br /><p>Контейнеровоз GFS Pride затонув в Ормузькій протоці після підриву на міні, повідомили іранські військово-морські сили. Це друге судно, що затонуло в цьому районі протягом двох днів. Ескалація відбулася після відновлення вересневих нафтових потоків через протоку до 10,9 млн барелів на добу.</p>
<h3>Нові інциденти загрожують відновленню постачання з Перської затоки</h3>
<p>Argus Media 14 жовтня повідомило про загибель контейнеровоза в Ормузькій протоці після зіткнення з морською міною. Інформацію про міну поширили Військово-морські сили Корпусу вартових Ісламської революції через іранське державне агентство Irna.</p>
<p>Пакистанська навігаційна служба Navarea IX раніше ідентифікувала судно як GFS Pride. За її інформацією, контейнеровоз потрапив в інцидент у водах Оману.</p>
<p>GFS Pride став другим судном, яке затонуло в цьому районі протягом двох днів. Перед цим затонув суховантаж Cape Dao, що дрейфував після ураження 23 вересня.</p>
<p>Кількість атак на комерційне судноплавство в Ормузькій протоці зросла протягом останніх днів. Лише 11 жовтня атак зазнали шість суден.</p>
<p>Інциденти відбуваються після значного відновлення нафтових потоків через протоку. За даними МЕА, у вересні експорт із Перської затоки через Ормуз збільшився на 3,7 млн барелів на добу — до 10,9 млн барелів на добу.</p>
<p>Збільшенню потоків сприяли операції з перевантаження нафти з борту на борт в Оманській затоці. Загальний експорт нафти з країн Перської затоки у вересні зріс до 13,9 млн барелів на добу, або приблизно 75% довоєнного рівня.</p>
<p>Затоплення суден та серія атак створюють ризик для подальшого відновлення перевезень, оскільки безпека проходу через протоку безпосередньо впливає на доступність флоту, страхування та вартість доставки нафти й нафтопродуктів.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/en/news-and-insights/latest-market-news/2890518-container-ship-sinks-in-strait-of-hormuz-update">Argus Media</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/15/kontejnerovoz-gfs-pride-zatonuv-pislya-pidrivu-na-mini-v-ormuzkij-protoci/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>США вивели з ладу торговельне судно, яке намагалося порушити блокаду Ірану</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/12/ssha-viveli-z-ladu-torgovelne-sudno-yake-namagalosya-porushiti-blokadu-iranu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/12/ssha-viveli-z-ladu-torgovelne-sudno-yake-namagalosya-porushiti-blokadu-iranu/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 12 Oct 2026 06:34:30 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Gulf of Oman]]></category>
		<category><![CDATA[Iran blockade]]></category>
		<category><![CDATA[maritime security]]></category>
		<category><![CDATA[oil shipping]]></category>
		<category><![CDATA[блокада Ірану]]></category>
		<category><![CDATA[морська безпека]]></category>
		<category><![CDATA[Оманська затока]]></category>
		<category><![CDATA[перевезення нафти]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155574</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31469-Танкер_в_тумане.jpg" alt="США вивели з ладу торговельне судно, яке намагалося порушити блокаду Ірану"/><br />Американські військові завдали удару по судну Ocean Molica під прапором Панами в Оманській затоці. Інцидент посилив ризики для комерційного судноплавства біля Ормузької протоки — маршруту, яким до війни транспортували обсяги, еквівалентні 20% світового споживання нафти. Морська блокада створює додаткові операційні ризики для суден на підходах до Ормузької протоки Збройні сили США 10 жовтня вивели з [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31469-Танкер_в_тумане.jpg" alt="США вивели з ладу торговельне судно, яке намагалося порушити блокаду Ірану"/><br /><p>Американські військові завдали удару по судну Ocean Molica під прапором Панами в Оманській затоці. Інцидент посилив ризики для комерційного судноплавства біля Ормузької протоки — маршруту, яким до війни транспортували обсяги, еквівалентні 20% світового споживання нафти.</p>
<h3>Морська блокада створює додаткові операційні ризики для суден на підходах до Ормузької протоки</h3>
<p>Збройні сили США 10 жовтня вивели з ладу комерційне вантажне судно в Оманській затоці після того, як його екіпаж, за даними Центрального командування США, проігнорував попередження та спробував прорвати морську блокаду Ірану.</p>
<p>Американський винищувач уразив кормову частину судна M/V Ocean Molica, також відомого як Arika Sun, високоточною авіаційною зброєю. Судно ходить під прапором Панами.</p>
<p>Центральне командування США заявило, що удар повністю вивів із ладу рушійну установку, але не завдав шкоди екіпажу. Судно прямувало регіональними водами після виходу з іранського порту.</p>
<p>Reuters не змогло оперативно отримати коментар оператора балкера. Джерело також не повідомило про характер вантажу, кінцевий порт призначення або подальшу долю судна.</p>
<p>Центральне командування закликало судновласників та екіпажі в Оманській затоці й на підходах до Ормузької протоки виконувати попередження щодо блокади, відстежувати навігаційні повідомлення та підтримувати зв’язок із ВМС США.</p>
<p>Інцидент відбувся на тлі різкого зменшення судноплавства. Кількість суден, які проходять через Ормузьку протоку, впала до найнижчого рівня більш ніж за два місяці після найбільшої від початку війни кількості атак на танкери.</p>
<p>До початку війни через Ормузьку протоку транспортували обсяги нафти, еквівалентні 20% світового споживання. Скорочення руху цим маршрутом підтримує нафтові ціни та збільшує ризик затримок постачання.</p>
<blockquote><p>«Американський військовий літак уразив корму M/V Ocean Molica високоточним боєприпасом, повністю вивівши з ладу рушійну установку судна та не завдавши шкоди екіпажу», — заявило Центральне командування США.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/world/us-military-says-it-disabled-cargo-vessel-trying-run-iran-blockade-2026-10-11/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31469-Танкер_в_тумане.jpg" alt="США вивели з ладу торговельне судно, яке намагалося порушити блокаду Ірану"/><br /><p>Американські військові завдали удару по судну Ocean Molica під прапором Панами в Оманській затоці. Інцидент посилив ризики для комерційного судноплавства біля Ормузької протоки — маршруту, яким до війни транспортували обсяги, еквівалентні 20% світового споживання нафти.</p>
<h3>Морська блокада створює додаткові операційні ризики для суден на підходах до Ормузької протоки</h3>
<p>Збройні сили США 10 жовтня вивели з ладу комерційне вантажне судно в Оманській затоці після того, як його екіпаж, за даними Центрального командування США, проігнорував попередження та спробував прорвати морську блокаду Ірану.</p>
<p>Американський винищувач уразив кормову частину судна M/V Ocean Molica, також відомого як Arika Sun, високоточною авіаційною зброєю. Судно ходить під прапором Панами.</p>
<p>Центральне командування США заявило, що удар повністю вивів із ладу рушійну установку, але не завдав шкоди екіпажу. Судно прямувало регіональними водами після виходу з іранського порту.</p>
<p>Reuters не змогло оперативно отримати коментар оператора балкера. Джерело також не повідомило про характер вантажу, кінцевий порт призначення або подальшу долю судна.</p>
<p>Центральне командування закликало судновласників та екіпажі в Оманській затоці й на підходах до Ормузької протоки виконувати попередження щодо блокади, відстежувати навігаційні повідомлення та підтримувати зв’язок із ВМС США.</p>
<p>Інцидент відбувся на тлі різкого зменшення судноплавства. Кількість суден, які проходять через Ормузьку протоку, впала до найнижчого рівня більш ніж за два місяці після найбільшої від початку війни кількості атак на танкери.</p>
<p>До початку війни через Ормузьку протоку транспортували обсяги нафти, еквівалентні 20% світового споживання. Скорочення руху цим маршрутом підтримує нафтові ціни та збільшує ризик затримок постачання.</p>
<blockquote><p>«Американський військовий літак уразив корму M/V Ocean Molica високоточним боєприпасом, повністю вивівши з ладу рушійну установку судна та не завдавши шкоди екіпажу», — заявило Центральне командування США.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/world/us-military-says-it-disabled-cargo-vessel-trying-run-iran-blockade-2026-10-11/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/12/ssha-viveli-z-ladu-torgovelne-sudno-yake-namagalosya-porushiti-blokadu-iranu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>LPG-танкер зазнав удару уламками невідомих боєприпасів під час виходу з Ормузької протоки</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/22/lpg-tanker-zaznav-udaru-ulamkami-nevidomix-boyepripasiv-pid-chas-vixodu-z-ormuzko%d1%97-protoki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/22/lpg-tanker-zaznav-udaru-ulamkami-nevidomix-boyepripasiv-pid-chas-vixodu-z-ormuzko%d1%97-protoki/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 22 Sep 2026 06:39:47 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[LPG logistics]]></category>
		<category><![CDATA[LPG tanker]]></category>
		<category><![CDATA[maritime security]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[supply risk]]></category>
		<category><![CDATA[безпека судноплавства]]></category>
		<category><![CDATA[логістика LPG]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[ризики постачання]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155355</guid>
		<description><![CDATA[LPG-танкер, що виходив з Ормузької протоки, зазнав удару уламками невідомих боєприпасів, повідомив 21 вересня центр UK Maritime Trade Operations. Увесь екіпаж залишився неушкодженим, впливу на довкілля не зафіксовано. Судно зберегло можливість продовжити рейс до наступного порту. Інцидент безпосередньо зачепив судно сегмента LPG на одному з ключових маршрутів морського транспортування енергоресурсів Англомовне агентство Anadolu з посиланням [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p>LPG-танкер, що виходив з Ормузької протоки, зазнав удару уламками невідомих боєприпасів, повідомив 21 вересня центр UK Maritime Trade Operations. Увесь екіпаж залишився неушкодженим, впливу на довкілля не зафіксовано. Судно зберегло можливість продовжити рейс до наступного порту.</p>
<h3>Інцидент безпосередньо зачепив судно сегмента LPG на одному з ключових маршрутів морського транспортування енергоресурсів</h3>
<p>Англомовне агентство Anadolu з посиланням на UK Maritime Trade Operations, або UKMTO, повідомило 21 вересня 2026 року про інцидент із LPG-танкером в Ормузькій протоці.</p>
<p>За даними UKMTO, судно рухалося на вихід із протоки та було уражене уламками невідомих боєприпасів. Повідомлення про інцидент надійшло із затримкою. Походження боєприпасів та інші обставини події на момент публікації не були встановлені.</p>
<blockquote><p>«Капітан повідомив, що весь екіпаж у безпеці, впливу на довкілля немає. Танкер продовжить рух до наступного порту».</p></blockquote>
<p>Так UKMTO описав стан судна та екіпажу після інциденту. Відомство також повідомило, що обставини події розслідують компетентні органи.</p>
<p>UKMTO закликав судна, які проходять через район, дотримуватися обережності та повідомляти про будь-яку підозрілу активність. Додаткових відомостей про вантаж, обсяг LPG на борту, порт завантаження, порт призначення або масштаби пошкоджень у повідомленні не наведено.</p>
<p>Anadolu зазначає, що це був уже другий інцидент із танкером в Ормузькій протоці, про який UKMTO повідомив у понеділок. У повідомленні про LPG-танкер не було даних про загиблих або поранених, а також про забруднення навколишнього середовища.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.aa.com.tr/en/us-israel-iran-war/lpg-tanker-hit-by-debris-from-unknown-projectiles-in-hormuz-strait-maritime-agency/4063523">Anadolu Agency</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p>LPG-танкер, що виходив з Ормузької протоки, зазнав удару уламками невідомих боєприпасів, повідомив 21 вересня центр UK Maritime Trade Operations. Увесь екіпаж залишився неушкодженим, впливу на довкілля не зафіксовано. Судно зберегло можливість продовжити рейс до наступного порту.</p>
<h3>Інцидент безпосередньо зачепив судно сегмента LPG на одному з ключових маршрутів морського транспортування енергоресурсів</h3>
<p>Англомовне агентство Anadolu з посиланням на UK Maritime Trade Operations, або UKMTO, повідомило 21 вересня 2026 року про інцидент із LPG-танкером в Ормузькій протоці.</p>
<p>За даними UKMTO, судно рухалося на вихід із протоки та було уражене уламками невідомих боєприпасів. Повідомлення про інцидент надійшло із затримкою. Походження боєприпасів та інші обставини події на момент публікації не були встановлені.</p>
<blockquote><p>«Капітан повідомив, що весь екіпаж у безпеці, впливу на довкілля немає. Танкер продовжить рух до наступного порту».</p></blockquote>
<p>Так UKMTO описав стан судна та екіпажу після інциденту. Відомство також повідомило, що обставини події розслідують компетентні органи.</p>
<p>UKMTO закликав судна, які проходять через район, дотримуватися обережності та повідомляти про будь-яку підозрілу активність. Додаткових відомостей про вантаж, обсяг LPG на борту, порт завантаження, порт призначення або масштаби пошкоджень у повідомленні не наведено.</p>
<p>Anadolu зазначає, що це був уже другий інцидент із танкером в Ормузькій протоці, про який UKMTO повідомив у понеділок. У повідомленні про LPG-танкер не було даних про загиблих або поранених, а також про забруднення навколишнього середовища.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.aa.com.tr/en/us-israel-iran-war/lpg-tanker-hit-by-debris-from-unknown-projectiles-in-hormuz-strait-maritime-agency/4063523">Anadolu Agency</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/22/lpg-tanker-zaznav-udaru-ulamkami-nevidomix-boyepripasiv-pid-chas-vixodu-z-ormuzko%d1%97-protoki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Удари по танкерах і портах підвищили ризик зупинення паливної логістики Чорного моря</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/17/udari-po-tankerax-i-portax-pidvishhili-rizik-zupinennya-palivno%d1%97-logistiki-chornogo-morya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/17/udari-po-tankerax-i-portax-pidvishhili-rizik-zupinennya-palivno%d1%97-logistiki-chornogo-morya/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 17 Jul 2026 05:55:13 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[maritime security]]></category>
		<category><![CDATA[oil tankers]]></category>
		<category><![CDATA[port infrastructure]]></category>
		<category><![CDATA[газовий танкер]]></category>
		<category><![CDATA[морська безпека | Black Sea]]></category>
		<category><![CDATA[нафтові танкери]]></category>
		<category><![CDATA[Одеса]]></category>
		<category><![CDATA[портова інфраструктура]]></category>
		<category><![CDATA[Чорне море]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154443</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30686-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Удари по танкерах і портах підвищили ризик зупинення паливної логістики Чорного моря"/><br />Українські військові повідомили про ураження щонайменше 11 російських суден, серед яких п’ять нафтових танкерів і один газовий танкер. росія заявила про удари по суднах та інфраструктурі портів Одеси й Південного. Reuters не зміг незалежно підтвердити заяви сторін, але судноплавство в Азовському морі залишалося обмеженим. :contentReference[oaicite:6]{index=6} Паливні судна стали безпосередніми цілями бойових дій 16 липня бойові [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30686-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Удари по танкерах і портах підвищили ризик зупинення паливної логістики Чорного моря"/><br /><p>Українські військові повідомили про ураження щонайменше 11 російських суден, серед яких п’ять нафтових танкерів і один газовий танкер. росія заявила про удари по суднах та інфраструктурі портів Одеси й Південного. Reuters не зміг незалежно підтвердити заяви сторін, але судноплавство в Азовському морі залишалося обмеженим. :contentReference[oaicite:6]{index=6}</p>
<h3>Паливні судна стали безпосередніми цілями бойових дій</h3>
<p>16 липня бойові дії в Чорному й Азовському морях охопили судна, що використовуються для перевезення нафти та газу. Командувач Сил безпілотних систем України Роберт Бровді заявив про ураження п’яти нафтових танкерів, газового танкера, трьох суховантажів і двох буксирів.</p>
<p>За його словами, загальна кількість суден, атакованих українськими силами з початку липня, досягла 147. Reuters окремо наголосив, що не мав змоги незалежно перевірити бойові заяви жодної зі сторін.</p>
<p>російське міністерство оборони повідомило про ураження українського військового судна і швидкісного катера, які прямували до портів Одеської області. Воно також заявило про удари по портовій інфраструктурі Одеси та Південного. :contentReference[oaicite:7]{index=7}</p>
<h3>Захист одного об’єкта не гарантує стійкості всього маршруту</h3>
<p>Морська паливна інфраструктура складається не лише з термінала або сховища. Її робота залежить від безпеки танкерів, буксирів, підхідних каналів, портових причалів, навігаційного обладнання та шляхів виходу в море.</p>
<p>Навіть за відсутності підтвердженого пошкодження самого термінала підвищення ризику для суден може змусити операторів обмежити рух, змінити маршрути або збільшити страхові премії. У такому разі об’єкт фізично залишається працездатним, але його фактична пропускна здатність знижується.</p>
<p>Судноплавство в Азовському морі 16 липня залишалося обмеженим. Два з трьох українських глибоководних чорноморських портів працювали у звичайному режимі, тоді як Чорноморськ суттєво скоротив приймання вантажів.</p>
<h3>Критичним стає захист усієї логістичної мережі</h3>
<p>Подія підтверджує, що в умовах війни неможливо відокремити захист портової інфраструктури від захисту комерційного судноплавства. Для безперервності постачання важливі одночасно фізична оборона терміналів, контроль акваторії, резервні причали, дублювання маршрутів і можливість швидкого перенаправлення вантажів.</p>
<p>Зростання кількості інцидентів у Чорному та Азовському морях підвищує ризик не лише прямого пошкодження паливних активів, а й операційного зупинення маршрутів без руйнування основного обладнання.</p>
<p><strong>Джерела:</strong> <a href="https://www.reuters.com/business/aerospace-defense/russia-says-it-hits-military-targets-kyiv-ukrainian-ports-2026-07-16/">Reuters</a>.</p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30686-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Удари по танкерах і портах підвищили ризик зупинення паливної логістики Чорного моря"/><br /><p>Українські військові повідомили про ураження щонайменше 11 російських суден, серед яких п’ять нафтових танкерів і один газовий танкер. росія заявила про удари по суднах та інфраструктурі портів Одеси й Південного. Reuters не зміг незалежно підтвердити заяви сторін, але судноплавство в Азовському морі залишалося обмеженим. :contentReference[oaicite:6]{index=6}</p>
<h3>Паливні судна стали безпосередніми цілями бойових дій</h3>
<p>16 липня бойові дії в Чорному й Азовському морях охопили судна, що використовуються для перевезення нафти та газу. Командувач Сил безпілотних систем України Роберт Бровді заявив про ураження п’яти нафтових танкерів, газового танкера, трьох суховантажів і двох буксирів.</p>
<p>За його словами, загальна кількість суден, атакованих українськими силами з початку липня, досягла 147. Reuters окремо наголосив, що не мав змоги незалежно перевірити бойові заяви жодної зі сторін.</p>
<p>російське міністерство оборони повідомило про ураження українського військового судна і швидкісного катера, які прямували до портів Одеської області. Воно також заявило про удари по портовій інфраструктурі Одеси та Південного. :contentReference[oaicite:7]{index=7}</p>
<h3>Захист одного об’єкта не гарантує стійкості всього маршруту</h3>
<p>Морська паливна інфраструктура складається не лише з термінала або сховища. Її робота залежить від безпеки танкерів, буксирів, підхідних каналів, портових причалів, навігаційного обладнання та шляхів виходу в море.</p>
<p>Навіть за відсутності підтвердженого пошкодження самого термінала підвищення ризику для суден може змусити операторів обмежити рух, змінити маршрути або збільшити страхові премії. У такому разі об’єкт фізично залишається працездатним, але його фактична пропускна здатність знижується.</p>
<p>Судноплавство в Азовському морі 16 липня залишалося обмеженим. Два з трьох українських глибоководних чорноморських портів працювали у звичайному режимі, тоді як Чорноморськ суттєво скоротив приймання вантажів.</p>
<h3>Критичним стає захист усієї логістичної мережі</h3>
<p>Подія підтверджує, що в умовах війни неможливо відокремити захист портової інфраструктури від захисту комерційного судноплавства. Для безперервності постачання важливі одночасно фізична оборона терміналів, контроль акваторії, резервні причали, дублювання маршрутів і можливість швидкого перенаправлення вантажів.</p>
<p>Зростання кількості інцидентів у Чорному та Азовському морях підвищує ризик не лише прямого пошкодження паливних активів, а й операційного зупинення маршрутів без руйнування основного обладнання.</p>
<p><strong>Джерела:</strong> <a href="https://www.reuters.com/business/aerospace-defense/russia-says-it-hits-military-targets-kyiv-ukrainian-ports-2026-07-16/">Reuters</a>.</p>
<p>&nbsp;</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/17/udari-po-tankerax-i-portax-pidvishhili-rizik-zupinennya-palivno%d1%97-logistiki-chornogo-morya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>20% світової нафти під загрозою: трейдери й судновласники зупиняють «постачання» через Ормузьку протоку</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/02/20-svitovo%d1%97-nafti-pid-zagrozoyu-trejderi-j-sudnovlasniki-zupinyayut-postachannya-cherez-ormuzku-protoku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/02/20-svitovo%d1%97-nafti-pid-zagrozoyu-trejderi-j-sudnovlasniki-zupinyayut-postachannya-cherez-ormuzku-protoku/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 02 Mar 2026 06:35:00 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[maritime security]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[морська безпека]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[СПГ]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153660</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30161-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="20% світової нафти під загрозою: трейдери й судновласники зупиняють «постачання» через Ормузьку протоку"/><br />Після ударів США та Ізраїлю по Ірану й заяви Тегерана про закриття навігації в Ормузькій протоці великі нафтогазові компанії, трейдери та судноплавні оператори почали масово призупиняти перевезення сирої нафти, нафтопродуктів і скрапленого природного газу (СПГ). Порушення торкнулися маршруту, яким проходить близько 20% світових обсягів нафти та значні партії катарського СПГ. Ризики для глобального ринку зростають [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30161-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="20% світової нафти під загрозою: трейдери й судновласники зупиняють «постачання» через Ормузьку протоку"/><br /><p><strong>Після ударів США та Ізраїлю по Ірану й заяви Тегерана про закриття навігації в Ормузькій протоці великі нафтогазові компанії, трейдери та судноплавні оператори почали масово призупиняти перевезення сирої нафти, нафтопродуктів і скрапленого природного газу (СПГ).</strong> Порушення торкнулися маршруту, яким проходить близько 20% світових обсягів нафти та значні партії катарського СПГ. Ризики для глобального ринку зростають щогодини.</p>
<h3>Ормузька протока як вузол глобальної енергетики</h3>
<h4>Що сталося</h4>
<ul>
<li><strong>США та Ізраїль атакували Іран</strong>, після чого Тегеран заявив про закриття судноплавства в Ормузькій протоці.</li>
<li>За даними джерел Reuters, <strong>кілька судновласників, нафтогазових мейджорів та трейдингових компаній призупинили «постачання»</strong> сирої нафти, пального та СПГ через протоку.</li>
<li>Супутникові знімки засвідчили <strong>накопичення танкерів біля великих портів, зокрема Фуджейри (ОАЕ)</strong>, без руху в напрямку протоки.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Наші судна залишатимуться на місці кілька днів», — заявив один із топменеджерів великого трейдингового підрозділу.</p></blockquote>
<h4>Позиції військових та регуляторів</h4>
<ul>
<li>Судна в районі отримали радіоповідомлення від Корпусу вартових ісламської революції Ірану про те, що <strong>«жодному кораблю не дозволено проходити Ормузьку протоку»</strong>, повідомили в місії ЄС Aspides.</li>
<li>Військово-морські сили Великої Британії заявили, що такі накази <strong>не мають юридичної сили</strong>, але рекомендували проходити з підвищеною обережністю.</li>
<li>Асоціація танкерних операторів INTERTANKO повідомила, що <strong>ВМС США застерегли від навігації</strong> у всій акваторії Перської затоки, Оманської затоки, Північної частини Аравійського моря та Ормузької протоки, зазначивши, що не можуть гарантувати безпеку судноплавства.</li>
<li>Міністерство судноплавства Греції порадило суднам <strong>уникати Перської затоки, Оманської затоки та Ормузької протоки</strong>.</li>
</ul>
<h3>20% світової нафти та СПГ: масштаб ризику</h3>
<ul>
<li><strong>Близько 20% глобального видобутку нафти</strong> проходить через Ормузьку протоку.</li>
<li>Серед ключових експортерів: Саудівська Аравія, ОАЕ, Ірак, Кувейт та Іран.</li>
<li>Через цей маршрут транспортуються <strong>значні обсяги СПГ із Катару</strong>.</li>
<li>За даними консалтингової компанії Kpler, <strong>щонайменше 14 танкерів СПГ</strong> вже сповільнили рух, розвернулися або зупинилися в районі протоки. Очікується, що ця кількість зростатиме.</li>
</ul>
<p>Судноплавна компанія <strong>Hapag-Lloyd AG</strong> заявила про призупинення транзиту всіх суден через Ормузьку протоку до подальших розпоряджень, попередивши про можливі затримки та зміну маршрутів у портах Перської затоки.</p>
<p>Данська група <strong>AP Møller &#8212; Mærsk A/S</strong> повідомила, що координує дії з безпековими партнерами щодо операцій у Червоному морі та Аденській затоці. Водночас прийом вантажів на Близькому Сході залишається відкритим.</p>
<p>Французька CMA CGM поінформувала судна, що перебувають у Перській затоці або прямують туди, про необхідність перейти в укриття після ударів США та Ізраїлю по Ірану.</p>
<h3>Ринок: зростання напруги та ефект доміно</h3>
<ul>
<li>Трафік через протоку <strong>не зупинився повністю</strong>, однак, за оцінкою брокера Poten &amp; Partners, <strong>перебої швидко наростають</strong>.</li>
<li>Затримки суден формують <strong>ефект «пляшкового горла»</strong> біля ключових перевалочних хабів.</li>
<li>Потенційні ризики: <strong>дефіцит фізичних обсягів нафти та СПГ, сплеск фрахтових ставок, волатильність цін</strong>.</li>
</ul>
<p><em>Ормузька протока — вузький морський коридор між Оманом та Іраном, що з’єднує Перську затоку з Оманською затокою й Індійським океаном. Альтернативні маршрути для більшості експортерів регіону або обмежені за пропускною спроможністю, або відсутні.</em></p>
<p><strong>Ситуація в Ормузькій протоці стала черговим нагадуванням: глобальна енергетика залишається заручницею геополітики.</strong> Навіть часткові перебої на маршруті, через який проходить п’ята частина світової нафти, здатні миттєво вплинути на ціни, логістику та безпекові розрахунки країн-імпортерів.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-gas-majors-traders-suspend-shipments-via-hormuz-us-attacks-iran-sources-say-2026-02-28/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30161-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="20% світової нафти під загрозою: трейдери й судновласники зупиняють «постачання» через Ормузьку протоку"/><br /><p><strong>Після ударів США та Ізраїлю по Ірану й заяви Тегерана про закриття навігації в Ормузькій протоці великі нафтогазові компанії, трейдери та судноплавні оператори почали масово призупиняти перевезення сирої нафти, нафтопродуктів і скрапленого природного газу (СПГ).</strong> Порушення торкнулися маршруту, яким проходить близько 20% світових обсягів нафти та значні партії катарського СПГ. Ризики для глобального ринку зростають щогодини.</p>
<h3>Ормузька протока як вузол глобальної енергетики</h3>
<h4>Що сталося</h4>
<ul>
<li><strong>США та Ізраїль атакували Іран</strong>, після чого Тегеран заявив про закриття судноплавства в Ормузькій протоці.</li>
<li>За даними джерел Reuters, <strong>кілька судновласників, нафтогазових мейджорів та трейдингових компаній призупинили «постачання»</strong> сирої нафти, пального та СПГ через протоку.</li>
<li>Супутникові знімки засвідчили <strong>накопичення танкерів біля великих портів, зокрема Фуджейри (ОАЕ)</strong>, без руху в напрямку протоки.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Наші судна залишатимуться на місці кілька днів», — заявив один із топменеджерів великого трейдингового підрозділу.</p></blockquote>
<h4>Позиції військових та регуляторів</h4>
<ul>
<li>Судна в районі отримали радіоповідомлення від Корпусу вартових ісламської революції Ірану про те, що <strong>«жодному кораблю не дозволено проходити Ормузьку протоку»</strong>, повідомили в місії ЄС Aspides.</li>
<li>Військово-морські сили Великої Британії заявили, що такі накази <strong>не мають юридичної сили</strong>, але рекомендували проходити з підвищеною обережністю.</li>
<li>Асоціація танкерних операторів INTERTANKO повідомила, що <strong>ВМС США застерегли від навігації</strong> у всій акваторії Перської затоки, Оманської затоки, Північної частини Аравійського моря та Ормузької протоки, зазначивши, що не можуть гарантувати безпеку судноплавства.</li>
<li>Міністерство судноплавства Греції порадило суднам <strong>уникати Перської затоки, Оманської затоки та Ормузької протоки</strong>.</li>
</ul>
<h3>20% світової нафти та СПГ: масштаб ризику</h3>
<ul>
<li><strong>Близько 20% глобального видобутку нафти</strong> проходить через Ормузьку протоку.</li>
<li>Серед ключових експортерів: Саудівська Аравія, ОАЕ, Ірак, Кувейт та Іран.</li>
<li>Через цей маршрут транспортуються <strong>значні обсяги СПГ із Катару</strong>.</li>
<li>За даними консалтингової компанії Kpler, <strong>щонайменше 14 танкерів СПГ</strong> вже сповільнили рух, розвернулися або зупинилися в районі протоки. Очікується, що ця кількість зростатиме.</li>
</ul>
<p>Судноплавна компанія <strong>Hapag-Lloyd AG</strong> заявила про призупинення транзиту всіх суден через Ормузьку протоку до подальших розпоряджень, попередивши про можливі затримки та зміну маршрутів у портах Перської затоки.</p>
<p>Данська група <strong>AP Møller &#8212; Mærsk A/S</strong> повідомила, що координує дії з безпековими партнерами щодо операцій у Червоному морі та Аденській затоці. Водночас прийом вантажів на Близькому Сході залишається відкритим.</p>
<p>Французька CMA CGM поінформувала судна, що перебувають у Перській затоці або прямують туди, про необхідність перейти в укриття після ударів США та Ізраїлю по Ірану.</p>
<h3>Ринок: зростання напруги та ефект доміно</h3>
<ul>
<li>Трафік через протоку <strong>не зупинився повністю</strong>, однак, за оцінкою брокера Poten &amp; Partners, <strong>перебої швидко наростають</strong>.</li>
<li>Затримки суден формують <strong>ефект «пляшкового горла»</strong> біля ключових перевалочних хабів.</li>
<li>Потенційні ризики: <strong>дефіцит фізичних обсягів нафти та СПГ, сплеск фрахтових ставок, волатильність цін</strong>.</li>
</ul>
<p><em>Ормузька протока — вузький морський коридор між Оманом та Іраном, що з’єднує Перську затоку з Оманською затокою й Індійським океаном. Альтернативні маршрути для більшості експортерів регіону або обмежені за пропускною спроможністю, або відсутні.</em></p>
<p><strong>Ситуація в Ормузькій протоці стала черговим нагадуванням: глобальна енергетика залишається заручницею геополітики.</strong> Навіть часткові перебої на маршруті, через який проходить п’ята частина світової нафти, здатні миттєво вплинути на ціни, логістику та безпекові розрахунки країн-імпортерів.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-gas-majors-traders-suspend-shipments-via-hormuz-us-attacks-iran-sources-say-2026-02-28/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/02/20-svitovo%d1%97-nafti-pid-zagrozoyu-trejderi-j-sudnovlasniki-zupinyayut-postachannya-cherez-ormuzku-protoku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Україна розширює війну проти тіньового флоту росії: удари по танкерах виходять за межі Чорного моря</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/24/ukra%d1%97na-rozshiryuye-vijnu-proti-tinovogo-flotu-rosi%d1%97-udari-po-tankerax-vixodyat-za-mezhi-chornogo-morya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/24/ukra%d1%97na-rozshiryuye-vijnu-proti-tinovogo-flotu-rosi%d1%97-udari-po-tankerax-vixodyat-za-mezhi-chornogo-morya/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 24 Dec 2025 11:45:51 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[maritime security]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[Shadow Fleet]]></category>
		<category><![CDATA[Ukraine]]></category>
		<category><![CDATA[морська безпека]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[тіньовий флот]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153475</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30033-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Україна розширює війну проти тіньового флоту росії: удари по танкерах виходять за межі Чорного моря"/><br />Україна у грудні 2025 року вперше завдала удару по танкеру тіньового флоту росії у Середземному морі, продемонструвавши здатність впливати на глобальну логістику російського експорту нафти. Кампанія СБУ та ВМС України переходить від регіонального стримування до системного тиску на нафтові доходи кремля, що вже підвищує витрати на перевезення, скорочує маржу експорту та змінює баланс ризиків на [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30033-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Україна розширює війну проти тіньового флоту росії: удари по танкерах виходять за межі Чорного моря"/><br /><p><!-- tags --></p>
<p>Україна у грудні 2025 року вперше завдала удару по танкеру тіньового флоту росії у Середземному морі, продемонструвавши здатність впливати на глобальну логістику російського експорту нафти. Кампанія СБУ та ВМС України переходить від регіонального стримування до системного тиску на нафтові доходи кремля, що вже підвищує витрати на перевезення, скорочує маржу експорту та змінює баланс ризиків на світовому ринку нафти й нафтопродуктів.</p>
<h2>Глобалізація морської кампанії України проти тіньового флоту</h2>
<p>Українські сили безпеки здійснили атаку на російський нафтовий танкер у Середземному морі приблизно за 1500 км від України. Це стало якісно новим етапом кампанії, спрямованої не проти бойових кораблів, а проти <em>логістичної інфраструктури обходу санкцій</em>.</p>
<ul>
<li><strong>Дата удару:</strong> 19 грудня 2025 року.</li>
<li><strong>Засіб ураження:</strong> боєприпаси, скинуті з гексакоптера, ймовірно запущеного з цивільного судна.</li>
<li><strong>Екологічний ризик:</strong> відсутній, оскільки танкер був порожнім.</li>
</ul>
<p>Цей епізод підтвердив готовність Києва діяти поза межами Чорного моря та розширювати театр морських операцій.</p>
<h2>Економічний тиск на експорт нафти росії</h2>
<p>Кампанія проти тіньового флоту безпосередньо б’є по нафтових доходах, що фінансують війну росії.</p>
<ul>
<li><strong>Обсяги перевезень:</strong> тіньовий флот транспортує близько <strong>3,7 млн барелів на добу</strong>, що становить <strong>приблизно 65%</strong> морського експорту нафти росії.</li>
<li><strong>Річні доходи:</strong> <strong>87–100 млрд доларів США</strong>.</li>
<li><strong>Ефект атак:</strong> зростання фрахту, витрат на пальне, технічне обслуговування та страхування, а також подовження маршрутів.</li>
</ul>
<p>Інтенсифікація ударів уже змушує операторів переглядати участь у таких перевезеннях. Після вибухів на танкері біля берегів Сенегалу турецька компанія Besiktas Shipping Group оголосила про припинення будь-яких операцій, пов’язаних з російськими інтересами.</p>
<h2>Ескалація: надводні та підводні дрони</h2>
<p>Окрім атак на танкери, Україна розширила спектр морських засобів ураження.</p>
<ul>
<li><strong>Грудень 2025 року:</strong> перше бойове застосування підводного дрона проти підводного човна класу Kilo у порту новоросійськ.</li>
<li><strong>Технологічна перевага:</strong> автономна навігація та низька акустична помітність, що експлуатує прогалини у протичовновій обороні рф.</li>
</ul>
<blockquote><p>Ми будемо бити по всіх, хто йде до новоросійська чи інших російських портів за нафтою, ще до того, як вони її отримають. — Андрій Клименко, Black Sea Institute of Strategic Studies</p></blockquote>
<p>Паралельно українські надводні дрони фактично встановили <strong>часткову блокаду</strong> Чорноморського флоту росії, змусивши москву або ризикувати бойовими кораблями, або залишати комерційні судна без захисту.</p>
<h2>Контрзаходи росії та зростання вартості безпеки</h2>
<p>росія намагається адаптуватися, використовуючи баражувальні боєприпаси та авіаційні дрони для ураження українських безпілотних морських систем.</p>
<ul>
<li><strong>Дальність перехоплення:</strong> зафіксовані удари на відстані до <strong>104 км</strong> від точки запуску.</li>
<li><strong>Мілітаризація тіньового флоту:</strong> зафіксована присутність російських військових на санкційних танкерах у Балтійському морі.</li>
</ul>
<p>Це підвищує витрати на охорону суден та робить експорт нафти ще менш рентабельним.</p>
<h2>Наслідки</h2>
<p>З огляду на наявні дані, формується кілька довгострокових тенденцій.</p>
<ul>
<li><strong>Диверсифікація постачання:</strong> імпортери активніше шукатимуть альтернативні джерела, зменшуючи залежність від ризикових маршрутів.</li>
<li><strong>Логістична стійкість:</strong> зростання ролі страхування ризиків, портових зборів і непрямих маршрутів.</li>
<li><strong>Стратегічні запаси:</strong> підвищення значення резервів як буфера проти раптових перебоїв.</li>
</ul>
<h2>Ціноутворення та конкуренція</h2>
<p>Атаки на тіньовий флот змінюють структуру ціни російської нафти.</p>
<ul>
<li><strong>Маржа:</strong> скорочується через зростання витрат на фрахт і безпеку.</li>
<li><strong>Знижки:</strong> для збереження покупців росія змушена продавати нафту з дисконтом.</li>
<li><strong>Конкуренція:</strong> посилюються позиції альтернативних постачальників на європейському та глобальному ринках.</li>
</ul>
<h2>Висновок</h2>
<p>Україна продемонструвала здатність перетворити тіньовий флот росії з інструмента обходу санкцій на джерело стратегічної вразливості. Розширення морського поля бою підвищує системні ризики для експорту російської нафти, що в перспективі може прискорити структурні зміни на світовому ринку нафти й нафтопродуктів та посилити роль безпеки як ключового елементу ціноутворення.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.forbes.com/">Forbes</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30033-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Україна розширює війну проти тіньового флоту росії: удари по танкерах виходять за межі Чорного моря"/><br /><p><!-- tags --></p>
<p>Україна у грудні 2025 року вперше завдала удару по танкеру тіньового флоту росії у Середземному морі, продемонструвавши здатність впливати на глобальну логістику російського експорту нафти. Кампанія СБУ та ВМС України переходить від регіонального стримування до системного тиску на нафтові доходи кремля, що вже підвищує витрати на перевезення, скорочує маржу експорту та змінює баланс ризиків на світовому ринку нафти й нафтопродуктів.</p>
<h2>Глобалізація морської кампанії України проти тіньового флоту</h2>
<p>Українські сили безпеки здійснили атаку на російський нафтовий танкер у Середземному морі приблизно за 1500 км від України. Це стало якісно новим етапом кампанії, спрямованої не проти бойових кораблів, а проти <em>логістичної інфраструктури обходу санкцій</em>.</p>
<ul>
<li><strong>Дата удару:</strong> 19 грудня 2025 року.</li>
<li><strong>Засіб ураження:</strong> боєприпаси, скинуті з гексакоптера, ймовірно запущеного з цивільного судна.</li>
<li><strong>Екологічний ризик:</strong> відсутній, оскільки танкер був порожнім.</li>
</ul>
<p>Цей епізод підтвердив готовність Києва діяти поза межами Чорного моря та розширювати театр морських операцій.</p>
<h2>Економічний тиск на експорт нафти росії</h2>
<p>Кампанія проти тіньового флоту безпосередньо б’є по нафтових доходах, що фінансують війну росії.</p>
<ul>
<li><strong>Обсяги перевезень:</strong> тіньовий флот транспортує близько <strong>3,7 млн барелів на добу</strong>, що становить <strong>приблизно 65%</strong> морського експорту нафти росії.</li>
<li><strong>Річні доходи:</strong> <strong>87–100 млрд доларів США</strong>.</li>
<li><strong>Ефект атак:</strong> зростання фрахту, витрат на пальне, технічне обслуговування та страхування, а також подовження маршрутів.</li>
</ul>
<p>Інтенсифікація ударів уже змушує операторів переглядати участь у таких перевезеннях. Після вибухів на танкері біля берегів Сенегалу турецька компанія Besiktas Shipping Group оголосила про припинення будь-яких операцій, пов’язаних з російськими інтересами.</p>
<h2>Ескалація: надводні та підводні дрони</h2>
<p>Окрім атак на танкери, Україна розширила спектр морських засобів ураження.</p>
<ul>
<li><strong>Грудень 2025 року:</strong> перше бойове застосування підводного дрона проти підводного човна класу Kilo у порту новоросійськ.</li>
<li><strong>Технологічна перевага:</strong> автономна навігація та низька акустична помітність, що експлуатує прогалини у протичовновій обороні рф.</li>
</ul>
<blockquote><p>Ми будемо бити по всіх, хто йде до новоросійська чи інших російських портів за нафтою, ще до того, як вони її отримають. — Андрій Клименко, Black Sea Institute of Strategic Studies</p></blockquote>
<p>Паралельно українські надводні дрони фактично встановили <strong>часткову блокаду</strong> Чорноморського флоту росії, змусивши москву або ризикувати бойовими кораблями, або залишати комерційні судна без захисту.</p>
<h2>Контрзаходи росії та зростання вартості безпеки</h2>
<p>росія намагається адаптуватися, використовуючи баражувальні боєприпаси та авіаційні дрони для ураження українських безпілотних морських систем.</p>
<ul>
<li><strong>Дальність перехоплення:</strong> зафіксовані удари на відстані до <strong>104 км</strong> від точки запуску.</li>
<li><strong>Мілітаризація тіньового флоту:</strong> зафіксована присутність російських військових на санкційних танкерах у Балтійському морі.</li>
</ul>
<p>Це підвищує витрати на охорону суден та робить експорт нафти ще менш рентабельним.</p>
<h2>Наслідки</h2>
<p>З огляду на наявні дані, формується кілька довгострокових тенденцій.</p>
<ul>
<li><strong>Диверсифікація постачання:</strong> імпортери активніше шукатимуть альтернативні джерела, зменшуючи залежність від ризикових маршрутів.</li>
<li><strong>Логістична стійкість:</strong> зростання ролі страхування ризиків, портових зборів і непрямих маршрутів.</li>
<li><strong>Стратегічні запаси:</strong> підвищення значення резервів як буфера проти раптових перебоїв.</li>
</ul>
<h2>Ціноутворення та конкуренція</h2>
<p>Атаки на тіньовий флот змінюють структуру ціни російської нафти.</p>
<ul>
<li><strong>Маржа:</strong> скорочується через зростання витрат на фрахт і безпеку.</li>
<li><strong>Знижки:</strong> для збереження покупців росія змушена продавати нафту з дисконтом.</li>
<li><strong>Конкуренція:</strong> посилюються позиції альтернативних постачальників на європейському та глобальному ринках.</li>
</ul>
<h2>Висновок</h2>
<p>Україна продемонструвала здатність перетворити тіньовий флот росії з інструмента обходу санкцій на джерело стратегічної вразливості. Розширення морського поля бою підвищує системні ризики для експорту російської нафти, що в перспективі може прискорити структурні зміни на світовому ринку нафти й нафтопродуктів та посилити роль безпеки як ключового елементу ціноутворення.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.forbes.com/">Forbes</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/24/ukra%d1%97na-rozshiryuye-vijnu-proti-tinovogo-flotu-rosi%d1%97-udari-po-tankerax-vixodyat-za-mezhi-chornogo-morya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Морські санкції: у травні 2025 року Захід завдав найсильнішого удару по «тіньовому флоту»</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/10/morski-sankci%d1%97-u-travni-2025-roku-zaxid-zavdav-najsilnishogo-udaru-po-tinovomu-flotu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/10/morski-sankci%d1%97-u-travni-2025-roku-zaxid-zavdav-najsilnishogo-udaru-po-tinovomu-flotu/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 10 Jun 2025 05:04:38 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Editor]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Мазут]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[compliance]]></category>
		<category><![CDATA[maritime security]]></category>
		<category><![CDATA[oil sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[Russia]]></category>
		<category><![CDATA[Shadow Fleet]]></category>
		<category><![CDATA[shipping]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[комплаєнс]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[санкції на нафту]]></category>
		<category><![CDATA[судноплавство]]></category>
		<category><![CDATA[тіньовий флот]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152084</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29230-Санкции.jpg" alt="Морські санкції: у травні 2025 року Захід завдав найсильнішого удару по «тіньовому флоту»"/><br />У травні 2025 року країни Заходу активізували санкційний тиск на судна, що перевозять нафту з росії та Ірану. Було одночасно внесено до санкційних списків рекордні 176 суден і 16 компаній, пов’язаних із сумнівною логістикою. Західні регулятори демонструють жорстку координацію, зосереджуючись не лише на танкерах, а й на цілих мережах брокерів, страхових компаній і перевізників. Масштабні [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29230-Санкции.jpg" alt="Морські санкції: у травні 2025 року Захід завдав найсильнішого удару по «тіньовому флоту»"/><br /><p>У травні 2025 року країни Заходу активізували санкційний тиск на судна, що перевозять нафту з росії та Ірану. Було одночасно внесено до санкційних списків рекордні 176 суден і 16 компаній, пов’язаних із сумнівною логістикою. Західні регулятори демонструють жорстку координацію, зосереджуючись не лише на танкерах, а й на цілих мережах брокерів, страхових компаній і перевізників.</p>
<h3>Масштабні обмеження у травні: хто і за що постраждав</h3>
<ul>
<li><strong>176 суден і 16 компаній</strong> були внесені до санкційних списків США, ЄС та Великої Британії лише за травень 2025 року.</li>
<li><em>Понад 82% цих суден</em> перевозили нафту з росії та Ірану — понад 745 млн барелів за 17 місяців, з яких понад 55,8 млрд доларів — оціночна вартість нафти.</li>
<li>Основними одержувачами стали <strong>Індія, Китай і Туреччина</strong>, що разом отримали 55% цього ресурсу.</li>
</ul>
<h3>Флагманські ініціативи США, ЄС та Великої Британії</h3>
<ul>
<li><strong>США (OFAC)</strong> запровадили санкції проти китайського НПЗ, портових операторів, а також видали дозвіл лише на екологічне обслуговування іранського танкера MV TINOS I.</li>
<li><strong>ЄС</strong> оголосив 17-й пакет санкцій проти росії — наймасштабніший з початку війни. Під обмеження потрапили 189 суден, зокрема LNG-танкери японської Mitsui O.S.K. Lines.</li>
<li><strong>Велика Британія</strong> запровадила рекордний санкційний список на ~100 танкерів та компаній, серед них — двоє російських капітанів і навіть бухгалтер з Лондона.</li>
</ul>
<h3>Нова логіка санкцій — більше, швидше, точніше</h3>
<ul>
<li><strong>45% зростання</strong> кількості санкційованих суден за пів року (з ~1100 до ~1600).</li>
<li><strong>40% зростання</strong> кількості компаній (з ~460 до ~670).</li>
<li>Ціль — <em>превентивне блокування</em> мереж, які демонструють високий ризик, навіть до їх участі в постачаннях.</li>
</ul>
<h3>Виклики для судноплавства: від санкцій до реальних загроз</h3>
<ul>
<li>Великобританія наклала <strong>перший штраф</strong> (5000 фунтів) за відмову надати інформацію про судно під санкціями.</li>
<li>Фіксувалися випадки <strong>заглушення GPS</strong> в Ормузькій протоці та Червоному морі, <strong>збройні напади</strong> у Південно-Східній Азії та біля берегів Африки.</li>
</ul>
<h3>Зміна прапорів — більше не рятівний сценарій</h3>
<ul>
<li><strong>Панамські судна</strong> — 4-кратне зростання у санкційних списках з середини 2023 року.</li>
<li>Зростання кількості суден під прапорами <em>Коморських островів, Китаю, Північної Кореї, Кюрасао, Барбадосу</em>.</li>
<li>Регулятори ігнорують «офіційні» прапори, орієнтуючись на <strong>поведінкові ризики</strong>: вимкнені AIS, фальшиві маршрути, темні STS-операції.</li>
</ul>
<blockquote><p>Санкції сьогодні — це вже не лише політична заява, а конкретний фактор, який визначає щоденні рішення в енергетиці, логістиці та безпеці.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.kpler.com" target="_blank">Kpler</a>, <a href="https://www.reuters.com" target="_blank">Reuters</a>, <a href="https://ofac.treasury.gov" target="_blank">OFAC</a>, <a href="https://ec.europa.eu" target="_blank">Єврокомісія</a>, <a href="https://www.gov.uk" target="_blank">Уряд Великої Британії</a><br />
Додаткові джерела інформації: <a href="https://www.marinetraffic.com" target="_blank">MarineTraffic</a>, <a href="https://www.un.org/securitycouncil" target="_blank">РБ ООН</a>, <a href="https://www.ukmto.org" target="_blank">UKMTO</a>, <a href="https://www.oni.navy.mil" target="_blank">ONI США</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29230-Санкции.jpg" alt="Морські санкції: у травні 2025 року Захід завдав найсильнішого удару по «тіньовому флоту»"/><br /><p>У травні 2025 року країни Заходу активізували санкційний тиск на судна, що перевозять нафту з росії та Ірану. Було одночасно внесено до санкційних списків рекордні 176 суден і 16 компаній, пов’язаних із сумнівною логістикою. Західні регулятори демонструють жорстку координацію, зосереджуючись не лише на танкерах, а й на цілих мережах брокерів, страхових компаній і перевізників.</p>
<h3>Масштабні обмеження у травні: хто і за що постраждав</h3>
<ul>
<li><strong>176 суден і 16 компаній</strong> були внесені до санкційних списків США, ЄС та Великої Британії лише за травень 2025 року.</li>
<li><em>Понад 82% цих суден</em> перевозили нафту з росії та Ірану — понад 745 млн барелів за 17 місяців, з яких понад 55,8 млрд доларів — оціночна вартість нафти.</li>
<li>Основними одержувачами стали <strong>Індія, Китай і Туреччина</strong>, що разом отримали 55% цього ресурсу.</li>
</ul>
<h3>Флагманські ініціативи США, ЄС та Великої Британії</h3>
<ul>
<li><strong>США (OFAC)</strong> запровадили санкції проти китайського НПЗ, портових операторів, а також видали дозвіл лише на екологічне обслуговування іранського танкера MV TINOS I.</li>
<li><strong>ЄС</strong> оголосив 17-й пакет санкцій проти росії — наймасштабніший з початку війни. Під обмеження потрапили 189 суден, зокрема LNG-танкери японської Mitsui O.S.K. Lines.</li>
<li><strong>Велика Британія</strong> запровадила рекордний санкційний список на ~100 танкерів та компаній, серед них — двоє російських капітанів і навіть бухгалтер з Лондона.</li>
</ul>
<h3>Нова логіка санкцій — більше, швидше, точніше</h3>
<ul>
<li><strong>45% зростання</strong> кількості санкційованих суден за пів року (з ~1100 до ~1600).</li>
<li><strong>40% зростання</strong> кількості компаній (з ~460 до ~670).</li>
<li>Ціль — <em>превентивне блокування</em> мереж, які демонструють високий ризик, навіть до їх участі в постачаннях.</li>
</ul>
<h3>Виклики для судноплавства: від санкцій до реальних загроз</h3>
<ul>
<li>Великобританія наклала <strong>перший штраф</strong> (5000 фунтів) за відмову надати інформацію про судно під санкціями.</li>
<li>Фіксувалися випадки <strong>заглушення GPS</strong> в Ормузькій протоці та Червоному морі, <strong>збройні напади</strong> у Південно-Східній Азії та біля берегів Африки.</li>
</ul>
<h3>Зміна прапорів — більше не рятівний сценарій</h3>
<ul>
<li><strong>Панамські судна</strong> — 4-кратне зростання у санкційних списках з середини 2023 року.</li>
<li>Зростання кількості суден під прапорами <em>Коморських островів, Китаю, Північної Кореї, Кюрасао, Барбадосу</em>.</li>
<li>Регулятори ігнорують «офіційні» прапори, орієнтуючись на <strong>поведінкові ризики</strong>: вимкнені AIS, фальшиві маршрути, темні STS-операції.</li>
</ul>
<blockquote><p>Санкції сьогодні — це вже не лише політична заява, а конкретний фактор, який визначає щоденні рішення в енергетиці, логістиці та безпеці.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.kpler.com" target="_blank">Kpler</a>, <a href="https://www.reuters.com" target="_blank">Reuters</a>, <a href="https://ofac.treasury.gov" target="_blank">OFAC</a>, <a href="https://ec.europa.eu" target="_blank">Єврокомісія</a>, <a href="https://www.gov.uk" target="_blank">Уряд Великої Британії</a><br />
Додаткові джерела інформації: <a href="https://www.marinetraffic.com" target="_blank">MarineTraffic</a>, <a href="https://www.un.org/securitycouncil" target="_blank">РБ ООН</a>, <a href="https://www.ukmto.org" target="_blank">UKMTO</a>, <a href="https://www.oni.navy.mil" target="_blank">ONI США</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/10/morski-sankci%d1%97-u-travni-2025-roku-zaxid-zavdav-najsilnishogo-udaru-po-tinovomu-flotu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/maritime-security/feed/ ) in 0.45555 seconds, on Nov 21st, 2026 at 9:57 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Nov 21st, 2026 at 10:57 am UTC -->