<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; метан</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/metan/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Fri, 17 Apr 2026 09:52:44 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Викиди метану у нафтогазовому секторі залишаються високими, попри економічно вигідні шляхи їх скорочення</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/12/152056/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/12/152056/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 12 Jun 2025 07:11:31 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Editor]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Екологія]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[climate]]></category>
		<category><![CDATA[emissions]]></category>
		<category><![CDATA[energy transition]]></category>
		<category><![CDATA[flaring]]></category>
		<category><![CDATA[methane]]></category>
		<category><![CDATA[oil and gas]]></category>
		<category><![CDATA[викиди]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний перехід]]></category>
		<category><![CDATA[зміна клімату]]></category>
		<category><![CDATA[метан]]></category>
		<category><![CDATA[нафта і газ]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152056</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29206-Метан.jpg" alt="Викиди метану у нафтогазовому секторі залишаються високими, попри економічно вигідні шляхи їх скорочення"/><br />У 2024 році нафтогазова промисловість залишилася головним джерелом викидів метану, попри існування економічно обґрунтованих технологій для їх зменшення. Успішне зниження викидів потребує більшої прозорості, нових інвестицій та міжнародного партнерства. Метан: ключова загроза та втрачені можливості У 2024 році сумарні глобальні викиди метану, пов’язані з видобутком, транспортуванням і споживанням викопного палива, склали близько 120 млн тонн. [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29206-Метан.jpg" alt="Викиди метану у нафтогазовому секторі залишаються високими, попри економічно вигідні шляхи їх скорочення"/><br /><p>У 2024 році нафтогазова промисловість залишилася головним джерелом викидів метану, попри існування економічно обґрунтованих технологій для їх зменшення. Успішне зниження викидів потребує більшої прозорості, нових інвестицій та міжнародного партнерства.</p>
<h3>Метан: ключова загроза та втрачені можливості</h3>
<p>У 2024 році сумарні глобальні викиди метану, пов’язані з видобутком, транспортуванням і споживанням викопного палива, склали близько 120 млн тонн.</p>
<ul>
<li>Понад 65% викидів (приблизно 80 млн тонн) припадало на активні операції у нафтовидобутку та газовій галузі.</li>
<li>Ще 35 млн тонн – на вугільну промисловість.</li>
<li>Окремо зафіксовано 8 млн тонн від закинутих свердловин і шахт.</li>
</ul>
<p>Попри посилення глобальних ініціатив, таких як Global Methane Pledge, Oil and Gas Decarbonization Charter та OGMP 2.0, досі половина галузі не має цілей досягнення нульових викидів метану. До того ж, найбільші емітенти не долучилися до глобальних зобов’язань.</p>
<h3>Економічна доцільність і бар’єри</h3>
<p>Близько 40% викидів у 2024 році можна було уникнути шляхом застосування доступних технологій із нормативною прибутковістю понад 15%. Це перевищує звичні пороги окупності, які застосовуються нафтовими компаніями при капітальних інвестиціях.</p>
<ul>
<li>Деякі технології мають високі стартові витрати та потребують додаткової інфраструктури для транспортування уловленого газу.</li>
<li>Багато рішень здатні окупитися менш ніж за рік.</li>
</ul>
<p>Однак компанії часто уникають інвестування, навіть за вигідних умов. Серед основних причин:</p>
<ul>
<li><strong>Недооцінка масштабів проблеми</strong> або <em>відсутність інформації про технологічні рішення</em>.</li>
<li><strong>Конкуренція з іншими пріоритетами</strong> у бюджетах компаній.</li>
<li><strong>Поділ відповідальності та вигод</strong>: власники обладнання або газу можуть не мати прямої фінансової зацікавленості в зниженні викидів.</li>
<li><em>Складність залучення капіталу</em>, особливо у країнах, що розвиваються.</li>
<li><em>Обмежений доступ до персоналу та сервісів</em> для реалізації проєктів.</li>
</ul>
<h3>Потреба у зовнішній підтримці</h3>
<p>У випадках високої вартості рішень та браку фінансування може знадобитися зовнішня підтримка. Наприклад:</p>
<ul>
<li>Існує фонд <strong>Global Flaring and Methane Reduction (GFMR)</strong> під егідою Світового банку.</li>
<li>Проте <strong>загальний обсяг зовнішнього фінансування скорочення метану в нафтовому секторі поки що менше 1 млрд доларів США</strong>.</li>
<li>Це лише частина необхідних інвестицій, однак вона здатна <strong>сприяти залученню більшого обсягу приватного капіталу</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Зниження викидів метану — один із найшвидших та найдоступніших способів обмеження глобального потепління. Необхідна лише політична воля та фокус на вигідних рішеннях.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами:</p>
<ul>
<li><a href="https://www.iea.org/reports/methane-tracker-2024">IEA Methane Tracker 2024</a></li>
</ul>
<p>Додаткові джерела інформації:</p>
<ul>
<li><a href="https://www.globalmethane.org/">Global Methane Initiative</a></li>
<li><a href="https://www.worldbank.org/en/programs/gasflaringreduction">World Bank – GFMR Program</a></li>
</ul>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank" style="color: #1E90FF; text-decoration: underline;">Замовити щотижневий звіт по ринку у форматі PDF</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29206-Метан.jpg" alt="Викиди метану у нафтогазовому секторі залишаються високими, попри економічно вигідні шляхи їх скорочення"/><br /><p>У 2024 році нафтогазова промисловість залишилася головним джерелом викидів метану, попри існування економічно обґрунтованих технологій для їх зменшення. Успішне зниження викидів потребує більшої прозорості, нових інвестицій та міжнародного партнерства.</p>
<h3>Метан: ключова загроза та втрачені можливості</h3>
<p>У 2024 році сумарні глобальні викиди метану, пов’язані з видобутком, транспортуванням і споживанням викопного палива, склали близько 120 млн тонн.</p>
<ul>
<li>Понад 65% викидів (приблизно 80 млн тонн) припадало на активні операції у нафтовидобутку та газовій галузі.</li>
<li>Ще 35 млн тонн – на вугільну промисловість.</li>
<li>Окремо зафіксовано 8 млн тонн від закинутих свердловин і шахт.</li>
</ul>
<p>Попри посилення глобальних ініціатив, таких як Global Methane Pledge, Oil and Gas Decarbonization Charter та OGMP 2.0, досі половина галузі не має цілей досягнення нульових викидів метану. До того ж, найбільші емітенти не долучилися до глобальних зобов’язань.</p>
<h3>Економічна доцільність і бар’єри</h3>
<p>Близько 40% викидів у 2024 році можна було уникнути шляхом застосування доступних технологій із нормативною прибутковістю понад 15%. Це перевищує звичні пороги окупності, які застосовуються нафтовими компаніями при капітальних інвестиціях.</p>
<ul>
<li>Деякі технології мають високі стартові витрати та потребують додаткової інфраструктури для транспортування уловленого газу.</li>
<li>Багато рішень здатні окупитися менш ніж за рік.</li>
</ul>
<p>Однак компанії часто уникають інвестування, навіть за вигідних умов. Серед основних причин:</p>
<ul>
<li><strong>Недооцінка масштабів проблеми</strong> або <em>відсутність інформації про технологічні рішення</em>.</li>
<li><strong>Конкуренція з іншими пріоритетами</strong> у бюджетах компаній.</li>
<li><strong>Поділ відповідальності та вигод</strong>: власники обладнання або газу можуть не мати прямої фінансової зацікавленості в зниженні викидів.</li>
<li><em>Складність залучення капіталу</em>, особливо у країнах, що розвиваються.</li>
<li><em>Обмежений доступ до персоналу та сервісів</em> для реалізації проєктів.</li>
</ul>
<h3>Потреба у зовнішній підтримці</h3>
<p>У випадках високої вартості рішень та браку фінансування може знадобитися зовнішня підтримка. Наприклад:</p>
<ul>
<li>Існує фонд <strong>Global Flaring and Methane Reduction (GFMR)</strong> під егідою Світового банку.</li>
<li>Проте <strong>загальний обсяг зовнішнього фінансування скорочення метану в нафтовому секторі поки що менше 1 млрд доларів США</strong>.</li>
<li>Це лише частина необхідних інвестицій, однак вона здатна <strong>сприяти залученню більшого обсягу приватного капіталу</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Зниження викидів метану — один із найшвидших та найдоступніших способів обмеження глобального потепління. Необхідна лише політична воля та фокус на вигідних рішеннях.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами:</p>
<ul>
<li><a href="https://www.iea.org/reports/methane-tracker-2024">IEA Methane Tracker 2024</a></li>
</ul>
<p>Додаткові джерела інформації:</p>
<ul>
<li><a href="https://www.globalmethane.org/">Global Methane Initiative</a></li>
<li><a href="https://www.worldbank.org/en/programs/gasflaringreduction">World Bank – GFMR Program</a></li>
</ul>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank" style="color: #1E90FF; text-decoration: underline;">Замовити щотижневий звіт по ринку у форматі PDF</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/12/152056/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>EPA розпочинає перегляд кліматичного законодавства: наслідки для енергетики та екології</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/03/13/epa-rozpochinaye-pereglyad-klimatichnogo-zakonodavstva-naslidki-dlya-energetiki-ta-ekologi%d1%97/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/03/13/epa-rozpochinaye-pereglyad-klimatichnogo-zakonodavstva-naslidki-dlya-energetiki-ta-ekologi%d1%97/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 13 Mar 2025 10:57:25 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[АЕС]]></category>
		<category><![CDATA[Відновлювана енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Екологія]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Енергія майбутнього]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Bloomberg]]></category>
		<category><![CDATA[EPA]]></category>
		<category><![CDATA[автомобили]]></category>
		<category><![CDATA[адміністрація Трампа]]></category>
		<category><![CDATA[Верховний суд]]></category>
		<category><![CDATA[викиди]]></category>
		<category><![CDATA[висновок про загрозу]]></category>
		<category><![CDATA[вуглекислий газ]]></category>
		<category><![CDATA[електростанції]]></category>
		<category><![CDATA[Закон про чисте повітря]]></category>
		<category><![CDATA[кліматичне законодавство]]></category>
		<category><![CDATA[Кріс Райт]]></category>
		<category><![CDATA[Лі Зелдін]]></category>
		<category><![CDATA[метан]]></category>
		<category><![CDATA[нафтові свердловини]]></category>
		<category><![CDATA[парниковий ефект]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=149302</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28845-Диоксид_углерода_300.png" alt="EPA розпочинає перегляд кліматичного законодавства: наслідки для енергетики та екології"/><br />Агентство з охорони навколишнього середовища США (EPA, Launches Review of Climate Legislation) ініціювало перегляд так званого &#171;висновку про загрозу&#187; 2009 року, який став основою для кліматичного законодавства. Відхилення цього висновку може призвести до значних змін у регулюванні викидів від електростанцій, автомобілів та нафтових свердловин. У статті розглядаються аргументи на користь та проти перегляду, а також [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28845-Диоксид_углерода_300.png" alt="EPA розпочинає перегляд кліматичного законодавства: наслідки для енергетики та екології"/><br /><div class=" VIpgJd-yAWNEb-hvhgNd-k77Iif-i3jM8c">
<div id="goog-gt-original-text" class="VIpgJd-yAWNEb-nVMfcd-fmcmS VIpgJd-yAWNEb-hvhgNd-axAV1" lang="en"><strong>Агентство з охорони навколишнього середовища США (EPA, Launches Review of Climate Legislation) ініціювало перегляд так званого &#171;висновку про загрозу&#187; 2009 року, який став основою для кліматичного законодавства. Відхилення цього висновку може призвести до значних змін у регулюванні викидів від електростанцій, автомобілів та нафтових свердловин. У статті розглядаються аргументи на користь та проти перегляду, а також потенційні наслідки для енергетичної галузі та екології.</strong></div>
</div>
<div class="VIpgJd-yAWNEb-hvhgNd-N7Eqid ltr">
<div class="VIpgJd-yAWNEb-hvhgNd-N7Eqid-B7I4Od ltr" dir="ltr">
<div class="dad65929">
<div class="f9bf7997 d7dc56a8 c05b5566">
<div class="ds-markdown ds-markdown--block">
<p>Агентство з охорони навколишнього середовища США (EPA) розпочало офіційний перегляд так званого &#171;висновку про загрозу&#187; 2009 року, який став основою для кліматичного законодавства. Якщо цей висновок буде відхилено, це може мати значні наслідки для майбутньої політики у сфері енергетики та екології.</p>
<p>Адміністратор EPA Лі Зелдін заявив: «Адміністрація Трампа не пожертвує національним процвітанням, енергетичною безпекою та свободою нашого народу заради порядку денного, який гальмує наші галузі, нашу мобільність і вибір споживачів, приносячи користь ворогам за кордоном. Ми будемо слідувати науці, закону та здоровому глузду, куди б це не призвело, і ми будемо робити це, просуваючи наше зобов’язання щодо надання чистішого, здоровішого та безпечнішого повітря, землі та води».</p>
<p>Міністр енергетики Кріс Райт розкритикував висновок про загрозу як абсолютно негативний. Він зазначив: «Протягом понад 15 років уряд США використовував цей висновок, щоб продовжити натиск дорогих правил – підвищуючи ціни та зменшуючи надійність і вибір у всьому, від транспортних засобів до електрики тощо. Настав час, щоб Сполучені Штати переконалися, що основа для видання екологічних норм відповідає науці та покращує життя людей».</p>
<p>У висновку про загрозу стверджується, що вуглекислий газ, метан і чотири інші гази становлять загрозу здоров’ю населення. Однак численні вчені заперечують, що CO2 можна вважати забруднювачем, оскільки саме парниковий ефект цього газу зробив планету придатною для життя.</p>
<p>EPA матиме 30 днів, щоб завершити перевірку та подати рекомендації щодо того, чи варто залишити висновок про загрозу чи відхилити його. За даними Bloomberg, відхилення висновку може призвести до перегляду політики щодо викидів від електростанцій, автомобілів і нафтових свердловин.</p>
<p>Хоча може здатися впевненим, що EPA відхилить цей висновок, остаточний результат далеко не певний. Bloomberg у своєму звіті нагадав про рішення Верховного суду 2007 року, яке підтвердило повноваження EPA щодо регулювання CO2 як забруднюючої речовини відповідно до Закону про чисте повітря.</p>
<p>Цей проєкт перегляду кліматичного законодавства може стати ключовим кроком у визначенні майбутнього енергетичної політики США та вплинути на глобальні зусилля щодо боротьби зі зміною клімату.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/03/06/opek-prognulasya-pid-tiskom-trampa-ale-kinula-lishe-kistku/oil@ukroil.com.ua">НТЦ Псіхєя</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/" target="_blank">oilprice.com</a></p>
</div>
</div>
</div>
</div>
</div>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28845-Диоксид_углерода_300.png" alt="EPA розпочинає перегляд кліматичного законодавства: наслідки для енергетики та екології"/><br /><div class=" VIpgJd-yAWNEb-hvhgNd-k77Iif-i3jM8c">
<div id="goog-gt-original-text" class="VIpgJd-yAWNEb-nVMfcd-fmcmS VIpgJd-yAWNEb-hvhgNd-axAV1" lang="en"><strong>Агентство з охорони навколишнього середовища США (EPA, Launches Review of Climate Legislation) ініціювало перегляд так званого &#171;висновку про загрозу&#187; 2009 року, який став основою для кліматичного законодавства. Відхилення цього висновку може призвести до значних змін у регулюванні викидів від електростанцій, автомобілів та нафтових свердловин. У статті розглядаються аргументи на користь та проти перегляду, а також потенційні наслідки для енергетичної галузі та екології.</strong></div>
</div>
<div class="VIpgJd-yAWNEb-hvhgNd-N7Eqid ltr">
<div class="VIpgJd-yAWNEb-hvhgNd-N7Eqid-B7I4Od ltr" dir="ltr">
<div class="dad65929">
<div class="f9bf7997 d7dc56a8 c05b5566">
<div class="ds-markdown ds-markdown--block">
<p>Агентство з охорони навколишнього середовища США (EPA) розпочало офіційний перегляд так званого &#171;висновку про загрозу&#187; 2009 року, який став основою для кліматичного законодавства. Якщо цей висновок буде відхилено, це може мати значні наслідки для майбутньої політики у сфері енергетики та екології.</p>
<p>Адміністратор EPA Лі Зелдін заявив: «Адміністрація Трампа не пожертвує національним процвітанням, енергетичною безпекою та свободою нашого народу заради порядку денного, який гальмує наші галузі, нашу мобільність і вибір споживачів, приносячи користь ворогам за кордоном. Ми будемо слідувати науці, закону та здоровому глузду, куди б це не призвело, і ми будемо робити це, просуваючи наше зобов’язання щодо надання чистішого, здоровішого та безпечнішого повітря, землі та води».</p>
<p>Міністр енергетики Кріс Райт розкритикував висновок про загрозу як абсолютно негативний. Він зазначив: «Протягом понад 15 років уряд США використовував цей висновок, щоб продовжити натиск дорогих правил – підвищуючи ціни та зменшуючи надійність і вибір у всьому, від транспортних засобів до електрики тощо. Настав час, щоб Сполучені Штати переконалися, що основа для видання екологічних норм відповідає науці та покращує життя людей».</p>
<p>У висновку про загрозу стверджується, що вуглекислий газ, метан і чотири інші гази становлять загрозу здоров’ю населення. Однак численні вчені заперечують, що CO2 можна вважати забруднювачем, оскільки саме парниковий ефект цього газу зробив планету придатною для життя.</p>
<p>EPA матиме 30 днів, щоб завершити перевірку та подати рекомендації щодо того, чи варто залишити висновок про загрозу чи відхилити його. За даними Bloomberg, відхилення висновку може призвести до перегляду політики щодо викидів від електростанцій, автомобілів і нафтових свердловин.</p>
<p>Хоча може здатися впевненим, що EPA відхилить цей висновок, остаточний результат далеко не певний. Bloomberg у своєму звіті нагадав про рішення Верховного суду 2007 року, яке підтвердило повноваження EPA щодо регулювання CO2 як забруднюючої речовини відповідно до Закону про чисте повітря.</p>
<p>Цей проєкт перегляду кліматичного законодавства може стати ключовим кроком у визначенні майбутнього енергетичної політики США та вплинути на глобальні зусилля щодо боротьби зі зміною клімату.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/03/06/opek-prognulasya-pid-tiskom-trampa-ale-kinula-lishe-kistku/oil@ukroil.com.ua">НТЦ Псіхєя</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/" target="_blank">oilprice.com</a></p>
</div>
</div>
</div>
</div>
</div>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/03/13/epa-rozpochinaye-pereglyad-klimatichnogo-zakonodavstva-naslidki-dlya-energetiki-ta-ekologi%d1%97/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Використання газу в Німеччині може скоротитися на 3–7% до 2030 року</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/03/04/vikoristannya-gazu-v-nimechchini-mozhe-skorotitisya-na-3-7-do-2030-roku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/03/04/vikoristannya-gazu-v-nimechchini-mozhe-skorotitisya-na-3-7-do-2030-roku/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 04 Mar 2025 12:01:29 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Редактор]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Метан]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Гемания]]></category>
		<category><![CDATA[метан]]></category>
		<category><![CDATA[природный газ]]></category>
		<category><![CDATA[прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[тепловой насос]]></category>
		<category><![CDATA[энергопортребление]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=149256</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28806-Германия.png" alt="Використання газу в Німеччині може скоротитися на 3–7% до 2030 року"/><br />Використання природного газу в Німеччині може скоротитися на 3–7% до 2030 року порівняно з поточними рівнями, однак він залишатиметься ключовим елементом енергопостачання країни. Про це повідомили консультанти McKinsey у вівторок. Дослідники McKinsey зазначили, що вони знизили свої прогнози, але менше, ніж у довгострокових сценаріях міністерства економіки. Це пов’язано з тим, що McKinsey очікує повільніший, ніж [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28806-Германия.png" alt="Використання газу в Німеччині може скоротитися на 3–7% до 2030 року"/><br /><p><strong>Використання природного газу в Німеччині може скоротитися на 3–7% до 2030 року порівняно з поточними рівнями, однак він залишатиметься ключовим елементом енергопостачання країни. Про це повідомили консультанти McKinsey у вівторок.</strong></p>
<p>Дослідники McKinsey зазначили, що вони знизили свої прогнози, але менше, ніж у довгострокових сценаріях міністерства економіки. Це пов’язано з тим, що McKinsey очікує повільніший, ніж передбачалося, перехід від газових котлів до електричних теплових помп, а також вищий попит на газ в електроенергетиці та централізованому теплопостачанні.</p>
<p>Джерело: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/german-gas-use-could-fall-3-7-by-2030-mckinsey-says-2025-03-04/" target="_blank">reuters.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28806-Германия.png" alt="Використання газу в Німеччині може скоротитися на 3–7% до 2030 року"/><br /><p><strong>Використання природного газу в Німеччині може скоротитися на 3–7% до 2030 року порівняно з поточними рівнями, однак він залишатиметься ключовим елементом енергопостачання країни. Про це повідомили консультанти McKinsey у вівторок.</strong></p>
<p>Дослідники McKinsey зазначили, що вони знизили свої прогнози, але менше, ніж у довгострокових сценаріях міністерства економіки. Це пов’язано з тим, що McKinsey очікує повільніший, ніж передбачалося, перехід від газових котлів до електричних теплових помп, а також вищий попит на газ в електроенергетиці та централізованому теплопостачанні.</p>
<p>Джерело: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/german-gas-use-could-fall-3-7-by-2030-mckinsey-says-2025-03-04/" target="_blank">reuters.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/03/04/vikoristannya-gazu-v-nimechchini-mozhe-skorotitisya-na-3-7-do-2030-roku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Росія наполягає на послабленні санкцій, оскільки тіньовий флот зазнає обстрілу</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/03/03/rosiya-napolyagaye-na-poslablenni-sankcij-oskilki-tinovij-flot-zaznaye-obstrilu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/03/03/rosiya-napolyagaye-na-poslablenni-sankcij-oskilki-tinovij-flot-zaznaye-obstrilu/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 03 Mar 2025 06:51:15 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Редактор]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Метан]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[метан]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[Россия.]]></category>
		<category><![CDATA[санкции]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[теневой флот]]></category>
		<category><![CDATA[энергоносители]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=149245</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28798-Санкции.jpg" alt="Росія наполягає на послабленні санкцій, оскільки тіньовий флот зазнає обстрілу"/><br />За словами Уповноваженого з питань санкцій України Владислава Власюка, який виступив із ЗМІ в п’ятницю, Росія наполегливо лобіює США, щоб вони скасували санкції проти пов’язаних з Кремлем олігархів і експорту енергоносіїв. Під час нещодавніх американо-російських переговорів у Саудівській Аравії Москва дала зрозуміти, що ці два питання є пріоритетними. Санкції проти олігархів, запроваджені після повномасштабного вторгнення [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28798-Санкции.jpg" alt="Росія наполягає на послабленні санкцій, оскільки тіньовий флот зазнає обстрілу"/><br /><p><strong>За словами Уповноваженого з питань санкцій України Владислава Власюка, який виступив із ЗМІ в п’ятницю, Росія наполегливо лобіює США, щоб вони скасували санкції проти пов’язаних з Кремлем олігархів і експорту енергоносіїв. Під час нещодавніх американо-російських переговорів у Саудівській Аравії Москва дала зрозуміти, що ці два питання є пріоритетними. Санкції проти олігархів, запроваджені після повномасштабного вторгнення Росії, сильно вдарили по ключових гравцях, тоді як енергетичні обмеження скорочують критичні джерела доходів.</strong></p>
<p>Попри ці зусилля, Вашингтон продовжує тиск на російську торгівлю нафтою. США, ЄС і Великобританія продовжують націлюватися на «тіньовий флот» Кремля — мережу застарілих танкерів, які використовуються для обходу санкцій і обмеження цін. Київ також вживає жорстких заходів, запроваджуючи санкції проти громадян Росії та Ірану, причетних до незаконних перевезень із судна на судно.</p>
<p>Хоча адміністрація Байдена нещодавно закрила пов’язану з Кремлем оперативну групу олігархів, яка конфіскувала активи на суму 700 мільйонів доларів, вона залишається відданою обмеженню військової машини Росії. Однак Вашингтон, схоже, з меншим ентузіазмом ставиться до широких нових фінансових санкцій, натомість зосереджується на примусових заходах для посилення обмежень.</p>
<p>Тим часом Москва все ще знаходить способи уникнути санкцій, використовуючи підставні компанії та країни-союзники, такі як Китай, Іран і Північна Корея, щоб закуповувати важливі компоненти західного виробництва для своїх військових безпілотників і ракет.</p>
<p>Держсекретар США Марко Рубіо заявив європейським лідерам під час телефонної розмови після зустрічі в Ер-Ріяді, що США не знімуть жодних санкцій щодо Росії, якщо Москва помітно не змінить свою поведінку. Однак США залишили відкритими двері для обмеженого послаблення деяких санкцій, якщо росіяни зроблять кроки, яких чекала адміністрація США.</p>
<p>Адміністрація Байдена в останні дні свого перебування на посаді запровадила жорсткі санкції проти десятків суден, які Росія використовує для постачання сирої нафти ESPO на незалежні нафтопереробні заводи в Китаї.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Russia-Pushes-for-Sanctions-Relief-as-Shadow-Fleet-Comes-Under-Fire.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28798-Санкции.jpg" alt="Росія наполягає на послабленні санкцій, оскільки тіньовий флот зазнає обстрілу"/><br /><p><strong>За словами Уповноваженого з питань санкцій України Владислава Власюка, який виступив із ЗМІ в п’ятницю, Росія наполегливо лобіює США, щоб вони скасували санкції проти пов’язаних з Кремлем олігархів і експорту енергоносіїв. Під час нещодавніх американо-російських переговорів у Саудівській Аравії Москва дала зрозуміти, що ці два питання є пріоритетними. Санкції проти олігархів, запроваджені після повномасштабного вторгнення Росії, сильно вдарили по ключових гравцях, тоді як енергетичні обмеження скорочують критичні джерела доходів.</strong></p>
<p>Попри ці зусилля, Вашингтон продовжує тиск на російську торгівлю нафтою. США, ЄС і Великобританія продовжують націлюватися на «тіньовий флот» Кремля — мережу застарілих танкерів, які використовуються для обходу санкцій і обмеження цін. Київ також вживає жорстких заходів, запроваджуючи санкції проти громадян Росії та Ірану, причетних до незаконних перевезень із судна на судно.</p>
<p>Хоча адміністрація Байдена нещодавно закрила пов’язану з Кремлем оперативну групу олігархів, яка конфіскувала активи на суму 700 мільйонів доларів, вона залишається відданою обмеженню військової машини Росії. Однак Вашингтон, схоже, з меншим ентузіазмом ставиться до широких нових фінансових санкцій, натомість зосереджується на примусових заходах для посилення обмежень.</p>
<p>Тим часом Москва все ще знаходить способи уникнути санкцій, використовуючи підставні компанії та країни-союзники, такі як Китай, Іран і Північна Корея, щоб закуповувати важливі компоненти західного виробництва для своїх військових безпілотників і ракет.</p>
<p>Держсекретар США Марко Рубіо заявив європейським лідерам під час телефонної розмови після зустрічі в Ер-Ріяді, що США не знімуть жодних санкцій щодо Росії, якщо Москва помітно не змінить свою поведінку. Однак США залишили відкритими двері для обмеженого послаблення деяких санкцій, якщо росіяни зроблять кроки, яких чекала адміністрація США.</p>
<p>Адміністрація Байдена в останні дні свого перебування на посаді запровадила жорсткі санкції проти десятків суден, які Росія використовує для постачання сирої нафти ESPO на незалежні нафтопереробні заводи в Китаї.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Russia-Pushes-for-Sanctions-Relief-as-Shadow-Fleet-Comes-Under-Fire.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/03/03/rosiya-napolyagaye-na-poslablenni-sankcij-oskilki-tinovij-flot-zaznaye-obstrilu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Нафтогаз та ЄБРР домовилися про співпрацю в питаннях скорочення викидів метану</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2018/11/13/naftogaz-ta-yebrr-domovilisya-pro-spivpracyu-v-pitannyax-skorochennya-vikidiv-metanu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2018/11/13/naftogaz-ta-yebrr-domovilisya-pro-spivpracyu-v-pitannyax-skorochennya-vikidiv-metanu/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 13 Nov 2018 09:30:40 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[газ]]></category>
		<category><![CDATA[ЄБРР]]></category>
		<category><![CDATA[метан]]></category>
		<category><![CDATA[Нафтогаз]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=122123</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/15682-коболев.jpg" alt="Нафтогаз та ЄБРР домовилися про співпрацю в питаннях скорочення викидів метану"/><br />НАК «Нафтогаз України» підписала меморандум з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР), Міністерством екології та природних ресурсів України про порозуміння щодо скорочення викидів метану в ланцюжках постачання газу в Україні.]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/15682-коболев.jpg" alt="Нафтогаз та ЄБРР домовилися про співпрацю в питаннях скорочення викидів метану"/><br /><p>НАК «Нафтогаз України» підписала меморандум з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР), Міністерством екології та природних ресурсів України про порозуміння щодо скорочення викидів метану в ланцюжках постачання газу в Україні.<span id="more-122123"></span></p>
<p>Про <a href="http://www.naftogaz.com/www/3/nakweb.nsf/0/0FCA81546C46D572C2258343004C0C69?OpenDocument&amp;year=2018&amp;month=11&amp;nt=%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8&amp;">це повідомляє прес-служба</a> НАК «Нафтогаз України».</p>
<p>Меморандум стане першою сходинкою до реалізації Програми скорочення викидів метану вздовж усього ланцюжка постачання газу (видобування, транспортування, розподіл).</p>
<p>Цілями майбутньої програми є:</p>
<p>- підвищення точності вимірювання викидів метану;</p>
<p>- запровадження ефективної системи інвентаризації викидів метану, процедур регулярної звітності;</p>
<p>- розробка дорожньої карти скорочення викидів метану;</p>
<p>- діалог з метою покращення політики та підходів до скорочення викидів метану.</p>
<p>Нафтогаз приділяє значну увагу питанням раціонального використання природних ресурсів та охорони довкілля. З метою зниження викидів та шкідливого впливу забруднюючих речовин на атмосферну підприємствами Компанії вже сьогодні проводиться:</p>
<p>- інвентаризація стаціонарних джерел викидів;</p>
<p>- оптимізація режимів роботи обладнання, що працює на вуглеводневому паливі, його модернізація;</p>
<p>- виявлення мобільними лабораторіями витоків із запірної арматури та їх усунення за допомогою сучасного обладнання та високоефективних ущільнюючих матеріалів;</p>
<p>- спорудження та оснащення контрольно-регулювальних пунктів для перевірки і зниження токсичності відпрацьованих газів транспортних засобів, переведення автотранспорту на використання екологічно чистих видів пального.<br />
Нафтогаз бере активну участь у реалізації природоохоронних програм за участі ЄБРР та Світового Банку, направлених на реалізацію європейських Директив 2003/87/ЄС та 2010/75/ЄС, впровадження найкращих міжнародних стандартів та політик.</p>
<p>«Екологічна політика, зменшення забруднення навколишнього середовища є важливою складовою стратегії розвитку групи Нафтогаз. Ми поділяємо концепцію чистого світу для майбутніх поколінь і постійно нарощуємо інвестиції в охорону навколишнього середовища, зменшення викидів та профілактику техногенних ризиків. Тісна співпраця з європейськими партнерами дозволяє координувати зусилля та посилювати ефективність нашої роботи», — зазначив голова правління Нафтогазу Андрій Коболєв.</p>
<p><a href="%20http://oilreview.kiev.ua/2018/11/01/naftogaz-rozraxovuye-na-spivpracyu-z-mgu-vidpovidno-do-memorandumu-pro-vzayemorozuminnya/">Також &#171;Термінал&#187; писав</a>, НАК «Нафтогаз України» добросовісно співпрацює з наглядовою радою ПАТ «Магістральні газопроводи України» (МГУ) і здивований нещодавньою заявою цієї компанії.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/15682-коболев.jpg" alt="Нафтогаз та ЄБРР домовилися про співпрацю в питаннях скорочення викидів метану"/><br /><p>НАК «Нафтогаз України» підписала меморандум з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР), Міністерством екології та природних ресурсів України про порозуміння щодо скорочення викидів метану в ланцюжках постачання газу в Україні.<span id="more-122123"></span></p>
<p>Про <a href="http://www.naftogaz.com/www/3/nakweb.nsf/0/0FCA81546C46D572C2258343004C0C69?OpenDocument&amp;year=2018&amp;month=11&amp;nt=%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8&amp;">це повідомляє прес-служба</a> НАК «Нафтогаз України».</p>
<p>Меморандум стане першою сходинкою до реалізації Програми скорочення викидів метану вздовж усього ланцюжка постачання газу (видобування, транспортування, розподіл).</p>
<p>Цілями майбутньої програми є:</p>
<p>- підвищення точності вимірювання викидів метану;</p>
<p>- запровадження ефективної системи інвентаризації викидів метану, процедур регулярної звітності;</p>
<p>- розробка дорожньої карти скорочення викидів метану;</p>
<p>- діалог з метою покращення політики та підходів до скорочення викидів метану.</p>
<p>Нафтогаз приділяє значну увагу питанням раціонального використання природних ресурсів та охорони довкілля. З метою зниження викидів та шкідливого впливу забруднюючих речовин на атмосферну підприємствами Компанії вже сьогодні проводиться:</p>
<p>- інвентаризація стаціонарних джерел викидів;</p>
<p>- оптимізація режимів роботи обладнання, що працює на вуглеводневому паливі, його модернізація;</p>
<p>- виявлення мобільними лабораторіями витоків із запірної арматури та їх усунення за допомогою сучасного обладнання та високоефективних ущільнюючих матеріалів;</p>
<p>- спорудження та оснащення контрольно-регулювальних пунктів для перевірки і зниження токсичності відпрацьованих газів транспортних засобів, переведення автотранспорту на використання екологічно чистих видів пального.<br />
Нафтогаз бере активну участь у реалізації природоохоронних програм за участі ЄБРР та Світового Банку, направлених на реалізацію європейських Директив 2003/87/ЄС та 2010/75/ЄС, впровадження найкращих міжнародних стандартів та політик.</p>
<p>«Екологічна політика, зменшення забруднення навколишнього середовища є важливою складовою стратегії розвитку групи Нафтогаз. Ми поділяємо концепцію чистого світу для майбутніх поколінь і постійно нарощуємо інвестиції в охорону навколишнього середовища, зменшення викидів та профілактику техногенних ризиків. Тісна співпраця з європейськими партнерами дозволяє координувати зусилля та посилювати ефективність нашої роботи», — зазначив голова правління Нафтогазу Андрій Коболєв.</p>
<p><a href="%20http://oilreview.kiev.ua/2018/11/01/naftogaz-rozraxovuye-na-spivpracyu-z-mgu-vidpovidno-do-memorandumu-pro-vzayemorozuminnya/">Також &#171;Термінал&#187; писав</a>, НАК «Нафтогаз України» добросовісно співпрацює з наглядовою радою ПАТ «Магістральні газопроводи України» (МГУ) і здивований нещодавньою заявою цієї компанії.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2018/11/13/naftogaz-ta-yebrr-domovilisya-pro-spivpracyu-v-pitannyax-skorochennya-vikidiv-metanu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>НКРЭКУ оштрафовала «Укртрнасгаз» на 952 тис. гривен</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2018/01/04/nkreku-oshtrafovala-ukrtrnasgaz-na-952-tis-griven/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2018/01/04/nkreku-oshtrafovala-ukrtrnasgaz-na-952-tis-griven/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 04 Jan 2018 14:04:35 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Читайте ще]]></category>
		<category><![CDATA[метан]]></category>
		<category><![CDATA[НКРЭКУ]]></category>
		<category><![CDATA[новости Украины]]></category>
		<category><![CDATA[природный газ]]></category>
		<category><![CDATA[СУГ]]></category>
		<category><![CDATA[Укртрнасгаз]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=114043</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/11700-17210857_.jpeg" alt="НКРЭКУ оштрафовала «Укртрнасгаз» на 952 тис. гривен"/><br />Национальная комиссия, осуществляющая государственное регулирование в сферах энергетики и коммунальных услуг, оштрафовала «Укртрнасгаз» за нарушение лицензионных условий по хранению и транспортировке природного газа на 102 тыс. гривен и на 850 тыс. гривен соответственно. ]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/11700-17210857_.jpeg" alt="НКРЭКУ оштрафовала «Укртрнасгаз» на 952 тис. гривен"/><br /><p>Национальная комиссия, осуществляющая государственное регулирование в сферах энергетики и коммунальных услуг, оштрафовала «Укртрнасгаз» за нарушение лицензионных условий по хранению и транспортировке природного газа на 102 тыс. гривен и на 850 тыс. гривен соответственно. <span id="more-114043"></span></p>
<p>Об этом свидетельствуют постановления, обнародованные на сайте регулятора, <a href="http://www.unn.com.ua/uk/news/1707979-nkrekp-oshtrafuvala-ukrtrnasgaz-na-952-tisyachi-griven" target="_blank">передает</a> УНН.</p>
<p>«НКРЭКУ в результате рассмотрения акта плановой проверки ОАО «Укртрнасгаз» от 3 июля 2017 года установила, что компания нарушила ряд пунктов лицензионных условий осуществления хозяйственной деятельности по хранению природного газа, газа (метана) угольных месторождений», — говорится в документе.</p>
<p>В связи с этим, комиссия оштрафовала «Укртрнасгаз» на 102 тыс. гривен.</p>
<p>Кроме того, регулятор оштрафовал компанию на 850 тыс. гривен за нарушение лицензионных условий осуществления хозяйственной деятельности по транспортировке природного, нефтяного газа и газа (метана) угольных месторождений по трубопроводам.</p>
<p>Таким образом, «Укртрнасгаз» должен в 30-дневный срок со дня получения копий постановлений оплатить в госбюджет 952 тыс. гривен штрафа.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/11700-17210857_.jpeg" alt="НКРЭКУ оштрафовала «Укртрнасгаз» на 952 тис. гривен"/><br /><p>Национальная комиссия, осуществляющая государственное регулирование в сферах энергетики и коммунальных услуг, оштрафовала «Укртрнасгаз» за нарушение лицензионных условий по хранению и транспортировке природного газа на 102 тыс. гривен и на 850 тыс. гривен соответственно. <span id="more-114043"></span></p>
<p>Об этом свидетельствуют постановления, обнародованные на сайте регулятора, <a href="http://www.unn.com.ua/uk/news/1707979-nkrekp-oshtrafuvala-ukrtrnasgaz-na-952-tisyachi-griven" target="_blank">передает</a> УНН.</p>
<p>«НКРЭКУ в результате рассмотрения акта плановой проверки ОАО «Укртрнасгаз» от 3 июля 2017 года установила, что компания нарушила ряд пунктов лицензионных условий осуществления хозяйственной деятельности по хранению природного газа, газа (метана) угольных месторождений», — говорится в документе.</p>
<p>В связи с этим, комиссия оштрафовала «Укртрнасгаз» на 102 тыс. гривен.</p>
<p>Кроме того, регулятор оштрафовал компанию на 850 тыс. гривен за нарушение лицензионных условий осуществления хозяйственной деятельности по транспортировке природного, нефтяного газа и газа (метана) угольных месторождений по трубопроводам.</p>
<p>Таким образом, «Укртрнасгаз» должен в 30-дневный срок со дня получения копий постановлений оплатить в госбюджет 952 тыс. гривен штрафа.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2018/01/04/nkreku-oshtrafovala-ukrtrnasgaz-na-952-tis-griven/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>BP, Eni, ExxonMobil и еще 5 энергокомпаний объединят усилия для сокращения выбросов метана</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2017/11/23/bp-eni-exxonmobil-i-eshhe-5-energokompanij-obedinyat-usiliya-dlya-sokrashheniya-vybrosov-metana/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2017/11/23/bp-eni-exxonmobil-i-eshhe-5-energokompanij-obedinyat-usiliya-dlya-sokrashheniya-vybrosov-metana/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 23 Nov 2017 08:19:22 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Читайте ще]]></category>
		<category><![CDATA[BP]]></category>
		<category><![CDATA[Eni]]></category>
		<category><![CDATA[ExxonMobil]]></category>
		<category><![CDATA[IEA]]></category>
		<category><![CDATA[Repsol]]></category>
		<category><![CDATA[Shell]]></category>
		<category><![CDATA[Statoil]]></category>
		<category><![CDATA[Total]]></category>
		<category><![CDATA[UNEP]]></category>
		<category><![CDATA[Wintershall]]></category>
		<category><![CDATA[выбросы]]></category>
		<category><![CDATA[газодобыча]]></category>
		<category><![CDATA[М. Радка]]></category>
		<category><![CDATA[метан]]></category>
		<category><![CDATA[новости мира]]></category>
		<category><![CDATA[природный газ]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=112892</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://savetheusepa.org/wp-content/uploads/2017/08/methane.jpg" alt="BP, Eni, ExxonMobil и еще 5 энергокомпаний объединят усилия для сокращения выбросов метана"/><br />BP, Eni, ExxonMobil, Repsol, Shell, Statoil, Total и Wintershall намерены объединить усилия для дальнейшего сокращения выборов метана при разработке принадлежащих им месторождений природного газа по всему миру.]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://savetheusepa.org/wp-content/uploads/2017/08/methane.jpg" alt="BP, Eni, ExxonMobil и еще 5 энергокомпаний объединят усилия для сокращения выбросов метана"/><br /><p>BP, Eni, ExxonMobil, Repsol, Shell, Statoil, Total и Wintershall намерены объединить усилия для дальнейшего сокращения выборов метана при разработке принадлежащих им месторождений природного газа по всему миру.<span id="more-112892"></span></p>
<p>Как <a href="http://reform.energy/news/bp-eni-exxonmobil-i-eshche-5-energokompaniy-obedinyat-usiliya-dlya-sokrashcheniya-vybrosov-metana-4186" target="_blank">передает</a> Энергореформа, об говорится в совместном пресс-релизе.</p>
<p>Компании также договорились способствовать сокращению выбросов на всех этапах цепочки поставок газа &#8212; от производителей до конечных потребителей.</p>
<p>«Обязательства были приняты в рамках более широких мер, реализуемых энергетической отраслью для обеспечения того, что природный газ продолжит играть важную роль, помогая удовлетворять спрос на энергоносители в будущем, и, при этом, уделяя внимание вопросам изменения климата, &#8212; отмечается в пресс-релизе. &#8212; Роль природного газа в будущем будет определяться тем, насколько существенно сократятся выбросы метана».</p>
<p>Восемь энергокомпаний в среду подписали документ, закладывающий принципы дальнейшего сокращения выбросов, повышения точности публикуемых отчетов об объеме выбросов, а также поддержки регулирующих мер в сфере выбросов и увеличения прозрачности, говорится в пресс-релизе.</p>
<p>«Исследования выявили, что быстрое сокращение выбросов метана очень важно, если мы хотим иметь возможность удовлетворять растущий спрос на энергоносители и преследуем разнообразные цели с точки зрения защиты окружающей среды», &#8212; заявил Марк Радка, отвечающий в программе ООН по защите окружающей среды за энергетику и климат.</p>
<p>Принципы, указанные в соглашении, были разработаны совместно с Фондом защиты окружающей среды ООН, Международным энергетическим агентством (МЭА), Международным газовым союзом и рядом других авторитетных в секторе организаций.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://savetheusepa.org/wp-content/uploads/2017/08/methane.jpg" alt="BP, Eni, ExxonMobil и еще 5 энергокомпаний объединят усилия для сокращения выбросов метана"/><br /><p>BP, Eni, ExxonMobil, Repsol, Shell, Statoil, Total и Wintershall намерены объединить усилия для дальнейшего сокращения выборов метана при разработке принадлежащих им месторождений природного газа по всему миру.<span id="more-112892"></span></p>
<p>Как <a href="http://reform.energy/news/bp-eni-exxonmobil-i-eshche-5-energokompaniy-obedinyat-usiliya-dlya-sokrashcheniya-vybrosov-metana-4186" target="_blank">передает</a> Энергореформа, об говорится в совместном пресс-релизе.</p>
<p>Компании также договорились способствовать сокращению выбросов на всех этапах цепочки поставок газа &#8212; от производителей до конечных потребителей.</p>
<p>«Обязательства были приняты в рамках более широких мер, реализуемых энергетической отраслью для обеспечения того, что природный газ продолжит играть важную роль, помогая удовлетворять спрос на энергоносители в будущем, и, при этом, уделяя внимание вопросам изменения климата, &#8212; отмечается в пресс-релизе. &#8212; Роль природного газа в будущем будет определяться тем, насколько существенно сократятся выбросы метана».</p>
<p>Восемь энергокомпаний в среду подписали документ, закладывающий принципы дальнейшего сокращения выбросов, повышения точности публикуемых отчетов об объеме выбросов, а также поддержки регулирующих мер в сфере выбросов и увеличения прозрачности, говорится в пресс-релизе.</p>
<p>«Исследования выявили, что быстрое сокращение выбросов метана очень важно, если мы хотим иметь возможность удовлетворять растущий спрос на энергоносители и преследуем разнообразные цели с точки зрения защиты окружающей среды», &#8212; заявил Марк Радка, отвечающий в программе ООН по защите окружающей среды за энергетику и климат.</p>
<p>Принципы, указанные в соглашении, были разработаны совместно с Фондом защиты окружающей среды ООН, Международным энергетическим агентством (МЭА), Международным газовым союзом и рядом других авторитетных в секторе организаций.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2017/11/23/bp-eni-exxonmobil-i-eshhe-5-energokompanij-obedinyat-usiliya-dlya-sokrashheniya-vybrosov-metana/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Китай намерен инвестировать $7 млрд в строительство метановых электростанций</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2017/02/13/kitaj-nameren-investirovat-7-mlrd-v-stroitelstvo-metanovyx-elektrostancij/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2017/02/13/kitaj-nameren-investirovat-7-mlrd-v-stroitelstvo-metanovyx-elektrostancij/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 13 Feb 2017 06:05:01 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Енергія майбутнього]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Читайте ще]]></category>
		<category><![CDATA[возобновляемая энергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Китай]]></category>
		<category><![CDATA[метан]]></category>
		<category><![CDATA[новости мира]]></category>
		<category><![CDATA[электроэнергия]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=106750</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/10658-китай-600x400.jpg" alt="Китай намерен инвестировать $7 млрд в строительство метановых электростанций"/><br />Правительство КНР планирует инвестировать порядка 50 млрд юаней ($7,3 млрд) в строительство электрических станций на метане в сельской местности.]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/10658-китай-600x400.jpg" alt="Китай намерен инвестировать $7 млрд в строительство метановых электростанций"/><br /><p>Правительство КНР планирует инвестировать порядка 50 млрд юаней ($7,3 млрд) в строительство электрических станций на метане в сельской местности. <span id="more-106750"></span></p>
<p>Об этом в субботу, 11 февраля, сообщило агентство <a href="http://www.xinhuanet.com/" target="_blank" data-eid="external-link">Синьхуа</a>, передает <a href="http://tass.ru/ekonomika/4014948" target="_blank">ТАСС</a>.</p>
<p>В частности, уточняется, что в рамках реализации 13-го пятилетнего плана экономического развития Китая (2016-2020 гг.) предполагается реализовать порядка трех тысяч подобных проектов.</p>
<p>Намечается также увеличить мощности по производству метана до 4,9 млрд кубических метров. Источником для выработки метана станут отходы сельского хозяйства.</p>
<p>По предварительным оценкам, из 1,4 млрд тонн биологических отходов можно произвести до 73,6 млрд кубических метров газа и заменить таким образом 87,6 млн тонн угля.</p>
<p>Правительство рассчитывает, что благодаря широкому использованию метана удастся сократить выбросы в атмосферу углекислого газа на 17,62 млн тонн.</p>
<p>Как сообщал ранее &#171;<a href="http://oilreview.kiev.ua/2017/02/10/moshhnost-vetryanyx-elektrostancij-v-evrope-vpervye-prevysila-ugolnye/" target="_blank">Терминал</a>&#171;, совокупная мощность установленных в Европе ветряных электростанций по итогам 2016 года впервые превзошла мощность угольных ТЭС.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/10658-китай-600x400.jpg" alt="Китай намерен инвестировать $7 млрд в строительство метановых электростанций"/><br /><p>Правительство КНР планирует инвестировать порядка 50 млрд юаней ($7,3 млрд) в строительство электрических станций на метане в сельской местности. <span id="more-106750"></span></p>
<p>Об этом в субботу, 11 февраля, сообщило агентство <a href="http://www.xinhuanet.com/" target="_blank" data-eid="external-link">Синьхуа</a>, передает <a href="http://tass.ru/ekonomika/4014948" target="_blank">ТАСС</a>.</p>
<p>В частности, уточняется, что в рамках реализации 13-го пятилетнего плана экономического развития Китая (2016-2020 гг.) предполагается реализовать порядка трех тысяч подобных проектов.</p>
<p>Намечается также увеличить мощности по производству метана до 4,9 млрд кубических метров. Источником для выработки метана станут отходы сельского хозяйства.</p>
<p>По предварительным оценкам, из 1,4 млрд тонн биологических отходов можно произвести до 73,6 млрд кубических метров газа и заменить таким образом 87,6 млн тонн угля.</p>
<p>Правительство рассчитывает, что благодаря широкому использованию метана удастся сократить выбросы в атмосферу углекислого газа на 17,62 млн тонн.</p>
<p>Как сообщал ранее &#171;<a href="http://oilreview.kiev.ua/2017/02/10/moshhnost-vetryanyx-elektrostancij-v-evrope-vpervye-prevysila-ugolnye/" target="_blank">Терминал</a>&#171;, совокупная мощность установленных в Европе ветряных электростанций по итогам 2016 года впервые превзошла мощность угольных ТЭС.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2017/02/13/kitaj-nameren-investirovat-7-mlrd-v-stroitelstvo-metanovyx-elektrostancij/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>АМКУ оштрафовал «БРСМ-Нафту» за злоупотребление монопольным положением</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2014/11/05/amku-oshtrafoval-brsm-naftu-za-zloupotreblenie-monopolnym-polozheniem/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2014/11/05/amku-oshtrafoval-brsm-naftu-za-zloupotreblenie-monopolnym-polozheniem/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 05 Nov 2014 10:00:37 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Наталия Богучарская]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Читайте ще]]></category>
		<category><![CDATA[АЗС]]></category>
		<category><![CDATA[АМКУ]]></category>
		<category><![CDATA[Бел Оил]]></category>
		<category><![CDATA[БРСМ-Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[метан]]></category>
		<category><![CDATA[Укаина]]></category>
		<category><![CDATA[цена]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=94619</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/pic-ukraine-antimonopolnyi-komitet.jpg" alt="АМКУ оштрафовал «БРСМ-Нафту» за злоупотребление монопольным положением"/><br />Закарпатское областное отделение Антимонопольного комитета Украины (АМКУ) оштрафовало ООО «Бел Ойл» (относится к сети АЗС «БРСМ-Нафта) на 48 тыс. грн за злоупотребление монопольным положением.]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/pic-ukraine-antimonopolnyi-komitet.jpg" alt="АМКУ оштрафовал «БРСМ-Нафту» за злоупотребление монопольным положением"/><br /><p>Закарпатское областное отделение Антимонопольного комитета Украины (АМКУ) оштрафовало ООО «Бел Ойл» (относится к сети АЗС «БРСМ-Нафта) на 48 тыс. грн за злоупотребление монопольным положением.<span id="more-94619"></span></p>
<p>Об этом сообщает <a href="http://www.amc.gov.ua/amku/control/zak/uk/publish/article/81287">пресс-служба Комитета</a>.</p>
<p>Как выяснило отделение, в первом полугодии 2014 года компания установила необоснованные розничные цены на сжатый природный газ в качестве моторного топлива (метан) на АЗС (АГНКС) в Закарпатской области.</p>
<p>«Это стало возможным за счет включения в расчет цены реализации одного кубометра сжатого природного газа для заправки автомобилей расходов, не связанных с закупками и реализации этого товара», &#8212; отмечают в пресс-службе.</p>
<p>Кроме того, компания установила разные цены реализации сжатого природного газа для заправки автомобилей на АЗС (АГНКС) в Закарпатской области. Так, на АЗС (АГНКС) расположенной в г. Ужгород по ул. Бабьяка, 26 розничная цена реализации одного кубометра сжатого природного газа для заправки автомобилей составляла 7,98 грн, на других АЗС (АГНКС) области &#8212; 7,94 грн.</p>
<p>Напомним, в сентябре ООО «БРСМ-Нафта»  и ООО «Бел Ойл» <a title="АМКУ оштрафовал «БРСМ-Нафту» на 170 тыс гривень" href="http://oilreview.kiev.ua/2014/09/26/amku-oshtrafoval-brsm-neft-na-170-tys-griven/" target="_blank">были обвинены в сговоре</a>, оштрафованы на 170 тыс гривень и на 3 года лишены права участвовать в госзакупках.</p>
<h4>Справка:</h4>
<p style="padding-left: 45px;">«БРСМ-Нафта» располагает тремя нефтебазами в Киевской и Винницкой областях. Большая часть АЗС «БРСМ-Нафта» расположены в Киевской области, но в последние годы компания активно расширяет свое присутствие в других регионах Украины. В частности, летом 2013 года компания купила 6 АЗС в Закарпатской области.  Ранее их эксплуатировало ООО «Энергоресурсы» под брендом «EnerGo».</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/pic-ukraine-antimonopolnyi-komitet.jpg" alt="АМКУ оштрафовал «БРСМ-Нафту» за злоупотребление монопольным положением"/><br /><p>Закарпатское областное отделение Антимонопольного комитета Украины (АМКУ) оштрафовало ООО «Бел Ойл» (относится к сети АЗС «БРСМ-Нафта) на 48 тыс. грн за злоупотребление монопольным положением.<span id="more-94619"></span></p>
<p>Об этом сообщает <a href="http://www.amc.gov.ua/amku/control/zak/uk/publish/article/81287">пресс-служба Комитета</a>.</p>
<p>Как выяснило отделение, в первом полугодии 2014 года компания установила необоснованные розничные цены на сжатый природный газ в качестве моторного топлива (метан) на АЗС (АГНКС) в Закарпатской области.</p>
<p>«Это стало возможным за счет включения в расчет цены реализации одного кубометра сжатого природного газа для заправки автомобилей расходов, не связанных с закупками и реализации этого товара», &#8212; отмечают в пресс-службе.</p>
<p>Кроме того, компания установила разные цены реализации сжатого природного газа для заправки автомобилей на АЗС (АГНКС) в Закарпатской области. Так, на АЗС (АГНКС) расположенной в г. Ужгород по ул. Бабьяка, 26 розничная цена реализации одного кубометра сжатого природного газа для заправки автомобилей составляла 7,98 грн, на других АЗС (АГНКС) области &#8212; 7,94 грн.</p>
<p>Напомним, в сентябре ООО «БРСМ-Нафта»  и ООО «Бел Ойл» <a title="АМКУ оштрафовал «БРСМ-Нафту» на 170 тыс гривень" href="http://oilreview.kiev.ua/2014/09/26/amku-oshtrafoval-brsm-neft-na-170-tys-griven/" target="_blank">были обвинены в сговоре</a>, оштрафованы на 170 тыс гривень и на 3 года лишены права участвовать в госзакупках.</p>
<h4>Справка:</h4>
<p style="padding-left: 45px;">«БРСМ-Нафта» располагает тремя нефтебазами в Киевской и Винницкой областях. Большая часть АЗС «БРСМ-Нафта» расположены в Киевской области, но в последние годы компания активно расширяет свое присутствие в других регионах Украины. В частности, летом 2013 года компания купила 6 АЗС в Закарпатской области.  Ранее их эксплуатировало ООО «Энергоресурсы» под брендом «EnerGo».</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2014/11/05/amku-oshtrafoval-brsm-naftu-za-zloupotreblenie-monopolnym-polozheniem/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Новое окно возможностей</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2014/01/25/novoe-okno-vozmozhnostej-2/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2014/01/25/novoe-okno-vozmozhnostej-2/#comments</comments>
		<pubDate>Sat, 25 Jan 2014 08:00:00 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Редактор]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Читайте ще]]></category>
		<category><![CDATA[метан]]></category>
		<category><![CDATA[Недра Украины]]></category>
		<category><![CDATA[сланцевый газ]]></category>
		<category><![CDATA[Украина]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=90945</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/4112-cover4.jpg" alt="Новое окно возможностей"/><br />Относительно недавно Украина была большой газодобывающей страной, ведь еще в середине 1970-х на месторождениях Прикарпатья и Днепровско-Донецкой впадины добывалось почти 70 млрд куб. м ]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/4112-cover4.jpg" alt="Новое окно возможностей"/><br /><p><em><strong>Роман ЯРЕМЧУК</strong>, вице-президент УНГА, д-р техн. наук, профессор, заслуженный деятель науки и техники</em></p>
<h4>Рассуждения о природном газе из нетрадиционных источников</h4>
<p><em>Появление эффективных технологий освоения нетрадиционных видов природного газа (сланцевого, газа плотных пород и угольных пластов) имеет большое значение для всего мира. Относительно недавно Украина была большой газодобывающей страной, ведь еще в середине 1970-х на месторождениях Прикарпатья и Днепровско-Донецкой впадины добывалось почти 70 млрд куб. м газа. Начиная с послевоенного периода это топливо подавалось в больших объемах в Москву, Минск, Ленинград. Только с 1976 г. началось сокращение объемов добычи. Сейчас она составляет чуть более 20 млрд куб. м в год, что недостаточно для удовлетворения потребностей национальной экономики. Украина стала крупным импортером российского газа, а это поставило наше государство в большую зависимость от нашего соседа.<span id="more-90945"></span></em></p>
<p>Есть ли выход из этого тупика? Конечно же, есть. Базовое направление решения проблемы – увеличение собственной добычи газа. Имеется в виду метан угольных пластов Донбасса, газ плотных песчаников, сланцевый газ, метан шельфовой и глубоководной зон Черного моря и газогидраты. Но в любом случае необходимо привлечение крупных инвестиций и применение новейших технологий. Здесь многое зависит от государственной политики.</p>
<p>Радует, что сегодня немало говорится об увеличении добычи газа за счет метана угольных пластов на Донбассе. Положительным фактором является то, что в разведку и будущую добычу нетрадиционного газа привлекаются инвестиции и технологии ведущих мировых компаний, таких как Shell и Chevron.</p>
<p>В Украине, как считают известные отечественные геологи, существует три региона, которые содержат залежи нетрадиционного газа. Это Днепровско-Донецкая впадина и Донбасс, Преддобружинский прогиб (Западное Причерноморье) и Волыно-Подолье. Это далеко не полный перечень перспективных территорий. Предварительные, очень ориентировочные оценки ресурсов – не менее 10 трлн куб. м, что впятеро больше запасов традиционного газа Ямальского региона России. И эти объемы в ходе поисково-разведочных работ, безусловно, возрастут.</p>
<p>По данным НАК «Недра Украины», Украина имеет одни из крупнейших в Европе месторождений нетрадиционного газа и может добывать от 7 до 10 млрд куб. м этого топлива в год. Однако от надежд до реализации проектов – длительный и тернистый путь. Мы в последние годы многое потеряли: отстали технологически в бурении скважин, почти растеряли опытный персонал, не имеем современного бурового оборудования и технологий. Пришло время наверстать упущенное.</p>
<p>Мы слышим много оговорок от различных общественных организаций и политических партий по поводу рисков освоения месторождений нетрадиционного газа. Не стоит перебарщивать! Как и любые технологии, технологии добычи сланцевого или любого другого газа могут нести в себе риски для окружающей среды.</p>
<p>Хочется напомнить противникам нетрадиционного газа: в прошлом произошли большие техногенные катастрофы, связанные с разработкой обычных месторождений. Так, возле Стрыя в 1945-1946 гг. горел огромный газовый фонтан, в воздух было выброшено более  1 млрд куб. м газа. В конце 1950-х в ходе разработки Рудьковского газового месторождения у села Тулиголовы при аварийном прорыве газа также было сброшено более 1 млрд куб. м. Горели газовые фонтаны в Надворной, Долине и Бориславе, на Полтавщине и Харьковщине. Гибли люди. Подобные фонтаны пылали в Средней Азии и на Кавказе. К этому приводили несовершенство технологий бурения, отказы оборудования, ошибки персонала. Но это не остановило процесс разведки и дальнейшей газодобычи. Технологии совершенствовались, квалификация буровиков росла,  и количество аварий сократилось.</p>
<p>Более чем двадцатилетняя история разведки и добычи нетрадиционного газа в США и Канаде показывает, что масштабных техногенных катастроф, время от времени имевших место при добыче «обычного» природного газа, не происходит.</p>
<p>Существуют ли риски добычи углеводородов с применением гидроразрыва пласта? Вероятно, существуют. Но эта проблема решаема&#8230;</p>
<p><em>Подробнее материал читайте в журнале </em><strong><i>«<a href="http://oilreview.kiev.ua/2013/08/17/2013/08/19/terminal/">Терминал</a>» №4 (694)</i></strong><em> от 27 января 2014 г.</em></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/4112-cover4.jpg" alt="Новое окно возможностей"/><br /><p><em><strong>Роман ЯРЕМЧУК</strong>, вице-президент УНГА, д-р техн. наук, профессор, заслуженный деятель науки и техники</em></p>
<h4>Рассуждения о природном газе из нетрадиционных источников</h4>
<p><em>Появление эффективных технологий освоения нетрадиционных видов природного газа (сланцевого, газа плотных пород и угольных пластов) имеет большое значение для всего мира. Относительно недавно Украина была большой газодобывающей страной, ведь еще в середине 1970-х на месторождениях Прикарпатья и Днепровско-Донецкой впадины добывалось почти 70 млрд куб. м газа. Начиная с послевоенного периода это топливо подавалось в больших объемах в Москву, Минск, Ленинград. Только с 1976 г. началось сокращение объемов добычи. Сейчас она составляет чуть более 20 млрд куб. м в год, что недостаточно для удовлетворения потребностей национальной экономики. Украина стала крупным импортером российского газа, а это поставило наше государство в большую зависимость от нашего соседа.<span id="more-90945"></span></em></p>
<p>Есть ли выход из этого тупика? Конечно же, есть. Базовое направление решения проблемы – увеличение собственной добычи газа. Имеется в виду метан угольных пластов Донбасса, газ плотных песчаников, сланцевый газ, метан шельфовой и глубоководной зон Черного моря и газогидраты. Но в любом случае необходимо привлечение крупных инвестиций и применение новейших технологий. Здесь многое зависит от государственной политики.</p>
<p>Радует, что сегодня немало говорится об увеличении добычи газа за счет метана угольных пластов на Донбассе. Положительным фактором является то, что в разведку и будущую добычу нетрадиционного газа привлекаются инвестиции и технологии ведущих мировых компаний, таких как Shell и Chevron.</p>
<p>В Украине, как считают известные отечественные геологи, существует три региона, которые содержат залежи нетрадиционного газа. Это Днепровско-Донецкая впадина и Донбасс, Преддобружинский прогиб (Западное Причерноморье) и Волыно-Подолье. Это далеко не полный перечень перспективных территорий. Предварительные, очень ориентировочные оценки ресурсов – не менее 10 трлн куб. м, что впятеро больше запасов традиционного газа Ямальского региона России. И эти объемы в ходе поисково-разведочных работ, безусловно, возрастут.</p>
<p>По данным НАК «Недра Украины», Украина имеет одни из крупнейших в Европе месторождений нетрадиционного газа и может добывать от 7 до 10 млрд куб. м этого топлива в год. Однако от надежд до реализации проектов – длительный и тернистый путь. Мы в последние годы многое потеряли: отстали технологически в бурении скважин, почти растеряли опытный персонал, не имеем современного бурового оборудования и технологий. Пришло время наверстать упущенное.</p>
<p>Мы слышим много оговорок от различных общественных организаций и политических партий по поводу рисков освоения месторождений нетрадиционного газа. Не стоит перебарщивать! Как и любые технологии, технологии добычи сланцевого или любого другого газа могут нести в себе риски для окружающей среды.</p>
<p>Хочется напомнить противникам нетрадиционного газа: в прошлом произошли большие техногенные катастрофы, связанные с разработкой обычных месторождений. Так, возле Стрыя в 1945-1946 гг. горел огромный газовый фонтан, в воздух было выброшено более  1 млрд куб. м газа. В конце 1950-х в ходе разработки Рудьковского газового месторождения у села Тулиголовы при аварийном прорыве газа также было сброшено более 1 млрд куб. м. Горели газовые фонтаны в Надворной, Долине и Бориславе, на Полтавщине и Харьковщине. Гибли люди. Подобные фонтаны пылали в Средней Азии и на Кавказе. К этому приводили несовершенство технологий бурения, отказы оборудования, ошибки персонала. Но это не остановило процесс разведки и дальнейшей газодобычи. Технологии совершенствовались, квалификация буровиков росла,  и количество аварий сократилось.</p>
<p>Более чем двадцатилетняя история разведки и добычи нетрадиционного газа в США и Канаде показывает, что масштабных техногенных катастроф, время от времени имевших место при добыче «обычного» природного газа, не происходит.</p>
<p>Существуют ли риски добычи углеводородов с применением гидроразрыва пласта? Вероятно, существуют. Но эта проблема решаема&#8230;</p>
<p><em>Подробнее материал читайте в журнале </em><strong><i>«<a href="http://oilreview.kiev.ua/2013/08/17/2013/08/19/terminal/">Терминал</a>» №4 (694)</i></strong><em> от 27 января 2014 г.</em></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2014/01/25/novoe-okno-vozmozhnostej-2/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/metan/feed/ ) in 0.23167 seconds, on Apr 19th, 2026 at 8:45 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Apr 19th, 2026 at 9:45 am UTC -->