<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; метанол</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/metanol/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Fri, 17 Apr 2026 09:52:44 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Зелений водень у Європі: реальність замість оптимізму</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/05/23/zelenij-voden-u-yevropi-realnist-zamist-optimizmu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/05/23/zelenij-voden-u-yevropi-realnist-zamist-optimizmu/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 23 May 2025 06:29:57 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Водень]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Технології]]></category>
		<category><![CDATA[H2Global]]></category>
		<category><![CDATA[IEA]]></category>
		<category><![CDATA[World Hydrogen Summit]]></category>
		<category><![CDATA[водень]]></category>
		<category><![CDATA[воднева енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[електролізери]]></category>
		<category><![CDATA[ЕС]]></category>
		<category><![CDATA[Європа]]></category>
		<category><![CDATA[зелена аміак]]></category>
		<category><![CDATA[зелений водень]]></category>
		<category><![CDATA[Інвестиції]]></category>
		<category><![CDATA[метанол]]></category>
		<category><![CDATA[ринок водню]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=151807</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29073-водород.jpg" alt="Зелений водень у Європі: реальність замість оптимізму"/><br />Попри ентузіазм на Всесвітньому водневому саміті 2025 року, у Північно-Західній Європі реалізується лише 6% заявлених «зелених» водневих проєктів, а остаточні інвестиційні рішення ухвалено лише щодо 9%. Відсутність товарного ринку водню перешкоджає розвитку галузі, а державні дотації не розв&#8217;язують ключових проблем. Реальність замість амбіцій На саміті у Роттердамі урядові делегації та виробники демонстрували оптимізм щодо майбутнього [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29073-водород.jpg" alt="Зелений водень у Європі: реальність замість оптимізму"/><br /><p>Попри ентузіазм на Всесвітньому водневому саміті 2025 року, у Північно-Західній Європі реалізується лише 6% заявлених «зелених» водневих проєктів, а остаточні інвестиційні рішення ухвалено лише щодо 9%. Відсутність товарного ринку водню перешкоджає розвитку галузі, а державні дотації не розв&#8217;язують ключових проблем.</p>
<h3>Реальність замість амбіцій</h3>
<ul>
<li>На саміті у Роттердамі урядові делегації та виробники демонстрували оптимізм щодо майбутнього зеленого водню, однак <strong>реальні показники впровадження залишаються низькими</strong>.</li>
<li>За даними Міжнародного енергетичного агентства (<em>IEA</em>), лише <strong>6% проєктів знаходяться у стадії реалізації</strong>, і тільки <strong>9% — отримали фінальне інвестрішення</strong>.</li>
<li>Основні бар&#8217;єри: <strong>відсутність попиту</strong>, <strong>висока вартість</strong>, <strong>слабка банківська привабливість</strong>, а головне — <strong>нефункціонуючий товарний ринок</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Створення дієвого ринку водню — це не просто потреба, а основа всієї галузі. Без ринкової ціни фінансові інституції не братимуть на себе ризики», — зазначив Ґреґ Молнар, аналітик IEA.</p></blockquote>
<h3>Стратегії, що буксують</h3>
<ul>
<li>ЄС та уряди Нідерландів і Німеччини інвестують у водневу інфраструктуру, зокрема <strong>«хребет водню» — трубопровідну мережу</strong>.</li>
<li>Попри амбіції досягти <strong>30–35 ГВт потужностей електролізерів до 2030 року</strong>, практичний прогрес відсутній.</li>
<li>Ринок чекає наступного аукціону Європейського водневого банку <em>(кінець 2025 року)</em>, бюджет якого складає <strong>до €1 млрд</strong>.</li>
<li>Угода між Нідерландами та Німеччиною передбачає інвестиції <strong>близько €600 млн</strong> у закупівлю зеленого водню через Hintco (H2Global), з десяторічним контрактом HPA.</li>
</ul>
<h3>Переоцінка підходів</h3>
<ul>
<li>Експерти вказують, що <strong>зелений аміак або метанол</strong> можуть бути <strong>більш практичними</strong> у короткостроковій перспективі, ніж водень, через простіше транспортування й зберігання.</li>
<li><strong>Комерційна привабливість зеленого водню</strong> прогнозовано залишатиметься низькою щонайменше до <strong>2040 року</strong>.</li>
<li>Змушування ринку до переходу через податкові механізми або квоти, <em>особливо у стані кризи європейської промисловості</em>, не є конструктивною стратегією.</li>
</ul>
<h3>Поточна ситуація</h3>
<ul>
<li>Євросоюз оголосив фінансування <strong>15 водневих проєктів на суму €992 млн</strong> у п’яти країнах, що має забезпечити <strong>2,2 млн тонн водню за 10 років</strong>.</li>
<li>Субсидії у розмірі <strong>від €0,20 до €1,88 за кг</strong> лише частково компенсують ринкові ризики.</li>
<li>Попри державну підтримку, <strong>ринковий попит відсутній</strong>, а <strong>приватні інвестори стримані</strong> через невизначеність цінової моделі.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li>Попри стратегічну важливість, <strong>зелений водень не стане основним джерелом енергії до 2050 року</strong>.</li>
<li>Необхідно <strong>переглянути політику субсидій</strong>, <strong>розробити товарний ринок</strong> і <strong>орієнтуватися на комерційну доцільність</strong>.</li>
<li><strong>Інтеграція регіональних ринків</strong> має сенс лише за умови згоди приватного сектору, який визначатиме темп розвитку, а не держави чи НУО.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com" target="_blank">oilprice.com</a>,</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29073-водород.jpg" alt="Зелений водень у Європі: реальність замість оптимізму"/><br /><p>Попри ентузіазм на Всесвітньому водневому саміті 2025 року, у Північно-Західній Європі реалізується лише 6% заявлених «зелених» водневих проєктів, а остаточні інвестиційні рішення ухвалено лише щодо 9%. Відсутність товарного ринку водню перешкоджає розвитку галузі, а державні дотації не розв&#8217;язують ключових проблем.</p>
<h3>Реальність замість амбіцій</h3>
<ul>
<li>На саміті у Роттердамі урядові делегації та виробники демонстрували оптимізм щодо майбутнього зеленого водню, однак <strong>реальні показники впровадження залишаються низькими</strong>.</li>
<li>За даними Міжнародного енергетичного агентства (<em>IEA</em>), лише <strong>6% проєктів знаходяться у стадії реалізації</strong>, і тільки <strong>9% — отримали фінальне інвестрішення</strong>.</li>
<li>Основні бар&#8217;єри: <strong>відсутність попиту</strong>, <strong>висока вартість</strong>, <strong>слабка банківська привабливість</strong>, а головне — <strong>нефункціонуючий товарний ринок</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Створення дієвого ринку водню — це не просто потреба, а основа всієї галузі. Без ринкової ціни фінансові інституції не братимуть на себе ризики», — зазначив Ґреґ Молнар, аналітик IEA.</p></blockquote>
<h3>Стратегії, що буксують</h3>
<ul>
<li>ЄС та уряди Нідерландів і Німеччини інвестують у водневу інфраструктуру, зокрема <strong>«хребет водню» — трубопровідну мережу</strong>.</li>
<li>Попри амбіції досягти <strong>30–35 ГВт потужностей електролізерів до 2030 року</strong>, практичний прогрес відсутній.</li>
<li>Ринок чекає наступного аукціону Європейського водневого банку <em>(кінець 2025 року)</em>, бюджет якого складає <strong>до €1 млрд</strong>.</li>
<li>Угода між Нідерландами та Німеччиною передбачає інвестиції <strong>близько €600 млн</strong> у закупівлю зеленого водню через Hintco (H2Global), з десяторічним контрактом HPA.</li>
</ul>
<h3>Переоцінка підходів</h3>
<ul>
<li>Експерти вказують, що <strong>зелений аміак або метанол</strong> можуть бути <strong>більш практичними</strong> у короткостроковій перспективі, ніж водень, через простіше транспортування й зберігання.</li>
<li><strong>Комерційна привабливість зеленого водню</strong> прогнозовано залишатиметься низькою щонайменше до <strong>2040 року</strong>.</li>
<li>Змушування ринку до переходу через податкові механізми або квоти, <em>особливо у стані кризи європейської промисловості</em>, не є конструктивною стратегією.</li>
</ul>
<h3>Поточна ситуація</h3>
<ul>
<li>Євросоюз оголосив фінансування <strong>15 водневих проєктів на суму €992 млн</strong> у п’яти країнах, що має забезпечити <strong>2,2 млн тонн водню за 10 років</strong>.</li>
<li>Субсидії у розмірі <strong>від €0,20 до €1,88 за кг</strong> лише частково компенсують ринкові ризики.</li>
<li>Попри державну підтримку, <strong>ринковий попит відсутній</strong>, а <strong>приватні інвестори стримані</strong> через невизначеність цінової моделі.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li>Попри стратегічну важливість, <strong>зелений водень не стане основним джерелом енергії до 2050 року</strong>.</li>
<li>Необхідно <strong>переглянути політику субсидій</strong>, <strong>розробити товарний ринок</strong> і <strong>орієнтуватися на комерційну доцільність</strong>.</li>
<li><strong>Інтеграція регіональних ринків</strong> має сенс лише за умови згоди приватного сектору, який визначатиме темп розвитку, а не держави чи НУО.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com" target="_blank">oilprice.com</a>,</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/05/23/zelenij-voden-u-yevropi-realnist-zamist-optimizmu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>IMO не забезпечить економічних стимулів для «зеленого» метанолу й аміаку до 2035 року</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/05/14/imo-ne-zabezpechit-ekonomichnix-stimuliv-dlya-zelenogo-metanolu-j-amiaku-do-2035-roku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/05/14/imo-ne-zabezpechit-ekonomichnix-stimuliv-dlya-zelenogo-metanolu-j-amiaku-do-2035-roku/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 14 May 2025 09:33:10 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Аміак]]></category>
		<category><![CDATA[Відновлювана енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Екологія]]></category>
		<category><![CDATA[Енергія майбутнього]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Метанол]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[ammonia]]></category>
		<category><![CDATA[bio-LNG]]></category>
		<category><![CDATA[emissions trading]]></category>
		<category><![CDATA[green fuels]]></category>
		<category><![CDATA[IMO]]></category>
		<category><![CDATA[methanol]]></category>
		<category><![CDATA[амиак]]></category>
		<category><![CDATA[біопаливо]]></category>
		<category><![CDATA[викиди]]></category>
		<category><![CDATA[метанол]]></category>
		<category><![CDATA[морські перевезення]]></category>
		<category><![CDATA[энергия]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=151654</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29045-Метанол.png" alt="IMO не забезпечить економічних стимулів для «зеленого» метанолу й аміаку до 2035 року"/><br />Запровадження глобального механізму ціноутворення на викиди парникових газів від Міжнародної морської організації (IMO) не забезпечує належної підтримки для широкого впровадження зеленого метанолу та аміаку — попри наявність штрафів за викиди та торгівельних кредитів для низьковуглецевого пального. Механізм IMO: штрафи замість стимулів У 2028 році IMO планує впровадити дворівневу систему штрафів для судноплавних операторів: $100/т CO₂e [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29045-Метанол.png" alt="IMO не забезпечить економічних стимулів для «зеленого» метанолу й аміаку до 2035 року"/><br /><p>Запровадження глобального механізму ціноутворення на викиди парникових газів від Міжнародної морської організації (IMO) не забезпечує належної підтримки для широкого впровадження зеленого метанолу та аміаку — попри наявність штрафів за викиди та торгівельних кредитів для низьковуглецевого пального.</p>
<h3>Механізм IMO: штрафи замість стимулів</h3>
<p>У 2028 році IMO планує впровадити дворівневу систему штрафів для судноплавних операторів:</p>
<ul>
<li><strong>$100/т CO₂e</strong> — за викиди в межах від базового рівня до ліміту прямої інтенсивності викидів</li>
<li><strong>$380/т CO₂e</strong> — за перевищення базового рівня</li>
<li>Щорічне <strong>поступове посилення лімітів</strong> до 2035 року</li>
<li><strong>Торгівельні кредити</strong> — надаються за викиди, що нижчі за встановлений ліміт</li>
</ul>
<p>Водночас <em>навіть за цінами квот у $72/т CO₂e</em> (на рівні квітня 2025 р. в системі торгівлі ЄС), компенсація для зелених видів пального залишається недостатньою.</p>
<h3>Економіка зеленого пального: цифри без ілюзій</h3>
<ul>
<li><strong>Зелений аміак</strong> у 2028 р. отримає лише <strong>$215/т</strong> у вигляді торгівельних кредитів, проти його квітневої ціни в <strong>$2 830/т VLSFOe</strong></li>
<li><strong>Біометанол</strong> — $175/т кредитів проти <strong>$2 318/т</strong> фактичної ціни</li>
<li><strong>Безсубсидійний біо-LNG</strong> — на рівні <strong>$1 185/т</strong> у квітні 2025 р., що дешевше за B100, зелений аміак і біометанол</li>
</ul>
<p>Щоб зрівнятись у вартості з біо-LNG, <strong>ціна зеленого аміаку має знизитися на 57%</strong>, а біометанолу — <strong>на 49%</strong> до 2028 року.</p>
<blockquote><p>«Без суттєвого зниження цін на зелене паливо або зростання вартості викопного, структура IMO не забезпечує достатнього економічного стимулу для масового впровадження зеленого аміаку та біометанолу».</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="mailto:oil@ukroil.com.ua">НТЦ Псіхєя</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/en/news-and-insights/latest-market-news/2686056-imo-ghg-pricing-falls-short-on-green-methanol-ammonia" target="_blank">argusmedia.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29045-Метанол.png" alt="IMO не забезпечить економічних стимулів для «зеленого» метанолу й аміаку до 2035 року"/><br /><p>Запровадження глобального механізму ціноутворення на викиди парникових газів від Міжнародної морської організації (IMO) не забезпечує належної підтримки для широкого впровадження зеленого метанолу та аміаку — попри наявність штрафів за викиди та торгівельних кредитів для низьковуглецевого пального.</p>
<h3>Механізм IMO: штрафи замість стимулів</h3>
<p>У 2028 році IMO планує впровадити дворівневу систему штрафів для судноплавних операторів:</p>
<ul>
<li><strong>$100/т CO₂e</strong> — за викиди в межах від базового рівня до ліміту прямої інтенсивності викидів</li>
<li><strong>$380/т CO₂e</strong> — за перевищення базового рівня</li>
<li>Щорічне <strong>поступове посилення лімітів</strong> до 2035 року</li>
<li><strong>Торгівельні кредити</strong> — надаються за викиди, що нижчі за встановлений ліміт</li>
</ul>
<p>Водночас <em>навіть за цінами квот у $72/т CO₂e</em> (на рівні квітня 2025 р. в системі торгівлі ЄС), компенсація для зелених видів пального залишається недостатньою.</p>
<h3>Економіка зеленого пального: цифри без ілюзій</h3>
<ul>
<li><strong>Зелений аміак</strong> у 2028 р. отримає лише <strong>$215/т</strong> у вигляді торгівельних кредитів, проти його квітневої ціни в <strong>$2 830/т VLSFOe</strong></li>
<li><strong>Біометанол</strong> — $175/т кредитів проти <strong>$2 318/т</strong> фактичної ціни</li>
<li><strong>Безсубсидійний біо-LNG</strong> — на рівні <strong>$1 185/т</strong> у квітні 2025 р., що дешевше за B100, зелений аміак і біометанол</li>
</ul>
<p>Щоб зрівнятись у вартості з біо-LNG, <strong>ціна зеленого аміаку має знизитися на 57%</strong>, а біометанолу — <strong>на 49%</strong> до 2028 року.</p>
<blockquote><p>«Без суттєвого зниження цін на зелене паливо або зростання вартості викопного, структура IMO не забезпечує достатнього економічного стимулу для масового впровадження зеленого аміаку та біометанолу».</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="mailto:oil@ukroil.com.ua">НТЦ Псіхєя</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/en/news-and-insights/latest-market-news/2686056-imo-ghg-pricing-falls-short-on-green-methanol-ammonia" target="_blank">argusmedia.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/05/14/imo-ne-zabezpechit-ekonomichnix-stimuliv-dlya-zelenogo-metanolu-j-amiaku-do-2035-roku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Burisma з Matrapac побудують завод з виробництва інгібітору гідроутворювань</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2019/09/23/burisma-z-matrapac-pobuduyut-zavod-z-virobnictva-ingibitoru-gidroutvoryuvan/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2019/09/23/burisma-z-matrapac-pobuduyut-zavod-z-virobnictva-ingibitoru-gidroutvoryuvan/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 23 Sep 2019 14:00:55 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Метан]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Бурисма]]></category>
		<category><![CDATA[інгібітор]]></category>
		<category><![CDATA[інгібітор гідроутворювань]]></category>
		<category><![CDATA[метанол]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=130179</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/19050-Burisma.jpg" alt="Burisma з Matrapac побудують завод з виробництва інгібітору гідроутворювань"/><br />Burisma Group досягла угоди з німецькою компанією Matrapac, про спільне завершення будівництва і запуску в експлуатацію заводу по виробництву інгібітору гідроутворювань на основі метанолу. ]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/19050-Burisma.jpg" alt="Burisma з Matrapac побудують завод з виробництва інгібітору гідроутворювань"/><br /><p>Burisma Group досягла угоди з німецькою компанією Matrapac, про спільне завершення будівництва і запуску в експлуатацію заводу по виробництву інгібітору гідроутворювань на основі метанолу. <span id="more-130179"></span></p>
<p>Про це EXPRO <a href="https://expro.com.ua/novini/burisma-z-matrapac-pobuduyut-zavod-z-virobnictva-ngbtoru-gdroutvoryuvan">повідомило</a> джерело в компанії.</p>
<p>За його словами, будівництво заводу з виробництва метанольного інгібітора гідратоутворень, сировиною для якого служить природний газ, компанія Матрапак почала ще в 2016 році в Краснокутському районі Харківської області. На момент старту Матрапак декларував, що загальна кошторисна вартість проекту становила близько 400 млн. грн, яку компанія готова була інвестувати в будівництво в повному обсязі, що дозволило б побудувати і запустити завод за два роки. Планована потужність заводу становила 10 тис т готової продукції на рік.</p>
<p>Однак через півроку після початку будівництва між ДФС України і компанією Матрапак розгорівся конфлікт. В рамках якого ДФС звинувачувала Матрапак в несплаті податків. В результаті конфліктних баталій, незважаючи на те, що Матрапак довів у судовому порядку свою правоту в повному обсязі і звинувачення з боку ДФС щодо компанії були зняті, німці в 2017 році переглянули свою інвестиційну програму в Україні і заморозили будівництво заводу.</p>
<p>На даний момент між Бурісмой і Матрапаком досягнуто згоди про партнерство, в рамках якого завод з виробництва метанольних інгібіторів буде підключений до газовидобувних потужностей Бурісма, розташованих в цьому районі.</p>
<p>«Сума угоди невідома, але імовірно в силу вищеописаних подій Матрапак поступився Бурісмі 50% частку в проекті з дисконтом», &#8212; повідомив співрозмовник.  «Цілком очевидно, що дане партнерство вигідне обом сторонам, так як німці отримали стратегічного партнера в регіоні, і який зможе перезапустити взаємини останніх з українськими реаліями. Крім того Бурісма на сто відсотків забезпечить метанолом свої газовидобувні потужності, які зараз закуповуються по імпорту».</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/19050-Burisma.jpg" alt="Burisma з Matrapac побудують завод з виробництва інгібітору гідроутворювань"/><br /><p>Burisma Group досягла угоди з німецькою компанією Matrapac, про спільне завершення будівництва і запуску в експлуатацію заводу по виробництву інгібітору гідроутворювань на основі метанолу. <span id="more-130179"></span></p>
<p>Про це EXPRO <a href="https://expro.com.ua/novini/burisma-z-matrapac-pobuduyut-zavod-z-virobnictva-ngbtoru-gdroutvoryuvan">повідомило</a> джерело в компанії.</p>
<p>За його словами, будівництво заводу з виробництва метанольного інгібітора гідратоутворень, сировиною для якого служить природний газ, компанія Матрапак почала ще в 2016 році в Краснокутському районі Харківської області. На момент старту Матрапак декларував, що загальна кошторисна вартість проекту становила близько 400 млн. грн, яку компанія готова була інвестувати в будівництво в повному обсязі, що дозволило б побудувати і запустити завод за два роки. Планована потужність заводу становила 10 тис т готової продукції на рік.</p>
<p>Однак через півроку після початку будівництва між ДФС України і компанією Матрапак розгорівся конфлікт. В рамках якого ДФС звинувачувала Матрапак в несплаті податків. В результаті конфліктних баталій, незважаючи на те, що Матрапак довів у судовому порядку свою правоту в повному обсязі і звинувачення з боку ДФС щодо компанії були зняті, німці в 2017 році переглянули свою інвестиційну програму в Україні і заморозили будівництво заводу.</p>
<p>На даний момент між Бурісмой і Матрапаком досягнуто згоди про партнерство, в рамках якого завод з виробництва метанольних інгібіторів буде підключений до газовидобувних потужностей Бурісма, розташованих в цьому районі.</p>
<p>«Сума угоди невідома, але імовірно в силу вищеописаних подій Матрапак поступився Бурісмі 50% частку в проекті з дисконтом», &#8212; повідомив співрозмовник.  «Цілком очевидно, що дане партнерство вигідне обом сторонам, так як німці отримали стратегічного партнера в регіоні, і який зможе перезапустити взаємини останніх з українськими реаліями. Крім того Бурісма на сто відсотків забезпечить метанолом свої газовидобувні потужності, які зараз закуповуються по імпорту».</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2019/09/23/burisma-z-matrapac-pobuduyut-zavod-z-virobnictva-ingibitoru-gidroutvoryuvan/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Мощность Шебелинского НПЗ вырастет</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2017/12/20/moshhnost-shebelinskogo-npz-vyrastet/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2017/12/20/moshhnost-shebelinskogo-npz-vyrastet/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 20 Dec 2017 14:06:05 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Читайте ще]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[конденсат]]></category>
		<category><![CDATA[метанол]]></category>
		<category><![CDATA[МТБЭ]]></category>
		<category><![CDATA[нефтепродукты]]></category>
		<category><![CDATA[С. Федоренко]]></category>
		<category><![CDATA[СУГ]]></category>
		<category><![CDATA[Укргаздобыча]]></category>
		<category><![CDATA[Хрестищенский завод LPG]]></category>
		<category><![CDATA[Шебелинский НПЗ]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=113760</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/11543-ukrgazdobyicha-raportuet.jpg" alt="Мощность Шебелинского НПЗ вырастет"/><br />ПАО «Укргаздобыча» намерено увеличить мощности по переработке Шебелинского НПЗ с 550 тыс. т до 1 млн т. ]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/11543-ukrgazdobyicha-raportuet.jpg" alt="Мощность Шебелинского НПЗ вырастет"/><br /><p>ПАО «Укргаздобыча» намерено увеличить мощности по переработке Шебелинского НПЗ с 550 тыс. т до 1 млн т. <span id="more-113760"></span></p>
<p>Об этом в <a href="http://ugv.com.ua/uploads/1513757619.pdf" target="_blank">докладе</a> «Downstream активи ПАТ «Укргаздобычи» коммерческого директора компании Сергея Федоренко.</p>
<p>Программа инвестиций в переработку и реализацию предполагает до 2021 года $152 млн, в том числе, инвестиции в Шебелинский НПЗ ($64 млн),  строительство Хрестищенского завода LPG ($47,7 млн) и Завода по производству метанола / МТБЭ ($40 млн.).</p>
<p>Текущие объемы загрузки Шебелинского НПЗ составляют около 550 тыс. т. При этом объеме переработки заложены следующие инвестпроекты: комплексы гидроочистки и изомеризации, использование технологии депарафинизации для производства арктических сортов ДТ.</p>
<p>Ориентировочная стоимость двух новых установок составляет $27 млн, а проектные мощности – 100 и 150 тыс. т в год соответственно. Запуск установки изомеризации позволит дополнительно получать около 156 тыс. т бензина Евро-5, за счет более дешевых продуктов (бензолосодержащая фракция и риформат).</p>
<p>Ввод в эксплуатацию завода по производству LPG запланирован на декабрь 2020 г. Проектная мощность завода 10-12 млн.куб.м. /сут с выходом 73 тыс. т. LPG и 16 тыс. т. конденсата в год.</p>
<p>Пуск завода по производству метанола / МТБЭ запланирован на 2021 год.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/11543-ukrgazdobyicha-raportuet.jpg" alt="Мощность Шебелинского НПЗ вырастет"/><br /><p>ПАО «Укргаздобыча» намерено увеличить мощности по переработке Шебелинского НПЗ с 550 тыс. т до 1 млн т. <span id="more-113760"></span></p>
<p>Об этом в <a href="http://ugv.com.ua/uploads/1513757619.pdf" target="_blank">докладе</a> «Downstream активи ПАТ «Укргаздобычи» коммерческого директора компании Сергея Федоренко.</p>
<p>Программа инвестиций в переработку и реализацию предполагает до 2021 года $152 млн, в том числе, инвестиции в Шебелинский НПЗ ($64 млн),  строительство Хрестищенского завода LPG ($47,7 млн) и Завода по производству метанола / МТБЭ ($40 млн.).</p>
<p>Текущие объемы загрузки Шебелинского НПЗ составляют около 550 тыс. т. При этом объеме переработки заложены следующие инвестпроекты: комплексы гидроочистки и изомеризации, использование технологии депарафинизации для производства арктических сортов ДТ.</p>
<p>Ориентировочная стоимость двух новых установок составляет $27 млн, а проектные мощности – 100 и 150 тыс. т в год соответственно. Запуск установки изомеризации позволит дополнительно получать около 156 тыс. т бензина Евро-5, за счет более дешевых продуктов (бензолосодержащая фракция и риформат).</p>
<p>Ввод в эксплуатацию завода по производству LPG запланирован на декабрь 2020 г. Проектная мощность завода 10-12 млн.куб.м. /сут с выходом 73 тыс. т. LPG и 16 тыс. т. конденсата в год.</p>
<p>Пуск завода по производству метанола / МТБЭ запланирован на 2021 год.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2017/12/20/moshhnost-shebelinskogo-npz-vyrastet/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>УЭБ запустила торги метанолом с привязками к мировым индикаторам</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2017/09/25/ueb-zapustila-torgi-metanolom-s-privyazkami-u-mirovym-indikatoram/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2017/09/25/ueb-zapustila-torgi-metanolom-s-privyazkami-u-mirovym-indikatoram/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 25 Sep 2017 07:15:20 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Читайте ще]]></category>
		<category><![CDATA[ICIS]]></category>
		<category><![CDATA[ProZorrо]]></category>
		<category><![CDATA[А. Дубовский]]></category>
		<category><![CDATA[метанол]]></category>
		<category><![CDATA[Нефтегаз Украины]]></category>
		<category><![CDATA[нефтепродукты]]></category>
		<category><![CDATA[новости Украины]]></category>
		<category><![CDATA[природный газ]]></category>
		<category><![CDATA[Укргаздобыча]]></category>
		<category><![CDATA[УЭБ]]></category>
		<category><![CDATA[электронные торги]]></category>
		<category><![CDATA[энергоресурсы]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=111401</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://forins.ua/sites/default/files/imagecache/openNews/news/birzha-nefteproduktov-1.jpg" alt="УЭБ запустила торги метанолом с привязками к мировым индикаторам"/><br />«Украинская энергетическая биржа» (УЭБ) 20 сентября провела первые в Украине электронные биржевые торги по закупке метанола в режиме коэффициентов, на которых ПАО «Укргаздобыча» закупило 9 тыс. тонн метанола с привязкой к средневзвешенным котировкам ICIS Methanol (Europe).]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://forins.ua/sites/default/files/imagecache/openNews/news/birzha-nefteproduktov-1.jpg" alt="УЭБ запустила торги метанолом с привязками к мировым индикаторам"/><br /><p>«Украинская энергетическая биржа» (УЭБ) 20 сентября провела первые в Украине электронные биржевые торги по закупке метанола в режиме коэффициентов, на которых ПАО «Укргаздобыча» закупило 9 тыс. тонн метанола с привязкой к средневзвешенным котировкам ICIS Methanol (Europe).<span id="more-111401"></span></p>
<p>Как <a href="http://reform.energy/news/ueb-zapustila-torgi-metanolom-zhdet-aktivizatsii-torgov-gazom-s-2018g-3053" target="_blank">сообщает</a> «Энергореформа» об этом ресурсу сообщил глава биржевого комитета УЭБ Алексей Дубовский в кулуарах Украинскогом финансового форума, организованного ICU в Одессе 21-22 сентября.</p>
<p>По его словам, в отсутствие ценовых индикаторов на метанол в Украине ранее такие закупки были сопряжены с коррупцией, тогда как биржевая привязка их к мировым индикаторам позволяет решить эту проблему.</p>
<p>Торги проходили в режиме коэффициентов, где поставщики предлагали понижающий коэффициент к котировке ICIS. По итогам торгов коэффициент составил 0,955, что позволило «Укргаздобыче» получить скидку в 4,5% при закупке.</p>
<p>«Фактически, «Укргаздобыча» купила дешевле спота&#187;, – пояснил А.Дубовский.</p>
<p>Поставка товара будет осуществляться в течение октября 2017 года – января 2018 года на пяти наливных складах компании.</p>
<p>А.Дубовский поблагодарил «Укргаздобычу» и НАК «Нефтегаз Украины», которые помогают во внедрении новых прозрачных биржевых инструментов.</p>
<p>Он также призвал перевести бюджетные закупки сырьевых товаров из системы «Прозорро» на товарные биржи, торги на которых позволят достигнуть большей экономии.</p>
<p>«Мы сами &#8212; члены «Прозорро», но есть моменты, которые в ней не решены, например, всего три шага аукциона. Commodities должны торговаться на биржах. «Прозорро» сделало многое для вывода этого рынка из тени, но на сегодня Укргаздобыча показывает наличие более эффективных механизмов продаж», – отметил глава биржевого комитета.</p>
<p>Согласно расчетам УЭБ, бюджетные учреждения при закупках природного газа через «Прозорро» в текущем году переплатили 2,3 млрд грн по сравнению с ценами, по которым они могли бы купить его на бирже.</p>
<p>А.Дубовский уточнил, что пока на бирже торгуются месячные форварды на природный газ, ликвидность в этом сегменте растет: если в январе было около 10-15 участников, то сейчас &#8212; около 70 и на торги, помимо трейдеров, начали выходить конечные потребители.</p>
<p>«Когда в следующем году «Укртансгаз» внедрит ежедневную балансировку, ликвидность повысится. Но даже те месячные форварды, которые торгуются, весьма интересные: видим арбитраж между рынками: импортеры закупают газ на хабах и здесь продают с определенной своей маржой», – сказал глава биржевого комитета.</p>
<p>Он уточнил, что объем торгов природным газом на биржах составил около 100 млн. куб. м на 700 млн грн.</p>
<p>В целом, по его словам, на бирже заключено 13 тыс. контрактов с энергоресурсами на сумму 22 млрд грн за срок немногим более года, и они 100%-но закончились поставками, более чем в 500 торговых сессиях приняли участие свыше 600 участников,</p>
<p>Наибольшие объемы приходятся на нефтепродукты – 940 тыс. тонн на 16 млрд грн, и УЭБ оценивает свою долю от внутреннего производства в 21,3% по бензинам, в 21,8% – по дизельному топливу.</p>
<p>Объем торгов LPG составил 280 тыс. тонн на 3,8 млрд грн, или, согласно оценкам биржи, около 15% от всего рынка этого продукта.</p>
<p>Помимо этого, на бирже было продано 1,7 млн тонн угля на 4 млрд грн, однако А.Дубовский признал, что ликвидности по углю пока нет.</p>
<p>Говоря о будущем, он связал надежды с запуском торговли дерривативами для возможностей хеджирования, дальнейшее усиление контроля за трансфертным ценообразованием и рекомендации Антимонопольного комитета монополиям или олигополиям по продаже их ресурсов через биржи.</p>
<p>Как ранее сообщал «<a href="http://oilreview.kiev.ua/2017/09/14/v-sleduyushhem-mesyace-szhizhennyj-gaz-ukrgazdobychi-smenit-torgovuyu-ploshhadku/" target="_blank">Терминал</a>», «Укргаздобыча» и «Украинская Энергетическая биржа» работают над переводом торгов по продаже сжиженного газа (производимого «Укргаздобычей») на электронную площадку.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://forins.ua/sites/default/files/imagecache/openNews/news/birzha-nefteproduktov-1.jpg" alt="УЭБ запустила торги метанолом с привязками к мировым индикаторам"/><br /><p>«Украинская энергетическая биржа» (УЭБ) 20 сентября провела первые в Украине электронные биржевые торги по закупке метанола в режиме коэффициентов, на которых ПАО «Укргаздобыча» закупило 9 тыс. тонн метанола с привязкой к средневзвешенным котировкам ICIS Methanol (Europe).<span id="more-111401"></span></p>
<p>Как <a href="http://reform.energy/news/ueb-zapustila-torgi-metanolom-zhdet-aktivizatsii-torgov-gazom-s-2018g-3053" target="_blank">сообщает</a> «Энергореформа» об этом ресурсу сообщил глава биржевого комитета УЭБ Алексей Дубовский в кулуарах Украинскогом финансового форума, организованного ICU в Одессе 21-22 сентября.</p>
<p>По его словам, в отсутствие ценовых индикаторов на метанол в Украине ранее такие закупки были сопряжены с коррупцией, тогда как биржевая привязка их к мировым индикаторам позволяет решить эту проблему.</p>
<p>Торги проходили в режиме коэффициентов, где поставщики предлагали понижающий коэффициент к котировке ICIS. По итогам торгов коэффициент составил 0,955, что позволило «Укргаздобыче» получить скидку в 4,5% при закупке.</p>
<p>«Фактически, «Укргаздобыча» купила дешевле спота&#187;, – пояснил А.Дубовский.</p>
<p>Поставка товара будет осуществляться в течение октября 2017 года – января 2018 года на пяти наливных складах компании.</p>
<p>А.Дубовский поблагодарил «Укргаздобычу» и НАК «Нефтегаз Украины», которые помогают во внедрении новых прозрачных биржевых инструментов.</p>
<p>Он также призвал перевести бюджетные закупки сырьевых товаров из системы «Прозорро» на товарные биржи, торги на которых позволят достигнуть большей экономии.</p>
<p>«Мы сами &#8212; члены «Прозорро», но есть моменты, которые в ней не решены, например, всего три шага аукциона. Commodities должны торговаться на биржах. «Прозорро» сделало многое для вывода этого рынка из тени, но на сегодня Укргаздобыча показывает наличие более эффективных механизмов продаж», – отметил глава биржевого комитета.</p>
<p>Согласно расчетам УЭБ, бюджетные учреждения при закупках природного газа через «Прозорро» в текущем году переплатили 2,3 млрд грн по сравнению с ценами, по которым они могли бы купить его на бирже.</p>
<p>А.Дубовский уточнил, что пока на бирже торгуются месячные форварды на природный газ, ликвидность в этом сегменте растет: если в январе было около 10-15 участников, то сейчас &#8212; около 70 и на торги, помимо трейдеров, начали выходить конечные потребители.</p>
<p>«Когда в следующем году «Укртансгаз» внедрит ежедневную балансировку, ликвидность повысится. Но даже те месячные форварды, которые торгуются, весьма интересные: видим арбитраж между рынками: импортеры закупают газ на хабах и здесь продают с определенной своей маржой», – сказал глава биржевого комитета.</p>
<p>Он уточнил, что объем торгов природным газом на биржах составил около 100 млн. куб. м на 700 млн грн.</p>
<p>В целом, по его словам, на бирже заключено 13 тыс. контрактов с энергоресурсами на сумму 22 млрд грн за срок немногим более года, и они 100%-но закончились поставками, более чем в 500 торговых сессиях приняли участие свыше 600 участников,</p>
<p>Наибольшие объемы приходятся на нефтепродукты – 940 тыс. тонн на 16 млрд грн, и УЭБ оценивает свою долю от внутреннего производства в 21,3% по бензинам, в 21,8% – по дизельному топливу.</p>
<p>Объем торгов LPG составил 280 тыс. тонн на 3,8 млрд грн, или, согласно оценкам биржи, около 15% от всего рынка этого продукта.</p>
<p>Помимо этого, на бирже было продано 1,7 млн тонн угля на 4 млрд грн, однако А.Дубовский признал, что ликвидности по углю пока нет.</p>
<p>Говоря о будущем, он связал надежды с запуском торговли дерривативами для возможностей хеджирования, дальнейшее усиление контроля за трансфертным ценообразованием и рекомендации Антимонопольного комитета монополиям или олигополиям по продаже их ресурсов через биржи.</p>
<p>Как ранее сообщал «<a href="http://oilreview.kiev.ua/2017/09/14/v-sleduyushhem-mesyace-szhizhennyj-gaz-ukrgazdobychi-smenit-torgovuyu-ploshhadku/" target="_blank">Терминал</a>», «Укргаздобыча» и «Украинская Энергетическая биржа» работают над переводом торгов по продаже сжиженного газа (производимого «Укргаздобычей») на электронную площадку.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2017/09/25/ueb-zapustila-torgi-metanolom-s-privyazkami-u-mirovym-indikatoram/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>&#171;Укргаздобыча&#187; покупает метанол слишком дорого (расчеты)</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2016/05/12/ukrgazdobycha-pokupaet-metanol-slishkom-dorogo-raschety/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2016/05/12/ukrgazdobycha-pokupaet-metanol-slishkom-dorogo-raschety/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 12 May 2016 08:20:43 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Оксана Матиек]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Читайте ще]]></category>
		<category><![CDATA[«Северодонецкое объединение «Азот»]]></category>
		<category><![CDATA[Гройсман]]></category>
		<category><![CDATA[метанол]]></category>
		<category><![CDATA[Минэкономразвития]]></category>
		<category><![CDATA[новости]]></category>
		<category><![CDATA[новости Украины]]></category>
		<category><![CDATA[Укргаздобыча]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=101915</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/pic-money-hrn.jpg" alt="&#171;Укргаздобыча&#187; покупает метанол слишком дорого (расчеты)"/><br />Премьер министр Украины Владимир Гройсман поручил Министерству экономического развития и торговли Украины поработать над вопросом выпуска метанола на ЧАО «Северодонецкое объединение «Азот» (Луганская обл.).]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/pic-money-hrn.jpg" alt="&#171;Укргаздобыча&#187; покупает метанол слишком дорого (расчеты)"/><br /><p>Премьер министр Украины Владимир Гройсман поручил Министерству экономического развития и торговли Украины поработать над вопросом выпуска метанола на ЧАО «Северодонецкое объединение «Азот» (Луганская обл.).<span id="more-101915"></span></p>
<p>Соответственное поручение премьер-министр дал непосредственно первому вице-премьеру &#8212; министру экономического развития и торговли Степану Кубиву, который поднял этот вопрос на заседании правительства при рассмотрении доклада «Укргаздобычи» о планах по наращиванию добычи, информирует <a href="http://interfax.com.ua/news/economic/342556.html">Интерфакс-Украина</a>.</p>
<p>«Проведите, пожалуйста, совещание, скоординируйте эту работу», &#8212; сказал В. Гройсман.</p>
<p>В свою очередь глава Минэкономразвития заявил, что «Укргаздобыча» могла бы экономить более $300 на тонне метанола, закупая его у Северодонецкого «Азота» вместо импорта.</p>
<p><a href="http://oilreview.kiev.ua/?p=101911">Напомним</a>, вчера СБУ и Генпрокуратура начали следственные действия в офисе «Укргаздобычи». Здание компании оказалось полностью заблокированным.</p>
<p>В ходе заседания Кабмина 11 мая руководитель газодобывающей компании Олег Прохоренко подтвердил информацию касаемо обысков, а позже, в ходе общения с журналистами, предположил, что такие действия могут быть связанны с закупками компанией <a href="https://www.youtube.com/watch?v=sfMr3aoOXiY">метанола</a>.</p>
<p>«Не могу сейчас комментировать, потому что фактов нет. Я могу сказать, что цену на закупку метанола мы снизили с июля где-то на $500/т. Ранее метанол закупался по цене $1450/т, а мы достигли того, что сейчас мы покупаем за $950/т, и это было сделано за полгода. Если кто-то хочет расследовать, как и когда закупался метанол, мы предоставляем всю информацию», – сказал О. Прохоренко.</p>
<p>Согласно данным ICIS Methanol Europe, стоимость метанола в портах Роттердама в середине апреля 2016 г. составляла примерно $190 за т. Как показали расчеты НТЦ «Психея», с учетом таможенного оформления и налогообложения и <strong>без учета логистики, хранения и потерь,</strong> закупленный по этим ценам ресурс в Украине имел бы цену $662 за т.</p>
<p>В то же время, согласно объявлению <a href="https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2016-04-12-000360-a/">«Укргаздобычи» о проведении закупки от 12 апреля</a> 2016 года, стартовая цена за 1 т. метанола составила 24 тыс. грн за т. с учетом НДС (по состоянию на 12 апреля &#8212; $941 за т). В то же время ООО «Укратом сервис» предложил наименьшую цену – 148 998 800 грн за 7 тыс. т с учетом НДС, что составляет 21 286 грн за т или $844 за т. Таким образом, цена, предложенная «Укратом сервисом», хотя и ниже цен в период «попередников», но почти на треть ($182 на одной тонне) выше европейского уровня.</p>
<h4><strong>Справка:</strong></h4>
<p style="padding-left: 45px;">ЧАО «Северодонецкое объединение «Азот», подконтрольное Group DF Дмитрия Фирташа, было остановлено вместе со «Стиролом» (Горловка) в начале мая 2014 года по соображениям безопасности. «Стирол» в настоящее время находится на территории, неподконтрольной Украине.</p>
<p style="padding-left: 45px;">В конце 2014 года Северодонецкий «Азот» частично возобновил выпуск продукции, запустив два цеха: по производству азотной кислоты и по производству аммиачной селитры, однако основные его мощности простаивают, в том числе по причине проблемы с энергоснабжением.</p>
<p style="padding-left: 45px;">Глава Луганской областной военно-гражданской администрации Юрий Гарбуз 10 мая 2016 года также поручил проработать возможность возобновления работы Северодонецкого «Азота» с 1 июня.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/pic-money-hrn.jpg" alt="&#171;Укргаздобыча&#187; покупает метанол слишком дорого (расчеты)"/><br /><p>Премьер министр Украины Владимир Гройсман поручил Министерству экономического развития и торговли Украины поработать над вопросом выпуска метанола на ЧАО «Северодонецкое объединение «Азот» (Луганская обл.).<span id="more-101915"></span></p>
<p>Соответственное поручение премьер-министр дал непосредственно первому вице-премьеру &#8212; министру экономического развития и торговли Степану Кубиву, который поднял этот вопрос на заседании правительства при рассмотрении доклада «Укргаздобычи» о планах по наращиванию добычи, информирует <a href="http://interfax.com.ua/news/economic/342556.html">Интерфакс-Украина</a>.</p>
<p>«Проведите, пожалуйста, совещание, скоординируйте эту работу», &#8212; сказал В. Гройсман.</p>
<p>В свою очередь глава Минэкономразвития заявил, что «Укргаздобыча» могла бы экономить более $300 на тонне метанола, закупая его у Северодонецкого «Азота» вместо импорта.</p>
<p><a href="http://oilreview.kiev.ua/?p=101911">Напомним</a>, вчера СБУ и Генпрокуратура начали следственные действия в офисе «Укргаздобычи». Здание компании оказалось полностью заблокированным.</p>
<p>В ходе заседания Кабмина 11 мая руководитель газодобывающей компании Олег Прохоренко подтвердил информацию касаемо обысков, а позже, в ходе общения с журналистами, предположил, что такие действия могут быть связанны с закупками компанией <a href="https://www.youtube.com/watch?v=sfMr3aoOXiY">метанола</a>.</p>
<p>«Не могу сейчас комментировать, потому что фактов нет. Я могу сказать, что цену на закупку метанола мы снизили с июля где-то на $500/т. Ранее метанол закупался по цене $1450/т, а мы достигли того, что сейчас мы покупаем за $950/т, и это было сделано за полгода. Если кто-то хочет расследовать, как и когда закупался метанол, мы предоставляем всю информацию», – сказал О. Прохоренко.</p>
<p>Согласно данным ICIS Methanol Europe, стоимость метанола в портах Роттердама в середине апреля 2016 г. составляла примерно $190 за т. Как показали расчеты НТЦ «Психея», с учетом таможенного оформления и налогообложения и <strong>без учета логистики, хранения и потерь,</strong> закупленный по этим ценам ресурс в Украине имел бы цену $662 за т.</p>
<p>В то же время, согласно объявлению <a href="https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2016-04-12-000360-a/">«Укргаздобычи» о проведении закупки от 12 апреля</a> 2016 года, стартовая цена за 1 т. метанола составила 24 тыс. грн за т. с учетом НДС (по состоянию на 12 апреля &#8212; $941 за т). В то же время ООО «Укратом сервис» предложил наименьшую цену – 148 998 800 грн за 7 тыс. т с учетом НДС, что составляет 21 286 грн за т или $844 за т. Таким образом, цена, предложенная «Укратом сервисом», хотя и ниже цен в период «попередников», но почти на треть ($182 на одной тонне) выше европейского уровня.</p>
<h4><strong>Справка:</strong></h4>
<p style="padding-left: 45px;">ЧАО «Северодонецкое объединение «Азот», подконтрольное Group DF Дмитрия Фирташа, было остановлено вместе со «Стиролом» (Горловка) в начале мая 2014 года по соображениям безопасности. «Стирол» в настоящее время находится на территории, неподконтрольной Украине.</p>
<p style="padding-left: 45px;">В конце 2014 года Северодонецкий «Азот» частично возобновил выпуск продукции, запустив два цеха: по производству азотной кислоты и по производству аммиачной селитры, однако основные его мощности простаивают, в том числе по причине проблемы с энергоснабжением.</p>
<p style="padding-left: 45px;">Глава Луганской областной военно-гражданской администрации Юрий Гарбуз 10 мая 2016 года также поручил проработать возможность возобновления работы Северодонецкого «Азота» с 1 июня.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2016/05/12/ukrgazdobycha-pokupaet-metanol-slishkom-dorogo-raschety/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Американцы видят в метаноле топливо будущего</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2013/08/06/amerikancy-vidyat-v-metanole-toplivo-budushhego/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2013/08/06/amerikancy-vidyat-v-metanole-toplivo-budushhego/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 06 Aug 2013 09:50:24 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Оксана Матиек]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Читайте ще]]></category>
		<category><![CDATA[метанол]]></category>
		<category><![CDATA[новости]]></category>
		<category><![CDATA[новости мира]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=86638</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/1656-1643776i-A250x180.jpg" alt="Американцы видят в метаноле топливо будущего"/><br />Американские ученые из Массачусетского технологичного института продолжают исследования возобновляемого метанола, чтобы доказать его преимущества в качестве транспортного топлива будущего.]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/1656-1643776i-A250x180.jpg" alt="Американцы видят в метаноле топливо будущего"/><br /><p>Американские ученые из Массачусетского технологичного института продолжают исследования возобновляемого метанола, чтобы доказать его преимущества в качестве транспортного топлива будущего.<span id="more-86638"></span></p>
<p>Как сообщается <a href="http://mitei.mit.edu/publications/reports-studies/future-natural-gas">на сайте</a> американского научного учреждения, именно метанол, учитывая его важные экологические характеристики, имеет все шансы стать транспортным топливом будущего.</p>
<p>В материалах публикации «Будущее природного газа: междисциплинарное исследование» ученые наводят ряд преимуществ возобновляемого метанола.</p>
<p>Основным из них ученые называют его потенциал значительного сокращения выбросов парниковых газов в транспортном секторе.</p>
<p>Также важен тот факт, что новые, богатые и доступные источники природного газа во всем мире, особенно в Северной Америке, предполагают возможность недорогого производства метанола из природного газа для применения в области транспорта.</p>
<p>Конечно же, у метанола имеются и недостатки.</p>
<p>Главной преградой на пути его использования как топлива для транспорта является газообразная консистенция метанола.</p>
<p>Но, поскольку газообразное топливо представляет определенные сложности для основанной на жидком топливе транспортной системы, то исследователи рекомендуют использовать метанол в качестве жидкого носителя природного газа.</p>
<p>Стоит отметить и тот факт, что метанол является наиболее «реальным» для производства в промышленных масштабах.</p>
<p>«Недавние исследования, проведенные в Массачусетском технологическом институте, сравнивают виды топлива, в которые может быть преобразован природный газ и которые являются жидкостями при комнатной температуре. В них заключают, что метанол является единственным видом топлива, который производился в течение длительного периода в крупных промышленных масштабах»,- утверждают ученые.</p>
<p>Широкий рынок метанола, базирующийся на ископаемых видах топлива, может способствовать переходу на возобновляемый метанол путем создания необходимой инфраструктуры и спроса, а также получения разрешения на подмешивание возобновляемого метанола в существующие метаноловые продукты в постепенно возрастающих количествах.</p>
<h4>Справка:</h4>
<p style="padding-left: 45px;">Возобновляемый метанол может производиться четырьмя основными способами: из бытовых отходов, промышленных отходов, биомассы и углекислого газа.</p>
<p style="padding-left: 45px;">Первые три способа основаны на применении в производстве возобновляемого метанола газификации и технологий каталитического превращения, тогда как при помощи четвертого метода метанол получают из углекислого газа (CO2), воды и строительных блоков возобновляемой энергии.</p>
<p style="padding-left: 45px;">К основным мировым производителям, которые в настоящее время применяют эти технологии, относятся BioMCN (Нидерланды), Blue Fuel Energy (Канада), Carbon Recycling International (Исландия), Chemrec (Швеция), Enerkem (Канада), и VärmlandsMetanol (Швеция).</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/1656-1643776i-A250x180.jpg" alt="Американцы видят в метаноле топливо будущего"/><br /><p>Американские ученые из Массачусетского технологичного института продолжают исследования возобновляемого метанола, чтобы доказать его преимущества в качестве транспортного топлива будущего.<span id="more-86638"></span></p>
<p>Как сообщается <a href="http://mitei.mit.edu/publications/reports-studies/future-natural-gas">на сайте</a> американского научного учреждения, именно метанол, учитывая его важные экологические характеристики, имеет все шансы стать транспортным топливом будущего.</p>
<p>В материалах публикации «Будущее природного газа: междисциплинарное исследование» ученые наводят ряд преимуществ возобновляемого метанола.</p>
<p>Основным из них ученые называют его потенциал значительного сокращения выбросов парниковых газов в транспортном секторе.</p>
<p>Также важен тот факт, что новые, богатые и доступные источники природного газа во всем мире, особенно в Северной Америке, предполагают возможность недорогого производства метанола из природного газа для применения в области транспорта.</p>
<p>Конечно же, у метанола имеются и недостатки.</p>
<p>Главной преградой на пути его использования как топлива для транспорта является газообразная консистенция метанола.</p>
<p>Но, поскольку газообразное топливо представляет определенные сложности для основанной на жидком топливе транспортной системы, то исследователи рекомендуют использовать метанол в качестве жидкого носителя природного газа.</p>
<p>Стоит отметить и тот факт, что метанол является наиболее «реальным» для производства в промышленных масштабах.</p>
<p>«Недавние исследования, проведенные в Массачусетском технологическом институте, сравнивают виды топлива, в которые может быть преобразован природный газ и которые являются жидкостями при комнатной температуре. В них заключают, что метанол является единственным видом топлива, который производился в течение длительного периода в крупных промышленных масштабах»,- утверждают ученые.</p>
<p>Широкий рынок метанола, базирующийся на ископаемых видах топлива, может способствовать переходу на возобновляемый метанол путем создания необходимой инфраструктуры и спроса, а также получения разрешения на подмешивание возобновляемого метанола в существующие метаноловые продукты в постепенно возрастающих количествах.</p>
<h4>Справка:</h4>
<p style="padding-left: 45px;">Возобновляемый метанол может производиться четырьмя основными способами: из бытовых отходов, промышленных отходов, биомассы и углекислого газа.</p>
<p style="padding-left: 45px;">Первые три способа основаны на применении в производстве возобновляемого метанола газификации и технологий каталитического превращения, тогда как при помощи четвертого метода метанол получают из углекислого газа (CO2), воды и строительных блоков возобновляемой энергии.</p>
<p style="padding-left: 45px;">К основным мировым производителям, которые в настоящее время применяют эти технологии, относятся BioMCN (Нидерланды), Blue Fuel Energy (Канада), Carbon Recycling International (Исландия), Chemrec (Швеция), Enerkem (Канада), и VärmlandsMetanol (Швеция).</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2013/08/06/amerikancy-vidyat-v-metanole-toplivo-budushhego/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Рада может обнулить акциз на метанол для газодобыт&#173;чиков</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2013/05/21/rada-mozhet-obnulit-akciz-na-metanol-dlya-gazodobytchikov/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2013/05/21/rada-mozhet-obnulit-akciz-na-metanol-dlya-gazodobytchikov/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 21 May 2013 08:50:24 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Остап Плужник]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Читайте ще]]></category>
		<category><![CDATA[акциз]]></category>
		<category><![CDATA[Верховная Рада]]></category>
		<category><![CDATA[закон]]></category>
		<category><![CDATA[метанол]]></category>
		<category><![CDATA[новости]]></category>
		<category><![CDATA[Украина]]></category>
		<category><![CDATA[Укргаздобыча]]></category>
		<category><![CDATA[Экономика]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=84243</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/pic-v-rada.jpg" alt="Рада может обнулить акциз на метанол для газодобыт&shy;чиков"/><br />16 мая в ВРУ был зарегистрирован законопроект №2037а «О внесении изменений в статью 215 Налогового кодекса Украины (относительно особенностей налогообложения метанола технического, используемого при добыче природного газа для нужд населения)».]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/pic-v-rada.jpg" alt="Рада может обнулить акциз на метанол для газодобыт&shy;чиков"/><br /><p>16 мая в ВРУ был зарегистрирован законопроект №2037а «О внесении изменений в статью 215 Налогового кодекса Украины (относительно особенностей налогообложения метанола технического, используемого при добыче природного газа для нужд населения)». Законопроект зарегистрировал народный депутат ПР Кацуба С.В.</p>
<p>В частности, предлагается обнулить акциз на метанол технический (метиловый спирт), который используется подконтрольными государству компаниями при добыче газа. Согласно пояснительной записке, после того, как метанол стал облагаться акцизом, затраты «ПАО «Укргаздобыча» на его приобретение выросли до 162 млн. грн.</p>
<p>«Дополнительные расходы приведут к уменьшению объемов инвестирования в разработку новых нефтегазоносных месторождений ПАО, которое обеспечивает природным газом более 70% населения Украины,» &#8212; сообщает депутат.</p>
<p>Целью законопроекта является недопущение уменьшения добычи природного газа для нужд населения.</p>
<h4>Для справки:</h4>
<p style="padding-left: 45px;">ПАО «Укргаздобыча» является крупнейшей газодобывающей компанией Украины, добывая около 15 млрд куб. м газа ежегодно. Компания также производит нефтепродукты на своем структурном подразделении &#8212; Шебелинском газоперерабатывающем заводе (Харьковская область).</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/pic-v-rada.jpg" alt="Рада может обнулить акциз на метанол для газодобыт&shy;чиков"/><br /><p>16 мая в ВРУ был зарегистрирован законопроект №2037а «О внесении изменений в статью 215 Налогового кодекса Украины (относительно особенностей налогообложения метанола технического, используемого при добыче природного газа для нужд населения)». Законопроект зарегистрировал народный депутат ПР Кацуба С.В.</p>
<p>В частности, предлагается обнулить акциз на метанол технический (метиловый спирт), который используется подконтрольными государству компаниями при добыче газа. Согласно пояснительной записке, после того, как метанол стал облагаться акцизом, затраты «ПАО «Укргаздобыча» на его приобретение выросли до 162 млн. грн.</p>
<p>«Дополнительные расходы приведут к уменьшению объемов инвестирования в разработку новых нефтегазоносных месторождений ПАО, которое обеспечивает природным газом более 70% населения Украины,» &#8212; сообщает депутат.</p>
<p>Целью законопроекта является недопущение уменьшения добычи природного газа для нужд населения.</p>
<h4>Для справки:</h4>
<p style="padding-left: 45px;">ПАО «Укргаздобыча» является крупнейшей газодобывающей компанией Украины, добывая около 15 млрд куб. м газа ежегодно. Компания также производит нефтепродукты на своем структурном подразделении &#8212; Шебелинском газоперерабатывающем заводе (Харьковская область).</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2013/05/21/rada-mozhet-obnulit-akciz-na-metanol-dlya-gazodobytchikov/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/metanol/feed/ ) in 0.29300 seconds, on Apr 18th, 2026 at 3:44 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Apr 18th, 2026 at 4:44 pm UTC -->