<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; Middle East conflict</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/middle-east-conflict/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Fri, 17 Apr 2026 09:52:44 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Ціни на нафту злітають до $116: загрози США щодо Ірану підштовхують ринок до нової кризи</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/30/cini-na-naftu-zlitayut-do-116-zagrozi-ssha-shhodo-iranu-pidshtovxuyut-rinok-do-novo%d1%97-krizi/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/30/cini-na-naftu-zlitayut-do-116-zagrozi-ssha-shhodo-iranu-pidshtovxuyut-rinok-do-novo%d1%97-krizi/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 30 Mar 2026 13:51:24 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent crude]]></category>
		<category><![CDATA[energy crisis]]></category>
		<category><![CDATA[Hormuz Strait]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East conflict]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична криза]]></category>
		<category><![CDATA[нафта Brent]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153777</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30243-Великобритания.jpg" alt="Ціни на нафту злітають до $116: загрози США щодо Ірану підштовхують ринок до нової кризи"/><br />Світові ціни на нафту різко зросли на тлі загострення конфлікту на Близькому Сході та жорстких заяв президента США Дональда Трампа щодо Ірану. Інвестори побоюються подальшої ескалації, яка може призвести до перебоїв у глобальному «постачанні» енергоносіїв і нового витка енергетичної кризи. Ескалація конфлікту як драйвер нафтового ринку Ціни та ринкова динаміка Brent crude піднялася до $116,89 [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30243-Великобритания.jpg" alt="Ціни на нафту злітають до $116: загрози США щодо Ірану підштовхують ринок до нової кризи"/><br /><p>Світові ціни на нафту різко зросли на тлі загострення конфлікту на Близькому Сході та жорстких заяв президента США Дональда Трампа щодо Ірану. Інвестори побоюються подальшої ескалації, яка може призвести до перебоїв у глобальному «постачанні» енергоносіїв і нового витка енергетичної кризи.</p>
<h3>Ескалація конфлікту як драйвер нафтового ринку</h3>
<h4>Ціни та ринкова динаміка</h4>
<ul>
<li><strong>Brent crude</strong> піднялася до <strong>$116,89 за барель</strong>, наблизившись до пікового рівня <strong>$119,50</strong> — максимуму з червня 2022 року.</li>
<li>Зростання становило близько <strong>2% за день</strong>, попри подальшу корекцію до $112.</li>
<li>У березні ціни зросли на <strong>54%</strong> — це рекорд, що перевищив попередній максимум <strong>46% у 1990 році</strong>.</li>
<li>Газ у Європі також подорожчав: <strong>+1% до €54,70 за МВт·год</strong>.</li>
</ul>
<h4>Геополітичні фактори</h4>
<ul>
<li>Президент США Дональд Трамп заявив про готовність <strong>знищити нафтову та енергетичну інфраструктуру Ірану</strong>, включно з експортним хабом <em>Kharg Island</em>.</li>
<li>США розглядають сценарій <strong>встановлення контролю над іранськими нафтовими ресурсами</strong>.</li>
<li>Іран фактично <strong>заблокував Ормузьку протоку</strong>, через яку проходить близько <strong>20% світового «постачання» нафти й газу</strong>.</li>
<li>До конфлікту долучилися <strong>хусити в Ємені</strong>, що розширює географію війни.</li>
<li>У регіон додатково направлено <strong>3 500 американських військових</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Немає ознак швидкого завершення конфлікту, і інвестори побоюються подальшої ескалації» — аналітики Deutsche Bank</p></blockquote>
<h4>Реакція фінансових ринків</h4>
<ul>
<li>Європейські ринки демонструють стримане зростання:
<ul>
<li><strong>Stoxx 600: +0,9%</strong></li>
<li><strong>FTSE 100: +1,6%</strong></li>
</ul>
</li>
<li>США: незначне зростання індексів <strong>S&amp;P 500</strong> та <strong>Dow Jones</strong>, <strong>Nasdaq</strong> — без змін.</li>
<li>Азія: різке падіння через залежність від імпорту енергоносіїв:
<ul>
<li><strong>Nikkei: −2,8%</strong></li>
<li><strong>Kospi: −3%</strong></li>
<li><strong>Hang Seng: −0,8%</strong></li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Вплив на споживчі ціни та ризики дефіциту</h3>
<h4>Ціни на пальне</h4>
<ul>
<li>У Великій Британії:
<ul>
<li><strong>Бензин: 152 пенси/літр</strong> — максимум за 28 місяців</li>
<li><strong>Дизель: 181,2 пенси/літр</strong> — найвищий рівень з грудня 2022 року</li>
</ul>
</li>
<li>Попередження галузі: можливі <strong>тимчасові дефіцити на АЗС</strong>.</li>
</ul>
<h4>Прогнози ринку</h4>
<ul>
<li>Аналітики допускають зростання до:
<ul>
<li><strong>$150 за барель</strong></li>
<li>у крайньому сценарії — <strong>$200 за барель</strong></li>
</ul>
</li>
<li>Водночас при рівнях <strong>$120–130</strong> зростає ризик <strong>глобальної рецесії</strong>, що може обмежити попит.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Якщо ціни перевищать $120–130, ризик рецесії почне стримувати подальше зростання» — Іпек Озкардеская, Swissquote</p></blockquote>
<h3>Дії урядів та енергетичних компаній</h3>
<h4>Антикризові заходи</h4>
<ul>
<li>Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер проводить переговори з:
<ul>
<li>Shell</li>
<li>BP</li>
<li>Equinor</li>
</ul>
</li>
<li>Обговорюються:
<ul>
<li><strong>екстрені заходи у разі блокади Ормузької протоки</strong></li>
<li>стабілізація «постачання»</li>
<li>страхування ризиків у логістиці</li>
</ul>
</li>
<li>Країни G7 планують <strong>прискорити перехід до чистої енергії</strong> для зменшення залежності від нафтових шоків.</li>
</ul>
<h3>Висновки та системні наслідки</h3>
<h4>Можливі зміни на ринку нафти й нафтопродуктів</h4>
<ul>
<li><strong>Ризик довготривалого дефіциту</strong> через блокаду ключових маршрутів.</li>
<li>Посилення потреби у <strong>диверсифікації джерел «постачання»</strong>.</li>
<li>Зростання значення <strong>стратегічних запасів</strong> у країнах-імпортерах.</li>
<li>Підвищення ролі <strong>альтернативних логістичних маршрутів</strong>.</li>
</ul>
<h4>Захист критичної інфраструктури</h4>
<ul>
<li>Енергетична інфраструктура стає <strong>прямою військовою ціллю</strong>.</li>
<li>Зростає потреба в:
<ul>
<li><strong>інвестиціях у захист об’єктів</strong></li>
<li><strong>страхуванні воєнних ризиків</strong></li>
<li><strong>розосередженні інфраструктури</strong></li>
</ul>
</li>
</ul>
<h4>Зміни у ціноутворенні</h4>
<ul>
<li><strong>Геополітична премія</strong> стає ключовим фактором у ціні нафти.</li>
<li>Зростає волатильність і <strong>спекулятивна складова</strong>.</li>
<li>Високі ціни швидко транслюються у:
<ul>
<li>роздрібні ціни на пальне</li>
<li>інфляційний тиск</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.theguardian.com/business/2026/mar/30/price-of-oil-trump-iran-stock-markets-middle-east">The Guardian</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30243-Великобритания.jpg" alt="Ціни на нафту злітають до $116: загрози США щодо Ірану підштовхують ринок до нової кризи"/><br /><p>Світові ціни на нафту різко зросли на тлі загострення конфлікту на Близькому Сході та жорстких заяв президента США Дональда Трампа щодо Ірану. Інвестори побоюються подальшої ескалації, яка може призвести до перебоїв у глобальному «постачанні» енергоносіїв і нового витка енергетичної кризи.</p>
<h3>Ескалація конфлікту як драйвер нафтового ринку</h3>
<h4>Ціни та ринкова динаміка</h4>
<ul>
<li><strong>Brent crude</strong> піднялася до <strong>$116,89 за барель</strong>, наблизившись до пікового рівня <strong>$119,50</strong> — максимуму з червня 2022 року.</li>
<li>Зростання становило близько <strong>2% за день</strong>, попри подальшу корекцію до $112.</li>
<li>У березні ціни зросли на <strong>54%</strong> — це рекорд, що перевищив попередній максимум <strong>46% у 1990 році</strong>.</li>
<li>Газ у Європі також подорожчав: <strong>+1% до €54,70 за МВт·год</strong>.</li>
</ul>
<h4>Геополітичні фактори</h4>
<ul>
<li>Президент США Дональд Трамп заявив про готовність <strong>знищити нафтову та енергетичну інфраструктуру Ірану</strong>, включно з експортним хабом <em>Kharg Island</em>.</li>
<li>США розглядають сценарій <strong>встановлення контролю над іранськими нафтовими ресурсами</strong>.</li>
<li>Іран фактично <strong>заблокував Ормузьку протоку</strong>, через яку проходить близько <strong>20% світового «постачання» нафти й газу</strong>.</li>
<li>До конфлікту долучилися <strong>хусити в Ємені</strong>, що розширює географію війни.</li>
<li>У регіон додатково направлено <strong>3 500 американських військових</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Немає ознак швидкого завершення конфлікту, і інвестори побоюються подальшої ескалації» — аналітики Deutsche Bank</p></blockquote>
<h4>Реакція фінансових ринків</h4>
<ul>
<li>Європейські ринки демонструють стримане зростання:
<ul>
<li><strong>Stoxx 600: +0,9%</strong></li>
<li><strong>FTSE 100: +1,6%</strong></li>
</ul>
</li>
<li>США: незначне зростання індексів <strong>S&amp;P 500</strong> та <strong>Dow Jones</strong>, <strong>Nasdaq</strong> — без змін.</li>
<li>Азія: різке падіння через залежність від імпорту енергоносіїв:
<ul>
<li><strong>Nikkei: −2,8%</strong></li>
<li><strong>Kospi: −3%</strong></li>
<li><strong>Hang Seng: −0,8%</strong></li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Вплив на споживчі ціни та ризики дефіциту</h3>
<h4>Ціни на пальне</h4>
<ul>
<li>У Великій Британії:
<ul>
<li><strong>Бензин: 152 пенси/літр</strong> — максимум за 28 місяців</li>
<li><strong>Дизель: 181,2 пенси/літр</strong> — найвищий рівень з грудня 2022 року</li>
</ul>
</li>
<li>Попередження галузі: можливі <strong>тимчасові дефіцити на АЗС</strong>.</li>
</ul>
<h4>Прогнози ринку</h4>
<ul>
<li>Аналітики допускають зростання до:
<ul>
<li><strong>$150 за барель</strong></li>
<li>у крайньому сценарії — <strong>$200 за барель</strong></li>
</ul>
</li>
<li>Водночас при рівнях <strong>$120–130</strong> зростає ризик <strong>глобальної рецесії</strong>, що може обмежити попит.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Якщо ціни перевищать $120–130, ризик рецесії почне стримувати подальше зростання» — Іпек Озкардеская, Swissquote</p></blockquote>
<h3>Дії урядів та енергетичних компаній</h3>
<h4>Антикризові заходи</h4>
<ul>
<li>Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер проводить переговори з:
<ul>
<li>Shell</li>
<li>BP</li>
<li>Equinor</li>
</ul>
</li>
<li>Обговорюються:
<ul>
<li><strong>екстрені заходи у разі блокади Ормузької протоки</strong></li>
<li>стабілізація «постачання»</li>
<li>страхування ризиків у логістиці</li>
</ul>
</li>
<li>Країни G7 планують <strong>прискорити перехід до чистої енергії</strong> для зменшення залежності від нафтових шоків.</li>
</ul>
<h3>Висновки та системні наслідки</h3>
<h4>Можливі зміни на ринку нафти й нафтопродуктів</h4>
<ul>
<li><strong>Ризик довготривалого дефіциту</strong> через блокаду ключових маршрутів.</li>
<li>Посилення потреби у <strong>диверсифікації джерел «постачання»</strong>.</li>
<li>Зростання значення <strong>стратегічних запасів</strong> у країнах-імпортерах.</li>
<li>Підвищення ролі <strong>альтернативних логістичних маршрутів</strong>.</li>
</ul>
<h4>Захист критичної інфраструктури</h4>
<ul>
<li>Енергетична інфраструктура стає <strong>прямою військовою ціллю</strong>.</li>
<li>Зростає потреба в:
<ul>
<li><strong>інвестиціях у захист об’єктів</strong></li>
<li><strong>страхуванні воєнних ризиків</strong></li>
<li><strong>розосередженні інфраструктури</strong></li>
</ul>
</li>
</ul>
<h4>Зміни у ціноутворенні</h4>
<ul>
<li><strong>Геополітична премія</strong> стає ключовим фактором у ціні нафти.</li>
<li>Зростає волатильність і <strong>спекулятивна складова</strong>.</li>
<li>Високі ціни швидко транслюються у:
<ul>
<li>роздрібні ціни на пальне</li>
<li>інфляційний тиск</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.theguardian.com/business/2026/mar/30/price-of-oil-trump-iran-stock-markets-middle-east">The Guardian</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/30/cini-na-naftu-zlitayut-do-116-zagrozi-ssha-shhodo-iranu-pidshtovxuyut-rinok-do-novo%d1%97-krizi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Індонезія готує запровадження одного дня віддаленої роботи на тиждень для держслужбовців через зростання цін на нафту</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/23/indoneziya-gotuye-zaprovadzhennya-odnogo-dnya-viddaleno%d1%97-roboti-na-tizhden-dlya-derzhsluzhbovciv-cherez-zrostannya-cin-na-naftu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/23/indoneziya-gotuye-zaprovadzhennya-odnogo-dnya-viddaleno%d1%97-roboti-na-tizhden-dlya-derzhsluzhbovciv-cherez-zrostannya-cin-na-naftu/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 23 Mar 2026 09:32:03 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy policy]]></category>
		<category><![CDATA[fuel subsidies]]></category>
		<category><![CDATA[Indonesia]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East conflict]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична політика]]></category>
		<category><![CDATA[ИНдонезия]]></category>
		<category><![CDATA[субсидії на паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153749</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30221-Индонезияі.png" alt="Індонезія готує запровадження одного дня віддаленої роботи на тиждень для держслужбовців через зростання цін на нафту"/><br />Індонезія планує заощадити до 80 трлн рупій (близько $4,7 млрд), щоб пом’якшити економічні наслідки загострення конфлікту на Близькому Сході. Уряд також розглядає заходи зі скорочення споживання пального, включно з переходом на віддалену роботу для частини держсектору. Як Індонезія реагує на нафтовий шок Паливна політика: субсидії залишаються Попри фінансовий тиск, уряд не планує змінювати ключові соціальні [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30221-Индонезияі.png" alt="Індонезія готує запровадження одного дня віддаленої роботи на тиждень для держслужбовців через зростання цін на нафту"/><br /><p>Індонезія планує заощадити до <strong>80 трлн рупій (близько $4,7 млрд)</strong>, щоб пом’якшити економічні наслідки загострення конфлікту на Близькому Сході. Уряд також розглядає заходи зі скорочення споживання пального, включно з переходом на віддалену роботу для частини держсектору.</p>
<h3>Як Індонезія реагує на нафтовий шок</h3>
<h4>Паливна політика: субсидії залишаються</h4>
<p>Попри фінансовий тиск, уряд не планує змінювати ключові соціальні програми:</p>
<ul>
<li><strong>субсидії на паливо покривають 30–40% вартості для споживачів</strong>;</li>
<li>вони становлять близько <strong>15% державного бюджету</strong>;</li>
<li>програма безкоштовного харчування на <strong>$19,7 млрд у 2026 році</strong> також залишається без змін.</li>
</ul>
<p>Ці витрати є частиною стратегії президента Прабово Субіанто щодо прискорення економічного зростання з <strong>5,1% до 8% до 2029 року</strong>.</p>
<h4>Енергозбереження: нові підходи</h4>
<p>Серед практичних заходів, які розглядає уряд:</p>
<ul>
<li>запровадження <strong>одного дня віддаленої роботи на тиждень</strong> для держслужбовців;</li>
<li>скорочення загального споживання пального;</li>
<li>подальше стимулювання енергоефективності в державному секторі.</li>
</ul>
<blockquote><p>&#171;Ми докладаємо всіх зусиль, щоб скоротити витрати через зменшення споживання енергії та розвиток відновлюваних джерел&#187;, — заявив президент Прабово Субіанто</p></blockquote>
<h4>Стійкість ринку: без паніки серед споживачів</h4>
<p>Попри глобальне зростання цін на нафту, Індонезія наразі уникає кризових явищ:</p>
<ul>
<li>відсутні <strong>масові черги на АЗС</strong>;</li>
<li>ринок пального залишається <strong>відносно стабільним</strong>;</li>
<li>уряд має резерви для подальших заходів економії.</li>
</ul>
<p>Президент підкреслив, що існує ще багато інструментів для оптимізації витрат без радикальних кроків.</p>
<h4>Подальші кроки уряду</h4>
<p>Очікується, що найближчим часом влада:</p>
<ul>
<li>затвердить політику віддаленої роботи;</li>
<li>оприлюднить деталі економії бюджету;</li>
<li>продовжить балансувати між соціальними витратами та макроекономічною стабільністю.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.channelnewsasia.com/asia/indonesia-us-47-billion-savings-brace-middle-east-war-fuel-6011121">Channel News Asia</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30221-Индонезияі.png" alt="Індонезія готує запровадження одного дня віддаленої роботи на тиждень для держслужбовців через зростання цін на нафту"/><br /><p>Індонезія планує заощадити до <strong>80 трлн рупій (близько $4,7 млрд)</strong>, щоб пом’якшити економічні наслідки загострення конфлікту на Близькому Сході. Уряд також розглядає заходи зі скорочення споживання пального, включно з переходом на віддалену роботу для частини держсектору.</p>
<h3>Як Індонезія реагує на нафтовий шок</h3>
<h4>Паливна політика: субсидії залишаються</h4>
<p>Попри фінансовий тиск, уряд не планує змінювати ключові соціальні програми:</p>
<ul>
<li><strong>субсидії на паливо покривають 30–40% вартості для споживачів</strong>;</li>
<li>вони становлять близько <strong>15% державного бюджету</strong>;</li>
<li>програма безкоштовного харчування на <strong>$19,7 млрд у 2026 році</strong> також залишається без змін.</li>
</ul>
<p>Ці витрати є частиною стратегії президента Прабово Субіанто щодо прискорення економічного зростання з <strong>5,1% до 8% до 2029 року</strong>.</p>
<h4>Енергозбереження: нові підходи</h4>
<p>Серед практичних заходів, які розглядає уряд:</p>
<ul>
<li>запровадження <strong>одного дня віддаленої роботи на тиждень</strong> для держслужбовців;</li>
<li>скорочення загального споживання пального;</li>
<li>подальше стимулювання енергоефективності в державному секторі.</li>
</ul>
<blockquote><p>&#171;Ми докладаємо всіх зусиль, щоб скоротити витрати через зменшення споживання енергії та розвиток відновлюваних джерел&#187;, — заявив президент Прабово Субіанто</p></blockquote>
<h4>Стійкість ринку: без паніки серед споживачів</h4>
<p>Попри глобальне зростання цін на нафту, Індонезія наразі уникає кризових явищ:</p>
<ul>
<li>відсутні <strong>масові черги на АЗС</strong>;</li>
<li>ринок пального залишається <strong>відносно стабільним</strong>;</li>
<li>уряд має резерви для подальших заходів економії.</li>
</ul>
<p>Президент підкреслив, що існує ще багато інструментів для оптимізації витрат без радикальних кроків.</p>
<h4>Подальші кроки уряду</h4>
<p>Очікується, що найближчим часом влада:</p>
<ul>
<li>затвердить політику віддаленої роботи;</li>
<li>оприлюднить деталі економії бюджету;</li>
<li>продовжить балансувати між соціальними витратами та макроекономічною стабільністю.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.channelnewsasia.com/asia/indonesia-us-47-billion-savings-brace-middle-east-war-fuel-6011121">Channel News Asia</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/23/indoneziya-gotuye-zaprovadzhennya-odnogo-dnya-viddaleno%d1%97-roboti-na-tizhden-dlya-derzhsluzhbovciv-cherez-zrostannya-cin-na-naftu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Австралія дозволила координацію постачання пального через війну на Близькому Сході</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/20/avstraliya-dozvolila-koordinaciyu-postachannya-palnogo-cherez-vijnu-na-blizkomu-sxodi/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/20/avstraliya-dozvolila-koordinaciyu-postachannya-palnogo-cherez-vijnu-na-blizkomu-sxodi/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 20 Mar 2026 15:14:33 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[ACCC]]></category>
		<category><![CDATA[Australia]]></category>
		<category><![CDATA[diesel shortages]]></category>
		<category><![CDATA[energy market]]></category>
		<category><![CDATA[fuel supply]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East conflict]]></category>
		<category><![CDATA[petrol prices]]></category>
		<category><![CDATA[Австралия]]></category>
		<category><![CDATA[антимонопольна політика]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[дефіцит дизелю]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[постачання пального]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на бензин]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153744</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30216-Австралия.png" alt="Австралія дозволила координацію постачання пального через війну на Близькому Сході"/><br />Ситуація на світовому енергетичному ринку змушує уряди оперативно реагувати на ризики дефіциту пального. В Австралії регулятор тимчасово дозволив найбільшим паливним компаніям координувати дії, щоб стабілізувати «постачання» бензину та дизелю попри зростання цін і локальні перебої. Координація ринку пального як антикризовий крок Австралійська комісія з питань конкуренції та захисту прав споживачів (ACCC, Australian Competition and Consumer [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30216-Австралия.png" alt="Австралія дозволила координацію постачання пального через війну на Близькому Сході"/><br /><p>Ситуація на світовому енергетичному ринку змушує уряди оперативно реагувати на ризики дефіциту пального. В Австралії регулятор тимчасово дозволив найбільшим паливним компаніям координувати дії, щоб стабілізувати «постачання» бензину та дизелю попри зростання цін і локальні перебої.</p>
<h3>Координація ринку пального як антикризовий крок</h3>
<p>Австралійська комісія з питань конкуренції та захисту прав споживачів (ACCC, <em>Australian Competition and Consumer Commission</em> — державний антимонопольний регулятор) надала терміновий тимчасовий дозвіл найбільшим постачальникам пального координувати свої дії.</p>
<h4>Що дозволено і що обмежено</h4>
<ul>
<li><strong>Дозволено:</strong> узгодження логістики та обсягів «постачання» пального для подолання дефіциту</li>
<li><strong>Заборонено:</strong> обмін інформацією про ціни або будь-які домовленості щодо їх встановлення</li>
<li><strong>Мета:</strong> мінімізувати перебої у забезпеченні споживачів, бізнесу та аграрного сектору</li>
</ul>
<p>Дозвіл отримали члени Австралійського інституту нафти, серед яких ключові гравці ринку — Ampol Ltd та Viva Energy Group Ltd.</p>
<h4>Причини термінового рішення</h4>
<ul>
<li>військовий конфлікт на Близькому Сході</li>
<li>порушення глобальних ланцюгів «постачання» енергоносіїв</li>
<li>зростання попиту на пальне всередині країни</li>
<li>локальні дефіцити в окремих регіонах</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми терміново розглянули й надали цей дозвіл, оскільки розуміємо вплив поточної ситуації на споживачів, бізнес і фермерів», — заявила голова ACCC Джина Касс-Готтліб</p></blockquote>
<h3>Динаміка цін і ринкові ризики</h3>
<ul>
<li><strong>Ціни на бензин і дизель:</strong> продовжують зростати протягом останнього тижня</li>
<li><strong>Темпи зростання:</strong> повільніші, ніж на початку конфлікту три тижні тому</li>
<li><strong>Попит:</strong> підвищений, що посилює тиск на ринок</li>
<li><strong>Дефіцит:</strong> зберігається в окремих локаціях</li>
</ul>
<p>Регулятор прямо визнає, що навіть контрольована координація між великими компаніями несе ризики для конкуренції.</p>
<blockquote><p>«Дозвіл на координацію створює реальний ризик шкоди конкуренції, тому ми встановили умови для його мінімізації», — наголосила Джина Касс-Готтліб</p></blockquote>
<h3>Баланс між конкуренцією та стабільністю</h3>
<ul>
<li><strong>Регуляторна дилема:</strong> необхідність забезпечити стабільність «постачання» без руйнування ринкової конкуренції</li>
<li><strong>Тимчасовий характер рішення:</strong> дозвіл є проміжним і може бути переглянутий</li>
<li><strong>Контроль:</strong> ACCC обмежує координацію лише логістикою, виключаючи ціноутворення</li>
</ul>
<p>Таким чином, австралійська модель реагування демонструє підхід, коли держава тимчасово послаблює антимонопольні обмеження для стабілізації критично важливого ринку.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.reuters.com/business/energy/australia-grants-urgent-approval-coordinate-fuel-supply-over-middle-east-war-2026-03-20/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30216-Австралия.png" alt="Австралія дозволила координацію постачання пального через війну на Близькому Сході"/><br /><p>Ситуація на світовому енергетичному ринку змушує уряди оперативно реагувати на ризики дефіциту пального. В Австралії регулятор тимчасово дозволив найбільшим паливним компаніям координувати дії, щоб стабілізувати «постачання» бензину та дизелю попри зростання цін і локальні перебої.</p>
<h3>Координація ринку пального як антикризовий крок</h3>
<p>Австралійська комісія з питань конкуренції та захисту прав споживачів (ACCC, <em>Australian Competition and Consumer Commission</em> — державний антимонопольний регулятор) надала терміновий тимчасовий дозвіл найбільшим постачальникам пального координувати свої дії.</p>
<h4>Що дозволено і що обмежено</h4>
<ul>
<li><strong>Дозволено:</strong> узгодження логістики та обсягів «постачання» пального для подолання дефіциту</li>
<li><strong>Заборонено:</strong> обмін інформацією про ціни або будь-які домовленості щодо їх встановлення</li>
<li><strong>Мета:</strong> мінімізувати перебої у забезпеченні споживачів, бізнесу та аграрного сектору</li>
</ul>
<p>Дозвіл отримали члени Австралійського інституту нафти, серед яких ключові гравці ринку — Ampol Ltd та Viva Energy Group Ltd.</p>
<h4>Причини термінового рішення</h4>
<ul>
<li>військовий конфлікт на Близькому Сході</li>
<li>порушення глобальних ланцюгів «постачання» енергоносіїв</li>
<li>зростання попиту на пальне всередині країни</li>
<li>локальні дефіцити в окремих регіонах</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми терміново розглянули й надали цей дозвіл, оскільки розуміємо вплив поточної ситуації на споживачів, бізнес і фермерів», — заявила голова ACCC Джина Касс-Готтліб</p></blockquote>
<h3>Динаміка цін і ринкові ризики</h3>
<ul>
<li><strong>Ціни на бензин і дизель:</strong> продовжують зростати протягом останнього тижня</li>
<li><strong>Темпи зростання:</strong> повільніші, ніж на початку конфлікту три тижні тому</li>
<li><strong>Попит:</strong> підвищений, що посилює тиск на ринок</li>
<li><strong>Дефіцит:</strong> зберігається в окремих локаціях</li>
</ul>
<p>Регулятор прямо визнає, що навіть контрольована координація між великими компаніями несе ризики для конкуренції.</p>
<blockquote><p>«Дозвіл на координацію створює реальний ризик шкоди конкуренції, тому ми встановили умови для його мінімізації», — наголосила Джина Касс-Готтліб</p></blockquote>
<h3>Баланс між конкуренцією та стабільністю</h3>
<ul>
<li><strong>Регуляторна дилема:</strong> необхідність забезпечити стабільність «постачання» без руйнування ринкової конкуренції</li>
<li><strong>Тимчасовий характер рішення:</strong> дозвіл є проміжним і може бути переглянутий</li>
<li><strong>Контроль:</strong> ACCC обмежує координацію лише логістикою, виключаючи ціноутворення</li>
</ul>
<p>Таким чином, австралійська модель реагування демонструє підхід, коли держава тимчасово послаблює антимонопольні обмеження для стабілізації критично важливого ринку.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.reuters.com/business/energy/australia-grants-urgent-approval-coordinate-fuel-supply-over-middle-east-war-2026-03-20/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/20/avstraliya-dozvolila-koordinaciyu-postachannya-palnogo-cherez-vijnu-na-blizkomu-sxodi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Нафта може зрости до $150: війна на Близькому Сході провокує глобальний шок постачання</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/20/nafta-mozhe-zrosti-do-150-vijna-na-blizkomu-sxodi-provokuye-globalnij-shok-postachannya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/20/nafta-mozhe-zrosti-do-150-vijna-na-blizkomu-sxodi-provokuye-globalnij-shok-postachannya/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 20 Mar 2026 06:41:52 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy markets]]></category>
		<category><![CDATA[geopolitics]]></category>
		<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East conflict]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[геополитика]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичні ринки]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[СПГ]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153739</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30213-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Нафта може зрости до $150: війна на Близькому Сході провокує глобальний шок постачання"/><br />Світовий нафтовий ринок входить у фазу різкого загострення: ескалація війни на Близькому Сході вже підняла ціни понад $114 за барель, а подальші атаки на енергетичну інфраструктуру можуть розігнати котирування до $150 і вище. Ключовий фактор — масштабний збій «постачання», який зачіпає не лише нафту, а й газову галузь. Ескалація конфлікту як драйвер цін Стрімке зростання [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30213-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Нафта може зрости до $150: війна на Близькому Сході провокує глобальний шок постачання"/><br /><p>Світовий нафтовий ринок входить у фазу різкого загострення: ескалація війни на Близькому Сході вже підняла ціни понад $114 за барель, а подальші атаки на енергетичну інфраструктуру можуть розігнати котирування до $150 і вище. Ключовий фактор — масштабний збій «постачання», який зачіпає не лише нафту, а й газову галузь.</p>
<h3>Ескалація конфлікту як драйвер цін</h3>
<h4>Стрімке зростання котирувань</h4>
<p>На початку 19 березня ринок відреагував різким стрибком:</p>
<ul>
<li><strong>+6% за добу</strong> — зростання ціни Brent</li>
<li><strong>понад $114 за барель</strong> — новий рівень котирувань</li>
<li><strong>потенціал до $150+</strong> — прогноз аналітиків Kpler у разі продовження війни</li>
</ul>
<p>Причина — обмеження судноплавства через Ормузьку протоку та атаки на ключову інфраструктуру регіону.</p>
<h4>Фактор «шоку постачання»</h4>
<p>За оцінками аналітиків, ринок стикається з безпрецедентним впливом:</p>
<ul>
<li><strong>масові перебої постачання енергоносіїв</strong></li>
<li><strong>ураження критичних об’єктів видобутку та переробки</strong></li>
<li><strong>накопичувальний ефект дефіциту</strong>, який ще не повністю відображений у цінах</li>
</ul>
<blockquote><p>«Це масштабний шок постачання — не лише нафти — і питання лише часу, коли ціни повністю відреагують на фундаментальні фактори» — Амена Бакр, Kpler</p></blockquote>
<h3>Атаки на енергетичну інфраструктуру</h3>
<h4>Ключові об’єкти під ударом</h4>
<p>Ескалація конфлікту призвела до прямих ударів по стратегічних енергетичних вузлах:</p>
<ul>
<li><strong>South Pars (Іран)</strong> — один із найбільших газових родовищ у світі, став об’єктом атаки</li>
<li><strong>Ras Laffan (Катар)</strong> — найбільший у світі комплекс виробництва СПГ, зазнав «значних пошкоджень»</li>
<li><strong>Samref (Саудівська Аравія)</strong> — нафтопереробний завод на Червоному морі, зазнав обмеженого впливу</li>
</ul>
<p><strong>QatarEnergy підтвердила зупинку об’єкта Ras Laffan</strong>, що означає суттєве скорочення глобального постачання скрапленого природного газу (СПГ).</p>
<h4>Блокування логістики</h4>
<ul>
<li>Ормузька протока залишається <strong>закритою для більшості суден</strong></li>
<li>допускаються лише <em>іранські вантажі</em></li>
<li>зростає ризик <strong>тривалого розриву ланцюгів постачання</strong></li>
</ul>
<h3>Глобальні наслідки для ринку</h3>
<h4>Ризик затяжної кризи</h4>
<p>Аналітики ING підкреслюють, що атаки:</p>
<ul>
<li><strong>підвищують ймовірність тривалих перебоїв постачання</strong></li>
<li>створюють <strong>додатковий потенціал зростання цін</strong></li>
<li>нівелюють спроби США стабілізувати ринок</li>
</ul>
<p>Ринок вже закладає у сценарії ще більш радикальні рівні:</p>
<ul>
<li><strong>$150 за барель</strong> — базовий ризиковий сценарій</li>
<li><strong>до $200</strong> — обговорюється аналітиками як екстремальний варіант</li>
</ul>
<h4>Стійкість OPEC+</h4>
<p>Попри конфлікт між окремими учасниками, альянс OPEC+ демонструє стійкість:</p>
<ul>
<li>ймовірне <strong>збереження поточної конфігурації</strong></li>
<li>історичний досвід показує, що організація <strong>переживала внутрішні конфлікти</strong></li>
</ul>
<h3>Структурні зміни енергоринку</h3>
<h4>Газовий фактор</h4>
<ul>
<li>удари по СПГ-інфраструктурі означають <strong>дефіцит газу на глобальному ринку</strong></li>
<li>це посилює тиск на нафту як альтернативне джерело енергії</li>
</ul>
<h4>Цінова динаміка</h4>
<ul>
<li>ринок переходить у фазу <strong>реакції на фізичний дефіцит</strong>, а не лише очікування</li>
<li>ціни ще не повністю відобразили <strong>масштаб втрат постачання</strong></li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Головний драйвер ринку — не попит, а руйнування постачання</strong></li>
<li>ескалація атак на інфраструктуру створює <strong>системний дефіцит енергоносіїв</strong></li>
<li>ціни можуть швидко перейти у діапазон <strong>$150–200 за барель</strong></li>
<li>енергетичний ринок входить у фазу <strong>високої геополітичної волатильності</strong></li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Oil-Prices/Oil-Prices-Could-Hit-150-If-War-Continues-Through-End-of-March.html">Oilprice</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30213-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Нафта може зрости до $150: війна на Близькому Сході провокує глобальний шок постачання"/><br /><p>Світовий нафтовий ринок входить у фазу різкого загострення: ескалація війни на Близькому Сході вже підняла ціни понад $114 за барель, а подальші атаки на енергетичну інфраструктуру можуть розігнати котирування до $150 і вище. Ключовий фактор — масштабний збій «постачання», який зачіпає не лише нафту, а й газову галузь.</p>
<h3>Ескалація конфлікту як драйвер цін</h3>
<h4>Стрімке зростання котирувань</h4>
<p>На початку 19 березня ринок відреагував різким стрибком:</p>
<ul>
<li><strong>+6% за добу</strong> — зростання ціни Brent</li>
<li><strong>понад $114 за барель</strong> — новий рівень котирувань</li>
<li><strong>потенціал до $150+</strong> — прогноз аналітиків Kpler у разі продовження війни</li>
</ul>
<p>Причина — обмеження судноплавства через Ормузьку протоку та атаки на ключову інфраструктуру регіону.</p>
<h4>Фактор «шоку постачання»</h4>
<p>За оцінками аналітиків, ринок стикається з безпрецедентним впливом:</p>
<ul>
<li><strong>масові перебої постачання енергоносіїв</strong></li>
<li><strong>ураження критичних об’єктів видобутку та переробки</strong></li>
<li><strong>накопичувальний ефект дефіциту</strong>, який ще не повністю відображений у цінах</li>
</ul>
<blockquote><p>«Це масштабний шок постачання — не лише нафти — і питання лише часу, коли ціни повністю відреагують на фундаментальні фактори» — Амена Бакр, Kpler</p></blockquote>
<h3>Атаки на енергетичну інфраструктуру</h3>
<h4>Ключові об’єкти під ударом</h4>
<p>Ескалація конфлікту призвела до прямих ударів по стратегічних енергетичних вузлах:</p>
<ul>
<li><strong>South Pars (Іран)</strong> — один із найбільших газових родовищ у світі, став об’єктом атаки</li>
<li><strong>Ras Laffan (Катар)</strong> — найбільший у світі комплекс виробництва СПГ, зазнав «значних пошкоджень»</li>
<li><strong>Samref (Саудівська Аравія)</strong> — нафтопереробний завод на Червоному морі, зазнав обмеженого впливу</li>
</ul>
<p><strong>QatarEnergy підтвердила зупинку об’єкта Ras Laffan</strong>, що означає суттєве скорочення глобального постачання скрапленого природного газу (СПГ).</p>
<h4>Блокування логістики</h4>
<ul>
<li>Ормузька протока залишається <strong>закритою для більшості суден</strong></li>
<li>допускаються лише <em>іранські вантажі</em></li>
<li>зростає ризик <strong>тривалого розриву ланцюгів постачання</strong></li>
</ul>
<h3>Глобальні наслідки для ринку</h3>
<h4>Ризик затяжної кризи</h4>
<p>Аналітики ING підкреслюють, що атаки:</p>
<ul>
<li><strong>підвищують ймовірність тривалих перебоїв постачання</strong></li>
<li>створюють <strong>додатковий потенціал зростання цін</strong></li>
<li>нівелюють спроби США стабілізувати ринок</li>
</ul>
<p>Ринок вже закладає у сценарії ще більш радикальні рівні:</p>
<ul>
<li><strong>$150 за барель</strong> — базовий ризиковий сценарій</li>
<li><strong>до $200</strong> — обговорюється аналітиками як екстремальний варіант</li>
</ul>
<h4>Стійкість OPEC+</h4>
<p>Попри конфлікт між окремими учасниками, альянс OPEC+ демонструє стійкість:</p>
<ul>
<li>ймовірне <strong>збереження поточної конфігурації</strong></li>
<li>історичний досвід показує, що організація <strong>переживала внутрішні конфлікти</strong></li>
</ul>
<h3>Структурні зміни енергоринку</h3>
<h4>Газовий фактор</h4>
<ul>
<li>удари по СПГ-інфраструктурі означають <strong>дефіцит газу на глобальному ринку</strong></li>
<li>це посилює тиск на нафту як альтернативне джерело енергії</li>
</ul>
<h4>Цінова динаміка</h4>
<ul>
<li>ринок переходить у фазу <strong>реакції на фізичний дефіцит</strong>, а не лише очікування</li>
<li>ціни ще не повністю відобразили <strong>масштаб втрат постачання</strong></li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Головний драйвер ринку — не попит, а руйнування постачання</strong></li>
<li>ескалація атак на інфраструктуру створює <strong>системний дефіцит енергоносіїв</strong></li>
<li>ціни можуть швидко перейти у діапазон <strong>$150–200 за барель</strong></li>
<li>енергетичний ринок входить у фазу <strong>високої геополітичної волатильності</strong></li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Oil-Prices/Oil-Prices-Could-Hit-150-If-War-Continues-Through-End-of-March.html">Oilprice</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/20/nafta-mozhe-zrosti-do-150-vijna-na-blizkomu-sxodi-provokuye-globalnij-shok-postachannya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Війна на Близькому Сході підштовхує ціни на нафту, а суперечки навколо «Дружби» загострюють енергетичну напругу в Європі</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/10/vijna-na-blizkomu-sxodi-pidshtovxuye-cini-na-naftu-a-superechki-navkolo-druzhbi-zagostryuyut-energetichnu-naprugu-v-yevropi/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/10/vijna-na-blizkomu-sxodi-pidshtovxuye-cini-na-naftu-a-superechki-navkolo-druzhbi-zagostryuyut-energetichnu-naprugu-v-yevropi/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 10 Mar 2026 10:38:33 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Druzhba pipeline]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[fuel prices]]></category>
		<category><![CDATA[geopolitics]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East conflict]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[геополитика]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[нафтопровід "Дружба"]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на пальне]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153705</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30189-Румыния_флаг.jpg" alt="Війна на Близькому Сході підштовхує ціни на нафту, а суперечки навколо «Дружби» загострюють енергетичну напругу в Європі"/><br />Геополітична нестабільність на Близькому Сході спричинила різке зростання світових цін на нафту та нафтопродукти. Котирування Brent піднялися до 94 доларів за барель — максимуму за три роки. Паралельно загострюється політична конфронтація довкола постачання російської нафти до Європи через нафтопровід «Дружба». Ці процеси демонструють прямий зв’язок між воєнними конфліктами, енергетичною безпекою та цінами на паливо. Зростання [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30189-Румыния_флаг.jpg" alt="Війна на Близькому Сході підштовхує ціни на нафту, а суперечки навколо «Дружби» загострюють енергетичну напругу в Європі"/><br /><p>Геополітична нестабільність на Близькому Сході спричинила різке зростання світових цін на нафту та нафтопродукти. Котирування Brent піднялися до 94 доларів за барель — максимуму за три роки. Паралельно загострюється політична конфронтація довкола постачання російської нафти до Європи через нафтопровід «Дружба». Ці процеси демонструють прямий зв’язок між воєнними конфліктами, енергетичною безпекою та цінами на паливо.</p>
<ul>
<li><strong>Зростання цін на нафту на тлі війни в Ірані</strong>
<ul>
<li>Міжнародні ціни на паливо залишаються високими через <strong>загострення ситуації на Близькому Сході</strong>.</li>
<li>Нафта <strong>Brent торгувалася на рівні 94 долари за барель</strong>, що стало <em>найвищим показником за три роки</em>.</li>
<li>Геополітична напруга традиційно підсилює ризикову премію у вартості нафти, що безпосередньо впливає на ціни на нафтопродукти.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<ul>
<li><strong>Вплив дорогих нафтопродуктів на внутрішній ринок</strong>
<ul>
<li>У столиці Румунії Бухаресті ціни на пальне вже демонструють вплив глобального подорожчання.</li>
<li><strong>Стандартний бензин</strong> продається в діапазоні <strong>8,16–8,31 лея за літр</strong>.</li>
<li><strong>Стандартний дизель</strong> коштує <strong>8,57–8,70 лея за літр</strong>.</li>
<li><strong>Преміальний бензин</strong> перевищив <strong>9 леїв за літр</strong>.</li>
<li><strong>Преміальний дизель</strong> досяг <strong>9,25 лея за літр</strong>, хоча на деяких АЗС обидва преміальні продукти можна знайти трохи дешевше ніж 9 леїв.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<ul>
<li><strong>Політична ескалація навколо Ірану</strong>
<ul>
<li>Президент США Дональд Трамп заявив, що <strong>не укладатиме жодної угоди з нинішнім керівництвом Ірану</strong>, окрім безумовної капітуляції.</li>
<li>Він зазначив, що після формування прийнятного керівництва США та союзники готові <em>допомогти країні економічними стимулами</em>.</li>
<li>Заява пролунала після того, як президент Ірану Масуд Пезешкіян повідомив про <strong>спроби окремих держав виступити посередниками у конфлікті</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<ul>
<li><strong>Ризик розширення конфлікту</strong>
<ul>
<li>Заступник міністра закордонних справ Ірану Маджид Тахт-Раванчі попередив, що <strong>країни ЄС, які приєднаються до атак США та Ізраїлю, стануть законними цілями</strong> для іранських збройних сил.</li>
<li>Франція, Греція та Італія вже <strong>направили військові кораблі на Близький Схід</strong>.</li>
<li>Більшість держав ЄС водночас виступають за <strong>дипломатичне врегулювання конфлікту</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<ul>
<li><strong>Конфлікт навколо нафтопроводу «Дружба»</strong>
<ul>
<li>Напруження між Україною та Угорщиною зростає через питання <strong>постачання російської нафти</strong>.</li>
<li>Будапешт звинувачує Київ у відмові відновити транзит нафти рф через <strong>нафтопровід «Дружба»</strong>.</li>
<li>Ділянка трубопроводу на території України була <strong>пошкоджена російською атакою у січні</strong>.</li>
<li>Президент України Володимир Зеленський заявив, що <strong>потік нафти відновлений не буде</strong>, оскільки це джерело доходів для москви, яке використовується для фінансування війни.</li>
<li>У відповідь Угорщина <strong>блокує кредит ЄС обсягом 90 млрд євро для України</strong> та новий пакет санкцій проти росії.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<ul>
<li><strong>Висновки</strong>
<ul>
<li>Поєднання <strong>воєнної напруги на Близькому Сході</strong> та <strong>політичних конфліктів навколо постачання російської нафти до Європи</strong> формує додаткову нестабільність на світовому нафтовому ринку.</li>
<li>Зростання ціни Brent до <strong>94 доларів за барель</strong> демонструє, що ринок закладає <em>підвищені геополітичні ризики</em>.</li>
<li>Роздрібні ціни на бензин і дизель у Європі вже реагують на ці процеси, що підтверджує <strong>швидку передачу глобальних шоків у споживчі ринки пального</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.rri.ro/en/news-and-current-affairs/newsflash/march-7-2026-id991246.html" target="_blank">www.rri.ro</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30189-Румыния_флаг.jpg" alt="Війна на Близькому Сході підштовхує ціни на нафту, а суперечки навколо «Дружби» загострюють енергетичну напругу в Європі"/><br /><p>Геополітична нестабільність на Близькому Сході спричинила різке зростання світових цін на нафту та нафтопродукти. Котирування Brent піднялися до 94 доларів за барель — максимуму за три роки. Паралельно загострюється політична конфронтація довкола постачання російської нафти до Європи через нафтопровід «Дружба». Ці процеси демонструють прямий зв’язок між воєнними конфліктами, енергетичною безпекою та цінами на паливо.</p>
<ul>
<li><strong>Зростання цін на нафту на тлі війни в Ірані</strong>
<ul>
<li>Міжнародні ціни на паливо залишаються високими через <strong>загострення ситуації на Близькому Сході</strong>.</li>
<li>Нафта <strong>Brent торгувалася на рівні 94 долари за барель</strong>, що стало <em>найвищим показником за три роки</em>.</li>
<li>Геополітична напруга традиційно підсилює ризикову премію у вартості нафти, що безпосередньо впливає на ціни на нафтопродукти.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<ul>
<li><strong>Вплив дорогих нафтопродуктів на внутрішній ринок</strong>
<ul>
<li>У столиці Румунії Бухаресті ціни на пальне вже демонструють вплив глобального подорожчання.</li>
<li><strong>Стандартний бензин</strong> продається в діапазоні <strong>8,16–8,31 лея за літр</strong>.</li>
<li><strong>Стандартний дизель</strong> коштує <strong>8,57–8,70 лея за літр</strong>.</li>
<li><strong>Преміальний бензин</strong> перевищив <strong>9 леїв за літр</strong>.</li>
<li><strong>Преміальний дизель</strong> досяг <strong>9,25 лея за літр</strong>, хоча на деяких АЗС обидва преміальні продукти можна знайти трохи дешевше ніж 9 леїв.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<ul>
<li><strong>Політична ескалація навколо Ірану</strong>
<ul>
<li>Президент США Дональд Трамп заявив, що <strong>не укладатиме жодної угоди з нинішнім керівництвом Ірану</strong>, окрім безумовної капітуляції.</li>
<li>Він зазначив, що після формування прийнятного керівництва США та союзники готові <em>допомогти країні економічними стимулами</em>.</li>
<li>Заява пролунала після того, як президент Ірану Масуд Пезешкіян повідомив про <strong>спроби окремих держав виступити посередниками у конфлікті</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<ul>
<li><strong>Ризик розширення конфлікту</strong>
<ul>
<li>Заступник міністра закордонних справ Ірану Маджид Тахт-Раванчі попередив, що <strong>країни ЄС, які приєднаються до атак США та Ізраїлю, стануть законними цілями</strong> для іранських збройних сил.</li>
<li>Франція, Греція та Італія вже <strong>направили військові кораблі на Близький Схід</strong>.</li>
<li>Більшість держав ЄС водночас виступають за <strong>дипломатичне врегулювання конфлікту</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<ul>
<li><strong>Конфлікт навколо нафтопроводу «Дружба»</strong>
<ul>
<li>Напруження між Україною та Угорщиною зростає через питання <strong>постачання російської нафти</strong>.</li>
<li>Будапешт звинувачує Київ у відмові відновити транзит нафти рф через <strong>нафтопровід «Дружба»</strong>.</li>
<li>Ділянка трубопроводу на території України була <strong>пошкоджена російською атакою у січні</strong>.</li>
<li>Президент України Володимир Зеленський заявив, що <strong>потік нафти відновлений не буде</strong>, оскільки це джерело доходів для москви, яке використовується для фінансування війни.</li>
<li>У відповідь Угорщина <strong>блокує кредит ЄС обсягом 90 млрд євро для України</strong> та новий пакет санкцій проти росії.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<ul>
<li><strong>Висновки</strong>
<ul>
<li>Поєднання <strong>воєнної напруги на Близькому Сході</strong> та <strong>політичних конфліктів навколо постачання російської нафти до Європи</strong> формує додаткову нестабільність на світовому нафтовому ринку.</li>
<li>Зростання ціни Brent до <strong>94 доларів за барель</strong> демонструє, що ринок закладає <em>підвищені геополітичні ризики</em>.</li>
<li>Роздрібні ціни на бензин і дизель у Європі вже реагують на ці процеси, що підтверджує <strong>швидку передачу глобальних шоків у споживчі ринки пального</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.rri.ro/en/news-and-current-affairs/newsflash/march-7-2026-id991246.html" target="_blank">www.rri.ro</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/10/vijna-na-blizkomu-sxodi-pidshtovxuye-cini-na-naftu-a-superechki-navkolo-druzhbi-zagostryuyut-energetichnu-naprugu-v-yevropi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Греція готується до втручання у паливний ринок у разі зростання Brent до 100 доларів за барель</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/10/greciya-gotuyetsya-do-vtruchannya-u-palivnij-rinok-u-razi-zrostannya-brent-do-100-dolariv-za-barel/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/10/greciya-gotuyetsya-do-vtruchannya-u-palivnij-rinok-u-razi-zrostannya-brent-do-100-dolariv-za-barel/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 10 Mar 2026 07:14:11 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Корупція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[Brent crude]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[energy policy]]></category>
		<category><![CDATA[fuel prices]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East conflict]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[Греция]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична політика]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на пальне]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153703</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30187-Греция.jpg" alt="Греція готується до втручання у паливний ринок у разі зростання Brent до 100 доларів за барель"/><br />Загострення конфлікту на Близькому Сході вже призвело до зростання цін на дизель і бензин у Греції. Уряд країни визначив критичний рівень для втручання на паливному ринку: якщо ціна нафти марки Brent перевищить 100 доларів за барель, можуть бути запроваджені спеціальні заходи для захисту споживачів та стабілізації ринку нафтопродуктів. Геополітичний фактор зростання цін на нафту Ескалація [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30187-Греция.jpg" alt="Греція готується до втручання у паливний ринок у разі зростання Brent до 100 доларів за барель"/><br /><p>Загострення конфлікту на Близькому Сході вже призвело до зростання цін на дизель і бензин у Греції. Уряд країни визначив критичний рівень для втручання на паливному ринку: якщо ціна нафти марки Brent перевищить 100 доларів за барель, можуть бути запроваджені спеціальні заходи для захисту споживачів та стабілізації ринку нафтопродуктів.</p>
<p><strong>Геополітичний фактор зростання цін на нафту</strong></p>
<ul>
<li>Ескалація конфлікту на Близькому Сході почала <strong>підвищувати ціни на нафту і нафтопродукти</strong> на світових ринках.</li>
<li>На початку тижня <strong>Brent торгувалася на рівні 93.04 долара за барель</strong>, наближаючись до рівня, який уряд Греції визначив як критичний для втручання.</li>
<li>Грецька влада вважає, що країна <strong>не може залишатися осторонь глобальних енергетичних потрясінь</strong>, оскільки ціни на нафту безпосередньо впливають на вартість пального для споживачів.</li>
</ul>
<p><strong>Встановлення порогу для державного втручання</strong></p>
<ul>
<li>Міністр енергетики Греції Ставрос Папаставру заявив, що <strong>уряд визначив поріг у 100 доларів за барель Brent</strong> для запуску антикризових заходів.</li>
<li>Якщо ціна перевищить цей рівень, <strong>будуть активовані механізми підтримки ринку та домогосподарств</strong>.</li>
<li>Кінцеве рішення щодо масштабів підтримки ухвалюватиме <strong>премєрміністр Кіріакос Міцотакіс</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Греція не може залишатися осторонь розвитку подій на Близькому Сході, коли йдеться про енергетичні витрати. Ми визначили чіткий поріг у 100 доларів за барель Brent для дій уряду. Ставрос Папаставру</p></blockquote>
<p><strong>Можливі інструменти стабілізації паливного ринку</strong></p>
<ul>
<li>Серед заходів, які обговорюються, є <strong>обмеження маржі прибутку у торгівлі пальним</strong>.</li>
<li>Греція може <strong>винести питання стабілізації енергетичного ринку на рівень Європейського Союзу</strong> під час саміту ЄС.</li>
<li>Після консультацій із нафтопереробними заводами уряд заявив, що <strong>стратегічні запаси нафти перевищують 90 днів</strong>.</li>
<li>Нафтопереробні підприємства також можуть <strong>зменшити експорт нафтопродуктів</strong>, щоб посилити внутрішнє постачання.</li>
<li>Значна частина експорту грецьких НПЗ <em>не привязана до довгострокових контрактів</em>, що створює можливості для оперативного перерозподілу пального на внутрішній ринок.</li>
</ul>
<p><strong>Динаміка цін на дизель і бензин</strong></p>
<ul>
<li>Найбільше зростання зафіксовано на ринку дизелю.</li>
<li>Середня ціна дизельного пального зросла <strong>з 1.565 євро за літр 27 лютого до 1.743 євро за літр 6 березня</strong>.</li>
<li>Зростання становило <strong>0.178 євро за літр</strong>.</li>
<li>Середня ціна бензину за цей період піднялася <strong>з 1.751 євро до 1.82 євро за літр</strong>.</li>
<li>Зростання бензину становило <strong>0.069 євро за літр</strong>.</li>
<li>Через швидше подорожчання дизелю <strong>різниця між цінами дизелю і бензину скорочується</strong>.</li>
</ul>
<p><strong>Висновки </strong></p>
<ul>
<li>Якщо Brent наблизиться до <strong>100 доларів за барель</strong>, Греція може застосувати <strong>адміністративне втручання у ринок пального</strong>.</li>
<li>Зростання цін на дизель демонструє <strong>високу чутливість ринку нафтопродуктів до геополітичних конфліктів</strong>.</li>
<li>Наявність запасів понад <strong>90 днів</strong> і можливість скорочення експорту з НПЗ створюють <strong>інструменти захисту внутрішнього ринку</strong>.</li>
<li>Водночас подальше загострення конфлікту на Близькому Сході може <strong>прискорити зростання цін на нафтопродукти в Європі</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://greekreporter.com/2026/03/08/greece-prepares-fuel-measures-oil-price-rise/" target="_blank">greekreporter.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30187-Греция.jpg" alt="Греція готується до втручання у паливний ринок у разі зростання Brent до 100 доларів за барель"/><br /><p>Загострення конфлікту на Близькому Сході вже призвело до зростання цін на дизель і бензин у Греції. Уряд країни визначив критичний рівень для втручання на паливному ринку: якщо ціна нафти марки Brent перевищить 100 доларів за барель, можуть бути запроваджені спеціальні заходи для захисту споживачів та стабілізації ринку нафтопродуктів.</p>
<p><strong>Геополітичний фактор зростання цін на нафту</strong></p>
<ul>
<li>Ескалація конфлікту на Близькому Сході почала <strong>підвищувати ціни на нафту і нафтопродукти</strong> на світових ринках.</li>
<li>На початку тижня <strong>Brent торгувалася на рівні 93.04 долара за барель</strong>, наближаючись до рівня, який уряд Греції визначив як критичний для втручання.</li>
<li>Грецька влада вважає, що країна <strong>не може залишатися осторонь глобальних енергетичних потрясінь</strong>, оскільки ціни на нафту безпосередньо впливають на вартість пального для споживачів.</li>
</ul>
<p><strong>Встановлення порогу для державного втручання</strong></p>
<ul>
<li>Міністр енергетики Греції Ставрос Папаставру заявив, що <strong>уряд визначив поріг у 100 доларів за барель Brent</strong> для запуску антикризових заходів.</li>
<li>Якщо ціна перевищить цей рівень, <strong>будуть активовані механізми підтримки ринку та домогосподарств</strong>.</li>
<li>Кінцеве рішення щодо масштабів підтримки ухвалюватиме <strong>премєрміністр Кіріакос Міцотакіс</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Греція не може залишатися осторонь розвитку подій на Близькому Сході, коли йдеться про енергетичні витрати. Ми визначили чіткий поріг у 100 доларів за барель Brent для дій уряду. Ставрос Папаставру</p></blockquote>
<p><strong>Можливі інструменти стабілізації паливного ринку</strong></p>
<ul>
<li>Серед заходів, які обговорюються, є <strong>обмеження маржі прибутку у торгівлі пальним</strong>.</li>
<li>Греція може <strong>винести питання стабілізації енергетичного ринку на рівень Європейського Союзу</strong> під час саміту ЄС.</li>
<li>Після консультацій із нафтопереробними заводами уряд заявив, що <strong>стратегічні запаси нафти перевищують 90 днів</strong>.</li>
<li>Нафтопереробні підприємства також можуть <strong>зменшити експорт нафтопродуктів</strong>, щоб посилити внутрішнє постачання.</li>
<li>Значна частина експорту грецьких НПЗ <em>не привязана до довгострокових контрактів</em>, що створює можливості для оперативного перерозподілу пального на внутрішній ринок.</li>
</ul>
<p><strong>Динаміка цін на дизель і бензин</strong></p>
<ul>
<li>Найбільше зростання зафіксовано на ринку дизелю.</li>
<li>Середня ціна дизельного пального зросла <strong>з 1.565 євро за літр 27 лютого до 1.743 євро за літр 6 березня</strong>.</li>
<li>Зростання становило <strong>0.178 євро за літр</strong>.</li>
<li>Середня ціна бензину за цей період піднялася <strong>з 1.751 євро до 1.82 євро за літр</strong>.</li>
<li>Зростання бензину становило <strong>0.069 євро за літр</strong>.</li>
<li>Через швидше подорожчання дизелю <strong>різниця між цінами дизелю і бензину скорочується</strong>.</li>
</ul>
<p><strong>Висновки </strong></p>
<ul>
<li>Якщо Brent наблизиться до <strong>100 доларів за барель</strong>, Греція може застосувати <strong>адміністративне втручання у ринок пального</strong>.</li>
<li>Зростання цін на дизель демонструє <strong>високу чутливість ринку нафтопродуктів до геополітичних конфліктів</strong>.</li>
<li>Наявність запасів понад <strong>90 днів</strong> і можливість скорочення експорту з НПЗ створюють <strong>інструменти захисту внутрішнього ринку</strong>.</li>
<li>Водночас подальше загострення конфлікту на Близькому Сході може <strong>прискорити зростання цін на нафтопродукти в Європі</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://greekreporter.com/2026/03/08/greece-prepares-fuel-measures-oil-price-rise/" target="_blank">greekreporter.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/10/greciya-gotuyetsya-do-vtruchannya-u-palivnij-rinok-u-razi-zrostannya-brent-do-100-dolariv-za-barel/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Нафта подешевшала більш ніж на 6 відсотків після заяв Трампа про можливу деескалацію на Близькому Сході</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/10/nafta-podeshevshala-bilsh-nizh-na-6-vidsotkiv-pislya-zayav-trampa-pro-mozhlivu-deeskalaciyu-na-blizkomu-sxodi/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/10/nafta-podeshevshala-bilsh-nizh-na-6-vidsotkiv-pislya-zayav-trampa-pro-mozhlivu-deeskalaciyu-na-blizkomu-sxodi/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 10 Mar 2026 06:11:50 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[geopolitics]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East conflict]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil supply]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[геополитика]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[постачання нафти]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153702</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30186-Цена_падение.png" alt="Нафта подешевшала більш ніж на 6 відсотків після заяв Трампа про можливу деескалацію на Близькому Сході"/><br />&#160; Світові ціни на нафту різко знизилися після стрімкого зростання до понад 119 доларів за барель. Ринок відреагував на заяву президента США Дональда Трампа про можливе швидке завершення війни на Близькому Сході. Попри напруженість навколо Ірану та скорочення видобутку у країнах Перської затоки, очікування потенційної деескалації зменшили побоювання тривалих перебоїв у глобальному «постачанні» нафти. Цінова [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30186-Цена_падение.png" alt="Нафта подешевшала більш ніж на 6 відсотків після заяв Трампа про можливу деескалацію на Близькому Сході"/><br /><p>&nbsp;</p>
<p>Світові ціни на нафту різко знизилися після стрімкого зростання до понад 119 доларів за барель. Ринок відреагував на заяву президента США Дональда Трампа про можливе швидке завершення війни на Близькому Сході. Попри напруженість навколо Ірану та скорочення видобутку у країнах Перської затоки, очікування потенційної деескалації зменшили побоювання тривалих перебоїв у глобальному «постачанні» нафти.</p>
<h3>Цінова волатильність на нафтовому ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Ф&#8217;ючерси на Brent</strong> знизилися на <strong>6,51 долара або 6,6 відсотка</strong> до <strong>92,45 долара за барель</strong>.</li>
<li><strong>Американська нафта WTI</strong> подешевшала на <strong>6,12 долара або 6,5 відсотка</strong> до <strong>88,65 долара за барель</strong>.</li>
<li>За день до цього ціни різко зросли та перевищили <strong>100 доларів за барель</strong>.</li>
<li>Максимуми сесії становили <strong>119,50 долара для Brent</strong> та <strong>119,48 долара для WTI</strong> — <em>найвищий рівень з середини 2022 року</em>.</li>
</ul>
<h3>Геополітичні фактори впливу</h3>
<ul>
<li>Різке зростання цін напередодні було спричинене <strong>ризиком перебоїв у глобальному «постачанні» нафти</strong> через війну між США, Ізраїлем та Іраном.</li>
<li>Додатковим фактором стали <strong>скорочення видобутку з боку Саудівської Аравії та інших виробників</strong>.</li>
<li>Після телефонної розмови між Трампом і президентом рф владіміром путіним, за даними кремля, були передані <em>пропозиції щодо швидкого врегулювання війни</em>.</li>
<li>Це частково зменшило побоювання тривалих перебоїв у глобальному нафтовому «постачанні».</li>
</ul>
<h3>Політичні сигнали та реакція сторін</h3>
<ul>
<li>Президент США заявив, що війна проти Ірану <em>може завершитися значно швидше, ніж очікувалося</em>.</li>
<li>За його словами, Вашингтон перебуває <strong>значно попереду початкового графіка у 4–5 тижнів</strong>.</li>
<li>У відповідь Корпус вартових ісламської революції Ірану заявив, що саме Іран <em>визначить завершення війни</em>.</li>
<li>Іран попередив, що <strong>жоден літр нафти не буде експортовано з регіону</strong>, якщо атаки США та Ізраїлю продовжаться.</li>
</ul>
<h3>Фактори тиску на ціни</h3>
<ul>
<li>Ціни також стримуються повідомленнями про те, що США <strong>розглядають пом&#8217;якшення санкцій проти рф</strong>.</li>
<li>Вашингтон також вивчає можливість <strong>вивільнення нафти зі стратегічних резервів</strong> для стримування глобального зростання цін.</li>
<li>Країни <strong>G7 заявили про готовність застосувати необхідні заходи</strong> у відповідь на зростання цін, але <em>не оголосили про використання стратегічних запасів</em>.</li>
</ul>
<h3>Скорочення видобутку на Близькому Сході</h3>
<ul>
<li>Війна вже впливає на виробництво нафти у регіоні.</li>
<li><strong>Ірак скоротив видобуток на головних південних родовищах на 70 відсотків</strong>.</li>
<li>Після скорочення виробництво становить <strong>1,3 мільйона барелів на добу</strong>.</li>
<li><strong>Kuwait Petroleum Corporation</strong> також почала зменшувати видобуток та оголосила форс-мажор.</li>
<li>Джерела повідомляють, що <strong>Саудівська Аравія також почала скорочувати видобуток</strong>.</li>
</ul>
<h3>Очікування ринку</h3>
<ul>
<li>Аналітики очікують <strong>високу волатильність цін на нафту</strong> у найближчих торгових сесіях.</li>
<li>Прогнозований діапазон коливань може становити <strong>від приблизно 75 до 105 доларів за барель</strong>.</li>
<li>Це свідчить про те, що <strong>ринок перебуває між двома ключовими факторами</strong>:
<ul>
<li><strong>ризиком перебоїв у «постачанні» нафти через війну</strong></li>
<li><strong>очікуванням політичної деескалації</strong></li>
</ul>
</li>
</ul>
<blockquote><p>З урахуванням подій останніх 24 годин очікую, що нафта залишатиметься дуже волатильною і торгуватиметься у широкому діапазоні між приблизно 75 та 105 доларами — Тоні Сікамор, аналітик IG</p></blockquote>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Ціни на нафту формуються насамперед геополітичними сигналами</strong>, а не лише фізичними обсягами видобутку.</li>
<li>Навіть різкі скорочення виробництва у країнах Перської затоки <strong>не підтримали зростання цін</strong> через очікування дипломатичного врегулювання.</li>
<li>Імовірне використання стратегічних резервів або пом&#8217;якшення санкцій проти рф <strong>створює додатковий тиск на ринок</strong>.</li>
<li>Поєднання військового конфлікту, скорочення видобутку та політичних переговорів формує <strong>широкий діапазон потенційних цінових коливань</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-falls-over-6-trump-predicts-middle-east-de-escalation-2026-03-10/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30186-Цена_падение.png" alt="Нафта подешевшала більш ніж на 6 відсотків після заяв Трампа про можливу деескалацію на Близькому Сході"/><br /><p>&nbsp;</p>
<p>Світові ціни на нафту різко знизилися після стрімкого зростання до понад 119 доларів за барель. Ринок відреагував на заяву президента США Дональда Трампа про можливе швидке завершення війни на Близькому Сході. Попри напруженість навколо Ірану та скорочення видобутку у країнах Перської затоки, очікування потенційної деескалації зменшили побоювання тривалих перебоїв у глобальному «постачанні» нафти.</p>
<h3>Цінова волатильність на нафтовому ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Ф&#8217;ючерси на Brent</strong> знизилися на <strong>6,51 долара або 6,6 відсотка</strong> до <strong>92,45 долара за барель</strong>.</li>
<li><strong>Американська нафта WTI</strong> подешевшала на <strong>6,12 долара або 6,5 відсотка</strong> до <strong>88,65 долара за барель</strong>.</li>
<li>За день до цього ціни різко зросли та перевищили <strong>100 доларів за барель</strong>.</li>
<li>Максимуми сесії становили <strong>119,50 долара для Brent</strong> та <strong>119,48 долара для WTI</strong> — <em>найвищий рівень з середини 2022 року</em>.</li>
</ul>
<h3>Геополітичні фактори впливу</h3>
<ul>
<li>Різке зростання цін напередодні було спричинене <strong>ризиком перебоїв у глобальному «постачанні» нафти</strong> через війну між США, Ізраїлем та Іраном.</li>
<li>Додатковим фактором стали <strong>скорочення видобутку з боку Саудівської Аравії та інших виробників</strong>.</li>
<li>Після телефонної розмови між Трампом і президентом рф владіміром путіним, за даними кремля, були передані <em>пропозиції щодо швидкого врегулювання війни</em>.</li>
<li>Це частково зменшило побоювання тривалих перебоїв у глобальному нафтовому «постачанні».</li>
</ul>
<h3>Політичні сигнали та реакція сторін</h3>
<ul>
<li>Президент США заявив, що війна проти Ірану <em>може завершитися значно швидше, ніж очікувалося</em>.</li>
<li>За його словами, Вашингтон перебуває <strong>значно попереду початкового графіка у 4–5 тижнів</strong>.</li>
<li>У відповідь Корпус вартових ісламської революції Ірану заявив, що саме Іран <em>визначить завершення війни</em>.</li>
<li>Іран попередив, що <strong>жоден літр нафти не буде експортовано з регіону</strong>, якщо атаки США та Ізраїлю продовжаться.</li>
</ul>
<h3>Фактори тиску на ціни</h3>
<ul>
<li>Ціни також стримуються повідомленнями про те, що США <strong>розглядають пом&#8217;якшення санкцій проти рф</strong>.</li>
<li>Вашингтон також вивчає можливість <strong>вивільнення нафти зі стратегічних резервів</strong> для стримування глобального зростання цін.</li>
<li>Країни <strong>G7 заявили про готовність застосувати необхідні заходи</strong> у відповідь на зростання цін, але <em>не оголосили про використання стратегічних запасів</em>.</li>
</ul>
<h3>Скорочення видобутку на Близькому Сході</h3>
<ul>
<li>Війна вже впливає на виробництво нафти у регіоні.</li>
<li><strong>Ірак скоротив видобуток на головних південних родовищах на 70 відсотків</strong>.</li>
<li>Після скорочення виробництво становить <strong>1,3 мільйона барелів на добу</strong>.</li>
<li><strong>Kuwait Petroleum Corporation</strong> також почала зменшувати видобуток та оголосила форс-мажор.</li>
<li>Джерела повідомляють, що <strong>Саудівська Аравія також почала скорочувати видобуток</strong>.</li>
</ul>
<h3>Очікування ринку</h3>
<ul>
<li>Аналітики очікують <strong>високу волатильність цін на нафту</strong> у найближчих торгових сесіях.</li>
<li>Прогнозований діапазон коливань може становити <strong>від приблизно 75 до 105 доларів за барель</strong>.</li>
<li>Це свідчить про те, що <strong>ринок перебуває між двома ключовими факторами</strong>:
<ul>
<li><strong>ризиком перебоїв у «постачанні» нафти через війну</strong></li>
<li><strong>очікуванням політичної деескалації</strong></li>
</ul>
</li>
</ul>
<blockquote><p>З урахуванням подій останніх 24 годин очікую, що нафта залишатиметься дуже волатильною і торгуватиметься у широкому діапазоні між приблизно 75 та 105 доларами — Тоні Сікамор, аналітик IG</p></blockquote>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Ціни на нафту формуються насамперед геополітичними сигналами</strong>, а не лише фізичними обсягами видобутку.</li>
<li>Навіть різкі скорочення виробництва у країнах Перської затоки <strong>не підтримали зростання цін</strong> через очікування дипломатичного врегулювання.</li>
<li>Імовірне використання стратегічних резервів або пом&#8217;якшення санкцій проти рф <strong>створює додатковий тиск на ринок</strong>.</li>
<li>Поєднання військового конфлікту, скорочення видобутку та політичних переговорів формує <strong>широкий діапазон потенційних цінових коливань</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-falls-over-6-trump-predicts-middle-east-de-escalation-2026-03-10/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/10/nafta-podeshevshala-bilsh-nizh-na-6-vidsotkiv-pislya-zayav-trampa-pro-mozhlivu-deeskalaciyu-na-blizkomu-sxodi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Світ реагує на стрибок цін на нафту через війну навколо Ірану</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/10/svit-reaguye-na-stribok-cin-na-naftu-cherez-vijnu-navkolo-iranu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/10/svit-reaguye-na-stribok-cin-na-naftu-cherez-vijnu-navkolo-iranu/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 10 Mar 2026 06:01:31 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[fuel policy]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East conflict]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153700</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30184-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Світ реагує на стрибок цін на нафту через війну навколо Ірану"/><br />Ескалація війни США та Ізраїлю проти Ірану спричинила різке зростання цін на нафту і турбулентність на фінансових ринках. Уряди низки країн уже запускають антикризові механізми для захисту економік і стабілізації ринків нафтопродуктів. Серед ключових заходів — обмеження цін на пальне, підготовка до використання стратегічних нафтових резервів, скасування тарифів на імпорт пального, розширення субсидій і контроль [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30184-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Світ реагує на стрибок цін на нафту через війну навколо Ірану"/><br /><p>Ескалація війни США та Ізраїлю проти Ірану спричинила різке зростання цін на нафту і турбулентність на фінансових ринках. Уряди низки країн уже запускають антикризові механізми для захисту економік і стабілізації ринків нафтопродуктів. Серед ключових заходів — обмеження цін на пальне, підготовка до використання стратегічних нафтових резервів, скасування тарифів на імпорт пального, розширення субсидій і контроль експорту нафтопродуктів.</p>
<ul>
<li><strong>Геополітичний фактор зростання цін на нафту</strong>
<ul>
<li>Ескалація <strong>війни США та Ізраїлю проти Ірану</strong> спричинила різке зростання цін на нафту.</li>
<li>Паралельно <strong>фондові ринки почали падати</strong>, реагуючи на ризики скорочення енергетичних постачань.</li>
<li>Ключовим вузлом ризику для глобальної торгівлі енергоносіями залишається <strong>Ормузька протока</strong>, через яку проходить значна частина світових енергетичних потоків.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> геополітичний конфлікт безпосередньо впливає на ринок нафти, оскільки ризик перебоїв у транспортуванні палива одразу закладається у світові ціни.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Південна Корея обмежує внутрішні ціни на пальне</strong>
<ul>
<li>Президент Лі Чже Мьон оголосив про <strong>запровадження обмеження внутрішніх цін на пальне</strong>.</li>
<li>Це стане <strong>першим подібним кроком майже за 30 років</strong>.</li>
<li>Влада також планує <strong>шукати альтернативні джерела енергії поза маршрутами через Ормузьку протоку</strong>.</li>
<li>Передбачено розширення <strong>програми стабілізації ринку обсягом 100 трлн вон (67 млрд дол.)</strong> у разі поглиблення кризи.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> держава намагається стримати внутрішній ціновий тиск, що виникає через подорожчання нафти на глобальному ринку.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Японія готується використати стратегічні нафтові резерви</strong>
<ul>
<li>Уряд доручив об&#8217;єкту зберігання національного резерву нафти <strong>підготуватися до можливого вивільнення сирої нафти</strong>.</li>
<li>Конкретні параметри — <em>час і обсяги потенційного випуску</em> — поки не визначені.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> Японія розглядає стратегічні запаси як інструмент стабілізації ринку у разі дефіциту постачання нафти.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>В&#8217;єтнам скасовує тарифи на імпорт пального</strong>
<ul>
<li>Уряд планує <strong>повністю прибрати імпортні тарифи на пальне</strong>.</li>
<li>Мета — <strong>гарантувати стабільність постачання</strong> на тлі можливих перебоїв на глобальному ринку.</li>
<li>Очікується, що цей крок діятиме <strong>до кінця квітня</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> зниження мит має здешевити імпорт нафтопродуктів і компенсувати зростання світових цін.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Індонезія збільшує субсидії на пальне</strong>
<ul>
<li>Міністерство фінансів заявило про намір <strong>збільшити бюджет енергетичних субсидій</strong>.</li>
<li>Наразі на ці цілі передбачено <strong>381,3 трлн рупій (22,5 млрд дол.)</strong>.</li>
<li>Кошти використовуються для компенсації витрат державної компанії Pertamina та енергетичної компанії PLN.</li>
<li>Мета — <strong>утримати ціни на пальне та тарифи на електроенергію на доступному рівні</strong>.</li>
<li>Крім того, розглядається відновлення програми <strong>B50</strong> — суміші <strong>50% біодизелю на основі пальмової олії та 50% звичайного дизелю</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> Індонезія намагається знизити залежність від нафтопродуктів і пом&#8217;якшити вплив високих світових цін через бюджетну підтримку.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Китай обмежує експорт нафтопродуктів</strong>
<ul>
<li>Пекін попросив нафтопереробні компанії <strong>призупинити укладання нових контрактів на експорт пального</strong>.</li>
<li>Також рекомендовано <strong>скасувати вже погоджені відвантаження</strong>, якщо це можливо.</li>
<li>Обмеження <em>не поширюються</em> на авіаційне пальне для міжнародних рейсів, бункерування або постачання до Гонконгу та Макао.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> Китай намагається зберегти внутрішні запаси нафтопродуктів, щоб захистити внутрішній ринок від дефіциту.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Бангладеш вводить надзвичайні заходи економії пального</strong>
<ul>
<li>Влада оголосила про <strong>закриття університетів</strong> з понеділка та перенесення святкових канікул Ід аль-Фітр.</li>
<li>Мета — <strong>зменшити споживання електроенергії та пального</strong>.</li>
<li>Країна, яка <strong>імпортує 95% енергетичних ресурсів</strong>, також запровадила <strong>щоденні ліміти продажу пального</strong>.</li>
<li>Причиною стали <em>панічні закупівлі та накопичення запасів</em>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> висока залежність від імпорту енергії робить економіку особливо вразливою до коливань світових цін на нафту.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Глобальний ефект для ринку нафти</strong>
<ul>
<li>Країни застосовують <strong>різні механізми реагування</strong> — від субсидій і тарифної політики до використання стратегічних резервів.</li>
<li>Ці заходи свідчать про <strong>зростання ризиків дефіциту нафти та нафтопродуктів</strong> у разі подальшої ескалації конфлікту.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> світовий ринок нафти входить у фазу підвищеної геополітичної турбулентності, що змушує уряди активно втручатися у ринок пального.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами:<a href="https://www.reuters.com/business/energy/governments-actions-response-oil-price-surge-escalating-middle-east-conflict-2026-03-09/" target="_blank"> Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30184-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Світ реагує на стрибок цін на нафту через війну навколо Ірану"/><br /><p>Ескалація війни США та Ізраїлю проти Ірану спричинила різке зростання цін на нафту і турбулентність на фінансових ринках. Уряди низки країн уже запускають антикризові механізми для захисту економік і стабілізації ринків нафтопродуктів. Серед ключових заходів — обмеження цін на пальне, підготовка до використання стратегічних нафтових резервів, скасування тарифів на імпорт пального, розширення субсидій і контроль експорту нафтопродуктів.</p>
<ul>
<li><strong>Геополітичний фактор зростання цін на нафту</strong>
<ul>
<li>Ескалація <strong>війни США та Ізраїлю проти Ірану</strong> спричинила різке зростання цін на нафту.</li>
<li>Паралельно <strong>фондові ринки почали падати</strong>, реагуючи на ризики скорочення енергетичних постачань.</li>
<li>Ключовим вузлом ризику для глобальної торгівлі енергоносіями залишається <strong>Ормузька протока</strong>, через яку проходить значна частина світових енергетичних потоків.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> геополітичний конфлікт безпосередньо впливає на ринок нафти, оскільки ризик перебоїв у транспортуванні палива одразу закладається у світові ціни.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Південна Корея обмежує внутрішні ціни на пальне</strong>
<ul>
<li>Президент Лі Чже Мьон оголосив про <strong>запровадження обмеження внутрішніх цін на пальне</strong>.</li>
<li>Це стане <strong>першим подібним кроком майже за 30 років</strong>.</li>
<li>Влада також планує <strong>шукати альтернативні джерела енергії поза маршрутами через Ормузьку протоку</strong>.</li>
<li>Передбачено розширення <strong>програми стабілізації ринку обсягом 100 трлн вон (67 млрд дол.)</strong> у разі поглиблення кризи.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> держава намагається стримати внутрішній ціновий тиск, що виникає через подорожчання нафти на глобальному ринку.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Японія готується використати стратегічні нафтові резерви</strong>
<ul>
<li>Уряд доручив об&#8217;єкту зберігання національного резерву нафти <strong>підготуватися до можливого вивільнення сирої нафти</strong>.</li>
<li>Конкретні параметри — <em>час і обсяги потенційного випуску</em> — поки не визначені.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> Японія розглядає стратегічні запаси як інструмент стабілізації ринку у разі дефіциту постачання нафти.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>В&#8217;єтнам скасовує тарифи на імпорт пального</strong>
<ul>
<li>Уряд планує <strong>повністю прибрати імпортні тарифи на пальне</strong>.</li>
<li>Мета — <strong>гарантувати стабільність постачання</strong> на тлі можливих перебоїв на глобальному ринку.</li>
<li>Очікується, що цей крок діятиме <strong>до кінця квітня</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> зниження мит має здешевити імпорт нафтопродуктів і компенсувати зростання світових цін.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Індонезія збільшує субсидії на пальне</strong>
<ul>
<li>Міністерство фінансів заявило про намір <strong>збільшити бюджет енергетичних субсидій</strong>.</li>
<li>Наразі на ці цілі передбачено <strong>381,3 трлн рупій (22,5 млрд дол.)</strong>.</li>
<li>Кошти використовуються для компенсації витрат державної компанії Pertamina та енергетичної компанії PLN.</li>
<li>Мета — <strong>утримати ціни на пальне та тарифи на електроенергію на доступному рівні</strong>.</li>
<li>Крім того, розглядається відновлення програми <strong>B50</strong> — суміші <strong>50% біодизелю на основі пальмової олії та 50% звичайного дизелю</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> Індонезія намагається знизити залежність від нафтопродуктів і пом&#8217;якшити вплив високих світових цін через бюджетну підтримку.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Китай обмежує експорт нафтопродуктів</strong>
<ul>
<li>Пекін попросив нафтопереробні компанії <strong>призупинити укладання нових контрактів на експорт пального</strong>.</li>
<li>Також рекомендовано <strong>скасувати вже погоджені відвантаження</strong>, якщо це можливо.</li>
<li>Обмеження <em>не поширюються</em> на авіаційне пальне для міжнародних рейсів, бункерування або постачання до Гонконгу та Макао.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> Китай намагається зберегти внутрішні запаси нафтопродуктів, щоб захистити внутрішній ринок від дефіциту.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Бангладеш вводить надзвичайні заходи економії пального</strong>
<ul>
<li>Влада оголосила про <strong>закриття університетів</strong> з понеділка та перенесення святкових канікул Ід аль-Фітр.</li>
<li>Мета — <strong>зменшити споживання електроенергії та пального</strong>.</li>
<li>Країна, яка <strong>імпортує 95% енергетичних ресурсів</strong>, також запровадила <strong>щоденні ліміти продажу пального</strong>.</li>
<li>Причиною стали <em>панічні закупівлі та накопичення запасів</em>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> висока залежність від імпорту енергії робить економіку особливо вразливою до коливань світових цін на нафту.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Глобальний ефект для ринку нафти</strong>
<ul>
<li>Країни застосовують <strong>різні механізми реагування</strong> — від субсидій і тарифної політики до використання стратегічних резервів.</li>
<li>Ці заходи свідчать про <strong>зростання ризиків дефіциту нафти та нафтопродуктів</strong> у разі подальшої ескалації конфлікту.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> світовий ринок нафти входить у фазу підвищеної геополітичної турбулентності, що змушує уряди активно втручатися у ринок пального.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами:<a href="https://www.reuters.com/business/energy/governments-actions-response-oil-price-surge-escalating-middle-east-conflict-2026-03-09/" target="_blank"> Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/10/svit-reaguye-na-stribok-cin-na-naftu-cherez-vijnu-navkolo-iranu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Нафта зросла майже на 5%: Близький Схід штовхає ринок до максимумів із січня 2025 року</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/04/nafta-zrosla-majzhe-na-5-blizkij-sxid-shtovxaye-rinok-do-maksimumiv-iz-sichnya-2025-roku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/04/nafta-zrosla-majzhe-na-5-blizkij-sxid-shtovxaye-rinok-do-maksimumiv-iz-sichnya-2025-roku/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 04 Mar 2026 06:33:23 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy market]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East conflict]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[ринок пального]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153671</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30166-Нефть.jpg" alt="Нафта зросла майже на 5%: Близький Схід штовхає ринок до максимумів із січня 2025 року"/><br />Світові ціни на нафту підскочили на 4,7% і зафіксувалися на найвищому рівні з січня 2025 року. Ескалація бойових дій між США та Ізраїлем проти Ірану, удари у районі Перської затоки та ризики блокади Ормузької протоки порушили постачання нафти й газу, спровокували стрибок дизеля на 10% у США та різке зростання маржі переробки. Геополітичний шок і [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30166-Нефть.jpg" alt="Нафта зросла майже на 5%: Близький Схід штовхає ринок до максимумів із січня 2025 року"/><br /><p><strong>Світові ціни на нафту підскочили на 4,7% і зафіксувалися на найвищому рівні з січня 2025 року.</strong> Ескалація бойових дій між США та Ізраїлем проти Ірану, удари у районі Перської затоки та ризики блокади Ормузької протоки порушили постачання нафти й газу, спровокували стрибок дизеля на 10% у США та різке зростання маржі переробки.</p>
<h3>Геополітичний шок і миттєва реакція ринку</h3>
<p>За даними Reuters, 3 березня котирування Brent зросли на <strong>3,66 долара (+4,7%)</strong> — до <strong>81,40 долара за барель</strong>. Це найвищий рівень закриття з січня 2025 року. Американська WTI піднялася на <strong>3,33 долара (+4,7%)</strong> — до <strong>74,56 долара</strong>, максимуму з червня.</p>
<ul>
<li>Внутрішньоденний пік Brent сягав <strong>85,12 долара</strong> — максимуму з липня 2024 року.</li>
<li>Від початку конфлікту у суботу Brent додала <strong>12%</strong>.</li>
<li>Премія Brent до WTI розширилася майже до <strong>8 доларів за барель</strong> — максимум із листопада 2022 року.</li>
</ul>
<p><em>Розширення спреду понад 4 долари традиційно стимулює експорт американської нафти.</em></p>
<h4>Воєнний фактор: Ормузька протока під загрозою</h4>
<p>Удари сил США та Ізраїлю по об’єктах в Ірані спричинили відповідні атаки по енергетичній інфраструктурі регіону. Напруження поширилося й на Ліван.</p>
<p>Ключовим вузлом ризику стала Ормузька протока, через яку зазвичай проходить приблизно п’ята частина світових постачань нафти та скрапленого природного газу.</p>
<ul>
<li>Іранські ЗМІ заявили про готовність відкривати вогонь по суднах.</li>
<li>Страхові компанії скасували покриття для частини танкерів.</li>
<li>Фрахтові ставки на нафтові й газові перевезення різко зросли.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Відповідь Ірану стала ширшою, ніж попередні здебільшого символічні дії, що створює реальний ризик для постачання», — зазначили аналітики Standard Chartered.</p></blockquote>
<h4>Скорочення видобутку і перебої у виробництві</h4>
<p>Ірак, другий за величиною виробник в Організації країн-експортерів нафти після Саудівської Аравії, скоротив видобуток майже на <strong>1,5 млн барелів на добу</strong>. Обсяги можуть більш ніж подвоїтися найближчими днями через нестачу потужностей зберігання — нафту фізично неможливо експортувати.</p>
<ul>
<li>Катар призупинив виробництво скрапленого природного газу.</li>
<li>Ізраїль зупинив частину газових родовищ.</li>
<li>Саудівська Аравія закрила найбільший нафтопереробний завод.</li>
<li>Saudi Aramco намагається перенаправити експорт у Червоне море, оминаючи Ормузьку протоку.</li>
</ul>
<h4>Попит на альтернативи: Азія шукає нові джерела</h4>
<p>Індія та Індонезія заявили про пошук альтернативних джерел енергії. У Китаї частина нафтопереробних заводів зупиняє роботу або переносить ремонти.</p>
<p>Це свідчить про ризик локальних дефіцитів сировини та перерозподіл світових потоків нафти.</p>
<h3>Дизель, бензин і газ: реакція продуктового ринку</h3>
<ul>
<li>Ф’ючерси на дизель у США зросли на <strong>10%</strong> — до максимуму з жовтня 2023 року.</li>
<li>Бензин подорожчав майже на <strong>4%</strong> — до <strong>2,46 долара за галон</strong>, максимум із липня 2024 року.</li>
<li>Маржа переробки злетіла до максимуму з 2023 року.</li>
<li>Європейські, британські та азійські котирування скрапленого природного газу також різко піднялися.</li>
</ul>
<p><em>Маржа переробки — це різниця між ціною сирої нафти та нафтопродуктів. Її зростання означає збільшення прибутковості переробки.</em></p>
<h3>Фактор США: запаси зростають, але ринок нервує</h3>
<p>За даними American Petroleum Institute, запаси сирої нафти у США за тиждень, що завершився 27 лютого, зросли на <strong>5,6 млн барелів</strong> — проти прогнозу у 2,3 млн.</p>
<p>Офіційні дані має оприлюднити Energy Information Administration.</p>
<p>Президент Дональд Трамп заявив, що повітряна кампанія може тривати <strong>4–5 тижнів</strong>, але не виключив довшого сценарію. Також розглядається підтримка страхування танкерів.</p>
<h3>Структурна карта наслідків для ринку</h3>
<h4>1. Логістика</h4>
<ul>
<li>Фактична зупинка руху через Ормузьку протоку.</li>
<li>Перенаправлення потоків у Червоне море.</li>
<li>Стрімке зростання страхових і транспортних витрат.</li>
</ul>
<h4>2. Видобуток</h4>
<ul>
<li>Мінус 1,5 млн барелів на добу з боку Іраку.</li>
<li>Ризик подвоєння скорочення.</li>
<li>Зупинка газових і переробних потужностей у регіоні.</li>
</ul>
<h4>3. Ціни</h4>
<ul>
<li>+12% до Brent за кілька днів.</li>
<li>+10% дизель у США.</li>
<li>Максимальна маржа нафтопереробки з 2023 року.</li>
</ul>
<h3>Висновок</h3>
<p>Світовий нафтовий ринок повернувся у фазу воєнної премії. Ключовий ризик — не лише фізичний дефіцит, а й логістичний параліч через страхування та блокування стратегічних маршрутів. Якщо скорочення видобутку в Іраку подвоїться, а Ормузька протока залишатиметься під загрозою, ціни можуть утримуватися на підвищених рівнях навіть попри зростання запасів у США.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30166-Нефть.jpg" alt="Нафта зросла майже на 5%: Близький Схід штовхає ринок до максимумів із січня 2025 року"/><br /><p><strong>Світові ціни на нафту підскочили на 4,7% і зафіксувалися на найвищому рівні з січня 2025 року.</strong> Ескалація бойових дій між США та Ізраїлем проти Ірану, удари у районі Перської затоки та ризики блокади Ормузької протоки порушили постачання нафти й газу, спровокували стрибок дизеля на 10% у США та різке зростання маржі переробки.</p>
<h3>Геополітичний шок і миттєва реакція ринку</h3>
<p>За даними Reuters, 3 березня котирування Brent зросли на <strong>3,66 долара (+4,7%)</strong> — до <strong>81,40 долара за барель</strong>. Це найвищий рівень закриття з січня 2025 року. Американська WTI піднялася на <strong>3,33 долара (+4,7%)</strong> — до <strong>74,56 долара</strong>, максимуму з червня.</p>
<ul>
<li>Внутрішньоденний пік Brent сягав <strong>85,12 долара</strong> — максимуму з липня 2024 року.</li>
<li>Від початку конфлікту у суботу Brent додала <strong>12%</strong>.</li>
<li>Премія Brent до WTI розширилася майже до <strong>8 доларів за барель</strong> — максимум із листопада 2022 року.</li>
</ul>
<p><em>Розширення спреду понад 4 долари традиційно стимулює експорт американської нафти.</em></p>
<h4>Воєнний фактор: Ормузька протока під загрозою</h4>
<p>Удари сил США та Ізраїлю по об’єктах в Ірані спричинили відповідні атаки по енергетичній інфраструктурі регіону. Напруження поширилося й на Ліван.</p>
<p>Ключовим вузлом ризику стала Ормузька протока, через яку зазвичай проходить приблизно п’ята частина світових постачань нафти та скрапленого природного газу.</p>
<ul>
<li>Іранські ЗМІ заявили про готовність відкривати вогонь по суднах.</li>
<li>Страхові компанії скасували покриття для частини танкерів.</li>
<li>Фрахтові ставки на нафтові й газові перевезення різко зросли.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Відповідь Ірану стала ширшою, ніж попередні здебільшого символічні дії, що створює реальний ризик для постачання», — зазначили аналітики Standard Chartered.</p></blockquote>
<h4>Скорочення видобутку і перебої у виробництві</h4>
<p>Ірак, другий за величиною виробник в Організації країн-експортерів нафти після Саудівської Аравії, скоротив видобуток майже на <strong>1,5 млн барелів на добу</strong>. Обсяги можуть більш ніж подвоїтися найближчими днями через нестачу потужностей зберігання — нафту фізично неможливо експортувати.</p>
<ul>
<li>Катар призупинив виробництво скрапленого природного газу.</li>
<li>Ізраїль зупинив частину газових родовищ.</li>
<li>Саудівська Аравія закрила найбільший нафтопереробний завод.</li>
<li>Saudi Aramco намагається перенаправити експорт у Червоне море, оминаючи Ормузьку протоку.</li>
</ul>
<h4>Попит на альтернативи: Азія шукає нові джерела</h4>
<p>Індія та Індонезія заявили про пошук альтернативних джерел енергії. У Китаї частина нафтопереробних заводів зупиняє роботу або переносить ремонти.</p>
<p>Це свідчить про ризик локальних дефіцитів сировини та перерозподіл світових потоків нафти.</p>
<h3>Дизель, бензин і газ: реакція продуктового ринку</h3>
<ul>
<li>Ф’ючерси на дизель у США зросли на <strong>10%</strong> — до максимуму з жовтня 2023 року.</li>
<li>Бензин подорожчав майже на <strong>4%</strong> — до <strong>2,46 долара за галон</strong>, максимум із липня 2024 року.</li>
<li>Маржа переробки злетіла до максимуму з 2023 року.</li>
<li>Європейські, британські та азійські котирування скрапленого природного газу також різко піднялися.</li>
</ul>
<p><em>Маржа переробки — це різниця між ціною сирої нафти та нафтопродуктів. Її зростання означає збільшення прибутковості переробки.</em></p>
<h3>Фактор США: запаси зростають, але ринок нервує</h3>
<p>За даними American Petroleum Institute, запаси сирої нафти у США за тиждень, що завершився 27 лютого, зросли на <strong>5,6 млн барелів</strong> — проти прогнозу у 2,3 млн.</p>
<p>Офіційні дані має оприлюднити Energy Information Administration.</p>
<p>Президент Дональд Трамп заявив, що повітряна кампанія може тривати <strong>4–5 тижнів</strong>, але не виключив довшого сценарію. Також розглядається підтримка страхування танкерів.</p>
<h3>Структурна карта наслідків для ринку</h3>
<h4>1. Логістика</h4>
<ul>
<li>Фактична зупинка руху через Ормузьку протоку.</li>
<li>Перенаправлення потоків у Червоне море.</li>
<li>Стрімке зростання страхових і транспортних витрат.</li>
</ul>
<h4>2. Видобуток</h4>
<ul>
<li>Мінус 1,5 млн барелів на добу з боку Іраку.</li>
<li>Ризик подвоєння скорочення.</li>
<li>Зупинка газових і переробних потужностей у регіоні.</li>
</ul>
<h4>3. Ціни</h4>
<ul>
<li>+12% до Brent за кілька днів.</li>
<li>+10% дизель у США.</li>
<li>Максимальна маржа нафтопереробки з 2023 року.</li>
</ul>
<h3>Висновок</h3>
<p>Світовий нафтовий ринок повернувся у фазу воєнної премії. Ключовий ризик — не лише фізичний дефіцит, а й логістичний параліч через страхування та блокування стратегічних маршрутів. Якщо скорочення видобутку в Іраку подвоїться, а Ормузька протока залишатиметься під загрозою, ціни можуть утримуватися на підвищених рівнях навіть попри зростання запасів у США.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/04/nafta-zrosla-majzhe-na-5-blizkij-sxid-shtovxaye-rinok-do-maksimumiv-iz-sichnya-2025-roku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Нафта злетіла до $84: ринок закладає ризик реальної блокади Ормузької протоки</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/03/nafta-zletila-do-84-rinok-zakladaye-rizik-realno%d1%97-blokadi-ormuzko%d1%97-protoki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/03/nafta-zletila-do-84-rinok-zakladaye-rizik-realno%d1%97-blokadi-ormuzko%d1%97-protoki/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 03 Mar 2026 07:45:51 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[Brent crude]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East conflict]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[WTI crude]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153668</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30163-цена_на_нефть_растет.jpg" alt="Нафта злетіла до $84: ринок закладає ризик реальної блокади Ормузької протоки"/><br />Світові ціни на нафту зросли на 8% за ранок 3 березня 2026 року на тлі ескалації війни навколо Ірану та фактичної зупинки танкерного трафіку через Ормузьку протоку. Ринок реагує не лише на заяви сторін, а й на практичний ефект — судновласники не ризикують проходити стратегічним маршрутом, через який проходить близько п’ятої частини світової торгівлі нафтою [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30163-цена_на_нефть_растет.jpg" alt="Нафта злетіла до $84: ринок закладає ризик реальної блокади Ормузької протоки"/><br /><p><strong>Світові ціни на нафту зросли на 8% за ранок 3 березня 2026 року</strong> на тлі ескалації війни навколо Ірану та фактичної зупинки танкерного трафіку через Ормузьку протоку. Ринок реагує не лише на заяви сторін, а й на практичний ефект — судновласники не ризикують проходити стратегічним маршрутом, через який проходить близько п’ятої частини світової торгівлі нафтою і газом.</p>
<h3>Ціни реагують миттєво: +8% за ранок</h3>
<p>Станом на 7:00 ранку за східноамериканським часом міжнародний еталон <strong>Brent Crude</strong> зріс на <strong>8,36%</strong> — до <strong>$84,24 за барель</strong>.</p>
<p>Американський еталон <strong>WTI Crude</strong> подолав позначку $75 і торгувався по <strong>$76,93 за барель</strong>, додавши <strong>8% за день</strong>.</p>
<ul>
<li>Напередодні, у понеділок, котирування вже підскочили на <strong>10%</strong>.</li>
<li>Сумарна динаміка за дві сесії — майже <strong>двозначне зростання</strong>.</li>
<li>Ринок переходить у фазу закладання <em>ризику фізичного дефіциту</em>, а не лише геополітичної премії.</li>
</ul>
<h3>Військова операція та фактор часу</h3>
<p>Поштовхом до нового витка зростання стала заява президента США Дональда Трампа, який повідомив, що військова операція проти Ірану під назвою <em>Epic Fury</em> може тривати довше, ніж прогнозовані чотири тижні.</p>
<blockquote><p>«Скільки буде потрібно… Від самого початку ми прогнозували чотири–п’ять тижнів, але маємо можливість діяти значно довше», — заявив Дональд Трамп.</p></blockquote>
<ul>
<li>Первинний горизонт — <strong>4–5 тижнів</strong>.</li>
<li>Фактичний сигнал ринку — <strong>операція може бути безстроковою</strong>.</li>
<li>Чим довший конфлікт — тим вища ймовірність системних перебоїв у «постачанні».</li>
</ul>
<h3>Ормузька протока: вузьке місце глобальної енергетики</h3>
<p>Іран заявив про закриття Ормузької протоки — стратегічного морського коридору між Іраном та Оманом, через який проходить приблизно <strong>20% світової торгівлі нафтою та газом</strong>.</p>
<p>Радник командувача Корпусу вартових ісламської революції (військово-політична структура Ірану) Ебрагім Джаббарі заявив:</p>
<blockquote><p>«Протока закрита. Якщо хтось спробує пройти, герої Революційної гвардії та регулярного флоту спалять ці кораблі».</p></blockquote>
<p>Водночас Центральне командування США заперечує офіційне закриття протоки, про що повідомив телеканал Fox News.</p>
<p>Однак для ринку важливий не формальний статус «відкрита/закрита», а поведінка учасників:</p>
<ul>
<li>Судновласники та трейдери <strong>фактично припинили проходження</strong> маршруту.</li>
<li>Жодна компанія не готова перевіряти серйозність погроз Тегерана.</li>
<li>Трафік танкерів <strong>де-факто зупинено</strong>.</li>
</ul>
<h3>Сценарій $100–120 за барель</h3>
<p>Аналітики попереджають: якщо рух через протоку не буде частково відновлений протягом <strong>трьох тижнів</strong>, ціни можуть легко досягти:</p>
<ul>
<li><strong>$100 за барель</strong> — базовий сценарій ескалації;</li>
<li><strong>$120 за барель</strong> — у разі затяжного блокування.</li>
</ul>
<p>Таким чином, нинішні $84 за Brent — це лише початковий рівень реакції на ризик, а не пікове значення.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Oil-Prices-Surge-to-84-as-Supply-Risk-Becomes-Real.html">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30163-цена_на_нефть_растет.jpg" alt="Нафта злетіла до $84: ринок закладає ризик реальної блокади Ормузької протоки"/><br /><p><strong>Світові ціни на нафту зросли на 8% за ранок 3 березня 2026 року</strong> на тлі ескалації війни навколо Ірану та фактичної зупинки танкерного трафіку через Ормузьку протоку. Ринок реагує не лише на заяви сторін, а й на практичний ефект — судновласники не ризикують проходити стратегічним маршрутом, через який проходить близько п’ятої частини світової торгівлі нафтою і газом.</p>
<h3>Ціни реагують миттєво: +8% за ранок</h3>
<p>Станом на 7:00 ранку за східноамериканським часом міжнародний еталон <strong>Brent Crude</strong> зріс на <strong>8,36%</strong> — до <strong>$84,24 за барель</strong>.</p>
<p>Американський еталон <strong>WTI Crude</strong> подолав позначку $75 і торгувався по <strong>$76,93 за барель</strong>, додавши <strong>8% за день</strong>.</p>
<ul>
<li>Напередодні, у понеділок, котирування вже підскочили на <strong>10%</strong>.</li>
<li>Сумарна динаміка за дві сесії — майже <strong>двозначне зростання</strong>.</li>
<li>Ринок переходить у фазу закладання <em>ризику фізичного дефіциту</em>, а не лише геополітичної премії.</li>
</ul>
<h3>Військова операція та фактор часу</h3>
<p>Поштовхом до нового витка зростання стала заява президента США Дональда Трампа, який повідомив, що військова операція проти Ірану під назвою <em>Epic Fury</em> може тривати довше, ніж прогнозовані чотири тижні.</p>
<blockquote><p>«Скільки буде потрібно… Від самого початку ми прогнозували чотири–п’ять тижнів, але маємо можливість діяти значно довше», — заявив Дональд Трамп.</p></blockquote>
<ul>
<li>Первинний горизонт — <strong>4–5 тижнів</strong>.</li>
<li>Фактичний сигнал ринку — <strong>операція може бути безстроковою</strong>.</li>
<li>Чим довший конфлікт — тим вища ймовірність системних перебоїв у «постачанні».</li>
</ul>
<h3>Ормузька протока: вузьке місце глобальної енергетики</h3>
<p>Іран заявив про закриття Ормузької протоки — стратегічного морського коридору між Іраном та Оманом, через який проходить приблизно <strong>20% світової торгівлі нафтою та газом</strong>.</p>
<p>Радник командувача Корпусу вартових ісламської революції (військово-політична структура Ірану) Ебрагім Джаббарі заявив:</p>
<blockquote><p>«Протока закрита. Якщо хтось спробує пройти, герої Революційної гвардії та регулярного флоту спалять ці кораблі».</p></blockquote>
<p>Водночас Центральне командування США заперечує офіційне закриття протоки, про що повідомив телеканал Fox News.</p>
<p>Однак для ринку важливий не формальний статус «відкрита/закрита», а поведінка учасників:</p>
<ul>
<li>Судновласники та трейдери <strong>фактично припинили проходження</strong> маршруту.</li>
<li>Жодна компанія не готова перевіряти серйозність погроз Тегерана.</li>
<li>Трафік танкерів <strong>де-факто зупинено</strong>.</li>
</ul>
<h3>Сценарій $100–120 за барель</h3>
<p>Аналітики попереджають: якщо рух через протоку не буде частково відновлений протягом <strong>трьох тижнів</strong>, ціни можуть легко досягти:</p>
<ul>
<li><strong>$100 за барель</strong> — базовий сценарій ескалації;</li>
<li><strong>$120 за барель</strong> — у разі затяжного блокування.</li>
</ul>
<p>Таким чином, нинішні $84 за Brent — це лише початковий рівень реакції на ризик, а не пікове значення.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Oil-Prices-Surge-to-84-as-Supply-Risk-Becomes-Real.html">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/03/nafta-zletila-do-84-rinok-zakladaye-rizik-realno%d1%97-blokadi-ormuzko%d1%97-protoki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/middle-east-conflict/feed/ ) in 0.28348 seconds, on Apr 19th, 2026 at 8:27 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Apr 19th, 2026 at 9:27 pm UTC -->