<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; Middle East conflict</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/middle-east-conflict/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Sat, 27 Jun 2026 12:44:24 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Chevron і ExxonMobil посилюють інтерес до Східного Середземномор’я</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/05/chevron-i-exxonmobil-posilyuyut-interes-do-sxidnogo-seredzemnomorya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/05/chevron-i-exxonmobil-posilyuyut-interes-do-sxidnogo-seredzemnomorya/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 05 Jun 2026 07:01:07 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Chevron]]></category>
		<category><![CDATA[Eastern Mediterranean]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[ExxonMobil]]></category>
		<category><![CDATA[gas exploration]]></category>
		<category><![CDATA[Greece]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East conflict]]></category>
		<category><![CDATA[близькосхідний конфлікт]]></category>
		<category><![CDATA[газовидобуток]]></category>
		<category><![CDATA[Греция]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[Східне Середземномор’я]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154026</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30402-Нефтяная_вышка_стилизовано.jpg" alt="Chevron і ExxonMobil посилюють інтерес до Східного Середземномор’я"/><br />Східне Середземномор’я стає новим напрямом для великих енергетичних компаній на тлі вразливості глобальної енергосистеми. За оцінкою Melius Research, Chevron і ExxonMobil одночасно нарощують присутність у регіоні, а Греція розглядається як один із наступних рубежів для Chevron. Chevron і ExxonMobil посилюють інтерес до Східного Середземномор’я Аналітики Melius Research Джеймс Вест і Санскріті Редді зазначають, що Chevron [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30402-Нефтяная_вышка_стилизовано.jpg" alt="Chevron і ExxonMobil посилюють інтерес до Східного Середземномор’я"/><br /><p><strong>Східне Середземномор’я стає новим напрямом для великих енергетичних компаній на тлі вразливості глобальної енергосистеми.</strong> За оцінкою Melius Research, Chevron і ExxonMobil одночасно нарощують присутність у регіоні, а Греція розглядається як один із наступних рубежів для Chevron.</p>
<h3>Chevron і ExxonMobil посилюють інтерес до Східного Середземномор’я</h3>
<p>Аналітики Melius Research Джеймс Вест і Санскріті Редді зазначають, що Chevron тихо й послідовно розширює свою присутність у Східному Середземномор’ї. Греція, де компанія нещодавно здійснила придбання та отримала права, визначається як наступний напрям розвитку.</p>
<blockquote><p>«Оскільки конфлікт на Близькому Сході продовжує демонструвати крихкість сучасної глобальної енергосистеми, знижена за ризиками база активів Chevron у Східному Середземномор’ї та її потенціал на новому рубежі є диференційованими й дедалі ціннішими», — Джеймс Вест і Санскріті Редді, Melius Research.</p></blockquote>
<p>За даними зведення Dow Jones, Chevron не єдина компанія, яка дивиться на регіон. ExxonMobil також розширює свою присутність у Східному Середземномор’ї. Одночасний інтерес двох найбільших міжнародних енергетичних компаній вказує, що регіон сприймається не як короткострокова можливість, а як стратегічний напрям.</p>
<blockquote><p>«Вхід двох супермажорів у цей район приблизно в один і той самий час свідчить, що цим компаніям подобається те, що вони бачать, і ми очікуємо, що інші підуть за ними», — Джеймс Вест і Санскріті Редді, Melius Research.</p></blockquote>
<p>Для європейського енергетичного ринку це має практичне значення. Посилення активності у Східному Середземномор’ї може збільшити увагу до альтернативних джерел газу та нафти, які не залежать безпосередньо від найбільш напружених логістичних вузлів Перської затоки. На тлі ризиків навколо Ормузької протоки інтерес до регіону стає частиною ширшої тенденції: енергетичні компанії шукають активи, маршрути й джерела постачання з нижчим геополітичним ризиком.</p>
<ul>
<li><strong>Chevron</strong> розширює присутність у Східному Середземномор’ї.</li>
<li><strong>Греція</strong> названа наступним напрямом після придбання та отримання прав.</li>
<li><strong>ExxonMobil</strong> також нарощує присутність у регіоні.</li>
<li>Конфлікт на Близькому Сході підсилює попит на активи з нижчим ризиком для глобальної енергосистеми.</li>
</ul>
<p>Головний висновок для ринку полягає в тому, що географія майбутнього постачання енергоносіїв поступово змінюється. Якщо раніше Східне Середземномор’я сприймалося як один із перспективних регіонів, то тепер воно дедалі більше виглядає як елемент енергетичного страхування для Європи та міжнародних компаній.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www-stg.morningstar.com/news/dow-jones/202606045612/commodities-trader-trafigura-warns-of-tipping-point-in-energy-markets-commodities-roundup" target="_blank">Dow Jones</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30402-Нефтяная_вышка_стилизовано.jpg" alt="Chevron і ExxonMobil посилюють інтерес до Східного Середземномор’я"/><br /><p><strong>Східне Середземномор’я стає новим напрямом для великих енергетичних компаній на тлі вразливості глобальної енергосистеми.</strong> За оцінкою Melius Research, Chevron і ExxonMobil одночасно нарощують присутність у регіоні, а Греція розглядається як один із наступних рубежів для Chevron.</p>
<h3>Chevron і ExxonMobil посилюють інтерес до Східного Середземномор’я</h3>
<p>Аналітики Melius Research Джеймс Вест і Санскріті Редді зазначають, що Chevron тихо й послідовно розширює свою присутність у Східному Середземномор’ї. Греція, де компанія нещодавно здійснила придбання та отримала права, визначається як наступний напрям розвитку.</p>
<blockquote><p>«Оскільки конфлікт на Близькому Сході продовжує демонструвати крихкість сучасної глобальної енергосистеми, знижена за ризиками база активів Chevron у Східному Середземномор’ї та її потенціал на новому рубежі є диференційованими й дедалі ціннішими», — Джеймс Вест і Санскріті Редді, Melius Research.</p></blockquote>
<p>За даними зведення Dow Jones, Chevron не єдина компанія, яка дивиться на регіон. ExxonMobil також розширює свою присутність у Східному Середземномор’ї. Одночасний інтерес двох найбільших міжнародних енергетичних компаній вказує, що регіон сприймається не як короткострокова можливість, а як стратегічний напрям.</p>
<blockquote><p>«Вхід двох супермажорів у цей район приблизно в один і той самий час свідчить, що цим компаніям подобається те, що вони бачать, і ми очікуємо, що інші підуть за ними», — Джеймс Вест і Санскріті Редді, Melius Research.</p></blockquote>
<p>Для європейського енергетичного ринку це має практичне значення. Посилення активності у Східному Середземномор’ї може збільшити увагу до альтернативних джерел газу та нафти, які не залежать безпосередньо від найбільш напружених логістичних вузлів Перської затоки. На тлі ризиків навколо Ормузької протоки інтерес до регіону стає частиною ширшої тенденції: енергетичні компанії шукають активи, маршрути й джерела постачання з нижчим геополітичним ризиком.</p>
<ul>
<li><strong>Chevron</strong> розширює присутність у Східному Середземномор’ї.</li>
<li><strong>Греція</strong> названа наступним напрямом після придбання та отримання прав.</li>
<li><strong>ExxonMobil</strong> також нарощує присутність у регіоні.</li>
<li>Конфлікт на Близькому Сході підсилює попит на активи з нижчим ризиком для глобальної енергосистеми.</li>
</ul>
<p>Головний висновок для ринку полягає в тому, що географія майбутнього постачання енергоносіїв поступово змінюється. Якщо раніше Східне Середземномор’я сприймалося як один із перспективних регіонів, то тепер воно дедалі більше виглядає як елемент енергетичного страхування для Європи та міжнародних компаній.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www-stg.morningstar.com/news/dow-jones/202606045612/commodities-trader-trafigura-warns-of-tipping-point-in-energy-markets-commodities-roundup" target="_blank">Dow Jones</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/05/chevron-i-exxonmobil-posilyuyut-interes-do-sxidnogo-seredzemnomorya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>МЕА: стрибок цін на нафту й пальне може підняти частку електромобілів майже до 30% світових продажів авто</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/21/mea-stribok-cin-na-naftu-j-palne-mozhe-pidnyati-chastku-elektromobiliv-majzhe-do-30-svitovix-prodazhiv-avto/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/21/mea-stribok-cin-na-naftu-j-palne-mozhe-pidnyati-chastku-elektromobiliv-majzhe-do-30-svitovix-prodazhiv-avto/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 21 May 2026 06:56:04 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Електрична енергія]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[electric vehicles]]></category>
		<category><![CDATA[EV sales]]></category>
		<category><![CDATA[fuel prices]]></category>
		<category><![CDATA[IEA]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East conflict]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[близькосхідний конфлікт]]></category>
		<category><![CDATA[МЭА]]></category>
		<category><![CDATA[продажі EV]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на пальне]]></category>
		<category><![CDATA[электромобили]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153989</guid>
		<description><![CDATA[Міжнародне енергетичне агентство заявило, що у 2026 році глобальні продажі електромобілів можуть сягнути 23 млн одиниць і становити майже 30% усіх проданих у світі автомобілів. Поштовхом до переходу на електромобілі та гібриди стали високі ціни на пальне після війни в Ірані та близькосхідного конфлікту. Паливний шок підтримує попит на електротранспорт За даними Міжнародного енергетичного агентства, [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p>Міжнародне енергетичне агентство заявило, що у 2026 році глобальні продажі електромобілів можуть сягнути 23 млн одиниць і становити майже 30% усіх проданих у світі автомобілів. Поштовхом до переходу на електромобілі та гібриди стали високі ціни на пальне після війни в Ірані та близькосхідного конфлікту.</p>
<h3>Паливний шок підтримує попит на електротранспорт</h3>
<p>За даними Міжнародного енергетичного агентства, оприлюдненими в щорічному звіті <em>Global EV Outlook 2026</em>, після сильного зростання у 2025 році продажі електромобілів у 2026 році мають досягти <strong>23 млн одиниць</strong> у світі. Це означає майже <strong>30%</strong> усіх автомобілів, проданих глобально.</p>
<h4>Динаміка продажів у 2025–2026 роках</h4>
<ul>
<li>У 2025 році глобальні продажі електромобілів зросли на <strong>20%</strong>.</li>
<li>Торік електромобілі становили <strong>чверть</strong> усіх нових автомобілів, проданих у світі.</li>
<li>У 2026 році ця частка наближається до <strong>30%</strong>.</li>
<li>У першому кварталі 2026 року глобальні продажі електромобілів знизилися на <strong>8%</strong> порівняно з аналогічним періодом попереднього року.</li>
</ul>
<p>МЕА пояснило падіння в першому кварталі змінами політики, особливо в Китаї та США: у Китаї стимули було скорочено, а у США — поступово скасовано. Водночас агентство зазначило, що загальне зниження приховало сильне зростання продажів у багатьох інших країнах і регіонах.</p>
<h4>Європа, Азійсько-Тихоокеанський регіон і Латинська Америка</h4>
<ul>
<li>У Європі продажі електромобілів у січні–березні зросли майже на <strong>30%</strong> у річному вимірі.</li>
<li>В Азійсько-Тихоокеанському регіоні без урахування Китаю продажі підскочили на <strong>80%</strong>.</li>
<li>У Латинській Америці продажі електромобілів зросли на <strong>75%</strong> порівняно з тим самим періодом минулого року.</li>
<li>У Європі попит на електромобілі у квітні збільшився на <strong>34%</strong>.</li>
</ul>
<p>Після стрибка цін на нафту й пальне в березні через близькосхідний конфлікт майже <strong>90 країн</strong> зафіксували річне зростання продажів електромобілів. У <strong>30 країнах</strong> продажі електромобілів досягли рекордних місячних показників.</p>
<blockquote><p>«Дивлячись уперед, падіння цін на батареї, яке ми спостерігали, та потенційні політичні відповіді на нинішню глобальну енергетичну кризу мають надати додатковий імпульс ринкам електромобілів», — заявив виконавчий директор МЕА Фатіх Біроль.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/IEA-Oil-Shock-Sparks-Surge-in-EV-Sales.html" target="_blank">Oilprice</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p>Міжнародне енергетичне агентство заявило, що у 2026 році глобальні продажі електромобілів можуть сягнути 23 млн одиниць і становити майже 30% усіх проданих у світі автомобілів. Поштовхом до переходу на електромобілі та гібриди стали високі ціни на пальне після війни в Ірані та близькосхідного конфлікту.</p>
<h3>Паливний шок підтримує попит на електротранспорт</h3>
<p>За даними Міжнародного енергетичного агентства, оприлюдненими в щорічному звіті <em>Global EV Outlook 2026</em>, після сильного зростання у 2025 році продажі електромобілів у 2026 році мають досягти <strong>23 млн одиниць</strong> у світі. Це означає майже <strong>30%</strong> усіх автомобілів, проданих глобально.</p>
<h4>Динаміка продажів у 2025–2026 роках</h4>
<ul>
<li>У 2025 році глобальні продажі електромобілів зросли на <strong>20%</strong>.</li>
<li>Торік електромобілі становили <strong>чверть</strong> усіх нових автомобілів, проданих у світі.</li>
<li>У 2026 році ця частка наближається до <strong>30%</strong>.</li>
<li>У першому кварталі 2026 року глобальні продажі електромобілів знизилися на <strong>8%</strong> порівняно з аналогічним періодом попереднього року.</li>
</ul>
<p>МЕА пояснило падіння в першому кварталі змінами політики, особливо в Китаї та США: у Китаї стимули було скорочено, а у США — поступово скасовано. Водночас агентство зазначило, що загальне зниження приховало сильне зростання продажів у багатьох інших країнах і регіонах.</p>
<h4>Європа, Азійсько-Тихоокеанський регіон і Латинська Америка</h4>
<ul>
<li>У Європі продажі електромобілів у січні–березні зросли майже на <strong>30%</strong> у річному вимірі.</li>
<li>В Азійсько-Тихоокеанському регіоні без урахування Китаю продажі підскочили на <strong>80%</strong>.</li>
<li>У Латинській Америці продажі електромобілів зросли на <strong>75%</strong> порівняно з тим самим періодом минулого року.</li>
<li>У Європі попит на електромобілі у квітні збільшився на <strong>34%</strong>.</li>
</ul>
<p>Після стрибка цін на нафту й пальне в березні через близькосхідний конфлікт майже <strong>90 країн</strong> зафіксували річне зростання продажів електромобілів. У <strong>30 країнах</strong> продажі електромобілів досягли рекордних місячних показників.</p>
<blockquote><p>«Дивлячись уперед, падіння цін на батареї, яке ми спостерігали, та потенційні політичні відповіді на нинішню глобальну енергетичну кризу мають надати додатковий імпульс ринкам електромобілів», — заявив виконавчий директор МЕА Фатіх Біроль.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/IEA-Oil-Shock-Sparks-Surge-in-EV-Sales.html" target="_blank">Oilprice</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/21/mea-stribok-cin-na-naftu-j-palne-mozhe-pidnyati-chastku-elektromobiliv-majzhe-do-30-svitovix-prodazhiv-avto/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>ЄС готується до ризиків для ринку нафти й нафтопродуктів через затяжне закриття Ормузької протоки</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/04/yes-gotuyetsya-do-rizikiv-dlya-rinku-nafti-j-naftoproduktiv-cherez-zatyazhne-zakrittya-ormuzko%d1%97-protoki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/04/yes-gotuyetsya-do-rizikiv-dlya-rinku-nafti-j-naftoproduktiv-cherez-zatyazhne-zakrittya-ormuzko%d1%97-protoki/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 04 May 2026 06:48:36 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[EU energy]]></category>
		<category><![CDATA[fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[jet fuel]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East conflict]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil security]]></category>
		<category><![CDATA[YES]]></category>
		<category><![CDATA[авіаційне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[паливний ринок]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153895</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30316-Еврокомиссия.jpg" alt="ЄС готується до ризиків для ринку нафти й нафтопродуктів через затяжне закриття Ормузької протоки"/><br />У Європейському Союзі наразі немає дефіциту пального, однак ситуація на ринку сирої нафти й нафтопродуктів потребує підготовки до можливих наслідків. Головна увага прикута до авіаційного пального: ринок справляється з напруженим постачанням, але комерційні запаси скорочуються через тривале закриття Ормузької протоки на тлі конфлікту на Близькому Сході, який наближається до десятого тижня. Ситуація з пальним у [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30316-Еврокомиссия.jpg" alt="ЄС готується до ризиків для ринку нафти й нафтопродуктів через затяжне закриття Ормузької протоки"/><br /><p>У Європейському Союзі наразі немає дефіциту пального, однак ситуація на ринку сирої нафти й нафтопродуктів потребує підготовки до можливих наслідків. Головна увага прикута до авіаційного пального: ринок справляється з напруженим постачанням, але комерційні запаси скорочуються через тривале закриття Ормузької протоки на тлі конфлікту на Близькому Сході, який наближається до десятого тижня.</p>
<h3>Ситуація з пальним у ЄС</h3>
<ul>
<li><strong>Дефіциту пального в ЄС наразі немає</strong>.</li>
<li>Європейська комісія, країни ЄС, галузеві учасники, Міжнародне енергетичне агентство та НАТО обговорили безпеку постачання нафти й газу в Європі.</li>
<li>Основний ризик для нафтового ринку пов’язаний не з поточним браком ресурсу, а з тим, що <strong>комерційні запаси нафтопродуктів зменшуються</strong>.</li>
</ul>
<h3>Фокус змістився на авіаційне пальне</h3>
<ul>
<li><strong>Авіаційне пальне стало головною темою обговорення</strong> щодо сирої нафти й нафтопродуктів.</li>
<li>Ринок поки що керує ситуацією з напруженим постачанням, однак запас міцності скорочується.</li>
<li><em>Тривале закриття Ормузької протоки</em> створює ризик для логістики та стабільності постачання нафтопродуктів.</li>
</ul>
<h3>Що може статися після кінця травня</h3>
<ul>
<li>Група з координації нафтових питань і Робоча група з безпеки Енергетичного союзу вказали, що <strong>ЄС має почати готуватися до можливих наслідків</strong>, якщо ситуація триватиме після кінця травня.</li>
<li>Цей висновок випливає з поєднання двох факторів: <strong>напруженого постачання</strong> та <strong>скорочення комерційних запасів</strong>.</li>
<li>Це означає, що головний ризик полягає не в сьогоднішньому дефіциті, а в можливому погіршенні доступності окремих нафтопродуктів у разі затягування кризи.</li>
</ul>
<h3>Роль запасів</h3>
<ul>
<li><strong>Запаси ЄС можуть бути вивільнені за потреби</strong>.</li>
<li>Експерти наголосили, що такі дії мають бути <strong>скоординовані на рівні ЄС</strong>.</li>
<li>Вивільнення запасів має поєднуватися з <strong>заходами з боку попиту</strong>, інакше результат може бути недостатньо ефективним.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Поточна ситуація контрольована</strong>, адже дефіциту пального в ЄС немає.</li>
<li><strong>Ризики зростають у часі</strong>, оскільки конфлікт на Близькому Сході наближається до десятого тижня, а Ормузька протока залишається закритою.</li>
<li><strong>Найчутливішим сегментом названо авіаційне пальне</strong>, бо саме воно стало основним фокусом обговорення щодо нафти й нафтопродуктів.</li>
<li><strong>Ключова умова ефективної реакції</strong> — не лише використання запасів, а й узгоджені дії країн ЄС та заходи для стримування попиту.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://energy.ec.europa.eu/news/commission-assesses-eu-countries-security-oil-and-gas-supply-conflict-middle-east-continues-2026-04-30_en" target="_blank">European Commission</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30316-Еврокомиссия.jpg" alt="ЄС готується до ризиків для ринку нафти й нафтопродуктів через затяжне закриття Ормузької протоки"/><br /><p>У Європейському Союзі наразі немає дефіциту пального, однак ситуація на ринку сирої нафти й нафтопродуктів потребує підготовки до можливих наслідків. Головна увага прикута до авіаційного пального: ринок справляється з напруженим постачанням, але комерційні запаси скорочуються через тривале закриття Ормузької протоки на тлі конфлікту на Близькому Сході, який наближається до десятого тижня.</p>
<h3>Ситуація з пальним у ЄС</h3>
<ul>
<li><strong>Дефіциту пального в ЄС наразі немає</strong>.</li>
<li>Європейська комісія, країни ЄС, галузеві учасники, Міжнародне енергетичне агентство та НАТО обговорили безпеку постачання нафти й газу в Європі.</li>
<li>Основний ризик для нафтового ринку пов’язаний не з поточним браком ресурсу, а з тим, що <strong>комерційні запаси нафтопродуктів зменшуються</strong>.</li>
</ul>
<h3>Фокус змістився на авіаційне пальне</h3>
<ul>
<li><strong>Авіаційне пальне стало головною темою обговорення</strong> щодо сирої нафти й нафтопродуктів.</li>
<li>Ринок поки що керує ситуацією з напруженим постачанням, однак запас міцності скорочується.</li>
<li><em>Тривале закриття Ормузької протоки</em> створює ризик для логістики та стабільності постачання нафтопродуктів.</li>
</ul>
<h3>Що може статися після кінця травня</h3>
<ul>
<li>Група з координації нафтових питань і Робоча група з безпеки Енергетичного союзу вказали, що <strong>ЄС має почати готуватися до можливих наслідків</strong>, якщо ситуація триватиме після кінця травня.</li>
<li>Цей висновок випливає з поєднання двох факторів: <strong>напруженого постачання</strong> та <strong>скорочення комерційних запасів</strong>.</li>
<li>Це означає, що головний ризик полягає не в сьогоднішньому дефіциті, а в можливому погіршенні доступності окремих нафтопродуктів у разі затягування кризи.</li>
</ul>
<h3>Роль запасів</h3>
<ul>
<li><strong>Запаси ЄС можуть бути вивільнені за потреби</strong>.</li>
<li>Експерти наголосили, що такі дії мають бути <strong>скоординовані на рівні ЄС</strong>.</li>
<li>Вивільнення запасів має поєднуватися з <strong>заходами з боку попиту</strong>, інакше результат може бути недостатньо ефективним.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Поточна ситуація контрольована</strong>, адже дефіциту пального в ЄС немає.</li>
<li><strong>Ризики зростають у часі</strong>, оскільки конфлікт на Близькому Сході наближається до десятого тижня, а Ормузька протока залишається закритою.</li>
<li><strong>Найчутливішим сегментом названо авіаційне пальне</strong>, бо саме воно стало основним фокусом обговорення щодо нафти й нафтопродуктів.</li>
<li><strong>Ключова умова ефективної реакції</strong> — не лише використання запасів, а й узгоджені дії країн ЄС та заходи для стримування попиту.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://energy.ec.europa.eu/news/commission-assesses-eu-countries-security-oil-and-gas-supply-conflict-middle-east-continues-2026-04-30_en" target="_blank">European Commission</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/04/yes-gotuyetsya-do-rizikiv-dlya-rinku-nafti-j-naftoproduktiv-cherez-zatyazhne-zakrittya-ormuzko%d1%97-protoki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ціни на нафту злітають до $116: загрози США щодо Ірану підштовхують ринок до нової кризи</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/30/cini-na-naftu-zlitayut-do-116-zagrozi-ssha-shhodo-iranu-pidshtovxuyut-rinok-do-novo%d1%97-krizi/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/30/cini-na-naftu-zlitayut-do-116-zagrozi-ssha-shhodo-iranu-pidshtovxuyut-rinok-do-novo%d1%97-krizi/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 30 Mar 2026 13:51:24 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent crude]]></category>
		<category><![CDATA[energy crisis]]></category>
		<category><![CDATA[Hormuz Strait]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East conflict]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична криза]]></category>
		<category><![CDATA[нафта Brent]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153777</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30243-Великобритания.jpg" alt="Ціни на нафту злітають до $116: загрози США щодо Ірану підштовхують ринок до нової кризи"/><br />Світові ціни на нафту різко зросли на тлі загострення конфлікту на Близькому Сході та жорстких заяв президента США Дональда Трампа щодо Ірану. Інвестори побоюються подальшої ескалації, яка може призвести до перебоїв у глобальному «постачанні» енергоносіїв і нового витка енергетичної кризи. Ескалація конфлікту як драйвер нафтового ринку Ціни та ринкова динаміка Brent crude піднялася до $116,89 [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30243-Великобритания.jpg" alt="Ціни на нафту злітають до $116: загрози США щодо Ірану підштовхують ринок до нової кризи"/><br /><p>Світові ціни на нафту різко зросли на тлі загострення конфлікту на Близькому Сході та жорстких заяв президента США Дональда Трампа щодо Ірану. Інвестори побоюються подальшої ескалації, яка може призвести до перебоїв у глобальному «постачанні» енергоносіїв і нового витка енергетичної кризи.</p>
<h3>Ескалація конфлікту як драйвер нафтового ринку</h3>
<h4>Ціни та ринкова динаміка</h4>
<ul>
<li><strong>Brent crude</strong> піднялася до <strong>$116,89 за барель</strong>, наблизившись до пікового рівня <strong>$119,50</strong> — максимуму з червня 2022 року.</li>
<li>Зростання становило близько <strong>2% за день</strong>, попри подальшу корекцію до $112.</li>
<li>У березні ціни зросли на <strong>54%</strong> — це рекорд, що перевищив попередній максимум <strong>46% у 1990 році</strong>.</li>
<li>Газ у Європі також подорожчав: <strong>+1% до €54,70 за МВт·год</strong>.</li>
</ul>
<h4>Геополітичні фактори</h4>
<ul>
<li>Президент США Дональд Трамп заявив про готовність <strong>знищити нафтову та енергетичну інфраструктуру Ірану</strong>, включно з експортним хабом <em>Kharg Island</em>.</li>
<li>США розглядають сценарій <strong>встановлення контролю над іранськими нафтовими ресурсами</strong>.</li>
<li>Іран фактично <strong>заблокував Ормузьку протоку</strong>, через яку проходить близько <strong>20% світового «постачання» нафти й газу</strong>.</li>
<li>До конфлікту долучилися <strong>хусити в Ємені</strong>, що розширює географію війни.</li>
<li>У регіон додатково направлено <strong>3 500 американських військових</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Немає ознак швидкого завершення конфлікту, і інвестори побоюються подальшої ескалації» — аналітики Deutsche Bank</p></blockquote>
<h4>Реакція фінансових ринків</h4>
<ul>
<li>Європейські ринки демонструють стримане зростання:
<ul>
<li><strong>Stoxx 600: +0,9%</strong></li>
<li><strong>FTSE 100: +1,6%</strong></li>
</ul>
</li>
<li>США: незначне зростання індексів <strong>S&amp;P 500</strong> та <strong>Dow Jones</strong>, <strong>Nasdaq</strong> — без змін.</li>
<li>Азія: різке падіння через залежність від імпорту енергоносіїв:
<ul>
<li><strong>Nikkei: −2,8%</strong></li>
<li><strong>Kospi: −3%</strong></li>
<li><strong>Hang Seng: −0,8%</strong></li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Вплив на споживчі ціни та ризики дефіциту</h3>
<h4>Ціни на пальне</h4>
<ul>
<li>У Великій Британії:
<ul>
<li><strong>Бензин: 152 пенси/літр</strong> — максимум за 28 місяців</li>
<li><strong>Дизель: 181,2 пенси/літр</strong> — найвищий рівень з грудня 2022 року</li>
</ul>
</li>
<li>Попередження галузі: можливі <strong>тимчасові дефіцити на АЗС</strong>.</li>
</ul>
<h4>Прогнози ринку</h4>
<ul>
<li>Аналітики допускають зростання до:
<ul>
<li><strong>$150 за барель</strong></li>
<li>у крайньому сценарії — <strong>$200 за барель</strong></li>
</ul>
</li>
<li>Водночас при рівнях <strong>$120–130</strong> зростає ризик <strong>глобальної рецесії</strong>, що може обмежити попит.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Якщо ціни перевищать $120–130, ризик рецесії почне стримувати подальше зростання» — Іпек Озкардеская, Swissquote</p></blockquote>
<h3>Дії урядів та енергетичних компаній</h3>
<h4>Антикризові заходи</h4>
<ul>
<li>Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер проводить переговори з:
<ul>
<li>Shell</li>
<li>BP</li>
<li>Equinor</li>
</ul>
</li>
<li>Обговорюються:
<ul>
<li><strong>екстрені заходи у разі блокади Ормузької протоки</strong></li>
<li>стабілізація «постачання»</li>
<li>страхування ризиків у логістиці</li>
</ul>
</li>
<li>Країни G7 планують <strong>прискорити перехід до чистої енергії</strong> для зменшення залежності від нафтових шоків.</li>
</ul>
<h3>Висновки та системні наслідки</h3>
<h4>Можливі зміни на ринку нафти й нафтопродуктів</h4>
<ul>
<li><strong>Ризик довготривалого дефіциту</strong> через блокаду ключових маршрутів.</li>
<li>Посилення потреби у <strong>диверсифікації джерел «постачання»</strong>.</li>
<li>Зростання значення <strong>стратегічних запасів</strong> у країнах-імпортерах.</li>
<li>Підвищення ролі <strong>альтернативних логістичних маршрутів</strong>.</li>
</ul>
<h4>Захист критичної інфраструктури</h4>
<ul>
<li>Енергетична інфраструктура стає <strong>прямою військовою ціллю</strong>.</li>
<li>Зростає потреба в:
<ul>
<li><strong>інвестиціях у захист об’єктів</strong></li>
<li><strong>страхуванні воєнних ризиків</strong></li>
<li><strong>розосередженні інфраструктури</strong></li>
</ul>
</li>
</ul>
<h4>Зміни у ціноутворенні</h4>
<ul>
<li><strong>Геополітична премія</strong> стає ключовим фактором у ціні нафти.</li>
<li>Зростає волатильність і <strong>спекулятивна складова</strong>.</li>
<li>Високі ціни швидко транслюються у:
<ul>
<li>роздрібні ціни на пальне</li>
<li>інфляційний тиск</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.theguardian.com/business/2026/mar/30/price-of-oil-trump-iran-stock-markets-middle-east">The Guardian</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30243-Великобритания.jpg" alt="Ціни на нафту злітають до $116: загрози США щодо Ірану підштовхують ринок до нової кризи"/><br /><p>Світові ціни на нафту різко зросли на тлі загострення конфлікту на Близькому Сході та жорстких заяв президента США Дональда Трампа щодо Ірану. Інвестори побоюються подальшої ескалації, яка може призвести до перебоїв у глобальному «постачанні» енергоносіїв і нового витка енергетичної кризи.</p>
<h3>Ескалація конфлікту як драйвер нафтового ринку</h3>
<h4>Ціни та ринкова динаміка</h4>
<ul>
<li><strong>Brent crude</strong> піднялася до <strong>$116,89 за барель</strong>, наблизившись до пікового рівня <strong>$119,50</strong> — максимуму з червня 2022 року.</li>
<li>Зростання становило близько <strong>2% за день</strong>, попри подальшу корекцію до $112.</li>
<li>У березні ціни зросли на <strong>54%</strong> — це рекорд, що перевищив попередній максимум <strong>46% у 1990 році</strong>.</li>
<li>Газ у Європі також подорожчав: <strong>+1% до €54,70 за МВт·год</strong>.</li>
</ul>
<h4>Геополітичні фактори</h4>
<ul>
<li>Президент США Дональд Трамп заявив про готовність <strong>знищити нафтову та енергетичну інфраструктуру Ірану</strong>, включно з експортним хабом <em>Kharg Island</em>.</li>
<li>США розглядають сценарій <strong>встановлення контролю над іранськими нафтовими ресурсами</strong>.</li>
<li>Іран фактично <strong>заблокував Ормузьку протоку</strong>, через яку проходить близько <strong>20% світового «постачання» нафти й газу</strong>.</li>
<li>До конфлікту долучилися <strong>хусити в Ємені</strong>, що розширює географію війни.</li>
<li>У регіон додатково направлено <strong>3 500 американських військових</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Немає ознак швидкого завершення конфлікту, і інвестори побоюються подальшої ескалації» — аналітики Deutsche Bank</p></blockquote>
<h4>Реакція фінансових ринків</h4>
<ul>
<li>Європейські ринки демонструють стримане зростання:
<ul>
<li><strong>Stoxx 600: +0,9%</strong></li>
<li><strong>FTSE 100: +1,6%</strong></li>
</ul>
</li>
<li>США: незначне зростання індексів <strong>S&amp;P 500</strong> та <strong>Dow Jones</strong>, <strong>Nasdaq</strong> — без змін.</li>
<li>Азія: різке падіння через залежність від імпорту енергоносіїв:
<ul>
<li><strong>Nikkei: −2,8%</strong></li>
<li><strong>Kospi: −3%</strong></li>
<li><strong>Hang Seng: −0,8%</strong></li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Вплив на споживчі ціни та ризики дефіциту</h3>
<h4>Ціни на пальне</h4>
<ul>
<li>У Великій Британії:
<ul>
<li><strong>Бензин: 152 пенси/літр</strong> — максимум за 28 місяців</li>
<li><strong>Дизель: 181,2 пенси/літр</strong> — найвищий рівень з грудня 2022 року</li>
</ul>
</li>
<li>Попередження галузі: можливі <strong>тимчасові дефіцити на АЗС</strong>.</li>
</ul>
<h4>Прогнози ринку</h4>
<ul>
<li>Аналітики допускають зростання до:
<ul>
<li><strong>$150 за барель</strong></li>
<li>у крайньому сценарії — <strong>$200 за барель</strong></li>
</ul>
</li>
<li>Водночас при рівнях <strong>$120–130</strong> зростає ризик <strong>глобальної рецесії</strong>, що може обмежити попит.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Якщо ціни перевищать $120–130, ризик рецесії почне стримувати подальше зростання» — Іпек Озкардеская, Swissquote</p></blockquote>
<h3>Дії урядів та енергетичних компаній</h3>
<h4>Антикризові заходи</h4>
<ul>
<li>Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер проводить переговори з:
<ul>
<li>Shell</li>
<li>BP</li>
<li>Equinor</li>
</ul>
</li>
<li>Обговорюються:
<ul>
<li><strong>екстрені заходи у разі блокади Ормузької протоки</strong></li>
<li>стабілізація «постачання»</li>
<li>страхування ризиків у логістиці</li>
</ul>
</li>
<li>Країни G7 планують <strong>прискорити перехід до чистої енергії</strong> для зменшення залежності від нафтових шоків.</li>
</ul>
<h3>Висновки та системні наслідки</h3>
<h4>Можливі зміни на ринку нафти й нафтопродуктів</h4>
<ul>
<li><strong>Ризик довготривалого дефіциту</strong> через блокаду ключових маршрутів.</li>
<li>Посилення потреби у <strong>диверсифікації джерел «постачання»</strong>.</li>
<li>Зростання значення <strong>стратегічних запасів</strong> у країнах-імпортерах.</li>
<li>Підвищення ролі <strong>альтернативних логістичних маршрутів</strong>.</li>
</ul>
<h4>Захист критичної інфраструктури</h4>
<ul>
<li>Енергетична інфраструктура стає <strong>прямою військовою ціллю</strong>.</li>
<li>Зростає потреба в:
<ul>
<li><strong>інвестиціях у захист об’єктів</strong></li>
<li><strong>страхуванні воєнних ризиків</strong></li>
<li><strong>розосередженні інфраструктури</strong></li>
</ul>
</li>
</ul>
<h4>Зміни у ціноутворенні</h4>
<ul>
<li><strong>Геополітична премія</strong> стає ключовим фактором у ціні нафти.</li>
<li>Зростає волатильність і <strong>спекулятивна складова</strong>.</li>
<li>Високі ціни швидко транслюються у:
<ul>
<li>роздрібні ціни на пальне</li>
<li>інфляційний тиск</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.theguardian.com/business/2026/mar/30/price-of-oil-trump-iran-stock-markets-middle-east">The Guardian</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/30/cini-na-naftu-zlitayut-do-116-zagrozi-ssha-shhodo-iranu-pidshtovxuyut-rinok-do-novo%d1%97-krizi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Індонезія готує запровадження одного дня віддаленої роботи на тиждень для держслужбовців через зростання цін на нафту</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/23/indoneziya-gotuye-zaprovadzhennya-odnogo-dnya-viddaleno%d1%97-roboti-na-tizhden-dlya-derzhsluzhbovciv-cherez-zrostannya-cin-na-naftu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/23/indoneziya-gotuye-zaprovadzhennya-odnogo-dnya-viddaleno%d1%97-roboti-na-tizhden-dlya-derzhsluzhbovciv-cherez-zrostannya-cin-na-naftu/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 23 Mar 2026 09:32:03 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy policy]]></category>
		<category><![CDATA[fuel subsidies]]></category>
		<category><![CDATA[Indonesia]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East conflict]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична політика]]></category>
		<category><![CDATA[ИНдонезия]]></category>
		<category><![CDATA[субсидії на паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153749</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30221-Индонезияі.png" alt="Індонезія готує запровадження одного дня віддаленої роботи на тиждень для держслужбовців через зростання цін на нафту"/><br />Індонезія планує заощадити до 80 трлн рупій (близько $4,7 млрд), щоб пом’якшити економічні наслідки загострення конфлікту на Близькому Сході. Уряд також розглядає заходи зі скорочення споживання пального, включно з переходом на віддалену роботу для частини держсектору. Як Індонезія реагує на нафтовий шок Паливна політика: субсидії залишаються Попри фінансовий тиск, уряд не планує змінювати ключові соціальні [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30221-Индонезияі.png" alt="Індонезія готує запровадження одного дня віддаленої роботи на тиждень для держслужбовців через зростання цін на нафту"/><br /><p>Індонезія планує заощадити до <strong>80 трлн рупій (близько $4,7 млрд)</strong>, щоб пом’якшити економічні наслідки загострення конфлікту на Близькому Сході. Уряд також розглядає заходи зі скорочення споживання пального, включно з переходом на віддалену роботу для частини держсектору.</p>
<h3>Як Індонезія реагує на нафтовий шок</h3>
<h4>Паливна політика: субсидії залишаються</h4>
<p>Попри фінансовий тиск, уряд не планує змінювати ключові соціальні програми:</p>
<ul>
<li><strong>субсидії на паливо покривають 30–40% вартості для споживачів</strong>;</li>
<li>вони становлять близько <strong>15% державного бюджету</strong>;</li>
<li>програма безкоштовного харчування на <strong>$19,7 млрд у 2026 році</strong> також залишається без змін.</li>
</ul>
<p>Ці витрати є частиною стратегії президента Прабово Субіанто щодо прискорення економічного зростання з <strong>5,1% до 8% до 2029 року</strong>.</p>
<h4>Енергозбереження: нові підходи</h4>
<p>Серед практичних заходів, які розглядає уряд:</p>
<ul>
<li>запровадження <strong>одного дня віддаленої роботи на тиждень</strong> для держслужбовців;</li>
<li>скорочення загального споживання пального;</li>
<li>подальше стимулювання енергоефективності в державному секторі.</li>
</ul>
<blockquote><p>&#171;Ми докладаємо всіх зусиль, щоб скоротити витрати через зменшення споживання енергії та розвиток відновлюваних джерел&#187;, — заявив президент Прабово Субіанто</p></blockquote>
<h4>Стійкість ринку: без паніки серед споживачів</h4>
<p>Попри глобальне зростання цін на нафту, Індонезія наразі уникає кризових явищ:</p>
<ul>
<li>відсутні <strong>масові черги на АЗС</strong>;</li>
<li>ринок пального залишається <strong>відносно стабільним</strong>;</li>
<li>уряд має резерви для подальших заходів економії.</li>
</ul>
<p>Президент підкреслив, що існує ще багато інструментів для оптимізації витрат без радикальних кроків.</p>
<h4>Подальші кроки уряду</h4>
<p>Очікується, що найближчим часом влада:</p>
<ul>
<li>затвердить політику віддаленої роботи;</li>
<li>оприлюднить деталі економії бюджету;</li>
<li>продовжить балансувати між соціальними витратами та макроекономічною стабільністю.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.channelnewsasia.com/asia/indonesia-us-47-billion-savings-brace-middle-east-war-fuel-6011121">Channel News Asia</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30221-Индонезияі.png" alt="Індонезія готує запровадження одного дня віддаленої роботи на тиждень для держслужбовців через зростання цін на нафту"/><br /><p>Індонезія планує заощадити до <strong>80 трлн рупій (близько $4,7 млрд)</strong>, щоб пом’якшити економічні наслідки загострення конфлікту на Близькому Сході. Уряд також розглядає заходи зі скорочення споживання пального, включно з переходом на віддалену роботу для частини держсектору.</p>
<h3>Як Індонезія реагує на нафтовий шок</h3>
<h4>Паливна політика: субсидії залишаються</h4>
<p>Попри фінансовий тиск, уряд не планує змінювати ключові соціальні програми:</p>
<ul>
<li><strong>субсидії на паливо покривають 30–40% вартості для споживачів</strong>;</li>
<li>вони становлять близько <strong>15% державного бюджету</strong>;</li>
<li>програма безкоштовного харчування на <strong>$19,7 млрд у 2026 році</strong> також залишається без змін.</li>
</ul>
<p>Ці витрати є частиною стратегії президента Прабово Субіанто щодо прискорення економічного зростання з <strong>5,1% до 8% до 2029 року</strong>.</p>
<h4>Енергозбереження: нові підходи</h4>
<p>Серед практичних заходів, які розглядає уряд:</p>
<ul>
<li>запровадження <strong>одного дня віддаленої роботи на тиждень</strong> для держслужбовців;</li>
<li>скорочення загального споживання пального;</li>
<li>подальше стимулювання енергоефективності в державному секторі.</li>
</ul>
<blockquote><p>&#171;Ми докладаємо всіх зусиль, щоб скоротити витрати через зменшення споживання енергії та розвиток відновлюваних джерел&#187;, — заявив президент Прабово Субіанто</p></blockquote>
<h4>Стійкість ринку: без паніки серед споживачів</h4>
<p>Попри глобальне зростання цін на нафту, Індонезія наразі уникає кризових явищ:</p>
<ul>
<li>відсутні <strong>масові черги на АЗС</strong>;</li>
<li>ринок пального залишається <strong>відносно стабільним</strong>;</li>
<li>уряд має резерви для подальших заходів економії.</li>
</ul>
<p>Президент підкреслив, що існує ще багато інструментів для оптимізації витрат без радикальних кроків.</p>
<h4>Подальші кроки уряду</h4>
<p>Очікується, що найближчим часом влада:</p>
<ul>
<li>затвердить політику віддаленої роботи;</li>
<li>оприлюднить деталі економії бюджету;</li>
<li>продовжить балансувати між соціальними витратами та макроекономічною стабільністю.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.channelnewsasia.com/asia/indonesia-us-47-billion-savings-brace-middle-east-war-fuel-6011121">Channel News Asia</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/23/indoneziya-gotuye-zaprovadzhennya-odnogo-dnya-viddaleno%d1%97-roboti-na-tizhden-dlya-derzhsluzhbovciv-cherez-zrostannya-cin-na-naftu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Австралія дозволила координацію постачання пального через війну на Близькому Сході</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/20/avstraliya-dozvolila-koordinaciyu-postachannya-palnogo-cherez-vijnu-na-blizkomu-sxodi/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/20/avstraliya-dozvolila-koordinaciyu-postachannya-palnogo-cherez-vijnu-na-blizkomu-sxodi/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 20 Mar 2026 15:14:33 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[ACCC]]></category>
		<category><![CDATA[Australia]]></category>
		<category><![CDATA[diesel shortages]]></category>
		<category><![CDATA[energy market]]></category>
		<category><![CDATA[fuel supply]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East conflict]]></category>
		<category><![CDATA[petrol prices]]></category>
		<category><![CDATA[Австралия]]></category>
		<category><![CDATA[антимонопольна політика]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[дефіцит дизелю]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[постачання пального]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на бензин]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153744</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30216-Австралия.png" alt="Австралія дозволила координацію постачання пального через війну на Близькому Сході"/><br />Ситуація на світовому енергетичному ринку змушує уряди оперативно реагувати на ризики дефіциту пального. В Австралії регулятор тимчасово дозволив найбільшим паливним компаніям координувати дії, щоб стабілізувати «постачання» бензину та дизелю попри зростання цін і локальні перебої. Координація ринку пального як антикризовий крок Австралійська комісія з питань конкуренції та захисту прав споживачів (ACCC, Australian Competition and Consumer [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30216-Австралия.png" alt="Австралія дозволила координацію постачання пального через війну на Близькому Сході"/><br /><p>Ситуація на світовому енергетичному ринку змушує уряди оперативно реагувати на ризики дефіциту пального. В Австралії регулятор тимчасово дозволив найбільшим паливним компаніям координувати дії, щоб стабілізувати «постачання» бензину та дизелю попри зростання цін і локальні перебої.</p>
<h3>Координація ринку пального як антикризовий крок</h3>
<p>Австралійська комісія з питань конкуренції та захисту прав споживачів (ACCC, <em>Australian Competition and Consumer Commission</em> — державний антимонопольний регулятор) надала терміновий тимчасовий дозвіл найбільшим постачальникам пального координувати свої дії.</p>
<h4>Що дозволено і що обмежено</h4>
<ul>
<li><strong>Дозволено:</strong> узгодження логістики та обсягів «постачання» пального для подолання дефіциту</li>
<li><strong>Заборонено:</strong> обмін інформацією про ціни або будь-які домовленості щодо їх встановлення</li>
<li><strong>Мета:</strong> мінімізувати перебої у забезпеченні споживачів, бізнесу та аграрного сектору</li>
</ul>
<p>Дозвіл отримали члени Австралійського інституту нафти, серед яких ключові гравці ринку — Ampol Ltd та Viva Energy Group Ltd.</p>
<h4>Причини термінового рішення</h4>
<ul>
<li>військовий конфлікт на Близькому Сході</li>
<li>порушення глобальних ланцюгів «постачання» енергоносіїв</li>
<li>зростання попиту на пальне всередині країни</li>
<li>локальні дефіцити в окремих регіонах</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми терміново розглянули й надали цей дозвіл, оскільки розуміємо вплив поточної ситуації на споживачів, бізнес і фермерів», — заявила голова ACCC Джина Касс-Готтліб</p></blockquote>
<h3>Динаміка цін і ринкові ризики</h3>
<ul>
<li><strong>Ціни на бензин і дизель:</strong> продовжують зростати протягом останнього тижня</li>
<li><strong>Темпи зростання:</strong> повільніші, ніж на початку конфлікту три тижні тому</li>
<li><strong>Попит:</strong> підвищений, що посилює тиск на ринок</li>
<li><strong>Дефіцит:</strong> зберігається в окремих локаціях</li>
</ul>
<p>Регулятор прямо визнає, що навіть контрольована координація між великими компаніями несе ризики для конкуренції.</p>
<blockquote><p>«Дозвіл на координацію створює реальний ризик шкоди конкуренції, тому ми встановили умови для його мінімізації», — наголосила Джина Касс-Готтліб</p></blockquote>
<h3>Баланс між конкуренцією та стабільністю</h3>
<ul>
<li><strong>Регуляторна дилема:</strong> необхідність забезпечити стабільність «постачання» без руйнування ринкової конкуренції</li>
<li><strong>Тимчасовий характер рішення:</strong> дозвіл є проміжним і може бути переглянутий</li>
<li><strong>Контроль:</strong> ACCC обмежує координацію лише логістикою, виключаючи ціноутворення</li>
</ul>
<p>Таким чином, австралійська модель реагування демонструє підхід, коли держава тимчасово послаблює антимонопольні обмеження для стабілізації критично важливого ринку.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.reuters.com/business/energy/australia-grants-urgent-approval-coordinate-fuel-supply-over-middle-east-war-2026-03-20/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30216-Австралия.png" alt="Австралія дозволила координацію постачання пального через війну на Близькому Сході"/><br /><p>Ситуація на світовому енергетичному ринку змушує уряди оперативно реагувати на ризики дефіциту пального. В Австралії регулятор тимчасово дозволив найбільшим паливним компаніям координувати дії, щоб стабілізувати «постачання» бензину та дизелю попри зростання цін і локальні перебої.</p>
<h3>Координація ринку пального як антикризовий крок</h3>
<p>Австралійська комісія з питань конкуренції та захисту прав споживачів (ACCC, <em>Australian Competition and Consumer Commission</em> — державний антимонопольний регулятор) надала терміновий тимчасовий дозвіл найбільшим постачальникам пального координувати свої дії.</p>
<h4>Що дозволено і що обмежено</h4>
<ul>
<li><strong>Дозволено:</strong> узгодження логістики та обсягів «постачання» пального для подолання дефіциту</li>
<li><strong>Заборонено:</strong> обмін інформацією про ціни або будь-які домовленості щодо їх встановлення</li>
<li><strong>Мета:</strong> мінімізувати перебої у забезпеченні споживачів, бізнесу та аграрного сектору</li>
</ul>
<p>Дозвіл отримали члени Австралійського інституту нафти, серед яких ключові гравці ринку — Ampol Ltd та Viva Energy Group Ltd.</p>
<h4>Причини термінового рішення</h4>
<ul>
<li>військовий конфлікт на Близькому Сході</li>
<li>порушення глобальних ланцюгів «постачання» енергоносіїв</li>
<li>зростання попиту на пальне всередині країни</li>
<li>локальні дефіцити в окремих регіонах</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми терміново розглянули й надали цей дозвіл, оскільки розуміємо вплив поточної ситуації на споживачів, бізнес і фермерів», — заявила голова ACCC Джина Касс-Готтліб</p></blockquote>
<h3>Динаміка цін і ринкові ризики</h3>
<ul>
<li><strong>Ціни на бензин і дизель:</strong> продовжують зростати протягом останнього тижня</li>
<li><strong>Темпи зростання:</strong> повільніші, ніж на початку конфлікту три тижні тому</li>
<li><strong>Попит:</strong> підвищений, що посилює тиск на ринок</li>
<li><strong>Дефіцит:</strong> зберігається в окремих локаціях</li>
</ul>
<p>Регулятор прямо визнає, що навіть контрольована координація між великими компаніями несе ризики для конкуренції.</p>
<blockquote><p>«Дозвіл на координацію створює реальний ризик шкоди конкуренції, тому ми встановили умови для його мінімізації», — наголосила Джина Касс-Готтліб</p></blockquote>
<h3>Баланс між конкуренцією та стабільністю</h3>
<ul>
<li><strong>Регуляторна дилема:</strong> необхідність забезпечити стабільність «постачання» без руйнування ринкової конкуренції</li>
<li><strong>Тимчасовий характер рішення:</strong> дозвіл є проміжним і може бути переглянутий</li>
<li><strong>Контроль:</strong> ACCC обмежує координацію лише логістикою, виключаючи ціноутворення</li>
</ul>
<p>Таким чином, австралійська модель реагування демонструє підхід, коли держава тимчасово послаблює антимонопольні обмеження для стабілізації критично важливого ринку.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.reuters.com/business/energy/australia-grants-urgent-approval-coordinate-fuel-supply-over-middle-east-war-2026-03-20/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/20/avstraliya-dozvolila-koordinaciyu-postachannya-palnogo-cherez-vijnu-na-blizkomu-sxodi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Нафта може зрости до $150: війна на Близькому Сході провокує глобальний шок постачання</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/20/nafta-mozhe-zrosti-do-150-vijna-na-blizkomu-sxodi-provokuye-globalnij-shok-postachannya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/20/nafta-mozhe-zrosti-do-150-vijna-na-blizkomu-sxodi-provokuye-globalnij-shok-postachannya/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 20 Mar 2026 06:41:52 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy markets]]></category>
		<category><![CDATA[geopolitics]]></category>
		<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East conflict]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[геополитика]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичні ринки]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[СПГ]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153739</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30213-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Нафта може зрости до $150: війна на Близькому Сході провокує глобальний шок постачання"/><br />Світовий нафтовий ринок входить у фазу різкого загострення: ескалація війни на Близькому Сході вже підняла ціни понад $114 за барель, а подальші атаки на енергетичну інфраструктуру можуть розігнати котирування до $150 і вище. Ключовий фактор — масштабний збій «постачання», який зачіпає не лише нафту, а й газову галузь. Ескалація конфлікту як драйвер цін Стрімке зростання [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30213-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Нафта може зрости до $150: війна на Близькому Сході провокує глобальний шок постачання"/><br /><p>Світовий нафтовий ринок входить у фазу різкого загострення: ескалація війни на Близькому Сході вже підняла ціни понад $114 за барель, а подальші атаки на енергетичну інфраструктуру можуть розігнати котирування до $150 і вище. Ключовий фактор — масштабний збій «постачання», який зачіпає не лише нафту, а й газову галузь.</p>
<h3>Ескалація конфлікту як драйвер цін</h3>
<h4>Стрімке зростання котирувань</h4>
<p>На початку 19 березня ринок відреагував різким стрибком:</p>
<ul>
<li><strong>+6% за добу</strong> — зростання ціни Brent</li>
<li><strong>понад $114 за барель</strong> — новий рівень котирувань</li>
<li><strong>потенціал до $150+</strong> — прогноз аналітиків Kpler у разі продовження війни</li>
</ul>
<p>Причина — обмеження судноплавства через Ормузьку протоку та атаки на ключову інфраструктуру регіону.</p>
<h4>Фактор «шоку постачання»</h4>
<p>За оцінками аналітиків, ринок стикається з безпрецедентним впливом:</p>
<ul>
<li><strong>масові перебої постачання енергоносіїв</strong></li>
<li><strong>ураження критичних об’єктів видобутку та переробки</strong></li>
<li><strong>накопичувальний ефект дефіциту</strong>, який ще не повністю відображений у цінах</li>
</ul>
<blockquote><p>«Це масштабний шок постачання — не лише нафти — і питання лише часу, коли ціни повністю відреагують на фундаментальні фактори» — Амена Бакр, Kpler</p></blockquote>
<h3>Атаки на енергетичну інфраструктуру</h3>
<h4>Ключові об’єкти під ударом</h4>
<p>Ескалація конфлікту призвела до прямих ударів по стратегічних енергетичних вузлах:</p>
<ul>
<li><strong>South Pars (Іран)</strong> — один із найбільших газових родовищ у світі, став об’єктом атаки</li>
<li><strong>Ras Laffan (Катар)</strong> — найбільший у світі комплекс виробництва СПГ, зазнав «значних пошкоджень»</li>
<li><strong>Samref (Саудівська Аравія)</strong> — нафтопереробний завод на Червоному морі, зазнав обмеженого впливу</li>
</ul>
<p><strong>QatarEnergy підтвердила зупинку об’єкта Ras Laffan</strong>, що означає суттєве скорочення глобального постачання скрапленого природного газу (СПГ).</p>
<h4>Блокування логістики</h4>
<ul>
<li>Ормузька протока залишається <strong>закритою для більшості суден</strong></li>
<li>допускаються лише <em>іранські вантажі</em></li>
<li>зростає ризик <strong>тривалого розриву ланцюгів постачання</strong></li>
</ul>
<h3>Глобальні наслідки для ринку</h3>
<h4>Ризик затяжної кризи</h4>
<p>Аналітики ING підкреслюють, що атаки:</p>
<ul>
<li><strong>підвищують ймовірність тривалих перебоїв постачання</strong></li>
<li>створюють <strong>додатковий потенціал зростання цін</strong></li>
<li>нівелюють спроби США стабілізувати ринок</li>
</ul>
<p>Ринок вже закладає у сценарії ще більш радикальні рівні:</p>
<ul>
<li><strong>$150 за барель</strong> — базовий ризиковий сценарій</li>
<li><strong>до $200</strong> — обговорюється аналітиками як екстремальний варіант</li>
</ul>
<h4>Стійкість OPEC+</h4>
<p>Попри конфлікт між окремими учасниками, альянс OPEC+ демонструє стійкість:</p>
<ul>
<li>ймовірне <strong>збереження поточної конфігурації</strong></li>
<li>історичний досвід показує, що організація <strong>переживала внутрішні конфлікти</strong></li>
</ul>
<h3>Структурні зміни енергоринку</h3>
<h4>Газовий фактор</h4>
<ul>
<li>удари по СПГ-інфраструктурі означають <strong>дефіцит газу на глобальному ринку</strong></li>
<li>це посилює тиск на нафту як альтернативне джерело енергії</li>
</ul>
<h4>Цінова динаміка</h4>
<ul>
<li>ринок переходить у фазу <strong>реакції на фізичний дефіцит</strong>, а не лише очікування</li>
<li>ціни ще не повністю відобразили <strong>масштаб втрат постачання</strong></li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Головний драйвер ринку — не попит, а руйнування постачання</strong></li>
<li>ескалація атак на інфраструктуру створює <strong>системний дефіцит енергоносіїв</strong></li>
<li>ціни можуть швидко перейти у діапазон <strong>$150–200 за барель</strong></li>
<li>енергетичний ринок входить у фазу <strong>високої геополітичної волатильності</strong></li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Oil-Prices/Oil-Prices-Could-Hit-150-If-War-Continues-Through-End-of-March.html">Oilprice</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30213-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Нафта може зрости до $150: війна на Близькому Сході провокує глобальний шок постачання"/><br /><p>Світовий нафтовий ринок входить у фазу різкого загострення: ескалація війни на Близькому Сході вже підняла ціни понад $114 за барель, а подальші атаки на енергетичну інфраструктуру можуть розігнати котирування до $150 і вище. Ключовий фактор — масштабний збій «постачання», який зачіпає не лише нафту, а й газову галузь.</p>
<h3>Ескалація конфлікту як драйвер цін</h3>
<h4>Стрімке зростання котирувань</h4>
<p>На початку 19 березня ринок відреагував різким стрибком:</p>
<ul>
<li><strong>+6% за добу</strong> — зростання ціни Brent</li>
<li><strong>понад $114 за барель</strong> — новий рівень котирувань</li>
<li><strong>потенціал до $150+</strong> — прогноз аналітиків Kpler у разі продовження війни</li>
</ul>
<p>Причина — обмеження судноплавства через Ормузьку протоку та атаки на ключову інфраструктуру регіону.</p>
<h4>Фактор «шоку постачання»</h4>
<p>За оцінками аналітиків, ринок стикається з безпрецедентним впливом:</p>
<ul>
<li><strong>масові перебої постачання енергоносіїв</strong></li>
<li><strong>ураження критичних об’єктів видобутку та переробки</strong></li>
<li><strong>накопичувальний ефект дефіциту</strong>, який ще не повністю відображений у цінах</li>
</ul>
<blockquote><p>«Це масштабний шок постачання — не лише нафти — і питання лише часу, коли ціни повністю відреагують на фундаментальні фактори» — Амена Бакр, Kpler</p></blockquote>
<h3>Атаки на енергетичну інфраструктуру</h3>
<h4>Ключові об’єкти під ударом</h4>
<p>Ескалація конфлікту призвела до прямих ударів по стратегічних енергетичних вузлах:</p>
<ul>
<li><strong>South Pars (Іран)</strong> — один із найбільших газових родовищ у світі, став об’єктом атаки</li>
<li><strong>Ras Laffan (Катар)</strong> — найбільший у світі комплекс виробництва СПГ, зазнав «значних пошкоджень»</li>
<li><strong>Samref (Саудівська Аравія)</strong> — нафтопереробний завод на Червоному морі, зазнав обмеженого впливу</li>
</ul>
<p><strong>QatarEnergy підтвердила зупинку об’єкта Ras Laffan</strong>, що означає суттєве скорочення глобального постачання скрапленого природного газу (СПГ).</p>
<h4>Блокування логістики</h4>
<ul>
<li>Ормузька протока залишається <strong>закритою для більшості суден</strong></li>
<li>допускаються лише <em>іранські вантажі</em></li>
<li>зростає ризик <strong>тривалого розриву ланцюгів постачання</strong></li>
</ul>
<h3>Глобальні наслідки для ринку</h3>
<h4>Ризик затяжної кризи</h4>
<p>Аналітики ING підкреслюють, що атаки:</p>
<ul>
<li><strong>підвищують ймовірність тривалих перебоїв постачання</strong></li>
<li>створюють <strong>додатковий потенціал зростання цін</strong></li>
<li>нівелюють спроби США стабілізувати ринок</li>
</ul>
<p>Ринок вже закладає у сценарії ще більш радикальні рівні:</p>
<ul>
<li><strong>$150 за барель</strong> — базовий ризиковий сценарій</li>
<li><strong>до $200</strong> — обговорюється аналітиками як екстремальний варіант</li>
</ul>
<h4>Стійкість OPEC+</h4>
<p>Попри конфлікт між окремими учасниками, альянс OPEC+ демонструє стійкість:</p>
<ul>
<li>ймовірне <strong>збереження поточної конфігурації</strong></li>
<li>історичний досвід показує, що організація <strong>переживала внутрішні конфлікти</strong></li>
</ul>
<h3>Структурні зміни енергоринку</h3>
<h4>Газовий фактор</h4>
<ul>
<li>удари по СПГ-інфраструктурі означають <strong>дефіцит газу на глобальному ринку</strong></li>
<li>це посилює тиск на нафту як альтернативне джерело енергії</li>
</ul>
<h4>Цінова динаміка</h4>
<ul>
<li>ринок переходить у фазу <strong>реакції на фізичний дефіцит</strong>, а не лише очікування</li>
<li>ціни ще не повністю відобразили <strong>масштаб втрат постачання</strong></li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Головний драйвер ринку — не попит, а руйнування постачання</strong></li>
<li>ескалація атак на інфраструктуру створює <strong>системний дефіцит енергоносіїв</strong></li>
<li>ціни можуть швидко перейти у діапазон <strong>$150–200 за барель</strong></li>
<li>енергетичний ринок входить у фазу <strong>високої геополітичної волатильності</strong></li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Oil-Prices/Oil-Prices-Could-Hit-150-If-War-Continues-Through-End-of-March.html">Oilprice</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/20/nafta-mozhe-zrosti-do-150-vijna-na-blizkomu-sxodi-provokuye-globalnij-shok-postachannya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Війна на Близькому Сході підштовхує ціни на нафту, а суперечки навколо «Дружби» загострюють енергетичну напругу в Європі</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/10/vijna-na-blizkomu-sxodi-pidshtovxuye-cini-na-naftu-a-superechki-navkolo-druzhbi-zagostryuyut-energetichnu-naprugu-v-yevropi/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/10/vijna-na-blizkomu-sxodi-pidshtovxuye-cini-na-naftu-a-superechki-navkolo-druzhbi-zagostryuyut-energetichnu-naprugu-v-yevropi/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 10 Mar 2026 10:38:33 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Druzhba pipeline]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[fuel prices]]></category>
		<category><![CDATA[geopolitics]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East conflict]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[геополитика]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[нафтопровід "Дружба"]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на пальне]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153705</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30189-Румыния_флаг.jpg" alt="Війна на Близькому Сході підштовхує ціни на нафту, а суперечки навколо «Дружби» загострюють енергетичну напругу в Європі"/><br />Геополітична нестабільність на Близькому Сході спричинила різке зростання світових цін на нафту та нафтопродукти. Котирування Brent піднялися до 94 доларів за барель — максимуму за три роки. Паралельно загострюється політична конфронтація довкола постачання російської нафти до Європи через нафтопровід «Дружба». Ці процеси демонструють прямий зв’язок між воєнними конфліктами, енергетичною безпекою та цінами на паливо. Зростання [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30189-Румыния_флаг.jpg" alt="Війна на Близькому Сході підштовхує ціни на нафту, а суперечки навколо «Дружби» загострюють енергетичну напругу в Європі"/><br /><p>Геополітична нестабільність на Близькому Сході спричинила різке зростання світових цін на нафту та нафтопродукти. Котирування Brent піднялися до 94 доларів за барель — максимуму за три роки. Паралельно загострюється політична конфронтація довкола постачання російської нафти до Європи через нафтопровід «Дружба». Ці процеси демонструють прямий зв’язок між воєнними конфліктами, енергетичною безпекою та цінами на паливо.</p>
<ul>
<li><strong>Зростання цін на нафту на тлі війни в Ірані</strong>
<ul>
<li>Міжнародні ціни на паливо залишаються високими через <strong>загострення ситуації на Близькому Сході</strong>.</li>
<li>Нафта <strong>Brent торгувалася на рівні 94 долари за барель</strong>, що стало <em>найвищим показником за три роки</em>.</li>
<li>Геополітична напруга традиційно підсилює ризикову премію у вартості нафти, що безпосередньо впливає на ціни на нафтопродукти.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<ul>
<li><strong>Вплив дорогих нафтопродуктів на внутрішній ринок</strong>
<ul>
<li>У столиці Румунії Бухаресті ціни на пальне вже демонструють вплив глобального подорожчання.</li>
<li><strong>Стандартний бензин</strong> продається в діапазоні <strong>8,16–8,31 лея за літр</strong>.</li>
<li><strong>Стандартний дизель</strong> коштує <strong>8,57–8,70 лея за літр</strong>.</li>
<li><strong>Преміальний бензин</strong> перевищив <strong>9 леїв за літр</strong>.</li>
<li><strong>Преміальний дизель</strong> досяг <strong>9,25 лея за літр</strong>, хоча на деяких АЗС обидва преміальні продукти можна знайти трохи дешевше ніж 9 леїв.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<ul>
<li><strong>Політична ескалація навколо Ірану</strong>
<ul>
<li>Президент США Дональд Трамп заявив, що <strong>не укладатиме жодної угоди з нинішнім керівництвом Ірану</strong>, окрім безумовної капітуляції.</li>
<li>Він зазначив, що після формування прийнятного керівництва США та союзники готові <em>допомогти країні економічними стимулами</em>.</li>
<li>Заява пролунала після того, як президент Ірану Масуд Пезешкіян повідомив про <strong>спроби окремих держав виступити посередниками у конфлікті</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<ul>
<li><strong>Ризик розширення конфлікту</strong>
<ul>
<li>Заступник міністра закордонних справ Ірану Маджид Тахт-Раванчі попередив, що <strong>країни ЄС, які приєднаються до атак США та Ізраїлю, стануть законними цілями</strong> для іранських збройних сил.</li>
<li>Франція, Греція та Італія вже <strong>направили військові кораблі на Близький Схід</strong>.</li>
<li>Більшість держав ЄС водночас виступають за <strong>дипломатичне врегулювання конфлікту</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<ul>
<li><strong>Конфлікт навколо нафтопроводу «Дружба»</strong>
<ul>
<li>Напруження між Україною та Угорщиною зростає через питання <strong>постачання російської нафти</strong>.</li>
<li>Будапешт звинувачує Київ у відмові відновити транзит нафти рф через <strong>нафтопровід «Дружба»</strong>.</li>
<li>Ділянка трубопроводу на території України була <strong>пошкоджена російською атакою у січні</strong>.</li>
<li>Президент України Володимир Зеленський заявив, що <strong>потік нафти відновлений не буде</strong>, оскільки це джерело доходів для москви, яке використовується для фінансування війни.</li>
<li>У відповідь Угорщина <strong>блокує кредит ЄС обсягом 90 млрд євро для України</strong> та новий пакет санкцій проти росії.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<ul>
<li><strong>Висновки</strong>
<ul>
<li>Поєднання <strong>воєнної напруги на Близькому Сході</strong> та <strong>політичних конфліктів навколо постачання російської нафти до Європи</strong> формує додаткову нестабільність на світовому нафтовому ринку.</li>
<li>Зростання ціни Brent до <strong>94 доларів за барель</strong> демонструє, що ринок закладає <em>підвищені геополітичні ризики</em>.</li>
<li>Роздрібні ціни на бензин і дизель у Європі вже реагують на ці процеси, що підтверджує <strong>швидку передачу глобальних шоків у споживчі ринки пального</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.rri.ro/en/news-and-current-affairs/newsflash/march-7-2026-id991246.html" target="_blank">www.rri.ro</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30189-Румыния_флаг.jpg" alt="Війна на Близькому Сході підштовхує ціни на нафту, а суперечки навколо «Дружби» загострюють енергетичну напругу в Європі"/><br /><p>Геополітична нестабільність на Близькому Сході спричинила різке зростання світових цін на нафту та нафтопродукти. Котирування Brent піднялися до 94 доларів за барель — максимуму за три роки. Паралельно загострюється політична конфронтація довкола постачання російської нафти до Європи через нафтопровід «Дружба». Ці процеси демонструють прямий зв’язок між воєнними конфліктами, енергетичною безпекою та цінами на паливо.</p>
<ul>
<li><strong>Зростання цін на нафту на тлі війни в Ірані</strong>
<ul>
<li>Міжнародні ціни на паливо залишаються високими через <strong>загострення ситуації на Близькому Сході</strong>.</li>
<li>Нафта <strong>Brent торгувалася на рівні 94 долари за барель</strong>, що стало <em>найвищим показником за три роки</em>.</li>
<li>Геополітична напруга традиційно підсилює ризикову премію у вартості нафти, що безпосередньо впливає на ціни на нафтопродукти.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<ul>
<li><strong>Вплив дорогих нафтопродуктів на внутрішній ринок</strong>
<ul>
<li>У столиці Румунії Бухаресті ціни на пальне вже демонструють вплив глобального подорожчання.</li>
<li><strong>Стандартний бензин</strong> продається в діапазоні <strong>8,16–8,31 лея за літр</strong>.</li>
<li><strong>Стандартний дизель</strong> коштує <strong>8,57–8,70 лея за літр</strong>.</li>
<li><strong>Преміальний бензин</strong> перевищив <strong>9 леїв за літр</strong>.</li>
<li><strong>Преміальний дизель</strong> досяг <strong>9,25 лея за літр</strong>, хоча на деяких АЗС обидва преміальні продукти можна знайти трохи дешевше ніж 9 леїв.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<ul>
<li><strong>Політична ескалація навколо Ірану</strong>
<ul>
<li>Президент США Дональд Трамп заявив, що <strong>не укладатиме жодної угоди з нинішнім керівництвом Ірану</strong>, окрім безумовної капітуляції.</li>
<li>Він зазначив, що після формування прийнятного керівництва США та союзники готові <em>допомогти країні економічними стимулами</em>.</li>
<li>Заява пролунала після того, як президент Ірану Масуд Пезешкіян повідомив про <strong>спроби окремих держав виступити посередниками у конфлікті</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<ul>
<li><strong>Ризик розширення конфлікту</strong>
<ul>
<li>Заступник міністра закордонних справ Ірану Маджид Тахт-Раванчі попередив, що <strong>країни ЄС, які приєднаються до атак США та Ізраїлю, стануть законними цілями</strong> для іранських збройних сил.</li>
<li>Франція, Греція та Італія вже <strong>направили військові кораблі на Близький Схід</strong>.</li>
<li>Більшість держав ЄС водночас виступають за <strong>дипломатичне врегулювання конфлікту</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<ul>
<li><strong>Конфлікт навколо нафтопроводу «Дружба»</strong>
<ul>
<li>Напруження між Україною та Угорщиною зростає через питання <strong>постачання російської нафти</strong>.</li>
<li>Будапешт звинувачує Київ у відмові відновити транзит нафти рф через <strong>нафтопровід «Дружба»</strong>.</li>
<li>Ділянка трубопроводу на території України була <strong>пошкоджена російською атакою у січні</strong>.</li>
<li>Президент України Володимир Зеленський заявив, що <strong>потік нафти відновлений не буде</strong>, оскільки це джерело доходів для москви, яке використовується для фінансування війни.</li>
<li>У відповідь Угорщина <strong>блокує кредит ЄС обсягом 90 млрд євро для України</strong> та новий пакет санкцій проти росії.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<ul>
<li><strong>Висновки</strong>
<ul>
<li>Поєднання <strong>воєнної напруги на Близькому Сході</strong> та <strong>політичних конфліктів навколо постачання російської нафти до Європи</strong> формує додаткову нестабільність на світовому нафтовому ринку.</li>
<li>Зростання ціни Brent до <strong>94 доларів за барель</strong> демонструє, що ринок закладає <em>підвищені геополітичні ризики</em>.</li>
<li>Роздрібні ціни на бензин і дизель у Європі вже реагують на ці процеси, що підтверджує <strong>швидку передачу глобальних шоків у споживчі ринки пального</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.rri.ro/en/news-and-current-affairs/newsflash/march-7-2026-id991246.html" target="_blank">www.rri.ro</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/10/vijna-na-blizkomu-sxodi-pidshtovxuye-cini-na-naftu-a-superechki-navkolo-druzhbi-zagostryuyut-energetichnu-naprugu-v-yevropi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Греція готується до втручання у паливний ринок у разі зростання Brent до 100 доларів за барель</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/10/greciya-gotuyetsya-do-vtruchannya-u-palivnij-rinok-u-razi-zrostannya-brent-do-100-dolariv-za-barel/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/10/greciya-gotuyetsya-do-vtruchannya-u-palivnij-rinok-u-razi-zrostannya-brent-do-100-dolariv-za-barel/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 10 Mar 2026 07:14:11 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Корупція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[Brent crude]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[energy policy]]></category>
		<category><![CDATA[fuel prices]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East conflict]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[Греция]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична політика]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на пальне]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153703</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30187-Греция.jpg" alt="Греція готується до втручання у паливний ринок у разі зростання Brent до 100 доларів за барель"/><br />Загострення конфлікту на Близькому Сході вже призвело до зростання цін на дизель і бензин у Греції. Уряд країни визначив критичний рівень для втручання на паливному ринку: якщо ціна нафти марки Brent перевищить 100 доларів за барель, можуть бути запроваджені спеціальні заходи для захисту споживачів та стабілізації ринку нафтопродуктів. Геополітичний фактор зростання цін на нафту Ескалація [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30187-Греция.jpg" alt="Греція готується до втручання у паливний ринок у разі зростання Brent до 100 доларів за барель"/><br /><p>Загострення конфлікту на Близькому Сході вже призвело до зростання цін на дизель і бензин у Греції. Уряд країни визначив критичний рівень для втручання на паливному ринку: якщо ціна нафти марки Brent перевищить 100 доларів за барель, можуть бути запроваджені спеціальні заходи для захисту споживачів та стабілізації ринку нафтопродуктів.</p>
<p><strong>Геополітичний фактор зростання цін на нафту</strong></p>
<ul>
<li>Ескалація конфлікту на Близькому Сході почала <strong>підвищувати ціни на нафту і нафтопродукти</strong> на світових ринках.</li>
<li>На початку тижня <strong>Brent торгувалася на рівні 93.04 долара за барель</strong>, наближаючись до рівня, який уряд Греції визначив як критичний для втручання.</li>
<li>Грецька влада вважає, що країна <strong>не може залишатися осторонь глобальних енергетичних потрясінь</strong>, оскільки ціни на нафту безпосередньо впливають на вартість пального для споживачів.</li>
</ul>
<p><strong>Встановлення порогу для державного втручання</strong></p>
<ul>
<li>Міністр енергетики Греції Ставрос Папаставру заявив, що <strong>уряд визначив поріг у 100 доларів за барель Brent</strong> для запуску антикризових заходів.</li>
<li>Якщо ціна перевищить цей рівень, <strong>будуть активовані механізми підтримки ринку та домогосподарств</strong>.</li>
<li>Кінцеве рішення щодо масштабів підтримки ухвалюватиме <strong>премєрміністр Кіріакос Міцотакіс</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Греція не може залишатися осторонь розвитку подій на Близькому Сході, коли йдеться про енергетичні витрати. Ми визначили чіткий поріг у 100 доларів за барель Brent для дій уряду. Ставрос Папаставру</p></blockquote>
<p><strong>Можливі інструменти стабілізації паливного ринку</strong></p>
<ul>
<li>Серед заходів, які обговорюються, є <strong>обмеження маржі прибутку у торгівлі пальним</strong>.</li>
<li>Греція може <strong>винести питання стабілізації енергетичного ринку на рівень Європейського Союзу</strong> під час саміту ЄС.</li>
<li>Після консультацій із нафтопереробними заводами уряд заявив, що <strong>стратегічні запаси нафти перевищують 90 днів</strong>.</li>
<li>Нафтопереробні підприємства також можуть <strong>зменшити експорт нафтопродуктів</strong>, щоб посилити внутрішнє постачання.</li>
<li>Значна частина експорту грецьких НПЗ <em>не привязана до довгострокових контрактів</em>, що створює можливості для оперативного перерозподілу пального на внутрішній ринок.</li>
</ul>
<p><strong>Динаміка цін на дизель і бензин</strong></p>
<ul>
<li>Найбільше зростання зафіксовано на ринку дизелю.</li>
<li>Середня ціна дизельного пального зросла <strong>з 1.565 євро за літр 27 лютого до 1.743 євро за літр 6 березня</strong>.</li>
<li>Зростання становило <strong>0.178 євро за літр</strong>.</li>
<li>Середня ціна бензину за цей період піднялася <strong>з 1.751 євро до 1.82 євро за літр</strong>.</li>
<li>Зростання бензину становило <strong>0.069 євро за літр</strong>.</li>
<li>Через швидше подорожчання дизелю <strong>різниця між цінами дизелю і бензину скорочується</strong>.</li>
</ul>
<p><strong>Висновки </strong></p>
<ul>
<li>Якщо Brent наблизиться до <strong>100 доларів за барель</strong>, Греція може застосувати <strong>адміністративне втручання у ринок пального</strong>.</li>
<li>Зростання цін на дизель демонструє <strong>високу чутливість ринку нафтопродуктів до геополітичних конфліктів</strong>.</li>
<li>Наявність запасів понад <strong>90 днів</strong> і можливість скорочення експорту з НПЗ створюють <strong>інструменти захисту внутрішнього ринку</strong>.</li>
<li>Водночас подальше загострення конфлікту на Близькому Сході може <strong>прискорити зростання цін на нафтопродукти в Європі</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://greekreporter.com/2026/03/08/greece-prepares-fuel-measures-oil-price-rise/" target="_blank">greekreporter.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30187-Греция.jpg" alt="Греція готується до втручання у паливний ринок у разі зростання Brent до 100 доларів за барель"/><br /><p>Загострення конфлікту на Близькому Сході вже призвело до зростання цін на дизель і бензин у Греції. Уряд країни визначив критичний рівень для втручання на паливному ринку: якщо ціна нафти марки Brent перевищить 100 доларів за барель, можуть бути запроваджені спеціальні заходи для захисту споживачів та стабілізації ринку нафтопродуктів.</p>
<p><strong>Геополітичний фактор зростання цін на нафту</strong></p>
<ul>
<li>Ескалація конфлікту на Близькому Сході почала <strong>підвищувати ціни на нафту і нафтопродукти</strong> на світових ринках.</li>
<li>На початку тижня <strong>Brent торгувалася на рівні 93.04 долара за барель</strong>, наближаючись до рівня, який уряд Греції визначив як критичний для втручання.</li>
<li>Грецька влада вважає, що країна <strong>не може залишатися осторонь глобальних енергетичних потрясінь</strong>, оскільки ціни на нафту безпосередньо впливають на вартість пального для споживачів.</li>
</ul>
<p><strong>Встановлення порогу для державного втручання</strong></p>
<ul>
<li>Міністр енергетики Греції Ставрос Папаставру заявив, що <strong>уряд визначив поріг у 100 доларів за барель Brent</strong> для запуску антикризових заходів.</li>
<li>Якщо ціна перевищить цей рівень, <strong>будуть активовані механізми підтримки ринку та домогосподарств</strong>.</li>
<li>Кінцеве рішення щодо масштабів підтримки ухвалюватиме <strong>премєрміністр Кіріакос Міцотакіс</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Греція не може залишатися осторонь розвитку подій на Близькому Сході, коли йдеться про енергетичні витрати. Ми визначили чіткий поріг у 100 доларів за барель Brent для дій уряду. Ставрос Папаставру</p></blockquote>
<p><strong>Можливі інструменти стабілізації паливного ринку</strong></p>
<ul>
<li>Серед заходів, які обговорюються, є <strong>обмеження маржі прибутку у торгівлі пальним</strong>.</li>
<li>Греція може <strong>винести питання стабілізації енергетичного ринку на рівень Європейського Союзу</strong> під час саміту ЄС.</li>
<li>Після консультацій із нафтопереробними заводами уряд заявив, що <strong>стратегічні запаси нафти перевищують 90 днів</strong>.</li>
<li>Нафтопереробні підприємства також можуть <strong>зменшити експорт нафтопродуктів</strong>, щоб посилити внутрішнє постачання.</li>
<li>Значна частина експорту грецьких НПЗ <em>не привязана до довгострокових контрактів</em>, що створює можливості для оперативного перерозподілу пального на внутрішній ринок.</li>
</ul>
<p><strong>Динаміка цін на дизель і бензин</strong></p>
<ul>
<li>Найбільше зростання зафіксовано на ринку дизелю.</li>
<li>Середня ціна дизельного пального зросла <strong>з 1.565 євро за літр 27 лютого до 1.743 євро за літр 6 березня</strong>.</li>
<li>Зростання становило <strong>0.178 євро за літр</strong>.</li>
<li>Середня ціна бензину за цей період піднялася <strong>з 1.751 євро до 1.82 євро за літр</strong>.</li>
<li>Зростання бензину становило <strong>0.069 євро за літр</strong>.</li>
<li>Через швидше подорожчання дизелю <strong>різниця між цінами дизелю і бензину скорочується</strong>.</li>
</ul>
<p><strong>Висновки </strong></p>
<ul>
<li>Якщо Brent наблизиться до <strong>100 доларів за барель</strong>, Греція може застосувати <strong>адміністративне втручання у ринок пального</strong>.</li>
<li>Зростання цін на дизель демонструє <strong>високу чутливість ринку нафтопродуктів до геополітичних конфліктів</strong>.</li>
<li>Наявність запасів понад <strong>90 днів</strong> і можливість скорочення експорту з НПЗ створюють <strong>інструменти захисту внутрішнього ринку</strong>.</li>
<li>Водночас подальше загострення конфлікту на Близькому Сході може <strong>прискорити зростання цін на нафтопродукти в Європі</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://greekreporter.com/2026/03/08/greece-prepares-fuel-measures-oil-price-rise/" target="_blank">greekreporter.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/10/greciya-gotuyetsya-do-vtruchannya-u-palivnij-rinok-u-razi-zrostannya-brent-do-100-dolariv-za-barel/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Нафта подешевшала більш ніж на 6 відсотків після заяв Трампа про можливу деескалацію на Близькому Сході</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/10/nafta-podeshevshala-bilsh-nizh-na-6-vidsotkiv-pislya-zayav-trampa-pro-mozhlivu-deeskalaciyu-na-blizkomu-sxodi/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/10/nafta-podeshevshala-bilsh-nizh-na-6-vidsotkiv-pislya-zayav-trampa-pro-mozhlivu-deeskalaciyu-na-blizkomu-sxodi/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 10 Mar 2026 06:11:50 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[geopolitics]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East conflict]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil supply]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[геополитика]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[постачання нафти]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153702</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30186-Цена_падение.png" alt="Нафта подешевшала більш ніж на 6 відсотків після заяв Трампа про можливу деескалацію на Близькому Сході"/><br />&#160; Світові ціни на нафту різко знизилися після стрімкого зростання до понад 119 доларів за барель. Ринок відреагував на заяву президента США Дональда Трампа про можливе швидке завершення війни на Близькому Сході. Попри напруженість навколо Ірану та скорочення видобутку у країнах Перської затоки, очікування потенційної деескалації зменшили побоювання тривалих перебоїв у глобальному «постачанні» нафти. Цінова [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30186-Цена_падение.png" alt="Нафта подешевшала більш ніж на 6 відсотків після заяв Трампа про можливу деескалацію на Близькому Сході"/><br /><p>&nbsp;</p>
<p>Світові ціни на нафту різко знизилися після стрімкого зростання до понад 119 доларів за барель. Ринок відреагував на заяву президента США Дональда Трампа про можливе швидке завершення війни на Близькому Сході. Попри напруженість навколо Ірану та скорочення видобутку у країнах Перської затоки, очікування потенційної деескалації зменшили побоювання тривалих перебоїв у глобальному «постачанні» нафти.</p>
<h3>Цінова волатильність на нафтовому ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Ф&#8217;ючерси на Brent</strong> знизилися на <strong>6,51 долара або 6,6 відсотка</strong> до <strong>92,45 долара за барель</strong>.</li>
<li><strong>Американська нафта WTI</strong> подешевшала на <strong>6,12 долара або 6,5 відсотка</strong> до <strong>88,65 долара за барель</strong>.</li>
<li>За день до цього ціни різко зросли та перевищили <strong>100 доларів за барель</strong>.</li>
<li>Максимуми сесії становили <strong>119,50 долара для Brent</strong> та <strong>119,48 долара для WTI</strong> — <em>найвищий рівень з середини 2022 року</em>.</li>
</ul>
<h3>Геополітичні фактори впливу</h3>
<ul>
<li>Різке зростання цін напередодні було спричинене <strong>ризиком перебоїв у глобальному «постачанні» нафти</strong> через війну між США, Ізраїлем та Іраном.</li>
<li>Додатковим фактором стали <strong>скорочення видобутку з боку Саудівської Аравії та інших виробників</strong>.</li>
<li>Після телефонної розмови між Трампом і президентом рф владіміром путіним, за даними кремля, були передані <em>пропозиції щодо швидкого врегулювання війни</em>.</li>
<li>Це частково зменшило побоювання тривалих перебоїв у глобальному нафтовому «постачанні».</li>
</ul>
<h3>Політичні сигнали та реакція сторін</h3>
<ul>
<li>Президент США заявив, що війна проти Ірану <em>може завершитися значно швидше, ніж очікувалося</em>.</li>
<li>За його словами, Вашингтон перебуває <strong>значно попереду початкового графіка у 4–5 тижнів</strong>.</li>
<li>У відповідь Корпус вартових ісламської революції Ірану заявив, що саме Іран <em>визначить завершення війни</em>.</li>
<li>Іран попередив, що <strong>жоден літр нафти не буде експортовано з регіону</strong>, якщо атаки США та Ізраїлю продовжаться.</li>
</ul>
<h3>Фактори тиску на ціни</h3>
<ul>
<li>Ціни також стримуються повідомленнями про те, що США <strong>розглядають пом&#8217;якшення санкцій проти рф</strong>.</li>
<li>Вашингтон також вивчає можливість <strong>вивільнення нафти зі стратегічних резервів</strong> для стримування глобального зростання цін.</li>
<li>Країни <strong>G7 заявили про готовність застосувати необхідні заходи</strong> у відповідь на зростання цін, але <em>не оголосили про використання стратегічних запасів</em>.</li>
</ul>
<h3>Скорочення видобутку на Близькому Сході</h3>
<ul>
<li>Війна вже впливає на виробництво нафти у регіоні.</li>
<li><strong>Ірак скоротив видобуток на головних південних родовищах на 70 відсотків</strong>.</li>
<li>Після скорочення виробництво становить <strong>1,3 мільйона барелів на добу</strong>.</li>
<li><strong>Kuwait Petroleum Corporation</strong> також почала зменшувати видобуток та оголосила форс-мажор.</li>
<li>Джерела повідомляють, що <strong>Саудівська Аравія також почала скорочувати видобуток</strong>.</li>
</ul>
<h3>Очікування ринку</h3>
<ul>
<li>Аналітики очікують <strong>високу волатильність цін на нафту</strong> у найближчих торгових сесіях.</li>
<li>Прогнозований діапазон коливань може становити <strong>від приблизно 75 до 105 доларів за барель</strong>.</li>
<li>Це свідчить про те, що <strong>ринок перебуває між двома ключовими факторами</strong>:
<ul>
<li><strong>ризиком перебоїв у «постачанні» нафти через війну</strong></li>
<li><strong>очікуванням політичної деескалації</strong></li>
</ul>
</li>
</ul>
<blockquote><p>З урахуванням подій останніх 24 годин очікую, що нафта залишатиметься дуже волатильною і торгуватиметься у широкому діапазоні між приблизно 75 та 105 доларами — Тоні Сікамор, аналітик IG</p></blockquote>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Ціни на нафту формуються насамперед геополітичними сигналами</strong>, а не лише фізичними обсягами видобутку.</li>
<li>Навіть різкі скорочення виробництва у країнах Перської затоки <strong>не підтримали зростання цін</strong> через очікування дипломатичного врегулювання.</li>
<li>Імовірне використання стратегічних резервів або пом&#8217;якшення санкцій проти рф <strong>створює додатковий тиск на ринок</strong>.</li>
<li>Поєднання військового конфлікту, скорочення видобутку та політичних переговорів формує <strong>широкий діапазон потенційних цінових коливань</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-falls-over-6-trump-predicts-middle-east-de-escalation-2026-03-10/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30186-Цена_падение.png" alt="Нафта подешевшала більш ніж на 6 відсотків після заяв Трампа про можливу деескалацію на Близькому Сході"/><br /><p>&nbsp;</p>
<p>Світові ціни на нафту різко знизилися після стрімкого зростання до понад 119 доларів за барель. Ринок відреагував на заяву президента США Дональда Трампа про можливе швидке завершення війни на Близькому Сході. Попри напруженість навколо Ірану та скорочення видобутку у країнах Перської затоки, очікування потенційної деескалації зменшили побоювання тривалих перебоїв у глобальному «постачанні» нафти.</p>
<h3>Цінова волатильність на нафтовому ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Ф&#8217;ючерси на Brent</strong> знизилися на <strong>6,51 долара або 6,6 відсотка</strong> до <strong>92,45 долара за барель</strong>.</li>
<li><strong>Американська нафта WTI</strong> подешевшала на <strong>6,12 долара або 6,5 відсотка</strong> до <strong>88,65 долара за барель</strong>.</li>
<li>За день до цього ціни різко зросли та перевищили <strong>100 доларів за барель</strong>.</li>
<li>Максимуми сесії становили <strong>119,50 долара для Brent</strong> та <strong>119,48 долара для WTI</strong> — <em>найвищий рівень з середини 2022 року</em>.</li>
</ul>
<h3>Геополітичні фактори впливу</h3>
<ul>
<li>Різке зростання цін напередодні було спричинене <strong>ризиком перебоїв у глобальному «постачанні» нафти</strong> через війну між США, Ізраїлем та Іраном.</li>
<li>Додатковим фактором стали <strong>скорочення видобутку з боку Саудівської Аравії та інших виробників</strong>.</li>
<li>Після телефонної розмови між Трампом і президентом рф владіміром путіним, за даними кремля, були передані <em>пропозиції щодо швидкого врегулювання війни</em>.</li>
<li>Це частково зменшило побоювання тривалих перебоїв у глобальному нафтовому «постачанні».</li>
</ul>
<h3>Політичні сигнали та реакція сторін</h3>
<ul>
<li>Президент США заявив, що війна проти Ірану <em>може завершитися значно швидше, ніж очікувалося</em>.</li>
<li>За його словами, Вашингтон перебуває <strong>значно попереду початкового графіка у 4–5 тижнів</strong>.</li>
<li>У відповідь Корпус вартових ісламської революції Ірану заявив, що саме Іран <em>визначить завершення війни</em>.</li>
<li>Іран попередив, що <strong>жоден літр нафти не буде експортовано з регіону</strong>, якщо атаки США та Ізраїлю продовжаться.</li>
</ul>
<h3>Фактори тиску на ціни</h3>
<ul>
<li>Ціни також стримуються повідомленнями про те, що США <strong>розглядають пом&#8217;якшення санкцій проти рф</strong>.</li>
<li>Вашингтон також вивчає можливість <strong>вивільнення нафти зі стратегічних резервів</strong> для стримування глобального зростання цін.</li>
<li>Країни <strong>G7 заявили про готовність застосувати необхідні заходи</strong> у відповідь на зростання цін, але <em>не оголосили про використання стратегічних запасів</em>.</li>
</ul>
<h3>Скорочення видобутку на Близькому Сході</h3>
<ul>
<li>Війна вже впливає на виробництво нафти у регіоні.</li>
<li><strong>Ірак скоротив видобуток на головних південних родовищах на 70 відсотків</strong>.</li>
<li>Після скорочення виробництво становить <strong>1,3 мільйона барелів на добу</strong>.</li>
<li><strong>Kuwait Petroleum Corporation</strong> також почала зменшувати видобуток та оголосила форс-мажор.</li>
<li>Джерела повідомляють, що <strong>Саудівська Аравія також почала скорочувати видобуток</strong>.</li>
</ul>
<h3>Очікування ринку</h3>
<ul>
<li>Аналітики очікують <strong>високу волатильність цін на нафту</strong> у найближчих торгових сесіях.</li>
<li>Прогнозований діапазон коливань може становити <strong>від приблизно 75 до 105 доларів за барель</strong>.</li>
<li>Це свідчить про те, що <strong>ринок перебуває між двома ключовими факторами</strong>:
<ul>
<li><strong>ризиком перебоїв у «постачанні» нафти через війну</strong></li>
<li><strong>очікуванням політичної деескалації</strong></li>
</ul>
</li>
</ul>
<blockquote><p>З урахуванням подій останніх 24 годин очікую, що нафта залишатиметься дуже волатильною і торгуватиметься у широкому діапазоні між приблизно 75 та 105 доларами — Тоні Сікамор, аналітик IG</p></blockquote>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Ціни на нафту формуються насамперед геополітичними сигналами</strong>, а не лише фізичними обсягами видобутку.</li>
<li>Навіть різкі скорочення виробництва у країнах Перської затоки <strong>не підтримали зростання цін</strong> через очікування дипломатичного врегулювання.</li>
<li>Імовірне використання стратегічних резервів або пом&#8217;якшення санкцій проти рф <strong>створює додатковий тиск на ринок</strong>.</li>
<li>Поєднання військового конфлікту, скорочення видобутку та політичних переговорів формує <strong>широкий діапазон потенційних цінових коливань</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-falls-over-6-trump-predicts-middle-east-de-escalation-2026-03-10/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/10/nafta-podeshevshala-bilsh-nizh-na-6-vidsotkiv-pislya-zayav-trampa-pro-mozhlivu-deeskalaciyu-na-blizkomu-sxodi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/middle-east-conflict/feed/ ) in 0.40168 seconds, on Jun 28th, 2026 at 11:11 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Jun 28th, 2026 at 12:11 pm UTC -->