Reuters повідомило 25 червня, що експорт мазуту з Близького Сходу у червні має зрости до близько 2,4 млн тонн, або 508 тис. барелів на добу. Відновлення підтримали альтернативні маршрути Іраку та Саудівської Аравії, але обсяги залишаються значно нижчими за довоєнний середній рівень.

Близькосхідний ринок мазуту частково відновлює постачання, але маршрутні обмеження і літній попит стримують повернення до попередніх обсягів

Обсяги зросли більш ніж на 20% до травня

За даними Kpler і LSEG, червневий експорт мазуту з Близького Сходу оцінюється приблизно у 2,4 млн тонн. Це більш ніж на 20% вище за рівень травня, але менше за довоєнний середньомісячний рівень 5,5–6,0 млн тонн.

Reuters зазначило, що відновлення постачання вже тисне на ціни високосірчистого мазуту в Сінгапурі. Високосірчистий мазут використовують у судноплавстві, виробництві електроенергії та нафтопереробці, тому зміни його потоків мають значення для ширшого ринку морського пального.

Ірак і Саудівська Аравія переорієнтовують частину потоків

Ірак у березні почав експортувати мазут через сирійський порт Баніяс. У червні ці обсяги, за даними Reuters, сягнули рекордного рівня — понад 600 тис. тонн. Саудівська Аравія у червні відвантажила понад 300 тис. тонн із порту Янбу, що стало п’ятимісячним максимумом. Оман відвантажив майже 300 тис. тонн — найвищий обсяг більш ніж за два роки.

Палаш Джайн, консультант FGE NexantECA з близькосхідного ринку нафти, заявив, що постачання через Ормузьку протоку має зрости протягом наступних 60 днів, але суттєве відновлення не очікується через невизначеність щодо переговорів і стійкості домовленостей.

«Ірак зосереджений на диверсифікації експортних маршрутів, а сирійський коридор є стратегічною альтернативою Ормузу», — заявив Палаш Джайн.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Ф’ючерси на нафту марки Brent втратили понад 1,5% і опустилися нижче 70 доларів за барель. Ринок одночасно оцінює перебіг ядерних перемовин між США та Іраном, нові американські санкції та різке зростання експорту з ключових країн Близького Сходу. Інвестори очікують рішення ОПЕК+ щодо квітневої політики видобутку.

Ціни на нафту під тиском: дипломатія, санкції та ризик профіциту

Динаміка котирувань

У четвер ф’ючерси на Brent (біржові контракти на майбутнє постачання нафти) знизилися більш ніж на 1,5% і впали нижче 70 дол./бар. Це психологічно важливий рівень для трейдерів і країн-експортерів.

• –1,5% за день — сигнал короткострокового послаблення ринку;
• < 70 дол./бар. — рівень, за якого бюджети експортерів стають більш чутливими до волатильності.

США–Іран: перемовини та санкції одночасно

США та Іран розпочали третій раунд переговорів щодо ядерної програми за кілька днів до дедлайну, встановленого Дональдом Трампом. Тегеран продемонстрував певну гнучкість у підходах.

Водночас Вашингтон запровадив нові санкції проти понад 30 структур, пов’язаних із продажем іранської нафти та озброєнь.

• Переговори теоретично можуть відкрити шлях до збільшення легального іранського експорту.
• Санкції, навпаки, обмежують фінансові та торговельні канали.
• Ринок закладає у ціни невизначеність щодо майбутнього обсягів іранської нафти.

Близький Схід нарощує постачання

Додатковий тиск на котирування чинить зростання фізичного постачання з регіону:

• Саудівська Аравія готується відвантажити найбільший обсяг сирої нафти майже за три роки;
• Експорт з Іраку, Кувейту та ОАЕ збільшився;
• Сукупний ефект — розширення глобальної пропозиції.

Аналітики очікують, що цього року на світовому ринку може сформуватися профіцит пропозиції — ситуація, коли видобуток перевищує попит. Саме ці очікування нині є ключовим фактором зниження цін.

Фактор ОПЕК+

Інвестори очікують найближчого засідання ОПЕК+ (альянс країн-експортерів нафти та їхніх партнерів), щоб оцінити політику видобутку у квітні.

• Якщо квоти на видобуток залишаться без змін — профіцит може зберегтися.
• Якщо видобуток буде обмежено — це може стабілізувати котирування.

Логіка ринку: чому ціни падають попри геополітику

Попри збереження геополітичних ризиків, ринок наразі більше зосереджений на фундаментальних факторах:

• Очікування надлишкової пропозиції у 2026 році;
• Активне зростання експорту з провідних виробників;
• Невизначеність щодо іранських обсягів.

Коли пропозиція зростає швидше, ніж попит, ціна логічно коригується вниз — навіть за наявності політичної напруги.

Найближчі рішення ОПЕК+ можуть визначити, чи стане рівень 70 доларів новою точкою балансу, чи ринок повернеться до вищих значень.

Джерело: Terminal
За матеріалами: tradingeconomics.comміжнародні біржові зведення щодо котирувань Brent та повідомлення про переговори США–Іран і підготовку засідання ОПЕК+