<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; Middle East oil</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/middle-east-oil/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Thu, 11 Jun 2026 17:55:27 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Відкриття Ормузької протоки може послабити контроль ОПЕК над нафтовим ринком</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/11/vidkrittya-ormuzko%d1%97-protoki-mozhe-poslabiti-kontrol-opek-nad-naftovim-rinkom/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/11/vidkrittya-ormuzko%d1%97-protoki-mozhe-poslabiti-kontrol-opek-nad-naftovim-rinkom/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 11 Jun 2026 11:55:45 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[global oil supply]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East oil]]></category>
		<category><![CDATA[oil exports]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[Saudi Arabia]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[близькосхідна нафта]]></category>
		<category><![CDATA[експорт нафти]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[Саудівська Аравія]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154051</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30422-Цена_падение.png" alt="Відкриття Ормузької протоки може послабити контроль ОПЕК над нафтовим ринком"/><br />Майбутнє відкриття Ормузької протоки може стати не лише полегшенням для Саудівської Аравії та сусідніх виробників Перської затоки, а й новим ризиком для ОПЕК. Reuters Open Interest зазначає, що повернення великих обсягів близькосхідної нафти на ринок може посилити конкуренцію між виробниками, створити тиск на ціни та ускладнити для Ер-Ріяда контроль за дисципліною видобутку. Після війни за [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30422-Цена_падение.png" alt="Відкриття Ормузької протоки може послабити контроль ОПЕК над нафтовим ринком"/><br /><p>Майбутнє відкриття Ормузької протоки може стати не лише полегшенням для Саудівської Аравії та сусідніх виробників Перської затоки, а й новим ризиком для ОПЕК. Reuters Open Interest зазначає, що повернення великих обсягів близькосхідної нафти на ринок може посилити конкуренцію між виробниками, створити тиск на ціни та ускладнити для Ер-Ріяда контроль за дисципліною видобутку.</p>
<h3>Після війни за ринок можуть одночасно боротися виробники Перської затоки, США, Бразилія та Венесуела</h3>
<p>До початку конфлікту через Ормузьку протоку проходило майже п’ята частина світових потоків нафти й газу. Війна з Іраном і закриття цього водного шляху різко скоротили видобуток країн Organization of the Petroleum Exporting Countries — ОПЕК, тобто Організації країн-експортерів нафти, — і змістили центр ваги галузі від Близького Сходу.</p>
<p>У матеріалі Reuters Open Interest наголошується, що варіанти Саудівської Аравії для протидії цим змінам обмежені. Досі незрозуміло, коли саме протоку буде відкрито і на яких умовах. Президент США Дональд Трамп наполягає, що рух через водний шлях має повернутися до довоєнної норми, тоді як Іран прагне зберегти певний рівень контролю. Це означає, що відновлення може бути обережним, спірним і нерівномірним.</p>
<h4>Втрати експорту створили сильний фіскальний тиск</h4>
<p>Один із ключових наслідків конфлікту — масштабні втрати доходів у країнах Близького Сходу. За розрахунками Reuters Open Interest, втрата близько 13 млн барелів на добу близькосхідного експорту, або приблизно 13% світового постачання, з початку війни 28 лютого означає понад $80 млрд недоотриманих доходів.</p>
<p>Пошкодження енергетичної інфраструктури, включно з нафтопереробними заводами, сховищами, танкерами та заводами зі скраплення природного газу, оцінюється у десятки мільярдів доларів.</p>
<ul>
<li>Саудівська Аравія, Бахрейн, Об’єднані Арабські Емірати, Катар, Кувейт, Ірак та Іран, за оцінкою матеріалу, прагнутимуть максимізувати нафтовий експорт, щоб закрити бюджетні розриви, створені конфліктом.</li>
<li>Азійські уряди та нафтопереробні заводи під час конфлікту різко скоротили споживання і використовували запаси.</li>
<li>Багато імпортерів, імовірно, будуть зацікавлені у відновленні запасів після відкриття протоки.</li>
</ul>
<h4>Відновлення постачання не буде синхронним</h4>
<p>Попит і постачання навряд чи відновлюватимуться одночасно. Виробникам Близького Сходу може знадобитися кілька місяців, щоб перезапустити значну частину приблизно 11 млн барелів на добу зупиненого видобутку. Водночас залишається незрозумілим, яка частина попиту була справді втрачена, а яка лише відкладена.</p>
<p>До цього додаються геополітичні ризики. Імовірним результатом Reuters Open Interest називає нерівномірне, переривчасте відновлення, яке навантажуватиме ланцюги постачання і додаватиме нову волатильність цінам на нафту.</p>
<h4>ОПЕК входить у нову фазу ослабленою</h4>
<p>Історично такі умови могли б посилювати роль ОПЕК. Група та її союзники, зокрема росія, неодноразово втручалися для стабілізації ринків під час криз, коригуючи видобуток. Як приклад у матеріалі наведено пандемію COVID-19, коли координоване скорочення, а потім збільшення видобутку допомогли провести ціни через екстремальні коливання.</p>
<p>Цього разу, за оцінкою Reuters Open Interest, картель виглядає значно менш здатним виконувати таку роль. За даними U.S. Energy Information Administration, видобуток ОПЕК у квітні впав до середнього рівня 20 млн барелів на добу проти 31 млн барелів на добу в лютому. Частка ОПЕК у світовому видобутку знизилася до історичного мінімуму — близько 22%.</p>
<p>Додатковим ударом стало рішення Об’єднаних Арабських Еміратів у квітні вийти з групи, щоб реалізовувати власну стратегію зростання видобутку. Це, як зазначає матеріал, послабило згуртованість ОПЕК і авторитет Саудівської Аравії.</p>
<h4>Роль росії в ОПЕК+ також обмежена</h4>
<p>Напруження посилює неспроможність росії швидко наростити експорт і діяти як балансувальний постачальник у ширшому альянсі ОПЕК+. У матеріалі це пов’язано з повторними ударами українських дронів по її енергетичній інфраструктурі в межах кампанії з послаблення воєнної економіки москви.</p>
<p>ОПЕК+ — це формат співпраці ОПЕК із країнами-виробниками, які не входять до організації. Його роль полягає у координації політики видобутку для впливу на баланс попиту й постачання.</p>
<h4>Саудівські важелі впливу можуть зменшитися</h4>
<p>Після відкриття Ормузької протоки Саудівська Аравія може опинитися у складному становищі. Члени ОПЕК, які втратили доходи під час війни, можуть агресивно конкурувати за частку ринку, виводячи більше барелів на ринок і створюючи сильний тиск на ціни. У таких умовах Ер-Ріяду буде складно переконати їх обмежувати видобуток для підтримки цін.</p>
<p>Додатковим чинником є дії самої Саудівської Аравії під час війни. Переорієнтувавши понад 60% свого експорту через Червоне море, Ер-Ріяд зміг скористатися ціновим стрибком під час конфлікту. Це, за оцінкою матеріалу, ускладнить для королівства аргументацію перед такими виробниками, як Ірак і Кувейт, які мали мало альтернативних маршрутів експорту або не мали їх зовсім.</p>
<p>Останні сигнали політики ОПЕК також вказують на рух до збільшення постачання. У неділю група погодила четверте поспіль щомісячне підвищення видобутку. За нинішнього темпу ОПЕК+ може, принаймні на папері, повністю скасувати 1,65 млн барелів на добу скорочень, погоджених у 2023 році, до вересня.</p>
<h4>Ризик надлишку: до 5 млн барелів на добу після повного відкриття</h4>
<p>Відновлення постачання не буде миттєвим, однак баланс ризиків у матеріалі описано як такий, що впевнено зміщується у бік надлишку. Повернення барелів ОПЕК разом зі стійко високим видобутком у країнах, зокрема США, Бразилії та Венесуелі, може залишити світовий ринок із профіцитом близько 5 млн барелів на добу в місяці після повного відкриття Ормузької протоки, за оцінкою аналітика Rystad Energy Хорхе Леона.</p>
<p>Ключова проблема для виробників Перської затоки полягає в тому, що конкуренти поза регіоном, включно з частиною членів ОПЕК, зміцнили свої ринкові позиції під час кризи. Це може ускладнити повернення втраченої частки без агресивного ціноутворення.</p>
<p>У матеріалі зазначено, що група виробників протягом десятиліть демонструвала готовність до болючих цінових воєн. Але починати таку війну зараз, після найсильнішого перебою постачання за десятиліття, означало б ризик втрати контролю і подальшого прискорення завершення епохи домінування ОПЕК.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/commentary/reuters-open-interest/hormuz-reopening-could-be-opecs-undoing-2026-06-11/" target="_blank">Reuters </a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30422-Цена_падение.png" alt="Відкриття Ормузької протоки може послабити контроль ОПЕК над нафтовим ринком"/><br /><p>Майбутнє відкриття Ормузької протоки може стати не лише полегшенням для Саудівської Аравії та сусідніх виробників Перської затоки, а й новим ризиком для ОПЕК. Reuters Open Interest зазначає, що повернення великих обсягів близькосхідної нафти на ринок може посилити конкуренцію між виробниками, створити тиск на ціни та ускладнити для Ер-Ріяда контроль за дисципліною видобутку.</p>
<h3>Після війни за ринок можуть одночасно боротися виробники Перської затоки, США, Бразилія та Венесуела</h3>
<p>До початку конфлікту через Ормузьку протоку проходило майже п’ята частина світових потоків нафти й газу. Війна з Іраном і закриття цього водного шляху різко скоротили видобуток країн Organization of the Petroleum Exporting Countries — ОПЕК, тобто Організації країн-експортерів нафти, — і змістили центр ваги галузі від Близького Сходу.</p>
<p>У матеріалі Reuters Open Interest наголошується, що варіанти Саудівської Аравії для протидії цим змінам обмежені. Досі незрозуміло, коли саме протоку буде відкрито і на яких умовах. Президент США Дональд Трамп наполягає, що рух через водний шлях має повернутися до довоєнної норми, тоді як Іран прагне зберегти певний рівень контролю. Це означає, що відновлення може бути обережним, спірним і нерівномірним.</p>
<h4>Втрати експорту створили сильний фіскальний тиск</h4>
<p>Один із ключових наслідків конфлікту — масштабні втрати доходів у країнах Близького Сходу. За розрахунками Reuters Open Interest, втрата близько 13 млн барелів на добу близькосхідного експорту, або приблизно 13% світового постачання, з початку війни 28 лютого означає понад $80 млрд недоотриманих доходів.</p>
<p>Пошкодження енергетичної інфраструктури, включно з нафтопереробними заводами, сховищами, танкерами та заводами зі скраплення природного газу, оцінюється у десятки мільярдів доларів.</p>
<ul>
<li>Саудівська Аравія, Бахрейн, Об’єднані Арабські Емірати, Катар, Кувейт, Ірак та Іран, за оцінкою матеріалу, прагнутимуть максимізувати нафтовий експорт, щоб закрити бюджетні розриви, створені конфліктом.</li>
<li>Азійські уряди та нафтопереробні заводи під час конфлікту різко скоротили споживання і використовували запаси.</li>
<li>Багато імпортерів, імовірно, будуть зацікавлені у відновленні запасів після відкриття протоки.</li>
</ul>
<h4>Відновлення постачання не буде синхронним</h4>
<p>Попит і постачання навряд чи відновлюватимуться одночасно. Виробникам Близького Сходу може знадобитися кілька місяців, щоб перезапустити значну частину приблизно 11 млн барелів на добу зупиненого видобутку. Водночас залишається незрозумілим, яка частина попиту була справді втрачена, а яка лише відкладена.</p>
<p>До цього додаються геополітичні ризики. Імовірним результатом Reuters Open Interest називає нерівномірне, переривчасте відновлення, яке навантажуватиме ланцюги постачання і додаватиме нову волатильність цінам на нафту.</p>
<h4>ОПЕК входить у нову фазу ослабленою</h4>
<p>Історично такі умови могли б посилювати роль ОПЕК. Група та її союзники, зокрема росія, неодноразово втручалися для стабілізації ринків під час криз, коригуючи видобуток. Як приклад у матеріалі наведено пандемію COVID-19, коли координоване скорочення, а потім збільшення видобутку допомогли провести ціни через екстремальні коливання.</p>
<p>Цього разу, за оцінкою Reuters Open Interest, картель виглядає значно менш здатним виконувати таку роль. За даними U.S. Energy Information Administration, видобуток ОПЕК у квітні впав до середнього рівня 20 млн барелів на добу проти 31 млн барелів на добу в лютому. Частка ОПЕК у світовому видобутку знизилася до історичного мінімуму — близько 22%.</p>
<p>Додатковим ударом стало рішення Об’єднаних Арабських Еміратів у квітні вийти з групи, щоб реалізовувати власну стратегію зростання видобутку. Це, як зазначає матеріал, послабило згуртованість ОПЕК і авторитет Саудівської Аравії.</p>
<h4>Роль росії в ОПЕК+ також обмежена</h4>
<p>Напруження посилює неспроможність росії швидко наростити експорт і діяти як балансувальний постачальник у ширшому альянсі ОПЕК+. У матеріалі це пов’язано з повторними ударами українських дронів по її енергетичній інфраструктурі в межах кампанії з послаблення воєнної економіки москви.</p>
<p>ОПЕК+ — це формат співпраці ОПЕК із країнами-виробниками, які не входять до організації. Його роль полягає у координації політики видобутку для впливу на баланс попиту й постачання.</p>
<h4>Саудівські важелі впливу можуть зменшитися</h4>
<p>Після відкриття Ормузької протоки Саудівська Аравія може опинитися у складному становищі. Члени ОПЕК, які втратили доходи під час війни, можуть агресивно конкурувати за частку ринку, виводячи більше барелів на ринок і створюючи сильний тиск на ціни. У таких умовах Ер-Ріяду буде складно переконати їх обмежувати видобуток для підтримки цін.</p>
<p>Додатковим чинником є дії самої Саудівської Аравії під час війни. Переорієнтувавши понад 60% свого експорту через Червоне море, Ер-Ріяд зміг скористатися ціновим стрибком під час конфлікту. Це, за оцінкою матеріалу, ускладнить для королівства аргументацію перед такими виробниками, як Ірак і Кувейт, які мали мало альтернативних маршрутів експорту або не мали їх зовсім.</p>
<p>Останні сигнали політики ОПЕК також вказують на рух до збільшення постачання. У неділю група погодила четверте поспіль щомісячне підвищення видобутку. За нинішнього темпу ОПЕК+ може, принаймні на папері, повністю скасувати 1,65 млн барелів на добу скорочень, погоджених у 2023 році, до вересня.</p>
<h4>Ризик надлишку: до 5 млн барелів на добу після повного відкриття</h4>
<p>Відновлення постачання не буде миттєвим, однак баланс ризиків у матеріалі описано як такий, що впевнено зміщується у бік надлишку. Повернення барелів ОПЕК разом зі стійко високим видобутком у країнах, зокрема США, Бразилії та Венесуелі, може залишити світовий ринок із профіцитом близько 5 млн барелів на добу в місяці після повного відкриття Ормузької протоки, за оцінкою аналітика Rystad Energy Хорхе Леона.</p>
<p>Ключова проблема для виробників Перської затоки полягає в тому, що конкуренти поза регіоном, включно з частиною членів ОПЕК, зміцнили свої ринкові позиції під час кризи. Це може ускладнити повернення втраченої частки без агресивного ціноутворення.</p>
<p>У матеріалі зазначено, що група виробників протягом десятиліть демонструвала готовність до болючих цінових воєн. Але починати таку війну зараз, після найсильнішого перебою постачання за десятиліття, означало б ризик втрати контролю і подальшого прискорення завершення епохи домінування ОПЕК.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/commentary/reuters-open-interest/hormuz-reopening-could-be-opecs-undoing-2026-06-11/" target="_blank">Reuters </a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/11/vidkrittya-ormuzko%d1%97-protoki-mozhe-poslabiti-kontrol-opek-nad-naftovim-rinkom/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/middle-east-oil/feed/ ) in 0.21669 seconds, on Jun 12th, 2026 at 3:12 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Jun 12th, 2026 at 4:12 am UTC -->