За даними Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження, в Україні житлові будівлі оснащені на 81,3% – лічильниками теплової енергії, 17,0% – лічильниками гарячої води, 74,6% – лічильниками питної води.

Повідомляє Урядовий портал.

Якщо прилад обліку не встановлено, мешканці оплачують послуги за встановленими нормами споживання, які є розрахунковими.

«Наразі у житлових будівлях не забезпечено стовідсоткового обліку комунальних послуг, незважаючи на вимоги Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». І заручником цієї ситуації є споживач, адже він оплачує послуги за нормами, які, у більшості випадків є завищеними. Тому одним із пріоритетних завдань, які маємо вирішити, – це питання обліку», – наголосила заступник Міністра розвитку громад та територій України Наталія Хоцянівська.

Для забезпечення 100% обліку будівель вузлами комерційного обліку необхідний як додатковий час, так і фінансові ресурси.

Першочергово необхідно встановити вузли комерційного обліку теплової енергії та постачання гарячої води, адже саме послуги з теплопостачання займають у платіжці споживача найбільшу частку.

Наразі Мінрегіон опрацьовує можливість внесення змін до законодавства та отримання з державного бюджету коштів для фінансування робіт зі встановлення вузлів комерційного обліку у тих будівлях, де вони відсутні. З цією метою здійснюється детальний аналіз ситуації з облаштування вузлів комерційного обліку теплової енергії та гарячої води у кожному регіоні України та визначається потреба коштів для їх встановлення протягом 2020-2021 років.

«Платіжки споживача мають бути реальними та враховувати лише ті обсяги тепла чи води, які фактично спожито споживачами у відповідній будівлі та зафіксовані приладами обліку», – наголосила Наталія Хоцянівська.

Раніше «Термінал» писав, що ЄІБ надасть кредит по програмі енергоефективності громадських будівель.

Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) та Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрегіон) уклали угоду про співробітництво у сфері надання консультаційних послуг для підтримки підготовки Проєкту із енергоефективності громадських будівель в Україні (Public Buildings Energy Efficiency project). Угоду підписали 2 червня 2020 року напередодні зустрічі донорів Трастового фонду Східного партнерства з технічної допомоги (EPTATF). Фонд надасть 150 тис євро, щоб підтримати імплементацію цієї угоди.

Повідомляє пресслужба Мінрегіона.

Очікується, що Проєкт із енергоефективності громадських будівель в Україні буде підкріплено кредитом у 300 млн євро від ЄІБ та грантовими внесками Фонду Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля (Фонд Е5Р) та ЄС на додачу до консультаційних послуг. Проєкт вирішить основні гострі проблеми у секторі, зокрема – питання нестачі довгострокового капіталу для малих та середніх муніципалітетів України. А також – проблему браку підтримки у всьому циклі підпроєкту із енергоефективності, включно з: оцінкою проєкту, матеріально-технічним забезпеченням, адмініструванням договору, наглядом та контролем за будівництвом, введенням в експлуатацію, тестуванням та прийманням виконаних робіт. Суттєвого позитивного економічного впливу можна досягти через розширення інвестицій та зі значною технічною підтримкою.

Проєкт підвищить енергоефективність 1000 будівель, переважно дитсадків, лікарень та шкіл. Він допоможе попередити викиди понад 1 млн тонн двоокису вуглецю (CO₂). Результатами проєкту скористаються 2,5 млн жителів України. Шляхом включення заходів для боротьби із COVID-19 проєкт покращить середньострокову стійкість громадських будівель, зокрема лікарень, до пандемії.

Читайте в «Терміналі»: Европейский инвестбанк рассматривает возможность выделения кредита на достройку Ташлыкской ГАЭС.