«Україна потребує нової політики у вугільній галузі, адже нині стан справ у вугільній галузі незадовільний», — заявиви прем’єр-міністр України Володимир Гройсман сьогодні під час години запитань до уряду на засіданні Верховної Ради України.

Про це пише ZIK.

Очільник уряду наголосив, що стан справ у вугільній галузі незадовільний, і слід системно займатися реструктуризацією шахт, оновленням та модернізацією, і про це він говорив профільному міністру.

«Сьогодні виникає різниця між вугіллям, що видобувається, та його ціною продажу. Ця різниця не на користь державних шахт, тому ми дотуємо кожну тонну вугілля, і ця дотація за рік становить 3 млрд грн. На жаль, ці 3 млрд грн потрібно знайти у державному бюджеті для того, щоб компенсувати різницю, як правило, заробітні плати. Але я поставив чітке завдання і профільному міністру, і міністру фінансів України знайти можливості у межах бюджету для того, щоб спрогнозувати до кінця року виплату заробітної плати ритмічно без створення додаткової заборгованості», – заявив Володимир Гройсман.

Він наголосив на тому, що Україна потребує нової політики у вугільній галузі. Прем’єр-міністр заявив, що таке завдання поставили перед профільним міністерством, і за нього персонально відповідає очільник Мінпаливенерго.

В. Гройсман наголосив, що це питання буде на порядку денному кожногодня.

Як повідомлялося раніше, 19 червня біля будівлі Верховної Ради сталися сутички між протестувальниками– шахтарями, які вийшли вимагати погашення боргів із виплати заробітної платні, та правоохоронцями.

Протестні акції шахтарів під ВРУ продовжилися і цього пленарного тижня. Гірники вимагають ухвалення законопроекту № 8362 про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» щодо належного фінансового забезпечення державного сектору вугільної галузі.

Ранее «Терминал» сообщал, что работники трех шахт государственного предприятия «Селидовуголь» объявили бессрочную голодовку в помещении Министерства энергетики и угольной промышленности.

Про можливості інвестування в енергетичний сектор України, зокрема розвиток відновлювальних джерел енергії, йшлося під час робочої зустрічі із керівництвом норвезької компанії «Scaltec Solar». Зустріч провели генеральний директор Директорату стратегічного планування та європейської інтеграції Віталій Кушніров та генеральний директор Директорату енергетичних ринків Ольга Буславець за участю представників НКРЕКП, ДП НЕК «Укренерго» та ДП «Енергоринок».

Як повідомляє Мінпаливенерго, учасники обговорили можливі сфери залучення інвестицій у розвиток відновлювальних джерел енергії, впровадження проектів сонячної генерації за участю компанії Scatec Solar в Україні, законодавчу основу та умови впровадження проектів відновлювальної енергетики, питання гарантованого покупця відпущеної електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, а також можливості співпраці щодо підготовки фахівців відповідного напрямку.

Як зазначив В. Кушніров, енергетичний сектор України наразі перебуває у процесі активної трансформації та формування ринку електричної енергії. Плани щодо збільшення частки ВДЕ відображенні в Енергетичній стратегії України до 2035 року.

«Україна демонструє суттєві темпи розвитку відновлювальних джерел енергії. Ми зацікавлені у залученні якомога більшої кількості інвесторів з досвідом реалізації проектів відновлювальної енергетики», — наголосив він.

Генеральний директор Директорату енергетичних ринків О. Буславець поінформувала щодо законодавчих ініціатив, які передбачають нові стимулюючі механізми для ВДЕ. «Спостерігається активний розвиток ВДЕ, що викликає потребу перегляду підходів до розташування таких станцій і вирішення подальших нагальних питань регулювання потужності в енергосистемі», — зазначила генеральний директор.

Наразі у Верховній Раді України зареєстровано законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії». Законопроектом передбачено переведення підтримки за «зеленим» тарифом на аукціони з 2020 року. Для проектів, які реалізуються на сьогодні в Україні, а також для малих генерацій планується зберегти нинішні умови. Водночас О. Буславець зазначила, що питання буде обговорюватися на майданчику профільного Комітету Верховної Ради України з метою обрання оптимальної для України моделі.

Представники норвезької компанії повідомили про наміри довгострокового інвестування в українську енергетику та розширення співпраці. Окрім впровадження виробничих об’єктів сонячної енергетики, зацікавлені у розвитку освітніх програм з метою поглиблення знань про відновлювальні джерела енергії та сучасні технічні рішення.

Підсумовуючи зустріч, В. Кушніров наголосив, що наразі політика та законодавчі засади розвитку енергетичного сектору формуються максимально прозоро: «Ми уважно ставимось до проблем інвесторів та виважено підходимо до удосконалення правового поля».

«Термінал» раніше повідомляв, що Україна у співпраці з IRENA буде залучати досвід та інвестиції провідних країн світу в вітчизняну відновлювальну енергетику.

Також «Термінал» писав, що інвестиції в сонячну енергетику в 2017 р досягли $ 161 млрд.

Заступник Міністра з питань європейської інтеграції Наталія Бойко взяла участь у засіданні Групи високого рівня з розвитку газотранспортної мережі в Центральній та Південно-Східній Європі (CESEC).

Про це йдеться у повідомленні Містерства енергетики та вугльної промисловості України.

Засідання Групи високого рівня з розвитку газотранспортної мережі в Центральній та Південно-Східній Європі (CESEC) відбулось у період з 28 по 29 червня 2018 р. у м. Софія (Республіка Болгарія).

Як говориться у повідомленні, засідання було відкрите виступами Віце-прем’єр-міністра Республіки Болгарія Т. Дончева, Міністра енергетики Республіки Болгарія Т. Петкової та Комісара Європейської Комісії з питань клімату та енергетики М.А. Каньете.

Перший заступник міністра енергетики і вугільної промисловості (до 25 квітня 2018 р.) Галина Карп ділиться із Читачем Часопису TerminaL своїм баченням поточного стану реформування галузі.

– Українська енергетика реформується. У минулому році була прийнята Енергетична стратегія до 2035 року. Які ще події 2017 р. Ви вважаєте важливими як у позитивному, так і негативному сенсі?

– Безперечно, прийняття Енергетичної стратегії України на період до 2035 р. є ключовою подією минулого року. Водночас не менш важливим є здійснення одного з найважливіших кроків з реформування та лібералізації ринку електричної енергії – прийняття Закону України «Про ринок електричної енергії». У результаті розпочато процес впровадження нової моделі ринку електричної енергії України та об’єднання енергосистем України і Європи. Реа­лізація цих процесів дозволить створити умови для конкуренції на ринку електроенергії, залучити інвестиції в галузь та реалізувати права споживачів на отримання найбільш привабливих умов постачання електроенергії.

Серед досягнень 2017 р. – продовження реформування ринку природного газу шляхом реалізації Закону України «Про ринок природного газу», зокрема в частині відокремлення функцій оператора від функцій видобувників та постачальників природного газу; започаткування реалізації проектів «Енергетичний міст «Україна – Європейський Союз» та будівництва Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива, пілотних проектів з метою заміщення дефіцитного антрацитового вугілля.

– Що Ви вважаєте основним досягненням під час роботи в міністерстві?

– Спільним досягненням є формування нормативно-правової бази відповідно до вимог Третього енергетичного пакету ЄС та здійснення кроків щодо формування ринкових відносин в енергетичному секторі. Базове законодавство прийняте – це Закон про ринок природного газу, Закон про ринок електричної енергії та Закон про Національну комісію, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг.

Прийнято низку галузевих концепцій та програм. Важливим здобутком є також зміц­нення ресурсної бази та збалансування енергетичної системи України. Нам вдалося накопичити необхідну кількість газу та вугілля до опалювального сезону і забезпечити споживачів електроенергією та теплом. Ще одним важливим кроком, про який я вже згадувала, є початок будівництва Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива, що дасть можливість нам не лише відмовитися від послуг РФ щодо зберігання відпрацьованого ядерного палива українських АЕС, а й суттєво зміцнити енергетичну безпеку та заощадити близько $200 млн щорічно на його зберіганні. Також протягом року здійснено чимало заходів щодо диверсифікації постачання енергоресурсів, що сприяє підвищенню рівня захищеності та енергетичної і національної безпеки України.

Про досягнення свідчать і цифри за 2017 р. у порівнянні з 2016-м:

• обсяг виробництва електроенергії зріс майже на 700 млн кВт.год, або на 0,5%;
• видобуток природного газу зріс більш ніж на 800 млн куб. м, або на 4%;
• обсяг транзиту газу збільшився більш ніж на 11 млрд куб. м, або на 13%;
• експорт електроенергії зріс більш ніж на 1,2 млрд кВт.год, або на 34%;
• обсяг закачування газу в підземні сховища став більше майже на 2,8 млрд куб. м, або на 43%.

Головне – не зменшувати темпу і рухатися вперед.

– Які, на Вашу думку, основні проблеми української енергетики? Назвіть їх, будь ласка.

– Першою варто назвати залежність української економіки від імпорту енергоносіїв. Для нас ключовим завданням є досягнення енергонезалежності країни, що в свою чергу є запорукою національної безпеки. Важливість цього завдання чудово ілюструє остання газова криза, що мала місце на початку березня цього року внаслідок дій «Газпрому». Цілком реальним є досягнення у 2020 р. енергонезалежності за рахунок зростання власного видобутку природного газу. У 2017 р. видобуток природного газу в Україні відчутно зріс.

Другою важливою проблемою є енергоефективність. Українська економіка лишається дуже енергоємною. На виробниц­тво одиниці товарної продукції в Україні витрачається у 2,5-3 рази більше енергії, ніж у більшості країн. Дуже великими є втрати енергії в комунальному господарстві через низьку енергетичну ефективність будівель. Великими є витрати енергії на виробництвах. Зокрема у виробництві і транспортуванні електричної та теплової енергії. У напрямі енергоефективності в Україні робиться немало, і це дає певні результати. Але проблема є масштабною та комплексною. Її вирішення вимагає часу та інвестицій.

– За якими показниками слід оцінювати ефективність і результативність роботи міністерства?

– Показників результативності може бути багато: це і розроблення та імплементація нового законодавства, і стабільність роботи паливно-енергетичного комплексу України, і створення сприятливого інвестиційного клімату, і впровадження сучасних стандартів державного управління, і забезпечення прозорості та відкритості у роботі Міненерговугілля, і запобігання корупційним ризикам. За всіма напрямами Міненерговугілля забезпечує системну роботу.

– Чи змінилась і як саме робота міністерства після появи в ньому нових Директоратів? Чого ще не вистачає?

– Сьогодні дещо зарано говорити про суттєві зміни в роботі нашого міністерства внаслідок появи нових Директоратів. Директорати ще не сформовані до штатної чисельності персоналу. Конкурси з набору фахівців досі тривають. Ймовірно, цей процес буде завершено протягом ще одного-двох місяців. Але фахівці вже виконують покладений на них обсяг завдань у сфері галузевої політики.

 . . .

Повну версію інтерв’ю читайте у часописі TerminaL.

З питань передплати або придбання номеру (електронна, друкована форма) звертайтесь за телефоном (+38 044) 263-68-39 або по email: terminal.psychea@gmail.com

Інтерв’ю  НТЦ «Псіхєя»

17 травня 2018 року у КВЦ «Парковий» відбудеться Перший Міжнародний енергетичний Форум «Вітер та Водень» (INEF). Основною темою форуму є використання потужної енергії вітру і необмеженого потенціалу водневої енергії для забезпечення збалансованого розвитку енергетичного комплексу України.

Про це повідомляє «Термінал» із посиланням на повідомлення організаторів.

Організатори Форуму: Громадська спілка «Українська вітроенергетична асоціація» та Енергетична асоціація «УКРАЇНСЬКА ВОДНЕВА РАДА». Співорганізатор: A7 CONFERENCES.

Генеральний партнер: ТОКМАК СОЛАР ЕНЕРДЖІ. Фінансовий партнер: АБ «УКРГАЗБАНК». Офіційні партнери: «Вітряні парки України», УВЕА, ДТЕК, ЕКО ОПТІМА, ЮФ Саєнко Харенко.

Учасники заходу обговорять:

• можливість збільшення частки відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) в національному виробництві електроенергії;
• роль ВДЕ в збалансованому розвитку енергетичного комплексу України і перехід до безвуглецевої економіки;
• реалізацію вітроенергетичних проектів в умовах нового законодавства;
• можливості технологій з виробництва та використання водню;
• сучасні технології виробництва вітрових турбін;
• інновації водневої енергетики;
• успішні вітроенергетичні проекти в Україні та світовий досвід реалізації водневих енергетичних рішень;
• інвестиційну привабливість сектору відновлюваної енергетики України.

Серед доповідачів Форуму: Степан Кубів, перший Віце-прем’єр-міністр України – Міністр економічного розвитку і торгівлі України; Ігор Насалик, Міністр енергетики та вугільної промисловості України; Мустафа Атасевен, Президент, Турецька вітроенергетична асоціація; Олександр Домбровський, перший заступник голови, Комітет Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки; Сергій Савчук, Голова, Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України; Роман Ващук, Надзвичайний та Повноважний Посол Канади в Україні; Олександр Рєпкін, Президент, Енергетична асоціація «УКРАЇНСЬКА ВОДНЕВА РАДА»; Андрій Конеченков, Голова правління, Громадська спілка «Українська вітроенергетична асоціація», Віце-президент, Всесвітня вітроенергетичноа асоціація; Марія Барабаш, Президент, A7 GROUP; Карин Стеглик, Директор та член правління, «Чеська воднева технологічна платформа»; Вікторія Керельська, Європейська вітроенергетична асоціація WindEurope, Родіон Морозов, директор Департаменту екологічного реінжинірингу та впровадження проектів ресурсозбереження, АБ «УКРГАЗБАНК»; Софи Ліонс, Element Energy, координатор проекту ZEFER Європейської комісії; керівники вітроенергетичних компаній України, представники міжнародних компаній-виробників вітроенергетичного обладнання.

Форум відбудеться за підтримки Міністерства енергетики та вугільної промисловості, Комітету Верховної Ради України з питань ПЕК, ядерної політики та ядерної безпеки і Державного агентства з енергозбереження та енергоефективності України.

Генеральний інформаційний партнер — РБК-Україна. Генеральний новинний медіа-партнер — Інтерфакс-Україна. Генеральний телевізійний партнер — Перший діловий телеканал. Генеральний радіо-партнер — радіо «Голос столиці». Офіційний медіа-партнер — Bloomberg. Міжнародний медіа-партнер — cH2ange. Медіа-партнери: «Енергобізнес», «Українська енергетика», Liga.net, Liga.zakon, журнал «Термінал», «Екологія підприємства», Elektrovesti.net, журнал «Бізнес», Buildportal. За підтримки: Kyiv Post, СУП, Рада підприємців при КМУ та інші.

Подати заявку на участь: http://a7conf.com/inef Промокод на 10% знижки — A7INEF2018.

Кількість місць обмежена.

 Місце проведення: КВЦ «Парковий», Паркова дорога, 16-А, м. Київ, Україна, конгрес-хол, 3-й поверх.

Акредитація ЗМІ: тел.: +38 044 227 27 77, +38 097 651 11 84, valentyna@a7-group.com (контактна особа — Валентина Космина).

«Термінал» раніше анонсував, що 17 травня 2018 року у КВЦ «Парковий» відбудеться «Перший міжнародний енергетичний форум «Вітер і водень» (INEF ’18).

Члени Комітету Американської торговельної Палати в Україні з питань енергетики провели зустріч із  заступником Міністра енергетики та вугільної промисловості України з питань європейської інтеграції Наталією Бойко та керівництвом Директоратів Міністерства, на який обговорили питання державної політики у сфері енергетики у 2018 році та підкреслили курс на розширення діалогу з бізнесом.

Про це повідомляє «Термінал» із посиланням на публікацію «Міенерговугілля» в соцмережі.

На зустрічі зокрема обговорювалися питання щодо статусу затвердження Плану заходів з реалізації Енергетичної Стратегії України до 2035р., ролі в моніторингу розподілення 5% надходжень від сплати ренти за видобуток нафти i газу до місцевих бюджетів, прогресу в підвищенні прозорості видобувних галузей, планів Мініенерговугілля на проведення конкурсів на укладення угод про розподіл продукції, перегляду тарифів на послуги транспортування природного газу для точок входу/виходу в/з ГТС, позиції щодо зміни системи стимулювання виробництва електроенергії з відновлювальних джерел енергії, — йдеться в повідомленні.
Представники АСС подякували Н. Бойко за представлення планів Міненерговугілля щодо державної політики в 2018р., і також висловили вдячність генеральним директорам Директоратів Міненерговугілля «за відкритість до діалогу з бізнесом».