Министерство энергетики и угольной промышленности реорганизовано путем присоединения к Министерству экологии и природных ресурсов, последнее в свою очередь переименовано на Министерство энергетики и защиты окружающей среды.

Екологи – проти, уряд – за, Євросоюз утримується. У форматі «круглого столу», який відбувся 18 квітня в Києві за ініціативи Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики, учасники донесли інформацію про можливі впливи на довкілля об’єктів гідроенергетики, а також наслідки, які очікуються від реалізації програми її розвитку до 2026 року.

Про це повідомляє «Нова Доба».

У доповіді заступник міністра екології та природних ресурсів Василь Полуйко детально зупинився на причинах непогодження Програми з боку Мінприроди. Було зазначено, що програма не пройшла процедури стратегічної екологічної оцінки, не було проведено транскордонних консультацій з Республікою Молдова та консультацій з громадськістю.

Окремо йшлося про Канівську гідроакумулюючу електростанцію, і донести про ситуацію щодо цього об’єкту в Черкаси прибули спікери Руслан Гаврилюк – голова Національного екологічного центру України, Дмитро Іванов – виконавчий директор НЕЦУ, Юрій Гамалій – депутат Канівської міськради.

Доповідачі наголосили на ризиках проекту. Це нестабільність геологічної будови, руйнівний вплив на берегову лінію та Зміїні острови як складову Канівського природного заповідника, можливе радіоактивне та інше забруднення води в Дніпрі унаслідок розмивання осаду, що накопичилося на дні Канівського водосховища. В біологічному аспекті будівництво Канівської ГАЕС створить значний негативний вплив не лише на місцевому рівні, але й для всього Середнього Подніпров’я.

«Велика гідроенергетика має значні впливи на довкілля, а Україна є однією з країн, яка зазнала найбільш відчутних втрат через її нераціональний розвиток. Експертами НАЦУ доведено, що Програма розвитку гідроенергетики на етапах розробки та затвердження абсолютно не враховано зобов’язання, які взяла на себе Україна після підписання Угоди з Євросоюзом», — сказав Руслан Гаврилюк.

Уряд планує перетворити частину зони відчуження на територію спеціального промислового використання. Відповідний законопроект, розроблений Мінприроди спільно з адміністрацією Чорнобильської зони. 

Про це заявив міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак, з посиланням на Урядовий портал повідомляє Укрінформ.

«Ми хочемо, щоб ці території стали не лише місцем для інновацій, але й були доступними для промислового використання та заробляли кошти для України. Йдеться про десятикілометрову частину зони відчуження. Саме її ми пропонуємо перетворити на територію спеціального промислового використання. Наш законопроект зараз на погодженні в Кабінеті міністрів. Розраховую, що найближчим часом він буде схвалений як урядом, так і парламентом. Насправді, це ще один наш крок назустріч інвесторам, які готові працювати у зоні відчуження», — пояснив Семерак.

Він зазначив, що умовно до території спеціального промислового використання входять міста Прип’ять і Чорнобиль, об’єкти «Вектор» та сама Чорнобильська атомна електростанція і збудована під неї енергетична інфраструктура. Водночас він уточнив, що зона відчуження залишається непридатною для постійного проживання людей.

«Ще кілька років тому нам не вірили, що ми зможемо привести інвесторів в Чорнобильську зону. Складно було уявити, що настане час, коли інвестори будуть конкурувати між собою, хто запропонує кращі умови, щоб взяти в оренду державне майно на території ЧАЕС. Та сьогодні ми маємо там вже збудовану першу сонячну електростанцію, яка є приватною інвестицією і на яку не було витрачено жодної копійки з державного бюджету. Навпаки, держава вже близько року отримує орендну плату», — пояснив Семерак.

Він зазначив, що це один з пілотних проектів, а загалом Україна відкрита для продовження інвестицій у будівництво сонячних електростанцій більшої потужності в Чорнобильській зоні.

Раніше уряд України запропонував потенційним інвесторам під розбудову «сонячної» енергетики 25 квадратних кілометрів вільних земель у межах зони відчуження. Десятки іноземних компаній зацікавилися цією пропозицією, в тому числі американські, китайські, данські і французькі.

Термінал повідомляв, Кабмін пропонує передбачити в Зоні відчуження ЧАЕС території промислового використання.

Глобалізаційні процеси в сучасному світі створюють виклики і одночасно є шансом для України побудувати нову конкурентну економіку, орієнтовану на енергозаощадливі технології та поступову відмову від викопного палива.

Про це повідомив Міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак у Києві під час Міжнародної конференції щодо шляхів досягнення цілей Паризької угоди, на якій ряд країн презентували свої напрацювання з розробки Стратегій низьковуглецевого розвитку до 2050 року, повідомляє Урядовий портал.

Презентуючи розроблену Україною Стратегію низьковуглецевого розвитку до 2050 року, Остап Семерак зазначив, що протягом останніх двох років Уряд приділяє особливу увагу розробці нової національної кліматичної політики і, зокрема, майбутній реалізації Паризької кліматичної угоди.

«Глобалізаційні процеси у світі – це виклик і одночасно можливість для України зробити «стрибок» на новий рівень розвитку та побудувати нову конкурентну економіку», — сказав Остап Семерак.

Він нагадав, що модель низьковуглецевого розвитку економіки передбачає декарбонізацію енергетики, підвищення енергоефективності, подальший розвиток відновлювальних джерел енергії.

«Заради можливості бути конкурентоспроможними на міжнародній арені Україна буде змушена буде переорієнтовувати існуючу економічну модель. Ми не можемо дозволити собі «розвиватися» за старим консервативним сценарієм у той час, коли світ поступово відмовляється від викопного палива, зменшує інвестиції у цю сферу, а при цьому у світі стрімко знижуються ціни на сонячну та вітрову енергетику і зростає роль інноваційних технологій», — сказав Остап Семерак.

Міністр також наголосив, що Україна протягом останніх двох років зробила багато для запровадження національної кліматичної політики. Зокрема, однією з перших розробила Стратегію низьковуглецевого розвитку, яка є вимогою Паризької кліматичної угоди та найближчим часом має бути розглянута Урядом.

Нагадаємо, сьогодні у Києві розпочалася Міжнародна конференція щодо шляхів досягнення цілей Паризької угоди. Захід організований Мінприроди спільно з глобальною ініціативою Групи Світового банку «Партнерство заради ринкової готовності». У рамках конференції країни-учасники Партнерства презентували свої напрацювання з розробки Стратегії низьковуглецевого розвитку, відповідно до взятих на себе зобов’язань у рамках Паризької угоди. Також сьогодні у Києві розпочнеться вісімнадцяте засідання Асамблеї «Партнерства заради ринкової готовності» Групи Світового банку, яке вперше проводиться в Україні.

Нагадаємо, у 2016 році набула чинності Паризька кліматична угода, яку підписали 195 країни. Україна однією з перших стала стороною Паризької угоди, яка спрямована на посилення виконання принципів, закладених в Рамковій конвенції ООН зі зміни клімату.

Головна ціль Паризької кліматичної угоди – не допустити зростання глобальної середньої температури більше 2°C (по можливості – не більше 1,5°C) відносно показників до початку промислової революції, коли людство почало спалювати величезну кількість викопного палива, що потягнуло за собою зміни клімату.

Друга мета договору полягає у зменшенні викидів парникових газів у атмосферу до нульового рівня впродовж другої половини ХХІ століття.

Кожна країна зобов’язалась робити внески для досягнення цих двох цілей, так звані «національно визначені внески». У договорі йдеться про те, що ці вклади мають бути амбіційними і зростати з часом. Кожні п’ять років держави мають звітувати про зроблені внески у Секретаріат РКЗК ООН і ставити нові цілі. Перший звіт країни мають надати у 2023 році.

Відмінністю Паризької угоди від Кіотського протоколу є наявність зобов’язань для всіх країн-учасниць, а не тільки розвинених.

Програма розвитку гідроенергетики в Україні до 2026 року, яка передбачає будівництво низки ГЕС та ГАЕС, потребує експертного обговорення та приведення у відповідність до вимог Асоціації України з ЄС.

Про це на прес-конференції в Укрінформі сказав представник управління охорони земельних та водних ресурсів Міністерства екології та природних ресурсів Олександр Бонь повідомляє Укрінформ.

«Позиція нашого міністерства чітка, прозора і, на наш погляд, конструктивна і полягає в тому, що перед ухваленням та в процесі підготовки таких рішень такі проекти мають пройти стадію обговорення в широкому експертному середовищі. Саме таке проведення обговорення допомогло б уникнути багатьох резонансних і суперечливих моментів», — сказав Бонь.

За його словами, Програма розвитку гідроенергетики до 2026 року включає будівництво таких резонансних об’єктів, як Дністровської ГАЕС (1-3 черга), Канівської ГАЕС, Ташлицької ГАЕС, зокрема підняття рівня Олександрійського водосховища до відмітки 20, 7 м, і Верхньодністровського каскаду ГАЕС.

«Міністерство не може стояти осторонь, тому що будівництво саме таких об’єктів з погляду природоохоронної діяльності завдасть значної шкоди. Якщо ми говоримо про Ташлик та рівень Олександрівського водосховища, ми говоримо про майже 21 га площі природної заповідної території, яка становить значний природоохоронний інтерес. Це ті об’єкти природно-заповідного фонду, які в процесі включення до Смарагдової мережі Європи. Це наші міжнародні зобов’язання в рамках Асоціації з ЄС», — наголосив представник Мінприроди.

Він наголосив, що розвиток такої галузі, як гідроенергетика, має відбуватися з урахуванням природоохоронного законодавства та міжнародних зобов’язань України.

Натомість широке експертне обговорення та врахування думки вчених, екологів і громадськості дозволило б віднайти компромісні та конструктивні рішення для реалізації таких програм із найменшою шкодою, сказав Бонь.

У свою чергу голова Національного екологічного центру України Руслан Гаврилюк зазначив, що за підтримки Фонду «Відродження» було проведено експертний аналіз, який не відбувся на етапі підготовки Програми з розвитку гідроенергетики. При цьому підготовлені методичні аналітичні документи, в яких проаналізовано, як би мала розвиватися гідроенергетика з урахуванням євроінтеграційних процесів, що передусім мають включати засади збалансованого розвитку, на яких стоїть Європейський Союз.

«Ми закликаємо мислити гідроенергетиків не в контексті будівництва нових об’єктів, а екологізації тих об’єктів, які вже побудовані, тому що в Україні є близько 10 великих об’єктів і близько 130 малих ГЕС. Немає жодного об’єкта, який відповідав би європейським стандартам щодо гідроенергетичних об’єктів»,  — сказав Гаврилюк.

Представники НЕЦУ також розповіли, що при проведенні численних процедур з виділення земель під будівництво ГЕС та ГАЕС допущені значні порушення, в тому числі прав громад та окремих громадян.

За словами експерта Центру Віталія Цокура, НЕЦУ вирішив звернутися до суду щодо скасування цієї Програми. Крім того, 14 березня, в День захисту малих річок, громадські організації направили звернення до Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана з приводу неприпустимості реалізації Програми по розвитку гідроенергетики в нинішньому її варіанті.

Министерство экологии и природных ресурсов Украины отказало в согласовании продления 27 специальных разрешений ПАО «Укрнефть» и 37 ПАО «Укргаздобыча» на недропользование из-за отсутствия экологических экспертиз.

Об этом сообщил врио главы Госгеонедр Олег Кирилюк, со ссылкой на Интерфакс-Украина передает БизнесЦензор.

«Минэкологии у себя на комиссии приняло решение отказать в согласовании продления 27 специальных разрешений «Укрнефти» из-за отсутствия какой-либо экологической экспертизы…», — сказал он.

Кирилюк добавил, что аналогичная ситуация сложилась и с продлением спецразрешений «Укргаздобычи».

«Укргаздобыча» должно в 2018 году продлить около 37 спецразрешений. Компания обратилась в Госгеонедр, а мы — в Минэкологии, где «Укргаздобыча» также получило отказ до проведения экологической экспертизы», — сказал он

Кирилюк добавил, что в настоящее время «Укрнефть» уже приступила к устранению нарушения. Он пообещал, что сразу после проведения необходимой оценки влияния на окружающую природную среду компании получат возможность продлить свои спецразрешения.

Глава Госгеонедр также сообщил, что заявки «Укргаздобыча» на получение новых спецразрешений по шельфу Черного моря были отклонены из-за негативной позиции Одесского облсовета. В настоящее время этот вопрос рассматривается в суде.

На рассмотрение Парламента передано разработан Минприроды законопроект №8026 «О внесении изменений в Кодекс Украины об административных правонарушениях (относительно внедрения европейского опыта об осуществлении государственного природоохранного контроля).

Как передает Правительственный портал, документ предусматривает усиление ответственности за нарушение законодательства в области окружающей среды. Об этом сообщил Министр экологии и природных ресурсов Украины Остап Семерак.

О. Семерак отметил, что разработанным Минприроды законопроектом предусмотрено внесение изменений в ряд статей Кодекса об админнарушении, касающихся сферы окружающей среды.

«Увеличение штрафов за пренебрежение вопросами охраны окружающей среды неизбежно. Это один из важных шагов для внедрения в Украине европейской системы природоохранного надзора и контроля. Это означает, что размеры штрафов в Украине по некоторым экологическим статьям могут вырасти не в десятки, а в сотни, а иногда и в тысячи раз », — сказал Остап Семерак.

В частности, речь идет о существенном усилении ответственности за нарушение природоохранного законодательства в сфере водных и земельных ресурсов, а также нарушение норм по атмосферного воздуха.

Кроме того, законопроектом предусмотрено расширение полномочий общественных инспекторов по охране окружающей среды. В случае принятия законопроекта они получат право составлять протоколы об административных нарушениях за жестокое обращение с животными, нарушение требований по охране видов животных и растений, занесенных в Красную книгу, уничтожение или повреждение зеленых насаждений, а также объектов озеленения населенных пунктов.

Ранее Терминал сообщал, Кабмин намерен объединить 6 контролирующих органов природоохранной сферы в один.

Уже 36 шахт на временно не подконтрольных Украине территориях (НКТ) полностью затоплены и не подлежат восстановлению.

Об этом сообщает пресс-служба Министерства экологии и природных ресурсов со ссылкой на главу ведомства Остапа Семерака, передает Энергореформа.

«Подтопление приближается к критическому пределу, что может закончиться экологической трагедией. Речь идет о загрязнении подземных вод, рек и грунтов. Утерянные шахты невозможно восстановить, они создают серьезную угрозу окружающей среде и здоровью проживающих там людей», — цитирует его пресс-служба.

По мнению министра, после возобновления контроля над оккупированными районами Донбасса Украине понадобится международная поддержка в консервации десятков шахт.

Ранее Терминал сообщал, 36 шахт Донбасса не подлежат эксплуатации из-за подтопления.

Законопроект «Об основах мониторинга, отчетности и верификации выбросов парниковых газов» 17 января прошел предварительное обсуждение с представителями ведущих промышленных предприятий, бизнес-ассоциаций, на виды деятельности которых может потенциально распространяться действие законопроекта.

Как сообщает Правительственный портал, законопроект был разработан Министерством экологии и природных ресурсов с участием экспертов и международных партнеров и позволит в дальнейшем ввести в Украине европейскую систему мониторинга выбросов парниковых газов.

Согласно законопроекту, субъектами мониторинга и отчетности являются операторы установок, осуществляющих выбросы парниковых газов на территории Украины.

Как известно, на сегодня отсутствует единая методика расчета выбросов парниковых газов, а также процедура верификации и соответствующий уполномоченный орган. Кроме того, неопределенно правовой статус верификаторов отчетов парниковых газов, а законодательство по аккредитации не распространяется на них.

Разработанный Минприроды законопроект нацелен именно на урегулирование этих вопросов. Кроме того, он четко определяет полномочия органов государственной власти в сфере мониторинга и отчетности парниковых газов и предоставляет перечень субъектов мониторинга и отчетности и их обязанности, верификаторы отчетов и их обязанности, а также виды деятельности и парниковые газы, на которые распространяется предложена система.

Документ разработан во исполнение Соглашения об ассоциации между Украиной и ЕС при поддержке Всемирного банка. Кроме этого, он предусмотрен Планом мероприятий по выполнению Концепции реализации государственной политики в сфере изменения климата на период до 2030 года.

Во время обсуждения законопроекта представители ряда предприятий и бизнес-ассоциаций внесли дельные замечания и предложения, которые будут учтены в дальнейшем.

Минприроды продолжает дальнейшее обсуждение ЗУ «О системе мониторинга, отчетности и верификации парниковых газов» и приглашает представителей общественных организаций и экспертов 23 января приобщиться к новому этапу обсуждения.

Правительство РФ одобрило законопроект о выставлении участков недр нераспределенного фонда на шельфе Азовского и Чёрного морей в районе полуострова Крым на аукционы.

Как передает Энергореформа, об этом сообщил журналистам глава Минприроды Сергей Донской.