<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; мито</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/mito/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Fri, 17 Apr 2026 09:52:44 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Трамп погрожує Індії підвищенням мит через імпорт нафти з росії</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/05/152979/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/05/152979/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 05 Aug 2025 05:01:06 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[India]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[tariffs]]></category>
		<category><![CDATA[US]]></category>
		<category><![CDATA[Индия]]></category>
		<category><![CDATA[мито]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152979</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29746-Трамп.jpg" alt="Трамп погрожує Індії підвищенням мит через імпорт нафти з росії"/><br />Президент США Дональд Трамп заявив про намір суттєво підвищити мита на індійський експорт до США через активні закупівлі російської нафти. За словами Трампа, Індія не лише масово купує нафту з рф, а й перепродує її на відкритому ринку з високим прибутком. Цей крок може мати наслідки для глобального нафтового ринку, особливо в частині торгівлі, цін [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29746-Трамп.jpg" alt="Трамп погрожує Індії підвищенням мит через імпорт нафти з росії"/><br /><p>Президент США Дональд Трамп заявив про намір суттєво підвищити мита на індійський експорт до США через активні закупівлі російської нафти. За словами Трампа, Індія не лише масово купує нафту з рф, а й перепродує її на відкритому ринку з високим прибутком. Цей крок може мати наслідки для глобального нафтового ринку, особливо в частині торгівлі, цін і геополітичної напруги між ключовими гравцями.</p>
<h3>Інтелектуальна карта: Наслідки загрози нових мит США проти Індії</h3>
<h4><strong>1. Суть заяви Трампа</strong></h4>
<ul>
<li><strong>Президент США Дональд Трамп</strong> заявив про намір <strong>суттєво підвищити мита</strong> на індійський експорт до США.</li>
<li>Причина — <em>закупівлі Індією «величезних обсягів» російської нафти</em>.</li>
<li>Трамп звинуватив Індію у тому, що вона <strong>перепродує російську нафту на відкритому ринку з великим прибутком</strong>.</li>
</ul>
<h4><strong>2. Геополітична складова</strong></h4>
<ul>
<li>Трамп заявив:<br />
<blockquote><p>«Індія не зважає, скільки людей в Україні гине від російської воєнної машини.» — Дональд Трамп</p></blockquote>
</li>
<li>Індія у відповідь <strong>назвала дії США необґрунтованими</strong>, що поглиблює економічне та політичне протистояння.</li>
<li>Конфлікт між двома провідними економіками світу <strong>переноситься в енергетичну площину</strong>, з ризиком для стабільності ринку.</li>
</ul>
<h4><strong>3. Потенційний вплив на нафтовий ринок</strong></h4>
<ul>
<li>Погрози США можуть <strong>вплинути на потоки нафти з рф через Індію</strong>, яка є одним з найбільших імпортерів.</li>
<li>У разі обмеження таких операцій — <strong>пропозиція нафти на глобальному ринку може скоротитись</strong>, що <em>може вплинути на котирування</em>.</li>
<li>Водночас, подібні дії <strong>підвищують ризик фрагментації ринку нафти</strong> на &#171;санкційні&#187; та &#171;обхідні&#187; канали.</li>
</ul>
<h4><strong>4. Торговельно-економічні наслідки</strong></h4>
<ul>
<li>Підвищення мит США може <strong>знизити обсяг індійського експорту до Сполучених Штатів</strong>, викликавши <em>відповідні кроки з боку Індії</em>.</li>
<li>Це <strong>створює ризики для глобальної торгівлі нафтовими продуктами</strong>, особливо в умовах триваючих геополітичних напружень.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2025-08-04/trump-says-us-to-hike-india-s-tariffs-over-russian-oil-purchases" target="_blank">bloomberg.com</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29746-Трамп.jpg" alt="Трамп погрожує Індії підвищенням мит через імпорт нафти з росії"/><br /><p>Президент США Дональд Трамп заявив про намір суттєво підвищити мита на індійський експорт до США через активні закупівлі російської нафти. За словами Трампа, Індія не лише масово купує нафту з рф, а й перепродує її на відкритому ринку з високим прибутком. Цей крок може мати наслідки для глобального нафтового ринку, особливо в частині торгівлі, цін і геополітичної напруги між ключовими гравцями.</p>
<h3>Інтелектуальна карта: Наслідки загрози нових мит США проти Індії</h3>
<h4><strong>1. Суть заяви Трампа</strong></h4>
<ul>
<li><strong>Президент США Дональд Трамп</strong> заявив про намір <strong>суттєво підвищити мита</strong> на індійський експорт до США.</li>
<li>Причина — <em>закупівлі Індією «величезних обсягів» російської нафти</em>.</li>
<li>Трамп звинуватив Індію у тому, що вона <strong>перепродує російську нафту на відкритому ринку з великим прибутком</strong>.</li>
</ul>
<h4><strong>2. Геополітична складова</strong></h4>
<ul>
<li>Трамп заявив:<br />
<blockquote><p>«Індія не зважає, скільки людей в Україні гине від російської воєнної машини.» — Дональд Трамп</p></blockquote>
</li>
<li>Індія у відповідь <strong>назвала дії США необґрунтованими</strong>, що поглиблює економічне та політичне протистояння.</li>
<li>Конфлікт між двома провідними економіками світу <strong>переноситься в енергетичну площину</strong>, з ризиком для стабільності ринку.</li>
</ul>
<h4><strong>3. Потенційний вплив на нафтовий ринок</strong></h4>
<ul>
<li>Погрози США можуть <strong>вплинути на потоки нафти з рф через Індію</strong>, яка є одним з найбільших імпортерів.</li>
<li>У разі обмеження таких операцій — <strong>пропозиція нафти на глобальному ринку може скоротитись</strong>, що <em>може вплинути на котирування</em>.</li>
<li>Водночас, подібні дії <strong>підвищують ризик фрагментації ринку нафти</strong> на &#171;санкційні&#187; та &#171;обхідні&#187; канали.</li>
</ul>
<h4><strong>4. Торговельно-економічні наслідки</strong></h4>
<ul>
<li>Підвищення мит США може <strong>знизити обсяг індійського експорту до Сполучених Штатів</strong>, викликавши <em>відповідні кроки з боку Індії</em>.</li>
<li>Це <strong>створює ризики для глобальної торгівлі нафтовими продуктами</strong>, особливо в умовах триваючих геополітичних напружень.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2025-08-04/trump-says-us-to-hike-india-s-tariffs-over-russian-oil-purchases" target="_blank">bloomberg.com</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/05/152979/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Російська нафтова торгівля у стані війни: залежність та ризики для ринку</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/03/rosijska-naftova-torgivlya-u-stani-vijni-zalezhnist-ta-riziki-dlya-rinku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/03/rosijska-naftova-torgivlya-u-stani-vijni-zalezhnist-ta-riziki-dlya-rinku/#comments</comments>
		<pubDate>Sun, 03 Aug 2025 08:16:28 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[crude]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[energy policy]]></category>
		<category><![CDATA[fossil fuels]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[tariffs]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[мито]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152961</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29734-Нефть.jpg" alt="Російська нафтова торгівля у стані війни: залежність та ризики для ринку"/><br />Попри санкції, рф продовжує отримувати прибутки від експорту нафти та нафтопродуктів завдяки значному попиту з боку Китаю, Індії, Туреччини та країн ЄС. У відповідь США анонсували можливість 100% мита на торгівлю з росією, якщо протягом 50 днів не буде досягнуто миру в Україні. Такий сценарій може серйозно вплинути на глобальний нафтовий ринок, порушити логістику та [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29734-Нефть.jpg" alt="Російська нафтова торгівля у стані війни: залежність та ризики для ринку"/><br /><p>Попри санкції, рф продовжує отримувати прибутки від експорту нафти та нафтопродуктів завдяки значному попиту з боку Китаю, Індії, Туреччини та країн ЄС. У відповідь США анонсували можливість 100% мита на торгівлю з росією, якщо протягом 50 днів не буде досягнуто миру в Україні. Такий сценарій може серйозно вплинути на глобальний нафтовий ринок, порушити логістику та спричинити перерозподіл торгових потоків.</p>
<h3>Залежність світового нафтового ринку від російського експорту: санкції, покупці та митні загрози</h3>
<h4><strong>1. Ключові покупці російських нафтопродуктів</strong></h4>
<ul>
<li><strong>Китай</strong> та <strong>Індія</strong> — найбільші покупці викопного пального з рф з 1 січня 2023 року.</li>
<li><strong>Туреччина</strong> — на третьому місці, <strong>ЄС</strong> — на четвертому.</li>
<li><em>Зростання поставок у 2022 році</em> було обумовлене зниженими цінами на російську нафту.</li>
</ul>
<h4><strong>2. Поведінка Європейського Союзу</strong></h4>
<ul>
<li>ЄС <strong>намагався зменшити залежність</strong> від російських енергоносіїв, але <em>реальний прогрес обмежений</em> після 2022 року.</li>
<li>За даними CREA, <strong>найбільшими покупцями залишаються</strong>: Угорщина, Словаччина, Франція та Бельгія.</li>
<li>Це свідчить про <strong>труднощі в переорієнтації енергетичних потоків</strong> навіть у межах санкційного режиму.</li>
</ul>
<h4><strong>3. Причини збереження російських доходів</strong></h4>
<ul>
<li><strong>Глобальна енергозалежність</strong> від рф досі залишається значною.</li>
<li><strong>Опортунізм з боку країн, що не приєднались до санкцій</strong>, дозволяє росії зберігати дохід від нафти.</li>
<li>Санкції, запроваджені західними країнами, <strong>не дали очікуваного ефекту</strong> у зменшенні експортного прибутку.</li>
</ul>
<h4><strong>4. Митна загроза з боку США</strong></h4>
<ul>
<li><strong>Президент США Дональд Трамп</strong> заявив, що за <em>відсутності миру протягом 50 днів</em>, будуть запроваджені <strong>100% &#171;вторинні мита&#187;</strong> на країни, які продовжують торгівлю з росією.</li>
<li>Сенатор Ліндсі Грем заявив:<br />
<blockquote><p>“Ми знищимо вашу економіку” — звертаючись до Індії, Китаю та Бразилії</p></blockquote>
</li>
<li>Раніше подібна загроза була озвучена і для покупців венесуельської нафти — тоді йшлося про <em>25% мита</em>.</li>
</ul>
<h4><strong>5. Потенційний вплив на нафтовий ринок</strong></h4>
<ul>
<li>Запровадження 100% мита <strong>може різко скоротити попит на російську нафту</strong> у ключових країнах.</li>
<li>Це <strong>зумовить перерозподіл торгівельних потоків</strong>, особливо у Азії та Середземномор’ї.</li>
<li>Можливе <strong>зростання світових цін на нафту</strong> у разі втрати рф частки ринку або збоїв у логістиці.</li>
<li><strong>Інфраструктурні адаптації</strong> (переналаштування НПЗ, логістики) вимагатимуть часу й ресурсів.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Russias-Wartime-Fossil-Fuel-Trade-Dominated-by-Asian-Buyers.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29734-Нефть.jpg" alt="Російська нафтова торгівля у стані війни: залежність та ризики для ринку"/><br /><p>Попри санкції, рф продовжує отримувати прибутки від експорту нафти та нафтопродуктів завдяки значному попиту з боку Китаю, Індії, Туреччини та країн ЄС. У відповідь США анонсували можливість 100% мита на торгівлю з росією, якщо протягом 50 днів не буде досягнуто миру в Україні. Такий сценарій може серйозно вплинути на глобальний нафтовий ринок, порушити логістику та спричинити перерозподіл торгових потоків.</p>
<h3>Залежність світового нафтового ринку від російського експорту: санкції, покупці та митні загрози</h3>
<h4><strong>1. Ключові покупці російських нафтопродуктів</strong></h4>
<ul>
<li><strong>Китай</strong> та <strong>Індія</strong> — найбільші покупці викопного пального з рф з 1 січня 2023 року.</li>
<li><strong>Туреччина</strong> — на третьому місці, <strong>ЄС</strong> — на четвертому.</li>
<li><em>Зростання поставок у 2022 році</em> було обумовлене зниженими цінами на російську нафту.</li>
</ul>
<h4><strong>2. Поведінка Європейського Союзу</strong></h4>
<ul>
<li>ЄС <strong>намагався зменшити залежність</strong> від російських енергоносіїв, але <em>реальний прогрес обмежений</em> після 2022 року.</li>
<li>За даними CREA, <strong>найбільшими покупцями залишаються</strong>: Угорщина, Словаччина, Франція та Бельгія.</li>
<li>Це свідчить про <strong>труднощі в переорієнтації енергетичних потоків</strong> навіть у межах санкційного режиму.</li>
</ul>
<h4><strong>3. Причини збереження російських доходів</strong></h4>
<ul>
<li><strong>Глобальна енергозалежність</strong> від рф досі залишається значною.</li>
<li><strong>Опортунізм з боку країн, що не приєднались до санкцій</strong>, дозволяє росії зберігати дохід від нафти.</li>
<li>Санкції, запроваджені західними країнами, <strong>не дали очікуваного ефекту</strong> у зменшенні експортного прибутку.</li>
</ul>
<h4><strong>4. Митна загроза з боку США</strong></h4>
<ul>
<li><strong>Президент США Дональд Трамп</strong> заявив, що за <em>відсутності миру протягом 50 днів</em>, будуть запроваджені <strong>100% &#171;вторинні мита&#187;</strong> на країни, які продовжують торгівлю з росією.</li>
<li>Сенатор Ліндсі Грем заявив:<br />
<blockquote><p>“Ми знищимо вашу економіку” — звертаючись до Індії, Китаю та Бразилії</p></blockquote>
</li>
<li>Раніше подібна загроза була озвучена і для покупців венесуельської нафти — тоді йшлося про <em>25% мита</em>.</li>
</ul>
<h4><strong>5. Потенційний вплив на нафтовий ринок</strong></h4>
<ul>
<li>Запровадження 100% мита <strong>може різко скоротити попит на російську нафту</strong> у ключових країнах.</li>
<li>Це <strong>зумовить перерозподіл торгівельних потоків</strong>, особливо у Азії та Середземномор’ї.</li>
<li>Можливе <strong>зростання світових цін на нафту</strong> у разі втрати рф частки ринку або збоїв у логістиці.</li>
<li><strong>Інфраструктурні адаптації</strong> (переналаштування НПЗ, логістики) вимагатимуть часу й ресурсів.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Russias-Wartime-Fossil-Fuel-Trade-Dominated-by-Asian-Buyers.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/03/rosijska-naftova-torgivlya-u-stani-vijni-zalezhnist-ta-riziki-dlya-rinku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Бразилія призупинила експорт нафти до США попри скасування мита: наслідки для глобального ринку</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/01/braziliya-prizupinila-eksport-nafti-do-ssha-popri-skasuvannya-mita-naslidki-dlya-globalnogo-rinku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/01/braziliya-prizupinila-eksport-nafti-do-ssha-popri-skasuvannya-mita-naslidki-dlya-globalnogo-rinku/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 01 Aug 2025 14:31:45 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[Equinor]]></category>
		<category><![CDATA[ExxonMobil]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[Petrobras]]></category>
		<category><![CDATA[Shell]]></category>
		<category><![CDATA[TotalEnergies]]></category>
		<category><![CDATA[Бразилия]]></category>
		<category><![CDATA[мито]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[экспорт]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152949</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29727-Бразилия_карнавал.jpg" alt="Бразилія призупинила експорт нафти до США попри скасування мита: наслідки для глобального ринку"/><br />Бразильські нафтовидобувні компанії, включно з міжнародними мейджорами, зупинили постачання нафти до США попри скасування 10% мита. Причина — регуляторна невизначеність після нових тарифних заяв з боку США 9 липня. &#160; Дестабілізуючий фактор для логістики та перспектив цін на світовому ринку нафти. 1. Бразильське нафтове рішення: раптова пауза в експорті Експорт нафти з Бразилії до США [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29727-Бразилия_карнавал.jpg" alt="Бразилія призупинила експорт нафти до США попри скасування мита: наслідки для глобального ринку"/><br /><p>Бразильські нафтовидобувні компанії, включно з міжнародними мейджорами, зупинили постачання нафти до США попри скасування 10% мита. Причина — регуляторна невизначеність після нових тарифних заяв з боку США 9 липня.</p>
<p>&nbsp;</p>
<h3>Дестабілізуючий фактор для логістики та перспектив цін на світовому ринку нафти.</h3>
<h3>1. Бразильське нафтове рішення: раптова пауза в експорті</h3>
<ul>
<li><strong>Експорт нафти з Бразилії до США повністю призупинено</strong> на більшу частину липня 2025 року.</li>
<li><em>Причина:</em> попри скасування 10% квітневого мита, компанії не впевнені, що нові мита, оголошені 9 липня, не торкнуться їх у майбутньому.</li>
<li>Серед компаній — <strong>Petrobras, Shell, TotalEnergies, ExxonMobil, Equinor</strong>.</li>
</ul>
<h3>2. Масштаби поставок і обсяг втрат</h3>
<ul>
<li><strong>Загальний видобуток у 2024 році:</strong> 3,4 млн барелів на добу.</li>
<li><strong>Обсяг експорту:</strong> 1,78 млн барелів/добу, з яких <strong>243 тис. барелів/добу йшло до США</strong>.</li>
<li>Призупинка експорту означає втрату <strong>близько 7,5 млн барелів</strong> на місяць для американського ринку.</li>
</ul>
<h3>3. Реакція ринку: логістичний вакуум і зміщення потоків</h3>
<ul>
<li>Наразі <strong>нафта зберігається на танкерах та плавучих платформах</strong>, що призводить до накопичення <em>«мертвого» ресурсу</em>.</li>
<li>Це створює <strong>локальні надлишки в Атлантичному басейні</strong>, але одночасно скорочує доступність сировини для НПЗ США.</li>
<li>Очікується <strong>зростання попиту США на ближчих постачальників</strong> — Канаду, Мексику, Нігерію.</li>
<li><strong>Фрахтові ставки можуть зрости</strong> через перенавантаження інших напрямків.</li>
</ul>
<h3>4. Потенційний вплив на котирування Brent і WTI</h3>
<ul>
<li><strong>Нестача бразильської нафти</strong>, яка має низький вміст сірки (light sweet), може підняти <em>спред між Brent і WTI</em> у серпні–вересні.</li>
<li>У короткостроковій перспективі трейдери очікують <strong>волатильність у діапазоні $78–84 Brent</strong>, залежно від подальших дій США щодо мит.</li>
<li><strong>Зростання ризиків для стабільності поставок</strong> може посилити хеджування, що підтримає ціну WTI на рівні $79+.</li>
</ul>
<h3>5. Геополітичні і лобістські чинники</h3>
<ul>
<li>За даними Reuters, ініціатором призупинення виступила <strong>лобістська група IBP</strong> (Brazilian Petroleum Institute).</li>
<li>Їхня мета — <em>захист інтересів бразильських нафтовиків</em> і тиск на американських партнерів з вимогою прозорих торговельних умов.</li>
<li>Це рішення є <strong>прикладом енергетичного націоналізму</strong> на тлі посилення глобального протекціонізму.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Бразильський маневр посилив ринкову невизначеність</strong>, попри нібито позитивний сигнал від скасування мита.</li>
<li>У <strong>короткостроковій перспективі</strong> очікується локальний дефіцит легкої нафти у США, що змусить трейдерів переорієнтуватись на інші джерела.</li>
<li><strong>Сценарії на вересень–жовтень</strong> включають можливе зростання котирувань Brent до $85+, якщо постачання не буде відновлено.</li>
<li><strong>Урок для ринку:</strong> навіть незначна юридична невизначеність може заблокувати потоки у мільйони барелів і змінити глобальні трейдингові маршрути.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <strong>ЗМІ</strong></p>
<p><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29727-Бразилия_карнавал.jpg" alt="Бразилія призупинила експорт нафти до США попри скасування мита: наслідки для глобального ринку"/><br /><p>Бразильські нафтовидобувні компанії, включно з міжнародними мейджорами, зупинили постачання нафти до США попри скасування 10% мита. Причина — регуляторна невизначеність після нових тарифних заяв з боку США 9 липня.</p>
<p>&nbsp;</p>
<h3>Дестабілізуючий фактор для логістики та перспектив цін на світовому ринку нафти.</h3>
<h3>1. Бразильське нафтове рішення: раптова пауза в експорті</h3>
<ul>
<li><strong>Експорт нафти з Бразилії до США повністю призупинено</strong> на більшу частину липня 2025 року.</li>
<li><em>Причина:</em> попри скасування 10% квітневого мита, компанії не впевнені, що нові мита, оголошені 9 липня, не торкнуться їх у майбутньому.</li>
<li>Серед компаній — <strong>Petrobras, Shell, TotalEnergies, ExxonMobil, Equinor</strong>.</li>
</ul>
<h3>2. Масштаби поставок і обсяг втрат</h3>
<ul>
<li><strong>Загальний видобуток у 2024 році:</strong> 3,4 млн барелів на добу.</li>
<li><strong>Обсяг експорту:</strong> 1,78 млн барелів/добу, з яких <strong>243 тис. барелів/добу йшло до США</strong>.</li>
<li>Призупинка експорту означає втрату <strong>близько 7,5 млн барелів</strong> на місяць для американського ринку.</li>
</ul>
<h3>3. Реакція ринку: логістичний вакуум і зміщення потоків</h3>
<ul>
<li>Наразі <strong>нафта зберігається на танкерах та плавучих платформах</strong>, що призводить до накопичення <em>«мертвого» ресурсу</em>.</li>
<li>Це створює <strong>локальні надлишки в Атлантичному басейні</strong>, але одночасно скорочує доступність сировини для НПЗ США.</li>
<li>Очікується <strong>зростання попиту США на ближчих постачальників</strong> — Канаду, Мексику, Нігерію.</li>
<li><strong>Фрахтові ставки можуть зрости</strong> через перенавантаження інших напрямків.</li>
</ul>
<h3>4. Потенційний вплив на котирування Brent і WTI</h3>
<ul>
<li><strong>Нестача бразильської нафти</strong>, яка має низький вміст сірки (light sweet), може підняти <em>спред між Brent і WTI</em> у серпні–вересні.</li>
<li>У короткостроковій перспективі трейдери очікують <strong>волатильність у діапазоні $78–84 Brent</strong>, залежно від подальших дій США щодо мит.</li>
<li><strong>Зростання ризиків для стабільності поставок</strong> може посилити хеджування, що підтримає ціну WTI на рівні $79+.</li>
</ul>
<h3>5. Геополітичні і лобістські чинники</h3>
<ul>
<li>За даними Reuters, ініціатором призупинення виступила <strong>лобістська група IBP</strong> (Brazilian Petroleum Institute).</li>
<li>Їхня мета — <em>захист інтересів бразильських нафтовиків</em> і тиск на американських партнерів з вимогою прозорих торговельних умов.</li>
<li>Це рішення є <strong>прикладом енергетичного націоналізму</strong> на тлі посилення глобального протекціонізму.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Бразильський маневр посилив ринкову невизначеність</strong>, попри нібито позитивний сигнал від скасування мита.</li>
<li>У <strong>короткостроковій перспективі</strong> очікується локальний дефіцит легкої нафти у США, що змусить трейдерів переорієнтуватись на інші джерела.</li>
<li><strong>Сценарії на вересень–жовтень</strong> включають можливе зростання котирувань Brent до $85+, якщо постачання не буде відновлено.</li>
<li><strong>Урок для ринку:</strong> навіть незначна юридична невизначеність може заблокувати потоки у мільйони барелів і змінити глобальні трейдингові маршрути.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <strong>ЗМІ</strong></p>
<p><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/01/braziliya-prizupinila-eksport-nafti-do-ssha-popri-skasuvannya-mita-naslidki-dlya-globalnogo-rinku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ціни на нафту знижуються через зникнення &#171;премії за війну&#187;</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/27/cini-na-naftu-znizhuyutsya-cherez-zniknennya-premi%d1%97-za-vijnu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/27/cini-na-naftu-znizhuyutsya-cherez-zniknennya-premi%d1%97-za-vijnu/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 27 Jun 2025 06:04:26 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична політика]]></category>
		<category><![CDATA[мито]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[тарифна політика]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152479</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29423-Нефть.jpg" alt="Ціни на нафту знижуються через зникнення &#171;премії за війну&#187;"/><br />Попри скорочення запасів у США, нафтові котирування цього тижня демонструють спад через зменшення геополітичної напруги на Близькому Сході та очікування нових рішень OPEC+ щодо підвищення видобутку. Ситуація на ринку нафти наприкінці червня 2025 року Цього тижня ціни на нафту знижуються через послаблення побоювань щодо зриву постачання на Близькому Сході. Ізраїль та Іран припинили обстріли один [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29423-Нефть.jpg" alt="Ціни на нафту знижуються через зникнення &#171;премії за війну&#187;"/><br /><p>Попри скорочення запасів у США, нафтові котирування цього тижня демонструють спад через зменшення геополітичної напруги на Близькому Сході та очікування нових рішень OPEC+ щодо підвищення видобутку.</p>
<h3>Ситуація на ринку нафти наприкінці червня 2025 року</h3>
<p>Цього тижня ціни на нафту знижуються через послаблення побоювань щодо зриву постачання на Близькому Сході. Ізраїль та Іран припинили обстріли один одного, що заспокоїло ринки. Brent котирується на рівні близько 68 дол./барель, а WTI — 65,55 дол./барель, що значно нижче від більш як 77 та 73 дол./барель відповідно наприкінці минулого тижня.</p>
<p>Водночас у четвер ціни дещо підросли після звіту Управління енергетичної інформації США про зниження запасів сирої нафти та нафтопродуктів, а також через ознаки зростання попиту та активності на НПЗ.</p>
<blockquote><p>«Ринок починає усвідомлювати, що запаси сирої нафти раптово стали дуже обмеженими», — сказав Філ Флінн, аналітик Price Futures Group у коментарі Reuters.</p></blockquote>
<p>Аналітики ING відзначили, що після зняття ризику зриву постачання з Близького Сходу увага повернеться до тарифної політики. США мають фіналізувати торговельні угоди ще з десятьма країнами після домовленості з Китаєм на початку місяця. Очікується успішне завершення переговорів, що може прибрати тарифний ризик із нафтового ринку та стимулювати попит. Зниження вартості долара США також може цьому посприяти.</p>
<p>ING нагадує про майбутню зустріч OPEC+ 6 липня. Очікується рішення про збільшення видобутку ще на 411 тис. барелів на добу. Це може привести до значного профіциту на ринку нафти до кінця року, якщо не буде повторної ескалації на Близькому Сході.</p>
<ul>
<li><strong>Ключові фактори зниження цін:</strong> зняття напруги між Ізраїлем та Іраном</li>
<li>Очікування торговельних угод США з іншими країнами</li>
<li>Можливе збільшення видобутку OPEC+</li>
<li>Послаблення долара США</li>
</ul>
<h2><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h2>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a>.<br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Oil-Prices/Oil-Prices-Set-For-Weekly-Loss-as-War-Premium-Evaporates.html" target="_blank">OilPrice</a>.<br />
Додаткові джерела інформації: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/" target="_blank">Reuters Energy</a>, <a href="https://www.ing.com/" target="_blank">ING</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29423-Нефть.jpg" alt="Ціни на нафту знижуються через зникнення &#171;премії за війну&#187;"/><br /><p>Попри скорочення запасів у США, нафтові котирування цього тижня демонструють спад через зменшення геополітичної напруги на Близькому Сході та очікування нових рішень OPEC+ щодо підвищення видобутку.</p>
<h3>Ситуація на ринку нафти наприкінці червня 2025 року</h3>
<p>Цього тижня ціни на нафту знижуються через послаблення побоювань щодо зриву постачання на Близькому Сході. Ізраїль та Іран припинили обстріли один одного, що заспокоїло ринки. Brent котирується на рівні близько 68 дол./барель, а WTI — 65,55 дол./барель, що значно нижче від більш як 77 та 73 дол./барель відповідно наприкінці минулого тижня.</p>
<p>Водночас у четвер ціни дещо підросли після звіту Управління енергетичної інформації США про зниження запасів сирої нафти та нафтопродуктів, а також через ознаки зростання попиту та активності на НПЗ.</p>
<blockquote><p>«Ринок починає усвідомлювати, що запаси сирої нафти раптово стали дуже обмеженими», — сказав Філ Флінн, аналітик Price Futures Group у коментарі Reuters.</p></blockquote>
<p>Аналітики ING відзначили, що після зняття ризику зриву постачання з Близького Сходу увага повернеться до тарифної політики. США мають фіналізувати торговельні угоди ще з десятьма країнами після домовленості з Китаєм на початку місяця. Очікується успішне завершення переговорів, що може прибрати тарифний ризик із нафтового ринку та стимулювати попит. Зниження вартості долара США також може цьому посприяти.</p>
<p>ING нагадує про майбутню зустріч OPEC+ 6 липня. Очікується рішення про збільшення видобутку ще на 411 тис. барелів на добу. Це може привести до значного профіциту на ринку нафти до кінця року, якщо не буде повторної ескалації на Близькому Сході.</p>
<ul>
<li><strong>Ключові фактори зниження цін:</strong> зняття напруги між Ізраїлем та Іраном</li>
<li>Очікування торговельних угод США з іншими країнами</li>
<li>Можливе збільшення видобутку OPEC+</li>
<li>Послаблення долара США</li>
</ul>
<h2><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h2>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a>.<br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Oil-Prices/Oil-Prices-Set-For-Weekly-Loss-as-War-Premium-Evaporates.html" target="_blank">OilPrice</a>.<br />
Додаткові джерела інформації: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/" target="_blank">Reuters Energy</a>, <a href="https://www.ing.com/" target="_blank">ING</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/27/cini-na-naftu-znizhuyutsya-cherez-zniknennya-premi%d1%97-za-vijnu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Мито та енергетика: як тарифи змінюють вартість труб і проєктів у США</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/05/09/mito-ta-energetika-yak-tarifi-zminyuyut-vartist-trub-i-proyektiv-u-ssha/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/05/09/mito-ta-energetika-yak-tarifi-zminyuyut-vartist-trub-i-proyektiv-u-ssha/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 09 May 2025 09:30:50 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Редактор]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Метан]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Технології]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[drilling]]></category>
		<category><![CDATA[energy projects]]></category>
		<category><![CDATA[OCTG]]></category>
		<category><![CDATA[oil pipes]]></category>
		<category><![CDATA[steel]]></category>
		<category><![CDATA[tariffs]]></category>
		<category><![CDATA[буріння]]></category>
		<category><![CDATA[газопровід]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[мито]]></category>
		<category><![CDATA[постачання]]></category>
		<category><![CDATA[сталь]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=149524</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29021-Нефть_США.jpg" alt="Мито та енергетика: як тарифи змінюють вартість труб і проєктів у США"/><br />Американські постачальники енергетичних послуг зіштовхнулися з різким зростанням витрат через імпортні мита на труби й комплектуючі для нафтогазових проєктів. Основний тиск спричиняють обмеження на сталь та алюміній за розділом 232, а також відповідні дії з боку Китаю та Канади. Учасники ринку вдаються до пошуку нових джерел постачання, перегляду контрактів та підвищення цін, однак навіть це [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29021-Нефть_США.jpg" alt="Мито та енергетика: як тарифи змінюють вартість труб і проєктів у США"/><br /><p>Американські постачальники енергетичних послуг зіштовхнулися з різким зростанням витрат через імпортні мита на труби й комплектуючі для нафтогазових проєктів. Основний тиск спричиняють обмеження на сталь та алюміній за розділом 232, а також відповідні дії з боку Китаю та Канади.</p>
<h3>Учасники ринку вдаються до пошуку нових джерел постачання, перегляду контрактів та підвищення цін, однак навіть це не компенсує тарифне навантаження. Водночас очікується подальше зростання цін на труби в ІІ кварталі 2025 року, попри попереднє падіння в 2023–2024 рр.</h3>
<hr />
<p>У ланцюгах постачання енергетичного обладнання та послуг США спостерігається посилення тарифного тиску, що загрожує збільшенням вартості реалізації нових і поточних нафтогазових проєктів. Зокрема, мита на сталь і алюміній за розділом 232 та програма &#171;взаємного тарифування&#187; (reciprocal tariffs) призводять до значного зростання витрат компаній.</p>
<p>Фінансові звіти великих виробників енергетичного обладнання підтверджують наявність суттєвого тарифного навантаження. Один із виробників зазначає, що основні витрати пов’язані з імпортом сировини в США для підрозділу з виробництва бурового обладнання. Інші компанії повідомляють про мита на деталі для перфорації свердловин та бурових труб, де найчутливішим сегментом є труби для буріння (drill pipe).</p>
<hr />
<h3>Труби, мита і ланцюги постачання</h3>
<p>Значну частку імпорту труб для нафтогазового сектору США становить продукція з Південної Кореї (34,8% у 2024 році), далі йдуть ЄС (передусім Австрія), Канада та Тайвань. За оцінками, ставки тарифів можуть коливатися від 25% до 50%, залежно від походження продукції та дотримання угод USMCA.</p>
<p>Деякі компанії відзначають, що невизначеність щодо тарифів на початку року змусила клієнтів відкласти нестрокові витрати. Інші передбачають, що нові мита спричинять короткострокове скорочення попиту. Водночас ризики торкаються не лише імпорту, а й експорту зі США, оскільки Канада та Китай запроваджують дзеркальні заходи, а з липня можливе нове підвищення мит.</p>
<hr />
<h3>Зростання цін на труби OCTG</h3>
<p>Ціни на труби для буріння (OCTG) в США вже зросли на 6,8% у І кварталі 2025 року, а в ІІ кварталі очікується ще +7,0% через подорожчання сировини для зварених труб (ERW) і дію тарифів. Це відбувається після тривалого періоду падіння: з І кварталу 2023 року по ІІІ квартал 2024 року ціни знижувалися в середньому на 10,3% на квартал.</p>
<p>Проте ціна на гарячекатаний рулон (основа для виробництва труб) досягла піку, що в майбутньому може зменшити тиск на ринок і стабілізувати ситуацію.</p>
<hr />
<h3>Адаптація: що роблять компанії?</h3>
<p>Компанії використовують різні стратегії для компенсації тарифних витрат:</p>
<ul>
<li><strong>Контрактні коригування:</strong> домовленості з клієнтами щодо підвищення цін.</li>
<li><strong>Оптимізація закупівель:</strong> масові закупівлі бурових труб і перехід на внутрішні джерела постачання.</li>
<li><strong>Пошук альтернативних постачальників:</strong> спроби диверсифікувати джерела імпорту та внутрішніх виробників.</li>
</ul>
<p>Втім, потенціал збільшення виробництва в США обмежений: із 2020 року база постачальників скоротилася, а виробники вважають за доцільніше зберігати стабільні ціни, а не нарощувати обсяги.</p>
<hr />
<p>Попри спроби енергетичних компаній адаптуватися до нових умов, тарифна політика США створює суттєві виклики для галузі. Очікуване подальше зростання цін на труби та можливі додаткові торгові конфлікти можуть ускладнити реалізацію нових енергетичних проєктів у 2025 році. Українським імпортерам варто враховувати ці зміни при плануванні закупівель трубної продукції з американського ринку.</p>
<hr />
<p>Джерело: НТЦ Псіхєя» <a href="mailto:oil@ukroil.com.ua">mailto:oil@ukroil.com.ua</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.spglobal.com/">https://www.spglobal.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29021-Нефть_США.jpg" alt="Мито та енергетика: як тарифи змінюють вартість труб і проєктів у США"/><br /><p>Американські постачальники енергетичних послуг зіштовхнулися з різким зростанням витрат через імпортні мита на труби й комплектуючі для нафтогазових проєктів. Основний тиск спричиняють обмеження на сталь та алюміній за розділом 232, а також відповідні дії з боку Китаю та Канади.</p>
<h3>Учасники ринку вдаються до пошуку нових джерел постачання, перегляду контрактів та підвищення цін, однак навіть це не компенсує тарифне навантаження. Водночас очікується подальше зростання цін на труби в ІІ кварталі 2025 року, попри попереднє падіння в 2023–2024 рр.</h3>
<hr />
<p>У ланцюгах постачання енергетичного обладнання та послуг США спостерігається посилення тарифного тиску, що загрожує збільшенням вартості реалізації нових і поточних нафтогазових проєктів. Зокрема, мита на сталь і алюміній за розділом 232 та програма &#171;взаємного тарифування&#187; (reciprocal tariffs) призводять до значного зростання витрат компаній.</p>
<p>Фінансові звіти великих виробників енергетичного обладнання підтверджують наявність суттєвого тарифного навантаження. Один із виробників зазначає, що основні витрати пов’язані з імпортом сировини в США для підрозділу з виробництва бурового обладнання. Інші компанії повідомляють про мита на деталі для перфорації свердловин та бурових труб, де найчутливішим сегментом є труби для буріння (drill pipe).</p>
<hr />
<h3>Труби, мита і ланцюги постачання</h3>
<p>Значну частку імпорту труб для нафтогазового сектору США становить продукція з Південної Кореї (34,8% у 2024 році), далі йдуть ЄС (передусім Австрія), Канада та Тайвань. За оцінками, ставки тарифів можуть коливатися від 25% до 50%, залежно від походження продукції та дотримання угод USMCA.</p>
<p>Деякі компанії відзначають, що невизначеність щодо тарифів на початку року змусила клієнтів відкласти нестрокові витрати. Інші передбачають, що нові мита спричинять короткострокове скорочення попиту. Водночас ризики торкаються не лише імпорту, а й експорту зі США, оскільки Канада та Китай запроваджують дзеркальні заходи, а з липня можливе нове підвищення мит.</p>
<hr />
<h3>Зростання цін на труби OCTG</h3>
<p>Ціни на труби для буріння (OCTG) в США вже зросли на 6,8% у І кварталі 2025 року, а в ІІ кварталі очікується ще +7,0% через подорожчання сировини для зварених труб (ERW) і дію тарифів. Це відбувається після тривалого періоду падіння: з І кварталу 2023 року по ІІІ квартал 2024 року ціни знижувалися в середньому на 10,3% на квартал.</p>
<p>Проте ціна на гарячекатаний рулон (основа для виробництва труб) досягла піку, що в майбутньому може зменшити тиск на ринок і стабілізувати ситуацію.</p>
<hr />
<h3>Адаптація: що роблять компанії?</h3>
<p>Компанії використовують різні стратегії для компенсації тарифних витрат:</p>
<ul>
<li><strong>Контрактні коригування:</strong> домовленості з клієнтами щодо підвищення цін.</li>
<li><strong>Оптимізація закупівель:</strong> масові закупівлі бурових труб і перехід на внутрішні джерела постачання.</li>
<li><strong>Пошук альтернативних постачальників:</strong> спроби диверсифікувати джерела імпорту та внутрішніх виробників.</li>
</ul>
<p>Втім, потенціал збільшення виробництва в США обмежений: із 2020 року база постачальників скоротилася, а виробники вважають за доцільніше зберігати стабільні ціни, а не нарощувати обсяги.</p>
<hr />
<p>Попри спроби енергетичних компаній адаптуватися до нових умов, тарифна політика США створює суттєві виклики для галузі. Очікуване подальше зростання цін на труби та можливі додаткові торгові конфлікти можуть ускладнити реалізацію нових енергетичних проєктів у 2025 році. Українським імпортерам варто враховувати ці зміни при плануванні закупівель трубної продукції з американського ринку.</p>
<hr />
<p>Джерело: НТЦ Псіхєя» <a href="mailto:oil@ukroil.com.ua">mailto:oil@ukroil.com.ua</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.spglobal.com/">https://www.spglobal.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/05/09/mito-ta-energetika-yak-tarifi-zminyuyut-vartist-trub-i-proyektiv-u-ssha/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Росія підвищує мито на нафту</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2022/02/01/rosiya-pidvishhuye-mito-na-naftu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2022/02/01/rosiya-pidvishhuye-mito-na-naftu/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 01 Feb 2022 08:29:35 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[безин]]></category>
		<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[бензини]]></category>
		<category><![CDATA[дизельне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[зріджений газ]]></category>
		<category><![CDATA[мито]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[торгівля]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=144282</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/25286-нефть_труба.jpg" alt="Росія підвищує мито на нафту"/><br />Мито на експорт нафти з Росії з 1 лютого зросло на $1 і склало $47,7 за тонну. ]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/25286-нефть_труба.jpg" alt="Росія підвищує мито на нафту"/><br /><p><span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="ru" data-phrase-index="0" data-number-of-phrases="1">Мито на експорт нафти з Росії з 1 лютого зросло на $1 і склало $47,7 за тонну. </span></span><span id="more-144282"></span></p>
<p><span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="ru" data-phrase-index="0" data-number-of-phrases="1">Це випливає із матеріалів Мінекономрозвитку РФ, <a href="https://angi.ru/news/2896186-%D0%9F%D0%BE%D1%88%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%8D%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%20%D0%BD%D0%B5%D1%84%D1%82%D0%B8%20%D0%B8%D0%B7%20%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%81%D0%B8%D0%B8%20%D1%81%201%20%D1%84%D0%B5%D0%B2%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%8B%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%241/">пише</a> АНГІ.<br />
</span></span></p>
<p><span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="ru" data-phrase-index="0" data-number-of-phrases="1"> Середня ціна на нафту марки Urals за період з 15 грудня 2021 року до 14 січня 2022 року склала $77,16 за барель проти $75,75 долара за барель на місяць раніше. Мито на світлі нафтопродукти та олії зростає до $14,3 із $14 за тонну, на темні &#8212; до $47,7 із $46,7. </span></span></p>
<p><span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="ru" data-phrase-index="0" data-number-of-phrases="1">Мито на експорт товарного бензину підвищується до $14,3 за тонну із $14, а прямогонного (нафти) &#8212; до $26,2 із $25,5 за тонну. </span></span></p>
<p><span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="ru" data-phrase-index="0" data-number-of-phrases="1">Мито на скраплений газ (СПБТ) складе з 1 лютого $35,9 проти $120,8 місяця раніше, на чисті фракції ЗВГ &#8212; $32,3 проти $108,7, а на кокс &#8212; зростає до $3,1 за тонну з $3.</span></span></p>
<p><a href="http://oilreview.kiev.ua/2022/02/01/2022-02-01-nafta-torguyetsya-poblizu-maksimumiv-za-sim-rokiv/">Читайте</a> в &#171;Терміналі&#187; також,<span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="ru" data-phrase-index="0" data-number-of-phrases="1">  ціни на нафту зростають і знаходяться поблизу максимумів за сім років, досягнутих минулого тижня. <span id="ctrlcopy"><br />
</span></span></span></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/25286-нефть_труба.jpg" alt="Росія підвищує мито на нафту"/><br /><p><span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="ru" data-phrase-index="0" data-number-of-phrases="1">Мито на експорт нафти з Росії з 1 лютого зросло на $1 і склало $47,7 за тонну. </span></span><span id="more-144282"></span></p>
<p><span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="ru" data-phrase-index="0" data-number-of-phrases="1">Це випливає із матеріалів Мінекономрозвитку РФ, <a href="https://angi.ru/news/2896186-%D0%9F%D0%BE%D1%88%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%8D%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%20%D0%BD%D0%B5%D1%84%D1%82%D0%B8%20%D0%B8%D0%B7%20%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%81%D0%B8%D0%B8%20%D1%81%201%20%D1%84%D0%B5%D0%B2%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%8B%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%241/">пише</a> АНГІ.<br />
</span></span></p>
<p><span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="ru" data-phrase-index="0" data-number-of-phrases="1"> Середня ціна на нафту марки Urals за період з 15 грудня 2021 року до 14 січня 2022 року склала $77,16 за барель проти $75,75 долара за барель на місяць раніше. Мито на світлі нафтопродукти та олії зростає до $14,3 із $14 за тонну, на темні &#8212; до $47,7 із $46,7. </span></span></p>
<p><span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="ru" data-phrase-index="0" data-number-of-phrases="1">Мито на експорт товарного бензину підвищується до $14,3 за тонну із $14, а прямогонного (нафти) &#8212; до $26,2 із $25,5 за тонну. </span></span></p>
<p><span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="ru" data-phrase-index="0" data-number-of-phrases="1">Мито на скраплений газ (СПБТ) складе з 1 лютого $35,9 проти $120,8 місяця раніше, на чисті фракції ЗВГ &#8212; $32,3 проти $108,7, а на кокс &#8212; зростає до $3,1 за тонну з $3.</span></span></p>
<p><a href="http://oilreview.kiev.ua/2022/02/01/2022-02-01-nafta-torguyetsya-poblizu-maksimumiv-za-sim-rokiv/">Читайте</a> в &#171;Терміналі&#187; також,<span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="ru" data-phrase-index="0" data-number-of-phrases="1">  ціни на нафту зростають і знаходяться поблизу максимумів за сім років, досягнутих минулого тижня. <span id="ctrlcopy"><br />
</span></span></span></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2022/02/01/rosiya-pidvishhuye-mito-na-naftu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/mito/feed/ ) in 1.16138 seconds, on Apr 19th, 2026 at 10:14 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Apr 19th, 2026 at 11:14 am UTC -->