Після ураження вузла на заході України та зупинки прокачування нафти південною гілкою «Дружби» Угорщина і Словаччина заявили про припинення експорту дизпалива. У публічних заявах звучить вимога якнайшвидше відновити транзит, але ключова причина напруги — не відсутність альтернатив, а втрата доступу до дешевшої російської нафти з дисконтом, що напряму впливало на прибутки НПЗ, податки та внутрішню політику. Для України ризик дефіциту оцінюється як низький, однак можливі спроби використати інформаційний привід для утримання високої маржі на роздробі.

Складові питання: нафта, «Дружба» й дизпаливо для України

1) Що сталося і чому питання термінів ремонту — не лише про техніку

• Після ураження інфраструктури на напрямку «Дружби» з 27 січня пролунали заяви про зупинку експорту дизпалива з Угорщини та Словаччини.
• У публічному просторі немає деталей пошкоджень, тому точну тривалість відновлення напряму прив’язують до інтересів сторін, які отримують вигоди або несуть втрати від зупинки.
• Ремонт мають виконувати українські бригади під постійними російськими обстрілами, що робить ключовим ризиком не строки, а безпеку людей.

2) Хто зацікавлений у відновленні транзиту і що стоїть за «економікою труби»

• Головний бенефіціар відновлення — росія: кожна тонна нафти, що продається в Європу, дає валютну виручку для бюджету рф під час війни.
• НПЗ та паливні компанії Угорщини й Словаччини (насамперед група MOL/Slovnaft) зацікавлені у звичній трубопровідній логістиці та дешевшій сировині з дисконтом:
  • у 2025 році потік південною гілкою через Україну — приблизно 9,7 млн т;
  • дисконт на російську нафту для Угорщини відносно Brent — 7%–12,0%;
  • за припущенням ціни нафти Brent у 2025 році на рівні  $68/bbl, сума, яку може  отримувати росія та використовувати на війну проти України, оціночно близько $600 млн.
• Уряди Угорщини та Словаччини — ще одна ключова сторона:
  • для них це питання конкурентності переробки, внутрішніх цін і політичної стабільності;
  • у риториці Віктора Орбана згадується тиск на Україну через потенційне припинення постачання дизельного пального, електрики й природного газу.

3) Чи є альтернатива «Дружбі» для Угорщини та Словаччини

• Фізичного колапсу з нафтою та пальним у найближчі місяці в них не має бути:
  • можливе постачання морем через Хорватію;
  • наявні резервні запаси;
  • Європа — спільний ринок, а не «острів».
• Однак проблема радше політична, ніж технічна:
  • російська нафта була дешевшою за світову на 7–12% (а в окремі періоди й більше);
  • на обсягах близько 8–9 млн т на рік це означає сотні мільйонів доларів «економії» для переробки — і, відповідно, більшу прибутковість НПЗ.
• Альтернативний маршрут:
  • Adria має проєктну потужність 34 млн т/рік і пов’язує порт Омішаль із НПЗ у регіоні — зупинка транзиту через Україну може збільшити навантаження на цей напрямок.
  • Окремо зазначимо, що після модернізації у 2015 році хорватський термінал на острові Крк і нафтопровід Adria мають достатню пропускну здатність для забезпечення НПЗ MOL у регіоні.
  • Директор Slovnaft повідомив про закупівлю танкерів з нафтою у різних постачальників, і надходження очікується вже у кінці березня; до того часу НПЗ працюватиме в обмеженому режимі, використовуючи державні резерви.

4) Український ринок дизпалива: дефіциту не має бути, але ціна — поле для маніпуляцій

• Навіть якщо дизпаливо з Угорщини та Словаччини зникне, це не означає, що в Україні закінчиться пальне:
  • після 2022 року ринок став більш диверсифікованим — ресурс завозять з Польщі, Румунії, Балтії та іншими логістичними маршрутами;
  • попри зростання весняного попиту, фізичного дефіциту не має бути.
• Менш помітний, але важливий нюанс: частина дизпалива, що могла заходити на ринок з Угорщини та Словаччини, могла бути вироблена з російської нафти, а отже — потенційно дешевша за альтернативні ресурси.
• Наслідок для частини імпортерів:
  • у разі припинення цього напрямку вони втрачають доступ до дешевшого каналу і переходять на постачання дорожчим дизпаливом за загальноєвропейськими умовами;
  • теоретично це могло б дати «плюс кілька гривень на літрі», але частка такого дешевого ресурсу скоріше за все не значна.
• Цінові «запобіжники» ринку:
  • поточна маржа (різниця між гуртовими й роздрібними цінами) — понад 10 грн/л, а у січні сягала 12 грн/л;
  • є ціновий якір у вигляді АЗС-дискаунтерів; різниця між преміальними мережами та дискаунтерами в окремих областях — до 9 грн/л, що стримує різке підняття цін, бо мережі, що вирішать піднімати ціни, ризикують втратити споживачів.
• Ключове питання: не «чи буде дизель», а чи спробують окремі компанії використати інформаційний привід для підняття роздрібних цін — і чи зможе держава не допустити перекладання можливих логістичних змін на споживача, ЗСУ та економіку.

5) Політичний тиск і «ва-банк»: що підсвітило загострення навколо «Дружби»

• Приклад політичного важеля: 20 лютого в уряді Угорщини заявили про намір блокувати виділення Україні кредиту у 90 млрд євро від ЄС, доки не буде відновлено постачання російської нафти через «Дружбу».
• Також були попередні спроби тиску — заяви про заборону експорту в Україну нафтопродуктів та електроенергії — які «явно не мали успіху».
• Зупинка «Дружби» розвінчала міф про безальтернативність російської нафти для Угорщини та Словаччини — альтернативи існують, але вони дорожчі і менш комфортні для політичного наративу.

6) Додаткові «відкриття» для регіону: що стало помітним саме зараз

• Після тривалого мовчання навколо факту зупинки прокачування нафти з’явилися взаємні звинувачення на адресу України, включно з тезою, нібито «все вже відремонтовано, але Київ не хоче запускати».
• Зупинкою «Дружби» були зупинені і постачання української нафти для НПЗ MOL у Братиславі та Угорщині:
  • ці постачання стартували наприкінці осені минулого року в обсязі декількох десятків тисяч тонн на місяць як реакція на російські атаки на українські НПЗ;
  • вузол у Бродах відіграє ключову логістичну роль у таких постачаннях;
  • отже, MOL втратила не лише російську нафту, а й перспективний український напрямок.
• Також важдливе питання: чому Україна все ще транспортує російську нафту, попри дефіцит електроенергії, адже електрика у великих обсягах потрібна для роботи насосів на нафтопроводі.

Джерела

• Джерело: Terminal
• За матеріалами:
  • НТЦ «Псіхєя»
  • LIGA.net — про припинення експорту дизелю та вимогу запустити «Дружбу»
  • «Гра в команді Путіна: чому зупинка “Дружби” змусила Орбана та Фіцо йти ва-банк» — Карел Хірман
  • LIGA.net — позиція Єврокомісії щодо відсутності дедлайнів

Угорська компанія MOL веде перемовини про купівлю 11,3% акцій єдиного сербського нафтопереробного заводу NIS у російських структур на тлі дії санкцій США, зупинки банківських операцій і припинення постачання нафти трубопроводом JANAF, що обмежує роботу НПЗ орієнтовно до 25 листопада без нового ресурсу.

Санкції, угода MOL та ризики для сербського НПЗ NIS

• Угода MOL–NIS
  • Планується продаж 11,3% акцій єдиного сербського НПЗ Naftna Industrija Srbije (NIS) угорській компанії MOL.
  • Чинні власники контрольного пакета – російські структури Gazprom Neft та афілійовані компанії.
  • Сербська держава володіє ще 29,9% акцій NIS.
  • Перемовини щодо угоди мають відбутися цього тижня в Будапешті за участю російської делегації.
  • Паралельно тривають перемовини з ОАЕ як альтернативним потенційним інвестором.
  • Висновок: продаж 11,3% акцій третій стороні є інструментом зменшення прямого контролю російських компаній над НПЗ і потенційного послаблення санкційного тиску.
• Санкційний режим США та ліцензія OFAC
  • США кілька разів надавали звільнення від санкцій для NIS після санкцій проти нафтогазового сектору росії, запроваджених у січні цього року.
  • Остання відстрочка дії санкцій завершилася 8 жовтня, після чого санкції щодо НПЗ набули чинності.
  • Російські власники NIS подали заявку до U.S. Office of Foreign Assets Control (OFAC) на продовження ліцензії на роботу НПЗ.
  • Обґрунтуванням звернення є переговори про передачу контролю над підприємством третій стороні.
  • Висновок: санкційний тиск США прямо стимулює зміну структури власності NIS, створюючи вікно можливостей для входу таких гравців, як MOL або інвестор з ОАЕ.
• Фінансові та логістичні обмеження
  • Після завершення звільнення від санкцій 8 жовтня банки припинили обробляти платежі, пов’язані з NIS.
  • Хорватський трубопровід JANAF зупинив постачання сирої нафти до НПЗ.
  • З 2022 року трубопровід JANAF був основним каналом постачання російської та казахстанської нафти до Сербії.
  • Висновок: санкції трансформувалися з політичного інструменту у практичне обмеження – від фінансових операцій до фізичного постачання сировини.
• Часовий горизонт ризиків для роботи НПЗ
  • Без нового постачання сирої нафти NIS зможе працювати лише до 25 листопада, за оцінками сербських посадовців.
  • Фактичний період від припинення звільнення від санкцій (8 жовтня) до граничної дати роботи НПЗ (25 листопада) становить приблизно 1,5 місяці.
  • За цей час необхідно:
    • або домовитися про продовження ліцензії OFAC,
    • або завершити ключові домовленості щодо передачі частки в НПЗ третій стороні, такій як MOL чи інший інвестор.
  • Висновок: часовий фактор робить будь-яке рішення – як санкційне, так і корпоративне – критично терміновим.
• Політичний вимір та довіра до MOL
  • За даними сербського журналу NIN, російські власники «довіряють» угорській MOL та прем’єр-міністру Угорщини Віктору Орбану.
  • Це політичне тло може полегшити передачу частки в NIS саме угорській компанії.
  • Водночас триваючі паралельні перемовини з ОАЕ свідчать про пошук Сербією альтернатив і спробу диверсифікації впливу.
  • Висновок: вибір між MOL та інвестором з ОАЕ може відобразити баланс між традиційними зв’язками з угорською стороною та прагненням Сербії до ширшої зовнішньополітичної маневреності.

Структура власності NIS: від російського контролю до участі MOL?

Naftna Industrija Srbije (NIS) є єдиним нафтопереробним заводом Сербії, що надає йому критичне значення для енергетичної безпеки країни. Контрольний пакет належить російським компаніям Gazprom Neft та афілійованим структурам, тоді як сербська держава володіє 29,9% акцій.

За повідомленнями видання NIN, планується, що угорська компанія MOL придбає 11,3% акцій у російських власників. Таке часткове перерозподілення капіталу:

• зменшує прямий російський контроль над НПЗ;
• створює підґрунтя для пом’якшення санкційного режиму;
• відкриває шлях до глибшої інтеграції сербського НПЗ у регіональний ринок за участю європейського гравця.

Факт довіри російської сторони до MOL та Віктора Орбана, згаданий у сербських ЗМІ, пояснює, чому саме угорська компанія розглядається як потенційний партнер у цій угоді.

Санкції США та роль OFAC: ліцензії, відстрочки та нова реальність

Після запровадження санкцій проти нафтогазового сектору росії у січні поточного року НПЗ NIS отримував кілька тимчасових звільнень від обмежень зі сторони США. Це дозволяло підприємству продовжувати роботу, попри загальну санкційну політику.

Ситуація різко змінилася після 8 жовтня, коли дія останньої відстрочки завершилася й санкції щодо російського НПЗ у Сербії повністю набули чинності. У відповідь на це:

• російські власники звернулися до OFAC із запитом на продовження ліцензії для роботи НПЗ,
• аргументом у зверненні стали переговори про передачу контролю над об’єктом третій стороні.

Міністерка енергетики Сербії Дубравка Дедович Ханданович поінформувала про подання заявки до OFAC, зазначивши, що воно базується саме на переговорах щодо зміни контролю над NIS. Вона зробила це через соціальну мережу Instagram, підкресливши офіційний характер процесу.

Логіка розвитку подій:

• санкції США стали безпосереднім стимулируючим чинником для пошуку нового інвестора;
• сам факт переговорів про вхід MOL або іншого партнера використовується як аргумент для продовження ліцензії;
• без цього часовий горизонт роботи НПЗ обмежується кількома тижнями.

Фінанси та постачання: банківський блок і зупинка JANAF

Після завершення дії останньої відстрочки 8 жовтня санкції проявилися не лише як політичне рішення, а як ланцюг конкретних обмежень:

• банківські установи припинили обробку платежів, пов’язаних із NIS;
• хорватський трубопровід JANAF зупинив постачання сирої нафти до сербського НПЗ;
• канал JANAF, який із 2022 року був основною артерією постачання російської та казахстанської нафти до Сербії, фактично вийшов із гри.

Таким чином, санкційний режим поєднав у собі фінансовий блок (платежі) та логістичний блок (фізичне постачання сировини). Це посилює вразливість NIS і підвищує ціну помилки в переговорах як із новими інвесторами, так і з регуляторами США.

Дедлайн 25 листопада: вікно для угоди MOL та інших гравців

Сербські посадовці попереджають: без нового постачання сирої нафти НПЗ NIS зможе працювати лише до 25 листопада. Це створює чіткий часовий коридор, у межах якого мають бути ухвалені ключові рішення.

• Від 8 жовтня до 25 листопада – орієнтовно 1,5 місяці на перегляд структури власності та погодження санкційних винятків.
• Наявність переговорів із двома потенційними партнерами – MOL та представниками з ОАЕ – створює конкуренцію сценаріїв.
• Однак відсутність постачання через JANAF і банківський блок суттєво зменшують простір для затримок і зволікання.

Практичний висновок: кожен день затримки переговорів або рішень OFAC автоматично скорочує період стабільної роботи НПЗ, наближаючи ринок пального Сербії до потенційного дефіциту.

Регіональний контекст

Сербський журнал NIN зазначає, що російські структури, які контролюють NIS, «довіряють» угорській MOL та прем’єр-міністру Угорщини Віктору Орбану. Це додає угоді політичного виміру:

• Участь MOL може бути сприйнята як компроміс між збереженням зв’язків із російськими компаніями та необхідністю зменшити їх формальний контроль над НПЗ через санкції.
• Паралельні перемовини з ОАЕ свідчать про те, що Сербія не обмежується одним партнером і прагне зберегти опції для маневру.
• Будь-який із варіантів – вхід MOL або інвестора з ОАЕ – вплине не лише на структуру власності NIS, а й на конфігурацію енергетичних потоків у регіоні.

Отже, йдеться не лише про частку в 11,3% акцій НПЗ, а про ширший геоенергетичний баланс, де перетинаються інтереси росії, ЄС, США та середньосхідних інвесторів.

Висновки для Сербії

• Санкції США проти російського нафтогазового сектору, запроваджені у січні, через систему тимчасових відстрочок і ліцензій врешті призвели до реального обмеження роботи єдиного НПЗ Сербії.
• Після завершення звільнення від санкцій 8 жовтня і до дедлайну 25 листопада NIS фактично працює в режимі відліку часу.
• Запит до OFAC на продовження ліцензії та переговори про продаж 11,3% акцій третій стороні – це дві частини одного пакета рішень, спрямованих на збереження роботи НПЗ.
• Участь MOL або інвестора з ОАЕ може змінити баланс впливу в сербському нафтопереробному секторі, частково зменшуючи домінуючу роль російських компаній.
• Зупинка постачання через JANAF і блокування банківських операцій демонструють, що енергетична інфраструктура та фінсовий сектор однаково критичні для стабільності постачання нафтопродуктів.

Майбутнє сербського НПЗ NIS у короткостроковій перспективі визначатиметься не лише ринковою доцільністю, а й швидкістю політичних і санкційних рішень, а також тим, хто саме – MOL чи інший інвестор – стане новим партнером у структурі власності підприємства.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Oilprice.com

Венгерская MOL договорилась с ЛУКОЙЛом и Транснефтью решить все оставшиеся вопросы относительно загрязненной нефти из нефтепровода «Дружба».

Об этом заявил министр иностранных дел Венгрии Петер Сийярто (Peter Szijjarto), сообщает АНГИ.

В октябре глава ЛУКОЙЛа Вагит Алекперов сообщал о намерении компании в ближайшее время урегулировать отношения с MOL относительно этого инцидента.

«MOL достигла соглашения с ЛУКОЙЛом и Транснефтью о закрытии всех нерешенных вопросов, связанных с загрязнением нефтепровода «Дружба», — сказал Сийярто. В сообщении отмечается также, что компании MOL и ЛУКОЙЛ обдумывают долгосрочное сотрудничество по поставкам нефти и нефтепродуктов.

Сийярто также сообщил, что венгерские подземные хранилища газа сейчас заполнены на 101,7%, или до уровня в 6,41 миллиарда кубометров, передает РИА Новости.

Объем загрязненной российской нефти, полученной Венгрией по трубопроводу «Дружба», составил от 350 тысяч до 1 миллиона тонн, однако основная ее часть была задержана до того, как попала в венгерскую систему нефтепереработки. Об этом сообщало агентство Рейтер со ссылкой на госсекретаря министерства инноваций и технологий Венгрии Петера Кадеряка (Peter Kaderjak) в конце апреля.

В апреле в трубопроводную систему «Дружба», по которой идет экспорт нефти из России через Белоруссию в европейском направлении, попало загрязненное хлоридами сырье. В результате 24-25 апреля Польша и Украина остановили прием нефти. В течение мая прокачка «чистой» нефти из РФ возобновилась в Белоруссии, на Украине и далее в Словакии, Чехии и Венгрии. Польша частично возобновила прокачку 10 июня, а с 1 июля поставки по «Дружбе» были полностью восстановлены. Компенсировать ущерб из-за загрязнения нефти будет «Транснефть».

Нефтеперерабатывающие заводы венгерской компании MOL примут по нефтепроводу «Дружба» около 100 килотонн (100 тысяч тонн) загрязненной нефти.

Об этом пишет «Прайм», ссылаясь говорится в сообщении компании.

«Чтобы обеспечить скорейшее возобновление транспортировки сырой нефти по трубопроводу «Дружба», MOL, как и многие другие компании в затронутых странах, согласилась принять около 100 килотонн загрязненной сырой нефти», — сообщила MOL.

Чтобы сырье, поступающее по «Дружбе», было пригодно для переработки, компания планирует применять новейшие технологии очистки и смешивать загрязненную нефть с чистой.

MOL также сообщила, что в соответствии с договоренностью, достигнутой с российскими и украинскими компаниями, нефть хорошего качества начнет поступать в Венгрию со второй половины мая. До этого НПЗ будут продолжать работу в штатном режиме, перерабатывая нефть из стратегических запасов.

Проблема с качеством нефти, поступающей из РФ в Белоруссию по «Дружбе», возникла во второй декаде апреля. «Транснефть» признала повышенное содержание в ней хлоридов и заявила о принятии мер для скорейшего решения проблемы. Качественная нефть из РФ 2 мая поступила по «Дружбе» на белорусскую границу, а 4 мая — на линейную производственно-диспетчерскую станцию «Мозырь» ОАО «Гомельтранснефть Дружба». Украинская «Укртранснафта» сообщила, что 11 мая восстановила транзит нефти в Европу.

Объем загрязненной российской нефти, полученной Венгрией по трубопроводу «Дружба», составил от 350 тысяч до 1 миллиона тонн, однако основная ее часть была задержана до того, как попала в венгерскую систему нефтепереработки, сообщало агентство Рейтер со ссылкой на госсекретаря министерства инноваций и технологий Венгрии Петера Кадеряка (Peter Kaderjak) в конце апреля.

«Терминал» писал, нефть, загрязненная хлоридами, может нанести вред оборудованию нефтеперерабатывающих заводов (НПЗ), но не трубопроводной системе.

Total Marine Fuels Global Solutions (TMFGS) и Mitsui O.S.K. Lines, Ltd. (MOL) подписали контракт на долгосрочный фрахт на крупнейшее судно для бункеровок сжиженным природным газом (СПГ) вместимостью 18,6 тыс. куб. м.

Его построят в 2020 году, сообщили в пресс-службе MOL, передает АНГИ.

Судно будет размещено в Северной Европе и будет первым в мире, способным выполнять единовременную бункеровку большого количества СПГ за одну операцию.

С помощью этого бункеровщика компания группы Total намерена обслуживать развивающийся рынок СПГ для сегмента контейнерных судов, работающих на этом экологичном топливе, в том числе плавающих на европейско-азиатских маршрутах.

В частности, СПГ бункеровщик будет использоваться для заправки недавно построенных мега-контейнеровозов CMA CGM по 10-летнему контракту (поставка 300 тыс. тонн в год), подписанного французской судоходной группой и TMFGS в декабре 2017 года.

Это инновационное судно будет построено на китайском судостроительном заводе Hudong-Zhonghua Shipbuilding и оборудовано системой мембранной защиты типа Mark III, поставленной французским производителем GTT.

Длина СПГ бункеровщика – около 135 м. Судно, несмотря на размеры, отличается высокой маневренностью и сможет безопасно выполнять операции в портах и на терминалах.

Новое судно будет передано в управление MOL (Europe Africa) Ltd, дочерней компании MOL в Великобритании.

Токийская Mitsui O.S.K. Lines, Ltd. (MOL, Япония) является транспортной мультимодальной группой компаний (441), которая управляет одной из крупнейших и наиболее диверсифицированных сетей еженедельных линейных и логистических сервисов по всему миру. Действующий флот группы включает 896 судов разного назначения общим дедвейтом 62,98 тыс. тонн. Персонал судоходной компании – 890 человек, общая численность группы – 10,6 тыс. человек.

11 мая генеральный директор ПАО «Укртранснефть» Николай Гавриленко и директор по эксплуатации нефтепроводов MOL Ференц Петерфалви во время встречи во Львове подписали Договор о сотрудничестве и взаимодействии для эффективного использования системы магистральных нефтепроводов.

Об этом сообщает пресс-служба «Укртранснефти».

«Документом, в частности, определен порядок скоординированных действий обеих сторон по обеспечению безаварийной работы магистрального нефтепровода и всех его сооружений: проведение периодической внутритрубной диагностики, ремонтных работ, совместной очистки МН от внутренних отложений и тому подобное», — сообщили в пресс-службе.

Стороны также утвердили инструкцию, которая согласовала технические условия эксплуатации ответвления нефтепровода «Дружба» в Венгрию с целью обеспечения надежных поставок нефти.

Инструкция также закрепляет порядок обмена оперативной информацией по вопросам учета нефти и координации технологических режимов перекачки нефти и их изменений.

Как сообщал «Терминал«, 20 марта 2017 «Укртрнаснефть» завершила работы по вытеснению водного консерванта и заполнению нефтепровода «Мозырь-Броды» І-й очереди нефтью сорта Urals.

«Транснефть» подписала с европейскими операторами нефтепровода «Дружба» соглашение о сохранении качества нефти и предотвращения сбоев в работе систем измерения количества и показателей качества сырья, говорится в сообщении компании.

Участниками соглашения являются дочернее предприятие «Транснефти» — ОАО «МН «Дружба», белорусская «Гомельтранснефть Дружба», украинская «Укртранснафта», словацкая Transpetrol, венгерская Mol, польская PERN Przyjazn и чешская Mero.

Соглашение призвано регулировать вопросы регламентации транспортировки нефти и соблюдения надлежащего качества в западном направлении.

Источник Нефтетранспортная территория