<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; морська логістика</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/morska-logistika/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Thu, 16 Jul 2026 09:59:37 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Блокада іранських портів знову поставила у центр ризику Ормузьку протоку</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/16/blokada-iranskix-portiv-znovu-postavila-u-centr-riziku-ormuzku-protoku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/16/blokada-iranskix-portiv-znovu-postavila-u-centr-riziku-ormuzku-protoku/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 16 Jul 2026 05:36:49 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy exports]]></category>
		<category><![CDATA[oil logistics]]></category>
		<category><![CDATA[shipping routes]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[експорт енергоресурсів]]></category>
		<category><![CDATA[морська логістика]]></category>
		<category><![CDATA[нафтові потоки]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154415</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30668-Танкер.jpg" alt="Блокада іранських портів знову поставила у центр ризику Ормузьку протоку"/><br />США відновили морську блокаду Ірану у відповідь на атаки на судна, які намагалися пройти через Ормузьку протоку. Для ринку нафти й нафтопродуктів головним ризиком залишається можливе обмеження маршруту, через який у мирний час проходить близько п’ятої частини світової торгівлі нафтою та газом. Загроза для Ормузької протоки напряму впливає на очікування щодо логістики, фрахту й доступності [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30668-Танкер.jpg" alt="Блокада іранських портів знову поставила у центр ризику Ормузьку протоку"/><br /><p>США відновили морську блокаду Ірану у відповідь на атаки на судна, які намагалися пройти через Ормузьку протоку. Для ринку нафти й нафтопродуктів головним ризиком залишається можливе обмеження маршруту, через який у мирний час проходить близько п’ятої частини світової торгівлі нафтою та газом.</p>
<h3>Загроза для Ормузької протоки напряму впливає на очікування щодо логістики, фрахту й доступності нафти для переробки</h3>
<p>AP повідомила, що блокада була відновлена 15 липня на тлі зриву проміжної угоди, яка мала зупинити конфлікт і відкрити 60-денний період переговорів. За даними агентства, під час дії проміжних домовленостей частина суден рухалася маршрутом біля Оману під наглядом американських військових і поза контролем Тегерана, але останнім часом Іран атакував судна, які користувалися цим маршрутом.</p>
<p>У повідомленні наголошується, що Ормузька протока має системне значення для енергетичного ринку: у мирний час через неї проходить п’ята частина світової торгівлі нафтою та природним газом. Будь-яке тривале обмеження такого маршруту збільшує увагу ринку до альтернативних напрямів експорту, доступності танкерів і вартості доставки.</p>
<p>AP також зазначила, що Brent 15 липня торгувався вище 85 доларів за барель. Це більш ніж на 15% вище довоєнного рівня, але нижче максимуму майже 120 доларів за барель, зафіксованого під час конфлікту. Така різниця показує, що ринок уже враховує значну частину ризику, але не ціноутворює повне перекриття регіональних потоків.</p>
<blockquote><p>«Експорт нафти й газу з регіону буде або для всіх, або ні для кого», — заявила Революційна гвардія Ірану, за повідомленням AP.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://apnews.com/article/iran-us-hormuz-strait-war-july-15-2026-b7c592f269d822407dd6b5641602bf25">Associated Press</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30668-Танкер.jpg" alt="Блокада іранських портів знову поставила у центр ризику Ормузьку протоку"/><br /><p>США відновили морську блокаду Ірану у відповідь на атаки на судна, які намагалися пройти через Ормузьку протоку. Для ринку нафти й нафтопродуктів головним ризиком залишається можливе обмеження маршруту, через який у мирний час проходить близько п’ятої частини світової торгівлі нафтою та газом.</p>
<h3>Загроза для Ормузької протоки напряму впливає на очікування щодо логістики, фрахту й доступності нафти для переробки</h3>
<p>AP повідомила, що блокада була відновлена 15 липня на тлі зриву проміжної угоди, яка мала зупинити конфлікт і відкрити 60-денний період переговорів. За даними агентства, під час дії проміжних домовленостей частина суден рухалася маршрутом біля Оману під наглядом американських військових і поза контролем Тегерана, але останнім часом Іран атакував судна, які користувалися цим маршрутом.</p>
<p>У повідомленні наголошується, що Ормузька протока має системне значення для енергетичного ринку: у мирний час через неї проходить п’ята частина світової торгівлі нафтою та природним газом. Будь-яке тривале обмеження такого маршруту збільшує увагу ринку до альтернативних напрямів експорту, доступності танкерів і вартості доставки.</p>
<p>AP також зазначила, що Brent 15 липня торгувався вище 85 доларів за барель. Це більш ніж на 15% вище довоєнного рівня, але нижче максимуму майже 120 доларів за барель, зафіксованого під час конфлікту. Така різниця показує, що ринок уже враховує значну частину ризику, але не ціноутворює повне перекриття регіональних потоків.</p>
<blockquote><p>«Експорт нафти й газу з регіону буде або для всіх, або ні для кого», — заявила Революційна гвардія Ірану, за повідомленням AP.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://apnews.com/article/iran-us-hormuz-strait-war-july-15-2026-b7c592f269d822407dd6b5641602bf25">Associated Press</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/16/blokada-iranskix-portiv-znovu-postavila-u-centr-riziku-ormuzku-protoku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title></title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/15/154408/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/15/154408/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 15 Jul 2026 07:05:05 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[ADNOC]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[maritime logistics]]></category>
		<category><![CDATA[oil tankers]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[морська логістика]]></category>
		<category><![CDATA[нафтові танкери]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[постачання нафти | Strait of Hormuz]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154408</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30664-Танкер.jpg" alt=""/><br />Удари по двох танкерах показали вразливість системи захисту нафтових перевезень через Ормуз Головні тези: Два великі танкери, що належать компаніям з ОАЕ, зазнали значних пошкоджень під час проходження Ормузької протоки. Пожежі на суднах вдалося локалізувати, однак загинув один член екіпажу, ще щонайменше вісім людей були поранені. Інцидент стався попри міжнародну операцію, яка за два місяці [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30664-Танкер.jpg" alt=""/><br /><p><strong>Удари по двох танкерах показали вразливість системи захисту нафтових перевезень через Ормуз</strong></p>
<p><strong>Головні тези:</strong> Два великі танкери, що належать компаніям з ОАЕ, зазнали значних пошкоджень під час проходження Ормузької протоки. Пожежі на суднах вдалося локалізувати, однак загинув один член екіпажу, ще щонайменше вісім людей були поранені. Інцидент стався попри міжнародну операцію, яка за два місяці забезпечила проходження понад 800 суден і транспортування більш як 400 млн барелів нафти.</p>
<h3>Два великі танкери пошкоджено в одному транспортному коридорі</h3>
<p>Танкери Mombasa B та Al Bahyah були уражені під час проходження Ормузької протоки в оманських територіальних водах. Судноплавний підрозділ ADNOC підтвердив значні пошкодження обох великих нафтових танкерів.</p>
<p>На борту виникли пожежі, які екіпажам та аварійним службам вдалося взяти під контроль. Один індійський моряк загинув, вісім членів екіпажів були поранені, четверо з них — серйозно. З іншого танкера евакуювали 18 людей, ще троє на момент повідомлення вважалися зниклими.</p>
<p>Окремо британська служба UK Maritime Trade Operations повідомила про ураження ще одного танкера невідомим снарядом за 40 морських миль на північний схід від оманського порту Калхат. Reuters не змогло підтвердити, чи йшлося про один із двох уже названих танкерів.</p>
<h3>Супровід суден не усунув ризик фізичного ураження</h3>
<p>ADNOC була одним із найактивніших учасників операції з підтримання експорту нафти з Перської затоки. Вона включала проведення суден через протоку та перевантаження нафти з судна на судно за межами найбільш небезпечної ділянки.</p>
<p>За даними Центрального командування США, протягом попередніх двох місяців було забезпечено проходження понад 800 суден і транспортування більш як 400 млн барелів нафти. Ці обсяги підтверджують, що система підтримувала значну частину експорту, але не могла гарантувати безпеку кожного рейсу.</p>
<p>До початку війни через Ормузьку протоку щодня проходило близько п’ятої частини світових потоків нафти й газу. Сукупна вартість цих постачань перевищувала $1,2 млрд на добу.</p>
<h3>Безперервність постачання залежить від кількох резервних механізмів</h3>
<p>Події 14 липня показали, що захист морської енергетичної інфраструктури не може спиратися лише на військову присутність у протоці. Стійкість потребує одночасного використання альтернативних маршрутів, резервних портів, перевантаження за межами небезпечної зони, страхового покриття та можливості швидко евакуювати екіпаж.</p>
<p>Раніше «Термінал» повідомляв, що <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/07/10/iea-dizel-i-benzin-zalishayutsya-napruzhenimi-popri-vidnovlennya-potokiv-siro%D1%97-nafti-cherez-ormuzku-protoku/">експорт нафтопродуктів і LPG із Перської затоки залишався нижчим за половину довоєнного рівня</a>, хоча потоки сирої нафти відновилися майже до трьох чвертей лютневих обсягів. Нові удари по танкерах підвищили ризик повторного скорочення перевезень та ускладнили відновлення постачання готового пального. :contentReference[oaicite:2]{index=2}</p>
<p><strong>Джерела:</strong> <a href="https://www.reuters.com/world/middle-east/uae-says-two-tankers-hit-by-iranian-cruise-missiles-strait-hormuz-one-crew-2026-07-13/">Reuters: удари по танкерах</a>, <a href="https://www.reuters.com/world/middle-east/iran-says-it-struck-us-air-base-jordan-us-military-ends-five-hours-attacks-2026-07-14/">Reuters: ситуація в Ормузькій протоці</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30664-Танкер.jpg" alt=""/><br /><p><strong>Удари по двох танкерах показали вразливість системи захисту нафтових перевезень через Ормуз</strong></p>
<p><strong>Головні тези:</strong> Два великі танкери, що належать компаніям з ОАЕ, зазнали значних пошкоджень під час проходження Ормузької протоки. Пожежі на суднах вдалося локалізувати, однак загинув один член екіпажу, ще щонайменше вісім людей були поранені. Інцидент стався попри міжнародну операцію, яка за два місяці забезпечила проходження понад 800 суден і транспортування більш як 400 млн барелів нафти.</p>
<h3>Два великі танкери пошкоджено в одному транспортному коридорі</h3>
<p>Танкери Mombasa B та Al Bahyah були уражені під час проходження Ормузької протоки в оманських територіальних водах. Судноплавний підрозділ ADNOC підтвердив значні пошкодження обох великих нафтових танкерів.</p>
<p>На борту виникли пожежі, які екіпажам та аварійним службам вдалося взяти під контроль. Один індійський моряк загинув, вісім членів екіпажів були поранені, четверо з них — серйозно. З іншого танкера евакуювали 18 людей, ще троє на момент повідомлення вважалися зниклими.</p>
<p>Окремо британська служба UK Maritime Trade Operations повідомила про ураження ще одного танкера невідомим снарядом за 40 морських миль на північний схід від оманського порту Калхат. Reuters не змогло підтвердити, чи йшлося про один із двох уже названих танкерів.</p>
<h3>Супровід суден не усунув ризик фізичного ураження</h3>
<p>ADNOC була одним із найактивніших учасників операції з підтримання експорту нафти з Перської затоки. Вона включала проведення суден через протоку та перевантаження нафти з судна на судно за межами найбільш небезпечної ділянки.</p>
<p>За даними Центрального командування США, протягом попередніх двох місяців було забезпечено проходження понад 800 суден і транспортування більш як 400 млн барелів нафти. Ці обсяги підтверджують, що система підтримувала значну частину експорту, але не могла гарантувати безпеку кожного рейсу.</p>
<p>До початку війни через Ормузьку протоку щодня проходило близько п’ятої частини світових потоків нафти й газу. Сукупна вартість цих постачань перевищувала $1,2 млрд на добу.</p>
<h3>Безперервність постачання залежить від кількох резервних механізмів</h3>
<p>Події 14 липня показали, що захист морської енергетичної інфраструктури не може спиратися лише на військову присутність у протоці. Стійкість потребує одночасного використання альтернативних маршрутів, резервних портів, перевантаження за межами небезпечної зони, страхового покриття та можливості швидко евакуювати екіпаж.</p>
<p>Раніше «Термінал» повідомляв, що <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/07/10/iea-dizel-i-benzin-zalishayutsya-napruzhenimi-popri-vidnovlennya-potokiv-siro%D1%97-nafti-cherez-ormuzku-protoku/">експорт нафтопродуктів і LPG із Перської затоки залишався нижчим за половину довоєнного рівня</a>, хоча потоки сирої нафти відновилися майже до трьох чвертей лютневих обсягів. Нові удари по танкерах підвищили ризик повторного скорочення перевезень та ускладнили відновлення постачання готового пального. :contentReference[oaicite:2]{index=2}</p>
<p><strong>Джерела:</strong> <a href="https://www.reuters.com/world/middle-east/uae-says-two-tankers-hit-by-iranian-cruise-missiles-strait-hormuz-one-crew-2026-07-13/">Reuters: удари по танкерах</a>, <a href="https://www.reuters.com/world/middle-east/iran-says-it-struck-us-air-base-jordan-us-military-ends-five-hours-attacks-2026-07-14/">Reuters: ситуація в Ормузькій протоці</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/15/154408/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Удари по нафтопереробній інфраструктурі росії посилили дефіцит бензину в регіонах</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/13/udari-po-naftopererobnij-infrastrukturi-rosi%d1%97-posilili-deficit-benzinu-v-regionax/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/13/udari-po-naftopererobnij-infrastrukturi-rosi%d1%97-posilili-deficit-benzinu-v-regionax/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 13 Jul 2026 08:16:27 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[fuel crisis]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline shortages]]></category>
		<category><![CDATA[refineries]]></category>
		<category><![CDATA[Russia fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[tanker logistics]]></category>
		<category><![CDATA[дефіцит бензину]]></category>
		<category><![CDATA[морська логістика]]></category>
		<category><![CDATA[нафтопереробка]]></category>
		<category><![CDATA[паливна криза]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154363</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30634-НПЗ_без_света.jpg" alt="Удари по нафтопереробній інфраструктурі росії посилили дефіцит бензину в регіонах"/><br />ABC News із посиланням на Associated Press 12 липня повідомило, що українські удари по НПЗ та іншій інфраструктурі в росії спричинили широку паливну кризу з дефіцитом бензину, нормуванням у кількох регіонах і багатогодинними чергами водіїв на АЗС. У матеріалі також згадано пошкодження танкера в Азово-Чорноморському морському каналі. Пошкодження НПЗ і логістичних об’єктів у росії вже [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30634-НПЗ_без_света.jpg" alt="Удари по нафтопереробній інфраструктурі росії посилили дефіцит бензину в регіонах"/><br /><p>ABC News із посиланням на Associated Press 12 липня повідомило, що українські удари по НПЗ та іншій інфраструктурі в росії спричинили широку паливну кризу з дефіцитом бензину, нормуванням у кількох регіонах і багатогодинними чергами водіїв на АЗС. У матеріалі також згадано пошкодження танкера в Азово-Чорноморському морському каналі.</p>
<h3>Пошкодження НПЗ і логістичних об’єктів у росії вже проявилося не лише як виробничий, а й як регіональний роздрібний дефіцит бензину.</h3>
<p>За даними ABC News / Associated Press, атаки по російській нафтовій інфраструктурі тривають на тлі ударів по НПЗ та об’єктах логістики. У матеріалі зазначено, що удари по нафтопереробних заводах та іншій інфраструктурі в росії спричинили поширену паливну кризу: у кількох регіонах виникли дефіцит бензину, нормування та черги на АЗС.</p>
<p>Окремо в матеріалі йдеться про ситуацію в Самарській області. ABC News / Associated Press повідомило, що місцева влада заявила про пошкодження житлових об’єктів та неназваного промислового майданчика. У повідомленні також зазначено, що російські медіа називали ціллю атаки Сизранський НПЗ, який належить Rosneft і розташований приблизно за 800 км, або 500 миль, на схід від кордону.</p>
<p>Для ринку бензину важливо, що матеріал пов’язує удари по НПЗ і логістичній інфраструктурі саме з дефіцитом моторного пального на роздрібному рівні. Це не лише виробничий ризик для нафтопереробки, а й ризик доступності бензину для споживачів у регіонах, де виникають обмеження продажу та черги.</p>
<p>ABC News / Associated Press також повідомило, що губернатор Ростовської області Юрій Слюсар заявив про пошкодження танкера під час атаки безпілотника в Азово-Чорноморському морському каналі. За його словами, танкер був порожнім і загрози розливу нафти немає.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://abcnews.com/International/wireStory/ukrainian-attacks-russia-kill-1-kyiv-continues-target-134689098">ABC News / Associated Press</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30634-НПЗ_без_света.jpg" alt="Удари по нафтопереробній інфраструктурі росії посилили дефіцит бензину в регіонах"/><br /><p>ABC News із посиланням на Associated Press 12 липня повідомило, що українські удари по НПЗ та іншій інфраструктурі в росії спричинили широку паливну кризу з дефіцитом бензину, нормуванням у кількох регіонах і багатогодинними чергами водіїв на АЗС. У матеріалі також згадано пошкодження танкера в Азово-Чорноморському морському каналі.</p>
<h3>Пошкодження НПЗ і логістичних об’єктів у росії вже проявилося не лише як виробничий, а й як регіональний роздрібний дефіцит бензину.</h3>
<p>За даними ABC News / Associated Press, атаки по російській нафтовій інфраструктурі тривають на тлі ударів по НПЗ та об’єктах логістики. У матеріалі зазначено, що удари по нафтопереробних заводах та іншій інфраструктурі в росії спричинили поширену паливну кризу: у кількох регіонах виникли дефіцит бензину, нормування та черги на АЗС.</p>
<p>Окремо в матеріалі йдеться про ситуацію в Самарській області. ABC News / Associated Press повідомило, що місцева влада заявила про пошкодження житлових об’єктів та неназваного промислового майданчика. У повідомленні також зазначено, що російські медіа називали ціллю атаки Сизранський НПЗ, який належить Rosneft і розташований приблизно за 800 км, або 500 миль, на схід від кордону.</p>
<p>Для ринку бензину важливо, що матеріал пов’язує удари по НПЗ і логістичній інфраструктурі саме з дефіцитом моторного пального на роздрібному рівні. Це не лише виробничий ризик для нафтопереробки, а й ризик доступності бензину для споживачів у регіонах, де виникають обмеження продажу та черги.</p>
<p>ABC News / Associated Press також повідомило, що губернатор Ростовської області Юрій Слюсар заявив про пошкодження танкера під час атаки безпілотника в Азово-Чорноморському морському каналі. За його словами, танкер був порожнім і загрози розливу нафти немає.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://abcnews.com/International/wireStory/ukrainian-attacks-russia-kill-1-kyiv-continues-target-134689098">ABC News / Associated Press</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/13/udari-po-naftopererobnij-infrastrukturi-rosi%d1%97-posilili-deficit-benzinu-v-regionax/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>ADNOC перевіряє готовність покупців вантажити нафту всередині Ормузу</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/19/adnoc-pereviryaye-gotovnist-pokupciv-vantazhiti-naftu-vseredini-ormuzu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/19/adnoc-pereviryaye-gotovnist-pokupciv-vantazhiti-naftu-vseredini-ormuzu/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 19 Jun 2026 14:31:02 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[ADNOC]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[Fujairah]]></category>
		<category><![CDATA[oil tender]]></category>
		<category><![CDATA[ship-to-ship]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[морська логістика]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий тендер]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[сира нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Фуджейра]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154097</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30462-Нефть.jpg" alt="ADNOC перевіряє готовність покупців вантажити нафту всередині Ормузу"/><br />Reuters 19 червня повідомило, що ADNOC оголосила четвертий за місяць тендер на сиру нафту, пропонуючи покупцям варіанти завантаження як усередині Ормузької протоки, так і за її межами у Фуджейрі. Покупці можуть подавати заявки до 2 млн барелів на сорти Upper Zakum, Umm Lulu і Das із завантаженням у червні–серпні. Гнучкі умови завантаження ADNOC показують, що [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30462-Нефть.jpg" alt="ADNOC перевіряє готовність покупців вантажити нафту всередині Ормузу"/><br /><p>Reuters 19 червня повідомило, що ADNOC оголосила четвертий за місяць тендер на сиру нафту, пропонуючи покупцям варіанти завантаження як усередині Ормузької протоки, так і за її межами у Фуджейрі. Покупці можуть подавати заявки до 2 млн барелів на сорти Upper Zakum, Umm Lulu і Das із завантаженням у червні–серпні.</p>
<h3>Гнучкі умови завантаження ADNOC показують, що продавці перевіряють реальну готовність ринку повертатися до маршрутів через Ормуз.</h3>
<p>Національна нафтова компанія Абу-Дабі ADNOC оголосила четвертий тендер цього місяця, який, за даними Reuters, може показати, чи готові покупці вантажити нафту всередині Ормузької протоки після проміжної угоди США й Ірану.</p>
<p>ADNOC пропонує сорти Upper Zakum, Umm Lulu та Das із завантаженням у червні–серпні. Покупці можуть подавати заявки на обсяги до 2 млн барелів. Тендер передбачає кілька логістичних варіантів: завантаження FOB із Zirku або Das Island всередині Ормузу, завантаження зі сховищ у Фуджейрі за межами протоки або перевалку ship-to-ship між Фуджейрою, Сохаром і районом Малайзії.</p>
<p>Reuters повідомило, що також доступний варіант постачання на умовах delivered basis. Ціни можуть формуватися відносно офіційних продажних цін, еталону Dubai або інших бенчмарків. Тендер закривається 23 червня, а пропозиції лишаються чинними до 25 червня.</p>
<p>На початку червня ADNOC уже продала щонайменше 30 млн барелів нафти ОАЕ з завантаженням у червні–серпні. За даними Reuters, азійські НПЗ і торгові компанії активно купували ці обсяги до попередньої угоди США й Ірану.</p>
<p>Окремий ринковий сигнал — вимога до строкових покупців. За словами одного з джерел Reuters, ADNOC попросила азійських клієнтів направляти судна всередину протоки для завантаження. Таке саме прохання, за словами джерела, зробила іракська SOMO.</p>
<p>ADNOC не надала Reuters негайного коментаря. Kuwait Petroleum Corp також оголосила тендер на постачання сирої нафти в липні, що Reuters подало як частину ширшої підготовки виробників Перської затоки до збільшення експорту після зниження напруги довкола Ормузу.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/uaes-adnoc-offers-crude-buyers-can-load-inside-hormuz-trade-sources-say-2026-06-19/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30462-Нефть.jpg" alt="ADNOC перевіряє готовність покупців вантажити нафту всередині Ормузу"/><br /><p>Reuters 19 червня повідомило, що ADNOC оголосила четвертий за місяць тендер на сиру нафту, пропонуючи покупцям варіанти завантаження як усередині Ормузької протоки, так і за її межами у Фуджейрі. Покупці можуть подавати заявки до 2 млн барелів на сорти Upper Zakum, Umm Lulu і Das із завантаженням у червні–серпні.</p>
<h3>Гнучкі умови завантаження ADNOC показують, що продавці перевіряють реальну готовність ринку повертатися до маршрутів через Ормуз.</h3>
<p>Національна нафтова компанія Абу-Дабі ADNOC оголосила четвертий тендер цього місяця, який, за даними Reuters, може показати, чи готові покупці вантажити нафту всередині Ормузької протоки після проміжної угоди США й Ірану.</p>
<p>ADNOC пропонує сорти Upper Zakum, Umm Lulu та Das із завантаженням у червні–серпні. Покупці можуть подавати заявки на обсяги до 2 млн барелів. Тендер передбачає кілька логістичних варіантів: завантаження FOB із Zirku або Das Island всередині Ормузу, завантаження зі сховищ у Фуджейрі за межами протоки або перевалку ship-to-ship між Фуджейрою, Сохаром і районом Малайзії.</p>
<p>Reuters повідомило, що також доступний варіант постачання на умовах delivered basis. Ціни можуть формуватися відносно офіційних продажних цін, еталону Dubai або інших бенчмарків. Тендер закривається 23 червня, а пропозиції лишаються чинними до 25 червня.</p>
<p>На початку червня ADNOC уже продала щонайменше 30 млн барелів нафти ОАЕ з завантаженням у червні–серпні. За даними Reuters, азійські НПЗ і торгові компанії активно купували ці обсяги до попередньої угоди США й Ірану.</p>
<p>Окремий ринковий сигнал — вимога до строкових покупців. За словами одного з джерел Reuters, ADNOC попросила азійських клієнтів направляти судна всередину протоки для завантаження. Таке саме прохання, за словами джерела, зробила іракська SOMO.</p>
<p>ADNOC не надала Reuters негайного коментаря. Kuwait Petroleum Corp також оголосила тендер на постачання сирої нафти в липні, що Reuters подало як частину ширшої підготовки виробників Перської затоки до збільшення експорту після зниження напруги довкола Ормузу.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/uaes-adnoc-offers-crude-buyers-can-load-inside-hormuz-trade-sources-say-2026-06-19/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/19/adnoc-pereviryaye-gotovnist-pokupciv-vantazhiti-naftu-vseredini-ormuzu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Танкери продовжують заходити до Венесуели попри блокаду США</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/31/tankeri-prodovzhuyut-zaxoditi-do-venesueli-popri-blokadu-ssha/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/31/tankeri-prodovzhuyut-zaxoditi-do-venesueli-popri-blokadu-ssha/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 31 Dec 2025 13:58:08 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[maritime logistics]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[oil tankers]]></category>
		<category><![CDATA[US sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[Venezuela oil]]></category>
		<category><![CDATA[Венесуэла]]></category>
		<category><![CDATA[морська логістика]]></category>
		<category><![CDATA[нафтові танкери]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[санкції США]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153489</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30043-Венесуэла.png" alt="Танкери продовжують заходити до Венесуели попри блокаду США"/><br />Попри оголошену Сполученими Штатами блокаду венесуельських нафтових постачань, танкерні перевезення до країни тривають. Дані морського моніторингу свідчать, що частина суден продовжує прибувати до венесуельських портів або прямувати до узбережжя країни, тоді як державна компанія PDVSA активізує використання плавучих сховищ і альтернативних схем розрахунків. Фактичний стан постачання нафти За останні дні щонайменше два нафтові танкери прибули [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30043-Венесуэла.png" alt="Танкери продовжують заходити до Венесуели попри блокаду США"/><br /><p>Попри оголошену Сполученими Штатами блокаду венесуельських нафтових постачань, танкерні перевезення до країни тривають. Дані морського моніторингу свідчать, що частина суден продовжує прибувати до венесуельських портів або прямувати до узбережжя країни, тоді як державна компанія PDVSA активізує використання плавучих сховищ і альтернативних схем розрахунків.</p>
<h3>Фактичний стан постачання нафти</h3>
<p>За останні дні щонайменше <strong>два нафтові танкери</strong> прибули до Венесуели, ще <strong>два судна</strong>, що не перебувають під санкціями, наближаються до її узбережжя. Це відбувається на тлі різкого скорочення експорту після заяви президента США про блокаду всіх суден, що заходять у венесуельські води.</p>
<ul>
<li>експорт нафти з Венесуели у грудні скоротився <strong>приблизно удвічі</strong> порівняно з листопадом;</li>
<li>США <strong>конфіскували два повністю завантажені танкери</strong> з венесуельською нафтою;</li>
<li>більшість судновласників змінили маршрути або зупинили рейси через ризики санкцій.</li>
</ul>
<h3>Схеми обходу санкцій і роль Китаю</h3>
<p>Частина судновласників продовжує працювати з Венесуелою, використовуючи схеми, сформовані ще після запровадження енергетичних санкцій у <strong>2019 році</strong>. Венесуела розраховується нафтою за товари й послуги, зокрема за <em>обслуговування боргу перед Китаєм</em>.</p>
<ul>
<li>нафта транспортується на суднах під санкціями або через посередників;</li>
<li>частина вантажів призначена для <strong>китайських портів</strong>;</li>
<li>невідомо, чи звертатиметься Китай по спеціальні дозволи США для отримання цих обсягів.</li>
</ul>
<p>Державна компанія <strong>PDVSA</strong> не надала коментарів, Водночас міністерство нафти Венесуели заявило, що експорт нафти триватиме.</p>
<h3>Операційні обмеження та кіберінцидент</h3>
<p>Ситуацію ускладнив <strong>кібератакa</strong>, яка цього місяця змусила PDVSA зупинити централізовану адміністративну систему. Це призвело до:</p>
<ul>
<li>сповільнення відвантаження нафти в портах;</li>
<li>переорієнтації на <strong>зберігання нафти та пального безпосередньо на суднах</strong>;</li>
<li>накопичення значних запасів у портах.</li>
</ul>
<p>За даними спостережень, поблизу порту <strong>Хосе</strong> одночасно перебували майже <strong>два десятки танкерів</strong>, які очікували на вікна завантаження або подальші інструкції.</p>
<h3>Накопичення запасів і логістичні ризики</h3>
<p>Обсяг нафти, що залишалася на танкерах без відправлення, зріс:</p>
<ul>
<li>з <strong>11 млн барелів</strong> у середині грудня;</li>
<li>до <strong>приблизно 16 млн барелів</strong> наприкінці періоду спостереження.</li>
</ul>
<p>Це свідчить про зростання логістичних ризиків і обмеження пропускної здатності портової інфраструктури в умовах санкційного тиску.</p>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Ринок нафти</strong>: санкції не зупиняють постачання повністю, але знижують експорт і підвищують транзакційні витрати, стимулюючи непрозорі схеми та використання посередників.</li>
<li><strong>Логістична стійкість</strong>: накопичення до <strong>16 млн барелів</strong> на танкерах підвищує ризики аварій і страхових витрат, водночас демонструє залежність від морських маршрутів.</li>
<li><strong>Критична інфраструктура</strong>: кібератака на PDVSA підкреслила вразливість адміністративних і портових систем та необхідність інвестицій у захист і резервні механізми управління.</li>
<li><strong>Ціноутворення</strong>: зростання ризиків і обмеження доступу до флоту формують додаткову премію в ціні венесуельської нафти через знижки та витрати на обходи санкцій.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30043-Венесуэла.png" alt="Танкери продовжують заходити до Венесуели попри блокаду США"/><br /><p>Попри оголошену Сполученими Штатами блокаду венесуельських нафтових постачань, танкерні перевезення до країни тривають. Дані морського моніторингу свідчать, що частина суден продовжує прибувати до венесуельських портів або прямувати до узбережжя країни, тоді як державна компанія PDVSA активізує використання плавучих сховищ і альтернативних схем розрахунків.</p>
<h3>Фактичний стан постачання нафти</h3>
<p>За останні дні щонайменше <strong>два нафтові танкери</strong> прибули до Венесуели, ще <strong>два судна</strong>, що не перебувають під санкціями, наближаються до її узбережжя. Це відбувається на тлі різкого скорочення експорту після заяви президента США про блокаду всіх суден, що заходять у венесуельські води.</p>
<ul>
<li>експорт нафти з Венесуели у грудні скоротився <strong>приблизно удвічі</strong> порівняно з листопадом;</li>
<li>США <strong>конфіскували два повністю завантажені танкери</strong> з венесуельською нафтою;</li>
<li>більшість судновласників змінили маршрути або зупинили рейси через ризики санкцій.</li>
</ul>
<h3>Схеми обходу санкцій і роль Китаю</h3>
<p>Частина судновласників продовжує працювати з Венесуелою, використовуючи схеми, сформовані ще після запровадження енергетичних санкцій у <strong>2019 році</strong>. Венесуела розраховується нафтою за товари й послуги, зокрема за <em>обслуговування боргу перед Китаєм</em>.</p>
<ul>
<li>нафта транспортується на суднах під санкціями або через посередників;</li>
<li>частина вантажів призначена для <strong>китайських портів</strong>;</li>
<li>невідомо, чи звертатиметься Китай по спеціальні дозволи США для отримання цих обсягів.</li>
</ul>
<p>Державна компанія <strong>PDVSA</strong> не надала коментарів, Водночас міністерство нафти Венесуели заявило, що експорт нафти триватиме.</p>
<h3>Операційні обмеження та кіберінцидент</h3>
<p>Ситуацію ускладнив <strong>кібератакa</strong>, яка цього місяця змусила PDVSA зупинити централізовану адміністративну систему. Це призвело до:</p>
<ul>
<li>сповільнення відвантаження нафти в портах;</li>
<li>переорієнтації на <strong>зберігання нафти та пального безпосередньо на суднах</strong>;</li>
<li>накопичення значних запасів у портах.</li>
</ul>
<p>За даними спостережень, поблизу порту <strong>Хосе</strong> одночасно перебували майже <strong>два десятки танкерів</strong>, які очікували на вікна завантаження або подальші інструкції.</p>
<h3>Накопичення запасів і логістичні ризики</h3>
<p>Обсяг нафти, що залишалася на танкерах без відправлення, зріс:</p>
<ul>
<li>з <strong>11 млн барелів</strong> у середині грудня;</li>
<li>до <strong>приблизно 16 млн барелів</strong> наприкінці періоду спостереження.</li>
</ul>
<p>Це свідчить про зростання логістичних ризиків і обмеження пропускної здатності портової інфраструктури в умовах санкційного тиску.</p>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Ринок нафти</strong>: санкції не зупиняють постачання повністю, але знижують експорт і підвищують транзакційні витрати, стимулюючи непрозорі схеми та використання посередників.</li>
<li><strong>Логістична стійкість</strong>: накопичення до <strong>16 млн барелів</strong> на танкерах підвищує ризики аварій і страхових витрат, водночас демонструє залежність від морських маршрутів.</li>
<li><strong>Критична інфраструктура</strong>: кібератака на PDVSA підкреслила вразливість адміністративних і портових систем та необхідність інвестицій у захист і резервні механізми управління.</li>
<li><strong>Ціноутворення</strong>: зростання ризиків і обмеження доступу до флоту формують додаткову премію в ціні венесуельської нафти через знижки та витрати на обходи санкцій.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/31/tankeri-prodovzhuyut-zaxoditi-do-venesueli-popri-blokadu-ssha/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Експорт нафти з Венесуели частково відновлено після кібератаки, але ризик блокади стримує постачання</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/18/eksport-nafti-z-venesueli-chastkovo-vidnovleno-pislya-kiberataki-ale-rizik-blokadi-strimuye-postachannya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/18/eksport-nafti-z-venesueli-chastkovo-vidnovleno-pislya-kiberataki-ale-rizik-blokadi-strimuye-postachannya/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 18 Dec 2025 08:34:06 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy market]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil exports]]></category>
		<category><![CDATA[PDVSa]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[tanker blockade]]></category>
		<category><![CDATA[Venezuela]]></category>
		<category><![CDATA[Венесуэла]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[морська логістика]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153454</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30028-Нефть.jpg" alt="Експорт нафти з Венесуели частково відновлено після кібератаки, але ризик блокади стримує постачання"/><br />Державна нафтова компанія Венесуели PDVSA відновила завантаження нафти й палива в портах після кібератаки, однак більшість експортних операцій залишаються замороженими через погрози США запровадити блокаду санкційних танкерів. Ситуація загострює логістичні ризики на світовому ринку нафти та вже впливає на ціноутворення. Відновлення операцій після кібератаки У середу PDVSA поновила завантаження сирої нафти та пального після тимчасової [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30028-Нефть.jpg" alt="Експорт нафти з Венесуели частково відновлено після кібератаки, але ризик блокади стримує постачання"/><br /><p>Державна нафтова компанія Венесуели PDVSA відновила завантаження нафти й палива в портах після кібератаки, однак більшість експортних операцій залишаються замороженими через погрози США запровадити блокаду санкційних танкерів. Ситуація загострює логістичні ризики на світовому ринку нафти та вже впливає на ціноутворення.</p>
<h3>Відновлення операцій після кібератаки</h3>
<p>У середу PDVSA поновила завантаження сирої нафти та пального після тимчасової зупинки, спричиненої <strong>кібератакою типу ransomware</strong>.</p>
<ul>
<li>Операції на родовищах, НПЗ і в портах були <strong>ізольовані від центральної системи</strong> для відновлення роботи.</li>
<li>Адміністративна система компанії зазнала масштабного збою через дію антивірусного програмного забезпечення.</li>
<li>Працівники терміналів перейшли на <em>ручний облік постачання</em>, щоб уникнути повної зупинки експорту.</li>
</ul>
<p>Також у середу після короткочасного відключення електроенергії відновив роботу найбільший НПЗ країни — <strong>Amuay потужністю 645 тис. барелів на добу</strong>.</p>
<h3>Блокада США та різке падіння експорту</h3>
<p>Попри відновлення завантажень, більшість танкерів не виходять у міжнародні води через ризик затримання.</p>
<ul>
<li>Експорт нафти з Венесуели <strong>різко скоротився</strong> з понад <strong>900 тис. барелів на добу у листопаді</strong>.</li>
<li>Близько <strong>15 млн барелів</strong> венесуельської нафти залишаються заблокованими на суднах у територіальних водах країни.</li>
<li>США оголосили про намір <strong>блокувати всі санкційні танкери</strong>, що заходять або виходять з венесуельських вод.</li>
</ul>
<p>За даними TankerTrackers.com, у венесуельських водах перебуває <strong>75 танкерів</strong>, пов’язаних із так званим «тіньовим флотом», з яких <strong>38 перебувають під санкціями США</strong>. Із них <strong>15 суден уже завантажені нафтою або паливом</strong>.</p>
<h3>Вибіркове постачання та роль Chevron</h3>
<p>Не всі експортні канали заблоковані. Окремі постачання продовжуються.</p>
<ul>
<li>Компанія <strong>Chevron</strong> має <strong>два танкери</strong>, що завантажуються нафтою для постачання до США.</li>
<li>Chevron є спільним партнером PDVSA та має <strong>дозвіл США на експорт</strong> венесуельської нафти попри санкції.</li>
<li>Несанкційний супертанкер цього тижня вивіз <strong>1,8 млн барелів важкої нафти</strong>, рухаючись із вимкненим транспондером.</li>
</ul>
<h3>Нафтопродукти поза санкційним фокусом</h3>
<p>Постачання окремих нафтопродуктів триває без обмежень.</p>
<ul>
<li>Два судна вийшли з портів із вантажами <strong>метанолу та нафтового коксу</strong>.</li>
<li>США <em>не застосовують санкції</em> до нафтопродуктів і нафтохімії з 2019 року.</li>
</ul>
<h3>Військові ризики та регіональна ескалація</h3>
<p>Загроза блокади підкріплена військовою присутністю США.</p>
<ul>
<li>До Карибського регіону перекинуто <strong>тисячі військових і майже десяток бойових кораблів</strong>.</li>
<li>Щонайменше <strong>шість танкерів</strong> розвернулися, уникаючи патрульованих районів.</li>
</ul>
<p>Венесуела назвала дії США «<strong>гротескною загрозою</strong>» та заявила про порушення міжнародного права і свободи судноплавства.</p>
<h3>Вплив на ринок нафти та логістику</h3>
<p>Події навколо Венесуели мають ширші наслідки для ринку.</p>
<ul>
<li>Ціни на нафту зросли <strong>більш ніж на 1%</strong> на очікування глибшого та тривалішого скорочення постачання.</li>
<li>Покупці вимагають <strong>цінових знижок і перегляду контрактів</strong> через зростання ризиків транспортування.</li>
<li>Під загрозою опинилися імпортні постачання <strong>важкої нафти-нафти для розбавлення</strong>, зокрема з росії.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Ринок нафти</strong>: ризик тривалого випадіння венесуельських обсягів посилює потребу в диверсифікації джерел та підвищує значення стратегічних запасів.</li>
<li><strong>Логістична стійкість</strong>: блокада та «тіньовий флот» демонструють вразливість морських ланцюгів постачання до військово-політичних рішень.</li>
<li><strong>Критична інфраструктура</strong>: кібератака на PDVSA підкреслює необхідність інвестицій у кіберзахист, резервні системи управління та страхування операційних ризиків.</li>
<li><strong>Ціноутворення</strong>: зростання ризикової премії та вимоги до знижок свідчать про перерозподіл маржі на користь покупців у високоризикових юрисдикціях.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами першоджерела: <a href="https://www.reuters.com/">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30028-Нефть.jpg" alt="Експорт нафти з Венесуели частково відновлено після кібератаки, але ризик блокади стримує постачання"/><br /><p>Державна нафтова компанія Венесуели PDVSA відновила завантаження нафти й палива в портах після кібератаки, однак більшість експортних операцій залишаються замороженими через погрози США запровадити блокаду санкційних танкерів. Ситуація загострює логістичні ризики на світовому ринку нафти та вже впливає на ціноутворення.</p>
<h3>Відновлення операцій після кібератаки</h3>
<p>У середу PDVSA поновила завантаження сирої нафти та пального після тимчасової зупинки, спричиненої <strong>кібератакою типу ransomware</strong>.</p>
<ul>
<li>Операції на родовищах, НПЗ і в портах були <strong>ізольовані від центральної системи</strong> для відновлення роботи.</li>
<li>Адміністративна система компанії зазнала масштабного збою через дію антивірусного програмного забезпечення.</li>
<li>Працівники терміналів перейшли на <em>ручний облік постачання</em>, щоб уникнути повної зупинки експорту.</li>
</ul>
<p>Також у середу після короткочасного відключення електроенергії відновив роботу найбільший НПЗ країни — <strong>Amuay потужністю 645 тис. барелів на добу</strong>.</p>
<h3>Блокада США та різке падіння експорту</h3>
<p>Попри відновлення завантажень, більшість танкерів не виходять у міжнародні води через ризик затримання.</p>
<ul>
<li>Експорт нафти з Венесуели <strong>різко скоротився</strong> з понад <strong>900 тис. барелів на добу у листопаді</strong>.</li>
<li>Близько <strong>15 млн барелів</strong> венесуельської нафти залишаються заблокованими на суднах у територіальних водах країни.</li>
<li>США оголосили про намір <strong>блокувати всі санкційні танкери</strong>, що заходять або виходять з венесуельських вод.</li>
</ul>
<p>За даними TankerTrackers.com, у венесуельських водах перебуває <strong>75 танкерів</strong>, пов’язаних із так званим «тіньовим флотом», з яких <strong>38 перебувають під санкціями США</strong>. Із них <strong>15 суден уже завантажені нафтою або паливом</strong>.</p>
<h3>Вибіркове постачання та роль Chevron</h3>
<p>Не всі експортні канали заблоковані. Окремі постачання продовжуються.</p>
<ul>
<li>Компанія <strong>Chevron</strong> має <strong>два танкери</strong>, що завантажуються нафтою для постачання до США.</li>
<li>Chevron є спільним партнером PDVSA та має <strong>дозвіл США на експорт</strong> венесуельської нафти попри санкції.</li>
<li>Несанкційний супертанкер цього тижня вивіз <strong>1,8 млн барелів важкої нафти</strong>, рухаючись із вимкненим транспондером.</li>
</ul>
<h3>Нафтопродукти поза санкційним фокусом</h3>
<p>Постачання окремих нафтопродуктів триває без обмежень.</p>
<ul>
<li>Два судна вийшли з портів із вантажами <strong>метанолу та нафтового коксу</strong>.</li>
<li>США <em>не застосовують санкції</em> до нафтопродуктів і нафтохімії з 2019 року.</li>
</ul>
<h3>Військові ризики та регіональна ескалація</h3>
<p>Загроза блокади підкріплена військовою присутністю США.</p>
<ul>
<li>До Карибського регіону перекинуто <strong>тисячі військових і майже десяток бойових кораблів</strong>.</li>
<li>Щонайменше <strong>шість танкерів</strong> розвернулися, уникаючи патрульованих районів.</li>
</ul>
<p>Венесуела назвала дії США «<strong>гротескною загрозою</strong>» та заявила про порушення міжнародного права і свободи судноплавства.</p>
<h3>Вплив на ринок нафти та логістику</h3>
<p>Події навколо Венесуели мають ширші наслідки для ринку.</p>
<ul>
<li>Ціни на нафту зросли <strong>більш ніж на 1%</strong> на очікування глибшого та тривалішого скорочення постачання.</li>
<li>Покупці вимагають <strong>цінових знижок і перегляду контрактів</strong> через зростання ризиків транспортування.</li>
<li>Під загрозою опинилися імпортні постачання <strong>важкої нафти-нафти для розбавлення</strong>, зокрема з росії.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Ринок нафти</strong>: ризик тривалого випадіння венесуельських обсягів посилює потребу в диверсифікації джерел та підвищує значення стратегічних запасів.</li>
<li><strong>Логістична стійкість</strong>: блокада та «тіньовий флот» демонструють вразливість морських ланцюгів постачання до військово-політичних рішень.</li>
<li><strong>Критична інфраструктура</strong>: кібератака на PDVSA підкреслює необхідність інвестицій у кіберзахист, резервні системи управління та страхування операційних ризиків.</li>
<li><strong>Ціноутворення</strong>: зростання ризикової премії та вимоги до знижок свідчать про перерозподіл маржі на користь покупців у високоризикових юрисдикціях.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами першоджерела: <a href="https://www.reuters.com/">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/18/eksport-nafti-z-venesueli-chastkovo-vidnovleno-pislya-kiberataki-ale-rizik-blokadi-strimuye-postachannya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/morska-logistika/feed/ ) in 1.16393 seconds, on Jul 16th, 2026 at 12:26 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Jul 16th, 2026 at 1:26 pm UTC -->