Світові ціни на нафту та газ знизилися більш ніж на 1%, однак під поверхнею ринку назрівають глибокі структурні зміни. Переговори США–Іран, блокування Україною російських трубопроводів, рекордні імпортні показники Китаю та штучний дефіцит супертанкерів формують нову архітектуру глобальної торгівлі енергоносіями. Водночас ринок морських перевезень переживає безпрецедентну концентрацію — 10% світового флоту VLCC опинилося під контролем одного гравця.

Геополітика, танкери та рекорди імпорту: що визначає тренд

Станом на ранок вівторка еталонні сорти WTI та Brent знизилися більш ніж на 1%. Brent втратила понад 1 долар за барель, опустившись нижче 68 доларів/барель після заяв Тегерана про досягнення розуміння з США.

• Позитивні сигнали з переговорів США–Іран стримують зростання цін.
• Водночас жорстка риторика щодо війни рф проти України підтримує «бичачі» настрої.
• Іран паралельно провів військові навчання, а сили КВІР тимчасово перекривали частини Ормузької протоки, що посилило невизначеність.

Спроба «захоплення» ринку VLCC: 120 супертанкерів під контролем

Світовий сегмент перевезень сирої нафти зазнав потужного шоку. Південнокорейська група Sinokor, очолювана Га-Хюн Чунгом, придбала або зафрахтувала понад 120 VLCC — це близько 10% світового флоту, який налічує 1 032 судна.

• Нещодавно придбано 8 VLCC у компанії Frontline за 831,5 млн доларів.
• Ціна 10-річного VLCC зросла на 20 млн доларів за шість тижнів — до приблизно 105 млн доларів за судно.
• Ставки фрахту стрімко зростають через дефіцит тоннажу.

VLCC (Very Large Crude Carrier) — це супертанкери місткістю близько 2 млн барелів нафти, ключовий інструмент глобальної морської торгівлі.

Китай б’є рекорди імпорту російської нафти

Морський імпорт російської нафти до Китаю вперше в історії перевищить 2 млн барелів на добу, що на 300 тис. барелів/добу більше попереднього рекорду, встановленого в січні.

• Зростання пов’язане зі зменшенням закупівель Індією сорту Urals.
• Китай посилює роль головного морського покупця російської сировини.

Світовий нафтовий ринок входить у фазу підвищеної турбулентності, де ціна бареля дедалі більше залежить не лише від балансу попиту й пропозиції, а й від контролю над логістикою та геополітичними рішеннями.

Джерело: Terminal

За матеріалами: OilPrice

Після «найсильнішого з липня» підйому котирувань, спричиненого жорсткою риторикою Дональда Трампа щодо росії, ринок нафти стабілізувався. Первинним тригером виступили геополітичні ризики; подальша динаміка свідчить, що частину ризикової надбавки ринок уже врахував у цінах.

Стабілізація цін після геополітичного імпульсу

Що сталося

• Геополітичний імпульс: «hawkish» (жорстка) риторика Дональда Трампа щодо росії посилила геополітичні ризики.
• Ринкова реакція: відбувся найсильніший з липня підйом цін на нафту.
• Поточний стан: після стрибка ціни стабілізувалися, що вказує на часткове вичерпання короткострокового імпульсу.

Вплив на конкуренцію

• Цінова чутливість: різкий підйом свідчить про високу еластичність очікувань трейдерів до політичних сигналів, що тимчасово підсилює позиції виробників із нижчими граничними витратами.
• Перерозподіл маржі: у фазі різких коливань короткострокову вигоду отримують трейдери та хедж-фонди з кращими моделями керування ризиками; виробники та переробники стикаються з нерівномірним перерозподілом маржі залежно від ступеня хеджування.
• Конкурентні позиції експортерів: посилення геополітичної напруги навколо росії може тимчасово підвищувати ризикові знижки до її сорту нафти, що покращує відносну привабливість альтернативних постачань.

Ймовірні ринкові зміни

• Ризикова надбавка: після первинного сплеску ринок переходить до стабілізації, що свідчить про часткове зняття ризикової надбавки у цінах.
• Структура строкової кривої: імпульс волатильності здатен короткостроково змінювати баланс між спотом і ближніми ф’ючерсами, впливаючи на спреди й тактичні стратегії зберігання/відвантаження.
• Поводження учасників: на фоні геополітичних сигналів підвищується попит на хеджування, що посилює конкуренцію між постачальниками ліквідності на деривативних ринках.

Ринок

• Індекс чутливості до політики: епізод «найсильнішого з липня» підйому демонструє, що політичні коментарі високого рівня залишаються драйвером короткострокових трендів.
• Сигнал для інвесторів: стабілізація після стрибка вказує на швидке перетравлення новин і повернення до оцінки фундаментальних факторів.
• Конкуренція між бенчмарками: різна сила реакції на геополітичні ризики може змінювати відносні оцінки маркерних сортів, впливаючи на цінові диференціали і торгові потоки.

Джерела

Джерело: Terminal

За матеріалами: Bloomberg

Українська дронова кампанія вивела з ладу до 17% нафтопереробних потужностей росії, що спричинило дефіцит і стрибок цін на пальне. Рекордні оборонні видатки — 41% бюджету-2025 — розігріли ринок праці, підштовхнули інфляцію до ≈10% і змусили Центробанк підвищувати ставки. ВВП у I кварталі 2025 року впав на 0,6% кв./кв., а урядові прогнози зростання знижено до 1,5%. Ризики: стагнація або рецесія, податкові підвищення та погіршення добробуту споживачів — із наслідками для конкуренції та світових ринків нафти.

Причинно-наслідкові зв’язки російської паливно-економічної кризи

1) Центральний вузол

• Шок пропозиції пального + перегрів військових видатків → інфляція ~10%, підвищення ставок, уповільнення економіки, зниження купівельної спроможності.

2) Факти

• Дрони України вивели з ладу до 17% НПЗ росії.
• Оборонні та силові видатки: 41% усіх видатків бюджету 2025 року — найвище з часів «холодної війни».
• Інфляція: близько 10%; Центробанк підвищує ставки для стримування.
• ВВП I кв. 2025: -0,6% кв./кв.; перше скорочення з 2022 року (тоді економіка падала на 1,4% р/р).
• Орієнтир зростання від уряду: 1,5% (заява міністерства фінансів).
• Бюджетний дефіцит у 2025 році на траєкторії до 5 трлн рублів (еквівалент $62 млрд).
• Споживчий вимір (москва): бензин за кілька тижнів зріс на 30%+ — з 45 до 60 руб./л; чистий денний дохід водія таксі впав до ~75% від колишнього рівня.

3) Як це транслюється на конкуренцію та ринки нафти

3.1. Гілка «Внутрішня пропозиція пального в росії»

• Втрата 17% переробки → падіння внутрішньої пропозиції → дефіцит і зростання цін.
• Наслідок для конкуренції всередині рф: перевага НПЗ/постачальників, що зберегли потужності; посилення ринкової сили локальних трейдерів у регіонах із дефіцитом.
• Ринкова логіка: дорожче пальне підвищує витрати логістики й агросектору → розширює інфляційний імпульс поза енергетикою.

3.2. Гілка «Зовнішні балансувальні потоки»

• Менше внутрішньої переробки → потенційне зростання імпорту/перенаправлення постачання сирої нафти та нафтопродуктів у/з третіх країн.
• Вплив на світову конкуренцію: регіональні премії/дисконти на дизель/бензин можуть розширитися; трейдери з альтернативними маршрутами отримують тимчасову перевагу.

3.3. Гілка «Макрофінанси та ціноутворення»

• 41% бюджету на оборону → перетік ресурсів у військовий сектор → вузькі місця у цивільній переробці, логістиці та інвестиціях.
• Підвищені ставки → дорожче кредитування НПЗ/видобутку/торгівлі → обмеження модернізацій та оборотного капіталу.
• Для ринку нафти: вища собівартість і ризик-премії → зменшення цінової агресивності експорту з рф у короткому періоді.

3.4. Гілка «Очікування та ризики»

• Озвучено ризики стагнації/рецесії; окремі посадовці говорять про «швидше, ніж очікували» охолодження зростання.
• Імовірні податкові підвищення (зокрема ПДВ) → перекладання витрат на споживача → +10–15% до цін понад поточну інфляцію.
• Структурний висновок: слабший внутрішній попит + дорожче фінансування → зниження інвестицій у нафтопереробку та логістику, що довше утримуватиме дефіцити.

4) Цінові та соціальні ефекти

• Споживачі: падіння реальних доходів (приклад із м. москва: пальне +30%+; дохід водія таксі −25%).
• Ринок праці: військові контракти конкурують із цивільними роботодавцями, деформуючи зарплатні очікування.
• Політична економія: дефіцити та інфляція тестують підтримку війни; влада прагне «м’якої посадки» без втрати соціальної лояльності.

5) Прямі цитати

«Криза триває, вона розвивається, вона зростає, вона посилюється… і стає неможливо її повністю приховати». — Ігор Ліпсіць, російський економіст

«Це очікуване уповільнення зростання. Наразі воно дуже схоже на м’яку посадку, а не на гостру кризу». — Лаура Соланко, Інститут економік, що розвиваються, Банку Фінляндії

«Отже, далі буде стагнація — фактично нуль або 1% зростання — а потім настане рецесія». — Богдан Бакалейко, колишній російський журналіст та економічний коментатор

«Я впевнений, що зрештою нам вдасться… підтримати необхідні темпи зростання, зберігаючи інфляцію мінімальною». — володимир путін

«Це найхижіший податок… ціни злетять щонайменше на 10–15% понад те». — Владислав Жуковський, незалежний економіст (про можливе підвищення ПДВ)

6) Аналітичні висновки для ринку нафти

• Короткостроково: внутрішній дефіцит пального в рф підтримує високі регіональні ціни на нафтопродукти, розширює спреди між хабами та створює можливості арбітражу для постачальників із доступом до альтернативних маршрутів постачання.
• Середньостроково: поєднання високих ставок, можливих податкових підвищень і пріоритету військових видатків стримує інвестиції у переробку та логістику, що зберігатиме структурну напругу пропозиції.
• Конкуренція: виграють виробники/трейдери поза рф із гнучкими ланцюгами постачання; усередині рф посилюється ринкова влада тих НПЗ, що залишилися в строю.

7) Хронологія подій та заяв

• Вересень 15, 2025, 9:00 AM CDT: публікація матеріалу зі зведеннями щодо 17% втрачених потужностей НПЗ, інфляції ~10% та падіння ВВП на 0,6% кв./кв.
• Офіційні коментарі: фінмін знижує прогноз зростання до 1,5%; мінекономіки попереджає про «швидше, ніж очікували» охолодження; сбербанк говорить про можливу «стагнацію»; кремль декларує контроль над інфляцією.

Джерело: Terminal

За матеріалами: oilprice.com

Світові ф’ючерси на нафту та бензин завершують тиждень у мінусі, попри тимчасове зростання цін на дистиляти. Ринки перебувають у стані невизначеності через очікувані результати зустрічі на Алясці між президентом США Дональдом Трампом та президентом росії Володимиром Путіним, а також на тлі планів ОПЕК і союзників збільшити видобуток у вересні.

Ключові фактори впливу на ринок

• Геополітичний чинник: можливе досягнення угоди щодо війни в Україні може призвести до послаблення санкцій проти російського енергетичного експорту.
• Якщо припинення вогню не буде погоджене, очікується, що Трамп запровадить суворіші санкції, здатні скоротити постачання російської енергії на світові ринки.
• Плани ОПЕК+: у вересні очікується збільшення видобутку, що може посилити профіцит і знизити ціни наприкінці року.

Динаміка котирувань

• WTI (вересневий контракт NYMEX): зниження на 0,42 дол. до $63,54/бар., що на 0,34 дол. нижче рівня 8 серпня.
• WTI (жовтневий контракт): мінус 0,41 дол., до $62,62/бар.
• Brent (жовтень): падіння на 0,38 дол. до $66,46/бар., що на 0,13 дол. нижче тижневої угоди.
• Brent (листопад): зниження на 0,30 дол. до $65,86/бар.
• RBOB (вересень): мінус 0,0185 дол./гал.
• RBOB (жовтень): мінус 0,0137 дол./гал. (перший місяць торгувався на 0,4% вище рівня 8 серпня).
• ULSD (вересень): +0,0201 дол. до $2,2546/гал.
• ULSD (жовтень): +0,0181 дол. до $2,2504/гал.

Ризики та перспективи

• Висока залежність цін від результату переговорів США–росія.
• Потенційне збільшення пропозиції від ОПЕК+ у вересні, що може створити надлишок нафти на ринку.
• Підвищена волатильність ф’ючерсів на бензин та дистиляти, що свідчить про чутливість трейдерів до короткострокових новин.

Джерело: Terminal

За матеріалами: morningstar.com

Попри дипломатичні зусилля, країни G7 готові посилити тиск на росію, яка відмовляється від припинення війни в Україні

Міністри фінансів G7 домовились розглянути нові санкції проти росії у разі, якщо та не зробить кроків до припинення війни в Україні.  Активи російського уряду залишаться замороженими, доки москва не припинить агресію та не компенсує Україні завдані збитки. Країни G7 заявили, що жодна компанія або країна, яка фінансує чи постачає озброєння росії, не отримає прибутку від післявоєнного відновлення України.

«Це дуже серйозна заява», — зазначив міністр фінансів Канади Франсуа-Філіп Шампань, назвавши її ключовим елементом підсумкового комюніке.

• У зустрічі взяв участь міністр фінансів України Сергій Марченко, який закликав G7 підтримувати санкційний тиск на росію.
• Президент США Дональд Трамп візьме участь у саміті G7 у червні, що пройде поблизу місця зустрічі міністрів у Канадських Скелястих горах.
• Президент України Володимир Зеленський у своєму відеозверненні заявив про готовність України якнайшвидше завершити війну.

«Інтерес України – не затягувати війну, а бути готовою до будь-якого розвитку подій. Увесь світ бачить: війна триває через росію. Ми зі свого боку виконуємо все необхідне — потрібна лише взаємна готовність з боку росії. А її зараз немає», — наголосив Зеленський.

• Російська сторона заявила, що нова мирна зустріч ще не узгоджена, попри повідомлення про потенційні переговори у Ватикані.
• 19 травня Трамп провів телефонну розмову з путіним, однак вона не призвела до жодних поступок з боку кремля.
• путін здійснив несподіваний візит до Курської області, де заявив, що війська рф створюють «буферну зону» вздовж кордону з Україною.

«Наші сили виконують це завдання, ворожі вогневі точки активно подавляються, робота триває», — заявив путін.

• Україна рішуче відкинула план путіна щодо «буферної зони», вважаючи його доказом небажання росії припинити війну.

«Ці нові агресивні заяви чітко відкидають мирні ініціативи й доводять, що путін був і залишається єдиною причиною, чому триває вбивство», — написав заступник міністра закордонних справ Андрій Сибіга на X.

• путін також доручив розробити комплексну програму відновлення південних регіонів росії, які зазнали ударів українських дронів — Курської, Бєлгородської та Брянської областей.

Джерело: Terminal
За матеріалами: oilprice.com,

Претензии Белоруссии по стоимости поставок нефти из РФ обусловлены проходящим сейчас в российской нефтяной отрасли налоговым маневром, подразумевающим постепенное снижение экспортной пошлины и рост НДПИ.

Об этом пишет Прайм.

Это означает переход белорусской нефтепереработки на рыночные рельсы, тогда как раньше нефть шла фактически по внутрироссийской цене, говорят опрошенные агентством «Прайм» эксперты. Они не видят экономических возможностей для поиска компромисса и адекватной по цене альтернативы российской нефти, однако считают, что из политических соображений Москва может предоставить скидку.

Россия и Белоруссия не могут договориться по цене поставок нефти. И хотя с начала года прошло уже 10 дней, этот вопрос по-прежнему остается открытым. Президент Белоруссии Александр Лукашенко в четверг заявил, что до сих пор не договорился с президентом РФ Владимиром Путиным по поставкам нефти в республику, поскольку Москва хочет продавать сырье Минску по цене, которая превышает мировую.

В самом начале 2020 года Россия прекратила подачу нефти для обоих белорусских НПЗ, но уже через несколько дней прокачка возобновилась. Однако ясности по ценам по-прежнему нет: одни источники в РФ говорят, что Белоруссия не хочет платить по рыночной стоимости, другие – что РФ предлагает сохранить прошлогодние расценки. В свою очередь, в белорусском госконцерне «Белнефтехим» утверждают, что стоимость нефти для нефтеперерабатывающих заводов Белоруссии из-за налогового маневра в РФ в 2020 году вырастет более чем на 20 долларов за тонну.

Причина спора в налоговом маневре, который проводится в российской нефтяной отрасли, указывают эксперты. Речь идет о постепенном снижении экспортной пошлины, которая должна обнулиться к 2024 году, и росте НДПИ, который полностью заложен в цену поставок. Фактически это означает перевод белорусской нефтепереработки на рыночные рельсы, говорит старший директор группы по природным ресурсам и сырьевым товарам агентства Fitch Дмитрий Маринченко.

Ранее цены на нефть при поставках в Белоруссию зачастую не учитывали экспортные пошлины, и можно было за счет этого выигрывать в стоимости нефтепереработки. «По сути, белорусские поставщики получали российскую нефть по внутренней цене, перерабатывали в нефтепродукты и их поставляли по мировой цене на рынок (чаще всего это были поставки в Польшу и Украину)», — пояснила аналитик по товарным рынкам «Открытие Брокер» Оксана Лукичева.

В настоящее время налоговый маневр приводит к тому, что доля экспортной пошлины в цене нефти снижается, а в скором времени пошлина совсем исчезнет. Поэтому играть за счет разницы цен на внутреннем и мировом рынке станет невозможно. Это возмущает белорусских покупателей, теряющих бизнес, добавила она.

Российские власти обещают поставки в Белоруссии нефти и газа по внутрироссийским ценам при условии полной интеграции в экономику РФ – единый рынок производства и сбыта товаров. «Однако предложение о полном вхождении в российский рынок и настройке работы по правилам российского Минэнерго также не принимается, так как есть желание сидеть на двух стульях, как у всех региональных элит», — говорит Лукичева.

Ценообразование на нефть в России и Белоруссии основывается на принципе экспортного паритета, что означает, при прочих равных, рост цен на нефть при снижении размера экспортных пошлин для всех «внутренних» потребителей. При этом в реальных рыночных условиях возможны некоторые отклонения от экспортного паритета как в большую, так и в меньшую сторону (премия или дисконт), отмечает младший директор по корпоративным рейтингам Эксперт РА Филипп Мурадян.

Минск не устраивают новые, более высокие цены, и он хотел бы их снизить. В связи с этим ведется поиск прочих вариантов, относительно которых аналитики настроены скептически. Белоруссия пытается любыми способами добиться от России компенсаций за рост цен на нефть.

«Ранее Белоруссия настаивала на полной компенсации негативного эффекта налогового маневра, требуя предоставления своим НПЗ аналога российского обратного акциза на нефть. Однако этот вопрос вряд ли будет решен в ближайшие два года, так как двум странам будет необходимо унифицировать налоговое законодательство. Сейчас Белоруссия пытается хотя бы частично «облегчить жизнь» внутренним потребителям, на уровне компаний добиваясь отмены сложившейся премии к экспортному паритету», — полагает Мурадян.

В конце 2019 года Лукашенко говорил о необходимости начать поиск альтернативы российским поставкам. Нефтяной рынок весьма демократичен и не привязан к определенным производителям, поэтому возможен, к примеру, реверс саудовской или американской нефти через Польшу или танкерные поставки через порты Балтии из любых стран.

Однако, по данным источников в отрасли, поставки нефти Белоруссии из России на условиях 2019 года будут дешевле других поставок с мирового рынка минимум на 1,6 млрд долларов в год при их стандартном годовом объеме в 24 млн тонн.

Аналитики также сомневаются в том, что удастся найти более выгодную альтернативу. «Вряд ли кто-то будет готов поставлять нефть в Белоруссию по ценам ниже, чем Россия, разговоры о реверсных поставках пока скорее являются попыткой улучшить переговорную позицию», — полагает Мариниченко.

Скорее всего, будет найден компромисс, Москва предоставит небольшую скидку, чтобы избежать политических издержек — история проучилась довольно громкой и может негативно сказаться на имидже России в Белоруссии, заключил он.

Читайте в «Терминале», Россия с 1 января 2020 года прекратила подачу нефти для НПЗ Беларуси. Страны уже давно пытаются договориться о взаимовыгодных условиях поставки российской нефти, но между ними регулярно возникают разногласия. Есть ли у белорусской стороны нефтяные запасы и как долго НПЗ республики смогут работать в штатном режиме — об этом в комментарии журналистам «Терминала» рассказал директор специальних проектов НТЦ «Психея» Геннадий Рябцев.

Власти Венесуэлы заявили о проработке темы переноса офиса PDVSA в Москву.

Об этом сообщил вице-президент по вопросам планирования Венесуэлы Рикардо Менендес, пишет «АНГИ».

«Перенос офиса PDVSA свидетельствует о стратегическом характере наших отношений в сфере энергетики. Сейчас процедура идет в нормальном режиме», — сказал вице-президент по итогам переговоров с министром иностранных дел России Сергеем Лавровым в московской гостинице «Националь».

Он не уточнил сроки, в которые может произойти перенос офиса нефтекомпании в Москву, пишет АНГИ.

В конце января американские власти ввели санкции против PDVSA, из-за чего американские компании, покупающие венесуэльскую нефть, были вынуждены переводить средства на заблокированный счет компании в США.

«Терминал» писал, Национальная ассамблея Венесуэлы, контролируемая оппозицией, назначила свой совет директоров государственной нефтехимической компании Petroquímica de Venezuela (Pequiven).

Президент Венесуэлы Николас Мадуро распорядился перевести офис нефтяной компании PDVSA из Лиссабона в Москву.

Об этом сообщила вице-президент страны Делси Родригес, пишет «Интерфакс».

«Президент Николас Мадуро дал распоряжение закрыть лиссабонское отделение PDVSA и перенести офис в Москву», — сказала Родригес на совместной пресс-конференции с главой МИД России.

Она подчеркнула, что Венесуэла будет предпринимать необходимые шаги для того, чтобы гарантировать право на защиту, разбирательство и возврат своих законных активов «в тех странах, где это необходимо».

Россия собирается сократить поставки нефти в Беларусь до 4 млн т. в первом квартале после того, как сторонам не удалось до конца прошлого года найти решение газового спора.

Об этом сообщает «Коммерсант» ссылаясь на свои источники.

По словам издания, российское Минэнерго передало новый график белорусской стороне 28 декабря, и согласно ему, объем поставок составит 4 млн т. вместо предполагавшихся 4,5 млн т. В Беларуси, выразили несогласие с таким подходом вице-премьеру РФ Аркадию Дворковичу. Если такой уровень поставок сохранится и дальше, вместо предполагавшихся 18 млн т. по итогам года Беларусь может получить только 16 млн т. Теперь Москва, по мнению «Коммерсанта», продолжит практику сокращения поставок нефти, чтобы побудить Минск погасить более $400 млн долга за газ.

Напомним, правительство Республики Беларусь планировало в 2017 году повысить цену на транзит российской нефти по своей территории на 20%, что не устраивало российскую сторону. Решение было отложено, и сейчас продолжается переговорный процесс между сторонами. Правительство РБ надеется, что компромиссное решение по нефтегазовому вопросу с Россией будет найдено не позднее I квартала 2017 года. Ранее президент Беларуси Александр Лукашенко назвал затянувшиеся споры о цене на российский газ и последовавшее за ними снижение поставок нефти давлением на страну.

Как сообщал «Терминал«, в случае, если договоренность  по нефтегазовому вопросу так и не будет достигнута, Беларусь самостоятельно установит тарифы с вводом их в действие с 1 февраля.

Великобритания отказалась от проекта по строительству газопровода «Северный поток» для экспорта российского энергоресурса в Соединенное Королевство.

Проект был «забракован» по причине ухудшения отношений с Москвой, передает британская газета The Times.

При этом, еще два года назад, когда проект только был предложен, британские власти были согласны.

Однако, когда в феврале текущего года компания «Газпром» и ее партнеры по консорциуму провели технико-экономическое обоснование проекта, то сразу же столкнулись с отказом европейских властей санкционировать проект, который бы увеличил зависимость от российского газа. Участники проекта стали один за другим покидать консорциум, по мере того, как становилось очевидно, что проект не будет реализован.

Более того, конфликт в Украине и санкции ЕС в отношение России стали «смертным приговором для проекта».

Добавим, представитель британского аналитического центра Chatham House Джон Лок отметил также то, что, учитывая уровень напряженности в отношениях России с западными странами на данный момент, он не видит возможности, чтобы этот проект продвинулся дальше чертежной доски.

«Украина остается хрупкой, и не ясно, как Киев собирается обеспечить надежные поставки газа в течение зимы», — подчеркнул он.

При этом, по его словам, это вряд ли является благоприятным фоном для «Газпрома», чтобы продолжать экспансию на европейском рынке.

Отметим, консорциум, 51% акций которого принадлежит «Газпрому», собирался построить два дополнительных газопровода, проходящих по дну Балтийского моря, чтобы поставлять газ в Великобританию и Нидерланды. Также, к проекту собиралась присоединиться энергетическая группа BP.

Стоит добавить, что из-за падения объемов добычи газа в Северном море, Великобритания к 2020 году должна будет обеспечивать 70% своих потребностей за счет импорта. Продление же «Северного потока» могло бы покрыть около 6% потребления энергоресурса в Великобритании.