Стрибок цін на нафту після загострення навколо Ірану майже миттєво позначився на українських заправках, але подальше послаблення біржових котирувань не принесло такого ж швидкого здешевлення у роздробі. Найгостріше це проявилося на ринку дизельного пального, яке за березень-квітень подорожчало значно сильніше за бензин. Причина полягає не лише у зовнішньому шоку через Ормузьку протоку, а й у внутрішній структурі ринку: високій залежності від імпорту, вразливій логістиці, слабкій конкуренції та підозрах у завищеній маржі великих мереж АЗС. Про це йдеться у матеріалі Главком

Як близькосхідна криза перетворилася на ціновий шок для українських водіїв

Загострення на Близькому Сході вдарило по світовому нафтовому ринку через Ормузьку протоку — один із ключових маршрутів глобального енергетичного експорту. Саме через неї в мирний час проходило близько 20% світової нафти та скрапленого газу. На цьому тлі котирування Brent — еталонної світової марки нафти — за лічені дні перевищили $120 за барель, а згодом закріпилися поблизу $100, хоча до війни трималися біля $65–67 за барель.

Що відбулося з цінами в Україні

• За нафти на рівні близько $67 за барель бензин А-95 в Україні коштував 58–60 грн/л.
• Після перших ударів США та Ізраїлю по Ірану наприкінці лютого барель спершу піднявся до близько $85, а за кілька днів — понад $100.
• 3 березня літр А-95 на українських АЗС здорожчав більш ніж на 2 грн — із 62,87 до 65 грн.
• 4 березня бензин додав ще 2 грн, а 5 березня — ще 1 грн.
• До 24 березня середня ціна А-95 досягла 72 грн/л.
• У квітні бензин пішов на новий виток здорожчання і 8 квітня сягнув піку 73,32 грн/л, після чого коливався біля 73,1 грн/л.
• Різниця між мережами за одним і тим самим видом пального сягала 5–6 грн/л.

Чому дизель став головним болем економіки

Ще різкішим виявилося подорожчання дизельного пального. Якщо бензин дорожчав поступово, то дизель за короткий період продемонстрував майже шокову динаміку.

• Упродовж березня дизель здорожчав майже на 23 грн/л — із 62,7 до 85,4 грн/л.
• У квітні ріст продовжився: ще плюс 6 грн/л.
• Станом на 15 квітня дизель коштував близько 91,4 грн/л.

Із тексту випливає, що це подорожчання має для України значно тяжчі наслідки, ніж ріст ціни бензину. Дизель споживають аграрії в розпал посівної, автомобільні перевізники, які стали критично важливими через проблеми із залізничною та морською логістикою, важка військова техніка, а також генератори під час відключень електроенергії. Тобто мова йде не лише про витрати водіїв, а про витрати всієї економіки та секторів, від яких залежить стійкість країни.

Чому саме дизель вистрілив сильніше за бензин

Український ринок орієнтується не на сиру нафту як таку, а на готові нафтопродукти, імпортовані ззовні. Саме тому ключовим орієнтиром для ціни в Україні є не стільки барель нафти, скільки вартість дизельного пального на європейських хабах.

• Після 2022 року Європа припинила закупівлі дизелю з росії.
• Одним із головних джерел імпорту дизелю та важкої нафти (sour crude — сировина, важлива для виробництва дизелю) став Близький Схід.
• На тлі нестабільності в регіоні ціни на дизель у Роттердамі зросли з $650–700 за тонну до майже $1500 у пікові періоди.
• На момент описаних подій вони коливалися біля $1200 за тонну.

Отже, дизель подорожчав непропорційно не лише через нервову реакцію ринку, а й через структурний дефіцит саме цього виду продукту в Європі.

Чому зниження світових цін не дає швидкого здешевлення на АЗС

Описана поведінка роздробу відповідає так званому «ефекту ракети та пір’я»: коли оптові або біржові ціни зростають, роздріб реагує швидко й різко; коли вони знижуються, здешевлення на колонках або не відбувається, або відбувається дуже повільно. Для непідготовленого читача це означає просту річ: ціна вгору летить як ракета, а вниз опускається як пір’їна.

• Коли енергоносії у світі дорожчали, українські АЗС майже одразу переписували цінники.
• Коли нафта дешевшала, відповідного швидкого відкату вниз споживачі майже не бачили.
• Трейдери пояснювали це послабленням гривні, ускладненою логістикою, нестачею дизелю в Європі, подорожчанням гуртових цін майже вдвічі та зростанням премій постачальникам на 10–15%.

«Коли світові котирування на нафту зросли — ціни на заправках одразу підскочили, а коли нафта подешевшала — чому ми не бачимо зниження?» — Ніна Южаніна

Що кажуть експерти про механіку ціноутворення

Експерти заперечують спрощене пояснення, ніби ціна на українських АЗС автоматично й прямо залежить від біржової ціни нафти.

«Лише приблизно в 7% випадків ціни на АЗС в Україні рухаються синхронно зі світовими котируваннями нафти. У решті випадків ситуація зовсім інша» — Геннадій Рябцев

Цей висновок важливий, бо він змінює саму рамку дискусії. Якщо зв’язок між нафтою та роздрібною ціною такий слабкий, то синхронне й майже миттєве підвищення на АЗС у день біржового стрибка виглядає не як нормальна ринкова реакція, а як ознака внутрішньої поведінки самого ринку роздрібного пального.

Підозри щодо завищеної маржі

Одна з центральних претензій стосується структури кінцевої ціни.

• За оцінкою Геннадія Рябцева, у нормальних європейських країнах податки становлять близько 55% кінцевої ціни.
• Постійні витрати АЗС — близько 15%.
• Маржа мережі — лише 3–5%.
• Тобто на власне товарну складову припадає приблизно 25–27% ціни.

В Україні, за його словами, картина інша:

• частка податків — близько 45%;
• мережа забирає собі щонайменше 15% від ціни;
• на преміальному пальному — ще більше;
• це у 4–5 разів більше, ніж у Польщі.

З цієї логіки випливає важливий висновок: якщо в українській ціні велика частка припадає на торговельну маржу, тоді швидке і майже одночасне подорожчання на АЗС може пояснюватися не лише зовнішнім шоком, а й внутрішнім бажанням великих операторів зберігати або збільшувати прибутковість у кризовий момент.

Чи була змова великих мереж

У згаданому матеріалі немає доказу змови як встановленого юридичного факту, але є кілька аргументів, через які підозри залишаються. Антимонопольний комітет, за словами його голови Павла Кириленка, не побачив доказів змови та заявив, що оператори скаржаться на падіння обсягів продажів і зниження рентабельності, а також декларують готовність знижувати ціни.

Водночас критики цього висновку вказують на такі обставини:

• ціни у великих мережах зросли майже синхронно;
• в перший день підвищення ціна на стелах великих мереж була однаковою до копійки;
• публічний висновок про відсутність змови прозвучав ще до завершення розслідування;
• ринок слабко і повільно реагував на подальше зниження світових котирувань.

Таким чином, у межах наданих даних коректно говорити не про доведену змову, а про ознаки скоординованої ринкової поведінки, які викликали сумніви в депутатів та експертів.

Європейські країни застосовували широкий набір інструментів:

• зниження або скасування ПДВ (податку на додану вартість) та акцизу на бензин і дизель;
• обмеження роздрібної націнки;
• переговори з постачальниками пального;
• обмеження на купівлю дизельного пального;
• пільги для перевізників;
• в Угорщині — навіть заморожування цін для автомобілів з угорськими номерами.

Український уряд обрав інший шлях:

• не пішов на зниження податків, аргументуючи це потребами бюджету й фінансуванням армії;
• запустив програму «кешбек на пальне»;
• держава повертає 15% витрат на дизель, 10% — на бензин і 5% — на автогаз;
• «Укрнафта» отримала завдання продавати пальне з мінімальною торговельною націнкою до стабілізації ситуації;
• після поїздки президента до країн Близького Сходу було оголошено про домовленість щодо постачання нафтопродуктів із країн Перської затоки щонайменше на один рік, хоча механізм цих постачань на момент публікації залишався незрозумілим.

Чому «паливний кешбек» викликав критику

Ключова претензія до цієї програми полягає в тому, що держава в умовах дорогої сировини і дефіцитного дизелю фактично не стимулює економію, а частково оплачує подальше споживання з бюджету. Така логіка викликала хвилю критики.

«Зараз на ринку значно більше психологічної паніки та намагання спекулянтів заробити, ніж реального фізичного дефіциту нафти і нафтопродуктів» — Андрій Мизовець

За логікою експертів, бюджетне субсидування попиту в умовах слабкої конкуренції може не знизити тягар для споживача, а навпаки — дозволити великим мережам легше втримувати високі ціни.

Що відбувається з конкуренцією на ринку

Є ще один важливий чинник — нерівні умови для великих мереж і малого бізнесу.

• Авансові платежі з податку на прибуток становлять 60 тис. грн на місяць з АЗС.
• Підвищення акцизів і ці платежі значно легше витримують великі оператори, ніж невеликі дистриб’ютори.
• Особливо болісно це б’є по заправках у прифронтових зонах, де клієнтами є військові, лікарні, сільгоспвиробники.
• Зі скороченням числа малих гравців слабшає конкуренція, а великі мережі отримують більше простору для утримання високої маржі.

Отже, проблема ціни постає не лише як наслідок глобальної кризи, а і як наслідок ринкової концентрації: коли слабшають малі гравці, великі мережі отримують більше свободи в ціноутворенні.

Можливі зміни на ринку нафти й нафтопродуктів

Лише на основі наданого тексту можна зробити кілька висновків про можливі зміни ринку.

• Диверсифікація джерел вже стала вимушеною реальністю для Європи після відмови від дизелю з росії у 2022 році, але нова залежність від Близького Сходу створила іншу вразливість.
• Логістична стійкість виявилася недостатньою: проблеми в Ормузькій протоці майже миттєво вдарили по європейських хабах і, через імпортну залежність України, по українському роздрібному ринку.
• Сценарій блокади ключового маршруту вже фактично спрацював як ціновий шок: навіть без повного фізичного дефіциту сам ризик порушення судноплавства різко підняв ціни.
• Оголошені домовленості з країнами Перської затоки про постачання нафтопродуктів на рік свідчать, що влада шукає додаткові канали постачання, але не зрозуміло, як саме вони працюватимуть на практиці.

Захист критичної інфраструктури та економічна стійкість

Дизель став елементом критичної стійкості країни.

• На дизелі працює важка військова техніка.
• На дизелі тримаються генератори під час відключень електроенергії.
• Він критично важливий для агросектору та автоперевезень, які підтримують експорт та імпорт.

Тому різке подорожчання дизелю — це не просто споживча проблема, а ризик для секторів, які забезпечують оборонну, логістичну й економічну стійкість держави.

Зміни у ціноутворенні: податки, маржа, конкуренція

• Структура ціни в Україні, за оцінкою експертів, містить нижчу податкову частку, ніж у низці країн ЄС, але значно вищу торговельну маржу мереж.
• Маржа великих мереж, за оцінкою Геннадія Рябцева, сягає щонайменше 15%, що значно вище за типові 3–5% у європейських країнах.
• Податкова політика в Україні не була пом’якшена, на відміну від підходу багатьох країн ЄС, а це означає, що уряд свідомо зберіг фіскальний тиск заради бюджетних доходів.
• Конкуренція послаблюється через додатковий тиск на малих дистриб’юторів, що, за оцінками експертів, полегшує великим мережам утримання високих цін.

Саме томувипливає такий головний висновок: поточне подорожчання пального в Україні не можна пояснити лише нафтою чи війною на Близькому Сході. Воно формується на перетині зовнішнього шоку, імпортної залежності, дизельного дефіциту в Європі, вразливої логістики, слабкої конкуренції та високої маржі великих мереж.

Що далі

За оцінкою Володимира Омельченка, зниження цін на АЗС не варто очікувати щонайменше до травня, оскільки основні обсяги вже законтрактовані за високими цінами і прямують в Україну. Він також попереджає: якщо дизель дійде до 100 грн/л, це стане непідйомним тягарем для аграрного сектору та економіки загалом і може спровокувати серйозний стрибок інфляції.

Через здорожчання енергоносіїв ціни на нідерландському хабі TTF (ключовий європейський торговельний майданчик для природного газу) піднялися до 43–45 євро за мегават-годину замість раніше очікуваних 25–27 євро. Це означає, що напруга на паливному ринку вже почала перекидатися й на газ, який Україні та Європі потрібно закачувати в сховища після холодної зими.

Джерело: Terminal

Світові ціни на нафту різко зросли на тлі загострення конфлікту на Близькому Сході та жорстких заяв президента США Дональда Трампа щодо Ірану. Інвестори побоюються подальшої ескалації, яка може призвести до перебоїв у глобальному «постачанні» енергоносіїв і нового витка енергетичної кризи.

Ескалація конфлікту як драйвер нафтового ринку

Ціни та ринкова динаміка

• Brent crude піднялася до $116,89 за барель, наблизившись до пікового рівня $119,50 — максимуму з червня 2022 року.
• Зростання становило близько 2% за день, попри подальшу корекцію до $112.
• У березні ціни зросли на 54% — це рекорд, що перевищив попередній максимум 46% у 1990 році.
• Газ у Європі також подорожчав: +1% до €54,70 за МВт·год.

Геополітичні фактори

• Президент США Дональд Трамп заявив про готовність знищити нафтову та енергетичну інфраструктуру Ірану, включно з експортним хабом Kharg Island.
• США розглядають сценарій встановлення контролю над іранськими нафтовими ресурсами.
• Іран фактично заблокував Ормузьку протоку, через яку проходить близько 20% світового «постачання» нафти й газу.
• До конфлікту долучилися хусити в Ємені, що розширює географію війни.
• У регіон додатково направлено 3 500 американських військових.

«Немає ознак швидкого завершення конфлікту, і інвестори побоюються подальшої ескалації» — аналітики Deutsche Bank

Реакція фінансових ринків

• Європейські ринки демонструють стримане зростання:
  • Stoxx 600: +0,9%
  • FTSE 100: +1,6%
• США: незначне зростання індексів S&P 500 та Dow Jones, Nasdaq — без змін.
• Азія: різке падіння через залежність від імпорту енергоносіїв:
  • Nikkei: −2,8%
  • Kospi: −3%
  • Hang Seng: −0,8%

Вплив на споживчі ціни та ризики дефіциту

Ціни на пальне

• У Великій Британії:
  • Бензин: 152 пенси/літр — максимум за 28 місяців
  • Дизель: 181,2 пенси/літр — найвищий рівень з грудня 2022 року
• Попередження галузі: можливі тимчасові дефіцити на АЗС.

Прогнози ринку

• Аналітики допускають зростання до:
  • $150 за барель
  • у крайньому сценарії — $200 за барель
• Водночас при рівнях $120–130 зростає ризик глобальної рецесії, що може обмежити попит.

«Якщо ціни перевищать $120–130, ризик рецесії почне стримувати подальше зростання» — Іпек Озкардеская, Swissquote

Дії урядів та енергетичних компаній

Антикризові заходи

• Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер проводить переговори з:
  • Shell
  • BP
  • Equinor
• Обговорюються:
  • екстрені заходи у разі блокади Ормузької протоки
  • стабілізація «постачання»
  • страхування ризиків у логістиці
• Країни G7 планують прискорити перехід до чистої енергії для зменшення залежності від нафтових шоків.

Висновки та системні наслідки

Можливі зміни на ринку нафти й нафтопродуктів

• Ризик довготривалого дефіциту через блокаду ключових маршрутів.
• Посилення потреби у диверсифікації джерел «постачання».
• Зростання значення стратегічних запасів у країнах-імпортерах.
• Підвищення ролі альтернативних логістичних маршрутів.

Захист критичної інфраструктури

• Енергетична інфраструктура стає прямою військовою ціллю.
• Зростає потреба в:
  • інвестиціях у захист об’єктів
  • страхуванні воєнних ризиків
  • розосередженні інфраструктури

Зміни у ціноутворенні

• Геополітична премія стає ключовим фактором у ціні нафти.
• Зростає волатильність і спекулятивна складова.
• Високі ціни швидко транслюються у:
  • роздрібні ціни на пальне
  • інфляційний тиск

Джерело: Terminal
За матеріалами: The Guardian

Організація країн-експортерів нафти та її союзники (ОПЕК+) вирішили збільшити видобуток нафти на 411 тисяч барелів на добу в липні 2025 року, прагнучи відновити частку ринку та стабілізувати ціни. Це рішення прийнято на тлі зростаючої геополітичної напруги та економічних викликів для країн-виробників нафти.

Зростання видобутку нафти та його вплив на ринок

• ОПЕК+ планує збільшити видобуток нафти на 411 тис. барелів на добу в липні 2025 року, що є частиною стратегії поступового відновлення обсягів після попередніх скорочень.
• Ціни на нафту Brent зросли на 4% до $65,26 за барель, а WTI — на 4,4% до $63,47, попри оголошення про збільшення видобутку, що свідчить про вплив геополітичних факторів на ринок.
• Аналітики Goldman Sachs прогнозують, що середня ціна нафти Brent у 2025 році становитиме $60 за барель, а WTI — $56 за барель, з огляду на зростання світових запасів та уповільнення попиту.

Ситуація на росії та її вплив на енергетичний ринок

• росія стикається з труднощами у збільшенні експорту нафти через санкції та обмежений доступ до танкерів, що ускладнює транспортування нафти до Азії.
• Центральний банк росії попереджає про ризики для економіки через низькі ціни на нафту, які зменшують доходи експортерів та державного бюджету.

Прогнози щодо цін на нафту та природний газ

• Аналітики очікують, що ціни на нафту залишатимуться в межах $60–$65 за барель у найближчі місяці, з огляду на баланс між зростаючим видобутком та геополітичними ризиками.
• Ціни на природний газ у США прогнозуються на рівні $4,10 за MMBtu у 2025 році, що вище попередніх прогнозів через зниження запасів та зростання попиту.

«Збільшення видобутку ОПЕК+ зазвичай суттєво впливають на стабільність ринку, але сьогодні геополітичні фактори залишаються ключовими драйверами цін,» — зазначив директор НТЦ «Псіхєя» Сергій Сапєгін.

Джерело: Terminal

За матеріалами:

Reuters
Barron’s
Reuters
EIA

Додаткові джерела інформації по темі:

Reuters: Росія готується до скорочення видобутку нафти через санкції та атаки дронів
EIA: Короткостроковий енергетичний прогноз
Reuters: Goldman Sachs прогнозує збільшення видобутку ОПЕК+ у серпні

Попри святкову тишу на ринках США, ціни на нафту залишаються стабільними, тоді як увага інвесторів зосереджена на майбутньому засіданні ОПЕК+, де можуть бути ухвалені нові рішення щодо видобутку на липень.

Очікування ринку напередодні рішень ОПЕК+

• Зустріч восьми країн ОПЕК+, які раніше оголосили про добровільне скорочення видобутку, перенесена на 31 травня — на день раніше від запланованої дати.
• Поточні котирування: нафта Brent завершила торги зниженням на 4 центи — до $64,74 за барель, а WTI залишилася на рівні $61,53 за барель.
• Міністерська онлайн-зустріч ОПЕК та її союзників, зокрема за участі росії, запланована на 28 травня.

Торги були маловолатильними через святкування Memorial Day у США.

• За попередніми оцінками, на зустрічі можуть погодити збільшення видобутку на 411 тис. барелів на добу у липні.
• Попри оголошення про квоти, у квітні ОПЕК дещо знизила видобуток — це посилило невизначеність на ринку.

«Здається, ринок уже втомився від постійних заголовків», — зазначив аналітик з Торонто та засновник видання Commodity Context Рорі Джонстон. «Інвестори чекають реальних дій, а не лише обіцянок».

Політичний фактор: позиція США впливає на ціни

• Президент США Дональд Трамп продовжив термін торговельних переговорів з ЄС до 9 липня, що тимчасово зменшило напругу щодо можливого зменшення попиту на паливо через тарифи.
• Трамп також заявив, що розглядає можливість запровадження нових санкцій проти москви у зв’язку з найбільшою авіаційною атакою рф на Україну з початку війни.

«Заява Трампа про відтермінування тарифів для ЄС і можливі санкції проти росії сьогодні помірно підтримали ціни на нафту», — зазначив аналітик UBS Джованні Стауново.

 

Джерело: Terminal
За матеріалами:

Reuters: Oil prices steady ahead of key OPEC+ decision
Oilprice: OPEC to Decide on Output at May 31 Meeting