<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; Nafta</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/nafta/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Fri, 15 May 2026 06:53:57 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>ОПЕК фіксує нервовий ринок нафти: дорогий Brent, слабші запаси й тиск на маржу НПЗ</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/14/153969/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/14/153969/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 14 May 2026 13:43:58 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil demand]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[oil supply]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[refining margins]]></category>
		<category><![CDATA[tanker market]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[нафтопереробка]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[попит на нафту]]></category>
		<category><![CDATA[постачання нафти]]></category>
		<category><![CDATA[танкерний ринок]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153969</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30366-OPEC.jpg" alt="ОПЕК фіксує нервовий ринок нафти: дорогий Brent, слабші запаси й тиск на маржу НПЗ"/><br />Квітневі дані ОПЕК показують ринок без єдиного цінового сигналу: кошик OPEC Reference Basket подешевшав, тоді як ф’ючерси Brent і WTI зросли. Попит на нафту у 2026 році має додати 1,2 млн барелів на добу, але торгівля, танкерні ставки, нафтопереробка та комерційні запаси демонструють напруження, яке безпосередньо впливає на собівартість пального й баланс нафтопродуктів у Європі [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30366-OPEC.jpg" alt="ОПЕК фіксує нервовий ринок нафти: дорогий Brent, слабші запаси й тиск на маржу НПЗ"/><br /><p>Квітневі дані ОПЕК показують ринок без єдиного цінового сигналу: кошик OPEC Reference Basket подешевшав, тоді як ф’ючерси Brent і WTI зросли. Попит на нафту у 2026 році має додати 1,2 млн барелів на добу, але торгівля, танкерні ставки, нафтопереробка та комерційні запаси демонструють напруження, яке безпосередньо впливає на собівартість пального й баланс нафтопродуктів у Європі та Азії.</p>
<h3>ОПЕК фіксує нервовий ринок нафти: дорогий Brent, слабші запаси й тиск на маржу НПЗ</h3>
<h4>Ціни на нафту: ринок залишається у стані дефіцитних очікувань</h4>
<p>У квітні нафтовий ринок рухався різноспрямовано. <strong>OPEC Reference Basket</strong>, тобто середня ціна кошика сортів нафти країн ОПЕК, знизився на <strong>7,57 дол./бар.</strong> порівняно з попереднім місяцем і в середньому становив <strong>108,79 дол./бар.</strong></p>
<p>Водночас ключові біржові індикатори для Атлантичного басейну зросли:</p>
<ul>
<li><strong>ICE Brent</strong> — найближчий ф’ючерсний контракт на північноморську нафту Brent — подорожчав на <strong>2,86 дол./бар.</strong>, до <strong>102,46 дол./бар.</strong>;</li>
<li><strong>NYMEX WTI</strong> — американський ф’ючерсний контракт на West Texas Intermediate — зріс на <strong>7,67 дол./бар.</strong>, до <strong>98,67 дол./бар.</strong>;</li>
<li><strong>GME Oman</strong> — орієнтир для близькосхідної нафти Oman — знизився на <strong>20,65 дол./бар.</strong>, до <strong>103,91 дол./бар.</strong>;</li>
<li>спред між Brent і WTI скоротився на <strong>4,81 дол./бар.</strong> і в середньому становив <strong>3,79 дол./бар.</strong>.</li>
</ul>
<p>Скорочення спреду Brent-WTI означає, що американська WTI дорожчала швидше за Brent. Для ринку нафтопродуктів це важливо, бо зміна співвідношення між маркерними сортами впливає на економіку експорту, імпорту, переробки та арбітражу між регіонами.</p>
<p>Форвардні криві ICE Brent і NYMEX WTI стали ще крутішими в режимі <strong>backwardation</strong>. Це ситуація, коли найближчі контракти дорожчі за дальні, що зазвичай вказує на високу цінність фізичної нафти «тут і зараз». Крива GME Oman у квітні стала більш пласкою, але також залишилася у сильній backwardation через перебої з постачанням сірчистої нафти.</p>
<h4>Світова економіка: попит підтримують країни поза ОЕСР</h4>
<p>ОПЕК залишила прогноз зростання світової економіки без змін: <strong>3,1% у 2026 році</strong> та <strong>3,2% у 2027 році</strong>. Це базовий макроекономічний фон, на якому формується споживання нафти й нафтопродуктів.</p>
<ul>
<li><strong>США</strong>: прогноз зростання — <strong>2,2% у 2026 році</strong> та <strong>2,0% у 2027 році</strong>;</li>
<li><strong>Єврозона</strong>: прогноз на 2026 рік знижено до <strong>1,1%</strong>, на 2027 рік залишено на рівні <strong>1,2%</strong>;</li>
<li><strong>Японія</strong>: прогноз на 2026 рік знижено до <strong>0,8%</strong>, на 2027 рік залишено на рівні <strong>0,9%</strong>;</li>
<li><strong>Китай</strong>: прогноз на 2026 рік підвищено до <strong>4,6%</strong>, на 2027 рік залишено на рівні <strong>4,5%</strong>;</li>
<li><strong>Індія</strong>: прогноз — <strong>6,6% у 2026 році</strong> та <strong>6,5% у 2027 році</strong>;</li>
<li><strong>Бразилія</strong>: прогноз — <strong>2,0% у 2026 році</strong> та <strong>2,2% у 2027 році</strong>;</li>
<li><strong>росія</strong>: прогноз — <strong>1,3% у 2026 році</strong> та <strong>1,5% у 2027 році</strong>.</li>
</ul>
<p>Ключовий висновок із цих цифр полягає в тому, що основний приріст нафтового попиту надалі формують не країни ОЕСР, а економіки, що розвиваються. <strong>ОЕСР</strong> — це Організація економічного співробітництва та розвитку, група переважно розвинених економік. Саме поза цією групою ринок бачить найбільший потенціал приросту споживання.</p>
<h4>Попит на нафту: у 2027 році очікується прискорення</h4>
<p>Світовий попит на нафту у 2026 році, за прогнозом ОПЕК, зросте на <strong>1,2 млн барелів на добу</strong> у річному вимірі. Із цього приросту:</p>
<ul>
<li>країни ОЕСР додадуть близько <strong>0,1 млн барелів на добу</strong>;</li>
<li>країни поза ОЕСР забезпечать близько <strong>1,1 млн барелів на добу</strong>.</li>
</ul>
<p>У 2027 році прогноз зростання світового попиту підвищено приблизно на <strong>0,2 млн барелів на добу</strong> порівняно з попередньою оцінкою. Очікуване зростання становить близько <strong>1,5 млн барелів на добу</strong>, з яких:</p>
<ul>
<li>ОЕСР — <strong>0,2 млн барелів на добу</strong>;</li>
<li>країни поза ОЕСР — близько <strong>1,3 млн барелів на добу</strong>.</li>
</ul>
<p>Навіть за помірного економічного зростання у розвинених країнах глобальний попит залишається достатньо сильним, щоб підтримувати напруження в балансі сировини та нафтопродуктів.</p>
<h4>Постачання: видобуток країн DoC у квітні різко скоротився</h4>
<p><strong>Non-DoC liquids production</strong> — це видобуток рідких вуглеводнів у країнах, які не беруть участі в Declaration of Cooperation. <strong>DoC</strong>, або Declaration of Cooperation, — це формат співпраці країн ОПЕК та партнерів ОПЕК+, які координують нафтову політику.</p>
<p>ОПЕК прогнозує, що видобуток рідких вуглеводнів у країнах поза DoC зросте приблизно на <strong>0,6 млн барелів на добу</strong> у 2026 році. Основними драйверами мають бути <strong>Бразилія, США, Канада й Аргентина</strong>. У 2027 році приріст також очікується на рівні близько <strong>0,6 млн барелів на добу</strong>, переважно за рахунок <strong>Катару, Бразилії, Канади й Аргентини</strong>.</p>
<p><strong>NGLs</strong>, або natural gas liquids, — це рідкі вуглеводні, які виділяють із природного газу. Разом із неконвенційними рідинами у країнах DoC вони мають зрости приблизно на <strong>0,1 млн барелів на добу</strong> у 2026 році, до середнього рівня близько <strong>8,8 млн барелів на добу</strong>. У 2027 році очікується ще один приріст близько <strong>0,1 млн барелів на добу</strong>, до <strong>8,9 млн барелів на добу</strong>.</p>
<p>Найважливіший короткостроковий сигнал — квітневе скорочення видобутку сирої нафти країнами DoC. За вторинними джерелами, виробництво знизилося на <strong>1,74 млн барелів на добу</strong> порівняно з попереднім місяцем і становило близько <strong>33,19 млн барелів на добу</strong>.</p>
<h4>Нафтопереробка: Європа відновлює випуск, але маржа падає</h4>
<p>Маржа нафтопереробки у Північній півкулі знизилася під тиском дорожчої сировини та відновлення завантаження європейських НПЗ. <strong>Маржа НПЗ</strong> — це різниця між вартістю вироблених нафтопродуктів і ціною нафти, з урахуванням структури виходу продуктів. Коли нафта дорожчає швидше, ніж бензин, дизель, авіапальне чи інші продукти, маржа стискається.</p>
<ul>
<li>На <strong>узбережжі Мексиканської затоки США</strong> маржа знизилася, але зберегла більшу частину приросту попереднього місяця.</li>
<li>Найслабшими були середня та нижня частини бареля, особливо <strong>jet/kerosene</strong>, тобто авіаційний гас і гасові фракції.</li>
<li>У <strong>Роттердамі</strong> маржа знизилася двозначними темпами, із відчутними втратами по всій структурі нафтопродуктів.</li>
<li>У <strong>Сінгапурі</strong> маржа, навпаки, зросла через нижче завантаження НПЗ, спричинене обмеженою доступністю сирої нафти.</li>
</ul>
<p>У Південно-Східній Азії регіональний баланс нафтопродуктів став жорсткішим, що створило суттєвий підвищувальний тиск на ключові crack spreads. <strong>Crack spread</strong> — це різниця між ціною нафтопродукту та ціною сирої нафти, яка показує економіку переробки окремого продукту.</p>
<h4>Танкерний ринок: логістика дорожчає там, де потрібно шукати альтернативне постачання</h4>
<p>У квітні перебої в торгівлі продовжували впливати на спотові фрахтові ставки танкерів. <strong>Dirty tankers</strong> перевозять сиру нафту та важкі нафтопродукти, а <strong>clean tankers</strong> — світлі нафтопродукти, зокрема бензин, дизельне пальне, авіапальне та інші очищені продукти.</p>
<p>Ставки на окремих маршрутах знизилися після рекордних рівнів попереднього місяця, але залишалися значно вищими за торішні показники:</p>
<ul>
<li>на маршруті <strong>Західна Африка — Схід</strong> спотові ставки VLCC знизилися на <strong>26%</strong> за місяць, але залишалися на <strong>129%</strong> вищими, ніж у відповідному місяці минулого року (<strong>VLCC</strong> — це very large crude carrier, надвеликий танкер для перевезення сирої нафти);</li>
<li>ставки <strong>Suezmax</strong> також помірно знизилися після підвищених рівнів попереднього місяця;</li>
<li>на маршруті <strong>узбережжя Мексиканської затоки США — Європа</strong> ставки впали на <strong>23%</strong> за місяць;</li>
<li>ставки <strong>Aframax</strong> у Середземномор’ї знизилися на <strong>17%</strong>, відігравши значну частину попереднього зростання.</li>
</ul>
<p>Водночас ставки clean tankers посилилися через порушення торговельних потоків і потребу шукати альтернативне постачання. На маршруті <strong>Сінгапур — Схід</strong> ставки зросли на <strong>36%</strong> за місяць, а в Середземномор’ї — на <strong>21%</strong>.</p>
<h4>Торгівля нафтою й нафтопродуктами: США нарощують експорт, Європа змінює структуру потоків</h4>
<p>У квітні імпорт сирої нафти до США впав до п’ятимісячного мінімуму — у середньому лише <strong>5,8 млн барелів на добу</strong>. Причина — зниження потоків із Близького Сходу та Латинської Америки.</p>
<p>Водночас експорт сирої нафти зі США досяг рекордного рівня — за тижневими даними, близько <strong>5,3 млн барелів на добу</strong>, зокрема завдяки збільшенню потоків до Японії та Південної Кореї. Експорт нафтопродуктів зі США у квітні також встановив рекорд — <strong>7,7 млн барелів на добу</strong>, головним драйвером стало сильне зростання експорту дистилятного пального.</p>
<p>У березні імпорт сирої нафти до країн ОЕСР Європи знизився порівняно з попереднім місяцем. Менші потоки зі США частково компенсувалися збільшенням постачання з Канади та Мексики. Імпорт нафтопродуктів також знизився: падіння jet/kerosene та LPG переважило зростання потоків газойлю. Експорт нафтопродуктів із ОЕСР Європи зріс завдяки більшим потокам бензину, попри зменшення експорту нафти.</p>
<p>В Азії сигнали також показують ослаблення окремих імпортних потоків:</p>
<ul>
<li>у <strong>Японії</strong> імпорт сирої нафти у березні впав до восьмимісячного мінімуму, а імпорт нафтопродуктів — до найнижчого рівня з <strong>2017 року</strong>, насамперед через LPG, нафту та авіапальне;</li>
<li>експорт нафтопродуктів із Японії знизився до семимісячного мінімуму через менші потоки газойлю й бензину;</li>
<li>імпорт сирої нафти до <strong>Китаю</strong> у березні знизився з підвищених рівнів попереднього місяця до <strong>11,8 млн барелів на добу</strong>, попри збереження сильних потоків дисконтованої нафти;</li>
<li>імпорт нафтопродуктів до Китаю вперше за рік опустився нижче <strong>2 млн барелів на добу</strong> через менші потоки нафти;</li>
<li>експорт нафтопродуктів із Китаю, попри урядові кроки з його обмеження, зріс до <strong>1,1 млн барелів на добу</strong>, хоча у квітні очікувалося зниження.</li>
</ul>
<p>В Індії імпорт сирої нафти у березні впав до восьмимісячного мінімуму — <strong>4,5 млн барелів на добу</strong>. Скорочення становило <strong>775 тис. барелів на добу</strong>, або майже <strong>15%</strong> за місяць. Імпорт нафтопродуктів до Індії впав до найнижчого рівня з <strong>2018 року</strong> через різке скорочення LPG, який Індія переважно отримує з Близького Сходу.</p>
<h4>Комерційні запаси: продукти скорочуються швидше, ніж зростає сира нафта</h4>
<p>Попередні дані за березень 2026 року показують, що комерційні запаси нафти в країнах ОЕСР знизилися на <strong>21,6 млн барелів</strong> за місяць і становили <strong>2 774 млн барелів</strong>.</p>
<p>Цей рівень був:</p>
<ul>
<li>на <strong>25,0 млн барелів</strong> вищим, ніж рік тому;</li>
<li>на <strong>8,3 млн барелів</strong> вищим за останнє п’ятирічне середнє;</li>
<li>на <strong>139,9 млн барелів</strong> нижчим за середній рівень 2015–2019 років.</li>
</ul>
<p>Структура запасів важливіша за загальну цифру. Запаси сирої нафти в ОЕСР зросли на <strong>26,8 млн барелів</strong>, тоді як запаси нафтопродуктів зменшилися на <strong>48,4 млн барелів</strong>. Саме скорочення продуктів створює прямий ризик для ринку пального, бо бензин, дизель, LPG, авіапальне й газойль — це вже готові або близькі до споживання продукти.</p>
<ul>
<li>Комерційні запаси сирої нафти ОЕСР становили <strong>1 348 млн барелів</strong>.</li>
<li>Це на <strong>10,1 млн барелів</strong> більше, ніж рік тому, але на <strong>15,3 млн барелів</strong> нижче за останнє п’ятирічне середнє.</li>
<li>Порівняно із середнім рівнем 2015–2019 років запаси сирої нафти були нижчими на <strong>114,6 млн барелів</strong>.</li>
<li>Сукупні запаси нафтопродуктів ОЕСР становили <strong>1 426 млн барелів</strong>.</li>
<li>Це на <strong>14,9 млн барелів</strong> більше, ніж рік тому, і на <strong>23,6 млн барелів</strong> вище за останнє п’ятирічне середнє, але на <strong>25,3 млн барелів</strong> нижче за середній рівень 2015–2019 років.</li>
</ul>
<p>У днях майбутнього покриття комерційні запаси ОЕСР у березні знизилися на <strong>1 день</strong>, до <strong>61 дня</strong>. Це на <strong>0,8 дня</strong> більше, ніж у березні 2025 року, але на <strong>0,2 дня</strong> нижче за останнє п’ятирічне середнє та на <strong>1,4 дня</strong> нижче за середній рівень 2015–2019 років.</p>
<h4>Баланс попиту й постачання: потреба в нафті країн DoC знижена на 2026 рік</h4>
<p>Попит на нафту країн DoC у 2026 році переглянуто вниз на <strong>0,2 млн барелів на добу</strong> порівняно з попередньою оцінкою — до <strong>42,7 млн барелів на добу</strong>. Водночас це приблизно на <strong>0,4 млн барелів на добу</strong> більше, ніж у 2025 році.</p>
<p>На 2027 рік прогноз попиту на нафту країн DoC залишено без змін — <strong>43,6 млн барелів на добу</strong>. Це приблизно на <strong>0,8 млн барелів на добу</strong> вище за прогноз 2026 року.</p>
<p>Такий баланс означає, що ринок не виходить із зони структурної напруги. Попит зростає, постачання поза DoC додає лише близько <strong>0,6 млн барелів на добу</strong> на рік, а скорочення запасів нафтопродуктів і дорожча логістика посилюють чутливість цін на бензин, дизельне пальне, LPG та авіапальне до будь-яких нових перебоїв.</p>
<h4>Висновки</h4>
<p>Квітнева картина ОПЕК показує не просто коливання нафтових котирувань, а одночасне накладання кількох факторів:</p>
<ul>
<li><strong>дорога сировина</strong> підтримує високий рівень витрат для НПЗ;</li>
<li><strong>відновлення європейської переробки</strong> тисне на маржу в Роттердамі;</li>
<li><strong>обмежена доступність сирої нафти в Азії</strong> підтримує маржу в Сінгапурі;</li>
<li><strong>дорожчий фрахт clean tankers</strong> ускладнює альтернативне постачання світлих нафтопродуктів;</li>
<li><strong>скорочення запасів продуктів на 48,4 млн барелів</strong> в ОЕСР створює додаткову вразливість для споживчих ринків.</li>
</ul>
<p>Для Європи особливо важливе поєднання двох сигналів: зниження маржі в Роттердамі та зміна структури імпорту нафтопродуктів, де падіння jet/kerosene і LPG переважило зростання газойлю. Це означає, що навіть за відновлення випуску НПЗ ринок окремих продуктів може залишатися нерівномірним, а ціни — чутливими до логістики, вартості нафти та доступності альтернативного постачання.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a>- енергетичне видання НТЦ &#171;Псіхєя&#187;</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://momr.opec.org/pdf-download/index.php" target="_blank">OPEC</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30366-OPEC.jpg" alt="ОПЕК фіксує нервовий ринок нафти: дорогий Brent, слабші запаси й тиск на маржу НПЗ"/><br /><p>Квітневі дані ОПЕК показують ринок без єдиного цінового сигналу: кошик OPEC Reference Basket подешевшав, тоді як ф’ючерси Brent і WTI зросли. Попит на нафту у 2026 році має додати 1,2 млн барелів на добу, але торгівля, танкерні ставки, нафтопереробка та комерційні запаси демонструють напруження, яке безпосередньо впливає на собівартість пального й баланс нафтопродуктів у Європі та Азії.</p>
<h3>ОПЕК фіксує нервовий ринок нафти: дорогий Brent, слабші запаси й тиск на маржу НПЗ</h3>
<h4>Ціни на нафту: ринок залишається у стані дефіцитних очікувань</h4>
<p>У квітні нафтовий ринок рухався різноспрямовано. <strong>OPEC Reference Basket</strong>, тобто середня ціна кошика сортів нафти країн ОПЕК, знизився на <strong>7,57 дол./бар.</strong> порівняно з попереднім місяцем і в середньому становив <strong>108,79 дол./бар.</strong></p>
<p>Водночас ключові біржові індикатори для Атлантичного басейну зросли:</p>
<ul>
<li><strong>ICE Brent</strong> — найближчий ф’ючерсний контракт на північноморську нафту Brent — подорожчав на <strong>2,86 дол./бар.</strong>, до <strong>102,46 дол./бар.</strong>;</li>
<li><strong>NYMEX WTI</strong> — американський ф’ючерсний контракт на West Texas Intermediate — зріс на <strong>7,67 дол./бар.</strong>, до <strong>98,67 дол./бар.</strong>;</li>
<li><strong>GME Oman</strong> — орієнтир для близькосхідної нафти Oman — знизився на <strong>20,65 дол./бар.</strong>, до <strong>103,91 дол./бар.</strong>;</li>
<li>спред між Brent і WTI скоротився на <strong>4,81 дол./бар.</strong> і в середньому становив <strong>3,79 дол./бар.</strong>.</li>
</ul>
<p>Скорочення спреду Brent-WTI означає, що американська WTI дорожчала швидше за Brent. Для ринку нафтопродуктів це важливо, бо зміна співвідношення між маркерними сортами впливає на економіку експорту, імпорту, переробки та арбітражу між регіонами.</p>
<p>Форвардні криві ICE Brent і NYMEX WTI стали ще крутішими в режимі <strong>backwardation</strong>. Це ситуація, коли найближчі контракти дорожчі за дальні, що зазвичай вказує на високу цінність фізичної нафти «тут і зараз». Крива GME Oman у квітні стала більш пласкою, але також залишилася у сильній backwardation через перебої з постачанням сірчистої нафти.</p>
<h4>Світова економіка: попит підтримують країни поза ОЕСР</h4>
<p>ОПЕК залишила прогноз зростання світової економіки без змін: <strong>3,1% у 2026 році</strong> та <strong>3,2% у 2027 році</strong>. Це базовий макроекономічний фон, на якому формується споживання нафти й нафтопродуктів.</p>
<ul>
<li><strong>США</strong>: прогноз зростання — <strong>2,2% у 2026 році</strong> та <strong>2,0% у 2027 році</strong>;</li>
<li><strong>Єврозона</strong>: прогноз на 2026 рік знижено до <strong>1,1%</strong>, на 2027 рік залишено на рівні <strong>1,2%</strong>;</li>
<li><strong>Японія</strong>: прогноз на 2026 рік знижено до <strong>0,8%</strong>, на 2027 рік залишено на рівні <strong>0,9%</strong>;</li>
<li><strong>Китай</strong>: прогноз на 2026 рік підвищено до <strong>4,6%</strong>, на 2027 рік залишено на рівні <strong>4,5%</strong>;</li>
<li><strong>Індія</strong>: прогноз — <strong>6,6% у 2026 році</strong> та <strong>6,5% у 2027 році</strong>;</li>
<li><strong>Бразилія</strong>: прогноз — <strong>2,0% у 2026 році</strong> та <strong>2,2% у 2027 році</strong>;</li>
<li><strong>росія</strong>: прогноз — <strong>1,3% у 2026 році</strong> та <strong>1,5% у 2027 році</strong>.</li>
</ul>
<p>Ключовий висновок із цих цифр полягає в тому, що основний приріст нафтового попиту надалі формують не країни ОЕСР, а економіки, що розвиваються. <strong>ОЕСР</strong> — це Організація економічного співробітництва та розвитку, група переважно розвинених економік. Саме поза цією групою ринок бачить найбільший потенціал приросту споживання.</p>
<h4>Попит на нафту: у 2027 році очікується прискорення</h4>
<p>Світовий попит на нафту у 2026 році, за прогнозом ОПЕК, зросте на <strong>1,2 млн барелів на добу</strong> у річному вимірі. Із цього приросту:</p>
<ul>
<li>країни ОЕСР додадуть близько <strong>0,1 млн барелів на добу</strong>;</li>
<li>країни поза ОЕСР забезпечать близько <strong>1,1 млн барелів на добу</strong>.</li>
</ul>
<p>У 2027 році прогноз зростання світового попиту підвищено приблизно на <strong>0,2 млн барелів на добу</strong> порівняно з попередньою оцінкою. Очікуване зростання становить близько <strong>1,5 млн барелів на добу</strong>, з яких:</p>
<ul>
<li>ОЕСР — <strong>0,2 млн барелів на добу</strong>;</li>
<li>країни поза ОЕСР — близько <strong>1,3 млн барелів на добу</strong>.</li>
</ul>
<p>Навіть за помірного економічного зростання у розвинених країнах глобальний попит залишається достатньо сильним, щоб підтримувати напруження в балансі сировини та нафтопродуктів.</p>
<h4>Постачання: видобуток країн DoC у квітні різко скоротився</h4>
<p><strong>Non-DoC liquids production</strong> — це видобуток рідких вуглеводнів у країнах, які не беруть участі в Declaration of Cooperation. <strong>DoC</strong>, або Declaration of Cooperation, — це формат співпраці країн ОПЕК та партнерів ОПЕК+, які координують нафтову політику.</p>
<p>ОПЕК прогнозує, що видобуток рідких вуглеводнів у країнах поза DoC зросте приблизно на <strong>0,6 млн барелів на добу</strong> у 2026 році. Основними драйверами мають бути <strong>Бразилія, США, Канада й Аргентина</strong>. У 2027 році приріст також очікується на рівні близько <strong>0,6 млн барелів на добу</strong>, переважно за рахунок <strong>Катару, Бразилії, Канади й Аргентини</strong>.</p>
<p><strong>NGLs</strong>, або natural gas liquids, — це рідкі вуглеводні, які виділяють із природного газу. Разом із неконвенційними рідинами у країнах DoC вони мають зрости приблизно на <strong>0,1 млн барелів на добу</strong> у 2026 році, до середнього рівня близько <strong>8,8 млн барелів на добу</strong>. У 2027 році очікується ще один приріст близько <strong>0,1 млн барелів на добу</strong>, до <strong>8,9 млн барелів на добу</strong>.</p>
<p>Найважливіший короткостроковий сигнал — квітневе скорочення видобутку сирої нафти країнами DoC. За вторинними джерелами, виробництво знизилося на <strong>1,74 млн барелів на добу</strong> порівняно з попереднім місяцем і становило близько <strong>33,19 млн барелів на добу</strong>.</p>
<h4>Нафтопереробка: Європа відновлює випуск, але маржа падає</h4>
<p>Маржа нафтопереробки у Північній півкулі знизилася під тиском дорожчої сировини та відновлення завантаження європейських НПЗ. <strong>Маржа НПЗ</strong> — це різниця між вартістю вироблених нафтопродуктів і ціною нафти, з урахуванням структури виходу продуктів. Коли нафта дорожчає швидше, ніж бензин, дизель, авіапальне чи інші продукти, маржа стискається.</p>
<ul>
<li>На <strong>узбережжі Мексиканської затоки США</strong> маржа знизилася, але зберегла більшу частину приросту попереднього місяця.</li>
<li>Найслабшими були середня та нижня частини бареля, особливо <strong>jet/kerosene</strong>, тобто авіаційний гас і гасові фракції.</li>
<li>У <strong>Роттердамі</strong> маржа знизилася двозначними темпами, із відчутними втратами по всій структурі нафтопродуктів.</li>
<li>У <strong>Сінгапурі</strong> маржа, навпаки, зросла через нижче завантаження НПЗ, спричинене обмеженою доступністю сирої нафти.</li>
</ul>
<p>У Південно-Східній Азії регіональний баланс нафтопродуктів став жорсткішим, що створило суттєвий підвищувальний тиск на ключові crack spreads. <strong>Crack spread</strong> — це різниця між ціною нафтопродукту та ціною сирої нафти, яка показує економіку переробки окремого продукту.</p>
<h4>Танкерний ринок: логістика дорожчає там, де потрібно шукати альтернативне постачання</h4>
<p>У квітні перебої в торгівлі продовжували впливати на спотові фрахтові ставки танкерів. <strong>Dirty tankers</strong> перевозять сиру нафту та важкі нафтопродукти, а <strong>clean tankers</strong> — світлі нафтопродукти, зокрема бензин, дизельне пальне, авіапальне та інші очищені продукти.</p>
<p>Ставки на окремих маршрутах знизилися після рекордних рівнів попереднього місяця, але залишалися значно вищими за торішні показники:</p>
<ul>
<li>на маршруті <strong>Західна Африка — Схід</strong> спотові ставки VLCC знизилися на <strong>26%</strong> за місяць, але залишалися на <strong>129%</strong> вищими, ніж у відповідному місяці минулого року (<strong>VLCC</strong> — це very large crude carrier, надвеликий танкер для перевезення сирої нафти);</li>
<li>ставки <strong>Suezmax</strong> також помірно знизилися після підвищених рівнів попереднього місяця;</li>
<li>на маршруті <strong>узбережжя Мексиканської затоки США — Європа</strong> ставки впали на <strong>23%</strong> за місяць;</li>
<li>ставки <strong>Aframax</strong> у Середземномор’ї знизилися на <strong>17%</strong>, відігравши значну частину попереднього зростання.</li>
</ul>
<p>Водночас ставки clean tankers посилилися через порушення торговельних потоків і потребу шукати альтернативне постачання. На маршруті <strong>Сінгапур — Схід</strong> ставки зросли на <strong>36%</strong> за місяць, а в Середземномор’ї — на <strong>21%</strong>.</p>
<h4>Торгівля нафтою й нафтопродуктами: США нарощують експорт, Європа змінює структуру потоків</h4>
<p>У квітні імпорт сирої нафти до США впав до п’ятимісячного мінімуму — у середньому лише <strong>5,8 млн барелів на добу</strong>. Причина — зниження потоків із Близького Сходу та Латинської Америки.</p>
<p>Водночас експорт сирої нафти зі США досяг рекордного рівня — за тижневими даними, близько <strong>5,3 млн барелів на добу</strong>, зокрема завдяки збільшенню потоків до Японії та Південної Кореї. Експорт нафтопродуктів зі США у квітні також встановив рекорд — <strong>7,7 млн барелів на добу</strong>, головним драйвером стало сильне зростання експорту дистилятного пального.</p>
<p>У березні імпорт сирої нафти до країн ОЕСР Європи знизився порівняно з попереднім місяцем. Менші потоки зі США частково компенсувалися збільшенням постачання з Канади та Мексики. Імпорт нафтопродуктів також знизився: падіння jet/kerosene та LPG переважило зростання потоків газойлю. Експорт нафтопродуктів із ОЕСР Європи зріс завдяки більшим потокам бензину, попри зменшення експорту нафти.</p>
<p>В Азії сигнали також показують ослаблення окремих імпортних потоків:</p>
<ul>
<li>у <strong>Японії</strong> імпорт сирої нафти у березні впав до восьмимісячного мінімуму, а імпорт нафтопродуктів — до найнижчого рівня з <strong>2017 року</strong>, насамперед через LPG, нафту та авіапальне;</li>
<li>експорт нафтопродуктів із Японії знизився до семимісячного мінімуму через менші потоки газойлю й бензину;</li>
<li>імпорт сирої нафти до <strong>Китаю</strong> у березні знизився з підвищених рівнів попереднього місяця до <strong>11,8 млн барелів на добу</strong>, попри збереження сильних потоків дисконтованої нафти;</li>
<li>імпорт нафтопродуктів до Китаю вперше за рік опустився нижче <strong>2 млн барелів на добу</strong> через менші потоки нафти;</li>
<li>експорт нафтопродуктів із Китаю, попри урядові кроки з його обмеження, зріс до <strong>1,1 млн барелів на добу</strong>, хоча у квітні очікувалося зниження.</li>
</ul>
<p>В Індії імпорт сирої нафти у березні впав до восьмимісячного мінімуму — <strong>4,5 млн барелів на добу</strong>. Скорочення становило <strong>775 тис. барелів на добу</strong>, або майже <strong>15%</strong> за місяць. Імпорт нафтопродуктів до Індії впав до найнижчого рівня з <strong>2018 року</strong> через різке скорочення LPG, який Індія переважно отримує з Близького Сходу.</p>
<h4>Комерційні запаси: продукти скорочуються швидше, ніж зростає сира нафта</h4>
<p>Попередні дані за березень 2026 року показують, що комерційні запаси нафти в країнах ОЕСР знизилися на <strong>21,6 млн барелів</strong> за місяць і становили <strong>2 774 млн барелів</strong>.</p>
<p>Цей рівень був:</p>
<ul>
<li>на <strong>25,0 млн барелів</strong> вищим, ніж рік тому;</li>
<li>на <strong>8,3 млн барелів</strong> вищим за останнє п’ятирічне середнє;</li>
<li>на <strong>139,9 млн барелів</strong> нижчим за середній рівень 2015–2019 років.</li>
</ul>
<p>Структура запасів важливіша за загальну цифру. Запаси сирої нафти в ОЕСР зросли на <strong>26,8 млн барелів</strong>, тоді як запаси нафтопродуктів зменшилися на <strong>48,4 млн барелів</strong>. Саме скорочення продуктів створює прямий ризик для ринку пального, бо бензин, дизель, LPG, авіапальне й газойль — це вже готові або близькі до споживання продукти.</p>
<ul>
<li>Комерційні запаси сирої нафти ОЕСР становили <strong>1 348 млн барелів</strong>.</li>
<li>Це на <strong>10,1 млн барелів</strong> більше, ніж рік тому, але на <strong>15,3 млн барелів</strong> нижче за останнє п’ятирічне середнє.</li>
<li>Порівняно із середнім рівнем 2015–2019 років запаси сирої нафти були нижчими на <strong>114,6 млн барелів</strong>.</li>
<li>Сукупні запаси нафтопродуктів ОЕСР становили <strong>1 426 млн барелів</strong>.</li>
<li>Це на <strong>14,9 млн барелів</strong> більше, ніж рік тому, і на <strong>23,6 млн барелів</strong> вище за останнє п’ятирічне середнє, але на <strong>25,3 млн барелів</strong> нижче за середній рівень 2015–2019 років.</li>
</ul>
<p>У днях майбутнього покриття комерційні запаси ОЕСР у березні знизилися на <strong>1 день</strong>, до <strong>61 дня</strong>. Це на <strong>0,8 дня</strong> більше, ніж у березні 2025 року, але на <strong>0,2 дня</strong> нижче за останнє п’ятирічне середнє та на <strong>1,4 дня</strong> нижче за середній рівень 2015–2019 років.</p>
<h4>Баланс попиту й постачання: потреба в нафті країн DoC знижена на 2026 рік</h4>
<p>Попит на нафту країн DoC у 2026 році переглянуто вниз на <strong>0,2 млн барелів на добу</strong> порівняно з попередньою оцінкою — до <strong>42,7 млн барелів на добу</strong>. Водночас це приблизно на <strong>0,4 млн барелів на добу</strong> більше, ніж у 2025 році.</p>
<p>На 2027 рік прогноз попиту на нафту країн DoC залишено без змін — <strong>43,6 млн барелів на добу</strong>. Це приблизно на <strong>0,8 млн барелів на добу</strong> вище за прогноз 2026 року.</p>
<p>Такий баланс означає, що ринок не виходить із зони структурної напруги. Попит зростає, постачання поза DoC додає лише близько <strong>0,6 млн барелів на добу</strong> на рік, а скорочення запасів нафтопродуктів і дорожча логістика посилюють чутливість цін на бензин, дизельне пальне, LPG та авіапальне до будь-яких нових перебоїв.</p>
<h4>Висновки</h4>
<p>Квітнева картина ОПЕК показує не просто коливання нафтових котирувань, а одночасне накладання кількох факторів:</p>
<ul>
<li><strong>дорога сировина</strong> підтримує високий рівень витрат для НПЗ;</li>
<li><strong>відновлення європейської переробки</strong> тисне на маржу в Роттердамі;</li>
<li><strong>обмежена доступність сирої нафти в Азії</strong> підтримує маржу в Сінгапурі;</li>
<li><strong>дорожчий фрахт clean tankers</strong> ускладнює альтернативне постачання світлих нафтопродуктів;</li>
<li><strong>скорочення запасів продуктів на 48,4 млн барелів</strong> в ОЕСР створює додаткову вразливість для споживчих ринків.</li>
</ul>
<p>Для Європи особливо важливе поєднання двох сигналів: зниження маржі в Роттердамі та зміна структури імпорту нафтопродуктів, де падіння jet/kerosene і LPG переважило зростання газойлю. Це означає, що навіть за відновлення випуску НПЗ ринок окремих продуктів може залишатися нерівномірним, а ціни — чутливими до логістики, вартості нафти та доступності альтернативного постачання.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a>- енергетичне видання НТЦ &#171;Псіхєя&#187;</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://momr.opec.org/pdf-download/index.php" target="_blank">OPEC</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/14/153969/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Нафта може залишитися дорогою: Citi бачить ризик зростання Brent через складні переговори США та Ірану</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/12/nafta-mozhe-zalishitisya-dorogoyu-citi-bachit-rizik-zrostannya-brent-cherez-skladni-peregovori-ssha-ta-iranu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/12/nafta-mozhe-zalishitisya-dorogoyu-citi-bachit-rizik-zrostannya-brent-cherez-skladni-peregovori-ssha-ta-iranu/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 12 May 2026 05:57:40 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[Citi]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[Reuters]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153945</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30348-Нефть.jpg" alt="Нафта може залишитися дорогою: Citi бачить ризик зростання Brent через складні переговори США та Ірану"/><br />Нафтовий ринок отримав новий сигнал ризику: за оцінкою Citi, ціни можуть зрости далі, якщо переговори США та Ірану залишатимуться складними. Базовий прогноз банку передбачає Brent на рівні 120 доларів за барель у найближчі 0–3 місяці, але ринок, на думку Citi, все ще недооцінює тривалість і крайні сценарії ризику. Нафта під тиском геополітики За оцінкою Citi, [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30348-Нефть.jpg" alt="Нафта може залишитися дорогою: Citi бачить ризик зростання Brent через складні переговори США та Ірану"/><br /><p>Нафтовий ринок отримав новий сигнал ризику: за оцінкою Citi, ціни можуть зрости далі, якщо переговори США та Ірану залишатимуться складними. Базовий прогноз банку передбачає Brent на рівні <strong>120 доларів за барель</strong> у найближчі 0–3 місяці, але ринок, на думку Citi, все ще недооцінює тривалість і крайні сценарії ризику.</p>
<h2>Нафта під тиском геополітики</h2>
<p>За оцінкою Citi, головним чинником короткострокового ризику залишається складність досягнення домовленості між США та Іраном. Якщо переговори не дадуть швидкого результату, нафтові ціни можуть отримати додатковий імпульс до зростання.</p>
<ul>
<li><strong>Базовий сценарій Citi</strong> передбачає, що порушення в Ормузькій протоці послабляться до кінця травня.</li>
<li><strong>Прогноз Brent на 0–3 місяці</strong> збережено на рівні <strong>120 доларів за барель</strong>.</li>
<li><strong>Середня ціна Brent у II кварталі</strong> очікується на рівні <strong>110 доларів за барель</strong>.</li>
<li><strong>У III кварталі</strong> Citi прогнозує послаблення до <strong>95 доларів за барель</strong>.</li>
<li><strong>У IV кварталі</strong> очікується зниження до <strong>80 доларів за барель</strong>.</li>
</ul>
<h2>Що стримує подорожчання</h2>
<p>Попри геополітичну напругу, ринок отримує кілька чинників, які пом’якшують ціновий удар. Citi вказує, що вплив ризиків частково компенсують скорочення запасів, вивільнення нафти зі Стратегічного нафтового резерву, слабший попит, зменшення імпорту Китаєм та періодичні ознаки деескалації.</p>
<ul>
<li><strong>Китай міг скоротити імпорт нафти приблизно на 2,4 млн барелів на добу</strong> у квітні та травні.</li>
<li>За даними відстеження суден, імпорт Китаю міг знизитися до <strong>близько 9,2 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Для порівняння, середній рівень імпорту Китаю у 2025 році становив <strong>близько 11,6 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Таке зниження попиту з боку Китаю зменшило напруження на світовому нафтовому ринку.</li>
</ul>
<h2>Головний висновок Citi</h2>
<p>Ключова оцінка банку полягає в тому, що ринок занадто спокійно оцінює ризики. Навіть якщо базовий сценарій передбачає послаблення порушень до кінця травня, тривалість кризи та крайні сценарії можуть мати більший вплив на ціни, ніж зараз закладено у котируваннях.</p>
<blockquote><p>«Ми й надалі вважаємо, що нафтові ринки недооцінюють тривалість і крайні ризики», — Citi.</p></blockquote>
<p>Водночас прогноз Citi показує не лише ризик зростання, а й очікування поступового охолодження ринку: від <strong>110 доларів за барель</strong> у II кварталі до <strong>80 доларів за барель</strong> у IV кварталі. Це означає, що подальша динаміка залежатиме від тривалості геополітичної напруги та реального стану постачання через Ормузьку протоку.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/citi-says-oil-could-rise-further-if-us-iran-talks-remain-thorny-2026-05-08/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30348-Нефть.jpg" alt="Нафта може залишитися дорогою: Citi бачить ризик зростання Brent через складні переговори США та Ірану"/><br /><p>Нафтовий ринок отримав новий сигнал ризику: за оцінкою Citi, ціни можуть зрости далі, якщо переговори США та Ірану залишатимуться складними. Базовий прогноз банку передбачає Brent на рівні <strong>120 доларів за барель</strong> у найближчі 0–3 місяці, але ринок, на думку Citi, все ще недооцінює тривалість і крайні сценарії ризику.</p>
<h2>Нафта під тиском геополітики</h2>
<p>За оцінкою Citi, головним чинником короткострокового ризику залишається складність досягнення домовленості між США та Іраном. Якщо переговори не дадуть швидкого результату, нафтові ціни можуть отримати додатковий імпульс до зростання.</p>
<ul>
<li><strong>Базовий сценарій Citi</strong> передбачає, що порушення в Ормузькій протоці послабляться до кінця травня.</li>
<li><strong>Прогноз Brent на 0–3 місяці</strong> збережено на рівні <strong>120 доларів за барель</strong>.</li>
<li><strong>Середня ціна Brent у II кварталі</strong> очікується на рівні <strong>110 доларів за барель</strong>.</li>
<li><strong>У III кварталі</strong> Citi прогнозує послаблення до <strong>95 доларів за барель</strong>.</li>
<li><strong>У IV кварталі</strong> очікується зниження до <strong>80 доларів за барель</strong>.</li>
</ul>
<h2>Що стримує подорожчання</h2>
<p>Попри геополітичну напругу, ринок отримує кілька чинників, які пом’якшують ціновий удар. Citi вказує, що вплив ризиків частково компенсують скорочення запасів, вивільнення нафти зі Стратегічного нафтового резерву, слабший попит, зменшення імпорту Китаєм та періодичні ознаки деескалації.</p>
<ul>
<li><strong>Китай міг скоротити імпорт нафти приблизно на 2,4 млн барелів на добу</strong> у квітні та травні.</li>
<li>За даними відстеження суден, імпорт Китаю міг знизитися до <strong>близько 9,2 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Для порівняння, середній рівень імпорту Китаю у 2025 році становив <strong>близько 11,6 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Таке зниження попиту з боку Китаю зменшило напруження на світовому нафтовому ринку.</li>
</ul>
<h2>Головний висновок Citi</h2>
<p>Ключова оцінка банку полягає в тому, що ринок занадто спокійно оцінює ризики. Навіть якщо базовий сценарій передбачає послаблення порушень до кінця травня, тривалість кризи та крайні сценарії можуть мати більший вплив на ціни, ніж зараз закладено у котируваннях.</p>
<blockquote><p>«Ми й надалі вважаємо, що нафтові ринки недооцінюють тривалість і крайні ризики», — Citi.</p></blockquote>
<p>Водночас прогноз Citi показує не лише ризик зростання, а й очікування поступового охолодження ринку: від <strong>110 доларів за барель</strong> у II кварталі до <strong>80 доларів за барель</strong> у IV кварталі. Це означає, що подальша динаміка залежатиме від тривалості геополітичної напруги та реального стану постачання через Ормузьку протоку.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/citi-says-oil-could-rise-further-if-us-iran-talks-remain-thorny-2026-05-08/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/12/nafta-mozhe-zalishitisya-dorogoyu-citi-bachit-rizik-zrostannya-brent-cherez-skladni-peregovori-ssha-ta-iranu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Новий енергетичний шок: нафта знову перевіряє стійкість Європи</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/07/novij-energetichnij-shok-nafta-znovu-pereviryaye-stijkist-yevropi/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/07/novij-energetichnij-shok-nafta-znovu-pereviryaye-stijkist-yevropi/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 07 May 2026 07:45:14 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy shock]]></category>
		<category><![CDATA[fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний шок]]></category>
		<category><![CDATA[Європа]]></category>
		<category><![CDATA[Инфляция]]></category>
		<category><![CDATA[паливний ринок]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153934</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30338-Евроцентробанк.svg" alt="Новий енергетичний шок: нафта знову перевіряє стійкість Європи"/><br />Європа зіткнулася з другим великим енергетичним шоком за чотири роки. Війна в Ірані та на Близькому Сході, а також закриття Ормузької протоки вже порушують глобальні ланцюги постачання, скорочують доступність нафти й нафтопродуктів та посилюють інфляційний тиск у єврозоні. Ринок нафти: масштаб удару Короткостроковий вплив війни на глобальне постачання нафти оцінюється як більший, ніж у трьох [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30338-Евроцентробанк.svg" alt="Новий енергетичний шок: нафта знову перевіряє стійкість Європи"/><br /><p>Європа зіткнулася з другим великим енергетичним шоком за чотири роки. Війна в Ірані та на Близькому Сході, а також закриття Ормузької протоки вже порушують глобальні ланцюги постачання, скорочують доступність нафти й нафтопродуктів та посилюють інфляційний тиск у єврозоні.</p>
<h3>Ринок нафти: масштаб удару</h3>
<ul>
<li><strong>Короткостроковий вплив війни на глобальне постачання нафти</strong> оцінюється як більший, ніж у трьох попередніх енергетичних кризах 1973, 1979 та 2022 років разом.</li>
<li>Навіть з урахуванням перенаправлення нафтових потоків трубопроводами та використання стратегічних резервів, чисте скорочення постачання оцінюється приблизно у <strong>12 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Це становить близько <strong>11% довоєнного світового постачання нафти</strong>.</li>
<li>Відновлення постачання після війни потребуватиме часу через пошкодження великих нафтових об’єктів.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> нинішній шок є не лише ціновим, а й фізичним дефіцитом пропозиції. Саме тому ризик для ринку нафти й нафтопродуктів є системним.</li>
</ul>
<h3>Нафтопродукти: перші ознаки дефіциту</h3>
<ul>
<li>Закриття Ормузької протоки вплинуло на торгівлю критично важливими товарами, серед яких прямо згадані <strong>нафтопродукти</strong>.</li>
<li>Зафіксовано появу напруги в постачанні, зокрема щодо <strong>авіаційного пального</strong>.</li>
<li>Європа може почати вичерпувати резерви <strong>авіаційного пального та гасу до кінця травня</strong>.</li>
<li>Це може призвести до суттєвих обмежень активності низки галузей, подібних до тих, що спостерігалися під час пандемії COVID-19.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> найближчим вузьким місцем паливного ринку може стати не лише ціна нафти, а й доступність окремих видів пального.</li>
</ul>
<h3>Інфляція: енергетичний удар уже в цінах</h3>
<ul>
<li>Річна загальна інфляція в єврозоні у квітні зросла до <strong>3%</strong>.</li>
<li>Головним чинником став стрибок цін на енергоносії на <strong>10,9%</strong>.</li>
<li>Інфляція без урахування енергоносіїв знизилася до <strong>2,2%</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> джерело прискорення інфляції зосереджене саме в енергетичному компоненті, що підтверджує роль нафтового й паливного ринку як ключового передавача шоку до споживчих цін.</li>
</ul>
<h3>Економіка єврозони: удар по доходах, попиту й інвестиціях</h3>
<ul>
<li>До нового шоку інфляція вже повернулася до цілі, реальні доходи відновилися після попередньої енергетичної кризи, а інвестиції зростали.</li>
<li>Новий енергетичний шок, підвищуючи споживчі ціни й невизначеність, імовірно зменшить реальні доходи та вдарить по внутрішньому попиту.</li>
<li>У першому кварталі зростання економіки вже виявилося нижчим за прогнози — <strong>0,1% квартал до кварталу</strong>.</li>
<li>Опитування свідчать про суттєве погіршення економічних настроїв, зокрема різке падіння довіри споживачів.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> паливний шок може перейти з цінового каналу в канал попиту: споживачі витрачатимуть обережніше, а бізнес відкладатиме інвестиції.</li>
</ul>
<h3>Сценарії ЄЦБ: нафта як головний параметр ризику</h3>
<ul>
<li>У несприятливому сценарії ціна нафти досягає піку <strong>119 доларів за барель</strong> у другому кварталі 2026 року.</li>
<li>У такому сценарії інфляція до 2028 року є сукупно на <strong>1,5 відсоткового пункту</strong> вищою, ніж прогнозувалося в грудні, а зростання — на <strong>0,8 відсоткового пункту</strong> нижчим.</li>
<li>У суворому сценарії ціна нафти досягає <strong>145 доларів за барель</strong> у другому кварталі 2026 року й знижується повільніше.</li>
<li>У цьому сценарії інфляція до 2028 року є сукупно на <strong>6,3 відсоткового пункту</strong> вищою за грудневий прогноз.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> тривалість і глибина нафтового шоку визначатимуть не лише ціну пального, а й траєкторію інфляції, ставок і економічного зростання.</li>
</ul>
<h3>Монетарна політика: ставка залежить від стійкості інфляційних очікувань</h3>
<ul>
<li>ЄЦБ минулого тижня вирішив залишити облікові ставки без змін.</li>
<li>Початкова позиція дає змогу зібрати більше інформації про інтенсивність і ймовірну тривалість шоку.</li>
<li>Інфляція до цього повернулася до середньострокової цілі <strong>2%</strong>, а ставки перебували в оціненому нейтральному діапазоні.</li>
<li>Водночас короткострокові інфляційні очікування, не пов’язані з працею витрати та очікування компаній щодо відпускних цін уже зросли.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> якщо енергетичний шок закріпиться в ширшому кошику споживчих цін, ЄЦБ може бути змушений коригувати ставки.</li>
</ul>
<h3>Енергетична безпека: менше викопного палива як економічний щит</h3>
<ul>
<li>Викопне паливо досі становить <strong>понад половину</strong> загального енергетичного балансу ЄС.</li>
<li>Станом на 2024 рік понад <strong>дві третини</strong> виробництва електроенергії в ЄС припадало на низьковуглецеві джерела.</li>
<li>Відновлювані джерела були найбільшим джерелом генерації — <strong>48%</strong>, атомна енергетика становила ще <strong>23%</strong>.</li>
<li>З 2015 до 2025 року енергоємність ЄС, тобто енергетичні витрати як частка ВВП, знизилася на <strong>32%</strong>.</li>
<li>Споживання енергії стало на <strong>10%</strong> нижчим, ніж у 2021 році.</li>
<li>Обсяги імпорту газу скоротилися на <strong>20%</strong>, але цей показник не є фокусом паливного аналізу.</li>
<li>За оцінкою МВФ, підвищення енергоефективності Європи та чистіший енергетичний баланс за останні п’ять років знизили вартість нинішнього шоку для домогосподарств на <strong>12%</strong> у поточних цінах.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> енергоефективність і диверсифікація зменшують силу удару нафтових і паливних криз по споживачах.</li>
</ul>
<h3>Політичний висновок</h3>
<ul>
<li>Монетарна політика може повернути інфляцію до цілі в середньостроковій перспективі.</li>
<li>Фіскальна політика може пом’якшити удар по економічній активності, але такі заходи мають бути <strong>тимчасовими, адаптованими й адресними</strong> для найбільш вразливих домогосподарств і секторів.</li>
<li>Довгострокова відповідь полягає у зменшенні залежності від викопного палива, інтеграції енергетичного ринку Європи, розвитку мереж і координації енергопостачання.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> для споживачів пального головний ризик полягає не лише в дорожчій нафті, а й у можливому дефіциті окремих нафтопродуктів, який може швидко перейти в обмеження для транспорту, промисловості та послуг.</li>
</ul>
<h3>Пряма позиція ЄЦБ</h3>
<blockquote><p>«Нинішня енергетична криза підкреслює нагальну потребу й надалі зменшувати нашу залежність від викопного палива не лише через кліматичні ризики, а, можливо, ще очевидніше через ризики енергетичної безпеки, які, ймовірно, залишатимуться з нами певний час». — П’єро Чиполлоне, член Виконавчої ради ЄЦБ</p></blockquote>
<blockquote><p>«Щоб бути стійкішими до енергетичних шоків, нам потрібно дотримуватися курсу на енергетичний перехід в ім’я цінової стабільності та економічного процвітання». — П’єро Чиполлоне, член Виконавчої ради ЄЦБ</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.ecb.europa.eu/press/key/date/2026/html/ecb.sp260506~1bbd4ed780.en.html" target="_blank">ecb.europa.eu</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30338-Евроцентробанк.svg" alt="Новий енергетичний шок: нафта знову перевіряє стійкість Європи"/><br /><p>Європа зіткнулася з другим великим енергетичним шоком за чотири роки. Війна в Ірані та на Близькому Сході, а також закриття Ормузької протоки вже порушують глобальні ланцюги постачання, скорочують доступність нафти й нафтопродуктів та посилюють інфляційний тиск у єврозоні.</p>
<h3>Ринок нафти: масштаб удару</h3>
<ul>
<li><strong>Короткостроковий вплив війни на глобальне постачання нафти</strong> оцінюється як більший, ніж у трьох попередніх енергетичних кризах 1973, 1979 та 2022 років разом.</li>
<li>Навіть з урахуванням перенаправлення нафтових потоків трубопроводами та використання стратегічних резервів, чисте скорочення постачання оцінюється приблизно у <strong>12 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Це становить близько <strong>11% довоєнного світового постачання нафти</strong>.</li>
<li>Відновлення постачання після війни потребуватиме часу через пошкодження великих нафтових об’єктів.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> нинішній шок є не лише ціновим, а й фізичним дефіцитом пропозиції. Саме тому ризик для ринку нафти й нафтопродуктів є системним.</li>
</ul>
<h3>Нафтопродукти: перші ознаки дефіциту</h3>
<ul>
<li>Закриття Ормузької протоки вплинуло на торгівлю критично важливими товарами, серед яких прямо згадані <strong>нафтопродукти</strong>.</li>
<li>Зафіксовано появу напруги в постачанні, зокрема щодо <strong>авіаційного пального</strong>.</li>
<li>Європа може почати вичерпувати резерви <strong>авіаційного пального та гасу до кінця травня</strong>.</li>
<li>Це може призвести до суттєвих обмежень активності низки галузей, подібних до тих, що спостерігалися під час пандемії COVID-19.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> найближчим вузьким місцем паливного ринку може стати не лише ціна нафти, а й доступність окремих видів пального.</li>
</ul>
<h3>Інфляція: енергетичний удар уже в цінах</h3>
<ul>
<li>Річна загальна інфляція в єврозоні у квітні зросла до <strong>3%</strong>.</li>
<li>Головним чинником став стрибок цін на енергоносії на <strong>10,9%</strong>.</li>
<li>Інфляція без урахування енергоносіїв знизилася до <strong>2,2%</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> джерело прискорення інфляції зосереджене саме в енергетичному компоненті, що підтверджує роль нафтового й паливного ринку як ключового передавача шоку до споживчих цін.</li>
</ul>
<h3>Економіка єврозони: удар по доходах, попиту й інвестиціях</h3>
<ul>
<li>До нового шоку інфляція вже повернулася до цілі, реальні доходи відновилися після попередньої енергетичної кризи, а інвестиції зростали.</li>
<li>Новий енергетичний шок, підвищуючи споживчі ціни й невизначеність, імовірно зменшить реальні доходи та вдарить по внутрішньому попиту.</li>
<li>У першому кварталі зростання економіки вже виявилося нижчим за прогнози — <strong>0,1% квартал до кварталу</strong>.</li>
<li>Опитування свідчать про суттєве погіршення економічних настроїв, зокрема різке падіння довіри споживачів.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> паливний шок може перейти з цінового каналу в канал попиту: споживачі витрачатимуть обережніше, а бізнес відкладатиме інвестиції.</li>
</ul>
<h3>Сценарії ЄЦБ: нафта як головний параметр ризику</h3>
<ul>
<li>У несприятливому сценарії ціна нафти досягає піку <strong>119 доларів за барель</strong> у другому кварталі 2026 року.</li>
<li>У такому сценарії інфляція до 2028 року є сукупно на <strong>1,5 відсоткового пункту</strong> вищою, ніж прогнозувалося в грудні, а зростання — на <strong>0,8 відсоткового пункту</strong> нижчим.</li>
<li>У суворому сценарії ціна нафти досягає <strong>145 доларів за барель</strong> у другому кварталі 2026 року й знижується повільніше.</li>
<li>У цьому сценарії інфляція до 2028 року є сукупно на <strong>6,3 відсоткового пункту</strong> вищою за грудневий прогноз.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> тривалість і глибина нафтового шоку визначатимуть не лише ціну пального, а й траєкторію інфляції, ставок і економічного зростання.</li>
</ul>
<h3>Монетарна політика: ставка залежить від стійкості інфляційних очікувань</h3>
<ul>
<li>ЄЦБ минулого тижня вирішив залишити облікові ставки без змін.</li>
<li>Початкова позиція дає змогу зібрати більше інформації про інтенсивність і ймовірну тривалість шоку.</li>
<li>Інфляція до цього повернулася до середньострокової цілі <strong>2%</strong>, а ставки перебували в оціненому нейтральному діапазоні.</li>
<li>Водночас короткострокові інфляційні очікування, не пов’язані з працею витрати та очікування компаній щодо відпускних цін уже зросли.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> якщо енергетичний шок закріпиться в ширшому кошику споживчих цін, ЄЦБ може бути змушений коригувати ставки.</li>
</ul>
<h3>Енергетична безпека: менше викопного палива як економічний щит</h3>
<ul>
<li>Викопне паливо досі становить <strong>понад половину</strong> загального енергетичного балансу ЄС.</li>
<li>Станом на 2024 рік понад <strong>дві третини</strong> виробництва електроенергії в ЄС припадало на низьковуглецеві джерела.</li>
<li>Відновлювані джерела були найбільшим джерелом генерації — <strong>48%</strong>, атомна енергетика становила ще <strong>23%</strong>.</li>
<li>З 2015 до 2025 року енергоємність ЄС, тобто енергетичні витрати як частка ВВП, знизилася на <strong>32%</strong>.</li>
<li>Споживання енергії стало на <strong>10%</strong> нижчим, ніж у 2021 році.</li>
<li>Обсяги імпорту газу скоротилися на <strong>20%</strong>, але цей показник не є фокусом паливного аналізу.</li>
<li>За оцінкою МВФ, підвищення енергоефективності Європи та чистіший енергетичний баланс за останні п’ять років знизили вартість нинішнього шоку для домогосподарств на <strong>12%</strong> у поточних цінах.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> енергоефективність і диверсифікація зменшують силу удару нафтових і паливних криз по споживачах.</li>
</ul>
<h3>Політичний висновок</h3>
<ul>
<li>Монетарна політика може повернути інфляцію до цілі в середньостроковій перспективі.</li>
<li>Фіскальна політика може пом’якшити удар по економічній активності, але такі заходи мають бути <strong>тимчасовими, адаптованими й адресними</strong> для найбільш вразливих домогосподарств і секторів.</li>
<li>Довгострокова відповідь полягає у зменшенні залежності від викопного палива, інтеграції енергетичного ринку Європи, розвитку мереж і координації енергопостачання.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> для споживачів пального головний ризик полягає не лише в дорожчій нафті, а й у можливому дефіциті окремих нафтопродуктів, який може швидко перейти в обмеження для транспорту, промисловості та послуг.</li>
</ul>
<h3>Пряма позиція ЄЦБ</h3>
<blockquote><p>«Нинішня енергетична криза підкреслює нагальну потребу й надалі зменшувати нашу залежність від викопного палива не лише через кліматичні ризики, а, можливо, ще очевидніше через ризики енергетичної безпеки, які, ймовірно, залишатимуться з нами певний час». — П’єро Чиполлоне, член Виконавчої ради ЄЦБ</p></blockquote>
<blockquote><p>«Щоб бути стійкішими до енергетичних шоків, нам потрібно дотримуватися курсу на енергетичний перехід в ім’я цінової стабільності та економічного процвітання». — П’єро Чиполлоне, член Виконавчої ради ЄЦБ</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.ecb.europa.eu/press/key/date/2026/html/ecb.sp260506~1bbd4ed780.en.html" target="_blank">ecb.europa.eu</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/07/novij-energetichnij-shok-nafta-znovu-pereviryaye-stijkist-yevropi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Франція заявила про повернення паливних марж до докризового рівня</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/07/franciya-zayavila-pro-povernennya-palivnix-marzh-do-dokrizovogo-rivnya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/07/franciya-zayavila-pro-povernennya-palivnix-marzh-do-dokrizovogo-rivnya/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 07 May 2026 06:44:59 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[France]]></category>
		<category><![CDATA[fuel]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[margins]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[маржа]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[пальне]]></category>
		<category><![CDATA[Франция]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153933</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30337-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Франція заявила про повернення паливних марж до докризового рівня"/><br />Паливний ринок Франції після короткого цінового стрибка стабілізувався: за даними Мінфіну, валові маржі ритейлерів повернулися до рівнів, що були до війни з Іраном. Водночас уряд залишає за собою можливість втручання, зокрема через обмеження цін або податок на надприбутки, щоб зменшити тиск на споживачів. Держава посилила контроль над паливним ринком Міністерство фінансів Франції повідомило, що паливні [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30337-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Франція заявила про повернення паливних марж до докризового рівня"/><br /><p>Паливний ринок Франції після короткого цінового стрибка стабілізувався: за даними Мінфіну, валові маржі ритейлерів повернулися до рівнів, що були до війни з Іраном. Водночас уряд залишає за собою можливість втручання, зокрема через обмеження цін або податок на надприбутки, щоб зменшити тиск на споживачів.</p>
<h3>Держава посилила контроль над паливним ринком</h3>
<ul>
<li>Міністерство фінансів Франції повідомило, що паливні ритейлери знову отримують <strong>такі самі валові маржі, як до війни з Іраном</strong>.</li>
<li>Це сталося після <strong>короткочасного стрибка цін</strong>, спричиненого рекордно високими цінами через закриття Ормузької протоки.</li>
<li>У квітні уряд заявив, що розглядає можливість <strong>фіксації цін на АЗС</strong>, щоб не допустити надприбутків дистриб’юторів.</li>
</ul>
<h3>Дизель показав найгострішу реакцію</h3>
<ul>
<li>Маржа на газойль, який використовується у дизельних двигунах, зросла з <strong>0,28 євро за літр</strong> до війни майже до <strong>0,40 євро за літр</strong> у перший тиждень березня.</li>
<li>Після піку маржа знову знизилася до довоєнного рівня.</li>
<li>Для ринку нафтопродуктів це означає, що <strong>дизель залишився найчутливішим сегментом</strong> до геополітичного шоку та урядових сигналів.</li>
</ul>
<h3>Бензин реагував м’якше</h3>
<ul>
<li>Маржа на бензин зросла з <strong>0,30 євро за літр</strong> до війни приблизно до <strong>0,33 євро за літр</strong> у той самий період.</li>
<li>Порівняно з дизельним сегментом, зростання було менш різким.</li>
<li>Це вказує на <strong>нерівномірний вплив кризи</strong> на різні види моторного пального.</li>
</ul>
<h3>Споживачі відповіли скороченням попиту</h3>
<ul>
<li>У квітні споживання моторного пального у Франції знизилося на <strong>11%</strong>.</li>
<li>Уряд пояснив це <strong>ціновим скороченням попиту</strong>: громадяни почали менше їздити після подорожчання пального.</li>
<li>Для споживачів це означає, що навіть короткий стрибок цін швидко змінює поведінку на ринку.</li>
</ul>
<h3>Політичний сигнал вплинув на ринок</h3>
<ul>
<li>У Мінфіні заявили, що стабілізація марж збіглася з моментом, коли уряд публічно почав обговорювати можливий декрет про їх обмеження.</li>
</ul>
<blockquote><p>Ми дуже чітко бачимо, що в перші дні війни був стрибок прибуткових марж, але пік і подальша стабілізація марж до довоєнних рівнів збігаються з тим моментом, коли уряд почав публічно обговорювати можливість декрету про обмеження марж. Це показує, що галузь отримала сигнал. — посадовець Міністерства фінансів Франції</p></blockquote>
<ul>
<li>Прем’єр-міністр Франції заявив, що <strong>жоден варіант не знято з розгляду</strong>, зокрема податок на надприбутки.</li>
<li>Міністерство також повідомило, що й надалі <strong>пильно стежитиме за цінами та маржами</strong> у діалозі з учасниками галузі.</li>
</ul>
<h3>Висновки для нафтового й паливного ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Ринок дизелю виявився найбільш вразливим:</strong> маржа зросла майже на <strong>0,12 євро за літр</strong>, тоді як бензин додав близько <strong>0,03 євро за літр</strong>.</li>
<li><strong>Урядовий тиск став стримувальним чинником:</strong> повернення марж до довоєнного рівня збіглося з публічним обговоренням обмеження марж.</li>
<li><strong>Споживачі швидко скоригували поведінку:</strong> падіння споживання на <strong>11%</strong> у квітні показує, що високі ціни напряму б’ють по мобільності громадян.</li>
<li><strong>Регуляторний ризик для паливного бізнесу зберігається:</strong> уряд не уточнив, чи планує запроваджувати декрет про обмеження цін, але варіанти втручання залишаються на столі.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/french-government-says-margins-fuel-sales-have-returned-pre-crisis-levels-2026-05-06/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30337-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Франція заявила про повернення паливних марж до докризового рівня"/><br /><p>Паливний ринок Франції після короткого цінового стрибка стабілізувався: за даними Мінфіну, валові маржі ритейлерів повернулися до рівнів, що були до війни з Іраном. Водночас уряд залишає за собою можливість втручання, зокрема через обмеження цін або податок на надприбутки, щоб зменшити тиск на споживачів.</p>
<h3>Держава посилила контроль над паливним ринком</h3>
<ul>
<li>Міністерство фінансів Франції повідомило, що паливні ритейлери знову отримують <strong>такі самі валові маржі, як до війни з Іраном</strong>.</li>
<li>Це сталося після <strong>короткочасного стрибка цін</strong>, спричиненого рекордно високими цінами через закриття Ормузької протоки.</li>
<li>У квітні уряд заявив, що розглядає можливість <strong>фіксації цін на АЗС</strong>, щоб не допустити надприбутків дистриб’юторів.</li>
</ul>
<h3>Дизель показав найгострішу реакцію</h3>
<ul>
<li>Маржа на газойль, який використовується у дизельних двигунах, зросла з <strong>0,28 євро за літр</strong> до війни майже до <strong>0,40 євро за літр</strong> у перший тиждень березня.</li>
<li>Після піку маржа знову знизилася до довоєнного рівня.</li>
<li>Для ринку нафтопродуктів це означає, що <strong>дизель залишився найчутливішим сегментом</strong> до геополітичного шоку та урядових сигналів.</li>
</ul>
<h3>Бензин реагував м’якше</h3>
<ul>
<li>Маржа на бензин зросла з <strong>0,30 євро за літр</strong> до війни приблизно до <strong>0,33 євро за літр</strong> у той самий період.</li>
<li>Порівняно з дизельним сегментом, зростання було менш різким.</li>
<li>Це вказує на <strong>нерівномірний вплив кризи</strong> на різні види моторного пального.</li>
</ul>
<h3>Споживачі відповіли скороченням попиту</h3>
<ul>
<li>У квітні споживання моторного пального у Франції знизилося на <strong>11%</strong>.</li>
<li>Уряд пояснив це <strong>ціновим скороченням попиту</strong>: громадяни почали менше їздити після подорожчання пального.</li>
<li>Для споживачів це означає, що навіть короткий стрибок цін швидко змінює поведінку на ринку.</li>
</ul>
<h3>Політичний сигнал вплинув на ринок</h3>
<ul>
<li>У Мінфіні заявили, що стабілізація марж збіглася з моментом, коли уряд публічно почав обговорювати можливий декрет про їх обмеження.</li>
</ul>
<blockquote><p>Ми дуже чітко бачимо, що в перші дні війни був стрибок прибуткових марж, але пік і подальша стабілізація марж до довоєнних рівнів збігаються з тим моментом, коли уряд почав публічно обговорювати можливість декрету про обмеження марж. Це показує, що галузь отримала сигнал. — посадовець Міністерства фінансів Франції</p></blockquote>
<ul>
<li>Прем’єр-міністр Франції заявив, що <strong>жоден варіант не знято з розгляду</strong>, зокрема податок на надприбутки.</li>
<li>Міністерство також повідомило, що й надалі <strong>пильно стежитиме за цінами та маржами</strong> у діалозі з учасниками галузі.</li>
</ul>
<h3>Висновки для нафтового й паливного ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Ринок дизелю виявився найбільш вразливим:</strong> маржа зросла майже на <strong>0,12 євро за літр</strong>, тоді як бензин додав близько <strong>0,03 євро за літр</strong>.</li>
<li><strong>Урядовий тиск став стримувальним чинником:</strong> повернення марж до довоєнного рівня збіглося з публічним обговоренням обмеження марж.</li>
<li><strong>Споживачі швидко скоригували поведінку:</strong> падіння споживання на <strong>11%</strong> у квітні показує, що високі ціни напряму б’ють по мобільності громадян.</li>
<li><strong>Регуляторний ризик для паливного бізнесу зберігається:</strong> уряд не уточнив, чи планує запроваджувати декрет про обмеження цін, але варіанти втручання залишаються на столі.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/french-government-says-margins-fuel-sales-have-returned-pre-crisis-levels-2026-05-06/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/07/franciya-zayavila-pro-povernennya-palivnix-marzh-do-dokrizovogo-rivnya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Нафта дешевшає на очікуваннях угоди між США та Іраном, але ринок пального ще не вийшов із зони ризику</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/07/nafta-deshevshaye-na-ochikuvannyax-ugodi-mizh-ssha-ta-iranom-ale-rinok-palnogo-shhe-ne-vijshov-iz-zoni-riziku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/07/nafta-deshevshaye-na-ochikuvannyax-ugodi-mizh-ssha-ta-iranom-ale-rinok-palnogo-shhe-ne-vijshov-iz-zoni-riziku/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 07 May 2026 06:14:03 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[fuel prices]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[USA]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на пальне]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153931</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30346-Цена_падение.png" alt="Нафта дешевшає на очікуваннях угоди між США та Іраном, але ринок пального ще не вийшов із зони ризику"/><br />США та Іран наблизилися до домовленості щодо меморандуму про взаєморозуміння, що посилило очікування відкриття Ормузької протоки. На цьому тлі Brent опускався до $96,75 за барель, мінімуму за два тижні. Водночас відновлення реальних нафтових потоків може тривати 6-8 тижнів, а запаси нафти й пального у світі та США продовжують скорочуватися. Геополітичний вузол За даними джерела з [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30346-Цена_падение.png" alt="Нафта дешевшає на очікуваннях угоди між США та Іраном, але ринок пального ще не вийшов із зони ризику"/><br /><p>США та Іран наблизилися до домовленості щодо меморандуму про взаєморозуміння, що посилило очікування відкриття Ормузької протоки. На цьому тлі Brent опускався до <strong>$96,75 за барель</strong>, мінімуму за два тижні. Водночас відновлення реальних нафтових потоків може тривати <strong>6-8 тижнів</strong>, а запаси нафти й пального у світі та США продовжують скорочуватися.</p>
<h3>Геополітичний вузол</h3>
<ul>
<li>За даними джерела з Пакистану, який виступає посередником, <strong>США та Іран наблизилися до угоди</strong> щодо односторінкового меморандуму про взаєморозуміння.</li>
<li>Іран заявив, що розглядає нову пропозицію США та передасть відповідь через Пакистан.</li>
<li>Раніше Іран наголошував, що прийме лише <strong>справедливу й комплексну угоду</strong>.</li>
<li>Axios повідомив, що США очікують відповіді Ірану щодо кількох ключових пунктів упродовж <strong>48 годин</strong>.</li>
</ul>
<h3>Реакція нафтового ринку</h3>
<ul>
<li>Обидва основні нафтові контракти впали до <strong>двотижневих мінімумів</strong>.</li>
<li>Brent під час торгів опускався до <strong>$96,75 за барель</strong>, перш ніж частково відіграти втрати.</li>
<li>Ринок реагує не лише на можливу угоду, а й на перспективу <strong>відновлення судноплавства через Ормузьку протоку</strong>.</li>
</ul>
<h3>Чому ціни не стабілізуються миттєво</h3>
<ul>
<li>Зупинка морського руху через протоку з початку війни у лютому вже спричинила <strong>втрати постачання сирої нафти</strong>.</li>
<li>Минулого тижня Brent торгувався на найвищому рівні з <strong>березня 2022 року</strong>.</li>
<li>Закриття Ормузької протоки призвело до <strong>скорочення світових запасів нафти й пального</strong>, оскільки НПЗ намагалися компенсувати виробничі втрати.</li>
</ul>
<h3>Логіка для споживачів пального</h3>
<ul>
<li>Часткова угода може бути достатньою, щоб судноплавство через Ормузьку протоку почало <strong>поступово нормалізуватися</strong>.</li>
<li>Якщо зниження цін утримається, ціни на АЗС у США можуть охолонути протягом <strong>1-2 тижнів</strong>.</li>
<li>Водночас паливний ринок залишається вразливим, бо фізичні потоки нафти не повертаються до норми одразу після політичного сигналу.</li>
</ul>
<h3>Запаси США підтверджують напруження</h3>
<ul>
<li>За даними EIA, запаси нафти у США минулого тижня скоротилися на <strong>2,3 млн барелів</strong>.</li>
<li>Загальний рівень запасів знизився до <strong>457,2 млн барелів</strong>.</li>
<li>Аналітики у Reuters очікували глибшого скорочення — на <strong>3,3 млн барелів</strong>.</li>
</ul>
<h3>Оцінки учасників ринку</h3>
<blockquote><p>«Зростає відчуття, що шанс на відкриття Ормузької протоки став вищим, незалежно від того, чи буде досягнута тривала мирна угода з Іраном», — Філ Флінн, старший аналітик Price Futures Group.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Оголошення угоди негайно зрушило б ф’ючерси ще далі, фактично навіть сама можливість угоди вже спричиняє зниження цін на нафту», — Паола Родрігес-Масіу, головна аналітикиня Rystad Energy з питань нафти.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Шеститижневий-восьмитижневий лаг між надійними умовами доступу та реальною нормалізацією потоків не є консервативною оцінкою, це структурна особливість роботи судноплавних ринків», — Паола Родрігес-Масіу, Rystad Energy.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Часткової угоди може бути достатньо, щоб судноплавство через Ормузьку протоку поступово нормалізувалося», — Павел Молчанов, аналітик Raymond James.</p></blockquote>
<h3>Висновок</h3>
<ul>
<li><strong>Нафтовий ринок уже закладає в ціни шанс на деескалацію</strong>, що пояснює падіння котирувань до двотижневих мінімумів.</li>
<li><strong>Паливний ринок не отримає швидкого полегшення автоматично</strong>, бо нормалізація реальних потоків може тривати <strong>6-8 тижнів</strong>.</li>
<li><strong>Для споживачів ключовим сигналом є не лише політична угода, а й відновлення судноплавства</strong>, стабілізація запасів і утримання нижчих цін на нафту протягом наступних <strong>1-2 тижнів</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-prices-little-changed-ceasefire-holds-us-crude-stocks-fall-2026-05-05/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30346-Цена_падение.png" alt="Нафта дешевшає на очікуваннях угоди між США та Іраном, але ринок пального ще не вийшов із зони ризику"/><br /><p>США та Іран наблизилися до домовленості щодо меморандуму про взаєморозуміння, що посилило очікування відкриття Ормузької протоки. На цьому тлі Brent опускався до <strong>$96,75 за барель</strong>, мінімуму за два тижні. Водночас відновлення реальних нафтових потоків може тривати <strong>6-8 тижнів</strong>, а запаси нафти й пального у світі та США продовжують скорочуватися.</p>
<h3>Геополітичний вузол</h3>
<ul>
<li>За даними джерела з Пакистану, який виступає посередником, <strong>США та Іран наблизилися до угоди</strong> щодо односторінкового меморандуму про взаєморозуміння.</li>
<li>Іран заявив, що розглядає нову пропозицію США та передасть відповідь через Пакистан.</li>
<li>Раніше Іран наголошував, що прийме лише <strong>справедливу й комплексну угоду</strong>.</li>
<li>Axios повідомив, що США очікують відповіді Ірану щодо кількох ключових пунктів упродовж <strong>48 годин</strong>.</li>
</ul>
<h3>Реакція нафтового ринку</h3>
<ul>
<li>Обидва основні нафтові контракти впали до <strong>двотижневих мінімумів</strong>.</li>
<li>Brent під час торгів опускався до <strong>$96,75 за барель</strong>, перш ніж частково відіграти втрати.</li>
<li>Ринок реагує не лише на можливу угоду, а й на перспективу <strong>відновлення судноплавства через Ормузьку протоку</strong>.</li>
</ul>
<h3>Чому ціни не стабілізуються миттєво</h3>
<ul>
<li>Зупинка морського руху через протоку з початку війни у лютому вже спричинила <strong>втрати постачання сирої нафти</strong>.</li>
<li>Минулого тижня Brent торгувався на найвищому рівні з <strong>березня 2022 року</strong>.</li>
<li>Закриття Ормузької протоки призвело до <strong>скорочення світових запасів нафти й пального</strong>, оскільки НПЗ намагалися компенсувати виробничі втрати.</li>
</ul>
<h3>Логіка для споживачів пального</h3>
<ul>
<li>Часткова угода може бути достатньою, щоб судноплавство через Ормузьку протоку почало <strong>поступово нормалізуватися</strong>.</li>
<li>Якщо зниження цін утримається, ціни на АЗС у США можуть охолонути протягом <strong>1-2 тижнів</strong>.</li>
<li>Водночас паливний ринок залишається вразливим, бо фізичні потоки нафти не повертаються до норми одразу після політичного сигналу.</li>
</ul>
<h3>Запаси США підтверджують напруження</h3>
<ul>
<li>За даними EIA, запаси нафти у США минулого тижня скоротилися на <strong>2,3 млн барелів</strong>.</li>
<li>Загальний рівень запасів знизився до <strong>457,2 млн барелів</strong>.</li>
<li>Аналітики у Reuters очікували глибшого скорочення — на <strong>3,3 млн барелів</strong>.</li>
</ul>
<h3>Оцінки учасників ринку</h3>
<blockquote><p>«Зростає відчуття, що шанс на відкриття Ормузької протоки став вищим, незалежно від того, чи буде досягнута тривала мирна угода з Іраном», — Філ Флінн, старший аналітик Price Futures Group.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Оголошення угоди негайно зрушило б ф’ючерси ще далі, фактично навіть сама можливість угоди вже спричиняє зниження цін на нафту», — Паола Родрігес-Масіу, головна аналітикиня Rystad Energy з питань нафти.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Шеститижневий-восьмитижневий лаг між надійними умовами доступу та реальною нормалізацією потоків не є консервативною оцінкою, це структурна особливість роботи судноплавних ринків», — Паола Родрігес-Масіу, Rystad Energy.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Часткової угоди може бути достатньо, щоб судноплавство через Ормузьку протоку поступово нормалізувалося», — Павел Молчанов, аналітик Raymond James.</p></blockquote>
<h3>Висновок</h3>
<ul>
<li><strong>Нафтовий ринок уже закладає в ціни шанс на деескалацію</strong>, що пояснює падіння котирувань до двотижневих мінімумів.</li>
<li><strong>Паливний ринок не отримає швидкого полегшення автоматично</strong>, бо нормалізація реальних потоків може тривати <strong>6-8 тижнів</strong>.</li>
<li><strong>Для споживачів ключовим сигналом є не лише політична угода, а й відновлення судноплавства</strong>, стабілізація запасів і утримання нижчих цін на нафту протягом наступних <strong>1-2 тижнів</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-prices-little-changed-ceasefire-holds-us-crude-stocks-fall-2026-05-05/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/07/nafta-deshevshaye-na-ochikuvannyax-ugodi-mizh-ssha-ta-iranom-ale-rinok-palnogo-shhe-ne-vijshov-iz-zoni-riziku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Запаси нафти у США знижуються, але ринок реагує падінням цін</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/06/zapasi-nafti-u-ssha-znizhuyutsya-ale-rinok-reaguye-padinnyam-cin/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/06/zapasi-nafti-u-ssha-znizhuyutsya-ale-rinok-reaguye-padinnyam-cin/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 06 May 2026 15:48:58 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[distillates]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[дистиляти]]></category>
		<category><![CDATA[ЕІА]]></category>
		<category><![CDATA[запаси нафти]]></category>
		<category><![CDATA[нафторинок]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153930</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30336-Цена_падение.png" alt="Запаси нафти у США знижуються, але ринок реагує падінням цін"/><br />Комерційні запаси нафти у США за тиждень до 1 травня скоротилися на 2,3 млн барелів — до 457,2 млн барелів. Попри це, вони залишаються на 1% вище п’ятирічного середнього рівня для цього періоду року. Ринок нафти й нафтопродуктів отримав суперечливий сигнал: запаси сирої нафти знижуються, але ціни Brent і WTI різко впали на тлі політичних [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30336-Цена_падение.png" alt="Запаси нафти у США знижуються, але ринок реагує падінням цін"/><br /><p>Комерційні запаси нафти у США за тиждень до 1 травня скоротилися на <strong>2,3 млн барелів</strong> — до <strong>457,2 млн барелів</strong>. Попри це, вони залишаються на <strong>1% вище</strong> п’ятирічного середнього рівня для цього періоду року. Ринок нафти й нафтопродуктів отримав суперечливий сигнал: запаси сирої нафти знижуються, але ціни Brent і WTI різко впали на тлі політичних новин щодо Ірану.</p>
<h3>Сира нафта: скорочення запасів без цінової підтримки</h3>
<ul>
<li>За даними EIA, запаси сирої нафти у США зменшилися на <strong>2,3 млн барелів</strong> за тиждень, що завершився <strong>1 травня</strong>.</li>
<li>Комерційні запаси становлять <strong>457,2 млн барелів</strong>.</li>
<li>Рівень запасів усе ще на <strong>1% вище</strong> п’ятирічного середнього показника для цього часу року.</li>
<li>За останні <strong>6 тижнів</strong> запаси сирої нафти у США загалом зросли на <strong>1 млн барелів</strong>.</li>
</ul>
<h3>Розрив між оцінками API та EIA</h3>
<ul>
<li>API днем раніше повідомив про скорочення запасів сирої нафти на <strong>8,1 млн барелів</strong>.</li>
<li>EIA показало менше зниження — <strong>2,3 млн барелів</strong>.</li>
<li>Різниця між оцінками частково пояснюється <em>часовим фактором</em>: великі скорочення й прирости можуть відображатися у суміжних звітних тижнях, а не в одному релізі.</li>
</ul>
<h3>Ціни: геополітика переважила статистику запасів</h3>
<ul>
<li>У середу ціни на нафту різко впали після того, як президент Дональд Трамп зупинив <strong>проєкт Freedom</strong>, пославшись на значний прогрес у напрямку фінальної угоди з Іраном.</li>
<li>Станом на <strong>9:49 ранку в Нью-Йорку</strong> Brent торгувався по <strong>102,50 долара за барель</strong>.</li>
<li>Падіння Brent за день становило <strong>7,33 долара</strong>, або <strong>6,67%</strong>.</li>
<li>Порівняно з аналогічним часом минулого тижня Brent був нижчим приблизно на <strong>14 доларів за барель</strong>.</li>
<li>WTI торгувався по <strong>95,78 долара за барель</strong>, втративши <strong>6,49 долара</strong>, або <strong>6,35%</strong> за день.</li>
<li>За тиждень WTI знизився майже на <strong>9 доларів за барель</strong>.</li>
</ul>
<h3>Бензин: запаси скорочуються другий тиждень поспіль</h3>
<ul>
<li>Запаси автомобільного бензину зменшилися на <strong>2,5 млн барелів</strong>.</li>
<li>Тижнем раніше вони вже скоротилися на <strong>6,1 млн барелів</strong>.</li>
<li>Середньодобове виробництво бензину знизилося до <strong>9,6 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Для споживачів пального це важливий сигнал: скорочення запасів і виробництва бензину відбувається в умовах, коли попит не демонструє слабкості.</li>
</ul>
<h3>Дистиляти: найвразливіша частина паливного балансу</h3>
<ul>
<li>Запаси середніх дистилятів зменшилися на <strong>1,3 млн барелів</strong>.</li>
<li>Виробництво дистилятів знизилося до середнього рівня <strong>4,9 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Запаси дистилятів залишаються на <strong>11% нижче</strong> п’ятирічного середнього рівня.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> саме дистиляти виглядають найнапруженішим сегментом ринку нафтопродуктів, оскільки їхні запаси не просто скорочуються, а й залишаються істотно нижчими за історичну норму.</li>
</ul>
<h3>Попит: високі ціни не зламали споживання</h3>
<ul>
<li>Сукупне постачання нафтопродуктів, яке використовується як індикатор попиту в США, за останні <strong>4 тижні</strong> становило в середньому <strong>20,3 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Це на <strong>2,6%</strong> більше, ніж за аналогічний період минулого року.</li>
<li>Попит на бензин за останні <strong>4 тижні</strong> становив у середньому <strong>9,0 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Середнє постачання дистилятів за <strong>4 тижні</strong> становило <strong>3,8 млн барелів на добу</strong>, що на <strong>3,5%</strong> більше у річному вимірі.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> споживання пального залишається стійким, попри попереднє зростання цін. Для ринку це означає, що падіння котирувань нафти не обов’язково одразу знімає напруження у сегменті готових нафтопродуктів.</li>
</ul>
<h3>Головний висновок</h3>
<ul>
<li>Статистика EIA показує одночасно <strong>скорочення запасів сирої нафти, бензину та дистилятів</strong>.</li>
<li>Водночас ціни Brent і WTI різко знизилися через політичний фактор, пов’язаний із прогресом щодо угоди з Іраном.</li>
<li>Для паливного ринку ключовим ризиком залишається не лише ціна на нафту, а й баланс готових нафтопродуктів.</li>
<li>Найбільш показовий індикатор — дистиляти: їхні запаси на <strong>11% нижчі</strong> за п’ятирічну норму, а попит у річному вимірі зріс на <strong>3,5%</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/EIA-US-Crude-Oil-Inventories-Continue-to-Fall.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30336-Цена_падение.png" alt="Запаси нафти у США знижуються, але ринок реагує падінням цін"/><br /><p>Комерційні запаси нафти у США за тиждень до 1 травня скоротилися на <strong>2,3 млн барелів</strong> — до <strong>457,2 млн барелів</strong>. Попри це, вони залишаються на <strong>1% вище</strong> п’ятирічного середнього рівня для цього періоду року. Ринок нафти й нафтопродуктів отримав суперечливий сигнал: запаси сирої нафти знижуються, але ціни Brent і WTI різко впали на тлі політичних новин щодо Ірану.</p>
<h3>Сира нафта: скорочення запасів без цінової підтримки</h3>
<ul>
<li>За даними EIA, запаси сирої нафти у США зменшилися на <strong>2,3 млн барелів</strong> за тиждень, що завершився <strong>1 травня</strong>.</li>
<li>Комерційні запаси становлять <strong>457,2 млн барелів</strong>.</li>
<li>Рівень запасів усе ще на <strong>1% вище</strong> п’ятирічного середнього показника для цього часу року.</li>
<li>За останні <strong>6 тижнів</strong> запаси сирої нафти у США загалом зросли на <strong>1 млн барелів</strong>.</li>
</ul>
<h3>Розрив між оцінками API та EIA</h3>
<ul>
<li>API днем раніше повідомив про скорочення запасів сирої нафти на <strong>8,1 млн барелів</strong>.</li>
<li>EIA показало менше зниження — <strong>2,3 млн барелів</strong>.</li>
<li>Різниця між оцінками частково пояснюється <em>часовим фактором</em>: великі скорочення й прирости можуть відображатися у суміжних звітних тижнях, а не в одному релізі.</li>
</ul>
<h3>Ціни: геополітика переважила статистику запасів</h3>
<ul>
<li>У середу ціни на нафту різко впали після того, як президент Дональд Трамп зупинив <strong>проєкт Freedom</strong>, пославшись на значний прогрес у напрямку фінальної угоди з Іраном.</li>
<li>Станом на <strong>9:49 ранку в Нью-Йорку</strong> Brent торгувався по <strong>102,50 долара за барель</strong>.</li>
<li>Падіння Brent за день становило <strong>7,33 долара</strong>, або <strong>6,67%</strong>.</li>
<li>Порівняно з аналогічним часом минулого тижня Brent був нижчим приблизно на <strong>14 доларів за барель</strong>.</li>
<li>WTI торгувався по <strong>95,78 долара за барель</strong>, втративши <strong>6,49 долара</strong>, або <strong>6,35%</strong> за день.</li>
<li>За тиждень WTI знизився майже на <strong>9 доларів за барель</strong>.</li>
</ul>
<h3>Бензин: запаси скорочуються другий тиждень поспіль</h3>
<ul>
<li>Запаси автомобільного бензину зменшилися на <strong>2,5 млн барелів</strong>.</li>
<li>Тижнем раніше вони вже скоротилися на <strong>6,1 млн барелів</strong>.</li>
<li>Середньодобове виробництво бензину знизилося до <strong>9,6 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Для споживачів пального це важливий сигнал: скорочення запасів і виробництва бензину відбувається в умовах, коли попит не демонструє слабкості.</li>
</ul>
<h3>Дистиляти: найвразливіша частина паливного балансу</h3>
<ul>
<li>Запаси середніх дистилятів зменшилися на <strong>1,3 млн барелів</strong>.</li>
<li>Виробництво дистилятів знизилося до середнього рівня <strong>4,9 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Запаси дистилятів залишаються на <strong>11% нижче</strong> п’ятирічного середнього рівня.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> саме дистиляти виглядають найнапруженішим сегментом ринку нафтопродуктів, оскільки їхні запаси не просто скорочуються, а й залишаються істотно нижчими за історичну норму.</li>
</ul>
<h3>Попит: високі ціни не зламали споживання</h3>
<ul>
<li>Сукупне постачання нафтопродуктів, яке використовується як індикатор попиту в США, за останні <strong>4 тижні</strong> становило в середньому <strong>20,3 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Це на <strong>2,6%</strong> більше, ніж за аналогічний період минулого року.</li>
<li>Попит на бензин за останні <strong>4 тижні</strong> становив у середньому <strong>9,0 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Середнє постачання дистилятів за <strong>4 тижні</strong> становило <strong>3,8 млн барелів на добу</strong>, що на <strong>3,5%</strong> більше у річному вимірі.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> споживання пального залишається стійким, попри попереднє зростання цін. Для ринку це означає, що падіння котирувань нафти не обов’язково одразу знімає напруження у сегменті готових нафтопродуктів.</li>
</ul>
<h3>Головний висновок</h3>
<ul>
<li>Статистика EIA показує одночасно <strong>скорочення запасів сирої нафти, бензину та дистилятів</strong>.</li>
<li>Водночас ціни Brent і WTI різко знизилися через політичний фактор, пов’язаний із прогресом щодо угоди з Іраном.</li>
<li>Для паливного ринку ключовим ризиком залишається не лише ціна на нафту, а й баланс готових нафтопродуктів.</li>
<li>Найбільш показовий індикатор — дистиляти: їхні запаси на <strong>11% нижчі</strong> за п’ятирічну норму, а попит у річному вимірі зріс на <strong>3,5%</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/EIA-US-Crude-Oil-Inventories-Continue-to-Fall.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/06/zapasi-nafti-u-ssha-znizhuyutsya-ale-rinok-reaguye-padinnyam-cin/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Нафтова криза в Перській затоці піднімає цінові очікування до 2027 року</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/06/153924/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/06/153924/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 06 May 2026 05:55:58 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[geopolitics]]></category>
		<category><![CDATA[Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[геополитика]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[пальне]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153924</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30331-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Нафтова криза в Перській затоці піднімає цінові очікування до 2027 року"/><br />Криза на Близькому Сході вже впливає не лише на поточні ціни, а й на очікування ринку на 2026-2027 роки. Через блокування видобутку, ризики для експорту з Перської затоки та затримки з відновленням потужностей ринок закладає у ціни тривалі дефіцитні сценарії. Ціновий сигнал ринку Brent відкотився до 110 доларів за барель після сигналу США, що режим [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30331-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Нафтова криза в Перській затоці піднімає цінові очікування до 2027 року"/><br /><p>Криза на Близькому Сході вже впливає не лише на поточні ціни, а й на очікування ринку на 2026-2027 роки. Через блокування видобутку, ризики для експорту з Перської затоки та затримки з відновленням потужностей ринок закладає у ціни тривалі дефіцитні сценарії.</p>
<h3>Ціновий сигнал ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Brent відкотився до 110 доларів за барель</strong> після сигналу США, що режим припинення вогню ще діє.</li>
<li>Водночас у матеріалі зазначено, що <strong>фізичний дефіцит може знову підштовхнути Brent до 120 доларів за барель</strong> вже протягом тижня.</li>
<li>Грудневі контракти 2026 року торгуються на рівні <strong>91 долар за барель для Brent</strong> і <strong>85 доларів за барель для WTI</strong>.</li>
<li>Це суттєво вище за початкові очікування ринку на рівні <strong>55-60 доларів за барель</strong>.</li>
</ul>
<h3>Близький Схід і Ормузька протока</h3>
<ul>
<li>У регіоні зупинено близько <strong>11 млн барелів на добу видобутку</strong>.</li>
<li>Більшість виробників уже досягли межі зберігання нафти, а накопичені запаси потребуватимуть щонайменше <strong>2-3 місяців</strong> для розчищення.</li>
<li>У Перській затоці залишаються заблокованими близько <strong>2 тис. суден</strong>.</li>
<li>Президент США Дональд Трамп заявив про намір звільнити частину цих суден як <em>гуманітарний крок для танкерів країн, не залучених до війни США та Ірану</em>.</li>
</ul>
<h3>Ризики</h3>
<ul>
<li><strong>Скорочення видобутку та блокування логістики</strong> формують ризик фізичного дефіциту, а не лише біржової волатильності.</li>
<li>Країни на кшталт Іраку та Кувейту, за оцінкою матеріалу, навряд чи повернуться до довоєнних потужностей у 2026 році.</li>
<li>За оцінкою Wood Mackenzie, Іраку знадобиться щонайменше <strong>9 місяців</strong> для відновлення через обмеження родовищ.</li>
<li>Для споживачів пального це означає ризик тривалішого тиску на ціни, адже дефіцит сирої нафти поступово переходить у ризики для ринку нафтопродуктів.</li>
</ul>
<h3>ОПЕК+ і виробнича політика</h3>
<ul>
<li>Ключові сім учасників ОПЕК+ на чолі із Саудівською Аравією та росією погодили збільшення видобутку на <strong>188 тис. барелів на добу</strong> у червні 2026 року.</li>
<li>Це нижче за підвищення на <strong>206 тис. барелів на добу</strong>, оголошені на квітень і травень.</li>
<li>У матеріалі це пов’язано з виходом Об’єднаних Арабських Еміратів з ОПЕК та ОПЕК+ <strong>1 травня</strong>.</li>
</ul>
<h3>Корпоративні маркери ринку</h3>
<ul>
<li><strong>BP</strong> розглядає продаж частини або всіх операцій у британському секторі Північного моря з потенційною вартістю до <strong>3 млрд доларів</strong>.</li>
<li><strong>Petrobras</strong> домовилася викупити частки партнерів Shell, ONGC і Brava Energia в Argonauta, отримавши <strong>100% контроль</strong> над родовищем Jubarte із запасами <strong>0,7 млрд барелів</strong>.</li>
<li><strong>Pemex</strong> повідомила про квартальний збиток <strong>2,6 млрд доларів</strong> у першому кварталі 2026 року, попри збільшення переробки до <strong>1,14 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li><strong>Chevron</strong> прагне перенаправити нафту з двох відновлених офшорних платформ на НПЗ El Segundo потужністю <strong>285 тис. барелів на добу</strong>.</li>
</ul>
<h3>Геополітичне розширення ризиків</h3>
<ul>
<li>США оголосили широкі санкції проти енергетичного та металургійного секторів Куби.</li>
<li>Китай запровадив блокувальні заходи у відповідь на санкційне включення приватного переробника Hengli Petrochemical і чотирьох менших переробників із Шаньдуна.</li>
<li>Японська Taiyo Oil має отримати вантаж російської нафти із проєкту Sakhalin-2. Це перше таке постачання з червня 2025 року і лише друге від моменту запровадження санкцій наприкінці 2022 року.</li>
<li>Суперечка між Гаяною і Венесуелою навколо регіону Ессекібо знову загострюється, оскільки регіон у матеріалі описано як імовірне геологічне продовження важких нафтових басейнів Венесуели.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Ринок закладає тривалу кризу</strong>, оскільки ціни контрактів на 2026 рік уже значно перевищують попередні очікування.</li>
<li><strong>Головний ризик для пального</strong> полягає в переході від логістичної кризи до фізичного дефіциту нафти.</li>
<li><strong>Стратегічні резерви можуть тимчасово пом’якшити шок</strong>, але, за словами керівника Chevron Майка Вірта, дефіцит постачання спочатку проявиться в Азії, а потім пошириться на Європу.</li>
</ul>
<blockquote><p>Дефіцит постачання нафти незабаром почне проявлятися у світі, оскільки національні стратегічні резерви поступово виснажуються, спершу в Азії, а потім у Європі. — Майк Вірт, CEO Chevron</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30331-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Нафтова криза в Перській затоці піднімає цінові очікування до 2027 року"/><br /><p>Криза на Близькому Сході вже впливає не лише на поточні ціни, а й на очікування ринку на 2026-2027 роки. Через блокування видобутку, ризики для експорту з Перської затоки та затримки з відновленням потужностей ринок закладає у ціни тривалі дефіцитні сценарії.</p>
<h3>Ціновий сигнал ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Brent відкотився до 110 доларів за барель</strong> після сигналу США, що режим припинення вогню ще діє.</li>
<li>Водночас у матеріалі зазначено, що <strong>фізичний дефіцит може знову підштовхнути Brent до 120 доларів за барель</strong> вже протягом тижня.</li>
<li>Грудневі контракти 2026 року торгуються на рівні <strong>91 долар за барель для Brent</strong> і <strong>85 доларів за барель для WTI</strong>.</li>
<li>Це суттєво вище за початкові очікування ринку на рівні <strong>55-60 доларів за барель</strong>.</li>
</ul>
<h3>Близький Схід і Ормузька протока</h3>
<ul>
<li>У регіоні зупинено близько <strong>11 млн барелів на добу видобутку</strong>.</li>
<li>Більшість виробників уже досягли межі зберігання нафти, а накопичені запаси потребуватимуть щонайменше <strong>2-3 місяців</strong> для розчищення.</li>
<li>У Перській затоці залишаються заблокованими близько <strong>2 тис. суден</strong>.</li>
<li>Президент США Дональд Трамп заявив про намір звільнити частину цих суден як <em>гуманітарний крок для танкерів країн, не залучених до війни США та Ірану</em>.</li>
</ul>
<h3>Ризики</h3>
<ul>
<li><strong>Скорочення видобутку та блокування логістики</strong> формують ризик фізичного дефіциту, а не лише біржової волатильності.</li>
<li>Країни на кшталт Іраку та Кувейту, за оцінкою матеріалу, навряд чи повернуться до довоєнних потужностей у 2026 році.</li>
<li>За оцінкою Wood Mackenzie, Іраку знадобиться щонайменше <strong>9 місяців</strong> для відновлення через обмеження родовищ.</li>
<li>Для споживачів пального це означає ризик тривалішого тиску на ціни, адже дефіцит сирої нафти поступово переходить у ризики для ринку нафтопродуктів.</li>
</ul>
<h3>ОПЕК+ і виробнича політика</h3>
<ul>
<li>Ключові сім учасників ОПЕК+ на чолі із Саудівською Аравією та росією погодили збільшення видобутку на <strong>188 тис. барелів на добу</strong> у червні 2026 року.</li>
<li>Це нижче за підвищення на <strong>206 тис. барелів на добу</strong>, оголошені на квітень і травень.</li>
<li>У матеріалі це пов’язано з виходом Об’єднаних Арабських Еміратів з ОПЕК та ОПЕК+ <strong>1 травня</strong>.</li>
</ul>
<h3>Корпоративні маркери ринку</h3>
<ul>
<li><strong>BP</strong> розглядає продаж частини або всіх операцій у британському секторі Північного моря з потенційною вартістю до <strong>3 млрд доларів</strong>.</li>
<li><strong>Petrobras</strong> домовилася викупити частки партнерів Shell, ONGC і Brava Energia в Argonauta, отримавши <strong>100% контроль</strong> над родовищем Jubarte із запасами <strong>0,7 млрд барелів</strong>.</li>
<li><strong>Pemex</strong> повідомила про квартальний збиток <strong>2,6 млрд доларів</strong> у першому кварталі 2026 року, попри збільшення переробки до <strong>1,14 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li><strong>Chevron</strong> прагне перенаправити нафту з двох відновлених офшорних платформ на НПЗ El Segundo потужністю <strong>285 тис. барелів на добу</strong>.</li>
</ul>
<h3>Геополітичне розширення ризиків</h3>
<ul>
<li>США оголосили широкі санкції проти енергетичного та металургійного секторів Куби.</li>
<li>Китай запровадив блокувальні заходи у відповідь на санкційне включення приватного переробника Hengli Petrochemical і чотирьох менших переробників із Шаньдуна.</li>
<li>Японська Taiyo Oil має отримати вантаж російської нафти із проєкту Sakhalin-2. Це перше таке постачання з червня 2025 року і лише друге від моменту запровадження санкцій наприкінці 2022 року.</li>
<li>Суперечка між Гаяною і Венесуелою навколо регіону Ессекібо знову загострюється, оскільки регіон у матеріалі описано як імовірне геологічне продовження важких нафтових басейнів Венесуели.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Ринок закладає тривалу кризу</strong>, оскільки ціни контрактів на 2026 рік уже значно перевищують попередні очікування.</li>
<li><strong>Головний ризик для пального</strong> полягає в переході від логістичної кризи до фізичного дефіциту нафти.</li>
<li><strong>Стратегічні резерви можуть тимчасово пом’якшити шок</strong>, але, за словами керівника Chevron Майка Вірта, дефіцит постачання спочатку проявиться в Азії, а потім пошириться на Європу.</li>
</ul>
<blockquote><p>Дефіцит постачання нафти незабаром почне проявлятися у світі, оскільки національні стратегічні резерви поступово виснажуються, спершу в Азії, а потім у Європі. — Майк Вірт, CEO Chevron</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/06/153924/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>США стали нафтовим резервом останньої надії для світового ринку</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/05/ssha-stali-naftovim-rezervom-ostanno%d1%97-nadi%d1%97-dlya-svitovogo-rinku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/05/ssha-stali-naftovim-rezervom-ostanno%d1%97-nadi%d1%97-dlya-svitovogo-rinku/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 05 May 2026 14:45:10 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[Houston]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[strategic reserve]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[паливний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[стратегічний резерв]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153923</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30330-США_флаг_развевается.jpg" alt="США стали нафтовим резервом останньої надії для світового ринку"/><br />Світовий нафтовий ринок опинився в ситуації, коли резервні потужності OPEC залишаються формально на папері, але фактично заблоковані через закриту Ормузьку протоку. За даними матеріалу, США взяли на себе роль головного джерела доступного бареля: за тиждень експорт сирої нафти й нафтопродуктів сягнув 12,9 млн барелів на добу, а з американської системи запасів вибуло близько 26 млн [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30330-США_флаг_развевается.jpg" alt="США стали нафтовим резервом останньої надії для світового ринку"/><br /><p>Світовий нафтовий ринок опинився в ситуації, коли резервні потужності OPEC залишаються формально на папері, але фактично заблоковані через закриту Ормузьку протоку. За даними матеріалу, США взяли на себе роль головного джерела доступного бареля: за тиждень експорт сирої нафти й нафтопродуктів сягнув <strong>12,9 млн барелів на добу</strong>, а з американської системи запасів вибуло близько <strong>26 млн барелів за 7 днів</strong>.</p>
<h3>Головний зсув на ринку</h3>
<ul>
<li><strong>США експортували 12,9 млн барелів на добу</strong> сирої нафти й нафтопродуктів за тиждень, що завершився 17 квітня 2026 року.</li>
<li>Це названо <strong>найвищим показником в історії EIA</strong>.</li>
<li>Експорт сирої нафти окремо зріс до рекордних <strong>6,4 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>США вперше з часів Другої світової війни майже перейшли у статус <strong>чистого експортера сирої нафти на тижневій основі</strong>.</li>
</ul>
<h3>Чому резерв OPEC став недоступним</h3>
<ul>
<li>Протягом <strong>60 років</strong> нафтові трейдери спиралися на резервні потужності Саудівської Аравії.</li>
<li>Станом на кінець 2025 року IEA оцінювала ефективні резервні потужності OPEC+ у понад <strong>3 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Близько <strong>двох третин</strong> цих потужностей припадало на Саудівську Аравію, решта переважно на ОАЕ та Ірак.</li>
<li>Після закриття Ормузької протоки танкерний трафік скоротився приблизно з <strong>20 млн барелів на добу</strong> у лютому до менш ніж <strong>4 млн барелів на добу</strong> на початку квітня.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> резервні барелі існують формально, але ринок не може швидко отримати до них доступ.</li>
<li>Закрита протока перетворила фізичну логістику на ключовий обмежувач світового постачання.</li>
</ul>
<h3>США закривають дефіцит не лише видобутком, а й запасами</h3>
<ul>
<li>За тиждень, що завершився 24 квітня, комерційні запаси сирої нафти у США впали на <strong>6,2 млн барелів</strong>.</li>
<li>Запаси бензину скоротилися на <strong>6,1 млн барелів</strong>.</li>
<li>Стратегічний нафтовий резерв США додатково відпустив <strong>7,1 млн барелів</strong>.</li>
<li>Сукупно з американської системи за 7 днів вибуло приблизно <strong>26 млн барелів</strong>.</li>
<li>Ще раніше, за тиждень, що завершився 10 квітня, загальні нафтові запаси вже знизилися на <strong>13,1 млн барелів</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Х’юстон не виробляє значно більше нафти тиждень до тижня. Він відвантажує нафту, яку вже мав, і дедалі більше нафту, витягнуту з того, що раніше було аварійним буфером. Це різні речі. — Giacomo Prandelli</p></blockquote>
<h3>Маршрути барелів і конкуренція за постачання</h3>
<ul>
<li>Експорт нафтопродуктів зі США різко зріс до Європи.</li>
<li>Сира нафта зі США прямує до Азії, щоб замістити відсутні іранські та близькосхідні потоки.</li>
<li>Латинська Америка продовжує отримувати барелі, але її частка зменшується, оскільки <strong>Європа й Азія перебивають її попит на граничне постачання</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> покупці пального входять у жорсткішу конкуренцію за доступний ресурс, а перевагу отримують ті ринки, які можуть платити більше.</li>
</ul>
<h3>Китайський сигнал для нафтового ринку</h3>
<ul>
<li>У 2025 році Китай використовував дешеві російські барелі для прискореного накопичення запасів.</li>
<li>Темп накопичення оцінено приблизно у <strong>1 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Китайські запаси сирої нафти наблизилися до <strong>1,3 млрд барелів</strong>.</li>
<li>Берегові запаси за минулий рік зросли приблизно на <strong>100 млн барелів</strong>.</li>
<li>У березні імпорт сирої нафти Китаєм знизився на <strong>2,5% рік до року</strong>, попри стійку роботу НПЗ і внутрішній попит.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> Китай тимчасово не підсилює спотовий попит, а використовує накопичені запаси.</li>
<li>За оцінкою CEO Mercuria, такий розпродаж може тривати лише кілька тижнів, доки запаси не наблизяться до операційного рівня.</li>
</ul>
<h3>Що це означає для країн споживачів пального</h3>
<ul>
<li>Коли резервні потужності заблоковані, а США покривають дефіцит через власні запаси, ринок пального стає менш захищеним від нових перебоїв.</li>
<li>Скорочення запасів сирої нафти, бензину та стратегічного резерву показує, що нинішній баланс підтримується не лише поточним виробництвом, а й витрачанням буфера.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> для споживачів це означає вищу вразливість до цінових стрибків, якщо експортне навантаження на США збережеться, а доступ до близькосхідних барелів не відновиться.</li>
<li>Другого рубежу оборони для ринку немає.</li>
</ul>
<h3>Ключовий ризик найближчих місяців</h3>
<ul>
<li>Буфер може вичерпатися до вересня.</li>
<li>Якщо Китай знову повернеться на ринок як покупець, нечутливий до ціни, глобальний баланс може швидко змінитися на <strong>мільйони барелів на добу</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> ринок входить у фазу, де стратегічне значення мають не лише обсяги видобутку, а й доступність маршрутів, швидкість відбору запасів та поведінка великих покупців.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://themerchantsnews.substack.com/p/america-is-now-the-worlds-strategic?r=258hj8" target="_blank">themerchantsnews</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30330-США_флаг_развевается.jpg" alt="США стали нафтовим резервом останньої надії для світового ринку"/><br /><p>Світовий нафтовий ринок опинився в ситуації, коли резервні потужності OPEC залишаються формально на папері, але фактично заблоковані через закриту Ормузьку протоку. За даними матеріалу, США взяли на себе роль головного джерела доступного бареля: за тиждень експорт сирої нафти й нафтопродуктів сягнув <strong>12,9 млн барелів на добу</strong>, а з американської системи запасів вибуло близько <strong>26 млн барелів за 7 днів</strong>.</p>
<h3>Головний зсув на ринку</h3>
<ul>
<li><strong>США експортували 12,9 млн барелів на добу</strong> сирої нафти й нафтопродуктів за тиждень, що завершився 17 квітня 2026 року.</li>
<li>Це названо <strong>найвищим показником в історії EIA</strong>.</li>
<li>Експорт сирої нафти окремо зріс до рекордних <strong>6,4 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>США вперше з часів Другої світової війни майже перейшли у статус <strong>чистого експортера сирої нафти на тижневій основі</strong>.</li>
</ul>
<h3>Чому резерв OPEC став недоступним</h3>
<ul>
<li>Протягом <strong>60 років</strong> нафтові трейдери спиралися на резервні потужності Саудівської Аравії.</li>
<li>Станом на кінець 2025 року IEA оцінювала ефективні резервні потужності OPEC+ у понад <strong>3 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Близько <strong>двох третин</strong> цих потужностей припадало на Саудівську Аравію, решта переважно на ОАЕ та Ірак.</li>
<li>Після закриття Ормузької протоки танкерний трафік скоротився приблизно з <strong>20 млн барелів на добу</strong> у лютому до менш ніж <strong>4 млн барелів на добу</strong> на початку квітня.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> резервні барелі існують формально, але ринок не може швидко отримати до них доступ.</li>
<li>Закрита протока перетворила фізичну логістику на ключовий обмежувач світового постачання.</li>
</ul>
<h3>США закривають дефіцит не лише видобутком, а й запасами</h3>
<ul>
<li>За тиждень, що завершився 24 квітня, комерційні запаси сирої нафти у США впали на <strong>6,2 млн барелів</strong>.</li>
<li>Запаси бензину скоротилися на <strong>6,1 млн барелів</strong>.</li>
<li>Стратегічний нафтовий резерв США додатково відпустив <strong>7,1 млн барелів</strong>.</li>
<li>Сукупно з американської системи за 7 днів вибуло приблизно <strong>26 млн барелів</strong>.</li>
<li>Ще раніше, за тиждень, що завершився 10 квітня, загальні нафтові запаси вже знизилися на <strong>13,1 млн барелів</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Х’юстон не виробляє значно більше нафти тиждень до тижня. Він відвантажує нафту, яку вже мав, і дедалі більше нафту, витягнуту з того, що раніше було аварійним буфером. Це різні речі. — Giacomo Prandelli</p></blockquote>
<h3>Маршрути барелів і конкуренція за постачання</h3>
<ul>
<li>Експорт нафтопродуктів зі США різко зріс до Європи.</li>
<li>Сира нафта зі США прямує до Азії, щоб замістити відсутні іранські та близькосхідні потоки.</li>
<li>Латинська Америка продовжує отримувати барелі, але її частка зменшується, оскільки <strong>Європа й Азія перебивають її попит на граничне постачання</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> покупці пального входять у жорсткішу конкуренцію за доступний ресурс, а перевагу отримують ті ринки, які можуть платити більше.</li>
</ul>
<h3>Китайський сигнал для нафтового ринку</h3>
<ul>
<li>У 2025 році Китай використовував дешеві російські барелі для прискореного накопичення запасів.</li>
<li>Темп накопичення оцінено приблизно у <strong>1 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Китайські запаси сирої нафти наблизилися до <strong>1,3 млрд барелів</strong>.</li>
<li>Берегові запаси за минулий рік зросли приблизно на <strong>100 млн барелів</strong>.</li>
<li>У березні імпорт сирої нафти Китаєм знизився на <strong>2,5% рік до року</strong>, попри стійку роботу НПЗ і внутрішній попит.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> Китай тимчасово не підсилює спотовий попит, а використовує накопичені запаси.</li>
<li>За оцінкою CEO Mercuria, такий розпродаж може тривати лише кілька тижнів, доки запаси не наблизяться до операційного рівня.</li>
</ul>
<h3>Що це означає для країн споживачів пального</h3>
<ul>
<li>Коли резервні потужності заблоковані, а США покривають дефіцит через власні запаси, ринок пального стає менш захищеним від нових перебоїв.</li>
<li>Скорочення запасів сирої нафти, бензину та стратегічного резерву показує, що нинішній баланс підтримується не лише поточним виробництвом, а й витрачанням буфера.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> для споживачів це означає вищу вразливість до цінових стрибків, якщо експортне навантаження на США збережеться, а доступ до близькосхідних барелів не відновиться.</li>
<li>Другого рубежу оборони для ринку немає.</li>
</ul>
<h3>Ключовий ризик найближчих місяців</h3>
<ul>
<li>Буфер може вичерпатися до вересня.</li>
<li>Якщо Китай знову повернеться на ринок як покупець, нечутливий до ціни, глобальний баланс може швидко змінитися на <strong>мільйони барелів на добу</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> ринок входить у фазу, де стратегічне значення мають не лише обсяги видобутку, а й доступність маршрутів, швидкість відбору запасів та поведінка великих покупців.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://themerchantsnews.substack.com/p/america-is-now-the-worlds-strategic?r=258hj8" target="_blank">themerchantsnews</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/05/ssha-stali-naftovim-rezervom-ostanno%d1%97-nadi%d1%97-dlya-svitovogo-rinku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Європейський ринок пального 4 травня 2026 року: Україна залишається у нижчому ціновому сегменті</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/05/yevropejskij-rinok-palnogo-4-travnya-2026-roku-ukra%d1%97na-zalishayetsya-u-nizhchomu-cinovomu-segmenti/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/05/yevropejskij-rinok-palnogo-4-travnya-2026-roku-ukra%d1%97na-zalishayetsya-u-nizhchomu-cinovomu-segmenti/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 05 May 2026 08:11:43 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[fuel prices]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[автогаз]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[Європа]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[пальне]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153906</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30323-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Європейський ринок пального 4 травня 2026 року: Україна залишається у нижчому ціновому сегменті"/><br />Станом на 4 травня 2026 року ціни на пальне в Європі демонструють значну різницю між країнами. Найдорожчий бензин зафіксовано у Нідерландах — 2,46 євро/л, найдешевший серед наведених ринків — у росії, 0,78 євро/л. В Україні бензин коштує 1,42 євро/л, дизель — 1,72 євро/л, автогаз — 0,95 євро/л. Цінова карта бензину Нідерланди мають найвищу ціну бензину [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30323-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Європейський ринок пального 4 травня 2026 року: Україна залишається у нижчому ціновому сегменті"/><br /><p>Станом на <strong>4 травня 2026 року</strong> ціни на пальне в Європі демонструють значну різницю між країнами. Найдорожчий бензин зафіксовано у Нідерландах — <strong>2,46 євро/л</strong>, найдешевший серед наведених ринків — у росії, <strong>0,78 євро/л</strong>. В Україні бензин коштує <strong>1,42 євро/л</strong>, дизель — <strong>1,72 євро/л</strong>, автогаз — <strong>0,95 євро/л</strong>.</p>
<h3>Цінова карта бензину</h3>
<ul>
<li><strong>Нідерланди</strong> мають найвищу ціну бензину — <strong>2,46 євро/л</strong>.</li>
<li>Серед дорогих ринків також: <strong>Данія — 2,28 євро/л</strong>, <strong>Німеччина — 2,07 євро/л</strong>, <strong>Греція — 2,06 євро/л</strong>, <strong>Франція — 2,02 євро/л</strong>.</li>
<li>Україна з показником <strong>1,42 євро/л</strong> перебуває нижче більшості країн ЄС.</li>
<li>Найнижчі значення: <strong>Туреччина — 1,14 євро/л</strong>.</li>
</ul>
<h3>Дизель: навантаження на транспорт і споживачів</h3>
<ul>
<li>Найдорожчий дизель зафіксовано у <strong>Нідерландах — 2,45 євро/л</strong>.</li>
<li>Високі ціни також у <strong>Данії — 2,36 євро/л</strong>, <strong>Фінляндії — 2,26 євро/л</strong>, <strong>Швеції — 2,20 євро/л</strong>, <strong>Бельгії — 2,17 євро/л</strong>.</li>
<li>В Україні дизель коштує <strong>1,72 євро/л</strong>, що нижче за рівень багатьох європейських країн, але вище за ціни у Польщі — <strong>1,64 євро/л</strong> та Молдові — <strong>1,50 євро/л</strong>.</li>
</ul>
<h3>Автогаз як дешевша альтернатива</h3>
<ul>
<li>В Україні автогаз коштує <strong>0,95 євро/л</strong>.</li>
<li>Це дешевше за український бензин на <strong>0,47 євро/л</strong> і дешевше за дизель на <strong>0,77 євро/л</strong>.</li>
<li>Найвищі ціни на автогаз: <strong>Греція — 1,29 євро/л</strong>, <strong>Норвегія — 1,25 євро/л</strong>, <strong>Швеція — 1,25 євро/л</strong>, <strong>Німеччина — 1,22 євро/л</strong>.</li>
<li>Найнижчі ціни: <strong>Туреччина — 0,60 євро/л</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://gr.fuelo.net/world/prices/2026-05-04?lang=en" target="_blank">gr.fuelo.net</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30323-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Європейський ринок пального 4 травня 2026 року: Україна залишається у нижчому ціновому сегменті"/><br /><p>Станом на <strong>4 травня 2026 року</strong> ціни на пальне в Європі демонструють значну різницю між країнами. Найдорожчий бензин зафіксовано у Нідерландах — <strong>2,46 євро/л</strong>, найдешевший серед наведених ринків — у росії, <strong>0,78 євро/л</strong>. В Україні бензин коштує <strong>1,42 євро/л</strong>, дизель — <strong>1,72 євро/л</strong>, автогаз — <strong>0,95 євро/л</strong>.</p>
<h3>Цінова карта бензину</h3>
<ul>
<li><strong>Нідерланди</strong> мають найвищу ціну бензину — <strong>2,46 євро/л</strong>.</li>
<li>Серед дорогих ринків також: <strong>Данія — 2,28 євро/л</strong>, <strong>Німеччина — 2,07 євро/л</strong>, <strong>Греція — 2,06 євро/л</strong>, <strong>Франція — 2,02 євро/л</strong>.</li>
<li>Україна з показником <strong>1,42 євро/л</strong> перебуває нижче більшості країн ЄС.</li>
<li>Найнижчі значення: <strong>Туреччина — 1,14 євро/л</strong>.</li>
</ul>
<h3>Дизель: навантаження на транспорт і споживачів</h3>
<ul>
<li>Найдорожчий дизель зафіксовано у <strong>Нідерландах — 2,45 євро/л</strong>.</li>
<li>Високі ціни також у <strong>Данії — 2,36 євро/л</strong>, <strong>Фінляндії — 2,26 євро/л</strong>, <strong>Швеції — 2,20 євро/л</strong>, <strong>Бельгії — 2,17 євро/л</strong>.</li>
<li>В Україні дизель коштує <strong>1,72 євро/л</strong>, що нижче за рівень багатьох європейських країн, але вище за ціни у Польщі — <strong>1,64 євро/л</strong> та Молдові — <strong>1,50 євро/л</strong>.</li>
</ul>
<h3>Автогаз як дешевша альтернатива</h3>
<ul>
<li>В Україні автогаз коштує <strong>0,95 євро/л</strong>.</li>
<li>Це дешевше за український бензин на <strong>0,47 євро/л</strong> і дешевше за дизель на <strong>0,77 євро/л</strong>.</li>
<li>Найвищі ціни на автогаз: <strong>Греція — 1,29 євро/л</strong>, <strong>Норвегія — 1,25 євро/л</strong>, <strong>Швеція — 1,25 євро/л</strong>, <strong>Німеччина — 1,22 євро/л</strong>.</li>
<li>Найнижчі ціни: <strong>Туреччина — 0,60 євро/л</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://gr.fuelo.net/world/prices/2026-05-04?lang=en" target="_blank">gr.fuelo.net</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/05/yevropejskij-rinok-palnogo-4-travnya-2026-roku-ukra%d1%97na-zalishayetsya-u-nizhchomu-cinovomu-segmenti/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Німецький паливний ринок провалився перед податковим зниженням</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/05/nimeckij-palivnij-rinok-provalivsya-pered-podatkovim-znizhennyam/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/05/nimeckij-palivnij-rinok-provalivsya-pered-podatkovim-znizhennyam/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 05 May 2026 05:57:22 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[Germany]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[tax cut]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[Німеччина]]></category>
		<category><![CDATA[паливний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[податкове зниження]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153903</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30321-Германия.png" alt="Німецький паливний ринок провалився перед податковим зниженням"/><br />У квітні 2026 року попит на пальне в Німеччині різко впав не через спад споживання, а через очікування зниження цін із 1 травня. Тимчасове скорочення енергетичного податку на 14,04 євро за 100 літрів мало дати споживачам близько 0,17 євро на літрі, але на старті ефект був переданий лише частково. Податковий імпульс Зниження Energiesteuer діє з [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30321-Германия.png" alt="Німецький паливний ринок провалився перед податковим зниженням"/><br /><p>У квітні 2026 року попит на пальне в Німеччині різко впав не через спад споживання, а через очікування зниження цін із 1 травня. Тимчасове скорочення енергетичного податку на <strong>14,04 євро за 100 літрів</strong> мало дати споживачам близько <strong>0,17 євро на літрі</strong>, але на старті ефект був переданий лише частково.</p>
<h3>Податковий імпульс</h3>
<ul>
<li>Зниження Energiesteuer діє з <strong>1 травня до 30 червня 2026 року</strong>.</li>
<li>Очікувана вигода для споживача з урахуванням ПДВ у <strong>19%</strong> становить близько <strong>0,17 євро/л</strong>.</li>
<li>Орієнтовна вартість заходу для бюджету — <strong>1,6 млрд євро</strong>.</li>
<li>Пільга поширюється на <strong>дизель, бензин Super E10, Super Plus і HVO</strong>.</li>
</ul>
<h3>Чому попит обвалився</h3>
<ul>
<li>Споживачі та комерційні оператори перенесли закупівлі з квітня на травень, бо зниження ціни було <strong>публічно підтверджене і точно датоване</strong>.</li>
<li>Для стандартного бака на <strong>55 літрів</strong> очікувана економія становила близько <strong>9,35 євро</strong> за одну заправку.</li>
<li>У фінальні дні квітня, приблизно <strong>27–30 квітня</strong>, ринок фактично наблизився до зупинки: покупці зводили запаси до мінімального робочого рівня.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> це не ознака довгострокового падіння споживання, а тимчасове зміщення попиту з квітня на травень.</li>
</ul>
<h3>Удар по гуртовому ринку</h3>
<ul>
<li>Постачальники за строковими контрактами зіткнулися з ризиком недовиконання мінімальних обсягів відбору.</li>
<li>Щоб уникнути штрафів, частина постачальників знижувала ціни на дизель упродовж останніх тижнів квітня.</li>
<li>Це призвело до <strong>аномально широких спредів між цінами купівлі та продажу</strong> у тиждень, що завершився <strong>1 травня 2026 року</strong>.</li>
</ul>
<h3>Регіональний центр напруги</h3>
<ul>
<li>Найгостріший надлишок пропозиції виник на південному заході Німеччини навколо НПЗ Miro у Карлсруе.</li>
<li>Потужність Miro становить <strong>310 тис. барелів на добу</strong>, що робить його найбільшим НПЗ країни.</li>
<li>У квітні ціни дизелю для відвантаження день у день на Miro часом відривалися від динаміки ф’ючерсів ICE Gasoil.</li>
<li><strong>30 квітня 2026 року</strong> пропозиції дизелю за старою ставкою податку майже зрівнялися з травневим продуктом, у якому вже враховано знижену ставку.</li>
</ul>
<h3>Чому споживач не отримав повних 17 центів</h3>
<ul>
<li>1 травня бензин Super E10 коштував у середньому близько <strong>1,976 євро/л</strong>, зниження становило приблизно <strong>10,7 цента/л</strong>.</li>
<li>Дизель коштував близько <strong>2,063 євро/л</strong>, зниження становило приблизно <strong>10,4 цента/л</strong>.</li>
<li>Фактичне передання податкової вигоди склало приблизно <strong>60–63%</strong> від теоретичних <strong>0,17 євро/л</strong>.</li>
<li>Причини: запаси АЗС, закуплені за старою ставкою; волатильність ICE Gasoil; регіональні цінові відмінності; спроби операторів відновити маржу.</li>
</ul>
<h3>Геополітичний фон</h3>
<ul>
<li>Податкове зниження було запроваджене на тлі стрибка цін на нафту після початку війни США та Ірану <strong>28 лютого 2026 року</strong>.</li>
<li>Порушення потоків через Ормузьку протоку посилило тиск на світові нафтові бенчмарки.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> фіксована вигода у <strong>0,17 євро/л</strong> може бути частково або повністю з’їдена зростанням базової ціни на нафту й нафтопродукти.</li>
</ul>
<h3>Що буде після 30 червня</h3>
<ul>
<li>Перед завершенням пільги можливий зворотний ефект: оператори автопарків, аграрії та АЗС можуть активніше закуповувати пальне до повернення стандартних ставок із <strong>1 липня</strong>.</li>
<li>Це створює ризик локального дефіциту наприкінці червня та слабшого попиту на початку липня.</li>
<li>Станом на початок травня 2026 року офіційного рішення про продовження програми не було.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://discoveryalert.com.au/german-fuel-tax-cut-demand-deferral-pass-through-2026/" target="_blank">discoveryalert.com.au</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30321-Германия.png" alt="Німецький паливний ринок провалився перед податковим зниженням"/><br /><p>У квітні 2026 року попит на пальне в Німеччині різко впав не через спад споживання, а через очікування зниження цін із 1 травня. Тимчасове скорочення енергетичного податку на <strong>14,04 євро за 100 літрів</strong> мало дати споживачам близько <strong>0,17 євро на літрі</strong>, але на старті ефект був переданий лише частково.</p>
<h3>Податковий імпульс</h3>
<ul>
<li>Зниження Energiesteuer діє з <strong>1 травня до 30 червня 2026 року</strong>.</li>
<li>Очікувана вигода для споживача з урахуванням ПДВ у <strong>19%</strong> становить близько <strong>0,17 євро/л</strong>.</li>
<li>Орієнтовна вартість заходу для бюджету — <strong>1,6 млрд євро</strong>.</li>
<li>Пільга поширюється на <strong>дизель, бензин Super E10, Super Plus і HVO</strong>.</li>
</ul>
<h3>Чому попит обвалився</h3>
<ul>
<li>Споживачі та комерційні оператори перенесли закупівлі з квітня на травень, бо зниження ціни було <strong>публічно підтверджене і точно датоване</strong>.</li>
<li>Для стандартного бака на <strong>55 літрів</strong> очікувана економія становила близько <strong>9,35 євро</strong> за одну заправку.</li>
<li>У фінальні дні квітня, приблизно <strong>27–30 квітня</strong>, ринок фактично наблизився до зупинки: покупці зводили запаси до мінімального робочого рівня.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> це не ознака довгострокового падіння споживання, а тимчасове зміщення попиту з квітня на травень.</li>
</ul>
<h3>Удар по гуртовому ринку</h3>
<ul>
<li>Постачальники за строковими контрактами зіткнулися з ризиком недовиконання мінімальних обсягів відбору.</li>
<li>Щоб уникнути штрафів, частина постачальників знижувала ціни на дизель упродовж останніх тижнів квітня.</li>
<li>Це призвело до <strong>аномально широких спредів між цінами купівлі та продажу</strong> у тиждень, що завершився <strong>1 травня 2026 року</strong>.</li>
</ul>
<h3>Регіональний центр напруги</h3>
<ul>
<li>Найгостріший надлишок пропозиції виник на південному заході Німеччини навколо НПЗ Miro у Карлсруе.</li>
<li>Потужність Miro становить <strong>310 тис. барелів на добу</strong>, що робить його найбільшим НПЗ країни.</li>
<li>У квітні ціни дизелю для відвантаження день у день на Miro часом відривалися від динаміки ф’ючерсів ICE Gasoil.</li>
<li><strong>30 квітня 2026 року</strong> пропозиції дизелю за старою ставкою податку майже зрівнялися з травневим продуктом, у якому вже враховано знижену ставку.</li>
</ul>
<h3>Чому споживач не отримав повних 17 центів</h3>
<ul>
<li>1 травня бензин Super E10 коштував у середньому близько <strong>1,976 євро/л</strong>, зниження становило приблизно <strong>10,7 цента/л</strong>.</li>
<li>Дизель коштував близько <strong>2,063 євро/л</strong>, зниження становило приблизно <strong>10,4 цента/л</strong>.</li>
<li>Фактичне передання податкової вигоди склало приблизно <strong>60–63%</strong> від теоретичних <strong>0,17 євро/л</strong>.</li>
<li>Причини: запаси АЗС, закуплені за старою ставкою; волатильність ICE Gasoil; регіональні цінові відмінності; спроби операторів відновити маржу.</li>
</ul>
<h3>Геополітичний фон</h3>
<ul>
<li>Податкове зниження було запроваджене на тлі стрибка цін на нафту після початку війни США та Ірану <strong>28 лютого 2026 року</strong>.</li>
<li>Порушення потоків через Ормузьку протоку посилило тиск на світові нафтові бенчмарки.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> фіксована вигода у <strong>0,17 євро/л</strong> може бути частково або повністю з’їдена зростанням базової ціни на нафту й нафтопродукти.</li>
</ul>
<h3>Що буде після 30 червня</h3>
<ul>
<li>Перед завершенням пільги можливий зворотний ефект: оператори автопарків, аграрії та АЗС можуть активніше закуповувати пальне до повернення стандартних ставок із <strong>1 липня</strong>.</li>
<li>Це створює ризик локального дефіциту наприкінці червня та слабшого попиту на початку липня.</li>
<li>Станом на початок травня 2026 року офіційного рішення про продовження програми не було.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://discoveryalert.com.au/german-fuel-tax-cut-demand-deferral-pass-through-2026/" target="_blank">discoveryalert.com.au</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/05/nimeckij-palivnij-rinok-provalivsya-pered-podatkovim-znizhennyam/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/nafta/feed/ ) in 0.49532 seconds, on May 15th, 2026 at 10:56 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on May 15th, 2026 at 11:56 am UTC -->
<!-- +++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++ -->
<!-- Quick Cache Is Fully Functional :-) ... A Quick Cache file was just served for (  oilreview.kiev.ua/tag/nafta/feed/ ) in 0.00054 seconds, on May 15th, 2026 at 11:07 am UTC. -->