<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; Nafta</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/nafta/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Fri, 13 Nov 2026 12:03:39 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Нафта подорожчала через ризики постачання після відхилення іранської пропозиції щодо Ормузу</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/29/nafta-podorozhchala-cherez-riziki-postachannya-pislya-vidxilennya-iransko%d1%97-propozici%d1%97-shhodo-ormuzu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/29/nafta-podorozhchala-cherez-riziki-postachannya-pislya-vidxilennya-iransko%d1%97-propozici%d1%97-shhodo-ormuzu/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 29 Sep 2026 04:53:10 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[fuel logistics]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[логістика пального]]></category>
		<category><![CDATA[протока Ормуз]]></category>
		<category><![CDATA[ринкові ризики]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155450</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31370-Нефть.jpg" alt="Нафта подорожчала через ризики постачання після відхилення іранської пропозиції щодо Ормузу"/><br />Reuters повідомило 28 вересня, що ціни на нафту завершили торги незначним зростанням на тлі занепокоєння щодо перебоїв із постачанням. У центрі уваги ринку залишалася протока Ормуз, переговори США та Ірану за участі Катару, а також відновлення частини близькосхідних потоків. Ринок реагує на поєднання дипломатичних сигналів, фрахтових витрат і невизначеності щодо потоків через Ормуз Ф’ючерси Brent [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31370-Нефть.jpg" alt="Нафта подорожчала через ризики постачання після відхилення іранської пропозиції щодо Ормузу"/><br /><p>Reuters повідомило 28 вересня, що ціни на нафту завершили торги незначним зростанням на тлі занепокоєння щодо перебоїв із постачанням. У центрі уваги ринку залишалася протока Ормуз, переговори США та Ірану за участі Катару, а також відновлення частини близькосхідних потоків.</p>
<h3>Ринок реагує на поєднання дипломатичних сигналів, фрахтових витрат і невизначеності щодо потоків через Ормуз</h3>
<p>Ф’ючерси Brent зросли на 96 центів, або 0,9%, до $105,28 за барель. Американська WTI подорожчала на 19 центів, або 0,2%, до $92,60 за барель. На початку торгів ціни підскакували більш ніж на $4 за барель після того, як президент США Дональд Трамп відхилив пропозицію Ірану щодо відновлення роботи протоки Ормуз і завершення бойових дій.</p>
<p>За даними Reuters, катарські посередники мали провести окремі переговори з міністром закордонних справ Ірану Аббасом Аракчі в Нью-Йорку та зі стороною США 28 або 29 вересня. Перемовини мали стосуватися зміненої версії семиденної пропозиції, яку Іран представив попереднього тижня на полях Генеральної Асамблеї ООН.</p>
<h4>Потоки з Близького Сходу частково відновилися, але ринок залишається напруженим</h4>
<p>Попередні дані Kpler, наведені Reuters, показали, що експорт сирої нафти з ключових виробників Близького Сходу у вересні відновився до 12,8 млн барелів на добу — найвищого рівня від початку війни у лютому. Водночас постачання через протоку Ормуз мало сягнути близько 7,4 млн барелів на добу цього місяця.</p>
<p>До атак США та Ізраїлю на Іран у лютому через Ормуз проходила приблизно п’ята частина світового постачання нафти — близько 20 млн барелів на добу. Reuters також повідомило, що Saudi Aramco розглядає можливість знижок на офіційні ціни продажу нафти, завантаженої біля Оману, щоб компенсувати покупцям рекордні фрахтові ставки.</p>
<blockquote><p>«Попри більший рух суден через протоку Ормуз, потоки залишаються нижчими за доконфліктні рівні, що утримує ринок у стані недостатнього постачання», — заявив аналітик UBS Джованні Стауново.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-rebounds-after-trump-rejects-iran-peace-deal-2026-09-27/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31370-Нефть.jpg" alt="Нафта подорожчала через ризики постачання після відхилення іранської пропозиції щодо Ормузу"/><br /><p>Reuters повідомило 28 вересня, що ціни на нафту завершили торги незначним зростанням на тлі занепокоєння щодо перебоїв із постачанням. У центрі уваги ринку залишалася протока Ормуз, переговори США та Ірану за участі Катару, а також відновлення частини близькосхідних потоків.</p>
<h3>Ринок реагує на поєднання дипломатичних сигналів, фрахтових витрат і невизначеності щодо потоків через Ормуз</h3>
<p>Ф’ючерси Brent зросли на 96 центів, або 0,9%, до $105,28 за барель. Американська WTI подорожчала на 19 центів, або 0,2%, до $92,60 за барель. На початку торгів ціни підскакували більш ніж на $4 за барель після того, як президент США Дональд Трамп відхилив пропозицію Ірану щодо відновлення роботи протоки Ормуз і завершення бойових дій.</p>
<p>За даними Reuters, катарські посередники мали провести окремі переговори з міністром закордонних справ Ірану Аббасом Аракчі в Нью-Йорку та зі стороною США 28 або 29 вересня. Перемовини мали стосуватися зміненої версії семиденної пропозиції, яку Іран представив попереднього тижня на полях Генеральної Асамблеї ООН.</p>
<h4>Потоки з Близького Сходу частково відновилися, але ринок залишається напруженим</h4>
<p>Попередні дані Kpler, наведені Reuters, показали, що експорт сирої нафти з ключових виробників Близького Сходу у вересні відновився до 12,8 млн барелів на добу — найвищого рівня від початку війни у лютому. Водночас постачання через протоку Ормуз мало сягнути близько 7,4 млн барелів на добу цього місяця.</p>
<p>До атак США та Ізраїлю на Іран у лютому через Ормуз проходила приблизно п’ята частина світового постачання нафти — близько 20 млн барелів на добу. Reuters також повідомило, що Saudi Aramco розглядає можливість знижок на офіційні ціни продажу нафти, завантаженої біля Оману, щоб компенсувати покупцям рекордні фрахтові ставки.</p>
<blockquote><p>«Попри більший рух суден через протоку Ормуз, потоки залишаються нижчими за доконфліктні рівні, що утримує ринок у стані недостатнього постачання», — заявив аналітик UBS Джованні Стауново.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-rebounds-after-trump-rejects-iran-peace-deal-2026-09-27/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/29/nafta-podorozhchala-cherez-riziki-postachannya-pislya-vidxilennya-iransko%d1%97-propozici%d1%97-shhodo-ormuzu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Саміт Трампа і Сі у Вашингтоні: у центрі уваги мита, рідкісноземельні метали, чипи та енергетичні закупівлі</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/22/samit-trampa-i-si-u-vashingtoni-u-centri-uvagi-mita-ridkisnozemelni-metali-chipi-ta-energetichni-zakupivli/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/22/samit-trampa-i-si-u-vashingtoni-u-centri-uvagi-mita-ridkisnozemelni-metali-chipi-ta-energetichni-zakupivli/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 22 Sep 2026 12:28:52 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[AI chips]]></category>
		<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil trade]]></category>
		<category><![CDATA[rare earths]]></category>
		<category><![CDATA[semiconductors]]></category>
		<category><![CDATA[tariffs]]></category>
		<category><![CDATA[Trump Xi summit]]></category>
		<category><![CDATA[US-China trade]]></category>
		<category><![CDATA[мита]]></category>
		<category><![CDATA[напівпровідники]]></category>
		<category><![CDATA[рідкісноземельні метали]]></category>
		<category><![CDATA[СПГ]]></category>
		<category><![CDATA[торгівля США і Китаю]]></category>
		<category><![CDATA[Трамп і Сі]]></category>
		<category><![CDATA[штучний інтелект]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155370</guid>
		<description><![CDATA[24 вересня Дональд Трамп прийматиме Сі Цзіньпіна у Білому домі. Ключове значення для ринків матиме не лише сама зустріч, а й майбутнє торговельного перемир’я, яке спливає 10 листопада. Серед основних тем — мита, рідкісноземельні метали, доступ китайських компаній до чипів, а також закупівлі американської нафти, газу та аграрної продукції. Торговельне перемир’я спливає 10 листопада Це [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p>24 вересня Дональд Трамп прийматиме Сі Цзіньпіна у Білому домі. Ключове значення для ринків матиме не лише сама зустріч, а й майбутнє торговельного перемир’я, яке спливає 10 листопада. Серед основних тем — мита, рідкісноземельні метали, доступ китайських компаній до чипів, а також закупівлі американської нафти, газу та аграрної продукції.</p>
<h3>Торговельне перемир’я спливає 10 листопада</h3>
<p>Це буде друга зустріч Трампа і Сі за рік після травневого візиту Трампа до Пекіна та перший візит Сі до Білого дому з 2015 року. Підготовчі переговори вже розпочалися в Нью-Йорку за участю міністра фінансів США Скотта Бессента, торгового представника Джеймісона Гріра та віцепрем’єра Китаю Хе Ліфена.</p>
<p>Річне перемир’я, укладене сторонами в Пусані 30 жовтня 2025 року, завершується 10 листопада. Тоді США знизили так зване «фентанілове» мито на китайські товари до 10% і призупинили ще 10% взаємних мит. Китай відклав обмеження на експорт рідкісноземельних металів і пообіцяв купувати 25 млн тонн американської сої щороку до 2028 року. США також на рік призупинили частину розширених експортних обмежень щодо пов’язаних із Китаєм компаній.</p>
<p>Якщо домовленості не продовжать, одночасно можуть повернутися вищі американські мита, китайські обмеження на рідкісноземельні метали та американські експортні обмеження.</p>
<h4>Тривалість продовження стане ключовим сигналом</h4>
<p>За даними NPR, ще до травневого саміту Пекін пропонував продовжити перемир’я до січня 2029 року, але Вашингтон погодився лише на шість місяців. Скотт Кеннеді з CSIS очікує компромісу приблизно на один рік.</p>
<p>У наданому аналізі річне продовження розглядається як варіант, що дає компаніям горизонт для планування, тоді як шестимісячне зберігає значно більшу невизначеність.</p>
<h4>Рідкісноземельні метали залишаються одним із головних важелів Китаю</h4>
<p>Китай контролює близько 90% перероблення магнітних рідкісноземельних матеріалів. США заявляють про недостатнє постачання магнітів і вважають різке обмеження постачання рідкісноземельних матеріалів до Японії порушенням перемир’я.</p>
<p>Одним із практичних результатів саміту можуть стати конкретні ліцензії та створення робочої групи з критичних мінералів. Саме конкретні механізми, а не загальні заяви, визначатимуть реальний ефект домовленостей.</p>
<h4>Доступ до чипів впливає на інвестиції китайських технологічних компаній</h4>
<p>У травні США дозволили приблизно десяти китайським компаніям, серед яких Alibaba, Tencent, ByteDance і JD.com, купувати чипи Nvidia H200. Водночас Пекін закликав китайські компанії надавати пріоритет вітчизняним процесорам.</p>
<p>На вечері у Білому домі очікується присутність Дженсена Хуанга та Сема Альтмана. Будь-які нові домовленості щодо доступу до чипів безпосередньо впливатимуть на інвестиційні плани китайських інтернет-компаній у сфері штучного інтелекту.</p>
<h4>Нафта і СПГ можуть увійти до пакета торговельних поступок</h4>
<p>За даними Bloomberg, зниження мит на енергоносії може стати частиною пакета взаємних тарифних поступок на $30 млрд, який обговорювали після травневого саміту, але не реалізували.</p>
<p>Китай запровадив мита у розмірі 10-15% на американську нафту та газ, після чого імпорт припинився. У 2020-2024 роках його обсяг становив $7,5-12 млрд на рік.</p>
<p>Окремо Китай у травні вже обіцяв додатково закуповувати американську сільськогосподарську продукцію на $17 млрд на рік понад закупівлі сої. Тому для оцінки можливих нових домовленостей важливо відокремлювати додатковий попит від повторення раніше оголошених зобов’язань.</p>
<h4>Ключові дати — 24 вересня, 9 та 10 листопада</h4>
<ul>
<li><strong>24 вересня</strong> — саміт Трампа і Сі у Вашингтоні;</li>
<li><strong>9 листопада</strong> — завершення призупинення американських портових зборів для китайських суден;</li>
<li><strong>10 листопада</strong> — завершення Пусанського перемир’я щодо мит, рідкісноземельних металів та експортних обмежень.</li>
</ul>
<p>У наданому аналізі базовим сценарієм названо продовження перемир’я приблизно на рік, пакет закупівель і можливе створення робочої групи з критичних мінералів. Водночас коротке продовження або зрив переговорів оцінюються як більш негативний сценарій для ринків, ніж позитивний ефект від очікуваної угоди.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://tenizcap.kz/" target="_blank">tenizcap.kz</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p>24 вересня Дональд Трамп прийматиме Сі Цзіньпіна у Білому домі. Ключове значення для ринків матиме не лише сама зустріч, а й майбутнє торговельного перемир’я, яке спливає 10 листопада. Серед основних тем — мита, рідкісноземельні метали, доступ китайських компаній до чипів, а також закупівлі американської нафти, газу та аграрної продукції.</p>
<h3>Торговельне перемир’я спливає 10 листопада</h3>
<p>Це буде друга зустріч Трампа і Сі за рік після травневого візиту Трампа до Пекіна та перший візит Сі до Білого дому з 2015 року. Підготовчі переговори вже розпочалися в Нью-Йорку за участю міністра фінансів США Скотта Бессента, торгового представника Джеймісона Гріра та віцепрем’єра Китаю Хе Ліфена.</p>
<p>Річне перемир’я, укладене сторонами в Пусані 30 жовтня 2025 року, завершується 10 листопада. Тоді США знизили так зване «фентанілове» мито на китайські товари до 10% і призупинили ще 10% взаємних мит. Китай відклав обмеження на експорт рідкісноземельних металів і пообіцяв купувати 25 млн тонн американської сої щороку до 2028 року. США також на рік призупинили частину розширених експортних обмежень щодо пов’язаних із Китаєм компаній.</p>
<p>Якщо домовленості не продовжать, одночасно можуть повернутися вищі американські мита, китайські обмеження на рідкісноземельні метали та американські експортні обмеження.</p>
<h4>Тривалість продовження стане ключовим сигналом</h4>
<p>За даними NPR, ще до травневого саміту Пекін пропонував продовжити перемир’я до січня 2029 року, але Вашингтон погодився лише на шість місяців. Скотт Кеннеді з CSIS очікує компромісу приблизно на один рік.</p>
<p>У наданому аналізі річне продовження розглядається як варіант, що дає компаніям горизонт для планування, тоді як шестимісячне зберігає значно більшу невизначеність.</p>
<h4>Рідкісноземельні метали залишаються одним із головних важелів Китаю</h4>
<p>Китай контролює близько 90% перероблення магнітних рідкісноземельних матеріалів. США заявляють про недостатнє постачання магнітів і вважають різке обмеження постачання рідкісноземельних матеріалів до Японії порушенням перемир’я.</p>
<p>Одним із практичних результатів саміту можуть стати конкретні ліцензії та створення робочої групи з критичних мінералів. Саме конкретні механізми, а не загальні заяви, визначатимуть реальний ефект домовленостей.</p>
<h4>Доступ до чипів впливає на інвестиції китайських технологічних компаній</h4>
<p>У травні США дозволили приблизно десяти китайським компаніям, серед яких Alibaba, Tencent, ByteDance і JD.com, купувати чипи Nvidia H200. Водночас Пекін закликав китайські компанії надавати пріоритет вітчизняним процесорам.</p>
<p>На вечері у Білому домі очікується присутність Дженсена Хуанга та Сема Альтмана. Будь-які нові домовленості щодо доступу до чипів безпосередньо впливатимуть на інвестиційні плани китайських інтернет-компаній у сфері штучного інтелекту.</p>
<h4>Нафта і СПГ можуть увійти до пакета торговельних поступок</h4>
<p>За даними Bloomberg, зниження мит на енергоносії може стати частиною пакета взаємних тарифних поступок на $30 млрд, який обговорювали після травневого саміту, але не реалізували.</p>
<p>Китай запровадив мита у розмірі 10-15% на американську нафту та газ, після чого імпорт припинився. У 2020-2024 роках його обсяг становив $7,5-12 млрд на рік.</p>
<p>Окремо Китай у травні вже обіцяв додатково закуповувати американську сільськогосподарську продукцію на $17 млрд на рік понад закупівлі сої. Тому для оцінки можливих нових домовленостей важливо відокремлювати додатковий попит від повторення раніше оголошених зобов’язань.</p>
<h4>Ключові дати — 24 вересня, 9 та 10 листопада</h4>
<ul>
<li><strong>24 вересня</strong> — саміт Трампа і Сі у Вашингтоні;</li>
<li><strong>9 листопада</strong> — завершення призупинення американських портових зборів для китайських суден;</li>
<li><strong>10 листопада</strong> — завершення Пусанського перемир’я щодо мит, рідкісноземельних металів та експортних обмежень.</li>
</ul>
<p>У наданому аналізі базовим сценарієм названо продовження перемир’я приблизно на рік, пакет закупівель і можливе створення робочої групи з критичних мінералів. Водночас коротке продовження або зрив переговорів оцінюються як більш негативний сценарій для ринків, ніж позитивний ефект від очікуваної угоди.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://tenizcap.kz/" target="_blank">tenizcap.kz</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/22/samit-trampa-i-si-u-vashingtoni-u-centri-uvagi-mita-ridkisnozemelni-metali-chipi-ta-energetichni-zakupivli/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>США запровадили санкції проти нафтового трейдера Wellbred та пов&#8217;язаних компаній</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/26/155082/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/26/155082/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 26 Aug 2026 09:44:43 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Iran sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[naphtha]]></category>
		<category><![CDATA[oil trading]]></category>
		<category><![CDATA[petroleum trade]]></category>
		<category><![CDATA[shipping sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[Санкції проти Ірану]]></category>
		<category><![CDATA[санкції проти судноплавства]]></category>
		<category><![CDATA[торгівля нафтопродуктами]]></category>
		<category><![CDATA[торгівля нафтою]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155082</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31094-Санкции.jpg" alt="США запровадили санкції проти нафтового трейдера Wellbred та пов&#8217;язаних компаній"/><br />США 25 серпня оголосили про санкції проти сингапурської Wellbred Capital і пов&#8217;язаних торговельних структур у Швейцарії та Об&#8217;єднаних Арабських Еміратах. Американська влада пов&#8217;язує компанію з іранською мережею Мохаммада Хоссейна Шамхані. Wellbred працює з нафтою, нафтою, нафтохімією та LPG. Санкційна кампанія поширюється безпосередньо на міжнародну інфраструктуру торгівлі нафтою та нафтопродуктами Управління контролю за іноземними активами Міністерства [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31094-Санкции.jpg" alt="США запровадили санкції проти нафтового трейдера Wellbred та пов&#8217;язаних компаній"/><br /><p>США 25 серпня оголосили про санкції проти сингапурської Wellbred Capital і пов&#8217;язаних торговельних структур у Швейцарії та Об&#8217;єднаних Арабських Еміратах. Американська влада пов&#8217;язує компанію з іранською мережею Мохаммада Хоссейна Шамхані. Wellbred працює з нафтою, нафтою, нафтохімією та LPG.</p>
<h3>Санкційна кампанія поширюється безпосередньо на міжнародну інфраструктуру торгівлі нафтою та нафтопродуктами</h3>
<p>Управління контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США повідомило, що Wellbred була пов&#8217;язана з іранським нафтовим судноплавним бізнесменом Мохаммадом Хоссейном Шамхані.</p>
<p>До санкційного списку також увійшли Wellbred Trading FZCO у Дубаї, Wellbred Trading SA у Женеві та французький завод із виробництва біопального La Nivernaise de Raffinage SAS.</p>
<p>Загалом санкційний пакет охоплює майже 60 компаній, фізичних осіб і суден.</p>
<p>За інформацією на власному сайті Wellbred, наведеною Reuters, компанія торгує сирою нафтою, нафтою, нафтохімічною продукцією та скрапленим нафтовим газом і має офіси в ОАЕ, Швейцарії, Саудівській Аравії та Нігерії.</p>
<p>OFAC уже застосовувало санкції до пов&#8217;язаних із Шамхані фізичних осіб, компаній і суден у липні 2025 року та квітні 2026 року.</p>
<p>Wellbred не відповіла Reuters на запит про коментар.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/united-states-sanctions-oil-trader-wellbred-over-iran-links-2026-08-25/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31094-Санкции.jpg" alt="США запровадили санкції проти нафтового трейдера Wellbred та пов&#8217;язаних компаній"/><br /><p>США 25 серпня оголосили про санкції проти сингапурської Wellbred Capital і пов&#8217;язаних торговельних структур у Швейцарії та Об&#8217;єднаних Арабських Еміратах. Американська влада пов&#8217;язує компанію з іранською мережею Мохаммада Хоссейна Шамхані. Wellbred працює з нафтою, нафтою, нафтохімією та LPG.</p>
<h3>Санкційна кампанія поширюється безпосередньо на міжнародну інфраструктуру торгівлі нафтою та нафтопродуктами</h3>
<p>Управління контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США повідомило, що Wellbred була пов&#8217;язана з іранським нафтовим судноплавним бізнесменом Мохаммадом Хоссейном Шамхані.</p>
<p>До санкційного списку також увійшли Wellbred Trading FZCO у Дубаї, Wellbred Trading SA у Женеві та французький завод із виробництва біопального La Nivernaise de Raffinage SAS.</p>
<p>Загалом санкційний пакет охоплює майже 60 компаній, фізичних осіб і суден.</p>
<p>За інформацією на власному сайті Wellbred, наведеною Reuters, компанія торгує сирою нафтою, нафтою, нафтохімічною продукцією та скрапленим нафтовим газом і має офіси в ОАЕ, Швейцарії, Саудівській Аравії та Нігерії.</p>
<p>OFAC уже застосовувало санкції до пов&#8217;язаних із Шамхані фізичних осіб, компаній і суден у липні 2025 року та квітні 2026 року.</p>
<p>Wellbred не відповіла Reuters на запит про коментар.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/united-states-sanctions-oil-trader-wellbred-over-iran-links-2026-08-25/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/26/155082/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Спред бензин–нафта в Європі перевищив $300 за тонну, але попит на компоненти змішування залишається слабким</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/20/spred-benzin-nafta-v-yevropi-perevishhiv-300-za-tonnu-ale-popit-na-komponenti-zmishuvannya-zalishayetsya-slabkim/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/20/spred-benzin-nafta-v-yevropi-perevishhiv-300-za-tonnu-ale-popit-na-komponenti-zmishuvannya-zalishayetsya-slabkim/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 20 Aug 2026 07:36:19 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафтопереробка]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[European gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline blending]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[naphtha]]></category>
		<category><![CDATA[refinery margins]]></category>
		<category><![CDATA[Rhine logistics]]></category>
		<category><![CDATA[європейський бензин]]></category>
		<category><![CDATA[компоненти бензину]]></category>
		<category><![CDATA[логістика Рейном]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155033</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31061-Нефть.jpg" alt="Спред бензин–нафта в Європі перевищив $300 за тонну, але попит на компоненти змішування залишається слабким"/><br />Європейська економіка виробництва бензину залишається сприятливою, однак високі маржинальні показники поки не перетворилися на сильний попит на нафту та високооктанові компоненти. Водночас рекордно низький рівень Рейну ускладнює внутрішню логістику. Сильні бензинові спреди поєднуються зі слабким попитом на сировину та надлишком нафти Argus повідомив 19 серпня 2026 року, що спред між бензином і нафтою протягом попереднього [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31061-Нефть.jpg" alt="Спред бензин–нафта в Європі перевищив $300 за тонну, але попит на компоненти змішування залишається слабким"/><br /><p>Європейська економіка виробництва бензину залишається сприятливою, однак високі маржинальні показники поки не перетворилися на сильний попит на нафту та високооктанові компоненти. Водночас рекордно низький рівень Рейну ускладнює внутрішню логістику.</p>
<h3>Сильні бензинові спреди поєднуються зі слабким попитом на сировину та надлишком нафти</h3>
<p>Argus повідомив 19 серпня 2026 року, що спред між бензином і нафтою протягом попереднього тижня знову перевищив $300 за тонну. Спред між вересневим і жовтневим свопами Eurobob oxy 17 серпня закрився на рівні $93,75 за тонну — це найсильніша backwardation із жовтня 2022 року. Backwardation означає, що ближній контракт коштує дорожче за пізніший.</p>
<p>Попри сприятливу економіку змішування бензину, закупівельний інтерес до нафти та високооктанових компонентів, зокрема реформату, сповільнився. Незалежні запаси нафти в хабі Амстердам–Роттердам–Антверпен 13 серпня досягли 598 тис. тонн, що на 74% більше, ніж місяцем раніше.</p>
<p>Додатковий тиск створила логістика Рейном. Рівень води біля критичної ділянки Кауб у серпні впав до рекордних 17 см, через що верхня частина Рейну стала переважно недоступною для барж. Це обмежило доставку сировини на внутрішні нафтохімічні підприємства та вивезення продукції.</p>
<p>Середній дисконт європейського crack spread нафти до ф&#8217;ючерсів Ice Brent за попередній тиждень становив близько $4 за барель, а до оперативних котирувань North Sea Dated — приблизно $7 за барель.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/en/news-and-insights/latest-market-news/2867101-mediterranean-naphtha-exports-to-asia-hit-4-month-high" target="_blank">Argus Media</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31061-Нефть.jpg" alt="Спред бензин–нафта в Європі перевищив $300 за тонну, але попит на компоненти змішування залишається слабким"/><br /><p>Європейська економіка виробництва бензину залишається сприятливою, однак високі маржинальні показники поки не перетворилися на сильний попит на нафту та високооктанові компоненти. Водночас рекордно низький рівень Рейну ускладнює внутрішню логістику.</p>
<h3>Сильні бензинові спреди поєднуються зі слабким попитом на сировину та надлишком нафти</h3>
<p>Argus повідомив 19 серпня 2026 року, що спред між бензином і нафтою протягом попереднього тижня знову перевищив $300 за тонну. Спред між вересневим і жовтневим свопами Eurobob oxy 17 серпня закрився на рівні $93,75 за тонну — це найсильніша backwardation із жовтня 2022 року. Backwardation означає, що ближній контракт коштує дорожче за пізніший.</p>
<p>Попри сприятливу економіку змішування бензину, закупівельний інтерес до нафти та високооктанових компонентів, зокрема реформату, сповільнився. Незалежні запаси нафти в хабі Амстердам–Роттердам–Антверпен 13 серпня досягли 598 тис. тонн, що на 74% більше, ніж місяцем раніше.</p>
<p>Додатковий тиск створила логістика Рейном. Рівень води біля критичної ділянки Кауб у серпні впав до рекордних 17 см, через що верхня частина Рейну стала переважно недоступною для барж. Це обмежило доставку сировини на внутрішні нафтохімічні підприємства та вивезення продукції.</p>
<p>Середній дисконт європейського crack spread нафти до ф&#8217;ючерсів Ice Brent за попередній тиждень становив близько $4 за барель, а до оперативних котирувань North Sea Dated — приблизно $7 за барель.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/en/news-and-insights/latest-market-news/2867101-mediterranean-naphtha-exports-to-asia-hit-4-month-high" target="_blank">Argus Media</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/20/spred-benzin-nafta-v-yevropi-perevishhiv-300-za-tonnu-ale-popit-na-komponenti-zmishuvannya-zalishayetsya-slabkim/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Cерпневий звіт OPEC: європейський та український ринки нафтопродуктів</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/15/cerpnevij-zvit-opec-yevropejskij-ta-ukra%d1%97nskij-rinki-naftoproduktiv/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/15/cerpnevij-zvit-opec-yevropejskij-ta-ukra%d1%97nskij-rinki-naftoproduktiv/#comments</comments>
		<pubDate>Sat, 15 Aug 2026 12:57:06 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[дизельне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[Європа]]></category>
		<category><![CDATA[імпорт пального]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на пальне]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154943</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30995-OPEC.jpg" alt="Cерпневий звіт OPEC: європейський та український ринки нафтопродуктів"/><br />Нафта в липні трохи подешевшала, але європейський ринок не став спокійнішим. Поточні барелі цінуються дорожче за майбутні, газ у Європі різко додав у ціні, а економіка регіону зростає мляво. Для України це означає: підстав для різкого стрибка цін немає, але й чекати автоматичного здешевлення бензину та дизеля не варто. Нафта трохи відступила, але пальне в [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30995-OPEC.jpg" alt="Cерпневий звіт OPEC: європейський та український ринки нафтопродуктів"/><br /><p>Нафта в липні трохи подешевшала, але європейський ринок не став спокійнішим. Поточні барелі цінуються дорожче за майбутні, газ у Європі різко додав у ціні, а економіка регіону зростає мляво. Для України це означає: підстав для різкого стрибка цін немає, але й чекати автоматичного здешевлення бензину та дизеля не варто.</p>
<h3>Нафта трохи відступила, але пальне в Україні дешевшати не поспішає</h3>
<p>Липень приніс європейському нафтовому ринку невелике полегшення: середня ціна North Sea Dated знизилася на $1,78 — до $83,39 за барель. Середній ф’ючерс Brent становив $83,97 за барель, лише на $0,46 менше, ніж місяцем раніше.</p>
<p>На перший погляд, це добра новина для водіїв: дешевша нафта з часом має знижувати витрати європейських НПЗ, а отже — і вартість бензину та дизеля. Проте слово «з часом» тут ключове. Нафта для європейської переробки все ще дорога, а між її котируванням і цінником на українській стелі АЗС стоять закупівля готового пального, логістика, курс гривні, податки, запаси та конкуренція між мережами.</p>
<p>До того ж ринок подає важливий сигнал: ближні контракти на Brent значно дорожчі за дальні. Різниця між найближчим і третім місяцем поставки в липні сягнула $3,17 за барель, а між найближчим і шостим — $6,11. Це означає, що ресурс потрібен ринку зараз, а не колись потім.</p>
<p>Для трейдера така ситуація — застереження не накопичувати зайві запаси. Для споживача — нагадування, що навіть невеликий збій постачання або хвиля попиту може швидко підняти спотові ціни на нафтопродукти. Особливо це відчутно в Україні, де значна частина пального надходить імпортними маршрутами й потребує складної доставки від європейських базисів до конкретної АЗС.</p>
<p>Європейська нафта також стала відносно дорожчою за американську. Премія Brent до WTI у липні зросла до $4,75 за барель. Теоретично це підвищує привабливість поставок американських нафтопродуктів до Європи. Але на практиці результат залежить від фрахту, доступності суден, попиту в самих США та того, чи зможе додатковий ресурс реально потрапити на європейський ринок.</p>
<p>Попит у Європі поки що не дає однозначного сигналу. Промислове виробництво єврозони в травні скоротилося на 1,2% у річному вимірі — це стримує споживання дизеля вантажним транспортом, промисловістю та будівництвом. OPEC також знизив прогноз зростання економіки єврозони на 2026 рік із 1,0% до 0,8%. Втім, говорити про обвал попиту зарано. У липні індекси ділової активності в промисловості та послугах єврозони піднялися вище позначки 50 пунктів, а економічні настрої поліпшилися. Тобто європейський ринок може стримувати подорожчання дизеля, але не створює умов для його глибокого падіння.</p>
<p>Для України підсумок поки що стриманий. Зовнішній фон не вказує на неминучий стрибок вартості бензину й дизпалива. Але він так само не дає підстав очікувати, що ціни на АЗС швидко й суттєво знизяться лише через невелике падіння Brent.</p>
<p>Найближчими тижнями вирішальними будуть не тільки котирування нафти, а й курс гривні, європейські ціни на готові нафтопродукти, вартість доставки до України та реальна конкуренція на внутрішньому гуртовому ринку. Саме там вирішуватиметься, чи перетвориться липневе послаблення нафтових цін на відчутний ефект для українського водія.</p>
<p>Джерело: <strong>Термінал.</strong></p>
<p>За даними серпневого <strong>Monthly Oil Market Report OPEC.</strong></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30995-OPEC.jpg" alt="Cерпневий звіт OPEC: європейський та український ринки нафтопродуктів"/><br /><p>Нафта в липні трохи подешевшала, але європейський ринок не став спокійнішим. Поточні барелі цінуються дорожче за майбутні, газ у Європі різко додав у ціні, а економіка регіону зростає мляво. Для України це означає: підстав для різкого стрибка цін немає, але й чекати автоматичного здешевлення бензину та дизеля не варто.</p>
<h3>Нафта трохи відступила, але пальне в Україні дешевшати не поспішає</h3>
<p>Липень приніс європейському нафтовому ринку невелике полегшення: середня ціна North Sea Dated знизилася на $1,78 — до $83,39 за барель. Середній ф’ючерс Brent становив $83,97 за барель, лише на $0,46 менше, ніж місяцем раніше.</p>
<p>На перший погляд, це добра новина для водіїв: дешевша нафта з часом має знижувати витрати європейських НПЗ, а отже — і вартість бензину та дизеля. Проте слово «з часом» тут ключове. Нафта для європейської переробки все ще дорога, а між її котируванням і цінником на українській стелі АЗС стоять закупівля готового пального, логістика, курс гривні, податки, запаси та конкуренція між мережами.</p>
<p>До того ж ринок подає важливий сигнал: ближні контракти на Brent значно дорожчі за дальні. Різниця між найближчим і третім місяцем поставки в липні сягнула $3,17 за барель, а між найближчим і шостим — $6,11. Це означає, що ресурс потрібен ринку зараз, а не колись потім.</p>
<p>Для трейдера така ситуація — застереження не накопичувати зайві запаси. Для споживача — нагадування, що навіть невеликий збій постачання або хвиля попиту може швидко підняти спотові ціни на нафтопродукти. Особливо це відчутно в Україні, де значна частина пального надходить імпортними маршрутами й потребує складної доставки від європейських базисів до конкретної АЗС.</p>
<p>Європейська нафта також стала відносно дорожчою за американську. Премія Brent до WTI у липні зросла до $4,75 за барель. Теоретично це підвищує привабливість поставок американських нафтопродуктів до Європи. Але на практиці результат залежить від фрахту, доступності суден, попиту в самих США та того, чи зможе додатковий ресурс реально потрапити на європейський ринок.</p>
<p>Попит у Європі поки що не дає однозначного сигналу. Промислове виробництво єврозони в травні скоротилося на 1,2% у річному вимірі — це стримує споживання дизеля вантажним транспортом, промисловістю та будівництвом. OPEC також знизив прогноз зростання економіки єврозони на 2026 рік із 1,0% до 0,8%. Втім, говорити про обвал попиту зарано. У липні індекси ділової активності в промисловості та послугах єврозони піднялися вище позначки 50 пунктів, а економічні настрої поліпшилися. Тобто європейський ринок може стримувати подорожчання дизеля, але не створює умов для його глибокого падіння.</p>
<p>Для України підсумок поки що стриманий. Зовнішній фон не вказує на неминучий стрибок вартості бензину й дизпалива. Але він так само не дає підстав очікувати, що ціни на АЗС швидко й суттєво знизяться лише через невелике падіння Brent.</p>
<p>Найближчими тижнями вирішальними будуть не тільки котирування нафти, а й курс гривні, європейські ціни на готові нафтопродукти, вартість доставки до України та реальна конкуренція на внутрішньому гуртовому ринку. Саме там вирішуватиметься, чи перетвориться липневе послаблення нафтових цін на відчутний ефект для українського водія.</p>
<p>Джерело: <strong>Термінал.</strong></p>
<p>За даними серпневого <strong>Monthly Oil Market Report OPEC.</strong></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/15/cerpnevij-zvit-opec-yevropejskij-ta-ukra%d1%97nskij-rinki-naftoproduktiv/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>ICIS: відновлення потоків через Ормузьку протоку та зростання доступного постачання тиснуть на нафтові ціни</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/24/icis-vidnovlennya-potokiv-cherez-ormuzku-protoku-ta-zrostannya-dostupnogo-postachannya-tisnut-na-naftovi-cini/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/24/icis-vidnovlennya-potokiv-cherez-ormuzku-protoku-ta-zrostannya-dostupnogo-postachannya-tisnut-na-naftovi-cini/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 24 Jun 2026 10:15:15 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[crude supply]]></category>
		<category><![CDATA[fuel logistics]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[naphtha]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[UAE exports]]></category>
		<category><![CDATA[експорт ОАЕ]]></category>
		<category><![CDATA[логістика пального]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[постачання нафти]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154132</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30489-Нефть.jpg" alt="ICIS: відновлення потоків через Ормузьку протоку та зростання доступного постачання тиснуть на нафтові ціни"/><br />ICIS 24 червня повідомило, що ціни на нафту продовжили знижуватися, оскільки більше танкерів, які затримувалися у Перській затоці, готуються пройти через Ормузьку протоку. Джерело також вказує на відновлення експортної спроможності ОАЕ, дії Кувейту щодо нормалізації експорту та додаткові обсяги важкої сірчистої нафти з Венесуели. Зменшення логістичних обмежень у Перській затоці повертає на ринок частину постачання [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30489-Нефть.jpg" alt="ICIS: відновлення потоків через Ормузьку протоку та зростання доступного постачання тиснуть на нафтові ціни"/><br /><p>ICIS 24 червня повідомило, що ціни на нафту продовжили знижуватися, оскільки більше танкерів, які затримувалися у Перській затоці, готуються пройти через Ормузьку протоку. Джерело також вказує на відновлення експортної спроможності ОАЕ, дії Кувейту щодо нормалізації експорту та додаткові обсяги важкої сірчистої нафти з Венесуели.</p>
<h3>Зменшення логістичних обмежень у Перській затоці повертає на ринок частину постачання та знижує ризикову премію в котируваннях.</h3>
<h4>Ціни та проходження танкерів</h4>
<p>За даними ICIS, 24 червня о 04:20 GMT ф’ючерс Brent з постачанням у серпні коштував $76,57 за барель, що на $0,51 нижче за попереднє закриття. WTI з постачанням у серпні знизилася на $0,47 — до $72,74 за барель. Обидва контракти втрачали близько 0,6%.</p>
<p>ICIS зазначає, що на ринок вплинули очікування проходження більшої кількості суден через Ормузьку протоку, а також поступове просування мирних переговорів між США та Іраном. За повідомленням джерела, сім танкерів, зокрема два повністю завантажені неіранські супертанкери, 23 червня відкрито пройшли протокою із ввімкненими супутниковими сигналами. Reuters, на яке посилається ICIS, повідомляло про проходження трьох супертанкерів того самого дня.</p>
<h4>Додаткове постачання з ОАЕ, Кувейту та Венесуели</h4>
<p>ICIS повідомило, що ОАЕ відновили більшу частину експортної спроможності: на початку червня відвантаження становили майже 85% довоєнного рівня за даними IEA. Експорт ОАЕ сягав близько 4,3 млн барелів на добу на початку червня, що більш ніж удвічі перевищує приблизно 1,9 млн барелів на добу у березні.</p>
<p>Кувейт, за даними ICIS, також робить кроки до нормалізації експорту після мирної рамки: KPC пропонувала партії нафти для прямого забору з портів Перської затоки, що потребує проходження через Ормузьку протоку. Окремо джерело зазначило, що близько 1,2 млн барелів на добу венесуельської нафти надходить на ринки й допомагає закривати дефіцит важкої сірчистої сировини.</p>
<blockquote><p>Суджин Кім, аналітикиня MUFG Research: «Нафтові ціни, ймовірно, залишатимуться під тиском, оскільки постачання відновлюється, а ризикові премії знижуються».</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.icis.com/explore/resources/news/2026/06/24/11219112/oil-falls-as-more-supply-flows-through-hormuz-brent-crude-at-below-77-bbl/">ICIS</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30489-Нефть.jpg" alt="ICIS: відновлення потоків через Ормузьку протоку та зростання доступного постачання тиснуть на нафтові ціни"/><br /><p>ICIS 24 червня повідомило, що ціни на нафту продовжили знижуватися, оскільки більше танкерів, які затримувалися у Перській затоці, готуються пройти через Ормузьку протоку. Джерело також вказує на відновлення експортної спроможності ОАЕ, дії Кувейту щодо нормалізації експорту та додаткові обсяги важкої сірчистої нафти з Венесуели.</p>
<h3>Зменшення логістичних обмежень у Перській затоці повертає на ринок частину постачання та знижує ризикову премію в котируваннях.</h3>
<h4>Ціни та проходження танкерів</h4>
<p>За даними ICIS, 24 червня о 04:20 GMT ф’ючерс Brent з постачанням у серпні коштував $76,57 за барель, що на $0,51 нижче за попереднє закриття. WTI з постачанням у серпні знизилася на $0,47 — до $72,74 за барель. Обидва контракти втрачали близько 0,6%.</p>
<p>ICIS зазначає, що на ринок вплинули очікування проходження більшої кількості суден через Ормузьку протоку, а також поступове просування мирних переговорів між США та Іраном. За повідомленням джерела, сім танкерів, зокрема два повністю завантажені неіранські супертанкери, 23 червня відкрито пройшли протокою із ввімкненими супутниковими сигналами. Reuters, на яке посилається ICIS, повідомляло про проходження трьох супертанкерів того самого дня.</p>
<h4>Додаткове постачання з ОАЕ, Кувейту та Венесуели</h4>
<p>ICIS повідомило, що ОАЕ відновили більшу частину експортної спроможності: на початку червня відвантаження становили майже 85% довоєнного рівня за даними IEA. Експорт ОАЕ сягав близько 4,3 млн барелів на добу на початку червня, що більш ніж удвічі перевищує приблизно 1,9 млн барелів на добу у березні.</p>
<p>Кувейт, за даними ICIS, також робить кроки до нормалізації експорту після мирної рамки: KPC пропонувала партії нафти для прямого забору з портів Перської затоки, що потребує проходження через Ормузьку протоку. Окремо джерело зазначило, що близько 1,2 млн барелів на добу венесуельської нафти надходить на ринки й допомагає закривати дефіцит важкої сірчистої сировини.</p>
<blockquote><p>Суджин Кім, аналітикиня MUFG Research: «Нафтові ціни, ймовірно, залишатимуться під тиском, оскільки постачання відновлюється, а ризикові премії знижуються».</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.icis.com/explore/resources/news/2026/06/24/11219112/oil-falls-as-more-supply-flows-through-hormuz-brent-crude-at-below-77-bbl/">ICIS</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/24/icis-vidnovlennya-potokiv-cherez-ormuzku-protoku-ta-zrostannya-dostupnogo-postachannya-tisnut-na-naftovi-cini/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Азія нарощує LPG-крекінг у липні попри слабку економіку пропану і бутану</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/08/aziya-naroshhuye-lpg-kreking-u-lipni-popri-slabku-ekonomiku-propanu-i-butanu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/08/aziya-naroshhuye-lpg-kreking-u-lipni-popri-slabku-ekonomiku-propanu-i-butanu/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 08 Jun 2026 08:07:34 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Asia]]></category>
		<category><![CDATA[butane]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[naphtha]]></category>
		<category><![CDATA[OPIS]]></category>
		<category><![CDATA[petrochemicals]]></category>
		<category><![CDATA[propane]]></category>
		<category><![CDATA[Азия]]></category>
		<category><![CDATA[бутан]]></category>
		<category><![CDATA[крекинг]]></category>
		<category><![CDATA[нафтохімія]]></category>
		<category><![CDATA[пропан]]></category>
		<category><![CDATA[скраплений газ]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154036</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30412-LPG.png" alt="Азія нарощує LPG-крекінг у липні попри слабку економіку пропану і бутану"/><br />Гнучкі нафтохімічні крекери Азії у липні можуть збільшити використання LPG як сировини для крекінгу після відновлення частини установок і зняття форс-мажорів. За даними щомісячного опитування OPIS, заплановані обсяги на липень оцінюються у 273 тис. тонн пропану та 124 тис. тонн бутану. Це вище за фактичні травневі показники, попри те що економіка LPG-крекінгу залишається несприятливою порівняно [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30412-LPG.png" alt="Азія нарощує LPG-крекінг у липні попри слабку економіку пропану і бутану"/><br /><p>Гнучкі нафтохімічні крекери Азії у липні можуть збільшити використання LPG як сировини для крекінгу після відновлення частини установок і зняття форс-мажорів. За даними щомісячного опитування OPIS, заплановані обсяги на липень оцінюються у <strong>273 тис. тонн пропану</strong> та <strong>124 тис. тонн бутану</strong>. Це вище за фактичні травневі показники, попри те що економіка LPG-крекінгу залишається несприятливою порівняно з naphtha — альтернативною нафтохімічною сировиною для крекінгу.</p>
<h3>Азія збільшує LPG-крекінг у липні після перезапуску крекерів і зняття форс-мажорів</h3>
<p>Азійські гнучкі крекери, здатні працювати з різними видами сировини, планують наростити LPG-крекінг у липні. За оцінкою OPIS, це свідчить про поступову адаптацію нафтохімічного ринку до розриву в постачанні, що виник через потрясіння на Близькому Сході.</p>
<ul>
<li><strong>Липень:</strong> заплановано <strong>273 тис. тонн пропану</strong> і <strong>124 тис. тонн бутану</strong>.</li>
<li><strong>Червень:</strong> очікується <strong>257 тис. тонн пропану</strong> і <strong>136 тис. тонн бутану</strong>.</li>
<li><strong>Травень:</strong> фактичні обсяги становили <strong>192 тис. тонн пропану</strong> і <strong>97 тис. тонн бутану</strong>.</li>
</ul>
<p>Порівняно з травнем, липневий план означає збільшення обсягів крекінгу пропану на <strong>81 тис. тонн</strong>, або приблизно на <strong>42%</strong>. Для бутану приріст становить <strong>27 тис. тонн</strong>, або близько <strong>28%</strong>. Це не є ознакою повного оздоровлення ринку, але демонструє, що частина азійських виробників відновлює роботу після перебоїв із сировиною.</p>
<h3>LPG залишається економічно слабкою сировиною для крекінгу</h3>
<p>Зростання обсягів відбувається попри несприятливу економіку LPG-крекінгу. Спред між далекосхідним пропаном і японською naphtha на своповому ринку, який виробники використовують для оцінки доцільності вибору між пропаном і naphtha, у червні оцінювався на рівні <strong>43 долари за тонну</strong>. На липень він оцінювався як дисконт <strong>17 доларів за тонну</strong>.</p>
<p>Зазвичай виробники мають стимул переходити на LPG замість naphtha тоді, коли дисконт перевищує <strong>50 доларів за тонну</strong>. Поточні показники не досягають такого рівня. Тому збільшення LPG-крекінгу пояснюється переважно <strong>відновленням роботи установок</strong>, а не привабливою маржинальністю цієї сировини.</p>
<blockquote><p>«LPG став дорогим, оскільки постачання зі США стикнулися зі скасуваннями. Це частково пояснює нинішній позитивний спред відносно naphtha», — джерело серед виробників у Сінгапурі.</p></blockquote>
<p>На ринку альтернативної сировини — naphtha — ціни знижувалися через слабкість фізичного ринку. Це спонукало багатьох покупців повертатися на спотовий ринок через відкриті тендери.</p>
<h3>Відновлення крекерів підтримує попит на пропан і бутан</h3>
<p>За даними OPIS, окремі гнучкі крекери в Азії планують збільшити LPG-крекінг у червні та липні. Основний чинник — відновлення підприємств після шоку постачання, пов’язаного з Іраном. Це підвищило загальні операційні рівні та, відповідно, попит на сировину.</p>
<ul>
<li><strong>Formosa Petrochemical Corp.</strong> у Майляо зняла форс-мажор у підрозділі олефінів з <strong>3 червня</strong>.</li>
<li>Форс-мажор було оголошено <strong>9 березня</strong> через дефіцит naphtha, пов’язаний з Іраном.</li>
<li>За даними компанії, стабільне виробництво відновилося.</li>
<li>Крекер <strong>№2</strong> Formosa працює майже на повну потужність, тоді як два інші, за останньою відомою інформацією, залишалися зупиненими.</li>
</ul>
<p>Схожа динаміка спостерігається і в Південній Кореї. <strong>Lotte Chemical</strong> відновила роботу крекера в Йосу <strong>27 травня</strong> після двомісячного технічного обслуговування, яке розпочалося наприкінці березня через труднощі із забезпеченням сировиною. Перезапуск відбувся раніше початкового графіка, який передбачав відновлення на початку червня.</p>
<h3>Проблеми з постачанням і слабкий downstream-попит не зникли</h3>
<p>Попри перезапуск частини потужностей, перешкоди на стороні постачання зберігаються. За оцінкою OPIS, руйнування попиту продовжує тиснути на весь нафтохімічний сектор. Турбулентність на Близькому Сході змусила downstream-сегмент скорочувати виробництво сильніше, ніж upstream-сегмент.</p>
<p>У цьому контексті Японія демонструє обережнішу динаміку. Саме там бутан традиційно є пріоритетною сировиною для крекінгу, але активність не зростає разом із ширшим азійським ринком.</p>
<ul>
<li><strong>Maruzen Chemical</strong> зупинила свій крекер <strong>10 травня</strong> через низький попит з боку downstream-сегменту.</li>
<li>Термін перезапуску залишається невизначеним.</li>
<li>За даними джерела компанії, відновлення, ймовірно, відбудеться <strong>у липні або пізніше</strong>.</li>
<li>Крекер у Тібі має проєктну потужність <strong>525 тис. тонн етилену на рік</strong> і <strong>336 тис. тонн пропілену на рік</strong>.</li>
<li>Спільне підприємство Maruzen Chemical із Sumitomo Chemical і Keiyo Ethylene підтримує завантаження близько <strong>75%</strong>.</li>
</ul>
<h3>Японія йде проти загальноазійського тренду</h3>
<p>Слабкість попиту вже відобразилася на крекінговій активності в Японії. За даними опитування OPIS, запланований обсяг крекінгу в Японії становить <strong>37 тис. тонн</strong> у червні та <strong>37 тис. тонн</strong> у липні. Це нижче за фактичний травневий показник у <strong>40 тис. тонн</strong>.</p>
<p>Таким чином, ширший азійський ринок демонструє зростання завдяки перезапуску установок, але японський сегмент залишається під тиском слабкого downstream-попиту. Це робить відновлення нерівномірним: частина виробників нарощує споживання LPG, тоді як інші зберігають нижче завантаження або відкладають перезапуск.</p>
<h3>Ринковий висновок</h3>
<p>Очікуване зростання LPG-крекінгу в Азії у липні є насамперед наслідком <strong>операційного відновлення крекерів</strong>, а не поліпшення економіки LPG як сировини. Пропан і бутан повертаються у виробничі плани, але їхня конкурентність проти naphtha залишається обмеженою.</p>
<ul>
<li><strong>Підтримка попиту:</strong> перезапуск крекерів Formosa Petrochemical Corp. і Lotte Chemical збільшує потребу в сировині.</li>
<li><strong>Цінове обмеження:</strong> дисконт пропану до naphtha на липень оцінюється лише у <strong>17 доларів за тонну</strong>, тоді як типовий стимул для переходу на LPG виникає при дисконті понад <strong>50 доларів за тонну</strong>.</li>
<li><strong>Структурний ризик:</strong> downstream-попит залишається слабким, а це обмежує стійкість відновлення нафтохімічного сектору.</li>
<li><strong>Регіональна нерівномірність:</strong> Японія скорочує планові обсяги крекінгу з <strong>40 тис. тонн</strong> у травні до <strong>37 тис. тонн</strong> у червні та липні.</li>
</ul>
<p>Для ринку LPG це означає, що додатковий попит з боку азійської нафтохімії може підтримати споживання пропану й бутану у короткостроковій перспективі. Водночас без відновлення downstream-попиту та стабілізації постачання цей приріст залишатиметься вразливим до нових цінових і логістичних збоїв.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a> За матеріалами: <a href="https://www.opis.com/resources/energy-market-news-from-opis/asias-lpg-cracking-volume-to-rise-in-july-on-cracker-restarts-fm-lifts-opis-poll/" target="_blank">OPIS</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30412-LPG.png" alt="Азія нарощує LPG-крекінг у липні попри слабку економіку пропану і бутану"/><br /><p>Гнучкі нафтохімічні крекери Азії у липні можуть збільшити використання LPG як сировини для крекінгу після відновлення частини установок і зняття форс-мажорів. За даними щомісячного опитування OPIS, заплановані обсяги на липень оцінюються у <strong>273 тис. тонн пропану</strong> та <strong>124 тис. тонн бутану</strong>. Це вище за фактичні травневі показники, попри те що економіка LPG-крекінгу залишається несприятливою порівняно з naphtha — альтернативною нафтохімічною сировиною для крекінгу.</p>
<h3>Азія збільшує LPG-крекінг у липні після перезапуску крекерів і зняття форс-мажорів</h3>
<p>Азійські гнучкі крекери, здатні працювати з різними видами сировини, планують наростити LPG-крекінг у липні. За оцінкою OPIS, це свідчить про поступову адаптацію нафтохімічного ринку до розриву в постачанні, що виник через потрясіння на Близькому Сході.</p>
<ul>
<li><strong>Липень:</strong> заплановано <strong>273 тис. тонн пропану</strong> і <strong>124 тис. тонн бутану</strong>.</li>
<li><strong>Червень:</strong> очікується <strong>257 тис. тонн пропану</strong> і <strong>136 тис. тонн бутану</strong>.</li>
<li><strong>Травень:</strong> фактичні обсяги становили <strong>192 тис. тонн пропану</strong> і <strong>97 тис. тонн бутану</strong>.</li>
</ul>
<p>Порівняно з травнем, липневий план означає збільшення обсягів крекінгу пропану на <strong>81 тис. тонн</strong>, або приблизно на <strong>42%</strong>. Для бутану приріст становить <strong>27 тис. тонн</strong>, або близько <strong>28%</strong>. Це не є ознакою повного оздоровлення ринку, але демонструє, що частина азійських виробників відновлює роботу після перебоїв із сировиною.</p>
<h3>LPG залишається економічно слабкою сировиною для крекінгу</h3>
<p>Зростання обсягів відбувається попри несприятливу економіку LPG-крекінгу. Спред між далекосхідним пропаном і японською naphtha на своповому ринку, який виробники використовують для оцінки доцільності вибору між пропаном і naphtha, у червні оцінювався на рівні <strong>43 долари за тонну</strong>. На липень він оцінювався як дисконт <strong>17 доларів за тонну</strong>.</p>
<p>Зазвичай виробники мають стимул переходити на LPG замість naphtha тоді, коли дисконт перевищує <strong>50 доларів за тонну</strong>. Поточні показники не досягають такого рівня. Тому збільшення LPG-крекінгу пояснюється переважно <strong>відновленням роботи установок</strong>, а не привабливою маржинальністю цієї сировини.</p>
<blockquote><p>«LPG став дорогим, оскільки постачання зі США стикнулися зі скасуваннями. Це частково пояснює нинішній позитивний спред відносно naphtha», — джерело серед виробників у Сінгапурі.</p></blockquote>
<p>На ринку альтернативної сировини — naphtha — ціни знижувалися через слабкість фізичного ринку. Це спонукало багатьох покупців повертатися на спотовий ринок через відкриті тендери.</p>
<h3>Відновлення крекерів підтримує попит на пропан і бутан</h3>
<p>За даними OPIS, окремі гнучкі крекери в Азії планують збільшити LPG-крекінг у червні та липні. Основний чинник — відновлення підприємств після шоку постачання, пов’язаного з Іраном. Це підвищило загальні операційні рівні та, відповідно, попит на сировину.</p>
<ul>
<li><strong>Formosa Petrochemical Corp.</strong> у Майляо зняла форс-мажор у підрозділі олефінів з <strong>3 червня</strong>.</li>
<li>Форс-мажор було оголошено <strong>9 березня</strong> через дефіцит naphtha, пов’язаний з Іраном.</li>
<li>За даними компанії, стабільне виробництво відновилося.</li>
<li>Крекер <strong>№2</strong> Formosa працює майже на повну потужність, тоді як два інші, за останньою відомою інформацією, залишалися зупиненими.</li>
</ul>
<p>Схожа динаміка спостерігається і в Південній Кореї. <strong>Lotte Chemical</strong> відновила роботу крекера в Йосу <strong>27 травня</strong> після двомісячного технічного обслуговування, яке розпочалося наприкінці березня через труднощі із забезпеченням сировиною. Перезапуск відбувся раніше початкового графіка, який передбачав відновлення на початку червня.</p>
<h3>Проблеми з постачанням і слабкий downstream-попит не зникли</h3>
<p>Попри перезапуск частини потужностей, перешкоди на стороні постачання зберігаються. За оцінкою OPIS, руйнування попиту продовжує тиснути на весь нафтохімічний сектор. Турбулентність на Близькому Сході змусила downstream-сегмент скорочувати виробництво сильніше, ніж upstream-сегмент.</p>
<p>У цьому контексті Японія демонструє обережнішу динаміку. Саме там бутан традиційно є пріоритетною сировиною для крекінгу, але активність не зростає разом із ширшим азійським ринком.</p>
<ul>
<li><strong>Maruzen Chemical</strong> зупинила свій крекер <strong>10 травня</strong> через низький попит з боку downstream-сегменту.</li>
<li>Термін перезапуску залишається невизначеним.</li>
<li>За даними джерела компанії, відновлення, ймовірно, відбудеться <strong>у липні або пізніше</strong>.</li>
<li>Крекер у Тібі має проєктну потужність <strong>525 тис. тонн етилену на рік</strong> і <strong>336 тис. тонн пропілену на рік</strong>.</li>
<li>Спільне підприємство Maruzen Chemical із Sumitomo Chemical і Keiyo Ethylene підтримує завантаження близько <strong>75%</strong>.</li>
</ul>
<h3>Японія йде проти загальноазійського тренду</h3>
<p>Слабкість попиту вже відобразилася на крекінговій активності в Японії. За даними опитування OPIS, запланований обсяг крекінгу в Японії становить <strong>37 тис. тонн</strong> у червні та <strong>37 тис. тонн</strong> у липні. Це нижче за фактичний травневий показник у <strong>40 тис. тонн</strong>.</p>
<p>Таким чином, ширший азійський ринок демонструє зростання завдяки перезапуску установок, але японський сегмент залишається під тиском слабкого downstream-попиту. Це робить відновлення нерівномірним: частина виробників нарощує споживання LPG, тоді як інші зберігають нижче завантаження або відкладають перезапуск.</p>
<h3>Ринковий висновок</h3>
<p>Очікуване зростання LPG-крекінгу в Азії у липні є насамперед наслідком <strong>операційного відновлення крекерів</strong>, а не поліпшення економіки LPG як сировини. Пропан і бутан повертаються у виробничі плани, але їхня конкурентність проти naphtha залишається обмеженою.</p>
<ul>
<li><strong>Підтримка попиту:</strong> перезапуск крекерів Formosa Petrochemical Corp. і Lotte Chemical збільшує потребу в сировині.</li>
<li><strong>Цінове обмеження:</strong> дисконт пропану до naphtha на липень оцінюється лише у <strong>17 доларів за тонну</strong>, тоді як типовий стимул для переходу на LPG виникає при дисконті понад <strong>50 доларів за тонну</strong>.</li>
<li><strong>Структурний ризик:</strong> downstream-попит залишається слабким, а це обмежує стійкість відновлення нафтохімічного сектору.</li>
<li><strong>Регіональна нерівномірність:</strong> Японія скорочує планові обсяги крекінгу з <strong>40 тис. тонн</strong> у травні до <strong>37 тис. тонн</strong> у червні та липні.</li>
</ul>
<p>Для ринку LPG це означає, що додатковий попит з боку азійської нафтохімії може підтримати споживання пропану й бутану у короткостроковій перспективі. Водночас без відновлення downstream-попиту та стабілізації постачання цей приріст залишатиметься вразливим до нових цінових і логістичних збоїв.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a> За матеріалами: <a href="https://www.opis.com/resources/energy-market-news-from-opis/asias-lpg-cracking-volume-to-rise-in-july-on-cracker-restarts-fm-lifts-opis-poll/" target="_blank">OPIS</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/08/aziya-naroshhuye-lpg-kreking-u-lipni-popri-slabku-ekonomiku-propanu-i-butanu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Трафік нафтових танкерів через Ормузьку протоку може не повернутися до довоєнного рівня</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/02/trafik-naftovix-tankeriv-cherez-ormuzku-protoku-mozhe-ne-povernutisya-do-dovoyennogo-rivnya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/02/trafik-naftovix-tankeriv-cherez-ormuzku-protoku-mozhe-ne-povernutisya-do-dovoyennogo-rivnya/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 02 Jun 2026 06:23:04 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[Persian Gulf]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[tankers]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[Перська затока]]></category>
		<category><![CDATA[танкери]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154018</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30394-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Трафік нафтових танкерів через Ормузьку протоку може не повернутися до довоєнного рівня"/><br />Рух нафти й газу через Ормузьку протоку може стабілізуватися лише на рівні 60–70% від довоєнних обсягів. Якщо Іран збереже фактичний контроль над ключовим морським маршрутом, світовий ринок отримає не короткострокову кризу, а нову модель постачання, де доступ до протоки залежатиме від політичної орієнтації судновласників і держав. Ормузька протока переходить у режим політичного контролю Ормузька протока [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30394-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Трафік нафтових танкерів через Ормузьку протоку може не повернутися до довоєнного рівня"/><br /><p>Рух нафти й газу через Ормузьку протоку може стабілізуватися лише на рівні <strong>60–70% від довоєнних обсягів</strong>. Якщо Іран збереже фактичний контроль над ключовим морським маршрутом, світовий ринок отримає не короткострокову кризу, а нову модель постачання, де доступ до протоки залежатиме від політичної орієнтації судновласників і держав.</p>
<h3>Ормузька протока переходить у режим політичного контролю</h3>
<p>Ормузька протока залишається одним із найважливіших вузлів світової торгівлі нафтою та газом. Через неї проходить значна частина енергетичних потоків із Перської затоки, тому будь-яке обмеження руху танкерів безпосередньо впливає на ціни Brent, WTI та фізичні партії нафти.</p>
<p>Аналітики і політики попереджають: навіть за умов продовження перемир’я між США та Іраном трафік через протоку може не повернутися до рівнів, які існували до <strong>28 лютого</strong>.</p>
<blockquote><p>«Що б не сталося, іранці контролюватимуть Ормузьку протоку в осяжному майбутньому. Навіть не має значення, що буде написано в угоді. Усі в регіоні в це вірять», — заявив Амос Хохштейн, старший радник президента Байдена з питань національної безпеки та енергетики.</p></blockquote>
<p>Переговори між США та Іраном наразі зосереджені не на завершенні бойових дій, а на <strong>продовженні режиму припинення вогню</strong>. Водночас між сторонами залишаються розбіжності щодо тексту угоди.</p>
<h4>Новий ризик для судноплавства</h4>
<p>За оцінкою RBC Capital Markets, якщо Іран збереже оперативний контроль і вплив на Ормузьку протоку, це призведе до суттєво нижчих потоків через водний шлях.</p>
<ul>
<li><strong>Трафік танкерів відновився лише частково</strong> і залишається значно нижчим за довоєнні рівні.</li>
<li><strong>США координують окремі проходи суден</strong> через Ормузьку протоку, однак ці переходи не відновлюють повноцінний довоєнний режим.</li>
<li><strong>Очікуваний рівень стабілізації</strong> може становити лише <strong>60–70%</strong> від попередніх обсягів.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Це не спричиняє рецесію так, як могли б припускати деякі апокаліптичні сценарії, але це не дозволяє повернутися до довоєнного відновлення», — зазначив Річард Мід, головний редактор Lloyd’s List.</p></blockquote>
<p>За його оцінкою, формується більш небезпечна модель: <strong>постійно розділена протока</strong>, де доступ визначається не принципом свободи навігації, а політичною належністю. Китайські судна можуть отримувати преференційний режим, тоді як західним суднам, імовірно, доведеться платити за право проходу.</p>
<h4>Нафтовий ринок наближається до дефіциту запасів</h4>
<p>Паралельно керівники великих нафтових компаній попереджають про швидке вичерпання запасів. За оцінкою Exxon, ринок може зіткнутися з критично низькими запасами вже протягом <strong>двох-трьох тижнів</strong>.</p>
<blockquote><p>«Ми наближаємося до нечуваних рівнів запасів. Справді дуже, дуже низьких рівнів», — заявив Ніл Чепмен, старший віцепрезидент Exxon.</p></blockquote>
<p>Поточна динаміка цін поки що залишається нижчою за кризові очікування:</p>
<ul>
<li><strong>Brent</strong> знизився з нещодавніх максимумів понад <strong>$100 за барель</strong> до трохи більше ніж <strong>$93 за барель</strong>.</li>
<li><strong>WTI</strong> торгувався нижче <strong>$90 за барель</strong>.</li>
<li>У разі продовження перебоїв у Перській затоці аналітики допускають рівень <strong>$120–150 за барель</strong>.</li>
</ul>
<p>Chevron також вказує на зменшення ринкових буферів. Стратегічний нафтовий резерв США скоротився до <strong>365,1 млн барелів</strong> проти <strong>415,4 млн барелів</strong> до початку ударів США та Ізраїлю по Ірану наприкінці лютого.</p>
<blockquote><p>«Буфери та амортизатори поступово вичерпуються, а здатність ринку поглинати цей дисбаланс сьогодні різко зменшилася порівняно з тим, що було на початку», — заявив Майк Вірт, головний виконавчий директор Chevron.</p></blockquote>
<h4>Червень і липень можуть стати періодом цінової корекції</h4>
<p>Аналітики раніше вказували, що повний масштаб кризи світовий ринок може відчути наприкінці червня або на початку липня. Керівництво Big Oil фактично підтверджує цей часовий горизонт.</p>
<blockquote><p>«Протягом наступних кількох тижнів ми, ймовірно, побачимо, як цей тиск більш прямо перейде у фізичні ціни, і я очікував би більшого висхідного тиску в червні та, безумовно, у липні», — заявив Майк Вірт.</p></blockquote>
<p>Це означає, що ринок нафти входить у фазу, де цінові рішення дедалі більше визначатимуться не політичними заявами, а фізичною доступністю ресурсу, станом запасів і реальними обмеженнями судноплавства в Перській затоці.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a> За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Persian-Gulf-Oil-Tanker-Traffic-May-Never-Fully-Recover.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30394-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Трафік нафтових танкерів через Ормузьку протоку може не повернутися до довоєнного рівня"/><br /><p>Рух нафти й газу через Ормузьку протоку може стабілізуватися лише на рівні <strong>60–70% від довоєнних обсягів</strong>. Якщо Іран збереже фактичний контроль над ключовим морським маршрутом, світовий ринок отримає не короткострокову кризу, а нову модель постачання, де доступ до протоки залежатиме від політичної орієнтації судновласників і держав.</p>
<h3>Ормузька протока переходить у режим політичного контролю</h3>
<p>Ормузька протока залишається одним із найважливіших вузлів світової торгівлі нафтою та газом. Через неї проходить значна частина енергетичних потоків із Перської затоки, тому будь-яке обмеження руху танкерів безпосередньо впливає на ціни Brent, WTI та фізичні партії нафти.</p>
<p>Аналітики і політики попереджають: навіть за умов продовження перемир’я між США та Іраном трафік через протоку може не повернутися до рівнів, які існували до <strong>28 лютого</strong>.</p>
<blockquote><p>«Що б не сталося, іранці контролюватимуть Ормузьку протоку в осяжному майбутньому. Навіть не має значення, що буде написано в угоді. Усі в регіоні в це вірять», — заявив Амос Хохштейн, старший радник президента Байдена з питань національної безпеки та енергетики.</p></blockquote>
<p>Переговори між США та Іраном наразі зосереджені не на завершенні бойових дій, а на <strong>продовженні режиму припинення вогню</strong>. Водночас між сторонами залишаються розбіжності щодо тексту угоди.</p>
<h4>Новий ризик для судноплавства</h4>
<p>За оцінкою RBC Capital Markets, якщо Іран збереже оперативний контроль і вплив на Ормузьку протоку, це призведе до суттєво нижчих потоків через водний шлях.</p>
<ul>
<li><strong>Трафік танкерів відновився лише частково</strong> і залишається значно нижчим за довоєнні рівні.</li>
<li><strong>США координують окремі проходи суден</strong> через Ормузьку протоку, однак ці переходи не відновлюють повноцінний довоєнний режим.</li>
<li><strong>Очікуваний рівень стабілізації</strong> може становити лише <strong>60–70%</strong> від попередніх обсягів.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Це не спричиняє рецесію так, як могли б припускати деякі апокаліптичні сценарії, але це не дозволяє повернутися до довоєнного відновлення», — зазначив Річард Мід, головний редактор Lloyd’s List.</p></blockquote>
<p>За його оцінкою, формується більш небезпечна модель: <strong>постійно розділена протока</strong>, де доступ визначається не принципом свободи навігації, а політичною належністю. Китайські судна можуть отримувати преференційний режим, тоді як західним суднам, імовірно, доведеться платити за право проходу.</p>
<h4>Нафтовий ринок наближається до дефіциту запасів</h4>
<p>Паралельно керівники великих нафтових компаній попереджають про швидке вичерпання запасів. За оцінкою Exxon, ринок може зіткнутися з критично низькими запасами вже протягом <strong>двох-трьох тижнів</strong>.</p>
<blockquote><p>«Ми наближаємося до нечуваних рівнів запасів. Справді дуже, дуже низьких рівнів», — заявив Ніл Чепмен, старший віцепрезидент Exxon.</p></blockquote>
<p>Поточна динаміка цін поки що залишається нижчою за кризові очікування:</p>
<ul>
<li><strong>Brent</strong> знизився з нещодавніх максимумів понад <strong>$100 за барель</strong> до трохи більше ніж <strong>$93 за барель</strong>.</li>
<li><strong>WTI</strong> торгувався нижче <strong>$90 за барель</strong>.</li>
<li>У разі продовження перебоїв у Перській затоці аналітики допускають рівень <strong>$120–150 за барель</strong>.</li>
</ul>
<p>Chevron також вказує на зменшення ринкових буферів. Стратегічний нафтовий резерв США скоротився до <strong>365,1 млн барелів</strong> проти <strong>415,4 млн барелів</strong> до початку ударів США та Ізраїлю по Ірану наприкінці лютого.</p>
<blockquote><p>«Буфери та амортизатори поступово вичерпуються, а здатність ринку поглинати цей дисбаланс сьогодні різко зменшилася порівняно з тим, що було на початку», — заявив Майк Вірт, головний виконавчий директор Chevron.</p></blockquote>
<h4>Червень і липень можуть стати періодом цінової корекції</h4>
<p>Аналітики раніше вказували, що повний масштаб кризи світовий ринок може відчути наприкінці червня або на початку липня. Керівництво Big Oil фактично підтверджує цей часовий горизонт.</p>
<blockquote><p>«Протягом наступних кількох тижнів ми, ймовірно, побачимо, як цей тиск більш прямо перейде у фізичні ціни, і я очікував би більшого висхідного тиску в червні та, безумовно, у липні», — заявив Майк Вірт.</p></blockquote>
<p>Це означає, що ринок нафти входить у фазу, де цінові рішення дедалі більше визначатимуться не політичними заявами, а фізичною доступністю ресурсу, станом запасів і реальними обмеженнями судноплавства в Перській затоці.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a> За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Persian-Gulf-Oil-Tanker-Traffic-May-Never-Fully-Recover.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/02/trafik-naftovix-tankeriv-cherez-ormuzku-protoku-mozhe-ne-povernutisya-do-dovoyennogo-rivnya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>ОАЕ прискорюють будівництво нафтопроводу в обхід Ормузької протоки: експорт через Фуджейру мають подвоїти до 2027 року</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/18/oae-priskoryuyut-budivnictvo-naftoprovodu-v-obxid-ormuzko%d1%97-protoki-eksport-cherez-fudzhejru-mayut-podvo%d1%97ti-do-2027-roku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/18/oae-priskoryuyut-budivnictvo-naftoprovodu-v-obxid-ormuzko%d1%97-protoki-eksport-cherez-fudzhejru-mayut-podvo%d1%97ti-do-2027-roku/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 18 May 2026 07:39:37 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[ADNOC]]></category>
		<category><![CDATA[Fujairah]]></category>
		<category><![CDATA[Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[Reuters]]></category>
		<category><![CDATA[UAE]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[нафтова логістика]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[ОАЭ]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[світовий ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Фуджейра]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153979</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30371-Фуджейра_порт.png" alt="ОАЕ прискорюють будівництво нафтопроводу в обхід Ормузької протоки: експорт через Фуджейру мають подвоїти до 2027 року"/><br />Об’єднані Арабські Емірати переводять енергетичну безпеку в режим форсованої інфраструктурної відповіді. Новий нафтопровід West-East Pipeline має подвоїти експортні можливості через порт Фуджейра вже у 2027 році та зменшити залежність країни від Ормузької протоки, фактичне закриття якої, за даними Reuters, порушило близько п’ятої частини світового постачання нафти. ОАЕ нарощують маршрут в обхід Ормузу: Фуджейра стає стратегічним [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30371-Фуджейра_порт.png" alt="ОАЕ прискорюють будівництво нафтопроводу в обхід Ормузької протоки: експорт через Фуджейру мають подвоїти до 2027 року"/><br /><p>Об’єднані Арабські Емірати переводять енергетичну безпеку в режим форсованої інфраструктурної відповіді. Новий нафтопровід West-East Pipeline має подвоїти експортні можливості через порт Фуджейра вже у 2027 році та зменшити залежність країни від Ормузької протоки, фактичне закриття якої, за даними Reuters, порушило близько п’ятої частини світового постачання нафти.</p>
<h3>ОАЕ нарощують маршрут в обхід Ормузу: Фуджейра стає стратегічним вузлом нафтового експорту</h3>
<p>Об’єднані Арабські Емірати прискорюють будівництво нового нафтопроводу, який має <strong>подвоїти експортну потужність через порт Фуджейра до 2027 року</strong>. Рішення ухвалене на тлі різкого загострення ситуації навколо Ормузької протоки — одного з найважливіших морських коридорів для світової торгівлі нафтою.</p>
<p>За повідомленням Abu Dhabi Media Office, спадкоємний принц Абу-Дабі шейх Халед бін Мохамед бін Заїд доручив Abu Dhabi National Oil Company, або <strong>ADNOC</strong>, прискорити реалізацію проєкту West-East Pipeline. Трубопровід уже будується та, за очікуваннями, має запрацювати наступного року.</p>
<h4>Чому Ормузька протока стала головним ризиком для ринку</h4>
<p>Ормузька протока є вузьким морським коридором між Перською затокою та Оманською затокою. Через неї проходить значна частина нафтового експорту країн Перської затоки. Саме тому будь-яке обмеження судноплавства в цьому районі швидко перетворюється на глобальний ціновий чинник.</p>
<p>Після початку війни з Іраном Тегеран, за даними Reuters, суттєво розширив власне трактування меж протоки та морської зони, над якою він заявляє контроль. 4 травня флот Корпусу вартових ісламської революції оприлюднив карту з новою зоною контролю, що охоплює значну частину узбережжя ОАЕ в Оманській затоці.</p>
<ul>
<li><strong>28 лютого</strong> США та Ізраїль атакували Іран, після чого Тегеран фактично закрив морський коридор.</li>
<li><strong>4 травня</strong> Іран оприлюднив карту нової зони контролю, яка зачіпає узбережжя ОАЕ в Оманській затоці.</li>
<li><strong>У травні</strong> Корпус вартових ісламської революції додатково розширив трактування протоки, назвавши її великою операційною зоною шириною до <strong>300 миль, або 482,8 км</strong>.</li>
<li>Порушення руху через Ормуз зачепило близько <strong>п’ятої частини світового постачання нафти</strong>.</li>
</ul>
<p>На цьому тлі енергетичні ціни зросли, у частині країн почали запроваджувати нормування пального, а ризик економічного спаду посилився через інфляційний тиск.</p>
<h4>Фуджейра як вихід із пастки Ормузу</h4>
<p>ОАЕ вже мають важливу інфраструктурну перевагу — чинний Abu Dhabi Crude Oil Pipeline, або <strong>ADCOP</strong>, також відомий як трубопровід Хабшан — Фуджейра. Його потужність становить до <strong>1,8 млн барелів на добу</strong>. Цей маршрут дозволяє експортувати нафту з узбережжя Оманської затоки, тобто поза межами Ормузької протоки.</p>
<p>Новий трубопровід має значно посилити цю можливість. Для ринку це означає не лише технічне збільшення експортної потужності, а й зміну балансу ризиків: ОАЕ намагаються зробити так, щоб політична або військова блокада одного морського коридору не паралізувала нафтовий експорт країни.</p>
<ul>
<li><strong>ОАЕ та Саудівська Аравія</strong> залишаються єдиними виробниками Перської затоки, які мають трубопроводи для експорту нафти поза Ормузькою протокою.</li>
<li><strong>Кувейт, Ірак, Катар і Бахрейн</strong> майже повністю залежать від цього водного шляху для морських постачань.</li>
<li><strong>Оман</strong> має довге узбережжя на Оманській затоці, що географічно зменшує його залежність від вузького проходу через Ормуз.</li>
</ul>
<h4>Саудівський приклад: трубопровід як страхування експорту</h4>
<p>Новий еміратський маршрут не слід плутати із саудівським East-West Pipeline. Для Саудівської Аравії цей трубопровід уже став критичним елементом енергетичної стійкості, оскільки дозволяє переорієнтовувати нафту до Червоного моря.</p>
<blockquote><p>Головний виконавчий директор Aramco Амін Нассер назвав саудівський East-West Pipeline «критично важливою лінією життєзабезпечення».</p></blockquote>
<p>За його словами, Aramco збільшила потужність цього маршруту до <strong>7 млн барелів на добу за вісім днів</strong>. Це дозволило зберегти рух приблизно <strong>60% довоєнного експорту</strong> королівства.</p>
<h4>Вихід ОАЕ з ОПЕК змінює логіку видобутку</h4>
<p>Інфраструктурне прискорення збігається з політично важливим рішенням: два тижні тому ОАЕ вийшли з Організації країн — експортерів нафти, тобто <strong>ОПЕК</strong>. Це звільнило країну від квот на видобуток, які фактично координувалися в межах організації під провідною роллю Саудівської Аравії.</p>
<p>За словами міністра енергетики ОАЕ, країна за необхідності може збільшити виробничу потужність до <strong>6 млн барелів на добу</strong>. ADNOC, зі свого боку, орієнтується на <strong>5 млн барелів на добу вже наступного року</strong>. Цю ціль було перенесено на три роки раніше.</p>
<ul>
<li>У травні 2024 року ADNOC повідомляла, що її потужність досягла <strong>4,85 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>До війни ОАЕ у січні видобували трохи менше <strong>3,4 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Після фактичного закриття Ормузької протоки видобуток скоротився більш ніж удвічі, оскільки ADNOC довелося законсервувати частину виробництва.</li>
</ul>
<p>ADNOC Drilling, одна з шести публічних дочірніх компаній групи, заявила Reuters про готовність забезпечити будь-яке розширення потужностей, яке знадобиться ADNOC.</p>
<h4>Атаки на Фуджейру показують: обхід Ормузу не означає повної безпеки</h4>
<p>Фуджейра та сусідній порт Хор-Факкан стали для ОАЕ фактичними рятівними маршрутами не лише для нафтової торгівлі, а й для ширшого імпорту, зокрема продовольства. ОАЕ значною мірою залежать від імпорту харчових товарів, тому безпека портів Оманської затоки має значення далеко за межами нафтового сектору.</p>
<p>Водночас Фуджейра вже була мішенню кількох атак, які ОАЕ пов’язують з Іраном. У квітні ці удари змушували тимчасово зупиняти нафтові навантаження. Атаки також відбувалися по саудівському порту Янбу на Червоному морі, де завершується трубопровід East-West Pipeline.</p>
<p>У Міністерстві закордонних справ ОАЕ атаку на танкер ADNOC і обстріл нафтової зони Фуджейри назвали <strong>«неприйнятним порушенням»</strong> та <strong>«економічним шантажем»</strong>.</p>
<h4>Що це означає для світового ринку нафти</h4>
<p>Рішення ОАЕ прискорити West-East Pipeline показує, що країни Перської затоки переходять від ситуативного реагування до перебудови експортної архітектури. У центрі цієї перебудови — не лише збільшення потужностей, а й зменшення залежності від одного морського маршруту.</p>
<ul>
<li><strong>Для ОАЕ</strong> новий трубопровід означає можливість експортувати більше нафти через Фуджейру та частково компенсувати втрати від блокування Ормузу.</li>
<li><strong>Для покупців нафти</strong> це створює альтернативний канал постачання, хоча ризики атак на інфраструктуру Оманської затоки залишаються.</li>
<li><strong>Для ринку пального</strong> це сигнал, що геополітична напруга в Ормузі й далі закладатиметься в нафтові котирування та вартість нафтопродуктів.</li>
<li><strong>Для інших країн Перської затоки</strong>, які майже повністю залежать від Ормузу, ситуація демонструє вразливість експортних моделей без сухопутних альтернатив.</li>
</ul>
<p>ОАЕ та їхні покупці вже змушені діяти в умовах воєнного ризику: за даними Reuters, кілька танкерів пройшли через протоку з вимкненими передавачами місцеперебування, щоб уникнути іранських атак і вивезти нафту, заблоковану в Перській затоці.</p>
<p>Тому новий трубопровід — це не просто енергетичний проєкт. Це спроба змінити майбутню логіку нафтової торгівлі в регіоні, де безпечний маршрут поступово стає не менш важливим, ніж сам обсяг видобутку.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/uae-accelerate-oil-pipeline-project-help-bypass-hormuz-2026-05-15/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30371-Фуджейра_порт.png" alt="ОАЕ прискорюють будівництво нафтопроводу в обхід Ормузької протоки: експорт через Фуджейру мають подвоїти до 2027 року"/><br /><p>Об’єднані Арабські Емірати переводять енергетичну безпеку в режим форсованої інфраструктурної відповіді. Новий нафтопровід West-East Pipeline має подвоїти експортні можливості через порт Фуджейра вже у 2027 році та зменшити залежність країни від Ормузької протоки, фактичне закриття якої, за даними Reuters, порушило близько п’ятої частини світового постачання нафти.</p>
<h3>ОАЕ нарощують маршрут в обхід Ормузу: Фуджейра стає стратегічним вузлом нафтового експорту</h3>
<p>Об’єднані Арабські Емірати прискорюють будівництво нового нафтопроводу, який має <strong>подвоїти експортну потужність через порт Фуджейра до 2027 року</strong>. Рішення ухвалене на тлі різкого загострення ситуації навколо Ормузької протоки — одного з найважливіших морських коридорів для світової торгівлі нафтою.</p>
<p>За повідомленням Abu Dhabi Media Office, спадкоємний принц Абу-Дабі шейх Халед бін Мохамед бін Заїд доручив Abu Dhabi National Oil Company, або <strong>ADNOC</strong>, прискорити реалізацію проєкту West-East Pipeline. Трубопровід уже будується та, за очікуваннями, має запрацювати наступного року.</p>
<h4>Чому Ормузька протока стала головним ризиком для ринку</h4>
<p>Ормузька протока є вузьким морським коридором між Перською затокою та Оманською затокою. Через неї проходить значна частина нафтового експорту країн Перської затоки. Саме тому будь-яке обмеження судноплавства в цьому районі швидко перетворюється на глобальний ціновий чинник.</p>
<p>Після початку війни з Іраном Тегеран, за даними Reuters, суттєво розширив власне трактування меж протоки та морської зони, над якою він заявляє контроль. 4 травня флот Корпусу вартових ісламської революції оприлюднив карту з новою зоною контролю, що охоплює значну частину узбережжя ОАЕ в Оманській затоці.</p>
<ul>
<li><strong>28 лютого</strong> США та Ізраїль атакували Іран, після чого Тегеран фактично закрив морський коридор.</li>
<li><strong>4 травня</strong> Іран оприлюднив карту нової зони контролю, яка зачіпає узбережжя ОАЕ в Оманській затоці.</li>
<li><strong>У травні</strong> Корпус вартових ісламської революції додатково розширив трактування протоки, назвавши її великою операційною зоною шириною до <strong>300 миль, або 482,8 км</strong>.</li>
<li>Порушення руху через Ормуз зачепило близько <strong>п’ятої частини світового постачання нафти</strong>.</li>
</ul>
<p>На цьому тлі енергетичні ціни зросли, у частині країн почали запроваджувати нормування пального, а ризик економічного спаду посилився через інфляційний тиск.</p>
<h4>Фуджейра як вихід із пастки Ормузу</h4>
<p>ОАЕ вже мають важливу інфраструктурну перевагу — чинний Abu Dhabi Crude Oil Pipeline, або <strong>ADCOP</strong>, також відомий як трубопровід Хабшан — Фуджейра. Його потужність становить до <strong>1,8 млн барелів на добу</strong>. Цей маршрут дозволяє експортувати нафту з узбережжя Оманської затоки, тобто поза межами Ормузької протоки.</p>
<p>Новий трубопровід має значно посилити цю можливість. Для ринку це означає не лише технічне збільшення експортної потужності, а й зміну балансу ризиків: ОАЕ намагаються зробити так, щоб політична або військова блокада одного морського коридору не паралізувала нафтовий експорт країни.</p>
<ul>
<li><strong>ОАЕ та Саудівська Аравія</strong> залишаються єдиними виробниками Перської затоки, які мають трубопроводи для експорту нафти поза Ормузькою протокою.</li>
<li><strong>Кувейт, Ірак, Катар і Бахрейн</strong> майже повністю залежать від цього водного шляху для морських постачань.</li>
<li><strong>Оман</strong> має довге узбережжя на Оманській затоці, що географічно зменшує його залежність від вузького проходу через Ормуз.</li>
</ul>
<h4>Саудівський приклад: трубопровід як страхування експорту</h4>
<p>Новий еміратський маршрут не слід плутати із саудівським East-West Pipeline. Для Саудівської Аравії цей трубопровід уже став критичним елементом енергетичної стійкості, оскільки дозволяє переорієнтовувати нафту до Червоного моря.</p>
<blockquote><p>Головний виконавчий директор Aramco Амін Нассер назвав саудівський East-West Pipeline «критично важливою лінією життєзабезпечення».</p></blockquote>
<p>За його словами, Aramco збільшила потужність цього маршруту до <strong>7 млн барелів на добу за вісім днів</strong>. Це дозволило зберегти рух приблизно <strong>60% довоєнного експорту</strong> королівства.</p>
<h4>Вихід ОАЕ з ОПЕК змінює логіку видобутку</h4>
<p>Інфраструктурне прискорення збігається з політично важливим рішенням: два тижні тому ОАЕ вийшли з Організації країн — експортерів нафти, тобто <strong>ОПЕК</strong>. Це звільнило країну від квот на видобуток, які фактично координувалися в межах організації під провідною роллю Саудівської Аравії.</p>
<p>За словами міністра енергетики ОАЕ, країна за необхідності може збільшити виробничу потужність до <strong>6 млн барелів на добу</strong>. ADNOC, зі свого боку, орієнтується на <strong>5 млн барелів на добу вже наступного року</strong>. Цю ціль було перенесено на три роки раніше.</p>
<ul>
<li>У травні 2024 року ADNOC повідомляла, що її потужність досягла <strong>4,85 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>До війни ОАЕ у січні видобували трохи менше <strong>3,4 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Після фактичного закриття Ормузької протоки видобуток скоротився більш ніж удвічі, оскільки ADNOC довелося законсервувати частину виробництва.</li>
</ul>
<p>ADNOC Drilling, одна з шести публічних дочірніх компаній групи, заявила Reuters про готовність забезпечити будь-яке розширення потужностей, яке знадобиться ADNOC.</p>
<h4>Атаки на Фуджейру показують: обхід Ормузу не означає повної безпеки</h4>
<p>Фуджейра та сусідній порт Хор-Факкан стали для ОАЕ фактичними рятівними маршрутами не лише для нафтової торгівлі, а й для ширшого імпорту, зокрема продовольства. ОАЕ значною мірою залежать від імпорту харчових товарів, тому безпека портів Оманської затоки має значення далеко за межами нафтового сектору.</p>
<p>Водночас Фуджейра вже була мішенню кількох атак, які ОАЕ пов’язують з Іраном. У квітні ці удари змушували тимчасово зупиняти нафтові навантаження. Атаки також відбувалися по саудівському порту Янбу на Червоному морі, де завершується трубопровід East-West Pipeline.</p>
<p>У Міністерстві закордонних справ ОАЕ атаку на танкер ADNOC і обстріл нафтової зони Фуджейри назвали <strong>«неприйнятним порушенням»</strong> та <strong>«економічним шантажем»</strong>.</p>
<h4>Що це означає для світового ринку нафти</h4>
<p>Рішення ОАЕ прискорити West-East Pipeline показує, що країни Перської затоки переходять від ситуативного реагування до перебудови експортної архітектури. У центрі цієї перебудови — не лише збільшення потужностей, а й зменшення залежності від одного морського маршруту.</p>
<ul>
<li><strong>Для ОАЕ</strong> новий трубопровід означає можливість експортувати більше нафти через Фуджейру та частково компенсувати втрати від блокування Ормузу.</li>
<li><strong>Для покупців нафти</strong> це створює альтернативний канал постачання, хоча ризики атак на інфраструктуру Оманської затоки залишаються.</li>
<li><strong>Для ринку пального</strong> це сигнал, що геополітична напруга в Ормузі й далі закладатиметься в нафтові котирування та вартість нафтопродуктів.</li>
<li><strong>Для інших країн Перської затоки</strong>, які майже повністю залежать від Ормузу, ситуація демонструє вразливість експортних моделей без сухопутних альтернатив.</li>
</ul>
<p>ОАЕ та їхні покупці вже змушені діяти в умовах воєнного ризику: за даними Reuters, кілька танкерів пройшли через протоку з вимкненими передавачами місцеперебування, щоб уникнути іранських атак і вивезти нафту, заблоковану в Перській затоці.</p>
<p>Тому новий трубопровід — це не просто енергетичний проєкт. Це спроба змінити майбутню логіку нафтової торгівлі в регіоні, де безпечний маршрут поступово стає не менш важливим, ніж сам обсяг видобутку.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/uae-accelerate-oil-pipeline-project-help-bypass-hormuz-2026-05-15/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/18/oae-priskoryuyut-budivnictvo-naftoprovodu-v-obxid-ormuzko%d1%97-protoki-eksport-cherez-fudzhejru-mayut-podvo%d1%97ti-do-2027-roku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>ОПЕК фіксує нервовий ринок нафти: дорогий Brent, слабші запаси й тиск на маржу НПЗ</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/14/153969/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/14/153969/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 14 May 2026 13:43:58 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil demand]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[oil supply]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[refining margins]]></category>
		<category><![CDATA[tanker market]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[нафтопереробка]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[попит на нафту]]></category>
		<category><![CDATA[постачання нафти]]></category>
		<category><![CDATA[танкерний ринок]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153969</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30366-OPEC.jpg" alt="ОПЕК фіксує нервовий ринок нафти: дорогий Brent, слабші запаси й тиск на маржу НПЗ"/><br />Квітневі дані ОПЕК показують ринок без єдиного цінового сигналу: кошик OPEC Reference Basket подешевшав, тоді як ф’ючерси Brent і WTI зросли. Попит на нафту у 2026 році має додати 1,2 млн барелів на добу, але торгівля, танкерні ставки, нафтопереробка та комерційні запаси демонструють напруження, яке безпосередньо впливає на собівартість пального й баланс нафтопродуктів у Європі [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30366-OPEC.jpg" alt="ОПЕК фіксує нервовий ринок нафти: дорогий Brent, слабші запаси й тиск на маржу НПЗ"/><br /><p>Квітневі дані ОПЕК показують ринок без єдиного цінового сигналу: кошик OPEC Reference Basket подешевшав, тоді як ф’ючерси Brent і WTI зросли. Попит на нафту у 2026 році має додати 1,2 млн барелів на добу, але торгівля, танкерні ставки, нафтопереробка та комерційні запаси демонструють напруження, яке безпосередньо впливає на собівартість пального й баланс нафтопродуктів у Європі та Азії.</p>
<h3>ОПЕК фіксує нервовий ринок нафти: дорогий Brent, слабші запаси й тиск на маржу НПЗ</h3>
<h4>Ціни на нафту: ринок залишається у стані дефіцитних очікувань</h4>
<p>У квітні нафтовий ринок рухався різноспрямовано. <strong>OPEC Reference Basket</strong>, тобто середня ціна кошика сортів нафти країн ОПЕК, знизився на <strong>7,57 дол./бар.</strong> порівняно з попереднім місяцем і в середньому становив <strong>108,79 дол./бар.</strong></p>
<p>Водночас ключові біржові індикатори для Атлантичного басейну зросли:</p>
<ul>
<li><strong>ICE Brent</strong> — найближчий ф’ючерсний контракт на північноморську нафту Brent — подорожчав на <strong>2,86 дол./бар.</strong>, до <strong>102,46 дол./бар.</strong>;</li>
<li><strong>NYMEX WTI</strong> — американський ф’ючерсний контракт на West Texas Intermediate — зріс на <strong>7,67 дол./бар.</strong>, до <strong>98,67 дол./бар.</strong>;</li>
<li><strong>GME Oman</strong> — орієнтир для близькосхідної нафти Oman — знизився на <strong>20,65 дол./бар.</strong>, до <strong>103,91 дол./бар.</strong>;</li>
<li>спред між Brent і WTI скоротився на <strong>4,81 дол./бар.</strong> і в середньому становив <strong>3,79 дол./бар.</strong>.</li>
</ul>
<p>Скорочення спреду Brent-WTI означає, що американська WTI дорожчала швидше за Brent. Для ринку нафтопродуктів це важливо, бо зміна співвідношення між маркерними сортами впливає на економіку експорту, імпорту, переробки та арбітражу між регіонами.</p>
<p>Форвардні криві ICE Brent і NYMEX WTI стали ще крутішими в режимі <strong>backwardation</strong>. Це ситуація, коли найближчі контракти дорожчі за дальні, що зазвичай вказує на високу цінність фізичної нафти «тут і зараз». Крива GME Oman у квітні стала більш пласкою, але також залишилася у сильній backwardation через перебої з постачанням сірчистої нафти.</p>
<h4>Світова економіка: попит підтримують країни поза ОЕСР</h4>
<p>ОПЕК залишила прогноз зростання світової економіки без змін: <strong>3,1% у 2026 році</strong> та <strong>3,2% у 2027 році</strong>. Це базовий макроекономічний фон, на якому формується споживання нафти й нафтопродуктів.</p>
<ul>
<li><strong>США</strong>: прогноз зростання — <strong>2,2% у 2026 році</strong> та <strong>2,0% у 2027 році</strong>;</li>
<li><strong>Єврозона</strong>: прогноз на 2026 рік знижено до <strong>1,1%</strong>, на 2027 рік залишено на рівні <strong>1,2%</strong>;</li>
<li><strong>Японія</strong>: прогноз на 2026 рік знижено до <strong>0,8%</strong>, на 2027 рік залишено на рівні <strong>0,9%</strong>;</li>
<li><strong>Китай</strong>: прогноз на 2026 рік підвищено до <strong>4,6%</strong>, на 2027 рік залишено на рівні <strong>4,5%</strong>;</li>
<li><strong>Індія</strong>: прогноз — <strong>6,6% у 2026 році</strong> та <strong>6,5% у 2027 році</strong>;</li>
<li><strong>Бразилія</strong>: прогноз — <strong>2,0% у 2026 році</strong> та <strong>2,2% у 2027 році</strong>;</li>
<li><strong>росія</strong>: прогноз — <strong>1,3% у 2026 році</strong> та <strong>1,5% у 2027 році</strong>.</li>
</ul>
<p>Ключовий висновок із цих цифр полягає в тому, що основний приріст нафтового попиту надалі формують не країни ОЕСР, а економіки, що розвиваються. <strong>ОЕСР</strong> — це Організація економічного співробітництва та розвитку, група переважно розвинених економік. Саме поза цією групою ринок бачить найбільший потенціал приросту споживання.</p>
<h4>Попит на нафту: у 2027 році очікується прискорення</h4>
<p>Світовий попит на нафту у 2026 році, за прогнозом ОПЕК, зросте на <strong>1,2 млн барелів на добу</strong> у річному вимірі. Із цього приросту:</p>
<ul>
<li>країни ОЕСР додадуть близько <strong>0,1 млн барелів на добу</strong>;</li>
<li>країни поза ОЕСР забезпечать близько <strong>1,1 млн барелів на добу</strong>.</li>
</ul>
<p>У 2027 році прогноз зростання світового попиту підвищено приблизно на <strong>0,2 млн барелів на добу</strong> порівняно з попередньою оцінкою. Очікуване зростання становить близько <strong>1,5 млн барелів на добу</strong>, з яких:</p>
<ul>
<li>ОЕСР — <strong>0,2 млн барелів на добу</strong>;</li>
<li>країни поза ОЕСР — близько <strong>1,3 млн барелів на добу</strong>.</li>
</ul>
<p>Навіть за помірного економічного зростання у розвинених країнах глобальний попит залишається достатньо сильним, щоб підтримувати напруження в балансі сировини та нафтопродуктів.</p>
<h4>Постачання: видобуток країн DoC у квітні різко скоротився</h4>
<p><strong>Non-DoC liquids production</strong> — це видобуток рідких вуглеводнів у країнах, які не беруть участі в Declaration of Cooperation. <strong>DoC</strong>, або Declaration of Cooperation, — це формат співпраці країн ОПЕК та партнерів ОПЕК+, які координують нафтову політику.</p>
<p>ОПЕК прогнозує, що видобуток рідких вуглеводнів у країнах поза DoC зросте приблизно на <strong>0,6 млн барелів на добу</strong> у 2026 році. Основними драйверами мають бути <strong>Бразилія, США, Канада й Аргентина</strong>. У 2027 році приріст також очікується на рівні близько <strong>0,6 млн барелів на добу</strong>, переважно за рахунок <strong>Катару, Бразилії, Канади й Аргентини</strong>.</p>
<p><strong>NGLs</strong>, або natural gas liquids, — це рідкі вуглеводні, які виділяють із природного газу. Разом із неконвенційними рідинами у країнах DoC вони мають зрости приблизно на <strong>0,1 млн барелів на добу</strong> у 2026 році, до середнього рівня близько <strong>8,8 млн барелів на добу</strong>. У 2027 році очікується ще один приріст близько <strong>0,1 млн барелів на добу</strong>, до <strong>8,9 млн барелів на добу</strong>.</p>
<p>Найважливіший короткостроковий сигнал — квітневе скорочення видобутку сирої нафти країнами DoC. За вторинними джерелами, виробництво знизилося на <strong>1,74 млн барелів на добу</strong> порівняно з попереднім місяцем і становило близько <strong>33,19 млн барелів на добу</strong>.</p>
<h4>Нафтопереробка: Європа відновлює випуск, але маржа падає</h4>
<p>Маржа нафтопереробки у Північній півкулі знизилася під тиском дорожчої сировини та відновлення завантаження європейських НПЗ. <strong>Маржа НПЗ</strong> — це різниця між вартістю вироблених нафтопродуктів і ціною нафти, з урахуванням структури виходу продуктів. Коли нафта дорожчає швидше, ніж бензин, дизель, авіапальне чи інші продукти, маржа стискається.</p>
<ul>
<li>На <strong>узбережжі Мексиканської затоки США</strong> маржа знизилася, але зберегла більшу частину приросту попереднього місяця.</li>
<li>Найслабшими були середня та нижня частини бареля, особливо <strong>jet/kerosene</strong>, тобто авіаційний гас і гасові фракції.</li>
<li>У <strong>Роттердамі</strong> маржа знизилася двозначними темпами, із відчутними втратами по всій структурі нафтопродуктів.</li>
<li>У <strong>Сінгапурі</strong> маржа, навпаки, зросла через нижче завантаження НПЗ, спричинене обмеженою доступністю сирої нафти.</li>
</ul>
<p>У Південно-Східній Азії регіональний баланс нафтопродуктів став жорсткішим, що створило суттєвий підвищувальний тиск на ключові crack spreads. <strong>Crack spread</strong> — це різниця між ціною нафтопродукту та ціною сирої нафти, яка показує економіку переробки окремого продукту.</p>
<h4>Танкерний ринок: логістика дорожчає там, де потрібно шукати альтернативне постачання</h4>
<p>У квітні перебої в торгівлі продовжували впливати на спотові фрахтові ставки танкерів. <strong>Dirty tankers</strong> перевозять сиру нафту та важкі нафтопродукти, а <strong>clean tankers</strong> — світлі нафтопродукти, зокрема бензин, дизельне пальне, авіапальне та інші очищені продукти.</p>
<p>Ставки на окремих маршрутах знизилися після рекордних рівнів попереднього місяця, але залишалися значно вищими за торішні показники:</p>
<ul>
<li>на маршруті <strong>Західна Африка — Схід</strong> спотові ставки VLCC знизилися на <strong>26%</strong> за місяць, але залишалися на <strong>129%</strong> вищими, ніж у відповідному місяці минулого року (<strong>VLCC</strong> — це very large crude carrier, надвеликий танкер для перевезення сирої нафти);</li>
<li>ставки <strong>Suezmax</strong> також помірно знизилися після підвищених рівнів попереднього місяця;</li>
<li>на маршруті <strong>узбережжя Мексиканської затоки США — Європа</strong> ставки впали на <strong>23%</strong> за місяць;</li>
<li>ставки <strong>Aframax</strong> у Середземномор’ї знизилися на <strong>17%</strong>, відігравши значну частину попереднього зростання.</li>
</ul>
<p>Водночас ставки clean tankers посилилися через порушення торговельних потоків і потребу шукати альтернативне постачання. На маршруті <strong>Сінгапур — Схід</strong> ставки зросли на <strong>36%</strong> за місяць, а в Середземномор’ї — на <strong>21%</strong>.</p>
<h4>Торгівля нафтою й нафтопродуктами: США нарощують експорт, Європа змінює структуру потоків</h4>
<p>У квітні імпорт сирої нафти до США впав до п’ятимісячного мінімуму — у середньому лише <strong>5,8 млн барелів на добу</strong>. Причина — зниження потоків із Близького Сходу та Латинської Америки.</p>
<p>Водночас експорт сирої нафти зі США досяг рекордного рівня — за тижневими даними, близько <strong>5,3 млн барелів на добу</strong>, зокрема завдяки збільшенню потоків до Японії та Південної Кореї. Експорт нафтопродуктів зі США у квітні також встановив рекорд — <strong>7,7 млн барелів на добу</strong>, головним драйвером стало сильне зростання експорту дистилятного пального.</p>
<p>У березні імпорт сирої нафти до країн ОЕСР Європи знизився порівняно з попереднім місяцем. Менші потоки зі США частково компенсувалися збільшенням постачання з Канади та Мексики. Імпорт нафтопродуктів також знизився: падіння jet/kerosene та LPG переважило зростання потоків газойлю. Експорт нафтопродуктів із ОЕСР Європи зріс завдяки більшим потокам бензину, попри зменшення експорту нафти.</p>
<p>В Азії сигнали також показують ослаблення окремих імпортних потоків:</p>
<ul>
<li>у <strong>Японії</strong> імпорт сирої нафти у березні впав до восьмимісячного мінімуму, а імпорт нафтопродуктів — до найнижчого рівня з <strong>2017 року</strong>, насамперед через LPG, нафту та авіапальне;</li>
<li>експорт нафтопродуктів із Японії знизився до семимісячного мінімуму через менші потоки газойлю й бензину;</li>
<li>імпорт сирої нафти до <strong>Китаю</strong> у березні знизився з підвищених рівнів попереднього місяця до <strong>11,8 млн барелів на добу</strong>, попри збереження сильних потоків дисконтованої нафти;</li>
<li>імпорт нафтопродуктів до Китаю вперше за рік опустився нижче <strong>2 млн барелів на добу</strong> через менші потоки нафти;</li>
<li>експорт нафтопродуктів із Китаю, попри урядові кроки з його обмеження, зріс до <strong>1,1 млн барелів на добу</strong>, хоча у квітні очікувалося зниження.</li>
</ul>
<p>В Індії імпорт сирої нафти у березні впав до восьмимісячного мінімуму — <strong>4,5 млн барелів на добу</strong>. Скорочення становило <strong>775 тис. барелів на добу</strong>, або майже <strong>15%</strong> за місяць. Імпорт нафтопродуктів до Індії впав до найнижчого рівня з <strong>2018 року</strong> через різке скорочення LPG, який Індія переважно отримує з Близького Сходу.</p>
<h4>Комерційні запаси: продукти скорочуються швидше, ніж зростає сира нафта</h4>
<p>Попередні дані за березень 2026 року показують, що комерційні запаси нафти в країнах ОЕСР знизилися на <strong>21,6 млн барелів</strong> за місяць і становили <strong>2 774 млн барелів</strong>.</p>
<p>Цей рівень був:</p>
<ul>
<li>на <strong>25,0 млн барелів</strong> вищим, ніж рік тому;</li>
<li>на <strong>8,3 млн барелів</strong> вищим за останнє п’ятирічне середнє;</li>
<li>на <strong>139,9 млн барелів</strong> нижчим за середній рівень 2015–2019 років.</li>
</ul>
<p>Структура запасів важливіша за загальну цифру. Запаси сирої нафти в ОЕСР зросли на <strong>26,8 млн барелів</strong>, тоді як запаси нафтопродуктів зменшилися на <strong>48,4 млн барелів</strong>. Саме скорочення продуктів створює прямий ризик для ринку пального, бо бензин, дизель, LPG, авіапальне й газойль — це вже готові або близькі до споживання продукти.</p>
<ul>
<li>Комерційні запаси сирої нафти ОЕСР становили <strong>1 348 млн барелів</strong>.</li>
<li>Це на <strong>10,1 млн барелів</strong> більше, ніж рік тому, але на <strong>15,3 млн барелів</strong> нижче за останнє п’ятирічне середнє.</li>
<li>Порівняно із середнім рівнем 2015–2019 років запаси сирої нафти були нижчими на <strong>114,6 млн барелів</strong>.</li>
<li>Сукупні запаси нафтопродуктів ОЕСР становили <strong>1 426 млн барелів</strong>.</li>
<li>Це на <strong>14,9 млн барелів</strong> більше, ніж рік тому, і на <strong>23,6 млн барелів</strong> вище за останнє п’ятирічне середнє, але на <strong>25,3 млн барелів</strong> нижче за середній рівень 2015–2019 років.</li>
</ul>
<p>У днях майбутнього покриття комерційні запаси ОЕСР у березні знизилися на <strong>1 день</strong>, до <strong>61 дня</strong>. Це на <strong>0,8 дня</strong> більше, ніж у березні 2025 року, але на <strong>0,2 дня</strong> нижче за останнє п’ятирічне середнє та на <strong>1,4 дня</strong> нижче за середній рівень 2015–2019 років.</p>
<h4>Баланс попиту й постачання: потреба в нафті країн DoC знижена на 2026 рік</h4>
<p>Попит на нафту країн DoC у 2026 році переглянуто вниз на <strong>0,2 млн барелів на добу</strong> порівняно з попередньою оцінкою — до <strong>42,7 млн барелів на добу</strong>. Водночас це приблизно на <strong>0,4 млн барелів на добу</strong> більше, ніж у 2025 році.</p>
<p>На 2027 рік прогноз попиту на нафту країн DoC залишено без змін — <strong>43,6 млн барелів на добу</strong>. Це приблизно на <strong>0,8 млн барелів на добу</strong> вище за прогноз 2026 року.</p>
<p>Такий баланс означає, що ринок не виходить із зони структурної напруги. Попит зростає, постачання поза DoC додає лише близько <strong>0,6 млн барелів на добу</strong> на рік, а скорочення запасів нафтопродуктів і дорожча логістика посилюють чутливість цін на бензин, дизельне пальне, LPG та авіапальне до будь-яких нових перебоїв.</p>
<h4>Висновки</h4>
<p>Квітнева картина ОПЕК показує не просто коливання нафтових котирувань, а одночасне накладання кількох факторів:</p>
<ul>
<li><strong>дорога сировина</strong> підтримує високий рівень витрат для НПЗ;</li>
<li><strong>відновлення європейської переробки</strong> тисне на маржу в Роттердамі;</li>
<li><strong>обмежена доступність сирої нафти в Азії</strong> підтримує маржу в Сінгапурі;</li>
<li><strong>дорожчий фрахт clean tankers</strong> ускладнює альтернативне постачання світлих нафтопродуктів;</li>
<li><strong>скорочення запасів продуктів на 48,4 млн барелів</strong> в ОЕСР створює додаткову вразливість для споживчих ринків.</li>
</ul>
<p>Для Європи особливо важливе поєднання двох сигналів: зниження маржі в Роттердамі та зміна структури імпорту нафтопродуктів, де падіння jet/kerosene і LPG переважило зростання газойлю. Це означає, що навіть за відновлення випуску НПЗ ринок окремих продуктів може залишатися нерівномірним, а ціни — чутливими до логістики, вартості нафти та доступності альтернативного постачання.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a>- енергетичне видання НТЦ &#171;Псіхєя&#187;</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://momr.opec.org/pdf-download/index.php" target="_blank">OPEC</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30366-OPEC.jpg" alt="ОПЕК фіксує нервовий ринок нафти: дорогий Brent, слабші запаси й тиск на маржу НПЗ"/><br /><p>Квітневі дані ОПЕК показують ринок без єдиного цінового сигналу: кошик OPEC Reference Basket подешевшав, тоді як ф’ючерси Brent і WTI зросли. Попит на нафту у 2026 році має додати 1,2 млн барелів на добу, але торгівля, танкерні ставки, нафтопереробка та комерційні запаси демонструють напруження, яке безпосередньо впливає на собівартість пального й баланс нафтопродуктів у Європі та Азії.</p>
<h3>ОПЕК фіксує нервовий ринок нафти: дорогий Brent, слабші запаси й тиск на маржу НПЗ</h3>
<h4>Ціни на нафту: ринок залишається у стані дефіцитних очікувань</h4>
<p>У квітні нафтовий ринок рухався різноспрямовано. <strong>OPEC Reference Basket</strong>, тобто середня ціна кошика сортів нафти країн ОПЕК, знизився на <strong>7,57 дол./бар.</strong> порівняно з попереднім місяцем і в середньому становив <strong>108,79 дол./бар.</strong></p>
<p>Водночас ключові біржові індикатори для Атлантичного басейну зросли:</p>
<ul>
<li><strong>ICE Brent</strong> — найближчий ф’ючерсний контракт на північноморську нафту Brent — подорожчав на <strong>2,86 дол./бар.</strong>, до <strong>102,46 дол./бар.</strong>;</li>
<li><strong>NYMEX WTI</strong> — американський ф’ючерсний контракт на West Texas Intermediate — зріс на <strong>7,67 дол./бар.</strong>, до <strong>98,67 дол./бар.</strong>;</li>
<li><strong>GME Oman</strong> — орієнтир для близькосхідної нафти Oman — знизився на <strong>20,65 дол./бар.</strong>, до <strong>103,91 дол./бар.</strong>;</li>
<li>спред між Brent і WTI скоротився на <strong>4,81 дол./бар.</strong> і в середньому становив <strong>3,79 дол./бар.</strong>.</li>
</ul>
<p>Скорочення спреду Brent-WTI означає, що американська WTI дорожчала швидше за Brent. Для ринку нафтопродуктів це важливо, бо зміна співвідношення між маркерними сортами впливає на економіку експорту, імпорту, переробки та арбітражу між регіонами.</p>
<p>Форвардні криві ICE Brent і NYMEX WTI стали ще крутішими в режимі <strong>backwardation</strong>. Це ситуація, коли найближчі контракти дорожчі за дальні, що зазвичай вказує на високу цінність фізичної нафти «тут і зараз». Крива GME Oman у квітні стала більш пласкою, але також залишилася у сильній backwardation через перебої з постачанням сірчистої нафти.</p>
<h4>Світова економіка: попит підтримують країни поза ОЕСР</h4>
<p>ОПЕК залишила прогноз зростання світової економіки без змін: <strong>3,1% у 2026 році</strong> та <strong>3,2% у 2027 році</strong>. Це базовий макроекономічний фон, на якому формується споживання нафти й нафтопродуктів.</p>
<ul>
<li><strong>США</strong>: прогноз зростання — <strong>2,2% у 2026 році</strong> та <strong>2,0% у 2027 році</strong>;</li>
<li><strong>Єврозона</strong>: прогноз на 2026 рік знижено до <strong>1,1%</strong>, на 2027 рік залишено на рівні <strong>1,2%</strong>;</li>
<li><strong>Японія</strong>: прогноз на 2026 рік знижено до <strong>0,8%</strong>, на 2027 рік залишено на рівні <strong>0,9%</strong>;</li>
<li><strong>Китай</strong>: прогноз на 2026 рік підвищено до <strong>4,6%</strong>, на 2027 рік залишено на рівні <strong>4,5%</strong>;</li>
<li><strong>Індія</strong>: прогноз — <strong>6,6% у 2026 році</strong> та <strong>6,5% у 2027 році</strong>;</li>
<li><strong>Бразилія</strong>: прогноз — <strong>2,0% у 2026 році</strong> та <strong>2,2% у 2027 році</strong>;</li>
<li><strong>росія</strong>: прогноз — <strong>1,3% у 2026 році</strong> та <strong>1,5% у 2027 році</strong>.</li>
</ul>
<p>Ключовий висновок із цих цифр полягає в тому, що основний приріст нафтового попиту надалі формують не країни ОЕСР, а економіки, що розвиваються. <strong>ОЕСР</strong> — це Організація економічного співробітництва та розвитку, група переважно розвинених економік. Саме поза цією групою ринок бачить найбільший потенціал приросту споживання.</p>
<h4>Попит на нафту: у 2027 році очікується прискорення</h4>
<p>Світовий попит на нафту у 2026 році, за прогнозом ОПЕК, зросте на <strong>1,2 млн барелів на добу</strong> у річному вимірі. Із цього приросту:</p>
<ul>
<li>країни ОЕСР додадуть близько <strong>0,1 млн барелів на добу</strong>;</li>
<li>країни поза ОЕСР забезпечать близько <strong>1,1 млн барелів на добу</strong>.</li>
</ul>
<p>У 2027 році прогноз зростання світового попиту підвищено приблизно на <strong>0,2 млн барелів на добу</strong> порівняно з попередньою оцінкою. Очікуване зростання становить близько <strong>1,5 млн барелів на добу</strong>, з яких:</p>
<ul>
<li>ОЕСР — <strong>0,2 млн барелів на добу</strong>;</li>
<li>країни поза ОЕСР — близько <strong>1,3 млн барелів на добу</strong>.</li>
</ul>
<p>Навіть за помірного економічного зростання у розвинених країнах глобальний попит залишається достатньо сильним, щоб підтримувати напруження в балансі сировини та нафтопродуктів.</p>
<h4>Постачання: видобуток країн DoC у квітні різко скоротився</h4>
<p><strong>Non-DoC liquids production</strong> — це видобуток рідких вуглеводнів у країнах, які не беруть участі в Declaration of Cooperation. <strong>DoC</strong>, або Declaration of Cooperation, — це формат співпраці країн ОПЕК та партнерів ОПЕК+, які координують нафтову політику.</p>
<p>ОПЕК прогнозує, що видобуток рідких вуглеводнів у країнах поза DoC зросте приблизно на <strong>0,6 млн барелів на добу</strong> у 2026 році. Основними драйверами мають бути <strong>Бразилія, США, Канада й Аргентина</strong>. У 2027 році приріст також очікується на рівні близько <strong>0,6 млн барелів на добу</strong>, переважно за рахунок <strong>Катару, Бразилії, Канади й Аргентини</strong>.</p>
<p><strong>NGLs</strong>, або natural gas liquids, — це рідкі вуглеводні, які виділяють із природного газу. Разом із неконвенційними рідинами у країнах DoC вони мають зрости приблизно на <strong>0,1 млн барелів на добу</strong> у 2026 році, до середнього рівня близько <strong>8,8 млн барелів на добу</strong>. У 2027 році очікується ще один приріст близько <strong>0,1 млн барелів на добу</strong>, до <strong>8,9 млн барелів на добу</strong>.</p>
<p>Найважливіший короткостроковий сигнал — квітневе скорочення видобутку сирої нафти країнами DoC. За вторинними джерелами, виробництво знизилося на <strong>1,74 млн барелів на добу</strong> порівняно з попереднім місяцем і становило близько <strong>33,19 млн барелів на добу</strong>.</p>
<h4>Нафтопереробка: Європа відновлює випуск, але маржа падає</h4>
<p>Маржа нафтопереробки у Північній півкулі знизилася під тиском дорожчої сировини та відновлення завантаження європейських НПЗ. <strong>Маржа НПЗ</strong> — це різниця між вартістю вироблених нафтопродуктів і ціною нафти, з урахуванням структури виходу продуктів. Коли нафта дорожчає швидше, ніж бензин, дизель, авіапальне чи інші продукти, маржа стискається.</p>
<ul>
<li>На <strong>узбережжі Мексиканської затоки США</strong> маржа знизилася, але зберегла більшу частину приросту попереднього місяця.</li>
<li>Найслабшими були середня та нижня частини бареля, особливо <strong>jet/kerosene</strong>, тобто авіаційний гас і гасові фракції.</li>
<li>У <strong>Роттердамі</strong> маржа знизилася двозначними темпами, із відчутними втратами по всій структурі нафтопродуктів.</li>
<li>У <strong>Сінгапурі</strong> маржа, навпаки, зросла через нижче завантаження НПЗ, спричинене обмеженою доступністю сирої нафти.</li>
</ul>
<p>У Південно-Східній Азії регіональний баланс нафтопродуктів став жорсткішим, що створило суттєвий підвищувальний тиск на ключові crack spreads. <strong>Crack spread</strong> — це різниця між ціною нафтопродукту та ціною сирої нафти, яка показує економіку переробки окремого продукту.</p>
<h4>Танкерний ринок: логістика дорожчає там, де потрібно шукати альтернативне постачання</h4>
<p>У квітні перебої в торгівлі продовжували впливати на спотові фрахтові ставки танкерів. <strong>Dirty tankers</strong> перевозять сиру нафту та важкі нафтопродукти, а <strong>clean tankers</strong> — світлі нафтопродукти, зокрема бензин, дизельне пальне, авіапальне та інші очищені продукти.</p>
<p>Ставки на окремих маршрутах знизилися після рекордних рівнів попереднього місяця, але залишалися значно вищими за торішні показники:</p>
<ul>
<li>на маршруті <strong>Західна Африка — Схід</strong> спотові ставки VLCC знизилися на <strong>26%</strong> за місяць, але залишалися на <strong>129%</strong> вищими, ніж у відповідному місяці минулого року (<strong>VLCC</strong> — це very large crude carrier, надвеликий танкер для перевезення сирої нафти);</li>
<li>ставки <strong>Suezmax</strong> також помірно знизилися після підвищених рівнів попереднього місяця;</li>
<li>на маршруті <strong>узбережжя Мексиканської затоки США — Європа</strong> ставки впали на <strong>23%</strong> за місяць;</li>
<li>ставки <strong>Aframax</strong> у Середземномор’ї знизилися на <strong>17%</strong>, відігравши значну частину попереднього зростання.</li>
</ul>
<p>Водночас ставки clean tankers посилилися через порушення торговельних потоків і потребу шукати альтернативне постачання. На маршруті <strong>Сінгапур — Схід</strong> ставки зросли на <strong>36%</strong> за місяць, а в Середземномор’ї — на <strong>21%</strong>.</p>
<h4>Торгівля нафтою й нафтопродуктами: США нарощують експорт, Європа змінює структуру потоків</h4>
<p>У квітні імпорт сирої нафти до США впав до п’ятимісячного мінімуму — у середньому лише <strong>5,8 млн барелів на добу</strong>. Причина — зниження потоків із Близького Сходу та Латинської Америки.</p>
<p>Водночас експорт сирої нафти зі США досяг рекордного рівня — за тижневими даними, близько <strong>5,3 млн барелів на добу</strong>, зокрема завдяки збільшенню потоків до Японії та Південної Кореї. Експорт нафтопродуктів зі США у квітні також встановив рекорд — <strong>7,7 млн барелів на добу</strong>, головним драйвером стало сильне зростання експорту дистилятного пального.</p>
<p>У березні імпорт сирої нафти до країн ОЕСР Європи знизився порівняно з попереднім місяцем. Менші потоки зі США частково компенсувалися збільшенням постачання з Канади та Мексики. Імпорт нафтопродуктів також знизився: падіння jet/kerosene та LPG переважило зростання потоків газойлю. Експорт нафтопродуктів із ОЕСР Європи зріс завдяки більшим потокам бензину, попри зменшення експорту нафти.</p>
<p>В Азії сигнали також показують ослаблення окремих імпортних потоків:</p>
<ul>
<li>у <strong>Японії</strong> імпорт сирої нафти у березні впав до восьмимісячного мінімуму, а імпорт нафтопродуктів — до найнижчого рівня з <strong>2017 року</strong>, насамперед через LPG, нафту та авіапальне;</li>
<li>експорт нафтопродуктів із Японії знизився до семимісячного мінімуму через менші потоки газойлю й бензину;</li>
<li>імпорт сирої нафти до <strong>Китаю</strong> у березні знизився з підвищених рівнів попереднього місяця до <strong>11,8 млн барелів на добу</strong>, попри збереження сильних потоків дисконтованої нафти;</li>
<li>імпорт нафтопродуктів до Китаю вперше за рік опустився нижче <strong>2 млн барелів на добу</strong> через менші потоки нафти;</li>
<li>експорт нафтопродуктів із Китаю, попри урядові кроки з його обмеження, зріс до <strong>1,1 млн барелів на добу</strong>, хоча у квітні очікувалося зниження.</li>
</ul>
<p>В Індії імпорт сирої нафти у березні впав до восьмимісячного мінімуму — <strong>4,5 млн барелів на добу</strong>. Скорочення становило <strong>775 тис. барелів на добу</strong>, або майже <strong>15%</strong> за місяць. Імпорт нафтопродуктів до Індії впав до найнижчого рівня з <strong>2018 року</strong> через різке скорочення LPG, який Індія переважно отримує з Близького Сходу.</p>
<h4>Комерційні запаси: продукти скорочуються швидше, ніж зростає сира нафта</h4>
<p>Попередні дані за березень 2026 року показують, що комерційні запаси нафти в країнах ОЕСР знизилися на <strong>21,6 млн барелів</strong> за місяць і становили <strong>2 774 млн барелів</strong>.</p>
<p>Цей рівень був:</p>
<ul>
<li>на <strong>25,0 млн барелів</strong> вищим, ніж рік тому;</li>
<li>на <strong>8,3 млн барелів</strong> вищим за останнє п’ятирічне середнє;</li>
<li>на <strong>139,9 млн барелів</strong> нижчим за середній рівень 2015–2019 років.</li>
</ul>
<p>Структура запасів важливіша за загальну цифру. Запаси сирої нафти в ОЕСР зросли на <strong>26,8 млн барелів</strong>, тоді як запаси нафтопродуктів зменшилися на <strong>48,4 млн барелів</strong>. Саме скорочення продуктів створює прямий ризик для ринку пального, бо бензин, дизель, LPG, авіапальне й газойль — це вже готові або близькі до споживання продукти.</p>
<ul>
<li>Комерційні запаси сирої нафти ОЕСР становили <strong>1 348 млн барелів</strong>.</li>
<li>Це на <strong>10,1 млн барелів</strong> більше, ніж рік тому, але на <strong>15,3 млн барелів</strong> нижче за останнє п’ятирічне середнє.</li>
<li>Порівняно із середнім рівнем 2015–2019 років запаси сирої нафти були нижчими на <strong>114,6 млн барелів</strong>.</li>
<li>Сукупні запаси нафтопродуктів ОЕСР становили <strong>1 426 млн барелів</strong>.</li>
<li>Це на <strong>14,9 млн барелів</strong> більше, ніж рік тому, і на <strong>23,6 млн барелів</strong> вище за останнє п’ятирічне середнє, але на <strong>25,3 млн барелів</strong> нижче за середній рівень 2015–2019 років.</li>
</ul>
<p>У днях майбутнього покриття комерційні запаси ОЕСР у березні знизилися на <strong>1 день</strong>, до <strong>61 дня</strong>. Це на <strong>0,8 дня</strong> більше, ніж у березні 2025 року, але на <strong>0,2 дня</strong> нижче за останнє п’ятирічне середнє та на <strong>1,4 дня</strong> нижче за середній рівень 2015–2019 років.</p>
<h4>Баланс попиту й постачання: потреба в нафті країн DoC знижена на 2026 рік</h4>
<p>Попит на нафту країн DoC у 2026 році переглянуто вниз на <strong>0,2 млн барелів на добу</strong> порівняно з попередньою оцінкою — до <strong>42,7 млн барелів на добу</strong>. Водночас це приблизно на <strong>0,4 млн барелів на добу</strong> більше, ніж у 2025 році.</p>
<p>На 2027 рік прогноз попиту на нафту країн DoC залишено без змін — <strong>43,6 млн барелів на добу</strong>. Це приблизно на <strong>0,8 млн барелів на добу</strong> вище за прогноз 2026 року.</p>
<p>Такий баланс означає, що ринок не виходить із зони структурної напруги. Попит зростає, постачання поза DoC додає лише близько <strong>0,6 млн барелів на добу</strong> на рік, а скорочення запасів нафтопродуктів і дорожча логістика посилюють чутливість цін на бензин, дизельне пальне, LPG та авіапальне до будь-яких нових перебоїв.</p>
<h4>Висновки</h4>
<p>Квітнева картина ОПЕК показує не просто коливання нафтових котирувань, а одночасне накладання кількох факторів:</p>
<ul>
<li><strong>дорога сировина</strong> підтримує високий рівень витрат для НПЗ;</li>
<li><strong>відновлення європейської переробки</strong> тисне на маржу в Роттердамі;</li>
<li><strong>обмежена доступність сирої нафти в Азії</strong> підтримує маржу в Сінгапурі;</li>
<li><strong>дорожчий фрахт clean tankers</strong> ускладнює альтернативне постачання світлих нафтопродуктів;</li>
<li><strong>скорочення запасів продуктів на 48,4 млн барелів</strong> в ОЕСР створює додаткову вразливість для споживчих ринків.</li>
</ul>
<p>Для Європи особливо важливе поєднання двох сигналів: зниження маржі в Роттердамі та зміна структури імпорту нафтопродуктів, де падіння jet/kerosene і LPG переважило зростання газойлю. Це означає, що навіть за відновлення випуску НПЗ ринок окремих продуктів може залишатися нерівномірним, а ціни — чутливими до логістики, вартості нафти та доступності альтернативного постачання.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a>- енергетичне видання НТЦ &#171;Псіхєя&#187;</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://momr.opec.org/pdf-download/index.php" target="_blank">OPEC</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/14/153969/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/nafta/feed/ ) in 0.94135 seconds, on Nov 15th, 2026 at 9:33 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Nov 15th, 2026 at 10:33 am UTC -->