<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; Nafta</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/nafta/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Tue, 21 Jul 2026 08:43:24 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>ICIS: відновлення потоків через Ормузьку протоку та зростання доступного постачання тиснуть на нафтові ціни</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/24/icis-vidnovlennya-potokiv-cherez-ormuzku-protoku-ta-zrostannya-dostupnogo-postachannya-tisnut-na-naftovi-cini/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/24/icis-vidnovlennya-potokiv-cherez-ormuzku-protoku-ta-zrostannya-dostupnogo-postachannya-tisnut-na-naftovi-cini/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 24 Jun 2026 10:15:15 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[crude supply]]></category>
		<category><![CDATA[fuel logistics]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[naphtha]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[UAE exports]]></category>
		<category><![CDATA[експорт ОАЕ]]></category>
		<category><![CDATA[логістика пального]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[постачання нафти]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154132</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30489-Нефть.jpg" alt="ICIS: відновлення потоків через Ормузьку протоку та зростання доступного постачання тиснуть на нафтові ціни"/><br />ICIS 24 червня повідомило, що ціни на нафту продовжили знижуватися, оскільки більше танкерів, які затримувалися у Перській затоці, готуються пройти через Ормузьку протоку. Джерело також вказує на відновлення експортної спроможності ОАЕ, дії Кувейту щодо нормалізації експорту та додаткові обсяги важкої сірчистої нафти з Венесуели. Зменшення логістичних обмежень у Перській затоці повертає на ринок частину постачання [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30489-Нефть.jpg" alt="ICIS: відновлення потоків через Ормузьку протоку та зростання доступного постачання тиснуть на нафтові ціни"/><br /><p>ICIS 24 червня повідомило, що ціни на нафту продовжили знижуватися, оскільки більше танкерів, які затримувалися у Перській затоці, готуються пройти через Ормузьку протоку. Джерело також вказує на відновлення експортної спроможності ОАЕ, дії Кувейту щодо нормалізації експорту та додаткові обсяги важкої сірчистої нафти з Венесуели.</p>
<h3>Зменшення логістичних обмежень у Перській затоці повертає на ринок частину постачання та знижує ризикову премію в котируваннях.</h3>
<h4>Ціни та проходження танкерів</h4>
<p>За даними ICIS, 24 червня о 04:20 GMT ф’ючерс Brent з постачанням у серпні коштував $76,57 за барель, що на $0,51 нижче за попереднє закриття. WTI з постачанням у серпні знизилася на $0,47 — до $72,74 за барель. Обидва контракти втрачали близько 0,6%.</p>
<p>ICIS зазначає, що на ринок вплинули очікування проходження більшої кількості суден через Ормузьку протоку, а також поступове просування мирних переговорів між США та Іраном. За повідомленням джерела, сім танкерів, зокрема два повністю завантажені неіранські супертанкери, 23 червня відкрито пройшли протокою із ввімкненими супутниковими сигналами. Reuters, на яке посилається ICIS, повідомляло про проходження трьох супертанкерів того самого дня.</p>
<h4>Додаткове постачання з ОАЕ, Кувейту та Венесуели</h4>
<p>ICIS повідомило, що ОАЕ відновили більшу частину експортної спроможності: на початку червня відвантаження становили майже 85% довоєнного рівня за даними IEA. Експорт ОАЕ сягав близько 4,3 млн барелів на добу на початку червня, що більш ніж удвічі перевищує приблизно 1,9 млн барелів на добу у березні.</p>
<p>Кувейт, за даними ICIS, також робить кроки до нормалізації експорту після мирної рамки: KPC пропонувала партії нафти для прямого забору з портів Перської затоки, що потребує проходження через Ормузьку протоку. Окремо джерело зазначило, що близько 1,2 млн барелів на добу венесуельської нафти надходить на ринки й допомагає закривати дефіцит важкої сірчистої сировини.</p>
<blockquote><p>Суджин Кім, аналітикиня MUFG Research: «Нафтові ціни, ймовірно, залишатимуться під тиском, оскільки постачання відновлюється, а ризикові премії знижуються».</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.icis.com/explore/resources/news/2026/06/24/11219112/oil-falls-as-more-supply-flows-through-hormuz-brent-crude-at-below-77-bbl/">ICIS</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30489-Нефть.jpg" alt="ICIS: відновлення потоків через Ормузьку протоку та зростання доступного постачання тиснуть на нафтові ціни"/><br /><p>ICIS 24 червня повідомило, що ціни на нафту продовжили знижуватися, оскільки більше танкерів, які затримувалися у Перській затоці, готуються пройти через Ормузьку протоку. Джерело також вказує на відновлення експортної спроможності ОАЕ, дії Кувейту щодо нормалізації експорту та додаткові обсяги важкої сірчистої нафти з Венесуели.</p>
<h3>Зменшення логістичних обмежень у Перській затоці повертає на ринок частину постачання та знижує ризикову премію в котируваннях.</h3>
<h4>Ціни та проходження танкерів</h4>
<p>За даними ICIS, 24 червня о 04:20 GMT ф’ючерс Brent з постачанням у серпні коштував $76,57 за барель, що на $0,51 нижче за попереднє закриття. WTI з постачанням у серпні знизилася на $0,47 — до $72,74 за барель. Обидва контракти втрачали близько 0,6%.</p>
<p>ICIS зазначає, що на ринок вплинули очікування проходження більшої кількості суден через Ормузьку протоку, а також поступове просування мирних переговорів між США та Іраном. За повідомленням джерела, сім танкерів, зокрема два повністю завантажені неіранські супертанкери, 23 червня відкрито пройшли протокою із ввімкненими супутниковими сигналами. Reuters, на яке посилається ICIS, повідомляло про проходження трьох супертанкерів того самого дня.</p>
<h4>Додаткове постачання з ОАЕ, Кувейту та Венесуели</h4>
<p>ICIS повідомило, що ОАЕ відновили більшу частину експортної спроможності: на початку червня відвантаження становили майже 85% довоєнного рівня за даними IEA. Експорт ОАЕ сягав близько 4,3 млн барелів на добу на початку червня, що більш ніж удвічі перевищує приблизно 1,9 млн барелів на добу у березні.</p>
<p>Кувейт, за даними ICIS, також робить кроки до нормалізації експорту після мирної рамки: KPC пропонувала партії нафти для прямого забору з портів Перської затоки, що потребує проходження через Ормузьку протоку. Окремо джерело зазначило, що близько 1,2 млн барелів на добу венесуельської нафти надходить на ринки й допомагає закривати дефіцит важкої сірчистої сировини.</p>
<blockquote><p>Суджин Кім, аналітикиня MUFG Research: «Нафтові ціни, ймовірно, залишатимуться під тиском, оскільки постачання відновлюється, а ризикові премії знижуються».</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.icis.com/explore/resources/news/2026/06/24/11219112/oil-falls-as-more-supply-flows-through-hormuz-brent-crude-at-below-77-bbl/">ICIS</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/24/icis-vidnovlennya-potokiv-cherez-ormuzku-protoku-ta-zrostannya-dostupnogo-postachannya-tisnut-na-naftovi-cini/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Азія нарощує LPG-крекінг у липні попри слабку економіку пропану і бутану</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/08/aziya-naroshhuye-lpg-kreking-u-lipni-popri-slabku-ekonomiku-propanu-i-butanu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/08/aziya-naroshhuye-lpg-kreking-u-lipni-popri-slabku-ekonomiku-propanu-i-butanu/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 08 Jun 2026 08:07:34 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Asia]]></category>
		<category><![CDATA[butane]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[naphtha]]></category>
		<category><![CDATA[OPIS]]></category>
		<category><![CDATA[petrochemicals]]></category>
		<category><![CDATA[propane]]></category>
		<category><![CDATA[Азия]]></category>
		<category><![CDATA[бутан]]></category>
		<category><![CDATA[крекинг]]></category>
		<category><![CDATA[нафтохімія]]></category>
		<category><![CDATA[пропан]]></category>
		<category><![CDATA[скраплений газ]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154036</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30412-LPG.png" alt="Азія нарощує LPG-крекінг у липні попри слабку економіку пропану і бутану"/><br />Гнучкі нафтохімічні крекери Азії у липні можуть збільшити використання LPG як сировини для крекінгу після відновлення частини установок і зняття форс-мажорів. За даними щомісячного опитування OPIS, заплановані обсяги на липень оцінюються у 273 тис. тонн пропану та 124 тис. тонн бутану. Це вище за фактичні травневі показники, попри те що економіка LPG-крекінгу залишається несприятливою порівняно [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30412-LPG.png" alt="Азія нарощує LPG-крекінг у липні попри слабку економіку пропану і бутану"/><br /><p>Гнучкі нафтохімічні крекери Азії у липні можуть збільшити використання LPG як сировини для крекінгу після відновлення частини установок і зняття форс-мажорів. За даними щомісячного опитування OPIS, заплановані обсяги на липень оцінюються у <strong>273 тис. тонн пропану</strong> та <strong>124 тис. тонн бутану</strong>. Це вище за фактичні травневі показники, попри те що економіка LPG-крекінгу залишається несприятливою порівняно з naphtha — альтернативною нафтохімічною сировиною для крекінгу.</p>
<h3>Азія збільшує LPG-крекінг у липні після перезапуску крекерів і зняття форс-мажорів</h3>
<p>Азійські гнучкі крекери, здатні працювати з різними видами сировини, планують наростити LPG-крекінг у липні. За оцінкою OPIS, це свідчить про поступову адаптацію нафтохімічного ринку до розриву в постачанні, що виник через потрясіння на Близькому Сході.</p>
<ul>
<li><strong>Липень:</strong> заплановано <strong>273 тис. тонн пропану</strong> і <strong>124 тис. тонн бутану</strong>.</li>
<li><strong>Червень:</strong> очікується <strong>257 тис. тонн пропану</strong> і <strong>136 тис. тонн бутану</strong>.</li>
<li><strong>Травень:</strong> фактичні обсяги становили <strong>192 тис. тонн пропану</strong> і <strong>97 тис. тонн бутану</strong>.</li>
</ul>
<p>Порівняно з травнем, липневий план означає збільшення обсягів крекінгу пропану на <strong>81 тис. тонн</strong>, або приблизно на <strong>42%</strong>. Для бутану приріст становить <strong>27 тис. тонн</strong>, або близько <strong>28%</strong>. Це не є ознакою повного оздоровлення ринку, але демонструє, що частина азійських виробників відновлює роботу після перебоїв із сировиною.</p>
<h3>LPG залишається економічно слабкою сировиною для крекінгу</h3>
<p>Зростання обсягів відбувається попри несприятливу економіку LPG-крекінгу. Спред між далекосхідним пропаном і японською naphtha на своповому ринку, який виробники використовують для оцінки доцільності вибору між пропаном і naphtha, у червні оцінювався на рівні <strong>43 долари за тонну</strong>. На липень він оцінювався як дисконт <strong>17 доларів за тонну</strong>.</p>
<p>Зазвичай виробники мають стимул переходити на LPG замість naphtha тоді, коли дисконт перевищує <strong>50 доларів за тонну</strong>. Поточні показники не досягають такого рівня. Тому збільшення LPG-крекінгу пояснюється переважно <strong>відновленням роботи установок</strong>, а не привабливою маржинальністю цієї сировини.</p>
<blockquote><p>«LPG став дорогим, оскільки постачання зі США стикнулися зі скасуваннями. Це частково пояснює нинішній позитивний спред відносно naphtha», — джерело серед виробників у Сінгапурі.</p></blockquote>
<p>На ринку альтернативної сировини — naphtha — ціни знижувалися через слабкість фізичного ринку. Це спонукало багатьох покупців повертатися на спотовий ринок через відкриті тендери.</p>
<h3>Відновлення крекерів підтримує попит на пропан і бутан</h3>
<p>За даними OPIS, окремі гнучкі крекери в Азії планують збільшити LPG-крекінг у червні та липні. Основний чинник — відновлення підприємств після шоку постачання, пов’язаного з Іраном. Це підвищило загальні операційні рівні та, відповідно, попит на сировину.</p>
<ul>
<li><strong>Formosa Petrochemical Corp.</strong> у Майляо зняла форс-мажор у підрозділі олефінів з <strong>3 червня</strong>.</li>
<li>Форс-мажор було оголошено <strong>9 березня</strong> через дефіцит naphtha, пов’язаний з Іраном.</li>
<li>За даними компанії, стабільне виробництво відновилося.</li>
<li>Крекер <strong>№2</strong> Formosa працює майже на повну потужність, тоді як два інші, за останньою відомою інформацією, залишалися зупиненими.</li>
</ul>
<p>Схожа динаміка спостерігається і в Південній Кореї. <strong>Lotte Chemical</strong> відновила роботу крекера в Йосу <strong>27 травня</strong> після двомісячного технічного обслуговування, яке розпочалося наприкінці березня через труднощі із забезпеченням сировиною. Перезапуск відбувся раніше початкового графіка, який передбачав відновлення на початку червня.</p>
<h3>Проблеми з постачанням і слабкий downstream-попит не зникли</h3>
<p>Попри перезапуск частини потужностей, перешкоди на стороні постачання зберігаються. За оцінкою OPIS, руйнування попиту продовжує тиснути на весь нафтохімічний сектор. Турбулентність на Близькому Сході змусила downstream-сегмент скорочувати виробництво сильніше, ніж upstream-сегмент.</p>
<p>У цьому контексті Японія демонструє обережнішу динаміку. Саме там бутан традиційно є пріоритетною сировиною для крекінгу, але активність не зростає разом із ширшим азійським ринком.</p>
<ul>
<li><strong>Maruzen Chemical</strong> зупинила свій крекер <strong>10 травня</strong> через низький попит з боку downstream-сегменту.</li>
<li>Термін перезапуску залишається невизначеним.</li>
<li>За даними джерела компанії, відновлення, ймовірно, відбудеться <strong>у липні або пізніше</strong>.</li>
<li>Крекер у Тібі має проєктну потужність <strong>525 тис. тонн етилену на рік</strong> і <strong>336 тис. тонн пропілену на рік</strong>.</li>
<li>Спільне підприємство Maruzen Chemical із Sumitomo Chemical і Keiyo Ethylene підтримує завантаження близько <strong>75%</strong>.</li>
</ul>
<h3>Японія йде проти загальноазійського тренду</h3>
<p>Слабкість попиту вже відобразилася на крекінговій активності в Японії. За даними опитування OPIS, запланований обсяг крекінгу в Японії становить <strong>37 тис. тонн</strong> у червні та <strong>37 тис. тонн</strong> у липні. Це нижче за фактичний травневий показник у <strong>40 тис. тонн</strong>.</p>
<p>Таким чином, ширший азійський ринок демонструє зростання завдяки перезапуску установок, але японський сегмент залишається під тиском слабкого downstream-попиту. Це робить відновлення нерівномірним: частина виробників нарощує споживання LPG, тоді як інші зберігають нижче завантаження або відкладають перезапуск.</p>
<h3>Ринковий висновок</h3>
<p>Очікуване зростання LPG-крекінгу в Азії у липні є насамперед наслідком <strong>операційного відновлення крекерів</strong>, а не поліпшення економіки LPG як сировини. Пропан і бутан повертаються у виробничі плани, але їхня конкурентність проти naphtha залишається обмеженою.</p>
<ul>
<li><strong>Підтримка попиту:</strong> перезапуск крекерів Formosa Petrochemical Corp. і Lotte Chemical збільшує потребу в сировині.</li>
<li><strong>Цінове обмеження:</strong> дисконт пропану до naphtha на липень оцінюється лише у <strong>17 доларів за тонну</strong>, тоді як типовий стимул для переходу на LPG виникає при дисконті понад <strong>50 доларів за тонну</strong>.</li>
<li><strong>Структурний ризик:</strong> downstream-попит залишається слабким, а це обмежує стійкість відновлення нафтохімічного сектору.</li>
<li><strong>Регіональна нерівномірність:</strong> Японія скорочує планові обсяги крекінгу з <strong>40 тис. тонн</strong> у травні до <strong>37 тис. тонн</strong> у червні та липні.</li>
</ul>
<p>Для ринку LPG це означає, що додатковий попит з боку азійської нафтохімії може підтримати споживання пропану й бутану у короткостроковій перспективі. Водночас без відновлення downstream-попиту та стабілізації постачання цей приріст залишатиметься вразливим до нових цінових і логістичних збоїв.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a> За матеріалами: <a href="https://www.opis.com/resources/energy-market-news-from-opis/asias-lpg-cracking-volume-to-rise-in-july-on-cracker-restarts-fm-lifts-opis-poll/" target="_blank">OPIS</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30412-LPG.png" alt="Азія нарощує LPG-крекінг у липні попри слабку економіку пропану і бутану"/><br /><p>Гнучкі нафтохімічні крекери Азії у липні можуть збільшити використання LPG як сировини для крекінгу після відновлення частини установок і зняття форс-мажорів. За даними щомісячного опитування OPIS, заплановані обсяги на липень оцінюються у <strong>273 тис. тонн пропану</strong> та <strong>124 тис. тонн бутану</strong>. Це вище за фактичні травневі показники, попри те що економіка LPG-крекінгу залишається несприятливою порівняно з naphtha — альтернативною нафтохімічною сировиною для крекінгу.</p>
<h3>Азія збільшує LPG-крекінг у липні після перезапуску крекерів і зняття форс-мажорів</h3>
<p>Азійські гнучкі крекери, здатні працювати з різними видами сировини, планують наростити LPG-крекінг у липні. За оцінкою OPIS, це свідчить про поступову адаптацію нафтохімічного ринку до розриву в постачанні, що виник через потрясіння на Близькому Сході.</p>
<ul>
<li><strong>Липень:</strong> заплановано <strong>273 тис. тонн пропану</strong> і <strong>124 тис. тонн бутану</strong>.</li>
<li><strong>Червень:</strong> очікується <strong>257 тис. тонн пропану</strong> і <strong>136 тис. тонн бутану</strong>.</li>
<li><strong>Травень:</strong> фактичні обсяги становили <strong>192 тис. тонн пропану</strong> і <strong>97 тис. тонн бутану</strong>.</li>
</ul>
<p>Порівняно з травнем, липневий план означає збільшення обсягів крекінгу пропану на <strong>81 тис. тонн</strong>, або приблизно на <strong>42%</strong>. Для бутану приріст становить <strong>27 тис. тонн</strong>, або близько <strong>28%</strong>. Це не є ознакою повного оздоровлення ринку, але демонструє, що частина азійських виробників відновлює роботу після перебоїв із сировиною.</p>
<h3>LPG залишається економічно слабкою сировиною для крекінгу</h3>
<p>Зростання обсягів відбувається попри несприятливу економіку LPG-крекінгу. Спред між далекосхідним пропаном і японською naphtha на своповому ринку, який виробники використовують для оцінки доцільності вибору між пропаном і naphtha, у червні оцінювався на рівні <strong>43 долари за тонну</strong>. На липень він оцінювався як дисконт <strong>17 доларів за тонну</strong>.</p>
<p>Зазвичай виробники мають стимул переходити на LPG замість naphtha тоді, коли дисконт перевищує <strong>50 доларів за тонну</strong>. Поточні показники не досягають такого рівня. Тому збільшення LPG-крекінгу пояснюється переважно <strong>відновленням роботи установок</strong>, а не привабливою маржинальністю цієї сировини.</p>
<blockquote><p>«LPG став дорогим, оскільки постачання зі США стикнулися зі скасуваннями. Це частково пояснює нинішній позитивний спред відносно naphtha», — джерело серед виробників у Сінгапурі.</p></blockquote>
<p>На ринку альтернативної сировини — naphtha — ціни знижувалися через слабкість фізичного ринку. Це спонукало багатьох покупців повертатися на спотовий ринок через відкриті тендери.</p>
<h3>Відновлення крекерів підтримує попит на пропан і бутан</h3>
<p>За даними OPIS, окремі гнучкі крекери в Азії планують збільшити LPG-крекінг у червні та липні. Основний чинник — відновлення підприємств після шоку постачання, пов’язаного з Іраном. Це підвищило загальні операційні рівні та, відповідно, попит на сировину.</p>
<ul>
<li><strong>Formosa Petrochemical Corp.</strong> у Майляо зняла форс-мажор у підрозділі олефінів з <strong>3 червня</strong>.</li>
<li>Форс-мажор було оголошено <strong>9 березня</strong> через дефіцит naphtha, пов’язаний з Іраном.</li>
<li>За даними компанії, стабільне виробництво відновилося.</li>
<li>Крекер <strong>№2</strong> Formosa працює майже на повну потужність, тоді як два інші, за останньою відомою інформацією, залишалися зупиненими.</li>
</ul>
<p>Схожа динаміка спостерігається і в Південній Кореї. <strong>Lotte Chemical</strong> відновила роботу крекера в Йосу <strong>27 травня</strong> після двомісячного технічного обслуговування, яке розпочалося наприкінці березня через труднощі із забезпеченням сировиною. Перезапуск відбувся раніше початкового графіка, який передбачав відновлення на початку червня.</p>
<h3>Проблеми з постачанням і слабкий downstream-попит не зникли</h3>
<p>Попри перезапуск частини потужностей, перешкоди на стороні постачання зберігаються. За оцінкою OPIS, руйнування попиту продовжує тиснути на весь нафтохімічний сектор. Турбулентність на Близькому Сході змусила downstream-сегмент скорочувати виробництво сильніше, ніж upstream-сегмент.</p>
<p>У цьому контексті Японія демонструє обережнішу динаміку. Саме там бутан традиційно є пріоритетною сировиною для крекінгу, але активність не зростає разом із ширшим азійським ринком.</p>
<ul>
<li><strong>Maruzen Chemical</strong> зупинила свій крекер <strong>10 травня</strong> через низький попит з боку downstream-сегменту.</li>
<li>Термін перезапуску залишається невизначеним.</li>
<li>За даними джерела компанії, відновлення, ймовірно, відбудеться <strong>у липні або пізніше</strong>.</li>
<li>Крекер у Тібі має проєктну потужність <strong>525 тис. тонн етилену на рік</strong> і <strong>336 тис. тонн пропілену на рік</strong>.</li>
<li>Спільне підприємство Maruzen Chemical із Sumitomo Chemical і Keiyo Ethylene підтримує завантаження близько <strong>75%</strong>.</li>
</ul>
<h3>Японія йде проти загальноазійського тренду</h3>
<p>Слабкість попиту вже відобразилася на крекінговій активності в Японії. За даними опитування OPIS, запланований обсяг крекінгу в Японії становить <strong>37 тис. тонн</strong> у червні та <strong>37 тис. тонн</strong> у липні. Це нижче за фактичний травневий показник у <strong>40 тис. тонн</strong>.</p>
<p>Таким чином, ширший азійський ринок демонструє зростання завдяки перезапуску установок, але японський сегмент залишається під тиском слабкого downstream-попиту. Це робить відновлення нерівномірним: частина виробників нарощує споживання LPG, тоді як інші зберігають нижче завантаження або відкладають перезапуск.</p>
<h3>Ринковий висновок</h3>
<p>Очікуване зростання LPG-крекінгу в Азії у липні є насамперед наслідком <strong>операційного відновлення крекерів</strong>, а не поліпшення економіки LPG як сировини. Пропан і бутан повертаються у виробничі плани, але їхня конкурентність проти naphtha залишається обмеженою.</p>
<ul>
<li><strong>Підтримка попиту:</strong> перезапуск крекерів Formosa Petrochemical Corp. і Lotte Chemical збільшує потребу в сировині.</li>
<li><strong>Цінове обмеження:</strong> дисконт пропану до naphtha на липень оцінюється лише у <strong>17 доларів за тонну</strong>, тоді як типовий стимул для переходу на LPG виникає при дисконті понад <strong>50 доларів за тонну</strong>.</li>
<li><strong>Структурний ризик:</strong> downstream-попит залишається слабким, а це обмежує стійкість відновлення нафтохімічного сектору.</li>
<li><strong>Регіональна нерівномірність:</strong> Японія скорочує планові обсяги крекінгу з <strong>40 тис. тонн</strong> у травні до <strong>37 тис. тонн</strong> у червні та липні.</li>
</ul>
<p>Для ринку LPG це означає, що додатковий попит з боку азійської нафтохімії може підтримати споживання пропану й бутану у короткостроковій перспективі. Водночас без відновлення downstream-попиту та стабілізації постачання цей приріст залишатиметься вразливим до нових цінових і логістичних збоїв.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a> За матеріалами: <a href="https://www.opis.com/resources/energy-market-news-from-opis/asias-lpg-cracking-volume-to-rise-in-july-on-cracker-restarts-fm-lifts-opis-poll/" target="_blank">OPIS</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/08/aziya-naroshhuye-lpg-kreking-u-lipni-popri-slabku-ekonomiku-propanu-i-butanu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Трафік нафтових танкерів через Ормузьку протоку може не повернутися до довоєнного рівня</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/02/trafik-naftovix-tankeriv-cherez-ormuzku-protoku-mozhe-ne-povernutisya-do-dovoyennogo-rivnya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/02/trafik-naftovix-tankeriv-cherez-ormuzku-protoku-mozhe-ne-povernutisya-do-dovoyennogo-rivnya/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 02 Jun 2026 06:23:04 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[Persian Gulf]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[tankers]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[Перська затока]]></category>
		<category><![CDATA[танкери]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154018</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30394-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Трафік нафтових танкерів через Ормузьку протоку може не повернутися до довоєнного рівня"/><br />Рух нафти й газу через Ормузьку протоку може стабілізуватися лише на рівні 60–70% від довоєнних обсягів. Якщо Іран збереже фактичний контроль над ключовим морським маршрутом, світовий ринок отримає не короткострокову кризу, а нову модель постачання, де доступ до протоки залежатиме від політичної орієнтації судновласників і держав. Ормузька протока переходить у режим політичного контролю Ормузька протока [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30394-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Трафік нафтових танкерів через Ормузьку протоку може не повернутися до довоєнного рівня"/><br /><p>Рух нафти й газу через Ормузьку протоку може стабілізуватися лише на рівні <strong>60–70% від довоєнних обсягів</strong>. Якщо Іран збереже фактичний контроль над ключовим морським маршрутом, світовий ринок отримає не короткострокову кризу, а нову модель постачання, де доступ до протоки залежатиме від політичної орієнтації судновласників і держав.</p>
<h3>Ормузька протока переходить у режим політичного контролю</h3>
<p>Ормузька протока залишається одним із найважливіших вузлів світової торгівлі нафтою та газом. Через неї проходить значна частина енергетичних потоків із Перської затоки, тому будь-яке обмеження руху танкерів безпосередньо впливає на ціни Brent, WTI та фізичні партії нафти.</p>
<p>Аналітики і політики попереджають: навіть за умов продовження перемир’я між США та Іраном трафік через протоку може не повернутися до рівнів, які існували до <strong>28 лютого</strong>.</p>
<blockquote><p>«Що б не сталося, іранці контролюватимуть Ормузьку протоку в осяжному майбутньому. Навіть не має значення, що буде написано в угоді. Усі в регіоні в це вірять», — заявив Амос Хохштейн, старший радник президента Байдена з питань національної безпеки та енергетики.</p></blockquote>
<p>Переговори між США та Іраном наразі зосереджені не на завершенні бойових дій, а на <strong>продовженні режиму припинення вогню</strong>. Водночас між сторонами залишаються розбіжності щодо тексту угоди.</p>
<h4>Новий ризик для судноплавства</h4>
<p>За оцінкою RBC Capital Markets, якщо Іран збереже оперативний контроль і вплив на Ормузьку протоку, це призведе до суттєво нижчих потоків через водний шлях.</p>
<ul>
<li><strong>Трафік танкерів відновився лише частково</strong> і залишається значно нижчим за довоєнні рівні.</li>
<li><strong>США координують окремі проходи суден</strong> через Ормузьку протоку, однак ці переходи не відновлюють повноцінний довоєнний режим.</li>
<li><strong>Очікуваний рівень стабілізації</strong> може становити лише <strong>60–70%</strong> від попередніх обсягів.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Це не спричиняє рецесію так, як могли б припускати деякі апокаліптичні сценарії, але це не дозволяє повернутися до довоєнного відновлення», — зазначив Річард Мід, головний редактор Lloyd’s List.</p></blockquote>
<p>За його оцінкою, формується більш небезпечна модель: <strong>постійно розділена протока</strong>, де доступ визначається не принципом свободи навігації, а політичною належністю. Китайські судна можуть отримувати преференційний режим, тоді як західним суднам, імовірно, доведеться платити за право проходу.</p>
<h4>Нафтовий ринок наближається до дефіциту запасів</h4>
<p>Паралельно керівники великих нафтових компаній попереджають про швидке вичерпання запасів. За оцінкою Exxon, ринок може зіткнутися з критично низькими запасами вже протягом <strong>двох-трьох тижнів</strong>.</p>
<blockquote><p>«Ми наближаємося до нечуваних рівнів запасів. Справді дуже, дуже низьких рівнів», — заявив Ніл Чепмен, старший віцепрезидент Exxon.</p></blockquote>
<p>Поточна динаміка цін поки що залишається нижчою за кризові очікування:</p>
<ul>
<li><strong>Brent</strong> знизився з нещодавніх максимумів понад <strong>$100 за барель</strong> до трохи більше ніж <strong>$93 за барель</strong>.</li>
<li><strong>WTI</strong> торгувався нижче <strong>$90 за барель</strong>.</li>
<li>У разі продовження перебоїв у Перській затоці аналітики допускають рівень <strong>$120–150 за барель</strong>.</li>
</ul>
<p>Chevron також вказує на зменшення ринкових буферів. Стратегічний нафтовий резерв США скоротився до <strong>365,1 млн барелів</strong> проти <strong>415,4 млн барелів</strong> до початку ударів США та Ізраїлю по Ірану наприкінці лютого.</p>
<blockquote><p>«Буфери та амортизатори поступово вичерпуються, а здатність ринку поглинати цей дисбаланс сьогодні різко зменшилася порівняно з тим, що було на початку», — заявив Майк Вірт, головний виконавчий директор Chevron.</p></blockquote>
<h4>Червень і липень можуть стати періодом цінової корекції</h4>
<p>Аналітики раніше вказували, що повний масштаб кризи світовий ринок може відчути наприкінці червня або на початку липня. Керівництво Big Oil фактично підтверджує цей часовий горизонт.</p>
<blockquote><p>«Протягом наступних кількох тижнів ми, ймовірно, побачимо, як цей тиск більш прямо перейде у фізичні ціни, і я очікував би більшого висхідного тиску в червні та, безумовно, у липні», — заявив Майк Вірт.</p></blockquote>
<p>Це означає, що ринок нафти входить у фазу, де цінові рішення дедалі більше визначатимуться не політичними заявами, а фізичною доступністю ресурсу, станом запасів і реальними обмеженнями судноплавства в Перській затоці.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a> За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Persian-Gulf-Oil-Tanker-Traffic-May-Never-Fully-Recover.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30394-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Трафік нафтових танкерів через Ормузьку протоку може не повернутися до довоєнного рівня"/><br /><p>Рух нафти й газу через Ормузьку протоку може стабілізуватися лише на рівні <strong>60–70% від довоєнних обсягів</strong>. Якщо Іран збереже фактичний контроль над ключовим морським маршрутом, світовий ринок отримає не короткострокову кризу, а нову модель постачання, де доступ до протоки залежатиме від політичної орієнтації судновласників і держав.</p>
<h3>Ормузька протока переходить у режим політичного контролю</h3>
<p>Ормузька протока залишається одним із найважливіших вузлів світової торгівлі нафтою та газом. Через неї проходить значна частина енергетичних потоків із Перської затоки, тому будь-яке обмеження руху танкерів безпосередньо впливає на ціни Brent, WTI та фізичні партії нафти.</p>
<p>Аналітики і політики попереджають: навіть за умов продовження перемир’я між США та Іраном трафік через протоку може не повернутися до рівнів, які існували до <strong>28 лютого</strong>.</p>
<blockquote><p>«Що б не сталося, іранці контролюватимуть Ормузьку протоку в осяжному майбутньому. Навіть не має значення, що буде написано в угоді. Усі в регіоні в це вірять», — заявив Амос Хохштейн, старший радник президента Байдена з питань національної безпеки та енергетики.</p></blockquote>
<p>Переговори між США та Іраном наразі зосереджені не на завершенні бойових дій, а на <strong>продовженні режиму припинення вогню</strong>. Водночас між сторонами залишаються розбіжності щодо тексту угоди.</p>
<h4>Новий ризик для судноплавства</h4>
<p>За оцінкою RBC Capital Markets, якщо Іран збереже оперативний контроль і вплив на Ормузьку протоку, це призведе до суттєво нижчих потоків через водний шлях.</p>
<ul>
<li><strong>Трафік танкерів відновився лише частково</strong> і залишається значно нижчим за довоєнні рівні.</li>
<li><strong>США координують окремі проходи суден</strong> через Ормузьку протоку, однак ці переходи не відновлюють повноцінний довоєнний режим.</li>
<li><strong>Очікуваний рівень стабілізації</strong> може становити лише <strong>60–70%</strong> від попередніх обсягів.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Це не спричиняє рецесію так, як могли б припускати деякі апокаліптичні сценарії, але це не дозволяє повернутися до довоєнного відновлення», — зазначив Річард Мід, головний редактор Lloyd’s List.</p></blockquote>
<p>За його оцінкою, формується більш небезпечна модель: <strong>постійно розділена протока</strong>, де доступ визначається не принципом свободи навігації, а політичною належністю. Китайські судна можуть отримувати преференційний режим, тоді як західним суднам, імовірно, доведеться платити за право проходу.</p>
<h4>Нафтовий ринок наближається до дефіциту запасів</h4>
<p>Паралельно керівники великих нафтових компаній попереджають про швидке вичерпання запасів. За оцінкою Exxon, ринок може зіткнутися з критично низькими запасами вже протягом <strong>двох-трьох тижнів</strong>.</p>
<blockquote><p>«Ми наближаємося до нечуваних рівнів запасів. Справді дуже, дуже низьких рівнів», — заявив Ніл Чепмен, старший віцепрезидент Exxon.</p></blockquote>
<p>Поточна динаміка цін поки що залишається нижчою за кризові очікування:</p>
<ul>
<li><strong>Brent</strong> знизився з нещодавніх максимумів понад <strong>$100 за барель</strong> до трохи більше ніж <strong>$93 за барель</strong>.</li>
<li><strong>WTI</strong> торгувався нижче <strong>$90 за барель</strong>.</li>
<li>У разі продовження перебоїв у Перській затоці аналітики допускають рівень <strong>$120–150 за барель</strong>.</li>
</ul>
<p>Chevron також вказує на зменшення ринкових буферів. Стратегічний нафтовий резерв США скоротився до <strong>365,1 млн барелів</strong> проти <strong>415,4 млн барелів</strong> до початку ударів США та Ізраїлю по Ірану наприкінці лютого.</p>
<blockquote><p>«Буфери та амортизатори поступово вичерпуються, а здатність ринку поглинати цей дисбаланс сьогодні різко зменшилася порівняно з тим, що було на початку», — заявив Майк Вірт, головний виконавчий директор Chevron.</p></blockquote>
<h4>Червень і липень можуть стати періодом цінової корекції</h4>
<p>Аналітики раніше вказували, що повний масштаб кризи світовий ринок може відчути наприкінці червня або на початку липня. Керівництво Big Oil фактично підтверджує цей часовий горизонт.</p>
<blockquote><p>«Протягом наступних кількох тижнів ми, ймовірно, побачимо, як цей тиск більш прямо перейде у фізичні ціни, і я очікував би більшого висхідного тиску в червні та, безумовно, у липні», — заявив Майк Вірт.</p></blockquote>
<p>Це означає, що ринок нафти входить у фазу, де цінові рішення дедалі більше визначатимуться не політичними заявами, а фізичною доступністю ресурсу, станом запасів і реальними обмеженнями судноплавства в Перській затоці.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a> За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Persian-Gulf-Oil-Tanker-Traffic-May-Never-Fully-Recover.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/02/trafik-naftovix-tankeriv-cherez-ormuzku-protoku-mozhe-ne-povernutisya-do-dovoyennogo-rivnya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>ОАЕ прискорюють будівництво нафтопроводу в обхід Ормузької протоки: експорт через Фуджейру мають подвоїти до 2027 року</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/18/oae-priskoryuyut-budivnictvo-naftoprovodu-v-obxid-ormuzko%d1%97-protoki-eksport-cherez-fudzhejru-mayut-podvo%d1%97ti-do-2027-roku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/18/oae-priskoryuyut-budivnictvo-naftoprovodu-v-obxid-ormuzko%d1%97-protoki-eksport-cherez-fudzhejru-mayut-podvo%d1%97ti-do-2027-roku/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 18 May 2026 07:39:37 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[ADNOC]]></category>
		<category><![CDATA[Fujairah]]></category>
		<category><![CDATA[Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[Reuters]]></category>
		<category><![CDATA[UAE]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[нафтова логістика]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[ОАЭ]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[світовий ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Фуджейра]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153979</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30371-Фуджейра_порт.png" alt="ОАЕ прискорюють будівництво нафтопроводу в обхід Ормузької протоки: експорт через Фуджейру мають подвоїти до 2027 року"/><br />Об’єднані Арабські Емірати переводять енергетичну безпеку в режим форсованої інфраструктурної відповіді. Новий нафтопровід West-East Pipeline має подвоїти експортні можливості через порт Фуджейра вже у 2027 році та зменшити залежність країни від Ормузької протоки, фактичне закриття якої, за даними Reuters, порушило близько п’ятої частини світового постачання нафти. ОАЕ нарощують маршрут в обхід Ормузу: Фуджейра стає стратегічним [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30371-Фуджейра_порт.png" alt="ОАЕ прискорюють будівництво нафтопроводу в обхід Ормузької протоки: експорт через Фуджейру мають подвоїти до 2027 року"/><br /><p>Об’єднані Арабські Емірати переводять енергетичну безпеку в режим форсованої інфраструктурної відповіді. Новий нафтопровід West-East Pipeline має подвоїти експортні можливості через порт Фуджейра вже у 2027 році та зменшити залежність країни від Ормузької протоки, фактичне закриття якої, за даними Reuters, порушило близько п’ятої частини світового постачання нафти.</p>
<h3>ОАЕ нарощують маршрут в обхід Ормузу: Фуджейра стає стратегічним вузлом нафтового експорту</h3>
<p>Об’єднані Арабські Емірати прискорюють будівництво нового нафтопроводу, який має <strong>подвоїти експортну потужність через порт Фуджейра до 2027 року</strong>. Рішення ухвалене на тлі різкого загострення ситуації навколо Ормузької протоки — одного з найважливіших морських коридорів для світової торгівлі нафтою.</p>
<p>За повідомленням Abu Dhabi Media Office, спадкоємний принц Абу-Дабі шейх Халед бін Мохамед бін Заїд доручив Abu Dhabi National Oil Company, або <strong>ADNOC</strong>, прискорити реалізацію проєкту West-East Pipeline. Трубопровід уже будується та, за очікуваннями, має запрацювати наступного року.</p>
<h4>Чому Ормузька протока стала головним ризиком для ринку</h4>
<p>Ормузька протока є вузьким морським коридором між Перською затокою та Оманською затокою. Через неї проходить значна частина нафтового експорту країн Перської затоки. Саме тому будь-яке обмеження судноплавства в цьому районі швидко перетворюється на глобальний ціновий чинник.</p>
<p>Після початку війни з Іраном Тегеран, за даними Reuters, суттєво розширив власне трактування меж протоки та морської зони, над якою він заявляє контроль. 4 травня флот Корпусу вартових ісламської революції оприлюднив карту з новою зоною контролю, що охоплює значну частину узбережжя ОАЕ в Оманській затоці.</p>
<ul>
<li><strong>28 лютого</strong> США та Ізраїль атакували Іран, після чого Тегеран фактично закрив морський коридор.</li>
<li><strong>4 травня</strong> Іран оприлюднив карту нової зони контролю, яка зачіпає узбережжя ОАЕ в Оманській затоці.</li>
<li><strong>У травні</strong> Корпус вартових ісламської революції додатково розширив трактування протоки, назвавши її великою операційною зоною шириною до <strong>300 миль, або 482,8 км</strong>.</li>
<li>Порушення руху через Ормуз зачепило близько <strong>п’ятої частини світового постачання нафти</strong>.</li>
</ul>
<p>На цьому тлі енергетичні ціни зросли, у частині країн почали запроваджувати нормування пального, а ризик економічного спаду посилився через інфляційний тиск.</p>
<h4>Фуджейра як вихід із пастки Ормузу</h4>
<p>ОАЕ вже мають важливу інфраструктурну перевагу — чинний Abu Dhabi Crude Oil Pipeline, або <strong>ADCOP</strong>, також відомий як трубопровід Хабшан — Фуджейра. Його потужність становить до <strong>1,8 млн барелів на добу</strong>. Цей маршрут дозволяє експортувати нафту з узбережжя Оманської затоки, тобто поза межами Ормузької протоки.</p>
<p>Новий трубопровід має значно посилити цю можливість. Для ринку це означає не лише технічне збільшення експортної потужності, а й зміну балансу ризиків: ОАЕ намагаються зробити так, щоб політична або військова блокада одного морського коридору не паралізувала нафтовий експорт країни.</p>
<ul>
<li><strong>ОАЕ та Саудівська Аравія</strong> залишаються єдиними виробниками Перської затоки, які мають трубопроводи для експорту нафти поза Ормузькою протокою.</li>
<li><strong>Кувейт, Ірак, Катар і Бахрейн</strong> майже повністю залежать від цього водного шляху для морських постачань.</li>
<li><strong>Оман</strong> має довге узбережжя на Оманській затоці, що географічно зменшує його залежність від вузького проходу через Ормуз.</li>
</ul>
<h4>Саудівський приклад: трубопровід як страхування експорту</h4>
<p>Новий еміратський маршрут не слід плутати із саудівським East-West Pipeline. Для Саудівської Аравії цей трубопровід уже став критичним елементом енергетичної стійкості, оскільки дозволяє переорієнтовувати нафту до Червоного моря.</p>
<blockquote><p>Головний виконавчий директор Aramco Амін Нассер назвав саудівський East-West Pipeline «критично важливою лінією життєзабезпечення».</p></blockquote>
<p>За його словами, Aramco збільшила потужність цього маршруту до <strong>7 млн барелів на добу за вісім днів</strong>. Це дозволило зберегти рух приблизно <strong>60% довоєнного експорту</strong> королівства.</p>
<h4>Вихід ОАЕ з ОПЕК змінює логіку видобутку</h4>
<p>Інфраструктурне прискорення збігається з політично важливим рішенням: два тижні тому ОАЕ вийшли з Організації країн — експортерів нафти, тобто <strong>ОПЕК</strong>. Це звільнило країну від квот на видобуток, які фактично координувалися в межах організації під провідною роллю Саудівської Аравії.</p>
<p>За словами міністра енергетики ОАЕ, країна за необхідності може збільшити виробничу потужність до <strong>6 млн барелів на добу</strong>. ADNOC, зі свого боку, орієнтується на <strong>5 млн барелів на добу вже наступного року</strong>. Цю ціль було перенесено на три роки раніше.</p>
<ul>
<li>У травні 2024 року ADNOC повідомляла, що її потужність досягла <strong>4,85 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>До війни ОАЕ у січні видобували трохи менше <strong>3,4 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Після фактичного закриття Ормузької протоки видобуток скоротився більш ніж удвічі, оскільки ADNOC довелося законсервувати частину виробництва.</li>
</ul>
<p>ADNOC Drilling, одна з шести публічних дочірніх компаній групи, заявила Reuters про готовність забезпечити будь-яке розширення потужностей, яке знадобиться ADNOC.</p>
<h4>Атаки на Фуджейру показують: обхід Ормузу не означає повної безпеки</h4>
<p>Фуджейра та сусідній порт Хор-Факкан стали для ОАЕ фактичними рятівними маршрутами не лише для нафтової торгівлі, а й для ширшого імпорту, зокрема продовольства. ОАЕ значною мірою залежать від імпорту харчових товарів, тому безпека портів Оманської затоки має значення далеко за межами нафтового сектору.</p>
<p>Водночас Фуджейра вже була мішенню кількох атак, які ОАЕ пов’язують з Іраном. У квітні ці удари змушували тимчасово зупиняти нафтові навантаження. Атаки також відбувалися по саудівському порту Янбу на Червоному морі, де завершується трубопровід East-West Pipeline.</p>
<p>У Міністерстві закордонних справ ОАЕ атаку на танкер ADNOC і обстріл нафтової зони Фуджейри назвали <strong>«неприйнятним порушенням»</strong> та <strong>«економічним шантажем»</strong>.</p>
<h4>Що це означає для світового ринку нафти</h4>
<p>Рішення ОАЕ прискорити West-East Pipeline показує, що країни Перської затоки переходять від ситуативного реагування до перебудови експортної архітектури. У центрі цієї перебудови — не лише збільшення потужностей, а й зменшення залежності від одного морського маршруту.</p>
<ul>
<li><strong>Для ОАЕ</strong> новий трубопровід означає можливість експортувати більше нафти через Фуджейру та частково компенсувати втрати від блокування Ормузу.</li>
<li><strong>Для покупців нафти</strong> це створює альтернативний канал постачання, хоча ризики атак на інфраструктуру Оманської затоки залишаються.</li>
<li><strong>Для ринку пального</strong> це сигнал, що геополітична напруга в Ормузі й далі закладатиметься в нафтові котирування та вартість нафтопродуктів.</li>
<li><strong>Для інших країн Перської затоки</strong>, які майже повністю залежать від Ормузу, ситуація демонструє вразливість експортних моделей без сухопутних альтернатив.</li>
</ul>
<p>ОАЕ та їхні покупці вже змушені діяти в умовах воєнного ризику: за даними Reuters, кілька танкерів пройшли через протоку з вимкненими передавачами місцеперебування, щоб уникнути іранських атак і вивезти нафту, заблоковану в Перській затоці.</p>
<p>Тому новий трубопровід — це не просто енергетичний проєкт. Це спроба змінити майбутню логіку нафтової торгівлі в регіоні, де безпечний маршрут поступово стає не менш важливим, ніж сам обсяг видобутку.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/uae-accelerate-oil-pipeline-project-help-bypass-hormuz-2026-05-15/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30371-Фуджейра_порт.png" alt="ОАЕ прискорюють будівництво нафтопроводу в обхід Ормузької протоки: експорт через Фуджейру мають подвоїти до 2027 року"/><br /><p>Об’єднані Арабські Емірати переводять енергетичну безпеку в режим форсованої інфраструктурної відповіді. Новий нафтопровід West-East Pipeline має подвоїти експортні можливості через порт Фуджейра вже у 2027 році та зменшити залежність країни від Ормузької протоки, фактичне закриття якої, за даними Reuters, порушило близько п’ятої частини світового постачання нафти.</p>
<h3>ОАЕ нарощують маршрут в обхід Ормузу: Фуджейра стає стратегічним вузлом нафтового експорту</h3>
<p>Об’єднані Арабські Емірати прискорюють будівництво нового нафтопроводу, який має <strong>подвоїти експортну потужність через порт Фуджейра до 2027 року</strong>. Рішення ухвалене на тлі різкого загострення ситуації навколо Ормузької протоки — одного з найважливіших морських коридорів для світової торгівлі нафтою.</p>
<p>За повідомленням Abu Dhabi Media Office, спадкоємний принц Абу-Дабі шейх Халед бін Мохамед бін Заїд доручив Abu Dhabi National Oil Company, або <strong>ADNOC</strong>, прискорити реалізацію проєкту West-East Pipeline. Трубопровід уже будується та, за очікуваннями, має запрацювати наступного року.</p>
<h4>Чому Ормузька протока стала головним ризиком для ринку</h4>
<p>Ормузька протока є вузьким морським коридором між Перською затокою та Оманською затокою. Через неї проходить значна частина нафтового експорту країн Перської затоки. Саме тому будь-яке обмеження судноплавства в цьому районі швидко перетворюється на глобальний ціновий чинник.</p>
<p>Після початку війни з Іраном Тегеран, за даними Reuters, суттєво розширив власне трактування меж протоки та морської зони, над якою він заявляє контроль. 4 травня флот Корпусу вартових ісламської революції оприлюднив карту з новою зоною контролю, що охоплює значну частину узбережжя ОАЕ в Оманській затоці.</p>
<ul>
<li><strong>28 лютого</strong> США та Ізраїль атакували Іран, після чого Тегеран фактично закрив морський коридор.</li>
<li><strong>4 травня</strong> Іран оприлюднив карту нової зони контролю, яка зачіпає узбережжя ОАЕ в Оманській затоці.</li>
<li><strong>У травні</strong> Корпус вартових ісламської революції додатково розширив трактування протоки, назвавши її великою операційною зоною шириною до <strong>300 миль, або 482,8 км</strong>.</li>
<li>Порушення руху через Ормуз зачепило близько <strong>п’ятої частини світового постачання нафти</strong>.</li>
</ul>
<p>На цьому тлі енергетичні ціни зросли, у частині країн почали запроваджувати нормування пального, а ризик економічного спаду посилився через інфляційний тиск.</p>
<h4>Фуджейра як вихід із пастки Ормузу</h4>
<p>ОАЕ вже мають важливу інфраструктурну перевагу — чинний Abu Dhabi Crude Oil Pipeline, або <strong>ADCOP</strong>, також відомий як трубопровід Хабшан — Фуджейра. Його потужність становить до <strong>1,8 млн барелів на добу</strong>. Цей маршрут дозволяє експортувати нафту з узбережжя Оманської затоки, тобто поза межами Ормузької протоки.</p>
<p>Новий трубопровід має значно посилити цю можливість. Для ринку це означає не лише технічне збільшення експортної потужності, а й зміну балансу ризиків: ОАЕ намагаються зробити так, щоб політична або військова блокада одного морського коридору не паралізувала нафтовий експорт країни.</p>
<ul>
<li><strong>ОАЕ та Саудівська Аравія</strong> залишаються єдиними виробниками Перської затоки, які мають трубопроводи для експорту нафти поза Ормузькою протокою.</li>
<li><strong>Кувейт, Ірак, Катар і Бахрейн</strong> майже повністю залежать від цього водного шляху для морських постачань.</li>
<li><strong>Оман</strong> має довге узбережжя на Оманській затоці, що географічно зменшує його залежність від вузького проходу через Ормуз.</li>
</ul>
<h4>Саудівський приклад: трубопровід як страхування експорту</h4>
<p>Новий еміратський маршрут не слід плутати із саудівським East-West Pipeline. Для Саудівської Аравії цей трубопровід уже став критичним елементом енергетичної стійкості, оскільки дозволяє переорієнтовувати нафту до Червоного моря.</p>
<blockquote><p>Головний виконавчий директор Aramco Амін Нассер назвав саудівський East-West Pipeline «критично важливою лінією життєзабезпечення».</p></blockquote>
<p>За його словами, Aramco збільшила потужність цього маршруту до <strong>7 млн барелів на добу за вісім днів</strong>. Це дозволило зберегти рух приблизно <strong>60% довоєнного експорту</strong> королівства.</p>
<h4>Вихід ОАЕ з ОПЕК змінює логіку видобутку</h4>
<p>Інфраструктурне прискорення збігається з політично важливим рішенням: два тижні тому ОАЕ вийшли з Організації країн — експортерів нафти, тобто <strong>ОПЕК</strong>. Це звільнило країну від квот на видобуток, які фактично координувалися в межах організації під провідною роллю Саудівської Аравії.</p>
<p>За словами міністра енергетики ОАЕ, країна за необхідності може збільшити виробничу потужність до <strong>6 млн барелів на добу</strong>. ADNOC, зі свого боку, орієнтується на <strong>5 млн барелів на добу вже наступного року</strong>. Цю ціль було перенесено на три роки раніше.</p>
<ul>
<li>У травні 2024 року ADNOC повідомляла, що її потужність досягла <strong>4,85 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>До війни ОАЕ у січні видобували трохи менше <strong>3,4 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Після фактичного закриття Ормузької протоки видобуток скоротився більш ніж удвічі, оскільки ADNOC довелося законсервувати частину виробництва.</li>
</ul>
<p>ADNOC Drilling, одна з шести публічних дочірніх компаній групи, заявила Reuters про готовність забезпечити будь-яке розширення потужностей, яке знадобиться ADNOC.</p>
<h4>Атаки на Фуджейру показують: обхід Ормузу не означає повної безпеки</h4>
<p>Фуджейра та сусідній порт Хор-Факкан стали для ОАЕ фактичними рятівними маршрутами не лише для нафтової торгівлі, а й для ширшого імпорту, зокрема продовольства. ОАЕ значною мірою залежать від імпорту харчових товарів, тому безпека портів Оманської затоки має значення далеко за межами нафтового сектору.</p>
<p>Водночас Фуджейра вже була мішенню кількох атак, які ОАЕ пов’язують з Іраном. У квітні ці удари змушували тимчасово зупиняти нафтові навантаження. Атаки також відбувалися по саудівському порту Янбу на Червоному морі, де завершується трубопровід East-West Pipeline.</p>
<p>У Міністерстві закордонних справ ОАЕ атаку на танкер ADNOC і обстріл нафтової зони Фуджейри назвали <strong>«неприйнятним порушенням»</strong> та <strong>«економічним шантажем»</strong>.</p>
<h4>Що це означає для світового ринку нафти</h4>
<p>Рішення ОАЕ прискорити West-East Pipeline показує, що країни Перської затоки переходять від ситуативного реагування до перебудови експортної архітектури. У центрі цієї перебудови — не лише збільшення потужностей, а й зменшення залежності від одного морського маршруту.</p>
<ul>
<li><strong>Для ОАЕ</strong> новий трубопровід означає можливість експортувати більше нафти через Фуджейру та частково компенсувати втрати від блокування Ормузу.</li>
<li><strong>Для покупців нафти</strong> це створює альтернативний канал постачання, хоча ризики атак на інфраструктуру Оманської затоки залишаються.</li>
<li><strong>Для ринку пального</strong> це сигнал, що геополітична напруга в Ормузі й далі закладатиметься в нафтові котирування та вартість нафтопродуктів.</li>
<li><strong>Для інших країн Перської затоки</strong>, які майже повністю залежать від Ормузу, ситуація демонструє вразливість експортних моделей без сухопутних альтернатив.</li>
</ul>
<p>ОАЕ та їхні покупці вже змушені діяти в умовах воєнного ризику: за даними Reuters, кілька танкерів пройшли через протоку з вимкненими передавачами місцеперебування, щоб уникнути іранських атак і вивезти нафту, заблоковану в Перській затоці.</p>
<p>Тому новий трубопровід — це не просто енергетичний проєкт. Це спроба змінити майбутню логіку нафтової торгівлі в регіоні, де безпечний маршрут поступово стає не менш важливим, ніж сам обсяг видобутку.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/uae-accelerate-oil-pipeline-project-help-bypass-hormuz-2026-05-15/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/18/oae-priskoryuyut-budivnictvo-naftoprovodu-v-obxid-ormuzko%d1%97-protoki-eksport-cherez-fudzhejru-mayut-podvo%d1%97ti-do-2027-roku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>ОПЕК фіксує нервовий ринок нафти: дорогий Brent, слабші запаси й тиск на маржу НПЗ</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/14/153969/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/14/153969/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 14 May 2026 13:43:58 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil demand]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[oil supply]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[refining margins]]></category>
		<category><![CDATA[tanker market]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[нафтопереробка]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[попит на нафту]]></category>
		<category><![CDATA[постачання нафти]]></category>
		<category><![CDATA[танкерний ринок]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153969</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30366-OPEC.jpg" alt="ОПЕК фіксує нервовий ринок нафти: дорогий Brent, слабші запаси й тиск на маржу НПЗ"/><br />Квітневі дані ОПЕК показують ринок без єдиного цінового сигналу: кошик OPEC Reference Basket подешевшав, тоді як ф’ючерси Brent і WTI зросли. Попит на нафту у 2026 році має додати 1,2 млн барелів на добу, але торгівля, танкерні ставки, нафтопереробка та комерційні запаси демонструють напруження, яке безпосередньо впливає на собівартість пального й баланс нафтопродуктів у Європі [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30366-OPEC.jpg" alt="ОПЕК фіксує нервовий ринок нафти: дорогий Brent, слабші запаси й тиск на маржу НПЗ"/><br /><p>Квітневі дані ОПЕК показують ринок без єдиного цінового сигналу: кошик OPEC Reference Basket подешевшав, тоді як ф’ючерси Brent і WTI зросли. Попит на нафту у 2026 році має додати 1,2 млн барелів на добу, але торгівля, танкерні ставки, нафтопереробка та комерційні запаси демонструють напруження, яке безпосередньо впливає на собівартість пального й баланс нафтопродуктів у Європі та Азії.</p>
<h3>ОПЕК фіксує нервовий ринок нафти: дорогий Brent, слабші запаси й тиск на маржу НПЗ</h3>
<h4>Ціни на нафту: ринок залишається у стані дефіцитних очікувань</h4>
<p>У квітні нафтовий ринок рухався різноспрямовано. <strong>OPEC Reference Basket</strong>, тобто середня ціна кошика сортів нафти країн ОПЕК, знизився на <strong>7,57 дол./бар.</strong> порівняно з попереднім місяцем і в середньому становив <strong>108,79 дол./бар.</strong></p>
<p>Водночас ключові біржові індикатори для Атлантичного басейну зросли:</p>
<ul>
<li><strong>ICE Brent</strong> — найближчий ф’ючерсний контракт на північноморську нафту Brent — подорожчав на <strong>2,86 дол./бар.</strong>, до <strong>102,46 дол./бар.</strong>;</li>
<li><strong>NYMEX WTI</strong> — американський ф’ючерсний контракт на West Texas Intermediate — зріс на <strong>7,67 дол./бар.</strong>, до <strong>98,67 дол./бар.</strong>;</li>
<li><strong>GME Oman</strong> — орієнтир для близькосхідної нафти Oman — знизився на <strong>20,65 дол./бар.</strong>, до <strong>103,91 дол./бар.</strong>;</li>
<li>спред між Brent і WTI скоротився на <strong>4,81 дол./бар.</strong> і в середньому становив <strong>3,79 дол./бар.</strong>.</li>
</ul>
<p>Скорочення спреду Brent-WTI означає, що американська WTI дорожчала швидше за Brent. Для ринку нафтопродуктів це важливо, бо зміна співвідношення між маркерними сортами впливає на економіку експорту, імпорту, переробки та арбітражу між регіонами.</p>
<p>Форвардні криві ICE Brent і NYMEX WTI стали ще крутішими в режимі <strong>backwardation</strong>. Це ситуація, коли найближчі контракти дорожчі за дальні, що зазвичай вказує на високу цінність фізичної нафти «тут і зараз». Крива GME Oman у квітні стала більш пласкою, але також залишилася у сильній backwardation через перебої з постачанням сірчистої нафти.</p>
<h4>Світова економіка: попит підтримують країни поза ОЕСР</h4>
<p>ОПЕК залишила прогноз зростання світової економіки без змін: <strong>3,1% у 2026 році</strong> та <strong>3,2% у 2027 році</strong>. Це базовий макроекономічний фон, на якому формується споживання нафти й нафтопродуктів.</p>
<ul>
<li><strong>США</strong>: прогноз зростання — <strong>2,2% у 2026 році</strong> та <strong>2,0% у 2027 році</strong>;</li>
<li><strong>Єврозона</strong>: прогноз на 2026 рік знижено до <strong>1,1%</strong>, на 2027 рік залишено на рівні <strong>1,2%</strong>;</li>
<li><strong>Японія</strong>: прогноз на 2026 рік знижено до <strong>0,8%</strong>, на 2027 рік залишено на рівні <strong>0,9%</strong>;</li>
<li><strong>Китай</strong>: прогноз на 2026 рік підвищено до <strong>4,6%</strong>, на 2027 рік залишено на рівні <strong>4,5%</strong>;</li>
<li><strong>Індія</strong>: прогноз — <strong>6,6% у 2026 році</strong> та <strong>6,5% у 2027 році</strong>;</li>
<li><strong>Бразилія</strong>: прогноз — <strong>2,0% у 2026 році</strong> та <strong>2,2% у 2027 році</strong>;</li>
<li><strong>росія</strong>: прогноз — <strong>1,3% у 2026 році</strong> та <strong>1,5% у 2027 році</strong>.</li>
</ul>
<p>Ключовий висновок із цих цифр полягає в тому, що основний приріст нафтового попиту надалі формують не країни ОЕСР, а економіки, що розвиваються. <strong>ОЕСР</strong> — це Організація економічного співробітництва та розвитку, група переважно розвинених економік. Саме поза цією групою ринок бачить найбільший потенціал приросту споживання.</p>
<h4>Попит на нафту: у 2027 році очікується прискорення</h4>
<p>Світовий попит на нафту у 2026 році, за прогнозом ОПЕК, зросте на <strong>1,2 млн барелів на добу</strong> у річному вимірі. Із цього приросту:</p>
<ul>
<li>країни ОЕСР додадуть близько <strong>0,1 млн барелів на добу</strong>;</li>
<li>країни поза ОЕСР забезпечать близько <strong>1,1 млн барелів на добу</strong>.</li>
</ul>
<p>У 2027 році прогноз зростання світового попиту підвищено приблизно на <strong>0,2 млн барелів на добу</strong> порівняно з попередньою оцінкою. Очікуване зростання становить близько <strong>1,5 млн барелів на добу</strong>, з яких:</p>
<ul>
<li>ОЕСР — <strong>0,2 млн барелів на добу</strong>;</li>
<li>країни поза ОЕСР — близько <strong>1,3 млн барелів на добу</strong>.</li>
</ul>
<p>Навіть за помірного економічного зростання у розвинених країнах глобальний попит залишається достатньо сильним, щоб підтримувати напруження в балансі сировини та нафтопродуктів.</p>
<h4>Постачання: видобуток країн DoC у квітні різко скоротився</h4>
<p><strong>Non-DoC liquids production</strong> — це видобуток рідких вуглеводнів у країнах, які не беруть участі в Declaration of Cooperation. <strong>DoC</strong>, або Declaration of Cooperation, — це формат співпраці країн ОПЕК та партнерів ОПЕК+, які координують нафтову політику.</p>
<p>ОПЕК прогнозує, що видобуток рідких вуглеводнів у країнах поза DoC зросте приблизно на <strong>0,6 млн барелів на добу</strong> у 2026 році. Основними драйверами мають бути <strong>Бразилія, США, Канада й Аргентина</strong>. У 2027 році приріст також очікується на рівні близько <strong>0,6 млн барелів на добу</strong>, переважно за рахунок <strong>Катару, Бразилії, Канади й Аргентини</strong>.</p>
<p><strong>NGLs</strong>, або natural gas liquids, — це рідкі вуглеводні, які виділяють із природного газу. Разом із неконвенційними рідинами у країнах DoC вони мають зрости приблизно на <strong>0,1 млн барелів на добу</strong> у 2026 році, до середнього рівня близько <strong>8,8 млн барелів на добу</strong>. У 2027 році очікується ще один приріст близько <strong>0,1 млн барелів на добу</strong>, до <strong>8,9 млн барелів на добу</strong>.</p>
<p>Найважливіший короткостроковий сигнал — квітневе скорочення видобутку сирої нафти країнами DoC. За вторинними джерелами, виробництво знизилося на <strong>1,74 млн барелів на добу</strong> порівняно з попереднім місяцем і становило близько <strong>33,19 млн барелів на добу</strong>.</p>
<h4>Нафтопереробка: Європа відновлює випуск, але маржа падає</h4>
<p>Маржа нафтопереробки у Північній півкулі знизилася під тиском дорожчої сировини та відновлення завантаження європейських НПЗ. <strong>Маржа НПЗ</strong> — це різниця між вартістю вироблених нафтопродуктів і ціною нафти, з урахуванням структури виходу продуктів. Коли нафта дорожчає швидше, ніж бензин, дизель, авіапальне чи інші продукти, маржа стискається.</p>
<ul>
<li>На <strong>узбережжі Мексиканської затоки США</strong> маржа знизилася, але зберегла більшу частину приросту попереднього місяця.</li>
<li>Найслабшими були середня та нижня частини бареля, особливо <strong>jet/kerosene</strong>, тобто авіаційний гас і гасові фракції.</li>
<li>У <strong>Роттердамі</strong> маржа знизилася двозначними темпами, із відчутними втратами по всій структурі нафтопродуктів.</li>
<li>У <strong>Сінгапурі</strong> маржа, навпаки, зросла через нижче завантаження НПЗ, спричинене обмеженою доступністю сирої нафти.</li>
</ul>
<p>У Південно-Східній Азії регіональний баланс нафтопродуктів став жорсткішим, що створило суттєвий підвищувальний тиск на ключові crack spreads. <strong>Crack spread</strong> — це різниця між ціною нафтопродукту та ціною сирої нафти, яка показує економіку переробки окремого продукту.</p>
<h4>Танкерний ринок: логістика дорожчає там, де потрібно шукати альтернативне постачання</h4>
<p>У квітні перебої в торгівлі продовжували впливати на спотові фрахтові ставки танкерів. <strong>Dirty tankers</strong> перевозять сиру нафту та важкі нафтопродукти, а <strong>clean tankers</strong> — світлі нафтопродукти, зокрема бензин, дизельне пальне, авіапальне та інші очищені продукти.</p>
<p>Ставки на окремих маршрутах знизилися після рекордних рівнів попереднього місяця, але залишалися значно вищими за торішні показники:</p>
<ul>
<li>на маршруті <strong>Західна Африка — Схід</strong> спотові ставки VLCC знизилися на <strong>26%</strong> за місяць, але залишалися на <strong>129%</strong> вищими, ніж у відповідному місяці минулого року (<strong>VLCC</strong> — це very large crude carrier, надвеликий танкер для перевезення сирої нафти);</li>
<li>ставки <strong>Suezmax</strong> також помірно знизилися після підвищених рівнів попереднього місяця;</li>
<li>на маршруті <strong>узбережжя Мексиканської затоки США — Європа</strong> ставки впали на <strong>23%</strong> за місяць;</li>
<li>ставки <strong>Aframax</strong> у Середземномор’ї знизилися на <strong>17%</strong>, відігравши значну частину попереднього зростання.</li>
</ul>
<p>Водночас ставки clean tankers посилилися через порушення торговельних потоків і потребу шукати альтернативне постачання. На маршруті <strong>Сінгапур — Схід</strong> ставки зросли на <strong>36%</strong> за місяць, а в Середземномор’ї — на <strong>21%</strong>.</p>
<h4>Торгівля нафтою й нафтопродуктами: США нарощують експорт, Європа змінює структуру потоків</h4>
<p>У квітні імпорт сирої нафти до США впав до п’ятимісячного мінімуму — у середньому лише <strong>5,8 млн барелів на добу</strong>. Причина — зниження потоків із Близького Сходу та Латинської Америки.</p>
<p>Водночас експорт сирої нафти зі США досяг рекордного рівня — за тижневими даними, близько <strong>5,3 млн барелів на добу</strong>, зокрема завдяки збільшенню потоків до Японії та Південної Кореї. Експорт нафтопродуктів зі США у квітні також встановив рекорд — <strong>7,7 млн барелів на добу</strong>, головним драйвером стало сильне зростання експорту дистилятного пального.</p>
<p>У березні імпорт сирої нафти до країн ОЕСР Європи знизився порівняно з попереднім місяцем. Менші потоки зі США частково компенсувалися збільшенням постачання з Канади та Мексики. Імпорт нафтопродуктів також знизився: падіння jet/kerosene та LPG переважило зростання потоків газойлю. Експорт нафтопродуктів із ОЕСР Європи зріс завдяки більшим потокам бензину, попри зменшення експорту нафти.</p>
<p>В Азії сигнали також показують ослаблення окремих імпортних потоків:</p>
<ul>
<li>у <strong>Японії</strong> імпорт сирої нафти у березні впав до восьмимісячного мінімуму, а імпорт нафтопродуктів — до найнижчого рівня з <strong>2017 року</strong>, насамперед через LPG, нафту та авіапальне;</li>
<li>експорт нафтопродуктів із Японії знизився до семимісячного мінімуму через менші потоки газойлю й бензину;</li>
<li>імпорт сирої нафти до <strong>Китаю</strong> у березні знизився з підвищених рівнів попереднього місяця до <strong>11,8 млн барелів на добу</strong>, попри збереження сильних потоків дисконтованої нафти;</li>
<li>імпорт нафтопродуктів до Китаю вперше за рік опустився нижче <strong>2 млн барелів на добу</strong> через менші потоки нафти;</li>
<li>експорт нафтопродуктів із Китаю, попри урядові кроки з його обмеження, зріс до <strong>1,1 млн барелів на добу</strong>, хоча у квітні очікувалося зниження.</li>
</ul>
<p>В Індії імпорт сирої нафти у березні впав до восьмимісячного мінімуму — <strong>4,5 млн барелів на добу</strong>. Скорочення становило <strong>775 тис. барелів на добу</strong>, або майже <strong>15%</strong> за місяць. Імпорт нафтопродуктів до Індії впав до найнижчого рівня з <strong>2018 року</strong> через різке скорочення LPG, який Індія переважно отримує з Близького Сходу.</p>
<h4>Комерційні запаси: продукти скорочуються швидше, ніж зростає сира нафта</h4>
<p>Попередні дані за березень 2026 року показують, що комерційні запаси нафти в країнах ОЕСР знизилися на <strong>21,6 млн барелів</strong> за місяць і становили <strong>2 774 млн барелів</strong>.</p>
<p>Цей рівень був:</p>
<ul>
<li>на <strong>25,0 млн барелів</strong> вищим, ніж рік тому;</li>
<li>на <strong>8,3 млн барелів</strong> вищим за останнє п’ятирічне середнє;</li>
<li>на <strong>139,9 млн барелів</strong> нижчим за середній рівень 2015–2019 років.</li>
</ul>
<p>Структура запасів важливіша за загальну цифру. Запаси сирої нафти в ОЕСР зросли на <strong>26,8 млн барелів</strong>, тоді як запаси нафтопродуктів зменшилися на <strong>48,4 млн барелів</strong>. Саме скорочення продуктів створює прямий ризик для ринку пального, бо бензин, дизель, LPG, авіапальне й газойль — це вже готові або близькі до споживання продукти.</p>
<ul>
<li>Комерційні запаси сирої нафти ОЕСР становили <strong>1 348 млн барелів</strong>.</li>
<li>Це на <strong>10,1 млн барелів</strong> більше, ніж рік тому, але на <strong>15,3 млн барелів</strong> нижче за останнє п’ятирічне середнє.</li>
<li>Порівняно із середнім рівнем 2015–2019 років запаси сирої нафти були нижчими на <strong>114,6 млн барелів</strong>.</li>
<li>Сукупні запаси нафтопродуктів ОЕСР становили <strong>1 426 млн барелів</strong>.</li>
<li>Це на <strong>14,9 млн барелів</strong> більше, ніж рік тому, і на <strong>23,6 млн барелів</strong> вище за останнє п’ятирічне середнє, але на <strong>25,3 млн барелів</strong> нижче за середній рівень 2015–2019 років.</li>
</ul>
<p>У днях майбутнього покриття комерційні запаси ОЕСР у березні знизилися на <strong>1 день</strong>, до <strong>61 дня</strong>. Це на <strong>0,8 дня</strong> більше, ніж у березні 2025 року, але на <strong>0,2 дня</strong> нижче за останнє п’ятирічне середнє та на <strong>1,4 дня</strong> нижче за середній рівень 2015–2019 років.</p>
<h4>Баланс попиту й постачання: потреба в нафті країн DoC знижена на 2026 рік</h4>
<p>Попит на нафту країн DoC у 2026 році переглянуто вниз на <strong>0,2 млн барелів на добу</strong> порівняно з попередньою оцінкою — до <strong>42,7 млн барелів на добу</strong>. Водночас це приблизно на <strong>0,4 млн барелів на добу</strong> більше, ніж у 2025 році.</p>
<p>На 2027 рік прогноз попиту на нафту країн DoC залишено без змін — <strong>43,6 млн барелів на добу</strong>. Це приблизно на <strong>0,8 млн барелів на добу</strong> вище за прогноз 2026 року.</p>
<p>Такий баланс означає, що ринок не виходить із зони структурної напруги. Попит зростає, постачання поза DoC додає лише близько <strong>0,6 млн барелів на добу</strong> на рік, а скорочення запасів нафтопродуктів і дорожча логістика посилюють чутливість цін на бензин, дизельне пальне, LPG та авіапальне до будь-яких нових перебоїв.</p>
<h4>Висновки</h4>
<p>Квітнева картина ОПЕК показує не просто коливання нафтових котирувань, а одночасне накладання кількох факторів:</p>
<ul>
<li><strong>дорога сировина</strong> підтримує високий рівень витрат для НПЗ;</li>
<li><strong>відновлення європейської переробки</strong> тисне на маржу в Роттердамі;</li>
<li><strong>обмежена доступність сирої нафти в Азії</strong> підтримує маржу в Сінгапурі;</li>
<li><strong>дорожчий фрахт clean tankers</strong> ускладнює альтернативне постачання світлих нафтопродуктів;</li>
<li><strong>скорочення запасів продуктів на 48,4 млн барелів</strong> в ОЕСР створює додаткову вразливість для споживчих ринків.</li>
</ul>
<p>Для Європи особливо важливе поєднання двох сигналів: зниження маржі в Роттердамі та зміна структури імпорту нафтопродуктів, де падіння jet/kerosene і LPG переважило зростання газойлю. Це означає, що навіть за відновлення випуску НПЗ ринок окремих продуктів може залишатися нерівномірним, а ціни — чутливими до логістики, вартості нафти та доступності альтернативного постачання.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a>- енергетичне видання НТЦ &#171;Псіхєя&#187;</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://momr.opec.org/pdf-download/index.php" target="_blank">OPEC</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30366-OPEC.jpg" alt="ОПЕК фіксує нервовий ринок нафти: дорогий Brent, слабші запаси й тиск на маржу НПЗ"/><br /><p>Квітневі дані ОПЕК показують ринок без єдиного цінового сигналу: кошик OPEC Reference Basket подешевшав, тоді як ф’ючерси Brent і WTI зросли. Попит на нафту у 2026 році має додати 1,2 млн барелів на добу, але торгівля, танкерні ставки, нафтопереробка та комерційні запаси демонструють напруження, яке безпосередньо впливає на собівартість пального й баланс нафтопродуктів у Європі та Азії.</p>
<h3>ОПЕК фіксує нервовий ринок нафти: дорогий Brent, слабші запаси й тиск на маржу НПЗ</h3>
<h4>Ціни на нафту: ринок залишається у стані дефіцитних очікувань</h4>
<p>У квітні нафтовий ринок рухався різноспрямовано. <strong>OPEC Reference Basket</strong>, тобто середня ціна кошика сортів нафти країн ОПЕК, знизився на <strong>7,57 дол./бар.</strong> порівняно з попереднім місяцем і в середньому становив <strong>108,79 дол./бар.</strong></p>
<p>Водночас ключові біржові індикатори для Атлантичного басейну зросли:</p>
<ul>
<li><strong>ICE Brent</strong> — найближчий ф’ючерсний контракт на північноморську нафту Brent — подорожчав на <strong>2,86 дол./бар.</strong>, до <strong>102,46 дол./бар.</strong>;</li>
<li><strong>NYMEX WTI</strong> — американський ф’ючерсний контракт на West Texas Intermediate — зріс на <strong>7,67 дол./бар.</strong>, до <strong>98,67 дол./бар.</strong>;</li>
<li><strong>GME Oman</strong> — орієнтир для близькосхідної нафти Oman — знизився на <strong>20,65 дол./бар.</strong>, до <strong>103,91 дол./бар.</strong>;</li>
<li>спред між Brent і WTI скоротився на <strong>4,81 дол./бар.</strong> і в середньому становив <strong>3,79 дол./бар.</strong>.</li>
</ul>
<p>Скорочення спреду Brent-WTI означає, що американська WTI дорожчала швидше за Brent. Для ринку нафтопродуктів це важливо, бо зміна співвідношення між маркерними сортами впливає на економіку експорту, імпорту, переробки та арбітражу між регіонами.</p>
<p>Форвардні криві ICE Brent і NYMEX WTI стали ще крутішими в режимі <strong>backwardation</strong>. Це ситуація, коли найближчі контракти дорожчі за дальні, що зазвичай вказує на високу цінність фізичної нафти «тут і зараз». Крива GME Oman у квітні стала більш пласкою, але також залишилася у сильній backwardation через перебої з постачанням сірчистої нафти.</p>
<h4>Світова економіка: попит підтримують країни поза ОЕСР</h4>
<p>ОПЕК залишила прогноз зростання світової економіки без змін: <strong>3,1% у 2026 році</strong> та <strong>3,2% у 2027 році</strong>. Це базовий макроекономічний фон, на якому формується споживання нафти й нафтопродуктів.</p>
<ul>
<li><strong>США</strong>: прогноз зростання — <strong>2,2% у 2026 році</strong> та <strong>2,0% у 2027 році</strong>;</li>
<li><strong>Єврозона</strong>: прогноз на 2026 рік знижено до <strong>1,1%</strong>, на 2027 рік залишено на рівні <strong>1,2%</strong>;</li>
<li><strong>Японія</strong>: прогноз на 2026 рік знижено до <strong>0,8%</strong>, на 2027 рік залишено на рівні <strong>0,9%</strong>;</li>
<li><strong>Китай</strong>: прогноз на 2026 рік підвищено до <strong>4,6%</strong>, на 2027 рік залишено на рівні <strong>4,5%</strong>;</li>
<li><strong>Індія</strong>: прогноз — <strong>6,6% у 2026 році</strong> та <strong>6,5% у 2027 році</strong>;</li>
<li><strong>Бразилія</strong>: прогноз — <strong>2,0% у 2026 році</strong> та <strong>2,2% у 2027 році</strong>;</li>
<li><strong>росія</strong>: прогноз — <strong>1,3% у 2026 році</strong> та <strong>1,5% у 2027 році</strong>.</li>
</ul>
<p>Ключовий висновок із цих цифр полягає в тому, що основний приріст нафтового попиту надалі формують не країни ОЕСР, а економіки, що розвиваються. <strong>ОЕСР</strong> — це Організація економічного співробітництва та розвитку, група переважно розвинених економік. Саме поза цією групою ринок бачить найбільший потенціал приросту споживання.</p>
<h4>Попит на нафту: у 2027 році очікується прискорення</h4>
<p>Світовий попит на нафту у 2026 році, за прогнозом ОПЕК, зросте на <strong>1,2 млн барелів на добу</strong> у річному вимірі. Із цього приросту:</p>
<ul>
<li>країни ОЕСР додадуть близько <strong>0,1 млн барелів на добу</strong>;</li>
<li>країни поза ОЕСР забезпечать близько <strong>1,1 млн барелів на добу</strong>.</li>
</ul>
<p>У 2027 році прогноз зростання світового попиту підвищено приблизно на <strong>0,2 млн барелів на добу</strong> порівняно з попередньою оцінкою. Очікуване зростання становить близько <strong>1,5 млн барелів на добу</strong>, з яких:</p>
<ul>
<li>ОЕСР — <strong>0,2 млн барелів на добу</strong>;</li>
<li>країни поза ОЕСР — близько <strong>1,3 млн барелів на добу</strong>.</li>
</ul>
<p>Навіть за помірного економічного зростання у розвинених країнах глобальний попит залишається достатньо сильним, щоб підтримувати напруження в балансі сировини та нафтопродуктів.</p>
<h4>Постачання: видобуток країн DoC у квітні різко скоротився</h4>
<p><strong>Non-DoC liquids production</strong> — це видобуток рідких вуглеводнів у країнах, які не беруть участі в Declaration of Cooperation. <strong>DoC</strong>, або Declaration of Cooperation, — це формат співпраці країн ОПЕК та партнерів ОПЕК+, які координують нафтову політику.</p>
<p>ОПЕК прогнозує, що видобуток рідких вуглеводнів у країнах поза DoC зросте приблизно на <strong>0,6 млн барелів на добу</strong> у 2026 році. Основними драйверами мають бути <strong>Бразилія, США, Канада й Аргентина</strong>. У 2027 році приріст також очікується на рівні близько <strong>0,6 млн барелів на добу</strong>, переважно за рахунок <strong>Катару, Бразилії, Канади й Аргентини</strong>.</p>
<p><strong>NGLs</strong>, або natural gas liquids, — це рідкі вуглеводні, які виділяють із природного газу. Разом із неконвенційними рідинами у країнах DoC вони мають зрости приблизно на <strong>0,1 млн барелів на добу</strong> у 2026 році, до середнього рівня близько <strong>8,8 млн барелів на добу</strong>. У 2027 році очікується ще один приріст близько <strong>0,1 млн барелів на добу</strong>, до <strong>8,9 млн барелів на добу</strong>.</p>
<p>Найважливіший короткостроковий сигнал — квітневе скорочення видобутку сирої нафти країнами DoC. За вторинними джерелами, виробництво знизилося на <strong>1,74 млн барелів на добу</strong> порівняно з попереднім місяцем і становило близько <strong>33,19 млн барелів на добу</strong>.</p>
<h4>Нафтопереробка: Європа відновлює випуск, але маржа падає</h4>
<p>Маржа нафтопереробки у Північній півкулі знизилася під тиском дорожчої сировини та відновлення завантаження європейських НПЗ. <strong>Маржа НПЗ</strong> — це різниця між вартістю вироблених нафтопродуктів і ціною нафти, з урахуванням структури виходу продуктів. Коли нафта дорожчає швидше, ніж бензин, дизель, авіапальне чи інші продукти, маржа стискається.</p>
<ul>
<li>На <strong>узбережжі Мексиканської затоки США</strong> маржа знизилася, але зберегла більшу частину приросту попереднього місяця.</li>
<li>Найслабшими були середня та нижня частини бареля, особливо <strong>jet/kerosene</strong>, тобто авіаційний гас і гасові фракції.</li>
<li>У <strong>Роттердамі</strong> маржа знизилася двозначними темпами, із відчутними втратами по всій структурі нафтопродуктів.</li>
<li>У <strong>Сінгапурі</strong> маржа, навпаки, зросла через нижче завантаження НПЗ, спричинене обмеженою доступністю сирої нафти.</li>
</ul>
<p>У Південно-Східній Азії регіональний баланс нафтопродуктів став жорсткішим, що створило суттєвий підвищувальний тиск на ключові crack spreads. <strong>Crack spread</strong> — це різниця між ціною нафтопродукту та ціною сирої нафти, яка показує економіку переробки окремого продукту.</p>
<h4>Танкерний ринок: логістика дорожчає там, де потрібно шукати альтернативне постачання</h4>
<p>У квітні перебої в торгівлі продовжували впливати на спотові фрахтові ставки танкерів. <strong>Dirty tankers</strong> перевозять сиру нафту та важкі нафтопродукти, а <strong>clean tankers</strong> — світлі нафтопродукти, зокрема бензин, дизельне пальне, авіапальне та інші очищені продукти.</p>
<p>Ставки на окремих маршрутах знизилися після рекордних рівнів попереднього місяця, але залишалися значно вищими за торішні показники:</p>
<ul>
<li>на маршруті <strong>Західна Африка — Схід</strong> спотові ставки VLCC знизилися на <strong>26%</strong> за місяць, але залишалися на <strong>129%</strong> вищими, ніж у відповідному місяці минулого року (<strong>VLCC</strong> — це very large crude carrier, надвеликий танкер для перевезення сирої нафти);</li>
<li>ставки <strong>Suezmax</strong> також помірно знизилися після підвищених рівнів попереднього місяця;</li>
<li>на маршруті <strong>узбережжя Мексиканської затоки США — Європа</strong> ставки впали на <strong>23%</strong> за місяць;</li>
<li>ставки <strong>Aframax</strong> у Середземномор’ї знизилися на <strong>17%</strong>, відігравши значну частину попереднього зростання.</li>
</ul>
<p>Водночас ставки clean tankers посилилися через порушення торговельних потоків і потребу шукати альтернативне постачання. На маршруті <strong>Сінгапур — Схід</strong> ставки зросли на <strong>36%</strong> за місяць, а в Середземномор’ї — на <strong>21%</strong>.</p>
<h4>Торгівля нафтою й нафтопродуктами: США нарощують експорт, Європа змінює структуру потоків</h4>
<p>У квітні імпорт сирої нафти до США впав до п’ятимісячного мінімуму — у середньому лише <strong>5,8 млн барелів на добу</strong>. Причина — зниження потоків із Близького Сходу та Латинської Америки.</p>
<p>Водночас експорт сирої нафти зі США досяг рекордного рівня — за тижневими даними, близько <strong>5,3 млн барелів на добу</strong>, зокрема завдяки збільшенню потоків до Японії та Південної Кореї. Експорт нафтопродуктів зі США у квітні також встановив рекорд — <strong>7,7 млн барелів на добу</strong>, головним драйвером стало сильне зростання експорту дистилятного пального.</p>
<p>У березні імпорт сирої нафти до країн ОЕСР Європи знизився порівняно з попереднім місяцем. Менші потоки зі США частково компенсувалися збільшенням постачання з Канади та Мексики. Імпорт нафтопродуктів також знизився: падіння jet/kerosene та LPG переважило зростання потоків газойлю. Експорт нафтопродуктів із ОЕСР Європи зріс завдяки більшим потокам бензину, попри зменшення експорту нафти.</p>
<p>В Азії сигнали також показують ослаблення окремих імпортних потоків:</p>
<ul>
<li>у <strong>Японії</strong> імпорт сирої нафти у березні впав до восьмимісячного мінімуму, а імпорт нафтопродуктів — до найнижчого рівня з <strong>2017 року</strong>, насамперед через LPG, нафту та авіапальне;</li>
<li>експорт нафтопродуктів із Японії знизився до семимісячного мінімуму через менші потоки газойлю й бензину;</li>
<li>імпорт сирої нафти до <strong>Китаю</strong> у березні знизився з підвищених рівнів попереднього місяця до <strong>11,8 млн барелів на добу</strong>, попри збереження сильних потоків дисконтованої нафти;</li>
<li>імпорт нафтопродуктів до Китаю вперше за рік опустився нижче <strong>2 млн барелів на добу</strong> через менші потоки нафти;</li>
<li>експорт нафтопродуктів із Китаю, попри урядові кроки з його обмеження, зріс до <strong>1,1 млн барелів на добу</strong>, хоча у квітні очікувалося зниження.</li>
</ul>
<p>В Індії імпорт сирої нафти у березні впав до восьмимісячного мінімуму — <strong>4,5 млн барелів на добу</strong>. Скорочення становило <strong>775 тис. барелів на добу</strong>, або майже <strong>15%</strong> за місяць. Імпорт нафтопродуктів до Індії впав до найнижчого рівня з <strong>2018 року</strong> через різке скорочення LPG, який Індія переважно отримує з Близького Сходу.</p>
<h4>Комерційні запаси: продукти скорочуються швидше, ніж зростає сира нафта</h4>
<p>Попередні дані за березень 2026 року показують, що комерційні запаси нафти в країнах ОЕСР знизилися на <strong>21,6 млн барелів</strong> за місяць і становили <strong>2 774 млн барелів</strong>.</p>
<p>Цей рівень був:</p>
<ul>
<li>на <strong>25,0 млн барелів</strong> вищим, ніж рік тому;</li>
<li>на <strong>8,3 млн барелів</strong> вищим за останнє п’ятирічне середнє;</li>
<li>на <strong>139,9 млн барелів</strong> нижчим за середній рівень 2015–2019 років.</li>
</ul>
<p>Структура запасів важливіша за загальну цифру. Запаси сирої нафти в ОЕСР зросли на <strong>26,8 млн барелів</strong>, тоді як запаси нафтопродуктів зменшилися на <strong>48,4 млн барелів</strong>. Саме скорочення продуктів створює прямий ризик для ринку пального, бо бензин, дизель, LPG, авіапальне й газойль — це вже готові або близькі до споживання продукти.</p>
<ul>
<li>Комерційні запаси сирої нафти ОЕСР становили <strong>1 348 млн барелів</strong>.</li>
<li>Це на <strong>10,1 млн барелів</strong> більше, ніж рік тому, але на <strong>15,3 млн барелів</strong> нижче за останнє п’ятирічне середнє.</li>
<li>Порівняно із середнім рівнем 2015–2019 років запаси сирої нафти були нижчими на <strong>114,6 млн барелів</strong>.</li>
<li>Сукупні запаси нафтопродуктів ОЕСР становили <strong>1 426 млн барелів</strong>.</li>
<li>Це на <strong>14,9 млн барелів</strong> більше, ніж рік тому, і на <strong>23,6 млн барелів</strong> вище за останнє п’ятирічне середнє, але на <strong>25,3 млн барелів</strong> нижче за середній рівень 2015–2019 років.</li>
</ul>
<p>У днях майбутнього покриття комерційні запаси ОЕСР у березні знизилися на <strong>1 день</strong>, до <strong>61 дня</strong>. Це на <strong>0,8 дня</strong> більше, ніж у березні 2025 року, але на <strong>0,2 дня</strong> нижче за останнє п’ятирічне середнє та на <strong>1,4 дня</strong> нижче за середній рівень 2015–2019 років.</p>
<h4>Баланс попиту й постачання: потреба в нафті країн DoC знижена на 2026 рік</h4>
<p>Попит на нафту країн DoC у 2026 році переглянуто вниз на <strong>0,2 млн барелів на добу</strong> порівняно з попередньою оцінкою — до <strong>42,7 млн барелів на добу</strong>. Водночас це приблизно на <strong>0,4 млн барелів на добу</strong> більше, ніж у 2025 році.</p>
<p>На 2027 рік прогноз попиту на нафту країн DoC залишено без змін — <strong>43,6 млн барелів на добу</strong>. Це приблизно на <strong>0,8 млн барелів на добу</strong> вище за прогноз 2026 року.</p>
<p>Такий баланс означає, що ринок не виходить із зони структурної напруги. Попит зростає, постачання поза DoC додає лише близько <strong>0,6 млн барелів на добу</strong> на рік, а скорочення запасів нафтопродуктів і дорожча логістика посилюють чутливість цін на бензин, дизельне пальне, LPG та авіапальне до будь-яких нових перебоїв.</p>
<h4>Висновки</h4>
<p>Квітнева картина ОПЕК показує не просто коливання нафтових котирувань, а одночасне накладання кількох факторів:</p>
<ul>
<li><strong>дорога сировина</strong> підтримує високий рівень витрат для НПЗ;</li>
<li><strong>відновлення європейської переробки</strong> тисне на маржу в Роттердамі;</li>
<li><strong>обмежена доступність сирої нафти в Азії</strong> підтримує маржу в Сінгапурі;</li>
<li><strong>дорожчий фрахт clean tankers</strong> ускладнює альтернативне постачання світлих нафтопродуктів;</li>
<li><strong>скорочення запасів продуктів на 48,4 млн барелів</strong> в ОЕСР створює додаткову вразливість для споживчих ринків.</li>
</ul>
<p>Для Європи особливо важливе поєднання двох сигналів: зниження маржі в Роттердамі та зміна структури імпорту нафтопродуктів, де падіння jet/kerosene і LPG переважило зростання газойлю. Це означає, що навіть за відновлення випуску НПЗ ринок окремих продуктів може залишатися нерівномірним, а ціни — чутливими до логістики, вартості нафти та доступності альтернативного постачання.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a>- енергетичне видання НТЦ &#171;Псіхєя&#187;</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://momr.opec.org/pdf-download/index.php" target="_blank">OPEC</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/14/153969/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Нафта може залишитися дорогою: Citi бачить ризик зростання Brent через складні переговори США та Ірану</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/12/nafta-mozhe-zalishitisya-dorogoyu-citi-bachit-rizik-zrostannya-brent-cherez-skladni-peregovori-ssha-ta-iranu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/12/nafta-mozhe-zalishitisya-dorogoyu-citi-bachit-rizik-zrostannya-brent-cherez-skladni-peregovori-ssha-ta-iranu/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 12 May 2026 05:57:40 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[Citi]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[Reuters]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153945</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30348-Нефть.jpg" alt="Нафта може залишитися дорогою: Citi бачить ризик зростання Brent через складні переговори США та Ірану"/><br />Нафтовий ринок отримав новий сигнал ризику: за оцінкою Citi, ціни можуть зрости далі, якщо переговори США та Ірану залишатимуться складними. Базовий прогноз банку передбачає Brent на рівні 120 доларів за барель у найближчі 0–3 місяці, але ринок, на думку Citi, все ще недооцінює тривалість і крайні сценарії ризику. Нафта під тиском геополітики За оцінкою Citi, [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30348-Нефть.jpg" alt="Нафта може залишитися дорогою: Citi бачить ризик зростання Brent через складні переговори США та Ірану"/><br /><p>Нафтовий ринок отримав новий сигнал ризику: за оцінкою Citi, ціни можуть зрости далі, якщо переговори США та Ірану залишатимуться складними. Базовий прогноз банку передбачає Brent на рівні <strong>120 доларів за барель</strong> у найближчі 0–3 місяці, але ринок, на думку Citi, все ще недооцінює тривалість і крайні сценарії ризику.</p>
<h2>Нафта під тиском геополітики</h2>
<p>За оцінкою Citi, головним чинником короткострокового ризику залишається складність досягнення домовленості між США та Іраном. Якщо переговори не дадуть швидкого результату, нафтові ціни можуть отримати додатковий імпульс до зростання.</p>
<ul>
<li><strong>Базовий сценарій Citi</strong> передбачає, що порушення в Ормузькій протоці послабляться до кінця травня.</li>
<li><strong>Прогноз Brent на 0–3 місяці</strong> збережено на рівні <strong>120 доларів за барель</strong>.</li>
<li><strong>Середня ціна Brent у II кварталі</strong> очікується на рівні <strong>110 доларів за барель</strong>.</li>
<li><strong>У III кварталі</strong> Citi прогнозує послаблення до <strong>95 доларів за барель</strong>.</li>
<li><strong>У IV кварталі</strong> очікується зниження до <strong>80 доларів за барель</strong>.</li>
</ul>
<h2>Що стримує подорожчання</h2>
<p>Попри геополітичну напругу, ринок отримує кілька чинників, які пом’якшують ціновий удар. Citi вказує, що вплив ризиків частково компенсують скорочення запасів, вивільнення нафти зі Стратегічного нафтового резерву, слабший попит, зменшення імпорту Китаєм та періодичні ознаки деескалації.</p>
<ul>
<li><strong>Китай міг скоротити імпорт нафти приблизно на 2,4 млн барелів на добу</strong> у квітні та травні.</li>
<li>За даними відстеження суден, імпорт Китаю міг знизитися до <strong>близько 9,2 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Для порівняння, середній рівень імпорту Китаю у 2025 році становив <strong>близько 11,6 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Таке зниження попиту з боку Китаю зменшило напруження на світовому нафтовому ринку.</li>
</ul>
<h2>Головний висновок Citi</h2>
<p>Ключова оцінка банку полягає в тому, що ринок занадто спокійно оцінює ризики. Навіть якщо базовий сценарій передбачає послаблення порушень до кінця травня, тривалість кризи та крайні сценарії можуть мати більший вплив на ціни, ніж зараз закладено у котируваннях.</p>
<blockquote><p>«Ми й надалі вважаємо, що нафтові ринки недооцінюють тривалість і крайні ризики», — Citi.</p></blockquote>
<p>Водночас прогноз Citi показує не лише ризик зростання, а й очікування поступового охолодження ринку: від <strong>110 доларів за барель</strong> у II кварталі до <strong>80 доларів за барель</strong> у IV кварталі. Це означає, що подальша динаміка залежатиме від тривалості геополітичної напруги та реального стану постачання через Ормузьку протоку.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/citi-says-oil-could-rise-further-if-us-iran-talks-remain-thorny-2026-05-08/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30348-Нефть.jpg" alt="Нафта може залишитися дорогою: Citi бачить ризик зростання Brent через складні переговори США та Ірану"/><br /><p>Нафтовий ринок отримав новий сигнал ризику: за оцінкою Citi, ціни можуть зрости далі, якщо переговори США та Ірану залишатимуться складними. Базовий прогноз банку передбачає Brent на рівні <strong>120 доларів за барель</strong> у найближчі 0–3 місяці, але ринок, на думку Citi, все ще недооцінює тривалість і крайні сценарії ризику.</p>
<h2>Нафта під тиском геополітики</h2>
<p>За оцінкою Citi, головним чинником короткострокового ризику залишається складність досягнення домовленості між США та Іраном. Якщо переговори не дадуть швидкого результату, нафтові ціни можуть отримати додатковий імпульс до зростання.</p>
<ul>
<li><strong>Базовий сценарій Citi</strong> передбачає, що порушення в Ормузькій протоці послабляться до кінця травня.</li>
<li><strong>Прогноз Brent на 0–3 місяці</strong> збережено на рівні <strong>120 доларів за барель</strong>.</li>
<li><strong>Середня ціна Brent у II кварталі</strong> очікується на рівні <strong>110 доларів за барель</strong>.</li>
<li><strong>У III кварталі</strong> Citi прогнозує послаблення до <strong>95 доларів за барель</strong>.</li>
<li><strong>У IV кварталі</strong> очікується зниження до <strong>80 доларів за барель</strong>.</li>
</ul>
<h2>Що стримує подорожчання</h2>
<p>Попри геополітичну напругу, ринок отримує кілька чинників, які пом’якшують ціновий удар. Citi вказує, що вплив ризиків частково компенсують скорочення запасів, вивільнення нафти зі Стратегічного нафтового резерву, слабший попит, зменшення імпорту Китаєм та періодичні ознаки деескалації.</p>
<ul>
<li><strong>Китай міг скоротити імпорт нафти приблизно на 2,4 млн барелів на добу</strong> у квітні та травні.</li>
<li>За даними відстеження суден, імпорт Китаю міг знизитися до <strong>близько 9,2 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Для порівняння, середній рівень імпорту Китаю у 2025 році становив <strong>близько 11,6 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Таке зниження попиту з боку Китаю зменшило напруження на світовому нафтовому ринку.</li>
</ul>
<h2>Головний висновок Citi</h2>
<p>Ключова оцінка банку полягає в тому, що ринок занадто спокійно оцінює ризики. Навіть якщо базовий сценарій передбачає послаблення порушень до кінця травня, тривалість кризи та крайні сценарії можуть мати більший вплив на ціни, ніж зараз закладено у котируваннях.</p>
<blockquote><p>«Ми й надалі вважаємо, що нафтові ринки недооцінюють тривалість і крайні ризики», — Citi.</p></blockquote>
<p>Водночас прогноз Citi показує не лише ризик зростання, а й очікування поступового охолодження ринку: від <strong>110 доларів за барель</strong> у II кварталі до <strong>80 доларів за барель</strong> у IV кварталі. Це означає, що подальша динаміка залежатиме від тривалості геополітичної напруги та реального стану постачання через Ормузьку протоку.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/citi-says-oil-could-rise-further-if-us-iran-talks-remain-thorny-2026-05-08/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/12/nafta-mozhe-zalishitisya-dorogoyu-citi-bachit-rizik-zrostannya-brent-cherez-skladni-peregovori-ssha-ta-iranu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Новий енергетичний шок: нафта знову перевіряє стійкість Європи</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/07/novij-energetichnij-shok-nafta-znovu-pereviryaye-stijkist-yevropi/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/07/novij-energetichnij-shok-nafta-znovu-pereviryaye-stijkist-yevropi/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 07 May 2026 07:45:14 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy shock]]></category>
		<category><![CDATA[fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний шок]]></category>
		<category><![CDATA[Європа]]></category>
		<category><![CDATA[Инфляция]]></category>
		<category><![CDATA[паливний ринок]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153934</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30338-Евроцентробанк.svg" alt="Новий енергетичний шок: нафта знову перевіряє стійкість Європи"/><br />Європа зіткнулася з другим великим енергетичним шоком за чотири роки. Війна в Ірані та на Близькому Сході, а також закриття Ормузької протоки вже порушують глобальні ланцюги постачання, скорочують доступність нафти й нафтопродуктів та посилюють інфляційний тиск у єврозоні. Ринок нафти: масштаб удару Короткостроковий вплив війни на глобальне постачання нафти оцінюється як більший, ніж у трьох [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30338-Евроцентробанк.svg" alt="Новий енергетичний шок: нафта знову перевіряє стійкість Європи"/><br /><p>Європа зіткнулася з другим великим енергетичним шоком за чотири роки. Війна в Ірані та на Близькому Сході, а також закриття Ормузької протоки вже порушують глобальні ланцюги постачання, скорочують доступність нафти й нафтопродуктів та посилюють інфляційний тиск у єврозоні.</p>
<h3>Ринок нафти: масштаб удару</h3>
<ul>
<li><strong>Короткостроковий вплив війни на глобальне постачання нафти</strong> оцінюється як більший, ніж у трьох попередніх енергетичних кризах 1973, 1979 та 2022 років разом.</li>
<li>Навіть з урахуванням перенаправлення нафтових потоків трубопроводами та використання стратегічних резервів, чисте скорочення постачання оцінюється приблизно у <strong>12 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Це становить близько <strong>11% довоєнного світового постачання нафти</strong>.</li>
<li>Відновлення постачання після війни потребуватиме часу через пошкодження великих нафтових об’єктів.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> нинішній шок є не лише ціновим, а й фізичним дефіцитом пропозиції. Саме тому ризик для ринку нафти й нафтопродуктів є системним.</li>
</ul>
<h3>Нафтопродукти: перші ознаки дефіциту</h3>
<ul>
<li>Закриття Ормузької протоки вплинуло на торгівлю критично важливими товарами, серед яких прямо згадані <strong>нафтопродукти</strong>.</li>
<li>Зафіксовано появу напруги в постачанні, зокрема щодо <strong>авіаційного пального</strong>.</li>
<li>Європа може почати вичерпувати резерви <strong>авіаційного пального та гасу до кінця травня</strong>.</li>
<li>Це може призвести до суттєвих обмежень активності низки галузей, подібних до тих, що спостерігалися під час пандемії COVID-19.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> найближчим вузьким місцем паливного ринку може стати не лише ціна нафти, а й доступність окремих видів пального.</li>
</ul>
<h3>Інфляція: енергетичний удар уже в цінах</h3>
<ul>
<li>Річна загальна інфляція в єврозоні у квітні зросла до <strong>3%</strong>.</li>
<li>Головним чинником став стрибок цін на енергоносії на <strong>10,9%</strong>.</li>
<li>Інфляція без урахування енергоносіїв знизилася до <strong>2,2%</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> джерело прискорення інфляції зосереджене саме в енергетичному компоненті, що підтверджує роль нафтового й паливного ринку як ключового передавача шоку до споживчих цін.</li>
</ul>
<h3>Економіка єврозони: удар по доходах, попиту й інвестиціях</h3>
<ul>
<li>До нового шоку інфляція вже повернулася до цілі, реальні доходи відновилися після попередньої енергетичної кризи, а інвестиції зростали.</li>
<li>Новий енергетичний шок, підвищуючи споживчі ціни й невизначеність, імовірно зменшить реальні доходи та вдарить по внутрішньому попиту.</li>
<li>У першому кварталі зростання економіки вже виявилося нижчим за прогнози — <strong>0,1% квартал до кварталу</strong>.</li>
<li>Опитування свідчать про суттєве погіршення економічних настроїв, зокрема різке падіння довіри споживачів.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> паливний шок може перейти з цінового каналу в канал попиту: споживачі витрачатимуть обережніше, а бізнес відкладатиме інвестиції.</li>
</ul>
<h3>Сценарії ЄЦБ: нафта як головний параметр ризику</h3>
<ul>
<li>У несприятливому сценарії ціна нафти досягає піку <strong>119 доларів за барель</strong> у другому кварталі 2026 року.</li>
<li>У такому сценарії інфляція до 2028 року є сукупно на <strong>1,5 відсоткового пункту</strong> вищою, ніж прогнозувалося в грудні, а зростання — на <strong>0,8 відсоткового пункту</strong> нижчим.</li>
<li>У суворому сценарії ціна нафти досягає <strong>145 доларів за барель</strong> у другому кварталі 2026 року й знижується повільніше.</li>
<li>У цьому сценарії інфляція до 2028 року є сукупно на <strong>6,3 відсоткового пункту</strong> вищою за грудневий прогноз.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> тривалість і глибина нафтового шоку визначатимуть не лише ціну пального, а й траєкторію інфляції, ставок і економічного зростання.</li>
</ul>
<h3>Монетарна політика: ставка залежить від стійкості інфляційних очікувань</h3>
<ul>
<li>ЄЦБ минулого тижня вирішив залишити облікові ставки без змін.</li>
<li>Початкова позиція дає змогу зібрати більше інформації про інтенсивність і ймовірну тривалість шоку.</li>
<li>Інфляція до цього повернулася до середньострокової цілі <strong>2%</strong>, а ставки перебували в оціненому нейтральному діапазоні.</li>
<li>Водночас короткострокові інфляційні очікування, не пов’язані з працею витрати та очікування компаній щодо відпускних цін уже зросли.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> якщо енергетичний шок закріпиться в ширшому кошику споживчих цін, ЄЦБ може бути змушений коригувати ставки.</li>
</ul>
<h3>Енергетична безпека: менше викопного палива як економічний щит</h3>
<ul>
<li>Викопне паливо досі становить <strong>понад половину</strong> загального енергетичного балансу ЄС.</li>
<li>Станом на 2024 рік понад <strong>дві третини</strong> виробництва електроенергії в ЄС припадало на низьковуглецеві джерела.</li>
<li>Відновлювані джерела були найбільшим джерелом генерації — <strong>48%</strong>, атомна енергетика становила ще <strong>23%</strong>.</li>
<li>З 2015 до 2025 року енергоємність ЄС, тобто енергетичні витрати як частка ВВП, знизилася на <strong>32%</strong>.</li>
<li>Споживання енергії стало на <strong>10%</strong> нижчим, ніж у 2021 році.</li>
<li>Обсяги імпорту газу скоротилися на <strong>20%</strong>, але цей показник не є фокусом паливного аналізу.</li>
<li>За оцінкою МВФ, підвищення енергоефективності Європи та чистіший енергетичний баланс за останні п’ять років знизили вартість нинішнього шоку для домогосподарств на <strong>12%</strong> у поточних цінах.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> енергоефективність і диверсифікація зменшують силу удару нафтових і паливних криз по споживачах.</li>
</ul>
<h3>Політичний висновок</h3>
<ul>
<li>Монетарна політика може повернути інфляцію до цілі в середньостроковій перспективі.</li>
<li>Фіскальна політика може пом’якшити удар по економічній активності, але такі заходи мають бути <strong>тимчасовими, адаптованими й адресними</strong> для найбільш вразливих домогосподарств і секторів.</li>
<li>Довгострокова відповідь полягає у зменшенні залежності від викопного палива, інтеграції енергетичного ринку Європи, розвитку мереж і координації енергопостачання.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> для споживачів пального головний ризик полягає не лише в дорожчій нафті, а й у можливому дефіциті окремих нафтопродуктів, який може швидко перейти в обмеження для транспорту, промисловості та послуг.</li>
</ul>
<h3>Пряма позиція ЄЦБ</h3>
<blockquote><p>«Нинішня енергетична криза підкреслює нагальну потребу й надалі зменшувати нашу залежність від викопного палива не лише через кліматичні ризики, а, можливо, ще очевидніше через ризики енергетичної безпеки, які, ймовірно, залишатимуться з нами певний час». — П’єро Чиполлоне, член Виконавчої ради ЄЦБ</p></blockquote>
<blockquote><p>«Щоб бути стійкішими до енергетичних шоків, нам потрібно дотримуватися курсу на енергетичний перехід в ім’я цінової стабільності та економічного процвітання». — П’єро Чиполлоне, член Виконавчої ради ЄЦБ</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.ecb.europa.eu/press/key/date/2026/html/ecb.sp260506~1bbd4ed780.en.html" target="_blank">ecb.europa.eu</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30338-Евроцентробанк.svg" alt="Новий енергетичний шок: нафта знову перевіряє стійкість Європи"/><br /><p>Європа зіткнулася з другим великим енергетичним шоком за чотири роки. Війна в Ірані та на Близькому Сході, а також закриття Ормузької протоки вже порушують глобальні ланцюги постачання, скорочують доступність нафти й нафтопродуктів та посилюють інфляційний тиск у єврозоні.</p>
<h3>Ринок нафти: масштаб удару</h3>
<ul>
<li><strong>Короткостроковий вплив війни на глобальне постачання нафти</strong> оцінюється як більший, ніж у трьох попередніх енергетичних кризах 1973, 1979 та 2022 років разом.</li>
<li>Навіть з урахуванням перенаправлення нафтових потоків трубопроводами та використання стратегічних резервів, чисте скорочення постачання оцінюється приблизно у <strong>12 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Це становить близько <strong>11% довоєнного світового постачання нафти</strong>.</li>
<li>Відновлення постачання після війни потребуватиме часу через пошкодження великих нафтових об’єктів.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> нинішній шок є не лише ціновим, а й фізичним дефіцитом пропозиції. Саме тому ризик для ринку нафти й нафтопродуктів є системним.</li>
</ul>
<h3>Нафтопродукти: перші ознаки дефіциту</h3>
<ul>
<li>Закриття Ормузької протоки вплинуло на торгівлю критично важливими товарами, серед яких прямо згадані <strong>нафтопродукти</strong>.</li>
<li>Зафіксовано появу напруги в постачанні, зокрема щодо <strong>авіаційного пального</strong>.</li>
<li>Європа може почати вичерпувати резерви <strong>авіаційного пального та гасу до кінця травня</strong>.</li>
<li>Це може призвести до суттєвих обмежень активності низки галузей, подібних до тих, що спостерігалися під час пандемії COVID-19.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> найближчим вузьким місцем паливного ринку може стати не лише ціна нафти, а й доступність окремих видів пального.</li>
</ul>
<h3>Інфляція: енергетичний удар уже в цінах</h3>
<ul>
<li>Річна загальна інфляція в єврозоні у квітні зросла до <strong>3%</strong>.</li>
<li>Головним чинником став стрибок цін на енергоносії на <strong>10,9%</strong>.</li>
<li>Інфляція без урахування енергоносіїв знизилася до <strong>2,2%</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> джерело прискорення інфляції зосереджене саме в енергетичному компоненті, що підтверджує роль нафтового й паливного ринку як ключового передавача шоку до споживчих цін.</li>
</ul>
<h3>Економіка єврозони: удар по доходах, попиту й інвестиціях</h3>
<ul>
<li>До нового шоку інфляція вже повернулася до цілі, реальні доходи відновилися після попередньої енергетичної кризи, а інвестиції зростали.</li>
<li>Новий енергетичний шок, підвищуючи споживчі ціни й невизначеність, імовірно зменшить реальні доходи та вдарить по внутрішньому попиту.</li>
<li>У першому кварталі зростання економіки вже виявилося нижчим за прогнози — <strong>0,1% квартал до кварталу</strong>.</li>
<li>Опитування свідчать про суттєве погіршення економічних настроїв, зокрема різке падіння довіри споживачів.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> паливний шок може перейти з цінового каналу в канал попиту: споживачі витрачатимуть обережніше, а бізнес відкладатиме інвестиції.</li>
</ul>
<h3>Сценарії ЄЦБ: нафта як головний параметр ризику</h3>
<ul>
<li>У несприятливому сценарії ціна нафти досягає піку <strong>119 доларів за барель</strong> у другому кварталі 2026 року.</li>
<li>У такому сценарії інфляція до 2028 року є сукупно на <strong>1,5 відсоткового пункту</strong> вищою, ніж прогнозувалося в грудні, а зростання — на <strong>0,8 відсоткового пункту</strong> нижчим.</li>
<li>У суворому сценарії ціна нафти досягає <strong>145 доларів за барель</strong> у другому кварталі 2026 року й знижується повільніше.</li>
<li>У цьому сценарії інфляція до 2028 року є сукупно на <strong>6,3 відсоткового пункту</strong> вищою за грудневий прогноз.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> тривалість і глибина нафтового шоку визначатимуть не лише ціну пального, а й траєкторію інфляції, ставок і економічного зростання.</li>
</ul>
<h3>Монетарна політика: ставка залежить від стійкості інфляційних очікувань</h3>
<ul>
<li>ЄЦБ минулого тижня вирішив залишити облікові ставки без змін.</li>
<li>Початкова позиція дає змогу зібрати більше інформації про інтенсивність і ймовірну тривалість шоку.</li>
<li>Інфляція до цього повернулася до середньострокової цілі <strong>2%</strong>, а ставки перебували в оціненому нейтральному діапазоні.</li>
<li>Водночас короткострокові інфляційні очікування, не пов’язані з працею витрати та очікування компаній щодо відпускних цін уже зросли.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> якщо енергетичний шок закріпиться в ширшому кошику споживчих цін, ЄЦБ може бути змушений коригувати ставки.</li>
</ul>
<h3>Енергетична безпека: менше викопного палива як економічний щит</h3>
<ul>
<li>Викопне паливо досі становить <strong>понад половину</strong> загального енергетичного балансу ЄС.</li>
<li>Станом на 2024 рік понад <strong>дві третини</strong> виробництва електроенергії в ЄС припадало на низьковуглецеві джерела.</li>
<li>Відновлювані джерела були найбільшим джерелом генерації — <strong>48%</strong>, атомна енергетика становила ще <strong>23%</strong>.</li>
<li>З 2015 до 2025 року енергоємність ЄС, тобто енергетичні витрати як частка ВВП, знизилася на <strong>32%</strong>.</li>
<li>Споживання енергії стало на <strong>10%</strong> нижчим, ніж у 2021 році.</li>
<li>Обсяги імпорту газу скоротилися на <strong>20%</strong>, але цей показник не є фокусом паливного аналізу.</li>
<li>За оцінкою МВФ, підвищення енергоефективності Європи та чистіший енергетичний баланс за останні п’ять років знизили вартість нинішнього шоку для домогосподарств на <strong>12%</strong> у поточних цінах.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> енергоефективність і диверсифікація зменшують силу удару нафтових і паливних криз по споживачах.</li>
</ul>
<h3>Політичний висновок</h3>
<ul>
<li>Монетарна політика може повернути інфляцію до цілі в середньостроковій перспективі.</li>
<li>Фіскальна політика може пом’якшити удар по економічній активності, але такі заходи мають бути <strong>тимчасовими, адаптованими й адресними</strong> для найбільш вразливих домогосподарств і секторів.</li>
<li>Довгострокова відповідь полягає у зменшенні залежності від викопного палива, інтеграції енергетичного ринку Європи, розвитку мереж і координації енергопостачання.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> для споживачів пального головний ризик полягає не лише в дорожчій нафті, а й у можливому дефіциті окремих нафтопродуктів, який може швидко перейти в обмеження для транспорту, промисловості та послуг.</li>
</ul>
<h3>Пряма позиція ЄЦБ</h3>
<blockquote><p>«Нинішня енергетична криза підкреслює нагальну потребу й надалі зменшувати нашу залежність від викопного палива не лише через кліматичні ризики, а, можливо, ще очевидніше через ризики енергетичної безпеки, які, ймовірно, залишатимуться з нами певний час». — П’єро Чиполлоне, член Виконавчої ради ЄЦБ</p></blockquote>
<blockquote><p>«Щоб бути стійкішими до енергетичних шоків, нам потрібно дотримуватися курсу на енергетичний перехід в ім’я цінової стабільності та економічного процвітання». — П’єро Чиполлоне, член Виконавчої ради ЄЦБ</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.ecb.europa.eu/press/key/date/2026/html/ecb.sp260506~1bbd4ed780.en.html" target="_blank">ecb.europa.eu</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/07/novij-energetichnij-shok-nafta-znovu-pereviryaye-stijkist-yevropi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Франція заявила про повернення паливних марж до докризового рівня</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/07/franciya-zayavila-pro-povernennya-palivnix-marzh-do-dokrizovogo-rivnya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/07/franciya-zayavila-pro-povernennya-palivnix-marzh-do-dokrizovogo-rivnya/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 07 May 2026 06:44:59 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[France]]></category>
		<category><![CDATA[fuel]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[margins]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[маржа]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[пальне]]></category>
		<category><![CDATA[Франция]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153933</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30337-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Франція заявила про повернення паливних марж до докризового рівня"/><br />Паливний ринок Франції після короткого цінового стрибка стабілізувався: за даними Мінфіну, валові маржі ритейлерів повернулися до рівнів, що були до війни з Іраном. Водночас уряд залишає за собою можливість втручання, зокрема через обмеження цін або податок на надприбутки, щоб зменшити тиск на споживачів. Держава посилила контроль над паливним ринком Міністерство фінансів Франції повідомило, що паливні [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30337-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Франція заявила про повернення паливних марж до докризового рівня"/><br /><p>Паливний ринок Франції після короткого цінового стрибка стабілізувався: за даними Мінфіну, валові маржі ритейлерів повернулися до рівнів, що були до війни з Іраном. Водночас уряд залишає за собою можливість втручання, зокрема через обмеження цін або податок на надприбутки, щоб зменшити тиск на споживачів.</p>
<h3>Держава посилила контроль над паливним ринком</h3>
<ul>
<li>Міністерство фінансів Франції повідомило, що паливні ритейлери знову отримують <strong>такі самі валові маржі, як до війни з Іраном</strong>.</li>
<li>Це сталося після <strong>короткочасного стрибка цін</strong>, спричиненого рекордно високими цінами через закриття Ормузької протоки.</li>
<li>У квітні уряд заявив, що розглядає можливість <strong>фіксації цін на АЗС</strong>, щоб не допустити надприбутків дистриб’юторів.</li>
</ul>
<h3>Дизель показав найгострішу реакцію</h3>
<ul>
<li>Маржа на газойль, який використовується у дизельних двигунах, зросла з <strong>0,28 євро за літр</strong> до війни майже до <strong>0,40 євро за літр</strong> у перший тиждень березня.</li>
<li>Після піку маржа знову знизилася до довоєнного рівня.</li>
<li>Для ринку нафтопродуктів це означає, що <strong>дизель залишився найчутливішим сегментом</strong> до геополітичного шоку та урядових сигналів.</li>
</ul>
<h3>Бензин реагував м’якше</h3>
<ul>
<li>Маржа на бензин зросла з <strong>0,30 євро за літр</strong> до війни приблизно до <strong>0,33 євро за літр</strong> у той самий період.</li>
<li>Порівняно з дизельним сегментом, зростання було менш різким.</li>
<li>Це вказує на <strong>нерівномірний вплив кризи</strong> на різні види моторного пального.</li>
</ul>
<h3>Споживачі відповіли скороченням попиту</h3>
<ul>
<li>У квітні споживання моторного пального у Франції знизилося на <strong>11%</strong>.</li>
<li>Уряд пояснив це <strong>ціновим скороченням попиту</strong>: громадяни почали менше їздити після подорожчання пального.</li>
<li>Для споживачів це означає, що навіть короткий стрибок цін швидко змінює поведінку на ринку.</li>
</ul>
<h3>Політичний сигнал вплинув на ринок</h3>
<ul>
<li>У Мінфіні заявили, що стабілізація марж збіглася з моментом, коли уряд публічно почав обговорювати можливий декрет про їх обмеження.</li>
</ul>
<blockquote><p>Ми дуже чітко бачимо, що в перші дні війни був стрибок прибуткових марж, але пік і подальша стабілізація марж до довоєнних рівнів збігаються з тим моментом, коли уряд почав публічно обговорювати можливість декрету про обмеження марж. Це показує, що галузь отримала сигнал. — посадовець Міністерства фінансів Франції</p></blockquote>
<ul>
<li>Прем’єр-міністр Франції заявив, що <strong>жоден варіант не знято з розгляду</strong>, зокрема податок на надприбутки.</li>
<li>Міністерство також повідомило, що й надалі <strong>пильно стежитиме за цінами та маржами</strong> у діалозі з учасниками галузі.</li>
</ul>
<h3>Висновки для нафтового й паливного ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Ринок дизелю виявився найбільш вразливим:</strong> маржа зросла майже на <strong>0,12 євро за літр</strong>, тоді як бензин додав близько <strong>0,03 євро за літр</strong>.</li>
<li><strong>Урядовий тиск став стримувальним чинником:</strong> повернення марж до довоєнного рівня збіглося з публічним обговоренням обмеження марж.</li>
<li><strong>Споживачі швидко скоригували поведінку:</strong> падіння споживання на <strong>11%</strong> у квітні показує, що високі ціни напряму б’ють по мобільності громадян.</li>
<li><strong>Регуляторний ризик для паливного бізнесу зберігається:</strong> уряд не уточнив, чи планує запроваджувати декрет про обмеження цін, але варіанти втручання залишаються на столі.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/french-government-says-margins-fuel-sales-have-returned-pre-crisis-levels-2026-05-06/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30337-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Франція заявила про повернення паливних марж до докризового рівня"/><br /><p>Паливний ринок Франції після короткого цінового стрибка стабілізувався: за даними Мінфіну, валові маржі ритейлерів повернулися до рівнів, що були до війни з Іраном. Водночас уряд залишає за собою можливість втручання, зокрема через обмеження цін або податок на надприбутки, щоб зменшити тиск на споживачів.</p>
<h3>Держава посилила контроль над паливним ринком</h3>
<ul>
<li>Міністерство фінансів Франції повідомило, що паливні ритейлери знову отримують <strong>такі самі валові маржі, як до війни з Іраном</strong>.</li>
<li>Це сталося після <strong>короткочасного стрибка цін</strong>, спричиненого рекордно високими цінами через закриття Ормузької протоки.</li>
<li>У квітні уряд заявив, що розглядає можливість <strong>фіксації цін на АЗС</strong>, щоб не допустити надприбутків дистриб’юторів.</li>
</ul>
<h3>Дизель показав найгострішу реакцію</h3>
<ul>
<li>Маржа на газойль, який використовується у дизельних двигунах, зросла з <strong>0,28 євро за літр</strong> до війни майже до <strong>0,40 євро за літр</strong> у перший тиждень березня.</li>
<li>Після піку маржа знову знизилася до довоєнного рівня.</li>
<li>Для ринку нафтопродуктів це означає, що <strong>дизель залишився найчутливішим сегментом</strong> до геополітичного шоку та урядових сигналів.</li>
</ul>
<h3>Бензин реагував м’якше</h3>
<ul>
<li>Маржа на бензин зросла з <strong>0,30 євро за літр</strong> до війни приблизно до <strong>0,33 євро за літр</strong> у той самий період.</li>
<li>Порівняно з дизельним сегментом, зростання було менш різким.</li>
<li>Це вказує на <strong>нерівномірний вплив кризи</strong> на різні види моторного пального.</li>
</ul>
<h3>Споживачі відповіли скороченням попиту</h3>
<ul>
<li>У квітні споживання моторного пального у Франції знизилося на <strong>11%</strong>.</li>
<li>Уряд пояснив це <strong>ціновим скороченням попиту</strong>: громадяни почали менше їздити після подорожчання пального.</li>
<li>Для споживачів це означає, що навіть короткий стрибок цін швидко змінює поведінку на ринку.</li>
</ul>
<h3>Політичний сигнал вплинув на ринок</h3>
<ul>
<li>У Мінфіні заявили, що стабілізація марж збіглася з моментом, коли уряд публічно почав обговорювати можливий декрет про їх обмеження.</li>
</ul>
<blockquote><p>Ми дуже чітко бачимо, що в перші дні війни був стрибок прибуткових марж, але пік і подальша стабілізація марж до довоєнних рівнів збігаються з тим моментом, коли уряд почав публічно обговорювати можливість декрету про обмеження марж. Це показує, що галузь отримала сигнал. — посадовець Міністерства фінансів Франції</p></blockquote>
<ul>
<li>Прем’єр-міністр Франції заявив, що <strong>жоден варіант не знято з розгляду</strong>, зокрема податок на надприбутки.</li>
<li>Міністерство також повідомило, що й надалі <strong>пильно стежитиме за цінами та маржами</strong> у діалозі з учасниками галузі.</li>
</ul>
<h3>Висновки для нафтового й паливного ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Ринок дизелю виявився найбільш вразливим:</strong> маржа зросла майже на <strong>0,12 євро за літр</strong>, тоді як бензин додав близько <strong>0,03 євро за літр</strong>.</li>
<li><strong>Урядовий тиск став стримувальним чинником:</strong> повернення марж до довоєнного рівня збіглося з публічним обговоренням обмеження марж.</li>
<li><strong>Споживачі швидко скоригували поведінку:</strong> падіння споживання на <strong>11%</strong> у квітні показує, що високі ціни напряму б’ють по мобільності громадян.</li>
<li><strong>Регуляторний ризик для паливного бізнесу зберігається:</strong> уряд не уточнив, чи планує запроваджувати декрет про обмеження цін, але варіанти втручання залишаються на столі.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/french-government-says-margins-fuel-sales-have-returned-pre-crisis-levels-2026-05-06/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/07/franciya-zayavila-pro-povernennya-palivnix-marzh-do-dokrizovogo-rivnya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Нафта дешевшає на очікуваннях угоди між США та Іраном, але ринок пального ще не вийшов із зони ризику</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/07/nafta-deshevshaye-na-ochikuvannyax-ugodi-mizh-ssha-ta-iranom-ale-rinok-palnogo-shhe-ne-vijshov-iz-zoni-riziku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/07/nafta-deshevshaye-na-ochikuvannyax-ugodi-mizh-ssha-ta-iranom-ale-rinok-palnogo-shhe-ne-vijshov-iz-zoni-riziku/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 07 May 2026 06:14:03 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[fuel prices]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[USA]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на пальне]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153931</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30346-Цена_падение.png" alt="Нафта дешевшає на очікуваннях угоди між США та Іраном, але ринок пального ще не вийшов із зони ризику"/><br />США та Іран наблизилися до домовленості щодо меморандуму про взаєморозуміння, що посилило очікування відкриття Ормузької протоки. На цьому тлі Brent опускався до $96,75 за барель, мінімуму за два тижні. Водночас відновлення реальних нафтових потоків може тривати 6-8 тижнів, а запаси нафти й пального у світі та США продовжують скорочуватися. Геополітичний вузол За даними джерела з [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30346-Цена_падение.png" alt="Нафта дешевшає на очікуваннях угоди між США та Іраном, але ринок пального ще не вийшов із зони ризику"/><br /><p>США та Іран наблизилися до домовленості щодо меморандуму про взаєморозуміння, що посилило очікування відкриття Ормузької протоки. На цьому тлі Brent опускався до <strong>$96,75 за барель</strong>, мінімуму за два тижні. Водночас відновлення реальних нафтових потоків може тривати <strong>6-8 тижнів</strong>, а запаси нафти й пального у світі та США продовжують скорочуватися.</p>
<h3>Геополітичний вузол</h3>
<ul>
<li>За даними джерела з Пакистану, який виступає посередником, <strong>США та Іран наблизилися до угоди</strong> щодо односторінкового меморандуму про взаєморозуміння.</li>
<li>Іран заявив, що розглядає нову пропозицію США та передасть відповідь через Пакистан.</li>
<li>Раніше Іран наголошував, що прийме лише <strong>справедливу й комплексну угоду</strong>.</li>
<li>Axios повідомив, що США очікують відповіді Ірану щодо кількох ключових пунктів упродовж <strong>48 годин</strong>.</li>
</ul>
<h3>Реакція нафтового ринку</h3>
<ul>
<li>Обидва основні нафтові контракти впали до <strong>двотижневих мінімумів</strong>.</li>
<li>Brent під час торгів опускався до <strong>$96,75 за барель</strong>, перш ніж частково відіграти втрати.</li>
<li>Ринок реагує не лише на можливу угоду, а й на перспективу <strong>відновлення судноплавства через Ормузьку протоку</strong>.</li>
</ul>
<h3>Чому ціни не стабілізуються миттєво</h3>
<ul>
<li>Зупинка морського руху через протоку з початку війни у лютому вже спричинила <strong>втрати постачання сирої нафти</strong>.</li>
<li>Минулого тижня Brent торгувався на найвищому рівні з <strong>березня 2022 року</strong>.</li>
<li>Закриття Ормузької протоки призвело до <strong>скорочення світових запасів нафти й пального</strong>, оскільки НПЗ намагалися компенсувати виробничі втрати.</li>
</ul>
<h3>Логіка для споживачів пального</h3>
<ul>
<li>Часткова угода може бути достатньою, щоб судноплавство через Ормузьку протоку почало <strong>поступово нормалізуватися</strong>.</li>
<li>Якщо зниження цін утримається, ціни на АЗС у США можуть охолонути протягом <strong>1-2 тижнів</strong>.</li>
<li>Водночас паливний ринок залишається вразливим, бо фізичні потоки нафти не повертаються до норми одразу після політичного сигналу.</li>
</ul>
<h3>Запаси США підтверджують напруження</h3>
<ul>
<li>За даними EIA, запаси нафти у США минулого тижня скоротилися на <strong>2,3 млн барелів</strong>.</li>
<li>Загальний рівень запасів знизився до <strong>457,2 млн барелів</strong>.</li>
<li>Аналітики у Reuters очікували глибшого скорочення — на <strong>3,3 млн барелів</strong>.</li>
</ul>
<h3>Оцінки учасників ринку</h3>
<blockquote><p>«Зростає відчуття, що шанс на відкриття Ормузької протоки став вищим, незалежно від того, чи буде досягнута тривала мирна угода з Іраном», — Філ Флінн, старший аналітик Price Futures Group.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Оголошення угоди негайно зрушило б ф’ючерси ще далі, фактично навіть сама можливість угоди вже спричиняє зниження цін на нафту», — Паола Родрігес-Масіу, головна аналітикиня Rystad Energy з питань нафти.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Шеститижневий-восьмитижневий лаг між надійними умовами доступу та реальною нормалізацією потоків не є консервативною оцінкою, це структурна особливість роботи судноплавних ринків», — Паола Родрігес-Масіу, Rystad Energy.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Часткової угоди може бути достатньо, щоб судноплавство через Ормузьку протоку поступово нормалізувалося», — Павел Молчанов, аналітик Raymond James.</p></blockquote>
<h3>Висновок</h3>
<ul>
<li><strong>Нафтовий ринок уже закладає в ціни шанс на деескалацію</strong>, що пояснює падіння котирувань до двотижневих мінімумів.</li>
<li><strong>Паливний ринок не отримає швидкого полегшення автоматично</strong>, бо нормалізація реальних потоків може тривати <strong>6-8 тижнів</strong>.</li>
<li><strong>Для споживачів ключовим сигналом є не лише політична угода, а й відновлення судноплавства</strong>, стабілізація запасів і утримання нижчих цін на нафту протягом наступних <strong>1-2 тижнів</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-prices-little-changed-ceasefire-holds-us-crude-stocks-fall-2026-05-05/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30346-Цена_падение.png" alt="Нафта дешевшає на очікуваннях угоди між США та Іраном, але ринок пального ще не вийшов із зони ризику"/><br /><p>США та Іран наблизилися до домовленості щодо меморандуму про взаєморозуміння, що посилило очікування відкриття Ормузької протоки. На цьому тлі Brent опускався до <strong>$96,75 за барель</strong>, мінімуму за два тижні. Водночас відновлення реальних нафтових потоків може тривати <strong>6-8 тижнів</strong>, а запаси нафти й пального у світі та США продовжують скорочуватися.</p>
<h3>Геополітичний вузол</h3>
<ul>
<li>За даними джерела з Пакистану, який виступає посередником, <strong>США та Іран наблизилися до угоди</strong> щодо односторінкового меморандуму про взаєморозуміння.</li>
<li>Іран заявив, що розглядає нову пропозицію США та передасть відповідь через Пакистан.</li>
<li>Раніше Іран наголошував, що прийме лише <strong>справедливу й комплексну угоду</strong>.</li>
<li>Axios повідомив, що США очікують відповіді Ірану щодо кількох ключових пунктів упродовж <strong>48 годин</strong>.</li>
</ul>
<h3>Реакція нафтового ринку</h3>
<ul>
<li>Обидва основні нафтові контракти впали до <strong>двотижневих мінімумів</strong>.</li>
<li>Brent під час торгів опускався до <strong>$96,75 за барель</strong>, перш ніж частково відіграти втрати.</li>
<li>Ринок реагує не лише на можливу угоду, а й на перспективу <strong>відновлення судноплавства через Ормузьку протоку</strong>.</li>
</ul>
<h3>Чому ціни не стабілізуються миттєво</h3>
<ul>
<li>Зупинка морського руху через протоку з початку війни у лютому вже спричинила <strong>втрати постачання сирої нафти</strong>.</li>
<li>Минулого тижня Brent торгувався на найвищому рівні з <strong>березня 2022 року</strong>.</li>
<li>Закриття Ормузької протоки призвело до <strong>скорочення світових запасів нафти й пального</strong>, оскільки НПЗ намагалися компенсувати виробничі втрати.</li>
</ul>
<h3>Логіка для споживачів пального</h3>
<ul>
<li>Часткова угода може бути достатньою, щоб судноплавство через Ормузьку протоку почало <strong>поступово нормалізуватися</strong>.</li>
<li>Якщо зниження цін утримається, ціни на АЗС у США можуть охолонути протягом <strong>1-2 тижнів</strong>.</li>
<li>Водночас паливний ринок залишається вразливим, бо фізичні потоки нафти не повертаються до норми одразу після політичного сигналу.</li>
</ul>
<h3>Запаси США підтверджують напруження</h3>
<ul>
<li>За даними EIA, запаси нафти у США минулого тижня скоротилися на <strong>2,3 млн барелів</strong>.</li>
<li>Загальний рівень запасів знизився до <strong>457,2 млн барелів</strong>.</li>
<li>Аналітики у Reuters очікували глибшого скорочення — на <strong>3,3 млн барелів</strong>.</li>
</ul>
<h3>Оцінки учасників ринку</h3>
<blockquote><p>«Зростає відчуття, що шанс на відкриття Ормузької протоки став вищим, незалежно від того, чи буде досягнута тривала мирна угода з Іраном», — Філ Флінн, старший аналітик Price Futures Group.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Оголошення угоди негайно зрушило б ф’ючерси ще далі, фактично навіть сама можливість угоди вже спричиняє зниження цін на нафту», — Паола Родрігес-Масіу, головна аналітикиня Rystad Energy з питань нафти.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Шеститижневий-восьмитижневий лаг між надійними умовами доступу та реальною нормалізацією потоків не є консервативною оцінкою, це структурна особливість роботи судноплавних ринків», — Паола Родрігес-Масіу, Rystad Energy.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Часткової угоди може бути достатньо, щоб судноплавство через Ормузьку протоку поступово нормалізувалося», — Павел Молчанов, аналітик Raymond James.</p></blockquote>
<h3>Висновок</h3>
<ul>
<li><strong>Нафтовий ринок уже закладає в ціни шанс на деескалацію</strong>, що пояснює падіння котирувань до двотижневих мінімумів.</li>
<li><strong>Паливний ринок не отримає швидкого полегшення автоматично</strong>, бо нормалізація реальних потоків може тривати <strong>6-8 тижнів</strong>.</li>
<li><strong>Для споживачів ключовим сигналом є не лише політична угода, а й відновлення судноплавства</strong>, стабілізація запасів і утримання нижчих цін на нафту протягом наступних <strong>1-2 тижнів</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-prices-little-changed-ceasefire-holds-us-crude-stocks-fall-2026-05-05/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/07/nafta-deshevshaye-na-ochikuvannyax-ugodi-mizh-ssha-ta-iranom-ale-rinok-palnogo-shhe-ne-vijshov-iz-zoni-riziku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Запаси нафти у США знижуються, але ринок реагує падінням цін</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/06/zapasi-nafti-u-ssha-znizhuyutsya-ale-rinok-reaguye-padinnyam-cin/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/06/zapasi-nafti-u-ssha-znizhuyutsya-ale-rinok-reaguye-padinnyam-cin/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 06 May 2026 15:48:58 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[distillates]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[дистиляти]]></category>
		<category><![CDATA[ЕІА]]></category>
		<category><![CDATA[запаси нафти]]></category>
		<category><![CDATA[нафторинок]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153930</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30336-Цена_падение.png" alt="Запаси нафти у США знижуються, але ринок реагує падінням цін"/><br />Комерційні запаси нафти у США за тиждень до 1 травня скоротилися на 2,3 млн барелів — до 457,2 млн барелів. Попри це, вони залишаються на 1% вище п’ятирічного середнього рівня для цього періоду року. Ринок нафти й нафтопродуктів отримав суперечливий сигнал: запаси сирої нафти знижуються, але ціни Brent і WTI різко впали на тлі політичних [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30336-Цена_падение.png" alt="Запаси нафти у США знижуються, але ринок реагує падінням цін"/><br /><p>Комерційні запаси нафти у США за тиждень до 1 травня скоротилися на <strong>2,3 млн барелів</strong> — до <strong>457,2 млн барелів</strong>. Попри це, вони залишаються на <strong>1% вище</strong> п’ятирічного середнього рівня для цього періоду року. Ринок нафти й нафтопродуктів отримав суперечливий сигнал: запаси сирої нафти знижуються, але ціни Brent і WTI різко впали на тлі політичних новин щодо Ірану.</p>
<h3>Сира нафта: скорочення запасів без цінової підтримки</h3>
<ul>
<li>За даними EIA, запаси сирої нафти у США зменшилися на <strong>2,3 млн барелів</strong> за тиждень, що завершився <strong>1 травня</strong>.</li>
<li>Комерційні запаси становлять <strong>457,2 млн барелів</strong>.</li>
<li>Рівень запасів усе ще на <strong>1% вище</strong> п’ятирічного середнього показника для цього часу року.</li>
<li>За останні <strong>6 тижнів</strong> запаси сирої нафти у США загалом зросли на <strong>1 млн барелів</strong>.</li>
</ul>
<h3>Розрив між оцінками API та EIA</h3>
<ul>
<li>API днем раніше повідомив про скорочення запасів сирої нафти на <strong>8,1 млн барелів</strong>.</li>
<li>EIA показало менше зниження — <strong>2,3 млн барелів</strong>.</li>
<li>Різниця між оцінками частково пояснюється <em>часовим фактором</em>: великі скорочення й прирости можуть відображатися у суміжних звітних тижнях, а не в одному релізі.</li>
</ul>
<h3>Ціни: геополітика переважила статистику запасів</h3>
<ul>
<li>У середу ціни на нафту різко впали після того, як президент Дональд Трамп зупинив <strong>проєкт Freedom</strong>, пославшись на значний прогрес у напрямку фінальної угоди з Іраном.</li>
<li>Станом на <strong>9:49 ранку в Нью-Йорку</strong> Brent торгувався по <strong>102,50 долара за барель</strong>.</li>
<li>Падіння Brent за день становило <strong>7,33 долара</strong>, або <strong>6,67%</strong>.</li>
<li>Порівняно з аналогічним часом минулого тижня Brent був нижчим приблизно на <strong>14 доларів за барель</strong>.</li>
<li>WTI торгувався по <strong>95,78 долара за барель</strong>, втративши <strong>6,49 долара</strong>, або <strong>6,35%</strong> за день.</li>
<li>За тиждень WTI знизився майже на <strong>9 доларів за барель</strong>.</li>
</ul>
<h3>Бензин: запаси скорочуються другий тиждень поспіль</h3>
<ul>
<li>Запаси автомобільного бензину зменшилися на <strong>2,5 млн барелів</strong>.</li>
<li>Тижнем раніше вони вже скоротилися на <strong>6,1 млн барелів</strong>.</li>
<li>Середньодобове виробництво бензину знизилося до <strong>9,6 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Для споживачів пального це важливий сигнал: скорочення запасів і виробництва бензину відбувається в умовах, коли попит не демонструє слабкості.</li>
</ul>
<h3>Дистиляти: найвразливіша частина паливного балансу</h3>
<ul>
<li>Запаси середніх дистилятів зменшилися на <strong>1,3 млн барелів</strong>.</li>
<li>Виробництво дистилятів знизилося до середнього рівня <strong>4,9 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Запаси дистилятів залишаються на <strong>11% нижче</strong> п’ятирічного середнього рівня.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> саме дистиляти виглядають найнапруженішим сегментом ринку нафтопродуктів, оскільки їхні запаси не просто скорочуються, а й залишаються істотно нижчими за історичну норму.</li>
</ul>
<h3>Попит: високі ціни не зламали споживання</h3>
<ul>
<li>Сукупне постачання нафтопродуктів, яке використовується як індикатор попиту в США, за останні <strong>4 тижні</strong> становило в середньому <strong>20,3 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Це на <strong>2,6%</strong> більше, ніж за аналогічний період минулого року.</li>
<li>Попит на бензин за останні <strong>4 тижні</strong> становив у середньому <strong>9,0 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Середнє постачання дистилятів за <strong>4 тижні</strong> становило <strong>3,8 млн барелів на добу</strong>, що на <strong>3,5%</strong> більше у річному вимірі.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> споживання пального залишається стійким, попри попереднє зростання цін. Для ринку це означає, що падіння котирувань нафти не обов’язково одразу знімає напруження у сегменті готових нафтопродуктів.</li>
</ul>
<h3>Головний висновок</h3>
<ul>
<li>Статистика EIA показує одночасно <strong>скорочення запасів сирої нафти, бензину та дистилятів</strong>.</li>
<li>Водночас ціни Brent і WTI різко знизилися через політичний фактор, пов’язаний із прогресом щодо угоди з Іраном.</li>
<li>Для паливного ринку ключовим ризиком залишається не лише ціна на нафту, а й баланс готових нафтопродуктів.</li>
<li>Найбільш показовий індикатор — дистиляти: їхні запаси на <strong>11% нижчі</strong> за п’ятирічну норму, а попит у річному вимірі зріс на <strong>3,5%</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/EIA-US-Crude-Oil-Inventories-Continue-to-Fall.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30336-Цена_падение.png" alt="Запаси нафти у США знижуються, але ринок реагує падінням цін"/><br /><p>Комерційні запаси нафти у США за тиждень до 1 травня скоротилися на <strong>2,3 млн барелів</strong> — до <strong>457,2 млн барелів</strong>. Попри це, вони залишаються на <strong>1% вище</strong> п’ятирічного середнього рівня для цього періоду року. Ринок нафти й нафтопродуктів отримав суперечливий сигнал: запаси сирої нафти знижуються, але ціни Brent і WTI різко впали на тлі політичних новин щодо Ірану.</p>
<h3>Сира нафта: скорочення запасів без цінової підтримки</h3>
<ul>
<li>За даними EIA, запаси сирої нафти у США зменшилися на <strong>2,3 млн барелів</strong> за тиждень, що завершився <strong>1 травня</strong>.</li>
<li>Комерційні запаси становлять <strong>457,2 млн барелів</strong>.</li>
<li>Рівень запасів усе ще на <strong>1% вище</strong> п’ятирічного середнього показника для цього часу року.</li>
<li>За останні <strong>6 тижнів</strong> запаси сирої нафти у США загалом зросли на <strong>1 млн барелів</strong>.</li>
</ul>
<h3>Розрив між оцінками API та EIA</h3>
<ul>
<li>API днем раніше повідомив про скорочення запасів сирої нафти на <strong>8,1 млн барелів</strong>.</li>
<li>EIA показало менше зниження — <strong>2,3 млн барелів</strong>.</li>
<li>Різниця між оцінками частково пояснюється <em>часовим фактором</em>: великі скорочення й прирости можуть відображатися у суміжних звітних тижнях, а не в одному релізі.</li>
</ul>
<h3>Ціни: геополітика переважила статистику запасів</h3>
<ul>
<li>У середу ціни на нафту різко впали після того, як президент Дональд Трамп зупинив <strong>проєкт Freedom</strong>, пославшись на значний прогрес у напрямку фінальної угоди з Іраном.</li>
<li>Станом на <strong>9:49 ранку в Нью-Йорку</strong> Brent торгувався по <strong>102,50 долара за барель</strong>.</li>
<li>Падіння Brent за день становило <strong>7,33 долара</strong>, або <strong>6,67%</strong>.</li>
<li>Порівняно з аналогічним часом минулого тижня Brent був нижчим приблизно на <strong>14 доларів за барель</strong>.</li>
<li>WTI торгувався по <strong>95,78 долара за барель</strong>, втративши <strong>6,49 долара</strong>, або <strong>6,35%</strong> за день.</li>
<li>За тиждень WTI знизився майже на <strong>9 доларів за барель</strong>.</li>
</ul>
<h3>Бензин: запаси скорочуються другий тиждень поспіль</h3>
<ul>
<li>Запаси автомобільного бензину зменшилися на <strong>2,5 млн барелів</strong>.</li>
<li>Тижнем раніше вони вже скоротилися на <strong>6,1 млн барелів</strong>.</li>
<li>Середньодобове виробництво бензину знизилося до <strong>9,6 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Для споживачів пального це важливий сигнал: скорочення запасів і виробництва бензину відбувається в умовах, коли попит не демонструє слабкості.</li>
</ul>
<h3>Дистиляти: найвразливіша частина паливного балансу</h3>
<ul>
<li>Запаси середніх дистилятів зменшилися на <strong>1,3 млн барелів</strong>.</li>
<li>Виробництво дистилятів знизилося до середнього рівня <strong>4,9 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Запаси дистилятів залишаються на <strong>11% нижче</strong> п’ятирічного середнього рівня.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> саме дистиляти виглядають найнапруженішим сегментом ринку нафтопродуктів, оскільки їхні запаси не просто скорочуються, а й залишаються істотно нижчими за історичну норму.</li>
</ul>
<h3>Попит: високі ціни не зламали споживання</h3>
<ul>
<li>Сукупне постачання нафтопродуктів, яке використовується як індикатор попиту в США, за останні <strong>4 тижні</strong> становило в середньому <strong>20,3 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Це на <strong>2,6%</strong> більше, ніж за аналогічний період минулого року.</li>
<li>Попит на бензин за останні <strong>4 тижні</strong> становив у середньому <strong>9,0 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Середнє постачання дистилятів за <strong>4 тижні</strong> становило <strong>3,8 млн барелів на добу</strong>, що на <strong>3,5%</strong> більше у річному вимірі.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> споживання пального залишається стійким, попри попереднє зростання цін. Для ринку це означає, що падіння котирувань нафти не обов’язково одразу знімає напруження у сегменті готових нафтопродуктів.</li>
</ul>
<h3>Головний висновок</h3>
<ul>
<li>Статистика EIA показує одночасно <strong>скорочення запасів сирої нафти, бензину та дистилятів</strong>.</li>
<li>Водночас ціни Brent і WTI різко знизилися через політичний фактор, пов’язаний із прогресом щодо угоди з Іраном.</li>
<li>Для паливного ринку ключовим ризиком залишається не лише ціна на нафту, а й баланс готових нафтопродуктів.</li>
<li>Найбільш показовий індикатор — дистиляти: їхні запаси на <strong>11% нижчі</strong> за п’ятирічну норму, а попит у річному вимірі зріс на <strong>3,5%</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/EIA-US-Crude-Oil-Inventories-Continue-to-Fall.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/06/zapasi-nafti-u-ssha-znizhuyutsya-ale-rinok-reaguye-padinnyam-cin/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/nafta/feed/ ) in 0.35656 seconds, on Jul 21st, 2026 at 4:19 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Jul 21st, 2026 at 5:19 pm UTC -->
<!-- +++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++ -->
<!-- Quick Cache Is Fully Functional :-) ... A Quick Cache file was just served for (  oilreview.kiev.ua/tag/nafta/feed/ ) in 0.00091 seconds, on Jul 21st, 2026 at 4:41 pm UTC. -->