<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; Nafta</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/nafta/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Fri, 08 May 2026 10:22:54 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Новий енергетичний шок: нафта знову перевіряє стійкість Європи</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/07/novij-energetichnij-shok-nafta-znovu-pereviryaye-stijkist-yevropi/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/07/novij-energetichnij-shok-nafta-znovu-pereviryaye-stijkist-yevropi/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 07 May 2026 07:45:14 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy shock]]></category>
		<category><![CDATA[fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний шок]]></category>
		<category><![CDATA[Європа]]></category>
		<category><![CDATA[Инфляция]]></category>
		<category><![CDATA[паливний ринок]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153934</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30338-Евроцентробанк.svg" alt="Новий енергетичний шок: нафта знову перевіряє стійкість Європи"/><br />Європа зіткнулася з другим великим енергетичним шоком за чотири роки. Війна в Ірані та на Близькому Сході, а також закриття Ормузької протоки вже порушують глобальні ланцюги постачання, скорочують доступність нафти й нафтопродуктів та посилюють інфляційний тиск у єврозоні. Ринок нафти: масштаб удару Короткостроковий вплив війни на глобальне постачання нафти оцінюється як більший, ніж у трьох [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30338-Евроцентробанк.svg" alt="Новий енергетичний шок: нафта знову перевіряє стійкість Європи"/><br /><p>Європа зіткнулася з другим великим енергетичним шоком за чотири роки. Війна в Ірані та на Близькому Сході, а також закриття Ормузької протоки вже порушують глобальні ланцюги постачання, скорочують доступність нафти й нафтопродуктів та посилюють інфляційний тиск у єврозоні.</p>
<h3>Ринок нафти: масштаб удару</h3>
<ul>
<li><strong>Короткостроковий вплив війни на глобальне постачання нафти</strong> оцінюється як більший, ніж у трьох попередніх енергетичних кризах 1973, 1979 та 2022 років разом.</li>
<li>Навіть з урахуванням перенаправлення нафтових потоків трубопроводами та використання стратегічних резервів, чисте скорочення постачання оцінюється приблизно у <strong>12 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Це становить близько <strong>11% довоєнного світового постачання нафти</strong>.</li>
<li>Відновлення постачання після війни потребуватиме часу через пошкодження великих нафтових об’єктів.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> нинішній шок є не лише ціновим, а й фізичним дефіцитом пропозиції. Саме тому ризик для ринку нафти й нафтопродуктів є системним.</li>
</ul>
<h3>Нафтопродукти: перші ознаки дефіциту</h3>
<ul>
<li>Закриття Ормузької протоки вплинуло на торгівлю критично важливими товарами, серед яких прямо згадані <strong>нафтопродукти</strong>.</li>
<li>Зафіксовано появу напруги в постачанні, зокрема щодо <strong>авіаційного пального</strong>.</li>
<li>Європа може почати вичерпувати резерви <strong>авіаційного пального та гасу до кінця травня</strong>.</li>
<li>Це може призвести до суттєвих обмежень активності низки галузей, подібних до тих, що спостерігалися під час пандемії COVID-19.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> найближчим вузьким місцем паливного ринку може стати не лише ціна нафти, а й доступність окремих видів пального.</li>
</ul>
<h3>Інфляція: енергетичний удар уже в цінах</h3>
<ul>
<li>Річна загальна інфляція в єврозоні у квітні зросла до <strong>3%</strong>.</li>
<li>Головним чинником став стрибок цін на енергоносії на <strong>10,9%</strong>.</li>
<li>Інфляція без урахування енергоносіїв знизилася до <strong>2,2%</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> джерело прискорення інфляції зосереджене саме в енергетичному компоненті, що підтверджує роль нафтового й паливного ринку як ключового передавача шоку до споживчих цін.</li>
</ul>
<h3>Економіка єврозони: удар по доходах, попиту й інвестиціях</h3>
<ul>
<li>До нового шоку інфляція вже повернулася до цілі, реальні доходи відновилися після попередньої енергетичної кризи, а інвестиції зростали.</li>
<li>Новий енергетичний шок, підвищуючи споживчі ціни й невизначеність, імовірно зменшить реальні доходи та вдарить по внутрішньому попиту.</li>
<li>У першому кварталі зростання економіки вже виявилося нижчим за прогнози — <strong>0,1% квартал до кварталу</strong>.</li>
<li>Опитування свідчать про суттєве погіршення економічних настроїв, зокрема різке падіння довіри споживачів.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> паливний шок може перейти з цінового каналу в канал попиту: споживачі витрачатимуть обережніше, а бізнес відкладатиме інвестиції.</li>
</ul>
<h3>Сценарії ЄЦБ: нафта як головний параметр ризику</h3>
<ul>
<li>У несприятливому сценарії ціна нафти досягає піку <strong>119 доларів за барель</strong> у другому кварталі 2026 року.</li>
<li>У такому сценарії інфляція до 2028 року є сукупно на <strong>1,5 відсоткового пункту</strong> вищою, ніж прогнозувалося в грудні, а зростання — на <strong>0,8 відсоткового пункту</strong> нижчим.</li>
<li>У суворому сценарії ціна нафти досягає <strong>145 доларів за барель</strong> у другому кварталі 2026 року й знижується повільніше.</li>
<li>У цьому сценарії інфляція до 2028 року є сукупно на <strong>6,3 відсоткового пункту</strong> вищою за грудневий прогноз.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> тривалість і глибина нафтового шоку визначатимуть не лише ціну пального, а й траєкторію інфляції, ставок і економічного зростання.</li>
</ul>
<h3>Монетарна політика: ставка залежить від стійкості інфляційних очікувань</h3>
<ul>
<li>ЄЦБ минулого тижня вирішив залишити облікові ставки без змін.</li>
<li>Початкова позиція дає змогу зібрати більше інформації про інтенсивність і ймовірну тривалість шоку.</li>
<li>Інфляція до цього повернулася до середньострокової цілі <strong>2%</strong>, а ставки перебували в оціненому нейтральному діапазоні.</li>
<li>Водночас короткострокові інфляційні очікування, не пов’язані з працею витрати та очікування компаній щодо відпускних цін уже зросли.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> якщо енергетичний шок закріпиться в ширшому кошику споживчих цін, ЄЦБ може бути змушений коригувати ставки.</li>
</ul>
<h3>Енергетична безпека: менше викопного палива як економічний щит</h3>
<ul>
<li>Викопне паливо досі становить <strong>понад половину</strong> загального енергетичного балансу ЄС.</li>
<li>Станом на 2024 рік понад <strong>дві третини</strong> виробництва електроенергії в ЄС припадало на низьковуглецеві джерела.</li>
<li>Відновлювані джерела були найбільшим джерелом генерації — <strong>48%</strong>, атомна енергетика становила ще <strong>23%</strong>.</li>
<li>З 2015 до 2025 року енергоємність ЄС, тобто енергетичні витрати як частка ВВП, знизилася на <strong>32%</strong>.</li>
<li>Споживання енергії стало на <strong>10%</strong> нижчим, ніж у 2021 році.</li>
<li>Обсяги імпорту газу скоротилися на <strong>20%</strong>, але цей показник не є фокусом паливного аналізу.</li>
<li>За оцінкою МВФ, підвищення енергоефективності Європи та чистіший енергетичний баланс за останні п’ять років знизили вартість нинішнього шоку для домогосподарств на <strong>12%</strong> у поточних цінах.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> енергоефективність і диверсифікація зменшують силу удару нафтових і паливних криз по споживачах.</li>
</ul>
<h3>Політичний висновок</h3>
<ul>
<li>Монетарна політика може повернути інфляцію до цілі в середньостроковій перспективі.</li>
<li>Фіскальна політика може пом’якшити удар по економічній активності, але такі заходи мають бути <strong>тимчасовими, адаптованими й адресними</strong> для найбільш вразливих домогосподарств і секторів.</li>
<li>Довгострокова відповідь полягає у зменшенні залежності від викопного палива, інтеграції енергетичного ринку Європи, розвитку мереж і координації енергопостачання.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> для споживачів пального головний ризик полягає не лише в дорожчій нафті, а й у можливому дефіциті окремих нафтопродуктів, який може швидко перейти в обмеження для транспорту, промисловості та послуг.</li>
</ul>
<h3>Пряма позиція ЄЦБ</h3>
<blockquote><p>«Нинішня енергетична криза підкреслює нагальну потребу й надалі зменшувати нашу залежність від викопного палива не лише через кліматичні ризики, а, можливо, ще очевидніше через ризики енергетичної безпеки, які, ймовірно, залишатимуться з нами певний час». — П’єро Чиполлоне, член Виконавчої ради ЄЦБ</p></blockquote>
<blockquote><p>«Щоб бути стійкішими до енергетичних шоків, нам потрібно дотримуватися курсу на енергетичний перехід в ім’я цінової стабільності та економічного процвітання». — П’єро Чиполлоне, член Виконавчої ради ЄЦБ</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.ecb.europa.eu/press/key/date/2026/html/ecb.sp260506~1bbd4ed780.en.html" target="_blank">ecb.europa.eu</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30338-Евроцентробанк.svg" alt="Новий енергетичний шок: нафта знову перевіряє стійкість Європи"/><br /><p>Європа зіткнулася з другим великим енергетичним шоком за чотири роки. Війна в Ірані та на Близькому Сході, а також закриття Ормузької протоки вже порушують глобальні ланцюги постачання, скорочують доступність нафти й нафтопродуктів та посилюють інфляційний тиск у єврозоні.</p>
<h3>Ринок нафти: масштаб удару</h3>
<ul>
<li><strong>Короткостроковий вплив війни на глобальне постачання нафти</strong> оцінюється як більший, ніж у трьох попередніх енергетичних кризах 1973, 1979 та 2022 років разом.</li>
<li>Навіть з урахуванням перенаправлення нафтових потоків трубопроводами та використання стратегічних резервів, чисте скорочення постачання оцінюється приблизно у <strong>12 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Це становить близько <strong>11% довоєнного світового постачання нафти</strong>.</li>
<li>Відновлення постачання після війни потребуватиме часу через пошкодження великих нафтових об’єктів.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> нинішній шок є не лише ціновим, а й фізичним дефіцитом пропозиції. Саме тому ризик для ринку нафти й нафтопродуктів є системним.</li>
</ul>
<h3>Нафтопродукти: перші ознаки дефіциту</h3>
<ul>
<li>Закриття Ормузької протоки вплинуло на торгівлю критично важливими товарами, серед яких прямо згадані <strong>нафтопродукти</strong>.</li>
<li>Зафіксовано появу напруги в постачанні, зокрема щодо <strong>авіаційного пального</strong>.</li>
<li>Європа може почати вичерпувати резерви <strong>авіаційного пального та гасу до кінця травня</strong>.</li>
<li>Це може призвести до суттєвих обмежень активності низки галузей, подібних до тих, що спостерігалися під час пандемії COVID-19.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> найближчим вузьким місцем паливного ринку може стати не лише ціна нафти, а й доступність окремих видів пального.</li>
</ul>
<h3>Інфляція: енергетичний удар уже в цінах</h3>
<ul>
<li>Річна загальна інфляція в єврозоні у квітні зросла до <strong>3%</strong>.</li>
<li>Головним чинником став стрибок цін на енергоносії на <strong>10,9%</strong>.</li>
<li>Інфляція без урахування енергоносіїв знизилася до <strong>2,2%</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> джерело прискорення інфляції зосереджене саме в енергетичному компоненті, що підтверджує роль нафтового й паливного ринку як ключового передавача шоку до споживчих цін.</li>
</ul>
<h3>Економіка єврозони: удар по доходах, попиту й інвестиціях</h3>
<ul>
<li>До нового шоку інфляція вже повернулася до цілі, реальні доходи відновилися після попередньої енергетичної кризи, а інвестиції зростали.</li>
<li>Новий енергетичний шок, підвищуючи споживчі ціни й невизначеність, імовірно зменшить реальні доходи та вдарить по внутрішньому попиту.</li>
<li>У першому кварталі зростання економіки вже виявилося нижчим за прогнози — <strong>0,1% квартал до кварталу</strong>.</li>
<li>Опитування свідчать про суттєве погіршення економічних настроїв, зокрема різке падіння довіри споживачів.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> паливний шок може перейти з цінового каналу в канал попиту: споживачі витрачатимуть обережніше, а бізнес відкладатиме інвестиції.</li>
</ul>
<h3>Сценарії ЄЦБ: нафта як головний параметр ризику</h3>
<ul>
<li>У несприятливому сценарії ціна нафти досягає піку <strong>119 доларів за барель</strong> у другому кварталі 2026 року.</li>
<li>У такому сценарії інфляція до 2028 року є сукупно на <strong>1,5 відсоткового пункту</strong> вищою, ніж прогнозувалося в грудні, а зростання — на <strong>0,8 відсоткового пункту</strong> нижчим.</li>
<li>У суворому сценарії ціна нафти досягає <strong>145 доларів за барель</strong> у другому кварталі 2026 року й знижується повільніше.</li>
<li>У цьому сценарії інфляція до 2028 року є сукупно на <strong>6,3 відсоткового пункту</strong> вищою за грудневий прогноз.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> тривалість і глибина нафтового шоку визначатимуть не лише ціну пального, а й траєкторію інфляції, ставок і економічного зростання.</li>
</ul>
<h3>Монетарна політика: ставка залежить від стійкості інфляційних очікувань</h3>
<ul>
<li>ЄЦБ минулого тижня вирішив залишити облікові ставки без змін.</li>
<li>Початкова позиція дає змогу зібрати більше інформації про інтенсивність і ймовірну тривалість шоку.</li>
<li>Інфляція до цього повернулася до середньострокової цілі <strong>2%</strong>, а ставки перебували в оціненому нейтральному діапазоні.</li>
<li>Водночас короткострокові інфляційні очікування, не пов’язані з працею витрати та очікування компаній щодо відпускних цін уже зросли.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> якщо енергетичний шок закріпиться в ширшому кошику споживчих цін, ЄЦБ може бути змушений коригувати ставки.</li>
</ul>
<h3>Енергетична безпека: менше викопного палива як економічний щит</h3>
<ul>
<li>Викопне паливо досі становить <strong>понад половину</strong> загального енергетичного балансу ЄС.</li>
<li>Станом на 2024 рік понад <strong>дві третини</strong> виробництва електроенергії в ЄС припадало на низьковуглецеві джерела.</li>
<li>Відновлювані джерела були найбільшим джерелом генерації — <strong>48%</strong>, атомна енергетика становила ще <strong>23%</strong>.</li>
<li>З 2015 до 2025 року енергоємність ЄС, тобто енергетичні витрати як частка ВВП, знизилася на <strong>32%</strong>.</li>
<li>Споживання енергії стало на <strong>10%</strong> нижчим, ніж у 2021 році.</li>
<li>Обсяги імпорту газу скоротилися на <strong>20%</strong>, але цей показник не є фокусом паливного аналізу.</li>
<li>За оцінкою МВФ, підвищення енергоефективності Європи та чистіший енергетичний баланс за останні п’ять років знизили вартість нинішнього шоку для домогосподарств на <strong>12%</strong> у поточних цінах.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> енергоефективність і диверсифікація зменшують силу удару нафтових і паливних криз по споживачах.</li>
</ul>
<h3>Політичний висновок</h3>
<ul>
<li>Монетарна політика може повернути інфляцію до цілі в середньостроковій перспективі.</li>
<li>Фіскальна політика може пом’якшити удар по економічній активності, але такі заходи мають бути <strong>тимчасовими, адаптованими й адресними</strong> для найбільш вразливих домогосподарств і секторів.</li>
<li>Довгострокова відповідь полягає у зменшенні залежності від викопного палива, інтеграції енергетичного ринку Європи, розвитку мереж і координації енергопостачання.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> для споживачів пального головний ризик полягає не лише в дорожчій нафті, а й у можливому дефіциті окремих нафтопродуктів, який може швидко перейти в обмеження для транспорту, промисловості та послуг.</li>
</ul>
<h3>Пряма позиція ЄЦБ</h3>
<blockquote><p>«Нинішня енергетична криза підкреслює нагальну потребу й надалі зменшувати нашу залежність від викопного палива не лише через кліматичні ризики, а, можливо, ще очевидніше через ризики енергетичної безпеки, які, ймовірно, залишатимуться з нами певний час». — П’єро Чиполлоне, член Виконавчої ради ЄЦБ</p></blockquote>
<blockquote><p>«Щоб бути стійкішими до енергетичних шоків, нам потрібно дотримуватися курсу на енергетичний перехід в ім’я цінової стабільності та економічного процвітання». — П’єро Чиполлоне, член Виконавчої ради ЄЦБ</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.ecb.europa.eu/press/key/date/2026/html/ecb.sp260506~1bbd4ed780.en.html" target="_blank">ecb.europa.eu</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/07/novij-energetichnij-shok-nafta-znovu-pereviryaye-stijkist-yevropi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Франція заявила про повернення паливних марж до докризового рівня</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/07/franciya-zayavila-pro-povernennya-palivnix-marzh-do-dokrizovogo-rivnya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/07/franciya-zayavila-pro-povernennya-palivnix-marzh-do-dokrizovogo-rivnya/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 07 May 2026 06:44:59 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[France]]></category>
		<category><![CDATA[fuel]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[margins]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[маржа]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[пальне]]></category>
		<category><![CDATA[Франция]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153933</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30337-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Франція заявила про повернення паливних марж до докризового рівня"/><br />Паливний ринок Франції після короткого цінового стрибка стабілізувався: за даними Мінфіну, валові маржі ритейлерів повернулися до рівнів, що були до війни з Іраном. Водночас уряд залишає за собою можливість втручання, зокрема через обмеження цін або податок на надприбутки, щоб зменшити тиск на споживачів. Держава посилила контроль над паливним ринком Міністерство фінансів Франції повідомило, що паливні [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30337-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Франція заявила про повернення паливних марж до докризового рівня"/><br /><p>Паливний ринок Франції після короткого цінового стрибка стабілізувався: за даними Мінфіну, валові маржі ритейлерів повернулися до рівнів, що були до війни з Іраном. Водночас уряд залишає за собою можливість втручання, зокрема через обмеження цін або податок на надприбутки, щоб зменшити тиск на споживачів.</p>
<h3>Держава посилила контроль над паливним ринком</h3>
<ul>
<li>Міністерство фінансів Франції повідомило, що паливні ритейлери знову отримують <strong>такі самі валові маржі, як до війни з Іраном</strong>.</li>
<li>Це сталося після <strong>короткочасного стрибка цін</strong>, спричиненого рекордно високими цінами через закриття Ормузької протоки.</li>
<li>У квітні уряд заявив, що розглядає можливість <strong>фіксації цін на АЗС</strong>, щоб не допустити надприбутків дистриб’юторів.</li>
</ul>
<h3>Дизель показав найгострішу реакцію</h3>
<ul>
<li>Маржа на газойль, який використовується у дизельних двигунах, зросла з <strong>0,28 євро за літр</strong> до війни майже до <strong>0,40 євро за літр</strong> у перший тиждень березня.</li>
<li>Після піку маржа знову знизилася до довоєнного рівня.</li>
<li>Для ринку нафтопродуктів це означає, що <strong>дизель залишився найчутливішим сегментом</strong> до геополітичного шоку та урядових сигналів.</li>
</ul>
<h3>Бензин реагував м’якше</h3>
<ul>
<li>Маржа на бензин зросла з <strong>0,30 євро за літр</strong> до війни приблизно до <strong>0,33 євро за літр</strong> у той самий період.</li>
<li>Порівняно з дизельним сегментом, зростання було менш різким.</li>
<li>Це вказує на <strong>нерівномірний вплив кризи</strong> на різні види моторного пального.</li>
</ul>
<h3>Споживачі відповіли скороченням попиту</h3>
<ul>
<li>У квітні споживання моторного пального у Франції знизилося на <strong>11%</strong>.</li>
<li>Уряд пояснив це <strong>ціновим скороченням попиту</strong>: громадяни почали менше їздити після подорожчання пального.</li>
<li>Для споживачів це означає, що навіть короткий стрибок цін швидко змінює поведінку на ринку.</li>
</ul>
<h3>Політичний сигнал вплинув на ринок</h3>
<ul>
<li>У Мінфіні заявили, що стабілізація марж збіглася з моментом, коли уряд публічно почав обговорювати можливий декрет про їх обмеження.</li>
</ul>
<blockquote><p>Ми дуже чітко бачимо, що в перші дні війни був стрибок прибуткових марж, але пік і подальша стабілізація марж до довоєнних рівнів збігаються з тим моментом, коли уряд почав публічно обговорювати можливість декрету про обмеження марж. Це показує, що галузь отримала сигнал. — посадовець Міністерства фінансів Франції</p></blockquote>
<ul>
<li>Прем’єр-міністр Франції заявив, що <strong>жоден варіант не знято з розгляду</strong>, зокрема податок на надприбутки.</li>
<li>Міністерство також повідомило, що й надалі <strong>пильно стежитиме за цінами та маржами</strong> у діалозі з учасниками галузі.</li>
</ul>
<h3>Висновки для нафтового й паливного ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Ринок дизелю виявився найбільш вразливим:</strong> маржа зросла майже на <strong>0,12 євро за літр</strong>, тоді як бензин додав близько <strong>0,03 євро за літр</strong>.</li>
<li><strong>Урядовий тиск став стримувальним чинником:</strong> повернення марж до довоєнного рівня збіглося з публічним обговоренням обмеження марж.</li>
<li><strong>Споживачі швидко скоригували поведінку:</strong> падіння споживання на <strong>11%</strong> у квітні показує, що високі ціни напряму б’ють по мобільності громадян.</li>
<li><strong>Регуляторний ризик для паливного бізнесу зберігається:</strong> уряд не уточнив, чи планує запроваджувати декрет про обмеження цін, але варіанти втручання залишаються на столі.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/french-government-says-margins-fuel-sales-have-returned-pre-crisis-levels-2026-05-06/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30337-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Франція заявила про повернення паливних марж до докризового рівня"/><br /><p>Паливний ринок Франції після короткого цінового стрибка стабілізувався: за даними Мінфіну, валові маржі ритейлерів повернулися до рівнів, що були до війни з Іраном. Водночас уряд залишає за собою можливість втручання, зокрема через обмеження цін або податок на надприбутки, щоб зменшити тиск на споживачів.</p>
<h3>Держава посилила контроль над паливним ринком</h3>
<ul>
<li>Міністерство фінансів Франції повідомило, що паливні ритейлери знову отримують <strong>такі самі валові маржі, як до війни з Іраном</strong>.</li>
<li>Це сталося після <strong>короткочасного стрибка цін</strong>, спричиненого рекордно високими цінами через закриття Ормузької протоки.</li>
<li>У квітні уряд заявив, що розглядає можливість <strong>фіксації цін на АЗС</strong>, щоб не допустити надприбутків дистриб’юторів.</li>
</ul>
<h3>Дизель показав найгострішу реакцію</h3>
<ul>
<li>Маржа на газойль, який використовується у дизельних двигунах, зросла з <strong>0,28 євро за літр</strong> до війни майже до <strong>0,40 євро за літр</strong> у перший тиждень березня.</li>
<li>Після піку маржа знову знизилася до довоєнного рівня.</li>
<li>Для ринку нафтопродуктів це означає, що <strong>дизель залишився найчутливішим сегментом</strong> до геополітичного шоку та урядових сигналів.</li>
</ul>
<h3>Бензин реагував м’якше</h3>
<ul>
<li>Маржа на бензин зросла з <strong>0,30 євро за літр</strong> до війни приблизно до <strong>0,33 євро за літр</strong> у той самий період.</li>
<li>Порівняно з дизельним сегментом, зростання було менш різким.</li>
<li>Це вказує на <strong>нерівномірний вплив кризи</strong> на різні види моторного пального.</li>
</ul>
<h3>Споживачі відповіли скороченням попиту</h3>
<ul>
<li>У квітні споживання моторного пального у Франції знизилося на <strong>11%</strong>.</li>
<li>Уряд пояснив це <strong>ціновим скороченням попиту</strong>: громадяни почали менше їздити після подорожчання пального.</li>
<li>Для споживачів це означає, що навіть короткий стрибок цін швидко змінює поведінку на ринку.</li>
</ul>
<h3>Політичний сигнал вплинув на ринок</h3>
<ul>
<li>У Мінфіні заявили, що стабілізація марж збіглася з моментом, коли уряд публічно почав обговорювати можливий декрет про їх обмеження.</li>
</ul>
<blockquote><p>Ми дуже чітко бачимо, що в перші дні війни був стрибок прибуткових марж, але пік і подальша стабілізація марж до довоєнних рівнів збігаються з тим моментом, коли уряд почав публічно обговорювати можливість декрету про обмеження марж. Це показує, що галузь отримала сигнал. — посадовець Міністерства фінансів Франції</p></blockquote>
<ul>
<li>Прем’єр-міністр Франції заявив, що <strong>жоден варіант не знято з розгляду</strong>, зокрема податок на надприбутки.</li>
<li>Міністерство також повідомило, що й надалі <strong>пильно стежитиме за цінами та маржами</strong> у діалозі з учасниками галузі.</li>
</ul>
<h3>Висновки для нафтового й паливного ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Ринок дизелю виявився найбільш вразливим:</strong> маржа зросла майже на <strong>0,12 євро за літр</strong>, тоді як бензин додав близько <strong>0,03 євро за літр</strong>.</li>
<li><strong>Урядовий тиск став стримувальним чинником:</strong> повернення марж до довоєнного рівня збіглося з публічним обговоренням обмеження марж.</li>
<li><strong>Споживачі швидко скоригували поведінку:</strong> падіння споживання на <strong>11%</strong> у квітні показує, що високі ціни напряму б’ють по мобільності громадян.</li>
<li><strong>Регуляторний ризик для паливного бізнесу зберігається:</strong> уряд не уточнив, чи планує запроваджувати декрет про обмеження цін, але варіанти втручання залишаються на столі.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/french-government-says-margins-fuel-sales-have-returned-pre-crisis-levels-2026-05-06/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/07/franciya-zayavila-pro-povernennya-palivnix-marzh-do-dokrizovogo-rivnya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Нафта дешевшає на очікуваннях угоди між США та Іраном, але ринок пального ще не вийшов із зони ризику</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/07/nafta-deshevshaye-na-ochikuvannyax-ugodi-mizh-ssha-ta-iranom-ale-rinok-palnogo-shhe-ne-vijshov-iz-zoni-riziku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/07/nafta-deshevshaye-na-ochikuvannyax-ugodi-mizh-ssha-ta-iranom-ale-rinok-palnogo-shhe-ne-vijshov-iz-zoni-riziku/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 07 May 2026 06:14:03 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[fuel prices]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[USA]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на пальне]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153931</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30346-Цена_падение.png" alt="Нафта дешевшає на очікуваннях угоди між США та Іраном, але ринок пального ще не вийшов із зони ризику"/><br />США та Іран наблизилися до домовленості щодо меморандуму про взаєморозуміння, що посилило очікування відкриття Ормузької протоки. На цьому тлі Brent опускався до $96,75 за барель, мінімуму за два тижні. Водночас відновлення реальних нафтових потоків може тривати 6-8 тижнів, а запаси нафти й пального у світі та США продовжують скорочуватися. Геополітичний вузол За даними джерела з [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30346-Цена_падение.png" alt="Нафта дешевшає на очікуваннях угоди між США та Іраном, але ринок пального ще не вийшов із зони ризику"/><br /><p>США та Іран наблизилися до домовленості щодо меморандуму про взаєморозуміння, що посилило очікування відкриття Ормузької протоки. На цьому тлі Brent опускався до <strong>$96,75 за барель</strong>, мінімуму за два тижні. Водночас відновлення реальних нафтових потоків може тривати <strong>6-8 тижнів</strong>, а запаси нафти й пального у світі та США продовжують скорочуватися.</p>
<h3>Геополітичний вузол</h3>
<ul>
<li>За даними джерела з Пакистану, який виступає посередником, <strong>США та Іран наблизилися до угоди</strong> щодо односторінкового меморандуму про взаєморозуміння.</li>
<li>Іран заявив, що розглядає нову пропозицію США та передасть відповідь через Пакистан.</li>
<li>Раніше Іран наголошував, що прийме лише <strong>справедливу й комплексну угоду</strong>.</li>
<li>Axios повідомив, що США очікують відповіді Ірану щодо кількох ключових пунктів упродовж <strong>48 годин</strong>.</li>
</ul>
<h3>Реакція нафтового ринку</h3>
<ul>
<li>Обидва основні нафтові контракти впали до <strong>двотижневих мінімумів</strong>.</li>
<li>Brent під час торгів опускався до <strong>$96,75 за барель</strong>, перш ніж частково відіграти втрати.</li>
<li>Ринок реагує не лише на можливу угоду, а й на перспективу <strong>відновлення судноплавства через Ормузьку протоку</strong>.</li>
</ul>
<h3>Чому ціни не стабілізуються миттєво</h3>
<ul>
<li>Зупинка морського руху через протоку з початку війни у лютому вже спричинила <strong>втрати постачання сирої нафти</strong>.</li>
<li>Минулого тижня Brent торгувався на найвищому рівні з <strong>березня 2022 року</strong>.</li>
<li>Закриття Ормузької протоки призвело до <strong>скорочення світових запасів нафти й пального</strong>, оскільки НПЗ намагалися компенсувати виробничі втрати.</li>
</ul>
<h3>Логіка для споживачів пального</h3>
<ul>
<li>Часткова угода може бути достатньою, щоб судноплавство через Ормузьку протоку почало <strong>поступово нормалізуватися</strong>.</li>
<li>Якщо зниження цін утримається, ціни на АЗС у США можуть охолонути протягом <strong>1-2 тижнів</strong>.</li>
<li>Водночас паливний ринок залишається вразливим, бо фізичні потоки нафти не повертаються до норми одразу після політичного сигналу.</li>
</ul>
<h3>Запаси США підтверджують напруження</h3>
<ul>
<li>За даними EIA, запаси нафти у США минулого тижня скоротилися на <strong>2,3 млн барелів</strong>.</li>
<li>Загальний рівень запасів знизився до <strong>457,2 млн барелів</strong>.</li>
<li>Аналітики у Reuters очікували глибшого скорочення — на <strong>3,3 млн барелів</strong>.</li>
</ul>
<h3>Оцінки учасників ринку</h3>
<blockquote><p>«Зростає відчуття, що шанс на відкриття Ормузької протоки став вищим, незалежно від того, чи буде досягнута тривала мирна угода з Іраном», — Філ Флінн, старший аналітик Price Futures Group.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Оголошення угоди негайно зрушило б ф’ючерси ще далі, фактично навіть сама можливість угоди вже спричиняє зниження цін на нафту», — Паола Родрігес-Масіу, головна аналітикиня Rystad Energy з питань нафти.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Шеститижневий-восьмитижневий лаг між надійними умовами доступу та реальною нормалізацією потоків не є консервативною оцінкою, це структурна особливість роботи судноплавних ринків», — Паола Родрігес-Масіу, Rystad Energy.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Часткової угоди може бути достатньо, щоб судноплавство через Ормузьку протоку поступово нормалізувалося», — Павел Молчанов, аналітик Raymond James.</p></blockquote>
<h3>Висновок</h3>
<ul>
<li><strong>Нафтовий ринок уже закладає в ціни шанс на деескалацію</strong>, що пояснює падіння котирувань до двотижневих мінімумів.</li>
<li><strong>Паливний ринок не отримає швидкого полегшення автоматично</strong>, бо нормалізація реальних потоків може тривати <strong>6-8 тижнів</strong>.</li>
<li><strong>Для споживачів ключовим сигналом є не лише політична угода, а й відновлення судноплавства</strong>, стабілізація запасів і утримання нижчих цін на нафту протягом наступних <strong>1-2 тижнів</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-prices-little-changed-ceasefire-holds-us-crude-stocks-fall-2026-05-05/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30346-Цена_падение.png" alt="Нафта дешевшає на очікуваннях угоди між США та Іраном, але ринок пального ще не вийшов із зони ризику"/><br /><p>США та Іран наблизилися до домовленості щодо меморандуму про взаєморозуміння, що посилило очікування відкриття Ормузької протоки. На цьому тлі Brent опускався до <strong>$96,75 за барель</strong>, мінімуму за два тижні. Водночас відновлення реальних нафтових потоків може тривати <strong>6-8 тижнів</strong>, а запаси нафти й пального у світі та США продовжують скорочуватися.</p>
<h3>Геополітичний вузол</h3>
<ul>
<li>За даними джерела з Пакистану, який виступає посередником, <strong>США та Іран наблизилися до угоди</strong> щодо односторінкового меморандуму про взаєморозуміння.</li>
<li>Іран заявив, що розглядає нову пропозицію США та передасть відповідь через Пакистан.</li>
<li>Раніше Іран наголошував, що прийме лише <strong>справедливу й комплексну угоду</strong>.</li>
<li>Axios повідомив, що США очікують відповіді Ірану щодо кількох ключових пунктів упродовж <strong>48 годин</strong>.</li>
</ul>
<h3>Реакція нафтового ринку</h3>
<ul>
<li>Обидва основні нафтові контракти впали до <strong>двотижневих мінімумів</strong>.</li>
<li>Brent під час торгів опускався до <strong>$96,75 за барель</strong>, перш ніж частково відіграти втрати.</li>
<li>Ринок реагує не лише на можливу угоду, а й на перспективу <strong>відновлення судноплавства через Ормузьку протоку</strong>.</li>
</ul>
<h3>Чому ціни не стабілізуються миттєво</h3>
<ul>
<li>Зупинка морського руху через протоку з початку війни у лютому вже спричинила <strong>втрати постачання сирої нафти</strong>.</li>
<li>Минулого тижня Brent торгувався на найвищому рівні з <strong>березня 2022 року</strong>.</li>
<li>Закриття Ормузької протоки призвело до <strong>скорочення світових запасів нафти й пального</strong>, оскільки НПЗ намагалися компенсувати виробничі втрати.</li>
</ul>
<h3>Логіка для споживачів пального</h3>
<ul>
<li>Часткова угода може бути достатньою, щоб судноплавство через Ормузьку протоку почало <strong>поступово нормалізуватися</strong>.</li>
<li>Якщо зниження цін утримається, ціни на АЗС у США можуть охолонути протягом <strong>1-2 тижнів</strong>.</li>
<li>Водночас паливний ринок залишається вразливим, бо фізичні потоки нафти не повертаються до норми одразу після політичного сигналу.</li>
</ul>
<h3>Запаси США підтверджують напруження</h3>
<ul>
<li>За даними EIA, запаси нафти у США минулого тижня скоротилися на <strong>2,3 млн барелів</strong>.</li>
<li>Загальний рівень запасів знизився до <strong>457,2 млн барелів</strong>.</li>
<li>Аналітики у Reuters очікували глибшого скорочення — на <strong>3,3 млн барелів</strong>.</li>
</ul>
<h3>Оцінки учасників ринку</h3>
<blockquote><p>«Зростає відчуття, що шанс на відкриття Ормузької протоки став вищим, незалежно від того, чи буде досягнута тривала мирна угода з Іраном», — Філ Флінн, старший аналітик Price Futures Group.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Оголошення угоди негайно зрушило б ф’ючерси ще далі, фактично навіть сама можливість угоди вже спричиняє зниження цін на нафту», — Паола Родрігес-Масіу, головна аналітикиня Rystad Energy з питань нафти.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Шеститижневий-восьмитижневий лаг між надійними умовами доступу та реальною нормалізацією потоків не є консервативною оцінкою, це структурна особливість роботи судноплавних ринків», — Паола Родрігес-Масіу, Rystad Energy.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Часткової угоди може бути достатньо, щоб судноплавство через Ормузьку протоку поступово нормалізувалося», — Павел Молчанов, аналітик Raymond James.</p></blockquote>
<h3>Висновок</h3>
<ul>
<li><strong>Нафтовий ринок уже закладає в ціни шанс на деескалацію</strong>, що пояснює падіння котирувань до двотижневих мінімумів.</li>
<li><strong>Паливний ринок не отримає швидкого полегшення автоматично</strong>, бо нормалізація реальних потоків може тривати <strong>6-8 тижнів</strong>.</li>
<li><strong>Для споживачів ключовим сигналом є не лише політична угода, а й відновлення судноплавства</strong>, стабілізація запасів і утримання нижчих цін на нафту протягом наступних <strong>1-2 тижнів</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-prices-little-changed-ceasefire-holds-us-crude-stocks-fall-2026-05-05/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/07/nafta-deshevshaye-na-ochikuvannyax-ugodi-mizh-ssha-ta-iranom-ale-rinok-palnogo-shhe-ne-vijshov-iz-zoni-riziku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Запаси нафти у США знижуються, але ринок реагує падінням цін</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/06/zapasi-nafti-u-ssha-znizhuyutsya-ale-rinok-reaguye-padinnyam-cin/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/06/zapasi-nafti-u-ssha-znizhuyutsya-ale-rinok-reaguye-padinnyam-cin/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 06 May 2026 15:48:58 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[distillates]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[дистиляти]]></category>
		<category><![CDATA[ЕІА]]></category>
		<category><![CDATA[запаси нафти]]></category>
		<category><![CDATA[нафторинок]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153930</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30336-Цена_падение.png" alt="Запаси нафти у США знижуються, але ринок реагує падінням цін"/><br />Комерційні запаси нафти у США за тиждень до 1 травня скоротилися на 2,3 млн барелів — до 457,2 млн барелів. Попри це, вони залишаються на 1% вище п’ятирічного середнього рівня для цього періоду року. Ринок нафти й нафтопродуктів отримав суперечливий сигнал: запаси сирої нафти знижуються, але ціни Brent і WTI різко впали на тлі політичних [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30336-Цена_падение.png" alt="Запаси нафти у США знижуються, але ринок реагує падінням цін"/><br /><p>Комерційні запаси нафти у США за тиждень до 1 травня скоротилися на <strong>2,3 млн барелів</strong> — до <strong>457,2 млн барелів</strong>. Попри це, вони залишаються на <strong>1% вище</strong> п’ятирічного середнього рівня для цього періоду року. Ринок нафти й нафтопродуктів отримав суперечливий сигнал: запаси сирої нафти знижуються, але ціни Brent і WTI різко впали на тлі політичних новин щодо Ірану.</p>
<h3>Сира нафта: скорочення запасів без цінової підтримки</h3>
<ul>
<li>За даними EIA, запаси сирої нафти у США зменшилися на <strong>2,3 млн барелів</strong> за тиждень, що завершився <strong>1 травня</strong>.</li>
<li>Комерційні запаси становлять <strong>457,2 млн барелів</strong>.</li>
<li>Рівень запасів усе ще на <strong>1% вище</strong> п’ятирічного середнього показника для цього часу року.</li>
<li>За останні <strong>6 тижнів</strong> запаси сирої нафти у США загалом зросли на <strong>1 млн барелів</strong>.</li>
</ul>
<h3>Розрив між оцінками API та EIA</h3>
<ul>
<li>API днем раніше повідомив про скорочення запасів сирої нафти на <strong>8,1 млн барелів</strong>.</li>
<li>EIA показало менше зниження — <strong>2,3 млн барелів</strong>.</li>
<li>Різниця між оцінками частково пояснюється <em>часовим фактором</em>: великі скорочення й прирости можуть відображатися у суміжних звітних тижнях, а не в одному релізі.</li>
</ul>
<h3>Ціни: геополітика переважила статистику запасів</h3>
<ul>
<li>У середу ціни на нафту різко впали після того, як президент Дональд Трамп зупинив <strong>проєкт Freedom</strong>, пославшись на значний прогрес у напрямку фінальної угоди з Іраном.</li>
<li>Станом на <strong>9:49 ранку в Нью-Йорку</strong> Brent торгувався по <strong>102,50 долара за барель</strong>.</li>
<li>Падіння Brent за день становило <strong>7,33 долара</strong>, або <strong>6,67%</strong>.</li>
<li>Порівняно з аналогічним часом минулого тижня Brent був нижчим приблизно на <strong>14 доларів за барель</strong>.</li>
<li>WTI торгувався по <strong>95,78 долара за барель</strong>, втративши <strong>6,49 долара</strong>, або <strong>6,35%</strong> за день.</li>
<li>За тиждень WTI знизився майже на <strong>9 доларів за барель</strong>.</li>
</ul>
<h3>Бензин: запаси скорочуються другий тиждень поспіль</h3>
<ul>
<li>Запаси автомобільного бензину зменшилися на <strong>2,5 млн барелів</strong>.</li>
<li>Тижнем раніше вони вже скоротилися на <strong>6,1 млн барелів</strong>.</li>
<li>Середньодобове виробництво бензину знизилося до <strong>9,6 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Для споживачів пального це важливий сигнал: скорочення запасів і виробництва бензину відбувається в умовах, коли попит не демонструє слабкості.</li>
</ul>
<h3>Дистиляти: найвразливіша частина паливного балансу</h3>
<ul>
<li>Запаси середніх дистилятів зменшилися на <strong>1,3 млн барелів</strong>.</li>
<li>Виробництво дистилятів знизилося до середнього рівня <strong>4,9 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Запаси дистилятів залишаються на <strong>11% нижче</strong> п’ятирічного середнього рівня.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> саме дистиляти виглядають найнапруженішим сегментом ринку нафтопродуктів, оскільки їхні запаси не просто скорочуються, а й залишаються істотно нижчими за історичну норму.</li>
</ul>
<h3>Попит: високі ціни не зламали споживання</h3>
<ul>
<li>Сукупне постачання нафтопродуктів, яке використовується як індикатор попиту в США, за останні <strong>4 тижні</strong> становило в середньому <strong>20,3 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Це на <strong>2,6%</strong> більше, ніж за аналогічний період минулого року.</li>
<li>Попит на бензин за останні <strong>4 тижні</strong> становив у середньому <strong>9,0 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Середнє постачання дистилятів за <strong>4 тижні</strong> становило <strong>3,8 млн барелів на добу</strong>, що на <strong>3,5%</strong> більше у річному вимірі.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> споживання пального залишається стійким, попри попереднє зростання цін. Для ринку це означає, що падіння котирувань нафти не обов’язково одразу знімає напруження у сегменті готових нафтопродуктів.</li>
</ul>
<h3>Головний висновок</h3>
<ul>
<li>Статистика EIA показує одночасно <strong>скорочення запасів сирої нафти, бензину та дистилятів</strong>.</li>
<li>Водночас ціни Brent і WTI різко знизилися через політичний фактор, пов’язаний із прогресом щодо угоди з Іраном.</li>
<li>Для паливного ринку ключовим ризиком залишається не лише ціна на нафту, а й баланс готових нафтопродуктів.</li>
<li>Найбільш показовий індикатор — дистиляти: їхні запаси на <strong>11% нижчі</strong> за п’ятирічну норму, а попит у річному вимірі зріс на <strong>3,5%</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/EIA-US-Crude-Oil-Inventories-Continue-to-Fall.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30336-Цена_падение.png" alt="Запаси нафти у США знижуються, але ринок реагує падінням цін"/><br /><p>Комерційні запаси нафти у США за тиждень до 1 травня скоротилися на <strong>2,3 млн барелів</strong> — до <strong>457,2 млн барелів</strong>. Попри це, вони залишаються на <strong>1% вище</strong> п’ятирічного середнього рівня для цього періоду року. Ринок нафти й нафтопродуктів отримав суперечливий сигнал: запаси сирої нафти знижуються, але ціни Brent і WTI різко впали на тлі політичних новин щодо Ірану.</p>
<h3>Сира нафта: скорочення запасів без цінової підтримки</h3>
<ul>
<li>За даними EIA, запаси сирої нафти у США зменшилися на <strong>2,3 млн барелів</strong> за тиждень, що завершився <strong>1 травня</strong>.</li>
<li>Комерційні запаси становлять <strong>457,2 млн барелів</strong>.</li>
<li>Рівень запасів усе ще на <strong>1% вище</strong> п’ятирічного середнього показника для цього часу року.</li>
<li>За останні <strong>6 тижнів</strong> запаси сирої нафти у США загалом зросли на <strong>1 млн барелів</strong>.</li>
</ul>
<h3>Розрив між оцінками API та EIA</h3>
<ul>
<li>API днем раніше повідомив про скорочення запасів сирої нафти на <strong>8,1 млн барелів</strong>.</li>
<li>EIA показало менше зниження — <strong>2,3 млн барелів</strong>.</li>
<li>Різниця між оцінками частково пояснюється <em>часовим фактором</em>: великі скорочення й прирости можуть відображатися у суміжних звітних тижнях, а не в одному релізі.</li>
</ul>
<h3>Ціни: геополітика переважила статистику запасів</h3>
<ul>
<li>У середу ціни на нафту різко впали після того, як президент Дональд Трамп зупинив <strong>проєкт Freedom</strong>, пославшись на значний прогрес у напрямку фінальної угоди з Іраном.</li>
<li>Станом на <strong>9:49 ранку в Нью-Йорку</strong> Brent торгувався по <strong>102,50 долара за барель</strong>.</li>
<li>Падіння Brent за день становило <strong>7,33 долара</strong>, або <strong>6,67%</strong>.</li>
<li>Порівняно з аналогічним часом минулого тижня Brent був нижчим приблизно на <strong>14 доларів за барель</strong>.</li>
<li>WTI торгувався по <strong>95,78 долара за барель</strong>, втративши <strong>6,49 долара</strong>, або <strong>6,35%</strong> за день.</li>
<li>За тиждень WTI знизився майже на <strong>9 доларів за барель</strong>.</li>
</ul>
<h3>Бензин: запаси скорочуються другий тиждень поспіль</h3>
<ul>
<li>Запаси автомобільного бензину зменшилися на <strong>2,5 млн барелів</strong>.</li>
<li>Тижнем раніше вони вже скоротилися на <strong>6,1 млн барелів</strong>.</li>
<li>Середньодобове виробництво бензину знизилося до <strong>9,6 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Для споживачів пального це важливий сигнал: скорочення запасів і виробництва бензину відбувається в умовах, коли попит не демонструє слабкості.</li>
</ul>
<h3>Дистиляти: найвразливіша частина паливного балансу</h3>
<ul>
<li>Запаси середніх дистилятів зменшилися на <strong>1,3 млн барелів</strong>.</li>
<li>Виробництво дистилятів знизилося до середнього рівня <strong>4,9 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Запаси дистилятів залишаються на <strong>11% нижче</strong> п’ятирічного середнього рівня.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> саме дистиляти виглядають найнапруженішим сегментом ринку нафтопродуктів, оскільки їхні запаси не просто скорочуються, а й залишаються істотно нижчими за історичну норму.</li>
</ul>
<h3>Попит: високі ціни не зламали споживання</h3>
<ul>
<li>Сукупне постачання нафтопродуктів, яке використовується як індикатор попиту в США, за останні <strong>4 тижні</strong> становило в середньому <strong>20,3 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Це на <strong>2,6%</strong> більше, ніж за аналогічний період минулого року.</li>
<li>Попит на бензин за останні <strong>4 тижні</strong> становив у середньому <strong>9,0 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Середнє постачання дистилятів за <strong>4 тижні</strong> становило <strong>3,8 млн барелів на добу</strong>, що на <strong>3,5%</strong> більше у річному вимірі.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> споживання пального залишається стійким, попри попереднє зростання цін. Для ринку це означає, що падіння котирувань нафти не обов’язково одразу знімає напруження у сегменті готових нафтопродуктів.</li>
</ul>
<h3>Головний висновок</h3>
<ul>
<li>Статистика EIA показує одночасно <strong>скорочення запасів сирої нафти, бензину та дистилятів</strong>.</li>
<li>Водночас ціни Brent і WTI різко знизилися через політичний фактор, пов’язаний із прогресом щодо угоди з Іраном.</li>
<li>Для паливного ринку ключовим ризиком залишається не лише ціна на нафту, а й баланс готових нафтопродуктів.</li>
<li>Найбільш показовий індикатор — дистиляти: їхні запаси на <strong>11% нижчі</strong> за п’ятирічну норму, а попит у річному вимірі зріс на <strong>3,5%</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/EIA-US-Crude-Oil-Inventories-Continue-to-Fall.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/06/zapasi-nafti-u-ssha-znizhuyutsya-ale-rinok-reaguye-padinnyam-cin/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Нафтова криза в Перській затоці піднімає цінові очікування до 2027 року</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/06/153924/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/06/153924/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 06 May 2026 05:55:58 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[geopolitics]]></category>
		<category><![CDATA[Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[геополитика]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[пальне]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153924</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30331-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Нафтова криза в Перській затоці піднімає цінові очікування до 2027 року"/><br />Криза на Близькому Сході вже впливає не лише на поточні ціни, а й на очікування ринку на 2026-2027 роки. Через блокування видобутку, ризики для експорту з Перської затоки та затримки з відновленням потужностей ринок закладає у ціни тривалі дефіцитні сценарії. Ціновий сигнал ринку Brent відкотився до 110 доларів за барель після сигналу США, що режим [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30331-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Нафтова криза в Перській затоці піднімає цінові очікування до 2027 року"/><br /><p>Криза на Близькому Сході вже впливає не лише на поточні ціни, а й на очікування ринку на 2026-2027 роки. Через блокування видобутку, ризики для експорту з Перської затоки та затримки з відновленням потужностей ринок закладає у ціни тривалі дефіцитні сценарії.</p>
<h3>Ціновий сигнал ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Brent відкотився до 110 доларів за барель</strong> після сигналу США, що режим припинення вогню ще діє.</li>
<li>Водночас у матеріалі зазначено, що <strong>фізичний дефіцит може знову підштовхнути Brent до 120 доларів за барель</strong> вже протягом тижня.</li>
<li>Грудневі контракти 2026 року торгуються на рівні <strong>91 долар за барель для Brent</strong> і <strong>85 доларів за барель для WTI</strong>.</li>
<li>Це суттєво вище за початкові очікування ринку на рівні <strong>55-60 доларів за барель</strong>.</li>
</ul>
<h3>Близький Схід і Ормузька протока</h3>
<ul>
<li>У регіоні зупинено близько <strong>11 млн барелів на добу видобутку</strong>.</li>
<li>Більшість виробників уже досягли межі зберігання нафти, а накопичені запаси потребуватимуть щонайменше <strong>2-3 місяців</strong> для розчищення.</li>
<li>У Перській затоці залишаються заблокованими близько <strong>2 тис. суден</strong>.</li>
<li>Президент США Дональд Трамп заявив про намір звільнити частину цих суден як <em>гуманітарний крок для танкерів країн, не залучених до війни США та Ірану</em>.</li>
</ul>
<h3>Ризики</h3>
<ul>
<li><strong>Скорочення видобутку та блокування логістики</strong> формують ризик фізичного дефіциту, а не лише біржової волатильності.</li>
<li>Країни на кшталт Іраку та Кувейту, за оцінкою матеріалу, навряд чи повернуться до довоєнних потужностей у 2026 році.</li>
<li>За оцінкою Wood Mackenzie, Іраку знадобиться щонайменше <strong>9 місяців</strong> для відновлення через обмеження родовищ.</li>
<li>Для споживачів пального це означає ризик тривалішого тиску на ціни, адже дефіцит сирої нафти поступово переходить у ризики для ринку нафтопродуктів.</li>
</ul>
<h3>ОПЕК+ і виробнича політика</h3>
<ul>
<li>Ключові сім учасників ОПЕК+ на чолі із Саудівською Аравією та росією погодили збільшення видобутку на <strong>188 тис. барелів на добу</strong> у червні 2026 року.</li>
<li>Це нижче за підвищення на <strong>206 тис. барелів на добу</strong>, оголошені на квітень і травень.</li>
<li>У матеріалі це пов’язано з виходом Об’єднаних Арабських Еміратів з ОПЕК та ОПЕК+ <strong>1 травня</strong>.</li>
</ul>
<h3>Корпоративні маркери ринку</h3>
<ul>
<li><strong>BP</strong> розглядає продаж частини або всіх операцій у британському секторі Північного моря з потенційною вартістю до <strong>3 млрд доларів</strong>.</li>
<li><strong>Petrobras</strong> домовилася викупити частки партнерів Shell, ONGC і Brava Energia в Argonauta, отримавши <strong>100% контроль</strong> над родовищем Jubarte із запасами <strong>0,7 млрд барелів</strong>.</li>
<li><strong>Pemex</strong> повідомила про квартальний збиток <strong>2,6 млрд доларів</strong> у першому кварталі 2026 року, попри збільшення переробки до <strong>1,14 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li><strong>Chevron</strong> прагне перенаправити нафту з двох відновлених офшорних платформ на НПЗ El Segundo потужністю <strong>285 тис. барелів на добу</strong>.</li>
</ul>
<h3>Геополітичне розширення ризиків</h3>
<ul>
<li>США оголосили широкі санкції проти енергетичного та металургійного секторів Куби.</li>
<li>Китай запровадив блокувальні заходи у відповідь на санкційне включення приватного переробника Hengli Petrochemical і чотирьох менших переробників із Шаньдуна.</li>
<li>Японська Taiyo Oil має отримати вантаж російської нафти із проєкту Sakhalin-2. Це перше таке постачання з червня 2025 року і лише друге від моменту запровадження санкцій наприкінці 2022 року.</li>
<li>Суперечка між Гаяною і Венесуелою навколо регіону Ессекібо знову загострюється, оскільки регіон у матеріалі описано як імовірне геологічне продовження важких нафтових басейнів Венесуели.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Ринок закладає тривалу кризу</strong>, оскільки ціни контрактів на 2026 рік уже значно перевищують попередні очікування.</li>
<li><strong>Головний ризик для пального</strong> полягає в переході від логістичної кризи до фізичного дефіциту нафти.</li>
<li><strong>Стратегічні резерви можуть тимчасово пом’якшити шок</strong>, але, за словами керівника Chevron Майка Вірта, дефіцит постачання спочатку проявиться в Азії, а потім пошириться на Європу.</li>
</ul>
<blockquote><p>Дефіцит постачання нафти незабаром почне проявлятися у світі, оскільки національні стратегічні резерви поступово виснажуються, спершу в Азії, а потім у Європі. — Майк Вірт, CEO Chevron</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30331-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Нафтова криза в Перській затоці піднімає цінові очікування до 2027 року"/><br /><p>Криза на Близькому Сході вже впливає не лише на поточні ціни, а й на очікування ринку на 2026-2027 роки. Через блокування видобутку, ризики для експорту з Перської затоки та затримки з відновленням потужностей ринок закладає у ціни тривалі дефіцитні сценарії.</p>
<h3>Ціновий сигнал ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Brent відкотився до 110 доларів за барель</strong> після сигналу США, що режим припинення вогню ще діє.</li>
<li>Водночас у матеріалі зазначено, що <strong>фізичний дефіцит може знову підштовхнути Brent до 120 доларів за барель</strong> вже протягом тижня.</li>
<li>Грудневі контракти 2026 року торгуються на рівні <strong>91 долар за барель для Brent</strong> і <strong>85 доларів за барель для WTI</strong>.</li>
<li>Це суттєво вище за початкові очікування ринку на рівні <strong>55-60 доларів за барель</strong>.</li>
</ul>
<h3>Близький Схід і Ормузька протока</h3>
<ul>
<li>У регіоні зупинено близько <strong>11 млн барелів на добу видобутку</strong>.</li>
<li>Більшість виробників уже досягли межі зберігання нафти, а накопичені запаси потребуватимуть щонайменше <strong>2-3 місяців</strong> для розчищення.</li>
<li>У Перській затоці залишаються заблокованими близько <strong>2 тис. суден</strong>.</li>
<li>Президент США Дональд Трамп заявив про намір звільнити частину цих суден як <em>гуманітарний крок для танкерів країн, не залучених до війни США та Ірану</em>.</li>
</ul>
<h3>Ризики</h3>
<ul>
<li><strong>Скорочення видобутку та блокування логістики</strong> формують ризик фізичного дефіциту, а не лише біржової волатильності.</li>
<li>Країни на кшталт Іраку та Кувейту, за оцінкою матеріалу, навряд чи повернуться до довоєнних потужностей у 2026 році.</li>
<li>За оцінкою Wood Mackenzie, Іраку знадобиться щонайменше <strong>9 місяців</strong> для відновлення через обмеження родовищ.</li>
<li>Для споживачів пального це означає ризик тривалішого тиску на ціни, адже дефіцит сирої нафти поступово переходить у ризики для ринку нафтопродуктів.</li>
</ul>
<h3>ОПЕК+ і виробнича політика</h3>
<ul>
<li>Ключові сім учасників ОПЕК+ на чолі із Саудівською Аравією та росією погодили збільшення видобутку на <strong>188 тис. барелів на добу</strong> у червні 2026 року.</li>
<li>Це нижче за підвищення на <strong>206 тис. барелів на добу</strong>, оголошені на квітень і травень.</li>
<li>У матеріалі це пов’язано з виходом Об’єднаних Арабських Еміратів з ОПЕК та ОПЕК+ <strong>1 травня</strong>.</li>
</ul>
<h3>Корпоративні маркери ринку</h3>
<ul>
<li><strong>BP</strong> розглядає продаж частини або всіх операцій у британському секторі Північного моря з потенційною вартістю до <strong>3 млрд доларів</strong>.</li>
<li><strong>Petrobras</strong> домовилася викупити частки партнерів Shell, ONGC і Brava Energia в Argonauta, отримавши <strong>100% контроль</strong> над родовищем Jubarte із запасами <strong>0,7 млрд барелів</strong>.</li>
<li><strong>Pemex</strong> повідомила про квартальний збиток <strong>2,6 млрд доларів</strong> у першому кварталі 2026 року, попри збільшення переробки до <strong>1,14 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li><strong>Chevron</strong> прагне перенаправити нафту з двох відновлених офшорних платформ на НПЗ El Segundo потужністю <strong>285 тис. барелів на добу</strong>.</li>
</ul>
<h3>Геополітичне розширення ризиків</h3>
<ul>
<li>США оголосили широкі санкції проти енергетичного та металургійного секторів Куби.</li>
<li>Китай запровадив блокувальні заходи у відповідь на санкційне включення приватного переробника Hengli Petrochemical і чотирьох менших переробників із Шаньдуна.</li>
<li>Японська Taiyo Oil має отримати вантаж російської нафти із проєкту Sakhalin-2. Це перше таке постачання з червня 2025 року і лише друге від моменту запровадження санкцій наприкінці 2022 року.</li>
<li>Суперечка між Гаяною і Венесуелою навколо регіону Ессекібо знову загострюється, оскільки регіон у матеріалі описано як імовірне геологічне продовження важких нафтових басейнів Венесуели.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Ринок закладає тривалу кризу</strong>, оскільки ціни контрактів на 2026 рік уже значно перевищують попередні очікування.</li>
<li><strong>Головний ризик для пального</strong> полягає в переході від логістичної кризи до фізичного дефіциту нафти.</li>
<li><strong>Стратегічні резерви можуть тимчасово пом’якшити шок</strong>, але, за словами керівника Chevron Майка Вірта, дефіцит постачання спочатку проявиться в Азії, а потім пошириться на Європу.</li>
</ul>
<blockquote><p>Дефіцит постачання нафти незабаром почне проявлятися у світі, оскільки національні стратегічні резерви поступово виснажуються, спершу в Азії, а потім у Європі. — Майк Вірт, CEO Chevron</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/06/153924/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>США стали нафтовим резервом останньої надії для світового ринку</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/05/ssha-stali-naftovim-rezervom-ostanno%d1%97-nadi%d1%97-dlya-svitovogo-rinku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/05/ssha-stali-naftovim-rezervom-ostanno%d1%97-nadi%d1%97-dlya-svitovogo-rinku/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 05 May 2026 14:45:10 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[Houston]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[strategic reserve]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[паливний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[стратегічний резерв]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153923</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30330-США_флаг_развевается.jpg" alt="США стали нафтовим резервом останньої надії для світового ринку"/><br />Світовий нафтовий ринок опинився в ситуації, коли резервні потужності OPEC залишаються формально на папері, але фактично заблоковані через закриту Ормузьку протоку. За даними матеріалу, США взяли на себе роль головного джерела доступного бареля: за тиждень експорт сирої нафти й нафтопродуктів сягнув 12,9 млн барелів на добу, а з американської системи запасів вибуло близько 26 млн [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30330-США_флаг_развевается.jpg" alt="США стали нафтовим резервом останньої надії для світового ринку"/><br /><p>Світовий нафтовий ринок опинився в ситуації, коли резервні потужності OPEC залишаються формально на папері, але фактично заблоковані через закриту Ормузьку протоку. За даними матеріалу, США взяли на себе роль головного джерела доступного бареля: за тиждень експорт сирої нафти й нафтопродуктів сягнув <strong>12,9 млн барелів на добу</strong>, а з американської системи запасів вибуло близько <strong>26 млн барелів за 7 днів</strong>.</p>
<h3>Головний зсув на ринку</h3>
<ul>
<li><strong>США експортували 12,9 млн барелів на добу</strong> сирої нафти й нафтопродуктів за тиждень, що завершився 17 квітня 2026 року.</li>
<li>Це названо <strong>найвищим показником в історії EIA</strong>.</li>
<li>Експорт сирої нафти окремо зріс до рекордних <strong>6,4 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>США вперше з часів Другої світової війни майже перейшли у статус <strong>чистого експортера сирої нафти на тижневій основі</strong>.</li>
</ul>
<h3>Чому резерв OPEC став недоступним</h3>
<ul>
<li>Протягом <strong>60 років</strong> нафтові трейдери спиралися на резервні потужності Саудівської Аравії.</li>
<li>Станом на кінець 2025 року IEA оцінювала ефективні резервні потужності OPEC+ у понад <strong>3 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Близько <strong>двох третин</strong> цих потужностей припадало на Саудівську Аравію, решта переважно на ОАЕ та Ірак.</li>
<li>Після закриття Ормузької протоки танкерний трафік скоротився приблизно з <strong>20 млн барелів на добу</strong> у лютому до менш ніж <strong>4 млн барелів на добу</strong> на початку квітня.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> резервні барелі існують формально, але ринок не може швидко отримати до них доступ.</li>
<li>Закрита протока перетворила фізичну логістику на ключовий обмежувач світового постачання.</li>
</ul>
<h3>США закривають дефіцит не лише видобутком, а й запасами</h3>
<ul>
<li>За тиждень, що завершився 24 квітня, комерційні запаси сирої нафти у США впали на <strong>6,2 млн барелів</strong>.</li>
<li>Запаси бензину скоротилися на <strong>6,1 млн барелів</strong>.</li>
<li>Стратегічний нафтовий резерв США додатково відпустив <strong>7,1 млн барелів</strong>.</li>
<li>Сукупно з американської системи за 7 днів вибуло приблизно <strong>26 млн барелів</strong>.</li>
<li>Ще раніше, за тиждень, що завершився 10 квітня, загальні нафтові запаси вже знизилися на <strong>13,1 млн барелів</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Х’юстон не виробляє значно більше нафти тиждень до тижня. Він відвантажує нафту, яку вже мав, і дедалі більше нафту, витягнуту з того, що раніше було аварійним буфером. Це різні речі. — Giacomo Prandelli</p></blockquote>
<h3>Маршрути барелів і конкуренція за постачання</h3>
<ul>
<li>Експорт нафтопродуктів зі США різко зріс до Європи.</li>
<li>Сира нафта зі США прямує до Азії, щоб замістити відсутні іранські та близькосхідні потоки.</li>
<li>Латинська Америка продовжує отримувати барелі, але її частка зменшується, оскільки <strong>Європа й Азія перебивають її попит на граничне постачання</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> покупці пального входять у жорсткішу конкуренцію за доступний ресурс, а перевагу отримують ті ринки, які можуть платити більше.</li>
</ul>
<h3>Китайський сигнал для нафтового ринку</h3>
<ul>
<li>У 2025 році Китай використовував дешеві російські барелі для прискореного накопичення запасів.</li>
<li>Темп накопичення оцінено приблизно у <strong>1 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Китайські запаси сирої нафти наблизилися до <strong>1,3 млрд барелів</strong>.</li>
<li>Берегові запаси за минулий рік зросли приблизно на <strong>100 млн барелів</strong>.</li>
<li>У березні імпорт сирої нафти Китаєм знизився на <strong>2,5% рік до року</strong>, попри стійку роботу НПЗ і внутрішній попит.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> Китай тимчасово не підсилює спотовий попит, а використовує накопичені запаси.</li>
<li>За оцінкою CEO Mercuria, такий розпродаж може тривати лише кілька тижнів, доки запаси не наблизяться до операційного рівня.</li>
</ul>
<h3>Що це означає для країн споживачів пального</h3>
<ul>
<li>Коли резервні потужності заблоковані, а США покривають дефіцит через власні запаси, ринок пального стає менш захищеним від нових перебоїв.</li>
<li>Скорочення запасів сирої нафти, бензину та стратегічного резерву показує, що нинішній баланс підтримується не лише поточним виробництвом, а й витрачанням буфера.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> для споживачів це означає вищу вразливість до цінових стрибків, якщо експортне навантаження на США збережеться, а доступ до близькосхідних барелів не відновиться.</li>
<li>Другого рубежу оборони для ринку немає.</li>
</ul>
<h3>Ключовий ризик найближчих місяців</h3>
<ul>
<li>Буфер може вичерпатися до вересня.</li>
<li>Якщо Китай знову повернеться на ринок як покупець, нечутливий до ціни, глобальний баланс може швидко змінитися на <strong>мільйони барелів на добу</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> ринок входить у фазу, де стратегічне значення мають не лише обсяги видобутку, а й доступність маршрутів, швидкість відбору запасів та поведінка великих покупців.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://themerchantsnews.substack.com/p/america-is-now-the-worlds-strategic?r=258hj8" target="_blank">themerchantsnews</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30330-США_флаг_развевается.jpg" alt="США стали нафтовим резервом останньої надії для світового ринку"/><br /><p>Світовий нафтовий ринок опинився в ситуації, коли резервні потужності OPEC залишаються формально на папері, але фактично заблоковані через закриту Ормузьку протоку. За даними матеріалу, США взяли на себе роль головного джерела доступного бареля: за тиждень експорт сирої нафти й нафтопродуктів сягнув <strong>12,9 млн барелів на добу</strong>, а з американської системи запасів вибуло близько <strong>26 млн барелів за 7 днів</strong>.</p>
<h3>Головний зсув на ринку</h3>
<ul>
<li><strong>США експортували 12,9 млн барелів на добу</strong> сирої нафти й нафтопродуктів за тиждень, що завершився 17 квітня 2026 року.</li>
<li>Це названо <strong>найвищим показником в історії EIA</strong>.</li>
<li>Експорт сирої нафти окремо зріс до рекордних <strong>6,4 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>США вперше з часів Другої світової війни майже перейшли у статус <strong>чистого експортера сирої нафти на тижневій основі</strong>.</li>
</ul>
<h3>Чому резерв OPEC став недоступним</h3>
<ul>
<li>Протягом <strong>60 років</strong> нафтові трейдери спиралися на резервні потужності Саудівської Аравії.</li>
<li>Станом на кінець 2025 року IEA оцінювала ефективні резервні потужності OPEC+ у понад <strong>3 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Близько <strong>двох третин</strong> цих потужностей припадало на Саудівську Аравію, решта переважно на ОАЕ та Ірак.</li>
<li>Після закриття Ормузької протоки танкерний трафік скоротився приблизно з <strong>20 млн барелів на добу</strong> у лютому до менш ніж <strong>4 млн барелів на добу</strong> на початку квітня.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> резервні барелі існують формально, але ринок не може швидко отримати до них доступ.</li>
<li>Закрита протока перетворила фізичну логістику на ключовий обмежувач світового постачання.</li>
</ul>
<h3>США закривають дефіцит не лише видобутком, а й запасами</h3>
<ul>
<li>За тиждень, що завершився 24 квітня, комерційні запаси сирої нафти у США впали на <strong>6,2 млн барелів</strong>.</li>
<li>Запаси бензину скоротилися на <strong>6,1 млн барелів</strong>.</li>
<li>Стратегічний нафтовий резерв США додатково відпустив <strong>7,1 млн барелів</strong>.</li>
<li>Сукупно з американської системи за 7 днів вибуло приблизно <strong>26 млн барелів</strong>.</li>
<li>Ще раніше, за тиждень, що завершився 10 квітня, загальні нафтові запаси вже знизилися на <strong>13,1 млн барелів</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Х’юстон не виробляє значно більше нафти тиждень до тижня. Він відвантажує нафту, яку вже мав, і дедалі більше нафту, витягнуту з того, що раніше було аварійним буфером. Це різні речі. — Giacomo Prandelli</p></blockquote>
<h3>Маршрути барелів і конкуренція за постачання</h3>
<ul>
<li>Експорт нафтопродуктів зі США різко зріс до Європи.</li>
<li>Сира нафта зі США прямує до Азії, щоб замістити відсутні іранські та близькосхідні потоки.</li>
<li>Латинська Америка продовжує отримувати барелі, але її частка зменшується, оскільки <strong>Європа й Азія перебивають її попит на граничне постачання</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> покупці пального входять у жорсткішу конкуренцію за доступний ресурс, а перевагу отримують ті ринки, які можуть платити більше.</li>
</ul>
<h3>Китайський сигнал для нафтового ринку</h3>
<ul>
<li>У 2025 році Китай використовував дешеві російські барелі для прискореного накопичення запасів.</li>
<li>Темп накопичення оцінено приблизно у <strong>1 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Китайські запаси сирої нафти наблизилися до <strong>1,3 млрд барелів</strong>.</li>
<li>Берегові запаси за минулий рік зросли приблизно на <strong>100 млн барелів</strong>.</li>
<li>У березні імпорт сирої нафти Китаєм знизився на <strong>2,5% рік до року</strong>, попри стійку роботу НПЗ і внутрішній попит.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> Китай тимчасово не підсилює спотовий попит, а використовує накопичені запаси.</li>
<li>За оцінкою CEO Mercuria, такий розпродаж може тривати лише кілька тижнів, доки запаси не наблизяться до операційного рівня.</li>
</ul>
<h3>Що це означає для країн споживачів пального</h3>
<ul>
<li>Коли резервні потужності заблоковані, а США покривають дефіцит через власні запаси, ринок пального стає менш захищеним від нових перебоїв.</li>
<li>Скорочення запасів сирої нафти, бензину та стратегічного резерву показує, що нинішній баланс підтримується не лише поточним виробництвом, а й витрачанням буфера.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> для споживачів це означає вищу вразливість до цінових стрибків, якщо експортне навантаження на США збережеться, а доступ до близькосхідних барелів не відновиться.</li>
<li>Другого рубежу оборони для ринку немає.</li>
</ul>
<h3>Ключовий ризик найближчих місяців</h3>
<ul>
<li>Буфер може вичерпатися до вересня.</li>
<li>Якщо Китай знову повернеться на ринок як покупець, нечутливий до ціни, глобальний баланс може швидко змінитися на <strong>мільйони барелів на добу</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> ринок входить у фазу, де стратегічне значення мають не лише обсяги видобутку, а й доступність маршрутів, швидкість відбору запасів та поведінка великих покупців.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://themerchantsnews.substack.com/p/america-is-now-the-worlds-strategic?r=258hj8" target="_blank">themerchantsnews</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/05/ssha-stali-naftovim-rezervom-ostanno%d1%97-nadi%d1%97-dlya-svitovogo-rinku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Європейський ринок пального 4 травня 2026 року: Україна залишається у нижчому ціновому сегменті</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/05/yevropejskij-rinok-palnogo-4-travnya-2026-roku-ukra%d1%97na-zalishayetsya-u-nizhchomu-cinovomu-segmenti/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/05/yevropejskij-rinok-palnogo-4-travnya-2026-roku-ukra%d1%97na-zalishayetsya-u-nizhchomu-cinovomu-segmenti/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 05 May 2026 08:11:43 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[fuel prices]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[автогаз]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[Європа]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[пальне]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153906</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30323-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Європейський ринок пального 4 травня 2026 року: Україна залишається у нижчому ціновому сегменті"/><br />Станом на 4 травня 2026 року ціни на пальне в Європі демонструють значну різницю між країнами. Найдорожчий бензин зафіксовано у Нідерландах — 2,46 євро/л, найдешевший серед наведених ринків — у росії, 0,78 євро/л. В Україні бензин коштує 1,42 євро/л, дизель — 1,72 євро/л, автогаз — 0,95 євро/л. Цінова карта бензину Нідерланди мають найвищу ціну бензину [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30323-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Європейський ринок пального 4 травня 2026 року: Україна залишається у нижчому ціновому сегменті"/><br /><p>Станом на <strong>4 травня 2026 року</strong> ціни на пальне в Європі демонструють значну різницю між країнами. Найдорожчий бензин зафіксовано у Нідерландах — <strong>2,46 євро/л</strong>, найдешевший серед наведених ринків — у росії, <strong>0,78 євро/л</strong>. В Україні бензин коштує <strong>1,42 євро/л</strong>, дизель — <strong>1,72 євро/л</strong>, автогаз — <strong>0,95 євро/л</strong>.</p>
<h3>Цінова карта бензину</h3>
<ul>
<li><strong>Нідерланди</strong> мають найвищу ціну бензину — <strong>2,46 євро/л</strong>.</li>
<li>Серед дорогих ринків також: <strong>Данія — 2,28 євро/л</strong>, <strong>Німеччина — 2,07 євро/л</strong>, <strong>Греція — 2,06 євро/л</strong>, <strong>Франція — 2,02 євро/л</strong>.</li>
<li>Україна з показником <strong>1,42 євро/л</strong> перебуває нижче більшості країн ЄС.</li>
<li>Найнижчі значення: <strong>Туреччина — 1,14 євро/л</strong>.</li>
</ul>
<h3>Дизель: навантаження на транспорт і споживачів</h3>
<ul>
<li>Найдорожчий дизель зафіксовано у <strong>Нідерландах — 2,45 євро/л</strong>.</li>
<li>Високі ціни також у <strong>Данії — 2,36 євро/л</strong>, <strong>Фінляндії — 2,26 євро/л</strong>, <strong>Швеції — 2,20 євро/л</strong>, <strong>Бельгії — 2,17 євро/л</strong>.</li>
<li>В Україні дизель коштує <strong>1,72 євро/л</strong>, що нижче за рівень багатьох європейських країн, але вище за ціни у Польщі — <strong>1,64 євро/л</strong> та Молдові — <strong>1,50 євро/л</strong>.</li>
</ul>
<h3>Автогаз як дешевша альтернатива</h3>
<ul>
<li>В Україні автогаз коштує <strong>0,95 євро/л</strong>.</li>
<li>Це дешевше за український бензин на <strong>0,47 євро/л</strong> і дешевше за дизель на <strong>0,77 євро/л</strong>.</li>
<li>Найвищі ціни на автогаз: <strong>Греція — 1,29 євро/л</strong>, <strong>Норвегія — 1,25 євро/л</strong>, <strong>Швеція — 1,25 євро/л</strong>, <strong>Німеччина — 1,22 євро/л</strong>.</li>
<li>Найнижчі ціни: <strong>Туреччина — 0,60 євро/л</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://gr.fuelo.net/world/prices/2026-05-04?lang=en" target="_blank">gr.fuelo.net</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30323-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Європейський ринок пального 4 травня 2026 року: Україна залишається у нижчому ціновому сегменті"/><br /><p>Станом на <strong>4 травня 2026 року</strong> ціни на пальне в Європі демонструють значну різницю між країнами. Найдорожчий бензин зафіксовано у Нідерландах — <strong>2,46 євро/л</strong>, найдешевший серед наведених ринків — у росії, <strong>0,78 євро/л</strong>. В Україні бензин коштує <strong>1,42 євро/л</strong>, дизель — <strong>1,72 євро/л</strong>, автогаз — <strong>0,95 євро/л</strong>.</p>
<h3>Цінова карта бензину</h3>
<ul>
<li><strong>Нідерланди</strong> мають найвищу ціну бензину — <strong>2,46 євро/л</strong>.</li>
<li>Серед дорогих ринків також: <strong>Данія — 2,28 євро/л</strong>, <strong>Німеччина — 2,07 євро/л</strong>, <strong>Греція — 2,06 євро/л</strong>, <strong>Франція — 2,02 євро/л</strong>.</li>
<li>Україна з показником <strong>1,42 євро/л</strong> перебуває нижче більшості країн ЄС.</li>
<li>Найнижчі значення: <strong>Туреччина — 1,14 євро/л</strong>.</li>
</ul>
<h3>Дизель: навантаження на транспорт і споживачів</h3>
<ul>
<li>Найдорожчий дизель зафіксовано у <strong>Нідерландах — 2,45 євро/л</strong>.</li>
<li>Високі ціни також у <strong>Данії — 2,36 євро/л</strong>, <strong>Фінляндії — 2,26 євро/л</strong>, <strong>Швеції — 2,20 євро/л</strong>, <strong>Бельгії — 2,17 євро/л</strong>.</li>
<li>В Україні дизель коштує <strong>1,72 євро/л</strong>, що нижче за рівень багатьох європейських країн, але вище за ціни у Польщі — <strong>1,64 євро/л</strong> та Молдові — <strong>1,50 євро/л</strong>.</li>
</ul>
<h3>Автогаз як дешевша альтернатива</h3>
<ul>
<li>В Україні автогаз коштує <strong>0,95 євро/л</strong>.</li>
<li>Це дешевше за український бензин на <strong>0,47 євро/л</strong> і дешевше за дизель на <strong>0,77 євро/л</strong>.</li>
<li>Найвищі ціни на автогаз: <strong>Греція — 1,29 євро/л</strong>, <strong>Норвегія — 1,25 євро/л</strong>, <strong>Швеція — 1,25 євро/л</strong>, <strong>Німеччина — 1,22 євро/л</strong>.</li>
<li>Найнижчі ціни: <strong>Туреччина — 0,60 євро/л</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://gr.fuelo.net/world/prices/2026-05-04?lang=en" target="_blank">gr.fuelo.net</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/05/yevropejskij-rinok-palnogo-4-travnya-2026-roku-ukra%d1%97na-zalishayetsya-u-nizhchomu-cinovomu-segmenti/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Німецький паливний ринок провалився перед податковим зниженням</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/05/nimeckij-palivnij-rinok-provalivsya-pered-podatkovim-znizhennyam/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/05/nimeckij-palivnij-rinok-provalivsya-pered-podatkovim-znizhennyam/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 05 May 2026 05:57:22 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[Germany]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[tax cut]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[Німеччина]]></category>
		<category><![CDATA[паливний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[податкове зниження]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153903</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30321-Германия.png" alt="Німецький паливний ринок провалився перед податковим зниженням"/><br />У квітні 2026 року попит на пальне в Німеччині різко впав не через спад споживання, а через очікування зниження цін із 1 травня. Тимчасове скорочення енергетичного податку на 14,04 євро за 100 літрів мало дати споживачам близько 0,17 євро на літрі, але на старті ефект був переданий лише частково. Податковий імпульс Зниження Energiesteuer діє з [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30321-Германия.png" alt="Німецький паливний ринок провалився перед податковим зниженням"/><br /><p>У квітні 2026 року попит на пальне в Німеччині різко впав не через спад споживання, а через очікування зниження цін із 1 травня. Тимчасове скорочення енергетичного податку на <strong>14,04 євро за 100 літрів</strong> мало дати споживачам близько <strong>0,17 євро на літрі</strong>, але на старті ефект був переданий лише частково.</p>
<h3>Податковий імпульс</h3>
<ul>
<li>Зниження Energiesteuer діє з <strong>1 травня до 30 червня 2026 року</strong>.</li>
<li>Очікувана вигода для споживача з урахуванням ПДВ у <strong>19%</strong> становить близько <strong>0,17 євро/л</strong>.</li>
<li>Орієнтовна вартість заходу для бюджету — <strong>1,6 млрд євро</strong>.</li>
<li>Пільга поширюється на <strong>дизель, бензин Super E10, Super Plus і HVO</strong>.</li>
</ul>
<h3>Чому попит обвалився</h3>
<ul>
<li>Споживачі та комерційні оператори перенесли закупівлі з квітня на травень, бо зниження ціни було <strong>публічно підтверджене і точно датоване</strong>.</li>
<li>Для стандартного бака на <strong>55 літрів</strong> очікувана економія становила близько <strong>9,35 євро</strong> за одну заправку.</li>
<li>У фінальні дні квітня, приблизно <strong>27–30 квітня</strong>, ринок фактично наблизився до зупинки: покупці зводили запаси до мінімального робочого рівня.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> це не ознака довгострокового падіння споживання, а тимчасове зміщення попиту з квітня на травень.</li>
</ul>
<h3>Удар по гуртовому ринку</h3>
<ul>
<li>Постачальники за строковими контрактами зіткнулися з ризиком недовиконання мінімальних обсягів відбору.</li>
<li>Щоб уникнути штрафів, частина постачальників знижувала ціни на дизель упродовж останніх тижнів квітня.</li>
<li>Це призвело до <strong>аномально широких спредів між цінами купівлі та продажу</strong> у тиждень, що завершився <strong>1 травня 2026 року</strong>.</li>
</ul>
<h3>Регіональний центр напруги</h3>
<ul>
<li>Найгостріший надлишок пропозиції виник на південному заході Німеччини навколо НПЗ Miro у Карлсруе.</li>
<li>Потужність Miro становить <strong>310 тис. барелів на добу</strong>, що робить його найбільшим НПЗ країни.</li>
<li>У квітні ціни дизелю для відвантаження день у день на Miro часом відривалися від динаміки ф’ючерсів ICE Gasoil.</li>
<li><strong>30 квітня 2026 року</strong> пропозиції дизелю за старою ставкою податку майже зрівнялися з травневим продуктом, у якому вже враховано знижену ставку.</li>
</ul>
<h3>Чому споживач не отримав повних 17 центів</h3>
<ul>
<li>1 травня бензин Super E10 коштував у середньому близько <strong>1,976 євро/л</strong>, зниження становило приблизно <strong>10,7 цента/л</strong>.</li>
<li>Дизель коштував близько <strong>2,063 євро/л</strong>, зниження становило приблизно <strong>10,4 цента/л</strong>.</li>
<li>Фактичне передання податкової вигоди склало приблизно <strong>60–63%</strong> від теоретичних <strong>0,17 євро/л</strong>.</li>
<li>Причини: запаси АЗС, закуплені за старою ставкою; волатильність ICE Gasoil; регіональні цінові відмінності; спроби операторів відновити маржу.</li>
</ul>
<h3>Геополітичний фон</h3>
<ul>
<li>Податкове зниження було запроваджене на тлі стрибка цін на нафту після початку війни США та Ірану <strong>28 лютого 2026 року</strong>.</li>
<li>Порушення потоків через Ормузьку протоку посилило тиск на світові нафтові бенчмарки.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> фіксована вигода у <strong>0,17 євро/л</strong> може бути частково або повністю з’їдена зростанням базової ціни на нафту й нафтопродукти.</li>
</ul>
<h3>Що буде після 30 червня</h3>
<ul>
<li>Перед завершенням пільги можливий зворотний ефект: оператори автопарків, аграрії та АЗС можуть активніше закуповувати пальне до повернення стандартних ставок із <strong>1 липня</strong>.</li>
<li>Це створює ризик локального дефіциту наприкінці червня та слабшого попиту на початку липня.</li>
<li>Станом на початок травня 2026 року офіційного рішення про продовження програми не було.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://discoveryalert.com.au/german-fuel-tax-cut-demand-deferral-pass-through-2026/" target="_blank">discoveryalert.com.au</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30321-Германия.png" alt="Німецький паливний ринок провалився перед податковим зниженням"/><br /><p>У квітні 2026 року попит на пальне в Німеччині різко впав не через спад споживання, а через очікування зниження цін із 1 травня. Тимчасове скорочення енергетичного податку на <strong>14,04 євро за 100 літрів</strong> мало дати споживачам близько <strong>0,17 євро на літрі</strong>, але на старті ефект був переданий лише частково.</p>
<h3>Податковий імпульс</h3>
<ul>
<li>Зниження Energiesteuer діє з <strong>1 травня до 30 червня 2026 року</strong>.</li>
<li>Очікувана вигода для споживача з урахуванням ПДВ у <strong>19%</strong> становить близько <strong>0,17 євро/л</strong>.</li>
<li>Орієнтовна вартість заходу для бюджету — <strong>1,6 млрд євро</strong>.</li>
<li>Пільга поширюється на <strong>дизель, бензин Super E10, Super Plus і HVO</strong>.</li>
</ul>
<h3>Чому попит обвалився</h3>
<ul>
<li>Споживачі та комерційні оператори перенесли закупівлі з квітня на травень, бо зниження ціни було <strong>публічно підтверджене і точно датоване</strong>.</li>
<li>Для стандартного бака на <strong>55 літрів</strong> очікувана економія становила близько <strong>9,35 євро</strong> за одну заправку.</li>
<li>У фінальні дні квітня, приблизно <strong>27–30 квітня</strong>, ринок фактично наблизився до зупинки: покупці зводили запаси до мінімального робочого рівня.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> це не ознака довгострокового падіння споживання, а тимчасове зміщення попиту з квітня на травень.</li>
</ul>
<h3>Удар по гуртовому ринку</h3>
<ul>
<li>Постачальники за строковими контрактами зіткнулися з ризиком недовиконання мінімальних обсягів відбору.</li>
<li>Щоб уникнути штрафів, частина постачальників знижувала ціни на дизель упродовж останніх тижнів квітня.</li>
<li>Це призвело до <strong>аномально широких спредів між цінами купівлі та продажу</strong> у тиждень, що завершився <strong>1 травня 2026 року</strong>.</li>
</ul>
<h3>Регіональний центр напруги</h3>
<ul>
<li>Найгостріший надлишок пропозиції виник на південному заході Німеччини навколо НПЗ Miro у Карлсруе.</li>
<li>Потужність Miro становить <strong>310 тис. барелів на добу</strong>, що робить його найбільшим НПЗ країни.</li>
<li>У квітні ціни дизелю для відвантаження день у день на Miro часом відривалися від динаміки ф’ючерсів ICE Gasoil.</li>
<li><strong>30 квітня 2026 року</strong> пропозиції дизелю за старою ставкою податку майже зрівнялися з травневим продуктом, у якому вже враховано знижену ставку.</li>
</ul>
<h3>Чому споживач не отримав повних 17 центів</h3>
<ul>
<li>1 травня бензин Super E10 коштував у середньому близько <strong>1,976 євро/л</strong>, зниження становило приблизно <strong>10,7 цента/л</strong>.</li>
<li>Дизель коштував близько <strong>2,063 євро/л</strong>, зниження становило приблизно <strong>10,4 цента/л</strong>.</li>
<li>Фактичне передання податкової вигоди склало приблизно <strong>60–63%</strong> від теоретичних <strong>0,17 євро/л</strong>.</li>
<li>Причини: запаси АЗС, закуплені за старою ставкою; волатильність ICE Gasoil; регіональні цінові відмінності; спроби операторів відновити маржу.</li>
</ul>
<h3>Геополітичний фон</h3>
<ul>
<li>Податкове зниження було запроваджене на тлі стрибка цін на нафту після початку війни США та Ірану <strong>28 лютого 2026 року</strong>.</li>
<li>Порушення потоків через Ормузьку протоку посилило тиск на світові нафтові бенчмарки.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> фіксована вигода у <strong>0,17 євро/л</strong> може бути частково або повністю з’їдена зростанням базової ціни на нафту й нафтопродукти.</li>
</ul>
<h3>Що буде після 30 червня</h3>
<ul>
<li>Перед завершенням пільги можливий зворотний ефект: оператори автопарків, аграрії та АЗС можуть активніше закуповувати пальне до повернення стандартних ставок із <strong>1 липня</strong>.</li>
<li>Це створює ризик локального дефіциту наприкінці червня та слабшого попиту на початку липня.</li>
<li>Станом на початок травня 2026 року офіційного рішення про продовження програми не було.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://discoveryalert.com.au/german-fuel-tax-cut-demand-deferral-pass-through-2026/" target="_blank">discoveryalert.com.au</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/05/nimeckij-palivnij-rinok-provalivsya-pered-podatkovim-znizhennyam/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Німеччина знижує паливний податок через рекордні ціни після зриву глобального постачання нафти</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/04/nimechchina-znizhuye-palivnij-podatok-cherez-rekordni-cini-pislya-zrivu-globalnogo-postachannya-nafti/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/04/nimechchina-znizhuye-palivnij-podatok-cherez-rekordni-cini-pislya-zrivu-globalnogo-postachannya-nafti/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 04 May 2026 06:50:01 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[fuel tax]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[Germany]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[Німеччина]]></category>
		<category><![CDATA[паливний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[податки на пальне]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153894</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30315-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Німеччина знижує паливний податок через рекордні ціни після зриву глобального постачання нафти"/><br />Німеччина з 1 травня запроваджує тимчасове зниження податку на дизельне паливо і бензин, щоб стримати ціни на АЗС після порушення глобального постачання нафти через війну між Іраном і США. Захід діятиме до 30 червня та зменшить енергетичний податок на пальне на 14,04 євроцента за літр. Найбільший тиск нині відчуває дизельний сегмент: ціна дизелю зросла на [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30315-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Німеччина знижує паливний податок через рекордні ціни після зриву глобального постачання нафти"/><br /><p>Німеччина з 1 травня запроваджує тимчасове зниження податку на дизельне паливо і бензин, щоб стримати ціни на АЗС після порушення глобального постачання нафти через війну між Іраном і США. Захід діятиме до 30 червня та зменшить енергетичний податок на пальне на <strong>14,04 євроцента за літр</strong>. Найбільший тиск нині відчуває дизельний сегмент: ціна дизелю зросла на <strong>15 центів за літр</strong> проти середнього рівня лютого, тоді як бензин із лютого до квітня не подорожчав.</p>
<h3>Податкове рішення: спроба зупинити тиск на споживача</h3>
<ul>
<li>З 1 травня Німеччина запроваджує <strong>2-й акт про зниження енергетичного податку</strong>.</li>
<li>Документ передбачає зменшення податку на дизель і бензин на <strong>14,04 євроцента за літр</strong>.</li>
<li>Термін дії заходу — <strong>до 30 червня</strong>.</li>
<li>Причина рішення — різке подорожчання пального на АЗС після <em>порушення глобального постачання нафти через війну Ірану та США</em>.</li>
</ul>
<h3>Ціни на АЗС: дизель став головною проблемою</h3>
<ul>
<li>Станом на <strong>27 квітня</strong> дизель коштував <strong>$2,18 за літр</strong>.</li>
<li>Бензин Super unleaded 95 RON коштував <strong>$2,14 за літр</strong>.</li>
<li>Дизель подорожчав на <strong>15 центів за літр</strong> порівняно із середнім рівнем лютого.</li>
<li>Ціни на бензин на АЗС із лютого до квітня <strong>не змінилися</strong>.</li>
<li>Це означає, що саме дизельний ринок став чутливішим до нафтового шоку та перебоїв у глобальному постачанні.</li>
</ul>
<h3>Чи дійде зниження податку до кінцевого споживача</h3>
<ul>
<li>Податок є лише однією зі складових ціни пального, тому ефект для водіїв не гарантований автоматично.</li>
</ul>
<blockquote><p>Оскільки енергетичний податок є лише одним компонентом ціни пального, ще належить побачити, чи буде зниження податку відображене у цінах для кінцевих споживачів. — RSM Ebner Stolz</p></blockquote>
<ul>
<li>Перші сигнали з ринку свідчать, що політика може <strong>не одразу вплинути на фізичний попит</strong>.</li>
<li>Одне ринкове джерело повідомило про <strong>“абсолютно нульовий”</strong> ефект на початковому етапі.</li>
<li>Чіткіші сигнали щодо дизелю та газойлю 50 ppm очікуються лише наступного тижня.</li>
</ul>
<h3>Дизельний ринок Північно-Західної Європи: дорогий товар і слабкий попит</h3>
<ul>
<li>Високий попит після податкового зниження може частково підтримати операторів Північно-Західної Європи.</li>
<li>У березні та квітні вони зіткнулися зі спадом попиту через <strong>рекордно високі ціни</strong>.</li>
<li>Platts оцінив вантаж дизелю обсягом <strong>30 тис. тонн</strong> із постачанням в ARA на рівні <strong>$1 345 за тонну</strong> станом на 30 квітня.</li>
<li>Середня квітнева ціна становила <strong>$1 307,02 за тонну</strong>, що на <strong>82%</strong> вище за лютий.</li>
</ul>
<h3>Постачання дизелю: ринок отримав додаткові обсяги</h3>
<ul>
<li>Високі ціни притягнули обсяги з <strong>США, Західної Африки та Червоного моря</strong>.</li>
<li>Нижчі фізичні ціни Brent покращили маржу переробки.</li>
</ul>
<blockquote><p>Маржа суттєво покращилася, але всі купували дуже дорогу нафту, тому маржа може ще певний час не бути доброю. Багато хто розглядав скорочення переробки, але тепер вирішив цього не робити. — трейдер, близький до ринку</p></blockquote>
<ul>
<li>Це показує, що нафтопереробники отримали кращі поточні умови, але попередні закупівлі дорогої нафти ще тиснуть на економіку переробки.</li>
</ul>
<h3>Бензин: ефект податкового зниження може бути слабшим</h3>
<ul>
<li>Бензиновий ринок Європи відчув <strong>менший вплив близькосхідного конфлікту</strong>, ніж дизельний.</li>
<li>30 квітня Platts оцінив фронт-місячну баржу FOB AR Eurobob у <strong>$1 143,25 за тонну</strong>.</li>
<li>Це на <strong>50 центів за тонну</strong> нижче за день.</li>
<li>Спред травень/червень становив <strong>$39 за тонну</strong>, що відображає беквордацію на європейському бензиновому ринку.</li>
<li>Високі запаси не дали бензиновому ринку стати надто напруженим.</li>
</ul>
<h3>Запаси бензину: ринок сильний, але не дефіцитний</h3>
<ul>
<li>За даними Insights Global, запаси бензину в зоні Amsterdam-Rotterdam-Antwerp зросли на <strong>3,33%</strong> за тиждень до <strong>1,149 млн тонн</strong> станом на 30 квітня.</li>
<li>Це нижче за <strong>1,32 млн тонн</strong>, зафіксовані за тиждень до 26 лютого, тобто перед початком конфлікту.</li>
<li>Ринок уже перейшов на дорожчу літню специфікацію бензину з нижчим RVP перед літнім автомобільним сезоном.</li>
</ul>
<blockquote><p>Ринок безумовно виглядає сильним, а автомобільний сезон набирає обертів попри вищі ціни на АЗС. Європейські країни утримують продукт усередині для місцевого попиту та через ризик постачання, пов’язаний із війною. — європейський трейдер</p></blockquote>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Дизель є головним осередком напруги</strong>, бо саме він подорожчав на 15 центів за літр проти лютого, а гуртова квітнева ціна була на 82% вищою за лютий.</li>
<li><strong>Податкове зниження не гарантує миттєвого здешевлення на АЗС</strong>, бо кінцева ціна залежить не лише від податку, а й від вартості нафти, маржі, запасів, фізичного попиту й стану конкуренції.</li>
<li><strong>Постачання з інших регіонів частково знімає напругу</strong>, оскільки високі ціни залучили обсяги зі США, Західної Африки та Червоного моря.</li>
<li><strong>Бензиновий ринок виглядає стійкішим за дизельний</strong>, бо запаси залишаються значними, а ціни на АЗС із лютого до квітня не змінилися.</li>
<li><strong>Для споживачів головне питання — не сам розмір податкової знижки, а її фактичне проходження до роздрібної ціни</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.spglobal.com/energy/en/news-research/latest-news/refined-products/050126-germany-cuts-fuel-tax-may-1-in-effort-to-curb-high-pump-prices" target="_blank">S&amp;P Global Commodity Insights</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30315-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Німеччина знижує паливний податок через рекордні ціни після зриву глобального постачання нафти"/><br /><p>Німеччина з 1 травня запроваджує тимчасове зниження податку на дизельне паливо і бензин, щоб стримати ціни на АЗС після порушення глобального постачання нафти через війну між Іраном і США. Захід діятиме до 30 червня та зменшить енергетичний податок на пальне на <strong>14,04 євроцента за літр</strong>. Найбільший тиск нині відчуває дизельний сегмент: ціна дизелю зросла на <strong>15 центів за літр</strong> проти середнього рівня лютого, тоді як бензин із лютого до квітня не подорожчав.</p>
<h3>Податкове рішення: спроба зупинити тиск на споживача</h3>
<ul>
<li>З 1 травня Німеччина запроваджує <strong>2-й акт про зниження енергетичного податку</strong>.</li>
<li>Документ передбачає зменшення податку на дизель і бензин на <strong>14,04 євроцента за літр</strong>.</li>
<li>Термін дії заходу — <strong>до 30 червня</strong>.</li>
<li>Причина рішення — різке подорожчання пального на АЗС після <em>порушення глобального постачання нафти через війну Ірану та США</em>.</li>
</ul>
<h3>Ціни на АЗС: дизель став головною проблемою</h3>
<ul>
<li>Станом на <strong>27 квітня</strong> дизель коштував <strong>$2,18 за літр</strong>.</li>
<li>Бензин Super unleaded 95 RON коштував <strong>$2,14 за літр</strong>.</li>
<li>Дизель подорожчав на <strong>15 центів за літр</strong> порівняно із середнім рівнем лютого.</li>
<li>Ціни на бензин на АЗС із лютого до квітня <strong>не змінилися</strong>.</li>
<li>Це означає, що саме дизельний ринок став чутливішим до нафтового шоку та перебоїв у глобальному постачанні.</li>
</ul>
<h3>Чи дійде зниження податку до кінцевого споживача</h3>
<ul>
<li>Податок є лише однією зі складових ціни пального, тому ефект для водіїв не гарантований автоматично.</li>
</ul>
<blockquote><p>Оскільки енергетичний податок є лише одним компонентом ціни пального, ще належить побачити, чи буде зниження податку відображене у цінах для кінцевих споживачів. — RSM Ebner Stolz</p></blockquote>
<ul>
<li>Перші сигнали з ринку свідчать, що політика може <strong>не одразу вплинути на фізичний попит</strong>.</li>
<li>Одне ринкове джерело повідомило про <strong>“абсолютно нульовий”</strong> ефект на початковому етапі.</li>
<li>Чіткіші сигнали щодо дизелю та газойлю 50 ppm очікуються лише наступного тижня.</li>
</ul>
<h3>Дизельний ринок Північно-Західної Європи: дорогий товар і слабкий попит</h3>
<ul>
<li>Високий попит після податкового зниження може частково підтримати операторів Північно-Західної Європи.</li>
<li>У березні та квітні вони зіткнулися зі спадом попиту через <strong>рекордно високі ціни</strong>.</li>
<li>Platts оцінив вантаж дизелю обсягом <strong>30 тис. тонн</strong> із постачанням в ARA на рівні <strong>$1 345 за тонну</strong> станом на 30 квітня.</li>
<li>Середня квітнева ціна становила <strong>$1 307,02 за тонну</strong>, що на <strong>82%</strong> вище за лютий.</li>
</ul>
<h3>Постачання дизелю: ринок отримав додаткові обсяги</h3>
<ul>
<li>Високі ціни притягнули обсяги з <strong>США, Західної Африки та Червоного моря</strong>.</li>
<li>Нижчі фізичні ціни Brent покращили маржу переробки.</li>
</ul>
<blockquote><p>Маржа суттєво покращилася, але всі купували дуже дорогу нафту, тому маржа може ще певний час не бути доброю. Багато хто розглядав скорочення переробки, але тепер вирішив цього не робити. — трейдер, близький до ринку</p></blockquote>
<ul>
<li>Це показує, що нафтопереробники отримали кращі поточні умови, але попередні закупівлі дорогої нафти ще тиснуть на економіку переробки.</li>
</ul>
<h3>Бензин: ефект податкового зниження може бути слабшим</h3>
<ul>
<li>Бензиновий ринок Європи відчув <strong>менший вплив близькосхідного конфлікту</strong>, ніж дизельний.</li>
<li>30 квітня Platts оцінив фронт-місячну баржу FOB AR Eurobob у <strong>$1 143,25 за тонну</strong>.</li>
<li>Це на <strong>50 центів за тонну</strong> нижче за день.</li>
<li>Спред травень/червень становив <strong>$39 за тонну</strong>, що відображає беквордацію на європейському бензиновому ринку.</li>
<li>Високі запаси не дали бензиновому ринку стати надто напруженим.</li>
</ul>
<h3>Запаси бензину: ринок сильний, але не дефіцитний</h3>
<ul>
<li>За даними Insights Global, запаси бензину в зоні Amsterdam-Rotterdam-Antwerp зросли на <strong>3,33%</strong> за тиждень до <strong>1,149 млн тонн</strong> станом на 30 квітня.</li>
<li>Це нижче за <strong>1,32 млн тонн</strong>, зафіксовані за тиждень до 26 лютого, тобто перед початком конфлікту.</li>
<li>Ринок уже перейшов на дорожчу літню специфікацію бензину з нижчим RVP перед літнім автомобільним сезоном.</li>
</ul>
<blockquote><p>Ринок безумовно виглядає сильним, а автомобільний сезон набирає обертів попри вищі ціни на АЗС. Європейські країни утримують продукт усередині для місцевого попиту та через ризик постачання, пов’язаний із війною. — європейський трейдер</p></blockquote>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Дизель є головним осередком напруги</strong>, бо саме він подорожчав на 15 центів за літр проти лютого, а гуртова квітнева ціна була на 82% вищою за лютий.</li>
<li><strong>Податкове зниження не гарантує миттєвого здешевлення на АЗС</strong>, бо кінцева ціна залежить не лише від податку, а й від вартості нафти, маржі, запасів, фізичного попиту й стану конкуренції.</li>
<li><strong>Постачання з інших регіонів частково знімає напругу</strong>, оскільки високі ціни залучили обсяги зі США, Західної Африки та Червоного моря.</li>
<li><strong>Бензиновий ринок виглядає стійкішим за дизельний</strong>, бо запаси залишаються значними, а ціни на АЗС із лютого до квітня не змінилися.</li>
<li><strong>Для споживачів головне питання — не сам розмір податкової знижки, а її фактичне проходження до роздрібної ціни</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.spglobal.com/energy/en/news-research/latest-news/refined-products/050126-germany-cuts-fuel-tax-may-1-in-effort-to-curb-high-pump-prices" target="_blank">S&amp;P Global Commodity Insights</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/04/nimechchina-znizhuye-palivnij-podatok-cherez-rekordni-cini-pislya-zrivu-globalnogo-postachannya-nafti/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>ЄС готується до ризиків для ринку нафти й нафтопродуктів через затяжне закриття Ормузької протоки</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/04/yes-gotuyetsya-do-rizikiv-dlya-rinku-nafti-j-naftoproduktiv-cherez-zatyazhne-zakrittya-ormuzko%d1%97-protoki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/04/yes-gotuyetsya-do-rizikiv-dlya-rinku-nafti-j-naftoproduktiv-cherez-zatyazhne-zakrittya-ormuzko%d1%97-protoki/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 04 May 2026 06:48:36 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[EU energy]]></category>
		<category><![CDATA[fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[jet fuel]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East conflict]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil security]]></category>
		<category><![CDATA[YES]]></category>
		<category><![CDATA[авіаційне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[паливний ринок]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153895</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30316-Еврокомиссия.jpg" alt="ЄС готується до ризиків для ринку нафти й нафтопродуктів через затяжне закриття Ормузької протоки"/><br />У Європейському Союзі наразі немає дефіциту пального, однак ситуація на ринку сирої нафти й нафтопродуктів потребує підготовки до можливих наслідків. Головна увага прикута до авіаційного пального: ринок справляється з напруженим постачанням, але комерційні запаси скорочуються через тривале закриття Ормузької протоки на тлі конфлікту на Близькому Сході, який наближається до десятого тижня. Ситуація з пальним у [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30316-Еврокомиссия.jpg" alt="ЄС готується до ризиків для ринку нафти й нафтопродуктів через затяжне закриття Ормузької протоки"/><br /><p>У Європейському Союзі наразі немає дефіциту пального, однак ситуація на ринку сирої нафти й нафтопродуктів потребує підготовки до можливих наслідків. Головна увага прикута до авіаційного пального: ринок справляється з напруженим постачанням, але комерційні запаси скорочуються через тривале закриття Ормузької протоки на тлі конфлікту на Близькому Сході, який наближається до десятого тижня.</p>
<h3>Ситуація з пальним у ЄС</h3>
<ul>
<li><strong>Дефіциту пального в ЄС наразі немає</strong>.</li>
<li>Європейська комісія, країни ЄС, галузеві учасники, Міжнародне енергетичне агентство та НАТО обговорили безпеку постачання нафти й газу в Європі.</li>
<li>Основний ризик для нафтового ринку пов’язаний не з поточним браком ресурсу, а з тим, що <strong>комерційні запаси нафтопродуктів зменшуються</strong>.</li>
</ul>
<h3>Фокус змістився на авіаційне пальне</h3>
<ul>
<li><strong>Авіаційне пальне стало головною темою обговорення</strong> щодо сирої нафти й нафтопродуктів.</li>
<li>Ринок поки що керує ситуацією з напруженим постачанням, однак запас міцності скорочується.</li>
<li><em>Тривале закриття Ормузької протоки</em> створює ризик для логістики та стабільності постачання нафтопродуктів.</li>
</ul>
<h3>Що може статися після кінця травня</h3>
<ul>
<li>Група з координації нафтових питань і Робоча група з безпеки Енергетичного союзу вказали, що <strong>ЄС має почати готуватися до можливих наслідків</strong>, якщо ситуація триватиме після кінця травня.</li>
<li>Цей висновок випливає з поєднання двох факторів: <strong>напруженого постачання</strong> та <strong>скорочення комерційних запасів</strong>.</li>
<li>Це означає, що головний ризик полягає не в сьогоднішньому дефіциті, а в можливому погіршенні доступності окремих нафтопродуктів у разі затягування кризи.</li>
</ul>
<h3>Роль запасів</h3>
<ul>
<li><strong>Запаси ЄС можуть бути вивільнені за потреби</strong>.</li>
<li>Експерти наголосили, що такі дії мають бути <strong>скоординовані на рівні ЄС</strong>.</li>
<li>Вивільнення запасів має поєднуватися з <strong>заходами з боку попиту</strong>, інакше результат може бути недостатньо ефективним.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Поточна ситуація контрольована</strong>, адже дефіциту пального в ЄС немає.</li>
<li><strong>Ризики зростають у часі</strong>, оскільки конфлікт на Близькому Сході наближається до десятого тижня, а Ормузька протока залишається закритою.</li>
<li><strong>Найчутливішим сегментом названо авіаційне пальне</strong>, бо саме воно стало основним фокусом обговорення щодо нафти й нафтопродуктів.</li>
<li><strong>Ключова умова ефективної реакції</strong> — не лише використання запасів, а й узгоджені дії країн ЄС та заходи для стримування попиту.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://energy.ec.europa.eu/news/commission-assesses-eu-countries-security-oil-and-gas-supply-conflict-middle-east-continues-2026-04-30_en" target="_blank">European Commission</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30316-Еврокомиссия.jpg" alt="ЄС готується до ризиків для ринку нафти й нафтопродуктів через затяжне закриття Ормузької протоки"/><br /><p>У Європейському Союзі наразі немає дефіциту пального, однак ситуація на ринку сирої нафти й нафтопродуктів потребує підготовки до можливих наслідків. Головна увага прикута до авіаційного пального: ринок справляється з напруженим постачанням, але комерційні запаси скорочуються через тривале закриття Ормузької протоки на тлі конфлікту на Близькому Сході, який наближається до десятого тижня.</p>
<h3>Ситуація з пальним у ЄС</h3>
<ul>
<li><strong>Дефіциту пального в ЄС наразі немає</strong>.</li>
<li>Європейська комісія, країни ЄС, галузеві учасники, Міжнародне енергетичне агентство та НАТО обговорили безпеку постачання нафти й газу в Європі.</li>
<li>Основний ризик для нафтового ринку пов’язаний не з поточним браком ресурсу, а з тим, що <strong>комерційні запаси нафтопродуктів зменшуються</strong>.</li>
</ul>
<h3>Фокус змістився на авіаційне пальне</h3>
<ul>
<li><strong>Авіаційне пальне стало головною темою обговорення</strong> щодо сирої нафти й нафтопродуктів.</li>
<li>Ринок поки що керує ситуацією з напруженим постачанням, однак запас міцності скорочується.</li>
<li><em>Тривале закриття Ормузької протоки</em> створює ризик для логістики та стабільності постачання нафтопродуктів.</li>
</ul>
<h3>Що може статися після кінця травня</h3>
<ul>
<li>Група з координації нафтових питань і Робоча група з безпеки Енергетичного союзу вказали, що <strong>ЄС має почати готуватися до можливих наслідків</strong>, якщо ситуація триватиме після кінця травня.</li>
<li>Цей висновок випливає з поєднання двох факторів: <strong>напруженого постачання</strong> та <strong>скорочення комерційних запасів</strong>.</li>
<li>Це означає, що головний ризик полягає не в сьогоднішньому дефіциті, а в можливому погіршенні доступності окремих нафтопродуктів у разі затягування кризи.</li>
</ul>
<h3>Роль запасів</h3>
<ul>
<li><strong>Запаси ЄС можуть бути вивільнені за потреби</strong>.</li>
<li>Експерти наголосили, що такі дії мають бути <strong>скоординовані на рівні ЄС</strong>.</li>
<li>Вивільнення запасів має поєднуватися з <strong>заходами з боку попиту</strong>, інакше результат може бути недостатньо ефективним.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Поточна ситуація контрольована</strong>, адже дефіциту пального в ЄС немає.</li>
<li><strong>Ризики зростають у часі</strong>, оскільки конфлікт на Близькому Сході наближається до десятого тижня, а Ормузька протока залишається закритою.</li>
<li><strong>Найчутливішим сегментом названо авіаційне пальне</strong>, бо саме воно стало основним фокусом обговорення щодо нафти й нафтопродуктів.</li>
<li><strong>Ключова умова ефективної реакції</strong> — не лише використання запасів, а й узгоджені дії країн ЄС та заходи для стримування попиту.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://energy.ec.europa.eu/news/commission-assesses-eu-countries-security-oil-and-gas-supply-conflict-middle-east-continues-2026-04-30_en" target="_blank">European Commission</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/04/yes-gotuyetsya-do-rizikiv-dlya-rinku-nafti-j-naftoproduktiv-cherez-zatyazhne-zakrittya-ormuzko%d1%97-protoki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/nafta/feed/ ) in 0.38502 seconds, on May 9th, 2026 at 8:35 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on May 9th, 2026 at 9:35 am UTC -->