<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; Nafta</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/nafta/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Tue, 05 May 2026 14:45:10 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>США стали нафтовим резервом останньої надії для світового ринку</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/05/ssha-stali-naftovim-rezervom-ostanno%d1%97-nadi%d1%97-dlya-svitovogo-rinku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/05/ssha-stali-naftovim-rezervom-ostanno%d1%97-nadi%d1%97-dlya-svitovogo-rinku/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 05 May 2026 14:45:10 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[Houston]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[strategic reserve]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[паливний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[стратегічний резерв]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153923</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30330-США_флаг_развевается.jpg" alt="США стали нафтовим резервом останньої надії для світового ринку"/><br />Світовий нафтовий ринок опинився в ситуації, коли резервні потужності OPEC залишаються формально на папері, але фактично заблоковані через закриту Ормузьку протоку. За даними матеріалу, США взяли на себе роль головного джерела доступного бареля: за тиждень експорт сирої нафти й нафтопродуктів сягнув 12,9 млн барелів на добу, а з американської системи запасів вибуло близько 26 млн [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30330-США_флаг_развевается.jpg" alt="США стали нафтовим резервом останньої надії для світового ринку"/><br /><p>Світовий нафтовий ринок опинився в ситуації, коли резервні потужності OPEC залишаються формально на папері, але фактично заблоковані через закриту Ормузьку протоку. За даними матеріалу, США взяли на себе роль головного джерела доступного бареля: за тиждень експорт сирої нафти й нафтопродуктів сягнув <strong>12,9 млн барелів на добу</strong>, а з американської системи запасів вибуло близько <strong>26 млн барелів за 7 днів</strong>.</p>
<h3>Головний зсув на ринку</h3>
<ul>
<li><strong>США експортували 12,9 млн барелів на добу</strong> сирої нафти й нафтопродуктів за тиждень, що завершився 17 квітня 2026 року.</li>
<li>Це названо <strong>найвищим показником в історії EIA</strong>.</li>
<li>Експорт сирої нафти окремо зріс до рекордних <strong>6,4 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>США вперше з часів Другої світової війни майже перейшли у статус <strong>чистого експортера сирої нафти на тижневій основі</strong>.</li>
</ul>
<h3>Чому резерв OPEC став недоступним</h3>
<ul>
<li>Протягом <strong>60 років</strong> нафтові трейдери спиралися на резервні потужності Саудівської Аравії.</li>
<li>Станом на кінець 2025 року IEA оцінювала ефективні резервні потужності OPEC+ у понад <strong>3 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Близько <strong>двох третин</strong> цих потужностей припадало на Саудівську Аравію, решта переважно на ОАЕ та Ірак.</li>
<li>Після закриття Ормузької протоки танкерний трафік скоротився приблизно з <strong>20 млн барелів на добу</strong> у лютому до менш ніж <strong>4 млн барелів на добу</strong> на початку квітня.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> резервні барелі існують формально, але ринок не може швидко отримати до них доступ.</li>
<li>Закрита протока перетворила фізичну логістику на ключовий обмежувач світового постачання.</li>
</ul>
<h3>США закривають дефіцит не лише видобутком, а й запасами</h3>
<ul>
<li>За тиждень, що завершився 24 квітня, комерційні запаси сирої нафти у США впали на <strong>6,2 млн барелів</strong>.</li>
<li>Запаси бензину скоротилися на <strong>6,1 млн барелів</strong>.</li>
<li>Стратегічний нафтовий резерв США додатково відпустив <strong>7,1 млн барелів</strong>.</li>
<li>Сукупно з американської системи за 7 днів вибуло приблизно <strong>26 млн барелів</strong>.</li>
<li>Ще раніше, за тиждень, що завершився 10 квітня, загальні нафтові запаси вже знизилися на <strong>13,1 млн барелів</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Х’юстон не виробляє значно більше нафти тиждень до тижня. Він відвантажує нафту, яку вже мав, і дедалі більше нафту, витягнуту з того, що раніше було аварійним буфером. Це різні речі. — Giacomo Prandelli</p></blockquote>
<h3>Маршрути барелів і конкуренція за постачання</h3>
<ul>
<li>Експорт нафтопродуктів зі США різко зріс до Європи.</li>
<li>Сира нафта зі США прямує до Азії, щоб замістити відсутні іранські та близькосхідні потоки.</li>
<li>Латинська Америка продовжує отримувати барелі, але її частка зменшується, оскільки <strong>Європа й Азія перебивають її попит на граничне постачання</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> покупці пального входять у жорсткішу конкуренцію за доступний ресурс, а перевагу отримують ті ринки, які можуть платити більше.</li>
</ul>
<h3>Китайський сигнал для нафтового ринку</h3>
<ul>
<li>У 2025 році Китай використовував дешеві російські барелі для прискореного накопичення запасів.</li>
<li>Темп накопичення оцінено приблизно у <strong>1 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Китайські запаси сирої нафти наблизилися до <strong>1,3 млрд барелів</strong>.</li>
<li>Берегові запаси за минулий рік зросли приблизно на <strong>100 млн барелів</strong>.</li>
<li>У березні імпорт сирої нафти Китаєм знизився на <strong>2,5% рік до року</strong>, попри стійку роботу НПЗ і внутрішній попит.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> Китай тимчасово не підсилює спотовий попит, а використовує накопичені запаси.</li>
<li>За оцінкою CEO Mercuria, такий розпродаж може тривати лише кілька тижнів, доки запаси не наблизяться до операційного рівня.</li>
</ul>
<h3>Що це означає для країн споживачів пального</h3>
<ul>
<li>Коли резервні потужності заблоковані, а США покривають дефіцит через власні запаси, ринок пального стає менш захищеним від нових перебоїв.</li>
<li>Скорочення запасів сирої нафти, бензину та стратегічного резерву показує, що нинішній баланс підтримується не лише поточним виробництвом, а й витрачанням буфера.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> для споживачів це означає вищу вразливість до цінових стрибків, якщо експортне навантаження на США збережеться, а доступ до близькосхідних барелів не відновиться.</li>
<li>Другого рубежу оборони для ринку немає.</li>
</ul>
<h3>Ключовий ризик найближчих місяців</h3>
<ul>
<li>Буфер може вичерпатися до вересня.</li>
<li>Якщо Китай знову повернеться на ринок як покупець, нечутливий до ціни, глобальний баланс може швидко змінитися на <strong>мільйони барелів на добу</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> ринок входить у фазу, де стратегічне значення мають не лише обсяги видобутку, а й доступність маршрутів, швидкість відбору запасів та поведінка великих покупців.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://themerchantsnews.substack.com/p/america-is-now-the-worlds-strategic?r=258hj8" target="_blank">themerchantsnews</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30330-США_флаг_развевается.jpg" alt="США стали нафтовим резервом останньої надії для світового ринку"/><br /><p>Світовий нафтовий ринок опинився в ситуації, коли резервні потужності OPEC залишаються формально на папері, але фактично заблоковані через закриту Ормузьку протоку. За даними матеріалу, США взяли на себе роль головного джерела доступного бареля: за тиждень експорт сирої нафти й нафтопродуктів сягнув <strong>12,9 млн барелів на добу</strong>, а з американської системи запасів вибуло близько <strong>26 млн барелів за 7 днів</strong>.</p>
<h3>Головний зсув на ринку</h3>
<ul>
<li><strong>США експортували 12,9 млн барелів на добу</strong> сирої нафти й нафтопродуктів за тиждень, що завершився 17 квітня 2026 року.</li>
<li>Це названо <strong>найвищим показником в історії EIA</strong>.</li>
<li>Експорт сирої нафти окремо зріс до рекордних <strong>6,4 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>США вперше з часів Другої світової війни майже перейшли у статус <strong>чистого експортера сирої нафти на тижневій основі</strong>.</li>
</ul>
<h3>Чому резерв OPEC став недоступним</h3>
<ul>
<li>Протягом <strong>60 років</strong> нафтові трейдери спиралися на резервні потужності Саудівської Аравії.</li>
<li>Станом на кінець 2025 року IEA оцінювала ефективні резервні потужності OPEC+ у понад <strong>3 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Близько <strong>двох третин</strong> цих потужностей припадало на Саудівську Аравію, решта переважно на ОАЕ та Ірак.</li>
<li>Після закриття Ормузької протоки танкерний трафік скоротився приблизно з <strong>20 млн барелів на добу</strong> у лютому до менш ніж <strong>4 млн барелів на добу</strong> на початку квітня.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> резервні барелі існують формально, але ринок не може швидко отримати до них доступ.</li>
<li>Закрита протока перетворила фізичну логістику на ключовий обмежувач світового постачання.</li>
</ul>
<h3>США закривають дефіцит не лише видобутком, а й запасами</h3>
<ul>
<li>За тиждень, що завершився 24 квітня, комерційні запаси сирої нафти у США впали на <strong>6,2 млн барелів</strong>.</li>
<li>Запаси бензину скоротилися на <strong>6,1 млн барелів</strong>.</li>
<li>Стратегічний нафтовий резерв США додатково відпустив <strong>7,1 млн барелів</strong>.</li>
<li>Сукупно з американської системи за 7 днів вибуло приблизно <strong>26 млн барелів</strong>.</li>
<li>Ще раніше, за тиждень, що завершився 10 квітня, загальні нафтові запаси вже знизилися на <strong>13,1 млн барелів</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Х’юстон не виробляє значно більше нафти тиждень до тижня. Він відвантажує нафту, яку вже мав, і дедалі більше нафту, витягнуту з того, що раніше було аварійним буфером. Це різні речі. — Giacomo Prandelli</p></blockquote>
<h3>Маршрути барелів і конкуренція за постачання</h3>
<ul>
<li>Експорт нафтопродуктів зі США різко зріс до Європи.</li>
<li>Сира нафта зі США прямує до Азії, щоб замістити відсутні іранські та близькосхідні потоки.</li>
<li>Латинська Америка продовжує отримувати барелі, але її частка зменшується, оскільки <strong>Європа й Азія перебивають її попит на граничне постачання</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> покупці пального входять у жорсткішу конкуренцію за доступний ресурс, а перевагу отримують ті ринки, які можуть платити більше.</li>
</ul>
<h3>Китайський сигнал для нафтового ринку</h3>
<ul>
<li>У 2025 році Китай використовував дешеві російські барелі для прискореного накопичення запасів.</li>
<li>Темп накопичення оцінено приблизно у <strong>1 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Китайські запаси сирої нафти наблизилися до <strong>1,3 млрд барелів</strong>.</li>
<li>Берегові запаси за минулий рік зросли приблизно на <strong>100 млн барелів</strong>.</li>
<li>У березні імпорт сирої нафти Китаєм знизився на <strong>2,5% рік до року</strong>, попри стійку роботу НПЗ і внутрішній попит.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> Китай тимчасово не підсилює спотовий попит, а використовує накопичені запаси.</li>
<li>За оцінкою CEO Mercuria, такий розпродаж може тривати лише кілька тижнів, доки запаси не наблизяться до операційного рівня.</li>
</ul>
<h3>Що це означає для країн споживачів пального</h3>
<ul>
<li>Коли резервні потужності заблоковані, а США покривають дефіцит через власні запаси, ринок пального стає менш захищеним від нових перебоїв.</li>
<li>Скорочення запасів сирої нафти, бензину та стратегічного резерву показує, що нинішній баланс підтримується не лише поточним виробництвом, а й витрачанням буфера.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> для споживачів це означає вищу вразливість до цінових стрибків, якщо експортне навантаження на США збережеться, а доступ до близькосхідних барелів не відновиться.</li>
<li>Другого рубежу оборони для ринку немає.</li>
</ul>
<h3>Ключовий ризик найближчих місяців</h3>
<ul>
<li>Буфер може вичерпатися до вересня.</li>
<li>Якщо Китай знову повернеться на ринок як покупець, нечутливий до ціни, глобальний баланс може швидко змінитися на <strong>мільйони барелів на добу</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> ринок входить у фазу, де стратегічне значення мають не лише обсяги видобутку, а й доступність маршрутів, швидкість відбору запасів та поведінка великих покупців.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://themerchantsnews.substack.com/p/america-is-now-the-worlds-strategic?r=258hj8" target="_blank">themerchantsnews</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/05/ssha-stali-naftovim-rezervom-ostanno%d1%97-nadi%d1%97-dlya-svitovogo-rinku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Європейський ринок пального 4 травня 2026 року: Україна залишається у нижчому ціновому сегменті</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/05/yevropejskij-rinok-palnogo-4-travnya-2026-roku-ukra%d1%97na-zalishayetsya-u-nizhchomu-cinovomu-segmenti/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/05/yevropejskij-rinok-palnogo-4-travnya-2026-roku-ukra%d1%97na-zalishayetsya-u-nizhchomu-cinovomu-segmenti/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 05 May 2026 08:11:43 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[fuel prices]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[автогаз]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[Європа]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[пальне]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153906</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30323-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Європейський ринок пального 4 травня 2026 року: Україна залишається у нижчому ціновому сегменті"/><br />Станом на 4 травня 2026 року ціни на пальне в Європі демонструють значну різницю між країнами. Найдорожчий бензин зафіксовано у Нідерландах — 2,46 євро/л, найдешевший серед наведених ринків — у росії, 0,78 євро/л. В Україні бензин коштує 1,42 євро/л, дизель — 1,72 євро/л, автогаз — 0,95 євро/л. Цінова карта бензину Нідерланди мають найвищу ціну бензину [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30323-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Європейський ринок пального 4 травня 2026 року: Україна залишається у нижчому ціновому сегменті"/><br /><p>Станом на <strong>4 травня 2026 року</strong> ціни на пальне в Європі демонструють значну різницю між країнами. Найдорожчий бензин зафіксовано у Нідерландах — <strong>2,46 євро/л</strong>, найдешевший серед наведених ринків — у росії, <strong>0,78 євро/л</strong>. В Україні бензин коштує <strong>1,42 євро/л</strong>, дизель — <strong>1,72 євро/л</strong>, автогаз — <strong>0,95 євро/л</strong>.</p>
<h3>Цінова карта бензину</h3>
<ul>
<li><strong>Нідерланди</strong> мають найвищу ціну бензину — <strong>2,46 євро/л</strong>.</li>
<li>Серед дорогих ринків також: <strong>Данія — 2,28 євро/л</strong>, <strong>Німеччина — 2,07 євро/л</strong>, <strong>Греція — 2,06 євро/л</strong>, <strong>Франція — 2,02 євро/л</strong>.</li>
<li>Україна з показником <strong>1,42 євро/л</strong> перебуває нижче більшості країн ЄС.</li>
<li>Найнижчі значення: <strong>Туреччина — 1,14 євро/л</strong>.</li>
</ul>
<h3>Дизель: навантаження на транспорт і споживачів</h3>
<ul>
<li>Найдорожчий дизель зафіксовано у <strong>Нідерландах — 2,45 євро/л</strong>.</li>
<li>Високі ціни також у <strong>Данії — 2,36 євро/л</strong>, <strong>Фінляндії — 2,26 євро/л</strong>, <strong>Швеції — 2,20 євро/л</strong>, <strong>Бельгії — 2,17 євро/л</strong>.</li>
<li>В Україні дизель коштує <strong>1,72 євро/л</strong>, що нижче за рівень багатьох європейських країн, але вище за ціни у Польщі — <strong>1,64 євро/л</strong> та Молдові — <strong>1,50 євро/л</strong>.</li>
</ul>
<h3>Автогаз як дешевша альтернатива</h3>
<ul>
<li>В Україні автогаз коштує <strong>0,95 євро/л</strong>.</li>
<li>Це дешевше за український бензин на <strong>0,47 євро/л</strong> і дешевше за дизель на <strong>0,77 євро/л</strong>.</li>
<li>Найвищі ціни на автогаз: <strong>Греція — 1,29 євро/л</strong>, <strong>Норвегія — 1,25 євро/л</strong>, <strong>Швеція — 1,25 євро/л</strong>, <strong>Німеччина — 1,22 євро/л</strong>.</li>
<li>Найнижчі ціни: <strong>Туреччина — 0,60 євро/л</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://gr.fuelo.net/world/prices/2026-05-04?lang=en" target="_blank">gr.fuelo.net</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30323-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Європейський ринок пального 4 травня 2026 року: Україна залишається у нижчому ціновому сегменті"/><br /><p>Станом на <strong>4 травня 2026 року</strong> ціни на пальне в Європі демонструють значну різницю між країнами. Найдорожчий бензин зафіксовано у Нідерландах — <strong>2,46 євро/л</strong>, найдешевший серед наведених ринків — у росії, <strong>0,78 євро/л</strong>. В Україні бензин коштує <strong>1,42 євро/л</strong>, дизель — <strong>1,72 євро/л</strong>, автогаз — <strong>0,95 євро/л</strong>.</p>
<h3>Цінова карта бензину</h3>
<ul>
<li><strong>Нідерланди</strong> мають найвищу ціну бензину — <strong>2,46 євро/л</strong>.</li>
<li>Серед дорогих ринків також: <strong>Данія — 2,28 євро/л</strong>, <strong>Німеччина — 2,07 євро/л</strong>, <strong>Греція — 2,06 євро/л</strong>, <strong>Франція — 2,02 євро/л</strong>.</li>
<li>Україна з показником <strong>1,42 євро/л</strong> перебуває нижче більшості країн ЄС.</li>
<li>Найнижчі значення: <strong>Туреччина — 1,14 євро/л</strong>.</li>
</ul>
<h3>Дизель: навантаження на транспорт і споживачів</h3>
<ul>
<li>Найдорожчий дизель зафіксовано у <strong>Нідерландах — 2,45 євро/л</strong>.</li>
<li>Високі ціни також у <strong>Данії — 2,36 євро/л</strong>, <strong>Фінляндії — 2,26 євро/л</strong>, <strong>Швеції — 2,20 євро/л</strong>, <strong>Бельгії — 2,17 євро/л</strong>.</li>
<li>В Україні дизель коштує <strong>1,72 євро/л</strong>, що нижче за рівень багатьох європейських країн, але вище за ціни у Польщі — <strong>1,64 євро/л</strong> та Молдові — <strong>1,50 євро/л</strong>.</li>
</ul>
<h3>Автогаз як дешевша альтернатива</h3>
<ul>
<li>В Україні автогаз коштує <strong>0,95 євро/л</strong>.</li>
<li>Це дешевше за український бензин на <strong>0,47 євро/л</strong> і дешевше за дизель на <strong>0,77 євро/л</strong>.</li>
<li>Найвищі ціни на автогаз: <strong>Греція — 1,29 євро/л</strong>, <strong>Норвегія — 1,25 євро/л</strong>, <strong>Швеція — 1,25 євро/л</strong>, <strong>Німеччина — 1,22 євро/л</strong>.</li>
<li>Найнижчі ціни: <strong>Туреччина — 0,60 євро/л</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://gr.fuelo.net/world/prices/2026-05-04?lang=en" target="_blank">gr.fuelo.net</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/05/yevropejskij-rinok-palnogo-4-travnya-2026-roku-ukra%d1%97na-zalishayetsya-u-nizhchomu-cinovomu-segmenti/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Німецький паливний ринок провалився перед податковим зниженням</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/05/nimeckij-palivnij-rinok-provalivsya-pered-podatkovim-znizhennyam/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/05/nimeckij-palivnij-rinok-provalivsya-pered-podatkovim-znizhennyam/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 05 May 2026 05:57:22 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[Germany]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[tax cut]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[Німеччина]]></category>
		<category><![CDATA[паливний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[податкове зниження]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153903</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30321-Германия.png" alt="Німецький паливний ринок провалився перед податковим зниженням"/><br />У квітні 2026 року попит на пальне в Німеччині різко впав не через спад споживання, а через очікування зниження цін із 1 травня. Тимчасове скорочення енергетичного податку на 14,04 євро за 100 літрів мало дати споживачам близько 0,17 євро на літрі, але на старті ефект був переданий лише частково. Податковий імпульс Зниження Energiesteuer діє з [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30321-Германия.png" alt="Німецький паливний ринок провалився перед податковим зниженням"/><br /><p>У квітні 2026 року попит на пальне в Німеччині різко впав не через спад споживання, а через очікування зниження цін із 1 травня. Тимчасове скорочення енергетичного податку на <strong>14,04 євро за 100 літрів</strong> мало дати споживачам близько <strong>0,17 євро на літрі</strong>, але на старті ефект був переданий лише частково.</p>
<h3>Податковий імпульс</h3>
<ul>
<li>Зниження Energiesteuer діє з <strong>1 травня до 30 червня 2026 року</strong>.</li>
<li>Очікувана вигода для споживача з урахуванням ПДВ у <strong>19%</strong> становить близько <strong>0,17 євро/л</strong>.</li>
<li>Орієнтовна вартість заходу для бюджету — <strong>1,6 млрд євро</strong>.</li>
<li>Пільга поширюється на <strong>дизель, бензин Super E10, Super Plus і HVO</strong>.</li>
</ul>
<h3>Чому попит обвалився</h3>
<ul>
<li>Споживачі та комерційні оператори перенесли закупівлі з квітня на травень, бо зниження ціни було <strong>публічно підтверджене і точно датоване</strong>.</li>
<li>Для стандартного бака на <strong>55 літрів</strong> очікувана економія становила близько <strong>9,35 євро</strong> за одну заправку.</li>
<li>У фінальні дні квітня, приблизно <strong>27–30 квітня</strong>, ринок фактично наблизився до зупинки: покупці зводили запаси до мінімального робочого рівня.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> це не ознака довгострокового падіння споживання, а тимчасове зміщення попиту з квітня на травень.</li>
</ul>
<h3>Удар по гуртовому ринку</h3>
<ul>
<li>Постачальники за строковими контрактами зіткнулися з ризиком недовиконання мінімальних обсягів відбору.</li>
<li>Щоб уникнути штрафів, частина постачальників знижувала ціни на дизель упродовж останніх тижнів квітня.</li>
<li>Це призвело до <strong>аномально широких спредів між цінами купівлі та продажу</strong> у тиждень, що завершився <strong>1 травня 2026 року</strong>.</li>
</ul>
<h3>Регіональний центр напруги</h3>
<ul>
<li>Найгостріший надлишок пропозиції виник на південному заході Німеччини навколо НПЗ Miro у Карлсруе.</li>
<li>Потужність Miro становить <strong>310 тис. барелів на добу</strong>, що робить його найбільшим НПЗ країни.</li>
<li>У квітні ціни дизелю для відвантаження день у день на Miro часом відривалися від динаміки ф’ючерсів ICE Gasoil.</li>
<li><strong>30 квітня 2026 року</strong> пропозиції дизелю за старою ставкою податку майже зрівнялися з травневим продуктом, у якому вже враховано знижену ставку.</li>
</ul>
<h3>Чому споживач не отримав повних 17 центів</h3>
<ul>
<li>1 травня бензин Super E10 коштував у середньому близько <strong>1,976 євро/л</strong>, зниження становило приблизно <strong>10,7 цента/л</strong>.</li>
<li>Дизель коштував близько <strong>2,063 євро/л</strong>, зниження становило приблизно <strong>10,4 цента/л</strong>.</li>
<li>Фактичне передання податкової вигоди склало приблизно <strong>60–63%</strong> від теоретичних <strong>0,17 євро/л</strong>.</li>
<li>Причини: запаси АЗС, закуплені за старою ставкою; волатильність ICE Gasoil; регіональні цінові відмінності; спроби операторів відновити маржу.</li>
</ul>
<h3>Геополітичний фон</h3>
<ul>
<li>Податкове зниження було запроваджене на тлі стрибка цін на нафту після початку війни США та Ірану <strong>28 лютого 2026 року</strong>.</li>
<li>Порушення потоків через Ормузьку протоку посилило тиск на світові нафтові бенчмарки.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> фіксована вигода у <strong>0,17 євро/л</strong> може бути частково або повністю з’їдена зростанням базової ціни на нафту й нафтопродукти.</li>
</ul>
<h3>Що буде після 30 червня</h3>
<ul>
<li>Перед завершенням пільги можливий зворотний ефект: оператори автопарків, аграрії та АЗС можуть активніше закуповувати пальне до повернення стандартних ставок із <strong>1 липня</strong>.</li>
<li>Це створює ризик локального дефіциту наприкінці червня та слабшого попиту на початку липня.</li>
<li>Станом на початок травня 2026 року офіційного рішення про продовження програми не було.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://discoveryalert.com.au/german-fuel-tax-cut-demand-deferral-pass-through-2026/" target="_blank">discoveryalert.com.au</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30321-Германия.png" alt="Німецький паливний ринок провалився перед податковим зниженням"/><br /><p>У квітні 2026 року попит на пальне в Німеччині різко впав не через спад споживання, а через очікування зниження цін із 1 травня. Тимчасове скорочення енергетичного податку на <strong>14,04 євро за 100 літрів</strong> мало дати споживачам близько <strong>0,17 євро на літрі</strong>, але на старті ефект був переданий лише частково.</p>
<h3>Податковий імпульс</h3>
<ul>
<li>Зниження Energiesteuer діє з <strong>1 травня до 30 червня 2026 року</strong>.</li>
<li>Очікувана вигода для споживача з урахуванням ПДВ у <strong>19%</strong> становить близько <strong>0,17 євро/л</strong>.</li>
<li>Орієнтовна вартість заходу для бюджету — <strong>1,6 млрд євро</strong>.</li>
<li>Пільга поширюється на <strong>дизель, бензин Super E10, Super Plus і HVO</strong>.</li>
</ul>
<h3>Чому попит обвалився</h3>
<ul>
<li>Споживачі та комерційні оператори перенесли закупівлі з квітня на травень, бо зниження ціни було <strong>публічно підтверджене і точно датоване</strong>.</li>
<li>Для стандартного бака на <strong>55 літрів</strong> очікувана економія становила близько <strong>9,35 євро</strong> за одну заправку.</li>
<li>У фінальні дні квітня, приблизно <strong>27–30 квітня</strong>, ринок фактично наблизився до зупинки: покупці зводили запаси до мінімального робочого рівня.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> це не ознака довгострокового падіння споживання, а тимчасове зміщення попиту з квітня на травень.</li>
</ul>
<h3>Удар по гуртовому ринку</h3>
<ul>
<li>Постачальники за строковими контрактами зіткнулися з ризиком недовиконання мінімальних обсягів відбору.</li>
<li>Щоб уникнути штрафів, частина постачальників знижувала ціни на дизель упродовж останніх тижнів квітня.</li>
<li>Це призвело до <strong>аномально широких спредів між цінами купівлі та продажу</strong> у тиждень, що завершився <strong>1 травня 2026 року</strong>.</li>
</ul>
<h3>Регіональний центр напруги</h3>
<ul>
<li>Найгостріший надлишок пропозиції виник на південному заході Німеччини навколо НПЗ Miro у Карлсруе.</li>
<li>Потужність Miro становить <strong>310 тис. барелів на добу</strong>, що робить його найбільшим НПЗ країни.</li>
<li>У квітні ціни дизелю для відвантаження день у день на Miro часом відривалися від динаміки ф’ючерсів ICE Gasoil.</li>
<li><strong>30 квітня 2026 року</strong> пропозиції дизелю за старою ставкою податку майже зрівнялися з травневим продуктом, у якому вже враховано знижену ставку.</li>
</ul>
<h3>Чому споживач не отримав повних 17 центів</h3>
<ul>
<li>1 травня бензин Super E10 коштував у середньому близько <strong>1,976 євро/л</strong>, зниження становило приблизно <strong>10,7 цента/л</strong>.</li>
<li>Дизель коштував близько <strong>2,063 євро/л</strong>, зниження становило приблизно <strong>10,4 цента/л</strong>.</li>
<li>Фактичне передання податкової вигоди склало приблизно <strong>60–63%</strong> від теоретичних <strong>0,17 євро/л</strong>.</li>
<li>Причини: запаси АЗС, закуплені за старою ставкою; волатильність ICE Gasoil; регіональні цінові відмінності; спроби операторів відновити маржу.</li>
</ul>
<h3>Геополітичний фон</h3>
<ul>
<li>Податкове зниження було запроваджене на тлі стрибка цін на нафту після початку війни США та Ірану <strong>28 лютого 2026 року</strong>.</li>
<li>Порушення потоків через Ормузьку протоку посилило тиск на світові нафтові бенчмарки.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> фіксована вигода у <strong>0,17 євро/л</strong> може бути частково або повністю з’їдена зростанням базової ціни на нафту й нафтопродукти.</li>
</ul>
<h3>Що буде після 30 червня</h3>
<ul>
<li>Перед завершенням пільги можливий зворотний ефект: оператори автопарків, аграрії та АЗС можуть активніше закуповувати пальне до повернення стандартних ставок із <strong>1 липня</strong>.</li>
<li>Це створює ризик локального дефіциту наприкінці червня та слабшого попиту на початку липня.</li>
<li>Станом на початок травня 2026 року офіційного рішення про продовження програми не було.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://discoveryalert.com.au/german-fuel-tax-cut-demand-deferral-pass-through-2026/" target="_blank">discoveryalert.com.au</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/05/nimeckij-palivnij-rinok-provalivsya-pered-podatkovim-znizhennyam/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Німеччина знижує паливний податок через рекордні ціни після зриву глобального постачання нафти</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/04/nimechchina-znizhuye-palivnij-podatok-cherez-rekordni-cini-pislya-zrivu-globalnogo-postachannya-nafti/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/04/nimechchina-znizhuye-palivnij-podatok-cherez-rekordni-cini-pislya-zrivu-globalnogo-postachannya-nafti/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 04 May 2026 06:50:01 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[fuel tax]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[Germany]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[Німеччина]]></category>
		<category><![CDATA[паливний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[податки на пальне]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153894</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30315-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Німеччина знижує паливний податок через рекордні ціни після зриву глобального постачання нафти"/><br />Німеччина з 1 травня запроваджує тимчасове зниження податку на дизельне паливо і бензин, щоб стримати ціни на АЗС після порушення глобального постачання нафти через війну між Іраном і США. Захід діятиме до 30 червня та зменшить енергетичний податок на пальне на 14,04 євроцента за літр. Найбільший тиск нині відчуває дизельний сегмент: ціна дизелю зросла на [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30315-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Німеччина знижує паливний податок через рекордні ціни після зриву глобального постачання нафти"/><br /><p>Німеччина з 1 травня запроваджує тимчасове зниження податку на дизельне паливо і бензин, щоб стримати ціни на АЗС після порушення глобального постачання нафти через війну між Іраном і США. Захід діятиме до 30 червня та зменшить енергетичний податок на пальне на <strong>14,04 євроцента за літр</strong>. Найбільший тиск нині відчуває дизельний сегмент: ціна дизелю зросла на <strong>15 центів за літр</strong> проти середнього рівня лютого, тоді як бензин із лютого до квітня не подорожчав.</p>
<h3>Податкове рішення: спроба зупинити тиск на споживача</h3>
<ul>
<li>З 1 травня Німеччина запроваджує <strong>2-й акт про зниження енергетичного податку</strong>.</li>
<li>Документ передбачає зменшення податку на дизель і бензин на <strong>14,04 євроцента за літр</strong>.</li>
<li>Термін дії заходу — <strong>до 30 червня</strong>.</li>
<li>Причина рішення — різке подорожчання пального на АЗС після <em>порушення глобального постачання нафти через війну Ірану та США</em>.</li>
</ul>
<h3>Ціни на АЗС: дизель став головною проблемою</h3>
<ul>
<li>Станом на <strong>27 квітня</strong> дизель коштував <strong>$2,18 за літр</strong>.</li>
<li>Бензин Super unleaded 95 RON коштував <strong>$2,14 за літр</strong>.</li>
<li>Дизель подорожчав на <strong>15 центів за літр</strong> порівняно із середнім рівнем лютого.</li>
<li>Ціни на бензин на АЗС із лютого до квітня <strong>не змінилися</strong>.</li>
<li>Це означає, що саме дизельний ринок став чутливішим до нафтового шоку та перебоїв у глобальному постачанні.</li>
</ul>
<h3>Чи дійде зниження податку до кінцевого споживача</h3>
<ul>
<li>Податок є лише однією зі складових ціни пального, тому ефект для водіїв не гарантований автоматично.</li>
</ul>
<blockquote><p>Оскільки енергетичний податок є лише одним компонентом ціни пального, ще належить побачити, чи буде зниження податку відображене у цінах для кінцевих споживачів. — RSM Ebner Stolz</p></blockquote>
<ul>
<li>Перші сигнали з ринку свідчать, що політика може <strong>не одразу вплинути на фізичний попит</strong>.</li>
<li>Одне ринкове джерело повідомило про <strong>“абсолютно нульовий”</strong> ефект на початковому етапі.</li>
<li>Чіткіші сигнали щодо дизелю та газойлю 50 ppm очікуються лише наступного тижня.</li>
</ul>
<h3>Дизельний ринок Північно-Західної Європи: дорогий товар і слабкий попит</h3>
<ul>
<li>Високий попит після податкового зниження може частково підтримати операторів Північно-Західної Європи.</li>
<li>У березні та квітні вони зіткнулися зі спадом попиту через <strong>рекордно високі ціни</strong>.</li>
<li>Platts оцінив вантаж дизелю обсягом <strong>30 тис. тонн</strong> із постачанням в ARA на рівні <strong>$1 345 за тонну</strong> станом на 30 квітня.</li>
<li>Середня квітнева ціна становила <strong>$1 307,02 за тонну</strong>, що на <strong>82%</strong> вище за лютий.</li>
</ul>
<h3>Постачання дизелю: ринок отримав додаткові обсяги</h3>
<ul>
<li>Високі ціни притягнули обсяги з <strong>США, Західної Африки та Червоного моря</strong>.</li>
<li>Нижчі фізичні ціни Brent покращили маржу переробки.</li>
</ul>
<blockquote><p>Маржа суттєво покращилася, але всі купували дуже дорогу нафту, тому маржа може ще певний час не бути доброю. Багато хто розглядав скорочення переробки, але тепер вирішив цього не робити. — трейдер, близький до ринку</p></blockquote>
<ul>
<li>Це показує, що нафтопереробники отримали кращі поточні умови, але попередні закупівлі дорогої нафти ще тиснуть на економіку переробки.</li>
</ul>
<h3>Бензин: ефект податкового зниження може бути слабшим</h3>
<ul>
<li>Бензиновий ринок Європи відчув <strong>менший вплив близькосхідного конфлікту</strong>, ніж дизельний.</li>
<li>30 квітня Platts оцінив фронт-місячну баржу FOB AR Eurobob у <strong>$1 143,25 за тонну</strong>.</li>
<li>Це на <strong>50 центів за тонну</strong> нижче за день.</li>
<li>Спред травень/червень становив <strong>$39 за тонну</strong>, що відображає беквордацію на європейському бензиновому ринку.</li>
<li>Високі запаси не дали бензиновому ринку стати надто напруженим.</li>
</ul>
<h3>Запаси бензину: ринок сильний, але не дефіцитний</h3>
<ul>
<li>За даними Insights Global, запаси бензину в зоні Amsterdam-Rotterdam-Antwerp зросли на <strong>3,33%</strong> за тиждень до <strong>1,149 млн тонн</strong> станом на 30 квітня.</li>
<li>Це нижче за <strong>1,32 млн тонн</strong>, зафіксовані за тиждень до 26 лютого, тобто перед початком конфлікту.</li>
<li>Ринок уже перейшов на дорожчу літню специфікацію бензину з нижчим RVP перед літнім автомобільним сезоном.</li>
</ul>
<blockquote><p>Ринок безумовно виглядає сильним, а автомобільний сезон набирає обертів попри вищі ціни на АЗС. Європейські країни утримують продукт усередині для місцевого попиту та через ризик постачання, пов’язаний із війною. — європейський трейдер</p></blockquote>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Дизель є головним осередком напруги</strong>, бо саме він подорожчав на 15 центів за літр проти лютого, а гуртова квітнева ціна була на 82% вищою за лютий.</li>
<li><strong>Податкове зниження не гарантує миттєвого здешевлення на АЗС</strong>, бо кінцева ціна залежить не лише від податку, а й від вартості нафти, маржі, запасів, фізичного попиту й стану конкуренції.</li>
<li><strong>Постачання з інших регіонів частково знімає напругу</strong>, оскільки високі ціни залучили обсяги зі США, Західної Африки та Червоного моря.</li>
<li><strong>Бензиновий ринок виглядає стійкішим за дизельний</strong>, бо запаси залишаються значними, а ціни на АЗС із лютого до квітня не змінилися.</li>
<li><strong>Для споживачів головне питання — не сам розмір податкової знижки, а її фактичне проходження до роздрібної ціни</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.spglobal.com/energy/en/news-research/latest-news/refined-products/050126-germany-cuts-fuel-tax-may-1-in-effort-to-curb-high-pump-prices" target="_blank">S&amp;P Global Commodity Insights</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30315-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Німеччина знижує паливний податок через рекордні ціни після зриву глобального постачання нафти"/><br /><p>Німеччина з 1 травня запроваджує тимчасове зниження податку на дизельне паливо і бензин, щоб стримати ціни на АЗС після порушення глобального постачання нафти через війну між Іраном і США. Захід діятиме до 30 червня та зменшить енергетичний податок на пальне на <strong>14,04 євроцента за літр</strong>. Найбільший тиск нині відчуває дизельний сегмент: ціна дизелю зросла на <strong>15 центів за літр</strong> проти середнього рівня лютого, тоді як бензин із лютого до квітня не подорожчав.</p>
<h3>Податкове рішення: спроба зупинити тиск на споживача</h3>
<ul>
<li>З 1 травня Німеччина запроваджує <strong>2-й акт про зниження енергетичного податку</strong>.</li>
<li>Документ передбачає зменшення податку на дизель і бензин на <strong>14,04 євроцента за літр</strong>.</li>
<li>Термін дії заходу — <strong>до 30 червня</strong>.</li>
<li>Причина рішення — різке подорожчання пального на АЗС після <em>порушення глобального постачання нафти через війну Ірану та США</em>.</li>
</ul>
<h3>Ціни на АЗС: дизель став головною проблемою</h3>
<ul>
<li>Станом на <strong>27 квітня</strong> дизель коштував <strong>$2,18 за літр</strong>.</li>
<li>Бензин Super unleaded 95 RON коштував <strong>$2,14 за літр</strong>.</li>
<li>Дизель подорожчав на <strong>15 центів за літр</strong> порівняно із середнім рівнем лютого.</li>
<li>Ціни на бензин на АЗС із лютого до квітня <strong>не змінилися</strong>.</li>
<li>Це означає, що саме дизельний ринок став чутливішим до нафтового шоку та перебоїв у глобальному постачанні.</li>
</ul>
<h3>Чи дійде зниження податку до кінцевого споживача</h3>
<ul>
<li>Податок є лише однією зі складових ціни пального, тому ефект для водіїв не гарантований автоматично.</li>
</ul>
<blockquote><p>Оскільки енергетичний податок є лише одним компонентом ціни пального, ще належить побачити, чи буде зниження податку відображене у цінах для кінцевих споживачів. — RSM Ebner Stolz</p></blockquote>
<ul>
<li>Перші сигнали з ринку свідчать, що політика може <strong>не одразу вплинути на фізичний попит</strong>.</li>
<li>Одне ринкове джерело повідомило про <strong>“абсолютно нульовий”</strong> ефект на початковому етапі.</li>
<li>Чіткіші сигнали щодо дизелю та газойлю 50 ppm очікуються лише наступного тижня.</li>
</ul>
<h3>Дизельний ринок Північно-Західної Європи: дорогий товар і слабкий попит</h3>
<ul>
<li>Високий попит після податкового зниження може частково підтримати операторів Північно-Західної Європи.</li>
<li>У березні та квітні вони зіткнулися зі спадом попиту через <strong>рекордно високі ціни</strong>.</li>
<li>Platts оцінив вантаж дизелю обсягом <strong>30 тис. тонн</strong> із постачанням в ARA на рівні <strong>$1 345 за тонну</strong> станом на 30 квітня.</li>
<li>Середня квітнева ціна становила <strong>$1 307,02 за тонну</strong>, що на <strong>82%</strong> вище за лютий.</li>
</ul>
<h3>Постачання дизелю: ринок отримав додаткові обсяги</h3>
<ul>
<li>Високі ціни притягнули обсяги з <strong>США, Західної Африки та Червоного моря</strong>.</li>
<li>Нижчі фізичні ціни Brent покращили маржу переробки.</li>
</ul>
<blockquote><p>Маржа суттєво покращилася, але всі купували дуже дорогу нафту, тому маржа може ще певний час не бути доброю. Багато хто розглядав скорочення переробки, але тепер вирішив цього не робити. — трейдер, близький до ринку</p></blockquote>
<ul>
<li>Це показує, що нафтопереробники отримали кращі поточні умови, але попередні закупівлі дорогої нафти ще тиснуть на економіку переробки.</li>
</ul>
<h3>Бензин: ефект податкового зниження може бути слабшим</h3>
<ul>
<li>Бензиновий ринок Європи відчув <strong>менший вплив близькосхідного конфлікту</strong>, ніж дизельний.</li>
<li>30 квітня Platts оцінив фронт-місячну баржу FOB AR Eurobob у <strong>$1 143,25 за тонну</strong>.</li>
<li>Це на <strong>50 центів за тонну</strong> нижче за день.</li>
<li>Спред травень/червень становив <strong>$39 за тонну</strong>, що відображає беквордацію на європейському бензиновому ринку.</li>
<li>Високі запаси не дали бензиновому ринку стати надто напруженим.</li>
</ul>
<h3>Запаси бензину: ринок сильний, але не дефіцитний</h3>
<ul>
<li>За даними Insights Global, запаси бензину в зоні Amsterdam-Rotterdam-Antwerp зросли на <strong>3,33%</strong> за тиждень до <strong>1,149 млн тонн</strong> станом на 30 квітня.</li>
<li>Це нижче за <strong>1,32 млн тонн</strong>, зафіксовані за тиждень до 26 лютого, тобто перед початком конфлікту.</li>
<li>Ринок уже перейшов на дорожчу літню специфікацію бензину з нижчим RVP перед літнім автомобільним сезоном.</li>
</ul>
<blockquote><p>Ринок безумовно виглядає сильним, а автомобільний сезон набирає обертів попри вищі ціни на АЗС. Європейські країни утримують продукт усередині для місцевого попиту та через ризик постачання, пов’язаний із війною. — європейський трейдер</p></blockquote>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Дизель є головним осередком напруги</strong>, бо саме він подорожчав на 15 центів за літр проти лютого, а гуртова квітнева ціна була на 82% вищою за лютий.</li>
<li><strong>Податкове зниження не гарантує миттєвого здешевлення на АЗС</strong>, бо кінцева ціна залежить не лише від податку, а й від вартості нафти, маржі, запасів, фізичного попиту й стану конкуренції.</li>
<li><strong>Постачання з інших регіонів частково знімає напругу</strong>, оскільки високі ціни залучили обсяги зі США, Західної Африки та Червоного моря.</li>
<li><strong>Бензиновий ринок виглядає стійкішим за дизельний</strong>, бо запаси залишаються значними, а ціни на АЗС із лютого до квітня не змінилися.</li>
<li><strong>Для споживачів головне питання — не сам розмір податкової знижки, а її фактичне проходження до роздрібної ціни</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.spglobal.com/energy/en/news-research/latest-news/refined-products/050126-germany-cuts-fuel-tax-may-1-in-effort-to-curb-high-pump-prices" target="_blank">S&amp;P Global Commodity Insights</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/04/nimechchina-znizhuye-palivnij-podatok-cherez-rekordni-cini-pislya-zrivu-globalnogo-postachannya-nafti/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>ЄС готується до ризиків для ринку нафти й нафтопродуктів через затяжне закриття Ормузької протоки</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/04/yes-gotuyetsya-do-rizikiv-dlya-rinku-nafti-j-naftoproduktiv-cherez-zatyazhne-zakrittya-ormuzko%d1%97-protoki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/04/yes-gotuyetsya-do-rizikiv-dlya-rinku-nafti-j-naftoproduktiv-cherez-zatyazhne-zakrittya-ormuzko%d1%97-protoki/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 04 May 2026 06:48:36 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[EU energy]]></category>
		<category><![CDATA[fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[jet fuel]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East conflict]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil security]]></category>
		<category><![CDATA[YES]]></category>
		<category><![CDATA[авіаційне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[паливний ринок]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153895</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30316-Еврокомиссия.jpg" alt="ЄС готується до ризиків для ринку нафти й нафтопродуктів через затяжне закриття Ормузької протоки"/><br />У Європейському Союзі наразі немає дефіциту пального, однак ситуація на ринку сирої нафти й нафтопродуктів потребує підготовки до можливих наслідків. Головна увага прикута до авіаційного пального: ринок справляється з напруженим постачанням, але комерційні запаси скорочуються через тривале закриття Ормузької протоки на тлі конфлікту на Близькому Сході, який наближається до десятого тижня. Ситуація з пальним у [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30316-Еврокомиссия.jpg" alt="ЄС готується до ризиків для ринку нафти й нафтопродуктів через затяжне закриття Ормузької протоки"/><br /><p>У Європейському Союзі наразі немає дефіциту пального, однак ситуація на ринку сирої нафти й нафтопродуктів потребує підготовки до можливих наслідків. Головна увага прикута до авіаційного пального: ринок справляється з напруженим постачанням, але комерційні запаси скорочуються через тривале закриття Ормузької протоки на тлі конфлікту на Близькому Сході, який наближається до десятого тижня.</p>
<h3>Ситуація з пальним у ЄС</h3>
<ul>
<li><strong>Дефіциту пального в ЄС наразі немає</strong>.</li>
<li>Європейська комісія, країни ЄС, галузеві учасники, Міжнародне енергетичне агентство та НАТО обговорили безпеку постачання нафти й газу в Європі.</li>
<li>Основний ризик для нафтового ринку пов’язаний не з поточним браком ресурсу, а з тим, що <strong>комерційні запаси нафтопродуктів зменшуються</strong>.</li>
</ul>
<h3>Фокус змістився на авіаційне пальне</h3>
<ul>
<li><strong>Авіаційне пальне стало головною темою обговорення</strong> щодо сирої нафти й нафтопродуктів.</li>
<li>Ринок поки що керує ситуацією з напруженим постачанням, однак запас міцності скорочується.</li>
<li><em>Тривале закриття Ормузької протоки</em> створює ризик для логістики та стабільності постачання нафтопродуктів.</li>
</ul>
<h3>Що може статися після кінця травня</h3>
<ul>
<li>Група з координації нафтових питань і Робоча група з безпеки Енергетичного союзу вказали, що <strong>ЄС має почати готуватися до можливих наслідків</strong>, якщо ситуація триватиме після кінця травня.</li>
<li>Цей висновок випливає з поєднання двох факторів: <strong>напруженого постачання</strong> та <strong>скорочення комерційних запасів</strong>.</li>
<li>Це означає, що головний ризик полягає не в сьогоднішньому дефіциті, а в можливому погіршенні доступності окремих нафтопродуктів у разі затягування кризи.</li>
</ul>
<h3>Роль запасів</h3>
<ul>
<li><strong>Запаси ЄС можуть бути вивільнені за потреби</strong>.</li>
<li>Експерти наголосили, що такі дії мають бути <strong>скоординовані на рівні ЄС</strong>.</li>
<li>Вивільнення запасів має поєднуватися з <strong>заходами з боку попиту</strong>, інакше результат може бути недостатньо ефективним.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Поточна ситуація контрольована</strong>, адже дефіциту пального в ЄС немає.</li>
<li><strong>Ризики зростають у часі</strong>, оскільки конфлікт на Близькому Сході наближається до десятого тижня, а Ормузька протока залишається закритою.</li>
<li><strong>Найчутливішим сегментом названо авіаційне пальне</strong>, бо саме воно стало основним фокусом обговорення щодо нафти й нафтопродуктів.</li>
<li><strong>Ключова умова ефективної реакції</strong> — не лише використання запасів, а й узгоджені дії країн ЄС та заходи для стримування попиту.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://energy.ec.europa.eu/news/commission-assesses-eu-countries-security-oil-and-gas-supply-conflict-middle-east-continues-2026-04-30_en" target="_blank">European Commission</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30316-Еврокомиссия.jpg" alt="ЄС готується до ризиків для ринку нафти й нафтопродуктів через затяжне закриття Ормузької протоки"/><br /><p>У Європейському Союзі наразі немає дефіциту пального, однак ситуація на ринку сирої нафти й нафтопродуктів потребує підготовки до можливих наслідків. Головна увага прикута до авіаційного пального: ринок справляється з напруженим постачанням, але комерційні запаси скорочуються через тривале закриття Ормузької протоки на тлі конфлікту на Близькому Сході, який наближається до десятого тижня.</p>
<h3>Ситуація з пальним у ЄС</h3>
<ul>
<li><strong>Дефіциту пального в ЄС наразі немає</strong>.</li>
<li>Європейська комісія, країни ЄС, галузеві учасники, Міжнародне енергетичне агентство та НАТО обговорили безпеку постачання нафти й газу в Європі.</li>
<li>Основний ризик для нафтового ринку пов’язаний не з поточним браком ресурсу, а з тим, що <strong>комерційні запаси нафтопродуктів зменшуються</strong>.</li>
</ul>
<h3>Фокус змістився на авіаційне пальне</h3>
<ul>
<li><strong>Авіаційне пальне стало головною темою обговорення</strong> щодо сирої нафти й нафтопродуктів.</li>
<li>Ринок поки що керує ситуацією з напруженим постачанням, однак запас міцності скорочується.</li>
<li><em>Тривале закриття Ормузької протоки</em> створює ризик для логістики та стабільності постачання нафтопродуктів.</li>
</ul>
<h3>Що може статися після кінця травня</h3>
<ul>
<li>Група з координації нафтових питань і Робоча група з безпеки Енергетичного союзу вказали, що <strong>ЄС має почати готуватися до можливих наслідків</strong>, якщо ситуація триватиме після кінця травня.</li>
<li>Цей висновок випливає з поєднання двох факторів: <strong>напруженого постачання</strong> та <strong>скорочення комерційних запасів</strong>.</li>
<li>Це означає, що головний ризик полягає не в сьогоднішньому дефіциті, а в можливому погіршенні доступності окремих нафтопродуктів у разі затягування кризи.</li>
</ul>
<h3>Роль запасів</h3>
<ul>
<li><strong>Запаси ЄС можуть бути вивільнені за потреби</strong>.</li>
<li>Експерти наголосили, що такі дії мають бути <strong>скоординовані на рівні ЄС</strong>.</li>
<li>Вивільнення запасів має поєднуватися з <strong>заходами з боку попиту</strong>, інакше результат може бути недостатньо ефективним.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Поточна ситуація контрольована</strong>, адже дефіциту пального в ЄС немає.</li>
<li><strong>Ризики зростають у часі</strong>, оскільки конфлікт на Близькому Сході наближається до десятого тижня, а Ормузька протока залишається закритою.</li>
<li><strong>Найчутливішим сегментом названо авіаційне пальне</strong>, бо саме воно стало основним фокусом обговорення щодо нафти й нафтопродуктів.</li>
<li><strong>Ключова умова ефективної реакції</strong> — не лише використання запасів, а й узгоджені дії країн ЄС та заходи для стримування попиту.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://energy.ec.europa.eu/news/commission-assesses-eu-countries-security-oil-and-gas-supply-conflict-middle-east-continues-2026-04-30_en" target="_blank">European Commission</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/04/yes-gotuyetsya-do-rizikiv-dlya-rinku-nafti-j-naftoproduktiv-cherez-zatyazhne-zakrittya-ormuzko%d1%97-protoki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>ADB різко погіршив прогноз для Азії через енергетичний удар близькосхідного конфлікту</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/30/adb-rizko-pogirshiv-prognoz-dlya-azi%d1%97-cherez-energetichnij-udar-blizkosxidnogo-konfliktu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/30/adb-rizko-pogirshiv-prognoz-dlya-azi%d1%97-cherez-energetichnij-udar-blizkosxidnogo-konfliktu/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 30 Apr 2026 06:16:20 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Asia Pacific]]></category>
		<category><![CDATA[energy prices]]></category>
		<category><![CDATA[fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[Азія і Тихоокеанський регіон]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[паливний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на енергоносії]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153885</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30305-Пистолет_АЗС.jpg" alt="ADB різко погіршив прогноз для Азії через енергетичний удар близькосхідного конфлікту"/><br />Азійський банк розвитку (ADB ) знизив прогноз зростання для країн Азії та Тихоокеанського регіону до 4,7% у 2026 році та 4,8% у 2027 році, тоді як раніше очікував 5,1% в обидва роки. Головна причина — тривалі перебої у світових енергетичних і торговельних мережах, зростання цін на нафту та посилення інфляційного тиску. Енергетичний шок став макроекономічним ризиком [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30305-Пистолет_АЗС.jpg" alt="ADB різко погіршив прогноз для Азії через енергетичний удар близькосхідного конфлікту"/><br /><p>Азійський банк розвитку (ADB ) знизив прогноз зростання для країн Азії та Тихоокеанського регіону до <strong>4,7% у 2026 році</strong> та <strong>4,8% у 2027 році</strong>, тоді як раніше очікував <strong>5,1% в обидва роки</strong>. Головна причина — тривалі перебої у світових енергетичних і торговельних мережах, зростання цін на нафту та посилення інфляційного тиску.</p>
<h2>Енергетичний шок став макроекономічним ризиком</h2>
<ul>
<li><strong>Конфлікт на Близькому Сході</strong> посилив ризики для видобутку енергоносіїв і транспортних маршрутів.</li>
<li>ADB прямо пов’язує погіршення прогнозу з <strong>підвищенням цін на енергію</strong>, жорсткішими фінансовими умовами та тиском на економічну активність.</li>
<li>Найбільше вразливі економіки, які залежать від <strong>імпортного пального</strong>, переказів, туризму або зовнішнього фінансування.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми стикаємося із системними, довготривалими порушеннями глобальних енергетичних і торговельних мереж, а не лише з тимчасовою волатильністю», — Масато Канда, президент ADB.</p></blockquote>
<h2>Нафта: ключовий канал тиску на ціни</h2>
<ul>
<li>ADB очікує, що середня ціна нафти у <strong>2026 році</strong> становитиме близько <strong>96 доларів за барель</strong>.</li>
<li>Це суттєво вище за доконфліктний середній рівень <strong>69 доларів за барель</strong> у січні та лютому.</li>
<li>У <strong>2027 році</strong> ціна, за прогнозом, може знизитися приблизно до <strong>80 доларів за барель</strong>, але залишиться важливим чинником інфляції.</li>
</ul>
<h2>Інфляція прискорюється через енергоносії</h2>
<ul>
<li>Інфляція в регіоні, за новим прогнозом, зросте до <strong>5,2% у 2026 році</strong> проти <strong>3,0% торік</strong>.</li>
<li>У <strong>2027 році</strong> ADB очікує сповільнення інфляції до <strong>4,1%</strong>.</li>
<li>Вища вартість нафти й пального означає тиск на транспорт, виробництво та споживчі ціни.</li>
</ul>
<h2>Гірший сценарій: дорожча нафта і слабше зростання</h2>
<ul>
<li>У разі нового загострення конфлікту ціни на нафту можуть різко зрости вже у <strong>травні 2026 року</strong> та залишатися ще вищими.</li>
<li>За такого сценарію економічне зростання регіону може сповільнитися до <strong>4,2% у 2026 році</strong> та <strong>4,0% у 2027 році</strong>.</li>
<li>Інфляція у <strong>2026 році</strong> може досягти <strong>7,4%</strong>.</li>
</ul>
<h2>Що це означає для споживачів пального</h2>
<ul>
<li>ADB не радить повністю придушувати цінові сигнали, адже часткове перенесення вищих енергетичних цін може стимулювати <strong>економію енергії</strong>, зміну пального та інвестиції в альтернативні джерела.</li>
<li><strong>Загальні субсидії та широкі цінові обмеження</strong> можуть викривлювати стимули, затримувати адаптацію та призводити до неефективного розподілу ресурсів.</li>
<li>Підтримка має бути <strong>цільовою і тимчасовою</strong>: насамперед для вразливих домогосподарств і найбільш постраждалих галузей.</li>
</ul>
<h2>Реакція урядів і центробанків</h2>
<ul>
<li>Урядам пропонується знижувати попит на енергію там, де це можливо: через обмеження кондиціювання, скорочення несуттєвого освітлення, кампанії економії у пікові години та гнучкі графіки роботи.</li>
<li>Для транспортного пального ADB окремо згадує стимули до користування <strong>громадським транспортом</strong> і дні без автомобілів у містах під час державних свят.</li>
<li>Центробанки мають стримувати надмірну волатильність ринку, але не посилювати політику надто агресивно, щоб не поглибити тиск на економічне зростання.</li>
</ul>
<h2>Висновок</h2>
<ul>
<li><strong>Ринок нафти став головним передавачем геополітичного ризику</strong> для економік Азії та Тихоокеанського регіону.</li>
<li>Підвищення прогнозної ціни нафти з <strong>69</strong> до <strong>96 доларів за барель</strong> у 2026 році пояснює, чому ADB одночасно знижує прогноз зростання та підвищує прогноз інфляції.</li>
<li>Для споживачів пального це означає ризик тривалішого періоду високих витрат, а для урядів — потребу підтримувати найвразливіших без руйнування ринкових сигналів.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.adb.org/news/asia-and-pacific-growth-outlook-sharply-downgraded-middle-east-conflict-disruptions-deepen" target="_blank">Asian Development Bank</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30305-Пистолет_АЗС.jpg" alt="ADB різко погіршив прогноз для Азії через енергетичний удар близькосхідного конфлікту"/><br /><p>Азійський банк розвитку (ADB ) знизив прогноз зростання для країн Азії та Тихоокеанського регіону до <strong>4,7% у 2026 році</strong> та <strong>4,8% у 2027 році</strong>, тоді як раніше очікував <strong>5,1% в обидва роки</strong>. Головна причина — тривалі перебої у світових енергетичних і торговельних мережах, зростання цін на нафту та посилення інфляційного тиску.</p>
<h2>Енергетичний шок став макроекономічним ризиком</h2>
<ul>
<li><strong>Конфлікт на Близькому Сході</strong> посилив ризики для видобутку енергоносіїв і транспортних маршрутів.</li>
<li>ADB прямо пов’язує погіршення прогнозу з <strong>підвищенням цін на енергію</strong>, жорсткішими фінансовими умовами та тиском на економічну активність.</li>
<li>Найбільше вразливі економіки, які залежать від <strong>імпортного пального</strong>, переказів, туризму або зовнішнього фінансування.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми стикаємося із системними, довготривалими порушеннями глобальних енергетичних і торговельних мереж, а не лише з тимчасовою волатильністю», — Масато Канда, президент ADB.</p></blockquote>
<h2>Нафта: ключовий канал тиску на ціни</h2>
<ul>
<li>ADB очікує, що середня ціна нафти у <strong>2026 році</strong> становитиме близько <strong>96 доларів за барель</strong>.</li>
<li>Це суттєво вище за доконфліктний середній рівень <strong>69 доларів за барель</strong> у січні та лютому.</li>
<li>У <strong>2027 році</strong> ціна, за прогнозом, може знизитися приблизно до <strong>80 доларів за барель</strong>, але залишиться важливим чинником інфляції.</li>
</ul>
<h2>Інфляція прискорюється через енергоносії</h2>
<ul>
<li>Інфляція в регіоні, за новим прогнозом, зросте до <strong>5,2% у 2026 році</strong> проти <strong>3,0% торік</strong>.</li>
<li>У <strong>2027 році</strong> ADB очікує сповільнення інфляції до <strong>4,1%</strong>.</li>
<li>Вища вартість нафти й пального означає тиск на транспорт, виробництво та споживчі ціни.</li>
</ul>
<h2>Гірший сценарій: дорожча нафта і слабше зростання</h2>
<ul>
<li>У разі нового загострення конфлікту ціни на нафту можуть різко зрости вже у <strong>травні 2026 року</strong> та залишатися ще вищими.</li>
<li>За такого сценарію економічне зростання регіону може сповільнитися до <strong>4,2% у 2026 році</strong> та <strong>4,0% у 2027 році</strong>.</li>
<li>Інфляція у <strong>2026 році</strong> може досягти <strong>7,4%</strong>.</li>
</ul>
<h2>Що це означає для споживачів пального</h2>
<ul>
<li>ADB не радить повністю придушувати цінові сигнали, адже часткове перенесення вищих енергетичних цін може стимулювати <strong>економію енергії</strong>, зміну пального та інвестиції в альтернативні джерела.</li>
<li><strong>Загальні субсидії та широкі цінові обмеження</strong> можуть викривлювати стимули, затримувати адаптацію та призводити до неефективного розподілу ресурсів.</li>
<li>Підтримка має бути <strong>цільовою і тимчасовою</strong>: насамперед для вразливих домогосподарств і найбільш постраждалих галузей.</li>
</ul>
<h2>Реакція урядів і центробанків</h2>
<ul>
<li>Урядам пропонується знижувати попит на енергію там, де це можливо: через обмеження кондиціювання, скорочення несуттєвого освітлення, кампанії економії у пікові години та гнучкі графіки роботи.</li>
<li>Для транспортного пального ADB окремо згадує стимули до користування <strong>громадським транспортом</strong> і дні без автомобілів у містах під час державних свят.</li>
<li>Центробанки мають стримувати надмірну волатильність ринку, але не посилювати політику надто агресивно, щоб не поглибити тиск на економічне зростання.</li>
</ul>
<h2>Висновок</h2>
<ul>
<li><strong>Ринок нафти став головним передавачем геополітичного ризику</strong> для економік Азії та Тихоокеанського регіону.</li>
<li>Підвищення прогнозної ціни нафти з <strong>69</strong> до <strong>96 доларів за барель</strong> у 2026 році пояснює, чому ADB одночасно знижує прогноз зростання та підвищує прогноз інфляції.</li>
<li>Для споживачів пального це означає ризик тривалішого періоду високих витрат, а для урядів — потребу підтримувати найвразливіших без руйнування ринкових сигналів.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.adb.org/news/asia-and-pacific-growth-outlook-sharply-downgraded-middle-east-conflict-disruptions-deepen" target="_blank">Asian Development Bank</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/30/adb-rizko-pogirshiv-prognoz-dlya-azi%d1%97-cherez-energetichnij-udar-blizkosxidnogo-konfliktu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Європа стримує ціни на пальне грошима, але уникає обмеження споживання</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/29/yevropa-strimuye-cini-na-palne-groshima-ale-unikaye-obmezhennya-spozhivannya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/29/yevropa-strimuye-cini-na-palne-groshima-ale-unikaye-obmezhennya-spozhivannya/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 29 Apr 2026 14:58:45 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy crisis]]></category>
		<category><![CDATA[Europe]]></category>
		<category><![CDATA[fuel prices]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична криза]]></category>
		<category><![CDATA[Європа]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[пальне]]></category>
		<category><![CDATA[споживачі]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на пальне]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153883</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30303-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Європа стримує ціни на пальне грошима, але уникає обмеження споживання"/><br />Європейські уряди поки не готові змушувати громадян і бізнес скорочувати споживання енергії, хоча ціновий шок через війну з Іраном поглиблюється. Натомість країни обирають податкові знижки, компенсації та цінові обмеження, щоб захистити споживачів від подорожчання пального. Така політика знижує соціальну напругу, але може підтримувати попит на нафту й нафтопродукти саме тоді, коли ринку потрібна економія. Європа [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30303-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Європа стримує ціни на пальне грошима, але уникає обмеження споживання"/><br /><p>Європейські уряди поки не готові змушувати громадян і бізнес скорочувати споживання енергії, хоча ціновий шок через війну з Іраном поглиблюється. Натомість країни обирають податкові знижки, компенсації та цінові обмеження, щоб захистити споживачів від подорожчання пального. Така політика знижує соціальну напругу, але може підтримувати попит на нафту й нафтопродукти саме тоді, коли ринку потрібна економія.</p>
<h2>Європа не поспішає обмежувати попит</h2>
<ul>
<li>Країни від Австралії до Єгипту шукають способи економити пальне: заохочують дистанційну роботу, обмежують авіаперельоти або просувають громадський транспорт.</li>
<li><strong>Європа, за кількома обережними винятками, поки не йде цим шляхом.</strong></li>
<li>Причина в тому, що нинішній удар по енергетичному ринку поки не такий сильний, як у 2022 році, коли росія вторглася в Україну та скоротила постачання газу до Європи.</li>
<li>Водночас енергетика й вартість життя залишаються політично чутливими темами після протестів “жовтих жилетів” у Франції у 2018 році через заплановане підвищення податків на дизель.</li>
</ul>
<h2>Гроші замість економії</h2>
<ul>
<li>Аналітики вказують, що уряди охочіше <strong>виділяють кошти на захист домогосподарств</strong>, ніж закликають або змушують їх споживати менше енергії.</li>
<li>За даними Центру енергетики імені Жака Делора, із <strong>понад 180 заходів</strong>, які європейські уряди застосували у відповідь на енергетичний шок, <strong>менше ніж 10</strong> були спрямовані на скорочення споживання енергії.</li>
<li>Європейські уряди вже зобов’язалися спрямувати майже <strong>14 млрд євро</strong>, або <strong>16,38 млрд доларів</strong>, на заходи реагування на енергетичну кризу.</li>
<li>Це значно менше за приблизно <strong>500 млрд євро</strong>, які країни запропонували у 2022 році, але такі витрати все одно створюють додатковий тиск на державні бюджети.</li>
</ul>
<blockquote><p><em>Заходи зі скорочення попиту за своєю природою доволі непопулярні, і політики можуть не хотіти витрачати надто багато політичного капіталу на їх просування. — Фук-Вінь Нгуєн, Центр енергетики імені Жака Делора</em></p></blockquote>
<h2>Ринок нафти й нафтопродуктів: головний ризик</h2>
<ul>
<li><strong>Паливний ринок отримує суперечливий сигнал:</strong> ціни зростають, але державна підтримка пом’якшує цей сигнал для споживачів.</li>
<li>У Німеччині, Іспанії, Польщі та інших країнах застосовуються зниження паливних податків або подібні широкі заходи підтримки.</li>
<li>Такі рішення допомагають водіям і домогосподарствам, але <strong>не стимулюють швидке скорочення споживання бензину й дизелю</strong>.</li>
<li>Польща, зокрема, запровадила обмеження цін на пальне та тимчасово знизила паливні податки, встановивши денні цінові ліміти.</li>
</ul>
<h2>Чому уряди бояться жорстких рішень</h2>
<ul>
<li>Польський міністр енергетики Мілош Мотика заявив, що жорсткі обмеження можуть спричинити паніку.</li>
<li>Ризик полягає в тому, що заклики до економії можуть спровокувати накопичення пального споживачами й додатково порушити постачання.</li>
</ul>
<blockquote><p><em>Жорсткі заходи й обмеження можуть призвести до паніки. Ми робимо м’які рекомендації й сподіваємося, що водії адаптуються до поточної ситуації. — Мілош Мотика, міністр енергетики Польщі</em></p></blockquote>
<h2>Чому економія все одно може стати неминучою</h2>
<ul>
<li>У 2022 році рекомендації ЄС та Міжнародного енергетичного агентства щодо скорочення енергоспоживання включали дистанційну роботу та зниження швидкості руху.</li>
<li>Кампанія з енергетичних обмежень в Ірландії у 2022 році була пов’язана зі <strong>скороченням споживання електроенергії домогосподарствами на 12%</strong>.</li>
<li>Опитування після вторгнення росії в Україну показало, що <strong>90% німців</strong> свідомо економили енергію для опалення.</li>
<li>Це доводить, що споживачі можуть підтримати економію, якщо розуміють масштаб ризику й бачать чесне пояснення з боку влади.</li>
</ul>
<blockquote><p><em>У ситуації дефіциту саме так ви знижуєте ціну — скорочуючи попит. А більшість політик, які ми бачимо, фактично збільшують попит. — Міхаель Блосс, депутат Європарламенту від німецьких “зелених”</em></p></blockquote>
<h2>Висновки для споживачів і паливного ринку</h2>
<ul>
<li><strong>Поточна європейська стратегія захищає споживачів тут і зараз</strong>, але не усуває головну причину цінового тиску — високий попит на енергоносії.</li>
<li><strong>Для ринку нафти й нафтопродуктів це означає збереження напруги:</strong> податкові знижки й цінові обмеження можуть підтримувати споживання пального.</li>
<li><strong>Якщо війна затягнеться, політика може стати жорсткішою.</strong> Більш радикальні заходи можливі у разі тривалого конфлікту.</li>
</ul>
<blockquote><p><em>Якщо війна затягнеться, більш рішучі заходи, безумовно, будуть вжиті. — Енріко Джованніні, колишній міністр інфраструктури та сталої мобільності Італії</em></p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/sustainability/boards-policy-regulation/europes-energy-crisis-response-avoids-consumption-curbs-now-2026-04-29/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30303-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Європа стримує ціни на пальне грошима, але уникає обмеження споживання"/><br /><p>Європейські уряди поки не готові змушувати громадян і бізнес скорочувати споживання енергії, хоча ціновий шок через війну з Іраном поглиблюється. Натомість країни обирають податкові знижки, компенсації та цінові обмеження, щоб захистити споживачів від подорожчання пального. Така політика знижує соціальну напругу, але може підтримувати попит на нафту й нафтопродукти саме тоді, коли ринку потрібна економія.</p>
<h2>Європа не поспішає обмежувати попит</h2>
<ul>
<li>Країни від Австралії до Єгипту шукають способи економити пальне: заохочують дистанційну роботу, обмежують авіаперельоти або просувають громадський транспорт.</li>
<li><strong>Європа, за кількома обережними винятками, поки не йде цим шляхом.</strong></li>
<li>Причина в тому, що нинішній удар по енергетичному ринку поки не такий сильний, як у 2022 році, коли росія вторглася в Україну та скоротила постачання газу до Європи.</li>
<li>Водночас енергетика й вартість життя залишаються політично чутливими темами після протестів “жовтих жилетів” у Франції у 2018 році через заплановане підвищення податків на дизель.</li>
</ul>
<h2>Гроші замість економії</h2>
<ul>
<li>Аналітики вказують, що уряди охочіше <strong>виділяють кошти на захист домогосподарств</strong>, ніж закликають або змушують їх споживати менше енергії.</li>
<li>За даними Центру енергетики імені Жака Делора, із <strong>понад 180 заходів</strong>, які європейські уряди застосували у відповідь на енергетичний шок, <strong>менше ніж 10</strong> були спрямовані на скорочення споживання енергії.</li>
<li>Європейські уряди вже зобов’язалися спрямувати майже <strong>14 млрд євро</strong>, або <strong>16,38 млрд доларів</strong>, на заходи реагування на енергетичну кризу.</li>
<li>Це значно менше за приблизно <strong>500 млрд євро</strong>, які країни запропонували у 2022 році, але такі витрати все одно створюють додатковий тиск на державні бюджети.</li>
</ul>
<blockquote><p><em>Заходи зі скорочення попиту за своєю природою доволі непопулярні, і політики можуть не хотіти витрачати надто багато політичного капіталу на їх просування. — Фук-Вінь Нгуєн, Центр енергетики імені Жака Делора</em></p></blockquote>
<h2>Ринок нафти й нафтопродуктів: головний ризик</h2>
<ul>
<li><strong>Паливний ринок отримує суперечливий сигнал:</strong> ціни зростають, але державна підтримка пом’якшує цей сигнал для споживачів.</li>
<li>У Німеччині, Іспанії, Польщі та інших країнах застосовуються зниження паливних податків або подібні широкі заходи підтримки.</li>
<li>Такі рішення допомагають водіям і домогосподарствам, але <strong>не стимулюють швидке скорочення споживання бензину й дизелю</strong>.</li>
<li>Польща, зокрема, запровадила обмеження цін на пальне та тимчасово знизила паливні податки, встановивши денні цінові ліміти.</li>
</ul>
<h2>Чому уряди бояться жорстких рішень</h2>
<ul>
<li>Польський міністр енергетики Мілош Мотика заявив, що жорсткі обмеження можуть спричинити паніку.</li>
<li>Ризик полягає в тому, що заклики до економії можуть спровокувати накопичення пального споживачами й додатково порушити постачання.</li>
</ul>
<blockquote><p><em>Жорсткі заходи й обмеження можуть призвести до паніки. Ми робимо м’які рекомендації й сподіваємося, що водії адаптуються до поточної ситуації. — Мілош Мотика, міністр енергетики Польщі</em></p></blockquote>
<h2>Чому економія все одно може стати неминучою</h2>
<ul>
<li>У 2022 році рекомендації ЄС та Міжнародного енергетичного агентства щодо скорочення енергоспоживання включали дистанційну роботу та зниження швидкості руху.</li>
<li>Кампанія з енергетичних обмежень в Ірландії у 2022 році була пов’язана зі <strong>скороченням споживання електроенергії домогосподарствами на 12%</strong>.</li>
<li>Опитування після вторгнення росії в Україну показало, що <strong>90% німців</strong> свідомо економили енергію для опалення.</li>
<li>Це доводить, що споживачі можуть підтримати економію, якщо розуміють масштаб ризику й бачать чесне пояснення з боку влади.</li>
</ul>
<blockquote><p><em>У ситуації дефіциту саме так ви знижуєте ціну — скорочуючи попит. А більшість політик, які ми бачимо, фактично збільшують попит. — Міхаель Блосс, депутат Європарламенту від німецьких “зелених”</em></p></blockquote>
<h2>Висновки для споживачів і паливного ринку</h2>
<ul>
<li><strong>Поточна європейська стратегія захищає споживачів тут і зараз</strong>, але не усуває головну причину цінового тиску — високий попит на енергоносії.</li>
<li><strong>Для ринку нафти й нафтопродуктів це означає збереження напруги:</strong> податкові знижки й цінові обмеження можуть підтримувати споживання пального.</li>
<li><strong>Якщо війна затягнеться, політика може стати жорсткішою.</strong> Більш радикальні заходи можливі у разі тривалого конфлікту.</li>
</ul>
<blockquote><p><em>Якщо війна затягнеться, більш рішучі заходи, безумовно, будуть вжиті. — Енріко Джованніні, колишній міністр інфраструктури та сталої мобільності Італії</em></p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/sustainability/boards-policy-regulation/europes-energy-crisis-response-avoids-consumption-curbs-now-2026-04-29/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/29/yevropa-strimuye-cini-na-palne-groshima-ale-unikaye-obmezhennya-spozhivannya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Вихід ОАЕ з ОПЕК+ не руйнує альянс, але відкриває шлях до більшого постачання нафти</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/29/vixid-oae-z-opek-ne-rujnuye-alyans-ale-vidkrivaye-shlyax-do-bilshogo-postachannya-nafti/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/29/vixid-oae-z-opek-ne-rujnuye-alyans-ale-vidkrivaye-shlyax-do-bilshogo-postachannya-nafti/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 29 Apr 2026 12:45:07 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[UAE]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[ОАЭ]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153882</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30302-Нефть.jpg" alt="Вихід ОАЕ з ОПЕК+ не руйнує альянс, але відкриває шлях до більшого постачання нафти"/><br />ОАЕ оголосили про вихід з ОПЕК та ширшого альянсу ОПЕК+ з 1 травня, пояснивши це національними інтересами. Рішення стало різким, але не несподіваним: країна роками прагнула збільшити потужності видобутку сирої нафти до 5 млн барелів на добу до 2027 року і вимагала вищих квот. Аналітики вважають, що короткостроково вплив на ринок буде обмеженим через перебої [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30302-Нефть.jpg" alt="Вихід ОАЕ з ОПЕК+ не руйнує альянс, але відкриває шлях до більшого постачання нафти"/><br /><p>ОАЕ оголосили про вихід з ОПЕК та ширшого альянсу ОПЕК+ з 1 травня, пояснивши це національними інтересами. Рішення стало різким, але не несподіваним: країна роками прагнула збільшити потужності видобутку сирої нафти до <strong>5 млн барелів на добу до 2027 року</strong> і вимагала вищих квот. Аналітики вважають, що короткостроково вплив на ринок буде обмеженим через перебої у постачанні, але в середньо- та довгостроковій перспективі це може означати <strong>більше нафти для світового ринку</strong>.</p>
<h2>Різкий вихід, який мав довгу передісторію</h2>
<ul>
<li><strong>ОАЕ заявили про вихід з ОПЕК і ОПЕК+ з 1 травня</strong>, надавши лише триденне попередження.</li>
<li>Формальна причина рішення — <em>прагнення діяти відповідно до національних інтересів</em>.</li>
<li>Ключовий конфлікт полягав у квотах: ОАЕ вважали, що їм дозволяють видобувати менше, ніж країна заслуговує з огляду на зростання виробничих потужностей.</li>
<li>Абу-Дабі роками працював над збільшенням потужності видобутку до <strong>5 млн барелів на добу до 2027 року</strong>.</li>
</ul>
<h2>Чому ОПЕК+ не розвалюється</h2>
<ul>
<li>За оцінкою Energy Aspects, вихід одного з найбільших виробників не означає втрати керованості альянсу.</li>
<li>Амріта Сен, засновниця і директорка з ринкової аналітики Energy Aspects, заявила, що решта виробників ОПЕК+ збережуть групу.</li>
<li>Її головний висновок: вихід ОАЕ не змінює <strong>здатності ОПЕК впливати на ціни на нафту</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Вихід ОАЕ не змінює здатності ОПЕК впливати на ціни на нафту. — Амріта Сен, Energy Aspects</p></blockquote>
<h2>Що це означає для нафтового ринку</h2>
<ul>
<li>Короткостроково вплив може бути обмеженим, оскільки ринок уже перебуває під тиском через <strong>поточні перебої у постачанні</strong>.</li>
<li>Internationale Nederlanden Groep (ING) вважає, що вихід ОАЕ є <strong>серйозним ударом для групи</strong>, але не матиме значного негайного ефекту для ринку.</li>
<li>У середньо- та довгостроковій перспективі наслідок може бути іншим: <strong>на ринку з’явиться більше постачання</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Вихід ОАЕ з ОПЕК є великим ударом для групи, хоча матиме незначний вплив на ринок у короткостроковій перспективі на тлі поточних перебоїв у постачанні. Але в середньо- та довгостроковій перспективі це означає більше постачання для ринку. — Воррен Паттерсон і Єва Мантей, ING</p></blockquote>
<h2>Фактор Ормузької протоки</h2>
<ul>
<li>Потенційне збільшення видобутку ОАЕ залежить від завершення кризи в Ормузькій протоці.</li>
<li>Energy Aspects вважає, що після завершення кризи ОАЕ не зможуть суттєво обвалити ціни на нафту.</li>
<li>Причина — очікуване нарощування видобутку не буде значно вищим за рівень, який Абу-Дабі мав до війни.</li>
<li>ОАЕ також заявили, що залишатимуться <strong>відповідальним виробником</strong> і реагуватимуть на ринкові фундаментальні чинники.</li>
</ul>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li>Для споживачів головний ризик полягає не в самому виході ОАЕ, а в тому, чи зможе світовий ринок швидко відновити стабільне постачання після кризи в Ормузькій протоці.</li>
<li>Якщо після завершення кризи країни Перської затоки почнуть видобувати на повну потужність, це може послабити напруження на ринку нафти.</li>
<li>Водночас короткостроково ринок залишається чутливим до перебоїв у постачанні, а отже ціни на нафту й нафтопродукти можуть залишатися залежними від геополітичних ризиків.</li>
<li>Поглиблення глобального скорочення запасів, згадане Energy Aspects, пояснює, чому виробники можуть прагнути швидко відновити зупинений видобуток після відкриття Ормузької протоки.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/OPEC-Will-Survive-UAE-Exit-But-Medium-Term-Supply-Threat-Is-Real.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30302-Нефть.jpg" alt="Вихід ОАЕ з ОПЕК+ не руйнує альянс, але відкриває шлях до більшого постачання нафти"/><br /><p>ОАЕ оголосили про вихід з ОПЕК та ширшого альянсу ОПЕК+ з 1 травня, пояснивши це національними інтересами. Рішення стало різким, але не несподіваним: країна роками прагнула збільшити потужності видобутку сирої нафти до <strong>5 млн барелів на добу до 2027 року</strong> і вимагала вищих квот. Аналітики вважають, що короткостроково вплив на ринок буде обмеженим через перебої у постачанні, але в середньо- та довгостроковій перспективі це може означати <strong>більше нафти для світового ринку</strong>.</p>
<h2>Різкий вихід, який мав довгу передісторію</h2>
<ul>
<li><strong>ОАЕ заявили про вихід з ОПЕК і ОПЕК+ з 1 травня</strong>, надавши лише триденне попередження.</li>
<li>Формальна причина рішення — <em>прагнення діяти відповідно до національних інтересів</em>.</li>
<li>Ключовий конфлікт полягав у квотах: ОАЕ вважали, що їм дозволяють видобувати менше, ніж країна заслуговує з огляду на зростання виробничих потужностей.</li>
<li>Абу-Дабі роками працював над збільшенням потужності видобутку до <strong>5 млн барелів на добу до 2027 року</strong>.</li>
</ul>
<h2>Чому ОПЕК+ не розвалюється</h2>
<ul>
<li>За оцінкою Energy Aspects, вихід одного з найбільших виробників не означає втрати керованості альянсу.</li>
<li>Амріта Сен, засновниця і директорка з ринкової аналітики Energy Aspects, заявила, що решта виробників ОПЕК+ збережуть групу.</li>
<li>Її головний висновок: вихід ОАЕ не змінює <strong>здатності ОПЕК впливати на ціни на нафту</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Вихід ОАЕ не змінює здатності ОПЕК впливати на ціни на нафту. — Амріта Сен, Energy Aspects</p></blockquote>
<h2>Що це означає для нафтового ринку</h2>
<ul>
<li>Короткостроково вплив може бути обмеженим, оскільки ринок уже перебуває під тиском через <strong>поточні перебої у постачанні</strong>.</li>
<li>Internationale Nederlanden Groep (ING) вважає, що вихід ОАЕ є <strong>серйозним ударом для групи</strong>, але не матиме значного негайного ефекту для ринку.</li>
<li>У середньо- та довгостроковій перспективі наслідок може бути іншим: <strong>на ринку з’явиться більше постачання</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Вихід ОАЕ з ОПЕК є великим ударом для групи, хоча матиме незначний вплив на ринок у короткостроковій перспективі на тлі поточних перебоїв у постачанні. Але в середньо- та довгостроковій перспективі це означає більше постачання для ринку. — Воррен Паттерсон і Єва Мантей, ING</p></blockquote>
<h2>Фактор Ормузької протоки</h2>
<ul>
<li>Потенційне збільшення видобутку ОАЕ залежить від завершення кризи в Ормузькій протоці.</li>
<li>Energy Aspects вважає, що після завершення кризи ОАЕ не зможуть суттєво обвалити ціни на нафту.</li>
<li>Причина — очікуване нарощування видобутку не буде значно вищим за рівень, який Абу-Дабі мав до війни.</li>
<li>ОАЕ також заявили, що залишатимуться <strong>відповідальним виробником</strong> і реагуватимуть на ринкові фундаментальні чинники.</li>
</ul>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li>Для споживачів головний ризик полягає не в самому виході ОАЕ, а в тому, чи зможе світовий ринок швидко відновити стабільне постачання після кризи в Ормузькій протоці.</li>
<li>Якщо після завершення кризи країни Перської затоки почнуть видобувати на повну потужність, це може послабити напруження на ринку нафти.</li>
<li>Водночас короткостроково ринок залишається чутливим до перебоїв у постачанні, а отже ціни на нафту й нафтопродукти можуть залишатися залежними від геополітичних ризиків.</li>
<li>Поглиблення глобального скорочення запасів, згадане Energy Aspects, пояснює, чому виробники можуть прагнути швидко відновити зупинений видобуток після відкриття Ормузької протоки.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/OPEC-Will-Survive-UAE-Exit-But-Medium-Term-Supply-Threat-Is-Real.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/29/vixid-oae-z-opek-ne-rujnuye-alyans-ale-vidkrivaye-shlyax-do-bilshogo-postachannya-nafti/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Італія може продовжити зниження акцизів на пальне через стрибок цін</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/29/italiya-mozhe-prodovzhiti-znizhennya-akciziv-na-palne-cherez-stribok-cin/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/29/italiya-mozhe-prodovzhiti-znizhennya-akciziv-na-palne-cherez-stribok-cin/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 29 Apr 2026 07:21:51 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[energy prices]]></category>
		<category><![CDATA[fuel excise duty]]></category>
		<category><![CDATA[Italy]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[акциз]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[Италия]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[пальне]]></category>
		<category><![CDATA[Петрол]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на енергію]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153880</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30300-Италия.jpg" alt="Італія може продовжити зниження акцизів на пальне через стрибок цін"/><br />Італійський уряд розглядає продовження зниження акцизів на бензин і дизель після 1 травня 2026 року. Рішення має допомогти родинам і бізнесу на тлі зростання цін. Уже витрачено близько 700 млн євро на зниження акцизів на пальне на період трохи більше ніж 40 днів. Новий захід може бути коротшим, але з більшим акцентом на дизель. Паливний [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30300-Италия.jpg" alt="Італія може продовжити зниження акцизів на пальне через стрибок цін"/><br /><p>Італійський уряд розглядає продовження зниження акцизів на бензин і дизель після 1 травня 2026 року. Рішення має допомогти родинам і бізнесу на тлі зростання цін. Уже витрачено близько <strong>700 млн євро</strong> на зниження акцизів на пальне на період трохи більше ніж <strong>40 днів</strong>. Новий захід може бути коротшим, але з більшим акцентом на <strong>дизель</strong>.</p>
<h3>Паливний ринок: коротке продовження замість широкої підтримки</h3>
<ul>
<li>Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні заявила, що уряд <strong>оцінює подальше продовження</strong> зниження акцизів на пальне після <strong>1 травня</strong>.</li>
<li>Попереднє зниження діяло трохи більше ніж <strong>40 днів</strong> і коштувало бюджету близько <strong>700 млн євро</strong>.</li>
<li>Новий варіант, за словами Мелоні, може бути <strong>коротшим за попередні</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми оцінюємо подальше продовження, яке може бути коротшим, ніж попередні», — Джорджа Мелоні, прем’єр-міністерка Італії.</p></blockquote>
<h3>Чому дизель виходить на перший план</h3>
<ul>
<li>Мелоні зазначила, що нове зниження акцизів, яке обговорюється, може мати <strong>більший вплив на дизель, ніж на бензин</strong>.</li>
<li>Для ринку нафтопродуктів це означає, що уряд бачить у дизелі окрему зону ризику для споживачів і бізнесу.</li>
<li>Такий акцент важливий, оскільки саме дизель є одним із ключових видів пального для транспорту та економічної активності.</li>
</ul>
<h3>Енергетична вразливість Італії</h3>
<ul>
<li>Італія є <strong>сильно залежною від імпортованої енергії</strong>.</li>
<li>Через це країна особливо вразлива до перебоїв у постачанні, спричинених <em>конфліктом США та Ізраїлю з Іраном</em>.</li>
<li>Зростання енергетичних цін напряму тисне на домогосподарства, компанії та державний бюджет.</li>
</ul>
<h3>Бюджетне питання: енергія як безпека</h3>
<ul>
<li>Мелоні закликала Європейську комісію дозволити країнам ЄС пом’якшувати енергетичні витрати за рахунок бюджетної гнучкості.</li>
<li>Зараз така гнучкість прямо передбачена для <strong>оборони та безпеки</strong>.</li>
<li>За механізмом <em>National escape clause</em> країни ЄС можуть перевищувати бюджетні ліміти у винятково несприятливих економічних обставинах або для збільшення оборонних витрат.</li>
<li>Для оборонних витрат така гнучкість доступна на <strong>2025–2028 роки</strong>, але збільшення дефіциту не має перевищувати <strong>1,5% національного ВВП на рік</strong>.</li>
</ul>
<h3>Позиція уряду: ціни на пальне — пріоритет</h3>
<ul>
<li>Міністр економіки Джанкарло Джорджетті заявив, що витрати, пов’язані з конфліктом на Близькому Сході, мають розглядатися так само, як витрати, спричинені війною в Україні.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Я б вважав незручним просити бюджетну гнучкість для оборонних витрат, а не для енергетичних витрат», — Джанкарло Джорджетті, міністр економіки Італії.</p></blockquote>
<ul>
<li>Італія раніше планувала збільшити оборонні витрати на <strong>0,15 відсоткового пункту ВВП</strong> цього року і наступного, а також на <strong>0,2 відсоткового пункту ВВП у 2028 році</strong>.</li>
<li>За словами Мелоні, збільшення на <strong>0,15%</strong> дорівнювало б <strong>3,7 млрд євро</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Обмеження цін на пальне є «головним пріоритетом» уряду, — Джорджа Мелоні.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/italy-pm-says-may-extend-excise-duty-cut-seeks-eu-budget-leeway-energy-2026-04-28/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30300-Италия.jpg" alt="Італія може продовжити зниження акцизів на пальне через стрибок цін"/><br /><p>Італійський уряд розглядає продовження зниження акцизів на бензин і дизель після 1 травня 2026 року. Рішення має допомогти родинам і бізнесу на тлі зростання цін. Уже витрачено близько <strong>700 млн євро</strong> на зниження акцизів на пальне на період трохи більше ніж <strong>40 днів</strong>. Новий захід може бути коротшим, але з більшим акцентом на <strong>дизель</strong>.</p>
<h3>Паливний ринок: коротке продовження замість широкої підтримки</h3>
<ul>
<li>Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні заявила, що уряд <strong>оцінює подальше продовження</strong> зниження акцизів на пальне після <strong>1 травня</strong>.</li>
<li>Попереднє зниження діяло трохи більше ніж <strong>40 днів</strong> і коштувало бюджету близько <strong>700 млн євро</strong>.</li>
<li>Новий варіант, за словами Мелоні, може бути <strong>коротшим за попередні</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми оцінюємо подальше продовження, яке може бути коротшим, ніж попередні», — Джорджа Мелоні, прем’єр-міністерка Італії.</p></blockquote>
<h3>Чому дизель виходить на перший план</h3>
<ul>
<li>Мелоні зазначила, що нове зниження акцизів, яке обговорюється, може мати <strong>більший вплив на дизель, ніж на бензин</strong>.</li>
<li>Для ринку нафтопродуктів це означає, що уряд бачить у дизелі окрему зону ризику для споживачів і бізнесу.</li>
<li>Такий акцент важливий, оскільки саме дизель є одним із ключових видів пального для транспорту та економічної активності.</li>
</ul>
<h3>Енергетична вразливість Італії</h3>
<ul>
<li>Італія є <strong>сильно залежною від імпортованої енергії</strong>.</li>
<li>Через це країна особливо вразлива до перебоїв у постачанні, спричинених <em>конфліктом США та Ізраїлю з Іраном</em>.</li>
<li>Зростання енергетичних цін напряму тисне на домогосподарства, компанії та державний бюджет.</li>
</ul>
<h3>Бюджетне питання: енергія як безпека</h3>
<ul>
<li>Мелоні закликала Європейську комісію дозволити країнам ЄС пом’якшувати енергетичні витрати за рахунок бюджетної гнучкості.</li>
<li>Зараз така гнучкість прямо передбачена для <strong>оборони та безпеки</strong>.</li>
<li>За механізмом <em>National escape clause</em> країни ЄС можуть перевищувати бюджетні ліміти у винятково несприятливих економічних обставинах або для збільшення оборонних витрат.</li>
<li>Для оборонних витрат така гнучкість доступна на <strong>2025–2028 роки</strong>, але збільшення дефіциту не має перевищувати <strong>1,5% національного ВВП на рік</strong>.</li>
</ul>
<h3>Позиція уряду: ціни на пальне — пріоритет</h3>
<ul>
<li>Міністр економіки Джанкарло Джорджетті заявив, що витрати, пов’язані з конфліктом на Близькому Сході, мають розглядатися так само, як витрати, спричинені війною в Україні.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Я б вважав незручним просити бюджетну гнучкість для оборонних витрат, а не для енергетичних витрат», — Джанкарло Джорджетті, міністр економіки Італії.</p></blockquote>
<ul>
<li>Італія раніше планувала збільшити оборонні витрати на <strong>0,15 відсоткового пункту ВВП</strong> цього року і наступного, а також на <strong>0,2 відсоткового пункту ВВП у 2028 році</strong>.</li>
<li>За словами Мелоні, збільшення на <strong>0,15%</strong> дорівнювало б <strong>3,7 млрд євро</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Обмеження цін на пальне є «головним пріоритетом» уряду, — Джорджа Мелоні.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/italy-pm-says-may-extend-excise-duty-cut-seeks-eu-budget-leeway-energy-2026-04-28/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/29/italiya-mozhe-prodovzhiti-znizhennya-akciziv-na-palne-cherez-stribok-cin/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>TotalEnergies вивела найбільший НПЗ Франції на максимум для захисту ринку пального</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/28/totalenergies-vivela-najbilshij-npz-franci%d1%97-na-maksimum-dlya-zaxistu-rinku-palnogo/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/28/totalenergies-vivela-najbilshij-npz-franci%d1%97-na-maksimum-dlya-zaxistu-rinku-palnogo/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 28 Apr 2026 07:15:24 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[France]]></category>
		<category><![CDATA[jet fuel]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[refined products]]></category>
		<category><![CDATA[refinery]]></category>
		<category><![CDATA[TotalEnergies]]></category>
		<category><![CDATA[авіаційне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[НПЗ]]></category>
		<category><![CDATA[Франция]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153878</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30298-Франция_НПЗ_.jpg" alt="TotalEnergies вивела найбільший НПЗ Франції на максимум для захисту ринку пального"/><br />TotalEnergies завантажила НПЗ Gonfreville на 100%, щоб підтримати внутрішній ринок Франції дизелем і авіаційним пальним на тлі перебоїв у глобальній логістиці нафти й нафтопродуктів. Франція посилює внутрішню переробку НПЗ Gonfreville поблизу Гавра працює на повній потужності. Підприємство переробляє близько 250 тис. барелів сирої нафти на добу. Мета — забезпечити французький ринок дизелем і авіаційним пальним [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30298-Франция_НПЗ_.jpg" alt="TotalEnergies вивела найбільший НПЗ Франції на максимум для захисту ринку пального"/><br /><p><strong>TotalEnergies</strong> завантажила НПЗ Gonfreville на <strong>100%</strong>, щоб підтримати внутрішній ринок Франції дизелем і авіаційним пальним на тлі перебоїв у глобальній логістиці нафти й нафтопродуктів.</p>
<h3>Франція посилює внутрішню переробку</h3>
<ul>
<li>НПЗ Gonfreville поблизу Гавра працює на <strong>повній потужності</strong>.</li>
<li>Підприємство переробляє близько <strong>250 тис. барелів сирої нафти на добу</strong>.</li>
<li>Мета — забезпечити французький ринок <strong>дизелем і авіаційним пальним</strong> та зменшити залежність від нестабільних морських маршрутів.</li>
</ul>
<h3>Причина: ризики для світової логістики</h3>
<ul>
<li>За даними компанії, рішення пов’язане зі складністю забезпечення імпортних нафтопродуктів через <strong>блокування Ормузької протоки</strong>.</li>
<li>Додатковий ризик створює перенаправлення танкерів в обхід Суецького каналу.</li>
<li>Маршрут навколо мису Доброї Надії додає <strong>тисячі миль</strong> і <strong>кілька тижнів</strong> до графіків доставки.</li>
</ul>
<h3>Акцент на середні дистиляти</h3>
<ul>
<li>TotalEnergies концентрується на виробництві <strong>дизелю та авіаційного пального</strong>.</li>
<li>Саме ці продукти критично важливі для <strong>логістики та авіації</strong>, які особливо чутливі до цінових стрибків і перебоїв постачання.</li>
<li>Повне завантаження НПЗ має створити <strong>буфер у національних запасах</strong>, якщо міжнародні умови погіршаться.</li>
</ul>
<h3>Висновки для ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Франція переходить до захисної моделі паливного забезпечення</strong>: пріоритет отримує внутрішня переробка, а не імпорт готових нафтопродуктів.</li>
<li><strong>Європейський ринок пального залишається вразливим</strong>, оскільки морська логістика напряму впливає на доступність дизелю й авіаційного пального.</li>
<li><strong>Gonfreville стає елементом промислової стійкості Франції</strong>, адже його робота на 100% має стримати ризики дефіциту та цінового тиску для споживачів.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.euronews.com/business/2026/04/27/totalenergies-maximises-production-at-major-refinery-to-secure-french-fuel-supply" target="_blank">Euronews</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30298-Франция_НПЗ_.jpg" alt="TotalEnergies вивела найбільший НПЗ Франції на максимум для захисту ринку пального"/><br /><p><strong>TotalEnergies</strong> завантажила НПЗ Gonfreville на <strong>100%</strong>, щоб підтримати внутрішній ринок Франції дизелем і авіаційним пальним на тлі перебоїв у глобальній логістиці нафти й нафтопродуктів.</p>
<h3>Франція посилює внутрішню переробку</h3>
<ul>
<li>НПЗ Gonfreville поблизу Гавра працює на <strong>повній потужності</strong>.</li>
<li>Підприємство переробляє близько <strong>250 тис. барелів сирої нафти на добу</strong>.</li>
<li>Мета — забезпечити французький ринок <strong>дизелем і авіаційним пальним</strong> та зменшити залежність від нестабільних морських маршрутів.</li>
</ul>
<h3>Причина: ризики для світової логістики</h3>
<ul>
<li>За даними компанії, рішення пов’язане зі складністю забезпечення імпортних нафтопродуктів через <strong>блокування Ормузької протоки</strong>.</li>
<li>Додатковий ризик створює перенаправлення танкерів в обхід Суецького каналу.</li>
<li>Маршрут навколо мису Доброї Надії додає <strong>тисячі миль</strong> і <strong>кілька тижнів</strong> до графіків доставки.</li>
</ul>
<h3>Акцент на середні дистиляти</h3>
<ul>
<li>TotalEnergies концентрується на виробництві <strong>дизелю та авіаційного пального</strong>.</li>
<li>Саме ці продукти критично важливі для <strong>логістики та авіації</strong>, які особливо чутливі до цінових стрибків і перебоїв постачання.</li>
<li>Повне завантаження НПЗ має створити <strong>буфер у національних запасах</strong>, якщо міжнародні умови погіршаться.</li>
</ul>
<h3>Висновки для ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Франція переходить до захисної моделі паливного забезпечення</strong>: пріоритет отримує внутрішня переробка, а не імпорт готових нафтопродуктів.</li>
<li><strong>Європейський ринок пального залишається вразливим</strong>, оскільки морська логістика напряму впливає на доступність дизелю й авіаційного пального.</li>
<li><strong>Gonfreville стає елементом промислової стійкості Франції</strong>, адже його робота на 100% має стримати ризики дефіциту та цінового тиску для споживачів.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.euronews.com/business/2026/04/27/totalenergies-maximises-production-at-major-refinery-to-secure-french-fuel-supply" target="_blank">Euronews</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/28/totalenergies-vivela-najbilshij-npz-franci%d1%97-na-maksimum-dlya-zaxistu-rinku-palnogo/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/nafta/feed/ ) in 0.26048 seconds, on May 6th, 2026 at 4:57 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on May 6th, 2026 at 5:57 am UTC -->