Зростання цін на нафту через конфлікт на Близькому Сході перетворило енергетичну кризу на джерело надприбутків для частини світових нафтових корпорацій. За даними Oxfam, провідні нафтові компанії можуть отримати до 234 млрд доларів додаткового прибутку за рік, або приблизно 30 млн доларів щогодини. Водночас виграють не всі: європейські компанії заробляють на торговельних операціях і хеджуванні, тоді як американські гіганти частково заблоковані старими контрактами з нижчими цінами.

Нафта понад 100 доларів: геополітична криза перерозподіляє прибутки між нафтовими гігантами

Ціновий шок: Ормузька протока стала центром ринкового ризику

Світовий нафтовий ринок увійшов у фазу різкої турбулентності після того, як конфлікт між США, Ізраїлем та Іраном затягнувся на два місяці. Ключовим чинником стала ситуація навколо Ормузької протоки — одного з найважливіших морських маршрутів для транспортування нафти з Перської затоки.

Фактичне блокування Ормузької протоки спричинило стрибок міжнародних цін на нафту вище 100 доларів за барель. Нафта марки Brent — базовий світовий індикатор для оцінки вартості сирої нафти — тимчасово сягала 122 доларів за барель, що стало одним із найвищих рівнів за останні роки.

Саме цей ціновий шок став головним джерелом додаткових прибутків для нафтових компаній. За оцінкою міжнародної організації Oxfam, великі нафтові корпорації можуть додатково заробити до 234 млрд доларів протягом року. У перерахунку це близько 30 млн доларів щогодини.

Європейські компанії заробляють на волатильності

Найкраще до кризи виявилися пристосованими європейські енергетичні компанії з потужними торговельними підрозділами. Їхня перевага полягає не лише у видобутку нафти, а й у здатності заробляти на різких коливаннях цін.

• BP повідомила про зростання скоригованого прибутку у першому кварталі на 459% — до 3,84 млрд доларів.
• Shell і TotalEnergies також отримали торговельні доходи, які суттєво перевищили очікування ринку.
• Навіть після вимушеного призупинення частини видобутку TotalEnergies у Перській затоці її торговельний підрозділ зміг заробити на операціях купівлі дешевше, продажу дорожче та хеджуванні цінових ризиків.

За оцінками аналітиків, лише три компанії — Shell, BP і TotalEnergies — могли отримати від ринкової нестабільності від 3,3 млрд до 4,75 млрд доларів додаткового доходу.

Тут ключовим є механізм торговельного прибутку. Коли ціни швидко змінюються, компанія з розвиненим трейдинговим підрозділом може заробляти не тільки на самому товарі, а й на різниці між цінами у різних регіонах, строках постачання та фінансових інструментах захисту від ризиків. Для енергетичного ринку це означає, що в період кризи прибутковість залежить не лише від обсягів видобутку, а й від якості управління ціновими ризиками.

Saudi Aramco та російські компанії отримують вигоду від високої ціни

Серед бенефіціарів високих цін названо також Saudi Aramco та російські нафтові компанії. Їхня перевага описується як антициклічна: коли ринок переживає дефіцит або загрозу перебоїв постачання, виробники з великими обсягами видобутку отримують прямий виграш від підвищення ціни.

• За даними AlJazira Capital, чистий прибуток Saudi Aramco у першому кварталі 2026 року після вирахування частки міноритарних акціонерів може зрости на 13,8% у річному вимірі.
• У квартальному вимірі очікуване зростання прибутку Saudi Aramco становить 56,7%.
• Очікуваний показник — 108,8 млрд саудівських ріалів, або приблизно 29,01 млрд доларів.
• російські нафтові компанії, за наведеними оцінками, можуть додатково заробити щонайменше 23,9 млрд доларів.

Американські гіганти потрапили у пастку хеджування

На відміну від європейських конкурентів, американські нафтові корпорації опинилися у менш вигідному становищі. У матеріалі зазначено, що ExxonMobil і Chevron раніше уклали контракти хеджування, які зафіксували нижчі ціни на нафту.

Хеджування — це фінансовий механізм захисту від різких змін ціни. Він може допомогти компанії уникнути втрат під час падіння ринку, але у разі стрімкого зростання цін здатний обмежити прибуток. Саме це і стало проблемою: коли спотова ціна нафти перевищила 100 доларів за барель, частина американських компаній не змогла повною мірою скористатися цим зростанням через раніше зафіксовані умови контрактів.

Додатковим негативним чинником стала слабкість downstream-сегмента — тобто бізнесу з переробки нафти, виробництва й реалізації нафтопродуктів. За наведеними оцінками, це може коштувати американським компаніям кількох мільярдів доларів прибутку.

Головний висновок для ринку

Криза показала різницю між бізнес-моделями нафтових гігантів. Європейські компанії, які мають сильні торговельні підрозділи, змогли перетворити ринкову волатильність на джерело додаткового доходу. Американські компанії, навпаки, частково втратили вигоду через заздалегідь укладені контракти, що обмежили їхній доступ до високої спотової ціни.

• Для видобувних компаній головним чинником прибутку стала сама висока ціна нафти.
• Для трейдингових підрозділів ключовою перевагою стала здатність швидко працювати з різницею цін, строків і напрямів постачання.
• Для компаній із жорстко зафіксованими контрактами високі ціни не гарантували повного фінансового виграшу.

Це означає, що нинішній нафтовий шок є не лише кризою постачання, а й масштабним перерозподілом прибутків усередині самої нафтової галузі. Виграють ті, хто має доступ до ресурсів, гнучку торговельну інфраструктуру та здатність управляти ризиками в режимі швидкої зміни ринку.

Джерело: Terminal За матеріалами: hkcna.hk

18 лютого 2026 року світові ціни на нафту різко пішли вгору після провалу мирних переговорів між Україною та рф у Женеві. Ринок відреагував миттєво: інвестори знову закладають у ціни ризики перебоїв із «постачанням» сировини, адже російський експорт забезпечує близько 10% світових поставок. Водночас посилення санкцій і силові дії проти «тіньового флоту» танкерів рф підвищують витрати на логістику й розхитують глобальний танкерний ринок.

Ціни, санкції та танкери: як зрив переговорів вплинув на ринок

Стрибок котирувань: цифри дня

Після повідомлень про провал переговорів ф’ючерси на еталонні сорти нафти продемонстрували синхронне зростання:

• Brent подорожчала на 2,7% — до 69,15 дол. за барель;
• WTI зросла на 2,8% — до 64,05 дол. за барель.

Таким чином ринок повністю відіграв попереднє зниження цін. Для пересічного споживача це означає одне: геополітична напруга знову закладена у вартість кожного бареля.

Чому переговори зірвалися

Третій раунд переговорів, який проходив 17 лютого 2026 року в Женеві за посередництва США, тривав лише дві години.

«Сесія була складною», — заявив Президент України Володимир Зеленський, звинувативши рф у навмисному затягуванні процесу.

Своєю чергою представник рф Володимир Мединський назвав перемовини «діловими» та анонсував новий раунд без уточнення дати.

Ключові вимоги рф залишилися незмінними та повторюють ультиматуми 2021 року:

• територіальні поступки в Донецькому регіоні (близько 2 000 квадратних миль);
• відмова України від прагнення вступити до НАТО;
• суттєве скорочення Збройних сил України;
• обмеження так званого «українського націоналізму».

Фактично йдеться не лише про завершення бойових дій, а про перегляд архітектури безпеки у Європі.

«Тіньовий флот»: санкції переходять у силову фазу

Паралельно США та їхні партнери посилюють контроль над так званим «тіньовим флотом» — мережею старих танкерів із непрозорою структурою власності, які перевозять російську, іранську та венесуельську нафту в обхід санкцій.

• Після 2022 року флот зріс утричі — до 1 468 суден;
• Він транспортує приблизно 17% світових морських перевезень сирої нафти;
• Близько 20% суден уже припинили операції через санкційний тиск;
• Ціна Urals торгується зі знижкою 27 дол. до Brent — найширший дисконт із початку 2023 року;
• Доходи рф від нафти у січні 2026 року впали на 50% у річному вимірі;
• Нафтогазові надходження у 2025 році зменшилися на 22%, а у 2026 році очікується падіння ще на 30%.

США вже вдалися до фізичного перехоплення танкерів, що сигналізує про перехід від суто економічних санкцій до жорсткішого контролю.

Танкерний ринок: побічний ефект санкцій

Санкції, спрямовані проти рф, парадоксально підвищили глобальні фрахтові ставки.

• Понад 1 400 суден фактично вибули з легального ринку (+130% з 2022 року);
• Зростають витрати через старіння світового флоту;
• Маршрути у Червоному морі подовжені через атаки хуситів;
• ЄС розглядає можливість перехоплення суден у Балтійському та Чорному морях — під ризиком 3,5 млн барелів на добу.

«Я не думаю, що хтось із тих, хто запроваджував санкції, очікував такого результату», — зазначив один із керівників судноплавної галузі.

Отже, обмеження російського експорту одночасно:

• тиснуть на бюджет москва;
• але підтримують високі світові логістичні витрати.

Макроекономічні сигнали з рф

• Інфляція у січні 2026 року — 6,4%;
• Зростання ВВП у 2025 році — лише 1%;
• Збільшуються бюджетні дефіцити.

Ці показники свідчать про посилення економічного тиску на рф, попри адаптацію до санкцій.

Провал переговорів підтвердив: нафта залишається інструментом геополітики. Короткостроково ціни реагують зростанням. Довгостроково — санкційний тиск поступово послаблює позиції рф на світовому ринку, хоча логістичні перекоси ще довго впливатимуть на глобальну торгівлю.

Джерело: Terminal
За матеріалами: oilprice.com

Наприкінці серпня українські автозаправні станції пережили «гойдалку» цін: падіння приблизно на 2 грн/л 21–22 серпня й таке ж швидке повернення 25–26 серпня. Втім, експерти сходяться: різкого здорожчання восени не буде. Причина серпневих коливань — святкові акції до Дня Незалежності, а не зміна ринкового тренду. Водночас можливості для здешевлення залишаються під питанням: великі мережі грають у маркетинг, а європейські експортери не дозволяють суттєво знизити ціни.

Осінній пейзаж: стабільність без сюрпризів

Директор мережі АЗС Леонід Косянчук запевняє: підстав для підвищення у вересні немає. Попри пікове споживання, зумовлене жнивами, ринок зберігає баланс. Лише глобальні катаклізми у нафтодобувних регіонах здатні зруйнувати цю рівновагу.

«Жодних причин для підвищення цін нема… Ми сьогодні перебуваємо на піку споживання… Тож різкого здорожчання не очікується», — Леонід Косянчук

Знижки вихідного дня проти реальних цін

Аналітики «НафтоРинку» наголошують: пониження на 4–5 грн/л у серпні було класичною акцією. Потенціал для здешевлення існує — приблизно на 2 грн/л. Але мережі воліють тримати цінник незмінним на стелі, компенсуючи це персональними або вихідними бонусами.

«Зі стел зможуть зняти десь 2 грн… Мережі можуть нескінченно довго проводити “вихідну” акцію», — Олександр Сіренко («НафтоРинок»)

Проте Косянчук нагадує: щойно українські компанії почнуть суттєво знижувати ціни, європейські експортери піднімуть премії, фактично «зрівноваживши» здешевлення. Адже Україна майже повністю залежна від імпорту.

Фактори тиску: від нафти до гривні

• Світові котирування: Україна імпортує близько 80% нафтопродуктів. Зниження ціни на нафту на 10% дає лише −3–4% на стелах АЗС.
• Курс гривні: прогноз на вересень — 41,4–42,2 грн/дол., офіційний курс 1 вересня — 41,32 грн. Девальвація може «з’їсти» ефект від дешевшої нафти.

«Ми практично повністю залежимо від світових цін… Якщо нафта знижуватиметься, виникнуть підстави для зниження», — Володимир Омельченко (Центр Разумкова)

Акцизи-2026: ціна зросте з податків

З 1 січня 2026 року акциз підвищиться з 271,7 до 300,8 євро за 1000 л. Нацбанк попереджає: це пришвидшить інфляцію на ринку пального. Експерти визнають: навіть якщо нафта подешевшає, податковий чинник усе одно залишить відбиток у гаманці споживачів.

«Податкова складова надзвичайно важлива. Реальним платником будь-яких податків є кінцевий споживач», — Леонід Косянчук

Монополізація чи конкуренція?

Головний структурний виклик ринку — концентрація влади в руках 5–7 великих мереж. Вони визначають правила гри, агресивно витісняючи дискаунтерів і тримаючи високі ціни. Це знижує конкуренцію та позбавляє споживачів можливості платити менше.

«Якби була реальна конкуренція і прозорість ринку, то ціни були б на 3–4 грн нижчі», — Володимир Омельченко

Висновки

• Вересень 2025: стабільність без різкого зростання; цінові зміни — радше у форматі тимчасових акцій.
• Потенціал здешевлення: є, але його блокують маркетингові стратегії та контроль експортерів.
• Середньострокова перспектива: податкове навантаження у 2026 році підштовхне ціни вгору, навіть за сприятливих світових трендів.
• Структурна проблема: домінування великих мереж — головний бар’єр для конкуренції та справедливої ціни.

Джерело: Terminal

За матеріалами: OBOZ.UA

Державна компанія Oil and Natural Gas Corporation Limited (ONGC), найбільший видобувач нафти й газу в Індії, зазнала скорочення чистого прибутку у квітні–червні 2025 року через зниження цін на нафту та майже незмінні обсяги видобутку.

Фінансові результати та стратегія ONGC

• Фінансові показники: Чистий прибуток у першому кварталі фінансового року 2025/2026 склав $917 млн (80,24 млрд індійських рупій), що на 10% менше, ніж за аналогічний період минулого року.
• Дохід зменшився на 9,3% – до $3,65 млрд (320 млрд рупій).
• Середня ціна реалізації нафти впала до $67,87 за барель з $80,64 за барель у квітні–червні 2024 року.

• Ринкові умови: Ціни на нафту у квітні–червні 2025 року знизилися приблизно на 10% на тлі високої волатильності, спричиненої тарифною політикою США та війною між Ізраїлем і Іраном.
• Світові ринки рухаються до надлишку пропозиції нафти, що створює додатковий тиск на ціни.

• Видобуток: Видобуток сирої нафти склав 4,683 млн тонн проти 4,629 млн тонн у квітні–червні 2024 року.
• Видобуток природного газу залишився майже без змін – 4,846 млрд кубометрів за квартал.

• Стратегія диверсифікації: ONGC планує розширювати діяльність у сферах нафтопереробки, нафтохімії, торгівлі СПГ та відновлюваної енергетики.
• У березні керівництво компанії заявило, що нові напрями бізнесу допоможуть захиститися від ризиків низьких цін на нафту.

«Світ рухається до надлишку постачання нафти, що означає зниження цін», – наголосив директор зі стратегії ONGC Арунандшу Саркар у березневому інтерв’ю Bloomberg.

• Інфраструктурні плани: компанія вже розглядає бронювання потужностей для регазифікації СПГ на західному узбережжі Індії та веде переговори щодо постачання газу з міськими дистриб’юторами.
• Заплановано будівництво нафтопереробного заводу. Минулого року повідомлялося про оцінку проєкту НПЗ і нафтохімічного комплексу вартістю $8,3 млрд у найбільш населеному штаті Індії для задоволення зростаючого попиту на пальне.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Oilprice.com

Ф’ючерси на нафту цього тижня демонструють зниження, оскільки настрої на ринку формує низка факторів, пов’язаних із перевищенням пропозиції над попитом, попри тривалі геополітичні ризики.

Неочікуване зростання запасів у США тисне на ціни

• Контракти на нафту WTI завершили торги в четвер на рівні $60,72 за барель — це зниження на 2,02% порівняно з попереднім тижнем.
• Причини падіння: нарощення запасів у США, зниження попиту з боку Китаю, а також очікування можливого збільшення видобутку з боку країн ОПЕК+.
• Звіт Адміністрації енергетичної інформації США (EIA) зафіксував раптове збільшення запасів сирої нафти на 1,3 млн барелів, що суперечило очікуванням скорочення приблизно на ту саму величину.
• У результаті загальні запаси досягли 443,2 млн барелів.

За словами Емріла Джаміла з LSEG, ці дані свідчать про те, що дедалі більша частина американської сирої нафти буде переорієнтована на експорт до Європи та Азії через зменшення внутрішнього попиту.

• Імпорт нафти зріс до максимуму за шість тижнів, попри підвищені обсяги експорту.
• Попит на бензин і дистиляти у США водночас залишається млявим.

Джерело: Terminal
За матеріалами: oilprice.com

Ринки нафти залишаються напруженими у зв’язку з підготовкою президента США Дональда Трампа до введення нових тарифів. Очікується, що це спричинить значні потрясіння на світовому ринку сировинних товарів у найближчі тижні.

Європейські газові та комунальні компанії розпочали весняний сезон поповнення запасів у 2025 році, проте відсутність зниження цін не створює реального стимулу для закупівлі природного газу на ринку.

На початок квітня запаси газу в ЄС заповнені на 33%, причому у Німеччині та Франції рівень запасів ще нижчий – 28% та 24,5% відповідно, що є наслідком незвично холодної зими та припинення постачання російського трубопровідного газу через Україну.

Правила Єврокомісії передбачають, що сховища газу в ЄС мають бути заповнені на 90% до 1 листопада. Франція та Німеччина намагалися внести зміни до цих жорстких вимог, проте їхні пропозиції були відхилені в Брюсселі.

Європейський газовий бенчмарк TTF стабілізувався в діапазоні €41-42 за МВтгод ($14 за mmBtu) протягом року, а перший контракт, що торгується нижче €40 за МВтгод, запланований на березень 2026 року.

Ринкові події:

• Інвестор-активіст Elliott Investment Management подав до суду на одну з найбільших американських нафтопереробних компаній Phillips 66 (NYSE:PSX) після викупу частки у $2,5 млрд, вимагаючи виконання корпоративної хартії.
• Американський нафтовий гігант Chevron (NYSE:CVX) підтвердив інтерес до розвідки вуглеводнів біля грецького острова Крит у Середземному морі.
• Лондонська Shell (LON:SHEL) вийшла з усіх проєктів вітрової та сонячної енергетики в Бразилії через несприятливий інвестиційний клімат, однак зберегла контроль над найбільшим виробником етанолу в країні – Raizen.
• Канадський інвестиційний фонд Brookfield Corporation (NYSE:BN) близький до придбання Colonial Pipeline, найбільшої системи транспортування пального в США, за $9 млрд.

Трамп готує нові тарифи на «День визволення»

Президент США Дональд Трамп планує 2 квітня оголосити нові мита, спрямовані проти країн із профіцитом у торгівлі зі США, зокрема ЄС та Японії. Це може спричинити нестабільність на фінансових ринках.

Трамп розглядає варіанти глибоководного видобутку

Білий дім планує видати указ, що пришвидшить дозвільні процеси для глибоководного видобутку корисних копалин у міжнародних водах, оминаючи процедуру ООН.

Європейські нафтові компанії більше не працюватимуть у Венесуелі

Міністерство фінансів США анулювало ліцензії, що дозволяли італійській Eni та іспанській Repsol вести діяльність у Венесуелі. Це призведе до скорочення видобутку на 50 тис. барелів на добу.

Посуха обмежує судноплавство в Німеччині

Низький рівень води в річці Рейн знову може стати проблемою, як це було у 2022 році. Глибина біля Кауна скоротилася до 1,05 м, що підвищує вартість перевезень і тисне на ринок дизельного пального.

Шведські нафтопереробні заводи переходять під контроль Vitol

Компанія Varo Energy, що належить Vitol і Carlyle Group, викупила шведську нафтопереробну компанію Preem. Угода охоплює два заводи в Лісекілі та Гетеборзі із загальною потужністю 350 тис. барелів на добу.

Джерело: НТЦ Псіхєя

За матеріалами oilprice.com