Президент США Дональд Трамп 24 червня заявив, що доручив Міністерству юстиції перевірити нафтові компанії через повільне зниження цін на бензин. За даними Reuters, середня ціна бензину в США знизилася шостий тиждень поспіль, але падіння на АЗС було меншим, ніж зниження вартості сирої нафти.

Адміністративна перевірка має з’ясувати, чому зниження вартості сирої нафти повільніше переходить у роздрібні ціни бензину

Reuters повідомило, що Дональд Трамп доручив Міністерству юстиції США перевірити нафтові компанії, які, за його словами, не знижують ціни на бензин на АЗС відповідно до здешевлення сирої нафти. Президент США не назвав конкретні компанії. Білий дім і Міністерство юстиції не відповіли на запити Reuters про коментар поза звичайним робочим часом.

У матеріалі зазначено, що дипломатичні контакти між США та Іраном уже відобразилися на цінах бензину: вони знижувалися шостий тиждень поспіль. Водночас Трамп заявив, що це зниження не є достатнім і не відповідає масштабу падіння вартості сирої нафти.

За даними GasBuddy, які наводить Reuters, середня ціна бензину в США рано в середу становила $3,906 за галон. Це більш як на 14% нижче від травневого максимуму. За той самий період ціни на нафту знизилися на 23% після досягнення США та Іраном проміжної мирної домовленості й відновлення роботи Ормузької протоки. Reuters зазначає, що до війни через цю протоку проходила одна п’ята світового постачання нафти.

Падіння сирої нафти було ще глибшим у ширшому часовому порівнянні. За даними Reuters, від березневого максимуму ціни на американську нафту знизилися приблизно на 40%. Проте роздрібні ціни на бензин залишаються вищими за $2,764 за галон, зафіксовані в січні, більш ніж за місяць до початку конфлікту з Іраном.

Ця новина належить до блоку захисту споживачів і ціноутворення на пальне: у центрі уваги не саме падіння нафти, а швидкість передачі цього падіння в роздрібну ціну бензину та можливе застосування інструментів державного контролю.

«Великі нафтові компанії не знижують ціну на заправці відповідно до різко нижчих цін, які вони платять за нафту. Ці ціни падають як камінь! Іншими словами, споживачів “обдирають”», — написав Дональд Трамп.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Масштабні витрати технологічних гігантів на штучний інтелект у 2026 році викликали нервову реакцію інвесторів і призвели до розпродажу акцій Big Tech. Водночас капітал дедалі активніше перетікає в нафтогазовий сектор, який пропонує стабільні прибутки вже сьогодні, а не обіцянки на майбутнє.

Як AI втрачає блиск, а нафта повертає інвесторів

Інвестори дедалі обережніше ставляться до історії стрімкого зростання штучного інтелекту. Попри оптимістичні заяви керівників технологічних компаній, реальні фінансові показники змушують ринок шукати більш надійні активи.

Масштаб витрат Big Tech

Ключовою причиною зміни інвестиційних настроїв стали безпрецедентні капітальні витрати провідних технологічних компаній.

• Понад 660 млрд доларів – сукупні витрати Big Tech на AI у 2026 році.
• Amazon оголосила про 200 млрд доларів капітальних витрат у 2026 році, що на 50 млрд доларів більше, ніж очікував ринок.
• Meta планує витратити 135 млрд доларів, майже вдвічі більше, ніж у 2025 році.
• Основні статті витрат – дата-центри, мікрочипи та енергопостачання.

Реакція ринку та скепсис інвесторів

На тлі цих планів минулого тижня відбувся різкий спад котирувань Big Tech. Інвестори побоювалися, що штучний інтелект нібито витіснить класичні програмні продукти.

«Ідея про те, що індустрія програмних інструментів занепадає і буде замінена AI, є абсолютно нелогічною, і час це доведе», – заявив генеральний директор NVIDIA Дженсен Хуанг.

Однак заспокійливі слова не перекрили головного страху – грошові потоки технологічних гігантів стрімко скорочуються.

Фінансовий контраст: Big Tech проти Big Oil

Поки технологічні компанії «спалюють» кошти, нафтогазовий сектор демонструє фінансову витримку.

• Акції американських нафтогазових компаній зросли на 17% від початку року.
• Ринкова капіталізація Exxon, Chevron та ConocoPhillips збільшилася на 25% за останні 12 місяців.
• Європейські нафтові компанії також зросли в ціні, хоча й більш помірно.
• Зростання відбулося попри зниження світових цін на нафту, що ринок вважає нетиповим.

Ключовий фактор привабливості – прибутковість навіть за нижчих цін та стабільні виплати акціонерам.

Дивіденди, борги та реальність попиту

Big Oil пропонує інвесторам «прибуток сьогодні», а не обіцянки на завтра.

• Повернення коштів акціонерам сягає 50% від операційного грошового потоку.
• Рівень боргового навантаження у нафтових компаній залишається відносно помірним.
• Міжнародне енергетичне агентство визнало, що попит на нафту може зростати щонайменше до 2050 року.

Водночас Big Tech змушена активніше залучати боргове фінансування.

• Amazon може вийти на негативний грошовий потік від мінус 17 до мінус 28 млрд доларів.
• Alphabet збільшила довгостроковий борг у чотири рази, а її вільний грошовий потік може скоротитися на 90%.
• Аналогічне падіння очікується і в Meta.

Чому нафта знову «тиха гавань»

Геополітичні ризики та загрози перебоїв постачання підштовхують ціни на нафту вгору, що лише підсилює інвестиційну привабливість сектора. Нафта і газ залишаються критично важливими навіть для розвитку штучного інтелекту, адже саме вони забезпечують енергію для дата-центрів.

Таким чином, ринок дедалі чіткіше розділяє дві історії: «джем завтра» від AI та «джем сьогодні» від Big Oil.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Oilprice.com

Найбільші нафтові компанії світу визнають: попит на нафту досягне піку у найближчі роки, однак відповідь галузі — фрагментована, а спроби трансформації мають обмежений успіх.

Ринок у пошуках майбутнього

• Індекс S&P Global Oil, який відстежує 120 провідних нафтових компаній, не демонструє зростання з 2015 року.
• Різке зростання популярності електромобілів у Китаї стало шоком для нафтової галузі, змусивши багато компаній визнати майбутній пік видобутку.
• Shell, BP, TotalEnergies та інші мають різні стратегії переходу, від згортання «зелених» ініціатив до нарощування газових потужностей.

«Без сумніву, це західна галузь. Можна сперечатися, наскільки далеко той захід, але компаніям варто це усвідомити — і вони вже починають усвідомлювати», — Пол Гуден, керівник напряму природних ресурсів в інвесткомпанії Ninety One

Американська і європейська моделі — дві паралельні стратегії

• ExxonMobil не очікує зниження попиту до 2050 року та розширює видобуток.
• Equinor (Норвегія) планує підтримувати рівень видобутку до 2035 року, бурячи ~100 свердловин на рік.
• BP переосмислює попередні обіцянки скорочення і націлена на незначне зростання видобутку до 2030 року.

«Попит на нафту не зникне миттєво — його підтримають авіація, судноплавство, нафтохімія, автотранспорт в країнах, що розвиваються. Особливо якщо політики змістять фокус з кліматичних амбіцій на енергетичну безпеку», — Ласло Варро, директор із стратегічного планування Shell

Газ — компромісна опора для енергетичних гігантів

• Газова генерація зберігає позиції як «мостова технологія» для декарбонізації в Азії.
• Захоплення та зберігання CO₂ (CCS) — майбутній ринок для Shell, поряд з біопаливом та воднем.

Невдалі спроби «зеленого» перезапуску

• Shell та BP скоротили проєкти у відновлюваній енергетиці через нерентабельність.
• TotalEnergies та Eni демонструють успіхи у поєднанні нових напрямів із прибутковими бізнесами (АЗС, газові потужності тощо).

Консолідація як стратегія виживання

• Поглинання та злиття замінюють органічне зростання — гравці шукають синергії, аби не «зменшуватись на очах інвесторів».

«Замість буріння в землі — буріння на Уолл-стріт. Ми станемо свідками хвилі злиттів і поглинань», — Пол Гуден

Прогноз глобального попиту на нафту (млн барелів/день)

• 2023: 99.1
• 2030: 101.7
• 2035: 99.1
• 2050: 93.1

Джерело: Terminal

За матеріалами: Financial Times

Замовити щотижневий звіт по ринку у форматі PDF