<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; нафтові резерви</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/naftovi-rezervi/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Thu, 04 Jun 2026 06:04:46 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>МЕА попереджає про ризик критичного скорочення запасів нафти напередодні літнього піку споживання</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/04/mea-poperedzhaye-pro-rizik-kritichnogo-skorochennya-zapasiv-nafti-naperedodni-litnogo-piku-spozhivannya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/04/mea-poperedzhaye-pro-rizik-kritichnogo-skorochennya-zapasiv-nafti-naperedodni-litnogo-piku-spozhivannya/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 04 Jun 2026 06:04:46 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[fuel-demand]]></category>
		<category><![CDATA[IEA]]></category>
		<category><![CDATA[oil inventories]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[МЭА]]></category>
		<category><![CDATA[нафтові резерви]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[попит на паливо]]></category>
		<category><![CDATA[сира нафта]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154022</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30398-Пистолет_АЗС.jpg" alt="МЕА попереджає про ризик критичного скорочення запасів нафти напередодні літнього піку споживання"/><br />Світовий нафтовий ринок входить у період підвищених ризиків. Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) попереджає, що за збереження нинішніх темпів скорочення запасів комерційні та стратегічні резерви можуть досягти історично низьких рівнів ще до початку максимального літнього попиту на паливо у Північній півкулі. Ситуацію ускладнюють втрати близько 14 млн барелів на добу постачання з країн Перської затоки та [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30398-Пистолет_АЗС.jpg" alt="МЕА попереджає про ризик критичного скорочення запасів нафти напередодні літнього піку споживання"/><br /><p>Світовий нафтовий ринок входить у період підвищених ризиків. Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) попереджає, що за збереження нинішніх темпів скорочення запасів комерційні та стратегічні резерви можуть досягти історично низьких рівнів ще до початку максимального літнього попиту на паливо у Північній півкулі. Ситуацію ускладнюють втрати близько 14 млн барелів на добу постачання з країн Перської затоки та тривала невизначеність щодо відновлення судноплавства через Ормузьку протоку.</p>
<h3>Запаси нафти наближаються до критичних рівнів</h3>
<p>Керівниця підрозділу нафтової промисловості та ринків МЕА Торіл Босоні під час конференції S&amp;P Global Energy Middle East Petroleum and Gas Conference у Лондоні заявила, що світові нафтові запаси продовжують скорочуватися навіть напередодні сезону максимального споживання пального.</p>
<ul>
<li><strong>Запаси нафти продовжують зменшуватися</strong> перед літнім піком попиту на моторне паливо та авіаційне пальне.</li>
<li><strong>Існує висока ймовірність досягнення критичних або історично низьких рівнів запасів</strong> безпосередньо перед періодом найвищого сезонного споживання.</li>
<li><strong>Пік попиту традиційно припадає на літні місяці</strong>, коли у Північній півкулі суттєво зростають автомобільні перевезення та авіаподорожі.</li>
</ul>
<h4>Ормузька протока залишається ключовим фактором ризику</h4>
<p>За оцінкою МЕА, навіть у разі досягнення домовленостей найближчим часом повноцінне відновлення роботи Ормузької протоки може зайняти від шести до восьми місяців.</p>
<ul>
<li><strong>Ормузька протока</strong> є одним із найважливіших маршрутів транспортування нафти у світі.</li>
<li><strong>Термін відновлення судноплавства оцінюється у 6–8 місяців</strong> навіть за найсприятливішого сценарію.</li>
<li>Тривале обмеження транспортного коридору продовжує створювати ризики для глобального балансу попиту та пропозиції.</li>
</ul>
<h4>Стратегічні резерви не можуть замінити втрачений видобуток</h4>
<p>МЕА не виключає можливості нової координованої програми вивільнення аварійних запасів нафти, хоча наразі таке рішення не обговорюється. При цьому близько половини узгодженого у березні вивільнення <strong>400 млн барелів</strong> ще не надійшло на ринок.</p>
<p>Водночас агентство наголошує, що використання стратегічних резервів не є довгостроковим вирішенням проблеми.</p>
<blockquote><p>У будь-якому разі аварійне вивільнення запасів є лише тимчасовим заходом і не здатне вирішити проблему такого масштабу. Скорочення дисбалансу має відбуватися також через зменшення попиту — Торіл Босоні, МЕА.</p></blockquote>
<h3>Високі ціни вже впливають на споживання</h3>
<p>МЕА фіксує ознаки руйнування попиту — ситуації, коли високі ціни змушують споживачів скорочувати споживання пального.</p>
<ul>
<li>Погіршення економічних перспектив та зростання цін вже знижують попит на транспортне паливо.</li>
<li><strong>Найбільші коригування ринку наразі відбуваються саме через скорочення попиту</strong>, а не через збільшення пропозиції.</li>
<li>Слабший попит частково стримує подальше зростання нафтових котирувань.</li>
</ul>
<h4>Китай став одним із факторів стабілізації ринку</h4>
<p>Одним із ключових чинників відносної стабільності цін стало зниження імпорту нафти Китаєм.</p>
<ul>
<li><strong>У травні імпорт сирої нафти до Китаю був на 6 млн барелів на добу нижчим</strong>, ніж у березні.</li>
<li>Скорочення закупівель допомогло компенсувати частину втрат світового ринку та пояснює стриману реакцію цін навіть після проблем із проходженням Ормузької протоки.</li>
</ul>
<h3>Зростання видобутку в Америці не перекриває втрати Перської затоки</h3>
<p>За даними МЕА, з кінця лютого країни Перської затоки втратили близько <strong>14 млн барелів на добу</strong> нафтового постачання.</p>
<p>Водночас Сполучені Штати, Аргентина, Бразилія та Венесуела наростили видобуток швидше, ніж очікувалося.</p>
<ul>
<li><strong>Приріст видобутку в країнах Америки у 2026 році прогнозується на рівні 1,5 млн барелів на добу.</strong></li>
<li>Порівняно з прогнозом на початку року оцінка була підвищена на <strong>600 тис. барелів на добу</strong>.</li>
<li>Однак навіть це збільшення забезпечує лише <em>незначну компенсацію</em> втрат глобального ринку.</li>
</ul>
<h4>Ціни залишаються значно вищими за довоєнний рівень</h4>
<p>Станом на 2 червня ф&#8217;ючерси на нафту Brent торгувалися трохи нижче <strong>94 дол./бар.</strong></p>
<ul>
<li>До початку конфлікту ціна Brent становила близько <strong>70 дол./бар.</strong></li>
<li>Максимум 2026 року перевищував <strong>126 дол./бар.</strong></li>
<li>Поточний рівень котирувань залишається суттєво вищим за довоєнні показники, але значно нижчим від річних максимумів.</li>
</ul>
<p>Сукупність факторів — скорочення запасів, втрати постачання з регіону Перської затоки, невизначеність навколо Ормузької протоки та обмежені можливості компенсації через додатковий видобуток — свідчить про збереження високої напруги на світовому нафтовому ринку впродовж літнього сезону.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/iea-forecasts-chance-critically-low-stockpiles-before-peak-summer-demand-2026-06-02/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30398-Пистолет_АЗС.jpg" alt="МЕА попереджає про ризик критичного скорочення запасів нафти напередодні літнього піку споживання"/><br /><p>Світовий нафтовий ринок входить у період підвищених ризиків. Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) попереджає, що за збереження нинішніх темпів скорочення запасів комерційні та стратегічні резерви можуть досягти історично низьких рівнів ще до початку максимального літнього попиту на паливо у Північній півкулі. Ситуацію ускладнюють втрати близько 14 млн барелів на добу постачання з країн Перської затоки та тривала невизначеність щодо відновлення судноплавства через Ормузьку протоку.</p>
<h3>Запаси нафти наближаються до критичних рівнів</h3>
<p>Керівниця підрозділу нафтової промисловості та ринків МЕА Торіл Босоні під час конференції S&amp;P Global Energy Middle East Petroleum and Gas Conference у Лондоні заявила, що світові нафтові запаси продовжують скорочуватися навіть напередодні сезону максимального споживання пального.</p>
<ul>
<li><strong>Запаси нафти продовжують зменшуватися</strong> перед літнім піком попиту на моторне паливо та авіаційне пальне.</li>
<li><strong>Існує висока ймовірність досягнення критичних або історично низьких рівнів запасів</strong> безпосередньо перед періодом найвищого сезонного споживання.</li>
<li><strong>Пік попиту традиційно припадає на літні місяці</strong>, коли у Північній півкулі суттєво зростають автомобільні перевезення та авіаподорожі.</li>
</ul>
<h4>Ормузька протока залишається ключовим фактором ризику</h4>
<p>За оцінкою МЕА, навіть у разі досягнення домовленостей найближчим часом повноцінне відновлення роботи Ормузької протоки може зайняти від шести до восьми місяців.</p>
<ul>
<li><strong>Ормузька протока</strong> є одним із найважливіших маршрутів транспортування нафти у світі.</li>
<li><strong>Термін відновлення судноплавства оцінюється у 6–8 місяців</strong> навіть за найсприятливішого сценарію.</li>
<li>Тривале обмеження транспортного коридору продовжує створювати ризики для глобального балансу попиту та пропозиції.</li>
</ul>
<h4>Стратегічні резерви не можуть замінити втрачений видобуток</h4>
<p>МЕА не виключає можливості нової координованої програми вивільнення аварійних запасів нафти, хоча наразі таке рішення не обговорюється. При цьому близько половини узгодженого у березні вивільнення <strong>400 млн барелів</strong> ще не надійшло на ринок.</p>
<p>Водночас агентство наголошує, що використання стратегічних резервів не є довгостроковим вирішенням проблеми.</p>
<blockquote><p>У будь-якому разі аварійне вивільнення запасів є лише тимчасовим заходом і не здатне вирішити проблему такого масштабу. Скорочення дисбалансу має відбуватися також через зменшення попиту — Торіл Босоні, МЕА.</p></blockquote>
<h3>Високі ціни вже впливають на споживання</h3>
<p>МЕА фіксує ознаки руйнування попиту — ситуації, коли високі ціни змушують споживачів скорочувати споживання пального.</p>
<ul>
<li>Погіршення економічних перспектив та зростання цін вже знижують попит на транспортне паливо.</li>
<li><strong>Найбільші коригування ринку наразі відбуваються саме через скорочення попиту</strong>, а не через збільшення пропозиції.</li>
<li>Слабший попит частково стримує подальше зростання нафтових котирувань.</li>
</ul>
<h4>Китай став одним із факторів стабілізації ринку</h4>
<p>Одним із ключових чинників відносної стабільності цін стало зниження імпорту нафти Китаєм.</p>
<ul>
<li><strong>У травні імпорт сирої нафти до Китаю був на 6 млн барелів на добу нижчим</strong>, ніж у березні.</li>
<li>Скорочення закупівель допомогло компенсувати частину втрат світового ринку та пояснює стриману реакцію цін навіть після проблем із проходженням Ормузької протоки.</li>
</ul>
<h3>Зростання видобутку в Америці не перекриває втрати Перської затоки</h3>
<p>За даними МЕА, з кінця лютого країни Перської затоки втратили близько <strong>14 млн барелів на добу</strong> нафтового постачання.</p>
<p>Водночас Сполучені Штати, Аргентина, Бразилія та Венесуела наростили видобуток швидше, ніж очікувалося.</p>
<ul>
<li><strong>Приріст видобутку в країнах Америки у 2026 році прогнозується на рівні 1,5 млн барелів на добу.</strong></li>
<li>Порівняно з прогнозом на початку року оцінка була підвищена на <strong>600 тис. барелів на добу</strong>.</li>
<li>Однак навіть це збільшення забезпечує лише <em>незначну компенсацію</em> втрат глобального ринку.</li>
</ul>
<h4>Ціни залишаються значно вищими за довоєнний рівень</h4>
<p>Станом на 2 червня ф&#8217;ючерси на нафту Brent торгувалися трохи нижче <strong>94 дол./бар.</strong></p>
<ul>
<li>До початку конфлікту ціна Brent становила близько <strong>70 дол./бар.</strong></li>
<li>Максимум 2026 року перевищував <strong>126 дол./бар.</strong></li>
<li>Поточний рівень котирувань залишається суттєво вищим за довоєнні показники, але значно нижчим від річних максимумів.</li>
</ul>
<p>Сукупність факторів — скорочення запасів, втрати постачання з регіону Перської затоки, невизначеність навколо Ормузької протоки та обмежені можливості компенсації через додатковий видобуток — свідчить про збереження високої напруги на світовому нафтовому ринку впродовж літнього сезону.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/iea-forecasts-chance-critically-low-stockpiles-before-peak-summer-demand-2026-06-02/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/04/mea-poperedzhaye-pro-rizik-kritichnogo-skorochennya-zapasiv-nafti-naperedodni-litnogo-piku-spozhivannya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>ЄС готує відповідь на енергетичний шок через війну з Іраном: нафта, авіапальне й ціни під тиском</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/24/yes-gotuye-vidpovid-na-energetichnij-shok-cherez-vijnu-z-iranom-nafta-aviapalne-j-cini-pid-tiskom/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/24/yes-gotuye-vidpovid-na-energetichnij-shok-cherez-vijnu-z-iranom-nafta-aviapalne-j-cini-pid-tiskom/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 24 Apr 2026 07:35:14 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Гас]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy crisis]]></category>
		<category><![CDATA[EU energy]]></category>
		<category><![CDATA[jet fuel]]></category>
		<category><![CDATA[Oil Stocks]]></category>
		<category><![CDATA[авіапальне]]></category>
		<category><![CDATA[енергетика ЄС]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична криза]]></category>
		<category><![CDATA[нафтові резерви]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153869</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30293-НПЗ_без_света.jpg" alt="ЄС готує відповідь на енергетичний шок через війну з Іраном: нафта, авіапальне й ціни під тиском"/><br />Європейська комісія представила пакет заходів для стримування різкого зростання енергетичних цін на тлі найбільшого шоку для енергетичних ринків в історії через війну з Іраном. Окремий акцент зроблено на нафтових резервах, авіапальному, заповненні сховищ і зниженні залежності від викопного палива. ЄС зміщує фокус з викопного палива на електрифікацію Центральна ідея пакета ЄС — зменшити залежність від [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30293-НПЗ_без_света.jpg" alt="ЄС готує відповідь на енергетичний шок через війну з Іраном: нафта, авіапальне й ціни під тиском"/><br /><p>Європейська комісія представила пакет заходів для стримування різкого зростання енергетичних цін на тлі найбільшого шоку для енергетичних ринків в історії через війну з Іраном. Окремий акцент зроблено на нафтових резервах, авіапальному, заповненні сховищ і зниженні залежності від викопного палива.</p>
<h2>ЄС зміщує фокус з викопного палива на електрифікацію</h2>
<ul>
<li><strong>Центральна ідея пакета ЄС</strong> — зменшити залежність від нафти й газу, щоб пом’якшити наслідки майбутніх перебоїв постачання та цінових стрибків.</li>
<li>Єврокомісія планує змінити податкові правила так, щоб <strong>електроенергія оподатковувалася нижче, ніж природний газ</strong>.</li>
<li>Мета — стимулювати споживачів і бізнес переходити з газових систем на <strong>теплові насоси</strong> та промислове обладнання, що працює на електроенергії.</li>
<li>За даними Strategic Perspectives, податки й збори на електроенергію в ЄС у середньому <strong>приблизно вдвічі вищі</strong>, ніж на природний газ.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> ЄС намагається не лише погасити поточну кризу, а й змінити структуру попиту, щоб у майбутньому ринок менше залежав від нафти й газу.</li>
</ul>
<h2>Нафтові резерви стають інструментом стабілізації ринку</h2>
<ul>
<li>Брюссель координуватиме можливі <strong>вивільнення нафтових запасів</strong>, зокрема їхні строки та обсяги в межах ЄС.</li>
<li>Країни-члени Міжнародного енергетичного агентства, серед яких більшість держав ЄС, минулого місяця погодилися вивільнити <strong>400 млн барелів нафти</strong> зі своїх резервів.</li>
<li>Мета такого кроку — <strong>заспокоїти нафтові ринки</strong> в умовах цінового й логістичного тиску.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> нафтові резерви розглядаються не як формальний запас, а як активний антикризовий механізм для стримування паніки та дефіциту.</li>
</ul>
<h2>Авіапальне: найвразливіша ділянка паливного ринку</h2>
<ul>
<li>ЄС імпортує близько <strong>40% авіапального</strong>.</li>
<li>Половина цього імпорту проходить через <strong>Ормузьку протоку</strong>.</li>
<li>Аеропорти попередили, що Європа може зіткнутися з <strong>дефіцитом авіапального протягом кількох тижнів</strong>.</li>
<li>Єврокомісія планує скласти карту постачання й запасів транспортного пального в Європі та втручатися для оптимізації його розподілу.</li>
<li>Брюссель також розгляне перегляд вимоги щодо зберігання щонайменше <strong>90 днів нафтових запасів</strong>, щоб додати окрему вимогу щодо авіапального.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> саме авіапальне може стати першим сегментом, де геополітичний шок швидко перетвориться на фізичний дефіцит.</li>
</ul>
<h2>Переробні потужності Європи мають працювати повніше</h2>
<ul>
<li>Єврокомісія планує оцінити <strong>нафтопереробні потужності Європи</strong>.</li>
<li>Наступного місяця мають бути запропоновані заходи, щоб забезпечити <strong>повне використання наявних потужностей</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> у кризових умовах ЄС робить ставку не лише на запаси, а й на максимальне залучення власної переробки.</li>
</ul>
<h2>Підтримка бізнесу й споживачів</h2>
<ul>
<li>Єврокомісія запропонувала рекомендації для <strong>негайного полегшення</strong>, але їх застосування залежатиме від урядів окремих країн.</li>
<li>Серед заходів — відтермінування закриття атомних електростанцій, фінансова підтримка швидкого встановлення батарей і сонячних панелей, а також здешевлення громадського транспорту.</li>
<li>ЄС також готує тимчасові правила державної допомоги, які дозволять урядам субсидувати до <strong>50% зростання цін на пальне або добрива</strong>, сплаченого компаніями від початку війни з Іраном.</li>
<li>Допомогу планують обмежити окремими секторами, серед яких <strong>сільське господарство, рибальство й автомобільні перевезення</strong>.</li>
<li>Субсидії мають бути надані <strong>цього року</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> ЄС намагається уникнути широких і дорогих субсидій, спрямовуючи підтримку передусім у сектори, де пальне прямо впливає на виробничі витрати.</li>
</ul>
<h2>Загальний висновок</h2>
<ul>
<li><strong>ЄС переходить від реактивної політики до керованої антикризової моделі</strong>: координує резерви, постачання, податки, переробку й державну допомогу.</li>
<li>Найбільш чутливим напрямом у нафтовому сегменті є <strong>авіапальне</strong>, оскільки 40% його імпорту надходить ззовні, а половина цього обсягу залежить від маршруту через Ормузьку протоку.</li>
<li>Рішення про вивільнення <strong>400 млн барелів нафти</strong> показує масштаб ризику для глобального нафтового ринку.</li>
<li>Обґрунтування просте: коли одночасно зростають ціни, виникає ризик дефіциту авіапального, а резерви використовуються для заспокоєння ринку, енергетична безпека стає питанням не лише економіки, а й геополітичної стійкості.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/europes-response-iran-war-energy-crunch-2026-04-22/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30293-НПЗ_без_света.jpg" alt="ЄС готує відповідь на енергетичний шок через війну з Іраном: нафта, авіапальне й ціни під тиском"/><br /><p>Європейська комісія представила пакет заходів для стримування різкого зростання енергетичних цін на тлі найбільшого шоку для енергетичних ринків в історії через війну з Іраном. Окремий акцент зроблено на нафтових резервах, авіапальному, заповненні сховищ і зниженні залежності від викопного палива.</p>
<h2>ЄС зміщує фокус з викопного палива на електрифікацію</h2>
<ul>
<li><strong>Центральна ідея пакета ЄС</strong> — зменшити залежність від нафти й газу, щоб пом’якшити наслідки майбутніх перебоїв постачання та цінових стрибків.</li>
<li>Єврокомісія планує змінити податкові правила так, щоб <strong>електроенергія оподатковувалася нижче, ніж природний газ</strong>.</li>
<li>Мета — стимулювати споживачів і бізнес переходити з газових систем на <strong>теплові насоси</strong> та промислове обладнання, що працює на електроенергії.</li>
<li>За даними Strategic Perspectives, податки й збори на електроенергію в ЄС у середньому <strong>приблизно вдвічі вищі</strong>, ніж на природний газ.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> ЄС намагається не лише погасити поточну кризу, а й змінити структуру попиту, щоб у майбутньому ринок менше залежав від нафти й газу.</li>
</ul>
<h2>Нафтові резерви стають інструментом стабілізації ринку</h2>
<ul>
<li>Брюссель координуватиме можливі <strong>вивільнення нафтових запасів</strong>, зокрема їхні строки та обсяги в межах ЄС.</li>
<li>Країни-члени Міжнародного енергетичного агентства, серед яких більшість держав ЄС, минулого місяця погодилися вивільнити <strong>400 млн барелів нафти</strong> зі своїх резервів.</li>
<li>Мета такого кроку — <strong>заспокоїти нафтові ринки</strong> в умовах цінового й логістичного тиску.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> нафтові резерви розглядаються не як формальний запас, а як активний антикризовий механізм для стримування паніки та дефіциту.</li>
</ul>
<h2>Авіапальне: найвразливіша ділянка паливного ринку</h2>
<ul>
<li>ЄС імпортує близько <strong>40% авіапального</strong>.</li>
<li>Половина цього імпорту проходить через <strong>Ормузьку протоку</strong>.</li>
<li>Аеропорти попередили, що Європа може зіткнутися з <strong>дефіцитом авіапального протягом кількох тижнів</strong>.</li>
<li>Єврокомісія планує скласти карту постачання й запасів транспортного пального в Європі та втручатися для оптимізації його розподілу.</li>
<li>Брюссель також розгляне перегляд вимоги щодо зберігання щонайменше <strong>90 днів нафтових запасів</strong>, щоб додати окрему вимогу щодо авіапального.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> саме авіапальне може стати першим сегментом, де геополітичний шок швидко перетвориться на фізичний дефіцит.</li>
</ul>
<h2>Переробні потужності Європи мають працювати повніше</h2>
<ul>
<li>Єврокомісія планує оцінити <strong>нафтопереробні потужності Європи</strong>.</li>
<li>Наступного місяця мають бути запропоновані заходи, щоб забезпечити <strong>повне використання наявних потужностей</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> у кризових умовах ЄС робить ставку не лише на запаси, а й на максимальне залучення власної переробки.</li>
</ul>
<h2>Підтримка бізнесу й споживачів</h2>
<ul>
<li>Єврокомісія запропонувала рекомендації для <strong>негайного полегшення</strong>, але їх застосування залежатиме від урядів окремих країн.</li>
<li>Серед заходів — відтермінування закриття атомних електростанцій, фінансова підтримка швидкого встановлення батарей і сонячних панелей, а також здешевлення громадського транспорту.</li>
<li>ЄС також готує тимчасові правила державної допомоги, які дозволять урядам субсидувати до <strong>50% зростання цін на пальне або добрива</strong>, сплаченого компаніями від початку війни з Іраном.</li>
<li>Допомогу планують обмежити окремими секторами, серед яких <strong>сільське господарство, рибальство й автомобільні перевезення</strong>.</li>
<li>Субсидії мають бути надані <strong>цього року</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> ЄС намагається уникнути широких і дорогих субсидій, спрямовуючи підтримку передусім у сектори, де пальне прямо впливає на виробничі витрати.</li>
</ul>
<h2>Загальний висновок</h2>
<ul>
<li><strong>ЄС переходить від реактивної політики до керованої антикризової моделі</strong>: координує резерви, постачання, податки, переробку й державну допомогу.</li>
<li>Найбільш чутливим напрямом у нафтовому сегменті є <strong>авіапальне</strong>, оскільки 40% його імпорту надходить ззовні, а половина цього обсягу залежить від маршруту через Ормузьку протоку.</li>
<li>Рішення про вивільнення <strong>400 млн барелів нафти</strong> показує масштаб ризику для глобального нафтового ринку.</li>
<li>Обґрунтування просте: коли одночасно зростають ціни, виникає ризик дефіциту авіапального, а резерви використовуються для заспокоєння ринку, енергетична безпека стає питанням не лише економіки, а й геополітичної стійкості.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/europes-response-iran-war-energy-crunch-2026-04-22/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/24/yes-gotuye-vidpovid-na-energetichnij-shok-cherez-vijnu-z-iranom-nafta-aviapalne-j-cini-pid-tiskom/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Україна може почати формування резерву нафти і нафтопродуктів до кінця 2019р &#8212; Держрезерв</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2019/04/08/ukra%d1%97na-mozhe-pochati-formuvannya-rezervu-nafti-i-naftoproduktiv-do-kincya-2019r-derzhrezerv/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2019/04/08/ukra%d1%97na-mozhe-pochati-formuvannya-rezervu-nafti-i-naftoproduktiv-do-kincya-2019r-derzhrezerv/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 08 Apr 2019 12:00:39 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[В. Мосийчук]]></category>
		<category><![CDATA[накопичення резерву нафти]]></category>
		<category><![CDATA[нафтові резерви]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=125877</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/17272-8.jpg" alt="Україна може почати формування резерву нафти і нафтопродуктів до кінця 2019р &#8212; Держрезерв"/><br />Україна може розпочати накопичення резерву нафти та нафтопродуктів вже наприкінці 2019 року. ]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/17272-8.jpg" alt="Україна може почати формування резерву нафти і нафтопродуктів до кінця 2019р &#8212; Держрезерв"/><br /><p>Україна може розпочати накопичення резерву нафти та нафтопродуктів вже наприкінці 2019 року. <span id="more-125877"></span></p>
<p>Про це <a href="https://rezerv.gov.ua/news/golova-derzhrezervu-vzyav-uchast-u-ekspertnij-diskusiyi-po-s">заявив </a>Вадим Мосійчук, Голова Державного агентства резерву України, під час круглого столу «Створення нафтових резервів: годі зволікати» 5 квітня в Українському кризовому медіа центрі  Українського дому.</p>
<p>Під час дискусії Голова Держрезерву наголосив, що усі необхідні документи готові. «Напередодні ми отримали погоджений Мінекономрозвитку без зауважень проект постанови КМУ про затвердження моделі мінімальних запасів нафти і нафтопродуктів. Наступним кроком буде погодження у профільних органах влади та винесення на розгляд Кабміну. Це відкриває шлях до якнайшвидшого прийняття ВРУ законопроекту «Про мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів» та дозволить, за найкращим сценарієм, розпочати роботу з накопичення уже наприкінці 2019 року».</p>
<p>Вадим Мосійчук також додав, що у Держрезерві уже розпочали точкову модернізацію нафтової інфраструктури. Після прийняття моделі МЗНН вестимуть перемовини з Європейським банком реконструкції та розвитку та Європейським інвестиційним банком  про кредит для масштабної модернізації.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/17272-8.jpg" alt="Україна може почати формування резерву нафти і нафтопродуктів до кінця 2019р &#8212; Держрезерв"/><br /><p>Україна може розпочати накопичення резерву нафти та нафтопродуктів вже наприкінці 2019 року. <span id="more-125877"></span></p>
<p>Про це <a href="https://rezerv.gov.ua/news/golova-derzhrezervu-vzyav-uchast-u-ekspertnij-diskusiyi-po-s">заявив </a>Вадим Мосійчук, Голова Державного агентства резерву України, під час круглого столу «Створення нафтових резервів: годі зволікати» 5 квітня в Українському кризовому медіа центрі  Українського дому.</p>
<p>Під час дискусії Голова Держрезерву наголосив, що усі необхідні документи готові. «Напередодні ми отримали погоджений Мінекономрозвитку без зауважень проект постанови КМУ про затвердження моделі мінімальних запасів нафти і нафтопродуктів. Наступним кроком буде погодження у профільних органах влади та винесення на розгляд Кабміну. Це відкриває шлях до якнайшвидшого прийняття ВРУ законопроекту «Про мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів» та дозволить, за найкращим сценарієм, розпочати роботу з накопичення уже наприкінці 2019 року».</p>
<p>Вадим Мосійчук також додав, що у Держрезерві уже розпочали точкову модернізацію нафтової інфраструктури. Після прийняття моделі МЗНН вестимуть перемовини з Європейським банком реконструкції та розвитку та Європейським інвестиційним банком  про кредит для масштабної модернізації.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2019/04/08/ukra%d1%97na-mozhe-pochati-formuvannya-rezervu-nafti-i-naftoproduktiv-do-kincya-2019r-derzhrezerv/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/naftovi-rezervi/feed/ ) in 0.29774 seconds, on Jun 4th, 2026 at 9:37 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Jun 4th, 2026 at 10:37 am UTC -->