Країни — члени International Energy Agency досі мають значні аварійні запаси нафти, попри найбільше скоординоване вивільнення резервів в історії агентства.

Стратегічні резерви залишаються одним із головних інструментів стабілізації нафтового ринку під час перебоїв із потоками.

За даними Reuters, із моменту оголошення про вивільнення запасів 11 березня країни IEA випустили на ринок близько 290 млн барелів нафти. Водночас члени агентства сукупно утримують понад 1 млрд барелів аварійних нафтових запасів.

IEA погодила рекордне вивільнення 400 млн барелів зі стратегічних запасів після стрибка цін на нафту, спричиненого війною США та Ізраїлю з Іраном. 21 липня ціни на нафту знову зростали, оскільки ринок оцінював повідомлення про посередницькі зусилля разом із новими атаками США та Ірану і погрозами хуситів щодо морської блокади.

Reuters також навело дані про Китай: у червні імпорт сирої нафти цією країною впав на 41,3% до найнижчого рівня майже за десятиліття.

«Ми оцінюємо, що експорт із Перської затоки нижчий за пікові рівні кінця червня, але все ще значно вищий за рівні, які спостерігалися з початку березня до середини червня», — сказав Фатіх Біроль, виконавчий директор IEA.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Запаси нафти у Стратегічному нафтовому резерві США за тиждень до 3 липня зменшилися на 6,2 млн барелів і становили 319,5 млн барелів. Це найнижчий рівень із квітня 1983 року, а скорочення пов’язане з домовленістю про вивільнення 172 млн барелів.

США використовували стратегічні запаси для закриття розриву на світовому ринку та стримування цін на пальне

Reuters повідомило 6 липня, що запаси сирої нафти у Стратегічному нафтовому резерві США за тиждень, який завершився 3 липня, скоротилися на 6,2 млн барелів і досягли 319,5 млн барелів. За даними Міністерства енергетики США, це найнижчий рівень із квітня 1983 року.

Агентство зазначило, що скорочення резерву є частиною американської домовленості про вивільнення 172 млн барелів нафти для закриття дефіциту світових запасів після американо-іранської війни та допомоги у зниженні цін на пальне.

З початку війни наприкінці лютого сукупні запаси США, включно з комерційними запасами та стратегічним резервом, скоротилися на 120,71 млн барелів і станом на 26 червня становили 734 млн барелів. Reuters зазначило, що це найнижчий рівень із 1984 року.

Для ринку дизельного пального ця новина має значення як приклад застосування стратегічних резервів для стабілізації нафтового балансу. Джерело прямо пов’язує вивільнення резервів із закриттям глобального розриву запасів і впливом на ціни пального, але не наводить окремої оцінки за видами нафтопродуктів.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Попри конфлікт навколо Ірану та закриття морського шляху, через який проходила п’ята частина нафтових потоків, масштабної паливної кризи поки не сталося. Ринок отримав тимчасову підтримку від запасів, надлишкового постачання до початку війни, зростання видобутку за межами Перської затоки та часткового скорочення попиту.

Світ увійшов у кризу з запасом міцності, але цей ресурс не безмежний

У матеріалі Financial Times зазначається, що теоретично навіть невеликий збій на нафтовому ринку мав би різко підняти ціни. Особливо за умов конфлікту, який закрив морський шлях, через який проходила п’ята частина нафтових потоків. Однак реальний удар був частково пом’якшений надлишками, накопиченими до початку війни.

За оцінкою International Energy Agency, з урахуванням невеликої кількості суден, які все ж ризикували проходити Ормузькою протокою, та потоків, переорієнтованих трубопроводами, конфлікт у квітні прибрав зі світового постачання сирої нафти й нафтопродуктів близько 14 млн барелів на добу. До цього ринок оцінювався у 105 млн барелів на добу.

Водночас, за даними Wood Mackenzie, до кризи постачання перевищувало попит на 3,5 млн барелів на добу. Тому реальний дефіцит оцінюється не у 14 млн, а приблизно у 10–11 млн барелів на добу.

Запаси стали головним амортизатором цінового удару

Світ увійшов у поточну кризу зі значними запасами нафти. Тепер ці резерви швидко використовуються. За оцінкою US Energy Information Administration, у другому кварталі зі світових запасів буде вилучатися понад 6 млн барелів на добу.

Таке використання резервів пояснює, чому закриття Ормузької протоки поки не переросло у повноцінний дефіцит пального. Проте цей механізм має часові межі: поки запаси зберігаються, вони стримують ринок; коли вони вичерпаються, ціновий тиск може посилитися.

Виробники за межами Перської затоки наростили видобуток

Одним із неочікуваних чинників стійкості ринку стала швидша реакція виробників. За даними Rystad Energy, країни за межами Перської затоки змогли збільшити видобуток нафти приблизно на 1 млн барелів на добу.

Частина цього приросту може бути тимчасовою, оскільки пов’язана з перенесенням планових ремонтів на виробничих об’єктах. Водночас ринок став гнучкішим, ніж під час попередніх нафтових шоків: зокрема, виробники сланцевої нафти у США можуть запускати видобуток швидше, ніж традиційні нафтові проєкти.

Попит також відреагував швидше, ніж очікувалося

Попит на нафту, який зазвичай вважається інертним, також дещо скоротився. У квітні світ споживав на 3 млн барелів на добу менше, ніж за рік до цього. Значною мірою це пов’язано зі зупинкою азійських нафтохімічних підприємств.

Це сталося за ціни Brent $92 за барель. Для порівняння, під час фінансової кризи 2008 року балансування ринку потребувало ціни, еквівалентної приблизно $200 за барель у нинішніх грошах.

• більш чутливі до ціни економіки, що розвиваються, тепер формують понад половину нафтового ринку;
• зростання попиту останніми роками забезпечували авіація та нафтохімія;
• авіаційний попит більш залежний від вартості пального, особливо у туристичному сегменті;
• частина клієнтів нафтохімії може переорієнтовуватися на продукцію заводів США, які працюють на дешевій сировині з природного газу.

Тимчасове полегшення не означає зникнення ризику

Сукупність чинників — ще достатні запаси, надлишкове постачання до початку конфлікту, додатковий видобуток за межами Перської затоки та помірне скорочення попиту — зробила нафтовий ринок краще підготовленим до шоку, ніж очікувалося.

Однак цей стан не є стійкою рівновагою. Ринок отримав тимчасову відстрочку, а не остаточне вирішення проблеми. Якщо запаси продовжать скорочуватися, а перебої в Ормузькій протоці збережуться, нинішні амортизатори поступово втратять ефективність.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Financial Times.

Європейська комісія на тлі енергетичних збоїв на Близькому Сході закликала країни ЄС діяти синхронно для гарантування безпеки постачання нафти й нафтопродуктів. Головний висновок полягає в тому, що ринок уже не розглядає стратегічні запаси як єдиний інструмент стабілізації: поряд із вивільненням резервів у фокус виноситься управління попитом, тобто добровільне скорочення споживання пального, особливо у транспорті, а також відмова від рішень, які можуть підштовхнути попит угору. Саме така логіка дедалі більше визначає антикризову політику нафтового ринку.

Управління попитом стає центральним інструментом стабілізації паливного ринку

Ситуація, яку зараз описують у Брюсселі й Міжнародному енергетичному агентстві, важлива не лише для країн ЄС, а й як орієнтир для всіх ринків, що залежать від зовнішньої кон’юнктури нафти й нафтопродуктів. Підхід стає жорсткішим і прагматичнішим: якщо постачання потрапляє під ризик, то треба не лише шукати додатковий ресурс, а й не допустити зайвого спалювання пального там, де його можна скоротити без критичних втрат для економіки.

Що саме заявила Єврокомісія

• 31 березня 2026 року Європейська комісія закликала країни ЄС завчасно й скоординовано готуватися до гарантування «постачання» нафти та нафтопродуктів на тлі волатильності ринку через конфлікт на Близькому Сході й закриття Ормузької протоки.
• ЄС наголосив, що союз добре підготовлений завдяки обов’язку країн-членів підтримувати нафтові запаси й мати плани дій на випадок збоїв у безпеці постачання.
• Країни ЄС забезпечують близько 20% участі у вивільненні понад 400 млн барелів аварійних нафтових запасів, яке координує IEA.
• Єврокомісія прямо закликала уряди просувати добровільні заходи економії пального, особливо у транспортному секторі, спираючись на 10-кроковий план IEA зі скорочення використання нафти.
• Окремо підкреслено, що країни не повинні ухвалювати рішень, які можуть збільшити споживання пального, обмежити вільний рух нафтопродуктів або послабити стимули для роботи європейських нафтопереробних заводів.
• Комісія також рекомендувала відкласти будь-які неаварійні ремонти нафтопереробних заводів і водночас підвищувати використання біопалив, щоб частково заміщувати викопні нафтопродукти та знижувати тиск на ринок.

«Безпека постачання в Європейському Союзі залишається гарантованою. Але ми маємо бути готовими до потенційно тривалого збою міжнародної енергетичної торгівлі», — Дан Йоргенсен, єврокомісар з питань енергетики та житла.

Це дуже показовий сигнал: європейський регулятор фактично визнає, що криза такого масштабу вимагає не тільки реакції з боку пропозиції, а й дисципліни з боку споживання. Для ринку пального це означає зміну пріоритетів: уже недостатньо просто мати запаси, треба ще й не допустити, щоб попит почав рости через непродумані рішення.

Чому IEA робить акцент саме на управлінні попитом

• IEA 20 березня 2026 року заявило, що війна на Близькому Сході спричинила найбільший збій постачання в історії світового нафтового ринку.
• Через Ормузьку протоку в нормальному режимі проходить близько 20 млн барелів на добу сирої нафти й нафтопродуктів, а це приблизно 20% світового споживання нафти; в окремому релізі IEA також зазначає, що 2025 року це становило близько 25% світової морської торгівлі нафтою.
• IEA визнало, що навіть рекордне вивільнення 400 млн барелів з аварійних резервів не може повністю компенсувати масштаб такого збою, тому заходи з боку попиту стають критично важливими.
• Агентство прямо наголосило, що управління попитом є негайним інструментом для зниження тиску на споживачів, підтримки доступності пального й енергетичної безпеки.
• Особлива увага приділяється транспорту, який формує близько 45% світового попиту на нафту.

«За відсутності швидкого врегулювання вплив на енергетичні ринки й економіку ставатиме дедалі серйознішим», — Фатіх Біроль, виконавчий директор IEA.

Цей акцент важливий і для України як для ринку, що уважно стежить за міжнародною ціновою й логістичною ситуацією. Якщо глобальний регулятор говорить, що резерви самі по собі не розв’язують проблему, то ключовим стає саме контроль споживання: не стимулювати зайві поїздки, не розширювати паливний попит адміністративними рішеннями, не створювати додатковий тиск на дизель і бензин у момент, коли ринок і так працює в умовах зовнішнього шоку. Це є висновком із підходу Єврокомісії та IEA.

Які заходи IEA вважає найшвидшими для скорочення споживання пального

• Дистанційна робота там, де це можливо, щоб зменшити витрати пального на щоденні поїздки.
• Зниження швидкості на автомагістралях щонайменше на 10 км/год, що скорочує витрати пального як у легковому, так і у вантажному транспорті.
• Перехід із приватних авто на громадський транспорт, оскільки автобуси й поїзди можуть швидко зменшити нафтовий попит.
• Черговий допуск приватних авто до доріг у великих містах за різними днями, щоб зменшити затори й паливомісткий трафік.
• Каршеринг і ощадливий стиль водіння, які дають швидкий ефект у скороченні споживання.
• Ефективніше водіння й оптимізація доставки вантажів, що особливо важливо для зниження споживання дизельного пального.
• Скорочення авіаперельотів там, де є реальні альтернативи, для послаблення тиску на ринок авіаційного пального. 3}
• Перенаправлення використання LPG від транспорту до критично важливих потреб, передусім до приготування їжі. LPG — це скраплений нафтовий газ.
• Перехід на інші сучасні рішення для приготування їжі, де це технічно можливо, щоб не посилювати залежність від LPG.
• Гнучкість у сировині для нафтохімії та короткострокові заходи з енергоефективності у промисловості для вивільнення частини ресурсів і зниження споживання нафти.

Ключова ідея тут у тому, що IEA не пропонує одномоментного адміністративного стискання економіки. Навпаки, мова йде про набір швидких, практичних і відносно м’яких кроків, які дають змогу зменшити попит без руйнування базової мобільності чи виробництва. Тому акцент переноситься з питання «де взяти ще пальне» на питання «де можна не спалювати зайве пальне».

Що це означає для політики на ринку пального

• Перша лінія захисту — це резерви, але вони лише виграють час. IEA наголошує, що 32 країни-члени вже погодили найбільше в історії агентства вивільнення запасів — 400 млн барелів.
• Друга лінія захисту — це управління попитом, тобто заходи, які не дають споживанню пального розганятися в момент дефіцитного або нервового ринку.
• Третя лінія — збереження безперервної роботи переробки, вільного руху нафтопродуктів і відмова від рішень, що можуть розбалансувати внутрішній ринок. }
• IEA окремо зауважує, що добре націлені механізми підтримки є ефективнішими й фіскально стійкішими, ніж широкі субсидії для всіх без винятку. }

Саме тому зараз дедалі важливішим стає не стимулювання споживання, а його розумне стримування. У момент, коли глобальний ринок проходить через безпрецедентний збій, будь-яка політика, що підштовхує додатковий попит на пальне, фактично працює проти стабільності цін і проти безпеки «постачання». Натомість заходи, які дисциплінують споживання, дають ринку шанс пройти фазу шоку з меншими втратами. Це і є головний меседж, який зараз передають Брюссель та IEA.

Джерело: Terminal

За матеріалами: European Commission

Ціни на нафту впали приблизно на 1% до найнижчих позначок за останні вісім тижнів після заяв президента США Дональда Трампа про прогрес у переговорах з москвою. Це створило невизначеність щодо можливого запровадження нових санкцій проти росії та вплинуло на динаміку ринку.

Ринкова реакція на санкційні ризики та тарифи

Динаміка цін та ринкові тенденції

• Brent знизився на $0,75 (–1,1%) до $66,89/бар. — найнижчий рівень з 10 червня.
• WTI впав на $0,81 (–1,2%) до $64,35/бар. — найнижчий рівень з 5 червня.
• Обидва бенчмарки знижуються п’ятий день поспіль.

Геополітичний контекст

• Трамп заявив про «значний прогрес» у зустрічі спецпосланця Стівена Віткоффа з президентом росії володимиром путіним.
• США готуються запровадити вторинні санкції 9 серпня, якщо не буде кроків до завершення війни в Україні.
• росія, другий за величиною виробник нафти у світі після США, може збільшити експорт у разі послаблення санкцій.

Торговельні обмеження та тарифи

• Трамп підписав указ про додатковий тариф у 25% на товари з Індії, яка прямо чи опосередковано імпортує російську нафту. Мито набуде чинності через 21 день після 7 серпня.
• Індія та Китай — ключові покупці російської нафти.

«Поки що 21-денний період до початку нових індійських тарифів, у той час як росія намагається досягти певної угоди про припинення вогню до крайнього терміну 8 серпня, залишає надто багато невизначеності», — Боб Яуґер, директор з енергетичних ф’ючерсів у Mizuho.

Запаси нафти у США

• За даними EIA, за тиждень, що завершився 1 серпня, запаси сирої нафти скоротилися на 3 млн бар., що значно більше за прогнозовані 0,6 млн бар..
• Для порівняння, API повідомив про скорочення на 4,2 млн бар..

Інші фактори впливу

• Заплановане збільшення постачання від ОПЕК+ створює додатковий тиск на ціни.
• Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді вперше за понад 7 років відвідає Китай, що може свідчити про дипломатичне потепління на тлі напружених відносин із США.
• Саудівська Аравія вдруге поспіль підвищила ціни на нафту для азійських покупців у вересні через обмежену пропозицію та стійкий попит.

Підсумковий висновок

• Поєднання невизначеності щодо санкцій, нових тарифів і планів ОПЕК+ збільшує волатильність нафтового ринку.
• Поточна цінова динаміка свідчить про те, що ринок чутливо реагує на будь-які політичні сигнали, особливо від США та росії.
• Ситуація вимагає уважного моніторингу до ключових дат — 8 та 9 серпня, коли можуть бути ухвалені рішення, що змінять баланс постачання.

Джерело: Terminal

Першоджерело: Reuters

За даними Управління з енергетичної інформації США (EIA), протягом тижня, що завершився 21 березня, запаси нафти в країні скоротилися на 3,3 млн барелів. Також зафіксовано зменшення запасів бензину та дизельного палива, що спричинило зростання цін на нафтових ринках.