Критична ситуація на шахті “Надія” склалася через борг, який утворився за часи попереднього керівництва.

Про це у своєму Facebook написав народний депутат Юрій Камельчук.

Через них шахтарі “Надії” нині п’яту добу залишаються під землею.

“Заручники боргів в шахті готові розпочати голодування. Все через борг, який утворився за часи попереднього керівника шахти”, — пише нардеп.

Камельчук додав, що держава не має боргів перед цією шахтою: “Центренерго” та “Калушська ТЕЦ” повністю розрахувалася з гірниками.

Тож стосунку до заборгованості на шахті ані КМУ, ані Міністерство енергетики не мають.

“Причинами критичного фінансового стану ПАТ «Шахта «Надія» є системні викривлення сутності господарських операцій в обліку видобутого, прийнятого до оплати та реалізованого вугілля, допущені та прийняті неефективні управлінські рішення протягом 2018-2020 років в частині цінової політики реалізованої вугільної продукції, незаконні витрати на оплату праці, неконтрольованість процесів придбання, списання та збереження товарно-матеріальних цінностей”, — інформує він.

Як наслідок, утворилася заборгованість з заробітної плати. Оскільки єдиним джерелом доходу підприємства є кошти, отримані від реалізації товарної вугільної продукції, пояснив нардеп.

Камельчук розповів, що збитки “Надії” за результатами фінансово-господарської діяльності сягнули 93 млн грн: 7 млн грн — у 2018 році, 67 млн грн — у 2019 році та 19 млн грн — у І кварталі 2020 року.

Водночас 86 млн грн становлять витрати, спричинені порушенням законодавства, зокрема:

• незаконні витрати на оплату праці — 48 мільйонів грн через приписки об’ємів видобутого вугілля;
• недоотримано доходи — 36 мільйонів грн внаслідок реалізації вугільної продукції за заниженою ціною;
• втрачено активи — 2 мільйона грн.

“Через неспроможність керівників Шахти Пугач М.П., Благута Ю.С., забезпечити стабільну роботу вугледобувного підприємства та нормалізувати ситуацію в трудовому колективі, починаючи з червня 2020 року працівники Товариства періодично зупиняли роботи з видобутку, страйкували та виїжджали до Києва із зверненнями до Кабінету Міністрів та Президента”, — нагадує Камельчук.

Факти численних порушень вимог законодавства колишніми керівниками “Надії” були встановлені під час позапланового внутрішнього аудиту за період з 1 січня 2018-го по завершений період 2020 року. Аудит провели за дорученням міністра енергетики, а отримані дані лягли в основу звернення до правоохоронних органів, інформує Камельчук.

“Надія” перебуває на додатковому контролі Міненерго з липня 2020 року.

“Зупинені незаконні нарахування оплати праці, встановлено контроль процесів придбання, списання та збереження товарно-матеріальних цінностей, впорядковано та оптимізовано реалізацію вугільної продукції”, — інформує Камельчук, додаючи, що завдяки комплексу управлінських рішень заборгованість із заробітної плати станом на кінець серпня вдалося зменшити на 4 млн грн.

«Термінал» писав, представники профільного департаменту Міністерства енергетики провели детальний фінансовий аудит ПрАТ «Шахта «Надія».

При запропонованій НКРЕКП ставці на старі активи 3% буде зірвано програму приватизації держпакетів обленерго.

Таку думку висловила народний депутат Людмила Буймістер на засіданні НКРЕКП.

26.08.2020 державним Регулятором НКРЕКП була ухвалена Методика стимулюючого тарифоутворення з поділом активів компанії на «стару» базу зі ставкою прибутковості в 3% і «нову» базу зі ставкою прибутковості в 16,74%. Народний депутат Людмила Буймістер висловила сумніви, що такий підхід буде сприяти приватизації.

«З такою ставкою 3% на старі активи ми отримаємо негативний грошовий потік. Це означає, що і Програма приватизації, яка сьогодні у є Фонду державного майна, буде де-факто знецінена, тому що я прекрасно розумію, що якщо методологія показує негативний грошовий потік, то ми не отримаємо того ефекту від приватизації. У нас закладаються з року в рік надходження від приватизації в бюджет нашої країни, але з такою методологією ми не отримаємо того ефекту, якого ми хочемо досягти», — зазначила Людмила Буймістер.

Буймістер зазначає, що причина в негативному грошовому потоці, до якого призведуть такі ставки: «Я обрахувала модель із запропонованими трьома і п’ятнадцятьма відсотками 15,72% які сьогодні є в проекті постанови. Я бачу у себе негативний грошовий потік у багатьох обленерго в нинішніх умовах. І особливо цей негативний грошовий потік ми будемо спостерігати саме на державних обленерго, які знаходяться в значно гіршому грошовому стані, ніж деякі інші обленерго в нашій країні».

Лицензии на добычу газа должны выдаваться коммерческим структурам на основе открытого международного конкурса.

Соответствующее мнение высказал  член парламентского комитета по вопросам топливно-энергетического комплекса Юрий Чижмарь, комментируя предложение Игоря Кононенко о необходимости приватизации сферы газодобычи, передает УНН.

«Дело в том, что государство не имеет на сегодня достаточно средств, чтобы вкладывать (в добычу газа, — ред.) и действительно это надо сделать (передать газодобычу в частные руки — ред.). Другой вопрос — то, кто как на это смотрит. Есть соответствующий законопроект в Верховной Раде, что те скважины, которые «Укргаздобыча» из-за отсутствия средств не может в ближайшее время использовать — она должна вернуть государству, и государство должно выставить их на конкурс», — отметил нардеп.

По словам Ю. Чижмаря, согласно упомянутому законопроекту, УГД имеет право работать по прямому контракту с коммерческой структурой. Он также добавил, что такое условие должно быть исключено из закона, чтобы исключить коррупционные риски. Политик убежден, что лицензии на добычу газа «должны быть выставлены на международный открытый конкурс».

«И любой инвестор, который предложит лучшие условия добычи газа на украинской территории, должен иметь право получить эту лицензию. А не по прямому контракту между директором УГД и украинской компанией, иначе это будет то же, что и при Януковиче. Я думаю, редакция нового закона должна быть очень четкая и простая: если УГД не может, а она действительно не имеет достаточных финансовых возможностей — пусть определит, что она в ближайшей время будет разрабатывать, на что у нее будут ресурсы, а другие, которые являются далекой перспективой — отдать сразу в частные руки и пусть добывают, платят налоги, уменьшают закупку газа из-за рубежа, потому что это у нас покупается за валюту и давит на наш курс, ну и так далее», — подытожил депутат.

Напомним, ранее первый заместитель председателя фракции БПП Игорь Кононенко заявил, что сфера газодобычи в Украине, несмотря на прибыльность, является очень рискованной. По словам нардепа, в ситуации, которая сложилась с бюджетом и экономикой, такие риски на себя должно брать не государство, а частные компании.