Європейська енергетична інфраструктура стала такою ж вразливою, як і оборона континенту. Після серії атак, диверсій і кібератак галузеві лідери закликають розглядати енергобезпеку з тією ж терміновістю, що й військову безпеку. За даними індустрії, лише з 2022 року зафіксовано 23 кібератаки на енергосектор Європи, а у 2024 році щонайменше 11 атак пошкодили критичну інфраструктуру. Водночас 70–80% ринку інверторів у Європі контролюють китайські виробники, що породжує додаткові кіберризики.

Енергетика та оборона: нова реальність для Європи

Під час Мюнхенської безпекової конференції керівники енергетичних компаній заявили: енергетичну безпеку потрібно ставити в один ряд із обороною. Причина — системні атаки на енергетичну інфраструктуру України з боку росії, які оголили слабкі місця всієї Європи.

«Ми живемо в новій реальності зростаючих загроз. Це вимагає фундаментальної зміни мислення», — заявив президент Eurelectric Маркус Раурама.

За його словами, стратегії енергокомпаній мають включати:

• Підготовку до фізичних атак — диверсій, підпалів, пошкодження ліній електропередач;
• Захист від гібридних загроз — кібератак, інформаційних операцій, втручання в системи управління;
• Оперативне відновлення мереж після руйнувань.

Гібридні загрози — це поєднання військових, кібернетичних та інформаційних методів впливу, спрямованих на підрив стабільності без прямого оголошення війни.

Статистика атак: цифри, які змінюють підхід

Масштаб проблеми підтверджують конкретні дані галузі:

• З 2022 року — 23 кібератаки на енергетичний сектор Європи;
• У 2024 році — щонайменше 11 атак із фізичним пошкодженням критичної інфраструктури;
• На початку 2026 року — 45 000 домогосподарств у Берліні залишилися без електроенергії через пожежу на високовольтних лініях.

За оцінкою Eurelectric, інциденти зростають за масштабом і частотою, створюючи постійний тиск на операторів систем розподілу.

Інвертори — нова критична точка енергосистеми

У процесі переходу до чистої генерації ключову роль відіграють інвертори — пристрої, що перетворюють постійний струм із сонячних панелей, батарей або вітроустановок у змінний струм, придатний для мережі.

Без інверторів інтеграція відновлюваних джерел у мережу неможлива. Вони стають:

• технологічною основою «зеленої» енергетики;
• елементом стабільності енергосистеми;
• об’єктом потенційних кіберзагроз.

Водночас близько 70–80% європейського ринку інверторів контролюють китайські компанії, зокрема Huawei, Sungrow і Growatt. Європейські виробники конкурують лише за решту частки.

Через це у листопаді минулого року депутати ЄС закликали Європейську комісію обмежити доступ китайських виробників інверторів до енергетичної інфраструктури блоку через ризики кібербезпеки.

НАТО та ЄС: безпека енергетики — спільна відповідальність

Уперше в історії представники НАТО долучилися до засідання Ради міністрів енергетики ЄС у грудні минулого року. Основна тема — захист критичної інфраструктури, зокрема підводних кабелів і трубопроводів.

«Підтримувати контакт із міністрами енергетики критично важливо для забезпечення цілісності інфраструктури», — заявила заступниця генерального секретаря НАТО Радміла Шекерінська.

За даними дипломатичних джерел ЄС, на зустрічі наголошувалося на необхідності переходу до «більш воєнного мислення» в умовах війни росії проти України та посилення її зв’язків із Китаєм, Іраном і Північною Кореєю.

Висновок

Європа фактично визнає: енергетична інфраструктура — це частина оборонного щита. Зростання кількості атак, 70–80% залежності від імпортних інверторів та координація з НАТО свідчать про формування нової архітектури безпеки. Для України цей досвід є не теоретичним, а практичним — у реаліях війни питання енергетичної стійкості безпосередньо визначає економічну та оборонну спроможність держави.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Euronews

Рішення США щодо тарифів проти європейських союзників, перегрупування сил на Близькому Сході та активізація газових постачань до Європи формують нову реальність для світового енергетичного ринку. На цьому тлі зростає значення Арктики, диверсифікації джерел енергії та захисту критичної інфраструктури.

Геополітичні зсуви та енергетичний вимір

Світова енергетика входить у фазу прискорених змін, де політичні рішення безпосередньо впливають на ціни, логістику та безпеку постачання. Події останніх тижнів демонструють, що питання енергії дедалі тісніше переплітаються з безпекою та військовою присутністю.

Арктика та трансатлантична напруга

• США запроваджують тарифи проти восьми європейських країн, зокрема Німеччини, у відповідь на навчання НАТО в Гренландії.
• Тарифи стартують із 10% у лютому та зростають до 25% у червні, що підвищує витрати європейських експортерів.
• Президент США наголосив на вразливості Канади перед конкурентами США в Арктиці.
• Франція активувала антипримусовий інструмент ЄС, а Данія ініціювала консультації з союзниками НАТО щодо безпеки регіону.

Ці кроки означають фактичне перекладання фінансового тягаря оборони Арктики та розвитку інфраструктури на європейські столиці.

Близький Схід: контроль над ресурсами

• Уряд Сирії підписав угоду про припинення вогню з курдськими силами SDF, які підтримуються США.
• Мета угоди — інтеграція сил і повернення контролю над нафтовими, газовими та гідроенергетичними ресурсами східних провінцій.
• Ірак оголосив про повне виведення військ коаліції США з федеральної території, за винятком Курдистану.

Ці рішення змінюють баланс сил у регіоні та можуть вплинути на маршрути й обсяги постачання нафти.

Європа та диверсифікація газу

• Азербайджан розпочав експорт газу до Австрії та Німеччини через трубопровід TAP.
• Це посилює диверсифікацію джерел для Європи та зменшує залежність від окремих постачальників.

Водночас очікується, що середня ціна WTI у 2026 році становитиме близько 52 доларів за барель, що відображає надлишок пропозиції та уповільнення попиту.

Глобальна економіка та енергоспоживання

• Економіка Китаю зросла лише на 4,5% у IV кварталі 2025 року.
• Роздрібні продажі — 0,9%, а народжуваність впала до 5,6 на 1 000 осіб.
• Споживання електроенергії вперше перевищило 10 трлн кВт·год.

Це свідчить про структурні зміни: економічне зростання сповільнюється, але енергетичне навантаження залишається високим.

Нові проєкти та зміна маршрутів

• Мозамбік запустив корпус Coral North FLNG із потужністю 3,6 млн тонн на рік до 2028 року.
• Японія готує до перезапуску АЕС Kashiwazaki-Kariwa через 15 років після Фукусіми.
• Гаяна оновила нафтове законодавство для залучення офшорних інвесторів за підтримки США.

Ринок нафти та нафтопродуктів

• Диверсифікація постачання стає критичною в умовах війни та ризиків блокади.
• Посилюється потреба у стратегічних запасах і сценаріях швидкого перерозподілу логістики.

Захист критичної інфраструктури

• Зростає роль військового захисту енергетичних об’єктів.
• Необхідні інвестиції в розосередження інфраструктури та страхування ризиків.

Ціноутворення

• Можливе коливання цін через зміну структури імпорту та логістичних витрат.
• Ключову роль відіграватимуть податкова політика та рівень конкуренції на внутрішньому ринку.

Таким чином, глобальні геополітичні рішення вже сьогодні формують умови, в яких Україні доведеться будувати енергетичну стійкість у найближчі роки.

Джерело: Terminal

За матеріалами: geopoliticsunplugged.substack.com

Президент США Дональд Трамп підтвердив продовження постачання американської зброї Україні через НАТО та оголосив про підготовку «значної заяви» щодо росії на понеділок. Водночас на тлі дипломатичних зусиль російська атака дроном у Харківській області призвела до жертв серед цивільного населення.

Заяви Трампа про постачання зброї і санкції

10 липня Трамп заявив, що США відправляють зброю до НАТО, яке повністю фінансує це постачання:

«Ми відправляємо зброю до НАТО, і НАТО платить за цю зброю на 100 %. Зброя, яка виходить, надходить до НАТО, а потім НАТО передає її Україні», — сказав Трамп в інтерв’ю NBC.

Це прозвучало через тиждень після оголошення Пентагоном про тимчасове призупинення частини поставок через побоювання щодо скорочення власних запасів США. 8 липня Трамп фактично змінив підхід і пообіцяв відновити постачання оборонної зброї на тлі активізації наступу росії.

Президент США також висловив незадоволення діями президента росії путіна та повідомив про розгляд нових санкцій проти москви:

• Серед них — законопроєкт сенаторів Ліндсі Грема та Річарда Блументаля про запровадження санкцій і тарифів проти країн, що підтримують воєнні зусилля росії.
• Окремий акцент на обмеженнях для банківської системи росії.

Трамп підкреслив:

«Думаю, у понеділок у мене буде велика заява щодо росії».

Наслідки атаки дронами на Харківщині

На тлі заяв Трампа Україна зазнала нової атаки дронами: щонайменше одна людина загинула, ще 14 отримали поранення внаслідок удару по Харківській області. Пошкоджено зокрема й пологовий будинок у Харкові, повідомив голова обласної адміністрації Олег Синєгубов.

російська сторона традиційно не коментувала ці удари, натомість звинуватила Україну в атаці на Тульську область, де також загинула одна людина. Телеграм-канали припускали можливу спробу удару по заводу дронів «Кронштадт».

Зеленський про відновлення і союзників

Президент України Володимир Зеленський 9 липня виступив у Римі на конференції з відновлення України, закликавши союзників активніше використовувати заморожені російські активи для фінансування відбудови:

«Важливо, щоб Польща продовжувала залишатися ключовим логістичним і транзитним хабом для міжнародної допомоги Україні», — наголосив Зеленський, подякувавши прем’єру Польщі Дональду Туску за участь у конференції та долучення до Європейського Флагманського Фонду для відбудови України.

Американська дипломатія та санкційний тиск

10 липня держсекретар США Марко Рубіо під час зустрічі з головою МЗС росії Сергієм Лавровим у Малайзії підкреслив необхідність більшої гнучкості москви у переговорах:

«Нам потрібна дорожня карта для завершення цього конфлікту. Це була відверта розмова», — сказав Рубіо після зустрічі в Куала-Лумпурі на полях заходу АСЕАН.

Він пояснив, що адміністрація Трампа веде діалог із Сенатом щодо нового пакету санкцій. Рубіо спростував повідомлення про повне припинення американської військової допомоги Україні:

• Більшість допомоги ніколи не зупинялась.
• Вказав на гостру потребу України в системах Patriot, наявних у Європі, та закликав партнерів надати їх.
• Наголосив на серйозних втратах росії — близько 100 000 солдатів загиблими з січня, попри менші, але теж значні втрати України.

Джерело: Terminal

За матеріалами: oilprice.com RFE/RL, Reuters

Замовити тижневий звіт по ринку

Оперативна інформація по ринках пального

Тарифні обмеження США можуть призвести до перебоїв у постачанні критичних озброєнь в Україну. Оборонна промисловість Боснії стикається з викликами, що виникають через нові тарифи США. Можливе збільшення вартості виробництва для оборонних підрядників і затримки постачань. Перебої в постачанні можуть вплинути на глобальну оборонну стратегію.

Огляд ситуації в оборонній промисловості

Торгові війни США, включаючи тарифні обмеження, можуть серйозно порушити ланцюги постачання критичних озброєнь та боєприпасів для України, що може обмежити її військові операції. Один з важливих постачальників озброєнь — оборонна промисловість Боснії, яка стикається з проблемами через ці тарифи. Це може привести до підвищення вартості виробництва, затримок поставок і, в кінцевому підсумку, обмежити обсяги допомоги, що надходять до України.

«Після російської агресії проти України виникла велика потреба в артилерійському обладнанні, і боснійська оборонна промисловість завжди була відома високоякісними артилерійськими снарядами, вибухівкою та запалами», — зазначає боснійський військовий аналітик Антоніо Прленда.

Джерело: НТЦ Псіхєя
За матеріалами: oilprice.com

Енергетична безпека України є невід’ємною складовою безпеки Євроатлантичного регіону.

Цю ідею голова «Оператора ГТС України» Сергій Макогон пояснював партнерам України на засіданні Політичного комітету Альянсу з енергетичної безпеки в Брюсселі.

«Газ як зброя – це не гіпотетичний сценарій майбутнього, це геополітична стратегія конкретної країни у багаторічній гібридній війні. Проте Україна ніколи не була єдиною мішенню. Наслідки дій «Газпрому» вже відчули на собі і країни НАТО. Основні цілі агресора – послабити безпеку України, створити розкол у ЄС і підірвати засади трансатлантичного союзу», — написав він.

Макогон зазначив, що трансатлантична спільнота чітко давала зрозуміти, що вона не дозволить Росії застосовувати зброю проти України чи Європи. Задля цього необхідно звернути увагу на три моменти:
— жодних винятків на застосування норм Третього енергетичного пакету для «Північного потоку-2». Сила Європи випливає з верховенства права. ЄС буде захищений, якщо правила будуть застосовуватися до всіх маршрутів;
— гарантоване збереження фізичного транзиту газу через територію України обсягом не менше 45 млрд куб. м на рік;
— дотримання ринкових, а не геополітичних принципів діяльності – без штучного створення «вузьких місць», без необґрунтованого бронювання потужностей, з прозорим тарифоутворенням.
Ці кроки мають бути спільно підтримані всіма партнерами України, в частині допомоги в сфері енергетичної безпеки постачання газу.

Читайте в «Терміналі», Іспанія, Франція, Чехія, Греція та Румунія запропонували провести розслідування щодо функціонування європейського газового ринку в зв’язку з ростом цін на газ.

Сьогодні під час візиту Президента Литовської Республіки Гітанаса Наусєди в Україну в.о. Міністра енергетики України Юрій Вітренко підписав Технічну угоду, що передбачає приєднання Міненерго до Центру передового досвіду НАТО з енергетичної безпеки та його активностей.

Інформує Міненерго.

Підписантами Угоди також стали відповідальні за роботу в сфері енергобезпеки інституції Литви, Латвії, Естонії, Німеччини, Франції, Італії, Туреччини, Великобританії та Північної Ірландії, Сполучених Штатів Америки.

«Відтепер Україна матиме однаковий з державами-членами НАТО доступ до можливостей підтримки Альянсом процесів потенційного розвитку. Ми зможемо отримувати повну, своєчасну, якісну експертизу з різних аспектів енергетичної безпеки та залучати найкращий досвід країн-учасниць НАТО», – наголосив очільник Міненерго.

 Представники Міністерства братимуть участь у міжнародних проектах Центру. Також Міненерго має делегувати свого представника на засідання Наглядової ради Центру.

 Крім того, Україна та Литва закріпили домовленості про подальше співробітництво підписанням Спільної Декларації про створення робочої групи з посиленої стратегічної співпраці у сфері енергетики. Обидві держави мають спільне бачення щодо багатьох питань подальшого розвитку енергетики, зокрема через мінімізацію впливу з боку Російської Федерації на енергетичний сектор.

Раніше Термінал писав, що Міненерго не має наміру продовжувати дію обмеження ціни на газ для населення.

Делегация НАК «Нафтогаз Украины» выступила перед государствами-членами НАТО в рамках заседания Комиссии Украина-НАТО.

Об этом сообщает пресс-служба миссии Украины при НАТО.

«Энергетическая безопасность начинает занимать все более важное место в деятельности НАТО. Политика Украины, направленная на преодоление энергозависимости и диверсификации источников энергоснабжения, вызывает повышенное внимание со стороны союзников», — говорится в сообщении миссии.

Отмечается, что во время заседания Уполномоченный по работе с органами государственной власти НАК «Нафтогаз Украины» Вадим Гламаздин проинформировал НАТО об основных мероприятиях НАК «Нафтогаз Украины» в контексте укрепления роли Украины в обеспечении энергетической безопасности Европы, подготовки Украины к прохождению следующего осенне-зимнего отопительного сезона, финансирования и накопления достаточных запасов газа в подземных хранилищах.

Также предметом обсуждения стал проект по созданию устойчивого пути импорта сжиженного природного газа (LNG) из регазификационного терминала в Польше в Украину, согласно подписанному 31 августа во Варшаве Меморандума о трехстороннем сотрудничестве между Украиной, США и Польшей.

«Брифинг НАК «Нафтогаз Украины» способствовал получению союзниками детальной информации об энергетической безопасности на восточном фланге НАТО, согласно которой будет осуществляться дальнейшее планирование и корректировки политики Альянса в указанной сфере», — добавили в миссии.

Президент США Дональд Трамп заявил, что считает неприемлемым поток «трубопроводных долларов» в Россию.

Как сообщает «Интерфакс-Украина» Дональд Трамп в своем аккаунте в Twitter написал : «Миллиарды дополнительных долларов расходуются по моему требованию странами НАТО с момента моего визита в прошлом году, но этого недостаточно. США тратят слишком много. Границы Европы плохи. Поток долларов в Россию по трубопроводу неприемлем!»

Ранее в среду президент США раскритиковал энергетическое соглашение между Берлином и Москвой и заявил, что Россия контролирует Германию посредством энергетических ресурсов.

«Я полагаю, что Германия — это заложник России, потому что Германия получает так много энергии от России», — сказал Д.Трамп в среду во время рабочего завтрака с генеральным секретарем НАТО Йенсом Столтенбергом перед началом саммита альянса.

Канцлер ФРГ Ангела Меркель ответила на заявление президента США о том, что Германия «полностью контролируется Россией» в связи со строительством газопровода «Северный поток 2″.

«Я бы хотела добавить, что я сама испытала то, как часть Германии контролировалась Советским Союзом. И я очень рада, что сегодня мы объединенная и свободная Германия. И поэтому мы можем сказать, что мы можем проводить свою собственную независимую политику и принимать наши собственные решения», — сказала А.Меркель журналистам на саммите НАТО.

«Терминал» писал, «Американские санкции и слабеющий европейский консенсус делают строительство вызывающего споры трубопровода «Северный поток — 2″ еще мене вероятным, чем когда-либо ранее»,- уверен американский дипломат Джон Хербст.

Комиссия Украина – НАТО при участии главы НАК «Нафтогаз Украины» Андрея Коболева на заседании в понедельник 7 мая обсудили вопросы энергетической безопасности страны.

Об этом пишет «Энергореформа», ссылаясь на  пресс-службу НАК. Комиссия Украина – НАТО на уровне заместителей постоянных представителей при участии главы НАК «Нафтогаз Украины» Андрея Коболева обсудили вопросы энергетической безопасности страны. Доклад главы Нафтогаза был посвящен решениям Арбитражного института Торговой палаты Стокгольма и вопросам реализации проекта «Северный поток – 2″.
«Государства Альянса были единодушны в том, что энергетическая безопасность Украины является составляющей энергетической безопасности всего региона. Вопросы энергетической безопасности привлекают повышенное внимание, потому символическим является тот факт, что первой официальной встречей в новой штаб-квартире стала встреча с украинскими должностными лицами, посвященная вопросам обеспечения энергетической безопасности на евроатлантическом пространстве», — говорится в сообщении.
НАК «Нафтогаз Украины» объединяет крупнейшие нефтегазодобывающие предприятия страны. Он является монополистом по транзиту и хранению природного газа в подземных хранилищах, а также по транспортировке нефти трубопроводным транспортом по территории страны.

Как сообщал ранее «Терминал»,  «Северный поток-2» со скрипом приобретает материальные очертания.

19 квітня 2018 року у рамках візиту делегації на чолі з Віце-прем’єр-міністром України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванною Климпуш-Цинцадзе до Центру передового досвіду НАТО з питань енергетичної безпеки (м. Вільнюс, Литовська Республіка) – заступник Міністра енергетики та вугільної промисловості України з питань європейської інтеграції Наталія Бойко окреслила напрями реалізації політики енергетичної безпеки.

Про це повідомляє прес-служба Міненерговугілля.

Полковник Гінтарас Багдонас, Директор, та команда представників Центру презентували основні сфери діяльності Центру та його подальшого розвитку.

Сторони відзначили результати реалізації спільного проекту – Командно-штабних навчань з питань захисту критичної електроенергетичної інфраструктури, організованих у минулому році в Україні.

Проект висвітлив питання енергетичної безпеки та став майданчиком для відпрацювання навиків управління кризовими ситуаціями.

Під час зустрічі розгорнулася плідна бесіда та відзначено широкий спектр напрямів подальшої результативної співпраці між Центром передового досвіду НАТО з питань енергетичної безпеки і Україною.