США фактично заблокували експорт іранської нафти через Ормузьку протоку — один із ключових маршрутів світової торгівлі енергоносіями. За даними аналітичної компанії Kpler, із 13 квітня жоден танкер із іранською нафтою не зміг залишити протоку. В Ірані вже визнають: країна ризикує втратити можливість зберігати нафту через переповнення резервуарів, а фінансові втрати загрожують роботі НПЗ і всій економіці. Водночас США перейшли до жорсткіших дій — американський винищувач відкрив вогонь по іранському танкеру в Оманській затоці. Попри дипломатичні переговори через Пакистан, сторони залишаються далекими від компромісу.

Блокада Ірану переходить у фазу прямого економічного виснаження

Американська морська блокада Ірану почала створювати критичні проблеми для нафтового сектору країни, який є головним джерелом валютних надходжень для іранської економіки.

• Із 13 квітня 2026 року іранські нафтові танкери фактично не можуть залишати Ормузьку протоку.
• Експорт нафти майже зупинений, що позбавляє Тегеран основних доходів.
• Іран ризикує залишитися без вільних сховищ для нафти вже через 25–30 днів, якщо блокаду не буде скасовано.
• Проблеми торкнулися не лише експорту, а й імпорту інших товарів, що змушує Іран переорієнтовувати логістику через сусідні країни та каспійські порти.

Ормузька протока є критично важливою морською артерією між Перською та Оманською затоками. Через неї проходить значна частина світових постачань нафти та скрапленого газу.

«Морська блокада є значно серйознішою загрозою навіть за війну. Поточний глухий кут потрібно подолати, адже під загрозою опинилися експорт нашої нафти й енергоносіїв, а також доля наших НПЗ», — заявив експерт нафтового сектору Ірану та член енергетичного комітету Торговельної палати Ірану Хамід Хоссейні.

Що означає переповнення нафтових сховищ

Якщо Іран не зможе експортувати нафту, видобуток доведеться скорочувати. Для нафтової галузі це створює низку ризиків:

• зниження валютних доходів держави;
• дефіцит бюджету;
• ризики зупинки частини НПЗ;
• проблеми із внутрішнім ринком пального;
• посилення інфляції та економічної кризи.

Аналітики вважають, що стратегія Вашингтона спрямована на створення для Ірану жорсткого фінансового дедлайну через максимальне обмеження нафтових доходів.

США відкрили вогонь по іранському танкеру

Ситуація різко загострилася після інциденту в Оманській затоці 6 травня.

• Винищувач F/A-18 Super Hornet ВМС США, який вилетів з авіаносця USS Abraham Lincoln, обстріляв іранський танкер M/T Hasna.
• За версією Центрального командування США (CENTCOM), судно порушило умови морської блокади.
• Американські військові заявили, що екіпаж танкера не реагував на попередження.
• Після цього літак випустив кілька снарядів із 20-мм гармати по рульовій системі судна.
• У США стверджують, що танкер був «знешкоджений» і не продовжив рух до іранського порту.

CENTCOM — це Центральне командування Збройних сил США, яке відповідає за військові операції на Близькому Сході.

Фактично це означає перехід від економічного тиску до прямого силового контролю морської логістики Ірану.

Переговори тривають, але компромісу поки немає

Паралельно тривають непрямі переговори між США та Іраном за посередництва Пакистану.

• Сторони нібито обговорюють 14-пунктовий меморандум.
• Документ має стати основою для місячного переговорного процесу щодо завершення конфлікту.
• Водночас Іран заявляє, що ще не передав офіційної відповіді США.
• Тегеран називає частину американських вимог «неприйнятними» та «нереалістичними».

Іран наполягає, що переговори мають стосуватися:

• припинення війни;
• зняття морської блокади;
• відновлення судноплавства через Ормузьку протоку.

Водночас питання ядерної програми Іран називає неприйнятним для торгу.

«Єдиним життєздатним рішенням у районі Ормузької протоки є постійне припинення війни, скасування морської блокади та відновлення нормального судноплавства», — заявило представництво Ірану в ООН.

Китай вимагає відновлення роботи Ормузької протоки

Під час візиту міністра закордонних справ Ірану Аббаса Арагчі до Пекіна Китай відкрито виступив за якнайшвидше відкриття Ормузької протоки.

• Міністр закордонних справ Китаю Ван Ї закликав до всеосяжного припинення вогню.
• Пекін наголосив на необхідності відновлення «нормального та безпечного проходу» суден.
• Китай також підтримав позицію Ірану щодо права на мирну ядерну програму.

Позиція Китаю має економічне підґрунтя, адже саме китайський ринок був одним із головних споживачів іранської нафти.

Ізраїль готується до нового етапу ескалації

Попри дипломатичні сигнали, Ізраїль готується до можливого продовження бойових дій.

• Ізраїльські військові заявляють про готовність до нових ударів по Ірану.
• Начальник Генштабу Армії оборони Ізраїлю Еяль Замір повідомив про наявність «численних цілей» на території Ірану.
• Іран, своєю чергою, заявив, що його «палець перебуває на спусковому гачку».

Додаткову невизначеність створюють суперечливі заяви адміністрації президента США Дональда Трампа.

• Держсекретар Марко Рубіо оголосив про завершення операції Epic Fury.
• Натомість Вашингтон нібито переходить до нового етапу — Project Freedom, спрямованого на відкриття Ормузької протоки.
• Сам Трамп заявив, що говорити про мирну угоду «ще зарано»..

Джерело: Terminal
За матеріалами: OilPrice

TotalEnergies завантажила НПЗ Gonfreville на 100%, щоб підтримати внутрішній ринок Франції дизелем і авіаційним пальним на тлі перебоїв у глобальній логістиці нафти й нафтопродуктів.

Франція посилює внутрішню переробку

• НПЗ Gonfreville поблизу Гавра працює на повній потужності.
• Підприємство переробляє близько 250 тис. барелів сирої нафти на добу.
• Мета — забезпечити французький ринок дизелем і авіаційним пальним та зменшити залежність від нестабільних морських маршрутів.

Причина: ризики для світової логістики

• За даними компанії, рішення пов’язане зі складністю забезпечення імпортних нафтопродуктів через блокування Ормузької протоки.
• Додатковий ризик створює перенаправлення танкерів в обхід Суецького каналу.
• Маршрут навколо мису Доброї Надії додає тисячі миль і кілька тижнів до графіків доставки.

Акцент на середні дистиляти

• TotalEnergies концентрується на виробництві дизелю та авіаційного пального.
• Саме ці продукти критично важливі для логістики та авіації, які особливо чутливі до цінових стрибків і перебоїв постачання.
• Повне завантаження НПЗ має створити буфер у національних запасах, якщо міжнародні умови погіршаться.

Висновки для ринку

• Франція переходить до захисної моделі паливного забезпечення: пріоритет отримує внутрішня переробка, а не імпорт готових нафтопродуктів.
• Європейський ринок пального залишається вразливим, оскільки морська логістика напряму впливає на доступність дизелю й авіаційного пального.
• Gonfreville стає елементом промислової стійкості Франції, адже його робота на 100% має стримати ризики дефіциту та цінового тиску для споживачів.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Euronews

Шведтський нафтопереробний завод, який забезпечує 90% потреб Берліна у нафтопродуктах, стикається не стільки з ризиками постачання сировини, скільки з управлінською та юридичною невизначеністю. Попри часткове заміщення російської нафти казахстанською та морськими постачаннями, недоінвестованість і неврегульована структура власності стримують ефективність роботи підприємства, створюючи довгострокові ризики для ринку дизелю та нафтопродуктів.

Значення НПЗ для ринку нафтопродуктів

• НПЗ Шведт забезпечує 90% потреб Берліна у нафтопродуктах, що робить його критичним елементом регіонального ринку.
• Підприємство розташоване за 140 км від столиці і історично працювало на російській нафті Urals.
• Зміна джерел постачання після 2022 року не супроводжувалась повною трансформацією бізнес-моделі.

Трансформація постачання нафти

• Після початку війни в Україні Німеччина відмовилась від переробки російської нафти.
• У грудні 2022 року укладено угоду з Казахстаном щодо постачання через той самий трубопровід.
• 1,2 млн тонн на рік казахстанської нафти становлять менше 20% переробки НПЗ, що обмежує її вплив на загальний баланс.
• Додатково використовується сировина з портів Росток і Гданськ.

Короткострокові ризики постачання

• Переривання транзиту через рф створює ризики, але їх вплив обмежений:
• частка казахстанської нафти є відносно невеликою у загальному балансі.
• Існує ймовірність, що перебої пов’язані з ураженням російської інфраструктури, а не політичними рішеннями.
• Короткостроковий вплив на споживачів обмежений, зокрема для транспорту і логістики.

Ключова проблема — структура власності

• НПЗ перебуває у стані часткової націоналізації з 2022 року, але не завершеної.
• 54% належать Rosneft, 37,5% — Shell, понад 8% — ENI.
• Shell намагається вийти з активу, але покупці уникають угоди через юридичну невизначеність.
• Rosneft не продає частку, заявляючи про порушення прав власності.

Інвестиційний дефіцит і технологічні обмеження

• НПЗ потребує значних інвестицій для адаптації до нових типів нафти.
• Уряд Німеччини пообіцяв щонайменше 400 млн євро, але план ще не погоджений ЄС.
• Завантаження потужностей становить лише 80%, що свідчить про недовикористання активу.
• Без модернізації ефективність буде знижуватися через невідповідність сировини технологіям.

Системні ризики для ринку нафтопродуктів

• Контроль над постачанням без контролю над власністю є нестійкою моделлю.
• Відсутність інвестицій призводить до структурного скорочення виробництва.
• Юридична невизначеність блокує залучення приватного капіталу.
• Це формує ризик довгострокової нестабільності постачання дизелю у регіоні.

Можливі сценарії розвитку

• Німеччина може піти на повну експропріацію активів Rosneft.
• Продаж частки ускладнений, оскільки компанія перебуває під санкціями США.
• Навіть у разі продажу кошти не зможуть бути отримані російською стороною, що переносить конфлікт у міждержавну площину.
• Водночас це дозволить розблокувати операційну діяльність НПЗ і відновити інвестиційний цикл.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

Стабільність роботи нафтопереробки виходить на перший план у всьому європейському паливному контурі

Останні рішення і сигнали з Брюсселя та Парижа показують, що ринок входить у фазу, коли будь-який додатковий збій у виробництві або логістиці вже не сприймається як локальна проблема окремої країни чи компанії. Йдеться про системну реакцію на ризик затяжного порушення міжнародної торгівлі енергоносіями після фактичного зупинення нормального судноплавства через Ормузьку протоку.

Що саме зафіксували Єврокомісія та IEA

• 31 березня 2026 року Європейська комісія закликала країни ЄС завчасно і скоординовано готуватися до забезпечення постачання нафти та нафтопродуктів.
• ЄС наголосив, що країни-члени вже мають обов’язок підтримувати нафтові запаси та мати плани дій на випадок перебоїв із постачанням.
• Європейські країни забезпечують приблизно 20% від вивільнення понад 400 млн барелів аварійних нафтових запасів, скоординованого IEA.
• 11 березня 2026 року 32 країни-члени IEA одностайно погодили найбільше в історії агентства вивільнення запасів — 400 млн барелів.
• IEA уточнює, що її країни-члени загалом мають понад 1,2 млрд барелів аварійних запасів, а ще 600 млн барелів становлять промислові запаси, що зберігаються за урядовими зобов’язаннями.
• Через Ормузьку протоку у 2025 році проходило в середньому 20 млн барелів на добу сирої нафти і нафтопродуктів, або близько 25% світової морської торгівлі нафтою.
• За оцінкою IEA, після початку конфлікту експорт сирої нафти і нафтопродуктів через Ормузьку протоку впав до рівня менше 10% від доконфліктних обсягів.
• IEA прямо зазначає, що ціни на нафту вже перевищили 100 дол./бар., а ще сильніше подорожчали нафтопродукти, передусім дизель, авіаційне пальне і скраплений нафтовий газ.

Саме ця сукупність цифр пояснює жорсткість нинішньої риторики Єврокомісії. Коли ринок втрачає настільки великий обсяг транзиту через ключову протоку, будь-який плановий простій переробки в Європі починає впливати не лише на комерційну економіку окремого заводу, а на загальну доступність ресурсу.

Чому акцент зроблено саме на стабільній роботі НПЗ

Найважливіша теза Єврокомісії звучить дуже предметно: щоб зберегти доступність нафтопродуктів на ринку ЄС, усі неаварійні ремонти нафтопереробних заводів, НПЗ, мають бути відтерміновані. Це означає, що в нинішніх умовах пріоритетом стає максимальне збереження виробничої готовності переробки.

• Країнам ЄС рекомендовано не запроваджувати заходів, які можуть збільшувати споживання пального.
• Окремо наголошено на потребі не обмежувати вільний рух нафтопродуктів у межах внутрішнього ринку ЄС.
• Так само державам запропоновано не створювати стимулів, які демотивують випуск на НПЗ.
• Додатково Єврокомісія вказує на потенціал збільшення використання біопалива як способу частково замістити викопні нафтопродукти і знизити тиск на ринок.

Для ринку пального це дуже чіткий сигнал. У період, коли логістичні маршрути вже працюють із ризиками, саме стабільна переробка стає першою лінією захисту від дефіциту і від нових цінових стрибків. Простими словами: якщо нафта дорожчає, а доставка ускладнюється, то зупинки НПЗ через неаварійні роботи роблять проблему ще глибшою.

«Безпека постачання в Європейському Союзі залишається гарантованою. Але ми маємо бути готові до потенційно тривалого порушення міжнародної торгівлі енергоносіями. Саме тому діяти треба вже зараз і діяти разом». — Дан Єргенсен, єврокомісар з питань енергетики та житла

Що додає IEA до цієї картини

Міжнародне енергетичне агентство підкреслює: навіть рекордне вивільнення стратегічних запасів не здатне повністю компенсувати масштаб нинішнього збою. Саме тому агентство паралельно просуває заходи зі стримування попиту.

• IEA називає поточну кризу найбільшим збоєм постачання в історії світового нафтового ринку.
• Агентство наголошує, що лише заходів з боку пропозиції недостатньо для повного пом’якшення наслідків.
• У своєму аналізі Sheltering From Oil Shocks, оприлюдненому 20 березня 2026 року, IEA деталізує 10 заходів, які можна швидко застосувати для зменшення тиску на споживачів.
• Особлива увага приділяється транспорту, який формує близько 45% світового попиту на нафту.
• Серед кроків — дистанційна робота там, де це можливо, зниження швидкості на автомагістралях щонайменше на 10 км/год, підтримка громадського транспорту, ефективніше керування вантажними перевезеннями, скорочення непотрібних авіаперельотів і тимчасові заходи з енергоефективності у промисловості.

Тут важливо інше. IEA фактично говорить ринку: сподіватися лише на додаткові барелі не можна. Якщо збій великий, то паралельно доведеться зменшувати споживання там, де це можливо, і берегти ресурс для найважливіших секторів.

«Війна на Близькому Сході створює масштабну енергетичну кризу, включно з найбільшим порушенням постачання в історії світового нафтового ринку. Якщо швидкого врегулювання не буде, наслідки для енергетичних ринків і економік лише посилюватимуться». — Фатіх Біроль, виконавчий директор IEA

Що це означає для ринку пального України

Для України в цьому сигналі з Брюсселя та від IEA важливі одразу кілька речей. По-перше, центр ваги зміщується з простого спостереження за нафтовими котируваннями на ширше питання фізичної наявності продукту.

По-друге, стабільність переробки стає не менш важливою, ніж самі обсяги запасів. Актуальним постає питання відновлення роботи українських НПЗ для переробки власної нафти й назового конденсату із урахуванням захисту від ворожіх ударів.

По-третє, ринок входить у фазу, коли плановий ремонт НПЗ без критичної потреби сприймається як небажане скорочення доступної пропозиції.

• Перший висновок: відтермінування неаварійних ремонтів означає, що пріоритетом є максимальне збереження випуску бензину, дизеля й інших нафтопродуктів у момент, коли світовий ринок уже втратив частину нормальної логістики.
• Другий висновок: вільний рух нафтопродуктів і координація між державами розглядаються як елемент ринкової стійкості, а не як суто бюрократична процедура.
• Третій висновок: IEA прямо показує, що резерви дають час, але не скасовують потреби керувати попитом і берегти ресурс для критично важливого споживання.
• Четвертий висновок: у нинішніх умовах будь-яка додаткова втрата переробних потужностей або логістичні обмеження працюють в один бік — посилюють ціновий тиск на бензин і дизель.

Тому головний меседж для ринку пального України зараз виглядає так: у період великого зовнішнього шоку перемагає не той, хто просто має формальний запас, а той, хто здатний тримати безперервну роботу всієї системи — від запасів і координації до переробки, логістики і дисципліни ремонтів. Саме тому акцент Єврокомісії на стабільній роботі НПЗ і перенесенні неаварійних ремонтів є не технічною деталлю, а ключовим антикризовим орієнтиром для всього паливного ринку.

Джерело: Terminal

За матеріалами: European Commission — Commission calls on EU countries to coordinate measures to ensure oil security of supply amid Middle East energy disruption; IEA — Member countries to carry out largest ever oil stock release amid market disruptions from Middle East conflict; IEA — Sheltering From Oil Shocks

Світовий енергоринок, за оцінками учасників ефіру «Говорить Київ. Економіка», опинився під тиском через ризики для Ормузької протоки — ключового маршруту експорту нафти й зрідженого природного газу з країн Перської затоки. У розмові з директором енергетичних програм Центру Разумкова Володимиром Омельченком йшлося про те, що через протоку в нормальних умовах проходить близько 20 млн барелів нафти на добу, або майже п’ята частина світового споживання. Для України головний наслідок, за логікою співрозмовників, полягає не лише у подорожчанні імпортного ресурсу, а й у внутрішніх ризиках ринку — маржі мереж, слабкій конкуренції та затримці між зовнішнім шоком і фактичним надходженням дорогого пального на АЗС.

Що показала розмова про глобальну нафтову кризу і український ринок пального

Чому Ормузька протока має настільки велике значення

• Ормузька протока — це вузький вихід із Перської затоки, через який проходять основні морські потоки нафти й частина торгівлі зрідженим природним газом.
• За словами Володимира Омельченка, її ширина становить приблизно 20–25 кілометрів, а в нормальних умовах через неї проходить близько 60 танкерів на добу.
• Експерт наголошує, що через цей маршрут рухається близько 20% світової нафти. Якщо світ споживає 103–104 млн барелів на добу, то втрата до 18–20 млн барелів є критичною для глобальної економіки.
• Окремо підкреслюється значення постачання зрідженого природного газу, насамперед із Катару, одного з найбільших виробників цього ресурсу у світі.

«Через протоку проходить близько 20 мільйонів барелів на добу… це для економіки критично, світової економіки», — Володимир Омельченко.

Чи є альтернатива Ормузькій протоці

• Повноцінної заміни, за оцінкою співрозмовників, немає.
• Частковою альтернативою названо нафтопровід East-West Pipeline у Саудівській Аравії, який може транспортувати нафту до порту Янбу на Червоному морі.
• Озвучена потужність цього маршруту — до 7 млн барелів на добу, тобто він здатен перекрити лише частину потенційних втрат.
• Далі ресурс можна спрямовувати через Суецький канал, однак це лише часткове рішення і не для всіх країн затоки.
• Ідею будівництва окремого каналу в обхід Ормузької протоки учасники розмови вважають економічно сумнівною: попередні оцінки сягали до 100 млрд доларів, а реалізація була б складною через гірську місцевість і тривалі строки.

Чому інші виробники не здатні швидко замістити дефіцит

• На думку експерта, США не можуть швидко замістити навіть пів мільйона барелів на добу, не кажучи вже про втрату в десятки мільйонів барелів.
• Саудівська Аравія названа єдиною країною, яка теоретично могла б оперативно додати 3–4 млн барелів на добу, але й вона залежить від логістики регіону.
• Венесуела, попри великі запаси, не може швидко наростити видобуток через санкції, технологічні обмеження, специфіку надважкої нафти й потребу в дорогих інвестиціях.
• Гаяна, Бразилія, країни Африки та інші виробники, за оцінкою співрозмовника, також не здатні за кілька місяців радикально змінити баланс ринку.
• Норвегія, як прозвучало в ефірі, працює майже на межі своїх можливостей і може додати лише близько 200–300 тис. барелів на добу.
• Щодо росії, в інтерв’ю прозвучала оцінка, що її видобуток перебуває біля межі — приблизно 9,5–10 млн барелів на добу, а більшість родовищ є виснаженими.

Як війна і спекуляції штовхають нафту вгору

• Учасники розмови пояснюють, що на біржах лише близько 5% операцій стосуються фізичної нафти, тоді як близько 95% — це деривативи, тобто фінансові інструменти, прив’язані до очікуваної ціни ресурсу.
• Це означає, що на ринку працює не лише фізичний дефіцит, а й спекулятивний чинник: трейдери реагують на новини, посилюючи рух котирувань угору.
• У розмові прозвучала орієнтирна ціна 105 доларів за барель з припущенням, що за ескалації вона може піднятися вище. Водночас сам експерт наголосив, що точне прогнозування нафтових цін є вкрай невдячною справою.
• Додатково зазначено, що в часи кризи інвестори традиційно переходять у долар як у більш стабільний актив, а зростання нафтових цін підтримує попит на американську валюту.

Що це означає для України вже зараз

• За словами учасників ефіру, після початку загострення українські АЗС вже наступного робочого дня підняли ціни на 3–4 грн за літр.
• Володимир Омельченко поставив під сумнів настільки швидку реакцію саме з боку фізичного імпорту, оскільки новий дорогий ресурс за один день не може бути законтрактований, доставлений з Європи і розвезений по всій країні.
• Звідси робиться висновок, що на українському ринку одночасно діють два чинники:
  • зовнішній — дорожчає нафта й нафтопродукти на світовому ринку;
  • внутрішній — мережі АЗС і трейдери закладають у роздрібну ціну майбутні ризики та додаткову маржу.
• Експерт вказує, що лаг між геополітичною подією і появою на українських АЗС партій, законтрактованих уже за новими цінами, становить приблизно 21–27 діб.

«Ціни злітають вверх, а падають як черепаха», — так Володимир Омельченко описав реакцію паливного ринку на кризу.

Чому в Україні підозрюють антиконкурентну поведінку

• У розмові прямо згадується розслідування Антимонопольного комітету щодо імпортерів і мереж автозаправних станцій.
• Експерт називає український ринок недосконалим і говорить про ознаки олігополії — ситуації, коли кілька великих гравців фактично визначають правила для всіх інших.
• Як аргумент наводиться висока кореляція зміни цін між основними мережами — на рівні 0,9 і більше, тобто майже синхронне підвищення й зниження.
• Це подається як ознака можливої антиконкурентної поведінки, коли ринок реагує не лише на об’єктивну собівартість, а й на узгоджені або дуже схожі комерційні практики.

Звідки Україна бере пальне і чому залежність від імпорту лишається критичною

• У розмові названо основних партнерів України з постачання нафтопродуктів: Греція, Румунія, Литва, Польща, а також, імовірно, Болгарія і частково Угорщина.
• Проблема полягає в тому, що Україна значною мірою втратила власні потужності з переробки, оскільки рф зруйнувала нафтопереробні заводи та частину нафтобаз.
• Через це країна змушена покладатися на імпорт готового продукту, а це підвищує чутливість до світових шоків, логістичних ризиків і коливань цін у Європі.

Який вихід для України бачить експерт

• Володимир Омельченко вважає, що Україні потрібно не лише чекати завершення війни, а й уже зараз думати про відновлення та розвиток власної переробки.
• Окремий акцент зроблено на міні-НПЗ — невеликих нафтопереробних заводах, які можна швидше запускати або будувати, ніж великі комплекси.
• У розмові прозвучала думка, що на час війни допустимим могло б бути тимчасове пом’якшення екологічних стандартів пального — наприклад, перехід від Євро-5 до нижчих стандартів для військових і частини кризового споживання.
• Аргумент простий: це дозволило б зберігати додану вартість в Україні, не вивозити сировину на переробку за кордон, зменшити логістичні ризики й швидше забезпечувати внутрішній ринок.

Що прозвучало про український видобуток нафти

• За словами експерта, у 1991–2002 роках Україна видобувала близько 5 млн тонн нафти, а нині — близько 1,5 млн тонн.
• В інтерв’ю пролунала оцінка, що за наявності своєчасних інвестицій та нормальних умов Україна могла б покривати власною нафтою і переробкою до 40–50% внутрішніх потреб.
• Серед ключових регіонів видобутку названо Полтавську, Сумську, Чернігівську області та Дніпровсько-Донецьку западину.
• Щодо Львівщини, експерт зауважив, що це переважно старі, значною мірою виснажені родовища.

Що з цього випливає для України під час широкомасштабної війни

• Диверсифікація джерел постачання залишається критично важливою, оскільки залежність від кількох зовнішніх маршрутів робить Україну особливо вразливою до глобальних шоків.
• Логістична стійкість набуває не меншого значення, ніж сама ціна ресурсу: затримки, ризики атак, зруйновані бази й потреба у довгому плечі доставки збільшують кінцеву вартість пального.
• Захист критичної інфраструктури прямо пов’язаний з енергетичною безпекою, адже знищення НПЗ, резервуарів і баз зберігання штовхає країну в бік ще більшої імпортної залежності.
• Регуляторні рішення під час війни, за логікою інтерв’ю, мають бути гнучкішими: від стимулів для запуску міні-НПЗ до швидших рішень щодо розосередження потужностей.
• Ціноутворення на українському ринку залежить не лише від світових котирувань, а й від структури внутрішньої конкуренції, маржі мереж та швидкості реакції держави на можливі антиконкурентні практики.

Джерело: Terminal
За матеріалами: «Говорить Київ. Економіка»

Ринок бензину у 2025 році завершився «несезонною» силою цін і маржі наприкінці року, але драйвери виявилися нестандартними: ключову роль зіграли збої та цінова політика нігерійського меганпз Dangote, санкційні ризики й перебої нафтопереробки, а також зростання електрифікації транспорту. У 2026 році аналітики Argus очікують збільшення пропозиції з боку нових/модернізованих потужностей і подальшого переформатування традиційних маршрутів постачання — із ризиком додаткової «раціоналізації» (закриття) частини старих європейських НПЗ.

Глобальний бензиновий ринок: підсумки 2025 і головні драйвери 2026

1) 2025-й: чому бензин “посилився” наприкінці року

• Нігерія стала центром волатильності для Атлантичного басейну через роботу меганпз Dangote (паспортна потужність 650 тис. бар./добу).
• У першому півріччі 2025 року:
  • прибутковість переробки бензину (non-oxy crack — маржа бензину відносно Brent) була нижчою, ніж роком раніше;
  • запаси бензину в хабі ARA (Амстердам–Роттердам–Антверпен) були вищими р/р;
  • імпорт бензину до Нігерії знижувався, бо Dangote нарощував випуск.
• У серпні–вересні з’явилися повідомлення про ремонт на RFCC (установки каталітичного крекінгу, які дають високий вихід бензину) — це стало одним із тригерів зміни тренду.
• Восени імпорт Нігерії почав зростати, а у жовтні–листопаді попит «підстрибнув» через побоювання імпортерів щодо можливого запровадження 15% мита на імпорт бензину та дизелю.
• На цьому тлі non-oxy crack досяг 26-місячного максимуму — $28,50/бар. проти front-month ICE Brent (середина листопада).
• У грудні маржа різко ослабла: Dangote суттєво знизив ціни на бензин, зробивши європейські барелі неконкурентними.

2) Азія у 2025-му: як санкційні ризики і збої “перекинули” напруженість між регіонами

• Перший квартал 2025 року в Азії характеризувався надлишком пропозиції та контанго, на тлі активних переробних прогонів у Кореї, Японії та на Близькому Сході.
• У другій половині року з’явився дефіцитний ухил:
  • «креки» бензину в Азії піднімалися до 2–3-річних максимумів;
  • ринок отримав премію за ризик через санкційні новини (згадувалися Rosneft і Lukoil) та перебої нафтопереробки, пов’язані з ушкодженнями інфраструктури;
  • важливою була й роль російської нафтової сировини для блендингу: значна частина російської нафтової фракції (нафта/нафта-розчинник, “naphtha”) іде на схід та використовується для домішок у бензин.
• Індонезія (найбільший покупець бензину в регіоні) стала «дикою картою»:
  • у травні лунали заяви про намір зупинити імпорт із Сингапуру і перейти на прямі закупівлі у виробників Близького Сходу та США;
  • на тлі невизначеності окремі приватні імпортери мали проблеми з квотами, що спричиняло дефіцити на АЗС у Джакарті;
  • наприкінці року відбувся сплеск спотових закупівель державної Pertamina — невдало за часом, бо паралельно частина вторинних установок у регіоні простоювала (зокрема в Тайвані).

3) Попит: електромобілі, ефективність авто і “етанольні” правила

• Китай — головний рушій структурного падіння попиту на бензин через електрифікацію:
  • у 2025 році понад 30% продажів авто в Китаї припало на електромобілі;
  • ще близько 20% — на plug-in гібриди;
  • в окремі місяці понад 50% продажів становили new energy vehicles (NEV) замість авто на бензині.
• Один із факторів — низька вартість електроенергії, через що навіть plug-in гібриди часто експлуатують переважно як EV, додатково тиснучи на бензиновий попит.
• Поза Китаєм електрифікація зростає повільніше; в Азійсько-Тихоокеанському регіоні попит на бензин поки що підтримує Індія завдяки економічному зростанню та розширенню автопарку.
• Етанольні мандати:
  • в Індонезії обговорювали можливий мандат E10, який потенційно зменшив би залежність від імпорту та змінив би торговельні потоки, але остаточних рішень не оголошували;
  • в Індії націлюються на E20, що може вивільняти додаткові обсяги бензину для експорту (за логікою балансу “більше домішок — менше чистого бензину потрібно всередині”).
• США: у 2025 році фіксували річне падіння попиту на бензин; серед драйверів — підвищення паливної ефективності авто. Також у вересні згадувалося скасування податкової субсидії для купівлі EV, після чого проникнення EV у продажах у IV кварталі знизилося приблизно до 10%.

4) Пропозиція та “меганпз”: Dangote, Dos Bocas і нові потужності в Азії

• Dangote змінює правила гри для Європи:
  • до запуску/розгортання Dangote Західна Африка забирала приблизно кожен п’ятий барель європейського бензину на експорт;
  • у 2025 році Нігерія імпортувала з Європи лише 130 тис. бар./добу проти піку 340 тис. бар./добу у 2022 році;
  • падіння імпорту посилилося після згортання держсубсидії на бензин у 2023 році.
• Вражаючий сигнал ринку: Dangote (країна-імпортер бензину історично) у 2025 році знаходив можливості експортувати бензин навіть до США — як приклад глобальної “розбалансованості” маршрутів і арбітражів.
• Європейські НПЗ під тиском: джерела вказують, що підприємства з високою залежністю від експорту до Західної Африки можуть втрачати маржинальність, якщо не переорієнтуються на інші ринки.
• Приклад адаптації: Phillips 66 планує проєкт підвищення якості бензину на Humber, щоб виробляти більш “конкурентний” продукт із Q2 2027.
• Мексика: меганпз Dos Bocas (Olmeca) почав давати стабільніші обсяги виробництва бензину, що може далі знижувати імпортну потребу країни.
• Китай: експортні квоти на світлі нафтопродукти, за оцінкою, навряд чи суттєво зростатимуть; як “рамка” згадувався рівень близько 41 млн бар./рік (сукупно для дизелю, бензину й авіапального).
• Індонезія: ключова подія 2026 року — введення в дію RFCC на Balikpapan потужністю 90 тис. бар./добу, яка потенційно може витіснити близько 45 тис. бар./добу імпорту. Водночас наголошувалося, що RFCC — складна для запуску установка і вихід на стабільні режими може зайняти час.
• Близький Схід/Південна Азія: очікується збільшення доступності продуктів через розширення потужностей (зокрема згадувалися Ірак, Іран, а також нові/розширені об’єкти в Індії).

5) Торговельні потоки: як “ламаються” старі маршрути

• Європа → Західна Африка: маршрут слабшає через самозабезпечення Нігерії (Dangote).
• Європа → США (Атлантичне узбережжя): потік слабшає не лише через майбутній ефект Мексики, а й через внутрішню логістику США:
  • перетоки з US Gulf Coast на US Atlantic Coast дедалі частіше йдуть через Colonial Pipeline (дешевше за морські перевезення в умовах обмежень Jones Act);
  • зріс непрямий маршрут US Gulf Coast → Багами (танк-ферми) з подальшим відправленням на східне узбережжя США: з 20–30 тис. бар./добу раніше до 60–70 тис. бар./добу у 2025 році.
• Азія стає “короткою ланкою” для покриття дефіцитів у специфічних сегментах, зокрема через складні вимоги до якості (згадувалася специфіка CARBOB для US West Coast) та фрахтову економіку (включно з витратами на Панамський канал).

6) На що дивляться у 2026 році: ризики та тригери волатильності

• Стабільність роботи меганпз:
  • Dangote: чи вдасться уникати повторення ремонтів/збоїв, що розгойдували ціни в 2025-му;
  • Dos Bocas: чи зможе й надалі підвищувати завантаження;
  • Balikpapan: коли RFCC вийде на стійкий високий рівень і реально зменшить імпорт Індонезії.
• Погодні ризики: можливі екстремальні хвилі спеки, які здатні знижувати переробні прогони (особливо в Південній Європі) у період пікового літнього попиту.
• Короткострокові імпульси попиту: у найближчі місяці згадувалося очікуване підсилення споживання в АТР через Місячний Новий рік і Рамадан.
• Довгостроково: EV-тренди та політика щодо етанольних домішок залишаються ключовими структурними факторами.

«Ринок бензину зрештою виявився визначеним нігерійськими фундаментальними чинниками… non-oxy crack піднявся до 26-місячного максимуму $28,50/бар. у середині листопада, але перед піком попиту в грудні маржа зійшла нанівець після зниження цін Dangote». — Джордж Меєр-Боннетт, заступник редактора Argus (переклад з англійської)

«У 2025 році електромобілі становили понад 30% продажів у Китаї, а plug-in гібриди — близько 20%… У деякі місяці понад 50% продажів припадало на “new energy vehicles”, що структурно тисне на попит на бензин». — Емма Пайк, аналітикиня Argus (переклад з англійської)

Джерело: Terminal
Першоджерело: Argus Media — Gasoline Markets Outlook 2026: Supply, Price & Cracks (Driving Discussions, 20 February 2026)

Photographer: PIUS UTOMI EKPEI/AFP

Київ ініціював нову модель енергетичної співпраці з Астаною: постачання казахстанської нафти в Україну в обхід рф та спільне будівництво й реконструкція нафтопереробних заводів. На тлі атак у Чорному морі та пошкодження інфраструктури Каспійського трубопровідного консорціуму пропозиція виглядає як стратегічний крок до диверсифікації маршрутів і зміцнення регіональної енергетичної безпеки.

Київ – Астана: нова енергетична конфігурація

Посол України в Республіці Казахстан Віктор Майко запропонував Казахстану:

• постачати нафту в Україну за умови транспортування в обхід рф;
• взяти участь у реконструкції та будівництві НПЗ на території України для переробки казахстанської сировини;
• розвивати спільні проєкти з розвідки й видобутку вуглеводнів разом із «КазМунайГазом»;
• поглибити співпрацю в галузі буріння глибоких свердловин.

За словами дипломата, Казахстан уже входить до трійки найбільших постачальників нафти до ЄС: у 2024 році на його частку припало 11,5% імпорту нафти Євросоюзом, і попит продовжує зростати.

«Україна також зацікавлена в казахстанській нафті, за умови, що її транспортування здійснюватиметься в обхід російської федерації», – зазначив Віктор Майко.

Маршрути без рф: які варіанти розглядаються

Серед перспективних логістичних напрямків названо:

• Актау – Баку – Тбілісі – Джейхан;
• Баку – Супса;
• Трансандріатичний трубопровід.

У портах Актау і Курик уже вживаються практичні кроки для збільшення пропускної здатності танкерів та залізничного сполучення. Це означає підготовку інфраструктури до можливого зростання експорту в обхід території рф.

Чорноморський фактор: атаки і вузькі місця

Ситуація у Чорному морі продемонструвала вразливість традиційних маршрутів.

• 13 січня 2026 року зафіксовано атаки на танкери, залучені до транспортування казахстанської нафти в районі морського термінала Каспійського трубопровідного консорціуму.
• 29 листопада 2025 року об’єкти морської інфраструктури КТК поблизу Новоросійська зазнали атаки безекіпажними плавзасобами.
• Одне з трьох виносних причальних пристроїв (ВПУ)* отримав серйозні пошкодження і його було виведене з експлуатації.
• Інші ВПУ перебувало в ремонті.
• У результаті понад місяць відвантаження здійснювалося лише через один  ВПУ, що різко скоротило обсяги прокачування.
• Через КТК проходить понад 80% усього експорту казахстанської нафти.

Таким чином, залежність від одного маршруту створює системні ризики як для Казахстану, так і для європейських споживачів.

Спільна переробка: економіка і технології

Україна пропонує переробляти казахстанську нафту всередині країни – як для внутрішнього споживання, так і для експорту в ЄС. Це означає:

• збільшення доданої вартості завдяки переробці, а не простому транзиту;
• розширення присутності казахстанської нафти на європейському ринку;
• створення нових виробничих потужностей в Україні.

Українська сторона також наголошує на досвіді відновлення виснажених свердловин. За словами посла, свердловини, які вважалися вичерпаними через застарілі технології, під управлінням українських компаній дали сотні тисяч тонн нафти. Подібна модель співпраці раніше застосовувалася в Туркменістані.

Економічний потенціал співпраці

За оцінкою дипломата, якби не війна та транспортні збої, товарообіг між Україною і Казахстаном міг би досягти 10 млрд доларів.

Серед можливих напрямків розширення співпраці:

• постачання українського обладнання та техніки;
• будівництво суден для Казахстану;
• модернізація нафтопроводів у районі Каспійського моря.

«Ми прагнемо забезпечити безпечні постачання енергоносіїв через Чорне море», – підкреслив Віктор Майко.

Що це означає для регіону

Запропонована модель співпраці формує кілька стратегічних тенденцій:

• Диверсифікація маршрутів – зменшення залежності від інфраструктури рф.
• Переорієнтація логістики на каспійсько-кавказький напрямок.
• Розвиток внутрішньої переробки замість транзитної моделі.
• Посилення ролі України як переробного та технологічного партнера.

Попри військові ризики у Чорному морі, акцент дипломат робить на альтернативних маршрутах й модернізації інфраструктури, що  створює основу для нової конфігурації енергетичної безпеки в Європі та Центральній Азії.

Українськи експерти із сумнівом ставляться до ініціатив залучення казахських фахівців до відновлення нафтопереробки в Україні. Головна причина — слабкість нафтопереробної галузі у самому Казахстаті.

*ВПУ — це спеціальна морська конструкція, яка розташована на відстані від берега і використовується для завантаження або розвантаження нафти з великих танкерів.

Джерело: Terminal
За матеріалами: The Times of Central Asia

2 вересня 2025 року ціни на нафту зросли до 4,5-тижневого максимуму. Причина — удари українських дронів по нафтопереробних заводах рф, що викликали пожежі, пошкодження та збої у виробництві. Це вже призвело до зростання внутрішніх цін у росії й може зменшити експорт у короткостроковій перспективі. Аналітики Walsh Trading відзначають послідовне зростання котирувань і прогнозують рух нафти до 68,00 та 70,00.

Події та наслідки

Факти

• Удари дронами: знищено частину потужностей НПЗ рф → збої у переробці.
• Внутрішні ціни: дефіцит пального в росії підштовхує вартість угору.
• Експорт: очікується скорочення поставок нафти й нафтопродуктів.
• Ринок: початок тижня — зростання до 4,5-тижневого максимуму.

Висновки для світового ринку

• Пропозиція: пошкодження НПЗ рф зменшує глобальну пропозицію у найближчому періоді.
• Ціни: ризики й дефіцит підтримують висхідний тренд з цілями 68,00–70,00.
• Геополітика: атаки на енергетичну інфраструктуру підвищують премію за ризик на ринку.

Опціонна стратегія Walsh Trading

• Продати два жовтневі пути 63,00 (премія $1 260).
• Купити листопадовий кол 70,00 за 0,95.
• Нетто-кредит: близько $250.
• Часовий фактор: жовтневі опциони діють до 17 вересня; часовий розпад працює на продавця.
• Ризик: денний мінімум — 63,66. Якщо ціна впаде нижче 63,00, стратегію потрібно закривати.

«Якщо жовтнева нафта опуститься нижче 63,00, стратегія не працює. Викупіть продані пути назад», — Стівен Девіс, старший ринковий стратег Walsh Trading.

Причини та наслідки

• Атаки дронами → пошкодження НПЗ → збої переробки → внутрішній дефіцит у рф → менший експорт.
• Менша пропозиція на світовому ринку → підвищення цін → очікування рівнів 68,00–70,00.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Barchart

У четвертому кварталі 2025 року ринок бензину в регіоні Близького Сходу очікує серйозне скорочення постачання через масштабні зупинки нафтопереробних заводів, що змушує основних гравців нарощувати імпорт. Ситуація поглиблюється через зростання попиту в Азії, перебої з індійськими постачаннями та санкції ЄС.

Вплив ремонтів НПЗ на ринок бензину

Масові ремонти нафтопереробних заводів

• Саудівська Аравія: зупинено два НПЗ; у листопаді-грудні планується 60-денний ремонт 460 тис. б/д НПЗ Satorp у Джубайлі; заплановане обслуговування Ер-Ріядського НПЗ.
• Додатково: на 400 тис. б/д НПЗ у Джизані з липня простоював риформінг, планується запуск цього місяця. Звідси вирушає 4–5 партій бензину на Азійсько-Тихоокеанський ринок.
• Янбу: спільний з Sinopec НПЗ Yasref (400 тис. б/д) працює на знижених обертах.
• Кувейт: KNPC планує зупинити кілька установок на НПЗ Міна Абдалла (490 тис. б/д) з 1 жовтня на 30 днів.
• Індія: після завершення сезону мусонів очікується зростання внутрішнього попиту, що обмежить експортні обсяги.

Зростання цінових показників

• MEBOB crack spread: піднявся з $11,72/барель (26 серпня) до $11,84/барель (27 серпня).
• Премії: пропозиції для PSO (Пакистан) зросли до $7–12/барель проти $5–6/барель на початку року.
• Середні премії: $5,91/барель (липень), $5,71/барель (червень), $4,17/барель (травень), $3,50/барель (квітень).

Санкційний фактор

• Санкції ЄС проти індійської Nayara Energy тимчасово зупинили щомісячні постачання для Aramco.
• Компанія відновила експорт, але партії відправляються до Оману (Сохар), а на 400 тис. б/д НПЗ у Вадінарі скорочено виробництво.

Альтернативні джерела постачання

• Європа: імпорт бензину з північно-західної Європи до Саудівської Аравії у липні зріс до 291 тис. т (78 тис. б/д) — максимум з грудня 2024 року.
• Загальний імпорт регіону: 1,03 млн т у липні, що на 35% більше, ніж у червні (найвищий рівень з січня 2025 року).
• Саудівська Аравія: імпортувала 478 тис. т бензину у липні проти 144 тис. т у червні.
• ОАЕ: у серпні отримали 864 тис. т, перевищивши липневий показник у 648 тис. т.

Африканський чинник

• У Нігерії на 650 тис. б/д НПЗ Dangote зберігаються технічні проблеми до початку вересня.
• У червні-липні завод постачав два великі танкери (LR) до Близького Сходу.
• Потенційне відновлення експорту залежить від вирішення проблем з RFCC.

Висновки

• Попит випереджає пропозицію: обмеження роботи НПЗ у Саудівській Аравії, Кувейті та Індії формують дефіцит на регіональному ринку.
• Зростання цін: підвищення crack spread і премій свідчить про зростаючий дефіцит та очікування учасників ринку.
• Санкції та перебої: санкції ЄС проти Nayara Energy та проблеми з НПЗ Dangote посилюють глобальну конкуренцію за ресурси.
• Регіональний тренд: збільшення імпорту з Європи та Азії компенсує внутрішні втрати, але формує залежність від зовнішніх постачань.

Джерело: Terminal
За матеріалами: argusmedia.com

Попри збільшення постачання нафти з ОПЕК та Атлантичного басейну, середні дистиляти підтримують спотові ціни на нафту, тоді як слабкі економічні показники Китаю стримують зростання ринку бензину.

Попит на дизель зростав протягом трьох місяців і в серпні перевищив сезонний діапазон на 7% р/р.

Імпортні тенденції

• Дизель: попит на імпорт зріс три місяці поспіль, у серпні 2025 року досягнув 7% вище сезонного діапазону р/р, що перевищило верхню межу дев’ятирічного діапазону.
• Бензин: обсяги імпорту з січня по серпень 2025 року показують спад: -0,5% порівняно з 2023 роком та -3% порівняно з 2024 роком, незважаючи на зниження цін на АЗС у США.

Фактори підтримки ринку середніх дистилятів

• У Європі, найбільшому центрі попиту на дизель в Атлантичному басейні, з січня 2026 року діятимуть обмеження ЄС на імпорт дизеля з Туреччини та Індії, що може призвести до скорочення імпорту на 400 тис. бар./добу для ЄС та Великої Британії.
• У Атлантичному басейні запаси дистилятів у регіоні ARA на 2% вище р/р (Insights Global).
• У США запаси дистилятів у PADD 1 залишаються на нижній межі п’ятирічного діапазону (EIA).
• Плани ремонтів НПЗ у Близькому Сході: Satorp, Саудівська Аравія (460 тис. бар./добу) – 60 днів у листопаді–грудні; Mina Abdullah, Кувейт (490 тис. бар./добу) – 30 днів у жовтні (Argus).
• У Південній Америці очікується більший урожай порівняно з 2024 роком, що може призвести до сезонного зростання імпорту дизеля у серпні–вересні.

Експортні обмеження Китаю

Використання квот на експорт світлих нафтопродуктів у H1 2025 залишалося нижчим р/р, тому для отримання фінального траншу квот (~10 млн тонн) китайські НПЗ мають прискорити експорт у наступні місяці.

Логічні висновки з наявних даних

• Попит на дизель залишається високим і підтримує спотові ціни на нафту.
• Обсяги імпорту бензину в Атлантичному басейні зменшуються р/р, що відображає слабкий попит.
• Європейські обмеження та ремонт НПЗ у Близькому Сході можуть вплинути на доступність дистилятів.
• Китайські експортні квоти можуть обмежити подальше зростання маржі дистилятів у другій половині 2025 року.

Джерело: Terminal
За матеріалами: vortexa.com