Український «Енергоатом» і американська компанія Westinghouse Electric підписали меморандум про будівництво п’яти енергоблоків на українських АЕС загальною вартістю 30 мільярдів доларів. Ці гроші планують залучити у вигляді інвестицій. Наскільки реальними є підписані меморандуми, коли будуть побудовані перші реактори, та чому в Україні не треба будувати приватні атомні електростанції.

З цього приводу  думками  поділився директор спеціальних проєктів НТЦ «Псіхєя» Геннадій Рябцев.

— Ці підписані угоди в США мають якесь реальне значення та вплив на енергетичний сектор у нашій країні?

— По-перше, угод ніяких немає, є лише декларація про наміри. Тобто там немає якихось конкретних домовленостей, є лише згода продовжити співпрацю в цих напрямках. Чесно кажучи, стосовно малих ядерних реакторів була така собі домовленість ще попередньо. Частина енергетичної делегації вже була проінформована, що такої домовленості можна досягти, тому що це дуже потрібно українській енергетиці, оскільки саме малі ядерні реактори можуть допомогти збалансувати об’єднану енергетичну систему, на відміну від великих ядерних реакторів.

Вони не можуть змінювати потужність упродовж доби чи впродовж місяця. Тобто немає можливості просто взяти і зменшити виробіток електричної енергії на атомній електростанції. Можна лише її відімкнути від об’єднаної енергетичної системи так, щоби вона працювала вхолосту.

Натомість малі ядерні реактори, модульні ядерні реактори можуть балансувати потужність у достатньо великому діапазоні. На жаль, лише американські компанії володіють відповідними технологіями.

Проте це не буде завтра, навіть не післязавтра, тому що ці технології потрібно ще доопрацювати, вивести в промислову площину. Крім того, потрібно буде після їхнього доопрацювання отримати спеціальну ліцензію, щоби їх можна було в Україні впровадити, побудувати.

Щодо великої «угоди» між «Енергоатомом» і Westinghouse про побудову п’яти ядерних реакторів на загальну суму 30 млрд доларів — це щось дуже дивне. Ці названі цифри не відповідають історії побудови ядерних реакторів типу АР-1000, тому що зараз намагаються добудувати в Америці два реактори такого типу. Один із них має бути запущений на тестову експлуатацію в цьому році. Інший — у наступному році. Так от, на їхню побудово американці витратили близько 10 років та понад 25 млрд доларів. На два реактори. Тому не можна казати, що вже щось у нас буде збудовано навіть через п’ять років. У найкращому разі, якщо ця угода набуде якихось реальних обрисів, то ми зможемо сподіватися на добудову одного з реакторів, наприклад, на базі Хмельницької атомної електростанції десь після 2035 року в найкращому випадку.

— Westinghouse не свої гроші вкладатиме? Чому меморандум підписали з приватною компанією?

Я взагалі є дуже великим супротивником будь-якого акціонування чи приватизації українських атомних електростанцій. На мою думку, атомна генерація в Україні має перебувати під стовідсотковим контролем та управлінням виключно держави. Ніякі приватні атомні електростанції в Україні з її дуже сумною ядерною історією будуватися не можуть. Це, на мою думку, нісенітниця.

Крім того, прописані в декларації наміри настільки примарні та розмиті, що я б взагалі зараз не став би говорити про якийсь прорив в енергетичній сфері. Це, до речі, стосується й декларації, яку було підписано Міністерствами енергетики України та Сполучених Штатів Америки. Якщо просто прочитати цю декларацію, то, окрім бажання щось робити в майбутньому спільно, нічого конкретного не сказано. Окрім того, що сторони домовилися зустрітися на так званій інавгураційній зустрічі в майбутньому, і все. Тобто це політичні домовленості, які є доволі очікуваними, а результатів найближчі 10 років очікувати не варто.

Колектив Науково-технічного центру «Псіхєя» вітає усіх громадян нашої країни  зі знаменною датою —  Днем Незалежності України!

Проголошення незалежності України стало поворотною віхою в історії розвитку Української держави і стимулом для плідної, натхненної праці заради миру й добробуту. За роки незалежності нам вдалося подолати чимало труднощів становлення демократії держави. День Незалежності Україна для нас є свято єднання, оцінки наших досягнень і встановлення нових орієнтирів розвитку державності  та зміцнення стабільності.

Бажаємо успіхів і плідної праці на благо українського народу. Нехай це свято додасть Вам наснаги і творчих здобутків в ім’я процвітання нашої незалежної Батьківщини. Бажаємо Вам і Вашим родинам міцного здоров’я, щастя і благополуччя!

З повагою

Колектив науково-технічного центру «Псіхєя»

Поздравляем директора специальных проектов НТЦ «Психея» Геннадия Леонидовича Рябцева с Днем рождения!

Искренне желаем  крепкого здоровья, бодрости, душевной гармонии и оптимизма, счастья и благополучия.

Желаем новых творческих идей, выгодных вложений, широких возможностей и перспективных проектов, надежных партнеров, добросовестных коллег и  осуществления всех замыслов!

Пусть накопленный жизненный опыт и мудрость помогает в достижении новых высот.

Коллектив НТЦ «Психея».

Шановні колеги,  прийміть сердечні вітання від колективу НТЦ «Псіхєя».

Сучасне суспільство неможливо уявити без засобів комунікації.

Саме завдяки журналістам українці оперативно отримують об’єктивну та правдиву інформацію, зокрема і в галузі енергетики.  Журналістські матеріали поповнюють яскравими й незабутніми сторінками економічний літопис країни. На журналістів покладена важлива місія – стояти на сторожі демократії, професійно, самовіддано і чесно служити своїй справі, своєму народу на благо України.

Міцного здоров’я Вам, натхнення, творчих здобутків в ім’я утвердження демократичних принципів у державі.

З глибокою повагою, колектив НТЦ «Псіхєя»

После резкого снижения в цене, нефть в последнее время резко же идет в гору. Директор Научно-технического центра «Психея» Сергей Сапегин высказал мнение, что это – прогнозируемо, но рост может быть ситуативным. К тому же, формируются новые тренды, которые способны негативно повлиять на восстановление потребления нефтепродуктов.

Об этом пишет издание «Комментарии».

Прогнозним балансом електричної енергії на 2020 рік «передбачено виведення підприємства державного сектору економіки атомної галузі в резерв та роботу на зниженій потужності енергоблоків. Натомість збільшено обсяг закупівлі електроенергії у приватних компаній. У зв’язку  з цим Державне бюро розслідувань (ДБР) почало досудове розслідування за фактом можливих неправомірних дій посадових осіб Мінекоенерго в зв’язку зі зниженням потужності енергоблоків АЕС України на користь збільшення обсягів закупівлі електроенергії у приватних компаній.

З цього приводу  думками на сторінці у Фейсбук поділився директор спеціальних проектів НТЦ «Псіхєя» Геннадій Рябцев.

Як відомо, існує два види генерації: базова і маневрена. Перша забезпечує сталу, постійну, незмінну генерацію електричної енергії впродовж доби (24/7). Друга дозволяє контрольовано зменшувати і збільшувати обсяг виробництва електроенергії в межах доби і триваліших періодів часу. До базової генерації відносять, в основному, АЕС і ГЕС. До маневреної — ТЕС і ГАЕС. Потужностей першого виду генерації в Україні в надлишку. Потужності другого — в дефіциті.

Основними споживачами базової генерації є покупці, які забезпечують великий, постійний, стабільний попит. Це, насамперед, промислові підприємства, що працюють в режимі 24/7. Споживачі ТЕС — в основному «негарантовані» покупці (прийшли — увімкнули, пішли — вимкнули; потрібно — придбали, не потрібно — ні).

Промислове виробництво в Україні скоротилося приблизно на 10 %. І це відбулося не через запровадження карантинних заходів (тобто не через коронавірус), а внаслідок реалізації політики, спрямованої на деіндустріалізацію нашої держави. Згадайте: хто з політиків, які при владі, щось казав про необхідність зведення нових металургійних, хімічних, машино- чи суднобудівних підприємств? Натомість усі розповідають про «Україну — аграрну державу».

«Отже, надлишок базової генерації зріс і, через коронавірус, зростатиме й надалі.

Нагадаю: контрольовано зменшувати і збільшувати обсяг виробництва електроенергії в межах доби, маневруючи енергоблоками АЕС, — це як забивати гвіздок мікроскопом. Отже, АЕС станції не здатні збільшувати виробіток щоранку і щовечора і зменшувати його щоночі. Теоретично, вночі енергію можна «складувати», але акумулюючих потужностей в Україні також не вистачає, окільки численні «активісти» не хочуть добудови ГАЕС.
Тому рішення перевести три блоки АЕС у резерв є цілком логічним, оскільки це відповідає згаданому вище 10-відсотковому скороченню споживання з боку промислових підприємств. Підкреслюю: не заглушити, не вивести з експлуатації, а перевести в резерв до відновлення обсягів промислового виробництва (якщо за нинішньої політики воно колись відновиться).

Нагадаю: вранішні й вечірні піки споживання електроенергії нікуди не зникли. Адже кількість українців, які щоденно вмикають і вимикають електроприлади, за рік не змінилася. Більше того, додалася необхідність чимось компенсувати небаланси, які виникли через непродумане (як на мене — злочинне) введення в експлуатацію станцій на ВДЕ (насамперед, СЕС). Чому непродумане? Тому що сонце і вітер «працюють» не завжди. А які станції можуть контрольовано збільшувати обсяг виробництва електроенергії, коли сідає сонечко або вщухає вітер? Ті, що в дефіциті, — ТЕС і ГАЕС. І, на жаль, більшість ТЕС дійсно приватні.

До речі, згадайте, що постійно кажуть наші політики?

«Що держава нездатна ефективно управляти власністю, тому державні АЕС і ГЕС варто якнайшвидше приватизувати! І тепер ті ж самі можновладці щось розповідають про «злочинне збільшення обсягів закупівлі електроенергії у приватних компаній»?

Отже, якщо й висувати звинувачення до влади, то в цьому (конкретно цьому) питанні — не до чинної. Нестача маневрених потужностей виникла не сьогодні. І промислове виробництво в Україні скоротилося задовго до появи коронавірусу. І не ДТЕК — причина виникнення проблеми. Вона — в неспроможності колишньої (і нинішньої) влади до стратегічного планування, нездатності чітко відокремити інтереси держави й суб’єктів господарювання, нехтуванням пріоритету енергетичної безпеки на догоду іноземному «інвесторові», точніше фінансовому спекулянту, здатному на будь-який злочин заради трьохсот відсотків прибутку.

На самом деле это не реальная цена на нефть, а спекуляции производными ценными бумагами (деривативами) — такое мнение высказал директор НТЦ «Психея» Сергей Сапегин.

Мнение эксперта о ситуации на международном  нефтяном рынке.

Обратите внимание, подешевел только ближайший фьючерс. Он экспирируется во вторник и его обвал обусловлен тем, что никто не хочет поставки физической нефти. Спекулянты закрывают майские позиции и уходят на июньские или другие фьючерсы. Это — биржевая игра.

12 квітня країни ОПЕК+ підписали угоду про скорочення видобутку нафти.  У травні-червні планується скоротити видобування до 10 млн барелів на добу, до кінця 2020 року – до 8 млн барелів, до 30 квітня 2022 року – до 6 млн барелів на добу.

Чому скорочення видобутку нафти країнами ОПЕК+ не матиме наслідків в коментарі директора Науково-технічного центру Психея — Геннадія Рябцева.

«Усі заяви, які роблять представники держав-членів ОПЕК+ та інші незалежні експортери щодо скорочення видобутку нафти впливають на ситуацію винятково інформаційно», – вважає директор НТЦ.

За оцінками фінансових аналітиків, щоб втримати котування нафти на рівні $30-35 за барель потрібно скоротити обсяги видобутку на 15-20 млн барелів на добу. Оголошене скорочення – 10 млн за барель лише на два місяці, тоді 8 млн та 6 млн – виглядає символічним, оскільки щодобово видобувається до 100 млн барелів.

Наслідки від цієї угоди залежатимуть від того, як розподіляться квоти між учасниками, але вони будуть доволі невеликі.

Подальша динаміка котувань визначатиметься цілями інвестиційних фондів, і складається враження, що зараз стоїть завдання витіснити з біржових, валютних та сировинних ринків невеликих гравців і заробити додаткові кошти на цих коливаннях.

У структурі нафтових котувань співвідношення між попитом та пропонуванням визначає лише третину ціни. Все інше припадає на приплив та відтік спекулятивного капіталу великих інвестиційних, трастових, пенсійних, венчурних фондів.

Тобто, незалежно від того, скільки саме нафти надходитиме на ринок, нафтові котування можуть змінюватися у достатньо широкому діапазоні, оскільки біржі зацікавлені у їхній більшій амплітуді коливання.

Читайте в «Терміналі»,  нафтова війна, основними учасниками якої стали Саудівська Аравія і Російська Федерація, привела до обвалу нафтових ф’ючерсів — таку думку висловив директор НТЦ «Психея» Сергій Сапегін.

Нефтяная война, основными участниками которой стали Саудовская Аравия и Российская Федерация, привела к обвалу нефтяных фьючерсов — такое мнение высказал директор НТЦ «Психея» Сергей Сапегин.

Положен ли конец разрушительной ценовой войне?

Кончено же, нет! Во-первых, достигнутые договоренности по сокращению добычи нефти картелем в объеме 9,7 млн барр./сутки оказались меньше, чем это предполагалось ранее.

Во-вторых, сокращение начнет действовать с 1 мая, а рынок нефти перенасыщен предложениями уже сегодня. Мировые нефтехранилища заполнены на три четверти и свободные емкости продолжают сокращаться. Танкерный флот также используется для хранения излишком нефти.

В-третьих, если ранее звучали оценки снижения потребления нефти на уровне 15…25 млн барр./сутки, то сегодня уже звучат оценки до 40 млн барр./сутки. Это 40% мирового потребления. Мы еще не знаем ни окончательных значений этого показателя, ни темпов, с которыми мировая экономика будет восстанавливаться после завершения борьбы с короновирусом. Да и, вообще, какой будет мировая экономика.

Более того, нет окончательного понимания и сроков начала этого восстановления. Поэтому, думаю, что главные бои за свою долю скудеющего нефтяного пирога среди стран – мировых лидеров нефтедобычи еще впереди.

Достигнутые договоренности стран ОПЕК и G20 не только не улучшат ситуацию, но не смогут даже ее стабилизировать. Предложение нефти, как и прежде, будет превышать спрос, при этом, мера несбалансированности рынка нефти будет нарастать.

Читайте в «Терминале» еще, при отсутствии контроля продавцы бензина и ДТ будут играть с розничными ценами.

В Иране могут закрыться 70% автозаправочных станций (АЗС) в связи со снижением спроса на топливо.

Об этом сообщает телеканал «Аль-Арабийя» со ссылкой на заявление ассоциации операторов розничного рынка страны в адрес иранского правительства, пишет «Интерфакс-Азербайджан».

В заявлении, распространённом местными СМИ, указывается, что меры правительства по резкому ограничению передвижения в стране в рамках борьбы с короновирусом привели к значительному сокращению спроса на топливо. «Продажи высокооктанового бензина упали почти до нуля, реализация дизельного топлива сократилась на 70%», — отмечают продавцы топлива.

В то же время эксплуатационные расходы АЗС увеличились на 30% в связи с ведением новых санитарных требований.

Насколько может в Украине повторится подобный сценарий? С этим вопросом журналисты издания «Терминал» обратились  к  директору НТЦ «Психея» Сергею Сапегину.

Экспертное мнение :

Тенденция падающей покупательной способности потребителей могла бы быть остановлена снижением цен на АЗС, соответствующей мировых тенденциям цен на нефть и практически 2-кратному снижению европейских котировок. Однако, это не происходит из-за ряда причин.

Главной я бы назвал избыточную розничную инфраструктуру. Проведенные ранее оценки показали, что в Украине число АЗС в 4,5 раза превышает потребности рынка. Т.е., в среднем из пяти АЗС четыре заправки лишние.

С учетом падающих объемов продаж этот показатель станет еще хуже. Это означает, что розничные операторы вынуждены закладывать в цену избыточные накладные расходы и не могут снизить цены до уровня бюджетных заправок.

Действительно, сегодня в стране разброс розничных цен по бензину А-95 составляет 21…30,5 грн/л, по дизтопливу 20,89…30,99 грн/л! За счет чего такая большая разница и высокие цены у отдельных операторов. Поскольку с теневым рынком у нас покончено, то нельзя исключить, что компании используют свою рыночную власть и держат высокие цены, которые не могли бы быть на рынке при условиях значительной конкуренции. И это логично. Дорогостоящие комплексы с большим перечнем дополнительных услуг и сервисов надо окупать. Да и содержание таких объектов обходится недешево по сравнению с малозатратными бюджетными заправками.

Читайте в «Терминале» еще, при отсутствии контроля продавцы бензина и ДТ будут играть с розничными ценами.

Для справки:

Сервис PsycheaFUEL 3.0 позволяет сделать оценку стоимостных показателей.

Тел.: +38 (044) 223 5003, +38 (050) 310 7731, +38 (067) 401 3151

Email: oil@ukroil.com.ua