Попри конфлікт навколо Ірану та закриття морського шляху, через який проходила п’ята частина нафтових потоків, масштабної паливної кризи поки не сталося. Ринок отримав тимчасову підтримку від запасів, надлишкового постачання до початку війни, зростання видобутку за межами Перської затоки та часткового скорочення попиту.

Світ увійшов у кризу з запасом міцності, але цей ресурс не безмежний

У матеріалі Financial Times зазначається, що теоретично навіть невеликий збій на нафтовому ринку мав би різко підняти ціни. Особливо за умов конфлікту, який закрив морський шлях, через який проходила п’ята частина нафтових потоків. Однак реальний удар був частково пом’якшений надлишками, накопиченими до початку війни.

За оцінкою International Energy Agency, з урахуванням невеликої кількості суден, які все ж ризикували проходити Ормузькою протокою, та потоків, переорієнтованих трубопроводами, конфлікт у квітні прибрав зі світового постачання сирої нафти й нафтопродуктів близько 14 млн барелів на добу. До цього ринок оцінювався у 105 млн барелів на добу.

Водночас, за даними Wood Mackenzie, до кризи постачання перевищувало попит на 3,5 млн барелів на добу. Тому реальний дефіцит оцінюється не у 14 млн, а приблизно у 10–11 млн барелів на добу.

Запаси стали головним амортизатором цінового удару

Світ увійшов у поточну кризу зі значними запасами нафти. Тепер ці резерви швидко використовуються. За оцінкою US Energy Information Administration, у другому кварталі зі світових запасів буде вилучатися понад 6 млн барелів на добу.

Таке використання резервів пояснює, чому закриття Ормузької протоки поки не переросло у повноцінний дефіцит пального. Проте цей механізм має часові межі: поки запаси зберігаються, вони стримують ринок; коли вони вичерпаються, ціновий тиск може посилитися.

Виробники за межами Перської затоки наростили видобуток

Одним із неочікуваних чинників стійкості ринку стала швидша реакція виробників. За даними Rystad Energy, країни за межами Перської затоки змогли збільшити видобуток нафти приблизно на 1 млн барелів на добу.

Частина цього приросту може бути тимчасовою, оскільки пов’язана з перенесенням планових ремонтів на виробничих об’єктах. Водночас ринок став гнучкішим, ніж під час попередніх нафтових шоків: зокрема, виробники сланцевої нафти у США можуть запускати видобуток швидше, ніж традиційні нафтові проєкти.

Попит також відреагував швидше, ніж очікувалося

Попит на нафту, який зазвичай вважається інертним, також дещо скоротився. У квітні світ споживав на 3 млн барелів на добу менше, ніж за рік до цього. Значною мірою це пов’язано зі зупинкою азійських нафтохімічних підприємств.

Це сталося за ціни Brent $92 за барель. Для порівняння, під час фінансової кризи 2008 року балансування ринку потребувало ціни, еквівалентної приблизно $200 за барель у нинішніх грошах.

• більш чутливі до ціни економіки, що розвиваються, тепер формують понад половину нафтового ринку;
• зростання попиту останніми роками забезпечували авіація та нафтохімія;
• авіаційний попит більш залежний від вартості пального, особливо у туристичному сегменті;
• частина клієнтів нафтохімії може переорієнтовуватися на продукцію заводів США, які працюють на дешевій сировині з природного газу.

Тимчасове полегшення не означає зникнення ризику

Сукупність чинників — ще достатні запаси, надлишкове постачання до початку конфлікту, додатковий видобуток за межами Перської затоки та помірне скорочення попиту — зробила нафтовий ринок краще підготовленим до шоку, ніж очікувалося.

Однак цей стан не є стійкою рівновагою. Ринок отримав тимчасову відстрочку, а не остаточне вирішення проблеми. Якщо запаси продовжать скорочуватися, а перебої в Ормузькій протоці збережуться, нинішні амортизатори поступово втратять ефективність.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Financial Times.

У Short-Term Energy Outlook, оприлюдненому 9 червня 2026 року, базове припущення прогнозу полягає в тому, що Ормузька протока найближчим часом залишатиметься фактично закритою. Постачання нафти через протоку, за прогнозом, відновиться у третьому кварталі 2026 року, але повернення до довоєнного трафіку очікується лише на початку 2027 року.

Нафтовий ринок входить у фазу глибокого вилучення запасів і перегляду попиту

STEO — Short-Term Energy Outlook, тобто короткостроковий енергетичний прогноз. Його поточний випуск датований 9 червня 2026 року, прогноз завершено 4 червня 2026 року, а наступний випуск заплановано на 7 липня 2026 року.

У прогнозі зазначено, що дуже обмежений рух суден через Ормузьку протоку змусив виробників нафти на Близькому Сході у травні скоротити видобуток сирої нафти більш ніж на 11 млн барелів на добу порівняно з довоєнним рівнем. Барелі на добу — це показник щоденного обсягу видобутку, споживання, експорту або зміни запасів.

Запаси нафти скорочуються рекордними темпами

Падіння близькосхідного видобутку призвело до великих вилучень із глобальних запасів для покриття попиту. За базовими припущеннями прогнозу, світові запаси нафти знижуватимуться в середньому на 6,3 млн барелів на добу у другому кварталі 2026 року та на 7,6 млн барелів на добу у третьому кварталі 2026 року.

Запаси нафти у країнах Організації економічного співробітництва та розвитку, за прогнозом, впадуть до найнижчих рівнів із 2003 року.

• у травні виробництво сирої нафти на Близькому Сході знизилося більш ніж на 11 млн барелів на добу проти довоєнного рівня;
• глобальні запаси нафти у другому кварталі 2026 року скорочуватимуться в середньому на 6,3 млн барелів на добу;
• у третьому кварталі 2026 року середнє скорочення запасів очікується на рівні 7,6 млн барелів на добу;
• запаси нафти в Організації економічного співробітництва та розвитку опустяться до мінімуму з 2003 року.

Попит на нафту у 2026 році переглянуто вниз

Високі ціни на пальне, знижена доступність пального та урядові ініціативи скоротили попит на нафту. У поточному прогнозі очікується, що світовий попит на нафту протягом 2026 року зменшиться на 1,1 млн барелів на добу порівняно зі 104,0 млн барелів на добу у 2025 році.

Це суттєвий перегляд проти попередніх оцінок. У травневому STEO прогнозувалося зростання світового споживання нафти на 0,2 млн барелів на добу у 2026 році, а у лютневому STEO — зростання на 1,2 млн барелів на добу.

У 2027 році прогноз передбачає відновлення попиту після повернення потоків постачання у другій половині 2026 року. Світовий попит на нафту, за оцінкою, зросте на 2,5 млн барелів на добу у 2027 році — до 105,3 млн барелів на добу.

Brent: $105 за барель у червні та липні, $79 за барель у 2027 році

Попри перебої у видобутку та нижчі запаси нафти, спотова ціна Brent у травні знизилася після скорочення попиту на нафту та повідомлень про можливу угоду між США та Іраном.

Водночас базове припущення про те, що Ормузька протока найближчим часом залишатиметься закритою для більшості судноплавства, утримує ціни Brent на високому рівні. У прогнозі очікується середня ціна Brent на рівні $105 за барель у червні та липні. Після поступового відновлення потоків через Ормузьку протоку й повернення законсервованого видобутку ціна, за прогнозом, знизиться до середнього рівня $79 за барель у 2027 році.

Дизельне пальне й авіаційне пальне дорожчають найсильніше

Вищі світові ціни на сиру нафту підвищують прогноз гуртових цін на нафтопродукти у США. Найбільше зростання очікується для дизельного пального та авіаційного пального.

• гуртові ціни на дизельне пальне та авіаційне пальне у 2026 році зростають більш ніж на 60% проти довоєнного лютневого STEO;
• у 2027 році ціни на дизельне пальне та авіаційне пальне прогнозуються на 40% вище за лютневу оцінку;
• гуртова ціна бензину у 2026 році очікується приблизно на 50% вищою, ніж у лютневому STEO;
• у 2027 році гуртова ціна бензину прогнозується майже на 40% вищою за лютневу оцінку.

США збільшили нетто-експорт нафти й нафтопродуктів до рекордного рівня

Перебої з потоками сирої нафти та нафтопродуктів через Ормузьку протоку підвищили попит на постачання зі США. У квітні нетто-експорт сирої нафти й нафтопродуктів зі США досяг рекордних 5,8 млн барелів на добу, а у травні залишався близьким до цього рівня.

Особливо зріс попит на американське дизельне пальне та авіаційне пальне. Нетто-експорт обох продуктів, за прогнозом, збільшиться у другому кварталі 2026 року порівняно з другим кварталом 2025 року.

Загалом нетто-експорт сирої нафти й нафтопродуктів зі США у 2026 році очікується в середньому на рівні 4,2 млн барелів на добу. Це на 1,4 млн барелів на добу більше, ніж у 2025 році.

Ключові зміни прогнозу на 2026–2027 роки

Поточний STEO, оприлюднений 9 червня, містить помітні зміни порівняно з попереднім прогнозом від 12 травня.

• Henry Hub: $3,60 за MMBtu у 2026 році проти попередніх $3,50, зміна — 2,8%;
• Henry Hub: $3,46 за MMBtu у 2027 році проти попередніх $3,18, зміна — 9,0%;
• видобуток сирої нафти ОПЕК+: 34,0 млн барелів на добу у 2026 році проти попередніх 35,6 млн барелів на добу, зміна — мінус 4,5%;
• видобуток сирої нафти ОПЕК+: 39,8 млн барелів на добу у 2027 році, без зміни проти попереднього прогнозу;
• зростання світового споживання рідких палив: мінус 1,1 млн барелів на добу у 2026 році проти попередніх плюс 0,2 млн барелів на добу, зміна — мінус 1,3 млн барелів на добу;
• зростання світового споживання рідких палив: плюс 2,5 млн барелів на добу у 2027 році проти попередніх плюс 1,5 млн барелів на добу, зміна — плюс 1,0 млн барелів на добу;
• запаси сирої нафти у США: 419 млн барелів у 2026 році проти попередніх 431 млн барелів, зміна — мінус 2,8%;
• запаси сирої нафти у США: 422 млн барелі у 2027 році проти попередніх 434 млн барелів, зміна — мінус 2,6%.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Short-Term Energy Outlook

Глобальний нафтовий ринок входить у небезпечну фазу: запаси нафти скорочуються, Гормузька протока фактично залишається закритою для нормального танкерного руху, а стратегічні резерви вже не гарантують стримування цін. За оцінками учасників ринку, якщо розрядки не буде до другої половини червня, Brent може швидко подорожчати, а новий ціновий шок зачепить не лише енергетику, а й інфляцію, облігації, фондові ринки та споживчі витрати.

Світовий нафтовий буфер вичерпується: наступний ціновий стрибок може вдарити по економіках і ринках

Головний ризик для нафтового ринку тепер полягає не лише у самому закритті Гормузької протоки, а у виснаженні запасів, які протягом чотирьох місяців стримували ціни нижче психологічної межі у 100 дол./бар. Попри фактичне блокування протоки, ринок досі утримувався від панічного сценарію завдяки комерційним запасам, стратегічним резервам і падінню морського імпорту нафти до Китаю.

Запаси стають критичним обмежувачем ринку

• Світові запаси нафти небезпечно скорочуються, оскільки домовленості про відновлення танкерного руху через Гормузьку протоку досі немає.
• США скорочують стратегічні резерви: запаси сирої нафти разом зі Strategic Petroleum Reserve за тиждень до 29 травня знизилися до 791 млн бар., що є найнижчим рівнем із лютого 2024 року.
• Американські запаси впали майже на 64 млн бар. від початку війни та скорочуються вже вісім тижнів поспіль.
• США вивільняють 172 млн бар. зі стратегічного резерву в межах скоординованих дій Міжнародного енергетичного агентства, яке передбачає рекордне вивільнення 400 млн бар. нафти для стримування цін.
• Морський імпорт нафти Китаєм у травні впав до найнижчого рівня майже за 10 років, що також тимчасово послабило шок постачання.

«Ми наближаємося до нечуваних рівнів запасів. Справді, дуже-дуже низьких рівнів. Можна сперечатися, чи станеться це за два або три тижні. Але коли ми дійдемо до цієї точки, ціни різко підуть вгору», — заявив старший віцепрезидент Exxon Mobil Ніл Чепмен на конференції Bernstein у Нью-Йорку 28 травня.

За словами Ніла Чепмена, якщо рівень запасів стане ще нижчим, dated Brent, який використовується для ціноутворення понад 60% світової торгівлі сирою нафтою, може зрости до 150–160 дол./бар.

Гормузька протока перетворюється на довгостроковий ризик

Протягом кількох днів президент США Дональд Трамп заявляв, що угода про відкриття протоки близька. Водночас Reuters зазначає, що домовленість залишається недосяжною, а попередження нафтової галузі стають різкішими.

• Чотири місяці війни з Іраном обмежують доступ нафти до значної частини світового ринку.
• Ф’ючерси на нафту залишалися нижче 100 дол./бар., попри фактичне закриття протоки.
• Ризик другого цінового шоку формується через вичерпання буферів, а не лише через початкове перекриття Гормузької протоки.
• JPMorgan прогнозує швидке зростання цін у другій половині червня, якщо пропускна здатність Гормузької протоки не повернеться до довоєнного рівня.

«Ризик другого цінового шоку реальний, але ключовий момент у тому, що він може виникнути через виснаження буферів, а не через саме початкове закриття Гормузької протоки», — заявив дубайський нафтовий трейдер Шохрух Зухрітдінов.

Кінець червня може стати точкою зламу

Керівниця підрозділу нафтової промисловості та ринків Міжнародного енергетичного агентства Торіл Босоні попередила, що за збереження нинішніх темпів скорочення запасів світові нафтові резерви можуть досягти критично низького рівня саме тоді, коли літній попит на пальне виходить на пік.

«Коли буфери тоншають, ціни мають виконувати більшу частину роботи з балансування. Це означає, що або споживачі платять більше, або попит руйнується», — сказав віцепрезидент і старший ринковий стратег Rosenberg Research Мехмет Беджерен.

За оцінкою Мехмета Беджерена, точка зламу може бути досягнута до кінця червня. Це означає, що ринок переходить від режиму очікування політичного рішення до режиму фізичного дефіциту ліквідних запасів.

Ціновий шок виходить за межі нафтового ринку

Інвестори вже закладають у ціну нафти тривалу геополітичну премію ризику. Її наслідки можуть проявитися не лише у вартості енергоносіїв, а й в інфляції, дохідності облігацій і споживчих витратах.

• Joseph Tanious, головний інвестиційний стратег Northern Trust Asset Management, вважає, що останні події свідчать про структурну зміну енергетичних ринків.
• Повернення до довоєнних цін нижче 70 дол./бар. він називає малоймовірним навіть у разі послаблення напруги.
• Європа й Азія залишаються більш вразливими до тривалої енергетичної інфляції.
• США, як нетто-експортер нафти, мають кращий захист, але не є повністю ізольованими від наслідків.

«Гормузька протока тепер міцно закріпилася як постійне геополітичне вузьке місце», — заявив головний інвестиційний стратег Northern Trust Asset Management Джозеф Таніус.

США краще захищені, але не без втрат

Старший економіст Vanguard Адам Шиклінг назвав вищі ціни на нафту помірним стримувальним фактором для економіки США. Причина — власне видобування нафти та сильні інвестиції у штучний інтелект, які частково компенсують тиск на споживачів.

Водночас Vanguard оцінює, що у сценарії, коли нафта зросте приблизно до 120 дол./бар. і залишатиметься на цьому рівні протягом року, економічне зростання США може сповільнитися приблизно на 0,4 процентного пункту.

• Для домогосподарств важливий не лише сам рівень цін, а тривалість періоду дорогого пального.
• Витрати на пальне нині займають меншу частку доходів, ніж під час попередніх нафтових шоків.
• Цей захисний запас зменшується з часом, особливо якщо високі ціни збережуться на тлі літнього автомобільного сезону.

«Споживчі настрої вже перебувають на історичних мінімумах, але якщо ціни на нафту залишаться тут ще на три місяці або суттєво зростуть у короткостроковій перспективі, слід очікувати реального економічного впливу», — сказав головний ринковий стратег Osaic Філ Бланкато.

Висновок для енергетичних ринків

Матеріал Reuters показує, що нафтовий ринок наближається до моменту, коли стратегічні резерви та комерційні запаси перестають бути достатнім амортизатором. Якщо Гормузька протока не повернеться до нормальної пропускної здатності, ринок може перейти від контрольованого дефіциту до різкого цінового перерозподілу.

• Короткостроковий ризик — швидке подорожчання нафти у другій половині червня.
• Середньостроковий ризик — закріплення премії за геополітичну небезпеку в цінах Brent.
• Макроекономічний ризик — тиск на інфляцію, дохідність облігацій, фондові ринки та споживчі витрати.
• Найвразливіші регіони — Європа й Азія, які сильніше залежать від імпортної енергії.

Джерело: Terminal За матеріалами: Reuters

Світовий нафтовий ринок входить у період підвищених ризиків. Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) попереджає, що за збереження нинішніх темпів скорочення запасів комерційні та стратегічні резерви можуть досягти історично низьких рівнів ще до початку максимального літнього попиту на паливо у Північній півкулі. Ситуацію ускладнюють втрати близько 14 млн барелів на добу постачання з країн Перської затоки та тривала невизначеність щодо відновлення судноплавства через Ормузьку протоку.

Запаси нафти наближаються до критичних рівнів

Керівниця підрозділу нафтової промисловості та ринків МЕА Торіл Босоні під час конференції S&P Global Energy Middle East Petroleum and Gas Conference у Лондоні заявила, що світові нафтові запаси продовжують скорочуватися навіть напередодні сезону максимального споживання пального.

• Запаси нафти продовжують зменшуватися перед літнім піком попиту на моторне паливо та авіаційне пальне.
• Існує висока ймовірність досягнення критичних або історично низьких рівнів запасів безпосередньо перед періодом найвищого сезонного споживання.
• Пік попиту традиційно припадає на літні місяці, коли у Північній півкулі суттєво зростають автомобільні перевезення та авіаподорожі.

Ормузька протока залишається ключовим фактором ризику

За оцінкою МЕА, навіть у разі досягнення домовленостей найближчим часом повноцінне відновлення роботи Ормузької протоки може зайняти від шести до восьми місяців.

• Ормузька протока є одним із найважливіших маршрутів транспортування нафти у світі.
• Термін відновлення судноплавства оцінюється у 6–8 місяців навіть за найсприятливішого сценарію.
• Тривале обмеження транспортного коридору продовжує створювати ризики для глобального балансу попиту та пропозиції.

Стратегічні резерви не можуть замінити втрачений видобуток

МЕА не виключає можливості нової координованої програми вивільнення аварійних запасів нафти, хоча наразі таке рішення не обговорюється. При цьому близько половини узгодженого у березні вивільнення 400 млн барелів ще не надійшло на ринок.

Водночас агентство наголошує, що використання стратегічних резервів не є довгостроковим вирішенням проблеми.

У будь-якому разі аварійне вивільнення запасів є лише тимчасовим заходом і не здатне вирішити проблему такого масштабу. Скорочення дисбалансу має відбуватися також через зменшення попиту — Торіл Босоні, МЕА.

Високі ціни вже впливають на споживання

МЕА фіксує ознаки руйнування попиту — ситуації, коли високі ціни змушують споживачів скорочувати споживання пального.

• Погіршення економічних перспектив та зростання цін вже знижують попит на транспортне паливо.
• Найбільші коригування ринку наразі відбуваються саме через скорочення попиту, а не через збільшення пропозиції.
• Слабший попит частково стримує подальше зростання нафтових котирувань.

Китай став одним із факторів стабілізації ринку

Одним із ключових чинників відносної стабільності цін стало зниження імпорту нафти Китаєм.

• У травні імпорт сирої нафти до Китаю був на 6 млн барелів на добу нижчим, ніж у березні.
• Скорочення закупівель допомогло компенсувати частину втрат світового ринку та пояснює стриману реакцію цін навіть після проблем із проходженням Ормузької протоки.

Зростання видобутку в Америці не перекриває втрати Перської затоки

За даними МЕА, з кінця лютого країни Перської затоки втратили близько 14 млн барелів на добу нафтового постачання.

Водночас Сполучені Штати, Аргентина, Бразилія та Венесуела наростили видобуток швидше, ніж очікувалося.

• Приріст видобутку в країнах Америки у 2026 році прогнозується на рівні 1,5 млн барелів на добу.
• Порівняно з прогнозом на початку року оцінка була підвищена на 600 тис. барелів на добу.
• Однак навіть це збільшення забезпечує лише незначну компенсацію втрат глобального ринку.

Ціни залишаються значно вищими за довоєнний рівень

Станом на 2 червня ф’ючерси на нафту Brent торгувалися трохи нижче 94 дол./бар.

• До початку конфлікту ціна Brent становила близько 70 дол./бар.
• Максимум 2026 року перевищував 126 дол./бар.
• Поточний рівень котирувань залишається суттєво вищим за довоєнні показники, але значно нижчим від річних максимумів.

Сукупність факторів — скорочення запасів, втрати постачання з регіону Перської затоки, невизначеність навколо Ормузької протоки та обмежені можливості компенсації через додатковий видобуток — свідчить про збереження високої напруги на світовому нафтовому ринку впродовж літнього сезону.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

Після того як ціни на фізичну нафту минулого місяця сягнули історичних максимумів понад $160 за барель, ринок очікував різкішого дефіциту через війну США та Ірану й закриття Ормузької протоки. Однак через п’ять тижнів, попри те що протока залишається переважно закритою, а мирні переговори зайшли в глухий кут, ціни не зросли, а знизилися до $100–110 за барель.

Ринок компенсує близькосхідний дефіцит через падіння попиту, запаси та американський експорт

Reuters зазначає, що падіння цін пояснюється кількома чинниками. Китайські нафтопереробники скоротили переробку, зменшили імпорт і почали активніше використовувати нафту з власних резервуарів. Водночас виробники, НПЗ і трейдери збільшили експорт нафти та пального зі США на світові ринки, щоб частково закрити дефіцит постачання з Близького Сходу.

До війни через Ормузьку протоку проходило близько 20% світового енергетичного постачання. Конфлікт прибрав із ринку 14 млн барелів на добу, або 14% світового постачання, зокрема від Саудівської Аравії, Іраку, ОАЕ та Кувейту. Війна посилила інфляцію, сповільнила глобальну економіку та спричинила руйнування попиту — ситуацію, коли високі ціни на нафту змушують споживачів скорочувати купівлі.

«Той факт, що ціни залишаються на відносно стриманих рівнях, попри, ймовірно, найбільший перебій постачання в сучасній історії, свідчить про те, що руйнування попиту виявляється сильнішим і ширшим, ніж очікувалося», — заявив аналітик Saxo Bank Оле Хансен.

Фізичні сорти нафти відійшли від пікових премій

Близькосхідні сорти Oman, Dubai і Murban цього тижня торгувалися з премією близько $9 за барель до бенчмарку Dubai, за даними General Index. Це різке зниження порівняно з рекордними преміями понад $65 за барель у березні. Абсолютні ціни становили близько $104 за барель проти майже $170 за барель наприкінці березня.

• До початку війни 28 лютого фізичні нафтові бенчмарки Dubai і Dated Brent перебували близько $70 за барель.
• Американська нафта якості Permian на терміналі Magellan East Houston 15 травня знизилася до премії $1,20 за барель до ф’ючерсів на американську нафту, що відповідає довоєнним рівням.
• Американський морський сорт Mars Sour торгувався з премією $4 за барель після шестирічного максимуму $17,50 за барель 1 квітня.
• North Sea Forties 12 травня торгувався з невеликим дисконтом до dated Brent після історичної премії $21,50 у квітні.

Китай скорочує переробку й переходить на запаси

Аналітики Morgan Stanley назвали масштаб реакції китайської нафтової галузі на кризу помітним. Китайські НПЗ скоротили виробництво майже на п’яту частину від довоєнних рівнів — до близько 8,4 млн барелів на добу. Для цього вони або перенесли планові ремонти на раніші строки, або зменшили переробку пального.

За оцінкою банку, чистий морський імпорт сирої нафти Китаєм за 30 днів до 8 травня впав на 5,5 млн барелів на добу, або на 5,5% світового попиту, порівняно з рівнем річної давності — до 8,5 млн барелів на добу.

Китайські нафтопереробники навіть перепродавали вантажі, куплені за довгостроковими контрактами, НПЗ в інших країнах. Reuters зазначає, що вони рідко так роблять, але слабкий внутрішній попит на пальне й високі ціни на нафту зробили перепродаж прибутковим.

Азійський імпорт упав до 10-річного мінімуму

В Азії, на яку припадає 37% світової нафтопереробки, імпорт нафти у квітні впав до 10-річного мінімуму. НПЗ також обрали переробку запасів, накопичених за нижчими цінами до війни.

За даними Energy Aspects, переробка сирої нафти в Азії у травні знизиться на 5,6% проти березня — до 28,7 млн барелів на добу. Оскільки НПЗ у світі активніше використовують запаси, щоб не купувати дорожчу нафту на дефіцитному ринку, глобальні нафтові резерви у березні та квітні разом впали рекордними темпами — на 246 млн барелів, до 7,952 млрд барелів, повідомило International Energy Agency.

Запаси сирої нафти в країнах OECD Азії та Океанії у травні знизилися на 12% від довоєнних рівнів лютого — до 451 млн барелів, за даними Energy Aspects.

«Ніхто не хоче платити за наступний дорогий барель. Усі чекають у надії, але в певний момент усі ці запаси закінчаться», — заявив аналітик Energy Aspects Джордж Дікс.

США наростили експорт до рекордних рівнів

Виробники й трейдери різко збільшили експорт зі США, які Reuters називає найбільшим виробником нафти у світі. Уряд США також продав 133 млн барелів зі Strategic Petroleum Reserve — стратегічного нафтового резерву.

• Експорт сирої нафти й пального зі США зріс до 13 млн барелів на добу у перші два тижні травня проти 11,2 млн барелів на добу в березні, за даними Energy Information Administration.
• Експорт сирої нафти зі Strategic Petroleum Reserve становив близько 308 тис. барелів на добу у квітні та 281 тис. барелів на добу від початку травня, за даними Kpler.

Аналітики попереджають, що відносно нижчі ціни можуть бути нестійкими, а запаси можуть знизитися до мінімальних рівнів, якщо Ормузька протока не відкриється протягом найближчих кількох місяців.

«Ринок продемонстрував значну стійкість, але він працює завдяки вилученню запасів, очікуючи прориву щодо Ормузу», — заявив Аді Імсірович, нерезидентний старший співробітник Center for Strategic and International Studies і досвідчений нафтовий трейдер.

Аналітик BNP Paribas Альдо Спанджер зазначив, що НПЗ доведеться відновити закупівлі, щоб забезпечити ринки пального, і це знову підштовхне ціни вгору.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Ціни на нафту в четвер, 21 травня, завершили торги приблизно на 2% нижче через невизначеність навколо перспектив урегулювання конфлікту США та Ізраїлю з Іраном. Brent подешевшала на $2,44, або 2,3%, до $102,58 за барель, а WTI — на $1,9, або 1,9%, до $96,35 за барель.

Ринок реагує на ризики навколо Ірану, Ормузької протоки та запасів нафти

Ф’ючерси на Brent і американську West Texas Intermediate завершили торги на найнижчих рівнях майже за два тижні. Протягом сесії ціни різко коливалися: раніше вони зростали до 4% після повідомлення Reuters про директиву верховного лідера Ірану, яка погіршила очікування швидкого завершення війни.

Іранська позиція ускладнює дипломатичний сценарій

За даними Reuters із посиланням на двох високопоставлених іранських співрозмовників, директива верховного лідера аятоли Моджтаби Хаменеї засвідчила жорсткішу позицію Тегерана щодо ключової вимоги США: збагачений уран має залишатися в Ірані. Це може ускладнити переговори та зірвати зусилля президента США Дональда Трампа щодо припинення війни.

Пізніше в четвер Трамп заявив, що США зрештою повернуть іранські запаси високозбагаченого урану. Вашингтон вважає, що вони призначені для ядерної зброї, тоді як Тегеран наполягає на їхньому мирному призначенні.

Напередодні Іран оголосив про створення нової «Адміністрації протоки Перської затоки», яка має контролювати «регульовану морську зону» в Ормузькій протоці. Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що запропонована система збору плати за прохід протокою зробить дипломатичну угоду неможливою. Пізніше ціни скоротили зростання після його слів про те, що представники Пакистану, який виступає посередником, поїдуть до Ірану для переговорів.

«Ми вже були в такій ситуації багато разів раніше, і врешті це призводило до розчарування», — зазначили аналітики ING у четвер.

ING прогнозує середню ціну Brent на рівні $104 за барель у поточному кварталі. Окремо UBS у четвер підвищив свої прогнози цін на нафту на $10 за барель, очікуючи Brent на рівні $105 за барель і WTI на рівні $97 у вересні.

Ормузька протока залишається ключовим ризиком для постачання

Іран попередив про наслідки подальших атак і представив кроки, що посилюють його контроль над протокою, яка залишається переважно закритою. До війни через Ормузьку протоку проходили нафтові та LNG-вантажі в обсягах, еквівалентних приблизно 20% світового споживання. LNG — це скраплений природний газ.

За словами голови International Energy Agency Фатіха Біроля, початок пікового літнього попиту на пальне, відсутність нового нафтового експорту з Близького Сходу та виснаження запасів можуть у липні-серпні перевести нафтовий ринок у «червону зону».

Генеральний директор Abu Dhabi National Oil Company Sultan Al Jaber заявив, що навіть якщо близькосхідний конфлікт завершиться зараз, повне відновлення нафтових потоків через Ормузьку протоку не відбудеться раніше першого або другого кварталу 2027 року.

Втрати постачання та запаси посилюють напруження

Іран фактично закрив протоку у відповідь на удари США та Ізраїлю, з яких 28 лютого почалася війна. Більшість бойових дій припинилася після квітневого перемир’я, однак Іран обмежує рух через Ормуз, а США блокують його узбережжя.

Від початку війни втрати постачання з ключового близькосхідного нафтовидобувного регіону сягнули майже 10 млн барелів на добу. Це змусило країни швидко використовувати комерційні та стратегічні запаси, посилюючи занепокоєння щодо виснаження глобальних нафтових резервів.

• У США, за даними Energy Information Administration, минулого тижня зі Strategic Petroleum Reserve було вилучено майже 10 млн барелів нафти — це найбільше скорочення запасів в історії.
• Комерційні запаси сирої нафти у США також знизилися сильніше, ніж очікувалося.
• Сім провідних країн-виробників ОПЕК+ 7 червня, ймовірно, погодяться на помірне збільшення видобутку в липні, повідомило Reuters із посиланням на чотири джерела.

Європейський попит і монетарні ризики

Економічна активність у єврозоні в травні скоротилася найшвидшими темпами більш ніж за 2,5 року. Згідно з опитуваннями, різке зростання вартості життя через війну вдарило по попиту на послуги в Європі, а компанії прискорили звільнення працівників.

Президент Федерального резервного банку Ричмонда Томас Баркін у четвер заявив, що реакція бізнесу та споживачів на поточні економічні шоки визначить, чи зможе Федеральна резервна система США «не реагувати» на нинішню високу інфляцію, чи їй доведеться розглядати підвищення процентних ставок.

Джерело: Terminal.

За матеріалами: Reuters.