Генеральний директор Eni Клаудіо Дескальці заявив, що нафтовий ринок може вийти з діапазону 80–100 доларів за барель до першого кварталу 2027 року, якщо близькосхідний конфлікт триватиме. За його словами, вивільнення запасів стримувало ціни, але така стратегія має зростаючі ризики через обмеженість світових резервів.

Ключовим ризиком для ринку стає не лише рівень запасів, а й залежність від контрольованих морських проходів

Reuters 11 липня повідомило, що Клаудіо Дескальці в інтерв’ю Il Sole 24 Ore пов’язав ризик нового цінового руху з продовженням конфлікту на Близькому Сході. За його словами, використання запасів допомогло утримати нафту переважно в діапазоні 80–100 доларів за барель, але глобальні резерви не є безмежними.

Дескальці заявив, що світові нафтові запаси скорочувалися в середньому на 3,8 млн барелів на добу, а в травні падіння прискорилося до 4,6 млн барелів на добу. Він пов’язав це з порушеннями, спричиненими війною в Ірані, яка почалася наприкінці лютого.

Для європейського ринку нафтопродуктів ця позиція важлива через акцент не лише на обсягах сировини, а й на маршрутах її постачання. Дескальці прямо вказав на потребу зосередитися на виробниках у Північній Африці, Африці на південь від Сахари, Латинській Америці та Південно-Східній Азії, одночасно зменшуючи залежність від контрольованих морських проходів.

Reuters також зазначає, що Eni має обмежену експозицію до Близького Сходу, тоді як більша частина її upstream-видобутку розташована в Африці та Латинській Америці. Це напряму пов’язує ринкову оцінку компанії з темою диверсифікації джерел і маршрутів постачання.

«Довгострокове рішення — це більша енергетична безпека через диверсифікацію джерел і маршрутів постачання», — заявив генеральний директор Eni Клаудіо Дескальці.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

International Energy Agency у звіті за 10 липня повідомило, що експорт нафтопродуктів і LPG із Перської затоки в червні залишався нижчим за половину довоєнного рівня, тоді як потоки сирої нафти відновилися майже до трьох чвертей лютневих обсягів. Це підтримало зростання маржі переробки та крек-спредів до чотирирічних максимумів на початку липня.

Ринок сирої нафти виглядає краще забезпеченим, ніж ринок готового пального, де відставання постачання з НПЗ уже впливає на дизель, бензин і маржу переробки.

IEA зазначило, що завантаження з ключових експортних НПЗ Перської затоки ще не відновилися, а це свідчить про збереження обмежень у роботі переробки. За оцінкою агентства, саме відставання постачання готових нафтопродуктів стало одним із головних чинників напруження на ринку пального.

У звіті також зазначено, що українські удари по російських НПЗ та експортній інфраструктурі посилили напруження на ринках нафтопродуктів у росії та за її межами, вплинувши на експорт і внутрішні постачання пального.

Глобальний попит на нафту, за даними IEA, відновлюється після травневого мінімуму 97,9 млн барелів на добу, що було на 5,3 млн барелів на добу менше, ніж роком раніше. До жовтня агентство очікує зростання попиту більш ніж на 8 млн барелів на добу від травневого мінімуму, що має вивести його вище рівнів 2025 року вперше з лютого.

“Розрив між на перший погляд добре забезпеченими ринками сирої нафти й напруженими ринками нафтопродуктів підтримав зростання крек-спредів і маржі переробки до чотирирічних максимумів на початку липня”.

Крек-спред — це різниця між вартістю сирої нафти та ціною готових нафтопродуктів. Для ринку дизельного пального цей показник важливий, бо він відображає економіку переробки та тиск на гуртові ціни.

Джерело: Terminal. За матеріалами: International Energy Agency.

International Energy Agency 17 червня опублікувало червневий Oil Market Report і різко переглянуло оцінку балансу ринку. Агентство очікує падіння світового попиту на 1,1 млн барелів на добу у 2026 році, скорочення пропозиції на 3,9 млн барелів на добу та зниження переробки до 82 млн барелів на добу.

Глобальний ринок нафти входить у період одночасного падіння попиту, скорочення переробки та швидкого використання запасів

За даними IEA, прогноз попиту на нафту у 2026 році знижено на 700 тис. барелів на добу порівняно з травневим звітом. У другому кварталі 2026 року постачання на ринок впали на 5 млн барелів на добу у річному вимірі через високі ціни на пальне та перебої з доступністю нафтопродуктів. У 2027 році агентство очікує відновлення зростання попиту на 2 млн барелів на добу.

Світова пропозиція, за оцінкою IEA, у 2026 році скоротиться на 3,9 млн барелів на добу — до 102,4 млн барелів на добу. У травні видобуток становив 94,5 млн барелів на добу, що на 600 тис. барелів на добу менше, ніж місяцем раніше, і на 13,6 млн барелів на добу нижче довоєнного рівня.

Переробка нафти у 2026 році, за прогнозом агентства, зменшиться на 2 млн барелів на добу — до 82 млн барелів на добу. Найбільший спад припадає на другий квартал, коли завантаження НПЗ знизилося на 4,7 млн барелів на добу у річному вимірі.

Окремим ризиком IEA називає стан запасів. У травні глобальні видимі запаси скоротилися на 143 млн барелів, або на 4,6 млн барелів на добу. Державні запаси країн ОЕСР знизилися на 163 млн барелів і впали до найнижчого рівня з грудня 1990 року через використання аварійних резервів.

Джерело: Terminal. За матеріалами: International Energy Agency.

Міжнародне енергетичне агентство у звіті від 17 червня повідомило, що після відновлення роботи Ормузької протоки світовий ринок нафти може перейти до значного профіциту у 2027 році. За оцінкою агентства, пропозиція зросте на 8 млн барелів на добу, а попит — на 2 млн барелів на добу.

Головна зміна для ринку — перехід від дефіциту й скорочення запасів до можливості їх відновлення

Reuters із посиланням на червневий звіт МЕА повідомило, що проміжна домовленість США та Ірану передбачає відкриття Ормузької протоки та зняття американської морської блокади іранського нафтового трафіку. За оцінкою МЕА, війна заблокувала понад 14 млн барелів на добу видобутку нафти на Близькому Сході.

Уже на початку червня потоки через протоку зростали завдяки активізації перевалок із судна на судно в Оманській затоці. Загальні близькосхідні потоки збільшилися до близько 12 млн барелів на добу проти травневого мінімуму 9,6 млн барелів на добу.

МЕА прогнозує, що у 2026 році пропозиція нафти скоротиться на 3,9 млн барелів на добу, оскільки втрати видобутку на Близькому Сході перевищують приріст у Північній і Південній Америці. Світовий попит, за оцінкою агентства, знизиться на 1,1 млн барелів на добу після падіння на 5 млн барелів на добу у квітні-червні.

У 2027 році, за розрахунками Reuters на основі прогнозу МЕА, пропозиція може перевищити попит на 5,05 млн барелів на добу. Водночас до переходу ринку в профіцит запаси можуть ще знижуватися: з початку війни вони скорочувалися темпом 3,8 млн барелів на добу, а в травні — близько 4,6 млн барелів на добу.

«Якщо домовленість утримається, експорт і виробництво з Перської затоки мають поступово відновитися — не в останню чергу тому, що іранський експорт нафти може повністю відновитися після зняття американської блокади», — йдеться у звіті МЕА, який цитує Reuters.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

ОПЕК зберігає оцінку, що нафтовий ринок залишатиметься відносно напруженим до наступного року. У червневому щомісячному звіті організація прогнозує зростання світового попиту на нафту на 1,0 млн барелів на добу у 2026 році, тоді як приріст видобутку поза країнами Declaration of Cooperation очікується на рівні близько 600 тис. барелів на добу цього року і ще 600 тис. барелів на добу у 2027 році.

Попит, за оцінкою ОПЕК, продовжує поглинати більшу частину нового видобутку

За даними червневого Monthly Oil Market Report ОПЕК видобуток сирої нафти країнами, що беруть участь у Declaration of Cooperation, у травні становив у середньому 33,13 млн барелів на добу. Це на 190 тис. барелів на добу менше, ніж у квітні, за оцінками вторинних джерел.

Declaration of Cooperation — це формат співпраці країн-виробників у межах домовленостей ОПЕК+; у тексті звіту також використовується скорочення DoC. Показник non-DoC означає видобуток поза країнами, що беруть участь у цій декларації.

Азія залишається головним джерелом приросту попиту

ОПЕК майже не змінила прогноз світового попиту. Зростання на 1,0 млн барелів на добу у 2026 році, за оцінкою організації, має забезпечуватися переважно Азією, зокрема Китаєм, Індією та іншими економіками, що розвиваються.

• авіаперевезення підтримують попит на нафтові продукти;
• споживання дорожнього пального залишається одним із чинників зростання;
• виробнича активність продовжує підтримувати нафтовий попит у країнах, що розвиваються.

Попит у країнах OECD, за оцінкою ОПЕК, зростатиме помірно. Основну частину цього приросту має забезпечити Сполучені Штати.

Постачання поза DoC зростатиме, але повільніше за попит

На боці пропозиції ОПЕК очікує приріст видобутку поза DoC приблизно на 600 тис. барелів на добу цього року і ще на 600 тис. барелів на добу у 2027 році.

У 2026 році більшу частину нових барелів, за оцінкою ОПЕК, мають забезпечити Бразилія, США, Канада та Аргентина. У 2027 році до цього переліку має приєднатися Катар.

Такий приріст постачання є помітним, однак він, за оцінкою ОПЕК, усе одно нижчий за очікуване зростання попиту. Організація оцінює попит на нафту виробників ОПЕК+ на рівні 42,5 млн барелів на добу цього року і 43,5 млн барелів на добу у 2027 році.

Запаси OECD скоротилися на 48,4 млн барелів

Окремим сигналом напруженості ринку є комерційні запаси OECD. У квітні вони знизилися на 48,4 млн барелів і залишаються значно нижчими за історичні середні рівні.

На цьому тлі останній прогноз ОПЕК вказує, що попит продовжує поглинати більшу частину додаткового світового видобутку, попри місяці перебоїв, пов’язаних із війною, та підвищені ціни.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Oilprice.com.

Попри конфлікт навколо Ірану та закриття морського шляху, через який проходила п’ята частина нафтових потоків, масштабної паливної кризи поки не сталося. Ринок отримав тимчасову підтримку від запасів, надлишкового постачання до початку війни, зростання видобутку за межами Перської затоки та часткового скорочення попиту.

Світ увійшов у кризу з запасом міцності, але цей ресурс не безмежний

У матеріалі Financial Times зазначається, що теоретично навіть невеликий збій на нафтовому ринку мав би різко підняти ціни. Особливо за умов конфлікту, який закрив морський шлях, через який проходила п’ята частина нафтових потоків. Однак реальний удар був частково пом’якшений надлишками, накопиченими до початку війни.

За оцінкою International Energy Agency, з урахуванням невеликої кількості суден, які все ж ризикували проходити Ормузькою протокою, та потоків, переорієнтованих трубопроводами, конфлікт у квітні прибрав зі світового постачання сирої нафти й нафтопродуктів близько 14 млн барелів на добу. До цього ринок оцінювався у 105 млн барелів на добу.

Водночас, за даними Wood Mackenzie, до кризи постачання перевищувало попит на 3,5 млн барелів на добу. Тому реальний дефіцит оцінюється не у 14 млн, а приблизно у 10–11 млн барелів на добу.

Запаси стали головним амортизатором цінового удару

Світ увійшов у поточну кризу зі значними запасами нафти. Тепер ці резерви швидко використовуються. За оцінкою US Energy Information Administration, у другому кварталі зі світових запасів буде вилучатися понад 6 млн барелів на добу.

Таке використання резервів пояснює, чому закриття Ормузької протоки поки не переросло у повноцінний дефіцит пального. Проте цей механізм має часові межі: поки запаси зберігаються, вони стримують ринок; коли вони вичерпаються, ціновий тиск може посилитися.

Виробники за межами Перської затоки наростили видобуток

Одним із неочікуваних чинників стійкості ринку стала швидша реакція виробників. За даними Rystad Energy, країни за межами Перської затоки змогли збільшити видобуток нафти приблизно на 1 млн барелів на добу.

Частина цього приросту може бути тимчасовою, оскільки пов’язана з перенесенням планових ремонтів на виробничих об’єктах. Водночас ринок став гнучкішим, ніж під час попередніх нафтових шоків: зокрема, виробники сланцевої нафти у США можуть запускати видобуток швидше, ніж традиційні нафтові проєкти.

Попит також відреагував швидше, ніж очікувалося

Попит на нафту, який зазвичай вважається інертним, також дещо скоротився. У квітні світ споживав на 3 млн барелів на добу менше, ніж за рік до цього. Значною мірою це пов’язано зі зупинкою азійських нафтохімічних підприємств.

Це сталося за ціни Brent $92 за барель. Для порівняння, під час фінансової кризи 2008 року балансування ринку потребувало ціни, еквівалентної приблизно $200 за барель у нинішніх грошах.

• більш чутливі до ціни економіки, що розвиваються, тепер формують понад половину нафтового ринку;
• зростання попиту останніми роками забезпечували авіація та нафтохімія;
• авіаційний попит більш залежний від вартості пального, особливо у туристичному сегменті;
• частина клієнтів нафтохімії може переорієнтовуватися на продукцію заводів США, які працюють на дешевій сировині з природного газу.

Тимчасове полегшення не означає зникнення ризику

Сукупність чинників — ще достатні запаси, надлишкове постачання до початку конфлікту, додатковий видобуток за межами Перської затоки та помірне скорочення попиту — зробила нафтовий ринок краще підготовленим до шоку, ніж очікувалося.

Однак цей стан не є стійкою рівновагою. Ринок отримав тимчасову відстрочку, а не остаточне вирішення проблеми. Якщо запаси продовжать скорочуватися, а перебої в Ормузькій протоці збережуться, нинішні амортизатори поступово втратять ефективність.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Financial Times.

Глобальний нафтовий ринок входить у небезпечну фазу: запаси нафти скорочуються, Гормузька протока фактично залишається закритою для нормального танкерного руху, а стратегічні резерви вже не гарантують стримування цін. За оцінками учасників ринку, якщо розрядки не буде до другої половини червня, Brent може швидко подорожчати, а новий ціновий шок зачепить не лише енергетику, а й інфляцію, облігації, фондові ринки та споживчі витрати.

Світовий нафтовий буфер вичерпується: наступний ціновий стрибок може вдарити по економіках і ринках

Головний ризик для нафтового ринку тепер полягає не лише у самому закритті Гормузької протоки, а у виснаженні запасів, які протягом чотирьох місяців стримували ціни нижче психологічної межі у 100 дол./бар. Попри фактичне блокування протоки, ринок досі утримувався від панічного сценарію завдяки комерційним запасам, стратегічним резервам і падінню морського імпорту нафти до Китаю.

Запаси стають критичним обмежувачем ринку

• Світові запаси нафти небезпечно скорочуються, оскільки домовленості про відновлення танкерного руху через Гормузьку протоку досі немає.
• США скорочують стратегічні резерви: запаси сирої нафти разом зі Strategic Petroleum Reserve за тиждень до 29 травня знизилися до 791 млн бар., що є найнижчим рівнем із лютого 2024 року.
• Американські запаси впали майже на 64 млн бар. від початку війни та скорочуються вже вісім тижнів поспіль.
• США вивільняють 172 млн бар. зі стратегічного резерву в межах скоординованих дій Міжнародного енергетичного агентства, яке передбачає рекордне вивільнення 400 млн бар. нафти для стримування цін.
• Морський імпорт нафти Китаєм у травні впав до найнижчого рівня майже за 10 років, що також тимчасово послабило шок постачання.

«Ми наближаємося до нечуваних рівнів запасів. Справді, дуже-дуже низьких рівнів. Можна сперечатися, чи станеться це за два або три тижні. Але коли ми дійдемо до цієї точки, ціни різко підуть вгору», — заявив старший віцепрезидент Exxon Mobil Ніл Чепмен на конференції Bernstein у Нью-Йорку 28 травня.

За словами Ніла Чепмена, якщо рівень запасів стане ще нижчим, dated Brent, який використовується для ціноутворення понад 60% світової торгівлі сирою нафтою, може зрости до 150–160 дол./бар.

Гормузька протока перетворюється на довгостроковий ризик

Протягом кількох днів президент США Дональд Трамп заявляв, що угода про відкриття протоки близька. Водночас Reuters зазначає, що домовленість залишається недосяжною, а попередження нафтової галузі стають різкішими.

• Чотири місяці війни з Іраном обмежують доступ нафти до значної частини світового ринку.
• Ф’ючерси на нафту залишалися нижче 100 дол./бар., попри фактичне закриття протоки.
• Ризик другого цінового шоку формується через вичерпання буферів, а не лише через початкове перекриття Гормузької протоки.
• JPMorgan прогнозує швидке зростання цін у другій половині червня, якщо пропускна здатність Гормузької протоки не повернеться до довоєнного рівня.

«Ризик другого цінового шоку реальний, але ключовий момент у тому, що він може виникнути через виснаження буферів, а не через саме початкове закриття Гормузької протоки», — заявив дубайський нафтовий трейдер Шохрух Зухрітдінов.

Кінець червня може стати точкою зламу

Керівниця підрозділу нафтової промисловості та ринків Міжнародного енергетичного агентства Торіл Босоні попередила, що за збереження нинішніх темпів скорочення запасів світові нафтові резерви можуть досягти критично низького рівня саме тоді, коли літній попит на пальне виходить на пік.

«Коли буфери тоншають, ціни мають виконувати більшу частину роботи з балансування. Це означає, що або споживачі платять більше, або попит руйнується», — сказав віцепрезидент і старший ринковий стратег Rosenberg Research Мехмет Беджерен.

За оцінкою Мехмета Беджерена, точка зламу може бути досягнута до кінця червня. Це означає, що ринок переходить від режиму очікування політичного рішення до режиму фізичного дефіциту ліквідних запасів.

Ціновий шок виходить за межі нафтового ринку

Інвестори вже закладають у ціну нафти тривалу геополітичну премію ризику. Її наслідки можуть проявитися не лише у вартості енергоносіїв, а й в інфляції, дохідності облігацій і споживчих витратах.

• Joseph Tanious, головний інвестиційний стратег Northern Trust Asset Management, вважає, що останні події свідчать про структурну зміну енергетичних ринків.
• Повернення до довоєнних цін нижче 70 дол./бар. він називає малоймовірним навіть у разі послаблення напруги.
• Європа й Азія залишаються більш вразливими до тривалої енергетичної інфляції.
• США, як нетто-експортер нафти, мають кращий захист, але не є повністю ізольованими від наслідків.

«Гормузька протока тепер міцно закріпилася як постійне геополітичне вузьке місце», — заявив головний інвестиційний стратег Northern Trust Asset Management Джозеф Таніус.

США краще захищені, але не без втрат

Старший економіст Vanguard Адам Шиклінг назвав вищі ціни на нафту помірним стримувальним фактором для економіки США. Причина — власне видобування нафти та сильні інвестиції у штучний інтелект, які частково компенсують тиск на споживачів.

Водночас Vanguard оцінює, що у сценарії, коли нафта зросте приблизно до 120 дол./бар. і залишатиметься на цьому рівні протягом року, економічне зростання США може сповільнитися приблизно на 0,4 процентного пункту.

• Для домогосподарств важливий не лише сам рівень цін, а тривалість періоду дорогого пального.
• Витрати на пальне нині займають меншу частку доходів, ніж під час попередніх нафтових шоків.
• Цей захисний запас зменшується з часом, особливо якщо високі ціни збережуться на тлі літнього автомобільного сезону.

«Споживчі настрої вже перебувають на історичних мінімумах, але якщо ціни на нафту залишаться тут ще на три місяці або суттєво зростуть у короткостроковій перспективі, слід очікувати реального економічного впливу», — сказав головний ринковий стратег Osaic Філ Бланкато.

Висновок для енергетичних ринків

Матеріал Reuters показує, що нафтовий ринок наближається до моменту, коли стратегічні резерви та комерційні запаси перестають бути достатнім амортизатором. Якщо Гормузька протока не повернеться до нормальної пропускної здатності, ринок може перейти від контрольованого дефіциту до різкого цінового перерозподілу.

• Короткостроковий ризик — швидке подорожчання нафти у другій половині червня.
• Середньостроковий ризик — закріплення премії за геополітичну небезпеку в цінах Brent.
• Макроекономічний ризик — тиск на інфляцію, дохідність облігацій, фондові ринки та споживчі витрати.
• Найвразливіші регіони — Європа й Азія, які сильніше залежать від імпортної енергії.

Джерело: Terminal За матеріалами: Reuters

Світовий нафтовий ринок входить у період підвищених ризиків. Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) попереджає, що за збереження нинішніх темпів скорочення запасів комерційні та стратегічні резерви можуть досягти історично низьких рівнів ще до початку максимального літнього попиту на паливо у Північній півкулі. Ситуацію ускладнюють втрати близько 14 млн барелів на добу постачання з країн Перської затоки та тривала невизначеність щодо відновлення судноплавства через Ормузьку протоку.

Запаси нафти наближаються до критичних рівнів

Керівниця підрозділу нафтової промисловості та ринків МЕА Торіл Босоні під час конференції S&P Global Energy Middle East Petroleum and Gas Conference у Лондоні заявила, що світові нафтові запаси продовжують скорочуватися навіть напередодні сезону максимального споживання пального.

• Запаси нафти продовжують зменшуватися перед літнім піком попиту на моторне паливо та авіаційне пальне.
• Існує висока ймовірність досягнення критичних або історично низьких рівнів запасів безпосередньо перед періодом найвищого сезонного споживання.
• Пік попиту традиційно припадає на літні місяці, коли у Північній півкулі суттєво зростають автомобільні перевезення та авіаподорожі.

Ормузька протока залишається ключовим фактором ризику

За оцінкою МЕА, навіть у разі досягнення домовленостей найближчим часом повноцінне відновлення роботи Ормузької протоки може зайняти від шести до восьми місяців.

• Ормузька протока є одним із найважливіших маршрутів транспортування нафти у світі.
• Термін відновлення судноплавства оцінюється у 6–8 місяців навіть за найсприятливішого сценарію.
• Тривале обмеження транспортного коридору продовжує створювати ризики для глобального балансу попиту та пропозиції.

Стратегічні резерви не можуть замінити втрачений видобуток

МЕА не виключає можливості нової координованої програми вивільнення аварійних запасів нафти, хоча наразі таке рішення не обговорюється. При цьому близько половини узгодженого у березні вивільнення 400 млн барелів ще не надійшло на ринок.

Водночас агентство наголошує, що використання стратегічних резервів не є довгостроковим вирішенням проблеми.

У будь-якому разі аварійне вивільнення запасів є лише тимчасовим заходом і не здатне вирішити проблему такого масштабу. Скорочення дисбалансу має відбуватися також через зменшення попиту — Торіл Босоні, МЕА.

Високі ціни вже впливають на споживання

МЕА фіксує ознаки руйнування попиту — ситуації, коли високі ціни змушують споживачів скорочувати споживання пального.

• Погіршення економічних перспектив та зростання цін вже знижують попит на транспортне паливо.
• Найбільші коригування ринку наразі відбуваються саме через скорочення попиту, а не через збільшення пропозиції.
• Слабший попит частково стримує подальше зростання нафтових котирувань.

Китай став одним із факторів стабілізації ринку

Одним із ключових чинників відносної стабільності цін стало зниження імпорту нафти Китаєм.

• У травні імпорт сирої нафти до Китаю був на 6 млн барелів на добу нижчим, ніж у березні.
• Скорочення закупівель допомогло компенсувати частину втрат світового ринку та пояснює стриману реакцію цін навіть після проблем із проходженням Ормузької протоки.

Зростання видобутку в Америці не перекриває втрати Перської затоки

За даними МЕА, з кінця лютого країни Перської затоки втратили близько 14 млн барелів на добу нафтового постачання.

Водночас Сполучені Штати, Аргентина, Бразилія та Венесуела наростили видобуток швидше, ніж очікувалося.

• Приріст видобутку в країнах Америки у 2026 році прогнозується на рівні 1,5 млн барелів на добу.
• Порівняно з прогнозом на початку року оцінка була підвищена на 600 тис. барелів на добу.
• Однак навіть це збільшення забезпечує лише незначну компенсацію втрат глобального ринку.

Ціни залишаються значно вищими за довоєнний рівень

Станом на 2 червня ф’ючерси на нафту Brent торгувалися трохи нижче 94 дол./бар.

• До початку конфлікту ціна Brent становила близько 70 дол./бар.
• Максимум 2026 року перевищував 126 дол./бар.
• Поточний рівень котирувань залишається суттєво вищим за довоєнні показники, але значно нижчим від річних максимумів.

Сукупність факторів — скорочення запасів, втрати постачання з регіону Перської затоки, невизначеність навколо Ормузької протоки та обмежені можливості компенсації через додатковий видобуток — свідчить про збереження високої напруги на світовому нафтовому ринку впродовж літнього сезону.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

Світові запаси нафти можуть наблизитися до критично низьких рівнів ще до піку літнього попиту, якщо поточне скорочення запасів триватиме. Ситуацію ускладнює часткове відновлення руху через Ормузьку протоку, обмеження постачання авіапального, LPG, хімічної продукції, добрив і сірки, а також втрата близько 14 млн барелів на добу з боку виробників Перської затоки з кінця лютого.

Нафтовий ринок входить у літо з ризиком дефіциту запасів

Міжнародне енергетичне агентство, МЕА International Energy Agency, IEA, попередило, що глобальні нафтові запаси можуть досягти критичних або історично низьких рівнів перед піком літнього попиту.

«Ми бачимо, що скорочення запасів триває влітку, і є можливість або ймовірність того, що ми досягнемо критичних рівнів або історично низьких рівнів саме перед піком літнього попиту», — заявила Торіл Босоні, керівниця напряму нафтової промисловості та ринків МЕА.

Літній період традиційно є фазою підвищеного споживання пального у Північній півкулі, оскільки зростають автомобільні та авіаційні перевезення. Саме тому скорочення запасів перед цим періодом створює додатковий ризик для цін і фізичної доступності окремих видів нафтопродуктів.

Ормузька протока залишається ключовим обмеженням

За оцінкою МЕА, навіть у найкращому сценарії, якщо угоду буде досягнуто негайно, повторне відкриття Ормузької протоки потребуватиме 6–8 місяців.

ADNOC також попередила, що повне повернення потоків через Ормузьку протоку може зайняти роки. Виконавчий віцепрезидент ADNOC з продажів і трейдингу Філіп Хурі заявив, що транзит через протоку залишатиметься частковим і нижчим за довоєнний рівень, поки зберігається невизначеність щодо миру.

«Це не відновиться одним натисканням перемикача», — заявив Філіп Хурі.

• Окремі елементи ланцюгів постачання можуть бути відновлені за кілька тижнів.
• Інші елементи можуть потребувати кількох місяців.
• Повне повернення до довоєнних умов може розтягнутися до середини 2027 року.
• Генеральний директор ADNOC Султан Аль-Джабер раніше заявляв, що перший або другий квартал 2027 року є найранішим реалістичним строком повного відновлення потоків.

Серпень може стати точкою тиску на ціни

Філіп Хурі зазначив, що серпень може стати переломним моментом для зростання нафтових цін, якщо попит відновиться, а криза триватиме.

За його оцінкою, економіки вже скорочували споживання. Якщо ця тенденція збережеться, ціни можуть залишатися близько 100 доларів за барель. Водночас відновлення попиту на тлі тривалих перебоїв із постачанням може підштовхнути ціни вище.

Під тиском не лише нафта, а й нафтопродукти

ADNOC вказує, що перебої зачепили не тільки нафту, а й суміжні товарні ринки:

• авіапальне;
• скраплений нафтовий газ, LPG;
• хімічну продукцію;
• добрива;
• сірку.

Особливо чутливим є ринок авіапального. Близький Схід зазвичай забезпечує 40–45% європейського постачання авіапального, але нині ці потоки обмежені.

Хурі зазначив, що авіакомпанії, які захеджували вартість авіапального, можуть зіткнутися з проблемами не через ціновий ризик, а через обмежену фізичну наявність ресурсу.

ADNOC нарощує альтернативні маршрути експорту

ADNOC повернула значні обсяги видобутку в роботу та має трубопровідний маршрут, який дозволяє транспортувати нафту поза Ормузькою протокою.

Абу-Дабі також повідомив про будівництво другого трубопроводу, який має подвоїти експортну потужність сирої нафти поза Ормузькою протокою до 2027 року. Наявний трубопровід здатний транспортувати до 1,8 млн барелів на добу.

Рідкісні проходи танкерів свідчать про частковий рух, але не про нормалізацію

Через Ормузьку протоку зафіксовано поодинокі рухи танкерів. За минулий тиждень два танкери з нафтопродуктами вийшли з протоки, а газовоз LNG завантажив вантаж в ОАЕ. Це свідчить про обмежені переміщення через вузьке місце, яке фактично було закрите від початку американо-ізраїльської війни проти Ірану 28 лютого.

• Танкер Aframax Cy Victorious із щонайменше 80 тис. метричних тонн, або понад 508 тис. барелів, високосірчистого прямогонного мазуту вийшов із протоки 30 травня.
• Судно завантажувалося в іракському порту Khor Al-Zubair на початку квітня та має прибути до Малайзії у другій половині червня.
• Танкер Long-Range 2 Sti Elysees, завантажений світлими нафтопродуктами з Кувейту наприкінці лютого, пройшов протоку 29 травня. Його пункт призначення був невідомий.
• Газовоз LNG Marigold, яким керує ADNOC, завантажив вантаж на острові Das в ОАЕ 24–25 травня.

Британська платформа відстеження вантажів Vortexa повідомила, що Marigold припинив передачу сигналів автоматичної ідентифікаційної системи AIS 3 травня перед темним входом у протоку. AIS відстежує місцезнаходження суден, але частина суден вимикає систему під час спроб проходу через Ормузьку протоку.

«Це останнє з групи чотирьох парових газовозів під контролем ADNOC, які вимкнули AIS, щоб пройти Ормуз на захід для повторного завантаження. Інші три — Mraweh, Al Hamra та Umm Al Ashtan — уже здійснили подальші темні вихідні проходи через це вузьке місце», — повідомила Vortexa, за даними Reuters.

Висновок

Поєднання скорочення запасів, обмеженого транзиту через Ормузьку протоку та ризику відновлення попиту створює для нафтового ринку асиметричний ризик: ціни можуть залишатися високими навіть за слабшого споживання, а за повернення попиту — отримати додатковий імпульс до зростання.

Для Європи найбільш чутливими залишаються не лише котирування сирої нафти, а й фізична доступність окремих нафтопродуктів, передусім авіапального, LPG та світлих продуктів. Обмеження близькосхідних потоків, які традиційно відіграють важливу роль у європейському балансі, можуть посилити волатильність ринку в літній сезон.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Todd Riggs, «IEA warns oil stocks could hit critical levels», 3 червня 2026 року.

Німеччина тимчасово знизила енергетичний податок на бензин і дизель приблизно на 0,17 євро за літр, намагаючись пом’якшити наслідки різкого стрибка світових цін на нафту після війни з Іраном. Федеральний уряд оцінює обсяг підтримки у 1,6 млрд євро, однак у Берліні вже відкрито заявляють: нафтові компанії повинні повністю передати цей ефект споживачам, а не перетворювати податкове послаблення на додатковий прибуток. Ситуація показує, що енергетична криза поступово переходить із глобального нафтового ринку безпосередньо у внутрішню політику, систему ціноутворення й конкуренцію між операторами АЗС.

Податкове зниження на пальне в Німеччині стало реакцією на новий глобальний нафтовий шок

Рішення уряду Німеччини стало прямою відповіддю на різке подорожчання енергоносіїв після війни з Іраном. Федеральний міністр фінансів Німеччини Ларс Клінгбайль заявив Reuters, що нафтові компанії повинні взяти на себе відповідальність і передати споживачам ефект від податкового послаблення.

«Ми в політиці будемо дуже уважно за цим стежити, але це зниження повинно бути передане споживачам», — заявив міністр фінансів Німеччини Ларс Клінгбайль.

Йдеться про тимчасове зниження енергетичного податку на бензин і дизель приблизно на 0,17 євро за літр. Захід почав діяти з 1 травня і залишатиметься чинним протягом травня та червня.

• Загальний обсяг підтримки оцінюється приблизно у 1,6 млрд євро.
• Мета програми — пом’якшити наслідки різкого подорожчання енергоносіїв для населення та економіки.
• Німецький уряд фактично визнав, що енергетичний шок уже напряму впливає на внутрішній ринок пального та економічну активність.

У цьому випадку важливим є сам механізм реагування. Берлін не намагається адміністративно заморозити ціни, а використовує податковий інструмент, щоб частково компенсувати зовнішній ціновий удар. Водночас уряд прямо сигналізує нафтовим компаніям, що не дозволить їм залишити ефект податкового послаблення всередині корпоративної маржі.

Чому ситуація стала критичною для Європи

У матеріалі Reuters прямо зазначено, що війна з Іраном стала фактором нового енергетичного потрясіння для глобальної економіки. Особливо чутливо це вдарило по Німеччині як найбільшій економіці Європи, яка ще до цього мала проблеми із відновленням після пандемії.

• Високі енергетичні витрати вже тиснули на німецьку економіку.
• Додатковим фактором залишалася конкуренція з боку Китаю.
• Експортно-орієнтована модель економіки Німеччини виявилася особливо чутливою до зростання цін на енергоносії.
• Уряд прямо визнає, що економічне зростання знову почало сповільнюватися.

«Так, економічне зростання знову знижується; ми щойно сподівалися, що ситуація почне покращуватися», — заявив Ларс Клінгбайль.

Для нафтового ринку це означає дуже важливу річ: енергетичний шок уже перестав бути лише проблемою трейдерів або імпортерів. Він переходить у площину макроекономіки, внутрішньої політики та соціальної стабільності.

Ормузька протока стала одним із головних ризиків для світового ринку

Німецький уряд окремо наголосив на необхідності відновлення роботи Ормузької протоки — одного з найважливіших маршрутів світового енергетичного постачання.

«Наша головна позиція зараз — звернення до уряду США: припинити цю війну, зосередитися на переговорах і забезпечити відкриття Ормузької протоки», — заявив Ларс Клінгбайль.

Що відбувається з цінами на пальне в Німеччині

Попри зниження податку, влада Німеччини вже зафіксувала нерівномірну реакцію ринку. Федеральне картельне відомство повідомило, що більшість АЗС передали споживачам ефект податкового послаблення, однак окремі оператори одночасно навіть підвищили ціни.

«Дивовижний розвиток подій сьогодні опівдні: деякі АЗС значно підвищили ціни, тоді як інші цього майже не зробили», — заявив президент Федерального картельного відомства Андреас Мундт.

• Регулятор визнав, що більшість знижок усе ж дійшла до споживача.
• Водночас частина АЗС використала ситуацію для підвищення власної маржі.
• Уряд Німеччини фактично перейшов до публічного контролю за поведінкою нафтових компаній.

Це дуже показовий сигнал для всього європейського ринку. Під час різкого зовнішнього цінового шоку конкуренція між мережами АЗС починає працювати нерівномірно: одні оператори швидше передають зниження податків у роздрібну ціну, інші намагаються компенсувати власні ризики через збільшення торговельної маржі.

Що змінюється у структурі ціноутворення

• Податкова політика стає одним із ключових інструментів стабілізації ринку пального.
• Тимчасове зниження енергетичного податку на 0,17 євро/л показує, наскільки значну частку в структурі ціни займають податки.
• Уряд Німеччини прямо пов’язує поведінку нафтових компаній із соціальною стабільністю та економічною ситуацією.
• Конкуренція між АЗС переходить у фазу боротьби за те, хто швидше та повніше передасть споживачу ефект податкового послаблення.
• Одночасно зростає ризик розширення державного контролю над ринком пального в умовах енергетичної кризи.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters