Попри значно більші перебої у глобальному постачанні нафти й газу під час війни в Ірані, реакція цін виявилася стриманішою, ніж могли б передбачати історичні залежності. У блозі Європейського центрального банку це пояснюють сильнішими ринковими буферами, нижчим попитом, вищими запасами та слабшою конкуренцією за вантажі скрапленого природного газу.

Більший шок не дав пропорційно більшого стрибка цін

У блозі ЄЦБ від 27 липня 2026 року Леа Демут, Ана-Сімона Ману та Артур Сталла-Бурдільйон порівняли два енергетичні шоки: вторгнення росії в Україну у 2022 році та війну в Ірані у 2026 році.

За наведеними даними, військові удари між США, Ізраїлем та Іраном наприкінці лютого 2026 року призвели до закриття Ормузької протоки. Це перервало транзит близько 20 млн барелів на добу, або приблизно однієї п’ятої світового постачання нафти.

З урахуванням часткового перенаправлення потоків через трубопровідні мережі Саудівської Аравії та ОАЕ середня втрата постачання оцінена приблизно у 14 млн барелів на добу, тобто 14% світового постачання нафти. Для порівняння, війна в Україні скоротила нафтове постачання приблизно на 1 млн барелів на добу, або 1% світового видобутку.

Нафта подорожчала менше, ніж передбачав масштаб перебоїв

Автори зазначають, що за історичними стандартами перебій такого масштабу міг би підштовхнути ціни на нафту вгору до 105%. Однак на початку червня ціни становили близько 94 доларів США за барель, що лише на 29% вище доконфліктного рівня, після відкату від пікового зростання більш ніж на 50%.

Після вторгнення росії в Україну нафтові ціни на піку зросли приблизно на 30%, хоча масштаб фізичного шоку тоді був значно меншим. Це зростання також було короткочасним, а до серпня 2022 року ціни стабілізувалися на нижчих рівнях.

Ринок ф’ючерсів на нафту, тобто контрактів на постачання у майбутньому, також показав стриманішу реакцію порівняно з масштабом шоку. Підвищення було зосереджене переважно у короткострокових контрактах. Це вказує, що у 2026 році інвестори надавали більшої ваги негайній доступності нафти, ніж у 2022 році.

Чому нафтовий ринок витримав удар

ЄЦБ виділяє кілька чинників, які пом’якшили реакцію цін:

• нафтовий ринок увійшов у конфлікт із профіцитом постачання близько 2,5 млн барелів на добу, тоді як перед війною в Україні дефіцит становив близько 1 млн барелів на добу;
• запаси були вищими, ніж у 2022 році, зокрема в країнах ОЕСР і Китаї;
• китайські запаси, за оцінкою, зросли з 92 днів імпортного покриття у 2023 році до близько 115 днів на початку 2026 року;
• Міжнародне енергетичне агентство знизило прогноз світового попиту на нафту на другий квартал 2026 року на 3 млн барелів на добу порівняно із січневим прогнозом;
• IEA наразі прогнозує річне скорочення попиту приблизно на 2%;
• координоване вивільнення стратегічних запасів нафти IEA становило 400 млн барелів, що суттєво більше за 182 млн барелів у 2022 році.

Газовий ринок: схожий масштаб шоку, слабша реакція цін

На газовому ринку обидва конфлікти дали втрати постачання приблизно на рівні 9% сукупного попиту Азії та Європи. Але характер шоку був різним. Війна в Ірані вдарила по глобальному ринку LNG, тобто скрапленого природного газу. Через Ормузьку протоку проходить 20% світового постачання LNG, або близько 110 млрд куб. м на рік.

Натомість війна в Україні переважно вдарила по трубопровідному газу, а її ефект був найбільш концентрованим у Європі: російський експорт до регіону у 2022 році скоротився на 126 млрд куб. м.

На початку червня ціни на європейському газовому хабі Title Transfer Facility, або TTF, зросли на 53% — до 49 євро за мегават-годину. Водночас оцінки на основі історичних даних вказували на можливе зростання приблизно на 81%, що близько до 79% підвищення під час війни в Україні.

Ф’ючерси на газ також відреагували слабше. Однорічні та дворічні контракти під час війни в Ірані зросли на 12% і 2% відповідно. Під час війни в Україні аналогічні контракти підвищилися на 38% і 74%.

Менша конкуренція за LNG стримала ціни

На початку 2026 року ціни TTF перебували в діапазоні 28–40 євро за мегават-годину. Перед вторгненням росії в Україну в лютому 2022 року вони вже становили 80–90 євро за мегават-годину, а європейський ринок значною мірою залежав від російського трубопровідного газу.

ЄЦБ також вказує на слабшу конкуренцію з Азією за LNG у 2026 році. У 2022 році Європа агресивно конкурувала за вантажі, зокрема на тлі слабкої гідро- та атомної генерації. У березні 2026 року спред між азійським LNG-бенчмарком JKM і європейським TTF став позитивним, створюючи стимули перенаправляти вантажі до Азії. Але його менший масштаб свідчив про менш агресивні закупівлі з боку Азії.

Порівняння двох криз показує: сам розмір перебоїв у постачанні не визначає автоматично масштаб цінової реакції. Важливими є початковий стан ринку, запаси, гнучкість попиту та очікування щодо тривалості конфлікту.

Очікування швидкого завершення конфлікту, сильніші докризові умови на нафтовому й газовому ринках та більша гнучкість азійського попиту поки стримували вплив на енергетичні ціни. Водночас ситуація в Ормузькій протоці й на глобальних енергетичних ринках залишається волатильною, особливо після нового зростання цін, спричиненого відновленням ударів між США та Іраном у липні.

Джерело: Terminal. ECB

27 липня Brent подешевшав на $8,42, або 8,7%, до $88,36 за барель, а WTI — на $6,70, або 7,5%, до $82,61 за барель. Ринок відреагував на паузу США в ударах по Ірану, однак фізичні потоки через Ормузьку протоку залишалися обмеженими.

Зниження нафтових котирувань не означає автоматичного відновлення постачання, бо судноплавство через ключові маршрути залишається пригніченим.

Reuters повідомило, що 27 липня ціни на нафту завершили торги на найнижчих рівнях більш ніж за тиждень. Brent упав на $8,42, або 8,7%, до $88,36 за барель — найнижчого рівня з 17 липня. Американська WTI знизилася на $6,70, або 7,5%, до $82,61 за барель — найнижчого рівня з 16 липня.

Причиною падіння стала раптова пауза США в кампанії авіаударів по Ірану, що підвищило очікування дипломатичного рішення та потенційного відновлення судноплавства в Ормузькій протоці. Минулого тижня Brent перевищував $100 за барель, оскільки конфлікт, який уже скоротив нафтові перевезення через Ормуз, поширився на Червоне море та ускладнив експорт Саудівської Аравії через Баб-ель-Мандеб до Азії.

Однак Reuters навів оцінки аналітиків, за якими фізичний рух нафти залишається обмеженим попри політичну паузу. За даними Kpler, протягом вихідних через Ормузьку протоку проходило менше ніж 10 товарних суден на добу.

Ole Hvalbye, аналітик SEB Research, заявив, що потоки впали приблизно до 15% довоєнного рівня порівняно з нормальним показником близько 20 млн барелів на добу сирої нафти, конденсату та нафтопродуктів. Це важливо для ринку бензину, оскільки обмеження сирої нафти та нафтопродуктів формують зовнішній тиск на переробку, фрахт і оптові ціни.

«Політична пауза не додає жодного зайвого бареля на воду тут і зараз», — заявив Ole Hvalbye, аналітик SEB Research.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

24 липня ф’ючерси на нафту різко знизилися через фіксацію прибутку та повідомлення про спробу Китаю відновити переговори між США й Іраном. Водночас Brent і WTI залишалися на шляху до тижневого зростання приблизно на 7%, оскільки рух танкерів через Ормузьку протоку залишався мінімальним, а ризики для маршрутів у Червоному морі не зникли.

Ціни відступили від локальних максимумів, але логістична премія залишилася в котируваннях

Станом на 16:01 за Гринвічем ф’ючерси на Brent коштували $96,28 за барель, що на $4,41, або 4,38%, менше за попереднє закриття. Раніше падіння перевищувало 5%. Напередодні контракт завершив торги вище $100 за барель уперше з травня. За підсумками тижня Brent усе ще міг подорожчати більш ніж на 7%.

Американська WTI знизилася на $3,61, або 3,92%, до $88,58 за барель, зберігаючи потенційний тижневий приріст приблизно на 7%. Reuters пов’язує попереднє зростання з обміном ударами між США та Іраном, різким скороченням руху через Ормузьку протоку й атаками єменських хуситів на судноплавство в Червоному морі.

Рух суден залишається обмеженим

За попередніми даними Kpler, протягом трьох днів поспіль через Ормузьку протоку проходило лише по три судна на добу. 23 липня через Баб-ель-Мандебську протоку пройшли 32 вантажні судна проти 26 днем раніше. За частину 24 липня було зафіксовано два проходи.

Аналітики JPMorgan оцінили, що кожен додатковий місяць перебоїв із постачанням може додавати до ціни Brent близько $7–8 за барель. За тримісячного порушення потоків середня місячна ціна, за їхнім сценарієм, може сягнути приблизно $114 за барель.

«Загальні запаси залишаються доволі обмеженими, і ситуація може змінитися дуже швидко», — заявив старший аналітик Price Futures Group Філ Флінн.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

23 липня котирування Brent уперше з кінця травня перевищили $100 за барель. Ринок відреагував на повідомлення про атаки хуситів на два саудівські нафтові танкери в Червоному морі. Нове загострення посилило ризики для постачання нафти після майже повного припинення руху через Ормузьку протоку.

Ринок заклав у ціну одночасні ризики для двох ключових маршрутів експорту нафти з Близького Сходу

Ф’ючерси на Brent 23 липня зросли на $6,59, або на 7%, до $100,66 за барель. Це був найвищий рівень майже за два місяці. Від початку липня міжнародний нафтовий еталон подорожчав майже на 40%.

Американська нафта West Texas Intermediate додала $5,45, або 6,3%, і торгувалася по $92,28 за барель. Позначку $90 котирування перевищили вперше з 11 червня. Обидва основні нафтові контракти дорожчали п’ятий торговельний день поспіль.

Зростання відбулося після того, як хусити заявили про військову операцію проти двох танкерів із саудівською нафтою в районі Баб-ель-Мандебської протоки. Державне інформаційне агентство Саудівської Аравії згодом підтвердило, що одне із суден загорілося після нападу в Червоному морі.

Баб-ель-Мандеб став особливо важливим після обмеження руху через Ормузьку протоку. Через нього проходять вантажі, які Саудівська Аравія спрямовує із західного узбережжя до азійських споживачів. Загроза цьому маршруту підвищує не лише вартість нафти, а й витрати на фрахт, страхування та доставлення сировини до НПЗ.

«Атака перевела світові ціни на нафту на вищу швидкість через звуження ще одного торговельного маршруту», — заявив головний економіст Matador Economics Тім Снайдер.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Нафтові котирування 22 липня зросли четвертий день поспіль після заяв президента США Дональда Трампа, який знизив імовірність найближчих переговорів з Іраном і водночас пригрозив новими ударами. Ризики для світового постачання розширилися за межі Близького Сходу, поширившись на Чорне море, де посилюються атаки на нафтову інфраструктуру.

Ескалація погроз щодо Ірану та нові атаки в Чорному морі одночасно тиснуть на нафтовий ринок, штовхаючи котирування до максимумів за кілька тижнів

Brent піднявся до приблизно 92 доларів за барель, продовживши зростання четвертий день поспіль, тоді як WTI перевищив позначку 85 доларів. За даними ринкових джерел, Трамп знизив імовірність найближчих переговорів із Тегераном, погрожуючи ширшими ударами, і пообіцяв відповісти, якщо підтримувані Іраном хусити порушать судноплавство в Червоному морі. Він також повторив погрозу найближчим часом завдати удару по об’єкту «Пікаксе-Маунтін» — підозрюваному іранському ядерному об’єкту.

Паралельно військові США здійснили вже одинадцяту поспіль добу ударів по Ірану, метою яких названо обмеження здатності Тегерана загрожувати судноплавству через Ормузьку протоку, яка залишається відкритою. Занепокоєння постачанням поширилося і за межі Близького Сходу — після повторних атак на термінал Каспійського трубопровідного консорціуму на чорноморському узбережжі росії, який є ключовим маршрутом експорту казахстанської нафти.

На тлі цих подій нафта марки Crude Oil зросла на 2,98% до 86,85 долара за барель, а Brent — на 3,43%, до 94,13 долара за барель, продемонструвавши найвищі рівні за останні шість тижнів.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Bloomberg.

Reuters 21 липня повідомило про зростання нафтових цін до п’ятитижневого максимуму після нових атак у регіоні, погроз хуситів щодо морської блокади Саудівської Аравії та розвороту двох танкерів із саудівською нафтою в Червоному морі.

Геополітична премія знову стала ключовим чинником ціни на нафту, що формує базу для вартості бензинів і нафтопродуктів.

Станом на 1:26 p.m. EDT 21 липня ф’ючерси на Brent подорожчали на $1,83, або на 2,1%, до $91,05 за барель. Американська WTI зросла на $1,92, або на 2,3%, до $85,15 за барель. За даними Reuters, Brent рухалася до найвищого закриття з 10 червня, а WTI — з 11 червня.

Ринок реагував на кілька одночасних ризиків для морської логістики. Два танкери, що перевозили саудівську нафту до Азії, розвернулися в Червоному морі після погроз хуситів щодо блокади Саудівської Аравії. Reuters також повідомило про удари США по цілях на півдні та заході Ірану, іранські атаки по об’єктах США в Бахрейні, Кувейті та Йорданії, а також про влучання щонайменше в один танкер у Ормузькій протоці.

Додатковий логістичний ризик виник у Чорному морі: Каспійський трубопровідний консорціум припинив приймання казахстанської нафти після зупинення відвантажень на своєму чорноморському терміналі через атаки на танкери, повідомили Reuters джерела.

«Оптиміст може побачити в останніх американських атаках останню спробу посилити переговорну позицію перед досягненням компромісу й відкриттям Ормузької протоки. Однак ризик полягає в більш тривалому глухому куті — з невизначеними енергетичними потоками, вищими цінами на нафту та повторюваними атаками», — йдеться в записці SEB Research.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Brent і WTI знизилися після різкого ранкового зростання, оскільки ринок одночасно враховував ризики нової ескалації на Близькому Сході та повідомлення про можливе відновлення переговорів між США й Іраном. Brent опускався до $87,93 за барель після піку $91,42, а WTI — до $82,12 після $85,39.

Ринок нафти залишається чутливим до логістики Ормузу та ризиків для експорту з регіону

За даними Reuters, ціни на нафту в понеділок, 20 липня, спочатку досягли найвищих рівнів більш ніж за місяць через занепокоєння щодо перевезень через Ормузьку протоку, але потім знизилися на тлі повідомлення про посередницьку пропозицію Ірану щодо 10-денного припинення вогню для пошуку шляхів відновлення проміжної угоди зі США.

Brent знижувався на 19 центів, або приблизно на 0,2%, до $87,93 за барель після ранкового зростання до $91,42 — найвищого рівня з 11 червня. WTI втрачав 38 центів, або 0,5%, до $82,12 після підйому до $85,39 — найвищого рівня з 12 червня.

Reuters зазначає, що напруження посилилося після дев’ятої поспіль ночі ударів США по Ірану, тоді як Кувейт і Бахрейн повідомили про нові іранські удари. Додатковим фактором стала заява єменських хуситів про морську блокаду Саудівської Аравії, що розширює ризики для енергетичних потоків за межі Перської затоки.

Окремий логістичний сигнал — падіння кількості переходів через Ормузьку протоку. За даними LSEG, у неділю через протоку пройшли чотири судна проти восьми днем раніше. Водночас із п’ятниці до протоки увійшли щонайменше три танкери з нафтопродуктами та один дуже великий нафтовий танкер для завантаження.

«Оголошення хуситів про заборону експорту нафти з району Червоного моря буде уважно відстежуватися трейдерами. Якщо цей прохід буде заблокований або залишиться заблокованим, глобальні постачання нафти можуть дуже швидко скоротитися», — заявив Dennis Kissler, старший віцепрезидент з торгівлі BOK Financial.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Нафта вже подорожчала, але трейдери очікують доказів глибшого дефіциту

За даними Qatar Tribune, глобальний бенчмарк Brent у п’ятницю торгувався близько 85 доларів за барель і рухався до тижневого зростання приблизно на 11%. Американська WTI перебувала поблизу 80 доларів за барель. Ціни на нафту наблизилися до найвищих рівнів приблизно за місяць після поновлення військових обмінів між Вашингтоном і Тегераном, які порушили регіональні ланцюги постачання та обмежили рух танкерів через Ормузьку протоку.

Попри високі геополітичні ризики, Brent не зміг впевнено вийти за пік тижня 87,55 долара за барель. Джерело зазначає, що ринок зберігав відносно стриману реакцію навіть після повідомлень, що в четвер через протоку не пройшов жоден нафтовий танкер в обох напрямках. За оцінкою Кріса Вестона, керівника досліджень Pepperstone, така поведінка свідчить, що інвестори ще залишають простір для дипломатії.

Ормузька протока залишається головним фокусом енергетичних ринків, оскільки через цей вузький маршрут проходить близько 20% світової сирої нафти та нафтопродуктів. Видимий рух танкерів істотно сповільнився, хоча частина вантажів, за даними матеріалу, продовжує рухатися через перевалку ship-to-ship поблизу Оману.

Qatar Tribune також повідомляє, що занепокоєння безпекою судноплавства посилилося після атак Ірану на судна з нафтою ОАЕ. У відповідь ОАЕ, за даними джерела, продали від 8 млн до 10 млн барелів офшорної сирої нафти азійським переробникам для завантаження поза Ормузькою протокою, щоб зменшити залежність від потенційно проблемного маршруту.

Для паливного ринку ключовою є оцінка джерела, що вплив конфлікту поширюється за межі сирої нафти. Прибутковість американських НПЗ піднялася до рекордних рівнів через стиснення постачання дизельного пального й бензину, а паливні ринки Європи також демонструють ознаки зростання напруження. Додатковий тиск створює скорочення російського експорту пального після українських ударів по НПЗ і обмежень експорту дизельного пального з боку москви.

Кріс Вестон, керівник досліджень Pepperstone: «Питання зараз у тому, який додатковий каталізатор потрібен, щоб проштовхнути Brent вище максимумів вівторка і до 90 доларів, коли так багато негативних новин уже враховано в цінах».

Джерело: Terminal. За матеріалами: Qatar Tribune.

Після нового загострення навколо Ормузької протоки ризик стрибка цін на пальне знову посилився. У центрі уваги — скорочення аварійних резервів, нижчі комерційні запаси та вразливість дизельного ринку на тлі ударів по російських НПЗ і обмежень експорту дизельного пального з росії.

Нафтовий ринок тримався завдяки запасам і нижчому попиту, але частина цього буфера вже використана

The Straits Times повідомляє, що до атак США та Ізраїлю на Іран 28 лютого через Ормузьку протоку проходило близько 20 млн барелів нафти й нафтопродуктів на добу, або приблизно п’ята частина світового споживання. Після блокування протоки Іраном частина аналітиків очікувала нафтовий шок, однак після зростання Brent до 126 доларів за барель наприкінці квітня ціна згодом відступила. На початку липня, коли з’явилися ознаки тимчасового врегулювання між США та Іраном, Brent повернувся до довоєнних рівнів близько 70 доларів за барель.

Після нового загострення на початку липня ситуація знову змінилася. За даними видання, США били по іранських військових об’єктах, Іран атакував судна в Ормузькій протоці та цілі США в країнах Перської затоки, а 14 липня Вашингтон відновив блокаду іранських портів. На цьому тлі Brent піднявся вище 80 доларів за барель, хоча поки не наблизився до прогнозів понад 100 доларів.

У матеріалі окремо зазначено, що перед війною на ринку був надлишок приблизно 2 млн барелів на добу. У червні імпорт сирої нафти Китаєм упав до майже десятирічного мінімуму — близько 7 млн барелів на добу проти рекордних 11,6 млн барелів у 2025 році. Видобуток поза країнами Перської затоки, передусім у США, зріс майже на 2 млн барелів на добу порівняно з рівнями 2025 року. Водночас Міжнародне енергетичне агентство координувало вивільнення 400 млн барелів нафти, а США використовували стратегічні резерви.

Для ринку дизельного пального важливим є те, що джерело прямо пов’язує ризики з двома чинниками: війною в Перській затоці та скороченням російського експорту дизелю після українських ударів по російських НПЗ. У матеріалі зазначено, що країни Азії намагаються диверсифікувати джерела енергії та постачальників, але економіки з обмеженими переробними потужностями залишаються вразливими до тривалих збоїв.

Вандана Харі, головна виконавча директорка лондонської Vanda Insights: «Те, що рятувало світ протягом останніх чотирьох місяців, може не врятувати його надалі. МЕА вивільнило 400 млн барелів, сподіваючись, що це буде короткостроковий шок постачання. Але ці резерви не призначені й не здатні протидіяти шоку, який триває шість-вісім місяців».

Джерело: Terminal. За матеріалами: The Straits Times.

Ринок нафти відреагував на посилення атак між США та Іраном, ризики для судноплавства у Перській затоці, обмеження руху через Ормузьку протоку та можливу загрозу для маршрутів у Червоному морі.

Головним чинником подорожчання стали не тільки удари по інфраструктурі, а й ризик відмови судновласників заходити до Перської затоки

За даними Reuters, ф’ючерси на Brent наи кінець тижня подорожчали на $3,87, або 4,59%, до $88,10 за барель. Американська WTI зросла на $3,54, або 4,48%, до $82,49 за барель. Обидва еталонні сорти досягли найвищих значень із середини червня. За тиждень Brent і WTI додали приблизно по 16%; для Brent це стало третім тижневим зростанням поспіль, для WTI — другим.

Причиною ринкової реакції стало розширення військових дій у регіоні. Reuters повідомило про удари США по мостах і аеропорту в Ірані, а також про атаку Тегерана на електростанцію та опріснювальний об’єкт у Кувейті. На цьому тлі ринок окремо оцінив ризик для танкерних перевезень через Перську затоку.

«Ринок реагує на посилення бойових дій між Іраном і Сполученими Штатами, які цього тижня вилилися у нічні атаки на іранську інфраструктуру та відповідь Ірану по інфраструктурі сусідів. Якщо більше танкерів потраплять під вогонь і будуть пошкоджені, ми побачимо подальше зростання цін на нафту, оскільки судновласники просто відмовлятимуться заходити до Перської затоки», — сказав Ендрю Ліпоу, президент Lipow Oil Associates.

Окремий ризик стосується Ормузької протоки. До війни через цей маршрут проходило близько 20% світового постачання нафти. Reuters також повідомило, що Саудівська Аравія з початку війни спрямувала понад 70% свого звичайного добового експорту сирої нафти до порту Янбу на Червоному морі. Відвантаження з Янбу останніми тижнями в середньому становили 4 млн барелів на добу проти приблизно 973 тис. барелів на добу за той самий період торік.

«Будь-яка загроза закриття Червоного моря є серйозною, оскільки більшість саудівського експорту тепер перенаправлено до Янбу через нафтопровід East-West», — сказав Тамаш Варга, аналітик PVM Oil Associates.

Для ринку бензинів така динаміка є важливою через базову роль сирої нафти у формуванні вартості переробки та цінових індикаторів нафтопродуктів. У матеріалі також зазначено, що Україна завдала удару по російському НПЗ у Ярославській області, що додало до загальної картини ризиків для переробної інфраструктури.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters via The Daily Star.