<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; oil supply</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/oil-supply/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Tue, 12 May 2026 06:48:23 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Стрибок цін на пальне в Європі прискорив перехід на електромобілі</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/27/stribok-cin-na-palne-v-yevropi-priskoriv-perexid-na-elektromobili/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/27/stribok-cin-na-palne-v-yevropi-priskoriv-perexid-na-elektromobili/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 27 Mar 2026 08:18:41 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[electric vehicles]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[Europe]]></category>
		<category><![CDATA[EV market]]></category>
		<category><![CDATA[fuel prices]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil supply]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[ринок Європи]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на пальне]]></category>
		<category><![CDATA[электромобили]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153769</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30237-електромобіль.png" alt="Стрибок цін на пальне в Європі прискорив перехід на електромобілі"/><br />Різке подорожчання бензину після початку війни в Ірані спричинило суттєве зростання попиту на вживані електромобілі в Європі. Дані онлайн-платформ продажу авто свідчать: споживачі дедалі активніше відмовляються від традиційних двигунів внутрішнього згоряння на користь електротранспорту. Ціновий шок на ринку пального змінює поведінку споживачів Війна, що розпочалася 28 лютого, порушила один із ключових маршрутів постачання нафти, через [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30237-електромобіль.png" alt="Стрибок цін на пальне в Європі прискорив перехід на електромобілі"/><br /><p>Різке подорожчання бензину після початку війни в Ірані спричинило суттєве зростання попиту на вживані електромобілі в Європі. Дані онлайн-платформ продажу авто свідчать: споживачі дедалі активніше відмовляються від традиційних двигунів внутрішнього згоряння на користь електротранспорту.</p>
<h3>Ціновий шок на ринку пального змінює поведінку споживачів</h3>
<p>Війна, що розпочалася 28 лютого, порушила один із ключових маршрутів постачання нафти, через який проходить близько <strong>20% світових обсягів</strong>. Це миттєво відобразилося на цінах на пальне в Європі.</p>
<ul>
<li><strong>Середня ціна бензину в ЄС зросла на 12%</strong> — до <strong>1,84 євро/л</strong> у період з 23 лютого по 16 березня</li>
<li>У Франції ціни піднімалися до приблизно <strong>2,03 євро/л</strong></li>
<li>Психологічна позначка у <strong>2 євро/л</strong> стала критичною для споживачів</li>
</ul>
<blockquote><p>«Як тільки ціна перевищує 2 євро за літр, це залишає тривалий слід у свідомості людей» — Ромен Боше, CEO Aramisauto</p></blockquote>
<h4>Різкий ріст попиту на електромобілі</h4>
<p>Зростання цін на пальне стимулювало різке підвищення інтересу до електротранспорту, особливо на вторинному ринку.</p>
<ul>
<li>Частка продажів електромобілів у Aramisauto зросла з <strong>6,5% до 12,7%</strong> лише за три тижні</li>
<li>Частка бензинових авто впала з <strong>34% до 28%</strong></li>
<li>Дизель — з <strong>14% до 10%</strong></li>
</ul>
<p>У Норвегії електромобілі вже стали <strong>найпопулярнішим типом транспорту</strong> на платформі Finn.no, випередивши дизельні авто.</p>
<blockquote><p>«Зараз на ринку вживаних авто — справжній бум електромобілів» — Терьє Далгрен, аналітик Finn.no</p></blockquote>
<h4>Європейський тренд: зростання інтересу до EV</h4>
<ul>
<li>Платформа OLX зафіксувала зростання запитів на електромобілі:
<ul>
<li><strong>Франція — +50%</strong></li>
<li><strong>Румунія — +40%</strong></li>
<li><strong>Португалія — +54%</strong></li>
<li><strong>Польща — +39%</strong></li>
</ul>
</li>
<li>У Німеччині частка пошуків EV зросла з <strong>12% до 36%</strong></li>
<li>Кількість запитів до дилерів — <strong>+66%</strong> у порівнянні з лютим</li>
</ul>
<blockquote><p>«Нестабільність лише прискорила перехід, який уже відбувався» — Крістіан Гізі, CEO OLX</p></blockquote>
<h4>Чому саме вживані електромобілі</h4>
<p>Ключову роль відіграє доступність таких авто:</p>
<ul>
<li><strong>До 40% дешевші</strong> за нові моделі</li>
<li>Доступні одразу — без очікування кілька місяців</li>
<li>Розширення модельного ряду та впровадження сертифікатів стану батарей зменшили ризики для покупців</li>
</ul>
<p>Аналітики очікують, що цей тренд збережеться, оскільки ринок ще повністю не врахував наслідки геополітичної кризи.</p>
<blockquote><p>«Ми очікуємо продовження цього імпульсу, поки ринок повністю не адаптується до впливу глобальних подій» — Аластер Кемпбелл, Marketcheck</p></blockquote>
<h4>Поведінковий зсув: пошук альтернатив</h4>
<p>У країнах Північної Європи також фіксується стійка зміна споживчих уподобань:</p>
<ul>
<li>У Швеції продажі EV зросли на <strong>11%</strong>, перегляди — на <strong>17%</strong></li>
<li>У Данії — зростання пошуків електромобілів через високі ціни на бензин</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми бачимо чіткий зсув: люди активно шукають більш паливоефективні альтернативи» — Марцін Степман, Blocket</p></blockquote>
<h3>Висновки для енергетичного ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Ціни на нафту і пальне безпосередньо впливають на структуру автопарку</strong> — навіть короткострокові шоки стимулюють довгострокові зміни</li>
<li><strong>Електромобілі стають економічною альтернативою</strong>, а не лише екологічним вибором</li>
<li><strong>Вторинний ринок відіграє ключову роль</strong> у швидкому переході до електротранспорту</li>
<li><strong>Геополітичні ризики прискорюють енергетичну трансформацію Європи</strong></li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/used-ev-sales-jump-europe-iran-war-drives-up-petrol-prices-2026-03-26/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30237-електромобіль.png" alt="Стрибок цін на пальне в Європі прискорив перехід на електромобілі"/><br /><p>Різке подорожчання бензину після початку війни в Ірані спричинило суттєве зростання попиту на вживані електромобілі в Європі. Дані онлайн-платформ продажу авто свідчать: споживачі дедалі активніше відмовляються від традиційних двигунів внутрішнього згоряння на користь електротранспорту.</p>
<h3>Ціновий шок на ринку пального змінює поведінку споживачів</h3>
<p>Війна, що розпочалася 28 лютого, порушила один із ключових маршрутів постачання нафти, через який проходить близько <strong>20% світових обсягів</strong>. Це миттєво відобразилося на цінах на пальне в Європі.</p>
<ul>
<li><strong>Середня ціна бензину в ЄС зросла на 12%</strong> — до <strong>1,84 євро/л</strong> у період з 23 лютого по 16 березня</li>
<li>У Франції ціни піднімалися до приблизно <strong>2,03 євро/л</strong></li>
<li>Психологічна позначка у <strong>2 євро/л</strong> стала критичною для споживачів</li>
</ul>
<blockquote><p>«Як тільки ціна перевищує 2 євро за літр, це залишає тривалий слід у свідомості людей» — Ромен Боше, CEO Aramisauto</p></blockquote>
<h4>Різкий ріст попиту на електромобілі</h4>
<p>Зростання цін на пальне стимулювало різке підвищення інтересу до електротранспорту, особливо на вторинному ринку.</p>
<ul>
<li>Частка продажів електромобілів у Aramisauto зросла з <strong>6,5% до 12,7%</strong> лише за три тижні</li>
<li>Частка бензинових авто впала з <strong>34% до 28%</strong></li>
<li>Дизель — з <strong>14% до 10%</strong></li>
</ul>
<p>У Норвегії електромобілі вже стали <strong>найпопулярнішим типом транспорту</strong> на платформі Finn.no, випередивши дизельні авто.</p>
<blockquote><p>«Зараз на ринку вживаних авто — справжній бум електромобілів» — Терьє Далгрен, аналітик Finn.no</p></blockquote>
<h4>Європейський тренд: зростання інтересу до EV</h4>
<ul>
<li>Платформа OLX зафіксувала зростання запитів на електромобілі:
<ul>
<li><strong>Франція — +50%</strong></li>
<li><strong>Румунія — +40%</strong></li>
<li><strong>Португалія — +54%</strong></li>
<li><strong>Польща — +39%</strong></li>
</ul>
</li>
<li>У Німеччині частка пошуків EV зросла з <strong>12% до 36%</strong></li>
<li>Кількість запитів до дилерів — <strong>+66%</strong> у порівнянні з лютим</li>
</ul>
<blockquote><p>«Нестабільність лише прискорила перехід, який уже відбувався» — Крістіан Гізі, CEO OLX</p></blockquote>
<h4>Чому саме вживані електромобілі</h4>
<p>Ключову роль відіграє доступність таких авто:</p>
<ul>
<li><strong>До 40% дешевші</strong> за нові моделі</li>
<li>Доступні одразу — без очікування кілька місяців</li>
<li>Розширення модельного ряду та впровадження сертифікатів стану батарей зменшили ризики для покупців</li>
</ul>
<p>Аналітики очікують, що цей тренд збережеться, оскільки ринок ще повністю не врахував наслідки геополітичної кризи.</p>
<blockquote><p>«Ми очікуємо продовження цього імпульсу, поки ринок повністю не адаптується до впливу глобальних подій» — Аластер Кемпбелл, Marketcheck</p></blockquote>
<h4>Поведінковий зсув: пошук альтернатив</h4>
<p>У країнах Північної Європи також фіксується стійка зміна споживчих уподобань:</p>
<ul>
<li>У Швеції продажі EV зросли на <strong>11%</strong>, перегляди — на <strong>17%</strong></li>
<li>У Данії — зростання пошуків електромобілів через високі ціни на бензин</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми бачимо чіткий зсув: люди активно шукають більш паливоефективні альтернативи» — Марцін Степман, Blocket</p></blockquote>
<h3>Висновки для енергетичного ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Ціни на нафту і пальне безпосередньо впливають на структуру автопарку</strong> — навіть короткострокові шоки стимулюють довгострокові зміни</li>
<li><strong>Електромобілі стають економічною альтернативою</strong>, а не лише екологічним вибором</li>
<li><strong>Вторинний ринок відіграє ключову роль</strong> у швидкому переході до електротранспорту</li>
<li><strong>Геополітичні ризики прискорюють енергетичну трансформацію Європи</strong></li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/used-ev-sales-jump-europe-iran-war-drives-up-petrol-prices-2026-03-26/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/27/stribok-cin-na-palne-v-yevropi-priskoriv-perexid-na-elektromobili/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title></title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/11/153713/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/11/153713/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 11 Mar 2026 09:28:25 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[energy policy]]></category>
		<category><![CDATA[fuel prices]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[oil price volatility]]></category>
		<category><![CDATA[oil supply]]></category>
		<category><![CDATA[petroleum products]]></category>
		<category><![CDATA[refinery]]></category>
		<category><![CDATA[Болгария]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична політика]]></category>
		<category><![CDATA[коливання цін на нафту]]></category>
		<category><![CDATA[нафтопереробка]]></category>
		<category><![CDATA[постачання нафти]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на пальне]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153713</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30196-Болгария.jpg" alt=""/><br />Болгарія готує пакет заходів для стабілізації цін на пальне на тлі кризи в Ормузькій протоці Уряд Болгарії формує пакет антикризових заходів для стримування зростання цін на нафтопродукти після блокади Ормузької протоки. Влада заявляє про наявність запасів пального щонайменше на 90 днів та посилює моніторинг ринку. Попри це, різке подорожчання нафти на світових біржах уже впливає [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30196-Болгария.jpg" alt=""/><br /><p>Болгарія готує пакет заходів для стабілізації цін на пальне на тлі кризи в Ормузькій протоці</p>
<p>Уряд Болгарії формує пакет антикризових заходів для стримування зростання цін на нафтопродукти після блокади Ормузької протоки. Влада заявляє про наявність запасів пального щонайменше на 90 днів та посилює моніторинг ринку. Попри це, різке подорожчання нафти на світових біржах уже впливає на роздрібні ціни бензину та дизелю, що змушує державу готувати інструменти стабілізації ринку і захисту споживачів.</p>
<p>Болгарський уряд активізував антикризове управління ринком нафтопродуктів після різкого загострення ситуації в глобальній торгівлі нафтою через блокаду Ормузької протоки.</p>
<ul>
<li>За дорученням премєрміністра Андрея Гюрова створено <strong>міжвідомчу комісію</strong>, до якої входять міністри фінансів, економіки та промисловості, енергетики, оборони, внутрішніх справ, а також представники антимонопольного органу, митниці, податкової служби і нафтопереробної галузі.</li>
<li>Основне завдання комісії <strong>моніторинг запасів нафти та нафтопродуктів, контроль постачання і аналіз цін</strong>, а також підготовка пакета заходів для стабілізації ринку.</li>
</ul>
<p>Поточна ситуація характеризується поєднанням зовнішніх цінових шоків і ризиків для логістики постачання.</p>
<ul>
<li>Блокада Ормузької протоки спричинила <strong>масові затримки морських перевезень</strong>.</li>
<li>За оцінкою менеджменту нафтопереробної галузі, <strong>у протоці заблоковано понад 800 суден</strong>.</li>
<li>Серед них приблизно <strong>300 танкерів із нафтою та ще 300 суден із нафтопродуктами</strong>.</li>
<li>Це створює ризик ситуації, коли <em>навіть за наявності нафти за прийнятною ціною може бракувати транспортних можливостей для її доставки</em>.</li>
</ul>
<p>Уряд намагається знизити вплив цих факторів на внутрішній ринок через систему резервів і постійний контроль постачання.</p>
<ul>
<li>Запаси пального в країні <strong>гарантовані щонайменше на 90 днів</strong>.</li>
<li>Фактичний рівень забезпечення наразі становить <strong>85 днів</strong> із нормативних 90.</li>
<li>У Болгарії діє <strong>106 зареєстрованих податкових складів для пального</strong>.</li>
<li>Їхня місткість дозволяє зберігати обсяги, що <strong>суттєво перевищують місячні потреби ринку</strong>.</li>
</ul>
<p>Система резервів має стабілізаційну функцію для ринку нафтопродуктів.</p>
<ul>
<li>Державне агентство стратегічних резервів зобовязане підтримувати <strong>мінімум 90 днів запасів</strong>.</li>
<li><strong>30 днів запасів фінансуються з державного бюджету</strong>.</li>
<li><strong>60 днів формуються зобовязаними компаніями</strong>, частково на території країн ЄС.</li>
</ul>
<p>Фінансові та регуляторні органи паралельно посилюють контроль ринку для стримування цінових коливань.</p>
<ul>
<li>Митна служба і податкова адміністрація <strong>проводять щоденні перевірки запасів і постачання</strong>.</li>
<li>Щотижня готуються аналітичні звіти щодо ситуації на ринку.</li>
<li>У разі різкого зростання цін можуть бути запропоновані <strong>компенсаційні заходи для бізнесу та домогосподарств</strong>.</li>
</ul>
<p>Влада підкреслює необхідність стриманої реакції регуляторів для недопущення паніки на ринку.</p>
<blockquote><p>Я підтримую дії держави та її регуляторних органів, які в таких ситуаціях повинні діяти спокійно і відповідально, щоб не викликати паніку на ринках. Митна служба буде гарантом стабільності паливного ринку, передбачуваності для бізнесу і захисту споживачів через збалансовану політику та аналіз. — Георгі Димов</p></blockquote>
<p>Цінова динаміка на внутрішньому ринку вже демонструє вплив глобального подорожчання нафти.</p>
<ul>
<li>За оцінкою Міністерства фінансів, <strong>зростання світових цін на нафту на 10 відсотків</strong> може підвищити середню ціну бензину А95 з <strong>1,29 євро до 1,36 євро за літр</strong> протягом поточного місяця.</li>
<li>Ціна дизельного пального може зрости з <strong>1,34 євро до 1,41 євро за літр</strong>.</li>
<li>У наступному місяці вона потенційно може досягти <strong>1,45 євро за літр</strong>.</li>
</ul>
<p>Фактична ринкова статистика підтверджує тенденцію до подорожчання.</p>
<ul>
<li>Середня ціна бензину А95 у Болгарії зросла <strong>з 1,25 євро 27 лютого до 1,34 євро 10 березня</strong>.</li>
<li>Ціна дизелю за той самий період піднялася <strong>з 1,29 євро до 1,45 євро за літр</strong>.</li>
</ul>
<p>Додатковим викликом для ринку є технологічна специфіка нафтопереробки.</p>
<ul>
<li>НПЗ Lukoil Neftochim Bourgas був <strong>спроєктований для переробки російської нафти Urals</strong>.</li>
<li>Після санкцій проти росії підприємство змушене <strong>змішувати приблизно шість різних сортів нафти</strong>.</li>
<li>Це дозволяє отримувати паливо необхідної якості, але <strong>прискорює зношування технологічної системи</strong> і скорочує інтервали між ремонтами.</li>
</ul>
<p>Попри ці труднощі, галузь і держава намагаються координувати дії для стабілізації ринку.</p>
<ul>
<li>Міністерство енергетики проводить консультації з Болгарською асоціацією нафти і газу.</li>
<li>Головна мета <strong>отримання оперативної інформації про запаси, замовлення і механізми формування цін</strong>.</li>
<li>Уряд очікує, що нафтопереробні компанії <strong>враховуватимуть інтереси споживачів під час формування комерційного прибутку</strong>.</li>
</ul>
<p>Нафтова галузь зі свого боку заявляє про готовність до співпраці з державою.</p>
<ul>
<li>Компанії підтвердили прагнення <strong>тісної взаємодії з урядом для забезпечення стабільності та передбачуваності ринку</strong>.</li>
<li>Також наголошено, що галузь <strong>не отримує спекулятивних прибутків</strong> у нинішній кризовій ситуації.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://sofiaglobe.com/2026/03/10/bulgarian-government-commission-to-prepare-package-of-measures-on-fuel-prices/">Sofia Globe</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30196-Болгария.jpg" alt=""/><br /><p>Болгарія готує пакет заходів для стабілізації цін на пальне на тлі кризи в Ормузькій протоці</p>
<p>Уряд Болгарії формує пакет антикризових заходів для стримування зростання цін на нафтопродукти після блокади Ормузької протоки. Влада заявляє про наявність запасів пального щонайменше на 90 днів та посилює моніторинг ринку. Попри це, різке подорожчання нафти на світових біржах уже впливає на роздрібні ціни бензину та дизелю, що змушує державу готувати інструменти стабілізації ринку і захисту споживачів.</p>
<p>Болгарський уряд активізував антикризове управління ринком нафтопродуктів після різкого загострення ситуації в глобальній торгівлі нафтою через блокаду Ормузької протоки.</p>
<ul>
<li>За дорученням премєрміністра Андрея Гюрова створено <strong>міжвідомчу комісію</strong>, до якої входять міністри фінансів, економіки та промисловості, енергетики, оборони, внутрішніх справ, а також представники антимонопольного органу, митниці, податкової служби і нафтопереробної галузі.</li>
<li>Основне завдання комісії <strong>моніторинг запасів нафти та нафтопродуктів, контроль постачання і аналіз цін</strong>, а також підготовка пакета заходів для стабілізації ринку.</li>
</ul>
<p>Поточна ситуація характеризується поєднанням зовнішніх цінових шоків і ризиків для логістики постачання.</p>
<ul>
<li>Блокада Ормузької протоки спричинила <strong>масові затримки морських перевезень</strong>.</li>
<li>За оцінкою менеджменту нафтопереробної галузі, <strong>у протоці заблоковано понад 800 суден</strong>.</li>
<li>Серед них приблизно <strong>300 танкерів із нафтою та ще 300 суден із нафтопродуктами</strong>.</li>
<li>Це створює ризик ситуації, коли <em>навіть за наявності нафти за прийнятною ціною може бракувати транспортних можливостей для її доставки</em>.</li>
</ul>
<p>Уряд намагається знизити вплив цих факторів на внутрішній ринок через систему резервів і постійний контроль постачання.</p>
<ul>
<li>Запаси пального в країні <strong>гарантовані щонайменше на 90 днів</strong>.</li>
<li>Фактичний рівень забезпечення наразі становить <strong>85 днів</strong> із нормативних 90.</li>
<li>У Болгарії діє <strong>106 зареєстрованих податкових складів для пального</strong>.</li>
<li>Їхня місткість дозволяє зберігати обсяги, що <strong>суттєво перевищують місячні потреби ринку</strong>.</li>
</ul>
<p>Система резервів має стабілізаційну функцію для ринку нафтопродуктів.</p>
<ul>
<li>Державне агентство стратегічних резервів зобовязане підтримувати <strong>мінімум 90 днів запасів</strong>.</li>
<li><strong>30 днів запасів фінансуються з державного бюджету</strong>.</li>
<li><strong>60 днів формуються зобовязаними компаніями</strong>, частково на території країн ЄС.</li>
</ul>
<p>Фінансові та регуляторні органи паралельно посилюють контроль ринку для стримування цінових коливань.</p>
<ul>
<li>Митна служба і податкова адміністрація <strong>проводять щоденні перевірки запасів і постачання</strong>.</li>
<li>Щотижня готуються аналітичні звіти щодо ситуації на ринку.</li>
<li>У разі різкого зростання цін можуть бути запропоновані <strong>компенсаційні заходи для бізнесу та домогосподарств</strong>.</li>
</ul>
<p>Влада підкреслює необхідність стриманої реакції регуляторів для недопущення паніки на ринку.</p>
<blockquote><p>Я підтримую дії держави та її регуляторних органів, які в таких ситуаціях повинні діяти спокійно і відповідально, щоб не викликати паніку на ринках. Митна служба буде гарантом стабільності паливного ринку, передбачуваності для бізнесу і захисту споживачів через збалансовану політику та аналіз. — Георгі Димов</p></blockquote>
<p>Цінова динаміка на внутрішньому ринку вже демонструє вплив глобального подорожчання нафти.</p>
<ul>
<li>За оцінкою Міністерства фінансів, <strong>зростання світових цін на нафту на 10 відсотків</strong> може підвищити середню ціну бензину А95 з <strong>1,29 євро до 1,36 євро за літр</strong> протягом поточного місяця.</li>
<li>Ціна дизельного пального може зрости з <strong>1,34 євро до 1,41 євро за літр</strong>.</li>
<li>У наступному місяці вона потенційно може досягти <strong>1,45 євро за літр</strong>.</li>
</ul>
<p>Фактична ринкова статистика підтверджує тенденцію до подорожчання.</p>
<ul>
<li>Середня ціна бензину А95 у Болгарії зросла <strong>з 1,25 євро 27 лютого до 1,34 євро 10 березня</strong>.</li>
<li>Ціна дизелю за той самий період піднялася <strong>з 1,29 євро до 1,45 євро за літр</strong>.</li>
</ul>
<p>Додатковим викликом для ринку є технологічна специфіка нафтопереробки.</p>
<ul>
<li>НПЗ Lukoil Neftochim Bourgas був <strong>спроєктований для переробки російської нафти Urals</strong>.</li>
<li>Після санкцій проти росії підприємство змушене <strong>змішувати приблизно шість різних сортів нафти</strong>.</li>
<li>Це дозволяє отримувати паливо необхідної якості, але <strong>прискорює зношування технологічної системи</strong> і скорочує інтервали між ремонтами.</li>
</ul>
<p>Попри ці труднощі, галузь і держава намагаються координувати дії для стабілізації ринку.</p>
<ul>
<li>Міністерство енергетики проводить консультації з Болгарською асоціацією нафти і газу.</li>
<li>Головна мета <strong>отримання оперативної інформації про запаси, замовлення і механізми формування цін</strong>.</li>
<li>Уряд очікує, що нафтопереробні компанії <strong>враховуватимуть інтереси споживачів під час формування комерційного прибутку</strong>.</li>
</ul>
<p>Нафтова галузь зі свого боку заявляє про готовність до співпраці з державою.</p>
<ul>
<li>Компанії підтвердили прагнення <strong>тісної взаємодії з урядом для забезпечення стабільності та передбачуваності ринку</strong>.</li>
<li>Також наголошено, що галузь <strong>не отримує спекулятивних прибутків</strong> у нинішній кризовій ситуації.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://sofiaglobe.com/2026/03/10/bulgarian-government-commission-to-prepare-package-of-measures-on-fuel-prices/">Sofia Globe</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/11/153713/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Нафта подешевшала більш ніж на 6 відсотків після заяв Трампа про можливу деескалацію на Близькому Сході</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/10/nafta-podeshevshala-bilsh-nizh-na-6-vidsotkiv-pislya-zayav-trampa-pro-mozhlivu-deeskalaciyu-na-blizkomu-sxodi/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/10/nafta-podeshevshala-bilsh-nizh-na-6-vidsotkiv-pislya-zayav-trampa-pro-mozhlivu-deeskalaciyu-na-blizkomu-sxodi/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 10 Mar 2026 06:11:50 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[geopolitics]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East conflict]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil supply]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[геополитика]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[постачання нафти]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153702</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30186-Цена_падение.png" alt="Нафта подешевшала більш ніж на 6 відсотків після заяв Трампа про можливу деескалацію на Близькому Сході"/><br />&#160; Світові ціни на нафту різко знизилися після стрімкого зростання до понад 119 доларів за барель. Ринок відреагував на заяву президента США Дональда Трампа про можливе швидке завершення війни на Близькому Сході. Попри напруженість навколо Ірану та скорочення видобутку у країнах Перської затоки, очікування потенційної деескалації зменшили побоювання тривалих перебоїв у глобальному «постачанні» нафти. Цінова [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30186-Цена_падение.png" alt="Нафта подешевшала більш ніж на 6 відсотків після заяв Трампа про можливу деескалацію на Близькому Сході"/><br /><p>&nbsp;</p>
<p>Світові ціни на нафту різко знизилися після стрімкого зростання до понад 119 доларів за барель. Ринок відреагував на заяву президента США Дональда Трампа про можливе швидке завершення війни на Близькому Сході. Попри напруженість навколо Ірану та скорочення видобутку у країнах Перської затоки, очікування потенційної деескалації зменшили побоювання тривалих перебоїв у глобальному «постачанні» нафти.</p>
<h3>Цінова волатильність на нафтовому ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Ф&#8217;ючерси на Brent</strong> знизилися на <strong>6,51 долара або 6,6 відсотка</strong> до <strong>92,45 долара за барель</strong>.</li>
<li><strong>Американська нафта WTI</strong> подешевшала на <strong>6,12 долара або 6,5 відсотка</strong> до <strong>88,65 долара за барель</strong>.</li>
<li>За день до цього ціни різко зросли та перевищили <strong>100 доларів за барель</strong>.</li>
<li>Максимуми сесії становили <strong>119,50 долара для Brent</strong> та <strong>119,48 долара для WTI</strong> — <em>найвищий рівень з середини 2022 року</em>.</li>
</ul>
<h3>Геополітичні фактори впливу</h3>
<ul>
<li>Різке зростання цін напередодні було спричинене <strong>ризиком перебоїв у глобальному «постачанні» нафти</strong> через війну між США, Ізраїлем та Іраном.</li>
<li>Додатковим фактором стали <strong>скорочення видобутку з боку Саудівської Аравії та інших виробників</strong>.</li>
<li>Після телефонної розмови між Трампом і президентом рф владіміром путіним, за даними кремля, були передані <em>пропозиції щодо швидкого врегулювання війни</em>.</li>
<li>Це частково зменшило побоювання тривалих перебоїв у глобальному нафтовому «постачанні».</li>
</ul>
<h3>Політичні сигнали та реакція сторін</h3>
<ul>
<li>Президент США заявив, що війна проти Ірану <em>може завершитися значно швидше, ніж очікувалося</em>.</li>
<li>За його словами, Вашингтон перебуває <strong>значно попереду початкового графіка у 4–5 тижнів</strong>.</li>
<li>У відповідь Корпус вартових ісламської революції Ірану заявив, що саме Іран <em>визначить завершення війни</em>.</li>
<li>Іран попередив, що <strong>жоден літр нафти не буде експортовано з регіону</strong>, якщо атаки США та Ізраїлю продовжаться.</li>
</ul>
<h3>Фактори тиску на ціни</h3>
<ul>
<li>Ціни також стримуються повідомленнями про те, що США <strong>розглядають пом&#8217;якшення санкцій проти рф</strong>.</li>
<li>Вашингтон також вивчає можливість <strong>вивільнення нафти зі стратегічних резервів</strong> для стримування глобального зростання цін.</li>
<li>Країни <strong>G7 заявили про готовність застосувати необхідні заходи</strong> у відповідь на зростання цін, але <em>не оголосили про використання стратегічних запасів</em>.</li>
</ul>
<h3>Скорочення видобутку на Близькому Сході</h3>
<ul>
<li>Війна вже впливає на виробництво нафти у регіоні.</li>
<li><strong>Ірак скоротив видобуток на головних південних родовищах на 70 відсотків</strong>.</li>
<li>Після скорочення виробництво становить <strong>1,3 мільйона барелів на добу</strong>.</li>
<li><strong>Kuwait Petroleum Corporation</strong> також почала зменшувати видобуток та оголосила форс-мажор.</li>
<li>Джерела повідомляють, що <strong>Саудівська Аравія також почала скорочувати видобуток</strong>.</li>
</ul>
<h3>Очікування ринку</h3>
<ul>
<li>Аналітики очікують <strong>високу волатильність цін на нафту</strong> у найближчих торгових сесіях.</li>
<li>Прогнозований діапазон коливань може становити <strong>від приблизно 75 до 105 доларів за барель</strong>.</li>
<li>Це свідчить про те, що <strong>ринок перебуває між двома ключовими факторами</strong>:
<ul>
<li><strong>ризиком перебоїв у «постачанні» нафти через війну</strong></li>
<li><strong>очікуванням політичної деескалації</strong></li>
</ul>
</li>
</ul>
<blockquote><p>З урахуванням подій останніх 24 годин очікую, що нафта залишатиметься дуже волатильною і торгуватиметься у широкому діапазоні між приблизно 75 та 105 доларами — Тоні Сікамор, аналітик IG</p></blockquote>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Ціни на нафту формуються насамперед геополітичними сигналами</strong>, а не лише фізичними обсягами видобутку.</li>
<li>Навіть різкі скорочення виробництва у країнах Перської затоки <strong>не підтримали зростання цін</strong> через очікування дипломатичного врегулювання.</li>
<li>Імовірне використання стратегічних резервів або пом&#8217;якшення санкцій проти рф <strong>створює додатковий тиск на ринок</strong>.</li>
<li>Поєднання військового конфлікту, скорочення видобутку та політичних переговорів формує <strong>широкий діапазон потенційних цінових коливань</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-falls-over-6-trump-predicts-middle-east-de-escalation-2026-03-10/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30186-Цена_падение.png" alt="Нафта подешевшала більш ніж на 6 відсотків після заяв Трампа про можливу деескалацію на Близькому Сході"/><br /><p>&nbsp;</p>
<p>Світові ціни на нафту різко знизилися після стрімкого зростання до понад 119 доларів за барель. Ринок відреагував на заяву президента США Дональда Трампа про можливе швидке завершення війни на Близькому Сході. Попри напруженість навколо Ірану та скорочення видобутку у країнах Перської затоки, очікування потенційної деескалації зменшили побоювання тривалих перебоїв у глобальному «постачанні» нафти.</p>
<h3>Цінова волатильність на нафтовому ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Ф&#8217;ючерси на Brent</strong> знизилися на <strong>6,51 долара або 6,6 відсотка</strong> до <strong>92,45 долара за барель</strong>.</li>
<li><strong>Американська нафта WTI</strong> подешевшала на <strong>6,12 долара або 6,5 відсотка</strong> до <strong>88,65 долара за барель</strong>.</li>
<li>За день до цього ціни різко зросли та перевищили <strong>100 доларів за барель</strong>.</li>
<li>Максимуми сесії становили <strong>119,50 долара для Brent</strong> та <strong>119,48 долара для WTI</strong> — <em>найвищий рівень з середини 2022 року</em>.</li>
</ul>
<h3>Геополітичні фактори впливу</h3>
<ul>
<li>Різке зростання цін напередодні було спричинене <strong>ризиком перебоїв у глобальному «постачанні» нафти</strong> через війну між США, Ізраїлем та Іраном.</li>
<li>Додатковим фактором стали <strong>скорочення видобутку з боку Саудівської Аравії та інших виробників</strong>.</li>
<li>Після телефонної розмови між Трампом і президентом рф владіміром путіним, за даними кремля, були передані <em>пропозиції щодо швидкого врегулювання війни</em>.</li>
<li>Це частково зменшило побоювання тривалих перебоїв у глобальному нафтовому «постачанні».</li>
</ul>
<h3>Політичні сигнали та реакція сторін</h3>
<ul>
<li>Президент США заявив, що війна проти Ірану <em>може завершитися значно швидше, ніж очікувалося</em>.</li>
<li>За його словами, Вашингтон перебуває <strong>значно попереду початкового графіка у 4–5 тижнів</strong>.</li>
<li>У відповідь Корпус вартових ісламської революції Ірану заявив, що саме Іран <em>визначить завершення війни</em>.</li>
<li>Іран попередив, що <strong>жоден літр нафти не буде експортовано з регіону</strong>, якщо атаки США та Ізраїлю продовжаться.</li>
</ul>
<h3>Фактори тиску на ціни</h3>
<ul>
<li>Ціни також стримуються повідомленнями про те, що США <strong>розглядають пом&#8217;якшення санкцій проти рф</strong>.</li>
<li>Вашингтон також вивчає можливість <strong>вивільнення нафти зі стратегічних резервів</strong> для стримування глобального зростання цін.</li>
<li>Країни <strong>G7 заявили про готовність застосувати необхідні заходи</strong> у відповідь на зростання цін, але <em>не оголосили про використання стратегічних запасів</em>.</li>
</ul>
<h3>Скорочення видобутку на Близькому Сході</h3>
<ul>
<li>Війна вже впливає на виробництво нафти у регіоні.</li>
<li><strong>Ірак скоротив видобуток на головних південних родовищах на 70 відсотків</strong>.</li>
<li>Після скорочення виробництво становить <strong>1,3 мільйона барелів на добу</strong>.</li>
<li><strong>Kuwait Petroleum Corporation</strong> також почала зменшувати видобуток та оголосила форс-мажор.</li>
<li>Джерела повідомляють, що <strong>Саудівська Аравія також почала скорочувати видобуток</strong>.</li>
</ul>
<h3>Очікування ринку</h3>
<ul>
<li>Аналітики очікують <strong>високу волатильність цін на нафту</strong> у найближчих торгових сесіях.</li>
<li>Прогнозований діапазон коливань може становити <strong>від приблизно 75 до 105 доларів за барель</strong>.</li>
<li>Це свідчить про те, що <strong>ринок перебуває між двома ключовими факторами</strong>:
<ul>
<li><strong>ризиком перебоїв у «постачанні» нафти через війну</strong></li>
<li><strong>очікуванням політичної деескалації</strong></li>
</ul>
</li>
</ul>
<blockquote><p>З урахуванням подій останніх 24 годин очікую, що нафта залишатиметься дуже волатильною і торгуватиметься у широкому діапазоні між приблизно 75 та 105 доларами — Тоні Сікамор, аналітик IG</p></blockquote>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Ціни на нафту формуються насамперед геополітичними сигналами</strong>, а не лише фізичними обсягами видобутку.</li>
<li>Навіть різкі скорочення виробництва у країнах Перської затоки <strong>не підтримали зростання цін</strong> через очікування дипломатичного врегулювання.</li>
<li>Імовірне використання стратегічних резервів або пом&#8217;якшення санкцій проти рф <strong>створює додатковий тиск на ринок</strong>.</li>
<li>Поєднання військового конфлікту, скорочення видобутку та політичних переговорів формує <strong>широкий діапазон потенційних цінових коливань</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-falls-over-6-trump-predicts-middle-east-de-escalation-2026-03-10/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/10/nafta-podeshevshala-bilsh-nizh-na-6-vidsotkiv-pislya-zayav-trampa-pro-mozhlivu-deeskalaciyu-na-blizkomu-sxodi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Україна пропонує Казахстану нафту і нові НПЗ: ставка на обхід рф та перезапуск переробки</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/11/ukra%d1%97na-proponuye-kazaxstanu-naftu-i-novi-npz-stavka-na-obxid-rf-ta-perezapusk-pererobki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/11/ukra%d1%97na-proponuye-kazaxstanu-naftu-i-novi-npz-stavka-na-obxid-rf-ta-perezapusk-pererobki/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 11 Feb 2026 11:07:12 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[NGL]]></category>
		<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Black Sea logistics]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[Kazakhstan]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil supply]]></category>
		<category><![CDATA[refinery construction]]></category>
		<category><![CDATA[Ukraine]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[Казахстан]]></category>
		<category><![CDATA[логистика]]></category>
		<category><![CDATA[НПЗ]]></category>
		<category><![CDATA[Чорне море]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153595</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30118-Казахстан.png" alt="Україна пропонує Казахстану нафту і нові НПЗ: ставка на обхід рф та перезапуск переробки"/><br />Київ ініціював нову модель енергетичної співпраці з Астаною: постачання казахстанської нафти в Україну в обхід рф та спільне будівництво й реконструкція нафтопереробних заводів. На тлі атак у Чорному морі та пошкодження інфраструктури Каспійського трубопровідного консорціуму пропозиція виглядає як стратегічний крок до диверсифікації маршрутів і зміцнення регіональної енергетичної безпеки. Київ – Астана: нова енергетична конфігурація Посол [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30118-Казахстан.png" alt="Україна пропонує Казахстану нафту і нові НПЗ: ставка на обхід рф та перезапуск переробки"/><br /><p><strong>Київ ініціював нову модель енергетичної співпраці з Астаною:</strong> постачання казахстанської нафти в Україну в обхід рф та спільне будівництво й реконструкція нафтопереробних заводів. На тлі атак у Чорному морі та пошкодження інфраструктури Каспійського трубопровідного консорціуму пропозиція виглядає як стратегічний крок до диверсифікації маршрутів і зміцнення регіональної енергетичної безпеки.</p>
<h3>Київ – Астана: нова енергетична конфігурація</h3>
<p>Посол України в Республіці Казахстан Віктор Майко запропонував Казахстану:</p>
<ul>
<li><strong>постачати нафту в Україну</strong> за умови транспортування <em>в обхід рф</em>;</li>
<li><strong>взяти участь у реконструкції та будівництві НПЗ</strong> на території України для переробки казахстанської сировини;</li>
<li>розвивати спільні проєкти з розвідки й видобутку вуглеводнів разом із «КазМунайГазом»;</li>
<li>поглибити співпрацю в галузі буріння глибоких свердловин.</li>
</ul>
<p>За словами дипломата, Казахстан уже входить до <strong>трійки найбільших постачальників нафти до ЄС</strong>: у 2024 році на його частку припало <strong>11,5% імпорту нафти Євросоюзом</strong>, і попит продовжує зростати.</p>
<blockquote><p>«Україна також зацікавлена в казахстанській нафті, за умови, що її транспортування здійснюватиметься в обхід російської федерації», – зазначив Віктор Майко.</p></blockquote>
<h4>Маршрути без рф: які варіанти розглядаються</h4>
<p>Серед перспективних логістичних напрямків названо:</p>
<ul>
<li>Актау – Баку – Тбілісі – Джейхан;</li>
<li>Баку – Супса;</li>
<li>Трансандріатичний трубопровід.</li>
</ul>
<p>У портах Актау і Курик уже вживаються практичні кроки для <strong>збільшення пропускної здатності танкерів та залізничного сполучення</strong>. Це означає підготовку інфраструктури до можливого зростання експорту в обхід території рф.</p>
<h4>Чорноморський фактор: атаки і вузькі місця</h4>
<p>Ситуація у Чорному морі продемонструвала вразливість традиційних маршрутів.</p>
<ul>
<li>13 січня 2026 року зафіксовано атаки на танкери, залучені до транспортування казахстанської нафти в районі морського термінала Каспійського трубопровідного консорціуму.</li>
<li>29 листопада 2025 року об’єкти морської інфраструктури КТК поблизу Новоросійська зазнали атаки безекіпажними плавзасобами.</li>
<li>Одне з трьох виносних причальних пристроїв (ВПУ)* отримав серйозні пошкодження і його було виведене з експлуатації.</li>
<li>Інші ВПУ перебувало в ремонті.</li>
<li>У результаті понад місяць відвантаження здійснювалося лише через <strong>один  ВПУ</strong>, що різко скоротило обсяги прокачування.</li>
<li>Через КТК проходить <strong>понад 80% усього експорту казахстанської нафти</strong>.</li>
</ul>
<p>Таким чином, залежність від одного маршруту створює системні ризики як для Казахстану, так і для європейських споживачів.</p>
<h4>Спільна переробка: економіка і технології</h4>
<p>Україна пропонує переробляти казахстанську нафту всередині країни – як для внутрішнього споживання, так і для експорту в ЄС. Це означає:</p>
<ul>
<li>збільшення доданої вартості завдяки переробці, а не простому транзиту;</li>
<li>розширення присутності казахстанської нафти на європейському ринку;</li>
<li>створення нових виробничих потужностей в Україні.</li>
</ul>
<p>Українська сторона також наголошує на досвіді відновлення виснажених свердловин. За словами посла, свердловини, які вважалися вичерпаними через застарілі технології, під управлінням українських компаній дали <strong>сотні тисяч тонн нафти</strong>. Подібна модель співпраці раніше застосовувалася в Туркменістані.</p>
<h4>Економічний потенціал співпраці</h4>
<p>За оцінкою дипломата, якби не війна та транспортні збої, товарообіг між Україною і Казахстаном міг би досягти <strong>10 млрд доларів</strong>.</p>
<p>Серед можливих напрямків розширення співпраці:</p>
<ul>
<li>постачання українського обладнання та техніки;</li>
<li>будівництво суден для Казахстану;</li>
<li>модернізація нафтопроводів у районі Каспійського моря.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми прагнемо забезпечити безпечні постачання енергоносіїв через Чорне море», – підкреслив Віктор Майко.</p></blockquote>
<h4>Що це означає для регіону</h4>
<p>Запропонована модель співпраці формує кілька стратегічних тенденцій:</p>
<ul>
<li><strong>Диверсифікація маршрутів</strong> – зменшення залежності від інфраструктури рф.</li>
<li><strong>Переорієнтація логістики</strong> на каспійсько-кавказький напрямок.</li>
<li><strong>Розвиток внутрішньої переробки</strong> замість транзитної моделі.</li>
<li><strong>Посилення ролі України</strong> як переробного та технологічного партнера.</li>
</ul>
<p>Попри військові ризики у Чорному морі, акцент дипломат робить на альтернативних маршрутах й модернізації інфраструктури, що  створює основу для нової конфігурації енергетичної безпеки в Європі та Центральній Азії.</p>
<p><strong>Українськи експерти із сумнівом ставляться до ініціатив залучення казахських фахівців до відновлення нафтопереробки в Україні. Головна причина &#8212; слабкість нафтопереробної галузі у самому Казахстаті.</strong></p>
<p>*ВПУ &#8212; це спеціальна морська конструкція, яка розташована <strong data-start="117" data-end="143">на відстані від берега</strong> і використовується для завантаження або розвантаження нафти з великих танкерів.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://kz.kursiv.media/2026-02-11/zhnb-ukraina-predlozhila-kazahstanu-postavlyat-neft-i-stroit-npz-v-etoi-strane/" target="_blank">The Times of Central Asia</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30118-Казахстан.png" alt="Україна пропонує Казахстану нафту і нові НПЗ: ставка на обхід рф та перезапуск переробки"/><br /><p><strong>Київ ініціював нову модель енергетичної співпраці з Астаною:</strong> постачання казахстанської нафти в Україну в обхід рф та спільне будівництво й реконструкція нафтопереробних заводів. На тлі атак у Чорному морі та пошкодження інфраструктури Каспійського трубопровідного консорціуму пропозиція виглядає як стратегічний крок до диверсифікації маршрутів і зміцнення регіональної енергетичної безпеки.</p>
<h3>Київ – Астана: нова енергетична конфігурація</h3>
<p>Посол України в Республіці Казахстан Віктор Майко запропонував Казахстану:</p>
<ul>
<li><strong>постачати нафту в Україну</strong> за умови транспортування <em>в обхід рф</em>;</li>
<li><strong>взяти участь у реконструкції та будівництві НПЗ</strong> на території України для переробки казахстанської сировини;</li>
<li>розвивати спільні проєкти з розвідки й видобутку вуглеводнів разом із «КазМунайГазом»;</li>
<li>поглибити співпрацю в галузі буріння глибоких свердловин.</li>
</ul>
<p>За словами дипломата, Казахстан уже входить до <strong>трійки найбільших постачальників нафти до ЄС</strong>: у 2024 році на його частку припало <strong>11,5% імпорту нафти Євросоюзом</strong>, і попит продовжує зростати.</p>
<blockquote><p>«Україна також зацікавлена в казахстанській нафті, за умови, що її транспортування здійснюватиметься в обхід російської федерації», – зазначив Віктор Майко.</p></blockquote>
<h4>Маршрути без рф: які варіанти розглядаються</h4>
<p>Серед перспективних логістичних напрямків названо:</p>
<ul>
<li>Актау – Баку – Тбілісі – Джейхан;</li>
<li>Баку – Супса;</li>
<li>Трансандріатичний трубопровід.</li>
</ul>
<p>У портах Актау і Курик уже вживаються практичні кроки для <strong>збільшення пропускної здатності танкерів та залізничного сполучення</strong>. Це означає підготовку інфраструктури до можливого зростання експорту в обхід території рф.</p>
<h4>Чорноморський фактор: атаки і вузькі місця</h4>
<p>Ситуація у Чорному морі продемонструвала вразливість традиційних маршрутів.</p>
<ul>
<li>13 січня 2026 року зафіксовано атаки на танкери, залучені до транспортування казахстанської нафти в районі морського термінала Каспійського трубопровідного консорціуму.</li>
<li>29 листопада 2025 року об’єкти морської інфраструктури КТК поблизу Новоросійська зазнали атаки безекіпажними плавзасобами.</li>
<li>Одне з трьох виносних причальних пристроїв (ВПУ)* отримав серйозні пошкодження і його було виведене з експлуатації.</li>
<li>Інші ВПУ перебувало в ремонті.</li>
<li>У результаті понад місяць відвантаження здійснювалося лише через <strong>один  ВПУ</strong>, що різко скоротило обсяги прокачування.</li>
<li>Через КТК проходить <strong>понад 80% усього експорту казахстанської нафти</strong>.</li>
</ul>
<p>Таким чином, залежність від одного маршруту створює системні ризики як для Казахстану, так і для європейських споживачів.</p>
<h4>Спільна переробка: економіка і технології</h4>
<p>Україна пропонує переробляти казахстанську нафту всередині країни – як для внутрішнього споживання, так і для експорту в ЄС. Це означає:</p>
<ul>
<li>збільшення доданої вартості завдяки переробці, а не простому транзиту;</li>
<li>розширення присутності казахстанської нафти на європейському ринку;</li>
<li>створення нових виробничих потужностей в Україні.</li>
</ul>
<p>Українська сторона також наголошує на досвіді відновлення виснажених свердловин. За словами посла, свердловини, які вважалися вичерпаними через застарілі технології, під управлінням українських компаній дали <strong>сотні тисяч тонн нафти</strong>. Подібна модель співпраці раніше застосовувалася в Туркменістані.</p>
<h4>Економічний потенціал співпраці</h4>
<p>За оцінкою дипломата, якби не війна та транспортні збої, товарообіг між Україною і Казахстаном міг би досягти <strong>10 млрд доларів</strong>.</p>
<p>Серед можливих напрямків розширення співпраці:</p>
<ul>
<li>постачання українського обладнання та техніки;</li>
<li>будівництво суден для Казахстану;</li>
<li>модернізація нафтопроводів у районі Каспійського моря.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми прагнемо забезпечити безпечні постачання енергоносіїв через Чорне море», – підкреслив Віктор Майко.</p></blockquote>
<h4>Що це означає для регіону</h4>
<p>Запропонована модель співпраці формує кілька стратегічних тенденцій:</p>
<ul>
<li><strong>Диверсифікація маршрутів</strong> – зменшення залежності від інфраструктури рф.</li>
<li><strong>Переорієнтація логістики</strong> на каспійсько-кавказький напрямок.</li>
<li><strong>Розвиток внутрішньої переробки</strong> замість транзитної моделі.</li>
<li><strong>Посилення ролі України</strong> як переробного та технологічного партнера.</li>
</ul>
<p>Попри військові ризики у Чорному морі, акцент дипломат робить на альтернативних маршрутах й модернізації інфраструктури, що  створює основу для нової конфігурації енергетичної безпеки в Європі та Центральній Азії.</p>
<p><strong>Українськи експерти із сумнівом ставляться до ініціатив залучення казахських фахівців до відновлення нафтопереробки в Україні. Головна причина &#8212; слабкість нафтопереробної галузі у самому Казахстаті.</strong></p>
<p>*ВПУ &#8212; це спеціальна морська конструкція, яка розташована <strong data-start="117" data-end="143">на відстані від берега</strong> і використовується для завантаження або розвантаження нафти з великих танкерів.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://kz.kursiv.media/2026-02-11/zhnb-ukraina-predlozhila-kazahstanu-postavlyat-neft-i-stroit-npz-v-etoi-strane/" target="_blank">The Times of Central Asia</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/11/ukra%d1%97na-proponuye-kazaxstanu-naftu-i-novi-npz-stavka-na-obxid-rf-ta-perezapusk-pererobki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ціни на нафту стабілізувалися: завершення збоїв у Європі компенсує перебої у США</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/26/cini-na-naftu-stabilizuvalisya-zavershennya-zbo%d1%97v-u-yevropi-kompensuye-perebo%d1%97-u-ssha/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/26/cini-na-naftu-stabilizuvalisya-zavershennya-zbo%d1%97v-u-yevropi-kompensuye-perebo%d1%97-u-ssha/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 26 Jan 2026 14:36:31 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy market]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[oil supply]]></category>
		<category><![CDATA[геополитика]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153549</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30088-Нефть.jpg" alt="Ціни на нафту стабілізувалися: завершення збоїв у Європі компенсує перебої у США"/><br />Світові ціни на нафту зберігають відносну стабільність після зростання більш ніж на 2% напередодні. Ринок балансує між тимчасовими перебоями видобутку у США, геополітичною напругою на Близькому Сході та відновленням ключових маршрутів постачання з Казахстану. Що стримує і що підтримує ціни Brent подешевшала на 0,1% — до 65,81 долара за барель. WTI знизилася на 0,2% — [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30088-Нефть.jpg" alt="Ціни на нафту стабілізувалися: завершення збоїв у Європі компенсує перебої у США"/><br /><p>Світові ціни на нафту зберігають відносну стабільність після зростання більш ніж на 2% напередодні. Ринок балансує між тимчасовими перебоями видобутку у США, геополітичною напругою на Близькому Сході та відновленням ключових маршрутів постачання з Казахстану.</p>
<h3>Що стримує і що підтримує ціни</h3>
<ul>
<li><strong>Brent</strong> подешевшала на 0,1% — до <strong>65,81 долара за барель</strong>.</li>
<li><strong>WTI</strong> знизилася на 0,2% — до <strong>60,94 долара за барель</strong>.</li>
<li>Обидва еталонні сорти завершили минулий тиждень зі зростанням на <strong>2,7%</strong> — найвищі рівні з 14 січня.</li>
</ul>
<p>Основним драйвером зростання наприкінці минулого тижня стали погодні умови у США та геополітичні ризики, пов’язані з напруженням між США та Іраном.</p>
<h3>США: зимовий шторм і втрати видобутку</h3>
<ul>
<li>Зимовий шторм <strong>Fern</strong> призвів до зупинки частини видобутку нафти й газу у ключових регіонах.</li>
<li>Втрати видобутку оцінюються приблизно у <strong>250 тис. барелів на добу</strong>.</li>
<li>Скорочення зафіксовані, зокрема, у родовищах <em>Bakken</em> в Оклахомі та окремих районах Техасу.</li>
<li>Підвищений попит на <em>паливну нафту для опалення</em> додатково посилив тиск на ринок.</li>
</ul>
<blockquote><p>Зимовий шторм на узбережжі США змусив зупиняти видобуток у великих нафтогазових регіонах та створив додаткове навантаження на енергомережі<br />
— Пріянка Сачдєва, старша аналітикиня ринку Phillip Nova</p></blockquote>
<h3>Казахстан і Чорне море: фактор стабілізації</h3>
<ul>
<li>Каспійський трубопровідний консорціум відновив <strong>повну пропускну спроможність</strong> чорноморського термінала.</li>
<li>Технічне обслуговування одного з трьох причалів завершене.</li>
<li>Водночас на найбільшому родовищі <strong>Тенгіз</strong> видобуток лише готується до відновлення.</li>
<li>Обсяги залишаються низькими, а <em>форс-мажор</em> на експорт CPC Blend все ще діє.</li>
</ul>
<p>Повернення повної завантажувальної спроможності трубопроводу зменшило ризики для європейського ринку, частково нівелювавши американські перебої.</p>
<h3>США та Іран</h3>
<ul>
<li>Напруження між США та Іраном підтримує <strong>премію за ризик</strong> у цінах на нафту.</li>
<li>Президент США заявив про направлення військово-морської <em>армади</em> у бік Ірану.</li>
<li>Іранська сторона попередила, що будь-яка атака буде розцінена як <strong>повномасштабна війна</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Незвично холодна зима у США була чинником зростання, але погрози США на адресу Ірану та розгортання авіаносця Abraham Lincoln, ймовірно, мали більший вплив<br />
— аналітична записка SEB</p></blockquote>
<h3>Очікування від OPEC+</h3>
<ul>
<li>Країни OPEC+ ймовірно збережуть <strong>паузу у збільшенні видобутку</strong> у березні.</li>
<li>Рішення очікується на найближчому засіданні альянсу.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-holds-onto-gains-iran-keeps-investors-edge-2026-01-26/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30088-Нефть.jpg" alt="Ціни на нафту стабілізувалися: завершення збоїв у Європі компенсує перебої у США"/><br /><p>Світові ціни на нафту зберігають відносну стабільність після зростання більш ніж на 2% напередодні. Ринок балансує між тимчасовими перебоями видобутку у США, геополітичною напругою на Близькому Сході та відновленням ключових маршрутів постачання з Казахстану.</p>
<h3>Що стримує і що підтримує ціни</h3>
<ul>
<li><strong>Brent</strong> подешевшала на 0,1% — до <strong>65,81 долара за барель</strong>.</li>
<li><strong>WTI</strong> знизилася на 0,2% — до <strong>60,94 долара за барель</strong>.</li>
<li>Обидва еталонні сорти завершили минулий тиждень зі зростанням на <strong>2,7%</strong> — найвищі рівні з 14 січня.</li>
</ul>
<p>Основним драйвером зростання наприкінці минулого тижня стали погодні умови у США та геополітичні ризики, пов’язані з напруженням між США та Іраном.</p>
<h3>США: зимовий шторм і втрати видобутку</h3>
<ul>
<li>Зимовий шторм <strong>Fern</strong> призвів до зупинки частини видобутку нафти й газу у ключових регіонах.</li>
<li>Втрати видобутку оцінюються приблизно у <strong>250 тис. барелів на добу</strong>.</li>
<li>Скорочення зафіксовані, зокрема, у родовищах <em>Bakken</em> в Оклахомі та окремих районах Техасу.</li>
<li>Підвищений попит на <em>паливну нафту для опалення</em> додатково посилив тиск на ринок.</li>
</ul>
<blockquote><p>Зимовий шторм на узбережжі США змусив зупиняти видобуток у великих нафтогазових регіонах та створив додаткове навантаження на енергомережі<br />
— Пріянка Сачдєва, старша аналітикиня ринку Phillip Nova</p></blockquote>
<h3>Казахстан і Чорне море: фактор стабілізації</h3>
<ul>
<li>Каспійський трубопровідний консорціум відновив <strong>повну пропускну спроможність</strong> чорноморського термінала.</li>
<li>Технічне обслуговування одного з трьох причалів завершене.</li>
<li>Водночас на найбільшому родовищі <strong>Тенгіз</strong> видобуток лише готується до відновлення.</li>
<li>Обсяги залишаються низькими, а <em>форс-мажор</em> на експорт CPC Blend все ще діє.</li>
</ul>
<p>Повернення повної завантажувальної спроможності трубопроводу зменшило ризики для європейського ринку, частково нівелювавши американські перебої.</p>
<h3>США та Іран</h3>
<ul>
<li>Напруження між США та Іраном підтримує <strong>премію за ризик</strong> у цінах на нафту.</li>
<li>Президент США заявив про направлення військово-морської <em>армади</em> у бік Ірану.</li>
<li>Іранська сторона попередила, що будь-яка атака буде розцінена як <strong>повномасштабна війна</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Незвично холодна зима у США була чинником зростання, але погрози США на адресу Ірану та розгортання авіаносця Abraham Lincoln, ймовірно, мали більший вплив<br />
— аналітична записка SEB</p></blockquote>
<h3>Очікування від OPEC+</h3>
<ul>
<li>Країни OPEC+ ймовірно збережуть <strong>паузу у збільшенні видобутку</strong> у березні.</li>
<li>Рішення очікується на найближчому засіданні альянсу.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-holds-onto-gains-iran-keeps-investors-edge-2026-01-26/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/26/cini-na-naftu-stabilizuvalisya-zavershennya-zbo%d1%97v-u-yevropi-kompensuye-perebo%d1%97-u-ssha/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>ОПЕК звинувачує медіа у викривленні прогнозу нафтового ринку на 2026 рік</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/19/opek-zvinuvachuye-media-u-vikrivlenni-prognozu-naftovogo-rinku-na-2026-rik/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/19/opek-zvinuvachuye-media-u-vikrivlenni-prognozu-naftovogo-rinku-na-2026-rik/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 19 Nov 2025 07:42:55 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[2026 outlook]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[oil demand]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[oil supply]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[нафтова політика]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[прогноз 2026]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153372</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29980-OPEC.jpg" alt="ОПЕК звинувачує медіа у викривленні прогнозу нафтового ринку на 2026 рік"/><br />Генеральний секретар ОПЕК Хайтам аль-Гайс звинуватив частину медіа у хибній інтерпретації щомісячного звіту картелю, яка створила враження очікуваного профіциту нафти у 2026 році, тоді як сам ОПЕК прогнозує збалансований ринок на тлі випереджального зростання попиту над додатковим видобутком країн, що не входять до організації. Баланс нафтового ринку на 2026 рік 1. Вихідна позиція: що саме [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29980-OPEC.jpg" alt="ОПЕК звинувачує медіа у викривленні прогнозу нафтового ринку на 2026 рік"/><br /><p>Генеральний секретар ОПЕК Хайтам аль-Гайс звинуватив частину медіа у хибній інтерпретації щомісячного звіту картелю, яка створила враження очікуваного профіциту нафти у 2026 році, тоді як сам ОПЕК прогнозує збалансований ринок на тлі випереджального зростання попиту над додатковим видобутком країн, що не входять до організації.</p>
<h2>Баланс нафтового ринку на 2026 рік</h2>
<h3>1. Вихідна позиція: що саме заперечує ОПЕК</h3>
<p>ОПЕК публічно спростовує трактування власного прогнозу як сигналу про профіцит нафти у 2026 році та наголошує на концепції «збалансованого ринку».</p>
<ul>
<li><strong>Ключове звинувачення</strong>: медіа «неправильно подали» зміст Щомісячного звіту про стан нафтового ринку (Monthly Oil Market Report).</li>
<li><strong>Предмет суперечки</strong>: створення <em>наративу</em> про майбутній надлишок нафти у 2026 році, якого ОПЕК, за словами генерального секретаря, не прогнозує.</li>
<li><strong>Офіційна позиція ОПЕК</strong>: очікування <em>балансованого</em> ринку нафти у 2026 році без надлишку пропозиції.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Деякі медіа неправильно подали наш щомісячний ринковий звіт, особливо щодо меседжів і наративу, який виник при прочитанні частини наших цифр. Наприклад, щодо того, що ринок нібито буде в профіциті наступного року».</p>
<p><em>Хайтам аль-Гайс, генеральний секретар ОПЕК, в інтерв’ю CNBC</em></p></blockquote>
<h3>2. Кількісна основа прогнозу ОПЕК на 2026 рік</h3>
<p>Баланс ОПЕК на 2026 рік базується на чітко озвучених кількісних показниках зростання попиту та пропозиції нафти.</p>
<ul>
<li><strong>Зростання постачання з боку країн поза ОПЕК</strong>:
<ul>
<li>Очікуване збільшення видобутку та постачання нафти з боку країн, що не входять до ОПЕК, на <strong>1,3 млн барелів на добу у 2026 році</strong>.</li>
<li>Цей приріст ОПЕК кваліфікує як «швидший, ніж очікувалося раніше».</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Зростання світового попиту на нафту</strong>:
<ul>
<li>Світовий попит на нафту, за прогнозом ОПЕК, зросте у 2026 році на <strong>1,6 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Загальний попит досягне <strong>106,2 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li><em>Зростання попиту (+1,6 млн б/д) перевищує прогнозоване додаткове постачання з боку не-ОПЕК (+1,3 млн б/д)</em>, що й слугує підґрунтям висновку про баланс, а не профіцит.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>3. Висновки з прогнозу ОПЕК</h3>
<p>Зі співставлення ключових цифр ОПЕК робить висновок про збалансований, а не надлишковий ринок. Інтелектуальна карта цієї логіки виглядає так:</p>
<ul>
<li><strong>Вузол 1: Динаміка пропозиції</strong>
<ul>
<li>Не-ОПЕК збільшують постачання нафти на <strong>1,3 млн б/д</strong>.</li>
<li>Це створює потенційний <em>тиск на баланс</em>, але не визначає автоматично профіцит.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Вузол 2: Динаміка попиту</strong>
<ul>
<li>Світовий попит зростає швидше – на <strong>1,6 млн б/д</strong>.</li>
<li>Отже, <em>приріст попиту перевищує приріст пропозиції</em>, що компенсує додаткове не-ОПЕК-постачання.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Вузол 3: Ринковий результат</strong>
<ul>
<li>Зіставлення цих двох потоків (попит проти постачання) веде до <strong>балансу, а не профіциту</strong>, за інтерпретацією ОПЕК.</li>
<li>Саме цей баланс і був відображений у звіті, на який посилається генеральний секретар.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>4. Простота звіту як аргумент ОПЕК</h3>
<p>Хайтам аль-Гайс також апелює до структури самого звіту як до додаткового аргументу на користь того, що викривлене трактування було результатом вибіркового або поверхового читання.</p>
<ul>
<li><strong>Характеристика звіту</strong>:
<ul>
<li>Щомісячний звіт ОПЕК про стан нафтового ринку, за словами генсека, є «дуже базовим».</li>
<li>У ньому «немає нічого складного», що, на думку аль-Гайса, робить некоректну інтерпретацію ще менш виправданою.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<blockquote><p>«Наш щомісячний звіт про стан ринку дуже базовий, у ньому немає нічого складного».</p>
<p><em>Хайтам аль-Гайс, генеральний секретар ОПЕК, в інтерв’ю CNBC</em></p></blockquote>
<p><em>Наслідок</em>: якщо базовий документ був неправильно поданий, ОПЕК покладає відповідальність за формування хибного уявлення про профіцит на тих медіа, що зосередилися лише на окремих числових фрагментах без врахування повної картини попиту й постачання.</p>
<h3>5. Як медійна інтерпретація вплинула на ринок</h3>
<p>Раніше перегляд прогнозу ОПЕК – від дефіциту до балансу – вже мав відчутний вплив на цінову динаміку.</p>
<ul>
<li><strong>Зміна прогнозу ОПЕК</strong>:
<ul>
<li>Первинний прогноз дефіциту на ринку був переглянутий у бік <strong>балансу</strong>.</li>
<li>Цей перегляд став інформаційним приводом, який ринок сприйняв як сигнал зміни фундаментів.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Реакція ринку</strong>:
<ul>
<li>Перехід від очікуваного дефіциту до балансу <strong>спричинив розпродаж на нафтових ринках</strong>.</li>
<li>Міжнародні бенчмарки нафти пішли вниз під тиском цього перегляду.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p><em>Висновок</em>: навіть за відсутності прогнозу профіциту, сам факт переходу від дефіциту до балансу змістив очікування учасників ринку, знизивши чутливість до ризику дефіциту й посиливши готовність продавати.</p>
<h3>6. Прогноз балансу ОПЕК vs очікування трейдерів і аналітиків</h3>
<p>Попри те, що офіційна позиція ОПЕК описує 2026 рік як збалансований ринок, опитування учасників ринку показує іншу конфігурацію очікувань щодо поведінки самого картелю.</p>
<ul>
<li><strong>Рішення ОПЕК щодо видобутку на початку 2026 року</strong>:
<ul>
<li>Останнє засідання ОПЕК призвело до домовленостей про <strong>коротку паузу на початку 2026 року</strong> щодо збільшення видобутку.</li>
<li><em>Пауза</em> позиціонується як тимчасова, а не довгострокова зміна політики.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Опитування Bloomberg серед учасників ринку</strong>:
<ul>
<li>Опитано <strong>25 трейдерів та аналітиків</strong>.</li>
<li><strong>Більшість</strong> респондентів очікують, що після короткої паузи ОПЕК <strong>продовжить щомісяця нарощувати видобуток</strong> у 2026 році.</li>
<li>Лише <strong>невелика частина</strong> учасників опитування очікує:
<ul>
<li>або <strong>довшої паузи</strong>,</li>
<li>або навіть <strong>реверсу поточної політики збільшення видобутку</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>7. Конфлікт «ОПЕК – медіа – ринок»</h3>
<p>Сукупність фактів дозволяє вибудувати тривимірну карту взаємодії ОПЕК, медіа та ринку:</p>
<ul>
<li><strong>Сегмент 1: ОПЕК</strong>
<ul>
<li>Прогнозує на 2026 рік <strong>збалансований ринок</strong>.</li>
<li>Фіксує зростання постачання не-ОПЕК на <strong>1,3 млн б/д</strong>.</li>
<li>Фіксує зростання попиту на <strong>1,6 млн б/д</strong> до <strong>106,2 млн б/д</strong>.</li>
<li>Публічно <strong>критикує викривлення</strong> цих цифр у медіа.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Сегмент 2: Медіа</strong>
<ul>
<li>Частина публікацій формує наратив про можливий <strong>профіцит</strong> у 2026 році.</li>
<li>ОПЕК стверджує, що цей наратив <strong>не відповідає</strong> змісту його звіту.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Сегмент 3: Ринок і аналітики</strong>
<ul>
<li>На зміну прогнозу (від дефіциту до балансу) ринок відповідає <strong>розпродажем</strong> та падінням міжнародних бенчмарків.</li>
<li>Опитані 25 трейдерів та аналітиків переважно очікують <strong>подальшого збільшення видобутку ОПЕК</strong> після короткої паузи.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p><em>Системний висновок</em>: навіть якщо числовий прогноз ОПЕК вказує на баланс, інформаційний та поведінковий рівні (як в медіа, так і серед трейдерів) формують образ ринку, що <strong>наближається до профіциту</strong> через очікування подальшого збільшення пропозиції.</p>
<h3>8. Значення для бізнес-рішень</h3>
<p>Для урядів, нафтогазових компаній та енергетичних трейдерів карта пунктів вище дає кілька практичних орієнтирів.</p>
<ul>
<li><strong>Для виробників та експортерів</strong>:
<ul>
<li>Орієнтир на <strong>збалансований попит</strong> за рівня 106,2 млн б/д у 2026 році.</li>
<li>Необхідність враховувати <em>конкуренцію з боку не-ОПЕК</em>, яка нарощує постачання нафти на 1,3 млн б/д.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Для імпортерів та споживачів</strong>:
<ul>
<li>Зниження ризику гострого дефіциту, але збереження чутливості до політики ОПЕК щодо видобутку.</li>
<li>Висока залежність цінової траєкторії від того, чи справдяться очікування ринку про <strong>подальше нарощування видобутку</strong> картелем.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Для фінансових ринків</strong>:
<ul>
<li>Необхідність <em>відокремлювати офіційний прогноз балансу</em> від інформаційного шуму навколо «профіциту».</li>
<li>Визнання, що зміна прогнозів ОПЕК (наприклад, від дефіциту до балансу) може сама по собі бути <strong>каталізатором волатильності</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Висновок:</h3>
<ul>
<li>Навіть визнаючи прогнозований баланс між попитом і постачанням, ринкові учасники виходять з того, що ОПЕК <strong>буде використовувати простір для додаткового видобутку</strong>.</li>
<li>Це створює <em>напружену рівновагу</em> між:
<ul>
<li>офіційною риторикою про баланс,</li>
<li>та ринковими очікуваннями щодо подальшого зростання пропозиції через рішення самого ОПЕК.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29980-OPEC.jpg" alt="ОПЕК звинувачує медіа у викривленні прогнозу нафтового ринку на 2026 рік"/><br /><p>Генеральний секретар ОПЕК Хайтам аль-Гайс звинуватив частину медіа у хибній інтерпретації щомісячного звіту картелю, яка створила враження очікуваного профіциту нафти у 2026 році, тоді як сам ОПЕК прогнозує збалансований ринок на тлі випереджального зростання попиту над додатковим видобутком країн, що не входять до організації.</p>
<h2>Баланс нафтового ринку на 2026 рік</h2>
<h3>1. Вихідна позиція: що саме заперечує ОПЕК</h3>
<p>ОПЕК публічно спростовує трактування власного прогнозу як сигналу про профіцит нафти у 2026 році та наголошує на концепції «збалансованого ринку».</p>
<ul>
<li><strong>Ключове звинувачення</strong>: медіа «неправильно подали» зміст Щомісячного звіту про стан нафтового ринку (Monthly Oil Market Report).</li>
<li><strong>Предмет суперечки</strong>: створення <em>наративу</em> про майбутній надлишок нафти у 2026 році, якого ОПЕК, за словами генерального секретаря, не прогнозує.</li>
<li><strong>Офіційна позиція ОПЕК</strong>: очікування <em>балансованого</em> ринку нафти у 2026 році без надлишку пропозиції.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Деякі медіа неправильно подали наш щомісячний ринковий звіт, особливо щодо меседжів і наративу, який виник при прочитанні частини наших цифр. Наприклад, щодо того, що ринок нібито буде в профіциті наступного року».</p>
<p><em>Хайтам аль-Гайс, генеральний секретар ОПЕК, в інтерв’ю CNBC</em></p></blockquote>
<h3>2. Кількісна основа прогнозу ОПЕК на 2026 рік</h3>
<p>Баланс ОПЕК на 2026 рік базується на чітко озвучених кількісних показниках зростання попиту та пропозиції нафти.</p>
<ul>
<li><strong>Зростання постачання з боку країн поза ОПЕК</strong>:
<ul>
<li>Очікуване збільшення видобутку та постачання нафти з боку країн, що не входять до ОПЕК, на <strong>1,3 млн барелів на добу у 2026 році</strong>.</li>
<li>Цей приріст ОПЕК кваліфікує як «швидший, ніж очікувалося раніше».</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Зростання світового попиту на нафту</strong>:
<ul>
<li>Світовий попит на нафту, за прогнозом ОПЕК, зросте у 2026 році на <strong>1,6 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Загальний попит досягне <strong>106,2 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li><em>Зростання попиту (+1,6 млн б/д) перевищує прогнозоване додаткове постачання з боку не-ОПЕК (+1,3 млн б/д)</em>, що й слугує підґрунтям висновку про баланс, а не профіцит.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>3. Висновки з прогнозу ОПЕК</h3>
<p>Зі співставлення ключових цифр ОПЕК робить висновок про збалансований, а не надлишковий ринок. Інтелектуальна карта цієї логіки виглядає так:</p>
<ul>
<li><strong>Вузол 1: Динаміка пропозиції</strong>
<ul>
<li>Не-ОПЕК збільшують постачання нафти на <strong>1,3 млн б/д</strong>.</li>
<li>Це створює потенційний <em>тиск на баланс</em>, але не визначає автоматично профіцит.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Вузол 2: Динаміка попиту</strong>
<ul>
<li>Світовий попит зростає швидше – на <strong>1,6 млн б/д</strong>.</li>
<li>Отже, <em>приріст попиту перевищує приріст пропозиції</em>, що компенсує додаткове не-ОПЕК-постачання.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Вузол 3: Ринковий результат</strong>
<ul>
<li>Зіставлення цих двох потоків (попит проти постачання) веде до <strong>балансу, а не профіциту</strong>, за інтерпретацією ОПЕК.</li>
<li>Саме цей баланс і був відображений у звіті, на який посилається генеральний секретар.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>4. Простота звіту як аргумент ОПЕК</h3>
<p>Хайтам аль-Гайс також апелює до структури самого звіту як до додаткового аргументу на користь того, що викривлене трактування було результатом вибіркового або поверхового читання.</p>
<ul>
<li><strong>Характеристика звіту</strong>:
<ul>
<li>Щомісячний звіт ОПЕК про стан нафтового ринку, за словами генсека, є «дуже базовим».</li>
<li>У ньому «немає нічого складного», що, на думку аль-Гайса, робить некоректну інтерпретацію ще менш виправданою.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<blockquote><p>«Наш щомісячний звіт про стан ринку дуже базовий, у ньому немає нічого складного».</p>
<p><em>Хайтам аль-Гайс, генеральний секретар ОПЕК, в інтерв’ю CNBC</em></p></blockquote>
<p><em>Наслідок</em>: якщо базовий документ був неправильно поданий, ОПЕК покладає відповідальність за формування хибного уявлення про профіцит на тих медіа, що зосередилися лише на окремих числових фрагментах без врахування повної картини попиту й постачання.</p>
<h3>5. Як медійна інтерпретація вплинула на ринок</h3>
<p>Раніше перегляд прогнозу ОПЕК – від дефіциту до балансу – вже мав відчутний вплив на цінову динаміку.</p>
<ul>
<li><strong>Зміна прогнозу ОПЕК</strong>:
<ul>
<li>Первинний прогноз дефіциту на ринку був переглянутий у бік <strong>балансу</strong>.</li>
<li>Цей перегляд став інформаційним приводом, який ринок сприйняв як сигнал зміни фундаментів.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Реакція ринку</strong>:
<ul>
<li>Перехід від очікуваного дефіциту до балансу <strong>спричинив розпродаж на нафтових ринках</strong>.</li>
<li>Міжнародні бенчмарки нафти пішли вниз під тиском цього перегляду.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p><em>Висновок</em>: навіть за відсутності прогнозу профіциту, сам факт переходу від дефіциту до балансу змістив очікування учасників ринку, знизивши чутливість до ризику дефіциту й посиливши готовність продавати.</p>
<h3>6. Прогноз балансу ОПЕК vs очікування трейдерів і аналітиків</h3>
<p>Попри те, що офіційна позиція ОПЕК описує 2026 рік як збалансований ринок, опитування учасників ринку показує іншу конфігурацію очікувань щодо поведінки самого картелю.</p>
<ul>
<li><strong>Рішення ОПЕК щодо видобутку на початку 2026 року</strong>:
<ul>
<li>Останнє засідання ОПЕК призвело до домовленостей про <strong>коротку паузу на початку 2026 року</strong> щодо збільшення видобутку.</li>
<li><em>Пауза</em> позиціонується як тимчасова, а не довгострокова зміна політики.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Опитування Bloomberg серед учасників ринку</strong>:
<ul>
<li>Опитано <strong>25 трейдерів та аналітиків</strong>.</li>
<li><strong>Більшість</strong> респондентів очікують, що після короткої паузи ОПЕК <strong>продовжить щомісяця нарощувати видобуток</strong> у 2026 році.</li>
<li>Лише <strong>невелика частина</strong> учасників опитування очікує:
<ul>
<li>або <strong>довшої паузи</strong>,</li>
<li>або навіть <strong>реверсу поточної політики збільшення видобутку</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>7. Конфлікт «ОПЕК – медіа – ринок»</h3>
<p>Сукупність фактів дозволяє вибудувати тривимірну карту взаємодії ОПЕК, медіа та ринку:</p>
<ul>
<li><strong>Сегмент 1: ОПЕК</strong>
<ul>
<li>Прогнозує на 2026 рік <strong>збалансований ринок</strong>.</li>
<li>Фіксує зростання постачання не-ОПЕК на <strong>1,3 млн б/д</strong>.</li>
<li>Фіксує зростання попиту на <strong>1,6 млн б/д</strong> до <strong>106,2 млн б/д</strong>.</li>
<li>Публічно <strong>критикує викривлення</strong> цих цифр у медіа.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Сегмент 2: Медіа</strong>
<ul>
<li>Частина публікацій формує наратив про можливий <strong>профіцит</strong> у 2026 році.</li>
<li>ОПЕК стверджує, що цей наратив <strong>не відповідає</strong> змісту його звіту.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Сегмент 3: Ринок і аналітики</strong>
<ul>
<li>На зміну прогнозу (від дефіциту до балансу) ринок відповідає <strong>розпродажем</strong> та падінням міжнародних бенчмарків.</li>
<li>Опитані 25 трейдерів та аналітиків переважно очікують <strong>подальшого збільшення видобутку ОПЕК</strong> після короткої паузи.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p><em>Системний висновок</em>: навіть якщо числовий прогноз ОПЕК вказує на баланс, інформаційний та поведінковий рівні (як в медіа, так і серед трейдерів) формують образ ринку, що <strong>наближається до профіциту</strong> через очікування подальшого збільшення пропозиції.</p>
<h3>8. Значення для бізнес-рішень</h3>
<p>Для урядів, нафтогазових компаній та енергетичних трейдерів карта пунктів вище дає кілька практичних орієнтирів.</p>
<ul>
<li><strong>Для виробників та експортерів</strong>:
<ul>
<li>Орієнтир на <strong>збалансований попит</strong> за рівня 106,2 млн б/д у 2026 році.</li>
<li>Необхідність враховувати <em>конкуренцію з боку не-ОПЕК</em>, яка нарощує постачання нафти на 1,3 млн б/д.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Для імпортерів та споживачів</strong>:
<ul>
<li>Зниження ризику гострого дефіциту, але збереження чутливості до політики ОПЕК щодо видобутку.</li>
<li>Висока залежність цінової траєкторії від того, чи справдяться очікування ринку про <strong>подальше нарощування видобутку</strong> картелем.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Для фінансових ринків</strong>:
<ul>
<li>Необхідність <em>відокремлювати офіційний прогноз балансу</em> від інформаційного шуму навколо «профіциту».</li>
<li>Визнання, що зміна прогнозів ОПЕК (наприклад, від дефіциту до балансу) може сама по собі бути <strong>каталізатором волатильності</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Висновок:</h3>
<ul>
<li>Навіть визнаючи прогнозований баланс між попитом і постачанням, ринкові учасники виходять з того, що ОПЕК <strong>буде використовувати простір для додаткового видобутку</strong>.</li>
<li>Це створює <em>напружену рівновагу</em> між:
<ul>
<li>офіційною риторикою про баланс,</li>
<li>та ринковими очікуваннями щодо подальшого зростання пропозиції через рішення самого ОПЕК.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/19/opek-zvinuvachuye-media-u-vikrivlenni-prognozu-naftovogo-rinku-na-2026-rik/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Трамп натякає на нові санкції проти росії на тлі війни в Україні</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/28/tramp-natyakaye-na-novi-sankci%d1%97-proti-rosi%d1%97-na-tli-vijni-v-ukra%d1%97ni/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/28/tramp-natyakaye-na-novi-sankci%d1%97-proti-rosi%d1%97-na-tli-vijni-v-ukra%d1%97ni/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 28 Aug 2025 09:12:51 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy policy]]></category>
		<category><![CDATA[energy sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[energy trade]]></category>
		<category><![CDATA[export restrictions]]></category>
		<category><![CDATA[fossil fuels]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[oil supply]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичні санкції]]></category>
		<category><![CDATA[обмеження експорту]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153168</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29869-Трамп.jpg" alt="Трамп натякає на нові санкції проти росії на тлі війни в Україні"/><br />Президент США Дональд Трамп заявив про можливість запровадження нових санкцій проти росії та навіть заходів проти України, якщо війна не буде зупинена. Його слова пролунали на фоні посилення бойових дій і загострення соціально-політичної ситуації в Україні. Натяки Трампа на економічну війну проти росії свідчать про можливе посилення санкційного тиску Санкції як інструмент тиску З 2022 [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29869-Трамп.jpg" alt="Трамп натякає на нові санкції проти росії на тлі війни в Україні"/><br /><p>Президент США Дональд Трамп заявив про можливість запровадження нових санкцій проти росії та навіть заходів проти України, якщо війна не буде зупинена. Його слова пролунали на фоні посилення бойових дій і загострення соціально-політичної ситуації в Україні.</p>
<h3>Натяки Трампа на економічну війну проти росії свідчать про можливе посилення санкційного тиску</h3>
<h2>Санкції як інструмент тиску</h2>
<ul>
<li>З 2022 року діють численні західні санкції проти росії, однак вони не зупинили повномасштабне вторгнення.</li>
<li>Трамп заявив:<br />
<blockquote><p>«Це буде не світова війна, але це буде економічна війна. Економічна війна буде поганою, і це буде погано для росії» (Дональд Трамп).</p></blockquote>
</li>
<li>Він також попередив, що у разі відсутності результатів можливі нові санкційні кроки.</li>
</ul>
<h2>Дипломатичний тупик</h2>
<ul>
<li>15 серпня Трамп зустрівся з Путіним в Алясці, а 18 серпня – із Зеленським та європейськими лідерами у Вашингтоні.</li>
<li>Попри ці контакти, зустріч Путіна і Зеленського досі не відбулася з 2019 року.</li>
<li>Зеленський пропонував Туреччину, країни Перської затоки чи Європу як потенційних посередників, але росія заявила, що «порядок денний узагалі не готовий».</li>
<li>Трамп визнав труднощі: «<em>Іноді Путін готовий, але Зеленський ні&#8230; Треба мати їх обох одночасно</em>».</li>
</ul>
<h2>Військовий контекст</h2>
<ul>
<li>Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що увага зосереджена на <strong>Покровську, Добропіллі, Новопавлівську, Куп’янську та Запорізькому напрямку</strong>.</li>
<li>Водночас він зауважив «позитивні тенденції» у прикордонних районах Сумської та Харківської областей.</li>
<li>Бої тривають на тлі нестачі особового складу та озброєнь у ЗСУ.</li>
</ul>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li>Вперше озвучена можливість заходів і проти України підвищує невизначеність щодо підтримки з боку США.</li>
<li>Соціальні зміни в Україні (виїзд чоловіків до 22 років, скандали з виїздами еліт) послаблюють мобілізаційний ресурс і провокують внутрішню напругу.</li>
<li>Дипломатичний процес заблокований: зустріч Зеленського і Путіна залишається малоймовірною.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Geopolitics/International/Trump-Hints-at-New-Russia-Sanctions-As-Ukraine-War-Escalates.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29869-Трамп.jpg" alt="Трамп натякає на нові санкції проти росії на тлі війни в Україні"/><br /><p>Президент США Дональд Трамп заявив про можливість запровадження нових санкцій проти росії та навіть заходів проти України, якщо війна не буде зупинена. Його слова пролунали на фоні посилення бойових дій і загострення соціально-політичної ситуації в Україні.</p>
<h3>Натяки Трампа на економічну війну проти росії свідчать про можливе посилення санкційного тиску</h3>
<h2>Санкції як інструмент тиску</h2>
<ul>
<li>З 2022 року діють численні західні санкції проти росії, однак вони не зупинили повномасштабне вторгнення.</li>
<li>Трамп заявив:<br />
<blockquote><p>«Це буде не світова війна, але це буде економічна війна. Економічна війна буде поганою, і це буде погано для росії» (Дональд Трамп).</p></blockquote>
</li>
<li>Він також попередив, що у разі відсутності результатів можливі нові санкційні кроки.</li>
</ul>
<h2>Дипломатичний тупик</h2>
<ul>
<li>15 серпня Трамп зустрівся з Путіним в Алясці, а 18 серпня – із Зеленським та європейськими лідерами у Вашингтоні.</li>
<li>Попри ці контакти, зустріч Путіна і Зеленського досі не відбулася з 2019 року.</li>
<li>Зеленський пропонував Туреччину, країни Перської затоки чи Європу як потенційних посередників, але росія заявила, що «порядок денний узагалі не готовий».</li>
<li>Трамп визнав труднощі: «<em>Іноді Путін готовий, але Зеленський ні&#8230; Треба мати їх обох одночасно</em>».</li>
</ul>
<h2>Військовий контекст</h2>
<ul>
<li>Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що увага зосереджена на <strong>Покровську, Добропіллі, Новопавлівську, Куп’янську та Запорізькому напрямку</strong>.</li>
<li>Водночас він зауважив «позитивні тенденції» у прикордонних районах Сумської та Харківської областей.</li>
<li>Бої тривають на тлі нестачі особового складу та озброєнь у ЗСУ.</li>
</ul>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li>Вперше озвучена можливість заходів і проти України підвищує невизначеність щодо підтримки з боку США.</li>
<li>Соціальні зміни в Україні (виїзд чоловіків до 22 років, скандали з виїздами еліт) послаблюють мобілізаційний ресурс і провокують внутрішню напругу.</li>
<li>Дипломатичний процес заблокований: зустріч Зеленського і Путіна залишається малоймовірною.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Geopolitics/International/Trump-Hints-at-New-Russia-Sanctions-As-Ukraine-War-Escalates.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/28/tramp-natyakaye-na-novi-sankci%d1%97-proti-rosi%d1%97-na-tli-vijni-v-ukra%d1%97ni/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ціни на нафту зростають попри скорочення запасів у США та зростання попиту на бензин</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/27/152501/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/27/152501/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 27 Jun 2025 09:48:39 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[energy markets]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil demand]]></category>
		<category><![CDATA[oil supply]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичні ринки]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[попит на нафту]]></category>
		<category><![CDATA[постачання нафти]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152501</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29436-Нефть_США.jpg" alt="Ціни на нафту зростають попри скорочення запасів у США та зростання попиту на бензин"/><br />Попри очікування надлишку пропозиції через рішення ОПЕК+ щодо збільшення видобутку, ринок нафти отримав підтримку завдяки суттєвому зниженню запасів у США та рекордному попиту на бензин напередодні свят. Попит у США підтримує ціни на нафту За даними щотижневого звіту EIA, запаси нафти в США скоротилися більше, ніж очікували аналітики, а попит на бензин досяг найвищого рівня [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29436-Нефть_США.jpg" alt="Ціни на нафту зростають попри скорочення запасів у США та зростання попиту на бензин"/><br /><p>Попри очікування надлишку пропозиції через рішення ОПЕК+ щодо збільшення видобутку, ринок нафти отримав підтримку завдяки суттєвому зниженню запасів у США та рекордному попиту на бензин напередодні свят.</p>
<h3>Попит у США підтримує ціни на нафту</h3>
<p>За даними щотижневого звіту EIA, запаси нафти в США скоротилися більше, ніж очікували аналітики, а попит на бензин досяг найвищого рівня за 3,5 роки. Це підтримало ціни на нафту та нафтопродукти на світових ринках.</p>
<ul>
<li><strong>Запаси сирої нафти</strong> у США впали на 5,84 млн барелів проти прогнозу скорочення на 1,1 млн барелів.</li>
<li><strong>Запаси бензину</strong> несподівано зменшились на 2,08 млн барелів, хоча очікувалося зростання на 500 тис. барелів.</li>
<li>Попит на бензин у США зріс на 4,2% тиждень до тижня, до 9,688 млн барелів на добу – максимум з кінця 2020 року.</li>
<li>Запаси дистилятів зменшилися на 4,07 млн барелів замість очікуваного зростання на 1 млн барелів.</li>
<li>Запаси нафти на хабі в Кушинзі скоротилися на 464 тис. барелів.</li>
</ul>
<p>Водночас аналітики зазначають, що <strong>загальні запаси сирої нафти в США</strong> на 10,9% нижчі за середній показник за 5 років для цієї пори року. Запаси бензину на 2,8% нижчі від середнього, а дистилятів – на 20,3%.</p>
<h3>Чинники, що обмежують зростання цін</h3>
<p>Попри позитивні дані з США, на нафтовий ринок тисне ризик збільшення постачання від ОПЕК+. У травні ОПЕК збільшила видобуток на 200 тис. барелів на добу – до 27,54 млн барелів на добу.</p>
<ul>
<li>OPEC+ домовилася про підвищення квоти на 411 тис. барелів на добу в липні, після аналогічного збільшення у червні.</li>
<li>Саудівська Аравія сигналізувала про можливі додаткові підвищення, щоб стримати ціни та вплинути на дисципліну серед учасників угоди.</li>
<li>Відновлення скорочень виробництва, яке планувалося завершити до кінця 2025 року, тепер триватиме до вересня 2026 року.</li>
</ul>
<p>Крім того, ринок стежить за можливістю зняття санкцій з іранської нафти, після анонсу зустрічі США з Іраном наступного тижня.</p>
<h3>Підтримка попиту на бензин у США</h3>
<p>Ціни на бензин додатково підтримує прогноз Американської автомобільної асоціації (AAA), що рекордна кількість – 61,6 млн людей – подорожуватиме автомобілями під час святкування Дня незалежності США, що на 2,2% більше, ніж торік.</p>
<h3>Додаткові фактори ринку</h3>
<ul>
<li>Обсяги сирої нафти на танкерах, що простоювали щонайменше 7 днів, за даними Vortexa, знизились на 13% тиждень до тижня – до 79,66 млн барелів.</li>
<li>Кількість активних нафтових бурових установок у США впала до мінімуму за 3,75 року – 438 одиниць.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело</strong>: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a>.</p>
<p><strong>За матеріалами</strong>: <a href="https://www.barchart.com/story/news/14334106/crude-prices-gain-as-weekly-eia-inventories-fall-and-gasoline-demand-soars" target="_blank">Barchart</a>.</p>
<p><strong>Додаткові джерела інформації:</strong></p>
<ul>
<li><a href="https://www.eia.gov/petroleum/supply/weekly/" target="_blank">EIA Weekly Petroleum Status Report</a></li>
<li><a href="https://www.opec.org/opec_web/en/" target="_blank">OPEC Official Website</a></li>
<li><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></li>
</ul>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29436-Нефть_США.jpg" alt="Ціни на нафту зростають попри скорочення запасів у США та зростання попиту на бензин"/><br /><p>Попри очікування надлишку пропозиції через рішення ОПЕК+ щодо збільшення видобутку, ринок нафти отримав підтримку завдяки суттєвому зниженню запасів у США та рекордному попиту на бензин напередодні свят.</p>
<h3>Попит у США підтримує ціни на нафту</h3>
<p>За даними щотижневого звіту EIA, запаси нафти в США скоротилися більше, ніж очікували аналітики, а попит на бензин досяг найвищого рівня за 3,5 роки. Це підтримало ціни на нафту та нафтопродукти на світових ринках.</p>
<ul>
<li><strong>Запаси сирої нафти</strong> у США впали на 5,84 млн барелів проти прогнозу скорочення на 1,1 млн барелів.</li>
<li><strong>Запаси бензину</strong> несподівано зменшились на 2,08 млн барелів, хоча очікувалося зростання на 500 тис. барелів.</li>
<li>Попит на бензин у США зріс на 4,2% тиждень до тижня, до 9,688 млн барелів на добу – максимум з кінця 2020 року.</li>
<li>Запаси дистилятів зменшилися на 4,07 млн барелів замість очікуваного зростання на 1 млн барелів.</li>
<li>Запаси нафти на хабі в Кушинзі скоротилися на 464 тис. барелів.</li>
</ul>
<p>Водночас аналітики зазначають, що <strong>загальні запаси сирої нафти в США</strong> на 10,9% нижчі за середній показник за 5 років для цієї пори року. Запаси бензину на 2,8% нижчі від середнього, а дистилятів – на 20,3%.</p>
<h3>Чинники, що обмежують зростання цін</h3>
<p>Попри позитивні дані з США, на нафтовий ринок тисне ризик збільшення постачання від ОПЕК+. У травні ОПЕК збільшила видобуток на 200 тис. барелів на добу – до 27,54 млн барелів на добу.</p>
<ul>
<li>OPEC+ домовилася про підвищення квоти на 411 тис. барелів на добу в липні, після аналогічного збільшення у червні.</li>
<li>Саудівська Аравія сигналізувала про можливі додаткові підвищення, щоб стримати ціни та вплинути на дисципліну серед учасників угоди.</li>
<li>Відновлення скорочень виробництва, яке планувалося завершити до кінця 2025 року, тепер триватиме до вересня 2026 року.</li>
</ul>
<p>Крім того, ринок стежить за можливістю зняття санкцій з іранської нафти, після анонсу зустрічі США з Іраном наступного тижня.</p>
<h3>Підтримка попиту на бензин у США</h3>
<p>Ціни на бензин додатково підтримує прогноз Американської автомобільної асоціації (AAA), що рекордна кількість – 61,6 млн людей – подорожуватиме автомобілями під час святкування Дня незалежності США, що на 2,2% більше, ніж торік.</p>
<h3>Додаткові фактори ринку</h3>
<ul>
<li>Обсяги сирої нафти на танкерах, що простоювали щонайменше 7 днів, за даними Vortexa, знизились на 13% тиждень до тижня – до 79,66 млн барелів.</li>
<li>Кількість активних нафтових бурових установок у США впала до мінімуму за 3,75 року – 438 одиниць.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело</strong>: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a>.</p>
<p><strong>За матеріалами</strong>: <a href="https://www.barchart.com/story/news/14334106/crude-prices-gain-as-weekly-eia-inventories-fall-and-gasoline-demand-soars" target="_blank">Barchart</a>.</p>
<p><strong>Додаткові джерела інформації:</strong></p>
<ul>
<li><a href="https://www.eia.gov/petroleum/supply/weekly/" target="_blank">EIA Weekly Petroleum Status Report</a></li>
<li><a href="https://www.opec.org/opec_web/en/" target="_blank">OPEC Official Website</a></li>
<li><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></li>
</ul>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/27/152501/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Світовий ринок нафти у 2025–2026 роках: уповільнення попиту, зростання пропозиції та очікуваний профіцит</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/30/svitovij-rinok-nafti-u-2025-2026-rokax-upovilnennya-popitu-zrostannya-propozici%d1%97-ta-ochikuvanij-proficit/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/30/svitovij-rinok-nafti-u-2025-2026-rokax-upovilnennya-popitu-zrostannya-propozici%d1%97-ta-ochikuvanij-proficit/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 30 Apr 2025 06:48:43 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[oil demand]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[oil supply]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[surplus]]></category>
		<category><![CDATA[ЕІА]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[попит на нафту]]></category>
		<category><![CDATA[пропозиція нафти]]></category>
		<category><![CDATA[профіцит]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=149473</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28983-Нефть.jpg" alt="Світовий ринок нафти у 2025–2026 роках: уповільнення попиту, зростання пропозиції та очікуваний профіцит"/><br />Глобальний попит на нафту у 2025 році зросте, але повільніше, ніж очікувалося раніше. Водночас, збільшення видобутку, особливо в країнах поза межами ОПЕК+, може призвести до профіциту на ринку та зниження цін на нафту.​ Прогноз попиту на нафту За даними Управління енергетичної інформації США (EIA), у першому кварталі 2025 року світовий попит на нафту зріс на [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28983-Нефть.jpg" alt="Світовий ринок нафти у 2025–2026 роках: уповільнення попиту, зростання пропозиції та очікуваний профіцит"/><br /><p class="" data-start="0" data-end="88"><strong><span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Глобальний попит на нафту у 2025 році зросте, але повільніше, ніж очікувалося раніше. Водночас, збільшення видобутку, особливо в країнах поза межами ОПЕК+, може призвести до профіциту на ринку та зниження цін на нафту.</span></strong>​</p>
<p class="" data-start="173" data-end="321"><strong>Прогноз попиту на нафту</strong></p>
<p class="" data-start="173" data-end="321"><span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">За даними Управління енергетичної інформації США (EIA), у першому кварталі 2025 року світовий попит на нафту зріс на 0,4 млн барелів на добу (б/д) порівняно з попереднім кварталом і становив 103,5 млн б/д.</span> <span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Основними драйверами зростання залишаються Китай, Індія та інші країни Азії, що не входять до ОЕСР.</span>​</p>
<p class="" data-start="481" data-end="640"><span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Однак, на тлі погіршення макроекономічної ситуації, EIA знизило прогноз зростання попиту на нафту у 2025 році до 0,9 млн б/д, а у 2026 році — до 1,0 млн б/д.</span> <span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Міжнародне енергетичне агентство (IEA) також переглянуло свій прогноз, очікуючи зростання попиту на 1,0 млн б/д у 2025 році.</span> ​</p>
<p class="" data-start="642" data-end="767"><span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Організація країн-експортерів нафти (ОПЕК) зберегла свій прогноз зростання попиту на рівні 1,4 млн б/д для 2025 року.</span></p>
<h3 class="" data-start="769" data-end="801">Прогноз пропозиції нафти</h3>
<p class="" data-start="803" data-end="928"><span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">У першому кварталі 2025 року світова пропозиція нафти зросла на 0,1 млн б/д і досягла 103,3 млн б/д.</span> <span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Країни ОПЕК+ збільшили видобуток на 0,4 млн б/д, тоді як США знизили.</span>​</p>
<p class="" data-start="930" data-end="1095"><span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Очікується, що у 2025 році основними драйверами зростання пропозиції стануть країни, що не входять до ОПЕК+, зокрема США, Канада, Бразилія та Гаяна.</span> <span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">EIA прогнозує, що загальне виробництво рідких палив зросте на 1,3 млн б/д у 2025 році та на 1,2 млн б/д у 2026 році.</span> ​</p>
<h3 class="" data-start="1097" data-end="1131">Баланс попиту та пропозиції</h3>
<p class="" data-start="1133" data-end="1258"><span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">За оцінками EIA, у першому кварталі 2025 року на ринку нафти сформувався дефіцит у розмірі 0,2 млн б/д.</span> <span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Проте, очікується, що зростання пропозиції та уповільнення попиту призведуть до профіциту на ринку у другому кварталі 2025 року та подальшого накопичення комерційних запасів нафти.</span>​</p>
<p class="" data-start="1260" data-end="1385"><span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">IEA прогнозує, що у 2025 році на ринку нафти буде профіцит приблизно 600 тис. б/д.</span></p>
<p class="" data-start="1588" data-end="1666">Джерело: НТЦ Псіхєя<br data-start="1611" data-end="1614" /> <a class="" href="mailto:oil@ukroil.com.ua" rel="noopener" data-start="1614" data-end="1666">mailto:oil@ukroil.com.ua</a></p>
<p class="" data-start="1668" data-end="1687">За матеріалами: <a class="" href="https://oilprice.com/" target="_new" rel="noopener" data-start="1690" data-end="1727">oilprice.com</a>, <a href="https://www.ogj.com/" target="_blank">ogj.com</a>, <a href="https://www.eia.gov/" target="_blank">eia.gov</a></p>
<h3 class="" data-start="1387" data-end="1414"></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28983-Нефть.jpg" alt="Світовий ринок нафти у 2025–2026 роках: уповільнення попиту, зростання пропозиції та очікуваний профіцит"/><br /><p class="" data-start="0" data-end="88"><strong><span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Глобальний попит на нафту у 2025 році зросте, але повільніше, ніж очікувалося раніше. Водночас, збільшення видобутку, особливо в країнах поза межами ОПЕК+, може призвести до профіциту на ринку та зниження цін на нафту.</span></strong>​</p>
<p class="" data-start="173" data-end="321"><strong>Прогноз попиту на нафту</strong></p>
<p class="" data-start="173" data-end="321"><span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">За даними Управління енергетичної інформації США (EIA), у першому кварталі 2025 року світовий попит на нафту зріс на 0,4 млн барелів на добу (б/д) порівняно з попереднім кварталом і становив 103,5 млн б/д.</span> <span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Основними драйверами зростання залишаються Китай, Індія та інші країни Азії, що не входять до ОЕСР.</span>​</p>
<p class="" data-start="481" data-end="640"><span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Однак, на тлі погіршення макроекономічної ситуації, EIA знизило прогноз зростання попиту на нафту у 2025 році до 0,9 млн б/д, а у 2026 році — до 1,0 млн б/д.</span> <span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Міжнародне енергетичне агентство (IEA) також переглянуло свій прогноз, очікуючи зростання попиту на 1,0 млн б/д у 2025 році.</span> ​</p>
<p class="" data-start="642" data-end="767"><span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Організація країн-експортерів нафти (ОПЕК) зберегла свій прогноз зростання попиту на рівні 1,4 млн б/д для 2025 року.</span></p>
<h3 class="" data-start="769" data-end="801">Прогноз пропозиції нафти</h3>
<p class="" data-start="803" data-end="928"><span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">У першому кварталі 2025 року світова пропозиція нафти зросла на 0,1 млн б/д і досягла 103,3 млн б/д.</span> <span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Країни ОПЕК+ збільшили видобуток на 0,4 млн б/д, тоді як США знизили.</span>​</p>
<p class="" data-start="930" data-end="1095"><span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Очікується, що у 2025 році основними драйверами зростання пропозиції стануть країни, що не входять до ОПЕК+, зокрема США, Канада, Бразилія та Гаяна.</span> <span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">EIA прогнозує, що загальне виробництво рідких палив зросте на 1,3 млн б/д у 2025 році та на 1,2 млн б/д у 2026 році.</span> ​</p>
<h3 class="" data-start="1097" data-end="1131">Баланс попиту та пропозиції</h3>
<p class="" data-start="1133" data-end="1258"><span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">За оцінками EIA, у першому кварталі 2025 року на ринку нафти сформувався дефіцит у розмірі 0,2 млн б/д.</span> <span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Проте, очікується, що зростання пропозиції та уповільнення попиту призведуть до профіциту на ринку у другому кварталі 2025 року та подальшого накопичення комерційних запасів нафти.</span>​</p>
<p class="" data-start="1260" data-end="1385"><span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">IEA прогнозує, що у 2025 році на ринку нафти буде профіцит приблизно 600 тис. б/д.</span></p>
<p class="" data-start="1588" data-end="1666">Джерело: НТЦ Псіхєя<br data-start="1611" data-end="1614" /> <a class="" href="mailto:oil@ukroil.com.ua" rel="noopener" data-start="1614" data-end="1666">mailto:oil@ukroil.com.ua</a></p>
<p class="" data-start="1668" data-end="1687">За матеріалами: <a class="" href="https://oilprice.com/" target="_new" rel="noopener" data-start="1690" data-end="1727">oilprice.com</a>, <a href="https://www.ogj.com/" target="_blank">ogj.com</a>, <a href="https://www.eia.gov/" target="_blank">eia.gov</a></p>
<h3 class="" data-start="1387" data-end="1414"></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/30/svitovij-rinok-nafti-u-2025-2026-rokax-upovilnennya-popitu-zrostannya-propozici%d1%97-ta-ochikuvanij-proficit/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Чехія вперше в історії стала незалежною від постачання нафти з Росії — Reuters</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/18/chexiya-vpershe-v-istori%d1%97-stala-nezalezhnoyu-vid-postachannya-nafti-z-rosi%d1%97-reuters/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/18/chexiya-vpershe-v-istori%d1%97-stala-nezalezhnoyu-vid-postachannya-nafti-z-rosi%d1%97-reuters/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 18 Apr 2025 07:33:35 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Czech Republic]]></category>
		<category><![CDATA[energy independence]]></category>
		<category><![CDATA[oil supply]]></category>
		<category><![CDATA[Russia]]></category>
		<category><![CDATA[TAL pipeline]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична незалежність]]></category>
		<category><![CDATA[постачання нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[трубопровід TAL]]></category>
		<category><![CDATA[чехия]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=149423</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28937-Чехия.png" alt="Чехія вперше в історії стала незалежною від постачання нафти з Росії — Reuters"/><br />Чехія досягла історичного моменту, повністю припинивши залежність від російської нафти завдяки модернізації трубопроводу TAL. Тепер країна отримує нафту виключно із західних джерел. &#160; Чехія вперше в історії стала повністю незалежною від постачання російської нафти після завершення модернізації трубопроводу TAL, який транспортує сировину із заходу, повідомляє Reuters з посиланням на представників чеського уряду. Перші збільшені обсяги [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28937-Чехия.png" alt="Чехія вперше в історії стала незалежною від постачання нафти з Росії — Reuters"/><br /><p><strong>Чехія досягла історичного моменту, повністю припинивши залежність від російської нафти завдяки модернізації трубопроводу TAL. Тепер країна отримує нафту виключно із західних джерел.</strong></p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Чехія вперше в історії стала повністю незалежною від постачання російської нафти після завершення модернізації трубопроводу TAL, який транспортує сировину із заходу, повідомляє Reuters з посиланням на представників чеського уряду.</p>
<p>Перші збільшені обсяги нафти через оновлений трубопровід надійшли до центрального нафтосховища Чехії, заявив прем’єр-міністр Петр Фіала на прес-конференції.</p>
<p>«Через 60 років наша залежність від Росії (щодо нафти) припинилася», — зазначив чиновник. «Вперше в історії Чехія повністю забезпечує себе нафтою не з Росії, а виключно через західні маршрути».</p>
<p>З 2022 року чеський уряд прагнув припинити часткову залежність від нафтопроводу «Дружба», який десятиліттями постачав російську нафту та забезпечував близько половини річного імпорту країни.</p>
<p>Наприкінці минулого року чеський оператор трубопроводів MERO завершив модернізацію Трансальпійського трубопроводу (TAL), який транспортує нафту з танкерів у італійському порту Трієст до Німеччини, де він з’єднується з трубопроводом Інгольштадт—Кралупи—Літвінов (IKL) у Чехію.</p>
<p>Модернізація TAL збільшила доступну для Чехії пропускну спроможність до 8 млн тонн на рік. Цього достатньо для повного задоволення річних потреб країни.</p>
<p>Джерело: <a href="https://mailto:oil@ukroil.com.ua/" target="_blank" rel="noreferrer">НТЦ Псіхєя</a><br />
За матеріалами:  <a href="https://ru.investing.com/" target="_blank" rel="noreferrer">investing.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28937-Чехия.png" alt="Чехія вперше в історії стала незалежною від постачання нафти з Росії — Reuters"/><br /><p><strong>Чехія досягла історичного моменту, повністю припинивши залежність від російської нафти завдяки модернізації трубопроводу TAL. Тепер країна отримує нафту виключно із західних джерел.</strong></p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Чехія вперше в історії стала повністю незалежною від постачання російської нафти після завершення модернізації трубопроводу TAL, який транспортує сировину із заходу, повідомляє Reuters з посиланням на представників чеського уряду.</p>
<p>Перші збільшені обсяги нафти через оновлений трубопровід надійшли до центрального нафтосховища Чехії, заявив прем’єр-міністр Петр Фіала на прес-конференції.</p>
<p>«Через 60 років наша залежність від Росії (щодо нафти) припинилася», — зазначив чиновник. «Вперше в історії Чехія повністю забезпечує себе нафтою не з Росії, а виключно через західні маршрути».</p>
<p>З 2022 року чеський уряд прагнув припинити часткову залежність від нафтопроводу «Дружба», який десятиліттями постачав російську нафту та забезпечував близько половини річного імпорту країни.</p>
<p>Наприкінці минулого року чеський оператор трубопроводів MERO завершив модернізацію Трансальпійського трубопроводу (TAL), який транспортує нафту з танкерів у італійському порту Трієст до Німеччини, де він з’єднується з трубопроводом Інгольштадт—Кралупи—Літвінов (IKL) у Чехію.</p>
<p>Модернізація TAL збільшила доступну для Чехії пропускну спроможність до 8 млн тонн на рік. Цього достатньо для повного задоволення річних потреб країни.</p>
<p>Джерело: <a href="https://mailto:oil@ukroil.com.ua/" target="_blank" rel="noreferrer">НТЦ Псіхєя</a><br />
За матеріалами:  <a href="https://ru.investing.com/" target="_blank" rel="noreferrer">investing.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/18/chexiya-vpershe-v-istori%d1%97-stala-nezalezhnoyu-vid-postachannya-nafti-z-rosi%d1%97-reuters/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/oil-supply/feed/ ) in 0.29274 seconds, on May 12th, 2026 at 7:44 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on May 12th, 2026 at 8:44 am UTC -->