Reuters 25 червня 2026 року повідомило, що Ірак розгляне всі доступні варіанти, якщо його квоту в ОПЕК не буде суттєво збільшено. За даними джерел агентства, Багдад навіть зважував можливість виходу з організації, хоча поточний план полягає у збереженні членства та добиванніся вищої квоти.

Ірак є другим за обсягами виробником в ОПЕК і одним із п’яти засновників організації. За даними Reuters, економіка країни опинилася під тиском через порушення експорту, пов’язані з війною з Іраном і блокуванням значної частини іракського експорту внаслідок проблем в Ормузькій протоці.

«Саудівська Аравія та інші союзники ОПЕК мають поставитися до цього питання з максимальною серйозністю. Інакше Ірак буде змушений розглянути всі доступні варіанти», — заявив високопосадовець міністерства нафти Іраку.

Речник уряду Іраку Хайдер аль-Абуді заявив, що країна працює над відновленням повної експортної потужності й прагне підняти видобуток нафти до 7 млн барелів на добу впродовж наступних років. Коментувати квоту ОПЕК або можливість виходу з групи він відмовився.

Reuters також зазначило, що сім ключових учасників ОПЕК+ з квітня до червня збільшили виробничі квоти майже на 600 тис. барелів на добу. Повідомлення про позицію Іраку ненадовго посилило падіння цін на нафту: Brent торгувався нижче $73 за барель.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Нафта 17 червня подорожчала майже на 1%, оскільки ринок зважував невизначеність навколо домовленості США та Ірану й попередження МЕА про можливий профіцит у 2027 році. Brent зросла на 59 центів, або 0,75%, до $79,55 за барель, WTI — на 74 центи, або 0,97%, до $76,79.

Короткострокову підтримку цінам дає політична невизначеність, але очікування майбутнього надлишку стримує зростання

Reuters повідомило, що ціни на нафту зросли після заяви президента США Дональда Трампа про те, що домовленість із Іраном ще не є остаточною. США та Іран 15 червня заявили про умови припинення війни й відкриття Ормузької протоки, але 17 червня Трамп сказав, що меморандум про взаєморозуміння не завершений.

На ринок також впливала інформація Управління енергетичної інформації США про падіння американських запасів сирої нафти десятий тиждень поспіль. За даними Reuters, загальні запаси опустилися до найнижчого рівня з 1985 року, оскільки США та інші країни використовували стратегічні й комерційні резерви для пом’якшення близькосхідного розриву постачання.

Водночас зростання цін було обмежене прогнозом МЕА. Агентство у першій оцінці на 2027 рік очікує, що світова пропозиція збільшиться на 8 млн барелів на добу, тоді як попит зросте лише на 2 млн барелів на добу. За оцінкою агентства, домовленість США та Ірану може дати ринку можливість поповнити виснажені запаси або сформувати нові стратегічні резерви.

«США та решта світу продовжують використовувати стратегічні резерви, а також комерційні запаси, намагаючись пом’якшити розрив постачання на Близькому Сході», — сказав президент Lipow Oil Associates Енді Ліпоу.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

ОПЕК 15 червня повідомила, що 20-те видання World Oil Outlook буде представлено 18 червня 2026 року о 14:00 CEST у штаб-квартирі організації у Відні та через відеоконференцію. Публікація міститиме оцінки щодо попиту на енергію й нафту, пропозиції нафти, переробки, торгівлі та інвестицій.

Новий World Oil Outlook має стати офіційним джерелом середньо- та довгострокових орієнтирів ОПЕК для нафтового ринку, НПЗ, торгівлі та інвестицій.

За повідомленням ОПЕК, презентацію відкриє генеральний секретар організації Хайсам Аль-Гайс. Після представлення ключових висновків відбудеться панельна дискусія високого рівня за участю представників ОПЕК, Energy Aspects, Oxford Institute for Energy Studies, Rapidan Energy Group, S&P Global і Argus Media. Ведучим буде Ден Мерфі з CNBC.

World Oil Outlook є флагманською публікацією ОПЕК. У повідомленні зазначено, що документ охоплює перспективи попиту на енергію та нафту, пропозиції нафти, нафтопереробки, нафтової торгівлі та інвестицій. Також він містить припущення щодо глобальної економіки, населення, політики й технологій.

Видання 2026 року, за даними ОПЕК, розгляне виклики та можливості для глобального енергетичного сектору з акцентом на енергетичній безпеці, доступності енергії та скороченні викидів. Після запуску публікація буде доступна на сайті ОПЕК в інтерактивному форматі та у PDF.

Для ринку нафти та нафтопродуктів значення цієї публікації полягає в тому, що вона формує офіційну рамку ОПЕК для оцінки попиту, пропозиції, переробки та торгівлі. Джерело не наводить змісту майбутніх прогнозів до дати презентації, тому конкретні висновки щодо цін або балансів у повідомленні відсутні.

Джерело: Terminal. За матеріалами: OPEC.

ОПЕК зберігає оцінку, що нафтовий ринок залишатиметься відносно напруженим до наступного року. У червневому щомісячному звіті організація прогнозує зростання світового попиту на нафту на 1,0 млн барелів на добу у 2026 році, тоді як приріст видобутку поза країнами Declaration of Cooperation очікується на рівні близько 600 тис. барелів на добу цього року і ще 600 тис. барелів на добу у 2027 році.

Попит, за оцінкою ОПЕК, продовжує поглинати більшу частину нового видобутку

За даними червневого Monthly Oil Market Report ОПЕК видобуток сирої нафти країнами, що беруть участь у Declaration of Cooperation, у травні становив у середньому 33,13 млн барелів на добу. Це на 190 тис. барелів на добу менше, ніж у квітні, за оцінками вторинних джерел.

Declaration of Cooperation — це формат співпраці країн-виробників у межах домовленостей ОПЕК+; у тексті звіту також використовується скорочення DoC. Показник non-DoC означає видобуток поза країнами, що беруть участь у цій декларації.

Азія залишається головним джерелом приросту попиту

ОПЕК майже не змінила прогноз світового попиту. Зростання на 1,0 млн барелів на добу у 2026 році, за оцінкою організації, має забезпечуватися переважно Азією, зокрема Китаєм, Індією та іншими економіками, що розвиваються.

• авіаперевезення підтримують попит на нафтові продукти;
• споживання дорожнього пального залишається одним із чинників зростання;
• виробнича активність продовжує підтримувати нафтовий попит у країнах, що розвиваються.

Попит у країнах OECD, за оцінкою ОПЕК, зростатиме помірно. Основну частину цього приросту має забезпечити Сполучені Штати.

Постачання поза DoC зростатиме, але повільніше за попит

На боці пропозиції ОПЕК очікує приріст видобутку поза DoC приблизно на 600 тис. барелів на добу цього року і ще на 600 тис. барелів на добу у 2027 році.

У 2026 році більшу частину нових барелів, за оцінкою ОПЕК, мають забезпечити Бразилія, США, Канада та Аргентина. У 2027 році до цього переліку має приєднатися Катар.

Такий приріст постачання є помітним, однак він, за оцінкою ОПЕК, усе одно нижчий за очікуване зростання попиту. Організація оцінює попит на нафту виробників ОПЕК+ на рівні 42,5 млн барелів на добу цього року і 43,5 млн барелів на добу у 2027 році.

Запаси OECD скоротилися на 48,4 млн барелів

Окремим сигналом напруженості ринку є комерційні запаси OECD. У квітні вони знизилися на 48,4 млн барелів і залишаються значно нижчими за історичні середні рівні.

На цьому тлі останній прогноз ОПЕК вказує, що попит продовжує поглинати більшу частину додаткового світового видобутку, попри місяці перебоїв, пов’язаних із війною, та підвищені ціни.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Oilprice.com.

Квітневі дані ОПЕК показують ринок без єдиного цінового сигналу: кошик OPEC Reference Basket подешевшав, тоді як ф’ючерси Brent і WTI зросли. Попит на нафту у 2026 році має додати 1,2 млн барелів на добу, але торгівля, танкерні ставки, нафтопереробка та комерційні запаси демонструють напруження, яке безпосередньо впливає на собівартість пального й баланс нафтопродуктів у Європі та Азії.

ОПЕК фіксує нервовий ринок нафти: дорогий Brent, слабші запаси й тиск на маржу НПЗ

Ціни на нафту: ринок залишається у стані дефіцитних очікувань

У квітні нафтовий ринок рухався різноспрямовано. OPEC Reference Basket, тобто середня ціна кошика сортів нафти країн ОПЕК, знизився на 7,57 дол./бар. порівняно з попереднім місяцем і в середньому становив 108,79 дол./бар.

Водночас ключові біржові індикатори для Атлантичного басейну зросли:

• ICE Brent — найближчий ф’ючерсний контракт на північноморську нафту Brent — подорожчав на 2,86 дол./бар., до 102,46 дол./бар.;
• NYMEX WTI — американський ф’ючерсний контракт на West Texas Intermediate — зріс на 7,67 дол./бар., до 98,67 дол./бар.;
• GME Oman — орієнтир для близькосхідної нафти Oman — знизився на 20,65 дол./бар., до 103,91 дол./бар.;
• спред між Brent і WTI скоротився на 4,81 дол./бар. і в середньому становив 3,79 дол./бар..

Скорочення спреду Brent-WTI означає, що американська WTI дорожчала швидше за Brent. Для ринку нафтопродуктів це важливо, бо зміна співвідношення між маркерними сортами впливає на економіку експорту, імпорту, переробки та арбітражу між регіонами.

Форвардні криві ICE Brent і NYMEX WTI стали ще крутішими в режимі backwardation. Це ситуація, коли найближчі контракти дорожчі за дальні, що зазвичай вказує на високу цінність фізичної нафти «тут і зараз». Крива GME Oman у квітні стала більш пласкою, але також залишилася у сильній backwardation через перебої з постачанням сірчистої нафти.

Світова економіка: попит підтримують країни поза ОЕСР

ОПЕК залишила прогноз зростання світової економіки без змін: 3,1% у 2026 році та 3,2% у 2027 році. Це базовий макроекономічний фон, на якому формується споживання нафти й нафтопродуктів.

• США: прогноз зростання — 2,2% у 2026 році та 2,0% у 2027 році;
• Єврозона: прогноз на 2026 рік знижено до 1,1%, на 2027 рік залишено на рівні 1,2%;
• Японія: прогноз на 2026 рік знижено до 0,8%, на 2027 рік залишено на рівні 0,9%;
• Китай: прогноз на 2026 рік підвищено до 4,6%, на 2027 рік залишено на рівні 4,5%;
• Індія: прогноз — 6,6% у 2026 році та 6,5% у 2027 році;
• Бразилія: прогноз — 2,0% у 2026 році та 2,2% у 2027 році;
• росія: прогноз — 1,3% у 2026 році та 1,5% у 2027 році.

Ключовий висновок із цих цифр полягає в тому, що основний приріст нафтового попиту надалі формують не країни ОЕСР, а економіки, що розвиваються. ОЕСР — це Організація економічного співробітництва та розвитку, група переважно розвинених економік. Саме поза цією групою ринок бачить найбільший потенціал приросту споживання.

Попит на нафту: у 2027 році очікується прискорення

Світовий попит на нафту у 2026 році, за прогнозом ОПЕК, зросте на 1,2 млн барелів на добу у річному вимірі. Із цього приросту:

• країни ОЕСР додадуть близько 0,1 млн барелів на добу;
• країни поза ОЕСР забезпечать близько 1,1 млн барелів на добу.

У 2027 році прогноз зростання світового попиту підвищено приблизно на 0,2 млн барелів на добу порівняно з попередньою оцінкою. Очікуване зростання становить близько 1,5 млн барелів на добу, з яких:

• ОЕСР — 0,2 млн барелів на добу;
• країни поза ОЕСР — близько 1,3 млн барелів на добу.

Навіть за помірного економічного зростання у розвинених країнах глобальний попит залишається достатньо сильним, щоб підтримувати напруження в балансі сировини та нафтопродуктів.

Постачання: видобуток країн DoC у квітні різко скоротився

Non-DoC liquids production — це видобуток рідких вуглеводнів у країнах, які не беруть участі в Declaration of Cooperation. DoC, або Declaration of Cooperation, — це формат співпраці країн ОПЕК та партнерів ОПЕК+, які координують нафтову політику.

ОПЕК прогнозує, що видобуток рідких вуглеводнів у країнах поза DoC зросте приблизно на 0,6 млн барелів на добу у 2026 році. Основними драйверами мають бути Бразилія, США, Канада й Аргентина. У 2027 році приріст також очікується на рівні близько 0,6 млн барелів на добу, переважно за рахунок Катару, Бразилії, Канади й Аргентини.

NGLs, або natural gas liquids, — це рідкі вуглеводні, які виділяють із природного газу. Разом із неконвенційними рідинами у країнах DoC вони мають зрости приблизно на 0,1 млн барелів на добу у 2026 році, до середнього рівня близько 8,8 млн барелів на добу. У 2027 році очікується ще один приріст близько 0,1 млн барелів на добу, до 8,9 млн барелів на добу.

Найважливіший короткостроковий сигнал — квітневе скорочення видобутку сирої нафти країнами DoC. За вторинними джерелами, виробництво знизилося на 1,74 млн барелів на добу порівняно з попереднім місяцем і становило близько 33,19 млн барелів на добу.

Нафтопереробка: Європа відновлює випуск, але маржа падає

Маржа нафтопереробки у Північній півкулі знизилася під тиском дорожчої сировини та відновлення завантаження європейських НПЗ. Маржа НПЗ — це різниця між вартістю вироблених нафтопродуктів і ціною нафти, з урахуванням структури виходу продуктів. Коли нафта дорожчає швидше, ніж бензин, дизель, авіапальне чи інші продукти, маржа стискається.

• На узбережжі Мексиканської затоки США маржа знизилася, але зберегла більшу частину приросту попереднього місяця.
• Найслабшими були середня та нижня частини бареля, особливо jet/kerosene, тобто авіаційний гас і гасові фракції.
• У Роттердамі маржа знизилася двозначними темпами, із відчутними втратами по всій структурі нафтопродуктів.
• У Сінгапурі маржа, навпаки, зросла через нижче завантаження НПЗ, спричинене обмеженою доступністю сирої нафти.

У Південно-Східній Азії регіональний баланс нафтопродуктів став жорсткішим, що створило суттєвий підвищувальний тиск на ключові crack spreads. Crack spread — це різниця між ціною нафтопродукту та ціною сирої нафти, яка показує економіку переробки окремого продукту.

Танкерний ринок: логістика дорожчає там, де потрібно шукати альтернативне постачання

У квітні перебої в торгівлі продовжували впливати на спотові фрахтові ставки танкерів. Dirty tankers перевозять сиру нафту та важкі нафтопродукти, а clean tankers — світлі нафтопродукти, зокрема бензин, дизельне пальне, авіапальне та інші очищені продукти.

Ставки на окремих маршрутах знизилися після рекордних рівнів попереднього місяця, але залишалися значно вищими за торішні показники:

• на маршруті Західна Африка — Схід спотові ставки VLCC знизилися на 26% за місяць, але залишалися на 129% вищими, ніж у відповідному місяці минулого року (VLCC — це very large crude carrier, надвеликий танкер для перевезення сирої нафти);
• ставки Suezmax також помірно знизилися після підвищених рівнів попереднього місяця;
• на маршруті узбережжя Мексиканської затоки США — Європа ставки впали на 23% за місяць;
• ставки Aframax у Середземномор’ї знизилися на 17%, відігравши значну частину попереднього зростання.

Водночас ставки clean tankers посилилися через порушення торговельних потоків і потребу шукати альтернативне постачання. На маршруті Сінгапур — Схід ставки зросли на 36% за місяць, а в Середземномор’ї — на 21%.

Торгівля нафтою й нафтопродуктами: США нарощують експорт, Європа змінює структуру потоків

У квітні імпорт сирої нафти до США впав до п’ятимісячного мінімуму — у середньому лише 5,8 млн барелів на добу. Причина — зниження потоків із Близького Сходу та Латинської Америки.

Водночас експорт сирої нафти зі США досяг рекордного рівня — за тижневими даними, близько 5,3 млн барелів на добу, зокрема завдяки збільшенню потоків до Японії та Південної Кореї. Експорт нафтопродуктів зі США у квітні також встановив рекорд — 7,7 млн барелів на добу, головним драйвером стало сильне зростання експорту дистилятного пального.

У березні імпорт сирої нафти до країн ОЕСР Європи знизився порівняно з попереднім місяцем. Менші потоки зі США частково компенсувалися збільшенням постачання з Канади та Мексики. Імпорт нафтопродуктів також знизився: падіння jet/kerosene та LPG переважило зростання потоків газойлю. Експорт нафтопродуктів із ОЕСР Європи зріс завдяки більшим потокам бензину, попри зменшення експорту нафти.

В Азії сигнали також показують ослаблення окремих імпортних потоків:

• у Японії імпорт сирої нафти у березні впав до восьмимісячного мінімуму, а імпорт нафтопродуктів — до найнижчого рівня з 2017 року, насамперед через LPG, нафту та авіапальне;
• експорт нафтопродуктів із Японії знизився до семимісячного мінімуму через менші потоки газойлю й бензину;
• імпорт сирої нафти до Китаю у березні знизився з підвищених рівнів попереднього місяця до 11,8 млн барелів на добу, попри збереження сильних потоків дисконтованої нафти;
• імпорт нафтопродуктів до Китаю вперше за рік опустився нижче 2 млн барелів на добу через менші потоки нафти;
• експорт нафтопродуктів із Китаю, попри урядові кроки з його обмеження, зріс до 1,1 млн барелів на добу, хоча у квітні очікувалося зниження.

В Індії імпорт сирої нафти у березні впав до восьмимісячного мінімуму — 4,5 млн барелів на добу. Скорочення становило 775 тис. барелів на добу, або майже 15% за місяць. Імпорт нафтопродуктів до Індії впав до найнижчого рівня з 2018 року через різке скорочення LPG, який Індія переважно отримує з Близького Сходу.

Комерційні запаси: продукти скорочуються швидше, ніж зростає сира нафта

Попередні дані за березень 2026 року показують, що комерційні запаси нафти в країнах ОЕСР знизилися на 21,6 млн барелів за місяць і становили 2 774 млн барелів.

Цей рівень був:

• на 25,0 млн барелів вищим, ніж рік тому;
• на 8,3 млн барелів вищим за останнє п’ятирічне середнє;
• на 139,9 млн барелів нижчим за середній рівень 2015–2019 років.

Структура запасів важливіша за загальну цифру. Запаси сирої нафти в ОЕСР зросли на 26,8 млн барелів, тоді як запаси нафтопродуктів зменшилися на 48,4 млн барелів. Саме скорочення продуктів створює прямий ризик для ринку пального, бо бензин, дизель, LPG, авіапальне й газойль — це вже готові або близькі до споживання продукти.

• Комерційні запаси сирої нафти ОЕСР становили 1 348 млн барелів.
• Це на 10,1 млн барелів більше, ніж рік тому, але на 15,3 млн барелів нижче за останнє п’ятирічне середнє.
• Порівняно із середнім рівнем 2015–2019 років запаси сирої нафти були нижчими на 114,6 млн барелів.
• Сукупні запаси нафтопродуктів ОЕСР становили 1 426 млн барелів.
• Це на 14,9 млн барелів більше, ніж рік тому, і на 23,6 млн барелів вище за останнє п’ятирічне середнє, але на 25,3 млн барелів нижче за середній рівень 2015–2019 років.

У днях майбутнього покриття комерційні запаси ОЕСР у березні знизилися на 1 день, до 61 дня. Це на 0,8 дня більше, ніж у березні 2025 року, але на 0,2 дня нижче за останнє п’ятирічне середнє та на 1,4 дня нижче за середній рівень 2015–2019 років.

Баланс попиту й постачання: потреба в нафті країн DoC знижена на 2026 рік

Попит на нафту країн DoC у 2026 році переглянуто вниз на 0,2 млн барелів на добу порівняно з попередньою оцінкою — до 42,7 млн барелів на добу. Водночас це приблизно на 0,4 млн барелів на добу більше, ніж у 2025 році.

На 2027 рік прогноз попиту на нафту країн DoC залишено без змін — 43,6 млн барелів на добу. Це приблизно на 0,8 млн барелів на добу вище за прогноз 2026 року.

Такий баланс означає, що ринок не виходить із зони структурної напруги. Попит зростає, постачання поза DoC додає лише близько 0,6 млн барелів на добу на рік, а скорочення запасів нафтопродуктів і дорожча логістика посилюють чутливість цін на бензин, дизельне пальне, LPG та авіапальне до будь-яких нових перебоїв.

Висновки

Квітнева картина ОПЕК показує не просто коливання нафтових котирувань, а одночасне накладання кількох факторів:

• дорога сировина підтримує високий рівень витрат для НПЗ;
• відновлення європейської переробки тисне на маржу в Роттердамі;
• обмежена доступність сирої нафти в Азії підтримує маржу в Сінгапурі;
• дорожчий фрахт clean tankers ускладнює альтернативне постачання світлих нафтопродуктів;
• скорочення запасів продуктів на 48,4 млн барелів в ОЕСР створює додаткову вразливість для споживчих ринків.

Для Європи особливо важливе поєднання двох сигналів: зниження маржі в Роттердамі та зміна структури імпорту нафтопродуктів, де падіння jet/kerosene і LPG переважило зростання газойлю. Це означає, що навіть за відновлення випуску НПЗ ринок окремих продуктів може залишатися нерівномірним, а ціни — чутливими до логістики, вартості нафти та доступності альтернативного постачання.

Джерело: Terminal- енергетичне видання НТЦ «Псіхєя»

За матеріалами: OPEC

ОПЕК погіршила прогноз зростання світового попиту на нафту у 2026 році з 1,38 млн до 1,17 млн барелів на добу. Причина — вплив війни з Іраном, фактичне закриття Ормузької протоки та різке обмеження постачання з Близького Сходу. Водночас група очікує відновлення споживання у 2027 році й підвищила прогноз зростання попиту на наступний рік до 1,54 млн барелів на добу.

ОПЕК знижує оцінки попиту, але не відмовляється від сценарію відновлення

Організація країн-експортерів нафти, відома як ОПЕК, переглянула прогноз світового попиту на нафту на тлі війни з Іраном. Це важливий сигнал для ринку: навіть виробники нафти визнають, що високі ціни, логістичні обмеження та ризики для постачання вже тиснуть на споживання.

За новою оцінкою ОПЕК, у 2026 році світовий попит на нафту зросте на 1,17 млн барелів на добу. Попередній прогноз передбачав приріст на 1,38 млн барелів на добу. Отже, очікуване зростання зменшено на 210 тис. барелів на добу.

• Прогноз зростання попиту у 2026 році: 1,17 млн барелів на добу.
• Попередній прогноз: 1,38 млн барелів на добу.
• Зниження оцінки: 210 тис. барелів на добу.
• Прогноз на 2027 рік: 1,54 млн барелів на добу.
• Підвищення прогнозу на 2027 рік: 200 тис. барелів на добу проти попередньої оцінки.

Така комбінація прогнозів означає, що ОПЕК бачить поточний удар по попиту як серйозний, але не остаточний. У 2026 році споживання сповільнюється через війну, подорожчання пального та проблеми з логістикою. У 2027 році організація очікує часткового відновлення, якщо ринок адаптується до нових умов.

Ормузька протока стала головним вузлом кризи

Ключовим чинником перегляду прогнозів стало фактичне закриття Ормузької протоки. Це один із найважливіших світових маршрутів транспортування нафти. Через нього проходять значні обсяги близькосхідної сировини, тому його блокування одразу впливає не лише на фізичне постачання, а й на очікування трейдерів, переробників і споживачів.

Закриття протоки обмежило мільйони барелів близькосхідного видобутку та спричинило різке зростання цін на пальне. Для ринку нафтопродуктів це має пряме значення: дорожча сировина швидко переходить у дорожчий бензин, дизельне пальне, авіапальне та інші продукти переробки.

• Нафта дорожчає через ризик фізичного дефіциту.
• Пальне дорожчає через зростання вартості сировини та логістичних витрат.
• Споживачі та бізнес стикаються з вищими витратами.
• Уряди змушені вживати заходів для економії ресурсів і стабілізації постачання.

Другий квартал 2026 року: ще мінус 500 тис. барелів на добу

ОПЕК також знизила оцінку середнього світового попиту на нафту у другому кварталі 2026 року. Тепер організація очікує 104,57 млн барелів на добу проти 105,07 млн барелів на добу, які прогнозувалися минулого місяця.

Це ще одне зниження на 500 тис. барелів на добу. Попередня доповідь ОПЕК уже містила скорочення оцінки для другого кварталу також на 500 тис. барелів на добу. Отже, вплив війни та логістичного шоку посилюється не одноразово, а хвилями.

• Новий прогноз попиту у II кварталі 2026 року: 104,57 млн барелів на добу.
• Попередній прогноз: 105,07 млн барелів на добу.
• Додаткове зниження: 500 тис. барелів на добу.
• Попереднє зниження в минулій доповіді: ще 500 тис. барелів на добу.

Для ринку це означає, що попит реагує не лише на сам факт війни, а й на її наслідки: дорожче пальне, нестабільність постачання, невизначеність для бізнесу та обмежувальні дії урядів.

ОПЕК і МЕА бачать кризу по-різному

ОПЕК приєдналася до інших прогнозистів, зокрема до Міжнародного енергетичного агентства, відомого як МЕА, у зниженні очікувань щодо попиту. Водночас оцінка ОПЕК менш песимістична, ніж підхід МЕА.

МЕА раніше збільшило оцінку скорочення використання нафти у 2026 році. ОПЕК, навпаки, визнає удар по споживанню, але виходить із припущення, що пізніше попит відновиться. Саме тому організація підвищила прогноз зростання на 2027 рік.

«Світове економічне зростання продовжує демонструвати стійкість цього року, попри геополітичну напруженість, особливо на Близькому Сході», — заявила ОПЕК.

Ця позиція важлива для розуміння ринкової логіки ОПЕК. Організація не переглянула свої прогнози економічного зростання, тобто не закладає у базовий сценарій різкого глобального економічного спаду. Натомість вона фіксує короткостроковий удар по нафтовому попиту через війну, ціни та логістику.

ОПЕК+ не змогла виконати план нарощування видобутку

ОПЕК+ — це формат співпраці ОПЕК із союзниками, зокрема росією. Група раніше погодилася відновити збільшення видобутку з квітня. Але закриття Ормузької протоки зробило виконання цієї домовленості фактично неможливим.

За даними доповіді, видобуток нафти ОПЕК+ у квітні становив у середньому 33,19 млн барелів на добу. Це на 1,74 млн барелів на добу менше, ніж у березні. ОПЕК посилається на вторинні джерела, які використовує для моніторингу виробництва.

• Видобуток ОПЕК+ у квітні: 33,19 млн барелів на добу.
• Падіння проти березня: 1,74 млн барелів на добу.
• Причина: закриття Ормузької протоки та неможливість виконати домовленість про нарощування видобутку.
• Особливість даних: квітневий показник включає Об’єднані Арабські Емірати, які вийшли з ОПЕК 1 травня.

Для ринку нафтопродуктів це створює подвійний тиск. З одного боку, високі ціни обмежують попит. З іншого боку, падіння видобутку зменшує фізичну пропозицію нафти, а отже — підтримує високі ціни на сировину та пальне.

Що це означає для ринку нафти й нафтопродуктів

Ситуація на ринку переходить у фазу, де одночасно діють два протилежні, але взаємопов’язані процеси. Перший — попит слабшає, бо споживачі та бізнес реагують на дорожче пальне. Другий — постачання обмежене, бо війна та закриття Ормузької протоки скорочують доступні обсяги близькосхідної нафти.

Це не класична ситуація надлишку чи дефіциту. Це ринок, у якому дорогі енергоносії самі починають стримувати споживання, але дефіцитні ризики не дають цінам швидко знижуватися. Саме тому прогнози ОПЕК виглядають обережними: організація знижує оцінку попиту на 2026 рік, але не відмовляється від сценарію відновлення у 2027 році.

• Для споживачів головний ризик — подальше зростання витрат на пальне.
• Для бізнесу ключова проблема — дорожча логістика та невизначеність із постачанням.
• Для урядів виклик полягає в необхідності економії ресурсів і стабілізації внутрішніх ринків.
• Для трейдерів і переробників головним фактором залишається доступність близькосхідної нафти та робота маршрутів через Ормузьку протоку.

Поки Ормузька протока фактично закрита, ринок нафти й нафтопродуктів залишатиметься в режимі підвищеної напруги. Навіть зниження прогнозу попиту не означає автоматичного послаблення цінового тиску, якщо фізичне постачання сировини залишається обмеженим.

Джерело: Terminal.

За матеріалами: Reuters.

Різке подорожчання бензину після початку війни в Ірані спричинило суттєве зростання попиту на вживані електромобілі в Європі. Дані онлайн-платформ продажу авто свідчать: споживачі дедалі активніше відмовляються від традиційних двигунів внутрішнього згоряння на користь електротранспорту.

Ціновий шок на ринку пального змінює поведінку споживачів

Війна, що розпочалася 28 лютого, порушила один із ключових маршрутів постачання нафти, через який проходить близько 20% світових обсягів. Це миттєво відобразилося на цінах на пальне в Європі.

• Середня ціна бензину в ЄС зросла на 12% — до 1,84 євро/л у період з 23 лютого по 16 березня
• У Франції ціни піднімалися до приблизно 2,03 євро/л
• Психологічна позначка у 2 євро/л стала критичною для споживачів

«Як тільки ціна перевищує 2 євро за літр, це залишає тривалий слід у свідомості людей» — Ромен Боше, CEO Aramisauto

Різкий ріст попиту на електромобілі

Зростання цін на пальне стимулювало різке підвищення інтересу до електротранспорту, особливо на вторинному ринку.

• Частка продажів електромобілів у Aramisauto зросла з 6,5% до 12,7% лише за три тижні
• Частка бензинових авто впала з 34% до 28%
• Дизель — з 14% до 10%

У Норвегії електромобілі вже стали найпопулярнішим типом транспорту на платформі Finn.no, випередивши дизельні авто.

«Зараз на ринку вживаних авто — справжній бум електромобілів» — Терьє Далгрен, аналітик Finn.no

Європейський тренд: зростання інтересу до EV

• Платформа OLX зафіксувала зростання запитів на електромобілі:
  • Франція — +50%
  • Румунія — +40%
  • Португалія — +54%
  • Польща — +39%
• У Німеччині частка пошуків EV зросла з 12% до 36%
• Кількість запитів до дилерів — +66% у порівнянні з лютим

«Нестабільність лише прискорила перехід, який уже відбувався» — Крістіан Гізі, CEO OLX

Чому саме вживані електромобілі

Ключову роль відіграє доступність таких авто:

• До 40% дешевші за нові моделі
• Доступні одразу — без очікування кілька місяців
• Розширення модельного ряду та впровадження сертифікатів стану батарей зменшили ризики для покупців

Аналітики очікують, що цей тренд збережеться, оскільки ринок ще повністю не врахував наслідки геополітичної кризи.

«Ми очікуємо продовження цього імпульсу, поки ринок повністю не адаптується до впливу глобальних подій» — Аластер Кемпбелл, Marketcheck

Поведінковий зсув: пошук альтернатив

У країнах Північної Європи також фіксується стійка зміна споживчих уподобань:

• У Швеції продажі EV зросли на 11%, перегляди — на 17%
• У Данії — зростання пошуків електромобілів через високі ціни на бензин

«Ми бачимо чіткий зсув: люди активно шукають більш паливоефективні альтернативи» — Марцін Степман, Blocket

Висновки для енергетичного ринку

• Ціни на нафту і пальне безпосередньо впливають на структуру автопарку — навіть короткострокові шоки стимулюють довгострокові зміни
• Електромобілі стають економічною альтернативою, а не лише екологічним вибором
• Вторинний ринок відіграє ключову роль у швидкому переході до електротранспорту
• Геополітичні ризики прискорюють енергетичну трансформацію Європи

Джерело: Terminal
За матеріалами: Reuters

Болгарія готує пакет заходів для стабілізації цін на пальне на тлі кризи в Ормузькій протоці

Уряд Болгарії формує пакет антикризових заходів для стримування зростання цін на нафтопродукти після блокади Ормузької протоки. Влада заявляє про наявність запасів пального щонайменше на 90 днів та посилює моніторинг ринку. Попри це, різке подорожчання нафти на світових біржах уже впливає на роздрібні ціни бензину та дизелю, що змушує державу готувати інструменти стабілізації ринку і захисту споживачів.

Болгарський уряд активізував антикризове управління ринком нафтопродуктів після різкого загострення ситуації в глобальній торгівлі нафтою через блокаду Ормузької протоки.

• За дорученням премєрміністра Андрея Гюрова створено міжвідомчу комісію, до якої входять міністри фінансів, економіки та промисловості, енергетики, оборони, внутрішніх справ, а також представники антимонопольного органу, митниці, податкової служби і нафтопереробної галузі.
• Основне завдання комісії моніторинг запасів нафти та нафтопродуктів, контроль постачання і аналіз цін, а також підготовка пакета заходів для стабілізації ринку.

Поточна ситуація характеризується поєднанням зовнішніх цінових шоків і ризиків для логістики постачання.

• Блокада Ормузької протоки спричинила масові затримки морських перевезень.
• За оцінкою менеджменту нафтопереробної галузі, у протоці заблоковано понад 800 суден.
• Серед них приблизно 300 танкерів із нафтою та ще 300 суден із нафтопродуктами.
• Це створює ризик ситуації, коли навіть за наявності нафти за прийнятною ціною може бракувати транспортних можливостей для її доставки.

Уряд намагається знизити вплив цих факторів на внутрішній ринок через систему резервів і постійний контроль постачання.

• Запаси пального в країні гарантовані щонайменше на 90 днів.
• Фактичний рівень забезпечення наразі становить 85 днів із нормативних 90.
• У Болгарії діє 106 зареєстрованих податкових складів для пального.
• Їхня місткість дозволяє зберігати обсяги, що суттєво перевищують місячні потреби ринку.

Система резервів має стабілізаційну функцію для ринку нафтопродуктів.

• Державне агентство стратегічних резервів зобовязане підтримувати мінімум 90 днів запасів.
• 30 днів запасів фінансуються з державного бюджету.
• 60 днів формуються зобовязаними компаніями, частково на території країн ЄС.

Фінансові та регуляторні органи паралельно посилюють контроль ринку для стримування цінових коливань.

• Митна служба і податкова адміністрація проводять щоденні перевірки запасів і постачання.
• Щотижня готуються аналітичні звіти щодо ситуації на ринку.
• У разі різкого зростання цін можуть бути запропоновані компенсаційні заходи для бізнесу та домогосподарств.

Влада підкреслює необхідність стриманої реакції регуляторів для недопущення паніки на ринку.

Я підтримую дії держави та її регуляторних органів, які в таких ситуаціях повинні діяти спокійно і відповідально, щоб не викликати паніку на ринках. Митна служба буде гарантом стабільності паливного ринку, передбачуваності для бізнесу і захисту споживачів через збалансовану політику та аналіз. — Георгі Димов

Цінова динаміка на внутрішньому ринку вже демонструє вплив глобального подорожчання нафти.

• За оцінкою Міністерства фінансів, зростання світових цін на нафту на 10 відсотків може підвищити середню ціну бензину А95 з 1,29 євро до 1,36 євро за літр протягом поточного місяця.
• Ціна дизельного пального може зрости з 1,34 євро до 1,41 євро за літр.
• У наступному місяці вона потенційно може досягти 1,45 євро за літр.

Фактична ринкова статистика підтверджує тенденцію до подорожчання.

• Середня ціна бензину А95 у Болгарії зросла з 1,25 євро 27 лютого до 1,34 євро 10 березня.
• Ціна дизелю за той самий період піднялася з 1,29 євро до 1,45 євро за літр.

Додатковим викликом для ринку є технологічна специфіка нафтопереробки.

• НПЗ Lukoil Neftochim Bourgas був спроєктований для переробки російської нафти Urals.
• Після санкцій проти росії підприємство змушене змішувати приблизно шість різних сортів нафти.
• Це дозволяє отримувати паливо необхідної якості, але прискорює зношування технологічної системи і скорочує інтервали між ремонтами.

Попри ці труднощі, галузь і держава намагаються координувати дії для стабілізації ринку.

• Міністерство енергетики проводить консультації з Болгарською асоціацією нафти і газу.
• Головна мета отримання оперативної інформації про запаси, замовлення і механізми формування цін.
• Уряд очікує, що нафтопереробні компанії враховуватимуть інтереси споживачів під час формування комерційного прибутку.

Нафтова галузь зі свого боку заявляє про готовність до співпраці з державою.

• Компанії підтвердили прагнення тісної взаємодії з урядом для забезпечення стабільності та передбачуваності ринку.
• Також наголошено, що галузь не отримує спекулятивних прибутків у нинішній кризовій ситуації.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Sofia Globe

Світові ціни на нафту різко знизилися після стрімкого зростання до понад 119 доларів за барель. Ринок відреагував на заяву президента США Дональда Трампа про можливе швидке завершення війни на Близькому Сході. Попри напруженість навколо Ірану та скорочення видобутку у країнах Перської затоки, очікування потенційної деескалації зменшили побоювання тривалих перебоїв у глобальному «постачанні» нафти.

Цінова волатильність на нафтовому ринку

• Ф’ючерси на Brent знизилися на 6,51 долара або 6,6 відсотка до 92,45 долара за барель.
• Американська нафта WTI подешевшала на 6,12 долара або 6,5 відсотка до 88,65 долара за барель.
• За день до цього ціни різко зросли та перевищили 100 доларів за барель.
• Максимуми сесії становили 119,50 долара для Brent та 119,48 долара для WTI — найвищий рівень з середини 2022 року.

Геополітичні фактори впливу

• Різке зростання цін напередодні було спричинене ризиком перебоїв у глобальному «постачанні» нафти через війну між США, Ізраїлем та Іраном.
• Додатковим фактором стали скорочення видобутку з боку Саудівської Аравії та інших виробників.
• Після телефонної розмови між Трампом і президентом рф владіміром путіним, за даними кремля, були передані пропозиції щодо швидкого врегулювання війни.
• Це частково зменшило побоювання тривалих перебоїв у глобальному нафтовому «постачанні».

Політичні сигнали та реакція сторін

• Президент США заявив, що війна проти Ірану може завершитися значно швидше, ніж очікувалося.
• За його словами, Вашингтон перебуває значно попереду початкового графіка у 4–5 тижнів.
• У відповідь Корпус вартових ісламської революції Ірану заявив, що саме Іран визначить завершення війни.
• Іран попередив, що жоден літр нафти не буде експортовано з регіону, якщо атаки США та Ізраїлю продовжаться.

Фактори тиску на ціни

• Ціни також стримуються повідомленнями про те, що США розглядають пом’якшення санкцій проти рф.
• Вашингтон також вивчає можливість вивільнення нафти зі стратегічних резервів для стримування глобального зростання цін.
• Країни G7 заявили про готовність застосувати необхідні заходи у відповідь на зростання цін, але не оголосили про використання стратегічних запасів.

Скорочення видобутку на Близькому Сході

• Війна вже впливає на виробництво нафти у регіоні.
• Ірак скоротив видобуток на головних південних родовищах на 70 відсотків.
• Після скорочення виробництво становить 1,3 мільйона барелів на добу.
• Kuwait Petroleum Corporation також почала зменшувати видобуток та оголосила форс-мажор.
• Джерела повідомляють, що Саудівська Аравія також почала скорочувати видобуток.

Очікування ринку

• Аналітики очікують високу волатильність цін на нафту у найближчих торгових сесіях.
• Прогнозований діапазон коливань може становити від приблизно 75 до 105 доларів за барель.
• Це свідчить про те, що ринок перебуває між двома ключовими факторами:
  • ризиком перебоїв у «постачанні» нафти через війну
  • очікуванням політичної деескалації

З урахуванням подій останніх 24 годин очікую, що нафта залишатиметься дуже волатильною і торгуватиметься у широкому діапазоні між приблизно 75 та 105 доларами — Тоні Сікамор, аналітик IG

Висновки

• Ціни на нафту формуються насамперед геополітичними сигналами, а не лише фізичними обсягами видобутку.
• Навіть різкі скорочення виробництва у країнах Перської затоки не підтримали зростання цін через очікування дипломатичного врегулювання.
• Імовірне використання стратегічних резервів або пом’якшення санкцій проти рф створює додатковий тиск на ринок.
• Поєднання військового конфлікту, скорочення видобутку та політичних переговорів формує широкий діапазон потенційних цінових коливань.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

Київ ініціював нову модель енергетичної співпраці з Астаною: постачання казахстанської нафти в Україну в обхід рф та спільне будівництво й реконструкція нафтопереробних заводів. На тлі атак у Чорному морі та пошкодження інфраструктури Каспійського трубопровідного консорціуму пропозиція виглядає як стратегічний крок до диверсифікації маршрутів і зміцнення регіональної енергетичної безпеки.

Київ – Астана: нова енергетична конфігурація

Посол України в Республіці Казахстан Віктор Майко запропонував Казахстану:

• постачати нафту в Україну за умови транспортування в обхід рф;
• взяти участь у реконструкції та будівництві НПЗ на території України для переробки казахстанської сировини;
• розвивати спільні проєкти з розвідки й видобутку вуглеводнів разом із «КазМунайГазом»;
• поглибити співпрацю в галузі буріння глибоких свердловин.

За словами дипломата, Казахстан уже входить до трійки найбільших постачальників нафти до ЄС: у 2024 році на його частку припало 11,5% імпорту нафти Євросоюзом, і попит продовжує зростати.

«Україна також зацікавлена в казахстанській нафті, за умови, що її транспортування здійснюватиметься в обхід російської федерації», – зазначив Віктор Майко.

Маршрути без рф: які варіанти розглядаються

Серед перспективних логістичних напрямків названо:

• Актау – Баку – Тбілісі – Джейхан;
• Баку – Супса;
• Трансандріатичний трубопровід.

У портах Актау і Курик уже вживаються практичні кроки для збільшення пропускної здатності танкерів та залізничного сполучення. Це означає підготовку інфраструктури до можливого зростання експорту в обхід території рф.

Чорноморський фактор: атаки і вузькі місця

Ситуація у Чорному морі продемонструвала вразливість традиційних маршрутів.

• 13 січня 2026 року зафіксовано атаки на танкери, залучені до транспортування казахстанської нафти в районі морського термінала Каспійського трубопровідного консорціуму.
• 29 листопада 2025 року об’єкти морської інфраструктури КТК поблизу Новоросійська зазнали атаки безекіпажними плавзасобами.
• Одне з трьох виносних причальних пристроїв (ВПУ)* отримав серйозні пошкодження і його було виведене з експлуатації.
• Інші ВПУ перебувало в ремонті.
• У результаті понад місяць відвантаження здійснювалося лише через один  ВПУ, що різко скоротило обсяги прокачування.
• Через КТК проходить понад 80% усього експорту казахстанської нафти.

Таким чином, залежність від одного маршруту створює системні ризики як для Казахстану, так і для європейських споживачів.

Спільна переробка: економіка і технології

Україна пропонує переробляти казахстанську нафту всередині країни – як для внутрішнього споживання, так і для експорту в ЄС. Це означає:

• збільшення доданої вартості завдяки переробці, а не простому транзиту;
• розширення присутності казахстанської нафти на європейському ринку;
• створення нових виробничих потужностей в Україні.

Українська сторона також наголошує на досвіді відновлення виснажених свердловин. За словами посла, свердловини, які вважалися вичерпаними через застарілі технології, під управлінням українських компаній дали сотні тисяч тонн нафти. Подібна модель співпраці раніше застосовувалася в Туркменістані.

Економічний потенціал співпраці

За оцінкою дипломата, якби не війна та транспортні збої, товарообіг між Україною і Казахстаном міг би досягти 10 млрд доларів.

Серед можливих напрямків розширення співпраці:

• постачання українського обладнання та техніки;
• будівництво суден для Казахстану;
• модернізація нафтопроводів у районі Каспійського моря.

«Ми прагнемо забезпечити безпечні постачання енергоносіїв через Чорне море», – підкреслив Віктор Майко.

Що це означає для регіону

Запропонована модель співпраці формує кілька стратегічних тенденцій:

• Диверсифікація маршрутів – зменшення залежності від інфраструктури рф.
• Переорієнтація логістики на каспійсько-кавказький напрямок.
• Розвиток внутрішньої переробки замість транзитної моделі.
• Посилення ролі України як переробного та технологічного партнера.

Попри військові ризики у Чорному морі, акцент дипломат робить на альтернативних маршрутах й модернізації інфраструктури, що  створює основу для нової конфігурації енергетичної безпеки в Європі та Центральній Азії.

Українськи експерти із сумнівом ставляться до ініціатив залучення казахських фахівців до відновлення нафтопереробки в Україні. Головна причина — слабкість нафтопереробної галузі у самому Казахстаті.

*ВПУ — це спеціальна морська конструкція, яка розташована на відстані від берега і використовується для завантаження або розвантаження нафти з великих танкерів.

Джерело: Terminal
За матеріалами: The Times of Central Asia